WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)

2022-05-05T07:40:37Z

Iryna.lytvynenko: /* Форма договору банківського вкладу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03 Постанова Національного банку України від 03.12.2003 № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій"]

== Загальні положення==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"] '''''вкладним (депозитним) рахунком клієнта''''' є рахунок, що відкривається банком на договірній основі для зберігання грошей, котрі передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.

'''''Договір банківського вкладу (депозит)'''''- це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1058 Цивільний кодекс України]).

'''Юридична характеристика договору''': односторонній; реальний; відплатний.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, '''є публічним договором''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 633 Цивільний кодекс України]).

'''Сторонами''' договору виступають банк та вкладник. Банком виступає юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]). 
'''Вкладником може бути''' будь-яка особа, яка визнається учасником цивільних правовідносин відповідно до обсягу своєї правосуб'єктності.

'''Предметом''' договору банківського вкладу є грошова сума - вклад (гривневий, валютний).
== Форма договору банківського вкладу==
Договір банківського вкладу '''укладається у письмовій формі.'''

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. 

'''''Ощадна книжка''''' - документ, що підтверджує укладення договору банківського вкладу з фізичною особою та внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1064 Цивільний кодекс України]).
 
'''''Ощадний (депозитний) сертифікат''''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1065 Цивільний кодекс України]).

'''У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.'''
== Види банківських вкладів ==
'''Основні види банківського вкладу:'''
* '''вклад на вимогу - передбачає видачу вкладу на першу вимогу вкладника;'''
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. 
Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
* '''строковий вклад - повернення вкладу здійснюється зі спливом встановленого в договорі строку.''' 
За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. 

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором. 

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
== Проценти на банківський вклад==
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 розмірі облікової ставки Національного банку України].

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом '''одного місяця''' з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

'''Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.''' 

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

== Договір банківського вкладу на користь третьої особи==
Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 28 ЦКУ]) або найменування юридичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 90 ЦКУ]), на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.
== Права вкладника та обов’язки банку ==
{| class="wikitable"
|-
! '''Обов'язки банку:''' !! '''Права вкладника:'''
|-
|
* зберігати грошові кошти вкладника;
* віддавати вклади на вимогу вкладника відповідно до договору банківського вкладу;
* страхувати вклади;
* надавати документ, який підтверджує приймання вкладу;
* надавати вкладникові інформацію про стан і зміни умов вкладу;
* сплачувати встановлені проценти за вкладом.
||
* одержувати вклад повністю або частково;
* особисто або через представників поповнювати вклад;
* перевести вклад до іншого банку;
* одержувати прибутки за вкладом (проценти);
* розпоряджатися вкладом на випадок смерті;
* достроково розірвати договір;
* стягувати сплату неустойки у формі банківського процента, вимагати відшкодування завданих збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
|}
== Розірвання та внесення змін до договору==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 651 ЦК], зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 

У разі зміни договору, зобов’язання сторін зберігаються і продовжують діяти, але у зміненому вигляді. Зміна зобов’язань може стосуватися як зміни окремих умов договору ( щодо предмету, місця, строку виконання тощо) так і часткове їх припинення. 

У разі розірвання договору, зобов’язання сторін, що випливають з даного договору, припиняються повністю. 

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 

'''У разі односторонньої відмови від договору''' у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
== [[Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб|Відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків]]==

== Cудова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82065661 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц] (оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору).

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]
[[Категорія: Банківське право‏‎‎]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад‏‎‎]]

Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)

2022-05-05T07:38:25Z

Iryna.lytvynenko: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03 Постанова Національного банку України від 03.12.2003 № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій"]

== Загальні положення==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"] '''''вкладним (депозитним) рахунком клієнта''''' є рахунок, що відкривається банком на договірній основі для зберігання грошей, котрі передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.

'''''Договір банківського вкладу (депозит)'''''- це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1058 Цивільний кодекс України]).

'''Юридична характеристика договору''': односторонній; реальний; відплатний.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, '''є публічним договором''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 633 Цивільний кодекс України]).

'''Сторонами''' договору виступають банк та вкладник. Банком виступає юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]). 
'''Вкладником може бути''' будь-яка особа, яка визнається учасником цивільних правовідносин відповідно до обсягу своєї правосуб'єктності.

'''Предметом''' договору банківського вкладу є грошова сума - вклад (гривневий, валютний).
== Форма договору банківського вкладу==
Договір банківського вкладу '''укладається у письмовій формі.'''

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. 

'''''Ощадна книжка''''' - документ, що підтверджує укладення договору банківського вкладу з фізичною особою та внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1064 Цивільний кодекс України]).
 
'''''Ощадний (депозитний) сертифікат''''' - цінний папір (іменний або на пред'явника), який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1065 Цивільний кодекс України]).

'''У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.'''
== Види банківських вкладів ==
'''Основні види банківського вкладу:'''
* '''вклад на вимогу - передбачає видачу вкладу на першу вимогу вкладника;'''
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. 
Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
* '''строковий вклад - повернення вкладу здійснюється зі спливом встановленого в договорі строку.''' 
За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. 

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором. 

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
== Проценти на банківський вклад==
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 розмірі облікової ставки Національного банку України].

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом '''одного місяця''' з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

'''Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.''' 

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

== Договір банківського вкладу на користь третьої особи==
Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 28 ЦКУ]) або найменування юридичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 90 ЦКУ]), на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.
== Права вкладника та обов’язки банку ==
{| class="wikitable"
|-
! '''Обов'язки банку:''' !! '''Права вкладника:'''
|-
|
* зберігати грошові кошти вкладника;
* віддавати вклади на вимогу вкладника відповідно до договору банківського вкладу;
* страхувати вклади;
* надавати документ, який підтверджує приймання вкладу;
* надавати вкладникові інформацію про стан і зміни умов вкладу;
* сплачувати встановлені проценти за вкладом.
||
* одержувати вклад повністю або частково;
* особисто або через представників поповнювати вклад;
* перевести вклад до іншого банку;
* одержувати прибутки за вкладом (проценти);
* розпоряджатися вкладом на випадок смерті;
* достроково розірвати договір;
* стягувати сплату неустойки у формі банківського процента, вимагати відшкодування завданих збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
|}
== Розірвання та внесення змін до договору==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 651 ЦК], зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 

У разі зміни договору, зобов’язання сторін зберігаються і продовжують діяти, але у зміненому вигляді. Зміна зобов’язань може стосуватися як зміни окремих умов договору ( щодо предмету, місця, строку виконання тощо) так і часткове їх припинення. 

У разі розірвання договору, зобов’язання сторін, що випливають з даного договору, припиняються повністю. 

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 

'''У разі односторонньої відмови від договору''' у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
== [[Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб|Відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків]]==

== Cудова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82065661 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц] (оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору).

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]
[[Категорія: Банківське право‏‎‎]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад‏‎‎]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2021-11-17T10:10:53Z

Iryna.lytvynenko: /* Проходження зборів військовозобов'язаними */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]

 
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними 

== Порядок проведення навчальних зборів ==

Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 

На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 

Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 

Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 

Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 

Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 

== Проходження зборів військовозобов'язаними ==

Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 

На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України.Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)''' . Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів як без відриву від виробництва, так і з відривом 

'''ЗЗагальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 

Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 

'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==

За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 

== Звільнення від проходження зборів ==

Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 

'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 

1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 

3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 

5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти невійськових) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 

7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 

В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку. 

[[Категорія:Військова служба]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2021-09-24T11:24:09Z

Iryna.lytvynenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

== Загальні положення ==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)]. 

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. 

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.''' 

== Відшкодування коштів за вкладами ==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Початок виплати коштів ===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Кошти, які відшкодовуються Фондом ===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 Закону.

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
* за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
* за ощадними та депозитними сертифікатами банків;
* розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
* розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
* розміщені на вклад власником істотної участі банку;
* за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], або мають інші фінансові привілеї від банку;
* за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
* за вкладами у філіях іноземних банків;
* за вкладами у банківських металах;
* розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

== Виплата коштів за вкладом ==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
# довіреність ''(якщо виплату отримує прдеставник вкладника)'';
# свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника ===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/blank-zaiavy-pro-otrymannia-vidshkoduvannia-za-vkladom-u-banku-shcho-likviduietsia ''зразок звернення'']). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
# засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Запобігання та протидія домашньому насильству

2021-07-14T13:12:33Z

Iryna.lytvynenko: /* Установи і заклади охорони здоров`я */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]

== Поняття домашнього насильства та його види ==
'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон)]. Статтею 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України] '''домашнє насильство''' визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
# '''економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
# '''психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
# '''сексуальне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
# '''фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Урядова "гаряча лінія" '''15-47''', де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
|}
[[Файл:Види насильства.png|міні]]

== Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.

=== Органи Національної поліції ===
До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
* виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
* прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
* інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
* взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
* здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
* анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
* взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. 
Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

=== Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти ===
==== Органи управління освітою: ====
До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:

* забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

==== Навчальні заклади та установи системи освіти ====
Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

* проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
* повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
* проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
* організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

=== Органи, установи і заклади охорони здоров`я ===
==== Органи охорони здоров`я ====
До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

* розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
* затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
* методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
==== Установи і заклади охорони здоров`я ====
Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
* повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;
* у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
* у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
* надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
* інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

=== Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб ===
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
* прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
* оцінку потреб постраждалих осіб;
* надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
* надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
* інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству ==
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
# [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
# [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
# [[проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство|взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;]]
# [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].

[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Запобігання та протидія домашньому насильству

2021-07-14T13:06:55Z

Iryna.lytvynenko: /* Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]

== Поняття домашнього насильства та його види ==
'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон)]. Статтею 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України] '''домашнє насильство''' визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
# '''економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
# '''психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
# '''сексуальне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
# '''фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Урядова "гаряча лінія" '''15-47''', де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
|}
[[Файл:Види насильства.png|міні]]

== Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.

=== Органи Національної поліції ===
До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
* виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
* прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
* інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
* взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
* здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
* анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
* взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. 
Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

=== Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти ===
==== Органи управління освітою: ====
До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:

* забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

==== Навчальні заклади та установи системи освіти ====
Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

* проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
* повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
* проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
* організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

=== Органи, установи і заклади охорони здоров`я ===
==== Органи охорони здоров`я ====
До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

* розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
* затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
* методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
==== Установи і заклади охорони здоров`я ====
Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
* повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;
* у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
* у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
* надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
* інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

=== Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб ===
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
* прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
* оцінку потреб постраждалих осіб;
* надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
* надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
* інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству ==
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
# [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
# [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
# [[проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство|взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;]]
# [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].

[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2021-05-31T08:57:58Z

Iryna.lytvynenko: Внесені зміни щодо органів, які уповноважені приймати рішення про надання земельних ділянок.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]

== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''].

== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}

== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).

== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==

Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

== Див. також ==
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій

2021-03-22T14:10:35Z

Iryna.lytvynenko: Збільшення кола суб'єктів, які належать до належать до учасників бойових дій

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0729-18 Наказ Служби безпеки України від 04 червня 2018 року № 929 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі у Службі безпеки України посвідчень учасників бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-18#n8 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760 "Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1244-19 Наказ Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 07 листопада 2019 року № 76 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]

== Поняття посвідчення ==
'''Посвідчення''' є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації. 
Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. 

''Учасниками бойових дій визнаються:''
* військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Другої світової воєн;
* учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
* військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
* військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Другої світової війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;
* особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;
* колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;
* працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Другої світової війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_b84 Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік)];
* особи, які в період Другої світової війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;
* особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;
* працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Другої світової війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;
* особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";
* особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;
* особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;
* військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;
* військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;
* військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;
* особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України;
* військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;
* особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Другої світової війни;
* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які '''''захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення''''',у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
* особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для '''''захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції''''', забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* особи, які у період до набрання чинності Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
* члени екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, особи, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;
* співробітники розвідувальних органів України під прикриттям та особи, залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які виконували свої завдання на тимчасово окупованій території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії.

== Органи, які видають посвідчення ==
Посвідчення учасника бойових дій громадянам України видаються Міністерством юстиції України, органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Державної фіскальної служби, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за місцем реєстрації ветерана після [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83 надання особі статусу учасника бойових дій у встановленому порядку].

[[Файл:2224-680x425.jpg|міні|Отримання посвідчення учасника бойових дій (роз'яснення Генерального штабу ЗСУ)]]

== Видача посвідчень громадянам інших держав ==
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302].

== Порядок вручення посвідчення ==
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або за його дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.

[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО‏‎]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2021-02-25T14:07:12Z

Iryna.lytvynenko: Здійснено зміну статті закону

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

== Загальні положення ==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)]. 

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. 

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.''' 

== Відшкодування коштів за вкладами ==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Початок виплати коштів ===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Кошти, які відшкодовуються Фондом ===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним [https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search/form/day курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку] та здійснення тимчасової адміністрації. 

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
* за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
* за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника;
* розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
* розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
* розміщені на вклад власником істотної участі банку;
* за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку"];
* за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
* за вкладами у філіях іноземних банків;
* за вкладами у банківських металах;
* розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

== Виплата коштів за вкладом ==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
# довіреність ''(якщо виплату отримує прдеставник вкладника)'';
# свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника ===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/blank-zaiavy-pro-otrymannia-vidshkoduvannia-za-vkladom-u-banku-shcho-likviduietsia ''зразок звернення'']). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
# засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2021-02-25T14:06:24Z

Iryna.lytvynenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

== Загальні положення ==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)]. 

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. 

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.''' 

== Відшкодування коштів за вкладами ==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 4 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Початок виплати коштів ===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Кошти, які відшкодовуються Фондом ===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним [https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search/form/day курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку] та здійснення тимчасової адміністрації. 

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
* за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
* за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника;
* розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
* розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
* розміщені на вклад власником істотної участі банку;
* за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку"];
* за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
* за вкладами у філіях іноземних банків;
* за вкладами у банківських металах;
* розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

== Виплата коштів за вкладом ==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
# довіреність ''(якщо виплату отримує прдеставник вкладника)'';
# свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника ===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/blank-zaiavy-pro-otrymannia-vidshkoduvannia-za-vkladom-u-banku-shcho-likviduietsia ''зразок звернення'']). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
# засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

2021-02-25T14:05:42Z

Iryna.lytvynenko: Здійснено зміну статті Закону

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами"]

== Загальні положення ==
[http://www.fg.gov.ua/ '''Фонд гарантування вкладів фізичних осіб'''] (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон)]. 

Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є [http://www.fg.gov.ua/uchasnyky-fondu всі банки], крім ПАТ "Державний ощадний банк України" (вклади фізичних осіб ПАТ "Державного ощадного банку України" гарантуються державою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. 

'''Кредитні спілки не є учасниками фонду.''' 

== Відшкодування коштів за вкладами ==
'''Вклад''' - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|договору банківського вкладу (депозиту)]], [[Договір банківського рахунка|банківського рахунку]] або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (пункт 3 частини першої статті 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду, зокрема формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]). Відповідно до зазначеного переліку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. 

Фонд не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на [http://www.fg.gov.ua/ офіційному веб-сайті Фонду], а також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" (частина третя статті 27 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Початок виплати коштів ===
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, '''не пізніше 20 робочих днів''' (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (стаття 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]).

=== Кошти, які відшкодовуються Фондом ===
Фонд відшкодовує кошти '''в розмірі вкладу, включаючи відсотки''', станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. 

Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить '''200 тисяч гривень''' – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону]. 

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним [https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search/form/day курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку] та здійснення тимчасової адміністрації. 

'''''Фондом не відшкодовуються кошти за вкладами:'''''
* передані банку в довірче управління;
* за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
* за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника;
* розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних;
* розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік ;
* розміщені на вклад власником істотної участі банку;
* за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку"];
* за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
* за вкладами у філіях іноземних банків;
* за вкладами у банківських металах;
* розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

== Виплата коштів за вкладом ==
Виплата коштів за вкладами здійснюються '''через банки-агенти''' на підставі укладених з ними договорів (пункт 6 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 "Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" (далі - Положення)]. 

Документи, які необхідно надати:
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'';
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для внутрішньо переміщених осіб)'';
# довіреність ''(якщо виплату отримує прдеставник вкладника)'';
# свідоцтва про народження вкладника або інший документ, що посвідчує особу вкладника ''(якщо виплату отримує законний представник вкладника)''.

=== Виплата коштів за вкладом спадкоємцям померлого вкладника ===
Виплата коштів за вкладами спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх '''індивідуальних звернень''' - заяви про виплату гарантованої суми відшкодування ([http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/blank-zaiavy-pro-otrymannia-vidshkoduvannia-za-vkladom-u-banku-shcho-likviduietsia ''зразок звернення'']). 
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику (пункт 8 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

До заяви додаються:
# засвідчена особистим підписом спадкоємця вкладника копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу спадкоємця вкладника, з інформацією про прізвище, ім’я, по батькові, серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків ''(за наявності)'' (пункт 9 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положення]). 

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування, надіслані (подані) не пізніше дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку як юридичної особи, розглядаються у строк, що '''не перевищує 3 місяців'''. Заявник повідомляється про результат розгляду індивідуального звернення.

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]

[[Категорія: Банківське право‏‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)

2021-02-25T14:04:44Z

Iryna.lytvynenko: Здійснено зміну статті Закону

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03 Постанова Національного банку України від 03.12.2003 № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій"]

== Загальні положення==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"] '''''вкладним (депозитним) рахунком клієнта''''' є рахунок, що відкривається банком на договірній основі для зберігання грошей, котрі передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору. 
'''''Договір банківського вкладу (депозит)'''''- це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1058 Цивільний кодекс України]).

'''Юридична характеристика договору''': односторонній; реальний; відплатний. 

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, '''є публічним договором''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 633 Цивільний кодекс України]).

'''Сторонами''' договору виступають банк та вкладник. Банком виступає юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]). 
'''Вкладником може бути''' будь-яка особа, яка визнається учасником цивільних правовідносин відповідно до обсягу своєї правосуб'єктності.

'''Предметом''' договору банківського вкладу є грошова сума - вклад (гривневий, валютний).
== Форма договору банківського вкладу==
Договір банківського вкладу '''укладається у письмовій формі.'''

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. 

'''''Ощадна книжка''''' - документ, що підтверджує укладення договору банківського вкладу з фізичною особою та внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1064 Цивільний кодекс України]).
 
'''''Ощадний (депозитний) сертифікат''''' - цінний папір (іменний або на пред'явника), який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1065 Цивільний кодекс України]).

'''У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.'''
== Види банківських вкладів ==
'''Основні види банківського вкладу:'''
* '''вклад на вимогу - передбачає видачу вкладу на першу вимогу вкладника;'''
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. 
Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
* '''строковий вклад - повернення вкладу здійснюється зі спливом встановленого в договорі строку.''' 
За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. 

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором. 

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
== Проценти на банківський вклад==
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 розмірі облікової ставки Національного банку України].

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом '''одного місяця''' з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

'''Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.''' 

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

== Договір банківського вкладу на користь третьої особи==
Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 28 ЦКУ]) або найменування юридичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 90 ЦКУ]), на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.
== Права вкладника та обов’язки банку ==
{| class="wikitable"
|-
! '''Обов'язки банку:''' !! '''Права вкладника:'''
|-
|
* зберігати грошові кошти вкладника;
* віддавати вклади на вимогу вкладника відповідно до договору банківського вкладу;
* страхувати вклади;
* надавати документ, який підтверджує приймання вкладу;
* надавати вкладникові інформацію про стан і зміни умов вкладу;
* сплачувати встановлені проценти за вкладом.
||
* одержувати вклад повністю або частково;
* особисто або через представників поповнювати вклад;
* перевести вклад до іншого банку;
* одержувати прибутки за вкладом (проценти);
* розпоряджатися вкладом на випадок смерті;
* достроково розірвати договір;
* стягувати сплату неустойки у формі банківського процента, вимагати відшкодування завданих збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
|}
== Розірвання та внесення змін до договору==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 651 ЦК], зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 

У разі зміни договору, зобов’язання сторін зберігаються і продовжують діяти, але у зміненому вигляді. Зміна зобов’язань може стосуватися як зміни окремих умов договору ( щодо предмету, місця, строку виконання тощо) так і часткове їх припинення. 

У разі розірвання договору, зобов’язання сторін, що випливають з даного договору, припиняються повністю. 

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 

'''У разі односторонньої відмови від договору''' у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
== [[Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб|Відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків]]==

== Cудова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82065661 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц] (оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору).

== Див. також ==
* [[Спадкування права на вклад у банку]]
[[Категорія: Банківське право‏‎‎]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад‏‎‎]]

Дострокове розірвання договору оренди землі

2021-01-28T10:06:15Z

Iryna.lytvynenko: /* Дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Загальна інформація ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220].

'''Детальніше див.''' "[[Оренда земельних ділянок]]".
== Шляхи дострокового розірвання договору оренди землі ==
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку '''не допускається''', якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.

Законодавством України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:
* за згодою сторін;
* за рішенням суду.
'''ВАЖЛИВО!!!''' Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності ''може бути розірвано у разі необхідності надання її для суспільних потреб'', у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, визначених частиною першою статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”].
== Дострокове розірвання договору оренди землі за згодою сторін ==
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 Цивільного кодексу України] розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n197 Частиною третьою статті 31 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за '''шість місяців''', а на землях несільськогосподарського призначення - '''за рік''', якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

== Дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n215 статтею 32 Закону України «Про оренду землі»] на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі:

'''1) невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146 24] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n161 25 Закону України "Про оренду землі"]'''

* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
* своєчасного внесення орендної плати;
* передання в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечення відповідно до закону реалізації прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* невчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодування орендарю капітальних витрат, пов’язаних з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди;
* початок використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;;
* виконання встановлених щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надання копію договору відповідному податковому органу.
'''2) невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;'''

* невиплата орендної плати;
* використання землі не за цільовим призначенням;
* передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.
'''3) випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;'''

'''4) виникнення підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] та іншими законами України щодо:'''
* забезпечення використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приведення її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
* додержання вимог законодавства про охорону довкілля;
* своєчасної сплати земельного податку або орендної плати;
* непорушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі;
* своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
* дотримання правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних з встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та охоронних зон;
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідного [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позову до суду]] із аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним.
== Реєстрація розірвання договору оренди землі ==
Факт розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.

За державною реєстрацією розірвання договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріуса.

==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:

* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
* угода про дострокове припинення договору оренди землі (за згодою сторін) або рішення суду, яке набрало законної сили (за рішенням суду).
Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою. Також зареєструвати новий договір оренди землі до реєстрації припинення попереднього неможливо.

== Строки та адміністративний збір ==
Державна реєстрація припинення права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години.
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію припинення права оренди.

Варто наголосити, що у разі припинення договору, в тому числі його розірвання, потрібно звернутися до державного реєстратора для припинення права оренди.

== Судова практика ==
Спори, пов'язані з орендою землі, ''вирішуються у судовому порядку''.
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870570 Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18] (систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. При цьому відсутність письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором не заслуговує на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов’язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86205820 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17] (підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92093052 Постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19] (два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди землі).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86241066 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 272/872/17] (доводи відповідача про те, що він направляв позивачу пропозицію отримати орендну плату за землю, проте позивач за її отриманням не з'явився, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84031636 Постанова Верховного Суду від 02 вересня 2019 року № 623/2421/16-ц] (можливість одностороннього розірвання договорів, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких підстав та передумов, у тому числі невиконанням орендарем умов договору, може бути реалізовано в разі наявності відповідного волевиявлення однієї зі сторін).
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188327 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц] (договорами оренди землі може бути передбачене положення, в якому сторони встановили можливість одностороннього розірвання договору без настання будь-яких умов. За таких умов при розірванні договору однією із сторін доводи іншої сторони про відсутні причини для його розірвання в односторонньому порядку суд залишив без уваги).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/91786723?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.239945860.682542061.1610961996-1229726292.1600757538 Постанова Верховного Суду від 14.09.2020 року у справі № 291/1009/18] (припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої в орендодавця земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтею 25 Закону «Про оренду землі», та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання)
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]
* [[Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]

Право інтелектуальної власності на торговельні марки

2020-09-03T08:36:06Z

Iryna.lytvynenko: /* Припинення та визнання недійсними прав інтелектуальної власності на торговельну марку */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”] 

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/545-94-%D0%BF Постанова КМУ від 10.08.1994 року №545 Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0276-95/conv Наказ Держпатенту України “Про затвердження Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг”] 

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року] 

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_102 Договір про закони щодо товарних знаків від 27.10.1994 року] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_134 Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р] 

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/981_018 Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994] 

== Поняття та види торговельних марок ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»] від 15 грудня 1993 р. '''знак для товарів та послуг''' — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. 

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 492 Цивільного кодексу України] '''торговельною маркою''' може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. 

'''Види торговельних марок:''' 

- '''Словесні марки''' - це марки у вигляді сполучень літер, слів чи фраз; 

- '''Зображувальні марки'''- це позначення у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині. 

- '''Об'ємні марки''' — це марки у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах довжині, висоті і ширині. 

- '''Комбіновані торговельні''' - марки, які поєднують кілька із вищезазначених позначень. 

Законодавство України не дає вичерпного переліку позначень, які можуть бути зареєстровані як торговельні марки. 
== Умови надання правової охорони торговельним маркам ==
Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки]" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони,встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»].

== Підстави для відмови в наданні правової охорони ==

'''Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:'''
* державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
* офіційні назви держав;
* емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових -організацій;
* офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
* нагороди та інші відзнаки.
Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений Установою.

'''Не можуть одержати правову охорону також позначення, які:''' 
* звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
* складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;
* складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;
* є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару,послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;
* складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;
* відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

'''Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:''' 

* знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
* знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;
* фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
* кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" .
Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

'''Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:''' 
* промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;
* назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
* прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Не можуть одержати правову охорону та не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, що суперечать вимогам частини другої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-14 статті 5 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів"] та вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"].

== Суб'єкти права на торговельну марку ==

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам ( ст.493 ЦКУ). 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Ч.5 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»] передбачає, що право на одержання свідоцтва має будь- яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники. 

Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права, передбачені законодавством України, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Державним департаментом інтелектуальної власності реалізують свої права лише через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджене постановою КМ України від 10.08.94 р. N 545 

Діюче законодавство України передбачає можливість надання правової охорони знака, зареєстрованому на ім'я декількох суб'єктів - колективної марки ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"]) 

== Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку ==

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується '''свідоцтвом'''. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.494 ЦКУ]). 

'''Строк дії свідоцтва становить 10 років''' від дати подання заявки до центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власностіі продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому Законом. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"]). 

== Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку ==

'''Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:'''
* право на використання торговельної марки;
* виключне право дозволяти використання торговельної марки;
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. 

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором. 

Реалізувати дані права, заявник може лише після державної реєстрації марки. 

== Припинення та визнання недійсними прав інтелектуальної власності на торговельну марку ==

Законодавство України в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 497 ЦК] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»] передбачає '''підстави припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку:'''
* перетворення торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг і після дати подання заявки;
* майнові права інтелектуальної власності на торовельну марку можуть бути припинені повністю або частково за ініціативою особи, якій вони належать;
* дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії ;
* якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом п'яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Оренда земельних ділянок

2020-08-18T09:57:21Z

Iryna.lytvynenko: Зміни до законодавства

== Нормативно-правові акти ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є:
* щодо земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності - сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад - районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності - органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування;
* щодо земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини - є особа, яка управляє спадщиною.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

== Договір оренди землі ==

'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.

=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

=== Строк дії договору ===
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

=== Особливості укладення договору ===
Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]].

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

== Орендна плата ==

=== Порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).

Водночас, відповідно до статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Тому, зважаючи, на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указом Президента від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)"] - '''не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).'''

Сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а і форму її виплати (як наприклад грошова або натуральна, що полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції орендодавцю). Так, відповідно до вимог статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увагу!''' Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]). Таким чином, обов’язок орендаря земельної ділянки щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації договору оренди землі.
|}

=== Принципи обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]), але такий розмір має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється ''з урахуванням індексів інфляції'', якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
* не може бути меншою за розмір земельного податку:
♦ для земельних ділянок, [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну '''грошову оцінку яких проведено''']], - у розмірі '''не більше 3 відсотків''' їх нормативної грошової оцінки, для земель ''загального користування'' - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, ''для сільськогосподарських угідь'' - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

♦ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких '''не проведено''', - у розмірі '''не більше 5 відсотків''' нормативної грошової оцінки '''одиниці площі ріллі''' по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
* '''не може перевищувати''' 12 відсотків нормативної грошової оцінки (за винятком випадку визначення орендаря на конкурентних засадах);

* для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус '''гірських''', не може перевищувати розміру земельного податку.
Плата за [[Суборенда земельної ділянки|суборенду земельних ділянок]] не може перевищувати орендної плати.

Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюють на коефіцієнт індексації, який визначають відповідно до законодавства.

Інформацію про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, що розташована у конкретно взятій місцевості та коефіцієнт індексації можна дізнатись на сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастpу].

Розмір орендної плати за земельну ділянку розраховується шляхом множення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на процент, що визначений договором оренди землі та індекс інфляції, що визначений Національним банком України, у разі якщо нормативна грошова оцінка проведена у році, що передує року, за який розраховується орендна плата за земельну ділянку.

== Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі: ==
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Договір оренди землі припиняється в разі:
* закінчення строку, на який його було укладено;
* викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
* смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
* ліквідації юридичної особи-орендаря;
* відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
* набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
* припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

=== Поновлення договору оренди землі ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"] передбачено два випадки поновлення (пролонгації) договору оренди землі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 33 Закону "Про оренду землі"] після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому орендар має дотриматися таких умов:
# належно виконувати свої обов'язки за договором;
# не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;
# до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проєкт додаткової угоди.

У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

'''УВАГА!''' У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Частиною 6 ст. 33 Закону про оренду землі передбачений '''другий випадок поновлення договору оренди''':
# орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди
# відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
У цьому випадку Ви укладаєте додаткову угоду про поновлення договору оренди землі із:
* власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
* уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ( ч. 8 ст. 33 Закону "Про оренду землі").]

Зміни щодо поновлення договору оренди землі, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству"], вступили в законну силу.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! '''Дані зміни стосуються договорів оренди земельних ділянок, які укладаються чи до яких вносяться зміни після набрання чинності вказаним Законом. До договорів оренди земельних ділянок, укладених до набрання чинності цим Закон застосовуються правила, що діяли на момент їх укладення.'''
|}
'''Які зміни набирають чинності:'''

♦ Договори оренди (сервітуту, емфітевзису, суперфіцію) земель приватної власності, укладені з 16 липня 2020 року, поновлюються автоматично на той самий строк і на тих самих умовах лише в тому випадку, якщо в договорі міститься норма про таке автоматичне поновлення. Інших додаткових дій (укладання додаткових угод) від сторін договору не вимагається.

♦ Договори оренди (сервітуту, емфітевзису, суперфіцію) земель державної та комунальної власності, укладені з 16 липня 2020 року, автоматично поновлюватимуться лише в тому випадку, якщо на них знаходиться нерухоме майно, що перебуває у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою. Тобто для поновлення договорів, на яких немає нерухомого майна, потрібне рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які розпоряджаються землями.

♦ Поновлення договорів оренди землі, укладених до 16 липня 2020 року, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Однак у разі їх продовження (укладення на новий строк) договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташоване нерухоме майно, повинні містити положення про поновлення договору та про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, визначені чинним законодавством.

Варто пам'ятати, що сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніше ніж за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

Також слід звернути увагу, що були внесені зміни до істотних умов договору оренди землі. Тепер договори оренди землі, які укладаються після 16 липня 2020 року, обов'язково повинні містити інформацію не лише про строк дії договору, але й дату його укладення.

== Вирішення спорів, пов’язаних із орендною платою за земельну ділянку ==
Спори, пов’язані з орендою землі, у тому числі, ті що стосуються орендної плати за земельну ділянку, відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] вирішуються у судовому порядку. Положеннями статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Аналогічне положення міститься і у частині другій статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81263995 Постанова Верховного Суду у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17] (дії позивача, який уклав додаткову угоду до договору оренди землі, а згодом пред'являє позов про визнання договору оренди землі неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним).

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/57515160 Постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15] (Після закінчення строку договору оренди та відсутності з боку відповідача письмових заперечень орендар продовжував відкрито та безперешкодно користуватися земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату. За таких умов орендар не мав права на продовження договору оренди землі, оскільки таким договором оренди було передбачено, що орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити, однак цього не зробив, що суперечить нормам законодавства України, зокрема ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81287135 Постанова Верховного Суд від 18 квітня 2019 року у справі №625/166/18] (Зазначено, що переважне права орендаря на продовження договору оренди землі не є абсолютним. Незважаючи на те, що орендар скористався своїм правом та направив своєчасно листи-повідомлення про поновлення договору на новий строк, останній отримав відмову від орендодавців, а відтак, втратив своє переважне право на укладення договорів оренди земельних ділянок).

== Див. також ==
* [[Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Як розрахувати орендну плату за пай]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2020-08-18T09:48:19Z

Iryna.lytvynenko: Зміна до законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]

== Кому призначається допомога ==
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"] '''допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей,''' які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. '''Така допомога вважається власністю дитини.'''

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування. 
Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дітьми ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб. 
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. 
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. 
{| class="wikitable"
|-
| Детальніще з порядком встановлення опіки чи піклування можна ознайомитися в правовій консультції: [[Опіка і піклування над дітьми]].
|}

== Куди звертатися за допомогою ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==
Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, до органу соціального захисту населення подаються такі документи:
# заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
# копія свідоцтва про народження дитини;
# довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
# довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
# медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.

У разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів.

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників.

У разі поновлення виплати аліментів опікуни чи піклувальники зобов’язані в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної допомоги.

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном чи піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє службі у справах дітей про неодержання опікуном чи піклувальником аліментів.

Служба у справах дітей щороку до 31 грудня поточного року інформує орган соціального захисту населення про факти одержання (неодержання) опікуном чи піклувальником аліментів на дітей.

== Строк виплати допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, '''призначається на дванадцять місяців'''. 
Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Питання виплати допомоги у разі несвоєчасного звернення опікуна чи піклувальника з поважних причин за продовженням її виплати (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією з питань захисту прав дитини (далі - комісія) вирішується на підставі рішення органу опіки та піклування з урахуванням рекомендацій комісії. Виплата допомоги за минулий період здійснюється не більш як за 12 місяців з місяця закінчення виплати.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається '''з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.'''

== Підстави припинення виплати допомоги ==
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
* звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
* працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
* усиновлення дитини, передача дитини батькам;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

'''Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.'''

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.

У разі передачі дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, під опіку чи піклування або влаштування в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю до розрахунку розміру допомоги на таку дитину не включається розмір призначеної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо дітям (на дітей), над якими встановлено опіку чи піклування, за попередні 12 календарних місяців не нараховувалися аліменти, пенсія, державна допомога, стипендія, така допомога призначається в розмірі 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2020-02-03T16:07:36Z

Iryna.lytvynenko: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]

 
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними 

== Порядок проведення навчальних зборів ==

Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 

На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 

Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 

Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 

Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 

Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 

== Проходження зборів військовозобов'язаними ==

Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 

На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. 

'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 

Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 

'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==

За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 

== Звільнення від проходження зборів ==

Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 

'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 

1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 

3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 

5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

6) студенти (курсанти невійськових) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 

7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 

В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку. 

[[Категорія:Військова служба]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2020-02-03T16:03:48Z

Iryna.lytvynenko: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]

 
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними 

== Порядок проведення навчальних зборів ==

Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 

На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 

Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 

Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 

Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 

Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 

== Проходження зборів військовозобов'язаними ==

Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 

На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. 

'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 

Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 

'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==

За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 

== Звільнення від проходження зборів ==

Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 

'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 

1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 

3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 

5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття; 

6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 

7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 

В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку. 

[[Категорія:Військова служба]]

Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання

2020-02-03T15:39:35Z

Iryna.lytvynenko: зміна в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України «Про соціальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/12-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2005 року № 268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 Наказ Міністерства соціальної політики України від 03 вересня 2012 року № 537 «Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати»]

== Хто має право на отримання соціальних послуг ==
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах ''(обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті)'', у тому числі особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] (стаття 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закону України "Про соціальні послуги"]).

== Вартість та суб'єкти надання соціальних послуг ==
Соціальні послуги державними та комунальними суб'єктами, а також іншими суб'єктами, що надають соціальні послуги із залученням бюджетних коштів, в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг, надаються безоплатно:
* громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

* громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з безробіттям і [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні|зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу]], бездомністю, стихійним лихом, катастрофами, особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо середньомісячний дохід цих осіб нижчий, ніж встановлений прожитковий мінімум;
* дітям та молоді, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв’язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім’ї (частина п'ята статті 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закону України "Про соціальні послуги"]).
Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами, надаються за плату ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2005 року № 268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги»]).
== Перелік соціальних послуг ==
{| class="wikitable"
|-
! № !! Соціальна послуга !! Суть !! Державний стандарт
|-
|1. || colspan="3" |Догляд:
|-
| 1.1 || догляд вдома || допомога в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичкам самообслуговування; допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1990-13 наказ Міністерства соціальної політики від 13 листопада 2013 року № 760 «Про затвердження Державного стандарту догляду вдома»]
|-
| 1.2 || догляд стаціонарний || створення умов для проживання (надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами в стаціонарних умовах); забезпечення харчуванням, твердим, м'яким інвентарем; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, організація надання реабілітаційних та медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання навичкам самообслуговування; організація розпорядку дня, у тому числі денної зайнятості, дозвілля; || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0432-16 наказ Міністерства соціальної політики від 29 лютого 2016 року № 198 «Про затвердження Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності»]
|-
| 1.3|| денний догляд || забезпечення умов для денного перебування; забезпечення харчуванням; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, надання реабілітаційних послуг; формування та підтримка навичок самообслуговування; психологічна підтримка; організація денної зайнятості, дозвілля. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1363-13 наказ Міністерства соціальної політики від 30 липня 2013 року № 452 «Про затвердження Державного стандарту денного догляду»]
|-
| 2. || Підтримане проживання || надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; допомога в організації розпорядку дня; організація медичного патронажу; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0458-15 Наказ Міністерства соціальної політики від 03 квітня 2015 року № 372 «Про затвердження Державного стандарту підтриманого проживання бездомних осіб»]
|-
| 3. || [[Паліативна допомога|Паліативний/хоспісний догляд]] || допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я; сприяння наданню медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання членів сім’ї догляду; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім’ї; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація та підтримка груп самодопомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0247-16 наказ Міністерства соціальної політики від 29 січня 2016 року № 58 «Про затвердження Державного стандарту паліативного догляду»]
|-
| 4. || [[Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування|Соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування]] || допомога у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї; адаптація дитини в нових умовах; створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; допомога у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення; підготовка дитини до виходу із сім’ї, в тому числі і до самостійного життя. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1089-17 наказ Міністерства соціальної політики від 11 серпня 2017 року № 1307 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування»]
|-
| 5. || Послуга соціальної адаптації || допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; організація клубів за інтересами, клубів активного довголіття, університетів третього віку; допомога в організації денної зайнятості та дозвілля; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0665-15 Наказ Міністерства соціальної політики від 18 травня 2015 року № 514 «Про затвердження Державного стандарту соціальної адаптації»]
|-
| 6. || Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції || розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги; послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв'язків із національно-культурними організаціями співвітчизників. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1671-13 Наказ Міністерства соціальної політики від 19 вересня 2013 року № 596 «Про затвердження Державного стандарту соціальної інтеграції та реінтеграції бездомних осіб»]
|-
|7. || Натуральна допомога || надання натуральної допомоги (пошиття одягу, ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни та одягу, ремонтні роботи, обробіток присадибної ділянки, косіння трави біля будинку, рубання та розпилювання дров, косметичне, вологе, генеральне прибирання).|| ---
|-
| 8. || Послуга соціальної реабілітації || навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; арт-терапія; надання інформації з питань соціального захисту населення; || ---
|-
|8.1 || послуга соціально-психологічної реабілітації || надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини. || ---
|-
| 9. || [[Соціальний захист бездомних громадян та безпритульних дітей|Надання притулку]] || надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; організація збереження особистих речей; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої обставини; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1447-13 наказ Міністерства соціальної політики від 13 серпня 2013 року № 495 «Про затвердження Державного стандарту надання притулку бездомним особам»]
|-
| 10. || Кризове та екстрене втручання || психологічна допомога (консультування, підтримка, діагностика, консультування, корекція, психотерапія, реабілітація); надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0990-16 наказ Міністерства соціальної політики від 01 липня 2016 року № 716 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання»]
|-
| 11. || Консультування || допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0866-15 наказ Міністерства соціальної політики від 02 липня 2015 року № 678 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування»]
|-
| 12. || Соціальний супровід ||обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану соціального супроводу; оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу; регулярні зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 наказ Міністерства соціальної політики від 31 березня 2013 року № 318 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»]
|-
| 12.1 || соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці || регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1359-16 наказ Міністерства соціальної політики від 21 вересня 2016 року № 1044 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці»]
|-
| 13. || Представництво інтересів || ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв'язків; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв'язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0127-16 наказ Міністерства соціальної політики від 30 грудня 2015 року № 1261 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги представництва інтересів»]
|-
| 14. || Посередництво ([[медіація]]) || допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв'язання конфлікту. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 наказ Міністерства соціальної політики від 17 серпня 2016 року № 892 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)»]
|-
| 15. || Соціальна профілактика || організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1155-15 наказ Міністерства соціальної політики від 10 вересня 2015 року № 912 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги профілактики»]
|-
| 16. || Послуга фізичного супроводу осіб з інвалідністю з порушенням зору || надання допомоги при переміщенні у громадських місцях і транспорті для відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів, купівлі товарів, робіт і послуг, у тому числі заповнення бланків, написання заяв, читання інформації під час такого відвідування та інше. || ---
|-
| 17. || Послуга перекладу жестовою мовою || переклад жестовою мовою (у тому числі з використанням знакових систем) та словесною мовою під час відвідування особами з інвалідністю з порушеннями слуху органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій і закладів, при купівлі товарів, робіт і послуг.|| ---
|}
== Куди звертатися за отриманням безоплатних соціальних послуг ==
Для отримання соціальних послуг на безоплатній основі особа, яка їх потребує, подає письмову [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1084-16 заяву] структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради за місцем проживання/перебування, який у встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF/page строки] направляє запити до відповідних установ та після надходження відповідей приймає рішення про надання або відмову в наданні послуг. Після цього такі документи направляються до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (стаття 9 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закону України "Про соціальні послуги"]).

У разі якщо особа, яка потребує соціальних послуг, за віком або станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник, органи опіки та піклування відповідно до законодавства.
== Припинення надання соціальних послуг: ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF/page За письмових повідомленням громадянина].
# За рішенням суб’єкта, що надає соціальні послуги. У разі якщо особа, що отримує соціальні послуги, без поважних причин не виконує вимоги їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги, виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні. У разі якщо особа отримує соціальні послуги та письмово попереджена про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні, але продовжує не виконувати вимоги їх одержання, відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги, може в односторонньому порядку обмежити або припинити надання соціальних послуг такій особі, про що письмово інформується зазначена особа та місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування.
# У разі смерті громадянина на підставі доповідної записки соціального робітника та копії свідоцтва про смерть.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання

2020-02-03T15:36:40Z

Iryna.lytvynenko: зміна в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України «Про соціальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/12-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2005 року № 268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 Наказ Міністерства соціальної політики України від 03 вересня 2012 року № 537 «Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати»]

== Отримувачі соціальних послуг ==
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах ''(обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно, чинниками, що можуть зумовити складні життєві обставини: похилий вік, часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті, невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування, психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;''

''інвалідність, бездомність,'' ''безробіття, малозабезпеченість особи, поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків, ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх бов’язків із виховання дитини, втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі, жорстоке поводження з дитиною, насильство за ознакою статі;, домашнє насильство, потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією; )'', у тому числі особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] (п.15 ч. 1 стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).

== Вартість та суб'єкти надання соціальних послуг ==
Соціальні послуги державними та комунальними суб'єктами, а також іншими суб'єктами, що надають соціальні послуги із залученням бюджетних коштів, в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг, надаються безоплатно:

'''Суб’єктами системи надання соціальних послуг є:'''
*1) уповноважені органи у сфері надання соціальних послуг; 2) отримувачі соціальних послуг; 3) надавачі соціальних послуг; 4) об’єднання працівників системи надання соціальних послуг; 5) об’єднання надавачів соціальних послуг; 6) об’єднання отримувачів соціальних послуг.
*'''Суб’єкти системи надання соціальних послуг взаємодіють на всіх етапах реалізації цього Закону, зокрема щодо:''' 1) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах; 2) розроблення та виконання програм надання соціальних послуг, розроблених за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах; 3) організації, фінансування та надання соціальних послуг; 4) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості та контролю за дотриманням вимог, встановлених законодавством про соціальні послуги. Порядок взаємодії суб’єктів системи надання соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами, надаються за плату ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2005 року № 268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги»]).
== Перелік соціальних послуг ==
{| class="wikitable"
|-
! № !! Соціальна послуга !! Суть !! Державний стандарт
|-
|1. || colspan="3" |Догляд:
|-
| 1.1 || догляд вдома || допомога в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичкам самообслуговування; допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1990-13 наказ Міністерства соціальної політики від 13 листопада 2013 року № 760 «Про затвердження Державного стандарту догляду вдома»]
|-
| 1.2 || догляд стаціонарний || створення умов для проживання (надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами в стаціонарних умовах); забезпечення харчуванням, твердим, м'яким інвентарем; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, організація надання реабілітаційних та медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання навичкам самообслуговування; організація розпорядку дня, у тому числі денної зайнятості, дозвілля; || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0432-16 наказ Міністерства соціальної політики від 29 лютого 2016 року № 198 «Про затвердження Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності»]
|-
| 1.3|| денний догляд || забезпечення умов для денного перебування; забезпечення харчуванням; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, надання реабілітаційних послуг; формування та підтримка навичок самообслуговування; психологічна підтримка; організація денної зайнятості, дозвілля. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1363-13 наказ Міністерства соціальної політики від 30 липня 2013 року № 452 «Про затвердження Державного стандарту денного догляду»]
|-
| 2. || Підтримане проживання || надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; допомога в організації розпорядку дня; організація медичного патронажу; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0458-15 Наказ Міністерства соціальної політики від 03 квітня 2015 року № 372 «Про затвердження Державного стандарту підтриманого проживання бездомних осіб»]
|-
| 3. || [[Паліативна допомога|Паліативний/хоспісний догляд]] || допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я; сприяння наданню медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання членів сім’ї догляду; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім’ї; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація та підтримка груп самодопомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0247-16 наказ Міністерства соціальної політики від 29 січня 2016 року № 58 «Про затвердження Державного стандарту паліативного догляду»]
|-
| 4. || [[Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування|Соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування]] || допомога у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї; адаптація дитини в нових умовах; створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; допомога у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення; підготовка дитини до виходу із сім’ї, в тому числі і до самостійного життя. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1089-17 наказ Міністерства соціальної політики від 11 серпня 2017 року № 1307 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування»]
|-
| 5. || Послуга соціальної адаптації || допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; організація клубів за інтересами, клубів активного довголіття, університетів третього віку; допомога в організації денної зайнятості та дозвілля; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0665-15 Наказ Міністерства соціальної політики від 18 травня 2015 року № 514 «Про затвердження Державного стандарту соціальної адаптації»]
|-
| 6. || Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції || розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги; послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв'язків із національно-культурними організаціями співвітчизників. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1671-13 Наказ Міністерства соціальної політики від 19 вересня 2013 року № 596 «Про затвердження Державного стандарту соціальної інтеграції та реінтеграції бездомних осіб»]
|-
|7. || Натуральна допомога || надання натуральної допомоги (пошиття одягу, ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни та одягу, ремонтні роботи, обробіток присадибної ділянки, косіння трави біля будинку, рубання та розпилювання дров, косметичне, вологе, генеральне прибирання).|| ---
|-
| 8. || Послуга соціальної реабілітації || навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; арт-терапія; надання інформації з питань соціального захисту населення; || ---
|-
|8.1 || послуга соціально-психологічної реабілітації || надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини. || ---
|-
| 9. || [[Соціальний захист бездомних громадян та безпритульних дітей|Надання притулку]] || надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; організація збереження особистих речей; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої обставини; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1447-13 наказ Міністерства соціальної політики від 13 серпня 2013 року № 495 «Про затвердження Державного стандарту надання притулку бездомним особам»]
|-
| 10. || Кризове та екстрене втручання || психологічна допомога (консультування, підтримка, діагностика, консультування, корекція, психотерапія, реабілітація); надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0990-16 наказ Міністерства соціальної політики від 01 липня 2016 року № 716 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання»]
|-
| 11. || Консультування || допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0866-15 наказ Міністерства соціальної політики від 02 липня 2015 року № 678 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування»]
|-
| 12. || Соціальний супровід ||обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану соціального супроводу; оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу; регулярні зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 наказ Міністерства соціальної політики від 31 березня 2013 року № 318 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»]
|-
| 12.1 || соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці || регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1359-16 наказ Міністерства соціальної політики від 21 вересня 2016 року № 1044 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці»]
|-
| 13. || Представництво інтересів || ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв'язків; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв'язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0127-16 наказ Міністерства соціальної політики від 30 грудня 2015 року № 1261 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги представництва інтересів»]
|-
| 14. || Посередництво ([[медіація]]) || допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв'язання конфлікту. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 наказ Міністерства соціальної політики від 17 серпня 2016 року № 892 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)»]
|-
| 15. || Соціальна профілактика || організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1155-15 наказ Міністерства соціальної політики від 10 вересня 2015 року № 912 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги профілактики»]
|-
| 16. || Послуга фізичного супроводу осіб з інвалідністю з порушенням зору || надання допомоги при переміщенні у громадських місцях і транспорті для відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів, купівлі товарів, робіт і послуг, у тому числі заповнення бланків, написання заяв, читання інформації під час такого відвідування та інше. || ---
|-
| 17. || Послуга перекладу жестовою мовою || переклад жестовою мовою (у тому числі з використанням знакових систем) та словесною мовою під час відвідування особами з інвалідністю з порушеннями слуху органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій і закладів, при купівлі товарів, робіт і послуг.|| ---
|}
== Куди звертатися за отриманням безоплатних соціальних послуг ==
Для отримання соціальних послуг на безоплатній основі особа, яка їх потребує, подає письмову [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1084-16 заяву] структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради за місцем проживання/перебування, який у встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF/page строки] направляє запити до відповідних установ та після надходження відповідей приймає рішення про надання або відмову в наданні послуг. Після цього такі документи направляються до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (статті 19 - 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).

У разі виявлення особи, яка за станом здоров’я не спроможна самостійно прийняти рішення про необхідність надання їй соціальних послуг, заяву про надання соціальних послуг зобов’язані подати законний представник такої особи, орган опіки та піклування або структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади.

Після прийняття рішення про надання соціальних послуг укладається '''договір про надання соціальних послуг''', який укладається в письмовій формі між надавачем та отримувачем соціальних послуг чи його законним представником.

Типовий договір про надання соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Істотними умовами договору про надання соціальних послуг є назва соціальних послуг, умови їх надання та вартість, права, обов’язки та відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови, які сторони визнають істотними. Невід’ємною частиною договору про надання соціальних послуг є індивідуальний план надання соціальних послуг. В індивідуальному плані надання соціальних послуг, крім заходів, передбачених у державному стандарті соціальних послуг, зазначаються інші заходи, які потрібно здійснити для надання таких послуг, а також відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки здійснення заходів, відповідальні виконавці. Надання соціальних послуг, що надаються одноразово, екстрено (кризово), здійснюється без укладення договору. У разі якщо надавач соціальних послуг надає особі одночасно кілька соціальних послуг, укладається один договір про надання соціальних послуг та складається один індивідуальний план надання соціальних послуг. Продовження строку дії договору про надання соціальних послуг здійснюється за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.

Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах здійснюється не менш як за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, якщо інше не передбачено таким договором.

== Відмова та припинення надання соціальних послуг: ==
# Підставою для відмови у наданні соціальних послуг є: 1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї; 2) ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа. Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань. Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дітьми. '''2'''. Підставою для припинення надання соціальних послуг є: 1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї; 2) закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг, крім випадків, передбачених частиною шостою статті 22 цього Закону; 3) зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг; 4) невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг; 5) виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів при зверненні за їх наданням, що унеможливлює подальше надання таких соціальних послуг; 6) смерть отримувача соціальних послуг; 7) дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативи отримувача соціальних послуг; 8) ліквідація (припинення діяльності) надавача соціальних послуг або припинення надання ним відповідних соціальних послуг. У разі виявлення в отримувача соціальних послуг відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, надання соціальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг. Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дітьми. 3. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг та припинення надання соціальних послуг надається особі, яка звернулася із заявою про надання соціальних послуг, отримувачу соціальних послуг (або їхнім законним представникам) у письмовій формі із зазначенням причини відмови або припинення. У разі відмови у наданні соціальних послуг з підстави, зазначеної у пункті 2 частини першої цієї статті, та у разі припинення надання соціальних послуг з підстави, зазначеної у пункті 8 частини другої цієї статті, додатково зазначається інформація про надавачів соціальних послуг, які здійснюють надання відповідних соціальних послуг. 4. Надавач соціальних послуг надсилає Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад інформацію про факти відмови/припинення надання соціальних послуг з підстав, передбачених абзацом другим частини третьої цієї статті, не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення для врахування під час визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах та організації їх надання. 5. У разі якщо отримувач соціальних послуг без поважних причин не виконує вимоги, визначені договором про надання соціальних послуг, надавач соціальних послуг надсилає отримувачу соціальних послуг або його законному представнику письмове повідомлення про дату, з якої буде припинено надання соціальних послуг у разі подальшого невиконання умов договору. Надання соціальних послуг припиняється із зазначених причин не менше ніж через 15 календарних днів з дня надсилання відповідного письмового повідомлення одержувачу соціальних послуг або його законному представнику. 6. Особи/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або належать до вразливих груп населення, отримувачі соціальних послуг (або їхні законні представники) мають право відмовитися від отримання соціальних послуг, крім випадків, передбачених законом. Відмова від отримання соціальних послуг оформляється в письмовій формі (заява)

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок розірвання шлюбу

2020-01-23T11:11:54Z

Iryna.lytvynenko: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільній процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]

== Припинення шлюбу внаслідок його розірвання ==
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
Шлюб може бути припинено унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

'''Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:'''
* за спільною заявою подружжя або одного з них ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 106, 107 Сімейного кодексу України];
* за спільною заявою подружжя (або за [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовом одного з подружжя]) на підставі рішення суду ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 109, 110 СКУ]).

== Розірвання шлюбу в позасудовому порядку ==
=== Куди звернутися ===
'''I.''' [http://justic.kh.ua/files/zrazok_zayavi_roz_shlyubu_nema_ditey.pdf За спільною заявою подружжя]: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. 
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя. 

У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 ЗУ "Про нотаріат"]2 вересня 1993 року N 3425-XII . Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису. 

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя: 
# визнаний безвісно відсутнім;
# визнаний недієздатним. 

=== Перелік необхідних документів: ===
# заява про розірвання шлюбу;
# свідоцтво про шлюб;
# копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя). 
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу. 

=== Вартість ===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі: 
* за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
* з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 Закону України "Про державне мито").

=== Строк розгляду ===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''. 

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]). 
Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''. 

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений. 

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

== Розірвання шлюбу в судовому порядку ==
У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний '''лише у судовому порядку'''. 
Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку позовного провадження. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. 

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.

=== Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження ===
У порядку [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F окремого провадження] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі], може бути розглянута судом за участю представника такої особи. 

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 
Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.
Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу. 

==== Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу ====
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:
# з ким із них будуть проживати діти;
# яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;
# умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:
# способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;
# порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. 

==== Вартість ====
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк розгляду ====
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви'. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

=== Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження ===
У порядку [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.94.D0.BE_.D1.8F.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D1.81.D1.83.D0.B4.D1.83_.D0.B7.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.83.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.28.D0.BF.D1.96.D0.B4.D1.81.D1.83.D0.B4.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B8.29 позовного провадження] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду. 

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. 
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. 

==== Вартість ====
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)]. 
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"). 
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

==== Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено ====
'''Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:'''
* вагітності дружини;
* протягом одного року після народження дитини. 

'''Винятки:''' 
1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку); 
2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства; 
3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. 

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок розірвання шлюбу

2020-01-23T11:09:41Z

Iryna.lytvynenko: /* Припинення шлюбу внаслідок його розірвання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільній процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]

== Припинення шлюбу внаслідок його розірвання ==
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
Шлюб може бути припинено унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

'''Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:'''
* за спільною заявою подружжя або одного з них ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 106, 107 Сімейного кодексу України];
* за спільною заявою подружжя (або за [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовом одного з подружжя]) на підставі рішення суду ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 109, 110 СКУ]).

== Розірвання шлюбу в позасудовому порядку ==
=== Куди звернутися ===
'''I.''' [http://justic.kh.ua/files/zrazok_zayavi_roz_shlyubu_nema_ditey.pdf За спільною заявою подружжя]: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. 
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя. 

У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 ЗУ "Про нотаріат"]2 вересня 1993 року N 3425-XII . Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису. 

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя: 
# визнаний безвісно відсутнім;
# визнаний недієздатним. 

=== Перелік необхідних документів: ===
# заява про розірвання шлюбу;
# свідоцтво про шлюб;
# копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя). 
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу. 

=== Вартість ===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі: 
* за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,4 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
* з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 Закону України "Про державне мито").

=== Строк розгляду ===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''. 

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]). 
Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''. 

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений. 

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

== Розірвання шлюбу в судовому порядку ==
У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний '''лише у судовому порядку'''. 
Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку позовного провадження. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. 

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.

=== Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження ===
У порядку [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F окремого провадження] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі], може бути розглянута судом за участю представника такої особи. 

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 
Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.
Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу. 

==== Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу ====
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:
# з ким із них будуть проживати діти;
# яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;
# умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:
# способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;
# порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. 

==== Вартість ====
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк розгляду ====
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви'. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

=== Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження ===
У порядку [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.94.D0.BE_.D1.8F.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D1.81.D1.83.D0.B4.D1.83_.D0.B7.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.83.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.28.D0.BF.D1.96.D0.B4.D1.81.D1.83.D0.B4.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B8.29 позовного провадження] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду. 

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. 
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. 

==== Вартість ====
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)]. 
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"). 
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

==== Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено ====
'''Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:'''
* вагітності дружини;
* протягом одного року після народження дитини. 

'''Винятки:''' 
1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку); 
2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства; 
3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. 

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2018-11-05T11:53:58Z

Iryna.lytvynenko: зміна законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]

 
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними 

== Порядок проведення навчальних зборів ==

Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 

На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 

Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 

Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 

Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 

Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 

== Проходження зборів військовозобов'язаними ==

Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 

На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. 

'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 

Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 

'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==

За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 

== Звільнення від проходження зборів ==

Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 

'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 

1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 

3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 

5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття; 

6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 

7) вагітні військовозобов’язані-жінки; 

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 

В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку. 

[[Категорія:Військова служба]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2018-11-05T11:41:58Z

Iryna.lytvynenko: /* Порядок проведення навчальних зборів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]

 
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними 

== Порядок проведення навчальних зборів ==

Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 

На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 

Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 

Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 

Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 

Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 

== Проходження зборів військовозобов'язаними ==

Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 

На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. 

'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 

Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 

'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==

За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 

== Звільнення від проходження зборів ==

Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 

'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 

1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 

3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 

5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття; 

6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 

7) військовозобов'язані-жінки, за винятком перевірочних зборів; 

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 

В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку. 

[[Категорія:Військова служба]]

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

2018-05-03T14:29:37Z

Iryna.lytvynenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Закон України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі" від 15 квітня 2015 року № 210]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" від 02 грудня 2015 року № 1275-р]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" від 17 червня 2014 року № 953/5]

== Поняття тимчасово окупованої території ==

<big>Правовий статус тимчасово окупованої території України визначено</big> в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]. Так, відповідно до ст. 1 цього Закону '''тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.''' Датою початку тимчасової окупації є <big>''20 лютого 2014 року''</big>. 
Для цілей наведеного Закону ''тимчасово окупованою територією визначається'': 
# ''сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій''; 
# ''внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України''; 
# ''повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини (ст. 3 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"])''. 
Крім того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] визначає <big>тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення</big>. 
'''Період проведення антитерористичної операції''' – час між датою набрання чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 
'''Територія проведення антитерористичної операції''' – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]. 

== Спадкування. Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території. ==

Ст. 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що <big>спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)</big>. 
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. 
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. 
<big>Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою</big>. 
Відповідно до норм ст. 1221 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] <big>місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця</big>. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є <big>місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини</big>, а за відсутності нерухомого майна – <big>місцезнаходження основної частини рухомого майна</big>. <big>''В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом''.</big> 
Згідно ч. 3 ст. 1223 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. 

=== Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території ===

[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
На тимчасово окупованій території поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території</big>. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України</big>. 
За правилом ст. 9 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] '''державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.''' <big>'''Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.'''</big> <big>'''Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.'''</big> 
Крім того, [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"] <big>'''до закінчення антитерористичної операції на сході України тимчасово призупинено:'''</big>
# ''проведення державної реєстрації актів цивільного стану (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть);''
# ''доступ нотаріусів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Спадкового реєстру.
Цим же Наказом встановлено, що нотаріальні дії та державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване на території окупованих територій, здійснюють, відповідно, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав і приватні та державні нотаріуси неокупованих районів Луганської та Донецької областей відповідно до законодавства.'' 

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території ===
Ст. 111 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини).

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження ===

Ст. 91 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини). 

== Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України ==

<big>''Для того, щоб звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, необхідно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця.''</big> 
Нерідко спадкоємцям у зв’язку з різними життєвими ситуаціями потрібно ініціювати судовий процес для отримання рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця ([[Встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території]]). При цьому, <big>''рішення суду за результатами розгляду справи не замінює собою свідоцтва про смерть, а є лише підставою для його отримання. Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію судового рішення про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України.''</big>. 
У зв’язку з цим, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Законом України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] було доповнено ст. 317 такого змісту: 
"Стаття 317. <big>Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України</big>
# ''Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.''
# ''Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.''
# ''У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.''
# ''Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.''
# ''Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи"''.
Крім того, тепер відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 367 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] суд допускає <big>'''негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України'''</big>. 
Практика Європейського суду з прав людини в даному випадку ґрунтується на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), та наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням (це зокрема висновки у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»).

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

2018-05-03T14:29:08Z

Iryna.lytvynenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Закон України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі" від 15 квітня 2015 року № 210]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" від 02 грудня 2015 року № 1275-р]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" від 17 червня 2014 року № 953/5]

== Поняття тимчасово окупованої території ==

<big>Правовий статус тимчасово окупованої території України визначено</big> в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]. Так, відповідно до ст. 1 цього Закону '''тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.''' Датою початку тимчасової окупації є <big>''20 лютого 2014 року''</big>. 
Для цілей наведеного Закону ''тимчасово окупованою територією визначається'': 
# ''сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій''; 
# ''внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України''; 
# ''повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини (ст. 3 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"])''. 
Крім того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] визначає <big>тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення</big>. 
'''Період проведення антитерористичної операції''' – час між датою набрання чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 
'''Територія проведення антитерористичної операції''' – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]. 

== Спадкування. Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території. ==

Ст. 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що <big>спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)</big>. 
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. 
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. 
<big>Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою</big>. 
Відповідно до норм ст. 1221 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] <big>місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця</big>. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є <big>місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини</big>, а за відсутності нерухомого майна – <big>місцезнаходження основної частини рухомого майна</big>. <big>''В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом''.</big> 
Згідно ч. 3 ст. 1223 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. 

=== Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території ===

[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
На тимчасово окупованій території поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території</big>. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України</big>. 
За правилом ст. 9 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] '''державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.''' <big>'''Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.'''</big> <big>'''Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.'''</big> 
Крім того, [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"] <big>'''до закінчення антитерористичної операції на сході України тимчасово призупинено:'''</big>
# ''проведення державної реєстрації актів цивільного стану (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть);''
# ''доступ нотаріусів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Спадкового реєстру.
Цим же Наказом встановлено, що нотаріальні дії та державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване на території окупованих територій, здійснюють, відповідно, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав і приватні та державні нотаріуси неокупованих районів Луганської та Донецької областей відповідно до законодавства.'' 

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території ===
Ст. 111 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини).

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження ===

Ст. 91 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини). 

== Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України ==

<big>''Для того, щоб звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, необхідно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця.''</big> 
Нерідко спадкоємцям у зв’язку з різними життєвими ситуаціями потрібно ініціювати судовий процес для отримання рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця ([[Встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території]]). При цьому, <big>''рішення суду за результатами розгляду справи не замінює собою свідоцтва про смерть, а є лише підставою для його отримання. Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію судового рішення про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України.''</big>. 
У зв’язку з цим, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Законом України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] було доповнено ст. 317 1> такого змісту: 
"Стаття 317. <big>Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України</big>
# ''Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.''
# ''Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.''
# ''У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.''
# ''Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.''
# ''Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи"''.
Крім того, тепер відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 367 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] суд допускає <big>'''негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України'''</big>. 
Практика Європейського суду з прав людини в даному випадку ґрунтується на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), та наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням (це зокрема висновки у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»).

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

2018-05-03T14:26:52Z

Iryna.lytvynenko:

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

2018-05-03T14:24:12Z

Iryna.lytvynenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Закон України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі" від 15 квітня 2015 року № 210]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" від 02 грудня 2015 року № 1275-р]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" від 17 червня 2014 року № 953/5]

== Поняття тимчасово окупованої території ==

<big>Правовий статус тимчасово окупованої території України визначено</big> в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]. Так, відповідно до ст. 1 цього Закону '''тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.''' Датою початку тимчасової окупації є <big>''20 лютого 2014 року''</big>. 
Для цілей наведеного Закону ''тимчасово окупованою територією визначається'': 
# ''сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій''; 
# ''внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України''; 
# ''повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини (ст. 3 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"])''. 
Крім того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] визначає <big>тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення</big>. 
'''Період проведення антитерористичної операції''' – час між датою набрання чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 
'''Територія проведення антитерористичної операції''' – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]. 

== Спадкування. Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території. ==

Ст. 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що <big>спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)</big>. 
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. 
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. 
<big>Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою</big>. 
Відповідно до норм ст. 1221 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] <big>місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця</big>. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є <big>місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини</big>, а за відсутності нерухомого майна – <big>місцезнаходження основної частини рухомого майна</big>. <big>''В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом''.</big> 
Згідно ч. 3 ст. 1223 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. 

=== Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території ===

[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
На тимчасово окупованій території поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території</big>. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України</big>. 
За правилом ст. 9 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] '''державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.''' <big>'''Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.'''</big> <big>'''Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.'''</big> 
Крім того, [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"] <big>'''до закінчення антитерористичної операції на сході України тимчасово призупинено:'''</big>
# ''проведення державної реєстрації актів цивільного стану (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть);''
# ''доступ нотаріусів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Спадкового реєстру.
Цим же Наказом встановлено, що нотаріальні дії та державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване на території окупованих територій, здійснюють, відповідно, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав і приватні та державні нотаріуси неокупованих районів Луганської та Донецької областей відповідно до законодавства.'' 

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території ===
Ст. 111 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини).

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження ===

Ст. 91 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини). 

== Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України ==

<big>''Для того, щоб звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, необхідно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця.''</big> 
Нерідко спадкоємцям у зв’язку з різними життєвими ситуаціями потрібно ініціювати судовий процес для отримання рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця ([[Встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території]]). При цьому, <big>''рішення суду за результатами розгляду справи не замінює собою свідоцтва про смерть, а є лише підставою для його отримання. Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію судового рішення про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України.''</big>. 
У зв’язку з цим, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Законом України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] було доповнено ст. 317 такого змісту: 
"Стаття 317. <big>Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України</big>
# ''Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.''
# ''Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.''
# ''У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.''
# ''Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.''
# ''Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи"''.
Крім того, тепер відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 367 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] суд допускає <big>'''негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України'''</big>. 
Практика Європейського суду з прав людини в даному випадку ґрунтується на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), та наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням (це зокрема висновки у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»).

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

2018-05-03T14:23:25Z

Iryna.lytvynenko: викладення ЦПК в новій редакції

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Закон України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі" від 15 квітня 2015 року № 210]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" від 02 грудня 2015 року № 1275-р]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" від 17 червня 2014 року № 953/5]

== Поняття тимчасово окупованої території ==

<big>Правовий статус тимчасово окупованої території України визначено</big> в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]. Так, відповідно до ст. 1 цього Закону '''тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.''' Датою початку тимчасової окупації є <big>''20 лютого 2014 року''</big>. 
Для цілей наведеного Закону ''тимчасово окупованою територією визначається'': 
# ''сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій''; 
# ''внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України''; 
# ''повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини (ст. 3 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"])''. 
Крім того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] визначає <big>тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення</big>. 
'''Період проведення антитерористичної операції''' – час між датою набрання чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 
'''Територія проведення антитерористичної операції''' – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014]. 

== Спадкування. Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території. ==

Ст. 1216 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що <big>спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)</big>. 
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. 
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. 
<big>Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою</big>. 
Відповідно до норм ст. 1221 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] <big>місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця</big>. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є <big>місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини</big>, а за відсутності нерухомого майна – <big>місцезнаходження основної частини рухомого майна</big>. <big>''В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом''.</big> 
Згідно ч. 3 ст. 1223 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. 

=== Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території ===

[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
На тимчасово окупованій території поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території</big>. 
<big>Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України</big>. 
За правилом ст. 9 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] '''державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.''' <big>'''Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.'''</big> <big>'''Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.'''</big> 
Крім того, [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"] <big>'''до закінчення антитерористичної операції на сході України тимчасово призупинено:'''</big>
# ''проведення державної реєстрації актів цивільного стану (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть);''
# ''доступ нотаріусів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Спадкового реєстру.
Цим же Наказом встановлено, що нотаріальні дії та державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розташоване на території окупованих територій, здійснюють, відповідно, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав і приватні та державні нотаріуси неокупованих районів Луганської та Донецької областей відповідно до законодавства.'' 

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території ===
Ст. 111 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''</big>.
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини).

=== Особливості прийняття і оформлення спадщини в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження ===

Ст. 91 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначає, що: 
# <big>'''У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# <big>'''Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.'''</big>
# Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок реєстрації спадкових справ у Спадковому реєстрі затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210]. 
В силу норм ст. 66 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону "Про нотаріат"] свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини). 

== Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України ==

<big>''Для того, щоб звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, необхідно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця.''</big> 
Нерідко спадкоємцям у зв’язку з різними життєвими ситуаціями потрібно ініціювати судовий процес для отримання рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця ([[Встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території]]). При цьому, <big>''рішення суду за результатами розгляду справи не замінює собою свідоцтва про смерть, а є лише підставою для його отримання. Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію судового рішення про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України.''</big>. 
У зв’язку з цим, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/990-19 Законом України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] було доповнено ст. 3171 такого змісту: 
"Стаття 3171. <big>Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України</big>
# ''Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.''
# ''Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.''
# ''У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.''
# ''Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.''
# ''Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи"''.
Крім того, тепер відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 367 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] суд допускає <big>'''негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України'''</big>. 
Практика Європейського суду з прав людини в даному випадку ґрунтується на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), та наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на території, контрольованій не визнаним на міжнародному рівні державним утворенням (це зокрема висновки у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»).

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2018-04-23T13:56:30Z

Iryna.lytvynenko: змінив законі України "Про судовий збір" та судова практика

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] 
[http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%20(%D0%A6%D0%9F%D0%9A%20-%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8).pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 № 9-1130/0/4-16] 
 
== Загальні положення ==
Мешканці тимчасово окупованих територій України часто відчувають на собі тягар з оформлення важливих документів. Так, проблеми виникають при оформленні, наприклад, народження дитини чи реєстрації смерті рідних та близьких. Це, в подальшому, буде перешкодою для отримання різних допомог чи оформлення спадщини, оскільки документи, які видають на окупованих територіях, не мають юридичної сили та не визнаються на території України. 
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] суд розглядає справи про встановлення факту народження або смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження або смерті. 
З метою спрощення судового процесу розгляду заяв громадян про встановлення вказаних фактів, що відбулися на тимчасово окупованій території України, Верховною Радою України 04.02.2016 прийнято Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» № 990-VІІІ, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 
Так, главу 6 Цивільного процесуального кодексу України доповнено статтею 317, що регламентує особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України. 
== Куди звернутись за отриманням свідоцтва про смерть ==
Для отримання свідоцтва про смерть осіб, які померли на тимчасово окупованій території України, необхідно: 
# звернутися спочатку до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, яка має бути використана при підготовці заяви до суду; 
# подати до будь-якого суду (за межами такої території, незалежно від місця проживання заявника) заяву про встановлення відповідно факту народження чи смерті особи на тимчасово окупованій території України, а разом з нею – належні докази. Від сплати судового збору під час розгляду справ данної категорії заявники звільняються відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Законо України "Про судовий збір. 
 
'''Хто може звернутися до суду?''' 
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8388#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. 
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. 

== Вимоги до заяви ==
Статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 
* який факт заявник просить встановити та з якою метою; 
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 
* докази, що підтверджують факт. 
 
До заяви додаються також докази, що підтверджують викладені заявником обставини та довідка про неможливість відновлення втрачених документів. 
До доказів, які можуть підтверджувати факти наведені в заяві можна віднести письмові свідчення очевидців, фототаблицю з місця поховання, медичні документи про смерть. 
== Строки розгляду заяви ==
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. 
Разом з тим, термін “невідкладно”, у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів. 
== Що повинно зазначатись у рішенні суду ==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. 
'''Принциповим та важливим''' у даному питанні є роз’яснення надані Палатою із цивільних та кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України. Результати аналізу судової практики свідчать про те, що почасти суди під час ухвалення рішень про визнання факту смерті використовують у резолютивних частинах формулювання про те, що відповідний факт мав місце у населених пунктах «Донецької народної республіки» або «Луганської народної республіки». 
У цьому контексті слід зважати на те, що така практика є неприпустимою, оскільки факт існування ані так званої «Донецької народної республіки», ані так званої «Луганської народної республіки» не визнається органами влади України, а окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування. 
Натомість обґрунтованою є судова практика, згідно з якою під час розгляду заяв про встановлення фактів смерті, а також пов’язаних із таким розглядом клопотань заявників щодо вказівки у судових рішеннях на те, що відповідний факт мав місце у населених пунктах «Донецької народної республіки», зазначається про неможливість задоволення заяв у частині такої вказівки з огляду на положення чинного законодавства. Внаслідок цього, судами при задоволенні заяв про встановлення фактів, які мають юридичне значення та які мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей, що визнані тимчасово окупованими територіями, у резолютивній частині відповідних рішень зазначається коректна назва населених пунктів, а яких мав місце встановлений факт (село, селище, місто; район; область) з урахуванням вимог Конституції у цій частині, наприклад, «місто Амросіївка Амросіївського району Донецької області, Україна» тощо. 
Також з огляду на вимоги Конституції України при позначенні місця настання певного факту відсутні підстави використовувати такі формулювання, як «Донецька народна республіка (територія, непідконтрольна державній владі України)», «Донецька народна республіка, яка є тимчасово окупованою територією», «самопроголошена Донецька народна республіка» тощо.
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]

Запобігання та протидія домашньому насильству

2018-03-15T15:01:26Z

Iryna.lytvynenko: втрата чинності акту

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616 "Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу"]

== Органи, які здійснюють протидію та попередження насильства в сім’ї ==

Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на: 

* центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім'ї;
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань попередження насильства в сім’ї;
* уповноважені підрозділи органів Національної поліції
* органи опіки і піклування:
* спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства (кризові центри, центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.

== Уповноважені підрозділи органів Національної поліції ==

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції у сфері попередження насильства в сім'ї: 

# виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім'ї, вживають у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення;
# беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними;
# відвідують сім'ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу;
# виносять офіційні попередження членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї;
# приймають та розглядають у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї або про реальну загрозу його вчинення;
# вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що направлені на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї;
# направляють жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства;
# виносять захисні приписи - спеціальна форма реагування уповноважених підрозділів органів Національної поліції щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім'ї;
# контролюють виконання вимог захисних приписів;
# направляють осіб, які вчинили насильство в сім'ї, до кризових центрів для проходження корекційної програми;
# здійснюють інші повноваження щодо попередження насильства в сім'ї, передбачені законом.
 

Повноваження уповноважених підрозділів органів Національної поліції поширюються на випадки, коли жертва насильства в сім'ї або особа, стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, а також особа, що вчинила насильство в сім'ї, не досягли 18-річного віку.

== Органи опіки і піклування ==

Органи опіки та пілкування, відповідно до своїх повноважень, надають допомогу у відновленні порушених прав та захисті законних інтересів неповнолітнім, які мають батьків і проживають у сім'ях, дітям сиротам, які залишилися без піклування батьків і виховуються в сім'ях опікунів (піклувальників), прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а також членам сім'ї, визнаним в судовому порядку недієздатними, у випадках, коли стосовно них вчинено або існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;представляють у суді інтереси дітей та недієздатних членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї або стали жертвами насильства в сім'ї.

== Спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства ==
=== Кризові центри ===
Кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення. 

Працівники кризових центрів: 

# здійснюють прийом членів сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;
# здійснюють прийом осіб, які вчинили насильство в сім'ї, для проходження корекційної програми - це програма, спрямована на формування гуманістичних цінностей та ненасильницької моделі поведінки в сім'ї особи, яка вчинила насильство в сім'ї.
# організують надання необхідної психологічної, педагогічної, медичної, юридичної допомоги членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;
# відповідно до можливостей надають притулок для тимчасового перебування членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;
# повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;
# повідомляють уповноважені підрозділи органів Національної поліції про виявлені факти реальної загрози застосування насильства в сім'ї або про факти вчинення такого насильства;
# у випадках, установлених законом, вживають вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги. 
 
=== Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї ===

Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї можуть створюватися в системі діючих закладів охорони здоров'я. 

В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на їхнє прохання) на підставі рішення медичної комісії центру. Щодо дитини необхідна згода одного з батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, у разі, якщо вони не зазнали насильства від одного
з них, або органу опіки і піклування. Жертви насильства в сім'ї перебувають у центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного для їхнього лікування та психо-соціальної реабілітації. За їхнім бажанням вони можуть пройти курс лікування та психо-соціальної реабілітації амбулаторно. 

Працівники центрів медико-соціальної реабілітації жертв
насильства в сім'ї: 

надають жертвам насильства в сім'ї первинну медико-санітарну і психологічну допомогу, окремі види психіатричної допомоги на підставах та в порядку, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу" ,іншими законами;
за необхідності направляють жертв насильства в сім'ї для відповідного подальшого лікування;
організовують надання юридичних консультацій жертвам насильства в сім'ї та у випадках, установлених законом, вживають вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги;
повідомляють про вчинене насильство в сім'ї уповноважені підрозділи органів Національної поліції
надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї на запит уповноважених органів. 

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.

== Підстави та порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї ==

До підстав для вжитят заходів щодо попередження насильства в сім'ї належать: 

# заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;
# висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
# отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно дитини, яка є членом цієї сім’ї, чи недієздатного члена сім'ї. 

Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, Мінсоцполітики, структурним підрозділом, відповідальним за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації, відповідним підрозділом органу Національної поліції (далі - органи). 

Усна заява викладається заявником і записується посадовою особою відповідного органу, а письмова - надсилається поштою або подається особисто, або передається через іншу особу.
У заяві зазначається прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, а також міститься інформація про те, ким вчинено насильство в сім'ї, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, інші обставини вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення. 

Заява одразу після надходження до Мінсоцполітики, структурного підрозділу, відповідального за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації реєструється в журналі обліку заяв про вчинення насильства в сім'ї, а до відповідного підрозділу органу Національної поліції - у книзі обліку заяв про злочини та пригоди. Відомості про особисте життя та інша інформація, що міститься у заяві, не підлягають розголошенню.

== Строки розгляду питання ==

Органи розглядають заяву '''не більше ніж протягом трьох днів'''. Якщо виникає потреба у перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин, заява розглядається '''не більше ніж протягом семи календарних днів.''' 

У разі коли заява стосується неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї, відповідна інформація подається службі у справах дітей та органу опіки і піклування.
Відповідний підрозділ органу Національної поліції інформує протягом трьох днів про отримання заяви структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації. 

Термін обмеження по захисному припису встановлюються '''до 90 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.
''' 

'''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.'''

== Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї ==

Члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть '''кримінальну''', '''адміністративну''' чи '''цивільно-правову відповідальність'''. 

Кримінальну відповідальність передбачено за втягнення батьками неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми.
За вчинення легких тілесних ушкоджень при прояві насильства в сім’ї настає кримінальна відповідальність згідно з ст. 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]. 
Умисне легке тілесне ушкодження - '''карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.''' 

Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, - карається '''штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.''' 

Частина 2 статті 155 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого'''. 

Також, санкція ст. 156 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України] визначає відповідальність за вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - '''караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк'''. 

Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого'''. 

Відповідно до норми статті 173-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, -'''тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.''' 

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, тягнуть за собою '''громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
'''

[[Категорія:Сімейне право]]

Обов'язок по утриманню малолітніх та неповнолітніх дітей інших членів сім'ї та родичів

2018-01-31T16:04:37Z

Iryna.lytvynenko: зміра розміру аліментів

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page5 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Особи, на яких може бути покладено обов'язок по утриманню малолітньої, неповнолітньої дитини ==

Обов'язок по утриманню дітей, як правило, покладається на батьків, які зобов'язані їх сплачувати в першу чергу. Але трапляється, що діти за будь-яких обставин втрачають своїх батьків або батьки з поважних причин не взмозі їх утримувати, і таким чином, залишаються без коштів для існування. Тому, у випадку відсутності батьків або якщо батьки з поважних причин не взмозі утримувати дітей, обов'язок по утриманню малолітніх, неповнолітніх дітей може бути ''покладений на інших родичів:''

* ''' баба, дід;'''
* ''' брати, сестри;'''
* ''' мачуха, вітчим;'''
* ''' особа, в сім'ї якої виховувалася дитина.'''

Такий обов'язок по утриманню-є взаємним. Так, наприклад, баба, дід(прабаба, прадід) непрацездатні і потребують матеріальної допомоги, тоді повнолітні внуки, (правнуки) в свою чергу зобов'язані іх утримувати, якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

== Обставини, які впливають на виникнення такого обов’язку ==

* факт сімейних зв'язків (баба, дід — онуки, прабаба, прадід — правнуки, сестра брат тощо), свояцтва (мачуха, вітчим — пасинок, падчерка) або визначених знаходженням дитини на вихованні в іншій сім’ї (дитина — особи, у сім’ї яких вона виховувалась).
* факт відсутності у потенційних утриманців родичів більш близького ступеня спорідненості або встановлена судом неспроможність останніх надавати належне утримання іншим особам з поважних причин. (поважними причинами можуть бути факт непрацездатності, виконання аліментних обов’язків стосовно більш близьких родичів при низькому рівні доходів, багатодітність тощо).
* фактична можливість надавати матеріальну допомогу;
* визначена неможливістю самостійно забезпечити своє існування, потреба у матеріальній допомозі й утриманні з боку інших осіб, коло яких визначене законом ( виникає внаслідок малоліття (неповноліття).

== Право на утримання у малолітніх та неповнолітніх онуків з боку діда та баби ==

Баба та дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх і неповнолітніх онуків до досягнення ними повноліття за наступних умов:
* малолітні та неповнолітні особи мають бути позбавлені можливості отримувати матеріальну допомогу від своїх батьків. 
''Підставами, що унеможливлюють отримання допомоги від своїх батьків є-''
* у них немає матері або батька (фактична смерть батьків або оголошення їх померлими у порядку, визначеному положеннями ст. 46 ЦК).
* не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання.
'''До таких поважних причин,''' за яких батьки не можуть утримувати дитину, можна віднести: тяжку хворобу, яка перешкоджає їм працювати, інвалідність, якщо пенсії недостатньо не тільки для утримання дитини, але й для утримання себе, коли потребується систематичне лікування, придбання дорогих медикаментів, а це, у свою чергу, призводить їх до нужденності. Поважним слід вважати випадки, коли батьки визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими або є неповнолітніми .
Визнання фізичної особи, яка є матір’ю або батьком малолітньої або неповнолітньої дитини, ''безвісно відсутньою'' (ст. 43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]) не завжди призводить до виникнення у її баби, діда обов’язку щодо її утримання. Відповідно до положень ч. 4 ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] за заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою (а також особи, місце перебування якої невідоме) надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані утримувати. У зв’язку з цим обов’язок баби, діда щодо утримання своїх онуків виникає тільки за відсутності у них матері, батька, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми (або у випадку, коли їх місце перебування невідоме), майна, за рахунок якого може надаватися належне утримання їх дітям. У випадках, коли у дитини є батьки, позбавлені щодо неї або всіх своїх дітей (ч. 3 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page5 СК]) батьківських прав, вони не звільняються від обов’язку щодо її утримання (ч. 2 ст. 166 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page5 СК]). Тому, якщо утримання, яке надається дитині її батьками, позбавленими батьківських прав, є належним, на бабу, діда не може бути покладений обов’язок щодо утримання своїх онуків до досягнення останніми повноліття.

Закон не робить різниці - по якій лінії (батьківській або материнської) існують родинні відносини між онуками та їх дідусями і бабусями. Тому аліменти на утримання онуків при наявності необхідних підстав можуть бути стягнуті як з батьків (одного з них) батька, так і з батьків (одного з них) матері дитини або з тих і інших одночасно.
Обов'язок по утриманню покладається як на працездатних, так і на непрацездатних дідусів і бабусь.

== Право на утримання з боку братів та сестер ==

Повнолітні брати і сестри зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх сестер та братів (ст. 267 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page5 СК]). Цей обов’язок вони повинні виконувати за умови потреби їх малолітніх сестер, братів у наданні їм матеріальної допомоги. Така потреба виникає відповідно до закону у випадках, коли у них немає батьків, чоловіка, дружини, або вони з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання. Повнолітні сестри, брати виконують вказаний обов’язок за наявності їх можливості надавати матеріальну допомогу своїм родичам.

== Право на утримання з боку мачухи, вітчима ==

''Обов’язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка виникає залежно від наступних обставин:''
* малолітні або неповнолітні падчерка, пасинок повинні на момент виникнення їх права на утримання з боку мачухи, вітчима проживати разом із ними. Якщо малолітні падчерка, пасинок не проживають разом із мачухою, вітчимом, останні звільняються від обов’язку їх утримання. У цих випадках такий обов’язок покладається на більш близьких родичів.

* якщо у них немає інших родичів, які мають можливість надавати їм належне утримання. Такими родичами сімейне законодавство визначає матір, батька, бабу, діда, повнолітніх сестер та братів. Однак, факт наявності таких родичів і їх можливість надавати належне утримання своїм малолітнім, неповнолітнім родичам (падчерці, пасинку) не звільняє мачуху, вітчима останніх від обов’язку щодо їх утримання, якщо вони проживають із ними (за умови, якщо вони мають таку матеріальну можливість).

Мачуха та вітчим можуть бути звільнені від свого обов’язку надавати утримання своїм малолітнім, неповнолітнім падчерці, пасинку лише: 

* за наявності поважних причин, які обумовлюють їх неможливість надавати їм належну матеріальну допомогу;
* у випадку нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком або негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини (звільнені від обов’язку або обмежити його певним строком).

== Право на утримання дитини з боку інших осіб ==

Положеннями ст. 269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page5 СК] закріплений обов’язок осіб, у сім’ї яких виховувалась дитина, щодо її утримання, якщо вони мають можливість надавати їй матеріальну допомогу. Відносини, які виникають між дитиною та особами, у сім’ї яких вона виховувалась, є подібними до стосунків між рідними батьками та дітьми. Але наявність у дитини родичів за походженням при визначенні кола осіб, які мають обов’язки щодо її утримання, відповідно до законодавства підлягає врахуванню. Тому обов’язок осіб, у сім’ї яких виховувалась дитина, щодо її утримання виникає за умови відсутності у неї батьків, баби, діда, повнолітніх братів і сестер. Вказаний обов’язок відповідно до законодавства не обмежується повноліттям особи, яка виховувалась у іншій сім’ї, тому він поширюється і на випадки, коли вона після його досягнення є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги.
Термін спільного проживання вказаних осіб чинне сімейне законодавство визначає ''у п’ять років''.

== Розмір, способи і порядок сплати аліментів ==

Розмір, способи і порядок сплати аліментів на інших членів сім'ї (братів і сестер, онуків і т. д.) може бути встановлений угодою сторін. Таке угода укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріально посвідчена угода має силу виконавчого листа.
Якщо ж угода про сплату аліментів між сторонами не досягнуто, тоді можна ''звернутися в суд'' з позовною заявою про стягнення аліментів з інших членів сім'ї, зобов'язаних надавати їм утримання.

Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.
Якщо позов пред'явлений не до всіх зобов'язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання. При цьому розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

[[Категорія:Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2017-03-15T14:53:12Z

Iryna.lytvynenko: внесено зміни відповідно до змін в чинному законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]

 
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними 

== Порядок проведення навчальних зборів ==

Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 

На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 

Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 

Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 

Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 217-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 

Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 

== Проходження зборів військовозобов'язаними ==

Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 

На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. 

'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 

Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 

'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==

За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 

== Звільнення від проходження зборів ==

Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 

'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 

1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 

3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 

5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття; 

6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 

7) військовозобов'язані-жінки, за винятком перевірочних зборів; 

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 

В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку. 

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними

2016-12-19T14:39:29Z

Iryna.lytvynenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок...

== Нормативна база ==
* [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]]
* [[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]]
* [[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]]
* [[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]]

 
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними 
== Порядок проведення навчальних зборів ==

Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду. 

На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі). 

Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом. 

Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами. 

Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 217-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України]. 

Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць. 

== Проходження зборів військовозобов'язаними ==

Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. 

На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. 

'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. 

Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. 

<big>Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття</big> військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. 

== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==

За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, <big>зберігаються місце роботи</big>, а також <big>займана посада та середня заробітна плата</big> на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. 

== Звільнення від проходження зборів ==

Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів. 

'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):''' 
<nowiki><nowiki>Вставте тут невідформатований текст</nowiki></nowiki>
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань; 

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки; 

3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації; 

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів; 

5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття; 

6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій; 

7) військовозобов'язані-жінки, за винятком перевірочних зборів; 

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів; 

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років; 

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю; 

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час; 

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту; 

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах; 

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку; 

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно. 

В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку. 

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]