WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2025-06-30T13:51:33Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Наказ Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340 «Порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні)
|| 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО.

Підтвердженням виконання завдань у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення.

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних та за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого) після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим), в якому зазначаються загальні результати виконання бойового завдання;

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю, в якому зазначаються: орієнтовні показники щодо втрат (збитку), завданих противнику, втрати особового складу, озброєння та військової техніки своїх військ, часові та просторові показники операції (бою), якими конкретно підрозділами успішно виконане бойове завдання.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, періодів участі у бойових діях кожного військовослужбовця. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітного ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів, з яких можливо зробити висновок про знищення (захоплення) техніки противника і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

== Додаткова винагорода на період воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''100 000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі '''70000''' гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі '''50000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''30000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2025-06-30T13:46:51Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Наказ Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340 «Порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні)
|| 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО.

Підтвердженням виконання завдань у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення.

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних та за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого) після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим), в якому зазначаються загальні результати виконання бойового завдання;

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю, в якому зазначаються: орієнтовні показники щодо втрат (збитку), завданих противнику, втрати особового складу, озброєння та військової техніки своїх військ, часові та просторові показники операції (бою), якими конкретно підрозділами успішно виконане бойове завдання.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, періодів участі у бойових діях кожного військовослужбовця. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітного ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів, з яких можливо зробити висновок про знищення (захоплення) техніки противника і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

== Додаткова винагорода на період воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''100 000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі '''70000''' гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі '''50000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''30000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2025-06-30T12:35:25Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Наказ Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340 «Порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні)
|| 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО.

Підтвердженням виконання завдань у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення.

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних та за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого) після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника, в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим);

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

== Додаткова винагорода на період воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''100 000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі '''70000''' гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі '''50000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''30000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Відповідальність за виготовлення, збут та носіння холодної зброї

2025-06-30T11:51:56Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]
== Визначення термінів - носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, збут ==
Всі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу.
{| class="wikitable"
|-
| Носіння|| Переміщення чи транспортування зброї безпосередньо при собі: в руках, одязі, сумці, транспортному засобі тощо.
|-
| Виготовлення || Дії, результатом яких є створення предметів, які набувають відповідних характерних властивостей холодної зброї.
|-
| Ремонт || Відновлення характерних властивостей зброї шляхом усунення пошкоджень, поломок, дефектів, заміни непридатних частин чи механізмів, внаслідок якого такі предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.
|-
| Збут || Передачі зброї іншій особі на безоплатній чи платній основі: шляхом дарування, обміну, продажу тощо.
|-
| Зберігання || Слід звернути увагу, що кримінальної відповідальності за зберігання холодної зброї не передбачено. Тобто, для прикладу зберігання вдома ножа, який відноситься до холодної зброї, – не є протиправним і не тягне за собою покарання.
|-
| Придбання || До придбання належать дії як: полягають в сплатному чи безоплатному набутті відповідних предметів будь яким способом - купівлі, обміну, одержання як плати за виконану роботу чи надані послуги, привласнення знайденого одержання в подарунок чи як відшкодування боргу тощо.
|-
| Передача || Передача - це безоплатно надання відповідних предметів іншим особам які не мають права на їх придбання (дарування, надання у тимчасове користування).
|}
== Поняття кримінальної відповідальності ==
В Кримінальному кодексі України це поняття не розкривається. В теорії кримінального права його трактують по-різному.
Кримінальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка полягає в обмеженні прав та свобод особи у разі вчинення нею злочину та його доведеність, визначає тяжкість і ступінь відповідальності, встановленої нормами Кримінального кодексу України.
== Види кримінальної відповідальності ==
Кримінальна відповідальність є двох видів: '''позитивна''' та '''негативна'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Позитивна кримінальна відповідальність'''
Позитивна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї КК України, не вчиняти злочинів. Виникає позитивна кримінальна відповідальність із набранням чинності КК України.
|| '''Об'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності'''
До об'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо: наявність кримінально-правових встановлень, які містяться в статтях КК України та забороняють вчиняти певні діяння (злочини) або надають особі право на певну поведінку, наприклад, на затримання особи, що вчинила злочин.

'''Суб'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності'''
До суб'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо обов'язок особи вести себе відповідно вимогам КК України, тобто не порушувати його встановлення. Не вчинення особою злочину означає реалізацію позитивної кримінальної відповідальності.
|-
| '''Негативна кримінальна відповідальність'''
Негативна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи бути відповідальною за вчинений нею злочин і перетерпіти передбачені законом заходи реагування. Виникає негативна кримінальна відповідальність із моменту вчинення особою злочину.
|| '''Об'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності'''
До об'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо такі: наявність кримінально-правової заборони не вчиняти злочин; наявність в діянні особи складу злочину; перетерпіння особою заходів, передбачених КК України.

'''Суб'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності'''
До суб'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо наступні: обов'язок особи, в діянні якої є склад злочину, зазнати на собі заходів, передбачених КК України. Завершується негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність у повному своєму розвитку фактом погашення або зняття судимості за вчинений злочин.
Наприклад, фактом звільнення особи від кримінальної відповідальності, в нашому випадку це добровільна здача органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
|}
== Відповідальність фізичної особи ==
'''Незаконне поводження з кинджалами, фінськими ножами, кастетами чи іншою холодною зброєю'''

Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ч.2 ст. 263 КК України])- караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або пробаційним наглядом на строк від двох до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

== За яку холодну зброю передбачена кримінальна відповідальність? ==
Кримінальна відповідальність настає згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 з ч.2 ст.263 КК України] за незаконний обіг таких предметів: 
# кинджали;
# фінські ножі;
# кастети;
# інша холодна зброя (пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м’язової сили людини чи механічного пристрою; предмети, які справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект. Наприклад- багнет, шабля, меч, спис, стилет, ніж, лук, арбалет, нунчаку, булава, бойова сокира тощо).
Важливим моментом є те, що кримінальна відповідальність може наступати лише тоді, коли вилучені зброя, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої '''є придатними до використання''' за цільовим призначенням.

Питання чи є зазначені вище предмети виготовленими промисловим, серійним способом, або є саморобними чи переробленим, не впливає на факт наявності складу злочину.
Необхідно мати на увазі, що визначення факту того, що певний предмет є вогнепальною чи холодною зброєю, бойовим припасом, вибуховою речовиною чи вибуховим пристроєм в конкретних випадках здійснюється на підставі висновку експерта. Під час кримінального провадження для вирішення цього питання має бути обов’язково призначена та проведена криміналістична експертиза.

Під час вирішення питання законності дій, пов’язаних з обігом зброї, необхідно керуватися відповідними нормативно-правовими актами, зокрема: - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему»];

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»].

Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02#Text Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 року “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами”] визначено, що до холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м’язової сили людини або дії механічного пристрою.

== Звільнення від кримінальної відповідальності ==
''Не підлягає'' кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263 КК України], особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

При цьому добровільним здавання є тоді коли воно вчинене за власною волею незалежно від мотивів, однак не в зв'язку з тим, що органами влади виявлено факт зберігання відповідних предметів. Потрібно також, щоб особа здала всю наявну у неї зброю та інші предмети щодо яких вчинялися незаконні дії.

Об'єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Загально небезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства. Тому встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу. 
Предметом злочину можуть бути: 
# ''вогнепальна зброя'' (крім гладко-ствольної мисливської);
# ''бойові припаси'';
# ''вибухові речовини'';
# ''вибухові пристрої'' (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263 КК України]);
# ''холодна зброя'' (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263 КК України]).
== Добровільна здача зброї ==
Державно компетентними органами, з метою виведення зброї, боєприпасів, вибухівки та спеціальних засобів з незаконного обігу щорічно проводиться місячник добровільної здачі зброї.

Про це повідомляється у прес-службі Головного управління Національної поліції України.

Якщо у вказаний термін добровільно здати мисливську вогнепальну, холодну, газову зброю, то в подальшому після оформлення відповідних документів можна зареєструвати цю зброю в особисту власність і використовувати її на законних підставах.

Для отримання більш детальної інформації просимо звертатися до територіальних органів Головних управлінь Національної поліції України або дільничних офіцерів поліції в місцях вашого проживання або тимчасового перебування.
[[Категорія:Злочини]]

Відповідальність за виготовлення, збут та носіння холодної зброї

2025-06-30T11:25:13Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України(далі- КК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622]
== Визначення термінів - носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, збут ==
Всі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу.
{| class="wikitable"
|-
| Носіння|| Переміщення чи транспортування зброї безпосередньо при собі: в руках, одязі, сумці, транспортному засобі тощо.
|-
| Виготовлення || Дії, результатом яких є створення предметів, які набувають відповідних характерних властивостей холодної зброї.
|-
| Ремонт || Відновлення характерних властивостей зброї шляхом усунення пошкоджень, поломок, дефектів, заміни непридатних частин чи механізмів, внаслідок якого такі предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.
|-
| Збут || Передачі зброї іншій особі на безоплатній чи платній основі: шляхом дарування, обміну, продажу тощо.
|-
| Зберігання || Слід звернути увагу, що кримінальної відповідальності за зберігання холодної зброї не передбачено. Тобто, для прикладу зберігання вдома ножа, який відноситься до холодної зброї, – не є протиправним і не тягне за собою покарання.
|-
| Придбання || До придбання належать дії як: полягають в сплатному чи безоплатному набутті відповідних предметів будь яким способом - купівлі, обміну, одержання як плати за виконану роботу чи надані послуги, привласнення знайденого одержання в подарунок чи як відшкодування боргу тощо.
|-
| Передача || Передача - це безоплатно надання відповідних предметів іншим особам які не мають права на їх придбання (дарування, надання у тимчасове користування).
|}
== Поняття кримінальної відповідальності ==
В Кримінальному кодексі України це поняття не розкривається. В теорії кримінального права його трактують по-різному.
Кримінальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка полягає в обмеженні прав та свобод особи у разі вчинення нею злочину та його доведеність, визначає тяжкість і ступінь відповідальності, встановленої нормами Кримінального кодексу України.
== Види кримінальної відповідальності ==
Кримінальна відповідальність є двох видів: '''позитивна''' та '''негативна'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Позитивна кримінальна відповідальність'''
Позитивна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї КК України, не вчиняти злочинів. Виникає позитивна кримінальна відповідальність із набранням чинності КК України.
|| '''Об'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності'''
До об'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо: наявність кримінально-правових встановлень, які містяться в статтях КК України та забороняють вчиняти певні діяння (злочини) або надають особі право на певну поведінку, наприклад, на затримання особи, що вчинила злочин.

'''Суб'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності'''
До суб'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо обов'язок особи вести себе відповідно вимогам КК України, тобто не порушувати його встановлення. Не вчинення особою злочину означає реалізацію позитивної кримінальної відповідальності.
|-
| '''Негативна кримінальна відповідальність'''
Негативна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи бути відповідальною за вчинений нею злочин і перетерпіти передбачені законом заходи реагування. Виникає негативна кримінальна відповідальність із моменту вчинення особою злочину.
|| '''Об'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності'''
До об'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо такі: наявність кримінально-правової заборони не вчиняти злочин; наявність в діянні особи складу злочину; перетерпіння особою заходів, передбачених КК України.

'''Суб'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності'''
До суб'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо наступні: обов'язок особи, в діянні якої є склад злочину, зазнати на собі заходів, передбачених КК України. Завершується негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність у повному своєму розвитку фактом погашення або зняття судимості за вчинений злочин.
Наприклад, фактом звільнення особи від кримінальної відповідальності, в нашому випадку це добровільна здача органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
|}
== Відповідальність фізичної особи ==
'''Незаконне поводження з кинджалами, фінськими ножами, кастетами чи іншою холодною зброєю'''

Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ч.2 ст. 263 КК України])- караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або пробаційним наглядом на строк від двох до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

== За яку холодну зброю передбачена кримінальна відповідальність? ==
Кримінальна відповідальність настає згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 з ч.2 ст.263 КК України] за незаконний обіг таких предметів: 
# кинджали;
# фінські ножі;
# кастети;
# інша холодна зброя (пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м’язової сили людини чи механічного пристрою; предмети, які справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект. Наприклад- багнет, шабля, меч, спис, стилет, ніж, лук, арбалет, нунчаку, булава, бойова сокира тощо).
Важливим моментом є те, що кримінальна відповідальність може наступати лише тоді, коли вилучені зброя, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої '''є придатними до використання''' за цільовим призначенням.

Питання чи є зазначені вище предмети виготовленими промисловим, серійним способом, або є саморобними чи переробленим, не впливає на факт наявності складу злочину.
Необхідно мати на увазі, що визначення факту того, що певний предмет є вогнепальною чи холодною зброєю, бойовим припасом, вибуховою речовиною чи вибуховим пристроєм в конкретних випадках здійснюється на підставі висновку експерта. Під час кримінального провадження для вирішення цього питання має бути обов’язково призначена та проведена криміналістична експертиза.

Під час вирішення питання законності дій, пов’язаних з обігом зброї, необхідно керуватися відповідними нормативно-правовими актами, зокрема: - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Положенням про дозвільну систему];

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622.]

Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02#Text ВСУ № 3 від 26.04.2002 року “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами”] визначено, що до холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м’язової сили людини або дії механічного пристрою.
== Звільнення від кримінальної відповідальності ==
''Не підлягає'' кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263 КК України], особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

При цьому добровільним здавання є тоді коли воно вчинене за власною волею незалежно від мотивів, однак не в зв'язку з тим, що органами влади виявлено факт зберігання відповідних предметів. Потрібно також, щоб особа здала всю наявну у неї зброю та інші предмети щодо яких вчинялися незаконні дії.

Об'єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Загально небезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства. Тому встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу. 
Предметом злочину можуть бути: 
# ''вогнепальна зброя'' (крім гладко-ствольної мисливської);
# ''бойові припаси'';
# ''вибухові речовини'';
# ''вибухові пристрої'' (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263 КК України]);
# ''холодна зброя'' (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263 КК України]).
== Добровільна здача зброї ==
Державно компетентними органами, з метою виведення зброї, боєприпасів, вибухівки та спеціальних засобів з незаконного обігу щорічно проводиться місячник добровільної здачі зброї.

Про це повідомляється у прес-службі головного управління Національної поліції України.

Якщо у вказаний термін добровільно здати мисливську вогнепальну, холодну, газову зброю, то в подальшому після оформлення відповідних документів можна зареєструвати цю зброю в особисту власність і використовувати її на законних підставах.

Для отримання більш детальної інформації просимо звертатися до територіальних органів головних управлінь Національної поліції України або дільничних офіцерів поліції в місцях вашого проживання або тимчасового перебування.
[[Категорія:Злочини]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2025-06-30T10:30:22Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі-КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливою частиною КК України]), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|Умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 ст. 147 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо).
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інше кримінальне правопорушення або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2807 ст. 396 КК України] не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15 КК України]. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2025-06-30T09:09:01Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі-КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливою частиною КК України]), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|Умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 ст. 147 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо).
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інше кримінальне правопорушення або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15 КК України]. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2025-06-30T09:02:31Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі-КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливою частиною КК України]), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|Умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 ст. 147 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15 КК України]. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2025-06-30T08:57:22Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі-КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливою частиною КК України]), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|Умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 ст. 147 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15 КК України]. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2025-06-30T08:54:45Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України (далі-КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливою частиною КК України]), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|Умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 ст. 147 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15 КК України]. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2025-06-30T08:50:45Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Кримінальний кодекс України (далі-КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Особливою частиною КК України]), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|Умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 ст. 147 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15 КК України]. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2025-06-30T08:39:56Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Кримінальний кодекс України (далі-КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливою частиною КК України]), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|Умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934 ст. 147 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15 КК України]. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152 КК України] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153 КК України] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі

2025-02-21T14:00:02Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Випадки перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акту, встановлення порушення міжнародних зобов'язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише '''перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення'''. 
Порядок перегляду рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9040 главою 3 розділу V Цивільного-процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).
== Рішення, що можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ч. 1 ст. 423 ЦПК України] за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанови або ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

==== Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (строки звернення) ====
* істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
''(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили))''

* встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
''(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''

* скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. 
''(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду(але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).''

==== Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами (строки звернення) ====
* встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 
''(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''
* встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
''(строк звернення з заявою - не пізніше тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням статусу остаточного(але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''

* встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
''(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).''

===Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:===
# переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
# докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

== Особи, які мають право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Право подавати заяву про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 56 та ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n6454 ст. 57 ЦПК України] право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами має також прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

На звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами також має право правонаступник особи, що брала участь у справі, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
== Суди, що здійснюють перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9067 ст. 425 ЦПК України] рішення, постанова або ухвала суду переглядаються за нововиявленими або виключними обставинами судом першої інстанції, який ухвалив рішення, постановив ухвалу, або судом апеляційної чи касаційної інстанції, який змінив або ухвалив нове судове рішення. Перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

== Форма і зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ст. 426 ЦПК України] заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України] щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. ''У заяві зазначаються:''
* 1) найменування суду, якому адресується заява;
* 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* 3) інші учасники справи;
* 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
* 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
* 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
До заяви також додаються:
* копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6352 статті 43] цього Кодексу;
* документ про сплату судового збору;
* докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
* документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
* клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9041 статті 423] цього Кодексу;
* у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ''абз. 8 ч. 3 ст. 426 ЦПК України'')]
== Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. 
У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 
''За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України]):'' 
* відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
* задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
* скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. 

Розгляд заяви про перегляд судового рішення а нововиявленими або виключними обставинами проводиться в одному провадженні зі справою, в якій ухвалене зазначене судове рішення.

При цьому слід керуватися тим, що при перегляді справи а нововиявленими або виключними нововиявленими обставинами суд розглядає не нову справу з нових правовідносин, а переглядає вже сформовану справу з урахуванням вже встановлених судом обставин.

== Форма та зміст судового рішення про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. 

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення суд:
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова. 

Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ст. 423 ЦПК України], приймає постанову. Судове рішення, прийняте за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видається або надсилається учасникам справи у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n8101 ст. 272 ЦПК України].
З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. 
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

[[Категорія: Оскарження рішення суду]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі

2025-02-10T08:36:12Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Випадки перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акту, встановлення порушення міжнародних зобов'язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. 
Порядок перегляду рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами регламентується гл. 3 розд. V [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 Цивільного-процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України). 
== Рішення, що можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ст. 423 ЦПК України] за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанови або ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили. 

=== Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (строки звернення)===
* істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)) 

* встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));

* скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду(але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)). 

=== Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами (строки звернення)===
* встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));

* встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом; 
(строк звернення з заявою - не пізніше тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням статусу остаточного(але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));

* встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).

===Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:===
# переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
# докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

== Особи, які мають право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Право подавати заяву про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 56 та ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n6454 ст. 57 ЦПК України] право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами має також прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

На звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами також має право правонаступник особи, що брала участь у справі, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
== Суди, що здійснюють перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9067 ст. 425 ЦПК України] рішення, постанова або ухвала суду переглядаються за нововиявленими або виключними обставинами судом першої інстанції, який ухвалив рішення, постановив ухвалу, або судом апеляційної чи касаційної інстанції, який змінив або ухвалив нове судове рішення. 
Перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

== Форма і зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ст. 426 ЦПК України] заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України] щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. ''У заяві зазначаються:'' 
* 1) найменування суду, якому адресується заява;
* 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
* 3) інші учасники справи;
* 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
* 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
* 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин. 
До заяви також додаються: 
* копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
* документ про сплату судового збору;
* докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
* документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
* клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи;
* клопотання про його поновлення.
За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ''абз. 8 ч. 3 статті 426 ЦПК України'')]
== Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. 
У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 
''За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України]):'' 
* відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
* задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
* скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. 

Розгляд заяви про перегляд судового рішення а нововиявленими або виключними обставинами проводиться в одному провадженні зі справою, в якій ухвалене зазначене судове рішення.

При цьому слід керуватися тим, що при перегляді справи а нововиявленими або виключними нововиявленими обставинами суд розглядає не нову справу з нових правовідносин, а переглядає вже сформовану справу з урахуванням вже встановлених судом обставин.

== Форма та зміст судового рішення про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. 

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення суд:
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова. 

Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 статті 423 ЦПК України], приймає постанову.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] судове рішення, прийняте за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видається або надсилається учасникам справи у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n8101 статтею 272 ЦПК України].
З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. 
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

[[Категорія: Оскарження рішення суду]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі

2025-02-07T14:05:16Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Випадки перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акту, встановлення порушення міжнародних зобов'язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. 
Порядок перегляду рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами регламентується гл. 3 розд. V [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 Цивільного-процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України). 
== Рішення, що можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ст. 423 ЦПК України] за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанови або ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили. 

=== Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (строки звернення)===
* істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)) 

* встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; br>
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));

* скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду(але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)). 

=== Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами (строки звернення)===
* встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));

* встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом; 
(строк звернення з заявою - не пізніше тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням статусу остаточного(але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));

* встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. 
(строк звернення з заявою - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).

===Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:===
# переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
# докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

== Особи, які мають право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Право подавати заяву про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 56 та ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n6454 ст. 57 ЦПК України] право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами має також прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

На звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами також має право правонаступник особи, що брала участь у справі, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
== Суди, що здійснюють перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9067 ст. 425 ЦПК України] рішення, постанова або ухвала суду переглядаються за нововиявленими або виключними обставинами судом першої інстанції, який ухвалив рішення, постановив ухвалу, або судом апеляційної чи касаційної інстанції, який змінив або ухвалив нове судове рішення. 
Перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

== Форма і зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ст. 426 ЦПК України] заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України] щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. ''У заяві зазначаються:'' 
* 1) найменування суду, якому адресується заява;
* 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
* 3) інші учасники справи;
* 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
* 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
* 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин. 
До заяви також додаються: 
* копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
* документ про сплату судового збору;
* докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
* документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
* клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи;
* клопотання про його поновлення.
За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ''абз. 8 ч. 3 статті 426 ЦПК України'')]
== Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. 
У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 
''За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України]):'' 
* відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
* задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
* скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. 

Розгляд заяви про перегляд судового рішення а нововиявленими або виключними обставинами проводиться в одному провадженні зі справою, в якій ухвалене зазначене судове рішення.

При цьому слід керуватися тим, що при перегляді справи а нововиявленими або виключними нововиявленими обставинами суд розглядає не нову справу з нових правовідносин, а переглядає вже сформовану справу з урахуванням вже встановлених судом обставин.

== Форма та зміст судового рішення про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. 

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення суд:
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова. 

Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України], приймає постанову.
Відповідно до ст. 429 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України] судове рішення, прийняте за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видається або надсилається учасникам справи у порядку, передбаченому статтею 272 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України].
З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. 
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

[[Категорія: Оскарження рішення суду]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Виклик (повістка) в кримінальному провадженні

2025-02-06T13:35:31Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14#Text Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#n10 Наказ Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України"]
== Що є викликом в кримінальному провадженні, хто може викликати, його форма та зміст? ==
Одним з заходів забезпечення кримінального провадження є виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід.

'''Фактично виклик''' – це є повідомлення у кримінальному провадженні, яке в свою чергу є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених КПК випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення у встановленому законодавством порядку, з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0698-15#n20 положень Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 № 613/785/5/30/29/67/68].

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правничу допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Крім того, надсилання через контакт-центр виконавчих документів, судових рішень, повідомлень, '''судових повісток''', судових '''повісток-повідомлень''' та інших процесуальних документів або їх веб-адрес в Єдиному державному реєстрі судових рішень учасникам судового процесу та іншим особам за допомогою '''електронної пошти''' або інших '''засобів зв'язку (зокрема мобільного)''', які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику можливо лише після подання особою до суду за допомогою електронного кабінету заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді. Тобто, якщо особа не надавала згоди на отримання судової повістки за допомогою електронної пошти або засобами мобільного зв'язку, таке повідомлення не буде належно оформленим викликом, та не потягне за собою застосування до неї відповідних санкцій.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
===Строки отримання повістки===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1408 ч.9 ст. 135 КПК України], особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом '''не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом'''. У випадку встановлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України] строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Зміст повістки про виклик регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1420 ст. 137 КПК України]. Надання зазначеним у ній положенням нормативного характеру передбачає необхідність їх дотримання при застосуванні будь-якого способу здійснення виклику.

'''У повістці про виклик повинно бути зазначено:'''
*прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
*найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
*ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
*найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
*процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
*час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
*процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
*наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
*передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
*підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
[[Файл:Додаток № 16.jpg|міні]]
[[Файл:Додаток № 16 -2.jpg|міні]]
==Поважні причини неприбуття на виклик==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1432 ст. 138 КПК України], поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
*затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
*обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
*обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
*відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
*тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
*смерть близьких родичів, членів сім'ї чи Інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
*несвоєчасне одержання повістки про виклик;
*інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Повідомляти суд про неявку на судове засідання повинен саме учасник процесу або за наявності, його адвокат чи законний представник.
==Відповідальність за неприбуття на виклик==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1442 ст. 139 КПК України], якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
*від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
*від 0,5 до 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n27 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] '''розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' складає: з 1 січня 2025 року - '''3028''' гривні.
|}
У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|підозрюваного]], [[Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання|обвинуваченого]], [[Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність|свідка]] може бути застосовано '''[[Привід у кримінальному провадженні|привід]]'''.
{| class="wikitable"
|[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/109608801?linked=zo&did=328935___556143___139 Приклад,ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області, судді Колесник С. І.про примусовий привід обвинуваченого від 15 березня 2023 року]
|}
{| class="wikitable"
|-
|[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/109823668?linked=zo&did=328935___555978___140 Приклад,ухвала Камінь-Каширського районного суду Волинської області судді Гамула Б.С. про примусовий привід свідка від 24 березня 2023 року][http://reyestr.court.gov.ua/Review/72720348 .]
|}
За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
{| class="wikitable"
|-
|Приклад, [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72237516 ухвала судді Гуренко М.О., про накладення грошового стягнення відносно потерпілої, від 13.03.2018 року.]
|}
{| class="wikitable"
|-
|[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/109823181?linked=zo&did=328935___556143___139 Приклад,ухвала судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О. від 10 березня 2023 року, про накладення грошового стягнення відносно свідка]
|}
Наслідком неприбуття особи за викликом без поважної причини або неповідомлення про причини свого неприбуття може бути застосування до неї грошового стягнення чи приводу як заходів забезпечення кримінального провадження.
==Безоплатна правнича допомога==
'''Безоплатна правнича допомога''' - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".]

За детальною інформацією, щодо отримання консультації і вторинної правничої допомоги, Ви можете звернутися за номером гарячої лінії 0800-213-103, або обрати [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ найближчий до Вас центр] для отримання правничої допомоги.
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Повідомлення про підозру

2025-02-05T13:21:05Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України Про судоустрій і статус суддів]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закон України Про статус депутатів місцевих рад]
== Загальні положення ==
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n696 статті 42 КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]

'''Повідомлення особи про підозру''' – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

'''''Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором''' (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2492 статті 277 КПК України])'''.'''''
== Відомості, які має містити повідомлення про підозру: ==
* прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
* анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
* найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
* зміст підозри;
* правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
* права підозрюваного;
* підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2492 стаття 277 КПК України]).
== Порядок вручення повідомлення про підозру ==
Письмове повідомлення про підозру ''вручається в день його складення слідчим або прокурором'', а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру затриманій особі ''вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання''.

У разі ''якщо особі не вручено'' повідомлення про підозру ''після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання'', така особа ''підлягає негайному звільненню''.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність ''невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2503 стаття 278 КПК України]).''
== Випадки повідомлення про підозру ==
1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2503 статтею 278 КПК України], у випадках:
* затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
* обрання до особи одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] запобіжних заходів;
* наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
'''''Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 главою 37 КПК України].'''''

2. У випадках, передбачених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2484 статті 276 КПК України], слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, '''''передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n696 статтею 42 КПК України].'''''

3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.
== Зміна повідомлення про підозру ==
Під час досудового розслідування після повідомлення особи про підозру можуть бути отримані нові докази, які тягнуть необхідність зміни повідомлення особи про підозру.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії щодо вручення письмового повідомлення особі про підозру, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2503 статтею 278 КПК України].

'''''Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.'''''

'''Такими підставами є:'''
* непідтвердження будь-якої події кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному;
* відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення;
* недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох кримінальних правопорушень з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру;
* непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;
* встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчене кримінальне правопорушення, повторність, продовжуваний кримінальне правопорушення);
* встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в кримінальному правопорушенні (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб;
* встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність;
* наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що не інкримінувався йому раніше.
Нове повідомлення особи про підозру має бути складено і повідомлено підозрюваному у звичайному порядку, після цього підозрюваного слід допитати по суті повідомлення про підозру.

== Оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру ==
Згідно з пунктом 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 статті 303 КПК України] повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу '''одного місяця''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або '''двох місяців''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
== Винесення підозри окремим категоріям осіб ==
'''''Винесення підозри окремим категоріям осіб , зокрема:'''''
* '''''судді - п.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n437 ст. 49 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”]: Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.'''''
Суддя, затриманий за підозрою у виненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті.

Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

У разі повідомлення судді (кандидатові на посаду судді) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді (кандидата на посаду судді) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
* '''''адвокати - п. 13 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n179 ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”]: Повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;'''''
- забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

- не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката.
* '''''депутати - ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#n255 ст. 31 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”:] Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури.'''''
Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.

== Судова практика: ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72996467 Ухвала слідчого судді Зарічного райсуду м. Суми Мальованої-Когер В.В. по справі № 592/2880/17 від 09.08.2017]

* [https://verdictum.ligazakon.net/document/55139205 Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівенської області Ореховської К.Е. по справі № 569/81/16-к від 11.01.2016]

== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]
* [[Процедура оголошення підозрюваного в розшук]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Повідомлення про підозру

2025-02-05T12:15:40Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України Про судоустрій і статус суддів]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закон України Про статус депутатів місцевих рад]
== Загальні положення ==
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n696 статті 42 КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]

'''Повідомлення особи про підозру''' – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

'''''Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором''' (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2492 статті 277 КПК України])'''.'''''
== Відомості, які має містити повідомлення про підозру: ==
* прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
* анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
* найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
* зміст підозри;
* правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
* права підозрюваного;
* підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2492 стаття 277 КПК України]).
== Порядок вручення повідомлення про підозру ==
Письмове повідомлення про підозру ''вручається в день його складення слідчим або прокурором'', а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру затриманій особі ''вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання''.

У разі ''якщо особі не вручено'' повідомлення про підозру ''після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання'', така особа ''підлягає негайному звільненню''.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність ''невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2503 стаття 278 КПК України]).''
== Випадки повідомлення про підозру ==
1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2503 статтею 278 КПК України], у випадках:
* затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
* обрання до особи одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] запобіжних заходів;
* наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
'''''Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 главою 37 КПК України].'''''

2. У випадках, передбачених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2484 статті 276 КПК України], слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, '''''передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n696 статтею 42 КПК України].'''''

3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.
== Зміна повідомлення про підозру ==
Під час досудового розслідування після повідомлення особи про підозру можуть бути отримані нові докази, які тягнуть необхідність зміни повідомлення особи про підозру.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії щодо вручення письмового повідомлення особі про підозру, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2503 статтею 278 КПК України].

'''''Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.'''''

'''Такими підставами є:'''
* непідтвердження будь-якої події кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному;
* відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення;
* недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох кримінальних правопорушень з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру;
* непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;
* встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчене кримінальне правопорушення, повторність, продовжуваний кримінальне правопорушення);
* встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в кримінальному правопорушенні (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб;
* встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність;
* наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що не інкримінувався йому раніше.
Нове повідомлення особи про підозру має бути складено і повідомлено підозрюваному у звичайному порядку, після цього підозрюваного слід допитати по суті повідомлення про підозру.

== Оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру ==
Згідно з пунктом 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 статті 303 КПК України] повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу '''одного місяця''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або '''двох місяців''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
== Винесення підозри окремим категоріям осіб ==
'''''Винесення підозри окремим категоріям осіб ,зокрема:'''''
* '''''судді - п.4. ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закону України “Про судоустрій і статус суддів”]: Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником'''''
Суддя, затриманий за підозрою у виненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті.

Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

У разі повідомлення судді (кандидатові на посаду судді) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді (кандидата на посаду судді) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
* '''''адвокати - п. 13 ч. 1 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”]: Повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя'''''
- забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

- не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката;
* '''''депутати - ч. 1 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”:] Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури'''''
Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.

== Судова практика: ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72996467 Ухвала слідчого судді Зарічного райсуду м. Суми Мальованої-Когер В.В. по справі № 592/2880/17 від 09.08.2017]

* [https://verdictum.ligazakon.net/document/55139205 Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівенської області Ореховської К.Е. по справі № 569/81/16-к від 11.01.2016]

== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]
* [[Процедура оголошення підозрюваного в розшук]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2024-07-11T10:46:14Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні)
|| 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО.

Підтвердженням залучення до участі в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення.

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, звільненні таких об'єктів або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у таких заходах поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника, в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим);

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

== Додаткова винагорода на період воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''100 000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі '''70000''' гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі '''50000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''30000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2024-07-10T11:32:08Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні)
|| 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО

Підтвердженням залучення до участі в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, звільненні таких об'єктів або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у таких заходах поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника, в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим);

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання..

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

== Додаткова винагорода на період воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''100 000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі '''50000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''30000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2024-07-09T20:30:25Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні) || 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО

Підтвердженням залучення до участі в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, звільненні таких об'єктів або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у таких заходах поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника, в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим);

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання..

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

== Додаткова винагорода на період воєнного стану ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n3 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''100 000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі '''50000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі '''30000''' гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2024-07-09T20:00:21Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні) || 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО

Підтвердженням залучення до участі в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, звільненні таких об'єктів або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у таких заходах поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника, в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим);

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання..

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2024-07-09T19:38:29Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні) || 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань:
* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО

Підтвердженням залучення до участі в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, звільненні таких об'єктів або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у таких заходах поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника, в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим);

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання..

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки

2024-07-09T19:26:27Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0923-20#n23 Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 № 340]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18-2016-%D0%BF#n5 постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських»]

== Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду==

Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду ===

{| class="wikitable"
|-
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн
|-
| 1. Період мобілізації, у тому числі часткової (крім цільової), введення правового режиму воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення заходів ЗНБО чи АТО
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) і в акваторії Азовського моря, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою: 

* на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони; 

* виконання бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), в акваторії Азовського моря; 

* участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
|| 17 000
|-
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО || 6 500
|-
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни чи воєнних дій)||
|-
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 18 000
|-
|
* Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб),
* попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні) || 7 000
|}
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.

Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
==== Підстави визначення розміру винагороди залежно від місць виконання завдань: ====

* даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;

* переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;

* документів органів військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО.
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.

'''''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО''''', якщо вони одночасно:

* виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);

* перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО

Підтвердженням залучення до участі в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення

Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

'''''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, звільненні таких об'єктів або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:'''''
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
* бойове донесення (підсумкове, термінове та позатермінове), рапорт керівника підрозділу, який виконував завдання;
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я після отриманих під час безпосередньої участі у таких заходах поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів.

== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання ==

'''Розмір винагороди збільшується за:'''
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи);
* безпосередню участь у бойових діях;
* знищення (захоплення) техніки.
Збільшення винагороди може здійснюватися за кожною із зазначених підстав одночасно.

Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), та вона виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.

'''''РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання'''''
{| class="wikitable"
|-
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1 || 2
|-
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: ||
|-
| бригадою || 365 400
|-
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600
|-
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800
|-
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900
|}

Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника, в акваторії Азовського моря.

'''''Виконання бойового завдання підтверджується''':''

* розпорядчим документом вищого органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань) про постановку бойового завдання військовій частині;

* бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини;

* журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

* бойовим донесенням (підсумковим, терміновим, позатерміновим);

* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю.

'''До рапорту долучаються:'''
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;

* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);

* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).
Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання..

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за виконання завдання.
===Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===

За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.

'''Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:'''

* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення заходів ЗНБО АТО) беруть участь у:''

* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

* веденні повітряного, морського бою.

'''''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:'''''

* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях;
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

Орган військового управління (ОКП ОС чи штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.

Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається '''наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях'''.

=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі: 

{| class="wikitable"
|-
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн
|-
| 1. Корабля:||
|-
| 1 рангу || 243 600
|-
| 2 рангу || 182 700
|-
| 3 рангу || 121 800
|-
| 4 рангу || 97 440
|-
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800
|-
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900
|-
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810
|-
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720
|-
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630
|-
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630
|-
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540
|-
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450
|-
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450
|-
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360
|-
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180
|-
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка
|-
|}

=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===
'''Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є''':

* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.

Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО) для розгляду.

Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО).

У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.

Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.

[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Трудове право]]

Особливості проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів

2024-07-09T06:58:36Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 1138 "Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 "Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів"]
== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах ==
Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах (далі – Порядок) визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Дія Порядку не поширюється на:
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури;
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
* використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства.
Спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта здійснюється користувачем водних біоресурсів одноосібно та передбачає відтворення та добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до вимог, встановлених режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, з метою збереження та раціонального використання аборигенних видів водних біоресурсів.

Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не повинен перевищувати '''10''' років.

Для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на підставі звернення суб’єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) протягом '''10''' робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, до якого додаються такі обов’язкові документи:
* характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
* пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів;
* інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), передбачена законодавством.
У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не розробляються.

Обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта розробляються на замовлення Держрибагентства підприємствами, установами або організаціями, що належать до сфери управління Держрибагентства, або науковими установами, які перебувають у віданні Національної академії наук, Національної академії аграрних наук (далі - наукові установи), відповідно до погодженої Держрибагентством програми дослідних робіт.

Витрати, здійснені Держрибагентством в межах затверджених асигнувань на відповідний рік для замовлення обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, відшкодовуються суб’єктом господарювання, з яким укладено договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водних об’єктів за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта та обґрунтування розглядаються науково-промисловою радою Держрибагентства, з урахуванням її пропозицій проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта погоджується Держрибагентством протягом '''30''' календарних днів з дня надходження такого проекту та подається на затвердження до Мінагрополітики.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, погоджений Держрибагентством, протягом '''15''' робочих днів з дня його надходження затверджується Мінагрополітики.

Суб’єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

'''Підстави для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта:'''
# Невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
# звернення користувача водних біоресурсів із заявою про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
# рішення суду про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
У разі наявності підстав для скасування, Держрибагентство протягом '''10''' робочих днів з дня їх виявлення подає до Мінагрополітики обґрунтоване подання про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта. Мінагрополітики протягом '''10''' робочих днів розглядає зазначене подання та видає наказ про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів ==
=== Загальна частина ===
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.
=== Підготовка до проведення аукціону ===
1. Організатор самостійно та безоплатно через електронний майданчик, що підключений до центральної бази даних, оприлюднює в електронній торговій системі оголошення ''не пізніше ніж за сім днів'' до дати проведення аукціону.

2. В оголошенні визначаються умови продажу лота, що повинні містити:
* інформацію про організатора (найменування, місцезнаходження, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);
* порядок оформлення участі в аукціоні;
* дату аукціону, кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні з урахуванням особливостей, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи;
* відомості про лот;
* стартову ціну лота;
* мінімальний крок аукціону, що визначається організатором в діапазоні від 1 до 10 відсотків стартової ціни лота;
* розмір гарантійного внеску та реєстраційного внеску;
* вимоги організатора до заявника;
* реквізити рахунків, найменування територіального органу Казначейства, його місцезнаходження та номери рахунків у національній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями за придбаний лот та науково-біологічне обґрунтування.
Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

3. Заявник повинен відповідати таким вимогам:
* не мати заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* не перебувати у процесах банкрутства (неплатоспроможності) або у процесі припинення;
* не підпадати під застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”].
4. Стартова ціна лота визначається як розмір плати за види та обсяги водних біоресурсів, визначені режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який обчислюється на строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта за такою формулою:
СЦ = Рп х О х С,
де СЦ - стартова ціна лота;
Рп - розмір плати за спеціальне використання виду водного біоресурсу,
О - обсяг видів водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), визначені у лоті;
С - строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

5. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

6. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні визначається у такому розмірі:
* у разі, коли стартова ціна лота становить менше 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 20 до 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 50 до 200 тис. гривень, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 200 тис. гривень до 1 млн. гривень, - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить більш як 1 млн. гривень, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поданий учасником реєстраційний внесок не повертається.

7. Після оприлюднення оголошення заявники сплачують гарантійний внесок, реєстраційний внесок на банківський рахунок оператора та подають заявку про участь в аукціоні через свій особистий кабінет в електронній торговій системі для реєстрації як учасника.

8. Заявка про участь в аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається заявником в електронній формі за допомогою інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів шляхом заповнення електронних форм, після чого завантажуються такі документи:
* витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - резидентів;
* документ про реєстрацію у державі місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
* документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску та реєстраційного внеску.
Анулювання закритої цінової пропозиції може бути здійснено виключно учасником, який її подав в його особистому кабінеті в електронній торговій системі до моменту закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні, або здійснюється в разі не підтвердження учасником своєї закритої цінової пропозиції (у випадку внесення організатором технічних змін до оголошення).

9. Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону.

Оператор проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, наданої заявником: для юридичних осіб - резидентів - код згідно з ЄДРПОУ, найменування, місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку у паспорті, - копію паспорта з відміткою), прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, контактна інформація; для юридичних осіб - нерезидентів - дані документа про реєстрацію у державі місцезнаходження (витягу із торговельного, банківського або судового реєстру тощо).

Невідповідність ідентифікаційної інформації, наданої заявником в його документах, даним, які зазначаються ним в заявці про участь в аукціоні, є підставою для відмови заявникові у доступі до участі в аукціоні.
=== Проведення аукціону ===
Аукціон проходить в електронній торговій системі та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в дату та час, які визначені оголошенням в електронній торговій системі.

У кожному раунді кожен учасник протягом трьох хвилин у порядку від менших до більших цінових пропозицій, а у разі їх збігу від тих, що подані пізніше, до тих, що подані раніше, має право зробити крок аукціону в порядку, передбаченому цим пунктом. У разі відсутності цінової пропозиції від учасника протягом трьох хвилин цінова пропозиція такого учасника у поточному раунді вважається такою, що здійснена в розмірі його закритої цінової пропозиції для першого раунду або його попередньої цінової пропозиції для другого та третього раундів.

Учасник має право протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).

Після завершення раунду електронна торгова система робить паузу на три хвилини і оголошує наступний раунд.

Протягом кожного раунду аукціону всім учасникам забезпечується рівний доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації про місця розташування їх цінових пропозицій в електронній торговій системі від найнижчої до найвищої у кожному раунді проведення аукціону та інформації про кількість учасників у даному раунді аукціону без зазначення їх найменувань.

Протокол за результатами аукціону формується та оприлюднюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону.
=== Результати проведення аукціону ===
Переможцем вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, у разі відмови ним від підписання протоколу за результатами аукціону - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі, коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, - учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, якщо такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону.

Переможець зобов’язаний:
* надати організатору довідку про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* підписати протокол за результатами аукціону та подати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію, протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
* на підставі підписаного протоколу за результатами аукціону звернутися до організатора з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Організатор не має права ставити додаткові вимоги, крім тих, що зазначені в оголошенні про проведення аукціону та/або витребовувати додаткові документи у переможця аукціону, крім тих, що передбачені цим Порядком.

Після завершення аукціону протокол за результатами аукціону підписується переможцем та оператором і надсилається оператором організатору протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону. Організатор протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем отримання протоколу за результатами аукціону, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, підписує та опубліковує протокол за результатами аукціону в електронній торговій системі.

Договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта укладається між організатором та переможцем не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати опублікування організатором протоколу аукціону в електронній торговій системі.

У разі невідповідності переможця аукціону вимогам порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, організатор через особистий кабінет дискваліфікує переможця, завантаживши наказ про дискваліфікацію переможця в електронній торговій системі, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації. У такому випадку центральна база даних формує новий протокол за результатами аукціону з визначенням переможцем учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а за однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону.

У випадку дискваліфікації переможця сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок організатора, зазначений ним в оголошенні, протягом трьох робочих днів з дня завантаження наказу про дискваліфікацію переможця.

Переможець аукціону має здійснити у повному обсязі розрахунки коштів за лот на казначейський рахунок, зазначений організатором в оголошенні.

У разі надання учасником попередньої згоди на очікування гарантійний внесок не повертається оператором до моменту опублікування в електронній торговій системі організатором договору або до моменту відкликання учасником згоди шляхом натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті та подання заяви щодо повернення гарантійного внеску. Оператор зобов’язаний повернути гарантійний внесок такому учаснику протягом десяти робочих днів з дати подання заяви та натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті.

Повернення сплачених гарантійних внесків учасникам, крім переможця аукціону та учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця аукціону, а за однакових цінових пропозицій учасників - того з них, який подав цінову пропозицію раніше за інших, здійснюється оператором протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону.

Якщо на аукціоні лот не був реалізований або аукціон був визнаний таким, що не відбувся (на момент закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні подано менш як дві заявки, за результатами проведення аукціону найбільша цінова пропозиція жодного із учасників не перевищує стартову ціну на мінімальний крок аукціону), нереалізований лот виставляється на повторний аукціон за рішенням організатора. У випадку, якщо аукціон визнано таким, що не відбувся, гарантійні внески повертаються учасникам відповідними операторами не пізніше трьох робочих днів із дня настання такої події.
[[Категорія:Екологічне право]]

Особливості проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів

2024-07-09T06:55:22Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 1138 "Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1347-2023-%D0%BF#n319 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 "Деякі питання здійснення спеціального використання водних біоресурсів"]
== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах ==
Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах (далі – Порядок) визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Дія Порядку не поширюється на:
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури;
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
* використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства.
Спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта здійснюється користувачем водних біоресурсів одноосібно та передбачає відтворення та добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до вимог, встановлених режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, з метою збереження та раціонального використання аборигенних видів водних біоресурсів.

Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не повинен перевищувати '''10''' років.

Для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на підставі звернення суб’єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) протягом '''10''' робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, до якого додаються такі обов’язкові документи:
* характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
* пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів;
* інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), передбачена законодавством.
У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не розробляються.

Обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта розробляються на замовлення Держрибагентства підприємствами, установами або організаціями, що належать до сфери управління Держрибагентства, або науковими установами, які перебувають у віданні Національної академії наук, Національної академії аграрних наук (далі - наукові установи), відповідно до погодженої Держрибагентством програми дослідних робіт.

Витрати, здійснені Держрибагентством в межах затверджених асигнувань на відповідний рік для замовлення обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, відшкодовуються суб’єктом господарювання, з яким укладено договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водних об’єктів за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта та обґрунтування розглядаються науково-промисловою радою Держрибагентства, з урахуванням її пропозицій проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта погоджується Держрибагентством протягом '''30''' календарних днів з дня надходження такого проекту та подається на затвердження до Мінагрополітики.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, погоджений Держрибагентством, протягом '''15''' робочих днів з дня його надходження затверджується Мінагрополітики.

Суб’єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

'''Підстави для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта:'''
# Невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
# звернення користувача водних біоресурсів із заявою про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
# рішення суду про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
У разі наявності підстав для скасування, Держрибагентство протягом '''10''' робочих днів з дня їх виявлення подає до Мінагрополітики обґрунтоване подання про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта. Мінагрополітики протягом '''10''' робочих днів розглядає зазначене подання та видає наказ про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів ==
=== Загальна частина ===
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.
=== Підготовка до проведення аукціону ===
1. Організатор самостійно та безоплатно через електронний майданчик, що підключений до центральної бази даних, оприлюднює в електронній торговій системі оголошення ''не пізніше ніж за сім днів'' до дати проведення аукціону.

2. В оголошенні визначаються умови продажу лота, що повинні містити:
* інформацію про організатора (найменування, місцезнаходження, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);
* порядок оформлення участі в аукціоні;
* дату аукціону, кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні з урахуванням особливостей, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи;
* відомості про лот;
* стартову ціну лота;
* мінімальний крок аукціону, що визначається організатором в діапазоні від 1 до 10 відсотків стартової ціни лота;
* розмір гарантійного внеску та реєстраційного внеску;
* вимоги організатора до заявника;
* реквізити рахунків, найменування територіального органу Казначейства, його місцезнаходження та номери рахунків у національній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями за придбаний лот та науково-біологічне обґрунтування.
Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

3. Заявник повинен відповідати таким вимогам:
* не мати заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* не перебувати у процесах банкрутства (неплатоспроможності) або у процесі припинення;
* не підпадати під застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”].
4. Стартова ціна лота визначається як розмір плати за види та обсяги водних біоресурсів, визначені режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який обчислюється на строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта за такою формулою:
СЦ = Рп х О х С,
де СЦ - стартова ціна лота;
Рп - розмір плати за спеціальне використання виду водного біоресурсу,
О - обсяг видів водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), визначені у лоті;
С - строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

5. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

6. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні визначається у такому розмірі:
* у разі, коли стартова ціна лота становить менше 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 20 до 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 50 до 200 тис. гривень, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 200 тис. гривень до 1 млн. гривень, - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить більш як 1 млн. гривень, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поданий учасником реєстраційний внесок не повертається.

7. Після оприлюднення оголошення заявники сплачують гарантійний внесок, реєстраційний внесок на банківський рахунок оператора та подають заявку про участь в аукціоні через свій особистий кабінет в електронній торговій системі для реєстрації як учасника.

8. Заявка про участь в аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається заявником в електронній формі за допомогою інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів шляхом заповнення електронних форм, після чого завантажуються такі документи:
* витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - резидентів;
* документ про реєстрацію у державі місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
* документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску та реєстраційного внеску.
Анулювання закритої цінової пропозиції може бути здійснено виключно учасником, який її подав в його особистому кабінеті в електронній торговій системі до моменту закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні, або здійснюється в разі не підтвердження учасником своєї закритої цінової пропозиції (у випадку внесення організатором технічних змін до оголошення).

9. Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону.

Оператор проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, наданої заявником: для юридичних осіб - резидентів - код згідно з ЄДРПОУ, найменування, місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку у паспорті, - копію паспорта з відміткою), прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, контактна інформація; для юридичних осіб - нерезидентів - дані документа про реєстрацію у державі місцезнаходження (витягу із торговельного, банківського або судового реєстру тощо).

Невідповідність ідентифікаційної інформації, наданої заявником в його документах, даним, які зазначаються ним в заявці про участь в аукціоні, є підставою для відмови заявникові у доступі до участі в аукціоні.
=== Проведення аукціону ===
Аукціон проходить в електронній торговій системі та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в дату та час, які визначені оголошенням в електронній торговій системі.

У кожному раунді кожен учасник протягом трьох хвилин у порядку від менших до більших цінових пропозицій, а у разі їх збігу від тих, що подані пізніше, до тих, що подані раніше, має право зробити крок аукціону в порядку, передбаченому цим пунктом. У разі відсутності цінової пропозиції від учасника протягом трьох хвилин цінова пропозиція такого учасника у поточному раунді вважається такою, що здійснена в розмірі його закритої цінової пропозиції для першого раунду або його попередньої цінової пропозиції для другого та третього раундів.

Учасник має право протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).

Після завершення раунду електронна торгова система робить паузу на три хвилини і оголошує наступний раунд.

Протягом кожного раунду аукціону всім учасникам забезпечується рівний доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації про місця розташування їх цінових пропозицій в електронній торговій системі від найнижчої до найвищої у кожному раунді проведення аукціону та інформації про кількість учасників у даному раунді аукціону без зазначення їх найменувань.

Протокол за результатами аукціону формується та оприлюднюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону.
=== Результати проведення аукціону ===
Переможцем вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, у разі відмови ним від підписання протоколу за результатами аукціону - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі, коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, - учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, якщо такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону.

Переможець зобов’язаний:
* надати організатору довідку про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* підписати протокол за результатами аукціону та подати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію, протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
* на підставі підписаного протоколу за результатами аукціону звернутися до організатора з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Організатор не має права ставити додаткові вимоги, крім тих, що зазначені в оголошенні про проведення аукціону та/або витребовувати додаткові документи у переможця аукціону, крім тих, що передбачені цим Порядком.

Після завершення аукціону протокол за результатами аукціону підписується переможцем та оператором і надсилається оператором організатору протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону. Організатор протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем отримання протоколу за результатами аукціону, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, підписує та опубліковує протокол за результатами аукціону в електронній торговій системі.

Договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта укладається між організатором та переможцем не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати опублікування організатором протоколу аукціону в електронній торговій системі.

У разі невідповідності переможця аукціону вимогам порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, організатор через особистий кабінет дискваліфікує переможця, завантаживши наказ про дискваліфікацію переможця в електронній торговій системі, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації. У такому випадку центральна база даних формує новий протокол за результатами аукціону з визначенням переможцем учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а за однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону.

У випадку дискваліфікації переможця сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок організатора, зазначений ним в оголошенні, протягом трьох робочих днів з дня завантаження наказу про дискваліфікацію переможця.

Переможець аукціону має здійснити у повному обсязі розрахунки коштів за лот на казначейський рахунок, зазначений організатором в оголошенні.

У разі надання учасником попередньої згоди на очікування гарантійний внесок не повертається оператором до моменту опублікування в електронній торговій системі організатором договору або до моменту відкликання учасником згоди шляхом натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті та подання заяви щодо повернення гарантійного внеску. Оператор зобов’язаний повернути гарантійний внесок такому учаснику протягом десяти робочих днів з дати подання заяви та натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті.

Повернення сплачених гарантійних внесків учасникам, крім переможця аукціону та учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця аукціону, а за однакових цінових пропозицій учасників - того з них, який подав цінову пропозицію раніше за інших, здійснюється оператором протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону.

Якщо на аукціоні лот не був реалізований або аукціон був визнаний таким, що не відбувся (на момент закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні подано менш як дві заявки, за результатами проведення аукціону найбільша цінова пропозиція жодного із учасників не перевищує стартову ціну на мінімальний крок аукціону), нереалізований лот виставляється на повторний аукціон за рішенням організатора. У випадку, якщо аукціон визнано таким, що не відбувся, гарантійні внески повертаються учасникам відповідними операторами не пізніше трьох робочих днів із дня настання такої події.
[[Категорія:Екологічне право]]

Особливості проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів

2024-07-08T18:33:42Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 1138 "Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання"]
== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах ==
Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах (далі – Порядок) визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Дія Порядку не поширюється на:
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури;
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
* використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства.
Спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта здійснюється користувачем водних біоресурсів одноосібно та передбачає відтворення та добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до вимог, встановлених режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, з метою збереження та раціонального використання аборигенних видів водних біоресурсів.

Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не повинен перевищувати '''10''' років.

Для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на підставі звернення суб’єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) протягом '''10''' робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, до якого додаються такі обов’язкові документи:
* характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
* пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів;
* інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), передбачена законодавством.
У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не розробляються.

Обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта розробляються на замовлення Держрибагентства підприємствами, установами або організаціями, що належать до сфери управління Держрибагентства, або науковими установами, які перебувають у віданні Національної академії наук, Національної академії аграрних наук (далі - наукові установи), відповідно до погодженої Держрибагентством програми дослідних робіт.

Витрати, здійснені Держрибагентством в межах затверджених асигнувань на відповідний рік для замовлення обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, відшкодовуються суб’єктом господарювання, з яким укладено договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водних об’єктів за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта та обґрунтування розглядаються науково-промисловою радою Держрибагентства, з урахуванням її пропозицій проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта погоджується Держрибагентством протягом '''30''' календарних днів з дня надходження такого проекту та подається на затвердження до Мінагрополітики.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, погоджений Держрибагентством, протягом '''15''' робочих днів з дня його надходження затверджується Мінагрополітики.

Суб’єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

'''Підстави для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта:'''
# Невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
# звернення користувача водних біоресурсів із заявою про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
# рішення суду про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
У разі наявності підстав для скасування, Держрибагентство протягом '''10''' робочих днів з дня їх виявлення подає до Мінагрополітики обґрунтоване подання про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта. Мінагрополітики протягом '''10''' робочих днів розглядає зазначене подання та видає наказ про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів ==
=== Загальна частина ===
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.
=== Підготовка до проведення аукціону ===
1. Організатор самостійно та безоплатно через електронний майданчик, що підключений до центральної бази даних, оприлюднює в електронній торговій системі оголошення ''не пізніше ніж за сім днів'' до дати проведення аукціону.

2. В оголошенні визначаються умови продажу лота, що повинні містити:
* інформацію про організатора (найменування, місцезнаходження, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);
* порядок оформлення участі в аукціоні;
* дату аукціону, кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні з урахуванням особливостей, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи;
* відомості про лот;
* стартову ціну лота;
* мінімальний крок аукціону, що визначається організатором в діапазоні від 1 до 10 відсотків стартової ціни лота;
* розмір гарантійного внеску та реєстраційного внеску;
* вимоги організатора до заявника;
* реквізити рахунків, найменування територіального органу Казначейства, його місцезнаходження та номери рахунків у національній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями за придбаний лот та науково-біологічне обґрунтування.
Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

3. Заявник повинен відповідати таким вимогам:
* не мати заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* не перебувати у процесах банкрутства (неплатоспроможності) або у процесі припинення;
* не підпадати під застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”].
4. Стартова ціна лота визначається як розмір плати за види та обсяги водних біоресурсів, визначені режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який обчислюється на строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта за такою формулою:
СЦ = Рп х О х С,
де СЦ - стартова ціна лота;
Рп - розмір плати за спеціальне використання виду водного біоресурсу, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 р. № 125 “Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання”];
О - обсяг видів водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), визначені у лоті;
С - строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

5. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

6. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні визначається у такому розмірі:
* у разі, коли стартова ціна лота становить менше 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 20 до 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 50 до 200 тис. гривень, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 200 тис. гривень до 1 млн. гривень, - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить більш як 1 млн. гривень, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поданий учасником реєстраційний внесок не повертається.

7. Після оприлюднення оголошення заявники сплачують гарантійний внесок, реєстраційний внесок на банківський рахунок оператора та подають заявку про участь в аукціоні через свій особистий кабінет в електронній торговій системі для реєстрації як учасника.

8. Заявка про участь в аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається заявником в електронній формі за допомогою інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів шляхом заповнення електронних форм, після чого завантажуються такі документи:
* витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - резидентів;
* документ про реєстрацію у державі місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
* документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску та реєстраційного внеску.
Анулювання закритої цінової пропозиції може бути здійснено виключно учасником, який її подав в його особистому кабінеті в електронній торговій системі до моменту закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні, або здійснюється в разі не підтвердження учасником своєї закритої цінової пропозиції (у випадку внесення організатором технічних змін до оголошення).

9. Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону.

Оператор проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, наданої заявником: для юридичних осіб - резидентів - код згідно з ЄДРПОУ, найменування, місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку у паспорті, - копію паспорта з відміткою), прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, контактна інформація; для юридичних осіб - нерезидентів - дані документа про реєстрацію у державі місцезнаходження (витягу із торговельного, банківського або судового реєстру тощо).

Невідповідність ідентифікаційної інформації, наданої заявником в його документах, даним, які зазначаються ним в заявці про участь в аукціоні, є підставою для відмови заявникові у доступі до участі в аукціоні.
=== Проведення аукціону ===
Аукціон проходить в електронній торговій системі та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в дату та час, які визначені оголошенням в електронній торговій системі.

У кожному раунді кожен учасник протягом трьох хвилин у порядку від менших до більших цінових пропозицій, а у разі їх збігу від тих, що подані пізніше, до тих, що подані раніше, має право зробити крок аукціону в порядку, передбаченому цим пунктом. У разі відсутності цінової пропозиції від учасника протягом трьох хвилин цінова пропозиція такого учасника у поточному раунді вважається такою, що здійснена в розмірі його закритої цінової пропозиції для першого раунду або його попередньої цінової пропозиції для другого та третього раундів.

Учасник має право протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).

Після завершення раунду електронна торгова система робить паузу на три хвилини і оголошує наступний раунд.

Протягом кожного раунду аукціону всім учасникам забезпечується рівний доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації про місця розташування їх цінових пропозицій в електронній торговій системі від найнижчої до найвищої у кожному раунді проведення аукціону та інформації про кількість учасників у даному раунді аукціону без зазначення їх найменувань.

Протокол за результатами аукціону формується та оприлюднюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону.
=== Результати проведення аукціону ===
Переможцем вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, у разі відмови ним від підписання протоколу за результатами аукціону - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі, коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, - учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, якщо такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону.

Переможець зобов’язаний:
* надати організатору довідку про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* підписати протокол за результатами аукціону та подати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію, протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
* на підставі підписаного протоколу за результатами аукціону звернутися до організатора з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Організатор не має права ставити додаткові вимоги, крім тих, що зазначені в оголошенні про проведення аукціону та/або витребовувати додаткові документи у переможця аукціону, крім тих, що передбачені цим Порядком.

Після завершення аукціону протокол за результатами аукціону підписується переможцем та оператором і надсилається оператором організатору протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону. Організатор протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем отримання протоколу за результатами аукціону, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, підписує та опубліковує протокол за результатами аукціону в електронній торговій системі.

Договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта укладається між організатором та переможцем не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати опублікування організатором протоколу аукціону в електронній торговій системі.

У разі невідповідності переможця аукціону вимогам порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, організатор через особистий кабінет дискваліфікує переможця, завантаживши наказ про дискваліфікацію переможця в електронній торговій системі, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації. У такому випадку центральна база даних формує новий протокол за результатами аукціону з визначенням переможцем учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а за однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону.

У випадку дискваліфікації переможця сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок організатора, зазначений ним в оголошенні, протягом трьох робочих днів з дня завантаження наказу про дискваліфікацію переможця.

Переможець аукціону має здійснити у повному обсязі розрахунки коштів за лот на казначейський рахунок, зазначений організатором в оголошенні.

У разі надання учасником попередньої згоди на очікування гарантійний внесок не повертається оператором до моменту опублікування в електронній торговій системі організатором договору або до моменту відкликання учасником згоди шляхом натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті та подання заяви щодо повернення гарантійного внеску. Оператор зобов’язаний повернути гарантійний внесок такому учаснику протягом десяти робочих днів з дати подання заяви та натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті.

Повернення сплачених гарантійних внесків учасникам, крім переможця аукціону та учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця аукціону, а за однакових цінових пропозицій учасників - того з них, який подав цінову пропозицію раніше за інших, здійснюється оператором протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону.

Якщо на аукціоні лот не був реалізований або аукціон був визнаний таким, що не відбувся (на момент закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні подано менш як дві заявки, за результатами проведення аукціону найбільша цінова пропозиція жодного із учасників не перевищує стартову ціну на мінімальний крок аукціону), нереалізований лот виставляється на повторний аукціон за рішенням організатора. У випадку, якщо аукціон визнано таким, що не відбувся, гарантійні внески повертаються учасникам відповідними операторами не пізніше трьох робочих днів із дня настання такої події.
[[Категорія:Екологічне право]]

Особливості проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів

2024-07-08T16:31:57Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 1138 "Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання"]
== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах ==
Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах (далі – Порядок) визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах.

Дія Порядку не поширюється на:
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури;
* використання водних біоресурсів, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
* використання водних біоресурсів під час здійснення промислового рибальства.
Спеціальне використання водних біоресурсів у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта здійснюється користувачем водних біоресурсів одноосібно та передбачає відтворення та добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до вимог, встановлених режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, з метою збереження та раціонального використання аборигенних видів водних біоресурсів.
Строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не повинен перевищувати '''10''' років.

Для розробки обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта територіальний орган Держрибагентства, у районі діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на підставі звернення суб’єкта господарювання з пропозицією щодо розробки режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) протягом '''10''' робочих днів подає до Держрибагентства клопотання на розробку науково-біологічного обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, до якого додаються такі обов’язкові документи:
* характеристика рибогосподарського водного об’єкта (його частини);
* пропозиції щодо ефективного та раціонального використання, відтворення водних біоресурсів;
* інформація про обмеження щодо провадження рибогосподарської діяльності на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), передбачена законодавством.
У разі наявності обмежень, що не дозволяють провадити рибогосподарську діяльність на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта не розробляються.

Обґрунтування та проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта розробляються на замовлення Держрибагентства підприємствами, установами або організаціями, що належать до сфери управління Держрибагентства, або науковими установами, які перебувають у віданні Національної академії наук, Національної академії аграрних наук (далі - наукові установи), відповідно до погодженої Держрибагентством програми дослідних робіт.

Витрати, здійснені Держрибагентством в межах затверджених асигнувань на відповідний рік для замовлення обґрунтування та проекту режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, відшкодовуються суб’єктом господарювання, з яким укладено договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водних об’єктів за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта та обґрунтування розглядаються науково-промисловою радою Держрибагентства, з урахуванням її пропозицій проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта погоджується Держрибагентством протягом '''30''' календарних днів з дня надходження такого проекту та подається на затвердження до Міндовкілля.

Проект режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, погоджений Держрибагентством, протягом '''15''' робочих днів з дня його надходження затверджується Мінагрополітики.

Суб’єкт господарювання, який отримає режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, визначається за результатами аукціону з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.

'''Підстави для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта:'''
# Невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);
# звернення користувача водних біоресурсів із заявою про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта;
# ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
# рішення суду про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
У разі наявності підстав для скасування, Держрибагентство протягом '''10''' робочих днів з дня їх виявлення подає до Мінагрополітики обґрунтоване подання про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта. Мінагрополітики протягом '''10''' робочих днів розглядає зазначене подання та видає наказ про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

== Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів ==
=== Загальна частина ===
Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів.
=== Підготовка до проведення аукціону ===
1. Організатор самостійно та безоплатно через електронний майданчик, що підключений до центральної бази даних, оприлюднює в електронній торговій системі оголошення ''не пізніше ніж за сім днів'' до дати проведення аукціону.

2. В оголошенні визначаються умови продажу лота, що повинні містити:
* інформацію про організатора (найменування, місцезнаходження, контактні номери телефонів, адреса електронної пошти);
* порядок оформлення участі в аукціоні;
* дату аукціону, кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні з урахуванням особливостей, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи;
* відомості про лот;
* стартову ціну лота;
* мінімальний крок аукціону, що визначається організатором в діапазоні від 1 до 10 відсотків стартової ціни лота;
* розмір гарантійного внеску та реєстраційного внеску;
* вимоги організатора до заявника;
* реквізити рахунків, найменування територіального органу Казначейства, його місцезнаходження та номери рахунків у національній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями за придбаний лот та науково-біологічне обґрунтування.
Одне оголошення про проведення аукціону містить інформацію тільки про один лот.

3. Заявник повинен відповідати таким вимогам:
* не мати заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* не перебувати у процесах банкрутства (неплатоспроможності) або у процесі припинення;
* не підпадати під застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”].
4. Стартова ціна лота визначається як розмір плати за види та обсяги водних біоресурсів, визначені режимом рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, який обчислюється на строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта за такою формулою:
СЦ = Рп х О х С,
де СЦ - стартова ціна лота;
Рп - розмір плати за спеціальне використання виду водного біоресурсу, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/125-2020-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 р. № 125 “Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання”];
О - обсяг видів водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), визначені у лоті;
С - строк дії режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.

5. Гарантійний внесок встановлюється організатором аукціону в розмірі 10 відсотків стартової ціни лота, але не менше розміру трьох мінімальних заробітних плат.

6. Реєстраційний внесок за участь в аукціоні визначається у такому розмірі:
* у разі, коли стартова ціна лота становить менше 20 тис. гривень, - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 20 до 50 тис. гривень, - сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 50 до 200 тис. гривень, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить від 200 тис. гривень до 1 млн. гривень, - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* у разі, коли стартова ціна лота становить більш як 1 млн. гривень, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поданий учасником реєстраційний внесок не повертається.

7. Після оприлюднення оголошення заявники сплачують гарантійний внесок, реєстраційний внесок на банківський рахунок оператора та подають заявку про участь в аукціоні через свій особистий кабінет в електронній торговій системі для реєстрації як учасника.

8. Заявка про участь в аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається заявником в електронній формі за допомогою інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів шляхом заповнення електронних форм, після чого завантажуються такі документи:
* витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - резидентів;
* документ про реєстрацію у державі місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;
* документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску та реєстраційного внеску.
Анулювання закритої цінової пропозиції може бути здійснено виключно учасником, який її подав в його особистому кабінеті в електронній торговій системі до моменту закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні, або здійснюється в разі не підтвердження учасником своєї закритої цінової пропозиції (у випадку внесення організатором технічних змін до оголошення).

9. Подання заявки про участь в аукціоні свідчить про згоду заявника з умовами проведення аукціону.

Оператор проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, наданої заявником: для юридичних осіб - резидентів - код згідно з ЄДРПОУ, найменування, місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку у паспорті, - копію паспорта з відміткою), прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, контактна інформація; для юридичних осіб - нерезидентів - дані документа про реєстрацію у державі місцезнаходження (витягу із торговельного, банківського або судового реєстру тощо).

Невідповідність ідентифікаційної інформації, наданої заявником в його документах, даним, які зазначаються ним в заявці про участь в аукціоні, є підставою для відмови заявникові у доступі до участі в аукціоні.
=== Проведення аукціону ===
Аукціон проходить в електронній торговій системі та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Аукціон починається автоматично в дату та час, які визначені оголошенням в електронній торговій системі.

У кожному раунді кожен учасник протягом трьох хвилин у порядку від менших до більших цінових пропозицій, а у разі їх збігу від тих, що подані пізніше, до тих, що подані раніше, має право зробити крок аукціону в порядку, передбаченому цим пунктом. У разі відсутності цінової пропозиції від учасника протягом трьох хвилин цінова пропозиція такого учасника у поточному раунді вважається такою, що здійснена в розмірі його закритої цінової пропозиції для першого раунду або його попередньої цінової пропозиції для другого та третього раундів.

Учасник має право протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).

Після завершення раунду електронна торгова система робить паузу на три хвилини і оголошує наступний раунд.

Протягом кожного раунду аукціону всім учасникам забезпечується рівний доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації про місця розташування їх цінових пропозицій в електронній торговій системі від найнижчої до найвищої у кожному раунді проведення аукціону та інформації про кількість учасників у даному раунді аукціону без зазначення їх найменувань.

Протокол за результатами аукціону формується та оприлюднюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону.
=== Результати проведення аукціону ===
Переможцем вважається учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за виставлений лот, у разі відмови ним від підписання протоколу за результатами аукціону - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі, коли учасники подали пропозиції з однаковим розміром ціни, - учасник, який подав свою пропозицію раніше, ніж інші учасники з аналогічним розміром ціни, за умови, якщо такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону або подано закриту цінову пропозицію, яка перевищує стартову ціну лота не менше ніж на один мінімальний крок аукціону.

Переможець зобов’язаний:
* надати організатору довідку про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
* підписати протокол за результатами аукціону та подати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію, протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
* на підставі підписаного протоколу за результатами аукціону звернутися до організатора з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта.
Організатор не має права ставити додаткові вимоги, крім тих, що зазначені в оголошенні про проведення аукціону та/або витребовувати додаткові документи у переможця аукціону, крім тих, що передбачені цим Порядком.

Після завершення аукціону протокол за результатами аукціону підписується переможцем та оператором і надсилається оператором організатору протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону. Організатор протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем отримання протоколу за результатами аукціону, перевіряє відповідність переможця вимогам, визначеним порядком реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, підписує та опубліковує протокол за результатами аукціону в електронній торговій системі.

Договір купівлі-продажу режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта укладається між організатором та переможцем не пізніше ніж через 30 робочих днів з дати опублікування організатором протоколу аукціону в електронній торговій системі.

У разі невідповідності переможця аукціону вимогам порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об’єкта шляхом електронних торгів, організатор через особистий кабінет дискваліфікує переможця, завантаживши наказ про дискваліфікацію переможця в електронній торговій системі, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації. У такому випадку центральна база даних формує новий протокол за результатами аукціону з визначенням переможцем учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а за однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону.

У випадку дискваліфікації переможця сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок організатора, зазначений ним в оголошенні, протягом трьох робочих днів з дня завантаження наказу про дискваліфікацію переможця.

Переможець аукціону має здійснити у повному обсязі розрахунки коштів за лот на казначейський рахунок, зазначений організатором в оголошенні.

У разі надання учасником попередньої згоди на очікування гарантійний внесок не повертається оператором до моменту опублікування в електронній торговій системі організатором договору або до моменту відкликання учасником згоди шляхом натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті та подання заяви щодо повернення гарантійного внеску. Оператор зобов’язаний повернути гарантійний внесок такому учаснику протягом десяти робочих днів з дати подання заяви та натискання відповідної кнопки в особистому кабінеті.

Повернення сплачених гарантійних внесків учасникам, крім переможця аукціону та учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця аукціону, а за однакових цінових пропозицій учасників - того з них, який подав цінову пропозицію раніше за інших, здійснюється оператором протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу за результатами аукціону.

Якщо на аукціоні лот не був реалізований або аукціон був визнаний таким, що не відбувся (на момент закінчення кінцевого строку прийняття заявок про участь в аукціоні подано менш як дві заявки, за результатами проведення аукціону найбільша цінова пропозиція жодного із учасників не перевищує стартову ціну на мінімальний крок аукціону), нереалізований лот виставляється на повторний аукціон за рішенням організатора. У випадку, якщо аукціон визнано таким, що не відбувся, гарантійні внески повертаються учасникам відповідними операторами не пізніше трьох робочих днів із дня настання такої події.
[[Категорія:Екологічне право]]

Відповідальність за виготовлення, збут та носіння холодної зброї

2024-07-04T09:51:56Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622]
== Визначення термінів - носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, збут ==
Всі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу.
{| class="wikitable"
|-
| Носіння|| Переміщення чи транспортування зброї безпосередньо при собі: в руках, одязі, сумці, транспортному засобі тощо.
|-
| Виготовлення || Дії, результатом яких є створення предметів, які набувають відповідних характерних властивостей холодної зброї.
|-
| Ремонт || Відновлення характерних властивостей зброї шляхом усунення пошкоджень, поломок, дефектів, заміни непридатних частин чи механізмів, внаслідок якого такі предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.
|-
| Збут || Передачі зброї іншій особі на безоплатній чи платній основі: шляхом дарування, обміну, продажу тощо.
|-
| Зберігання || Слід звернути увагу, що кримінальної відповідальності за зберігання холодної зброї не передбачено. Тобто, для прикладу зберігання вдома ножа, який відноситься до холодної зброї, – не є протиправним і не тягне за собою покарання.
|-
| Придбання || До придбання належать дії як: полягають в сплатному чи безоплатному набутті відповідних предметів будь яким способом - купівлі, обміну, одержання як плати за виконану роботу чи надані послуги, привласнення знайденого одержання в подарунок чи як відшкодування боргу тощо.
|-
| Передача || Передача - це безоплатно надання відповідних предметів іншим особам які не мають права на їх придбання (дарування, надання у тимчасове користування).
|}
== Поняття кримінальної відповідальності ==
В Кримінальному кодексі України це поняття не розкривається. В теорії кримінального права його трактують по-різному.
Кримінальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка полягає в обмеженні прав та свобод особи у разі вчинення нею злочину та його доведеність, визначає тяжкість і ступінь відповідальності, встановленої нормами Кримінального кодексу.
== Види кримінальної відповідальності ==
Кримінальна відповідальність є двох видів: '''позитивна''' та '''негативна'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Позитивна кримінальна відповідальність'''
Позитивна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї КК, не вчиняти злочинів. Виникає позитивна кримінальна відповідальність із набранням чинності КК.
|| '''Об'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності'''
До об'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо: наявність кримінально-правових встановлень, які містяться в статтях КК та забороняють вчиняти певні діяння (злочини) або надають особі право на певну поведінку, наприклад, на затримання особи, що вчинила злочин.

'''Суб'єктивні ознаки позитивної кримінальної відповідальності'''
До суб'єктивних ознак позитивної кримінальної відповідальності відносимо обов'язок особи вести себе відповідно вимогам КК, тобто не порушувати його встановлення. Не вчинення особою злочину означає реалізацію позитивної кримінальної відповідальності.
|-
| '''Негативна кримінальна відповідальність'''
Негативна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи бути відповідальною за вчинений нею злочин і перетерпіти передбачені законом заходи реагування. Виникає негативна кримінальна відповідальність із моменту вчинення особою злочину.
|| '''Об'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності'''
До об'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо такі: наявність кримінально-правової заборони не вчиняти злочин; наявність в діянні особи складу злочину; перетерпіння особою заходів, передбачених КК.

'''Суб'єктивні ознаки негативної кримінальної відповідальності'''
До суб'єктивних ознак негативної кримінальної відповідальності віднесемо наступні: обов'язок особи, в діянні якої є склад злочину, зазнати на собі заходів, передбачених КК. Завершується негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність у повному своєму розвитку фактом погашення або зняття судимості за вчинений злочин.
Наприклад, фактом звільнення особи від кримінальної відповідальності, в нашому випадку це добровільна здача органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
|}
== Відповідальність фізичної особи ==
'''Незаконне поводження з кинджалами, фінськими ножами, кастетами чи іншою холодною зброєю'''

Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.2 ст. 263 КК України])- караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
== За яку холодну зброю передбачена кримінальна відповідальність? ==
Кримінальна відповідальність настає згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.2 ст.263 КК] за незаконний обіг таких предметів: 
# кинджали;
# фінські ножі;
# кастети;
# інша холодна зброя (пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м’язової сили людини чи механічного пристрою; предмети, які справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект. Наприклад- багнет, шабля, меч, спис, стилет, ніж, лук, арбалет, нунчаку, булава, бойова сокира тощо).
Важливим моментом є те, що кримінальна відповідальність може наступати лише тоді, коли вилучені зброя, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої є придатними до використання за цільовим призначенням.

Питання чи є зазначені вище предмети виготовленими промисловим, серійним способом, або є саморобними чи переробленим, не впливає на факт наявності складу злочину.
Необхідно мати на увазі, що визначення факту того, що певний предмет є вогнепальною чи холодною зброєю, бойовим припасом, вибуховою речовиною чи вибуховим пристроєм в конкретних випадках здійснюється на підставі висновку експерта. Під час кримінального провадження для вирішення цього питання має бути обов’язково призначена та проведена криміналістична експертиза.

Під час вирішення питання законності дій, пов’язаних з обігом зброї, необхідно керуватися відповідними нормативно-правовими актами, зокрема: - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Положенням про дозвільну систему];

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622.]

Постановою ВСУ № 3 від 26.04.2002 року “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами” визначено, що до холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м’язової сили людини або дії механічного пристрою.
== Звільнення від кримінальної відповідальності ==
''Не підлягає'' кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 статті 263] КК України, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

При цьому добровільним здавання є тоді коли воно вчинене за власною волею незалежно від мотивів, однак не в зв'язку з тим, що органами влади виявлено факт зберігання відповідних предметів. Потрібно також, щоб особа здала всю наявну у неї зброю та інші предмети щодо яких вчинялися незаконні дії.

Об'єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Загально небезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства. Тому встановлені спеціальні правила поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу. 
Предметом злочину можуть бути: 
# ''вогнепальна зброя'' (крім гладко-ствольної мисливської);
# ''бойові припаси'';
# ''вибухові речовини'';
# ''вибухові пристрої'' (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263] КК України);
# ''холодна зброя'' (кинджали, фінські ножі, кастети) (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 ст. 263] КК України).
== Добровільна здача зброї ==
Державно компетентними органами, з метою виведення зброї, боєприпасів, вибухівки та спеціальних засобів з незаконного обігу щорічно проводиться місячник добровільної здачі зброї.

Про це повідомляється у прес-службі головного управління Національної поліції.

Якщо у вказаний термін добровільно здати мисливську вогнепальну, холодну, газову зброю, то в подальшому після оформлення відповідних документів можна зареєструвати цю зброю в особисту власність і використовувати її на законних підставах.

Для отримання більш детальної інформації просимо звертатися до територіальних органів головних управлінь Національної поліції України або дільничних офіцерів поліції в місцях вашого проживання або тимчасового перебування.
[[Категорія:Злочини]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2024-07-04T08:38:28Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене Особливою частиною КК України), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини. Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого). Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n934 ст. 147] КК України, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153] КК України або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15] КК України. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] КК України. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] КК України.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2024-07-03T12:13:10Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання.Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене Особливою частиною КК України), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n934 ст. 147] КК України, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n927 ст. 146 КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] і за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2023 ст. 296 КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2807 ст. 396] КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152] чи ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153] КК України або ще й за відповідною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n75 ст. 15] КК України. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] КК України. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n976 ст. 152] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n986 ст. 153] та п. 9 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115] КК України.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2024-07-03T11:29:28Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання.Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене Особливою частиною КК України), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 146 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК України або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК України. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Підстави та порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав

2021-08-30T13:50:07Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»]

== '''Поняття об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначено, що об’єктами [[Авторське право|авторського права]] є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп’ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 35 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено, що об’єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

== '''Підстави вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Законодавство встановлює строк чинності майнових авторських прав на твір, які виникають з моменту його створення і діють протягом певного часу після смерті автора.

Вільне використання об’єктів авторського права може здійснюватися без виплати авторської винагороди і з виплатою авторської винагороди. В окремих випадках вільне використання творів визнається законодавством усіх держав світу і допускається міжнародними конвенціями з авторського права. Але таке використання стосується лише правомірно оприлюднених творів, не порушуючи особистих немайнових прав авторів, та дозволяється при умові, що цим не завдає шкоди розповсюдженню творів та не обмежує законні інтереси авторів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 446 Цивільного кодексу] України та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Але передбачено такі винятки:
# авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора ;
# авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітаціїї;
# авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування;
# для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»];
# у разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
В усіх зазначених випадках чинність авторського права починається з 1 січня року, наступного за роком, у якому мали місце зазначені юридичні факти.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.30 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text пункту 8 статті 7 Бернської конвенції Про охорону літературних і художніх творів]- термін охорони авторських прав у ''будь-якому випадку визначається законом країни, в якій витребується охорона; проте, якщо законодавством цієї'' ''країни не передбачено інше, цей термін не може бути більш'' ''тривалим, ніж термін, встановлений в країні походження твору.''

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено строк дії суміжних прав:
# Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.
# Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.
# Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.
# Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.
# До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

== '''Порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Випадки вільного використання творів без виплати авторської винагороди встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статтями 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначає порядок вільного використання творів із зазначенням імені автора. Відповідно до вказаної статті без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою;

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

9'''-1''') використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] встановлює порядок вільного відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом. Допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп’ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:

а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] дозволено вільне відтворення примірни ків твору для навчання. Допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право:

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:

а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

Порядок вільного копіювання, модифікації та декомпіляції комп'ютерних програм визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму:

1) внести до комп’ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов’язаних з функціонуванням комп’ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам’яті комп’ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право;

2) виготовити одну копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп’ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп’ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пункті 1 цієї частини, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп’ютерної програми перестає бути правомірним;

3) декомпілювати комп’ютерну програму (перетворити її з об’єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп’ютерною програмою, за дотримання таких умов:

а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп’ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп’ютерної програми, схожої на декомпільовану комп’ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;

4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп’ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам’ять (збереження) комп’ютерної програми.

2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп’ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп’ютерну програму.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається вільне відтворення творів у особистих цілях

1. Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

а) творів архітектури у формі будівель і споруд;

б) комп’ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону;

в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;

2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім’ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначено статтею 42 цього Закону та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначені обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення :

1. Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21-25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

а) відтворення зазначених об’єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

в) за суб’єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Передбачене цією частиною використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.

2. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

3. Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 444 Цивільного кодексу України] також зазначає випадки правомірного використання твору без згоди автора

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 456 Цивільного кодексу України] заначено строки чинності суміжних майнових прав:
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.
# Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.

== Див. також ==
* [[Авторське право]]
* [[Суміжні права]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Адміністративний договір

2021-08-30T12:58:02Z

Iryna.zolotukhina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]

== Поняття та ознаки адміністративного договору ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п.16 частини першої ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що '''адміністративний договір''' - спільний правовий акт суб’єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб’єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов’язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:
* для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб’єктами владних повноважень;
* для делегування публічно-владних управлінських функцій;
* для перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;
* замість видання індивідуального акта;
* для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Тобто під ''адміністративним договором'' слід розуміти публічну угоду двох чи більше суб’єктів адміністративного права, один з яких завжди є суб’єктом публічної адміністрації.

Ознаками адміністративного договору є:
* суб’єктивна – у ньому обов’язково бере участь суб’єкт публічної адміністрації;
* предметна – його змістом є права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта публічної адміністрації.

== Види адміністративних договорів ==
Видами адміністративних договорів є:
* координаційні договори, що укладаються між рівнозначними суб’єктами публічної адміністрації;
* субординаційні договори, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації, які перебувають у відносинах влади–підпорядкування;
* мирові угоди, що укладаються між суб’єктами права з метою врегулювання конфлікту на основі взаємних поступок;
* договори обміну зобов’язаннями, коли суб’єкти права беруть на себе зустрічні зобов’язання;
* договори про кооперацію, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації та приватними особами з метою реалізації публічних повноважень.
Прикладом адміністративного договору є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724_023#Text Адміністративний договір про порядок застосування Угоди між Україною та Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян від 17.01.2001]

== Передумови та підстави укладення адміністративного договору ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Статтею 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Держава є суб’єктом публічного права. При цьому вона бере участь у цивільних правовідносинах або безпосередньо через відповідні державні органи, або опосередковано через створювані нею юридичні особи. Проте у будь-якому випадку цивільні права та обов’язки виникають для держави як єдиного суб’єкта цивільних правовідносин. Зазначений висновок також базується на положенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 170 ЦК України]: держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Ознаки такого договору:
1) предмет договору – публічні правовідносини у процесі реалізації певним суб’єктом владних управлінських функцій;
2) суб’єкти договору – один із суб’єктів наділений владними повноваженнями;
3) обов’язкова наявність адміністративної правосуб’єктності сторін;
4) мета договору – задоволення публічних інтересів.

Прикладами адміністративного договору є угоди регіонального розвитку між обласними радами та Кабінетом Міністрів України, які встановлюють взаємні права та обов’язки між вищим органом виконавчої влади й органом місцевого самоврядування, мають всі ознаки адміністративного договору.

Передумови укладання адміністративного договору:
* нормативні;
* програмно–цільові;
* компетенційні;
* адміністративно–процедурні.

== Вимоги до законності адміністративного договору ==
Вимоги до законності адміністративного договору:
* загальні вимоги публічного права;
* спеціальні законодавчі вимоги до адміністративних договорів;
* позагалузеві вимоги, запозичені з цивільного права.

== Протиправні адміністративні договори ==
Протиправні адміністративні договори мають ознаки:
* нікчемності адміністративного договору;
* недійсності адміністративного договору;
* юридичних наслідків протиправності адміністративного договору.

[[Категорія:Адміністративне право]]

Правовий статус журналіста

2021-07-30T09:16:41Z

Iryna.zolotukhina: внесено доповнення

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text Закон України «Про телебачення і радіомовлення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]

== '''Поняття журналіст''' ==
Журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац третій пункту „б” частини першої статті 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text абзац перший ст.25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])

Телерадіожурналіст - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text абзац 69 ст.1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])

''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':

♦редакційне посвідчення;

♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;

♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;

♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.

У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути наступні дані: прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; найменування організації, яка видала документ; підпис посадової особи організації, що видала документ; печатка організації; зазначення терміну дії.

== '''Права та обов’язки журналіста''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:
# Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
# Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
# Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.
# Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.
# Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).
# Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.
# Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.
З метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Усі дії, пов'язані з акредитацією, мають ґрунтуватися на принципах відкритості, рівності, справедливості з метою забезпечення права громадськості на одержання інформації через засоби масової інформації. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. Акредитація журналіста, працівника засобу масової інформації здійснюється безоплатно на підставі його заяви або подання засобу масової інформації. У заяві, поданій журналістом, працівником засобу масової інформації, зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності). До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу та засвідчують її професійну належність. У поданні засобу масової інформації зазначаються його повне найменування, дата і номер реєстрації, адреса, адреса електронної пошти (за наявності), номер засобу зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові журналіста, працівника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання. До подання додаються копії документів, що посвідчують особу. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених цією частиною. Суб'єкт владних повноважень може встановлювати спрощений порядок акредитації. Журналіст, працівник засобу масової інформації зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text п.п.1,2,6 ст.26 Закону України «Про інформацію»])

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text п.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено обов’язки журналіста:

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;

2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;

6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;

7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.

Обов’язки телерадіожурналіста зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:

а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;

б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;

г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;

ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.

== '''Відповідальність журналіста''' ==
Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]).

У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України "Про доступ до публічної інформації"], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"];

3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;

4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;

6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.

На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

== '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==
Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Стаття 43 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзацу 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
# Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або арештом на строк до ''шести місяців'', або обмеженням волі на строк до ''трьох років''.
# Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або арештом на строк до ''шести місяців'', або обмеженням волі на строк до ''чотирьох років''.
# Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом ''від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або обмеженням волі на строк до ''п’яти років'', з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text В ст. 345-1. Кримінального кодексу України] вказано щодо погроз або насильство щодо журналіста
# Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
# Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
# Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
# Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 347-1 Кримінального кодексу України] закріплено умисне знищення або пошкодження майна журналіста
# Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
# Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.348-1 Кримінального кодексу України] зазначено посягання на життя журналіста

♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.349-1 Кримінального кодексу України]

♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Підстави та порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав

2020-12-23T14:30:29Z

Iryna.zolotukhina:

== '''Нормативна база''' ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Закон України «Про авторське право і суміжні права»]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»]'''

== '''Поняття об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначено, що об’єктами [[Авторське право|авторського права]] є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп’ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 35 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено, що об’єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

== '''Підстави вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Законодавство встановлює строк чинності майнових авторських прав на твір, які виникають з моменту його створення і діють протягом певного часу після смерті автора.

Вільне використання об’єктів авторського права може здійснюватися без виплати авторської винагороди і з виплатою авторської винагороди. В окремих випадках вільне використання творів визнається законодавством усіх держав світу і допускається міжнародними конвенціями з авторського права. Але таке використання стосується лише правомірно оприлюднених творів, не порушуючи особистих немайнових прав авторів, та дозволяється при умові, що цим не завдає шкоди розповсюдженню творів та не обмежує законні інтереси авторів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 446 Цивільного кодексу] України та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Але передбачено такі винятки:
# авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора ;
# авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітаціїї;
# авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування;
# для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»];
# у разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
В усіх зазначених випадках чинність авторського права починається з 1 січня року, наступного за роком, у якому мали місце зазна чені юридичні факти.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.30 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text пункту 8 статті 7 Бернської конвенції Про охорону літературних і художніх творів]- термін охорони авторських прав у ''будь-якому випадку визначається законом країни, в якій витребується охорона; проте, якщо законодавством цієї'' ''країни не передбачено інше, цей термін не може бути більш'' ''тривалим, ніж термін, встановлений в країні походження твору.''

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено строк дії суміжних прав:
# Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.
# Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.
# Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.
# Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.
# До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

== '''Порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Випадки вільного використання творів без виплати авторської винагороди встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статтями 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначає порядок вільного використання творів із зазначенням імені автора. Відповідно до вказаної статті без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою;

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

9'''-1''') використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] встановлює порядок вільного відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом. Допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп’ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:

а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] дозволено вільне відтворення примірни ків твору для навчання. Допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право:

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:

а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

Порядок вільного копіювання, модифікації та декомпіляції комп'ютерних програм визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму:

1) внести до комп’ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов’язаних з функціонуванням комп’ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам’яті комп’ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право;

2) виготовити одну копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп’ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп’ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пункті 1 цієї частини, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп’ютерної програми перестає бути правомірним;

3) декомпілювати комп’ютерну програму (перетворити її з об’єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп’ютерною програмою, за дотримання таких умов:

а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп’ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп’ютерної програми, схожої на декомпільовану комп’ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;

4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп’ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам’ять (збереження) комп’ютерної програми.

2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп’ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп’ютерну програму.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається вільне відтворення творів у особистих цілях

1. Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

а) творів архітектури у формі будівель і споруд;

б) комп’ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону;

в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;

2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім’ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначено статтею 42 цього Закону та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначені обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення :

1. Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21-25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

а) відтворення зазначених об’єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

в) за суб’єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Передбачене цією частиною використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.

2. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

3. Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 444 Цивільного кодексу України] також зазначає випадки правомірного використання твору без згоди автора

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 456 Цивільного кодексу України] заначено строки чинності суміжних майнових прав:
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.
# Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Підстави та порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав

2020-12-23T14:29:17Z

Iryna.zolotukhina:

* Нормативна база
* Поняття об’єктів авторського права та суміжних прав
* Підстави вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав
* Порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав

== '''Нормативна база''' ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Закон України «Про авторське право і суміжні права»]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»]'''

== '''Поняття об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначено, що об’єктами [[Авторське право|авторського права]] є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп’ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 35 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено, що об’єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

== '''Підстави вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Законодавство встановлює строк чинності майнових авторських прав на твір, які виникають з моменту його створення і діють протягом певного часу після смерті автора.

Вільне використання об’єктів авторського права може здійснюватися без виплати авторської винагороди і з виплатою авторської винагороди. В окремих випадках вільне використання творів визнається законодавством усіх держав світу і допускається міжнародними конвенціями з авторського права. Але таке використання стосується лише правомірно оприлюднених творів, не порушуючи особистих немайнових прав авторів, та дозволяється при умові, що цим не завдає шкоди розповсюдженню творів та не обмежує законні інтереси авторів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 446 Цивільного кодексу] України та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Але передбачено такі винятки:
# авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора ;
# авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітаціїї;
# авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування;
# для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»];
# у разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
В усіх зазначених випадках чинність авторського права починається з 1 січня року, наступного за роком, у якому мали місце зазна чені юридичні факти.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.30 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text пункту 8 статті 7 Бернської конвенції Про охорону літературних і художніх творів]- термін охорони авторських прав у ''будь-якому випадку визначається законом країни, в якій витребується охорона; проте, якщо законодавством цієї'' ''країни не передбачено інше, цей термін не може бути більш'' ''тривалим, ніж термін, встановлений в країні походження твору.''

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено строк дії суміжних прав:
# Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.
# Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.
# Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.
# Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.
# До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

== '''Порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Випадки вільного використання творів без виплати авторської винагороди встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статтями 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначає порядок вільного використання творів із зазначенням імені автора. Відповідно до вказаної статті без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою;

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

9'''-1''') використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] встановлює порядок вільного відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом. Допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп’ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:

а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] дозволено вільне відтворення примірни ків твору для навчання. Допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право:

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:

а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

Порядок вільного копіювання, модифікації та декомпіляції комп'ютерних програм визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму:

1) внести до комп’ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов’язаних з функціонуванням комп’ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам’яті комп’ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право;

2) виготовити одну копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп’ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп’ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пункті 1 цієї частини, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп’ютерної програми перестає бути правомірним;

3) декомпілювати комп’ютерну програму (перетворити її з об’єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп’ютерною програмою, за дотримання таких умов:

а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп’ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп’ютерної програми, схожої на декомпільовану комп’ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;

4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп’ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам’ять (збереження) комп’ютерної програми.

2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп’ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп’ютерну програму.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається вільне відтворення творів у особистих цілях

1. Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

а) творів архітектури у формі будівель і споруд;

б) комп’ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону;

в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;

2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім’ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначено статтею 42 цього Закону та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначені обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення :

1. Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21-25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

а) відтворення зазначених об’єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

в) за суб’єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Передбачене цією частиною використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.

2. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

3. Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 444 Цивільного кодексу України] також зазначає випадки правомірного використання твору без згоди автора

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 456 Цивільного кодексу України] заначено строки чинності суміжних майнових прав:
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.
# Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Підстави та порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав

2020-12-23T14:27:19Z

Iryna.zolotukhina: Створена сторінка: * Нормативна база * Поняття об’єктів авторського права та суміжних прав * Підстави віль...

* Нормативна база
* Поняття об’єктів авторського права та суміжних прав
* Підстави вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав
* Порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав

== '''Нормативна база''' ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Закон України «Про авторське право і суміжні права»]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»]'''

= '''Поняття об’єктів авторського права та суміжних прав''' =
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначено, що об’єктами [[Авторське право|авторського права]] є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп’ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 35 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено, що об’єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

== '''Підстави вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Законодавство встановлює строк чинності майнових авторських прав на твір, які виникають з моменту його створення і діють протягом певного часу після смерті автора.

Вільне використання об’єктів авторського права може здійснюватися без виплати авторської винагороди і з виплатою авторської винагороди. В окремих випадках вільне використання творів визнається законодавством усіх держав світу і допускається міжнародними конвенціями з авторського права. Але таке використання стосується лише правомірно оприлюднених творів, не порушуючи особистих немайнових прав авторів, та дозволяється при умові, що цим не завдає шкоди розповсюдженню творів та не обмежує законні інтереси авторів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 446 Цивільного кодексу] України та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Але передбачено такі винятки:
# авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора ;
# авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітаціїї;
# авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування;
# для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»];
# у разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
В усіх зазначених випадках чинність авторського права починається з 1 січня року, наступного за роком, у якому мали місце зазна чені юридичні факти.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.30 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text пункту 8 статті 7 Бернської конвенції Про охорону літературних і художніх творів]- термін охорони авторських прав у ''будь-якому випадку визначається законом країни, в якій витребується охорона; проте, якщо законодавством цієї'' ''країни не передбачено інше, цей термін не може бути більш'' ''тривалим, ніж термін, встановлений в країні походження твору.''

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text ст.43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначено строк дії суміжних прав:
# Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.
# Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.
# Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.
# Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.
# До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

== '''Порядок вільного використання об’єктів авторського права та суміжних прав''' ==
Випадки вільного використання творів без виплати авторської винагороди встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статтями 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] визначає порядок вільного використання творів із зазначенням імені автора. Відповідно до вказаної статті без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою;

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

9'''-1''') використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Стаття 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] встановлює порядок вільного відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом. Допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп’ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:

а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] дозволено вільне відтворення примірни ків твору для навчання. Допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право:

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:

а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

Порядок вільного копіювання, модифікації та декомпіляції комп'ютерних програм визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права»].

1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму:

1) внести до комп’ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов’язаних з функціонуванням комп’ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам’яті комп’ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право;

2) виготовити одну копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп’ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп’ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пункті 1 цієї частини, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп’ютерної програми перестає бути правомірним;

3) декомпілювати комп’ютерну програму (перетворити її з об’єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп’ютерною програмою, за дотримання таких умов:

а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп’ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп’ютерної програми, схожої на декомпільовану комп’ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;

4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп’ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам’ять (збереження) комп’ютерної програми.

2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп’ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп’ютерну програму.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text статті 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] допускається вільне відтворення творів у особистих цілях

1. Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

а) творів архітектури у формі будівель і споруд;

б) комп’ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону;

в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;

2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім’ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначено статтею 42 цього Закону та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text Статтею 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] зазначені обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення :

1. Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21-25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

а) відтворення зазначених об’єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

в) за суб’єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Передбачене цією частиною використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.

2. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19#Text Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"].

3. Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об’єктів суміжних прав без згоди суб’єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 444 Цивільного кодексу України] також зазначає випадки правомірного використання твору без згоди автора

1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 456 Цивільного кодексу України] заначено строки чинності суміжних майнових прав:
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.
# Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.
# Законом в окремих випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Правовий статус журналіста

2020-12-16T14:17:15Z

Iryna.zolotukhina: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] * [https:...

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text Закон України «Про телебачення і радіомовлення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]

== '''Поняття журналіст''' ==
Журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац третій пункту „б” частини першої статті 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text абзац перший ст.25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])

Телерадіожурналіст - штатний або позаштатний творчий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує, створює і готує інформацію для розповсюдження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text абзац 69 ст.1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»])

''Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути'':

♦редакційне посвідчення;

♦посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;

♦посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;

♦прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.

У документі, що посвідчує статус журналіста обов’язково мають бути наступні дані: прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста; найменування організації, яка видала документ; підпис посадової особи організації, що видала документ; печатка організації; зазначення терміну дії.

== '''Права та обов’язки журналіста''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст.34 Конституції України], кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.25 Закону України «Про інформацію»] та полягають у наступному:
# Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
# Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
# Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.
# Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.
# Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).
# Журналіст засобу масової інформації має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.
# Права та обов'язки журналіста, працівника засобу масової інформації, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних засобів масової інформації, які працюють в Україні.
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text п.4 ст.58 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»] зазначено, що журналіст телерадіоорганізації має право по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, надзвичайний стан або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), та безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Статтею 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] зазначено обов’язки журналіста:

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;

2) подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

5) представлятися та пред’являти редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації;

6) виконувати обов’язки учасника інформаційних відносин;

7) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов’язків.

Обов’язки телерадіожурналіста зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12#Text ст.60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»], а саме:

а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації, керуватися її статутом;

б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;

г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;

ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору.

== '''Відповідальність журналіста''' ==
Тільки за наявності умислу настає відповідальність журналіста за поширення ним недостовірної, неповної або неупередженої інформації. Умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 5 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»]).

У разі відшкодування, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного. У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 3,4 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»])

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзац 2, 6 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»], передбачено, що редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:

1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);

2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України "Про доступ до публічної інформації"], або у відповіді на звернення, подане відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"];

3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб;

4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього;

5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом;

6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку.

На журналіста поширюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text ст.ст.27, 28 Закону України «Про інформацію»], згідно яких порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України; інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

== '''Відповідальність за порушення прав журналіста''' ==
Професійний журналіст редакції при виконанні службових обов’язків перебуває під її правовим і соціальним захистом. Честь, гідність, недоторканність журналіста охороняються законом.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text Стаття 43 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»])

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text абзацу 1,2 ст.17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»] відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статею 171 Кримінального кодексу України] зазначено перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
# Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності - карається штрафом до ''п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або арештом на строк до ''шести місяців'', або обмеженням волі на строк до ''трьох років''.
# Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до ''двохсот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або арештом на строк до ''шести місяців'', або обмеженням волі на строк до ''чотирьох років''.
# Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом ''від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів'' доходів громадян або обмеженням волі на строк до ''п’яти років'', з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до ''трьох років'' або без такого.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text В ст. 345-1. Кримінального кодексу України] вказано щодо погроз або насильство щодо журналіста
# Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
# Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
# Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
# Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
''Примітка''. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 347-1 Кримінального кодексу України] закріплено умисне знищення або пошкодження майна журналіста
# Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
# Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.348-1 Кримінального кодексу України] зазначено посягання на життя журналіста

♦Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Захоплення журналіста як заручника регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.349-1 Кримінального кодексу України]

♦Захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Адміністративний договір

2020-09-13T20:51:29Z

Iryna.zolotukhina: Створена сторінка: == '''Зміст''' == # Нормативна база # Поняття та ознаки адміністративного договору # Види адм...

== '''Зміст''' ==
# Нормативна база
# Поняття та ознаки адміністративного договору
# Види адміністративних договорів
# Передумови та підстави укладення адміністративного договору
# Вимоги до законності адміністративного договору
# Протиправні адміністративні договори

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]

== '''Поняття та ознаки адміністративного договору''' ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п.16 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що адміністративний договір - спільний правовий акт суб’єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб’єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов’язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:

а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб’єктами владних повноважень;

б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;

в) для перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;

г) замість видання індивідуального акта;

ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг;

Тобто під ''адміністративним договором'' слід розуміти публічну угоду двох чи більше суб’єктів адміністративного права, один з яких завжди є суб’єктом публічної адміністрації.

Ознаками адміністративного договору є:

1) суб’єктивна – у ньому обов’язково бере участь суб’єкт публічної адміністрації;

2) предметна – його змістом є права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта публічної адміністрації.

== '''Види адміністративних договорів''' ==
Видами адміністративних договорів є:

– координаційні договори, що укладаються між рівнозначними суб’єктами публічної адміністрації;

– субординаційні договори, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації, які перебувають у відносинах влади–підпорядкування;

– мирові угоди, що укладаються між суб’єктами права з метою врегулювання конфлікту на основі взаємних поступок;

– договори обміну зобов’язаннями, коли суб’єкти права беруть на себе зустрічні зобов’язання;

– договори про кооперацію, що укладаються між суб’єктами публічної адміністрації та приватними особами з метою реалізації публічних повноважень.

== '''Передумови та підстави укладення адміністративного договору''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Статтею 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Держава є суб’єктом публічного права. При цьому вона бере участь у цивільних правовідносинах або безпосередньо через відповідні державні органи, або опосередковано через створювані нею юридичні особи. Проте у будь-якому випадку цивільні права та обов’язки виникають для держави як єдиного суб’єкта цивільних правовідносин. Зазначений висновок також базується на положенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 170 ЦК України]: держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На сьогодні здається можливим визначити лише специфічні ознаки такого виду договору: 1) предмет договору – публічні правовідносини у процесі реалізації певним суб’єктом владних управлінських функцій; 2) суб’єкти договору – один із суб’єктів наділений владними повноваженнями; 3) обов’язкова наявність адміністративної правосуб’єктності сторін; 4) мета договору – задоволення публічних інтересів.

Прикладами адміністративного договору є угоди регіонального розвитку між обласними радами та Кабінетом Міністрів України, які встановлюють взаємні права та обов’язки між вищим органом виконавчої влади й органом місцевого самоврядування, мають всі ознаки адміністративного договору.

Передумови укладання адміністративного договору:

– нормативні;

– програмно–цільові;

– компетенційні;

– адміністративно–процедурні.

== '''Вимоги до законності адміністративного договору''' ==
Вимоги до законності адміністративного договору:

– загальні вимоги публічного права;

– спеціальні законодавчі вимоги до адміністративних договорів;

– позагалузеві вимоги, запозичені з цивільного права.

== '''Протиправні адміністративні договори''' ==
Протиправні адміністративні договори мають ознаки:

– нікчемності адміністративного договору;

– недійсності адміністративного договору;

– юридичних наслідків протиправності адміністративного договору.
[[Категорія:Адміністративне право]]