WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

2026-04-01T12:58:08Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (СК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n19 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]

== Загальні положення ==
За шлюбним договором:

# регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки;
# можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків;
# не може регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
# не може зменшуватися обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n467 СК України]).

Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n445 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5], визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.

'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]]'''.

'''Увага!''' Згідно з частиною першою статті 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
[[Файл:Шлюбний договір.jpg|міні]]

'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.

Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
=== Мета укладення шлюбного договору ===
Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:
* одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
* є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
* самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
* бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.
== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом (стаття 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n464 СК України]).

Відповідно до положень статті 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

=== Строк дії шлюбного договору ===
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Ця норма є диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому документі не передбачений загальний строк його дії він діє до відмови подружжя від цього договору або до його розірвання. Подружжя може продовжити термін дії шлюбного договору.

=== Умови шлюбного договору: ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 СК України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
[https://ldn.org.ua/useful-material/slubnij-dogovir/ Зразок шлюбного договору]

'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''

З урахуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України «Про міжнародне приватне право»], першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.

===Зміна умов шлюбного договору ===
Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]].'''

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення (стаття 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n494 СК України]).

=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається (стаття 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n498 СК України]).

За спільною згодою подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

'''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''

== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до статті 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n504 СК України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом [[Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману|обману]], насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
{| class="wikitable"
!'''Позиція суду'''
!'''Рішення суду'''
|-
| colspan="2" | '''''Надзвичайно невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі'''''
|-
|Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/42576431?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі у № 6-230цс14]
|-
|Умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу. Верховний Суд виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/96706705 Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18]
|-
|Подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов'язками кожного із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/93631011 Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 201/4255/16-ц]
|-
|За домовленістю сторін шлюбного договору правовий режим майна, набутого під час шлюбу, після укладання шлюбного договору може бути змінений із режиму спільності на режим роздільності.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258375 Постанова Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 755/5802/20]
|-
| colspan="2" | '''''Присутність сторін при укладенні шлюбного договору'''''
|-
|Шлюбний договір не може укладатись за [[Договір доручення|дорученням]], оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17]
|-
| colspan="2" | '''''Щодо визнання шлюбного договору недійсним'''''
|-
|Критерієм правозгідності (правомірності) шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72073900 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц]'''

[https://verdictum.ligazakon.net/document/73304482 Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц]
|-
|Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним - це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

''1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.''

Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

''2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.''

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

''3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.''
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/72073900?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_campaign=Verdictum_text&utm_content=jl01 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15‑ц]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517071 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_18_05_2020_roku_u_spravi_175_1274_15/ Постанова Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_10_06_2020_roku_u_spravi_569_16888_17/ Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17]
|-
|Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17-ц]
|}

== Див. також ==

* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі]]
* [[Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою]]

[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Міжнародне право]]

Порядок зміни прізвища дитини її батьками

2026-02-18T13:49:47Z

Ivan.danylenko: /* Підстави та умови зміни прізвища дитини її батьками */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
== Підстави та умови зміни прізвища дитини її батьками ==
'''Батьки можуть змінити прізвище дитини з підстав, зазначених в статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n704 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме:'''
# У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.
# У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою.
# У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини також може бути змінено за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
# За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошений померлим]], [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнаний недієздатним]], безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
# У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідні зміни прізвища інтересам дитини.
Прізвище дитині, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n691 статті 145 СК України], присвоюється при вчиненні [[Отримання свідоцтва про народження дитини|запису акта про народження]]. Реєстрацію прізвища дитині провадять відділи державної реєстрації актів цивільного стану, коли між батьками досягнута про це згода. Однак, до прикладу, якщо батько або матір позбавлені батьківських прав така згода не потрібна, оскільки вони втрачають особисті немайнові права на дитину і звільняються від обов’язків щодо її виховання (частина перша статті 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n806 СК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Дитина, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові (частина перша статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1612 ЦК України]).
|}

== Вирішення питання в добровільному порядку ==
=== Куди звертатися ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n539 пункту 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5] (далі - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України] (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством:

→ громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, звертаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір;

→ громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, - до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір;

→ громадяни України, а також іноземці і особи без громадянства, які проживають за кордоном, - до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini дипломатичного представництва або консульської установи України];

→ іноземці, особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, - до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання першого примірника актового запису.
=== Перелік необхідних документів ===
'''Заява''' батьків про виправлення (зміну) прізвища або імені дитини в актовому записі про її народження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додаток 5 до Правил]) у зв'язку з тим, що при реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заява про виправлення власного імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має власне ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 14-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.10. розділу 2 Правил]). Спір між батьками щодо виправлення (зміни) прізвища або власного імені дитини у цьому випадку вирішується органом опіки та піклування або судом. В інших випадках зміна прізвища дитини строком не обмежена.

Заява про зміну прізвища дитини подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Вона має бути заповнена розбірливо, у ній мають міститись вичерпні відповіді на всі питання.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має права відмовити громадянину у прийнятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису.

Разом із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану (у тому числі про зміну прізвища), заявник подає:
# паспорт або паспортний документ;
# свідоцтва про реєстрацію акта цивільного стану, в яких містяться відомості, що підлягають зміні;
# інші документи, необхідні для розгляду заяви і вирішення питання по суті.
Якщо актовий запис про народження дитини, до якого треба внести зміни, знаходиться в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, відділ, який прийняв заяву, має затребувати його копію.
=== Підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану: ===
# рішення суду про [[Визнання батьківства|визнання батьківства (материнства)]], усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;
# постанова адміністративного суду;
# висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;
# заява про визнання батьківства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додаток 3 Правил]);
# заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України] за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додатку 5];
# заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України] за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додатку 5];
# актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України]; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини;
# актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;
# рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п'ятої статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.13. розділу 2 Правил]).
=== Вартість ===
Видача свідоцтва про реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) сплачується у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 5 гривень 10 копійок, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (зі змінами)].
=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.10 розділу 1 Правил] заява про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у строк, що '''не перевищує трьох місяців''', з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (за місцем їх подання), але '''не більше ніж на три місяці'''.

Питання про внесення змін актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у '''шестимісячний строк''' з дня подання до них відповідної заяви.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.22. розділу 2 Правил]).
=== Порядок оскарження===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил] у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у '''висновку''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
== Вирішення питання органом опіки та піклування ==
Відповідно до пункту 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n324 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"], для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності).

Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо визначення або зміни прізвища, імені та по батькові дитини проводить бесіду з матір'ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Рішення органу опіки та піклування про розв'язання спору між батьками щодо визначення або зміни імені, прізвища, по батькові дитини приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
== Вирішення питання в судовому порядку ==
У разі незгоди одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішенні спору приймаються до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Оскільки батьки мають рівні права щодо своїх дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 частина перша статті 24 Конституції України]) незалежно від того, з ким із них проживають діти, то для зміни прізвища дитини необхідна згода обох батьків. У даному випадку батьки не повинні доводити причини, з яких вони погодилися на заміну прізвища дитини. У зв'язку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n704 частина п'ята статті 148 СК України] надає батькам право звернутися за вирішенням до органу опіки та піклування або до суду при виникненні спору щодо доцільності зміни прізвища дитини. Проте, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n109 частини четвертої статті 19 СК України] участь органу опіки та піклування не є обов’язковою в даній категорії справ, а тому справа буде розглядатися без залучення до участі органу опіки та піклування. Для вирішення питання в судовому порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернення до суду]] відбувається шляхом подання позовної заяви з переліком необхідних документів (доказів).

Перш за все у позовній заяві необхідно навести вагомі аргументи з приводу того, що, наприклад, другий з батьків ухиляється від сплати аліментів (підтверджується довідкою відділу державної виконавчої служби про заборгованість зі сплати аліментів) та не дотримується чи порушує режим побачення з дитиною (якщо такий графік був встановлений органом опіки та піклування).

Виходячи з того, що конкретних підстав для зміни прізвища дитини не існує, тому у цьому випадку логічно застосувати загальне правило сімейного законодавства, яке вказує на те, що під час вирішення спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків відносно дитини, а також безліч інших обставин, що засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. Зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] зазначено, що мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу, та проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов’язків. Тому, спираючись на положення законодавства, можна довести свої позовні вимоги тим, що другий з батьків не виконує належним чином своїх батьківських обов’язків по відношенню до своєї дитини, нехтує ними, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, жодним чином не піклується про стан здоров’я дитини (фізичний, духовний та розумовий розвиток), не намагається забезпечити належного медичного обслуговування, а також своїм негативним ставленням до позивача, погано впливає і на дитину. Натомість, усі обов’язки по утриманню та вихованню дитини виконує позивач, яким дитині було створено усі необхідні умови для здорового фізичного та морального розвитку, духовного збагачення, а також забезпечено належне медичне обслуговування. Також, необхідно зазначити в позовній заяві про те, що зміна прізвища дитини ніяким чином не впливає на законні права, інтереси та обов’язки другого з батьків щодо дитини.
=== Куди звертатися ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позовна заява, про зміну прізвища дитини пред’являються лише за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.
=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про зміну прізвища дитини повинна відповідати загальним правилам щодо [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|змісту і форми позовної заяви]], встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ЦПК України].

Крім того, до позовної заяви необхідно додати такі документи:
* копію паспорта позивача;
* копію свідоцтва про народження дитини;
* копію свідоцтва про шлюб/свідоцтва про розлучення/рішення суду про розірвання шлюбу;
* довідку про реєстрацію дитини разом з позивачем;
* довідку про заборгованість зі сплати аліментів (за наявності).
Також, до заяви можна додати будь-які документи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Також, не зайвими в даній категорії справ будуть показання свідків, характеристика з місця роботи, місця проживання тощо.
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Порядок та підстави для сплати судового збору]] регулюються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір]». За подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році - 1211 гривні 20 копійок).
=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до частини першої статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6862 ЦПК України] суд має встановити розумні строки для вчинення процесуальних дій.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80148019 Постанова Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 755/8270/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88666960 Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 759/5739/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88834060 Постанова Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 365/322/17 (Необхідність зміни прізвища дитини має бути обґрунтована й доведена тим з батьків, який на ній наполягає)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102704859 Постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 165/1288/20 (звернення опікуна щодо зміни прізвища дитини)]
== Див. також ==
* [[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові]]
* [[Зміна імені фізичної особи]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про примусову працю або службу (А2.7)

2026-01-16T10:10:08Z

Ivan.danylenko: /* Хто може подати заяву */ перевірено на актуальність

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про реєстр [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України].

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року] (далі – Правила):

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання Заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію Заяви, включаючи всю інформацію та всі подані Докази.

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, що:

* примусова праця або служба відбулась внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні";
* примусова праця або служба відбулась на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, а також за межами території України, але безпосередньо пов’язані з подією, що сталася на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n518 пункт 59 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365] (далі – '''Порядок подання заяв''').

== Хто може подати заяву ==
Заяву може подавати особа, до якої застосовувалася примусова праця або служба внаслідок агресії Російської Федерації проти України.

Не вважається примусовою працею або службою для цілей цієї категорії праця або служба, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України] (військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан).

'''Примусова праця або служба''' - це будь-яка праця або служба в будь-якій сфері діяльності, галузі або секторі, яку вимагають від особи під загрозою будь-якого покарання, яке може включати фізичне насильство, обмеження свободи, психологічний або інший вид примусу, і на яку ця особа не погодилася добровільно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 2 Порядку подання заяв)].

"Праця або служба" означає всі види робіт або послуг в будь-якій сфері діяльності, галузі або секторі ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.3. Форми та правил подання заяви]).

"Покарання" використовується в широкому розумінні і може включати фізичне насильство або обмеження свободи, а також може набувати психологічного характеру та інших форм примусу ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.4. Форми та правил подання заяви]).

Один з батьків може подати заяву в інтересах своїх малолітніх та/або неповнолітніх дітей за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків такого з батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 62 Порядку подання заяв]).

== Форма та зміст заяви ==
Форма заяви "Примусова праця або служба" (Категорії А2.7) доступна в електронному вигляді в [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a27-prymusova-pratsia-abo-sluzhba Дії].

Категорія A2.7 призначена для заяв щодо примусової праці чи служби в Україні в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України, вчинена особою (особами) або групою (групами) осіб, які перебувають або перебували під контролем Російської Федерації.

До цієї категорії включаються заяви щодо примусової праці або служби, яка вчинена за межами території України, але яка безпосередньо пов'язана з подією, що сталася на території України ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.1. Форми та правил подання заяви]).

Особливості подання заяв:

* заяви про серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби, можуть подаватися в цій категорії та/або за категорією А2.3 Серйозні тілесні ушкодження. У разі подання заяви щодо серйозних тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок примусової праці або служби, до такої заяви включаються витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок примусової праці або служби, зокрема витрати на лікування та реабілітацію, понесені заявником ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 60 Порядку подання заяв]);
* заяви, пов'язані з матеріальними наслідками примусової праці або служби, такими як втрата доходу або оплачуваної роботи, слід подавати, використовуючи форми заяв для відповідних категорій ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.7 Форми та правил подання заяви]);
* заяви, пов'язані з позбавленням свободи, сексуальним насильством, катуванням або нелюдськими чи такими, що принижують гідність, видами поводження або покаранням, насильницьким переміщенням або депортацією дітей чи дорослих, іншими порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, подаються в цих категоріях ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.8 Форми та правил подання заяви]);
* заяви громадян Російської Федерації не підлягають внесенню до Реєстру. Однак заяви громадян Російської Федерації можуть бути внесені до Реєстру, якщо вони зможуть довести, що вони також мають інше громадянство ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 4.16. Форми та правил подання заяви]).

Для формування заяви за категорією A2.7 Примусова праця або служба засобами Порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені пунктом 60 Порядку подання заяв, та відомості про примусову працю або службу:

# вид примусової праці або служби;
# дата початку та закінчення примусової праці або служби;
# початок та обставини примусової праці або служби;
# місце примусової праці або служби;
# докази примусової праці або служби (за наявності);
# опис серйозних тілесних ушкоджень, отриманих під час примусової праці або служби (за наявності);
# медичні документи та записи, що підтверджують серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби (за наявності);
# сума витрат, понесених заявником, які безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок примусової праці або служби, зокрема витрати на лікування та реабілітацію (за наявності);
# відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно примусової праці або служби (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, факт застосування примусової праці або служби до заявника, серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби, витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, а також інші матеріали щодо завданих збитків, витрат чи шкоди.

=== Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх ===
Для формування заяви за категорією A2.7 Примусова праця або служба в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей засобами Порталу Дія один з батьків зазначає відомості про себе, передбачені пунктом 6 Порядку подання заяв, а також відомості, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пунктом 61 Порядку подання заяв], та додає такі відомості про дитину:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# адреса фактичного місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
# серія і номер свідоцтва про народження.

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія

Для подання заяви заявник накладає кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a27-prymusova-pratsia-abo-sluzhba Порталі Дія].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про примусову працю або службу (А2.7)

2026-01-16T09:57:14Z

Ivan.danylenko: /* Умови подання заяви */ покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про реєстр [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України].

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року] (далі – Правила):

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання Заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію Заяви, включаючи всю інформацію та всі подані Докази.

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, що:

* примусова праця або служба відбулась внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні";
* примусова праця або служба відбулась на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, а також за межами території України, але безпосередньо пов’язані з подією, що сталася на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n518 пункт 59 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365] (далі – '''Порядок подання заяв''').

== Хто може подати заяву ==
Заяву може подавати особа, до якої застосовувалася примусова праця або служба внаслідок агресії Російської Федерації проти України починаючи '''з 18 років або з 16 років''' (якщо особа має повну цивільну дієздатність і може її довести).

Не вважається примусовою працею або службою для цілей цієї категорії праця або служба, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України] (військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан).

'''Примусова праця або служба''' - це будь-яка праця або служба в будь-якій сфері діяльності, галузі або секторі, яку вимагають від особи під загрозою будь-якого покарання, яке може включати фізичне насильство, обмеження свободи, психологічний або інший вид примусу, і на яку ця особа не погодилася добровільно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 2 Порядку подання заяв)].

"Праця або служба" означає всі види робіт або послуг в будь-якій сфері діяльності, галузі або секторі ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.3. Форми та правил подання заяви]).

"Покарання" використовується в широкому розумінні і може включати фізичне насильство або обмеження свободи, а також може набувати психологічного характеру та інших форм примусу ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.4. Форми та правил подання заяви]).

Один з батьків може подати заяву в інтересах своїх малолітніх та/або неповнолітніх дітей за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків такого з батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 62 Порядку подання заяв]).

== Форма та зміст заяви ==
Форма заяви "Примусова праця або служба" (Категорії А2.7) доступна в електронному вигляді в [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a27-prymusova-pratsia-abo-sluzhba Дії].

Категорія A2.7 призначена для заяв щодо примусової праці чи служби в Україні в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України, вчинена особою (особами) або групою (групами) осіб, які перебувають або перебували під контролем Російської Федерації.

До цієї категорії включаються заяви щодо примусової праці або служби, яка вчинена за межами території України, але яка безпосередньо пов'язана з подією, що сталася на території України ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.1. Форми та правил подання заяви]).

Особливості подання заяв:

* заяви про серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби, можуть подаватися в цій категорії та/або за категорією А2.3 Серйозні тілесні ушкодження. У разі подання заяви щодо серйозних тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок примусової праці або служби, до такої заяви включаються витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок примусової праці або служби, зокрема витрати на лікування та реабілітацію, понесені заявником ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 60 Порядку подання заяв]);
* заяви, пов'язані з матеріальними наслідками примусової праці або служби, такими як втрата доходу або оплачуваної роботи, слід подавати, використовуючи форми заяв для відповідних категорій ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.7 Форми та правил подання заяви]);
* заяви, пов'язані з позбавленням свободи, сексуальним насильством, катуванням або нелюдськими чи такими, що принижують гідність, видами поводження або покаранням, насильницьким переміщенням або депортацією дітей чи дорослих, іншими порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, подаються в цих категоріях ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.8 Форми та правил подання заяви]);
* заяви громадян Російської Федерації не підлягають внесенню до Реєстру. Однак заяви громадян Російської Федерації можуть бути внесені до Реєстру, якщо вони зможуть довести, що вони також мають інше громадянство ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 4.16. Форми та правил подання заяви]).

Для формування заяви за категорією A2.7 Примусова праця або служба засобами Порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені пунктом 60 Порядку подання заяв, та відомості про примусову працю або службу:

# вид примусової праці або служби;
# дата початку та закінчення примусової праці або служби;
# початок та обставини примусової праці або служби;
# місце примусової праці або служби;
# докази примусової праці або служби (за наявності);
# опис серйозних тілесних ушкоджень, отриманих під час примусової праці або служби (за наявності);
# медичні документи та записи, що підтверджують серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби (за наявності);
# сума витрат, понесених заявником, які безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок примусової праці або служби, зокрема витрати на лікування та реабілітацію (за наявності);
# відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно примусової праці або служби (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, факт застосування примусової праці або служби до заявника, серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби, витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, а також інші матеріали щодо завданих збитків, витрат чи шкоди.

=== Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх ===
Для формування заяви за категорією A2.7 Примусова праця або служба в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей засобами Порталу Дія один з батьків зазначає відомості про себе, передбачені пунктом 6 Порядку подання заяв, а також відомості, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пунктом 61 Порядку подання заяв], та додає такі відомості про дитину:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# адреса фактичного місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
# серія і номер свідоцтва про народження.

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія

Для подання заяви заявник накладає кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a27-prymusova-pratsia-abo-sluzhba Порталі Дія].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Право інтелектуальної власності на торговельні марки

2026-01-16T08:25:58Z

Ivan.danylenko: /* Умови надання правової охорони торговельним маркам */ виправлено граматичні помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1263-24#Text Наказ Міністерства економіки України від 06.08.2024 року №19889 "Про затвердження Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_102 Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_134 Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/981_018 Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15 квітня 1994 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки]

== Поняття та види торговельних марок ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n10 статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"] ( далі - Закон) від 15 грудня 1993 р., '''торговельна марка''' - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2582 статті 492 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) '''торговельною маркою''' може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n58 частина друга статті 5 Закону]).

'''На реєстрацію можуть бути заявлені такі види позначень''': ''словесні, зображувальні, тривимірні, комбіновані, звукові, позиційні, орнаментні, рухові, голографічні, мультимедійні позначення, а також колір як такий або комбінація кольорів без окреслення контурами.''

'''Словесним''' визнається позначення, що містить лише слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, інші стандартні друкарські символи чи їх комбінації.

'''Зображувальним''' визнається позначення, що містить лише малюнки будь-якого характеру, зокрема зображення на площині живих істот, предметів, природних та інших об’єктів, а також фігури будь-яких форм, композиції ліній та фігур.

'''Тривимірним''' визнається позначення, що є фігурою та/або їх композицією у трьох вимірах, зокрема формою товару або його пакуванням.

'''Комбінованим''' визнається позначення, яке є поєднанням в одному цілісному позначенні різних за характером позначень як його елементів.

'''Кольором''' визнається позначення, що складається лише з одного кольору без окреслення контурами.

'''Комбінацією кольорів''' без окреслення контурами визнається позначення, що відображає систематичне розташування комбінації кольорів в однаковий і заздалегідь установлений спосіб.

'''Звуковим позначенням''' визнаються музичні звуки, мелодії, зокрема у вигляді акорду, музичного твору або його фрагменту, комбінації музичних звуків, мелодій, або інші звуки чи комбінації звуків, відмінні від музичних.

'''Позиційним''' визнається позначення, що має визначений спосіб розміщення чи прикріплення його на товарі.

'''Орнаментним''' визнається позначення, яке складається лише з набору елементів, які регулярно повторюються.

'''Руховим''' визнається позначення, яке включає або складається з руху елементів позначення чи зміни їх місця розташування.

'''Голографічним''' визнається позначення, яке складається з голографічних елементів.

'''Мультимедійним''' визнається позначення, яке включає або складається з поєднання руху елементів позначення чи зміни їх місця розташування та звуку.

Законодавство України не дає вичерпного переліку позначень, які можуть бути зареєстровані як торговельні марки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1263-24#n39 пункт 2 розділу ІІ Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну, затверджених наказом Міністерства економіки України від 06 серпня 2024 року № 19889]).

== Умови надання правової охорони торговельним маркам ==
Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"] та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n2 Законом].

Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n58 частира четверта статті 5 Закону]).

Об’єктом торговельної марки не може бути символіка російської імперської політики в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n58 частина друга статті 5 Закону]).

== Підстави для відмови в наданні правової охорони ==

'''Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n70 стаття 6 Закону]):'''
* державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
* офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав;
* емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
* офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
* нагороди та інші відзнаки.
Такі позначення можуть бути включені до знаку як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного герба України є колегіальний орган, утворений НОІВ.

'''Не можуть одержати правову охорону також позначення, які:'''
* звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* складаються лише з позначень чи даних, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, свідчать про вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження;
* можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;
* складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;
* відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* містять географічні зазначення (у тому числі для спиртів та алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, а якщо заявлено пріоритет - до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо під час використання заявленого позначення використовується репутація географічного зазначення та/або заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару.

'''Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з:'''

* торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
* торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
* торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких неспоріднених товарів і послуг свідчитиме про зв’язок між ними і власником добре відомої торговельної марки та може завдати шкоди інтересам такого власника;
* комерційними найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до НОІВ заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
* знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку;
* торговельними марками, що використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана від свого імені агентом чи представником такої особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без дозволу такої особи і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення такої особи.

Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

'''Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:'''
* промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам (однак можуть бути зареєстровані як торговельні марки, якщо на це є згода власника свідоцтва раніше зареєстрованої торговельної марки або власника іншого раніше набутого права та не існує можливості введення в оману споживачів);
* назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
* прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

== Суб'єкти права на торговельну марку ==

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2584 стаття 493 ЦК України )].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n58 Частина пʼята статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"] передбачає, що право на одержання свідоцтва має будь- яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку ==

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується '''свідоцтвом'''. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2587 стаття 494 ЦК України]).

'''Строк дії свідоцтва становить 10 років''' від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n257 пунктом 2 статті 18 Закону.] Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n58 частина третя статті 5 Закону]).

Набуття права на торговельну марку, що має міжнародну реєстрацію або визнана добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею НОІВ не прийнято рішення про відмову в реєстрації торговельної марки, можливості оскарження якого вичерпані.
Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n186 стаття 13 Закону]).

Видача свідоцтва здійснюється НОІВ '''у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки'''. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12/ed20241229#n195 частина перша статті 14 Закону]).

== Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку ==

'''Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:'''
* право на використання торговельної марки;
* виключне право дозволяти використання торговельної марки;
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

== Припинення та визнання недійсними прав інтелектуальної власності на торговельну марку ==

Законодавство України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2600 статті 497 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n257 статті 18 Закону] передбачає '''підстави припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку.'''

Власник свідоцтва в будь-який час може '''відмовитися від свідоцтва повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ.'''
Дія свідоцтва припиняється '''у разі несплати збору за продовження строку його дії'''. Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір за кожне продовження строку дії свідоцтва мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.
Дія свідоцтва припиняється '''за рішенням суду''':
* у зв’язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;
* якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.
Якщо підстави для припинення дії свідоцтва поширюються на деякі товари чи послуги, дія свідоцтва припиняється лише щодо таких товарів чи послуг.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2025-12-11T10:41:55Z

Ivan.danylenko: /* Особливості */ покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n662 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян)
# рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)
# заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n727 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною другою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n727 Закону]) не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n795 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2375 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n7133 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1590 пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14#n420 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#n232 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#n232 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2025-12-11T10:25:57Z

Ivan.danylenko: /* Порядок оскарження */ виправлено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n662 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян)
# рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)
# заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n727 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною другою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n727 Закону]) не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n795 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2375 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n7133 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1590 пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2025-12-11T10:23:26Z

Ivan.danylenko: /* Підстави для відмови */ виправлено гіперпосилання та номера статей

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n662 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян)
# рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)
# заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n727 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною другою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n727 Закону]) не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2375 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n7133 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1590 пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2025-12-11T10:17:51Z

Ivan.danylenko: /* Перелік необхідних документів */ покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n662 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян)
# рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)
# заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною другою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]) не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2375 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n7133 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1590 пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2025-12-11T10:14:16Z

Ivan.danylenko: /* Підстави для проведення державної реєстрації */ покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n662 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян)
# рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)
# заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною другою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]) не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2375 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n7133 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1590 пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2025-12-11T10:09:17Z

Ivan.danylenko: /* Нормативна база */ видалено ГКУ, та розпорядження КМУ, що втратили чинність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян)
# рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)
# заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною другою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]) не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2375 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n7133 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1590 пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Реєстрація права власності на земельну ділянку

2025-12-11T09:48:38Z

Ivan.danylenko: покращено гіперпосилання, змінено розмір плати за реєстрацію відповідно до розмірів прожиткового мінімуму

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, надання/отримання відомостей/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням таких особливостей:
державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:

* державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-22#Text Наказом Міністерства юстиції України 01 квітня 2022 року № 1307/5 (у редакції від 06 жовтня 2022 року № 4320/5) затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

Відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються виключно за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Додатково до заборон (обмежень), встановлених законодавством, забороняється:

* державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договорів, які у період з 25 лютого 2022 р. до 31 грудня 2023 р. включно посвідчено нотаріусом, що не був включений до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, або був включений до нього з відповідним застереженням;

* державна реєстрація на підставі документів, поданих або підписаних на підставі довіреності, посвідченої без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, за відсутності щодо неї в Єдиному реєстрі довіреностей відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для подання або підписання відповідних документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text пп. 9 п. 1 Постанови]).
* державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки за споживчим кредитом, крім випадку, коли предметом іпотеки є нерухоме майно, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], а саме після 17.03.2022 року або за договорами, до яких після 17.03.2023 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

'''Заяви про державну реєстрацію, які зареєстровані до 24 лютого 2022 р. включно, розглядаються без застосування заборон (обмежень), встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top Постановою]'''.
|}

== Загальні положення ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 стаття 125 Земельного кодексу України]) відповідно до вимог визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"](далі - Закон).

Наразі зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n26 частина п'ята стаття 3 Закону] ).

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n26 статті 3 Закону], крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n764 статтею 31-2 Закону], та автоматичної державної реєстрації прав.

Державна реєстрація наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу здійснюється нотаріусом, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу такої земельної ділянки в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусом, який його заміщує.

== Органи та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав ==
*Міністерство юстиції України та його територіальні органи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n78 в межах повноважень визначених ст.ст 7, 8 Закону] );
*суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти (в межах повноважень визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n98 статтею 9 Закону]);
*державні реєстратори прав на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n107 в межах повноважень визначених статтею 10 Закону]).
'''Державним реєстратором є:'''
* громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
* нотаріус;
* державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

== Документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку ==
Документами, що підтверджують право власності на землю є:
* державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку ( до 01.01.2013);
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 01.01.2013);
* свідоцтво про право на спадщину;
* судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності;
* інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають ''з моменту державної реєстрації цих'' прав.

== Державна реєстрація прав ==

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

* прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

* виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

* встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

* перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

* прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

* відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;

* формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

* видача/отримання документів за результатом розгляду заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n191 стаття 18 Закону]).

''У разі коли подається заява щодо земельної ділянки, відомості про право власності на яку відсутні у Державному реєстрі прав, державний реєстратор перевіряє наявність державної реєстрації права власності у Державному земельному кадастрі.(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 абзац другий пункту 5-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127]'')''

'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.'''

Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
=== Подання заяви представником ===

''У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
''
Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування), довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави, або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача.

=== Порядок подання заяви ===

Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником '''у паперовій формі''', а у випадках, передбачених законодавством, - '''в електронній формі''' (через Портал Дія чи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав, через інші інформаційні системи, що забезпечують ідентифікацію користувача з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри) разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
З документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, ''виготовляються електронні копії шляхом сканування'', які долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі.

''Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі, в разі:''
* державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
* державної реєстрації прав на підставі судового рішення;
* державної реєстрації речових прав, похідних від права власності.
Заява в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом.

''Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі:''

* відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі;
* невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви;
* відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку.

''Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.''

==== Особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки ====

'''Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року''', проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

* Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, реєстрацію яких проведено'' до 1 січня 2013 р.'' відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення,'' у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням'' відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації. У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, право на яку набувається шляхом передачі земельної ділянки у власність із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель,'' містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи'', державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051], повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

== Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі (в тому числі і в результаті вчинення нотаріальних дій) ''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. В 2025 році розмір адміністративного збору становить 302,80 грн

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' (не календарних!) з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
* За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 Закону], стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у '''строк 2 години.'''

У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

За бажанням заявника сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав може проводитися шляхом ініціювання державним реєстратором, у тому числі із застосуванням засобів ведення Державного реєстру прав, відповідної оплати з використанням програмних засобів Порталу Дія з формуванням платіжного документа.

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.

=== Перелік осіб, що мають право на звільнення від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав ===
* фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року;
* громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* особи з інвалідністю I та II груп, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* Національний банк України;
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

* У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, похідних від права власності, проводиться у строки менші, пільги щодо звільнення від сплати адміністративного збору передбачені ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n764 Закону] не застосовуються.

У разі коли суб’єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, Портал Дія чи інформаційна система для подачі заяви у разі технічної можливості повинні забезпечувати перевірку наявності відповідного статусу в заявника з використанням відомостей відповідних інформаційних систем, в яких обліковуються (реєструються) такі відомості, а в разі відсутності такої можливості - додавання сканованої копії паперового документа, що підтверджує право на таке звільнення, з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.

Після реєстрації права в Державному реєстрі речових прав, особа стає власником та розпорядником земельної ділянки. [[Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно|Інформація з Державного реєстру речових прав]] надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. Крім того, є можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через [[https://online.minjust.gov.ua/ Електронні сервіси он-лайн]]

== Оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на земельну ділянку ==

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, '''''можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України], його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України '''''можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''

Рішення, дії або бездіяльність [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України]''''' можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі

2025-11-19T19:25:34Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8439 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0065323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 13 жовтня 2011 року "Деякі аспекти набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна"]
== Загальні положення ==
'''Річ''' – предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (стаття 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1044 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України)

'''Безхазяйна річ (майно)''' – річ, яка не має власника або власник якої невідомий (частина перша статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 ЦК України]).

'''Нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість)''' – земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 ЦК України]).

'''Власник''' – будь-яка особа, яка на законних підставах володіє, користується і розпоряджається належним їй майном.

'''[[Відумерлість спадщини|Відумерла спадщина]]''' – комплекс майнових прав та обов'язків, які у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, за рішенням суду переходять у власність територіальної громади сільської ради.

'''Суб'єкти виявлення безхазяйної речі (майна) чи відумерлої спадщини''' – будь-яка фізична чи юридична особа, якій стало відомо про місцезнаходження такої речі чи майна.

Отже, відповідно до частини першої статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 ЦК України] безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. В такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.
== Виявлення та облік безхазяйного нерухомого майна ==
=== Виявлення речі ===
Суб'єкти господарювання та громадяни, яким стало відомо про нерухоме майно, що не має власника або власник якого невідомий, повідомляють про це органи місцевого самоврядування, на території якого воно розміщено.
=== Облік безхазяйної речі ===
Безхазяйна нерухома річ береться '''на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно,''' за заявою органу місцевого самоврядування (заявника), на території якого воно розміщене шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (частина друга статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 ЦК України]).

'''Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює''' наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву (пункт 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).]

'''За результатом розгляду заяви''', а також за наявності відомостей про технічну інвентаризацію відповідного закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік (пункт 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку]).
=== Відмова у взятті на облік ===
За наявності підстав для відмови у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

У задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна '''може бути відмовлено у разі''', коли:

* безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;
* із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;
* у Державному реєстрі прав на нерухоме майно наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік;
* у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності на таке майно (у разі, коли підставою для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності) (пункт 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

=== Прийняття рішення про взяття на облік речі ===
Державний реєстратор '''за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна''' вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідні відомості (пункт 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

'''Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються''' дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (пункт 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна документи, подані заявником, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом '''протягом трьох років''' (пункт 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.
=== Інформування про безхазяйну річ ===
Цивільним кодексом України не визначено суб'єкта, на якого покладається обов'язок інформувати громаду (суспільство) про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного. Однак, цілком виправданою вбачається думка про те, що таким суб'єктом є відповідний орган місцевого самоврядування. Адже саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ, а тому необхідність забезпечення дотримання такої складової процедури набуття права власності (на рівні з дотриманням строку - 1 рік) як офіційне оприлюднення інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік (без дотримання якої унеможливлюється прийняття судом відповідного рішення), є його прерогативою, оскільки покликана забезпечити від прийняття судом рішення не на його користь із зазначених підстав.

'''Про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 частина друга статті 335 ЦК України]).
== Порядок набуття права власності на безхазяйне майно ==
=== Підстави для звернення до суду ===
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 частина друга статті 335 ЦК України]). Таким чином, '''для звернення до суду про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність необхідно''':
* взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
* з дня взяття на облік майна має минути більше року;
* можливих власників майна не встановлено.
=== Порядок звернення до суду ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8249 пункту 7 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку '''окремого провадження'''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8439 Глава 8 розділу IV ЦПК України] встановлює порядок розгляду судами справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади подається '''до суду за місцезнаходженням цієї речі''' органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади окрім загальних вимог для процесуальних документів, '''повинно бути зазначено''':
* яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади;
* основні характеристики нерухомої речі;
* посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;
* друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.
=== Вартість судового збору ===
Судовий збір за подання до суду заяви про передачу нерухомої речі у комунальну власність встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»], відповідно до якого сума судового збору становить '''0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''.
=== Порядок розгляду судом справи ===
Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8446 ЦПК України]).

Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади:
* якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно;
* або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня взяття її на облік.
Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. Право комунальної власності, що виникає на підставі даного рішення суду, підлягає державній реєстрації, відповідно вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].
== Набуття права власності на безхазяйні речі за набувальною давністю ==
Частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 статті 335 ЦК України] передбачено, що безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтями 336, 338, 341 і 343 ЦК України] (набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, на [[Надання права власності на знахідку|знахідку]], [[Бездоглядна домашня тварина|бездоглядну домашню тварину]], [[Виникнення права власності на скарб|скарб]] відповідно).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1860 частини першої статті 344 ЦК України] особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном - протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

'''Детальніше див.:''' [[Набувальна давність]].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94167470 Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.01.2021 у справі № 607/19230/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97204977 Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 27.05.2021 у справі № 609/410/21]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71642726 Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.01.2018 у справі № 154/2394/17]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Встановлення лічильника тепла. Загальнобудинкові та квартирні лічильники

2025-11-19T19:19:19Z

Ivan.danylenko: додано гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2454-19 Закон України “Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону“]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1411-2021-%D0%BF#Text Порядок відшкодування власнику (співвласникам) будівлі коштів на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, сплачених у складі тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, у разі встановлення ним (ними) вузла (вузлів) комерційного обліку у будівлі самостійно (за власні кошти), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1411.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#n14 Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений Наказом Міністерства регіональногорозвитку, будівництвата житлово-комунальногогосподарства України 09 серпня 2018 року № 206]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0981-18#n14 Порядок оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений Міністерством регіональногорозвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарства України 09 серпня 2018 року № 205]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/690-2019-п#n16 Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690]

== Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку ==
Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#n31 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»] та з дотриманням процедури визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#Text Порядком № 206] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0981-18#Text Порядком № 205].

=== Різновиди вузлів обліку теплової енергії ===

Для багатоквартирних будинків законодавство виділяє два види вузлів обліку теплової енергії: вузол комерційного обліку (загальнобудинковий) і вузли розподільного обліку (квартирні).

'''Вузол комерційного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

'''Вузол розподільного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Для визначення, хто скільки послуг спожив і скільки повинен за них заплатити використовуються квартирні лічильники. Вони доступні лише в багатоквартирних будинках з горизонтальною двотрубною системою опалення. Таких в українському житловому фонді меншість. В цій ситуації альтернативним варіантом можуть стати розподілювачі тепла, або т. зв. лічильники на батарею. По суті, це не лічильник, як попередні пристрої. Він вимірює не об’єм і температуру теплоносія, а температуру повітря біля поверхні окремого радіатора. Як вимагає згаданий вище закон, платити за показниками розподілювача тепла можна лише в тому разі, якщо ним обладнано не менше половини квартир в будинку.

=== Оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях ===

Оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до їх встановлення, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Власники (співвласники) приміщень у будівлі,'' в якій окремі приміщення є самостійними об’єктами нерухомого майна'' та власник (співвласники) будівлі,'' в якій окремі приміщення не є самостійними об’єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів'' відповідних комунальних послуг, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов’язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків де таке встановлення не є обов'язковим:
* у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від’єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання;
* у приміщеннях (місцях) загального користування будівлі;
* у випадку коли це технічно неможливо, процедура визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/829-2018-%D0%BF#n8 Порядком]. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов’язковим.

У разі застосування вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів-розподілювачів теплової енергії усі опалювальні прилади обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні, а для однотрубних систем опалення - додатково замикаючими або обхідними ділянками.
Право власності на встановлені відповідно до цієї статті вузли розподільного обліку/прилади - розподілювачі теплової енергії належить власникам (співвласникам) приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені, якщо інше не встановлено законом або договором.

=== Оснащення будівель вузлами комерційного обліку ===

Оснащення будівель ''вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем'' для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#n14 порядку], встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил.

Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за'' два місяці'' до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення.

''Повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення:''
* на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування;
* у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під’їздах будівлі.

Власник (співвласники) будівлі ''протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення'' має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:

* згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
* намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку;
* намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, у тому числі встановити вузол (вузли) комерційного обліку, придбаний(і) власником (співвласниками).

У разі якщо ''протягом двох місяців'' з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, ''але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення ''оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

*У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Виконавець послуг та оператор зовнішніх інженерних мереж не можуть перешкоджати власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку. На вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний самостійно встановити вузол комерційного обліку, придбаний ним (ними).

Вузли комерційного обліку, встановлені за рахунок власника (співвласників) будівлі, належать на праві власності власнику будівлі або є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку.
Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік ''протягом 14 календарних днів'' з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).
У разі порушення виконавцем відповідної комунальної послуги або оператором зовнішніх інженерних мереж строків прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку споживачі мають право вимагати, а виконавці і оператори на таку вимогу зобов’язані визначати обсяг спожитої комунальної послуги на основі показань вузла комерційного обліку з дати фактичного встановлення такого вузла, яка підтверджується відповідним актом, складеним між замовником і виконавцем робіт із встановлення (монтажу) вузла комерційного обліку.

Спори, які виникають між оператором зовнішніх інженерних мереж та власниками (співвласниками) будівлі щодо наміру встановлення вузла комерційного обліку, вирішуються у судовому порядку.

=== Обладнання вузлами обліку нових, реконструйованих, капітально відремонтованих будівель та приміщень у них ===
''Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель'', що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж, здійснюється лише за умови, що ці будівлі та приміщення у них оснащені відповідними вузлами обліку згідно з вимогами щодо оснащення будівель вузлами комерційного обліку та вузлами обліку окремих приміщень у будівлях. У такому разі оснащення приміщень будівлі приладами - розподілювачами теплової енергії не допускається.

''Прийняття в експлуатацію реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель'', що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж, здійснюється лише за умови, що ці будівлі та приміщення у них оснащені відповідними вузлами обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії згідно з вимогами щодооснащення будівель вузлами комерційного обліку вузлами обліку окремих приміщень у будівлях.

Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, що обладнані (обладнуються) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, здійснюється лише за умови оснащення приміщень у них відповідними вузлами обліку згідно з вимогами щодо оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях.
У такому разі оснащення приміщень будівлі приладами - розподілювачами теплової енергії не допускається.

Прийняття в експлуатацію реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що обладнані (обладнуються) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, здійснюється лише за умови оснащення приміщень у них відповідними вузлами обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії згідно з вимогами щодо оснащення вузлами обліку окремих приміщень.

Встановлені відповідно до цієї статті вузли обліку ''належать на праві власності власнику (співвласникам) будівлі, приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені''.
Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги на абонентський облік п''ротягом 14 календарних днів'' з дня надходження відповідного звернення від їх власника (співвласників).

== Порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку ==

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку води та теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, крім випадків, якщо такі вузли комерційного обліку були встановлені власником (співвласниками) будівлі або були наявні при введенні в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж.
У такому разі джерелом фінансування заходів із встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії є інвестиційна програма виконавця відповідної комунальної послуги.

У разі встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж відшкодовує такому власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачені ним (ними) кошти на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку за рахунок відповідних витрат, передбачених у тарифах на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, за період дії цих тарифів до моменту встановлення відповідного вузла (вузлів) комерційного обліку та взяття їх на абонентський облік.
Такі кошти відшкодовуються оператором зовнішніх інженерних мереж споживачам відповідних комунальних послуг шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.
У разі якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем комунальної послуги, він зобов’язаний перераховувати кошти, сплачені споживачами комунальних послуг на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, виконавцю відповідної комунальної послуги для подальшого їх відшкодування виконавцем споживачам.

У разі приєднання до зовнішніх інженерних мереж будівлі, яка не була приєднана до таких мереж, або відновлення приєднання після відключення оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг здійснює власник (співвласники) такої будівлі за власний рахунок.

Органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"] були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку.

== Обслуговування, заміна та абонентський облік вузлів обліку ==
Обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18#Text Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"].

''Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж'' на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"]і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом України "Про житлово-комунальні послуги"].

У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов’язаний забезпечити розподіл, збір та перерахування сплачених споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, коштів на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб’єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови:

* укладення колективних договорів про надання комунальних послуг;

* укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем;

* прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Обслуговування та заміна вузлів розподільного '''обліку/приладів - розподілювачів''' теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числі комерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку, укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності, крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв’язку з відмовою споживача в установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги або проведення повірки (ремонту).
У разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п’яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Встановлення лічильника тепла. Загальнобудинкові та квартирні лічильники

2025-11-19T19:04:17Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність, покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2454-19 Закон України “Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону“]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1411-2021-%D0%BF#Text Порядок відшкодування власнику (співвласникам) будівлі коштів на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, сплачених у складі тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, у разі встановлення ним (ними) вузла (вузлів) комерційного обліку у будівлі самостійно (за власні кошти), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1411.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#n14 Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений Наказом Міністерства регіональногорозвитку, будівництвата житлово-комунальногогосподарства України 09 серпня 2018 року № 206]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0981-18#n14 Порядок оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений Міністерством регіональногорозвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарства України 09 серпня 2018 року № 205]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/690-2019-п#n16 Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690]

== Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку ==
Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»] та з дотриманням процедури визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#Text Порядком № 206] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0981-18#Text Порядком № 205].

=== Різновиди вузлів обліку теплової енергії ===

Для багатоквартирних будинків законодавство виділяє два види вузлів обліку теплової енергії: вузол комерційного обліку (загальнобудинковий) і вузли розподільного обліку (квартирні).

'''Вузол комерційного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

'''Вузол розподільного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Для визначення, хто скільки послуг спожив і скільки повинен за них заплатити використовуються квартирні лічильники. Вони доступні лише в багатоквартирних будинках з горизонтальною двотрубною системою опалення. Таких в українському житловому фонді меншість. В цій ситуації альтернативним варіантом можуть стати розподілювачі тепла, або т. зв. лічильники на батарею. По суті, це не лічильник, як попередні пристрої. Він вимірює не об’єм і температуру теплоносія, а температуру повітря біля поверхні окремого радіатора. Як вимагає згаданий вище закон, платити за показниками розподілювача тепла можна лише в тому разі, якщо ним обладнано не менше половини квартир в будинку.

=== Оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях ===

Оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до їх встановлення, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Власники (співвласники) приміщень у будівлі,'' в якій окремі приміщення є самостійними об’єктами нерухомого майна'' та власник (співвласники) будівлі,'' в якій окремі приміщення не є самостійними об’єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів'' відповідних комунальних послуг, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов’язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків де таке встановлення не є обов'язковим:
* у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від’єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання;
* у приміщеннях (місцях) загального користування будівлі;
* у випадку коли це технічно неможливо, процедура визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/829-2018-%D0%BF#n8 Порядком]. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов’язковим.

У разі застосування вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів-розподілювачів теплової енергії усі опалювальні прилади обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні, а для однотрубних систем опалення - додатково замикаючими або обхідними ділянками.
Право власності на встановлені відповідно до цієї статті вузли розподільного обліку/прилади - розподілювачі теплової енергії належить власникам (співвласникам) приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені, якщо інше не встановлено законом або договором.

=== Оснащення будівель вузлами комерційного обліку ===

Оснащення будівель ''вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем'' для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#n14 порядку], встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил.

Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за'' два місяці'' до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення.

''Повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення:''
* на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування;
* у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під’їздах будівлі.

Власник (співвласники) будівлі ''протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення'' має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:

* згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
* намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку;
* намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, у тому числі встановити вузол (вузли) комерційного обліку, придбаний(і) власником (співвласниками).

У разі якщо ''протягом двох місяців'' з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, ''але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення ''оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

*У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Виконавець послуг та оператор зовнішніх інженерних мереж не можуть перешкоджати власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку. На вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний самостійно встановити вузол комерційного обліку, придбаний ним (ними).

Вузли комерційного обліку, встановлені за рахунок власника (співвласників) будівлі, належать на праві власності власнику будівлі або є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку.
Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік ''протягом 14 календарних днів'' з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).
У разі порушення виконавцем відповідної комунальної послуги або оператором зовнішніх інженерних мереж строків прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку споживачі мають право вимагати, а виконавці і оператори на таку вимогу зобов’язані визначати обсяг спожитої комунальної послуги на основі показань вузла комерційного обліку з дати фактичного встановлення такого вузла, яка підтверджується відповідним актом, складеним між замовником і виконавцем робіт із встановлення (монтажу) вузла комерційного обліку.

Спори, які виникають між оператором зовнішніх інженерних мереж та власниками (співвласниками) будівлі щодо наміру встановлення вузла комерційного обліку, вирішуються у судовому порядку.

=== Обладнання вузлами обліку нових, реконструйованих, капітально відремонтованих будівель та приміщень у них ===
''Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель'', що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж, здійснюється лише за умови, що ці будівлі та приміщення у них оснащені відповідними вузлами обліку згідно з вимогами щодо оснащення будівель вузлами комерційного обліку та вузлами обліку окремих приміщень у будівлях. У такому разі оснащення приміщень будівлі приладами - розподілювачами теплової енергії не допускається.

''Прийняття в експлуатацію реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель'', що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж, здійснюється лише за умови, що ці будівлі та приміщення у них оснащені відповідними вузлами обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії згідно з вимогами щодооснащення будівель вузлами комерційного обліку вузлами обліку окремих приміщень у будівлях.

Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, що обладнані (обладнуються) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, здійснюється лише за умови оснащення приміщень у них відповідними вузлами обліку згідно з вимогами щодо оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях.
У такому разі оснащення приміщень будівлі приладами - розподілювачами теплової енергії не допускається.

Прийняття в експлуатацію реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що обладнані (обладнуються) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, здійснюється лише за умови оснащення приміщень у них відповідними вузлами обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії згідно з вимогами щодо оснащення вузлами обліку окремих приміщень.

Встановлені відповідно до цієї статті вузли обліку ''належать на праві власності власнику (співвласникам) будівлі, приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені''.
Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги на абонентський облік п''ротягом 14 календарних днів'' з дня надходження відповідного звернення від їх власника (співвласників).

== Порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку ==

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку води та теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, крім випадків, якщо такі вузли комерційного обліку були встановлені власником (співвласниками) будівлі або були наявні при введенні в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж.
У такому разі джерелом фінансування заходів із встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії є інвестиційна програма виконавця відповідної комунальної послуги.

У разі встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж відшкодовує такому власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачені ним (ними) кошти на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку за рахунок відповідних витрат, передбачених у тарифах на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, за період дії цих тарифів до моменту встановлення відповідного вузла (вузлів) комерційного обліку та взяття їх на абонентський облік.
Такі кошти відшкодовуються оператором зовнішніх інженерних мереж споживачам відповідних комунальних послуг шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.
У разі якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем комунальної послуги, він зобов’язаний перераховувати кошти, сплачені споживачами комунальних послуг на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, виконавцю відповідної комунальної послуги для подальшого їх відшкодування виконавцем споживачам.

У разі приєднання до зовнішніх інженерних мереж будівлі, яка не була приєднана до таких мереж, або відновлення приєднання після відключення оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг здійснює власник (співвласники) такої будівлі за власний рахунок.

Органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку.

== Обслуговування, заміна та абонентський облік вузлів обліку ==
Обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

''Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж'' на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов’язаний забезпечити розподіл, збір та перерахування сплачених споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, коштів на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб’єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови:

* укладення колективних договорів про надання комунальних послуг;

* укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем;

* прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Обслуговування та заміна вузлів розподільного '''обліку/приладів - розподілювачів''' теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числі комерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку, укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності, крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв’язку з відмовою споживача в установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги або проведення повірки (ремонту).
У разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п’яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2025-10-20T07:14:08Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність, додано гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" від 30 березня 2023 р. № 446]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 грудня 2018 року № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення"] (далі - Закон).

'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 8 частини першої статті 1 Закону]).

'''''Працевлаштування''''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 15 частини першої статті 1 Закону]).

'''''Адміністратор центру зайнятості''''' - співробітник центру зайнятості, який організовує надання соціальних послуг суб’єктам ринку праці, здійснює облік осіб, які шукають роботу, забезпечує проведення профілювання таких осіб, спрямовує суб’єктів ринку праці до кар’єрних радників, спеціалізованих кар’єрних радників, консультантів по роботі з роботодавцями, які забезпечують надання соціальних послуг, та організовує оформлення/отримання ними запитуваних документів.

'''''Індивідуальний план працевлаштування''''' - документ, що визначає перелік та послідовність надання соціальних послуг у сфері зайнятості, залучення до заходів сприяння зайнятості населення на ринку праці, на які має право зареєстрований безробітний з урахуванням результатів його профілювання.

'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який здійснює реєстрацію безробітних та забезпечує організацію/надання соціальних послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супроводження та консультування таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування.

'''''Облік осіб, які шукають роботу''''' - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

'''''Особа, яка шукає роботу''''', - особа, яка звернулася до центру зайнятості з метою отримання послуг із сприяння працевлаштуванню та '''яка не має статусу зареєстрованого безробітного.'''

'''''Реєстрація безробітного''''' - надання особі, яка шукає роботу, статусу зареєстрованого безробітного.

'''''Перереєстрація безробітного''''' - поновлення попередньої реєстрації безробітного, якщо після її припинення безробітний не працевлаштувався.

'''''Припинення реєстрації безробітного '''''- позбавлення особи (втрата особою) статусу зареєстрованого безробітного.

== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться будь-яким обраним ними центром зайнятості незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Перелік центрів зайнятості та їх контакти можна знайти за [https://www.dcz.gov.ua/ посиланням].

=== Перелік необхідних документів, що подаються особою ===
'''Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу, пред’являють''':
* громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або єДокумент (на період воєнного стану);
* іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або е-посвідку на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу), або електронне відображення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків, у тому числі у формі електронного відображення інформації, що міститься в документах, оформлених із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - надається у разі відсутності в паспорті громадянина України інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Окрім цього, особа, яка шукає роботу, інформує про:
* освіту;
* досвід роботи (за наявності);
* зайнятість або перебування у трудових відносинах (за наявності) - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання.

''Особа з інвалідністю'', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], подає копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, а також за бажанням копію індивідуальної програми реабілітації.

* Під час воєнного стану у разі неможливості надання вищевказаних документів, внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, мають право на отримання інформації про соціальні послуги, що надаються центром зайнятості.

''Особа, взята на облік, отримує необхідну інформацію про послуги центру зайнятості, проходить (за потреби) профілювання та скеровується адміністратором до кар’єрного радника або спеціалізованого кар’єрного радника.''

Особа, яка взята на облік і подала заяву про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного, в день подання такої заяви проходить первинне/поглиблене профілювання.
=== Підстави та строки припинення перебування на обліку, особи, яка шукає роботу ===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється:
* з дня:
- реєстрації її як безробітної;

- подання заяви про припинення обліку (у довільній паперовій формі);

- смерті;

* у разі незвернення особою за послугами до центру зайнятості протягом 60 календарних днів з наступного дня після останнього дня звернення.
Облік припиняється на 61 календарний день.

=== Інформація, що вноситься до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості ===
Облік осіб, які шукають роботу, здійснює адміністратор, який вносить дані про таких осіб до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

З метою належної організації надання соціальних послуг за рішенням центру зайнятості завдання (функції) адміністратора може здійснювати кар’єрний або спеціалізований кар’єрний радник.

'''До Єдиної системи вносяться такі персональні дані про особу, яка шукає роботу:'''
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
* серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або дані посвідки на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* число, місяць та рік народження;
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу);
* задеклароване/зареєстроване місце проживання (за наявності);
* фактичне місце проживання (перебування);
* дані про особу, отримані з реєстрів та баз даних, зазначених у пункті 18 цього Порядку, під час воєнного стану, - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання;
* відомості про освіту та досвід роботи (за наявності) - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання;
* інші відомості- для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання.
На підставі зазначених даних''' формується персональна картка'''.

== Надання статусу зареєстрованого безробітного ==
Статус '''зареєстрованого безробітного ''' надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n410 Закону] у день подання ними особистої заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними центру зайнятості незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Послуги зареєстрованому безробітному надаються відповідно''' до індивідуального плану працевлаштування''', що складається кар’єрним радником (спеціалізованим кар’єрним радником) разом з такою особою за результатами профілювання.

У разі виникнення надзвичайної ситуації, під час введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину індивідуальний план працевлаштування складається за допомогою будь-яких засобів дистанційної комунікації, у тому числі електронних, та підписується з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.

* Зареєстрований безробітний зобов’язаний відповідно до індивідуального плану з працевлаштування ''здійснювати самостійно та за сприяння кар’єрного радника (спеціалізовано кар’єрного радника) активний пошук роботи'' як під час відвідування центру зайнятості, так і засобами дистанційної комунікації в період між його відвідуваннями.

=== Перелік осіб, яким надається статус зареєстрованого безробітного ===
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників;
* одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.

* '''Особи, які закінчили або припинили навчання''' у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативної (невійськової) служби]] і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

*''' Особам, які навчаються за денною формою''' у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n64 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

''Внутрішньо переміщена особа'' для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного. Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.

Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про наданням статусу безробітного.

=== Перелік документів, що подаються при реєстрації ===

'''Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного''' подається до [https://www.dcz.gov.ua/ обраного центру зайнятості] '''особисто '''особою, яка шукає роботу, під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг ('''Портал Дія'''), засобами мобільного додатка Порталу Дія, а у разі технічної можливості в електронній формі - '''засобами офіційного веб-сайту''' Державного центру зайнятості або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій '''з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]], що базується на кваліфікованому сертифікаті.'''

'''До заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного в електронній формі особа додає скановані копії (фотокопії) документів, передбачені для взяття на облік особи, яка шукає роботу, а також:'''

* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування), пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронної інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Порядок електронної інформаційної взаємодії визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України;
* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката), або єДокумент про освіту;
* військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (для осіб, які звільнилися із строкової військової служби), а під час воєнного стану та проведення мобілізації - військово-обліковий документ (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці з відміткою про взяття на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або з відміткою про виключення з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”).

''Документи не подаються у разі, коли отримання та підтвердження відомостей про такі документи здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та електронними інформаційними ресурсами або інформаційними системами органів державної влади під час формування заяви.''

Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються:

♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:''' заяву про припинення трудового договору на ім’я роботодавця, про що центр зайнятості повідомляє роботодавцю (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальному органу Державної податкової служби України та територіальному органу Пенсійного фонду України у порядку інформаційної взаємодії між такими органами. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання такої заяви. Форма заяви визначається Державним центром зайнятості;

♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві|вихід з такого господарства]], видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

[[Порядок та умови створення особистого селянського господарства|Ведення особистого селянського господарства]] вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 частиною першою статті 4 Закону] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
* під час воєнного стану мають задеклароване/зареєстроване місце проживання на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

♦ '''особами, звільненими з військової служби''' (крім звільнених із строкової військової служби) із Збройних Сил, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Держспецзв’язку, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - особи, звільнені з військової служби), які звільнені за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому є відмітка про взяття їх на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або відмітка про виключення з військового обліку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу]”;

♦ '''одинокою матір’ю (батьком)''', яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одним із батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителем, опікуном, піклувальником дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною, - довідка про отримання надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, видана органом соціального захисту населення.

♦''' Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n88 ч.1 ст. 14 Закону України “Про зайнятість населення”]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]) та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, пред’являють:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку), утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги.

У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у п.п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 19-21 ч.1 ст. 6 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], - посвідчення учасника бойових дій (оригінал або електронне посвідчення ветерана) та у разі потреби копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

* '''''непрацюючі працездатні особи''''', які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, - копію рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.
* '''''особи, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text ЗУ “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення - довідка про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.

==== Порядок отримання інформації для проведення реєстрації безробітних за відсутності документів під час воєнного стану ====
''У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у'':
* Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань;
* реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі ДМС;
* інформаційній системі МВС;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.

* Під час воєнного стану '''статусу зареєстрованого безробітного може також набути член добровольчого формування територіальної громади''', який відповідно до законодавства уклав контракт добровольця територіальної оборони на безоплатній основі (у межах дії зазначеного контракту). Форма довідки щодо підтвердження укладення контракту на безоплатній основі затверджується Державним центром зайнятості.

=== Прийняття рішення про відмову чи надання статусу зареєстрованого безробітного ===

Рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного чи відмову у наданні (поновленні) такого статусу приймається центром зайнятості ''в день подання особисто особою'', яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного (та/або реєстрації такої заяви засобами Порталу Дія, в тому числі мобільного додатка Порталу Дія, та офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості), а для осіб, зазначених у п.п. 1 п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку], -'' з наступного дня після припинення трудових відносин ''(іншого виду зайнятості) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text ЗУ "Про зайнятість населення"].

З рішенням про надання (поновлення, відмову в наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки до неї вноситься відповідний запис.

Інформування особи, яка подала заяву про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного засобами Порталу Дія, про прийняте рішення здійснюється центром зайнятості шляхом надсилання повідомлення засобами Порталу Дія, а у разі технічної можливості - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості'' протягом двох календарних днів''.

=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===

'''Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:'''
* відсутність на дату прийняття рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного документів та відомостей з реєстрів та баз даних;
* встановлення факту зайнятості особи (крім зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді), у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 “Про зайнятість населення”];
* відмова від складення та підписання індивідуального плану працевлаштування;
* неповернення особою коштів (у разі прийняття рішення про повернення суми матеріального забезпечення та вартості соціальних послуг за попередньої реєстрації за результатами проведеного розслідування страхового випадку, судового рішення або інших підстав, передбачених законодавством);
* наявність в особи статусу зареєстрованого безробітного;
* подання особою заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного раніше встановленого строку.

'''''Відсутність у особи задекларованого/зареєстрованого місця проживання не є підставою для відмови у наданні статусу зареєстрованого безробітного.'''''

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

* У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного особа може '''''повторно подати заяву''''' про надання (поновлення) зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення.

=== Порядок та підстави припинення реєстрації безробітного ===

'''Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:'''

◆'''''з дня:'''''
* початку зайнятості особи, включаючи працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту), укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг), забезпечення роботою самостійно (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, суспільно корисних роботах під час воєнного стану, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді, участі у виконанні оплачуваних робіт згідно з освітньою програмою під час проходження зареєстрованим безробітним виробничого навчання та виробничої практики або стажування на підприємстві, в організації, установі, або під час проходження ним індивідуального навчання на робочому місці (на виробництві);
* призначення виплати грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
* призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього нагляду;
* призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одинокої матері (батька), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителя, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною), особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
* зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 ст. 4 ЗУ “Про зайнятість населення”];
* видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
* вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера, дуальною формою здобуття освіти (крім професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням центру зайнятості);
* призову на військову службу або альтернативну (невійськову) службу;
* набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
* досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
* подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
* подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
* визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу зареєстрованого безробітного, призначення виплати допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг;
* встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, суспільно корисних роботах під час воєнного стану, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді, у виконанні оплачуваних робіт згідно з освітньою програмою під час проходження зареєстрованим безробітним виробничого навчання та виробничої практики або стажування на підприємстві, в організації, установі, або під час проходження ним індивідуального навчання на робочому місці (на виробництві);
* припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
* відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності).
Зазначена підстава під час воєнного стану ''не застосовується до членів добровольчих формувань територіальної громади'', які відповідно до законодавства уклали контракт добровольця територіальної оборони на безоплатній основі (у межах дії цього контракту), за умови вияву їх наміру продовжувати таку службу (у межах дії цього контракту) та підтвердження їх зайнятості протягом нормальної тривалості робочого часу (40 годин на тиждень). Форма довідки щодо кількості робочих годин добровольця, з яким укладено контракт, надається командиром добровольчого формування територіальної громади за формою, затвердженою Державним центром зайнятості;
* відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
* смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
* подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату допомоги по безробіттю в іншому центрі зайнятості;
* відмови від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану;
* другої відмови під час воєнного стану від громадських та інших робіт тимчасового характеру (у разі відсутності підходящої роботи);
* видачі клопотання на достроковий вихід на пенсію.

◆''''' у разі перетину державного кордону у період реєстрації безробітного з:'''''
* '''''дня встановлення факту перетину кордону''''' (у разі неповідомлення про такий перетин протягом трьох робочих днів, що передують виїзду за кордон, або перебування за межами України більше встановленого законодавством строку);
* '''''15-го календарного дня''''' безперервного перебування одноразово за межами України;
*''''' 61-го календарного дня''''' перебування за межами України сукупно протягом року (починаючи з дня набуття статусу зареєстрованого безробітного), крім документально підтверджених випадків, пов’язаних з виїздом зареєстрованого безробітного за кордон на лікування (у тому числі членів його сім’ї) або у зв’язку із смертю близьких родичів, нещасним випадком, що стався за кордоном із зареєстрованим безробітним або членами його сім’ї, відсутністю транспортного сполучення та можливості повернення в Україну у зв’язку з карантином, надзвичайною ситуацією, надзвичайним станом або іншими обмежувальними заходами, що введені країною або транспортною компанією;
'''''* 31-го календарного дня''''' безперервного перебування за межами України під час воєнного стану.

◆'''''у разі невідвідування''''' (непідтвердження будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:
* '''''протягом 30 робочих днів з дня,''''' що настає за днем прийняття рішення про таке відвідування, а у період карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації або під час надзвичайного або воєнного стану - з дня, що настає за днем останнього фактичного підтвердження зареєстрованим безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконують суспільно корисні роботи під час воєнного стану) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості або останнього фактичного підтвердження зареєстрованим безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного в центрі зайнятості будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними;
''Вищезазначене не поширюється на осіб, які зареєстровані у центрах зайнятості на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за умови відвідування ними центру зайнятості (підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними) протягом 30 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану.''

* '''''протягом 14 робочих днів''''' ''з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру'', закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану (реєстрація припиняється з наступного дня за останнім днем участі особи у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану;

* '''''протягом 14 робочих днів''''' ''з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості'' (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості;

* '''''протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії''''' медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах.

◆'''''з дня встановлення факту невиконання '''''завдань індивідуального плану працевлаштування відповідно до визначених критеріїв без поважних причин.

◆'''''з наступного дня після першого фактичного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, після припинення чи скасування воєнного стану у разі неподання ним під час такого відвідування документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text абз.9 п. 14 Порядку].

=== Перереєстрація та чергова реєстрація безробітної особи ===

* У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату допомоги по безробіттю та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка. Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, ''здійснюється у день подання відповідної заяви.

* У разі припинення реєстрації безробітного така особа може бути взята на облік, зареєстрована або перереєстрована як безробітна в центрі зайнятості, до якого вона звернулася.

Особа має право перереєструватися у тому ж або іншому центрі зайнятості як безробітна у разі, коли після припинення реєстрації залишилася безробітною та належить до категорії осіб, які зазначені у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення”].
Перереєстрація безробітного здійснюється з дня подання відповідної заяви за умови подання/пред’явлення документів та відомостей, визначених Порядком.

Перереєстрація або чергова реєстрація безробітного можлива лише за умови повернення коштів (у разі прийняття рішення про повернення суми матеріального забезпечення та вартості соціальних послуг за попередньої реєстрації за результатами проведення розслідування страхового випадку, судового рішення чи інших підстав, передбачених законодавством, та не раніше ніж через 90 календарних днів ''з дня припинення попередньої реєстрації'').

Для осіб, попередня реєстрація яких припинена у разі невідвідування, перереєстрація в центрі зайнятості можлива не раніше ніж ''через 90 календарних днів'' з дня припинення попередньої реєстрації.

У разі підтвердження належним чином поважних причин невідвідування (у період воєнного стану - підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті) зареєстрованим безробітним центру зайнятості, рішення про припинення реєстрації скасовується за умови відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, яким припинено реєстрацію, ''на наступний робочий день після закінчення таких причин''.

Перереєстрація безробітного здійснюється ''не раніше ніж через 30 календарних днів'' з дня припинення попередньої реєстрації у зв'язку із встановлення факту невиконання завдань індивідуального плану працевлаштування відповідно без поважних причин.

== Див. також ==
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Одинока мати (батько)]]

Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини

2025-10-20T06:43:58Z

Ivan.danylenko: виправлено посилання на ст.27 ЦПК

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== Порядок стягнення та [[Визначення розміру аліментів на дитину|визначення розміру аліментів]] ==
Способом виконання батьками обов'язку утримувати дитину є сплата одним із них аліментів.

Аліменти на утримання дитини можуть виплачуватись:
* '''за угодою сторін'''. Батькам надано право добровільно та самостійно визначити порядок сплати аліментів на дитину шляхом укладення відповідного договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору про сплату аліментів на дитину (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права.
При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ч. 2 ст. 182 СК України] (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n946 ст. 184 СК України]).
* '''на підставі рішення суду'''. У випадку коли взаємної згоди між батьками щодо сплати аліментів на дитину не досягнуто той з батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду.
[[Визначення розміру аліментів на дитину|Суд визначає розмір аліментів]] у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ст. 182 СК України], а саме:
# стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
# наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
* '''Варто звернути увагу, якщо ''після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n941 ч. 3 ст. 183 СК України])'''''
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. ''' Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''
''Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n946 СК України], у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]'''
|}
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ч. 2 ст. 182 СК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 ч. 1 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження"], виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України].

'''Мінімальний гарантований розмір аліментів''' на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

'''Мінімальний рекомендований розмір аліментів''' на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ч. 3 ст. 182 СК України]).

== Порядок зміни розміру аліментів ==
Законодавством передбачена можливість зміни розміру аліментів:
* '''в добровільному порядку''' (аліментів, встановлених за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
Зміни до нотаріально посвідченого договору оформляються письмово шляхом укладення окремого договору, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
* '''в судовому порядку''' (аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
== Зміна розміру аліментів у разі їх нецільового витрачання ==
У разі нецільового витрачання аліментів платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n955 ст. 186 СК України]).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n333 ст. 56 Цивільного кодексу України]).

== Судовий порядок зміни розміру аліментів ==
'''Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:'''
* зміни матеріального або сімейного стану;
* погіршення або поліпшення здоров’я когось із них;
* інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 ст. 192 СК України], пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]'').

'''Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів''', які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, '''не є підставою для зміни розміру аліментів'''.
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).

При цьому, '''зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження''' (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/37401891 постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13]).

Також важливо розуміти та відрізняти між собою поняття '''розміру аліментів та способу їх стягнення'''.
Так, дійсно у випадках вказаних в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 ст.192 СК України] до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів'''.
В той же час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 ст. 181 СК України] '''визначаються способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину'''. А [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 ч.3 ст.181 СК України] вказує на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду '''за позовом одержувача аліментів.''' Що й підтверджується судовою практикою — посилання на судове рішення апеляційної інстанції '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87463636]'''. '''Наприклад''':

1) аліменти стягуються у твердій грошовій сумі - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів.'''

2) аліменти винесені у частині від усіх видів доходу (1/4, 1/3 чи інше) - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на тверду грошову суму'''може звернутись лише стягувач.'''

Отже, наприклад, якщо матеріальне становище платника аліментів значно покращилось матір (батько) дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
В той же час, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!'''
Враховуючи зміст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ст. ст. 181, 192 СК України], розмір аліментів, визначений рішенням суду, '''не вважається незмінним.'''

У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів ''матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.''

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його ''вимоги про зменшення розміру аліментів.''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]'''

Також, як приклад можна привести наступне.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 ст. 141 СК України] мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України], у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 Ч. 1 ст. 192 СК України] передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням стану здоров’я позивача, його доходів та витрат, які він несе по оплаті орендної плати за житло для своєї сім’ї, навчання повнолітньої дочки, витрат на утриманні матері похилого віку зменшення апеляційним судом розміру аліментів з 40 відсотків від усіх видів доходів щомісячно до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку є правомірним.

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]'''

Однак, варто зазначити наступне, що '''зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів''', оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

'''Дана правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанові Верховного суду від 16 вересня 2020р. у справі № 565/2017/19].'''
|}
=== Підсудність справ ===
Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 стаття 27 ЦПК України]).

Позови про стягнення аліментів, '''збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 28 ЦПК України]).
=== Перелік необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] ЦПК України, обов’язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (зміна розміру аліментів), наприклад:
* докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
* докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
* докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).

=== Вартість ===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - '''у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"]).
Позивачі у справах про зменшення розміру аліментів не звільняються від сплати судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви про зменшення розміру аліментів становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 п.2. ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"]).
=== Час, з якого сплачуються аліменти в новому розмірі===
Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Зразки позовних заяв ==
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluV3VUOVRma1FxMG8/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-H_8KV2WreV9-5qKUR6Qxfw&rtpof=true&sd=true Позовна заява про зменшення розміру аліментів]

[https://docs.google.com/document/d/1He8rfnC_frEmcY0YyCmcyp8gC7XsSKlo/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Позовна заява про зміну способу стягнення та розміру аліментів]
== Збільшення розміру стягуваних аліментів державним виконавцем ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#top Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII] (набрав чинності 28.08.2018 року) частину першу статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 Закону України «Про виконавче провадження»] доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#top СК України].
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#top СК України] навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).

Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року державними виконавцями мало бути здійснене автоматичне збільшення розміру аліментів до мінімального гарантованого за всіма постановленими раніше судовими рішенями про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Якщо державним виконавцем розмір стягуваних аліментів, починаючи з 28 серпня 2018 року (дата набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#Text Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII]) автоматично не підвищено, стягувач має право звернутися до нього із заявою про здійснення відповідного перерахунку ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.docx Зразок заяви]).

Подальша бездіяльність державного виконавця щодо підвищення та перерахунку розміру аліментів може бути оскаржена в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n699 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»].

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанова Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: погіршення стану здоров’я дитини може бути підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання, якщо внаслідок такого погіршення раніше визначений розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97352493 Постанова Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20]: факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281790 Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18]: стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562594 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 640/15771/19]: надання послуг із організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу Oxford International до Великої Британії та Канади, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації з цих питань є тими особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, відповідно до положень статті 185 СК України.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19]: відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами в розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19]: наявність переплати за аліментами може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину.
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/96117455 Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року № 613/48/21 щодо зміни способу стягнення аліментів]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/111508810 Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29.05.2023 року № 521/6770/23 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Техногенне забруднення земель та особливості їх використання. Деградовані та малопродуктивні землі

2025-09-18T13:01:31Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1781 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12 Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 року № 35 "Про затвердження Порядку консервації земель"]
== '''Загальні положення визначення техногенно забруднених земель''' ==
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#top ст. ст. 14, 16 Конституції України]).

'''Техногенно забруднені землі''' - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1642 ст. 169 ЗК України)].

'''''До техногенно забруднених земель відносяться землі:'''''

* '''радіаційно небезпечні''', землі на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#n35 ст. 3 ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»]).

''Такими землями є:''

* зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році:
* зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км-2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км-2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км-2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

* '''радіоактивно забруднені''', які потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської діяльності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#n38 ст. 4 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»]).

''Такими землями є:''

* зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км-2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км-2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км-2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

* '''землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами'''. Такі землі найчастіше забруднені промисловими відходами, захороненням таких відходів, як санкціоноване так і несанкціоноване, сміттєві звалища, використання добрив та пестицидів, токсичних речовин тощо).
Правовий режим земель, які забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами, визначається в залежності від ступеня такого забруднення.

== Ос'''обливості використання техногенно забруднених земель''' ==
При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму їх використання.

Порядок використання техногенно забруднених земельних ділянок встановлюється законодавством України.

Так, наприклад, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#n71 ст. 11 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»] встановлено порядок використання території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема для наукових досліджень, а саме:

на даній території можуть здійснюватися науково-технічна діяльність, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень для визначення ступеня впливу іонізуючого випромінювання на людину та екологічні системи, шляхів мінімізації наслідків цього впливу, тощо.
З метою здійснення наукових досліджень у сфері охорони навколишнього природного середовища, збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища у зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення відповідно до законодавства можуть створюватися території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я, підлягають консервації.

Техногенно забруднені землі сільськогосподарського призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що відповідає встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та [[Порядок консервації земель#Нормативно-правова база|консервації]].

== '''Деградовані і малопродуктивні землі''' ==
[[Деградація земель]] - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.

'''До деградованих земель відносяться''':

* земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.

Причиною появи деградованих земель можуть бути як надзвичайні ситуації природного характеру (буревії, землетруси, повені тощо), так і антропогенна діяльність (ведення господарства, добування корисних копалин тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1650 частина 1 статті 171 Земельного кодексу України]) .

'''До малопродуктивних земель ''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1650 частина 2 статті 171 Земельного кодексу України]).

[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Охорона земель]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Спадкування за заповітом

2025-09-15T08:01:21Z

Ivan.danylenko: покращено гіперпосилання, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93/page Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу (абзац третій пункту 8 глави 3 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).]

В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі (абзац перший пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]).
|}

==Поняття спадкування==
'''Спадкування''''' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). ''

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

'''Спадкодавець (заповідач)''' — це громадянин, майно якого після його смерті переходить у спадщину до іншої особи чи до інших осіб. Спадкодавцем може бути особа незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо. Спадкування відбувається як після смерті дієздатних, так і недієздатних громадян. Однак заповідати майно може лише дієздатна особа. Тобто, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page частина перша статті 1234 ЦКУ]).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, так зване підпризначення спадкоємця.
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

'''Спадкоємець '''- це особа, яка у випадку смерті тієї чи іншої особи набуває права одержати його спадкове майно. Тобто, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємцем може бути громадянин, юридична особа, а також держава. Громадянин може стати спадкоємцем незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо.
Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

''Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту'', половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Вказаний перелік осіб, що мають право на обов'язкову частку є вичерпним.br>
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

==Поняття заповіту==
'''Заповіт''' - це односторонній правочин, який вважається дійсним після того, як заповідач в установленому порядку і в належній формі виявить свою волю. Про складення заповіту заповідач може сповістити своїх спадкоємців чи інших зацікавлених осіб, а може і не знайомити їх із своєю останньою волею, що ніяк не впливає на дійсність заповіту. 
'''Заповіт''' - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1233 ЦКУ]). Особливість заповіту полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особистістю заповідача, що ''виключає його складання за допомогою представника чи довірителя.'' 
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у ''майбутньому''. 
Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, а також до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

==Право на заповіт==

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст. 1234 ЦК]). 

'''До права на заповіт належить''': 

*'''право заповідача на призначення спадкоємців'''- заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, яка не може одержати право на спадкування.
Проте, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.
У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст.1235 ЦК]); 
*'''право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом''' - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, що можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст.1236 ЦК]); 
*'''право заповідача на заповідальний відказ''' - заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ. Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом. Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
На спадкоємця, до якого переходить жилий будинок, квартира або інше рухоме чи нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим чи нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника. Право користування жилим будинком, квартирою або іншим рухомим чи нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача. Право користування жилим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у останніх членів його сім'ї, якщо у заповіті не зазначено інше.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, що перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно. Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст. 1238 ЦК)]. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст.1239 ЦК)]. 
*'''право заповідача на покладення на спадкоємця інших обов'язків''' - заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання. Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільне корисної мети [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст.1240 ЦК)]; 
*'''право заповідача на підпризначення спадкоємця''' - заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме останню або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті. Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, передбачена у ст.1222 ЦК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767(ст.1244 ЦК)]; 
*'''право заповідача на встановлення сервітуту в заповіті''' - спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767(ст. 1246 ЦК)]; 
*'''право заповідача на скасування та зміну заповіту''' - заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або внести до нього зміни; 
Заповіт є односторонньою угодою, правові наслідки якого настають лише після смерті заповідача. Оскільки при житті спадкодавця складений ним заповіт не покладає на нього будь-яких правових обов'язків стосовно спадкоємців і не створює будь-яких прав для останніх, заповідач вправі в будь-який час його скасувати або змінити. 

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, у якій він йому суперечить. 
Кожний новий заповіт скасовує попередній і не поновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не поновлюється, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1265 ст.ст.225], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1294 231 ЦК]. 
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому ЦК для посвідчення заповіту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст.1254 ЦК)].

==Вимоги до заповіту==
'''Зміст:''' 
→ склад спадкового майна: все, що належить спадкодавцю, майно чи певна його частина або перелік майна, який зазначений у заповіті; 
→ коло спадкоємців за заповітом (або коло спадкоємців за законом, які усуваються заповітом); 
→ частина або вид майна (рухоме, нерухоме), що за волею заповідача повинні перейти до кожного із спадкоємців; 
→за заповітом майно може бути заповідане тільки у власність (однак заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартира або інше рухоме чи нерухоме майно, зобов'язання надати іншій особі ''право користування'' цим майном або певною його частиною) 
→ заповідальне розпорядження (за бажанням). 
Заповідач не може позбавити права на спадкування '''осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині|право на обов'язкову частку у спадщині]]'''.

'''Форма заповіту:''' 
*заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення;
*заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч. 4 ст. 207 ЦКУ]). Особа, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати його за заповідача. Якщо заповідач неписьменний або сліпий, нотаріус прочитує йому текст заповіту, про що на заповіті робиться відповідна відмітка. Якщо сліпий громадянин письменний, він сам підписує заповіт. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках;
*заповідач повинен бути дієздатним на момент укладання заповіту;
*зміст заповіту не повинен суперечити закону;
*зміст заповіту повинен відображати дійсну волю заповідача;
*заповіт має бути посвідчений '''приватним або державним нотаріусом''', що є необхідною умовою його дійсності, або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст.ст. 1251-1252 ЦКУ]. 

Фізична особа, на користь якої заповідається майно, ''не вправі підписувати заповіт за заповідача.'' За посвідчення заповітів справляється державне мито. Державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93/page державне мито] у розмірах, установлених чинним законодавством, у розмірах, установлених чинним законодавством, а приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 19 і 31 Закону "Про нотаріат"]). 
При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається. 
На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках з повною цивільною дієздатністю). Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. 

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 37 ЗУ «Про нотаріат»], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1251 ЦКУ], якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, '''може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.'''
За кордоном посвідчення заповіту здійснюють відповідні '''консульські установи''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 38 ЗУ “Про нотаріат”]).
В інтересах громадян, яким обставини не завжди дозволяють звернутися до нотаріальної контори, закон покладає на певних посадових осіб обов'язки по посвідченню заповіту, який у цих випадках прирівнюється до нотаріального ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40 ЗУ “Про нотаріат”], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1252 ЦКУ]) та посвідчуються при свідках. Дані особи зобов'язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за місцем проживання заповідача. 

''Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.''
*заповіти підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі.
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

==Заповіти, що прирівнюються до нотаріально посвідчених ==
''До нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються:''
*заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарно-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами та головними лікарями зазначених будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
*заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
*заповіти громадян, які перебувають у пошукових, арктичних та інших подібних до них експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
* заповіти військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками з медичної частини, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;
*заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з´єднань, установ та військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників і службовців, членів їх сімей та сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ та закладів;
*заповіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі або начальниками слідчих ізоляторів.
''Заповіти осіб, що зазначені вище, посвідчуються при свідках.''

==Види заповітів==
'''I. Заповіт з умовою:''' заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо), якщо дана умова не суперечить закону або моральним засадам суспільства (не є нікчемною). 

'''II. "Секретний заповіт":''' заповіт, зі змістом якого не має право ознайомитися навіть нотаріус. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1249 ЦКУ]). 
Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім'ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1250 ЦК України]). 

'''III. Заповіт подружжя:''' подружжю надано право скласти ''спільний заповіт'' щодо майна, яке належало йому на праві спільної сумісної власності. Після смерті одного з подружжя частка у праві спільної сумісної власності переходить до подружжя, який пережив, а нотаріус накладає заборону на відчуження, зазначеного у заповіті, майна. 
Накладення заборони на майно після смерті одного із подружжя може порушити права так званих обов'язкових спадкоємців, які незалежно від змісту заповіту, мають право на певну частку. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. 
За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. 
Водночас, подружжя володіє не лише спільним сумісним майном, а і певним майном, яке належить йому на праві приватної власності. Спільний же заповіт подружжя не охоплює всього належного на праві власності майна, тому кожен із подружжя повинен скласти ще й заповіт, в якому визначити долю такого майна на випадок свої смерті. 
Розірвання шлюбу припиняє статус подружжя, а недійсність шлюбу (визнання шлюбу недійсним) анулює статус подружжя, у зв'язку з цим розірвання шлюбу чи визнання шлюбу недійсним після складення заповіту подружжя ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1243 ЦКУ]) ''позбавляє цей заповіт юридичного значення без пред'явлення відповідного позову''. У цьому разі спадкування відбувається на загальних підставах.

==Визнання заповіту недійсним==
За позовом заінтересованої особи суд може [[Як визнати заповіт недійсним|визнати заповіт недійсним]], якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ч. 2 ст. 1257 ЦКУ]), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

==Судова практика==

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258271 Постанова Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 752/11266/20] (Наявність підстав для визнання заповіту недійсним має встановлюватися судом на момент його вчинення).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120396086 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23]: необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Право на спадкування співмешканця: цивільної жінки або цивільного чоловіка

2025-07-29T11:24:43Z

Ivan.danylenko: покращено гіперпосилання, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (далі - ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (далі - СК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Можливості успадкування особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі ==
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5691 до статті 1217 ЦК України] спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі залишення спадкодавцем заповіту на користь цивільної дружини або чоловіка означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині), і права (а разом з ними і певні обов'язки) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran123#n123 частиною другою статті 21 Сімейного кодексу України], встановлюється, що '''проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя'''.

Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців '''першої черги''' (діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки) '''неможливо''', тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5901 пункту першого статті 1264 ЦК України]'' як спадкоємці 4-тої черги (проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини).''

Але при цьому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran123#n375 статті 74 СК України] встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
За відсутності відповідного договору та при наявності спільного майна цивільного подружжя, вказане питання вирішується в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовною заявою у якій необхідно не лише встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, а також з вимогою про [[Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя|визнання майна як спільної сумісної власності подружжя]].

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%94%D1%8E_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83#:~:text=2947%2DIII).-,%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C,%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу] подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання (у випадку відсутності спору про визнання майна як спільної сумісної власності).
При наявності рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю, цивільний чоловік або дружина спадкують один після одного ''при відсутності спадкоємців попередніх черг, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5886 статтею 1259 ЦК України].''

Навіть у такому випадку є декілька виключень, що надають право на спадкування після смерті цивільної дружини /чоловіка шляхом змінити черговість спадкування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5886 стаття 1259 ЦК України]). ''Статтею 1259 ЦКУ закріплено два шляхи зміни черги:''
* договірний (черговість може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині);
* судовий (спадкоємець за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані).

== Ознаки проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 частини другої статті 3 СК України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
'''Щодо ознак проживання однією сім'єю''' висловився [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99] серед яких:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

== [[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|Порядок встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу]] ==
Згідно з пунктом 5 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 статті 315 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу] подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385 стаття 316 Цивільного процесуального кодексу України]).

Важливо зазначити, що якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, то суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи то суддя, - залишає заяву без розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 частина 4 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Докази про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
Доказом проживання однією сім'єю можуть бути такі документи:
* довідки або інші документи про склад сім’ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання, що підтверджують факт спільного проживання), виданий згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”];
* свідчення мінімум 2-х осіб (показання свідків не можуть бути єдиною підставою),
* документи, що підтверджують спільні витрати, ведення спільного господарства, придбання майна в інтересах сім`ї, тощо.

== Див. також ==

* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Зміна черговості одержання права на спадкування]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]

Компенсація витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану

2025-07-28T12:29:01Z

Ivan.danylenko: /* Перелік необхідних документів */ виправлено перелік документів, що подаються роботодавцем

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Закон України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 "Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/696-2015-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]

== Хто має право на отримання компенсації ==
Право на компенсацію витрат мають '''роботодавці''' за кожну працевлаштовану особу з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' *''(зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування)'' внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
----*Особа, яка після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] воєнного стану перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204], та отримала [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|'''довідку внутрішньо переміщеної особи''']] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"].

'''УВАГА!''' Не мають право на компенсацію роботодавці, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

== Умови призначення компенсації ==
Компенсація призначається за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]), зокрема за [[Робота за сумісництвом|сумісництвом]], при '''дотриманні наступних умов''':
* роботодавець перебуває на обліку як платник [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування]];

* розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

* подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.

Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на визначених умовах один раз.

Роботодавець зобов’язаний звернутись за призначенням допомоги '''не раніше ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування особи та не пізніше шести місяців''' з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пункт 4 Порядку]).

== Розмір компенсації ==
Компенсація витрат надається '''у розмірі мінімальної заробітної плати''', установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена пунктом 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n9 Порядку], працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У разі коли компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат.

З 1 січня 2025 року розмір мінімальної заробітної плати становить:

• у місячному розмірі: з 1 січня - 8000 гривень;

• у погодинному розмірі: з 1 січня - 48 гривень.

== Період призначення компенсації ==
Компенсація витрат призначається на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення, '''щомісячно''', при цьому '''загальна тривалість надання компенсації''' витрат не може перевищувати '''трьох місяців''', а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - '''шести місяців''' з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи.

== Куди звертатись ==

'''Заява''' про призначення компенсації подається не раніше, ніж через п'ять календарних днів після працевлаштування особи роботодавцем до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця в:
* в електронній формі - через [https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-pracevlashtuvannya-vpo Єдиний державний вебпортал електронних послуг] (далі - Портал Дія);

* в паперовій формі - особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного [https://www.dcz.gov.ua/ центру зайнятості] (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 Порядку]).

* '''Форма заяви''' затверджується Державним центром зайнятості, крім форми заяви, яка подається засобами Порталу Дія.

* Для подання заяви '''через Портал Дія''' роботодавцю необхідно створити електронний кабінет користувача на Порталі Дія, пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію та заповнити, підписати та подати заяву, яка формується засобами Порталу Дія, вказати всю необхідну та достовірну інформацію, яка вимагається та надати розрахунковий рахунок.

Формування заяви в електронній формі здійснюється з урахуванням відомостей, отриманих через Портал Дія з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії.

=== Перелік необхідних документів ===
До заяви, поданої роботодавцем до центру зайнятості ''в паперовій формі або на електронну адресу'', додаються:
* копія наказу про працевлаштування особи або документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених пунктом 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку];
* відомості про працівників, які є застрахованими особами (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* копія документа, в якому зазначена інформація про інвалідність працевлаштованої особи (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n24 Порядку]).
Інформація, зазначена в заяві та в додатках до неї, визначених цим пунктом, подається та обробляється на всіх етапах з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

=== Строки прийняття рішення ===
Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом '''протягом п’яти календарних днів після отримання заяви''' від роботодавця (крім подання заяви через Портал Дія) та надсилається '''протягом трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви.

У випадку подання заяви через Портал Дія роботодавцю автоматично, засобами Порталу Дія, надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат.
=== Підстави для відмови ===
Роботодавцеві може бути відмовлено у призначенні компенсації за таких умов:
* невідповідності роботодавця вимогам, які необхідні для отримання цієї компенсації;
* непідтвердження станом на дату подання заяви факту працевлаштування особи на умовах, передбачених абзацом першим пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 2 Порядку];
* відсутність станом на дату подання заяви у працевлаштованої особи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* отримання особою довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] воєнного стану;
* подання роботодавцем неповного пакета документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пунктами 4 і 5 Порядку];
* подання роботодавцем заяви з порушенням строку, передбаченого абзацом першим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пункту 4 Порядку];
* подання роботодавцем у заяві недостовірних відомостей та/або недостовірних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n24 пунктом 5 Порядку], та/або підтвердження факту невідповідності роботодавця або працевлаштованої ним особи вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Порядку];
* працевлаштування роботодавцем особи, за яку компенсація витрат вже була виплачена або виплачується такому або іншому роботодавцю станом на дату подання заяви;
* підтвердження регіональним центром зайнятості за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Порядку], встановленого за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном (у такому випадку після прийняття регіональним центром зайнятості рішення щодо надання компенсації витрат ''таке рішення скасовується, а кошти, виплачені роботодавцю, підлягають поверненню'');
* працевлаштована особа станом на дату подання заяви не була застрахованою особою.

У разі коли на дату прийняття регіональним центром зайнятості рішення трудові відносини з працівником припинено, сума компенсації, що підлягає відшкодуванню, розраховується і виплачується пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць.

=== Оскарження відмови у призначенні компенсації ===
Відмова у призначенні компенсації оскаржується шляхом подання позовної заяви в порядку [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного судочинства], шляхом подання позовної заяви до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням органу, що прийняв оскаржуване рішення.

== Перевірка використання та правомірність отримання компенсації ==
Центр зайнятості наділений повноваженнями контролю за використанням коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#Text:~:text=18.%20%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B2%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. п. 18 Порядку]).

=== Порядок проведення перевірки ===
Перевірка регіональним центром зайнятості може бути проведена:
* за місцезнаходженням роботодавця;
* у приміщенні центру зайнятості.
Проведення перевірки відбувається протягом 180 календарних днів після останньої виплати компенсації.

== Строк та порядок виплати компенсації ==

Регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю''' за перший, за другий та наступні місяці роботи працівника''' (в межах загальних строків виплати) протягом'' п’яти робочих днів'' після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.

Для отримання компенсації витрат '''за другий та наступні місяці''' протягом тривалості надання компенсації витрат, роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат, за допомогою або Порталу Дія або шляхом подання відомостей про працівників до центру зайнятості (безпосередньо або на адресу електронної пошти).

У разі подання роботодавцем відомостей про працевлаштування особи після закінчення трьох місяців з дня працевлаштування, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за місяці роботи такої особи в межах тривалості надання компенсації витрат, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n104 абзацом третім пункту 3 Порядку].

== Підстави повернення отриманих коштів ==
Роботодавець зобов’язаний повернути суму компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості добровільно чи на підставі рішення суду з наступних підстав:
* у разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат (протягом п'яти робочих днів з дня такого припинення).Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць);
* у разі підтвердження за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам Порядку, що були отримані за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном;
* у разі подання недостовірних документів та відомостей.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Воєнний стан]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Компенсація витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану

2025-07-28T12:24:06Z

Ivan.danylenko: /* Розмір компенсації */ виправлено розмір ЗП

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Закон України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 "Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/696-2015-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]

== Хто має право на отримання компенсації ==
Право на компенсацію витрат мають '''роботодавці''' за кожну працевлаштовану особу з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' *''(зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування)'' внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
----*Особа, яка після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] воєнного стану перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204], та отримала [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|'''довідку внутрішньо переміщеної особи''']] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"].

'''УВАГА!''' Не мають право на компенсацію роботодавці, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

== Умови призначення компенсації ==
Компенсація призначається за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]), зокрема за [[Робота за сумісництвом|сумісництвом]], при '''дотриманні наступних умов''':
* роботодавець перебуває на обліку як платник [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування]];

* розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

* подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.

Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на визначених умовах один раз.

Роботодавець зобов’язаний звернутись за призначенням допомоги '''не раніше ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування особи та не пізніше шести місяців''' з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пункт 4 Порядку]).

== Розмір компенсації ==
Компенсація витрат надається '''у розмірі мінімальної заробітної плати''', установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена пунктом 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n9 Порядку], працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У разі коли компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат.

З 1 січня 2025 року розмір мінімальної заробітної плати становить:

• у місячному розмірі: з 1 січня - 8000 гривень;

• у погодинному розмірі: з 1 січня - 48 гривень.

== Період призначення компенсації ==
Компенсація витрат призначається на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення, '''щомісячно''', при цьому '''загальна тривалість надання компенсації''' витрат не може перевищувати '''трьох місяців''', а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - '''шести місяців''' з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи.

== Куди звертатись ==

'''Заява''' про призначення компенсації подається не раніше, ніж через п'ять календарних днів після працевлаштування особи роботодавцем до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця в:
* в електронній формі - через [https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-pracevlashtuvannya-vpo Єдиний державний вебпортал електронних послуг] (далі - Портал Дія);

* в паперовій формі - особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного [https://www.dcz.gov.ua/ центру зайнятості] (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 Порядку]).

* '''Форма заяви''' затверджується Державним центром зайнятості, крім форми заяви, яка подається засобами Порталу Дія.

* Для подання заяви '''через Портал Дія''' роботодавцю необхідно створити електронний кабінет користувача на Порталі Дія, пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію та заповнити, підписати та подати заяву, яка формується засобами Порталу Дія, вказати всю необхідну та достовірну інформацію, яка вимагається та надати розрахунковий рахунок.

Формування заяви в електронній формі здійснюється з урахуванням відомостей, отриманих через Портал Дія з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії.

=== Перелік необхідних документів ===
До заяви, поданої роботодавцем до центру зайнятості ''в паперовій формі або на електронну адресу'', додаються:
* копія наказу про працевлаштування особи або документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених пунктом 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку];
* відомості про працівників, які є застрахованими особами;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи
* копія документа, в якому зазначена інформація про інвалідність працевлаштованої особи (у разі працевлаштування особи з інвалідністю (форма № 080/о, затверджена наказом МОЗ від 4 грудня 2001 р. № 482, або форма № 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30 липня 2012 р. № 577) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n24 Порядку]).
Інформація, зазначена в заяві та в додатках до неї, визначених цим пунктом, подається та обробляється на всіх етапах з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

=== Строки прийняття рішення ===
Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом '''протягом п’яти календарних днів після отримання заяви''' від роботодавця (крім подання заяви через Портал Дія) та надсилається '''протягом трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви.

У випадку подання заяви через Портал Дія роботодавцю автоматично, засобами Порталу Дія, надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат.
=== Підстави для відмови ===
Роботодавцеві може бути відмовлено у призначенні компенсації за таких умов:
* невідповідності роботодавця вимогам, які необхідні для отримання цієї компенсації;
* непідтвердження станом на дату подання заяви факту працевлаштування особи на умовах, передбачених абзацом першим пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 2 Порядку];
* відсутність станом на дату подання заяви у працевлаштованої особи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* отримання особою довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] воєнного стану;
* подання роботодавцем неповного пакета документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пунктами 4 і 5 Порядку];
* подання роботодавцем заяви з порушенням строку, передбаченого абзацом першим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пункту 4 Порядку];
* подання роботодавцем у заяві недостовірних відомостей та/або недостовірних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n24 пунктом 5 Порядку], та/або підтвердження факту невідповідності роботодавця або працевлаштованої ним особи вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Порядку];
* працевлаштування роботодавцем особи, за яку компенсація витрат вже була виплачена або виплачується такому або іншому роботодавцю станом на дату подання заяви;
* підтвердження регіональним центром зайнятості за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Порядку], встановленого за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном (у такому випадку після прийняття регіональним центром зайнятості рішення щодо надання компенсації витрат ''таке рішення скасовується, а кошти, виплачені роботодавцю, підлягають поверненню'');
* працевлаштована особа станом на дату подання заяви не була застрахованою особою.

У разі коли на дату прийняття регіональним центром зайнятості рішення трудові відносини з працівником припинено, сума компенсації, що підлягає відшкодуванню, розраховується і виплачується пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць.

=== Оскарження відмови у призначенні компенсації ===
Відмова у призначенні компенсації оскаржується шляхом подання позовної заяви в порядку [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного судочинства], шляхом подання позовної заяви до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням органу, що прийняв оскаржуване рішення.

== Перевірка використання та правомірність отримання компенсації ==
Центр зайнятості наділений повноваженнями контролю за використанням коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#Text:~:text=18.%20%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B2%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. п. 18 Порядку]).

=== Порядок проведення перевірки ===
Перевірка регіональним центром зайнятості може бути проведена:
* за місцезнаходженням роботодавця;
* у приміщенні центру зайнятості.
Проведення перевірки відбувається протягом 180 календарних днів після останньої виплати компенсації.

== Строк та порядок виплати компенсації ==

Регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю''' за перший, за другий та наступні місяці роботи працівника''' (в межах загальних строків виплати) протягом'' п’яти робочих днів'' після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.

Для отримання компенсації витрат '''за другий та наступні місяці''' протягом тривалості надання компенсації витрат, роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат, за допомогою або Порталу Дія або шляхом подання відомостей про працівників до центру зайнятості (безпосередньо або на адресу електронної пошти).

У разі подання роботодавцем відомостей про працевлаштування особи після закінчення трьох місяців з дня працевлаштування, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за місяці роботи такої особи в межах тривалості надання компенсації витрат, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n104 абзацом третім пункту 3 Порядку].

== Підстави повернення отриманих коштів ==
Роботодавець зобов’язаний повернути суму компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості добровільно чи на підставі рішення суду з наступних підстав:
* у разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат (протягом п'яти робочих днів з дня такого припинення).Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць);
* у разі підтвердження за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам Порядку, що були отримані за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном;
* у разі подання недостовірних документів та відомостей.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Воєнний стан]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту

2025-07-28T12:19:52Z

Ivan.danylenko: /* Правове регулювання з 24 лютого 2022 року */ перевірено на актуальність, змінено посилання на перелік населених пунктів, де велися бойові дії

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 "Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n48 Постанова Кабінету Міністрів України 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n3 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 "Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна"]

== Правове регулювання з 24 лютого 2022 року ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#n10 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.] який встановлює '''''процедуру визначення шкоди та збитків''''', завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, '''починаючи з 19 лютого 2014 року'''.

З метою '''''збору та обліку інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно''''' громадян України внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] затверджено '''Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення"'''.
Дана компенсація має цільове призначення та '''''надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту''''' самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт за наступних умов:
* об'єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. N 64 "Про введення воєнного стану в Україні"];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n1615 переліку територій], на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, для яких на дату подання заяви не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* обсяг пошкоджень не перевищує суму компенсації, що визначена в абзацах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n59 п’ятнадцятому і шістнадцятому пункту 10 Порядку] (крім випадку коли комісія приймає рішення про відмову в наданні компенсації та вносить чек-лист у Реєстр пошкодженого та знищеного майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n589 пункт 25-1 Порядку]).

22 травня 2023 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі – '''Закон'''), який '''''визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій''''', терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, '''''з дня набрання чинності''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022], а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
=== Хто має право на отримання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 статті 2 Закону] отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна є:
* фізичні особи - громадяни України, які є:
# власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна;
# замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження/знищення зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об'єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об'єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені складові частини об'єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об'єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
# особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об'єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти нерухомого майна (складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт);
# членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт або за знищені об'єкти нерухомого майна;
# спадкоємцями осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 підпунктами "а" - "ґ" пункту 1 частини першої статті 2 Закону].
* об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання), - у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

=== Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n46 статті 3 Закону] для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Механізм надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та її використання визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-2023-%D0%BF#n17 Порядком надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути подана під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна''', до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

♦ в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

♦ у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
У разі якщо знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об’єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
Подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється ''незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об'єкта нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
!Знищений об'єкт нерухомого майна
!Документи, які додаються до заяви про надання компенсації
|-
|
* квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна
|копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно)
|-
|
* об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт
|''у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва'' - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт
|-
|
* ''у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва'':

будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
|копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості + документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт, (у разі подання заяви власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"])
копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об'єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт - у разі подання заяви особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]
|-
|
* щодо знищеного об'єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об'єкт нерухомого майна, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 пунктом 4 частини першої статті 1 Закону], але не оформили право власності на нього
|копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об'єкт, сплативши за нього повну вартість
|-
| colspan="2" |
* копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті Закону]
|-
| colspan="2" |
* копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна
|-
| colspan="2" |
* документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності)
|}
Указані документи засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 частина сьома статті 4 Закону]).

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого ''майна може бути подана за відсутності вищезазначених документів'', внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

'''Важливо!''' Заява про надання компенсації є приєднанням отримувача компенсації до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-2023-%D0%BF#n202 договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації] щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації (далі - договір про відступлення права вимоги).

'''Строк розгляду заяви''' про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій''' або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

'''Важливо!''' ''До заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації,] інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення:''

# ''квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків;''
# ''об'єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;''
# ''складових частини об'єктів, визначених абзацом третім цього пункту (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
|[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9,_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B9 Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій]
|}
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту '''протягом п'яти календарних днів з дня прийняття''' Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.

Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n111 частина сьома статті 6 Закону])
=== Компенсація за знищені об'єкти нерухомого майна ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n147 Стаття 8 Закону] визначає розмір компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та порядок її використання. Компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом:

♦ '''''надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок''''' отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України. На ці грошові кошти, не може бути звернено стягнення та накладено арешт.

♦ '''''фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку''''' (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.

♦ '''передачі у власність отримувачу компенсації об’єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм''' відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна.

'''Строк звернення''' до визначеної Кабінетом Міністрів України юридичної особи для фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно становить '''п’ять років з дня видачі житлового сертифіката'''.

'''Розмір компенсації''' за знищений об'єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо, виходячи із загальної площі знищеного об'єкта нерухомого майна та вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна. Визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.

'''''Отримувач компенсації не має права відчужувати''''' квартиру, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі таке приміщення/будинок, що буде споруджений у майбутньому), придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, '''''протягом 5-ти років'''''.

''Одночасно з наданням грошової компенсації'' за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання, '''''отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об'єкт нерухомого майна''''', завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

''Право власності отримувача'' компенсації на знищений об'єкт нерухомого майна ''припиняється у зв'язку з його знищенням''. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону.

'''Пріоритетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна мають''':

* учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10, частиною першою статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року N 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року N 2105-IX, та яким не надано статус учасника бойових дій;
* багатодітні сім'ї;
* особи з інвалідністю I та II груп;
* внутрішньо переміщені особи відповідно до критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо особа має пріоритетне право на отримання компенсації ''за більше ніж один знищений об'єкт нерухомого майна'', таке ''пріоритетне право поширюється на один знищений об'єкт нерухомого майна'' на вибір отримувача компенсації.

=== Заява про надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна ===
Порядок надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] (далі - Порядок) електронна публічна послуга '''«єВідновлення»''' це послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на '''підставі заяви, поданої в електронній формі''' '''до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія''', зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Для подання заяви необхідно:'''

♦ установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

♦ подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;

♦ переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;

♦ відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі - спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії (далі - банк), та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія ('''''у разі подання заяви для отримання компенсації для проведення ремонтних робіт''''');

♦ обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;

♦ сформувати заяву, яка повинна містити такі дані:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);
# у разі подання засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) - реєстраційний номер облікової картки платника податків або у разі подання засобами Порталу Дія - реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який відображається у мобільному додатку Дія ('''''у разі подання заяви для отримання компенсації для проведення ремонтних робіт''''');
# номер поточного рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати відшкодування ('''''у разі подання заяви для отримання компенсації за виконаний ремонт''''');
# адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;
# відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;
# відомості про проведення ремонтних робіт на пошкодженому об'єкті нерухомого майна;
# дані про законного представника та власника об'єкта нерухомого майна ('''''у разі подання заяви законним представником)'''''

♦ надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника (зг''ода співвласника об’єкта нерухомого майна, який є іноземцем, особою без громадянства, не вимагається''):

- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;

♦ вказати про відсутність обмежень, встановлених пунктом 4 Порядку надання компенсації;

♦ згенерувати засобами Порталу Дія витяг про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;

♦ отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

♦ у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.

Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації]). Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».

За результатами розгляду заяви заявнику засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), надходить повідомлення про прийняте комісією рішення та розмір компенсації не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати внесення рішення в Реєстр знищеного та пошкодженого майна.
{| class="wikitable"
|+
!'''Зверніть увагу!'''
|-
|''У разі коли власником пошкодженого об'єкта нерухомого майна є фізична особа, яка через релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, '''заява подається в паперовій формі.'''''
|}

=== Компенсація за пошкоджені об'єкти нерухомого майна ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n194 до статті 10 Закону] компенсація '''за пошкоджений об'єкт нерухомого майна''' надається шляхом:

* '''''виконання робіт''''', пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (''у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт'') та/або '''''придбання будівельної продукції''''' для виконання таких робіт;
* '''''надання грошових коштів''''' шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання '''''для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом''''', на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/'''''або придбання будівельної продукції''''' для виконання таких робіт;
* '''''надання грошових коштів''''' шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації '''''за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи''''' на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти.

'''Отримувачем такої компенсації є'''

▶фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об'єкта, право власності якого підтверджено;

▶один із законних представників особи (власника), яка є недієздатна / обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку;

▶один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку - у разі коли недієздатна / обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об'єкта нерухомого майна. Згоду співвласника об'єкта нерухомого майна, який є недієздатною / обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи;

▶опікун над майном - у разі коли власником пошкодженого об'єкта нерухомого майна є фізична особа, яка визнана безвісно відсутньою, або особа, яка зникла безвісті за особливих обставин;

▶член сім'ї особи (власника пошкодженого об'єкта нерухомого майна) стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має''':

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n147 частиною першою статті 10], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n656 частиною першою статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";]
* особа призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
* особа з інвалідністю І та ІІ групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

'''Компенсація надається в одній із таких форм:'''

- компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);

- компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).

У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви.

Отримувач компенсації протягом 12 місяців з дня отримання компенсації для проведення ремонту категорії А або 18 місяців у разі проведення ремонту категорії Б повинен її використати на ремонтні роботи, визначені у чек-листі. Будівельна продукція, придбана за рахунок компенсації для проведення ремонту, повинна бути використана виключно для проведення ремонтних робіт на пошкодженому об’єкті та не може бути продана, подарована або відчужена в іншій спосіб.

Залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на:

* ремонт категорії А - розрахована сума компенсації не перевищує 200 тис. гривень;
* ремонт категорії Б - розрахована сума компенсації становить:

# від 200 тис. гривень до 350 тис. гривень - для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або
# від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень - для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF/ed20250320#n171 ''додатком 1'' до Порядку надання компенсації].

Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF/ed20250320#Text пункт 19 Порядку надання компенсації]).

АТ "Ощадбанк" в установленому порядку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання коштів перераховує ''суми компенсації для проведення ремонту'' на спеціальні рахунки отримувачів компенсації, відкриті в банках, а ''суми компенсації за виконаний ремонт'' - на поточні рахунки отримувачів компенсації.

'''''Забороняється:'''''

- перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- зняття готівки із спеціального рахунка.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, передбачених цим Порядком надання компенсації.

=== Повторне пошкодження об’єкта нерухомого майна ===
У разі повторного пошкодження об’єкта нерухомого майна подання заяви отримувачем компенсації та її розгляд комісією здійснюються в порядку та строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 пунктами 3-12 Порядку].

У разі коли на момент повторного пошкодження об’єкта нерухомого майна не пройдена верифікація, до подання заяви заявнику компенсації необхідно:

* закрити спеціальний рахунок. У разі наявності на спеціальному рахунку коштів або залишку невикористаних коштів такі кошти повертаються банками на підставі платіжної інструкції на рахунок АТ “Ощадбанк”, з якого було виконане перерахування коштів;
* подати заяву до комісії про здійснення верифікації цільового використання компенсації для проведення ремонту з метою придбання будівельної продукції для проведення ремонту за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі. Така верифікація здійснюється для закриття заяви в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, яка була подана щодо повторно пошкодженого об’єкта.

Розрахунок компенсації комісія здійснює з обов’язковим визначенням обсягу пошкоджень об’єкта нерухомого майна та з урахуванням виконаних робіт та даних акта верифікації, зокрема про наявну придбану будівельну продукцію для проведення ремонту за кожним видом ремонтних робіт, визначених у чек-листі.

Інформація щодо повторно пошкодженого об’єкта на підставі акта верифікації фіксується комісією в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

== Правове регулювання до 24 лютого 2022 року ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"] (зі змінами) було запроваджено адміністративний механізм компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації на території Донецької та Луганської областей.
=== Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації ===
'''Грошова допомога надається постраждалим''', житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

'''Грошова компенсація надається постраждалим,''' які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, після дати набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"].

У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває ''у спільній частковій власності кількох постраждалих'', документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в цьому Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого.

Грошова допомога та компенсація є''' одноразовими'''. Повторна виплата коштів за один об’єкт житла (крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла) не допускається.

''Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову допомогу або компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України]. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:''
* на забезпечення за рахунок держави житлом;
* оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно);
* одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
=== Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла ===
Для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюють комісію з обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

За результатами обстеження комісія з обстеження складає акт обстеження у двох примірниках, один з яких надається заявнику або його представнику. У разі незгоди із висновком комісії з обстеження заявник має право на повторне обстеження (перегляд висновку) комісією. Заявник або його представник під час обстеження житла та складання акту обстеження мають право надати комісії з обстеження експертні висновки, звіти або інші документи фахівців проектних і науково-дослідних організацій та інших суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення будівельно-технічної експертизи та/або технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Такі документи є обов’язковими для врахування комісією з обстеження під час складання акту обстеження.

У разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, в яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на'' підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.''

Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.
==== Визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації ====
Органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів протягом трьох робочих днів з дня проведення обстеження житла безоплатно та за наявності в акті обстеження висновку щодо його руйнації (пошкодження) видають заявнику або його представнику довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.
=== Розмір грошової допомоги ===
* ''Розмір грошової допомоги'' постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

* ''Розмір грошової компенсації'' постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).
Розмір грошової компенсації може бути зменшено у випадку:

- виплати Казначейством коштів для виконання рішення суду про надання компенсації (відшкодування шкоди) за те ж саме зруйноване житло;

- часткового відновлення житла, яке було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, або за кошти суб’єктів господарювання.
=== Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги/компенсації ===
Рішення про надання постраждалим '''грошової допомоги''' та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.

Рішення про надання '''грошової компенсації''' приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.
==== Перелік документів, що подаються для отримання грошової допомоги/компенсації ====
'''Для отримання грошової допомоги постраждалі''' подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:
* заяву;
* довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства).
'''Для отримання грошової компенсації''', а також '''для проведення обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''та для визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації''' заявники або їх представники подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:
* заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, за формою згідно з додатком 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947];
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявником є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України);
* інформацію (інформаційну довідку або копію витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у заявника на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла та виплату грошової компенсації.
===== Додаткові документи =====
З метою отримання грошової компенсації постраждалі або їх представники після прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих '''додатково подають''' органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів '''інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням''', які щомісяця до 5 числа надсилають їх Донецькій та Луганській облдержадміністраціям. Зазначена вимога не застосовується до постраждалих, житло яких було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим.

Документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення), через ЦНАП (для отримання компенсації). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.
==== Строки прийняття рішення про надання постраждалим грошової допомоги/компенсації ====
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають ''у п’ятиденний строк з дня подання документів'', а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим ''грошової допомоги'', що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

Комісія'' протягом 15 робочих днів'' з дня отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмову у наданні грошової компенсації.
Вказаний строк для прийняття рішення комісією може бути одноразово продовжений, але не більш як на 30 календарних днів у випадеку повернення органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів поданих на розгляд документів на доопрацювання з метою виправлення технічних та інших помилок.

Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом.

Протягом трьох робочих днів з дати прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації із зазначенням розміру грошової компенсації або відмови у її наданні із зазначенням виключних підстав такої відмови, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів копію рішення комісії.

Прийняте рішення може бути оскаржено постраждалою собою до суду.
=== Строки виплати грошової допомоги/компенсації ===
* Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків,'' надається у місячний строк з дня прийняття рішення про її надання.''
* Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення'' протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів''.
=== Судова практика ===
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215Постановою У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц] встановлено, що у постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, немає легітимних очікувань на отримання відшкодування шкоди від держави Україна. Разом з цим, Україна порушила позитивні зобов’язання за статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], оскільки станом на момент подачі позову і розгляду справи не розробила порядок компенсації для постраждалих. Відповідно, Україна має сплатити постраждалим у подібних позовах компенсацію за порушення таких позитивних зобов’язань. Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див., зокрема, справи №№ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103132236 242/4767/16], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95458712 242/3406/20], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873447 229/667/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99747982 219/1997/20]).

Крім того, у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064 постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19] Верховний Суд визначив, що Російська Федерація є підсудною українським національним судам у подібних справах.
Разом з цим, перспективи виконання майбутніх рішень українських національних судів про стягнення з РФ відшкодування завданої шкоди, залишаються невизначеними.

Верховний Суд звернув увагу на те, що військова агресія та окупація рф територій України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів та норм міжнародного права. Більше того, така військова агресія супроводжується злочинами геноциду проти народу України а також іншими військовими злочинами збройних сил та вищого керівництва рф. Отже, рф, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не має права надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд і вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі – громадянинові України (Постанови КЦС ВС: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104635312 від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20]; [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104635313 від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19]).

Постанова КЦС ВС від 22.07.2020 у справі № 757/40388/17-ц:

посилання позивачів як на правову підставу позову на статтю 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст. 86 КЦЗ України у взаємозв’язку з обов`язком держави щодо забезпечення права, гарантованого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, є безпідставним;

відсутність у законодавстві України відповідних положень щодо відшкодування власникові шкоди, заподіяної його об’єкту житлової нерухомості терористичним актом, не перешкоджає особі, яка вважає, що стосовно її права власності на таке майно певний позитивний обов’язок не був виконаний, вимагати від держави компенсації за це невиконання на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції;

правовою основою для виплати компенсації, а не відшкодування шкоди, є не положення ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст. 86 КЦЗ України, а невиконання державою позитивного обов’язку розробити спеціальний нормативно-правовий акт щодо надання грошової допомоги та відшкодування шкоди особам, які постраждали під час проведення АТО у Донецькій та Луганській областях, на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та ст. 13 Конвенції;

разом з тим виникнення у позивачів права на компенсацію у зв’язку з порушенням Україною позитивних зобов’язань з виконання Конвенції пов’язується з фактом знищення або пошкодження майна, належному їм. Позивачі мають право на надання судового захисту у разі порушення не абстрактного, а конкретного суб’єктивного цивільного права, оскільки саме з цим пов’язується виникнення в особи права на позов не у процесуальному, а у матеріальному сенсі;

особа, яка не довела пошкодження або знищення власного майна у результаті невиконання державою своєї превентивної функції, не вправі розрахувати на застосування стосовно неї дієвого та ефективного механізму. Не має правового значення, чи пов’язано це з існуванням об’єктивних перешкод, що не залежить від волі позивачів, чи не пов’язано з такими об’єктивними перешкодами.

=== Звернення до Європейського суду з прав людини ===
Потерпілий має [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|право звернутися до Європейського суду з прав людини]] у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (захист власності) та статтей 6, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]).

'''Див. також:''' Рішення Європейського суду з прав людини [https://precedent.in.ua/2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/ від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"], [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961 від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"] та [https://rm.coe.int/16806b5968 від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"].

'''Увага!''' Відповідно до [https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdf рішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2022] Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine проєкту Ради Європи]''''' [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine '''''«Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні»''''']</center>
|}
== Корисні посилання ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
*[https://r2p.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/Sudova_praktyka_UKR.pdf Аналітичне дослідження судової практики в Україні щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок зброєного конфлікту]
* [https://precedent.in.ua/2016/04/07/instruktsiya-shhodo-zahystu-v-yevropejsk/ Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО]
* [https://zmina.info/instructions/jiak_otrimati_kompensacijiu_za_zrujnovane_majno_v_zoni_atooos__instrukcijia_/ Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС]
* [https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Pravo-vlasnosti-v-umovakh-zbroynoho-konfliktu.pdf?fbclid=IwAR2zemQabkNl2Q4tQYyQxp2oIiDK6PbamlRm65z3-gvQf2BoIS5RyLwndy8 Звіт Української Гельсінської спілки з прав людини "Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту"]
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини]]
* [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Компенсація витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану

2025-07-16T09:05:54Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Закон України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 "Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/696-2015-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]

== Хто має право на отримання компенсації ==
Право на компенсацію витрат мають '''роботодавці''' за кожну працевлаштовану особу з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' *''(зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування)'' внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
----*Особа, яка після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] воєнного стану перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n3 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204], та отримала [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|'''довідку внутрішньо переміщеної особи''']] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"].

'''УВАГА!''' Не мають право на компенсацію роботодавці, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

== Умови призначення компенсації ==
Компенсація призначається за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]), зокрема за [[Робота за сумісництвом|сумісництвом]], при '''дотриманні наступних умов''':
* роботодавець перебуває на обліку як платник [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування]];

* розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

* подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.

Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на визначених умовах один раз.

Роботодавець зобов’язаний звернутись за призначенням допомоги '''не раніше ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування особи та не пізніше шести місяців''' з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пункт 4 Порядку]).

== Розмір компенсації ==
Компенсація витрат надається '''у розмірі мінімальної заробітної плати''', установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена пунктом 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n9 Порядку], працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У разі коли компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат.

З 1 січня 2024 року розмір мінімальної заробітної плати становить:

• у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень;

• у погодинному розмірі: з 1 січня - 42,6 гривні, з 1 квітня - 48 гривень.

== Період призначення компенсації ==
Компенсація витрат призначається на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення, '''щомісячно''', при цьому '''загальна тривалість надання компенсації''' витрат не може перевищувати '''трьох місяців''', а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - '''шести місяців''' з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи.

== Куди звертатись ==

'''Заява''' про призначення компенсації подається не раніше, ніж через п'ять календарних днів після працевлаштування особи роботодавцем до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця в:
* в електронній формі - через [https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-pracevlashtuvannya-vpo Єдиний державний вебпортал електронних послуг] (далі - Портал Дія);

* в паперовій формі - особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного [https://www.dcz.gov.ua/ центру зайнятості] (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 Порядку]).

* '''Форма заяви''' затверджується Державним центром зайнятості, крім форми заяви, яка подається засобами Порталу Дія.

* Для подання заяви '''через Портал Дія''' роботодавцю необхідно створити електронний кабінет користувача на Порталі Дія, пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію та заповнити, підписати та подати заяву, яка формується засобами Порталу Дія, вказати всю необхідну та достовірну інформацію, яка вимагається та надати розрахунковий рахунок.

Формування заяви в електронній формі здійснюється з урахуванням відомостей, отриманих через Портал Дія з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії.

=== Перелік необхідних документів ===
До заяви, поданої роботодавцем до центру зайнятості ''в паперовій формі або на електронну адресу'', додаються:
* копія наказу про працевлаштування особи або документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених пунктом 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 Порядку];
* відомості про працівників, які є застрахованими особами;
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи
* копія документа, в якому зазначена інформація про інвалідність працевлаштованої особи (у разі працевлаштування особи з інвалідністю (форма № 080/о, затверджена наказом МОЗ від 4 грудня 2001 р. № 482, або форма № 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30 липня 2012 р. № 577) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n24 Порядку]).
Інформація, зазначена в заяві та в додатках до неї, визначених цим пунктом, подається та обробляється на всіх етапах з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

=== Строки прийняття рішення ===
Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом '''протягом п’яти календарних днів після отримання заяви''' від роботодавця (крім подання заяви через Портал Дія) та надсилається '''протягом трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви.

У випадку подання заяви через Портал Дія роботодавцю автоматично, засобами Порталу Дія, надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат.
=== Підстави для відмови ===
Роботодавцеві може бути відмовлено у призначенні компенсації за таких умов:
* невідповідності роботодавця вимогам, які необхідні для отримання цієї компенсації;
* непідтвердження станом на дату подання заяви факту працевлаштування особи на умовах, передбачених абзацом першим пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n12 2 Порядку];
* відсутність станом на дату подання заяви у працевлаштованої особи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* отримання особою довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] воєнного стану;
* подання роботодавцем неповного пакета документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пунктами 4 і 5 Порядку];
* подання роботодавцем заяви з порушенням строку, передбаченого абзацом першим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n19 пункту 4 Порядку];
* подання роботодавцем у заяві недостовірних відомостей та/або недостовірних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n24 пунктом 5 Порядку], та/або підтвердження факту невідповідності роботодавця або працевлаштованої ним особи вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Порядку];
* працевлаштування роботодавцем особи, за яку компенсація витрат вже була виплачена або виплачується такому або іншому роботодавцю станом на дату подання заяви;
* підтвердження регіональним центром зайнятості за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-п#n8 Порядку], встановленого за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном (у такому випадку після прийняття регіональним центром зайнятості рішення щодо надання компенсації витрат ''таке рішення скасовується, а кошти, виплачені роботодавцю, підлягають поверненню'');
* працевлаштована особа станом на дату подання заяви не була застрахованою особою.

У разі коли на дату прийняття регіональним центром зайнятості рішення трудові відносини з працівником припинено, сума компенсації, що підлягає відшкодуванню, розраховується і виплачується пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць.

=== Оскарження відмови у призначенні компенсації ===
Відмова у призначенні компенсації оскаржується шляхом подання позовної заяви в порядку [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного судочинства], шляхом подання позовної заяви до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням органу, що прийняв оскаржуване рішення.

== Перевірка використання та правомірність отримання компенсації ==
Центр зайнятості наділений повноваженнями контролю за використанням коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#Text:~:text=18.%20%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%20%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B2%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. п. 18 Порядку]).

=== Порядок проведення перевірки ===
Перевірка регіональним центром зайнятості може бути проведена:
* за місцезнаходженням роботодавця;
* у приміщенні центру зайнятості.
Проведення перевірки відбувається протягом 180 календарних днів після останньої виплати компенсації.

== Строк та порядок виплати компенсації ==

Регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю''' за перший, за другий та наступні місяці роботи працівника''' (в межах загальних строків виплати) протягом'' п’яти робочих днів'' після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.

Для отримання компенсації витрат '''за другий та наступні місяці''' протягом тривалості надання компенсації витрат, роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат, за допомогою або Порталу Дія або шляхом подання відомостей про працівників до центру зайнятості (безпосередньо або на адресу електронної пошти).

У разі подання роботодавцем відомостей про працевлаштування особи після закінчення трьох місяців з дня працевлаштування, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за місяці роботи такої особи в межах тривалості надання компенсації витрат, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF#n104 абзацом третім пункту 3 Порядку].

== Підстави повернення отриманих коштів ==
Роботодавець зобов’язаний повернути суму компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості добровільно чи на підставі рішення суду з наступних підстав:
* у разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат (протягом п'яти робочих днів з дня такого припинення).Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць);
* у разі підтвердження за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам Порядку, що були отримані за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном;
* у разі подання недостовірних документів та відомостей.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Воєнний стан]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

2025-06-18T08:10:01Z

Ivan.danylenko: покращено гіперпосилання, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1797-19 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0178-16 Наказ Міністерства фінансів України 09.12.2015 № 1124 «Про затвердження Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15 Наказ Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#n2 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]

== Поняття недоїмки, пені, штрафу ==

'''Недоїмка''' - сума [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиного внеску]], своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"], обчислена податковим органом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені.
На суму недоїмки нараховується пеня з ''розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу''.
Нарахування пені, ''починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.''
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається ''штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум''.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

'''''Законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" було доповнено п.п. 9-21, 9-22 такого змісту:'''''

* 9-21. Тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.

* 9-22. Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.

== Строки давності ==
{| class="wikitable"
|-
| Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч. 16 ст. 25 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15/conv#n1479 пункт 13 розділу VІІ Інструкції № 449]).
|}

== Органи уповноважені надсилати вимогу про сплату недоїмки ==

'''Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску''', винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, '''надсилається '''податковим органом''' у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику платнику в паперовій та/або електронній формі'''. Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску ''протягом трьох робочих днів з дня її винесення''.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1091 ст. 42 Податкового кодексу України].
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.
''Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.''

=== Надсилання та вручення вимоги про сплату недоїмки ===

'''Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги''' або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Документ, надісланий контролюючим органом ''в електронний кабінет'', вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
''У разі неотримання'' контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

== Наслідки невиконання вимоги ==
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
* У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, ''податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.''

== Оскарження вимоги про сплату недоїмки ==

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску '''в адміністративному або судовому порядку'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n554 ч 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1321 п. 56.1. ст. 56 ПКУ]).

== Оскарження в адміністративному порядку ==

'''Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається ''' до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

'''У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто''', платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n554 ч.4 ст. 25 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1321 п. 56.10 ст. 56 ПКУ]) шляхом подачі [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|''позовної заяви в порядку адміністративного судочинства'']]..

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

''У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n554 абз. 2 ч. 13 ст. 25 Закону]).''

=== Адміністративному оскарженню не підлягають ===

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Не підлягають адміністративному оскарженню:
# зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником податків;
# вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувались та були розглянуті;
# вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржені платником у судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1321 абз.4 п. 56.18 ст. 56 ПКУ], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0178-16 п.2 Розділ 1 Порядку 1124]).
Скарга, подана із дотриманням строків зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

=== Вимоги до скарги ===
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана скаржником або уповноваженою нею особою та надіслана до контролюючого органу поштою чи передана особисто або через представника.
* У скарзі має бути зазначено: 
-повне найменування скаржника юридичної особи, код за ЄДРПОУ прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка подала скаргу; прізвище, ім’я, по батькові громадянина або фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта); 

-найменування контролюючого органу, яким видано вимогу або рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що оскаржуються, дата і номер такої вимоги або рішення; 

-суть порушеного питання, прохання чи вимога; 

-інформація про оскарження вимоги або рішення про нарахування пені та накладення штрафу в суді ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0178-16 п. 1 розділ IV. Порядку 1124]).

[https://docs.google.com/document/d/1JkWNlZO904TsfQno8XjYu7eQfFI68o10/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Зразок скарги на вимогу про сплату боргу (недоїмки)]

''Днем подання скарги'' вважається:

-при поданні скарги безпосередньо до апарату ДПС - день фактичного отримання скарги ДПС;

у разі надсилання скарги відділенням поштового зв’язку - дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті;

у разі надсилання скарги в електронній формі - день фактичного отримання скарги апаратом ДПС.

=== Строки розгляду скарги на вимогу ===

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску ''' протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги''' на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу '''може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги''' платника єдиного внеску понад встановлений строк,''' але не більше 60 календарних днів''', та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку.
''Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.''

=== Оскарження нарахованої пені та застосування штрафів ===
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
=== Рішення по розгляду скарги ===

Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене податковим органом, або інше рішення податкового органу є правомірним, покладається на ДПС.

'''Контролюючий орган при розгляді скарг приймає одне з таких рішень:'''

* повністю задовольняє скаргу платника єдиного внеску та скасовує вимогу та/або рішення податкового органу, що оскаржується;
* частково задовольняє скаргу платника єдиного внеску та в окремій частині скасовує вимогу та/або рішення податкового органу, що оскаржується;
* залишає скаргу без задоволення, а вимогу та/або рішення податкового органу, яке оскаржується, без змін;
* збільшує суму єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки, раніше надісланих вимог та/або рішень.
'''''
У разі збільшення апаратом ДПС суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги та/або рішення не відкликаються, а на суму такого збільшення податковим органом надсилається окремо вимога та/або рішення.'''''

== Правова позиція Верховного суду ==
Верховний Суд сформулював свою правову позицію стосовно цього питання.
Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/86203700 Постанова Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19]).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу, житла під час дії правового режиму воєнного стану

2025-05-09T12:03:08Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні “]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України “Про основи національного спротиву”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України “Про національну безпеку України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України “Про Національну поліцію”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3099-14#Text Закон України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021року № 1456 "Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану"]

== Правова основа здійснення перевірки ==
Правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83 правового режиму воєнного стану] є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України “Про основи національного спротиву”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про оборону України”, “Про національну безпеку України”, “Про Національну поліцію”, “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”, указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється ''лише після введення воєнного стану в межах території та у строки'', зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

== Органи уповноважені здійснювати перевірку та їх повноваження ==
Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта та з дотриманням вимог визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#Text Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456.]

Під час проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- та відеофіксації.

Аудіо- та відеофіксація житла громадян та їх особистих речей здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян.

'''Уповноважена особа має право вимагати''' в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:
* якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
* якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
* якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
* якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
* якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
* якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;

* порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

У разі відсутності в особи документів уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення ( не більше як на три години).

== Порядок проведення поверхневої перевірки ==
З метою здійснення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів уповноважена особа може проводити '''поверхневу перевірку.'''

'''Поверхнева перевірка проводиться шляхом''' візуального огляду особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуального огляду речей, багажу, вантажів та/або транспортного засобу (салону, багажника).

Поверхнева перевірка проводиться уповноваженою особою відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може проводити будь-яка уповноважена особа лише з використанням спеціального приладу або засобу.

''Уповноважена особа має право проводити поверхневу перевірку речей, транспортних засобів, багажу та вантажу'':

* якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
* якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебувають речі, обіг яких заборонено чи обмежено або які становлять загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
* якщо існує достатньо підстав вважати, що речі, багаж, вантажі або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або вони перебувають в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Уповноважена особа під час проведення поверхневої перевірки транспортного засобу має право вимагати відкриття кришки багажника та/або двері салону.

Під час поверхневої перевірки речей або транспортного засобу особа повинна самостійно показати уповноваженій особі вміст особистих речей чи транспортного засобу.

== Підстави для зупинення та огляду транспортного засобу ==
'''Уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі:'''

* порушення водієм Правил дорожнього руху;
* якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
* якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
* якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
* необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
* необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
* необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;
* якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
* порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
* проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в’їзду-виїзду.

За наявності відповідних підстав транспортні засоби підлягають [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85 тимчасовому затриманню та зберіганню на спеціальних майданчиках та стоянках].

== Підстави для проведення огляду житла чи інших приміщень ==
'''Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:'''

* рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
* безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
* припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

Про застосування зазначеного заходу уповноважена особа доповідає та/або інформує відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

== Відповідальність за порушення законодавства ==
У разі виявлення під час перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян ознак складу кримінального та/або адміністративного правопорушення затримання таких осіб та вилучення відповідних речей здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення.]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Права і свободи громадян в умовах воєнного стану

2025-04-14T07:36:31Z

Ivan.danylenko: /* Правова основа введення воєнного стану. */ додано нові Укази Президента

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46 Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998 "Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]
== Воєнний стан в Україні ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] ''воєнний стан'' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

==== Правова основа введення воєнного стану. ====
Правовою основою введення воєнного стану є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України Про правовий режим воєнного стану] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text указ Президента України про введення воєнного стану в Україні] або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

'''24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.'''

Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України [https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 від 14 березня 2022 року № 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 від 18 квітня 2022 року № 259], [https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 від 18 травня 2022 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573/2022#n2 від 12 серпня 2022 року № 573], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757/2022#Text від 7 листопада 2022 року № 757], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58/2023#n2 від 6 лютого 2023 року № 58], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254/2023#n2 від 01 травня 2023 року №254.] , [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451/2023#n2 від 26 липня 2023 року № 451], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734/2023#n2 від 6 листопада 2023 року № 734/2023], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49/2024#Text від 05.02.2024 № 49/2024], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/271/2024#Text від 06.05.2024 № 271/2024], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469/2024#Text від 23.07.2024 № 469/2024], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740/2024#n2 від 28.10.2024 р. № 740/2024], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/26/2025#n2 від 14.01.2025 р. №26/2025]

Див.також: [[Правовий режим воєнного стану|Правовий режим воєнного стану.]]
== Права і свободи людини і громадянина, які протягом дії воєнного стану можуть обмежуватися==
Повний перелік наведено в "[[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]".

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану '''тимчасово''', на період дії правового режиму воєнного стану, '''можуть обмежуватися''' конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n74 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]):
[[Файл:7a4445f43e4dfc23b46129da5c7de114.jpg|альт=Перелік обмежень протягом режиму воєнного стану|міні]]
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.
==Свобода пересування ==
Військове командування може встановлювати заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів, перевірку документів в осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Під час воєнного стану може бути запроваджена [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються|комендантська година]] – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.

Комендантська година вводиться за окремим дорученням [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|військового командування]] на встановлений ним період, але не довше строку дії правового режиму воєнного стану.

Під час воєнного стану громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Служби безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки, може заборонятися змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпект України чи Служби зовнішньої розвідки, обмежуватися проходження альтернативної (невійськової) служби.
{| class="wikitable"
|-
|'''''Важливо!'''''
*За інформацією Державної прикордонної служби України з 29 листопада 2018 року заборонено в'їзд на територію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим іноземцям. Ті іноземці, які до 29 листопада 2018 року в'їхали на зазначену територію на законних підставах, мають право безперешкодно повернутися на материкову територію України.
*За рішенням Командувача Об’єднаних сил в контрольних пунктах в'їзду-виїзду встановлено особливий режим перетину лінії розмежування, зокрема обмежено виїзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію у Донецькій та Луганській областях.
Обмеження не застосовуються до представників офіційних спостережних місій ООН, ОБСЄ та Червоного Хреста. Щодо решти іноземних громадян рішення на пропуск до тимчасово окупованої території України буде прийматись при наявності відповідних документів про постійне проживання на окупованій території або потребу перетину лінії зіткнення з гуманітарною метою.
|}
==Вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю==
Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]).

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Рішення про примусове відчуження майна приймається військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження здійснюється за рішенням військового командування без погодження з такими органами.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46 акт встановленої форми.]

'''Детальніше див.:'''
*[[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану]]
*[[Військово-транспортний обов’язок: вилучення транспортних засобів під час мобілізації]]
===Компенсація за відчужене майно===
'''I.''' Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

'''II.''' Наступна повна компенсація: колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до військового комісаріату за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

'''III.''' Повернення відчуженого майна: підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили якщо після скасування правового режиму воєнного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 стаття 12 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]).
==Суспільні роботи==
На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно-корисних робіт ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]).

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. При цьому тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до трудового законодавства. Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.

Трудова повинність може запроваджуватися для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер.

Варто зауважити, що за працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

''Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від 14-15 років, жінок, які мають дітей віком до 3 років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.''

З кожною особою, залученою до суспільно-корисних робіт укладається строковий трудовий договір.

'''Детальніше див.:''' [[Залучення громадян до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану]]
==Корисні посилання==
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також==
*[[Правовий режим воєнного стану]]
*[[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Президент України]]

Створення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-04-14T07:19:21Z

Ivan.danylenko: /* Поняття товариства з обмеженою відповідальністю. Засновник та члени товариства */ приведено у відповідність станом на 14.04.2025, покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF#n37 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1183-IX#Text Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статутів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
== Поняття товариства з обмеженою відповідальністю. Засновник та члени товариства ==
Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6779 стаття 140 Цивільного кодексу України).]

Зареєструвати Товариство може будь-яка фізична особа з 14 років, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 статті 32 Цивільного кодексу].

Учасником товариства з обмеженою відповідальністю може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n657 стаття 114 Цивільного кодексу України])

== Документи необхідні для створення ТОВ ==
Створення товариства відбувається за рішенням його засновників.

Якщо товариство створюється кількома особами, такі особи у разі необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір про створення товариства в письмовій формі.

Договір про створення товариства може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про створення товариства діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Для того, щоб зареєструвати ТОВ потрібно подати до ЦНАПу наступний перелік документів:

- статут;

- протокол зборів учасників про створення Товариства (оригінал або нотаріально засвідчена копія);

- реєстраційну картку ([https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan форма №2]), в якій додатково можна відразу вказати бажану систему оподаткування;

- інформацію про структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство (підданство) осіб (особи), які є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи (нотаріально засвідчені або засвідчені кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України);

- якщо засновником виступає юридична особа – протокол Загальних зборів учасників Товариства такої юридичної особи;

- якщо засновником виступає юридична особа з іншої країни – додатково знадобиться витяг з іноземного реєстру про те, що така юридична особа існує. Цей витяг має бути з апостилем.

'''Розгляд документів, поданих для державної реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації.'''

== Корпоративний договір ТОВ ==
Корпоративний договір- це договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації та вчиняється в письмовій формі.

Корпоративний договір може бути оплатним або безоплатним. Додатковими сторонами корпоративного договору також можуть бути саме товариство та треті особи. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним.

Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 7 Закону України “Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю”] передбачена можливість укласти корпоративний договір.

В ньому можна передбачити:
# порядок голосування на Загальних зборах учасників;
# особливий порядок купівлі/продажу частки учасниками;
# недопуск певних осіб до Товариства;
# узгодити порядок призначення та звільнення керівника Товариства;
# домовитися про порядок виплати дивідендів;
# передбачити переважне право на купівлю частки іншого учасника;
# продовжити строк позовної давності для оскарження Загальних зборів учасників;
# інші положення, що регулюють відносини сторін такого договору.
Корпоративний договір обов’язково укладати учасникам Товариства де є два засновника та кожен з них володіє 50% частки. Це пояснюється тим, що може виникнути “тупикова ситуація”, коли один з учасників Товариства не голосує – відповідно не може прийнятися рішення. Як наслідок, діяльність Товариства блокується. Щоб цього уникнути – можна передбачити можливість виходу із такої ситуації в корпоративному договорі.

Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором.

Корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді, оприлюднюється протягом 10 днів з моменту його укладення шляхом розміщення на сайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування

Корпоративний договір укладається між учасниками Товариства за вимогою самих учасників. Він є конфіденційним, нотаріально посвідчувати не потрібно.
== Статут ТОВ ==
Перелік відомостей, що повинні міститися у статутах товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, визначається виключно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"].

Установчим документом товариства є статут.

Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.

Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.

Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n48 другою статті 11 Закону].

''У статуті товариства зазначаються відомості про:''

1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього;

4) облік часток товариства в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів.

Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
== Модельний статут ТОВ ==
'''Модельний статут''' – це типовий установчий документ, який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF#n37 Кабінетом Міністрів України] і використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідної організаційно-правової форми, а також містить положення, що регулюють правовий статус, права, обов’язки та відносини, які пов’язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності юридичних осіб.

Рішення засновників про створення товариства, що діє на підставі модельного статуту, та рішення учасників про провадження діяльності на підставі модельного статуту підписуються усіма засновниками (учасниками). Рішення учасників про перехід товариства з модельного статуту на діяльність на підставі статуту та рішення учасників про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, підписуються учасниками, які голосували за відповідне рішення. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноваженої особи засвідчується нотаріально, крім рішень, створених на порталі [https://kap.minjust.gov.ua/ електронних сервісів] та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Товариство має право у будь-який час змінити редакцію модельного статуту, на підставі якого воно діє, обравши інше альтернативне положення з числа тих, що передбачені Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття загальними зборами учасників рішення про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, положення нової редакції модельного статуту застосовуються з дня державної реєстрації відповідних змін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n45 статті 10, 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю")].

'''Процедура створення ТОВ - безкоштовна'''

== Реєстрація ТОВ через «Дію» ==

З 24 серпня 2022 року в Україні стала доступною послуга '''реєстрації ТОВ віддалено через портал «Дія»'''. Щоб самостійно відкрити ТОВ через «Дію» потрібно виконати таку покрокову інструкцію:

# [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-tov-na-pidstavi-modelnogo-statutu Перейти на портал «Дія»], авторизуватись та обрати послугу «Реєстрація ТОВ на основі модельного статуту».
# Заповнити онлайн-форму на реєстрацію ТОВ, внести усю потрібну інформацію. Обрати необхідні налаштування модельного статуту або редакцію статуту за замовчуванням (так називається варіант документа, положення якого рекомендовані для застосування).
# Після цього система самостійно сформує та відправить на реєстрацію заяву, статут, протокол зборів засновників або рішення одноосібного засновника та документ про структуру власності.

ТОВ буде зареєстровано автоматично, якщо всі засновники – лише фізичні особи, які є громадянами України, а у керівника та довіреної особи відсутні обмеження діяльності.

Крім того, у процесі реєстрації можна обрати систему оподаткування: загальну (з реєстрацією платником ПДВ) чи спрощену.

У разі виконання всіх умов для автоматичної реєстрації буде отримано сповіщення протягом 10 хвилин. Якщо хоча б одна з умов не виконується, процедура реєстрації пройде за участі державного реєстратора онлайн протягом 1 робочого дня.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Право на проживання у безпечних для життя та здоров'я будинках. Відселення з аварійних будинків

2025-03-12T07:21:44Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність, виправлено граматичні помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#Text Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (далі - Закон № 500-VI)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16#Text Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду"(далі - Закон № 525-V)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/422-2004-%D0%BF#Text Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2004 № 422]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі - Положення № 189)]
== Які будинки є непридатними для проживання==
'''Непридатні для проживання будинки''' - жилі будівлі, які відповідно до законодавства визнані аварійними або ветхими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16#n8 стаття 1 Закону № 525-V]).

''Аварійна будівля'' - будівля, в якій більше половини приміщень та несучих конструкцій перебуває у стані, який може бути небезпечним для проживання мешканців та яка небезпечна для життя та здоров'я людини (''з практики застосування термінів'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n51 Стаття 7 Житлового кодексу України](далі - ЖК України) передбачає, що квартири і будинки державного та громадського житлового фонду, непридатні для проживання, можуть бути переобладнані для використання в інших цілях або знесені за рішенням виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації. Обстежувати стан цих будинків слід періодично у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, — не менше одного разу на п'ять років.

Всі спірні питання, пов'язані з відселенням наймачів та власників житла, вирішують органи місцевого самоврядування в установленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16#n59 стаття 7 Закону № 525-V]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n315 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] питання щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Громадяни виселяються із житлових будинків державного і громадського житлового фонду із наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=відселен#n518 стаття 110 ЖК України]):
*будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;
*будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
*будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
З метою визнання будинку аварійним житлово-експлуатаційною організацію, що здійснює утримання будинку, здійснюється обстеження стану будинку в порядку визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Порядком № 189].
Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
 
Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.
 
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті ради пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.
==Особливості прийняття рішення про визнання житлового будинку, гуртожитку аварійними чи непридатними для проживання==
Щоб визнати будинок непридатним для проживання, необхідно дотримуватися відповідної процедури. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Порядок №189] регулює порядок проведення огляду житлових будинків, щодо їхньої аварійності (непридатності для проживання).

Під час обстеження стану жилих будинків на предмет аварійності перевіряються:
*двір будинку та елементи його благоустрою;
*фундаменти, підвали;
*стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо);
*стикові з'єднання у великопанельних житлових будинках;
*дах будинку та обладнання на ньому (димові та вентиляційні канали тощо);
*ліфти та їхнє обладнання;
*поверхи житлового будинку, включаючи їхні конструкції;
*інженерне обладнання.
Якщо під час планових або позапланових обстежень цих будинків виявиться їхня невідповідність санітарним і технічним вимогам, які можна й доцільно ліквідувати шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація, у віданні якої знаходиться житловий фонд, повинна позитивно вирішити питання про проведення такого ремонту.

У разі неможливості й недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до уповноваженого органу пропозицію про визнання жилого будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської ради пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#o13 п. 11 Порядку № 189]).

Виконавчий комітет обласної, міської Ради розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#o13 п. 11 Порядку № 189]).

Рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради.
Усім мешканцям гуртожитку, визнаного аварійним чи непридатним для проживання людей, у порядку, зазначеному частиною першою цієї статті, терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n176 стаття 20 Закону № 500-VI]).

Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно законодавству.
Громадяни, які можуть бути виселені, відселені чи переселені у зв'язку з визнанням гуртожитку, в якому вони проживають, аварійним чи непридатним для проживання людей, мають право на взяття на квартирний облік громадян, які потребують надання їм (їх сім'ям) соціального житла. Рішення про взяття зазначених осіб на квартирний облік приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради одночасно з прийняттям рішення про відселення (виселення, переселення) з аварійного чи непридатного для проживання гуртожитку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n179 стаття 21 Закону № 500-VI]).
==Порядок надання приміщень виселюваним особам==
Якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, '''''підлягає знесенню у зв'язку з вилученням земельної ділянки''''' для державних або громадських потреб, громадянам, виселюваним з цього будинку, інше благоустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом місцевої ради, а у випадках, коли земельна ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській організації, - цією організацією.

Якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, '''''у зв'язку з непридатністю для проживання підлягає знесенню''''' або будинок (жиле приміщення) '''''підлягає переобладнанню в нежилий''''', інше благоустроєне жиле приміщення надається виселюваним державною, кооперативною або іншою громадською організацією, якій належить будинок, що підлягає знесенню, або якій призначається підлягаючий переобладнанню будинок (жиле приміщення), а в разі відсутності цієї організації чи неможливості надання нею жилого приміщення - виконавчим комітетом місцевої ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=відселен#n524 стаття 111 ЖК України]).

Якщо ''будинок (жиле приміщення) '''загрожує обвалом''''', громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD#n527 стаття 112 ЖК України]).

У випадку виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків, колишньому мешканцю гуртожитку та членам його сім'ї надається інше жиле приміщення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n179 стаття 21 Закону № 500-VI]):
1) яке не має статусу соціального житла (для тимчасового проживання), - на підставі його письмової заяви та всіх повнолітніх і дієздатних членів його сім'ї;
2) яке має статус соціального житла (для постійного проживання), - відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n94 статті 9 Закону № 500-VI].

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n303 статті 50 ЖК України.] Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім'ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD#n529 стаття 113 ЖК України]).
== Користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n621 статті 132-1 ЖК України] жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання також надаються особам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.

До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ''надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку'' у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання.

'''''Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є:'''''
*надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення;
*підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення;
*порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання;
*приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання;
*інші підстави, встановлені законом.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n627 статті 132-2 ЖК України] жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення. Першочергове право на забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку, а також особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.

Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти в нього інших мешканців.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання; інші підстави, встановлені законом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n510 статтею 109 ЖК України] виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
==Див. також==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E_(%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями‎]]
[[Категорія: Користування жилими приміщеннями]]

Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

2025-03-12T06:55:57Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність, виправлено граматичну помилку

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (СК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n19 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]

== Загальні положення ==
За шлюбним договором:

# регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки;
# можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків;
# не може регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
# не може зменшуватися обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n467 СК України]).

Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n445 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5], визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.

'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]]'''.

'''Увага!''' Згідно з частиною першою статті 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
[[Файл:Шлюбний договір.jpg|міні]]

'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.

Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
=== Мета укладення шлюбного договору ===
Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:
* одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
* є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
* самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
* бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.
== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом (стаття 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n464 СК України]).

Відповідно до положень статті 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

=== Строк дії шлюбного договору ===
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Ця норма є диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому документі не передбачений загальний строк його дії він діє до відмови подружжя від цього договору або до його розірвання. Подружжя може продовжити термін дії шлюбного договору.

=== Умови шлюбного договору: ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 СК України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
[https://ldn.org.ua/useful-material/slubnij-dogovir/ Зразок шлюбного договору]

'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''

З урахуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України «Про міжнародне приватне право»], першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.

===Зміна умов шлюбного договору ===
Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]].'''

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення (стаття 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n494 СК України]).

=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається (стаття 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n498 СК України]).

За спільною згодою подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

'''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''

== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до статті 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n504 СК України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом [[Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману|обману]], насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
{| class="wikitable"
!'''Позиція суду'''
!'''Рішення суду'''
|-
| colspan="2" | '''''Надзвичайно невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі'''''
|-
|Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/42576431?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі у № 6-230цс14]
|-
|Умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу. Верховний Суд виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/96706705 Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18]
|-
|Подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов'язками кожного із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/93631011 Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 201/4255/16-ц]
|-
|За домовленістю сторін шлюбного договору правовий режим майна, набутого під час шлюбу, після укладання шлюбного договору може бути змінений із режиму спільності на режим роздільності.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258375 Постанова Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 755/5802/20]
|-
| colspan="2" | '''''Присутність сторін при укладенні шлюбного договору'''''
|-
|Шлюбний договір не може укладатись за [[Договір доручення|дорученням]], оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17]
|-
| colspan="2" | '''''Щодо визнання шлюбного договору недійсним'''''
|-
|Критерієм правозгідності (правомірності) шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72073900 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц]'''

[https://verdictum.ligazakon.net/document/73304482 Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц]
|-
|Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним - це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

''1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.''

Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

''2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.''

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

''3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.''
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/72073900?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_campaign=Verdictum_text&utm_content=jl01 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15‑ц]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517071 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_18_05_2020_roku_u_spravi_175_1274_15/ Постанова Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_10_06_2020_roku_u_spravi_569_16888_17/ Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17]
|-
|Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17-ц]
|}

== Див. також ==

* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі]]
* [[Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою]]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне право]]

Порядок зміни прізвища дитини її батьками

2025-02-19T13:42:52Z

Ivan.danylenko: приведено у відповідність, покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
== Підстави та умови зміни прізвища дитини її батьками ==
'''Батьки можуть змінити прізвище дитини з підстав, зазначених в статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n704 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме:'''
# У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.
# У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою.
# У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини також може бути змінено за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
# За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошений померлим]], [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнаний недієздатним]], безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
# У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідні зміни прізвища інтересам дитини.
Прізвище дитині, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n691 статті 145 СК України], присвоюється при вчиненні [[Отримання свідоцтва про народження дитини|запису акта про народження]]. Реєстрацію прізвища дитині провадять відділи державної реєстрації актів цивільного стану, коли між батьками досягнута про це згода. Однак, до прикладу, якщо батько або матір позбавлені батьківських прав така згода не потрібна, оскільки вони втрачають особисті немайнові права на дитину і звільняються від обов’язків щодо її виховання (частина перша статті 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n806 СК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Дитина, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові (частина перша статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1612 ЦК України]).
|}
== Вирішення питання в добровільному порядку ==
=== Куди звертатися ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n539 пункту 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5] (далі - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України] (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством:

→ громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, звертаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір;

→ громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, - до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір;

→ громадяни України, а також іноземці і особи без громадянства, які проживають за кордоном, - до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini дипломатичного представництва або консульської установи України];

→ іноземці, особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, - до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання першого примірника актового запису.
=== Перелік необхідних документів ===
'''Заява''' батьків про виправлення (зміну) прізвища або імені дитини в актовому записі про її народження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додаток 5 до Правил]) у зв'язку з тим, що при реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заява про виправлення власного імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має власне ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 14-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.10. розділу 2 Правил]). Спір між батьками щодо виправлення (зміни) прізвища або власного імені дитини у цьому випадку вирішується органом опіки та піклування або судом. В інших випадках зміна прізвища дитини строком не обмежена.

Заява про зміну прізвища дитини подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Вона має бути заповнена розбірливо, у ній мають міститись вичерпні відповіді на всі питання.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має права відмовити громадянину у прийнятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису.

Разом із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану (у тому числі про зміну прізвища), заявник подає:
# паспорт або паспортний документ;
# свідоцтва про реєстрацію акта цивільного стану, в яких містяться відомості, що підлягають зміні;
# інші документи, необхідні для розгляду заяви і вирішення питання по суті.
Якщо актовий запис про народження дитини, до якого треба внести зміни, знаходиться в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, відділ, який прийняв заяву, має затребувати його копію.
=== Підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану: ===
# рішення суду про [[Визнання батьківства|визнання батьківства (материнства)]], усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;
# постанова адміністративного суду;
# висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;
# заява про визнання батьківства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додаток 3 Правил]);
# заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України] за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додатку 5];
# заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України] за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додатку 5];
# актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України]; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини;
# актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;
# рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п'ятої статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.13. розділу 2 Правил]).
=== Вартість ===
Видача свідоцтва про реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) сплачується у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 5 гривень 10 копійок, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (зі змінами)].
=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.10 розділу 1 Правил] заява про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у строк, що '''не перевищує трьох місяців''', з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (за місцем їх подання), але '''не більше ніж на три місяці'''.

Питання про внесення змін актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у '''шестимісячний строк''' з дня подання до них відповідної заяви.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.22. розділу 2 Правил]).
=== Порядок оскарження===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил] у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у '''висновку''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
== Вирішення питання органом опіки та піклування ==
Відповідно до пункту 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n324 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"], для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності).

Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо визначення або зміни прізвища, імені та по батькові дитини проводить бесіду з матір'ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Рішення органу опіки та піклування про розв'язання спору між батьками щодо визначення або зміни імені, прізвища, по батькові дитини приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
== Вирішення питання в судовому порядку ==
У разі незгоди одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішенні спору приймаються до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Оскільки батьки мають рівні права щодо своїх дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 частина перша статті 24 Конституції України]) незалежно від того, з ким із них проживають діти, то для зміни прізвища дитини необхідна згода обох батьків. У даному випадку батьки не повинні доводити причини, з яких вони погодилися на заміну прізвища дитини. У зв'язку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n704 частина п'ята статті 148 СК України] надає батькам право звернутися за вирішенням до органу опіки та піклування або до суду при виникненні спору щодо доцільності зміни прізвища дитини. Проте, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n109 частини четвертої статті 19 СК України] участь органу опіки та піклування не є обов’язковою в даній категорії справ, а тому справа буде розглядатися без залучення до участі органу опіки та піклування. Для вирішення питання в судовому порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернення до суду]] відбувається шляхом подання позовної заяви з переліком необхідних документів (доказів).

Перш за все у позовній заяві необхідно навести вагомі аргументи з приводу того, що, наприклад, другий з батьків ухиляється від сплати аліментів (підтверджується довідкою відділу державної виконавчої служби про заборгованість зі сплати аліментів) та не дотримується чи порушує режим побачення з дитиною (якщо такий графік був встановлений органом опіки та піклування).

Виходячи з того, що конкретних підстав для зміни прізвища дитини не існує, тому у цьому випадку логічно застосувати загальне правило сімейного законодавства, яке вказує на те, що під час вирішення спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків відносно дитини, а також безліч інших обставин, що засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. Зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] зазначено, що мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу, та проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов’язків. Тому, спираючись на положення законодавства, можна довести свої позовні вимоги тим, що другий з батьків не виконує належним чином своїх батьківських обов’язків по відношенню до своєї дитини, нехтує ними, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, жодним чином не піклується про стан здоров’я дитини (фізичний, духовний та розумовий розвиток), не намагається забезпечити належного медичного обслуговування, а також своїм негативним ставленням до позивача, погано впливає і на дитину. Натомість, усі обов’язки по утриманню та вихованню дитини виконує позивач, яким дитині було створено усі необхідні умови для здорового фізичного та морального розвитку, духовного збагачення, а також забезпечено належне медичне обслуговування. Також, необхідно зазначити в позовній заяві про те, що зміна прізвища дитини ніяким чином не впливає на законні права, інтереси та обов’язки другого з батьків щодо дитини.
=== Куди звертатися ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позовна заява, про зміну прізвища дитини пред’являються лише за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.
=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про зміну прізвища дитини повинна відповідати загальним правилам щодо [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|змісту і форми позовної заяви]], встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ЦПК України].

Крім того, до позовної заяви необхідно додати такі документи:
* копію паспорта позивача;
* копію свідоцтва про народження дитини;
* копію свідоцтва про шлюб/свідоцтва про розлучення/рішення суду про розірвання шлюбу;
* довідку про реєстрацію дитини разом з позивачем;
* довідку про заборгованість зі сплати аліментів (за наявності).
Також, до заяви можна додати будь-які документи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Також, не зайвими в даній категорії справ будуть показання свідків, характеристика з місця роботи, місця проживання тощо.
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Порядок та підстави для сплати судового збору]] регулюються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір]». За подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році - 1211 гривні 20 копійок).
=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до частини першої статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6862 ЦПК України] суд має встановити розумні строки для вчинення процесуальних дій.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80148019 Постанова Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 755/8270/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88666960 Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 759/5739/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88834060 Постанова Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 365/322/17 (Необхідність зміни прізвища дитини має бути обґрунтована й доведена тим з батьків, який на ній наполягає)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102704859 Постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 165/1288/20 (звернення опікуна щодо зміни прізвища дитини)]
== Див. також ==
* [[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові]]
* [[Зміна імені фізичної особи]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Опіка та піклування

2025-02-19T09:22:06Z

Ivan.danylenko: /* Поняття опіки та піклування */ додано гіперпосилання, покращено існуючі

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Правила опіки та піклування, затвердженні наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85)'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 цього Порядку, до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:
свідоцтво про народження дитини;
рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.
У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.
|}

== Поняття опіки та піклування ==
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n331 Цивільного кодексу України]). '''Опіка''' встановлюється над '''малолітніми особами''' (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), '''та фізичними особами, [http://%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E які визнані недієздатними]''' (ч.1 ст. 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n340 Цивільного кодексу України]). '''Піклування''' встановлюється над '''неповнолітніми особами''' (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), '''та фізичними особами, [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E._%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 цивільна дієздатність яких обмежена]''' (ч.1 ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n343 Цивільного кодексу України]). Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n354 Цивільного кодексу України]).
== Куди звертатись ==
Для встановлення опіки та піклування необхідно звертатися до суду або органу опіки та піклування за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікун та піклувальник призначається:
* над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;
* над малолітньою чи неповнолітньою особою (якщо питання не стосується обмеження дієздатності) - органом опіки і піклування відповідно до ч.1 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n352 Цивільного кодексу України.]
== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням органів опіки та піклування ==

* Опіка (піклування) над неповнолітніми (малолітніми) дітьми, встановлюється, якщо батьки: померли, невідомо їх місцезнаходження, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.

Опіку (піклування) може бути встановлено і за життя батьків неповнолітніх (малолітніх) дітей у випадках, коли батьки:

— судом позбавлені и батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку, незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

— визнані в судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають у приватному стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні і будинках-інтернатах);

— понад 6 місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час, за станом здоров’я і інваліди І-ІІ груп;

— понад 6 місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули (залишили) дитину і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

— відмовились від дітей у встановленому законом порядку;

— виїхали на постійне місце проживання або постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні;

— перебувають під слідством.

== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням суду ==
* суд встановлює опіку та піклування у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду та розглядається в порядку [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F окремого провадження] за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
* над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.
У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування.
=== Зверніть увагу: ===
* Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.( ч.6 ст. 300 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8296 Цивільно процесуального кодексу України] - )
* Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.(ч.7 ст.300 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8296 Цивільно процесуального кодексу України])
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
== Хто має право бути опікуном та піклувальником ==
* Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n356 ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України]).

* Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 ст. 60 ЦКУ] і ''лише за її письмової згоди''.

* Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n356 ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України]).
Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
== Опікуном або піклувальником не може бути ==
* особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n364 п.1 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України]);
* якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n364 п.2 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України]).
Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#o14 п.3.2. Правил опіки та піклування] опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:
* не досягли 18 років;
* визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
* раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
* позбавлені батьківських прав;
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
* засуджені за скоєння тяжкого злочину.
== Права та обов'язки опікуна та піклувальника ==

Обов'язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#o14 п. 4.12 Правил]).

''' Опікун зобов'язаний:'''
* дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
* опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
* вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
* вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
* дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.
Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

'''Піклувальник зобов'язаний:'''
* піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
* піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
* дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 ст. 32 та 37 ЦКУ]. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

=== Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування ===
Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.

Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n432 ст.79 Цивільного кодексу України])

== Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування ==
1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

* відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
* видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
* вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;
* відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n388 (ч. 1 ст. 71 Цивільного кодексу України])

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n388 статті 71 Цивільного кодексу України], лише з дозволу органу опіки та піклування.

== Підстави звільнення від повноважень опікуна та піклувальника ==
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n406 ст.75 Цивільного кодексу України])
== Підстави припинення опіки ==
* у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
* у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
* у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 ст.76 Цивільного кодексу України])
== Підстави припинення піклування ==
* досягнення фізичною особою повноліття;
* реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
* поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n416 ст.77 Цивільного кодексу України])

▶[[:Файл:Klopotannya-pro-prodovzhennya.doc|Зразок клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною]]

== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_фізичної_особи_недієздатною Визнання фізичної особи недієздатною]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Обмеження_цивільної_дієздатності_фізичної_особи,_визнання_фізичної_особи_недієздатною._Поновлення_цивільної_дієздатності Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_опікуна_над_недієздатною_особою Зміна опікуна над недієздатною особою]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оформлення_постійного_догляду_за_особами,_які_його_потребують_(особи_з_інвалідністю,_громадяни_похилого_віку) Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Участь_органу_опіки_і_піклування_у_захисті_сімейних_прав_та_інтересів Участь органу опіки і піклування у захисті сімейних прав та інтересів]
[[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Діти-сироти]]

Опіка та піклування

2025-02-19T09:01:45Z

Ivan.danylenko: додано пункти, якими доповнено Порядок

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Правила опіки та піклування, затвердженні наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85)'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 цього Порядку, до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:
свідоцтво про народження дитини;
рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.
У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.
|}

== Поняття опіки та піклування ==
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). '''Опіка''' встановлюється над '''малолітніми особами''' (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), '''та фізичними особами, [http://%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E які визнані недієздатними]''' (ч.1 ст. 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). '''Піклування''' встановлюється над '''неповнолітніми особами''' (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), '''та фізичними особами, [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E._%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 цивільна дієздатність яких обмежена]''' (ч.1 ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
== Куди звертатись ==
Для встановлення опіки та піклування необхідно звертатися до суду або органу опіки та піклування за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікун та піклувальник призначається:
* над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;
* над малолітньою чи неповнолітньою особою (якщо питання не стосується обмеження дієздатності) - органом опіки і піклування відповідно до ч.1 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.]
== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням органів опіки та піклування ==

* Опіка (піклування) над неповнолітніми (малолітніми) дітьми, встановлюється, якщо батьки: померли, невідомо їх місцезнаходження, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.

Опіку (піклування) може бути встановлено і за життя батьків неповнолітніх (малолітніх) дітей у випадках, коли батьки:

— судом позбавлені и батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку, незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

— визнані в судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають у приватному стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні і будинках-інтернатах);

— понад 6 місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час, за станом здоров’я і інваліди І-ІІ груп;

— понад 6 місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули (залишили) дитину і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

— відмовились від дітей у встановленому законом порядку;

— виїхали на постійне місце проживання або постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні;

— перебувають під слідством.

== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням суду ==
* суд встановлює опіку та піклування у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду та розглядається в порядку [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F окремого провадження] за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
* над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.
У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування.
=== Зверніть увагу: ===
* Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.( ч.6 ст. 300 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу України] - )
* Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.(ч.7 ст.300 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу України])
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
== Хто має право бути опікуном та піклувальником ==
* Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України]).

* Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 60 ЦКУ] і ''лише за її письмової згоди''.

* Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України]).
Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
== Опікуном або піклувальником не може бути ==
* особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п.1 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України]);
* якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п.2 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України]).
Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 п.3.2. Правил опіки та піклування] опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:
* не досягли 18 років;
* визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
* раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
* позбавлені батьківських прав;
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
* засуджені за скоєння тяжкого злочину.
== Права та обов'язки опікуна та піклувальника ==

Обов'язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text п. 4.12 Правил]).

''' Опікун зобов'язаний:'''
* дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
* опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
* вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
* вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
* дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.
Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

'''Піклувальник зобов'язаний:'''
* піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
* піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
* дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 32 та 37 ЦКУ]. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

=== Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування ===
Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.

Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

== Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування ==
1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

* відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
* видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
* вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;
* відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

== Підстави звільнення від повноважень опікуна та піклувальника ==
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
== Підстави припинення опіки ==
* у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
* у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
* у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.
== Підстави припинення піклування ==
* досягнення фізичною особою повноліття;
* реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
* поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

▶[[:Файл:Klopotannya-pro-prodovzhennya.doc|Зразок клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною]]

== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_фізичної_особи_недієздатною Визнання фізичної особи недієздатною]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Обмеження_цивільної_дієздатності_фізичної_особи,_визнання_фізичної_особи_недієздатною._Поновлення_цивільної_дієздатності Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_опікуна_над_недієздатною_особою Зміна опікуна над недієздатною особою]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оформлення_постійного_догляду_за_особами,_які_його_потребують_(особи_з_інвалідністю,_громадяни_похилого_віку) Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Участь_органу_опіки_і_піклування_у_захисті_сімейних_прав_та_інтересів Участь органу опіки і піклування у захисті сімейних прав та інтересів]
[[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Діти-сироти]]

Облік кількості та якості земель

2025-01-15T08:15:01Z

Ivan.danylenko: додано посилання, виправлено граматичну помилку

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/conv#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастр" від 17 жовтня 2012 р. № 1051]

== Загальні положення ==

Для систематизації, накопичення та узагальнення відомостей про розміщення, склад угідь, їх підвидів, кількість, природний стан, властивості земельних ресурсів, їх господарське використання тощо здійснюється облік земель.
Обліку підлягають усі землі в межах території України.

'''Облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за:'''

* '''кількістю земельних угідь''' (облік кількості земель та якості земельних угідь ведеться '''щодо власників і користувачів земельних ділянок''' (облік власників здійснюється реєстрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Державного земельного кадастру] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Державного реєстру речових прав на нерухоме майно]. Також облік кількості земель відображає дані, що характеризують земельні ділянки '''за площею, складом земельних угідь''' відповідно до затвердженої класифікації);
* '''якістю земель''' (облік якості земельних угідь відображає дані, що характеризують землі '''за природними і набутими властивостями,''' впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також '''за ступенем техногенного забруднення ґрунтів''').

'''Облік кількості земель за власниками та користувачами здійснюється з використанням інформації про:'''

* речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру;
* речові права на земельні ділянки, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отриманої в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

== Порядок ведення обліку якості та кількості земель ==

Узагальнення відомостей щодо кількості та якості земель в межах державного кордону, територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), території територіальних громад здійснюється державними кадастровими реєстраторами Держгеокадастру та державними кадастровими реєстраторами його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Обліковою одиницею є земельна ділянка з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами, тощо, яка має присвоєний їй ідентифікаційний (кадастровий)номер.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/conv#Text ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»] '''Державний земельний кадастр''' - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

=== Якісна оцінка земель ===
Облік якості земель полягає у визначенні його ознак і певних властивостей (якісна оцінка):
* характеристика за відповідним місцезнаходженням земельної ділянки (облаштування територій соціально-економічною інфраструктурою, геологічні, санітарно-гігієнічні, природно-ландшафтні умови, тощо);
* класифікація земель за функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації населених пунктів;
* природна характеристика земельного фонду, а саме: товщина гумусового шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, еродованість, крутизна схилів, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам'янистість, перезволоженість, забрудненість, викликана як хімічними так і техногенними факторами, тощо.
* лісотипологічна характеристика лісових угідь.
Основне завдання обліку кількості земель полягає в тому, щоб дати характеристику кожній земельній ділянці, землеволодінню і землекористуванню щодо їх розмірів, складу угідь, їх підвидів відповідно до прийнятої класифікації.

== Облік земельних ділянок за видами цільового призначення ==
Цільове призначення земельної ділянки визначається згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правилами їх застосування, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n1015 додатках 58-60 до "Порядку ведення Державного земельного кадастру"].

== Див. також: ==
* [[Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)]]
* [[Моніторинг земель: призначення та завдання]]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
[[Категорія:Земельне право]]

Право інтелектуальної власності на торговельні марки

2025-01-15T08:08:20Z

Ivan.danylenko: видалено нечинний НПА, додано посилання на чинний НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1263-24#Text Наказ Міністерства економіки України від 06.08.2024 року №19889 "Про затвердження Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_102 Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_134 Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/981_018 Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15 квітня 1994 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки]

== Поняття та види торговельних марок ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n10 статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"] ( далі - Закон) від 15 грудня 1993 р., '''торговельна марка''' - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2582 статті 492 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) '''торговельною маркою''' може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.

'''Види торговельних марок:'''

- '''Словесні марки''' - це марки у вигляді сполучень літер, слів чи фраз;

- '''Зображувальні марки''' - це позначення у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині.

- '''Об'ємні марки''' - це марки у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах довжині, висоті і ширині.

- '''Комбіновані торговельні''' - марки, які поєднують кілька із вищезазначених позначень.

- '''Колективна торговельна марка''' - позначення, за яким товари і послуги учасників об’єднання осіб, під яким розуміють будь-яку сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми та складу та існування якого не суперечить законодавству держави, в якій воно створено, відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Законодавство України не дає вичерпного переліку позначень, які можуть бути зареєстровані як торговельні марки.

== Умови надання правової охорони торговельним маркам ==
Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"] та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n2 Законом]. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Об’єктом торговельної марки не може бути символіка російської імперської політики в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"].

== Підстави для відмови в наданні правової охорони ==

'''Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n70 стаття 6 Закону]):'''
* державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
* офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав;
* емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
* офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
* нагороди та інші відзнаки.
Такі позначення можуть бути включені до знаку як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного герба України є колегіальний орган, утворений НОІВ.

'''Не можуть одержати правову охорону також позначення, які:'''
* звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* складаються лише з позначень чи даних, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, свідчать про вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження;
* можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;
* складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;
* відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду (можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки та можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки);
* містять географічні зазначення (у тому числі для спиртів та алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, а якщо заявлено пріоритет - до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо під час використання заявленого позначення використовується репутація географічного зазначення та/або заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару.

'''Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:'''

* торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
* торговельними марками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;
* комерційними найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до НОІВ заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
* знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку;
* торговельними марками, що використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана від свого імені агентом чи представником такої особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без дозволу такої особи і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення такої особи.
Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

'''Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:'''
* промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам (однак можуть бути зареєстровані як торговельні марки, якщо на це є згода власника свідоцтва раніше зареєстрованої торговельної марки або власника іншого раніше набутого права та не існує можливості введення в оману споживачів);
* назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
* прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

== Суб'єкти права на торговельну марку ==

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2584 стаття 493 ЦК України )].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n58 Частина пʼята статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"] передбачає, що право на одержання свідоцтва має будь- яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку ==

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується '''свідоцтвом'''. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2587 стаття 494 ЦК України]).

'''Строк дії свідоцтва становить 10 років''' від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n257 пунктом 2 статті 18 Закону.] Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n58 частина третя статті 5 Закону]).

Набуття права на торговельну марку, що має міжнародну реєстрацію або визнана добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею НОІВ не прийнято рішення про відмову в реєстрації торговельної марки, можливості оскарження якого вичерпані.
Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n186 стаття 13 Закону]).

Видача свідоцтва здійснюється НОІВ '''у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки'''. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

== Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку ==

'''Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:'''
* право на використання торговельної марки;
* виключне право дозволяти використання торговельної марки;
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Реалізувати дані права, заявник може лише після державної реєстрації марки.

== Припинення та визнання недійсними прав інтелектуальної власності на торговельну марку ==

Законодавство України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2600 статті 497 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#n257 статті 18 Закону] передбачає '''підстави припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку.'''

Власник свідоцтва в будь-який час може '''відмовитися від свідоцтва повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ.'''
Дія свідоцтва припиняється '''у разі несплати збору за продовження строку його дії'''. Клопотання про продовження дії свідоцтва та збір за кожне продовження строку дії свідоцтва мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців.
Дія свідоцтва припиняється '''за рішенням суду''':
* у зв’язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;
* якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.
Якщо підстави для припинення дії свідоцтва поширюються на деякі товари чи послуги, дія свідоцтва припиняється лише щодо таких товарів чи послуг.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2024-12-20T12:42:40Z

Ivan.danylenko: вилучено нпа, що втратив чинність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" від 30 березня 2023 р. № 446]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 грудня 2018 року № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення"] (далі - Закон).

'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 8 частини першої статті 1 Закону]).

'''''Працевлаштування''''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 15 частини першої статті 1 Закону]).

'''''Адміністратор центру зайнятості''''' - співробітник центру зайнятості, який організовує надання соціальних послуг суб’єктам ринку праці, здійснює облік осіб, які шукають роботу, забезпечує проведення профілювання таких осіб, спрямовує суб’єктів ринку праці до кар’єрних радників, спеціалізованих кар’єрних радників, консультантів по роботі з роботодавцями, які забезпечують надання соціальних послуг, та організовує оформлення/отримання ними запитуваних документів.

'''''Індивідуальний план працевлаштування''''' - документ, що визначає перелік та послідовність надання соціальних послуг у сфері зайнятості, залучення до заходів сприяння зайнятості населення на ринку праці, на які має право зареєстрований безробітний з урахуванням результатів його профілювання.

'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який здійснює реєстрацію безробітних та забезпечує організацію/надання соціальних послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супроводження та консультування таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування.

'''''Облік осіб, які шукають роботу''''' - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

'''''Особа, яка шукає роботу''''', - особа, яка звернулася до центру зайнятості з метою отримання послуг із сприяння працевлаштуванню та '''яка не має статусу зареєстрованого безробітного.'''

'''''Реєстрація безробітного''''' - надання особі, яка шукає роботу, статусу зареєстрованого безробітного.

'''''Перереєстрація безробітного''''' - поновлення попередньої реєстрації безробітного, якщо після її припинення безробітний не працевлаштувався.

'''''Припинення реєстрації безробітного '''''- позбавлення особи (втрата особою) статусу зареєстрованого безробітного.

== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться будь-яким обраним ними центром зайнятості незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Перелік центрів зайнятості та їх контакти можна знайти за [https://www.dcz.gov.ua/ посиланням].

=== Перелік необхідних документів, що подаються особою ===
'''Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу, пред’являють''':
* громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або єДокумент (на період воєнного стану);
* іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або е-посвідку на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу), або електронне відображення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків, у тому числі у формі електронного відображення інформації, що міститься в документах, оформлених із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - надається у разі відсутності в паспорті громадянина України інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Окрім цього, особа, яка шукає роботу, інформує про:
* освіту;
* досвід роботи (за наявності);
* зайнятість або перебування у трудових відносинах (за наявності) - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання.

''Особа з інвалідністю'', яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, подає копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, а також за бажанням копію індивідуальної програми реабілітації.

* Під час воєнного стану у разі неможливості надання вищевказаних документів, внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, мають право на отримання інформації про соціальні послуги, що надаються центром зайнятості.

''Особа, взята на облік, отримує необхідну інформацію про послуги центру зайнятості, проходить (за потреби) профілювання та скеровується адміністратором до кар’єрного радника або спеціалізованого кар’єрного радника.''

Особа, яка взята на облік і подала заяву про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного, в день подання такої заяви проходить первинне/поглиблене профілювання.
=== Підстави та строки припинення перебування на обліку, особи, яка шукає роботу ===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється:
* з дня:
-реєстрації її як безробітної;

-подання заяви про припинення обліку (у довільній паперовій формі);

-смерті;

* у разі незвернення особою за послугами до центру зайнятості протягом 60 календарних днів з наступного дня після останнього дня звернення.
Облік припиняється на 61 календарний день.

=== Інформація, що вноситься до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості ===
Облік осіб, які шукають роботу, здійснює адміністратор, який вносить дані про таких осіб до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

З метою належної організації надання соціальних послуг за рішенням центру зайнятості завдання (функції) адміністратора може здійснювати кар’єрний або спеціалізований кар’єрний радник.

'''До Єдиної системи вносяться такі персональні дані про особу, яка шукає роботу:'''
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
* серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або дані посвідки на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* число, місяць та рік народження;
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу);
* задеклароване/зареєстроване місце проживання (за наявності);
* фактичне місце проживання (перебування);
* дані про особу, отримані з реєстрів та баз даних, зазначених у пункті 18 цього Порядку, під час воєнного стану, - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання;
* відомості про освіту та досвід роботи (за наявності) - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання;
* інші відомості- для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання.
На підставі зазначених даних''' формується персональна картка'''.

== Надання статусу зареєстрованого безробітного ==
Статус '''зареєстрованого безробітного ''' надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n410 Закону] у день подання ними особистої заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними центру зайнятості незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Послуги зареєстрованому безробітному надаються відповідно''' до індивідуального плану працевлаштування''', що складається кар’єрним радником (спеціалізованим кар’єрним радником) разом з такою особою за результатами профілювання.

У разі виникнення надзвичайної ситуації, під час введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину індивідуальний план працевлаштування складається за допомогою будь-яких засобів дистанційної комунікації, у тому числі електронних, та підписується з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.

* Зареєстрований безробітний зобов’язаний відповідно до індивідуального плану з працевлаштування ''здійснювати самостійно та за сприяння кар’єрного радника (спеціалізовано кар’єрного радника) активний пошук роботи'' як під час відвідування центру зайнятості, так і засобами дистанційної комунікації в період між його відвідуваннями.

=== Перелік осіб, яким надається статус зареєстрованого безробітного ===
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників;
* одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.

* '''Особи, які закінчили або припинили навчання''' у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативної (невійськової) служби]] і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

*''' Особам, які навчаються за денною формою''' у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

''Внутрішньо переміщена особа'' для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного. Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.

Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про наданням статусу безробітного.

=== Перелік документів, що подаються при реєстрації ===

'''Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного''' подається до [https://www.dcz.gov.ua/ обраного центру зайнятості] '''особисто '''особою, яка шукає роботу, під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг ('''Портал Дія'''), засобами мобільного додатка Порталу Дія, а у разі технічної можливості в електронній формі - '''засобами офіційного веб-сайту''' Державного центру зайнятості або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій '''з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]], що базується на кваліфікованому сертифікаті.'''

'''До заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного в електронній формі особа додає скановані копії (фотокопії) документів, передбачені для взяття на облік особи, яка шукає роботу, а також:'''

* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування), пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронної інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Порядок електронної інформаційної взаємодії визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України;
* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката), або єДокумент про освіту;
* військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (для осіб, які звільнилися із строкової військової служби), а під час воєнного стану та проведення мобілізації - військово-обліковий документ (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці з відміткою про взяття на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або з відміткою про виключення з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”).

''Документи не подаються у разі, коли отримання та підтвердження відомостей про такі документи здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та електронними інформаційними ресурсами або інформаційними системами органів державної влади під час формування заяви.''

Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються:

♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:''' заяву про припинення трудового договору на ім’я роботодавця, про що центр зайнятості повідомляє роботодавцю (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальному органу Державної податкової служби України та територіальному органу Пенсійного фонду України у порядку інформаційної взаємодії між такими органами. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання такої заяви. Форма заяви визначається Державним центром зайнятості;

♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві|вихід з такого господарства]], видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

[[Порядок та умови створення особистого селянського господарства|Ведення особистого селянського господарства]] вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 частиною першою статті 4 Закону] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
* під час воєнного стану мають задеклароване/зареєстроване місце проживання на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

♦ '''особами, звільненими з військової служби''' (крім звільнених із строкової військової служби) із Збройних Сил, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Держспецзв’язку, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - особи, звільнені з військової служби), які звільнені за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому є відмітка про взяття їх на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або відмітка про виключення з військового обліку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу]”;

♦ '''одинокою матір’ю (батьком)''', яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одним із батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителем, опікуном, піклувальником дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною, - довідка про отримання надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, видана органом соціального захисту населення.

♦''' Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n88 ч.1 ст. 14 Закону України “Про зайнятість населення”]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]) та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, пред’являють:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку), утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги.

У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у п.п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 19-21 ч.1 ст. 6 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], - посвідчення учасника бойових дій (оригінал або електронне посвідчення ветерана) та у разі потреби копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

* '''''непрацюючі працездатні особи''''', які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, - копію рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.
* '''''особи, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text ЗУ “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення - довідка про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.

==== Порядок отримання інформації для проведення реєстрації безробітних за відсутності документів під час воєнного стану ====
''У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у'':
* Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань;
* реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі ДМС;
* інформаційній системі МВС;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.

* Під час воєнного стану '''статусу зареєстрованого безробітного може також набути член добровольчого формування територіальної громади''', який відповідно до законодавства уклав контракт добровольця територіальної оборони на безоплатній основі (у межах дії зазначеного контракту). Форма довідки щодо підтвердження укладення контракту на безоплатній основі затверджується Державним центром зайнятості.

=== Прийняття рішення про відмову чи надання статусу зареєстрованого безробітного ===

Рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного чи відмову у наданні (поновленні) такого статусу приймається центром зайнятості ''в день подання особисто особою'', яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного (та/або реєстрації такої заяви засобами Порталу Дія, в тому числі мобільного додатка Порталу Дія, та офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості), а для осіб, зазначених у п.п. 1 п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку], -'' з наступного дня після припинення трудових відносин ''(іншого виду зайнятості) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text ЗУ "Про зайнятість населення"].

З рішенням про надання (поновлення, відмову в наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки до неї вноситься відповідний запис.

Інформування особи, яка подала заяву про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного засобами Порталу Дія, про прийняте рішення здійснюється центром зайнятості шляхом надсилання повідомлення засобами Порталу Дія, а у разі технічної можливості - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості'' протягом двох календарних днів''.

=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===

'''Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:'''
* відсутність на дату прийняття рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного документів та відомостей з реєстрів та баз даних;
* встановлення факту зайнятості особи (крім зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді), у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 “Про зайнятість населення”];
* відмова від складення та підписання індивідуального плану працевлаштування;
* неповернення особою коштів (у разі прийняття рішення про повернення суми матеріального забезпечення та вартості соціальних послуг за попередньої реєстрації за результатами проведеного розслідування страхового випадку, судового рішення або інших підстав, передбачених законодавством);
* наявність в особи статусу зареєстрованого безробітного;
* подання особою заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного раніше встановленого строку.

'''''Відсутність у особи задекларованого/зареєстрованого місця проживання не є підставою для відмови у наданні статусу зареєстрованого безробітного.'''''

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

* У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного особа може '''''повторно подати заяву''''' про надання (поновлення) зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення.

=== Порядок та підстави припинення реєстрації безробітного ===

'''Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:'''

◆'''''з дня:'''''
* початку зайнятості особи, включаючи працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту), укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг), забезпечення роботою самостійно (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, суспільно корисних роботах під час воєнного стану, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді, участі у виконанні оплачуваних робіт згідно з освітньою програмою під час проходження зареєстрованим безробітним виробничого навчання та виробничої практики або стажування на підприємстві, в організації, установі, або під час проходження ним індивідуального навчання на робочому місці (на виробництві);
* призначення виплати грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
* призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього нагляду;
* призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одинокої матері (батька), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителя, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною), особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
* зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 ст. 4 ЗУ “Про зайнятість населення”];
* видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
* вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера, дуальною формою здобуття освіти (крім професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням центру зайнятості);
* призову на військову службу або альтернативну (невійськову) службу;
* набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
* досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
* подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
* подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
* визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу зареєстрованого безробітного, призначення виплати допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг;
* встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, суспільно корисних роботах під час воєнного стану, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді, у виконанні оплачуваних робіт згідно з освітньою програмою під час проходження зареєстрованим безробітним виробничого навчання та виробничої практики або стажування на підприємстві, в організації, установі, або під час проходження ним індивідуального навчання на робочому місці (на виробництві);
* припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
* відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності).
Зазначена підстава під час воєнного стану ''не застосовується до членів добровольчих формувань територіальної громади'', які відповідно до законодавства уклали контракт добровольця територіальної оборони на безоплатній основі (у межах дії цього контракту), за умови вияву їх наміру продовжувати таку службу (у межах дії цього контракту) та підтвердження їх зайнятості протягом нормальної тривалості робочого часу (40 годин на тиждень). Форма довідки щодо кількості робочих годин добровольця, з яким укладено контракт, надається командиром добровольчого формування територіальної громади за формою, затвердженою Державним центром зайнятості;
* відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
* смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
* подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату допомоги по безробіттю в іншому центрі зайнятості;
* відмови від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану;
* другої відмови під час воєнного стану від громадських та інших робіт тимчасового характеру (у разі відсутності підходящої роботи);
* видачі клопотання на достроковий вихід на пенсію.

◆''''' у разі перетину державного кордону у період реєстрації безробітного з:'''''
* '''''дня встановлення факту перетину кордону''''' (у разі неповідомлення про такий перетин протягом трьох робочих днів, що передують виїзду за кордон, або перебування за межами України більше встановленого законодавством строку);
* '''''15-го календарного дня''''' безперервного перебування одноразово за межами України;
*''''' 61-го календарного дня''''' перебування за межами України сукупно протягом року (починаючи з дня набуття статусу зареєстрованого безробітного), крім документально підтверджених випадків, пов’язаних з виїздом зареєстрованого безробітного за кордон на лікування (у тому числі членів його сім’ї) або у зв’язку із смертю близьких родичів, нещасним випадком, що стався за кордоном із зареєстрованим безробітним або членами його сім’ї, відсутністю транспортного сполучення та можливості повернення в Україну у зв’язку з карантином, надзвичайною ситуацією, надзвичайним станом або іншими обмежувальними заходами, що введені країною або транспортною компанією;
'''''* 31-го календарного дня''''' безперервного перебування за межами України під час воєнного стану.

◆'''''у разі невідвідування''''' (непідтвердження будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:
* '''''протягом 30 робочих днів з дня,''''' що настає за днем прийняття рішення про таке відвідування, а у період карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації або під час надзвичайного або воєнного стану - з дня, що настає за днем останнього фактичного підтвердження зареєстрованим безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконують суспільно корисні роботи під час воєнного стану) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості або останнього фактичного підтвердження зареєстрованим безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного в центрі зайнятості будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними;
''Вищезазначене не поширюється на осіб, які зареєстровані у центрах зайнятості на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за умови відвідування ними центру зайнятості (підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними) протягом 30 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану.''

* '''''протягом 14 робочих днів''''' ''з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру'', закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану (реєстрація припиняється з наступного дня за останнім днем участі особи у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану;

* '''''протягом 14 робочих днів''''' ''з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості'' (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості;

* '''''протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії''''' медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах.

◆'''''з дня встановлення факту невиконання '''''завдань індивідуального плану працевлаштування відповідно до визначених критеріїв без поважних причин.

◆'''''з наступного дня після першого фактичного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, після припинення чи скасування воєнного стану у разі неподання ним під час такого відвідування документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text абз.9 п. 14 Порядку].

=== Перереєстрація та чергова реєстрація безробітної особи ===

* У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату допомоги по безробіттю та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка. Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, ''здійснюється у день подання відповідної заяви.

* У разі припинення реєстрації безробітного така особа може бути взята на облік, зареєстрована або перереєстрована як безробітна в центрі зайнятості, до якого вона звернулася.

Особа має право перереєструватися у тому ж або іншому центрі зайнятості як безробітна у разі, коли після припинення реєстрації залишилася безробітною та належить до категорії осіб, які зазначені у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення”].
Перереєстрація безробітного здійснюється з дня подання відповідної заяви за умови подання/пред’явлення документів та відомостей, визначених Порядком.

Перереєстрація або чергова реєстрація безробітного можлива лише за умови повернення коштів (у разі прийняття рішення про повернення суми матеріального забезпечення та вартості соціальних послуг за попередньої реєстрації за результатами проведення розслідування страхового випадку, судового рішення чи інших підстав, передбачених законодавством, та не раніше ніж через 90 календарних днів ''з дня припинення попередньої реєстрації'').

Для осіб, попередня реєстрація яких припинена у разі невідвідування, перереєстрація в центрі зайнятості можлива не раніше ніж ''через 90 календарних днів'' з дня припинення попередньої реєстрації.

У разі підтвердження належним чином поважних причин невідвідування (у період воєнного стану - підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті) зареєстрованим безробітним центру зайнятості, рішення про припинення реєстрації скасовується за умови відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, яким припинено реєстрацію, ''на наступний робочий день після закінчення таких причин''.

Перереєстрація безробітного здійснюється ''не раніше ніж через 30 календарних днів'' з дня припинення попередньої реєстрації у зв'язку із встановлення факту невиконання завдань індивідуального плану працевлаштування відповідно без поважних причин.

== Див. також ==
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2024-12-20T12:40:00Z

Ivan.danylenko: приведено у відповідність на даний час

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян)
# рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, про анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента)
# заява про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з втратою статусу електронного резидента (е-резидента). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною другою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]) не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2375 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n7133 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n1590 пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2024-12-20T12:06:38Z

Ivan.danylenko: прибрано посилання на Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
#документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації здійснюється '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11/ed20210319#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Реєстрація права власності на земельну ділянку

2024-12-20T11:59:26Z

Ivan.danylenko: прибрано посилання на перелік посадових осіб, що можуть здійснювати державну реєстрацію, оскільки на сайті Мін'юсту його немає та у вільному доступі я його не знайшов

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, надання/отримання відомостей/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням таких особливостей:
державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:

* державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-22#Text Наказом Міністерства юстиції України 01 квітня 2022 року № 1307/5 (у редакції від 06 жовтня 2022 року № 4320/5) затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

Відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі надаються виключно за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Додатково до заборон (обмежень), встановлених законодавством, забороняється:

* державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договорів, які у період з 25 лютого 2022 р. до 31 грудня 2023 р. включно посвідчено нотаріусом, що не був включений до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, або був включений до нього з відповідним застереженням;

* державна реєстрація на підставі документів, поданих або підписаних на підставі довіреності, посвідченої без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, за відсутності щодо неї в Єдиному реєстрі довіреностей відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для подання або підписання відповідних документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text пп. 9 п. 1 Постанови]).
* державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки за споживчим кредитом, крім випадку, коли предметом іпотеки є нерухоме майно, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], а саме після 17.03.2022 року або за договорами, до яких після 17.03.2023 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

'''Заяви про державну реєстрацію, які зареєстровані до 24 лютого 2022 р. включно, розглядаються без застосування заборон (обмежень), встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top Постановою]'''.
|}

== Загальні положення ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 стаття 125 Земельного кодексу України]) відповідно до вимог визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"](далі - Закон).

Наразі зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n26 частина п'ята стаття 3 Закону] ).

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n26 статті 3 Закону], крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n764 статтею 31-2 Закону], та автоматичної державної реєстрації прав.

Державна реєстрація наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу здійснюється нотаріусом, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу такої земельної ділянки в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусом, який його заміщує.

== Органи та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав ==
*Міністерство юстиції України та його територіальні органи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n78 в межах повноважень визначених ст.ст 7, 8 Закону] );
*суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти (в межах повноважень визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n98 статтею 9 Закону]);
*державні реєстратори прав на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n107 в межах повноважень визначених статтею 10 Закону]).
'''Державним реєстратором є:'''
* громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
* нотаріус;
* державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

== Документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку ==
Документами, що підтверджують право власності на землю є:
* державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку ( до 01.01.2013);
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 01.01.2013);
* свідоцтво про право на спадщину;
* судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності;
* інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають ''з моменту державної реєстрації цих'' прав.

== Державна реєстрація прав ==

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

* прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

* виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

* встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

* перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

* прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

* відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;

* формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

* видача/отримання документів за результатом розгляду заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n191 стаття 18 Закону]).

''У разі коли подається заява щодо земельної ділянки, відомості про право власності на яку відсутні у Державному реєстрі прав, державний реєстратор перевіряє наявність державної реєстрації права власності у Державному земельному кадастрі.(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text абзац другий пункту 5-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127]'')''

'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.'''

Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
=== Подання заяви представником ===

''У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
''
Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування), довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави, або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача.

=== Порядок подання заяви ===

Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником '''у паперовій формі''', а у випадках, передбачених законодавством, - '''в електронній формі''' (через Портал Дія чи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав, через інші інформаційні системи, що забезпечують ідентифікацію користувача з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри) разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
З документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, ''виготовляються електронні копії шляхом сканування'', які долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі.

''Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі, в разі:''
* державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
* державної реєстрації прав на підставі судового рішення;
* державної реєстрації речових прав, похідних від права власності.
Заява в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом.

''Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі:''

* відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі;
* невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви;
* відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку.

''Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.''

==== Особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки ====

'''Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року''', проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

* Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, реєстрацію яких проведено'' до 1 січня 2013 р.'' відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення,'' у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням'' відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації. У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, право на яку набувається шляхом передачі земельної ділянки у власність із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель,'' містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи'', державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051], повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

== Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі (в тому числі і в результаті вчинення нотаріальних дій) ''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. В 2023 році розмір адміністративного збору становить 270 грн

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' (не календарних!) з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
* За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n764 Закону], стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у '''строк 2 години.'''

У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

За бажанням заявника сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав може проводитися шляхом ініціювання державним реєстратором, у тому числі із застосуванням засобів ведення Державного реєстру прав, відповідної оплати з використанням програмних засобів Порталу Дія з формуванням платіжного документа.

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.

=== Перелік осіб, що мають право на звільнення від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав ===
* фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року;
* громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* особи з інвалідністю I та II груп, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* Національний банк України;
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

* У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, похідних від права власності, проводиться у строки менші, пільги щодо звільнення від сплати адміністративного збору передбачені ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n764 Закону] не застосовуються.

У разі коли суб’єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, Портал Дія чи інформаційна система для подачі заяви у разі технічної можливості повинні забезпечувати перевірку наявності відповідного статусу в заявника з використанням відомостей відповідних інформаційних систем, в яких обліковуються (реєструються) такі відомості, а в разі відсутності такої можливості - додавання сканованої копії паперового документа, що підтверджує право на таке звільнення, з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.

Після реєстрації права в Державному реєстрі речових прав, особа стає власником та розпорядником земельної ділянки. [[ Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно|Інформація з Державного реєстру речових прав]] надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. Крім того, є можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через [[https://online.minjust.gov.ua/ Електронні сервіси он-лайн]]

== Оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на земельну ділянку ==

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, '''''можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України], його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України '''''можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''

Рішення, дії або бездіяльність [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України]''''' можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Встановлення лічильника тепла. Загальнобудинкові та квартирні лічильники

2024-11-20T14:00:50Z

Ivan.danylenko: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України “Про житлово-комунальні послуги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2454-19 Закон України “Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону“]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1411-2021-%D0%BF#Text Порядок відшкодування власнику (співвласникам) будівлі коштів на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, сплачених у складі тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, у разі встановлення ним (ними) вузла (вузлів) комерційного обліку у будівлі самостійно (за власні кошти), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1411.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#n14 Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений Наказом Міністерства регіональногорозвитку, будівництвата житлово-комунальногогосподарства України 09 серпня 2018 року № 206]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0981-18#n14 Порядок оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений Міністерством регіональногорозвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарства України 09 серпня 2018 року № 205]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/85-2022-%D0%BF#top Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690]

== Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку ==
Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»] та з дотриманням процедури визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#Text Порядком № 206] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0981-18#Text Порядком № 205].

=== Різновиди вузлів обліку теплової енергії ===

Для багатоквартирних будинків законодавство виділяє два види вузлів обліку теплової енергії: вузол комерційного обліку (загальнобудинковий) і вузли розподільного обліку (квартирні).

'''Вузол комерційного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

'''Вузол розподільного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Для визначення, хто скільки послуг спожив і скільки повинен за них заплатити використовуються квартирні лічильники. Вони доступні лише в багатоквартирних будинках з горизонтальною двотрубною системою опалення. Таких в українському житловому фонді меншість. В цій ситуації альтернативним варіантом можуть стати розподілювачі тепла, або т. зв. лічильники на батарею. По суті, це не лічильник, як попередні пристрої. Він вимірює не об’єм і температуру теплоносія, а температуру повітря біля поверхні окремого радіатора. Як вимагає згаданий вище закон, платити за показниками розподілювача тепла можна лише в тому разі, якщо ним обладнано не менше половини квартир в будинку.

=== Оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях ===

Оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до їх встановлення, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Власники (співвласники) приміщень у будівлі,'' в якій окремі приміщення є самостійними об’єктами нерухомого майна'' та власник (співвласники) будівлі,'' в якій окремі приміщення не є самостійними об’єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів'' відповідних комунальних послуг, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов’язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків де таке встановлення не є обов'язковим:
* у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від’єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання;
* у приміщеннях (місцях) загального користування будівлі;
* у випадку коли це технічно неможливо, процедура визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/829-2018-%D0%BF#n8 Порядком]. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов’язковим.

У разі застосування вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів-розподілювачів теплової енергії усі опалювальні прилади обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні, а для однотрубних систем опалення - додатково замикаючими або обхідними ділянками.
Право власності на встановлені відповідно до цієї статті вузли розподільного обліку/прилади - розподілювачі теплової енергії належить власникам (співвласникам) приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені, якщо інше не встановлено законом або договором.

=== Оснащення будівель вузлами комерційного обліку ===

Оснащення будівель ''вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем'' для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-18#n14 порядку], встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил.

Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за'' два місяці'' до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення.

''Повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення:''
* на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування;
* у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під’їздах будівлі.

Власник (співвласники) будівлі ''протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення'' має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:

* згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
* намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку;
* намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, у тому числі встановити вузол (вузли) комерційного обліку, придбаний(і) власником (співвласниками).

У разі якщо ''протягом двох місяців'' з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, ''але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення ''оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

*У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Виконавець послуг та оператор зовнішніх інженерних мереж не можуть перешкоджати власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку. На вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний самостійно встановити вузол комерційного обліку, придбаний ним (ними).

Вузли комерційного обліку, встановлені за рахунок власника (співвласників) будівлі, належать на праві власності власнику будівлі або є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку.
Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік ''протягом 14 календарних днів'' з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).
У разі порушення виконавцем відповідної комунальної послуги або оператором зовнішніх інженерних мереж строків прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку споживачі мають право вимагати, а виконавці і оператори на таку вимогу зобов’язані визначати обсяг спожитої комунальної послуги на основі показань вузла комерційного обліку з дати фактичного встановлення такого вузла, яка підтверджується відповідним актом, складеним між замовником і виконавцем робіт із встановлення (монтажу) вузла комерційного обліку.

Спори, які виникають між оператором зовнішніх інженерних мереж та власниками (співвласниками) будівлі щодо наміру встановлення вузла комерційного обліку, вирішуються у судовому порядку.

=== Обладнання вузлами обліку нових, реконструйованих, капітально відремонтованих будівель та приміщень у них ===
''Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель'', що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж, здійснюється лише за умови, що ці будівлі та приміщення у них оснащені відповідними вузлами обліку згідно з вимогами щодо оснащення будівель вузлами комерційного обліку та вузлами обліку окремих приміщень у будівлях. У такому разі оснащення приміщень будівлі приладами - розподілювачами теплової енергії не допускається.

''Прийняття в експлуатацію реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель'', що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж, здійснюється лише за умови, що ці будівлі та приміщення у них оснащені відповідними вузлами обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії згідно з вимогами щодооснащення будівель вузлами комерційного обліку вузлами обліку окремих приміщень у будівлях.

Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, що обладнані (обладнуються) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, здійснюється лише за умови оснащення приміщень у них відповідними вузлами обліку згідно з вимогами щодо оснащення вузлами обліку окремих приміщень у будівлях.
У такому разі оснащення приміщень будівлі приладами - розподілювачами теплової енергії не допускається.

Прийняття в експлуатацію реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що обладнані (обладнуються) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, здійснюється лише за умови оснащення приміщень у них відповідними вузлами обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії згідно з вимогами щодо оснащення вузлами обліку окремих приміщень.

Встановлені відповідно до цієї статті вузли обліку ''належать на праві власності власнику (співвласникам) будівлі, приміщень, у яких такі вузли обліку встановлені''.
Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги на абонентський облік п''ротягом 14 календарних днів'' з дня надходження відповідного звернення від їх власника (співвласників).

== Порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку ==

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку води та теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, крім випадків, якщо такі вузли комерційного обліку були встановлені власником (співвласниками) будівлі або були наявні при введенні в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж.
У такому разі джерелом фінансування заходів із встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії є інвестиційна програма виконавця відповідної комунальної послуги.

У разі встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж відшкодовує такому власнику (співвласникам) будівлі фактично сплачені ним (ними) кошти на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку за рахунок відповідних витрат, передбачених у тарифах на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, за період дії цих тарифів до моменту встановлення відповідного вузла (вузлів) комерційного обліку та взяття їх на абонентський облік.
Такі кошти відшкодовуються оператором зовнішніх інженерних мереж споживачам відповідних комунальних послуг шляхом зарахування їх у рахунок майбутніх платежів за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.
У разі якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем комунальної послуги, він зобов’язаний перераховувати кошти, сплачені споживачами комунальних послуг на оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку, виконавцю відповідної комунальної послуги для подальшого їх відшкодування виконавцем споживачам.

У разі приєднання до зовнішніх інженерних мереж будівлі, яка не була приєднана до таких мереж, або відновлення приєднання після відключення оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг здійснює власник (співвласники) такої будівлі за власний рахунок.

Органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку.

== Обслуговування, заміна та абонентський облік вузлів обліку ==
Обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

''Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж'' на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов’язаний забезпечити розподіл, збір та перерахування сплачених споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, коштів на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб’єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови:

* укладення колективних договорів про надання комунальних послуг;

* укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем;

* прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Обслуговування та заміна вузлів розподільного '''обліку/приладів - розподілювачів''' теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числі комерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку, укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності, крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв’язку з відмовою споживача в установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги або проведення повірки (ремонту).
У разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п’яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі

2024-11-20T13:51:07Z

Ivan.danylenko: /* Загальні положення */ вдосконалено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8439 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0065323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 13 жовтня 2011 року "Деякі аспекти набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна"]
== Загальні положення ==
'''Річ''' – предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (стаття 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1044 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України)

'''Безхазяйна річ (майно)''' – річ, яка не має власника або власник якої невідомий (частина перша статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 ЦК України]).

'''Нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість)''' – земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 ЦК України]).

'''Власник''' – будь-яка особа, яка на законних підставах володіє, користується і розпоряджається належним їй майном.

'''[[Відумерлість спадщини|Відумерла спадщина]]''' – комплекс майнових прав та обов'язків, які у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, за рішенням суду переходять у власність територіальної громади сільської ради.

'''Суб'єкти виявлення безхазяйної речі (майна) чи відумерлої спадщини''' – будь-яка фізична чи юридична особа, якій стало відомо про місцезнаходження такої речі чи майна.

Отже, відповідно до частини першої статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 ЦК України] безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. В такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.
== Виявлення та облік безхазяйного нерухомого майна ==
=== Виявлення речі ===
Суб'єкти господарювання та громадяни, яким стало відомо про нерухоме майно, що не має власника або власник якого невідомий, повідомляють про це органи місцевого самоврядування, на території якого воно розміщено.
=== Облік безхазяйної речі ===
Безхазяйна нерухома річ береться '''на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно,''' за заявою органу місцевого самоврядування (заявника), на території якого воно розміщене шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (частина друга статті 335 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 ЦК України]).

'''Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює''' наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву (пункт 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).]

'''За результатом розгляду заяви''', а також за наявності відомостей про технічну інвентаризацію відповідного закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік (пункт 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку]).
=== Відмова у взятті на облік ===
За наявності підстав для відмови у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

У задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна '''може бути відмовлено у разі''', коли:

* безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;
* із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;
* у Державному реєстрі прав на нерухоме майно наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік;
* у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності на таке майно (у разі, коли підставою для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності) (пункт 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

=== Прийняття рішення про взяття на облік речі ===
Державний реєстратор '''за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна''' вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідні відомості (пункт 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

'''Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються''' дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (пункт 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна документи, подані заявником, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом '''протягом трьох років''' (пункт 88 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n682 Порядку).]

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.
=== Інформування про безхазяйну річ ===
Цивільним кодексом України не визначено суб'єкта, на якого покладається обов'язок інформувати громаду (суспільство) про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного. Однак, цілком виправданою вбачається думка про те, що таким суб'єктом є відповідний орган місцевого самоврядування. Адже саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ, а тому необхідність забезпечення дотримання такої складової процедури набуття права власності (на рівні з дотриманням строку - 1 рік) як офіційне оприлюднення інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік (без дотримання якої унеможливлюється прийняття судом відповідного рішення), є його прерогативою, оскільки покликана забезпечити від прийняття судом рішення не на його користь із зазначених підстав.

'''Про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 частина друга статті 335 ЦК України]).
== Порядок набуття права власності на безхазяйне майно ==
=== Підстави для звернення до суду ===
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 частина друга статті 335 ЦК України]). Таким чином, '''для звернення до суду про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність необхідно''':
* взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
* з дня взяття на облік майна має минути більше року;
* можливих власників майна не встановлено.
=== Порядок звернення до суду ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8249 пункту 7 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку '''окремого провадження'''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8439 Глава 8 розділу IV ЦПК України] встановлює порядок розгляду судами справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади подається '''до суду за місцезнаходженням цієї речі''' органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади окрім загальних вимог для процесуальних документів, '''повинно бути зазначено''':
* яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади;
* основні характеристики нерухомої речі;
* посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;
* друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.
=== Вартість судового збору ===
Судовий збір за подання до суду заяви про передачу нерухомої речі у комунальну власність встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»], відповідно до якого сума судового збору становить '''0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''.
=== Порядок розгляду судом справи ===
Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8446 ЦПК України]).

Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади:
* якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно;
* або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня взяття її на облік.
Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. Право комунальної власності, що виникає на підставі даного рішення суду, підлягає державній реєстрації, відповідно вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].
== Набуття права власності на безхазяйні речі за набувальною давністю ==
Частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1813 статті 335 ЦК України] передбачено, що безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтями 336, 338, 341 і 343 ЦК України] (набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, на [[Надання права власності на знахідку|знахідку]], [[Бездоглядна домашня тварина|бездоглядну домашню тварину]], [[Виникнення права власності на скарб|скарб]] відповідно).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1860 частини першої статті 344 ЦК України] особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном - протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

'''Детальніше див.:''' [[Набувальна давність]].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94167470 Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.01.2021 у справі № 607/19230/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97204977 Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 27.05.2021 у справі № 609/410/21]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71642726 Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.01.2018 у справі № 154/2394/17]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

2024-11-20T13:31:22Z

Ivan.danylenko: /* Зміна умов шлюбного договору */ покращено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (СК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]

== Загальні положення ==
За шлюбним договором:

# регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки;
# можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків;
# не може регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
# не може зменшуватися обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n467 СК України]).

Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n445 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5], визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.

'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]]'''.

'''Увага!''' Згідно з частиною першою статті 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
[[Файл:Шлюбний договір.jpg|міні]]

'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.

Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
=== Мета укладення шлюбного договору ===
Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:
* одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
* є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
* самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
* бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.
== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом (стаття 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n464 СК України]).

Відповідно до положень статті 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

=== Строк дії шлюбного договору ===
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Ця норма є диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому документі не передбачений загальний строк його дії він діє до відмови подружжя від цього договору або до його розірвання. Подружжя може продовжити термін дії шлюбного договору.

=== Умови шлюбного договору: ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 СК України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
[https://ldn.org.ua/useful-material/slubnij-dogovir/ Зразок шлюбного договору]

'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''

З урахуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України «Про міжнародне приватне право»], першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.

===Зміна умов шлюбного договору ===
Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]].'''

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення (стаття 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n494 СК України]).

=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається (стаття 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n498 СК України]).

За спільною згодою одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

'''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''

== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до статті 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n504 СК України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом [[Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману|обману]], насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
{| class="wikitable"
!'''Позиція суду'''
!'''Рішення суду'''
|-
| colspan="2" | '''''Надзвичайно невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі'''''
|-
|Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/42576431?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі у № 6-230цс14]
|-
|Умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу. Верховний Суд виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/96706705 Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18]
|-
|Подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов'язками кожного із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/93631011 Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 201/4255/16-ц]
|-
|За домовленістю сторін шлюбного договору правовий режим майна, набутого під час шлюбу, після укладання шлюбного договору може бути змінений із режиму спільності на режим роздільності.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258375 Постанова Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 755/5802/20]
|-
| colspan="2" | '''''Присутність сторін при укладенні шлюбного договору'''''
|-
|Шлюбний договір не може укладатись за [[Договір доручення|дорученням]], оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17]
|-
| colspan="2" | '''''Щодо визнання шлюбного договору недійсним'''''
|-
|Критерієм правозгідності (правомірності) шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72073900 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц]'''

[https://verdictum.ligazakon.net/document/73304482 Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц]
|-
|Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним - це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

''1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.''

Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

''2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.''

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

''3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.''
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/72073900?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_campaign=Verdictum_text&utm_content=jl01 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15‑ц]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517071 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_18_05_2020_roku_u_spravi_175_1274_15/ Постанова Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_10_06_2020_roku_u_spravi_569_16888_17/ Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17]
|-
|Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17-ц]
|}

== Див. також ==

* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі]]
* [[Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою]]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне право]]

Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

2024-11-19T13:47:17Z

Ivan.danylenko: вдосконалено гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (СК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]

== Загальні положення ==
За шлюбним договором:

# регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки;
# можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків;
# не може регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
# не може зменшуватися обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n467 СК України]).

Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n445 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5], визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.

'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]]'''.

'''Увага!''' Згідно з частиною першою статті 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
[[Файл:Шлюбний договір.jpg|міні]]

'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.

Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
=== Мета укладення шлюбного договору ===
Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:
* одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
* є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
* самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
* бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.
== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом (стаття 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n464 СК України]).

Відповідно до положень статті 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

=== Строк дії шлюбного договору ===
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Ця норма є диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому документі не передбачений загальний строк його дії він діє до відмови подружжя від цього договору або до його розірвання. Подружжя може продовжити термін дії шлюбного договору.

=== Умови шлюбного договору: ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 СК України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
[https://ldn.org.ua/useful-material/slubnij-dogovir/ Зразок шлюбного договору]

'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''

З урахуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України «Про міжнародне приватне право»], першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.

===Зміна умов шлюбного договору ===
Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]].'''

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення (стаття 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n494 СК України]).

=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається (стаття 101 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

За спільною згодою одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

'''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''

== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до статті 103 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом [[Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману|обману]], насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
{| class="wikitable"
!'''Позиція суду'''
!'''Рішення суду'''
|-
| colspan="2" | '''''Надзвичайно невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі'''''
|-
|Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/42576431?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі у № 6-230цс14]
|-
|Умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу. Верховний Суд виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/96706705 Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18]
|-
|Подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов'язками кожного із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/93631011 Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 201/4255/16-ц]
|-
|За домовленістю сторін шлюбного договору правовий режим майна, набутого під час шлюбу, після укладання шлюбного договору може бути змінений із режиму спільності на режим роздільності.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258375 Постанова Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 755/5802/20]
|-
| colspan="2" | '''''Присутність сторін при укладенні шлюбного договору'''''
|-
|Шлюбний договір не може укладатись за [[Договір доручення|дорученням]], оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17]
|-
| colspan="2" | '''''Щодо визнання шлюбного договору недійсним'''''
|-
|Критерієм правозгідності (правомірності) шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72073900 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц]'''

[https://verdictum.ligazakon.net/document/73304482 Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц]
|-
|Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним - це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

''1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.''

Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

''2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.''

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

''3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.''
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/72073900?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_campaign=Verdictum_text&utm_content=jl01 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15‑ц]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517071 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_18_05_2020_roku_u_spravi_175_1274_15/ Постанова Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_10_06_2020_roku_u_spravi_569_16888_17/ Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17]
|-
|Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17-ц]
|}

== Див. також ==

* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі]]
* [[Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою]]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне право]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2024-10-18T12:08:01Z

Ivan.danylenko: покращено гіперпосилання, виправлено граматичні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" від 30 березня 2023 р. № 446]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 грудня 2018 року № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1515-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 грудня 2018 року № 1911 “Про затвердження форм Персональної картки та додатків до неї, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного та направлення на працевлаштування”]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення"] (далі - Закон).

'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 8 частини першої статті 1 Закону]).

'''''Працевлаштування''''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n6 пункт 15 частини першої статті 1 Закону]).

'''''Адміністратор центру зайнятості''''' - співробітник центру зайнятості, який організовує надання соціальних послуг суб’єктам ринку праці, здійснює облік осіб, які шукають роботу, забезпечує проведення профілювання таких осіб, спрямовує суб’єктів ринку праці до кар’єрних радників, спеціалізованих кар’єрних радників, консультантів по роботі з роботодавцями, які забезпечують надання соціальних послуг, та організовує оформлення/отримання ними запитуваних документів.

'''''Індивідуальний план працевлаштування''''' - документ, що визначає перелік та послідовність надання соціальних послуг у сфері зайнятості, залучення до заходів сприяння зайнятості населення на ринку праці, на які має право зареєстрований безробітний з урахуванням результатів його профілювання.

'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який здійснює реєстрацію безробітних та забезпечує організацію/надання соціальних послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супроводження та консультування таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування.

'''''Облік осіб, які шукають роботу''''' - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

'''''Особа, яка шукає роботу''''', - особа, яка звернулася до центру зайнятості з метою отримання послуг із сприяння працевлаштуванню та '''яка не має статусу зареєстрованого безробітного.'''

'''''Реєстрація безробітного''''' - надання особі, яка шукає роботу, статусу зареєстрованого безробітного.

'''''Перереєстрація безробітного''''' - поновлення попередньої реєстрації безробітного, якщо після її припинення безробітний не працевлаштувався.

'''''Припинення реєстрації безробітного '''''- позбавлення особи (втрата особою) статусу зареєстрованого безробітного.

== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться будь-яким обраним ними центром зайнятості незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Перелік центрів зайнятості та їх контакти можна знайти за [https://www.dcz.gov.ua/ посиланням].

=== Перелік необхідних документів, що подаються особою ===
'''Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу, пред’являють''':
* громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або єДокумент (на період воєнного стану);
* іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або е-посвідку на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу), або електронне відображення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків, у тому числі у формі електронного відображення інформації, що міститься в документах, оформлених із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - надається у разі відсутності в паспорті громадянина України інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Окрім цього, особа, яка шукає роботу, інформує про:
* освіту;
* досвід роботи (за наявності);
* зайнятість або перебування у трудових відносинах (за наявності) - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання.

''Особа з інвалідністю'', яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, подає копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, а також за бажанням копію індивідуальної програми реабілітації.

* Під час воєнного стану у разі неможливості надання вищевказаних документів, внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, мають право на отримання інформації про соціальні послуги, що надаються центром зайнятості.

''Особа, взята на облік, отримує необхідну інформацію про послуги центру зайнятості, проходить (за потреби) профілювання та скеровується адміністратором до кар’єрного радника або спеціалізованого кар’єрного радника.''

Особа, яка взята на облік і подала заяву про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного, в день подання такої заяви проходить первинне/поглиблене профілювання.
=== Підстави та строки припинення перебування на обліку, особи, яка шукає роботу ===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється:
* з дня:
-реєстрації її як безробітної;

-подання заяви про припинення обліку (у довільній паперовій формі);

-смерті;

* у разі незвернення особою за послугами до центру зайнятості протягом 60 календарних днів з наступного дня після останнього дня звернення.
Облік припиняється на 61 календарний день.

=== Інформація, що вноситься до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості ===
Облік осіб, які шукають роботу, здійснює адміністратор, який вносить дані про таких осіб до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

З метою належної організації надання соціальних послуг за рішенням центру зайнятості завдання (функції) адміністратора може здійснювати кар’єрний або спеціалізований кар’єрний радник.

'''До Єдиної системи вносяться такі персональні дані про особу, яка шукає роботу:'''
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
* серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або дані посвідки на постійне проживання, або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* число, місяць та рік народження;
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу);
* задеклароване/зареєстроване місце проживання (за наявності);
* фактичне місце проживання (перебування);
* дані про особу, отримані з реєстрів та баз даних, зазначених у пункті 18 цього Порядку, під час воєнного стану, - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання;
* відомості про освіту та досвід роботи (за наявності) - для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання;
* інші відомості- для осіб, які не бажають отримувати статус зареєстрованого безробітного або не мають права на його отримання.
На підставі зазначених даних''' формується персональна картка'''.

== Надання статусу зареєстрованого безробітного ==
Статус '''зареєстрованого безробітного ''' надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page#n410 Закону] у день подання ними особистої заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними центру зайнятості незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Послуги зареєстрованому безробітному надаються відповідно''' до індивідуального плану працевлаштування''', що складається кар’єрним радником (спеціалізованим кар’єрним радником) разом з такою особою за результатами профілювання.

У разі виникнення надзвичайної ситуації, під час введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину індивідуальний план працевлаштування складається за допомогою будь-яких засобів дистанційної комунікації, у тому числі електронних, та підписується з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.

* Зареєстрований безробітний зобов’язаний відповідно до індивідуального плану з працевлаштування ''здійснювати самостійно та за сприяння кар’єрного радника (спеціалізовано кар’єрного радника) активний пошук роботи'' як під час відвідування центру зайнятості, так і засобами дистанційної комунікації в період між його відвідуваннями.

=== Перелік осіб, яким надається статус зареєстрованого безробітного ===
* особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
* особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";
* особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників;
* одинока мати (батько), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю та один з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновитель, опікун, піклувальник дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною.

* '''Особи, які закінчили або припинили навчання''' у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативної (невійськової) служби]] і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

*''' Особам, які навчаються за денною формою''' у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

''Внутрішньо переміщена особа'' для отримання статусу безробітного звертається до центру зайнятості за місцем проживання із заявою про надання статусу безробітного. Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.

Під час воєнного стану особа, яка перебуває на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), може звернутися до будь-якого центру зайнятості будь-якими доступними їй засобами комунікації, у тому числі електронними, із заявою про наданням статусу безробітного.

=== Перелік документів, що подаються при реєстрації ===

'''Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного''' подається до [https://www.dcz.gov.ua/ обраного центру зайнятості] '''особисто '''особою, яка шукає роботу, під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг ('''Портал Дія'''), засобами мобільного додатка Порталу Дія, а у разі технічної можливості в електронній формі - '''засобами офіційного веб-сайту''' Державного центру зайнятості або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій '''з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]], що базується на кваліфікованому сертифікаті.'''

'''До заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного в електронній формі особа додає скановані копії (фотокопії) документів, передбачені для взяття на облік особи, яка шукає роботу, а також:'''

* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування), пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронної інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Порядок електронної інформаційної взаємодії визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України;
* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката), або єДокумент про освіту;
* військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (для осіб, які звільнилися із строкової військової служби), а під час воєнного стану та проведення мобілізації - військово-обліковий документ (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці з відміткою про взяття на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або з відміткою про виключення з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”).

''Документи не подаються у разі, коли отримання та підтвердження відомостей про такі документи здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та електронними інформаційними ресурсами або інформаційними системами органів державної влади під час формування заяви.''

Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються:

♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:''' заяву про припинення трудового договору на ім’я роботодавця, про що центр зайнятості повідомляє роботодавцю (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальному органу Державної податкової служби України та територіальному органу Пенсійного фонду України у порядку інформаційної взаємодії між такими органами. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання такої заяви. Форма заяви визначається Державним центром зайнятості;

♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві|вихід з такого господарства]], видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

[[Порядок та умови створення особистого селянського господарства|Ведення особистого селянського господарства]] вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 частиною першою статті 4 Закону] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
* під час воєнного стану мають задеклароване/зареєстроване місце проживання на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

♦ '''особами, звільненими з військової служби''' (крім звільнених із строкової військової служби) із Збройних Сил, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Держспецзв’язку, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - особи, звільнені з військової служби), які звільнені за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому є відмітка про взяття їх на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або відмітка про виключення з військового обліку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу]”;

♦ '''одинокою матір’ю (батьком)''', яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одним із батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителем, опікуном, піклувальником дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною, - довідка про отримання надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, видана органом соціального захисту населення.

♦''' Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n88 ч.1 ст. 14 Закону України “Про зайнятість населення”]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]) та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, пред’являють:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку), утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги.

У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у п.п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 19-21 ч.1 ст. 6 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], - посвідчення учасника бойових дій (оригінал або електронне посвідчення ветерана) та у разі потреби копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

* '''''непрацюючі працездатні особи''''', які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, - копію рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.
* '''''особи, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text ЗУ “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення - довідка про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.

==== Порядок отримання інформації для проведення реєстрації безробітних за відсутності документів під час воєнного стану ====
''У разі відсутності під час воєнного стану у внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, центр зайнятості отримує відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у'':
* Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
* Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань;
* реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* інформаційній системі ДМС;
* інформаційній системі МВС;
* Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
* податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 р. або річній звітності за 2021 рік.

* Під час воєнного стану '''статусу зареєстрованого безробітного може також набути член добровольчого формування територіальної громади''', який відповідно до законодавства уклав контракт добровольця територіальної оборони на безоплатній основі (у межах дії зазначеного контракту). Форма довідки щодо підтвердження укладення контракту на безоплатній основі затверджується Державним центром зайнятості.

=== Прийняття рішення про відмову чи надання статусу зареєстрованого безробітного ===

Рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного чи відмову у наданні (поновленні) такого статусу приймається центром зайнятості ''в день подання особисто особою'', яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного (та/або реєстрації такої заяви засобами Порталу Дія, в тому числі мобільного додатка Порталу Дія, та офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості), а для осіб, зазначених у п.п. 1 п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Порядку], -'' з наступного дня після припинення трудових відносин ''(іншого виду зайнятості) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text ЗУ "Про зайнятість населення"].

З рішенням про надання (поновлення, відмову в наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки до неї вноситься відповідний запис.

Інформування особи, яка подала заяву про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного засобами Порталу Дія, про прийняте рішення здійснюється центром зайнятості шляхом надсилання повідомлення засобами Порталу Дія, а у разі технічної можливості - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості'' протягом двох календарних днів''.

=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===

'''Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:'''
* відсутність на дату прийняття рішення про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного документів та відомостей з реєстрів та баз даних;
* встановлення факту зайнятості особи (крім зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді), у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 “Про зайнятість населення”];
* відмова від складення та підписання індивідуального плану працевлаштування;
* неповернення особою коштів (у разі прийняття рішення про повернення суми матеріального забезпечення та вартості соціальних послуг за попередньої реєстрації за результатами проведеного розслідування страхового випадку, судового рішення або інших підстав, передбачених законодавством);
* наявність в особи статусу зареєстрованого безробітного;
* подання особою заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного раніше встановленого строку.

'''''Відсутність у особи задекларованого/зареєстрованого місця проживання не є підставою для відмови у наданні статусу зареєстрованого безробітного.'''''

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

* У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні (поновленні) статусу зареєстрованого безробітного особа може '''''повторно подати заяву''''' про надання (поновлення) зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення.

=== Порядок та підстави припинення реєстрації безробітного ===

'''Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:'''

◆'''''з дня:'''''
* початку зайнятості особи, включаючи працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту), укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг), забезпечення роботою самостійно (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, суспільно корисних роботах під час воєнного стану, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді, участі у виконанні оплачуваних робіт згідно з освітньою програмою під час проходження зареєстрованим безробітним виробничого навчання та виробничої практики або стажування на підприємстві, в організації, установі, або під час проходження ним індивідуального навчання на робочому місці (на виробництві);
* призначення виплати грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
* призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього нагляду;
* призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одинокої матері (батька), яка (який) здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителя, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю підгрупи А, які відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” мають право на призначення надбавки на догляд за дитиною), особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
* зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n43 ст. 4 ЗУ “Про зайнятість населення”];
* видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
* вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера, дуальною формою здобуття освіти (крім професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням центру зайнятості);
* призову на військову службу або альтернативну (невійськову) службу;
* набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
* досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
* подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
* подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
* визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу зареєстрованого безробітного, призначення виплати допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг;
* встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, суспільно корисних роботах під час воєнного стану, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконання обов’язків присяжного у суді, у виконанні оплачуваних робіт згідно з освітньою програмою під час проходження зареєстрованим безробітним виробничого навчання та виробничої практики або стажування на підприємстві, в організації, установі, або під час проходження ним індивідуального навчання на робочому місці (на виробництві);
* припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
* відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності).
Зазначена підстава під час воєнного стану ''не застосовується до членів добровольчих формувань територіальної громади'', які відповідно до законодавства уклали контракт добровольця територіальної оборони на безоплатній основі (у межах дії цього контракту), за умови вияву їх наміру продовжувати таку службу (у межах дії цього контракту) та підтвердження їх зайнятості протягом нормальної тривалості робочого часу (40 годин на тиждень). Форма довідки щодо кількості робочих годин добровольця, з яким укладено контракт, надається командиром добровольчого формування територіальної громади за формою, затвердженою Державним центром зайнятості;
* відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
* смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
* подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату допомоги по безробіттю в іншому центрі зайнятості;
* відмови від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану;
* другої відмови під час воєнного стану від громадських та інших робіт тимчасового характеру (у разі відсутності підходящої роботи);
* видачі клопотання на достроковий вихід на пенсію.

◆''''' у разі перетину державного кордону у період реєстрації безробітного з:'''''
* '''''дня встановлення факту перетину кордону''''' (у разі неповідомлення про такий перетин протягом трьох робочих днів, що передують виїзду за кордон, або перебування за межами України більше встановленого законодавством строку);
* '''''15-го календарного дня''''' безперервного перебування одноразово за межами України;
*''''' 61-го календарного дня''''' перебування за межами України сукупно протягом року (починаючи з дня набуття статусу зареєстрованого безробітного), крім документально підтверджених випадків, пов’язаних з виїздом зареєстрованого безробітного за кордон на лікування (у тому числі членів його сім’ї) або у зв’язку із смертю близьких родичів, нещасним випадком, що стався за кордоном із зареєстрованим безробітним або членами його сім’ї, відсутністю транспортного сполучення та можливості повернення в Україну у зв’язку з карантином, надзвичайною ситуацією, надзвичайним станом або іншими обмежувальними заходами, що введені країною або транспортною компанією;
'''''* 31-го календарного дня''''' безперервного перебування за межами України під час воєнного стану.

◆'''''у разі невідвідування''''' (непідтвердження будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:
* '''''протягом 30 робочих днів з дня,''''' що настає за днем прийняття рішення про таке відвідування, а у період карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації або під час надзвичайного або воєнного стану - з дня, що настає за днем останнього фактичного підтвердження зареєстрованим безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, виконують суспільно корисні роботи під час воєнного стану) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості або останнього фактичного підтвердження зареєстрованим безробітним наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного в центрі зайнятості будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними;
''Вищезазначене не поширюється на осіб, які зареєстровані у центрах зайнятості на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за умови відвідування ними центру зайнятості (підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними) протягом 30 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану.''

* '''''протягом 14 робочих днів''''' ''з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру'', закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану (реєстрація припиняється з наступного дня за останнім днем участі особи у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, закінчення строкового трудового договору про виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану;

* '''''протягом 14 робочих днів''''' ''з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості'' (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості;

* '''''протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії''''' медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з наступного дня після закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах.

◆'''''з дня встановлення факту невиконання '''''завдань індивідуального плану працевлаштування відповідно до визначених критеріїв без поважних причин.

◆'''''з наступного дня після першого фактичного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, після припинення чи скасування воєнного стану у разі неподання ним під час такого відвідування документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text абз.9 п. 14 Порядку].

=== Перереєстрація та чергова реєстрація безробітної особи ===

* У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату допомоги по безробіттю та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка. Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, ''здійснюється у день подання відповідної заяви.

* У разі припинення реєстрації безробітного така особа може бути взята на облік, зареєстрована або перереєстрована як безробітна в центрі зайнятості, до якого вона звернулася.

Особа має право перереєструватися у тому ж або іншому центрі зайнятості як безробітна у разі, коли після припинення реєстрації залишилася безробітною та належить до категорії осіб, які зазначені у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення”].
Перереєстрація безробітного здійснюється з дня подання відповідної заяви за умови подання/пред’явлення документів та відомостей, визначених Порядком.

Перереєстрація або чергова реєстрація безробітного можлива лише за умови повернення коштів (у разі прийняття рішення про повернення суми матеріального забезпечення та вартості соціальних послуг за попередньої реєстрації за результатами проведення розслідування страхового випадку, судового рішення чи інших підстав, передбачених законодавством, та не раніше ніж через 90 календарних днів ''з дня припинення попередньої реєстрації'').

Для осіб, попередня реєстрація яких припинена у разі невідвідування, перереєстрація в центрі зайнятості можлива не раніше ніж ''через 90 календарних днів'' з дня припинення попередньої реєстрації.

У разі підтвердження належним чином поважних причин невідвідування (у період воєнного стану - підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті) зареєстрованим безробітним центру зайнятості, рішення про припинення реєстрації скасовується за умови відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, яким припинено реєстрацію, ''на наступний робочий день після закінчення таких причин''.

Перереєстрація безробітного здійснюється ''не раніше ніж через 30 календарних днів'' з дня припинення попередньої реєстрації у зв'язку із встановлення факту невиконання завдань індивідуального плану працевлаштування відповідно без поважних причин.

== Див. також ==
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини

2024-10-18T10:44:31Z

Ivan.danylenko: /* Порядок стягнення та визначення розміру аліментів */ вдосконалено гіперпосилання, виправлено помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== Порядок стягнення та [[Визначення розміру аліментів на дитину|визначення розміру аліментів]] ==
Способом виконання батьками обов'язку утримувати дитину є сплата одним із них аліментів.

Аліменти на утримання дитини можуть виплачуватись:
* '''за угодою сторін'''. Батькам надано право добровільно та самостійно визначити порядок сплати аліментів на дитину шляхом укладення відповідного договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору про сплату аліментів на дитину (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права.
При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ч. 2 ст. 182 СК України] (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n946 ст. 184 СК України]).
* '''на підставі рішення суду'''. У випадку коли взаємної згоди між батьками щодо сплати аліментів на дитину не досягнуто той з батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду.
[[Визначення розміру аліментів на дитину|Суд визначає розмір аліментів]] у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ст. 182 СК України], а саме:
# стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
# наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
* '''Варто звернути увагу, якщо ''після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n941 ч. 3 ст. 183 СК України])'''''
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. ''' Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''
''Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n946 СК України], у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]'''
|}
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ч. 2 ст. 182 СК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 ч. 1 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження"], виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України].

'''Мінімальний гарантований розмір аліментів''' на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

'''Мінімальний рекомендований розмір аліментів''' на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ч. 3 ст. 182 СК України]).

== Порядок зміни розміру аліментів ==
Законодавством передбачена можливість зміни розміру аліментів:
* '''в добровільному порядку''' (аліментів, встановлених за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
Зміни до нотаріально посвідченого договору оформляються письмово шляхом укладення окремого договору, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
* '''в судовому порядку''' (аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
== Зміна розміру аліментів у разі їх нецільового витрачання ==
У разі нецільового витрачання аліментів платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n955 ст. 186 СК України]).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n333 ст. 56 Цивільного кодексу України]).

== Судовий порядок зміни розміру аліментів ==
'''Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:'''
* зміни матеріального або сімейного стану;
* погіршення або поліпшення здоров’я когось із них;
* інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 ст. 192 СК України], пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]'').

'''Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів''', які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, '''не є підставою для зміни розміру аліментів'''.
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).

При цьому, '''зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження''' (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/37401891 постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13]).

Також важливо розуміти та відрізняти між собою поняття '''розміру аліментів та способу їх стягнення'''.
Так, дійсно у випадках вказаних в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 ст.192 СК України] до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів'''.
В той же час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 ст. 181 СК України] '''визначаються способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину'''. А [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 ч.3 ст.181 СК України] вказує на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду '''за позовом одержувача аліментів.''' Що й підтверджується судовою практикою — посилання на судове рішення апеляційної інстанції '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87463636]'''. '''Наприклад''':

1) аліменти стягуються у твердій грошовій сумі - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів.'''

2) аліменти винесені у частині від усіх видів доходу (1/4, 1/3 чи інше) - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на тверду грошову суму'''може звернутись лише стягувач.'''

Отже, наприклад, якщо матеріальне становище платника аліментів значно покращилось матір (батько) дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
В той же час, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!'''
Враховуючи зміст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ст. ст. 181, 192 СК України], розмір аліментів, визначений рішенням суду, '''не вважається незмінним.'''

У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів ''матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.''

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його ''вимоги про зменшення розміру аліментів.''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]'''

Також, як приклад можна привести наступне.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n673 ст. 141 СК України] мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України], у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 Ч. 1 ст. 192 СК України] передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням стану здоров’я позивача, його доходів та витрат, які він несе по оплаті орендної плати за житло для своєї сім’ї, навчання повнолітньої дочки, витрат на утриманні матері похилого віку зменшення апеляційним судом розміру аліментів з 40 відсотків від усіх видів доходів щомісячно до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку є правомірним.

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]'''

Однак, варто зазначити наступне, що '''зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів''', оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

'''Дана правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанові Верховного суду від 16 вересня 2020р. у справі № 565/2017/19].'''
|}
=== Підсудність справ ===
Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 27 ЦПК України]).

Позови про стягнення аліментів, '''збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 28 ЦПК України]).
=== Перелік необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] ЦПК України, обов’язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (зміна розміру аліментів), наприклад:
* докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
* докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
* докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).

=== Вартість ===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - '''у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"]).
Позивачі у справах про зменшення розміру аліментів не звільняються від сплати судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви про зменшення розміру аліментів становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 п.2. ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"]).
=== Час, з якого сплачуються аліменти в новому розмірі===
Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Зразки позовних заяв ==
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluV3VUOVRma1FxMG8/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-H_8KV2WreV9-5qKUR6Qxfw&rtpof=true&sd=true Позовна заява про зменшення розміру аліментів]

[https://docs.google.com/document/d/1He8rfnC_frEmcY0YyCmcyp8gC7XsSKlo/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Позовна заява про зміну способу стягнення та розміру аліментів]
== Збільшення розміру стягуваних аліментів державним виконавцем ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#top Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII] (набрав чинності 28.08.2018 року) частину першу статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 Закону України «Про виконавче провадження»] доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#top СК України].
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#top СК України] навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).

Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року державними виконавцями мало бути здійснене автоматичне збільшення розміру аліментів до мінімального гарантованого за всіма постановленими раніше судовими рішенями про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Якщо державним виконавцем розмір стягуваних аліментів, починаючи з 28 серпня 2018 року (дата набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#Text Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII]) автоматично не підвищено, стягувач має право звернутися до нього із заявою про здійснення відповідного перерахунку ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.docx Зразок заяви]).

Подальша бездіяльність державного виконавця щодо підвищення та перерахунку розміру аліментів може бути оскаржена в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n699 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»].

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанова Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: погіршення стану здоров’я дитини може бути підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання, якщо внаслідок такого погіршення раніше визначений розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97352493 Постанова Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20]: факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281790 Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18]: стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562594 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 640/15771/19]: надання послуг із організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу Oxford International до Великої Британії та Канади, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації з цих питань є тими особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, відповідно до положень статті 185 СК України.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19]: відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами в розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19]: наявність переплати за аліментами може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину.
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/96117455 Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року № 613/48/21 щодо зміни способу стягнення аліментів]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/111508810 Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29.05.2023 року № 521/6770/23 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Право на проживання у безпечних для життя та здоров'я будинках. Відселення з аварійних будинків

2024-09-20T06:50:36Z

Ivan.danylenko: /* Нормативна база */ перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#Text Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (далі - Закон № 500-VI)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16#Text Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду"(далі - Закон № 525-V)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/422-2004-%D0%BF#Text Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2004 № 422]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі - Положення № 189)]
== Які будинки є непридатними для проживання==
'''Непридатні для проживання будинки''' - жилі будівлі, які відповідно до законодавства визнані аварійними або ветхими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16#n8 стаття 1 Закону № 525-V]).

''Аварійна будівля'' - будівля, в якій більше половини приміщень та несучих конструкцій перебуває у стані, який може бути небезпечним для проживання мешканців та яка небезпечна для життя та здоров'я людини (''з практики застосування термінів'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n51 Стаття 7 Житлового кодексу України](далі - ЖК України) передбачає, що квартири і будинки державного та громадського житлового фонду, непридатні для проживання, можуть бути переобладнані для використання в інших цілях або знесені за рішенням виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації. Обстежувати стан цих будинків слід періодично у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, — не менше одного разу на п'ять років.

Всі спірні питання, пов'язані з відселенням наймачів та власників житла, вирішують органи місцевого самоврядування в установленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16#n59 стаття 7 Закону № 525-V]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n359 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] питання щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Громадяни виселяються із житлових будинків державного і громадського житлового фонду із наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=відселен#n518 стаття 110 ЖК України]):
*будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;
*будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
*будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
З метою визнання будинку аварійним житлово-експлуатаційною організацію, що здійснює утримання будинку, здійснюється обстеження стану будинку в порядку визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положенням № 189].
Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
 
Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.
 
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.
==Особливості прийняття рішення про визнання житлового будинку, гуртожитку аварійними чи непридатними для проживання==
Щоб визнати будинок непридатним для проживання, необхідно дотримуватися відповідної процедури. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Постанова №189] регулює порядок проведення огляду житлових будинків, щодо їхньої аварійності (непридатності для проживання).

Під час обстеження стану жилих будинків на предмет аварійності перевіряються:
*двір будинку та елементи його благоустрою;
*фундаменти, підвали;
*стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо);
*стикові з'єднання у великопанельних житлових будинках;
*дах будинку та обладнання на ньому (димові та вентиляційні канали тощо);
*ліфти та їхнє обладнання;
*поверхи житлового будинку, включаючи їхні конструкції;
*інженерне обладнання.
Якщо під час планових або позапланових обстежень цих будинків виявиться їхня невідповідність санітарним і технічним вимогам, які можна й доцільно ліквідувати шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація, у віданні якої знаходиться житловий фонд, повинна позитивно вирішити питання про проведення такого ремонту.

У разі неможливості й недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до уповноваженого органу пропозицію про визнання жилого будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської Ради пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#o13 п. 11 Положення № 189]).

Виконавчий комітет обласної, міської Ради розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#o13 п. 11 Положення № 189]).

Рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини) з наступним затвердженням сесією цієї ради.
Усім мешканцям гуртожитку, визнаного аварійним чи непридатним для проживання людей, у порядку, зазначеному частиною першою цієї статті, терміново надається інше, придатне для тимчасового проживання людей житло тим органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади, на території якої розміщено такий гуртожиток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n176 стаття 20 Закону № 500-VI]).

Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно законодавству.
Громадяни, які можуть бути виселені, відселені чи переселені у зв'язку з визнанням гуртожитку, в якому вони проживають, аварійним чи непридатним для проживання людей, мають право на взяття на квартирний облік громадян, які потребують надання їм (їх сім'ям) соціального житла. Рішення про взяття зазначених осіб на квартирний облік приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради одночасно з прийняттям рішення про відселення (виселення, переселення) з аварійного чи непридатного для проживання гуртожитку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n179 стаття 21 Закону № 500-VI]).
==Порядок надання приміщень виселюваним особам==
Якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, '''''підлягає знесенню у зв'язку з вилученням земельної ділянки''''' для державних або громадських потреб, громадянам, виселюваним з цього будинку, інше благоустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, а у випадках, коли земельна ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській організації, - цією організацією.

Якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, '''''у зв'язку з непридатністю для проживання підлягає знесенню''''' або будинок (жиле приміщення) '''''підлягає переобладнанню в нежилий''''', інше благоустроєне жиле приміщення надається виселюваним державною, кооперативною або іншою громадською організацією, якій належить будинок, що підлягає знесенню, або якій призначається підлягаючий переобладнанню будинок (жиле приміщення), а в разі відсутності цієї організації чи неможливості надання нею жилого приміщення - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=відселен#n524 стаття 111 ЖК України]).

Якщо ''будинок (жиле приміщення) '''загрожує обвалом''''', громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD#n527 стаття 112 ЖК України]).

У випадку виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків, колишньому мешканцю гуртожитку та членам його сім'ї надається інше жиле приміщення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n179 стаття 21 Закону № 500-VI]):
1) яке не має статусу соціального житла (для тимчасового проживання), - на підставі його письмової заяви та всіх повнолітніх і дієздатних членів його сім'ї;
2) яке має статус соціального житла (для постійного проживання), - відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#n94 статті 9 Закону № 500-VI].

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім'ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD#n529 стаття 113 ЖК України]).
== Користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n621 статті 132-1 ЖК України] жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання також надаються особам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.

До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ''надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку'' у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання.

'''''Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є:'''''
*надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення;
*підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення;
*порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання;
*приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання;
*інші підстави, встановлені законом.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n627 статті 132-2 ЖК України] жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення. Першочергове право на забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку, а також особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.

Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти в нього інших мешканців.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання; інші підстави, встановлені законом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n510 статтею 109 ЖК України] виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
==Див. також==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E_(%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями‎]]
[[Категорія: Користування жилими приміщеннями]]

Техногенне забруднення земель та особливості їх використання. Деградовані та малопродуктивні землі

2024-09-20T06:19:25Z

Ivan.danylenko: /* Нормативна база */ додано гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1781 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12 Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 року № 35 "Про затвердження Порядку консервації земель"]
== '''Загальні положення визначення техногенно забруднених земель''' ==
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#top ст. ст. 14, 16 Конституції України]).

'''Техногенно забруднені землі''' - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1642 ст. 169 ЗК України)].

'''''До техногенно забруднених земель відносяться землі:'''''

* '''радіаційно небезпечні''', землі на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#n35 ст. 3 ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»]).

''Такими землями є:''

* зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році:
* зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км-2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км-2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км-2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

* '''радіоактивно забруднені''', які потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської діяльності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#n38 ст. 4 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»]).

''Такими землями є:''

* зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км-2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км-2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км-2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

* '''землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами'''. Такі землі найчастіше забруднені промисловими відходами, захороненням таких відходів, як санкціоноване так і несанкціоноване, сміттєві звалища, використання добрив та пестицидів, токсичних речовин тощо).
Правовий режим земель, які забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами, визначається в залежності від ступеня такого забруднення.

== Ос'''обливості використання техногенно забруднених земель''' ==
При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму їх використання.

Порядок використання техногенно забруднених земельних ділянок встановлюється законодавством України.

Так, наприклад, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#n71 ст. 11 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»] встановлено порядок використання території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема для наукових досліджень, а саме:

на даній території можуть здійснюватися науково-технічна діяльність, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень для визначення ступеня впливу іонізуючого випромінювання на людину та екологічні системи, шляхів мінімізації наслідків цього впливу, тощо.
З метою здійснення наукових досліджень у сфері охорони навколишнього природного середовища, збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища у зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення відповідно до законодавства можуть створюватися території та об’єкти природно-заповідного фонду.

Техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я, підлягають консервації.

Техногенно забруднені землі сільськогосподарського призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що відповідає встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та [[Порядок консервації земель#Нормативно-правова база|консервації]].

== '''Деградовані і малопродуктивні землі''' ==
[[Деградація земель]] - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.

'''До деградованих земель відносяться''':

* земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.

Причиною появи деградованих земель можуть бути як надзвичайні ситуації природного характеру (буревії, землетруси, повені тощо), так і антропогенна діяльність (ведення господарства, добування корисних копалин тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1650 частина 1 статті 171 Земельного кодексу України]) .

'''До малопродуктивних земель ''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1650 частина 2 статті 171 Земельного кодексу України]).

[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Спадкування за заповітом

2024-09-20T06:03:01Z

Ivan.danylenko: /* Нормативна база */ Реєстро нотаріусів, що працюють під час війни не працює, тому замінив на інше посилання з сайту Мінюсту

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93/page Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу (абзац третій пункту 8 глави 3 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).]

В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі (абзац перший пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]).

'''Для врахування!''' [https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-vid-26122023-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна]
|}

==Поняття спадкування==
'''Спадкування''''' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). ''

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

'''Спадкодавець (заповідач)''' — це громадянин, майно якого після його смерті переходить у спадщину до іншої особи чи до інших осіб. Спадкодавцем може бути особа незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо. Спадкування відбувається як після смерті дієздатних, так і недієздатних громадян. Однак заповідати майно може лише дієздатна особа. Тобто, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page частина перша статті 1234 ЦКУ]).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, так зване підпризначення спадкоємця.
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

'''Спадкоємець '''- це особа, яка у випадку смерті тієї чи іншої особи набуває права одержати його спадкове майно. Тобто, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємцем може бути громадянин, юридична особа, а також держава. Громадянин може стати спадкоємцем незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо.
Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

''Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту'', половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Вказаний перелік осіб, що мають право на обов'язкову частку є вичерпним.br>
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

==Поняття заповіту==
'''Заповіт''' - це односторонній правочин, який вважається дійсним після того, як заповідач в установленому порядку і в належній формі виявить свою волю. Про складення заповіту заповідач може сповістити своїх спадкоємців чи інших зацікавлених осіб, а може і не знайомити їх із своєю останньою волею, що ніяк не впливає на дійсність заповіту. 
'''Заповіт''' - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1233 ЦКУ]). Особливість заповіту полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особистістю заповідача, що ''виключає його складання за допомогою представника чи довірителя.'' 
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у ''майбутньому''. 
Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, а також до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

==Право на заповіт==

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст. 1234 ЦК]). 

'''До права на заповіт належить''': 

*'''право заповідача на призначення спадкоємців'''- заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, яка не може одержати право на спадкування.
Проте, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.
У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст.1235 ЦК]); 
*'''право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом''' - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, що можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст.1236 ЦК]); 
*'''право заповідача на заповідальний відказ''' - заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ. Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом. Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
На спадкоємця, до якого переходить жилий будинок, квартира або інше рухоме чи нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим чи нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника. Право користування жилим будинком, квартирою або іншим рухомим чи нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача. Право користування жилим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у останніх членів його сім'ї, якщо у заповіті не зазначено інше.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, що перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно. Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст. 1238 ЦК)]. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст.1239 ЦК)]. 
*'''право заповідача на покладення на спадкоємця інших обов'язків''' - заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання. Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільне корисної мети [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст.1240 ЦК)]; 
*'''право заповідача на підпризначення спадкоємця''' - заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме останню або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті. Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, передбачена у ст.1222 ЦК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767(ст.1244 ЦК)]; 
*'''право заповідача на встановлення сервітуту в заповіті''' - спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767(ст. 1246 ЦК)]; 
*'''право заповідача на скасування та зміну заповіту''' - заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або внести до нього зміни; 
Заповіт є односторонньою угодою, правові наслідки якого настають лише після смерті заповідача. Оскільки при житті спадкодавця складений ним заповіт не покладає на нього будь-яких правових обов'язків стосовно спадкоємців і не створює будь-яких прав для останніх, заповідач вправі в будь-який час його скасувати або змінити. 

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, у якій він йому суперечить. 
Кожний новий заповіт скасовує попередній і не поновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не поновлюється, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1265 ст.ст.225], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1294 231 ЦК]. 
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому ЦК для посвідчення заповіту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 (ст.1254 ЦК)].

==Вимоги до заповіту==
'''Зміст:''' 
→ склад спадкового майна: все, що належить спадкодавцю, майно чи певна його частина або перелік майна, який зазначений у заповіті; 
→ коло спадкоємців за заповітом (або коло спадкоємців за законом, які усуваються заповітом); 
→ частина або вид майна (рухоме, нерухоме), що за волею заповідача повинні перейти до кожного із спадкоємців; 
→за заповітом майно може бути заповідане тільки у власність (однак заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартира або інше рухоме чи нерухоме майно, зобов'язання надати іншій особі ''право користування'' цим майном або певною його частиною) 
→ заповідальне розпорядження (за бажанням). 
Заповідач не може позбавити права на спадкування '''осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині|право на обов'язкову частку у спадщині]]'''.

'''Форма заповіту:''' 
*заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення;
*заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч. 4 ст. 207 ЦКУ]). Особа, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати його за заповідача. Якщо заповідач неписьменний або сліпий, нотаріус прочитує йому текст заповіту, про що на заповіті робиться відповідна відмітка. Якщо сліпий громадянин письменний, він сам підписує заповіт. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках;
*заповідач повинен бути дієздатним на момент укладання заповіту;
*зміст заповіту не повинен суперечити закону;
*зміст заповіту повинен відображати дійсну волю заповідача;
*заповіт має бути посвідчений '''приватним або державним нотаріусом''', що є необхідною умовою його дійсності, або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст.ст. 1251-1252 ЦКУ]. 

Фізична особа, на користь якої заповідається майно, ''не вправі підписувати заповіт за заповідача.'' За посвідчення заповітів справляється державне мито. Державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93/page державне мито] у розмірах, установлених чинним законодавством, у розмірах, установлених чинним законодавством, а приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 19 і 31 Закону "Про нотаріат"]). 
При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається. 
На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках з повною цивільною дієздатністю). Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. 

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 37 ЗУ «Про нотаріат»], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1251 ЦКУ], якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, '''може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.'''
За кордоном посвідчення заповіту здійснюють відповідні '''консульські установи''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 38 ЗУ “Про нотаріат”]).
В інтересах громадян, яким обставини не завжди дозволяють звернутися до нотаріальної контори, закон покладає на певних посадових осіб обов'язки по посвідченню заповіту, який у цих випадках прирівнюється до нотаріального ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40 ЗУ “Про нотаріат”], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1252 ЦКУ]) та посвідчуються при свідках. Дані особи зобов'язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за місцем проживання заповідача. 

''Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.''
*заповіти підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі.
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

==Заповіти, що прирівнюються до нотаріально посвідчених ==
''До нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються:''
*заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарно-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами та головними лікарями зазначених будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
*заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
*заповіти громадян, які перебувають у пошукових, арктичних та інших подібних до них експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
* заповіти військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками з медичної частини, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;
*заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з´єднань, установ та військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників і службовців, членів їх сімей та сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ та закладів;
*заповіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі або начальниками слідчих ізоляторів.
''Заповіти осіб, що зазначені вище, посвідчуються при свідках.''

==Види заповітів==
'''I. Заповіт з умовою:''' заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо), якщо дана умова не суперечить закону або моральним засадам суспільства (не є нікчемною). 

'''II. "Секретний заповіт":''' заповіт, зі змістом якого не має право ознайомитися навіть нотаріус. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1249 ЦКУ]). 
Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім'ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 1250 ЦК України]). 

'''III. Заповіт подружжя:''' подружжю надано право скласти ''спільний заповіт'' щодо майна, яке належало йому на праві спільної сумісної власності. Після смерті одного з подружжя частка у праві спільної сумісної власності переходить до подружжя, який пережив, а нотаріус накладає заборону на відчуження, зазначеного у заповіті, майна. 
Накладення заборони на майно після смерті одного із подружжя може порушити права так званих обов'язкових спадкоємців, які незалежно від змісту заповіту, мають право на певну частку. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. 
За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. 
Водночас, подружжя володіє не лише спільним сумісним майном, а і певним майном, яке належить йому на праві приватної власності. Спільний же заповіт подружжя не охоплює всього належного на праві власності майна, тому кожен із подружжя повинен скласти ще й заповіт, в якому визначити долю такого майна на випадок свої смерті. 
Розірвання шлюбу припиняє статус подружжя, а недійсність шлюбу (визнання шлюбу недійсним) анулює статус подружжя, у зв'язку з цим розірвання шлюбу чи визнання шлюбу недійсним після складення заповіту подружжя ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1243 ЦКУ]) ''позбавляє цей заповіт юридичного значення без пред'явлення відповідного позову''. У цьому разі спадкування відбувається на загальних підставах.

==Визнання заповіту недійсним==
За позовом заінтересованої особи суд може [[Як визнати заповіт недійсним|визнати заповіт недійсним]], якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ч. 2 ст. 1257 ЦКУ]), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

==Судова практика==

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258271 Постанова Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 752/11266/20] (Наявність підстав для визнання заповіту недійсним має встановлюватися судом на момент його вчинення).

[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Права і свободи громадян в умовах воєнного стану

2024-08-20T13:16:40Z

Ivan.danylenko: додано Укази станом на 20.08.24р.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46 Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998 "Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]
== Воєнний стан в Україні ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] ''воєнний стан'' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

==== Правова основа введення воєнного стану. ====
Правовою основою введення воєнного стану є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України Про правовий режим воєнного стану] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text указ Президента України про введення воєнного стану в Україні] або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

'''24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.'''

Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України [https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 від 14 березня 2022 року № 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 від 18 квітня 2022 року № 259], [https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 від 18 травня 2022 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573/2022#n2 від 12 серпня 2022 року № 573], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757/2022#Text від 7 листопада 2022 року № 757], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58/2023#n2 від 6 лютого 2023 року № 58], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254/2023#n2 від 01 травня 2023 року №254.] , [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451/2023#n2 від 26 липня 2023 року № 451], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734/2023#n2 від 6 листопада 2023 року № 734/2023], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49/2024#Text від 05.02.2024 № 49/2024], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/271/2024#Text від 06.05.2024 № 271/2024], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469/2024#Text від 23.07.2024 № 469/2024]

Див.також: [[Правовий режим воєнного стану|Правовий режим воєнного стану.]]
== Права і свободи людини і громадянина, які протягом дії воєнного стану можуть обмежуватися==
Повний перелік наведено в "[[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]".

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану '''тимчасово''', на період дії правового режиму воєнного стану, '''можуть обмежуватися''' конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n74 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]):
[[Файл:7a4445f43e4dfc23b46129da5c7de114.jpg|альт=Перелік обмежень протягом режиму воєнного стану|міні]]
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.
==Свобода пересування ==
Військове командування може встановлювати заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів, перевірку документів в осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Під час воєнного стану може бути запроваджена [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються|комендантська година]] – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.

Комендантська година вводиться за окремим дорученням [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|військового командування]] на встановлений ним період, але не довше строку дії правового режиму воєнного стану.

Під час воєнного стану громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Служби безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки, може заборонятися змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпект України чи Служби зовнішньої розвідки, обмежуватися проходження альтернативної (невійськової) служби.
{| class="wikitable"
|-
|'''''Важливо!'''''
*За інформацією Державної прикордонної служби України з 29 листопада 2018 року заборонено в'їзд на територію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим іноземцям. Ті іноземці, які до 29 листопада 2018 року в'їхали на зазначену територію на законних підставах, мають право безперешкодно повернутися на материкову територію України.
*За рішенням Командувача Об’єднаних сил в контрольних пунктах в'їзду-виїзду встановлено особливий режим перетину лінії розмежування, зокрема обмежено виїзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію у Донецькій та Луганській областях.
Обмеження не застосовуються до представників офіційних спостережних місій ООН, ОБСЄ та Червоного Хреста. Щодо решти іноземних громадян рішення на пропуск до тимчасово окупованої території України буде прийматись при наявності відповідних документів про постійне проживання на окупованій території або потребу перетину лінії зіткнення з гуманітарною метою.
|}
==Вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю==
Під час воєнного стану може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]).

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Рішення про примусове відчуження майна приймається військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження здійснюється за рішенням військового командування без погодження з такими органами.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46 акт встановленої форми.]

'''Детальніше див.:'''
*[[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану]]
*[[Військово-транспортний обов’язок: вилучення транспортних засобів під час мобілізації]]
===Компенсація за відчужене майно===
'''I.''' Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

'''II.''' Наступна повна компенсація: колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до військового комісаріату за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

'''III.''' Повернення відчуженого майна: підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили якщо після скасування правового режиму воєнного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17 стаття 12 Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"]).
==Суспільні роботи==
На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно-корисних робіт ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]).

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків. При цьому тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до трудового законодавства. Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.

Трудова повинність може запроваджуватися для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер.

Варто зауважити, що за працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).

''Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від 14-15 років, жінок, які мають дітей віком до 3 років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.''

З кожною особою, залученою до суспільно-корисних робіт укладається строковий трудовий договір.

'''Детальніше див.:''' [[Залучення громадян до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану]]
==Корисні посилання==
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також==
*[[Правовий режим воєнного стану]]
*[[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Президент України]]

Право на спадкування співмешканця: цивільної жінки або цивільного чоловіка

2024-08-20T13:04:46Z

Ivan.danylenko: виправлено граматичні помилки, додано гіперпосилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (далі - ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (далі - СК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Можливості успадкування особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі ==
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5691 до статті 1217 ЦК України] спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі залишення спадкодавцем заповіту на користь цивільної дружини або чоловіка означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині), і права (а разом з ними і певні обов'язки) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran123#n123 частиною другою статті 21 Сімейного кодексу України], встановлюється, що '''проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя'''.

Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців '''першої черги''' (діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки) '''неможливо''', тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5901 пункту першого статті 1264 ЦК України]'' як спадкоємці 4-тої черги (проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини).''

Але при цьому в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran123#n123 статті 74 СК України] встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
За відсутності відповідного договору та при наявності спільного майна цивільного подружжя, вказане питання вирішується в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовною заявою у якій необхідно не лише встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, а також з вимогою про [[Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя|визнання майна як спільної сумісної власності подружжя]].

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%94%D1%8E_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83#:~:text=2947%2DIII).-,%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C,%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу] подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання (у випадку відсутності спору про визнання майна як спільної сумісної власності).
При наявності рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю, цивільний чоловік або дружина спадкують один після одного ''при відсутності спадкоємців попередніх черг, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5691#n5886 статтею 1259 ЦК України].''

Навіть у такому випадку є декілька виключень, що надають право на спадкування після смерті цивільної дружини /чоловіка шляхом змінити черговість спадкування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5886 стаття 1259 ЦК України]). ''Статтею 1259 ЦКУ закріплено два шляхи зміни черги:''
* договірний (черговість може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині);
* судовий (спадкоємець за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані).

== Ознаки проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини другої статті 3 СК України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
'''Щодо ознак проживання однією сім'єю''' висловився [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99] серед яких:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

== [[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|Порядок встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу]] ==
Згідно з пунктом 5 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 статті 315 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу] подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385 стаття 316 Цивільного процесуального кодексу України]).

Важливо зазначити, що якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, то суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи то суддя, - залишає заяву без розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 частина 4 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Докази про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
Доказом проживання однією сім'єю можуть бути такі документи:
* довідки або інші документи про склад сім’ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання, що підтверджують факт спільного проживання), виданий згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”];
* свідчення мінімум 2-х осіб (показання свідків не можуть бути єдиною підставою),
* документи, що підтверджують спільні витрати, ведення спільного господарства, придбання майна в інтересах сім`ї, тощо.

== Див. також ==

* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Зміна черговості одержання права на спадкування]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]