WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок збільшення аліментів

2026-03-17T16:53:49Z

Iryna.kryva: /* Особливості оформлення позовної заяви */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]

== Підстави зміни розміру аліментів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 статті 192 Сімейного кодексу України] розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України] '''спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.'''

Таким чином, для звернення до суду з позовом про збільшення аліментів необхідно:
* визначення рішення суду або домовленістю (нотаріально засвідченим договором) розмір аліментів;
* зміна матеріального або сімейного стану, як платника, так і одержувача аліментів;
* погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

== Особливості оформлення позовної заяви ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках.
Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:
* зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
* зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.
* зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.
* інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.
Таким чином, '''для звернення до суду з позовом необхідно зібрати наступні документи''':
* копія всіх сторінок паспорту Позивача;
* копія ідентифікаційного номеру Позивача;
* копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
* копія рішення суду, або аліментного договору, яким було визначено розмір аліментів;
* копія довідка про доходи Позивача, чеків, квитанції, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та інших документів, що підтверджують підстави зміни способу чи розміру стягнення аліментів.
== Судовий збір ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі''' у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73868609 Постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 581/638/17-ц] (розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись) 

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

2026-03-17T16:47:02Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини ''до досягнення нею повноліття'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20180.,%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F. стаття 180 Сімейного кодексу України]) та після, у випадку [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання|''якщо повнолітня дочка/син продовжують навчання'']] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20199.,%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 199 Сімейного кодексу України]) або [[Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю|''є непрацездатними'']] та потребують матеріальної допомоги, за умови, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу надавати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20198.,%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8. стаття 198 Сімейного кодексу України]).

=== Додаткові витрати на дитину ===
[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину]] регламентована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n951:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE. статтею 185 Сімейного кодексу України], відповідно до якої, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому.

'''Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини. '''

== Способи виконання обов'язку з утримання дитини ==

=== В добровільному порядку ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''[https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&redirect=no добровільний спосіб]''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів:

* за заявою одного із батьків за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві;
* шляхом укладення [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину#google vignette|договору про сплату аліментів]].

=== На підставі рішення суду ===
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.
Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].
== Зміна розміру аліментів ==
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду]] за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20192.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. стаття 192 Сімейного кодексу України]).

== Відповідальність за несплату та ухилення від сплати аліментів ==
Батьки або особи, які їх замінюють, [[Відповідальність за несплату аліментів|несуть відповідальність]] за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

'''Види відповідальності:'''
*'''Цивільна відповідальність'''
*'''Адміністративна відповідальність'''
*'''Кримінальна відповідальність'''

=== Цивільна відповідальність та право на стягнення ''неустойки (пені) ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 статті 196 Сімейного кодексу України], у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів '''має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення''' від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частиною 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (виносення виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з заборгованістю) максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
{| class="wikitable"
|+
|Важливо! Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=2.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8,%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC. частина 2 та 3 статті 196 Сімейного Кодексу України]).
|}

=== Адміністративна відповідальність ===
У разі наявності в діях платника аліментів ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8073-10#n3066 статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=12.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. частина 12 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

За таке порушення передбачено адміністративне стягнення у вигляді [[Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт#google vignette|''виконанння суспільно корисних робіт'']], а підставою для виконання є постанова суду, яка набрала законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

=== Звернення стягнення на майно боржника ===
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний ''розмір якої''' перевищує суму платежів за три місяці''''', стягнення може бути [[Порядок звернення стягнення на майно боржника|'''звернено на майно боржника''']]. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%96%D0%B7,%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96. частина 2 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471:~:text=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83. частина 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"]).

=== Встановлення тимчасових обмежень відносно боржника за постановою державного виконавця ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, ''сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці''''', а в окремих випадках якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, ''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці'' державний виконавець '''виносить вмотивовані постанови''':

* [[Тимчасове обмеження боржника зі сплати аліментів у праві виїзду за кордон#google vignette|'''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України''']] - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
'''''Таке обмеження не може бути застосовано в разі:'''''
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії''', - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX '''''зупиняється дія постанов державних виконавців''''' про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5)%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%97. підпункт 5 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"]).

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення та направляються до виконання відповідними органами після закінчення строків на оскарження, а саме 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=9.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина 9 статті 71] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2074.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 частина 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження"]). У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

=== Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за три місяці''', ''виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів, відповідальність за вчинення кого передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 статтею 164 Кримінального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=11.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. частина 11 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

'''Під злісним ухиленням''' від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

=== Винесення постанови про накладення на боржника штрафу в межах виконавчого провадження ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за один рік''', виконавець виносить постанову ''про накладення на боржника штрафу у розмірі 20%, за два роки у розмірі 30%, а за за три роки- 50% суми заборгованості зі сплати аліментів''. Суми штрафів стягуються з боржника і ''перераховуються стягувачу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частина 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від сплати заборгованості за аліментами ==
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20197.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 197 Сімейного кодексу України]).

== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна|укласти договір про припинення]] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину|брати участь у додаткових витратах на дитину]]'''''.

== Звільнення від сплати аліментів ==
Батьки за рішенням суду [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину], якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. стаття 188 Сімейного кодексу України]).

Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

== Стягнення аліментів у випадку виїзду або проживання платника за кордоном ==
Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2:_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 про стягнення аліментів, у випадку виїзду або постійного проживання платника аліментів за межами України] є те, що у дану випадку '''важливе значення мають міжнародні конвенції та договори''', ратифіковані Україною у встановленому порядку.
Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статті 13 Сімейного кодексу України] частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1203, якою затверджено Порядок стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги.]

=== Стягнення аліментів за відсутності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

У разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання в іноземній державі, ''з якою Україна не має договору про подання правової допомоги'' '''він повинен виконати аліментні зобов'язання з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття''', які оформляються договором між цією особою та одним з батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником, або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться'' за рішенням суду''.

Якщо після виконання аліментних зобов'язань один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 5 статті 181 Сімейного кодексу України]).

=== Стягнення аліментів за наявності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

''Якщо після набрання рішенням суду законної сили'', згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він ''виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу'', з нього '''за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто ''аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття'''''.

Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=6.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. частина 6 та 7 статті 181 Сімейного кодексу України]).

== Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803352 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18]:сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України. При зміні обставин батько, з якого стягують аліменти за рішенням суду, має право звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, якщо дитина проживає з ним, та стягнути аліменти з матері. Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Визначення розміру аліментів на дитину

2026-02-06T14:48:22Z

Iryna.kryva: /* Спосіб стягнення аліментів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]''
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку ==
=== Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника ===
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|200px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''добровільний спосіб''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються '''не пізніше триденного строку''' від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків '''аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії,''' а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

=== Договір про сплату аліментів на дитину ===
Батьки мають право укласти '''[[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначаються розмір та строки виплати'''.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

'''Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|в примусовому порядку]] на підставі '''[[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]]'''.

== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].

'''''Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.'''''

== Право дитини на самостійне звернення до суду та розпорядження аліментами ==
'''Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.'''

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України] ). Тобто, дитина має право '''звернутися за захистом своїх прав та інтересів ''безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.'''''

Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Неповнолітня дитина має право [[Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України|брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання та право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Спосіб стягнення аліментів ==
'''За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
* '''у частці від доходу матері, батька дитини''';
* '''у твердій грошовій сумі'''.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, може '''[[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України]).'''

== Розмір аліментів на дитину ==
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік 50 % прожиткового мінімуму на дітей становить:

* віком до 6 років - 1408, 50 грн.,
* віком від 6 до 18 років - 1756, 00 грн.

'''Мінімальний рекомендований розмір''' аліментів на одну дитину може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів та становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік це:

* на дітей віком до 6 років становить - 2817, 00 грн.,
* на дітей віком від 6 до 18 років - 3512,00 грн.

=== Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів ===
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20182.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України] при визначенні розміру аліментів суд ураховує:'''
# стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83)%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4)%2C%20%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 182 Сімейного кодексу України]).

'''Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''

=== Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ===
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
{| class="wikitable"
|У випадку звернення до суду '''із заявою про видачу судового наказу''' про стягнення аліментів частка, що підлягає стягненню визначається у таких розмірах:

* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
|}

=== Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ===
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно [[Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі|підлягає індексації]], якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
{| class="wikitable"
|+
|У випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів '''тверда грошова сума визначається у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''.
|}

== Можливість стягнення аліментів за минулий час ==
[[Стягнення аліментів за минулий час#:~:text=Аліменти на дитину присуджуються за,явлення позову до його задоволення.|'''Аліменти за минулий час''']] можуть бути присуджені, якщо позивач '''подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів''' з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

== Доходи з яких утримуються аліменти ==

При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: '''основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомога по безробіттю, дивіденди, грошове забезпечення, доходи від підприємницької діяльності, плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю) та інші доходи ''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів,які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"].

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' 16.11.2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%D0%97%20%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2,)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.11.2022%20%7D Переліку], відповідно до яких '''з військовослужбовців''' Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.'''''
|}

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

== Можливість зміни розміру аліментів на дитину ==

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено]] за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України].

Зміна сімейного стану, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

== Припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна|укласти договір про припинення]] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83 брати участь у додаткових витратах на дитину]'''''.

== Судова практика ==

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] "учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]: "будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини."

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц]: "виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] "отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: "стан здоров'я дитини належить до обставин, які підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів на утримання дитини (впливають на такий розмір) і, вочевидь, зміна цієї обставини, зокрема, істотне погіршення стану здоров'я дитини після стягнення аліментів, може бути підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19]: "зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120513894 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23]:"зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів."

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Визначення розміру аліментів на дитину

2026-02-06T14:25:01Z

Iryna.kryva: /* Припинення права на аліменти на дитину */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]''
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку ==
=== Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника ===
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|200px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''добровільний спосіб''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються '''не пізніше триденного строку''' від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків '''аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії,''' а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

=== Договір про сплату аліментів на дитину ===
Батьки мають право укласти '''[[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначаються розмір та строки виплати'''.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

'''Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|в примусовому порядку]] на підставі '''[[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]]'''.

== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].

'''''Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.'''''

== Право дитини на самостійне звернення до суду та розпорядження аліментами ==
'''Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.'''

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України] ). Тобто, дитина має право '''звернутися за захистом своїх прав та інтересів ''безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.'''''

Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Неповнолітня дитина має право [[Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України|брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання та право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Спосіб стягнення аліментів ==
'''За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
* '''у частці від доходу матері, батька дитини''';
* '''у твердій грошовій сумі'''.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, може '''бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України]).'''

== Розмір аліментів на дитину ==
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік 50 % прожиткового мінімуму на дітей становить:

* віком до 6 років - 1408, 50 грн.,
* віком від 6 до 18 років - 1756, 00 грн.

'''Мінімальний рекомендований розмір''' аліментів на одну дитину може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів та становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік це:

* на дітей віком до 6 років становить - 2817, 00 грн.,
* на дітей віком від 6 до 18 років - 3512,00 грн.

=== Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів ===
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20182.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України] при визначенні розміру аліментів суд ураховує:'''
# стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83)%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4)%2C%20%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 182 Сімейного кодексу України]).

'''Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''

=== Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ===
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
{| class="wikitable"
|У випадку звернення до суду '''із заявою про видачу судового наказу''' про стягнення аліментів частка, що підлягає стягненню визначається у таких розмірах:

* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
|}

=== Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ===
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно [[Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі|підлягає індексації]], якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
{| class="wikitable"
|+
|У випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів '''тверда грошова сума визначається у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''.
|}

== Можливість стягнення аліментів за минулий час ==
[[Стягнення аліментів за минулий час#:~:text=Аліменти на дитину присуджуються за,явлення позову до його задоволення.|'''Аліменти за минулий час''']] можуть бути присуджені, якщо позивач '''подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів''' з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

== Доходи з яких утримуються аліменти ==

При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: '''основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомога по безробіттю, дивіденди, грошове забезпечення, доходи від підприємницької діяльності, плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю) та інші доходи ''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів,які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"].

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' 16.11.2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%D0%97%20%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2,)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.11.2022%20%7D Переліку], відповідно до яких '''з військовослужбовців''' Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.'''''
|}

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

== Можливість зміни розміру аліментів на дитину ==

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено]] за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України].

Зміна сімейного стану, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

== Припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна|укласти договір про припинення]] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83 брати участь у додаткових витратах на дитину]'''''.

== Судова практика ==

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] "учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]: "будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини."

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц]: "виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] "отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: "стан здоров'я дитини належить до обставин, які підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів на утримання дитини (впливають на такий розмір) і, вочевидь, зміна цієї обставини, зокрема, істотне погіршення стану здоров'я дитини після стягнення аліментів, може бути підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19]: "зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120513894 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23]:"зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів."

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини

2026-02-06T14:16:24Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83 Порядок стягнення та визначення розміру аліментів] ==
Аліменти на утримання дитини можуть виплачуватись

=== в добровільному порядку: ===
* за ініціативою одного із батьків шляхом подання '''заяви за місцем роботи''', місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві;
* '''за угодою сторін''' шляхом укладення відповідного договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору про сплату аліментів на дитину (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права.

=== на підставі рішення суду ===
У випадку коли взаємної згоди між батьками щодо сплати аліментів на дитину не досягнуто той з батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933 ч. 2 ст. 182 СК України]).
'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік 50 % прожиткового мінімуму на дітей становить:

* віком до 6 років - 1408, 50 грн.,
* віком від 6 до 18 років - 1756, 00 грн.

'''Якщо ''після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n941 ч. 3 ст. 183 СК України])'''''
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. ''' Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''
''Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n946 СК України], у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]'''
|}
== Порядок зміни розміру аліментів ==
Враховуючи зміст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ст. ст. 181, 192 СК України], розмір аліментів, визначений рішенням суду, '''не вважається незмінним.'''

У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів ''матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.''

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його ''вимоги про зменшення розміру аліментів.''

Законодавством передбачена можливість зміни розміру аліментів:
* '''в добровільному порядку''' (аліментів, встановлених за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
Зміни до нотаріально посвідченого договору оформляються письмово шляхом укладення окремого договору, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
* '''в судовому порядку''' (аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).
== Підстави зміни розміру аліментів в судовому порядку ==
'''Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:'''
* зміни матеріального або сімейного стану;
* погіршення або поліпшення здоров’я когось із них;
* інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 ст. 192 СК України], пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]'').

Однак, варто зазначити наступне, що '''зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів''', оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Отже, наприклад, якщо матеріальне становище платника аліментів значно покращилось матір (батько) дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. В той же час, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

== Зміна способу стягнення аліментів ==
'''Зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження''' (з розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 (ч.3 ст.181 СК України)].
{| class="wikitable"
|+
|Тобто, до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 ст.192 СК України]). Натомість, позов про зміну способу стягнення аліментів (тобто з частки від заробітку (доходу) на тверду грошову суму і навпаки) має право звернутися до суду лише '''одержувач аліментів.'''
|}
'''Наприклад''':

1) аліменти стягуються у твердій грошовій сумі - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів.'''

2) аліменти винесені у частині від усіх видів доходу (1/4, 1/3 чи інше) - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на тверду грошову суму '''може звернутись лише стягувач.'''

== Судовий порядок зміни розміру аліментів ==

=== Підсудність справ ===
Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 стаття 27 ЦПК України]).

Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення '''можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 28 ЦПК України]).
=== Перелік необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] ЦПК України, обов’язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (зміна розміру аліментів), наприклад:
* докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
* докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
* докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).

=== Судовий збір ===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - '''у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"]).

Позивачі у справах '''про зменшення розміру аліментів''' не звільняються від сплати судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви про зменшення розміру аліментів становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 п.2. ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"]).
=== Час, з якого сплачуються аліменти в новому розмірі===
Аліменти у новому розмірі сплачуються '''з дня набрання судовим рішенням законної сили''' (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Зразки позовних заяв ==
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluV3VUOVRma1FxMG8/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-H_8KV2WreV9-5qKUR6Qxfw&rtpof=true&sd=true Позовна заява про зменшення розміру аліментів]

[https://docs.google.com/document/d/1He8rfnC_frEmcY0YyCmcyp8gC7XsSKlo/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Позовна заява про зміну способу стягнення та розміру аліментів]

== Зміна розміру аліментів у разі їх нецільового витрачання ==
У разі нецільового витрачання аліментів платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

'''Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування''' у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n955 ст. 186 СК України]).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n333 ст. 56 Цивільного кодексу України]).

== Збільшення розміру стягуваних аліментів державним виконавцем ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#top Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII] (набрав чинності 28.08.2018 року) частину першу статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 Закону України «Про виконавче провадження»] доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#top СК України]. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість '''забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#top СК України] навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. Тобто, '''зміна законодавцем мінімального розміру аліментів''', які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, '''не є підставою для зміни розміру аліментів'''.([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).

Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року державними виконавцями мало бути здійснене автоматичне збільшення розміру аліментів до мінімального гарантованого за всіма постановленими раніше судовими рішенями про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Якщо державним виконавцем розмір стягуваних аліментів, починаючи з 28 серпня 2018 року (дата набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19#Text Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII]) автоматично не підвищено, стягувач має право звернутися до нього із заявою про здійснення відповідного перерахунку ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.docx Зразок заяви]).

Подальша бездіяльність державного виконавця щодо підвищення та перерахунку розміру аліментів може бути оскаржена в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n699 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»].

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанова Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: погіршення стану здоров’я дитини може бути підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання, якщо внаслідок такого погіршення раніше визначений розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97352493 Постанова Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20]: факт народження в платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281790 Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18]: стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562594 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 640/15771/19]: надання послуг із організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу Oxford International до Великої Британії та Канади, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації з цих питань є тими особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, відповідно до положень статті 185 СК України.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19]: відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами в розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562701 Постанова Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19]: наявність переплати за аліментами може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину.
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/96117455 Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2021 року № 613/48/21 щодо зміни способу стягнення аліментів]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/111508810 Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29.05.2023 року № 521/6770/23 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Визначення розміру аліментів на дитину

2026-02-06T13:30:45Z

Iryna.kryva: /* Розмір аліментів на дитину */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]''
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку ==
=== Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника ===
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|200px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''добровільний спосіб''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються '''не пізніше триденного строку''' від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків '''аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії,''' а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

=== Договір про сплату аліментів на дитину ===
Батьки мають право укласти '''[[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначаються розмір та строки виплати'''.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

'''Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|в примусовому порядку]] на підставі '''[[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]]'''.

== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].

'''''Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.'''''

== Право дитини на самостійне звернення до суду та розпорядження аліментами ==
'''Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.'''

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України] ). Тобто, дитина має право '''звернутися за захистом своїх прав та інтересів ''безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.'''''

Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Неповнолітня дитина має право [[Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України|брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання та право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Спосіб стягнення аліментів ==
'''За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
* '''у частці від доходу матері, батька дитини''';
* '''у твердій грошовій сумі'''.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, може '''бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України]).'''

== Розмір аліментів на дитину ==
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік 50 % прожиткового мінімуму на дітей становить:

* віком до 6 років - 1408, 50 грн.,
* віком від 6 до 18 років - 1756, 00 грн.

'''Мінімальний рекомендований розмір''' аліментів на одну дитину може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів та становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік це:

* на дітей віком до 6 років становить - 2817, 00 грн.,
* на дітей віком від 6 до 18 років - 3512,00 грн.

=== Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів ===
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20182.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України] при визначенні розміру аліментів суд ураховує:'''
# стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83)%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4)%2C%20%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 182 Сімейного кодексу України]).

'''Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''

=== Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ===
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
{| class="wikitable"
|У випадку звернення до суду '''із заявою про видачу судового наказу''' про стягнення аліментів частка, що підлягає стягненню визначається у таких розмірах:

* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
|}

=== Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ===
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно [[Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі|підлягає індексації]], якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
{| class="wikitable"
|+
|У випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів '''тверда грошова сума визначається у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''.
|}

== Можливість стягнення аліментів за минулий час ==
[[Стягнення аліментів за минулий час#:~:text=Аліменти на дитину присуджуються за,явлення позову до його задоволення.|'''Аліменти за минулий час''']] можуть бути присуджені, якщо позивач '''подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів''' з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

== Доходи з яких утримуються аліменти ==

При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: '''основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомога по безробіттю, дивіденди, грошове забезпечення, доходи від підприємницької діяльності, плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю) та інші доходи ''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів,які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"].

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' 16.11.2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%D0%97%20%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2,)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.11.2022%20%7D Переліку], відповідно до яких '''з військовослужбовців''' Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.'''''
|}

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

== Можливість зміни розміру аліментів на дитину ==

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено]] за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України].

Зміна сімейного стану, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

== Припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[https://legalaid.wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D0%B7%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 укласти договір про припинення] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[https://legalaid.wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83 брати участь у додаткових витратах на дитину]'''''.

== Судова практика ==

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] "учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]: "будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини."

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц]: "виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] "отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: "стан здоров'я дитини належить до обставин, які підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів на утримання дитини (впливають на такий розмір) і, вочевидь, зміна цієї обставини, зокрема, істотне погіршення стану здоров'я дитини після стягнення аліментів, може бути підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19]: "зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120513894 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23]:"зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів."

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

2026-02-06T13:08:40Z

Iryna.kryva: /* Способи виконання обов'язку з утримання дитини */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини ''до досягнення нею повноліття'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20180.,%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F. стаття 180 Сімейного кодексу України]) та після, у випадку [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання|''якщо повнолітня дочка/син продовжують навчання'']] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20199.,%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 199 Сімейного кодексу України]) або [[Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю|''є непрацездатними'']] та потребують матеріальної допомоги, за умови, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20198.,%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8. стаття 198 Сімейного кодексу України]).

=== Додаткові витрати на дитину ===
[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину]] регламентована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n951:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE. статтею 185 Сімейного кодексу України], відповідно до якої, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому.

'''Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини. '''

== Способи виконання обов'язку з утримання дитини ==

=== В добровільному порядку ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''[https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&redirect=no добровільний спосіб]''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів:

* за заявою одного із батьків за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві;
* шляхом укладення [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину#google vignette|договору про сплату аліментів]].

=== На підставі рішення суду ===
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.
Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].
== Зміна розміру аліментів ==
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду]] за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20192.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. стаття 192 Сімейного кодексу України]).

== Відповідальність за несплату та ухилення від сплати аліментів ==
Батьки або особи, які їх замінюють, [[Відповідальність за несплату аліментів|несуть відповідальність]] за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

'''Види відповідальності:'''
*'''Цивільна відповідальність'''
*'''Адміністративна відповідальність'''
*'''Кримінальна відповідальність'''

=== Цивільна відповідальність та право на стягнення ''неустойки (пені) ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 статті 196 Сімейного кодексу України], у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів '''має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення''' від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частиною 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (виносення виконавчем постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з заборгованістю) максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
{| class="wikitable"
|+
|Важливо! Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=2.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8,%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC. частина 2 та 3 статті 196 Сімейного Кодексу України]).
|}

=== Адміністративна відповідальність ===
У разі наявності в діях платника аліментів ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E. статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=12.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. частина 12 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

За таке порушення передбачено адміністративне стягнення у вигляді [[Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт#google vignette|''виконанння суспільно корисних робіт'']], а підставою для виконання є постанова суду, яка набрала законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

=== Звернення стягнення на майно боржника ===
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний ''розмір якої''' перевищує суму платежів за три місяці''''', стягнення може бути [[Порядок звернення стягнення на майно боржника|'''звернено на майно боржника''']]. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%96%D0%B7,%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96. частина 2 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471:~:text=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83. частина 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"]).

=== Встановлення тимчасових обмежень відносно боржника за постановою державного виконавця ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, ''сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці''''', а в окремих випадках якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, ''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці'' державний виконавець '''виносить вмотивовані постанови''':

* [[Тимчасове обмеження боржника зі сплати аліментів у праві виїзду за кордон#google vignette|'''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України''']] - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
'''''Таке обмеження не може бути застосовано в разі:'''''
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії''', - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX '''''зупиняється дія постанов державних виконавців''''' про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5)%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%97. підпункт 5 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"]).

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення та направляються до виконання відповідними органами після закінчення строків на оскарження, а саме 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=9.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина 9 статті 71] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2074.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 частина 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження"]). У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

=== Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за три місяці''', ''виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів, відповідальність за вчинення кого передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 статтею 164 Кримінального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=11.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. частина 11 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

'''Під злісним ухиленням''' від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

=== Винесення постанови про накладення на боржника штрафу в межах виконавчого провадження ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за один рік''', виконавець виносить постанову ''про накладення на боржника штрафу у розмірі 20%, за два роки у розмірі 30%, а за за три роки- 50% суми заборгованості зі сплати аліментів''. Суми штрафів стягуються з боржника і ''перераховуються стягувачу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частина 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від сплати заборгованості за аліментами ==
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20197.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 197 Сімейного кодексу України]).

== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна|укласти договір про припинення]] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину|брати участь у додаткових витратах на дитину]]'''''.

== Звільнення від сплати аліментів ==
Батьки за рішенням суду [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину], якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. стаття 188 Сімейного кодексу України]).

Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

== Стягнення аліментів у випадку виїзду або проживання платника за кордоном ==
Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2:_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 про стягнення аліментів, у випадку виїзду або постійного проживання платника аліментів за межами України] є те, що у дану випадку '''важливе значення мають міжнародні конвенції та договори''', ратифіковані Україною у встановленому порядку.
Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статті 13 Сімейного кодексу України] частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1203, якою затверджено Порядок стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги.]

=== Стягнення аліментів за відсутності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

У разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання в іноземній державі, ''з якою Україна не має договору про подання правової допомоги'' '''він повинен виконати аліментні зобов'язання з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття''', які оформляються договором між цією особою та одним з батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником, або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться'' за рішенням суду''.

Якщо після виконання аліментних зобов'язань один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 5 статті 181 Сімейного кодексу України]).

=== Стягнення аліментів за наявності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

''Якщо після набрання рішенням суду законної сили'', згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він ''виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу'', з нього '''за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто ''аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття'''''.

Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=6.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. частина 6 та 7 статті 181 Сімейного кодексу України]).

== Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803352 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18]:сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України. При зміні обставин батько, з якого стягують аліменти за рішенням суду, має право звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, якщо дитина проживає з ним, та стягнути аліменти з матері. Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

2026-02-06T11:08:57Z

Iryna.kryva: /* Стягнення аліментів у випадку виїзду або проживання платника за кордоном */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини ''до досягнення нею повноліття'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20180.,%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F. стаття 180 Сімейного кодексу України]) та після, у випадку [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання|''якщо повнолітня дочка/син продовжують навчання'']] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20199.,%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 199 Сімейного кодексу України]) або [[Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю|''є непрацездатними'']] та потребують матеріальної допомоги, за умови, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20198.,%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8. стаття 198 Сімейного кодексу України]).

=== Додаткові витрати на дитину ===
[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину]] регламентована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n951:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE. статтею 185 Сімейного кодексу України], відповідно до якої, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому.

'''Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини. '''

== Способи виконання обов'язку з утримання дитини ==
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|213x213px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]

=== В добровільному порядку ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''[https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&redirect=no добровільний спосіб]''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів:

* за заявою одного із батьків за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві;
* шляхом укладення [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину#google vignette|договору про сплату аліментів]].

=== На підставі рішення суду ===
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.
Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].

== Зміна розміру аліментів ==
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду]] за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20192.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. стаття 192 Сімейного кодексу України]).

== Відповідальність за несплату та ухилення від сплати аліментів ==
Батьки або особи, які їх замінюють, [[Відповідальність за несплату аліментів|несуть відповідальність]] за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

'''Види відповідальності:'''
*'''Цивільна відповідальність'''
*'''Адміністративна відповідальність'''
*'''Кримінальна відповідальність'''

=== Цивільна відповідальність та право на стягнення ''неустойки (пені) ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 статті 196 Сімейного кодексу України], у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів '''має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення''' від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частиною 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (виносення виконавчем постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з заборгованістю) максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
{| class="wikitable"
|+
|Важливо! Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=2.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8,%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC. частина 2 та 3 статті 196 Сімейного Кодексу України]).
|}

=== Адміністративна відповідальність ===
У разі наявності в діях платника аліментів ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E. статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=12.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. частина 12 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

За таке порушення передбачено адміністративне стягнення у вигляді [[Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт#google vignette|''виконанння суспільно корисних робіт'']], а підставою для виконання є постанова суду, яка набрала законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

=== Звернення стягнення на майно боржника ===
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний ''розмір якої''' перевищує суму платежів за три місяці''''', стягнення може бути [[Порядок звернення стягнення на майно боржника|'''звернено на майно боржника''']]. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%96%D0%B7,%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96. частина 2 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471:~:text=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83. частина 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"]).

=== Встановлення тимчасових обмежень відносно боржника за постановою державного виконавця ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, ''сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці''''', а в окремих випадках якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, ''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці'' державний виконавець '''виносить вмотивовані постанови''':

* [[Тимчасове обмеження боржника зі сплати аліментів у праві виїзду за кордон#google vignette|'''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України''']] - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
'''''Таке обмеження не може бути застосовано в разі:'''''
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії''', - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX '''''зупиняється дія постанов державних виконавців''''' про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5)%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%97. підпункт 5 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"]).

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення та направляються до виконання відповідними органами після закінчення строків на оскарження, а саме 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=9.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина 9 статті 71] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2074.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 частина 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження"]). У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

=== Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за три місяці''', ''виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів, відповідальність за вчинення кого передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 статтею 164 Кримінального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=11.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. частина 11 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

'''Під злісним ухиленням''' від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

=== Винесення постанови про накладення на боржника штрафу в межах виконавчого провадження ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за один рік''', виконавець виносить постанову ''про накладення на боржника штрафу у розмірі 20%, за два роки у розмірі 30%, а за за три роки- 50% суми заборгованості зі сплати аліментів''. Суми штрафів стягуються з боржника і ''перераховуються стягувачу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частина 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від сплати заборгованості за аліментами ==
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20197.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 197 Сімейного кодексу України]).

== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна|укласти договір про припинення]] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину|брати участь у додаткових витратах на дитину]]'''''.

== Звільнення від сплати аліментів ==
Батьки за рішенням суду [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину], якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. стаття 188 Сімейного кодексу України]).

Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

== Стягнення аліментів у випадку виїзду або проживання платника за кордоном ==
Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2:_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 про стягнення аліментів, у випадку виїзду або постійного проживання платника аліментів за межами України] є те, що у дану випадку '''важливе значення мають міжнародні конвенції та договори''', ратифіковані Україною у встановленому порядку.
Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статті 13 Сімейного кодексу України] частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1203, якою затверджено Порядок стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги.]

=== Стягнення аліментів за відсутності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

У разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання в іноземній державі, ''з якою Україна не має договору про подання правової допомоги'' '''він повинен виконати аліментні зобов'язання з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття''', які оформляються договором між цією особою та одним з батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником, або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться'' за рішенням суду''.

Якщо після виконання аліментних зобов'язань один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 5 статті 181 Сімейного кодексу України]).

=== Стягнення аліментів за наявності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

''Якщо після набрання рішенням суду законної сили'', згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він ''виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу'', з нього '''за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто ''аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття'''''.

Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=6.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. частина 6 та 7 статті 181 Сімейного кодексу України]).

== Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803352 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18]:сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України. При зміні обставин батько, з якого стягують аліменти за рішенням суду, має право звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, якщо дитина проживає з ним, та стягнути аліменти з матері. Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

2026-02-05T17:11:17Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини ''до досягнення нею повноліття'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20180.,%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F. стаття 180 Сімейного кодексу України]) та після, у випадку [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання|''якщо повнолітня дочка/син продовжують навчання'']] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20199.,%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 199 Сімейного кодексу України]) або [[Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю|''є непрацездатними'']] та потребують матеріальної допомоги, за умови, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20198.,%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8. стаття 198 Сімейного кодексу України]).

=== Додаткові витрати на дитину ===
[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину]] регламентована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n951:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE. статтею 185 Сімейного кодексу України], відповідно до якої, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому.

'''Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини. '''

== Способи виконання обов'язку з утримання дитини ==
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|213x213px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]

=== В добровільному порядку ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''[https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&redirect=no добровільний спосіб]''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів:

* за заявою одного із батьків за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві;
* шляхом укладення [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину#google vignette|договору про сплату аліментів]].

=== На підставі рішення суду ===
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.
Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].

== Зміна розміру аліментів ==
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду]] за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20192.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. стаття 192 Сімейного кодексу України]).

== Відповідальність за несплату та ухилення від сплати аліментів ==
Батьки або особи, які їх замінюють, [[Відповідальність за несплату аліментів|несуть відповідальність]] за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

'''Види відповідальності:'''
*'''Цивільна відповідальність'''
*'''Адміністративна відповідальність'''
*'''Кримінальна відповідальність'''

=== Цивільна відповідальність та право на стягнення ''неустойки (пені) ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 статті 196 Сімейного кодексу України], у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів '''має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення''' від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частиною 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (виносення виконавчем постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з заборгованістю) максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
{| class="wikitable"
|+
|Важливо! Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=2.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8,%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC. частина 2 та 3 статті 196 Сімейного Кодексу України]).
|}

=== Адміністративна відповідальність ===
У разі наявності в діях платника аліментів ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E. статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=12.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. частина 12 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

За таке порушення передбачено адміністративне стягнення у вигляді [[Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт#google vignette|''виконанння суспільно корисних робіт'']], а підставою для виконання є постанова суду, яка набрала законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

=== Звернення стягнення на майно боржника ===
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний ''розмір якої''' перевищує суму платежів за три місяці''''', стягнення може бути [[Порядок звернення стягнення на майно боржника|'''звернено на майно боржника''']]. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%96%D0%B7,%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96. частина 2 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471:~:text=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83. частина 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"]).

=== Встановлення тимчасових обмежень відносно боржника за постановою державного виконавця ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, ''сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці''''', а в окремих випадках якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, ''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці'' державний виконавець '''виносить вмотивовані постанови''':

* [[Тимчасове обмеження боржника зі сплати аліментів у праві виїзду за кордон#google vignette|'''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України''']] - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
'''''Таке обмеження не може бути застосовано в разі:'''''
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії''', - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX '''''зупиняється дія постанов державних виконавців''''' про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=5)%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%97. підпункт 5 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження"]).

* '''про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання''' - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення та направляються до виконання відповідними органами після закінчення строків на оскарження, а саме 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=9.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%3A частина 9 статті 71] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2074.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 частина 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження"]). У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

=== Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за три місяці''', ''виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів, відповідальність за вчинення кого передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 статтею 164 Кримінального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=11.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. частина 11 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

'''Під злісним ухиленням''' від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

=== Винесення постанови про накладення на боржника штрафу в межах виконавчого провадження ===
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої '''перевищує суму відповідних платежів за один рік''', виконавець виносить постанову ''про накладення на боржника штрафу у розмірі 20%, за два роки у розмірі 30%, а за за три роки- 50% суми заборгованості зі сплати аліментів''. Суми штрафів стягуються з боржника і ''перераховуються стягувачу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частина 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від сплати заборгованості за аліментами ==
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20197.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 197 Сімейного кодексу України]).

== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна|укласти договір про припинення]] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину|брати участь у додаткових витратах на дитину]]'''''.

== Звільнення від сплати аліментів ==
Батьки за рішенням суду [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину], якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. стаття 188 Сімейного кодексу України]).

Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

== Стягнення аліментів у випадку виїзду або проживання платника за кордоном ==
Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2:_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 про стягнення аліментів, у випадку виїзду або постійного проживання платника аліментів за межами України] є те, що у дану випадку важливе значення мають міжнародні конвенції та договори, ратифіковані Україною у встановленому порядку.
Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статті 13 Сімейного кодексу України] частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1203, якою затверджено Порядок стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги.]

=== Стягнення аліментів за відсутності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

У разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання в іноземній державі, ''з якою Україна не має договору про подання правової допомоги'' він повинен виконати аліментні зобов'язання з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття, які оформляються договором між цією особою та одним з батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником, або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться'' за рішенням суду''.
Якщо після виконання аліментних зобов'язань один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=5.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 5 статті 181 Сімейного кодексу України]).

=== Стягнення аліментів за наявності рішення суду у випадку виїзду за кордон платника ===

''Якщо після набрання рішенням суду законної сили'', згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він ''виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу'', з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто ''аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття''.
Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n584:~:text=6.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F,%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8. частина 6 та 7 статті 181 Сімейного кодексу України]).

== Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803352 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18]:сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України. При зміні обставин батько, з якого стягують аліменти за рішенням суду, має право звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, якщо дитина проживає з ним, та стягнути аліменти з матері. Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Визначення розміру аліментів на дитину

2026-02-05T17:06:18Z

Iryna.kryva: /* Припинення права на аліменти на дитину */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]''
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку ==
=== Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника ===
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|200px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''добровільний спосіб''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються '''не пізніше триденного строку''' від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків '''аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії,''' а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

=== Договір про сплату аліментів на дитину ===
Батьки мають право укласти '''[[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначаються розмір та строки виплати'''.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

'''Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|в примусовому порядку]] на підставі '''[[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]]'''.

== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].

'''''Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.'''''

== Право дитини на самостійне звернення до суду та розпорядження аліментами ==
'''Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.'''

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України] ). Тобто, дитина має право '''звернутися за захистом своїх прав та інтересів ''безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.'''''

Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Неповнолітня дитина має право [[Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України|брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання та право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Спосіб стягнення аліментів ==
'''За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
* '''у частці від доходу матері, батька дитини''';
* '''у твердій грошовій сумі'''.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, може '''бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України]).'''

== Розмір аліментів на дитину ==
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік 50 % прожиткового мінімуму на дітей:

* віком до 6 років становить - 1408, 50 грн.,
* віком від 6 до 18 років - 1756, 00 грн.

'''Мінімальний рекомендований розмір''' аліментів на одну дитину може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів та становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік це:

* на дітей віком до 6 років становить - 2817, 00 грн.,
* на дітей віком від 6 до 18 років - 3512,00 грн.

=== Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів ===
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20182.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України] при визначенні розміру аліментів суд ураховує:'''
# стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83)%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4)%2C%20%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 182 Сімейного кодексу України]).

'''Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''

=== Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ===
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
{| class="wikitable"
|У випадку звернення до суду '''із заявою про видачу судового наказу''' про стягнення аліментів частка, що підлягає стягненню визначається у таких розмірах:

* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
|}

=== Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ===
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно [[Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі|підлягає індексації]], якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
{| class="wikitable"
|+
|У випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів '''тверда грошова сума визначається у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''.
|}

== Можливість стягнення аліментів за минулий час ==
[[Стягнення аліментів за минулий час#:~:text=Аліменти на дитину присуджуються за,явлення позову до його задоволення.|'''Аліменти за минулий час''']] можуть бути присуджені, якщо позивач '''подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів''' з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

== Доходи з яких утримуються аліменти ==

При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: '''основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомога по безробіттю, дивіденди, грошове забезпечення, доходи від підприємницької діяльності, плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю) та інші доходи ''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів,які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"].

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' 16.11.2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%D0%97%20%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2,)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.11.2022%20%7D Переліку], відповідно до яких '''з військовослужбовців''' Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.'''''
|}

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

== Можливість зміни розміру аліментів на дитину ==

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено]] за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України].

Зміна сімейного стану, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

== Припинення права на аліменти на дитину ==
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть '''[https://legalaid.wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D0%B7%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 укласти договір про припинення] права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно''' (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[https://legalaid.wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83 брати участь у додаткових витратах на дитину]'''''.

== Судова практика ==

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] "учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]: "будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини."

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц]: "виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] "отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: "стан здоров'я дитини належить до обставин, які підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів на утримання дитини (впливають на такий розмір) і, вочевидь, зміна цієї обставини, зокрема, істотне погіршення стану здоров'я дитини після стягнення аліментів, може бути підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19]: "зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120513894 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23]:"зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів."

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Визначення розміру аліментів на дитину

2026-02-05T16:36:14Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]''
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку ==
=== Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника ===
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|200px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n958 Статтею 187 Сімейного кодексу України] передбачено '''добровільний спосіб''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються '''не пізніше триденного строку''' від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків '''аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії,''' а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

=== Договір про сплату аліментів на дитину ===
Батьки мають право укласти '''[[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначаються розмір та строки виплати'''.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

'''Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|в примусовому порядку]] на підставі '''[[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]]'''.

== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

Законодавством визначено два порядки звернення до суду:
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку позовного провадження;]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|в порядку наказного провадження (спрощений)]].

'''''Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.'''''

== Право дитини на самостійне звернення до суду та розпорядження аліментами ==
'''Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.'''

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України] ). Тобто, дитина має право '''звернутися за захистом своїх прав та інтересів ''безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.'''''

Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Неповнолітня дитина має право [[Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України|брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання та право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Спосіб стягнення аліментів ==
'''За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
* '''у частці від доходу матері, батька дитини''';
* '''у твердій грошовій сумі'''.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, може '''бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України]).'''

== Розмір аліментів на дитину ==
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік 50 % прожиткового мінімуму на дітей:

* віком до 6 років становить - 1408, 50 грн.,
* віком від 6 до 18 років - 1756, 00 грн.

'''Мінімальний рекомендований розмір''' аліментів на одну дитину може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів та становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2026 рік це:

* на дітей віком до 6 років становить - 2817, 00 грн.,
* на дітей віком від 6 до 18 років - 3512,00 грн.

=== Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів ===
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20182.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України] при визначенні розміру аліментів суд ураховує:'''
# стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83)%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA%20(%D0%B4%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4)%2C%20%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. ч. 3 ст. 182 Сімейного кодексу України]).

'''Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''

=== Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ===
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
{| class="wikitable"
|У випадку звернення до суду '''із заявою про видачу судового наказу''' про стягнення аліментів частка, що підлягає стягненню визначається у таких розмірах:

* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
|}

=== Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ===
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно [[Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі|підлягає індексації]], якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
{| class="wikitable"
|+
|У випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів '''тверда грошова сума визначається у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''.
|}

== Можливість стягнення аліментів за минулий час ==
[[Стягнення аліментів за минулий час#:~:text=Аліменти на дитину присуджуються за,явлення позову до його задоволення.|'''Аліменти за минулий час''']] можуть бути присуджені, якщо позивач '''подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів''' з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

== Доходи з яких утримуються аліменти ==

При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: '''основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомога по безробіттю, дивіденди, грошове забезпечення, доходи від підприємницької діяльності, плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю) та інші доходи ''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів,які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"].

Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' 16.11.2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%D0%97%20%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2,)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2011.11.2022%20%7D Переліку], відповідно до яких '''з військовослужбовців''' Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.'''''
|}

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

== Можливість зміни розміру аліментів на дитину ==

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|може бути згодом зменшено або збільшено]] за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України].

Зміна сімейного стану, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

== Припинення права на аліменти на дитину ==
Обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути [[Припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати|припинений]] шляхом укладення за угодою між батьками та з дозволу органу опіки та піклування''' [[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна|договору про припинення права на аліменти]]''' для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, бере участь в укладенні цього договору.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n971:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20190.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE ст. 190 Сімейного кодексу України]).

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку '''''[[Участь батьків у додаткових витратах на дитину|брати участь у додаткових витратах на дитину]]'''''.

== Судова практика ==

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091417?fbclid=IwAR3qqN5YKiF0UxQHr_PB-BYRMfqB0IGns2ZPf_fqILknNsNgToearlN8dY8 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22:] "учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]: "будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини."

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц]: "виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vvzUZdKSxFWAiPLmpiTcsTQrigD69WbqqndG4iuVjbwQNkfk3EXAR-Vc_aem_msiqPOGZiPl3zLXdLmMXYQ Постанова Верховного Сууд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20:] "отримання майна - земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів. Позивачка не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходу від використання належних йому на праві власності земельних ділянок, чи доходів від підприємницької діяльності у зв'язку з використанням цих земельних ділянок".

*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/107633674 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 128/2206/21]: "стан здоров'я дитини належить до обставин, які підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів на утримання дитини (впливають на такий розмір) і, вочевидь, зміна цієї обставини, зокрема, істотне погіршення стану здоров'я дитини після стягнення аліментів, може бути підставою для зміни раніше визначеного розміру аліментів".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19]: "зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120513894 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23]:"зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів."

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Порядок усиновлення повнолітньої особи

2026-02-02T09:19:49Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]

== Поняття усиновлення повнолітнього ==
'''Усиновленням є''' прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

У виняткових випадках суд може постановити рішення про '''усиновлення повнолітньої особи''', яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. Тобто така особа може бути усиновлена лише якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

== Обставини, які беруться до уваги у справах про усиновлення повнолітньої особи ==
За загальним правилом, суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує '''обставини, що мають істотне значення''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1160#n1160 стаття 224 Сімейного кодексу України]) зокрема: 
1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 
2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 
3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 
4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 
5) особу дитини та стан її здоров'я; 
6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. 

Постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи - суд враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення. Також, законодавством передбачено, що у разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1061#n1061 абзац другий частини другої статті 211 Сімейного кодексу України]). 

Окрім загальних вимог постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»] роз'яснено '''додаткові обставини''', які з'ясовує суд при вирішенні справи про усиновлення повнолітньої особи: 
* необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). Тобто потрібно довести суду необхідність проведення усиновлення. При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактично); 
* наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями; 
* невичерпність обставин, які можуть враховуватися судом. Тобто врахування (розширення) обставин, які повинні враховуватися судом при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи, визначається у кожному конкретному випадку. 

== Заява про усиновлення повнолітньої особи ==
Заява про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8336#n8336 стаття 310 Цивільного процесуального кодексу України]).. 

'''Заява про усиновлення повинна містити''':
* найменування суду, до якого подається заява;
* ім'я, місце проживання заявника;
* прізвище, ім'я, по батькові, вік повнолітньої особи, її місце проживання, відомості про стан здоров'я особи, яку усиновлюють;
* дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. 
Заява про усиновлення може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження особи, про запис заявника матір'ю або батьком. 

До заяви про усиновлення дитини за наявності '''мають бути додані:'''
* копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
* медичний висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
* документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
* згода особи на усиновлення;
* інші документи, визначені законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8336#n8336 стаття 311 Цивільного процесуального кодексу України]). 

=== Вартість ===
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).
Розмір судових витрат, оскільки справи про усиновлення розглядаються в порядку окремого провадження, складає '''0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»]). 

== Розгляд справи про усиновлення повнолітньої особи ==
Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи '''з обов'язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи,''' з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8357#n8357 стаття 313 Цивільного процесуального кодексу України]).

Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1174 статті 226-228 Сіменого кодексу України]), суд розглядає справу в закритому судовому засіданні . 
Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи. 

== Рішення про усиновлення повнолітньої особи ==
У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). 
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.'' 

'''Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.''' У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.
'''Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду.''' 
Для внесення змін до актового запису про народження повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8362#n8362 стаття 314 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Див. також ==
[[Розгляд судом справ про усиновлення]]

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Усиновлювачі]]

Визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку

2026-01-06T13:36:07Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"

== Загальні положення ==
'''Державні акти на право власності на земельні ділянки''' є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Державний акт на право приватної власності на землю також визначає розмір, місцеположення, межі ділянки і містить її схему. В деяких випадках громадянин може отримати більше ніж один наділ. У такому разі в державному акті буде вказано такі самі дані про всі ділянки.

Форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449], ''яка втратила чинність'' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1259-13#Text Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 р. № 404 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів".]

'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2013 року, у зв’язку з набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»] державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою '''не видаються'''.

З 01.01.2013 року земельні ділянки як об’єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК), а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text:~:text=2.%20%D0%A0%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] визначено, що речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Документ, який засвідчує право особи на об’єкт нерухомості є витяг на право власності з Державного реєстру речових прав. У ньому знаходяться усі відомості щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав. 

== Підстави для визнання недійсним або скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та способи вирішення правового питання ==
Правовими підставами для визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним або його скасування, зокрема, є:

'''1'''. '''Незаконне рішення органу державної влади -''' якщо право власності виникло на підставі рішення органу державної влади, яке порушує закон і права власника.

'''2'''. '''Визнання державного акту незаконним -''' якщо державний акт порушує права власника та виданий з порушенням закону.

'''3.''' '''Накладення меж земельних ділянок повністю або частково -''' якщо дві особи отримали правовстановлюючі документи на одну й ту саму земельну ділянку або частина земельної ділянки знаходиться території земельної ділянки іншого власника.

''' 4. Подвоєння кадастрового номера -''' якщо дві особи отримали правовстановлюючі документи на різні земельні ділянки з однаковим кадастровим номером.

Єдиним способом вирішення таких ситуацій є звернення до суду.

==== Незаконне рішення органу державної влади та місцевого самоврядування ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 21 Цивільного кодексу України] визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D1%83%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. Частина 1 статті 393 Цивільного кодексу України] передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=1.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%97%D0%B9%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини 1 статті 155 Земельного кодексу України] у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text:~:text=11.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] судам роз'яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0007700-13#Text постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13], державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11 вказано, що визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

''Власнику земельної ділянки необхідно звернутися до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідача (суб'єкта владних повноважень) з позовною заявою з вимогою визнати рішення незаконним та скасувати його.''

==== Визнання державного акту незаконним ====
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=10)%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України] визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади як окремий спосіб захисту порушених прав та інтересів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D1%83%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України] правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5,%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8. частини 2 статті 393 Цивільного кодексу України] якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 328 Цивільного кодексу України] право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частина 1 статті 116 Земельного кодексу України]. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, передбачених цим Кодексом або за результатами аукціону.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0007700-13#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0,%D1%80.%20%E2%84%96%206%2D14%D1%86%D1%8113). Відповідно до Висновків Верховного Суду України, викладених у Витягу від 01.07.2013 року] видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч. 1 ст. 116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог ст.ст. 116, 118 ЗК України, - недійсним (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 квітня 2013 р. № 6-14цс13).

''Щоб визнати незаконним рішення органу державної влади про надання права на державний земельний акт, необхідно звернутися до суду з позовом про визнання цього рішення незаконним та його скасування, як порушення ваших прав як власника майна.''

''Позовна заява подається до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідача про визнання незаконним та скасування відповідного правового акту.''

Якщо суд встановить, що акт незаконний і порушив ваші права, він ухвалить рішення про його скасування. Ви можете вимагати відновлення стану, який існував до видання незаконного акта. Якщо попередній стан неможливо відновити, ви маєте право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

==== Накладення земельних ділянок повне та часткове ====
Накладення земельних ділянок повне або часткове – коли згідно двох або більше різних землевпорядних документацій одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки. Тобто, одна земельна ділянка перебуває частково чи повністю в межах іншої.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. Частиною 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] встановлено, що однією з підстав для відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов’язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або будинок чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.

''Власнику земельної ділянки, який набув право власності на земельну ділянку раніше, необхідно звернутися до місцевого суду за місцем розташування земельної ділянки із позовною заявою про визнання недійсним державного акту про право власності на землю.''

==== Подвоєння кадастрового номера ====
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text абзацу 12 пункту 1 частини 1 Закону України " Про Державний земельний кадастр"] кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Подвоєння кадастрового номера'''-''' це присвоєння двом або більше різним земельним ділянкам однаковий кадастровим номером .

''Для скасування державного акту через подвоєння кадастрового номера, необхідно звернутися до місцевого суду, де знаходиться земельна ділянка, що є предметом спор з позовом про визнання недійсним державного акту, оскільки така ситуація свідчить про порушення прав власника та невідповідність акту закону. Також, необхідно повідомити місцеві органи Держгеокадастру про помилку та подати заяву про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру з додаванням необхідних документів.''

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати

2025-12-19T13:00:26Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»],''' відповідно до якого з '''1 березня 2022 року до припинення воєнного стану, а також протягом 12 місяців після такого припинення''' фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, мають право не сплачувати єдиний внесок '''за себе'''.

'''На період мобілізації''' '''роботодавці''' – платники єдиного податку, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], фізичні особи - підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, '''мають право''' за власним рішенням '''не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників''', призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
|}
==Загальні положення==
'''Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування''' (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в '''обов'язковому порядку''' та на '''регулярній основі''' з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (''соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] (далі - Закон) встановлено розмір мінімального страхового внеску, який підлягає сплаті щомісяця.

'''Мінімальний страховий внесок''' - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

'''Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску''' - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
==Платники єдиного соціального внеску==
Платниками єдиного внеску є:
*роботодавці;
*фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]];
*особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*члени [[Створення фермерського господарства|фермерського господарства]], якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
*особи, які беруть [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування]];
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин (Міністерство закордонних справ України), уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (Міністерство оборони України), - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 стаття 4 Закону]).
==Порядок сплати єдиного внеску роботодавцями==
===Роботодавці в загальному ===
До роботодавців, як платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 згідно підпункту 1 частини першої статті 4 Закону] '''відносяться''':
*'''підприємства, установи та організації, інші юридичні особи''', утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
*'''фізичні особи - підприємці''', зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
*'''фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно''', та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]) (крім використання праці домашніх працівників);
*'''філії, представництва, інші відокремлені підрозділи''' підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
*'''дипломатичні представництва і консульські установи''' іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
*'''інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції''' (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»], та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
===Окремі роботодавці===
'''Окремо до числа роботодавців відносяться''' підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
*військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text «Про військовий обов'язок і військову службу»] ,осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
*[[Патронатна сім’я: поняття та порядок створення|патронатних вихователів]], батьків-вихователів [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]], [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомних батьків]], якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
*осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами]];
*осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
*осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
*одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Єдиний внесок для таких платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
===Порядок сплати єдиного внеску===
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 стаття 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 20 числа наступного місяця''', крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 28 числа наступного місяця''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч.8 ст.9 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).

При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
==Порядок сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, самозайнятими особами та членами фермерського господарства==
===Нарахування єдиного внеску===
Єдиний соціальний внесок для:
*фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування;
*осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню [[Податок на доходи фізичних осіб|податком на доходи фізичних осіб]]. При цьому сума єдиного внеску '''не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону]).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Закону]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Нарахування єдиного внеску для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування===
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Строк сплати єдиного внеску===
Фізичні особи-підприємці, самозайняті особи та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до '''20 числа місяця''', що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Варто звернути увагу, що останнім днем сплати єдиного внеску в даному випадку має бути 19 число відповідного місяця.
==Звільнення від сплати єдиного внеску==
Фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]], або [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]], або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільної участі]] у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Окрім того, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковуватиметься у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, '''звільняються від сплати за себе єдиного внеску''' за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону]).

==== Звільнення від сплати єдиного внеску на період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ====
'''Платники єдиного внеску''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], '''з числа осіб, стосовно яких''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n2 Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, '''якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім'ї або платника єдиного внеску''', після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації), від виконання обов’язків, визначених для платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text згідно частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,] '''сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.'''

За осіб, зазначених вище, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text (пункт 98 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").]

== Види фінансових штрафів за порушення порядку сплати ЄСВ ==
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок у період з 01.03.2020 по 01.07.2023 (мораторій на штрафи у період дії карантину) штрафні санкції не застосовуються, а пеня, нарахована за цей період, підлягає списанню. А от за порушення, скоєні до 01.03.2020 та з 1 липня 2023 року, доведеться сплачувати штрафи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Згідно частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] застосовуються наступні штрафні санкції:

* у разі '''ухилення від взяття на облік''' або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн);
* за '''несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ''' накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
* за '''донарахування''' податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;
* за '''неналежне ведення бухгалтерської документації''', на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);
* за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ '''одночасно з видачею сум виплат''', на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
* за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою '''звітності''' про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України (стаття 119 Податкового кодексу України):

- за перше порушення протягом року – 1020 грн;

- за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – 2040 грн.

==Див. також==
*[https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Сплата єдиного внеску за осіб структурними підрозділами з питань соціального захисту населення]
*[[Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
*[[Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника]]
*[[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна

2025-11-17T17:01:57Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»] 

== Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ==
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 п. 7 та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є: - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, '''фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що''' '''підлягають першій державній реєстрації''' в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України,; - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та '''фізичні особи, які придбавають нерухоме майно'''.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля ==
=== Хто сплачує? ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740] збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля '''сплачується платниками, які набувають право власності на легкові автомобілі''', що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом: - купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством); - міни; - дарування (безоплатної передачі); - успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); - з інших підстав, передбачених законодавством.
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об'єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість легкового автомобіля'''.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з даних операцій сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, '''за місцем проведення першої державної реєстрації''' в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п.15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які набувають право власності на легкові автомобілі ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена '''залежно від вартості легкового автомобіля''', визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, у розмірі:
* '''3 відсотки''' - якщо вартість не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''4 відсотки''' - якщо вартість автомобілям перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''5 відсотків''' - якщо вартість автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Територіальні органи з надання сервісних послуг МВС '''здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

=== Звільнення від сплати збору ===
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* у випадку забезпечення легковими автомобілями '''осіб з інвалідністю''' згідно із законодавством та
* у випадку '''успадкування''' легкових автомобілів відповідно до закону.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна ==
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об’єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна'''. Для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна '''під нерухомим майном визнається''' жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які придбавають нерухоме майно, ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлена в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
=== Звільнення від сплати збору ===
З операцій купівлі-продажу нерухомого майна збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* '''державними підприємствами, установами і організаціями''', що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;
* установи та організації іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* громадянами, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або '''придбавають житло вперше''';

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Крім того, згідно з п. 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740], '''збір на обов'язкове державне пенсійне страхування''' з операцій купівлі нерухомого майна '''не сплачується''', якщо:
* право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* '''особа придбаває житло вперше''', що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
* особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Підстави сплати державного мита

2025-09-19T14:13:30Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
== Поняття державного мита ==
'''''Державне мито''''' - грошова сума, що стягується у нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, відділах державної реєстрації актів цивільного стану, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об`єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення.

Державне мито слід відрізняти від мита — непрямого податку, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Детальніше дивитися в статті [[Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України#Ввізне мито|Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України]]

== Загальні вимоги до сплати державного мита ==
'''Платниками державного мита''' на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі – Декрет КМУ).

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ] державне мито сплачується '''за місцем''' розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства). В іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв`язку.

Державне мито:

* за дії, пов`язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності,

* і за дії, пов`язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами «б» - «е», «и», «к», «л» та «н» пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ], в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, сплачене в іноземній валюті,

зараховується на поточні рахунки '''в іноземній валют'''і, які відкриті на ім`я місцевих фінансових органів в уповноважених банках.
== Ставка державного мита ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text <nowiki>Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №811] (далі – Інструкція)</nowiki>] передбачено, що державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

'''Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України''', сплачують вказане в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ] мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

Державне мито сплачується '''до вчинення дій''', за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

'''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян''' - грошова сума '''розміром у 17 гривень''', встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України], яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, '''за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства''' у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
=== Державне мито за вчинення нотаріальних дій ===
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пункті 3 статті 3 Декрету КМУ] '''визначені ставки державного мита за нотаріальні дії,''' вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. При тому ж передбачено, що вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 статті 3 Декрету КМУ поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами.

'''За вчинення нотаріальних дій''' державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад '''державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій''', а '''за видачу дублікатів''' нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, - '''при їх видачі.'''

'''За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори''', виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги '''державне мито сплачується у розмірі встановлених ставок за відповідні дії''' (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов`язані з виїздом для вчинення дій).

Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа. Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.

'''Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною,''' яка не звільнена від сплати державного мита, '''або пропорційно за домовленістю сторін.'''

'''За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини''' (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) '''державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців''' незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.

За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами.

За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, не зазначених в Декреті, державне мито справляється за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o34підпунктом підпунктом «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ] - 1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За довіреності і заповіти, посвідчені особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 частини третьої статті 245] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 статті 1252 Цивільного кодексу України], що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також довіреності, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України] посвідчуються посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, - державне мито не сплачується.
=== Державне мито за вчинення актів цивільного стану ===
За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв`язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви в розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 пунктом 5 статті 3 Декрету КМУ].

За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, '''державне мито сплачується до подання відповідної заяви'''. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.

У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі «Для відміток» актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.
=== Сплата державного мита за вчинення інших дій ===
'''Органи Державної міграційної служби України''' справляють державне мито:

* за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів;
* за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України;
* за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка);
* за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон;
* за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії

за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктами «а - г», «е - ж», «и - л», «н» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

 '''Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України''' і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України - дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном за вчинення консульських дій справляють консульській збір відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктів «б», «д», «о» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ] (оформлення іноземним громадянам та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через територію України; за консульські дії, які провадяться за кордоном і на території України).

 Державне мито '''за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання''' справляється у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32підпунктом «т» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n28 пункту 6 Розділу II Інструкції] за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі.

 При проведенні '''операцій з цінними паперами''' емітенти, які виявили бажання здійснити емісію таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією випуску цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення документів (місцезнаходженням емітента), що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, - за місцем розгляду документів (місцезнаходженням органу, що здійснює реєстрацію).
Державне мито '''за видачу приватизаційних паперів''' сплачується громадянами України в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ], від номінального значення таких паперів.

Державне мито '''за видачу приватизаційних паперів''' сплачується громадянами України в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ], від номінального значення таких паперів.

Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відокремленими підрозділами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» чи іншими фінансовими установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми державного мита до бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.

Справляння державного мита '''за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах''' (за винятком операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України), провадиться у в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «р» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n114 пункту 3 Глави 7 Розділу V Інструкції] державне мито при укладенні угод справляється біржею з продавця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені продавцем суми державного мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, що настає за звітним. Державне мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету місцевого самоврядування самостійно самим продавцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Розрахунковий/касовий документ на сплату державного мита в цьому разі зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, за яким сплачено державне мито, суму та отримувача коштів.

 Сплата державного мита '''за проведення прилюдних торгів''' (аукціону, тендеру) провадиться організаторами прилюдних торгів (аукціону, тендеру) у розмірі 1 відсотка фактичної вартості реалізованих об`єктів нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об`єкт і перераховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) протягом 15 днів з дня його проведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункт «с» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ]).

Сплата державного мита за дії, пов`язані з '''видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності''', провадиться у розмірах, указаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].
== Пільги зі сплати державного мита ==
Від сплати державного мита відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o174 статті 4 Декрету КМУ] '''громадяни звільняються у наступних випадках.'''

1. За реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв`язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану.

2. За посвідчення громадянам заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій.

3. За видачу громадянам свідоцтв про право на спадщину:
* на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв`язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов`язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою;
* на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
* на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;
* на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 абз.4 п.13 Глави 1 Розділу V Інструкції] при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов`язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред`явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;
* на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
* на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.
4. Неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину, батьки новонароджених дітей - при отриманні на дитину паспорта громадянина України.

5. Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп.
Дані пільги зі сплати державного мита надаються при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

6. За видачу громадянам дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка.

7. За видачу громадянам України та особам, які їх супроводжують документа на право виїзду за кордон для лікування у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення.
Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга зі сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі відповідних документів закладів охорони здоров`я, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Абзац 3 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції]).

8. За видачу громадянам документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що при наданні пільг громадянам за видачу зазначених документів враховується, що до числа громадян, яким надається пільга відносяться особи, визначені Сімейним кодексом України.

Підставою для надання пільги зі сплати державного мита цим громадянам є відповідні документи Товариства Червоного Хреста України, закладу охорони здоров’я та документи, що підтверджують родинні зв’язки, копії яких повинні знаходитися в органах, що справляють державне мито.

Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.

9. Іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон.

10. За видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України громадянам України та іноземним громадянам, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України.

11. За видачу особам, які не досягли 16-річного віку, документа на виїзд за кордон.

12. За посвідчення договорів міни земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки.

13. За отримання паспорта громадянина України вперше.

Повний перелік підстав, за яких особи звільняються від сплати державного мита вказано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o174 ст.4 Декрету КМУ].

==== '''Звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати державного мита за вчинення актів цивільного стану''' ====
У разі звернення '''внутрішньо переміщеної особи''' за державну реєстрацію актів цивільного стану, за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною та поновленням актових записів цивільного стану, за видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, '''за надання платних послуг''' відділами державної реєстрації актів цивільного стану '''державне мито та відповідна плата не справляються''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/989-2022-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE,%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2022 року № 989).] ''' '''

== Повернення сплаченого державного мита ==
Сплачене державне мито відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o264 ст.8 Декрету КМУ] '''підлягає поверненню частково або повністю у наступних випадках.'''
# Внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
# Відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 Абз. 3 Пункт 3 глави 1 Розділу V Інструкції]).
# В інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. 

Окрім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n101 пунктом 3 глави 5 Розділу V Інструкції] передбачено випадки повернення сплаченого державного мита '''за державну реєстрацію акта цивільного стану'''. Внесена сума державного мита повертається повністю у разі відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у державній реєстрації акта цивільного стану чи у видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану. Державне мито, яке було сплачено за державну реєстрацію акта цивільного стану, повертається у разі анулювання актового запису цивільного стану. Державне мито підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся з питання державної реєстрації акта цивільного стану чи повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану у зв`язку зі зміною та поновленням актового запису цивільного стану.

Державне мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від державної реєстрації акта цивільного стану або від повторного отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пунктом 5 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що сплачені суми державного мита '''органами Державної міграційної служби''' підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за отриманням документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом.

У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.

Дивитися також: [[Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Підстави сплати державного мита

2025-09-19T14:08:38Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита"]
== Поняття державного мита ==
'''''Державне мито''''' - грошова сума, що стягується у нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, відділах державної реєстрації актів цивільного стану, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об`єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення.

Державне мито слід відрізняти від мита — непрямого податку, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Детальніше дивитися в статті [[Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України#Ввізне мито|Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України]]

== Загальні вимоги до сплати державного мита ==
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] (далі – Декрет КМУ).

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ] державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства). В іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв`язку.

Державне мито:

* за дії, пов`язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності,

* і за дії, пов`язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами «б» - «е», «и», «к», «л» та «н» пункту 6 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Декрету КМУ], в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, сплачене в іноземній валюті,

зараховується на поточні рахунки в іноземній валюті, які відкриті на ім`я місцевих фінансових органів в уповноважених банках.
== Ставка державного мита ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text <nowiki>Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №811] (далі – Інструкція)</nowiki>] передбачено, що державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

'''Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України''', сплачують вказане в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ] мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

Державне мито сплачується '''до вчинення дій''', за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

'''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян''' - грошова сума '''розміром у 17 гривень''', встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України], яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, '''за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства''' у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
=== Державне мито за вчинення нотаріальних дій ===
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пункті 3 статті 3 Декрету КМУ] '''визначені ставки державного мита за нотаріальні дії,''' вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. При тому ж передбачено, що вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до пунктів 3 статті 3 Декрету КМУ поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами.

'''За вчинення нотаріальних дій''' державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад '''державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій''', а '''за видачу дублікатів''' нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, - '''при їх видачі.'''

'''За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори''', виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги '''державне мито сплачується у розмірі встановлених ставок за відповідні дії''' (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов`язані з виїздом для вчинення дій).

Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа. Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.

'''Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною,''' яка не звільнена від сплати державного мита, '''або пропорційно за домовленістю сторін.'''

'''За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини''' (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) '''державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців''' незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.

За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами.

За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, не зазначених в Декреті, державне мито справляється за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o34підпунктом підпунктом «д» пункту 3 статті 3 Декрету КМУ] - 1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За довіреності і заповіти, посвідчені особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 частини третьої статті 245] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 статті 1252 Цивільного кодексу України], що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також довіреності, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 частини четвертої статті 245 Цивільного кодексу України] посвідчуються посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання, - державне мито не сплачується.
=== Державне мито за вчинення актів цивільного стану ===
За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв`язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви в розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 пунктом 5 статті 3 Декрету КМУ].

За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, '''державне мито сплачується до подання відповідної заяви'''. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.

У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі «Для відміток» актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.
=== Сплата державного мита за вчинення інших дій ===
'''Органи Державної міграційної служби України''' справляють державне мито:

* за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів;
* за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України;
* за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка);
* за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон;
* за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії

за ставками, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктами «а - г», «е - ж», «и - л», «н» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

 '''Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України''' і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України - дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном за вчинення консульських дій справляють консульській збір відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктів «б», «д», «о» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ] (оформлення іноземним громадянам та особам без громадянства віз для в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду через територію України; за консульські дії, які провадяться за кордоном і на території України).

 Державне мито '''за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання''' справляється у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32підпунктом «т» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n28 пункту 6 Розділу II Інструкції] за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі.

 При проведенні '''операцій з цінними паперами''' емітенти, які виявили бажання здійснити емісію таких паперів, сплачують державне мито перед реєстрацією випуску цінних паперів виходячи з номінальної вартості запланованого обсягу емісії у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Державне мито сплачується до бюджету місцевого самоврядування за місцем оформлення документів (місцезнаходженням емітента), що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, а у випадках, коли емітент є юридичною особою, яка знаходиться за межами України, - за місцем розгляду документів (місцезнаходженням органу, що здійснює реєстрацію).
Державне мито '''за видачу приватизаційних паперів''' сплачується громадянами України в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ], від номінального значення таких паперів.

Державне мито '''за видачу приватизаційних паперів''' сплачується громадянами України в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «п» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ], від номінального значення таких паперів.

Державне мито за видачу приватизаційних паперів справляється відокремленими підрозділами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» чи іншими фінансовими установами, які провадять видачу громадянам приватизаційних паперів, при їх видачі і зараховують отримані суми державного мита до бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням.

Справляння державного мита '''за операції з об’єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах''' (за винятком операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України), провадиться у в розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпунктом «р» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n114 пункту 3 Глави 7 Розділу V Інструкції] державне мито при укладенні угод справляється біржею з продавця до реєстрації укладеної угоди на біржі. Сплачені продавцем суми державного мита перераховуються біржею до бюджету місцевого самоврядування, на території якого здійснюються біржові операції, до 15 числа місяця, що настає за звітним. Державне мито може сплачуватися при укладенні угод до бюджету місцевого самоврядування самостійно самим продавцем, що дає право біржі на реєстрацію укладеної угоди. Розрахунковий/касовий документ на сплату державного мита в цьому разі зберігається в документах біржі або в них робиться відповідний запис про номер і дату документа, за яким сплачено державне мито, суму та отримувача коштів.

 Сплата державного мита '''за проведення прилюдних торгів''' (аукціону, тендеру) провадиться організаторами прилюдних торгів (аукціону, тендеру) у розмірі 1 відсотка фактичної вартості реалізованих об`єктів нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об`єкт і перераховується до бюджету місцевого самоврядування за місцем проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) протягом 15 днів з дня його проведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункт «с» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ]).

Сплата державного мита за дії, пов`язані з '''видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об`єкти інтелектуальної власності''', провадиться у розмірах, указаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o32 підпункті «у» пункту 6 статті 3 Декрету КМУ].
== Пільги зі сплати державного мита ==
Від сплати державного мита відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o174 статті 4 Декрету КМУ] '''громадяни звільняються у наступних випадках.'''

1. За реєстрацію народження фізичної особи та її походження, смерті, за видачу їм свідоцтв у разі внесення змін до актових записів про народження у разі визнання батьківства (материнства), усиновлення, а також у зв`язку з помилками, допущеними під час реєстрації актів цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану.

2. За посвідчення громадянам заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій.

3. За видачу громадянам свідоцтв про право на спадщину:
* на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв`язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов`язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою;
* на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
* на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не втрачають права на пільгу зі сплати державного мита спадкоємці, які проживали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти), тривалим відрядженням, проходженням військової служби тощо;
* на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 абз.4 п.13 Глави 1 Розділу V Інструкції] при видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги зі сплати державного мита обов`язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці при одержанні свідоцтва про право на спадщину сплачують державне мито у встановленому порядку. Надалі при пред`явленні відповідних документів про реєстрацію місця проживання у цьому житловому будинку, що знаходиться у сільській місцевості, та довідки з місця роботи про працевлаштування у сільській місцевості за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету;
* на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
* на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.
4. Неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину, батьки новонароджених дітей - при отриманні на дитину паспорта громадянина України.

5. Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп.
Дані пільги зі сплати державного мита надаються при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

6. За видачу громадянам дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка.

7. За видачу громадянам України та особам, які їх супроводжують документа на право виїзду за кордон для лікування у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення.
Для громадян України та осіб, які їх супроводжують, пільга зі сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон для лікування у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською катастрофою, надається на підставі відповідних документів закладів охорони здоров`я, що додаються до заяви на видачу документів на виїзд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Абзац 3 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції]).

8. За видачу громадянам документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пункт 3 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що при наданні пільг громадянам за видачу зазначених документів враховується, що до числа громадян, яким надається пільга відносяться особи, визначені Сімейним кодексом України.

Підставою для надання пільги зі сплати державного мита цим громадянам є відповідні документи Товариства Червоного Хреста України, закладу охорони здоров’я та документи, що підтверджують родинні зв’язки, копії яких повинні знаходитися в органах, що справляють державне мито.

Особи, звільнені від сплати державного мита за видачу їм документів на виїзд за кордон, звільняються і від сплати державного мита за внесення будь-яких змін до цих документів.

9. Іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон.

10. За видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України громадянам України та іноземним громадянам, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадяни інших держав, які виконують функції почесних консулів України.

11. За видачу особам, які не досягли 16-річного віку, документа на виїзд за кордон.

12. За посвідчення договорів міни земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки.

13. За отримання паспорта громадянина України вперше.

Повний перелік підстав, за яких особи звільняються від сплати державного мита вказано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o174 ст.4 Декрету КМУ].

==== '''Звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати державного мита за вчинення актів цивільного стану''' ====
У разі звернення '''внутрішньо переміщеної особи''' за державну реєстрацію актів цивільного стану, за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною та поновленням актових записів цивільного стану, за видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, '''за надання платних послуг''' відділами державної реєстрації актів цивільного стану '''державне мито та відповідна плата не справляються''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/989-2022-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE,%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. (п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2022 року № 989).] ''' '''

== Повернення сплаченого державного мита ==
Сплачене державне мито відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o264 ст.8 Декрету КМУ] '''підлягає поверненню частково або повністю у наступних випадках.'''
# Внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
# Відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n57 Абз. 3 Пункт 3 глави 1 Розділу V Інструкції]).
# В інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. 

Окрім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n101 пунктом 3 глави 5 Розділу V Інструкції] передбачено випадки повернення сплаченого державного мита '''за державну реєстрацію акта цивільного стану'''. Внесена сума державного мита повертається повністю у разі відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у державній реєстрації акта цивільного стану чи у видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану. Державне мито, яке було сплачено за державну реєстрацію акта цивільного стану, повертається у разі анулювання актового запису цивільного стану. Державне мито підлягає поверненню у випадку, коли після його сплати платник не звернувся з питання державної реєстрації акта цивільного стану чи повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі свідоцтва про державну реєстрацію акта цивільного стану у зв`язку зі зміною та поновленням актового запису цивільного стану.

Державне мито не повертається, якщо після подання заяви сам заявник відмовився від державної реєстрації акта цивільного стану або від повторного отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#n88 Пунктом 5 глави 3 Розділу V Інструкції] передбачено, що сплачені суми державного мита '''органами Державної міграційної служби''' підлягають поверненню при відмові у видачі документів, у тому числі при відмові в задоволенні заяви про вихід із громадянства України, у випадках, коли після сплати державного мита громадяни не зверталися за отриманням документів, а також якщо державне мито сплачене в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом.

У випадках, коли громадяни відмовляються від поїздки за кордон після одержання дозволу на виїзд, сплачене державне мито не повертається.

Дивитися також: [[Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Договір поставки

2025-09-19T11:45:07Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== '''Визначення договору поставки''' ==
'''Договір поставки''' є одним з різновидів договору купівлі-продажу і аналогічний йому за формою, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Укладання цього договору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців та часто використовуються в підприємницькій діяльності. За договором поставки, відповідно до статті 712 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], '''продавець (постачальник),''' '''який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати''' у встановлений строк (строки) '''товар''' у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а '''покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму'''.

'''У зв’язку із втратою чинності Господарським Кодексом України 28.08.2025 до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж''', якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]

== '''Форма укладання договору поставки''' ==
Договір поставки укладається '''в простій письмовій формі''', але за бажанням сторін може бути нотаріально засвідчений (ст. 208 ЦК).
Договір уважається укладеним із моменту його підписання сторонами, а якщо сторони вирішать засвідчити його нотаріально – тоді з моменту такого засвідчення.

== '''Предмет договору поставки''' ==
Предметом договору може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ).

Докладний опис предмета договору дає змогу уникнути розбіжностей, а також унеможливити несумлінне ставлення до своїх обов’язків будь-якої зі сторін. Також потрібно узгодити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.

== '''Умови про ціну і порядок розрахунків за поставлені товари''' ==
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 ЦКУ, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ст.691 ЦКУ).

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

'''Договірна ціна''' може залежати від умов поставки. Якщо договором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) розвантажувальних робіт тощо.

'''Зміна ціни''', передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку форму оплати, що відповідає чинному законодавству.

== '''Строки укладання договору поставки''' ==
Договір поставки може бути укладений:
* '''на один рік;'''
* на строк '''більше одного року (довгостроковий договір);'''
* '''інший строк, визначений угодою сторін'''.
Строки поставки продукції можуть бути пов’язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, з попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.

== '''Кількість товару, що постачається, у договорі поставки''' ==
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку визначення цієї кількості (ст.669 ЦКУ).

Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визначається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для '''визначення кількості продукції (товару)''', що постачається, використовують загальноприйняті параметри '''ваги, довжини, обсягу тощо'''.

Не виключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються '''нестандартними одиницями виміру''', такими, як: '''мішки, пачки, об’єм пляшки тощо.'''

== '''Якість товару, що поставляються, у договорі поставки''' ==
Якість товару, що поставляються, у договорі поставки має відповідати умовам договору. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товару передбачається передання товару, придатного для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст.673 ЦКУ).

== '''Відповідальність за поставку товарів неналежної якості''' ==
Згідно норм ст.678 ЦКУ покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення статті 678 ЦКУ застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

'''<big>Втрата чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] (28.08.2025) та регулювання господарських договорів, укладених до втрати чинності останнього.</big>'''

26 лютого Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» (проєкт № 6013), а 27 лютого Закон офіційно опублікували в Голосі України.

Законом вносяться зміни до Цивільного кодексу України, визнається таким, що втратив чинність Господарський кодекс України, запроваджується перехідний період, вносяться зміни до низки спеціальних законів з метою приведення їх у відповідність до Цивільного кодексу України.

Стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, то Закон № 4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору. Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. Дія таких норм припиняється, застосовувати необхідно аналогічні положення ЦК України (отже, рекомендовано внести відповідні зміни до такого договору). З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України.

Доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі (для ОСББ)

2025-08-18T11:33:49Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19 Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/611-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 611 «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0142-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 січня 2019 року № 3 «Про затвердження Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі»]
== Визначення термін ==
'''Будинкова розподільна мережа''' згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19 ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»] - це частина мережі електронних комунікацій доступу між кабельним вводом будинку та пунктами закінчення мережі електронних комунікацій, призначеної для забезпечення споживачів телекомунікаційними послугами в окремих приміщеннях (квартирах) будинку, у тому числі доступу до Інтернету. 

'''Інфраструктура будинкової розподільної мережі''' – це частина мережі електронних комунікацій доступу між кабельним вводом будинку та пунктами закінчення ережі електронних комунікацій, призначена для забезпечення споживачів телекомунікаційними послугами в окремих приміщеннях (квартирах) будинку, у тому числі доступу до Інтернету, що надається або може надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах. 

'''Власником (володільцем) інфраструктури об'єкта доступу''' (далі - власник інфраструктури об'єкта доступу) може бути фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об'єкта доступу або окремі її елементи. Власником такого об'єкта будівництва як багатоквартирний будинок в розумінні Цивільного Кодексу України та Закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” є співвласники багатоквартирного будинку. 

'''Замовником доступу до інфраструктури об'єкта доступу''' (далі - замовник) є суб’єкт господарювання (оператор електронних комунікацій, постачальник електронних комунікаційних послуг або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об’єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об’єкта доступу або який уклав договір з доступу.

== Доступ до інфраструктури будинкової розподільної мережі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19 Стаття 4 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»] вказує, що доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється виключно на договірній основі. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19 Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»] договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об'єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом. 

Оскільки для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг, а саме для розміщення технічних засобів телекомунікацій оператори/провайдери телекомунікацій використовують спільне майно багатоквартирного будинку, то можна дійти до висновку, що '''договір з доступу до такого об`єкта будівництва як багатоквартирний будинок — це договір укладений між співвласниками такого будинку та оператором/провайдером телекомунікацій''' з метою користування спільним майном багатоквартирного будинку для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг оператором/провайдером телекомунікацій і отримання таких послуг їх споживачами.

=== Хто має право на укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 п.1 ч.2 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]прийняття рішень з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним відноситься до повноважень зборів співвласників багатоквартирного будинку. А відповідно до ч. 13 цієї ж статті Закону, таке рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»] до виключної компетенції загальних зборів співвласників відносяться: питання про використання спільного майна; попереднє погодження умов договорів, предметом яких є спільне майно співвласників чи їх частина; визначення обмежень на користування спільним майном. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували '''співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів''' усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 п.5 ч.3 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] управитель багатоквартирного будинку має право за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку. 

Отже, відповідно до наведених вище норм чинного законодавства можна зробити висновок, що '''укладення договору з доступу, погодження умов такого договору відноситься до компетенції зборів співвласників багатоквартирного будинку, а якщо у будинку утворено ОСББ до виключної компетенції загальних зборів ОСББ, також за рішенням співвласників договір з доступу може бути укладений управителем багатоквартирного будинку.'''
=== Порядок укладення договору ===
Для отримання доступу до розподільної мережі замовник письмово звертається до власника розподільної мережі (далі - власник) із запитом про надання доступу до розподільної мережі (далі - запит) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/611-2018-%D0%BF п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі» від 18.07.2018 №611]) 

Власник розглядає поданий запит, проводить перевірку зазначеної у запиті інформації і у строк, що не перевищує 15 робочих днів починаючи з дня надходження запиту, приймає рішення про видачу технічних умов за умови наявності технічної можливості доступу до розподільної мережі та надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з одночасним наданням рахунку на оплату за видачу технічних умов за реквізитами, зазначеними у запиті. У разі прийняття рішення про відмову у видачі технічних умов власник у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження запиту, письмово повідомляє про це замовнику з обґрунтуванням причин такої відмови та внесенням іншої можливої альтернативної пропозиції щодо доступу до розподільної мережі. 

Під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування надання замовнику доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється без розроблення і видачі технічних умов з доступу та проектної документації з доступу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19#Text п.4-2 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж"]).

Власник надає технічні умови у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження від замовника документів, що підтверджують здійснення ним відповідної оплати. '''Отримання та виконання технічних умов є обов'язковими умовами здійснення доступу до розподільної мережі.''' 

Після надходження від замовника проектної документації з доступу власник протягом 15 робочих днів перевіряє її на відповідність технічним умовам. 

'''Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов та погодження власником проектної документації з доступу.''' Після отримання погодженої власником проектної документації замовник подає письмове звернення власнику з пропозицією укладення договору з доступу. Доступ до розподільної мережі здійснюється на підставі договору, укладеного між власником та замовником з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж».
=== Умови договору ===
Договір з доступу повинен містити істотні умови, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19 частиною шостою статті 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»]:
# повне найменування сторін договору з доступу;
# детально визначені елементи інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;
# конкретно визначені технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;
# розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу;
# порядок доступу до технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;
# умови захисту технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування);
# порядок здійснення власником інфраструктури об'єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об'єкта доступу відповідно до договору з доступу;
# строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами);
# відповідальність сторін;
# умови розірвання договору з доступу;
# особливості порядку внесення змін до договору з доступу;
# інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
== Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19 Відповідно до ст.17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»] плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу може складатися з одноразової та/або періодичної плати. 

Розмір одноразової та періодичної плати визначається Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0142-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі» від 22.01.2019 №3]) з урахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, встановлених законодавством, який не може перевищувати граничних розмірів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19 статтею 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»], та зазначається у договорі з доступу.

На період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування розмір одноразової та/або періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів доступу становить 1 гривню для замовників доступу до інфраструктури об’єктів доступу - щодо об’єктів, передбачених схемою розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення. Така плата за доступ встановлюється власником без внесення змін до чинного договору з доступу на підставі цього Закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1834-19#Text п.4-1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж"]).

=== Періодична плата за доступ до елементів інфраструктури ===
Періодична плата за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі може встановлюватися виключно за наявності додаткових витрат власника на утримання елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, пов'язаних з наданим доступом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0142-19#n14 пункт 3 розділу ІІ Методики значення плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі (далі - '''Методика'''))] '''До складу додаткових витрат''' власника на утримання елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, пов'язаних з наданим доступом, включаються прямі витрати за умов документального підтвердження, зокрема:
* прямі матеріальні витрати, пов'язані з придбанням та використанням матеріалів, запасних частин, комплектувальних виробів та інших матеріалів під час виконання робіт, пов'язаних з наданим доступом до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі;
* прямі витрати на оплату праці персоналу, безпосередньо задіяного у наданні доступу замовникам до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, зокрема заробітна плата та інші виплати відповідно до законодавства;
* інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до надання доступу замовникам до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, а саме відрахування на соціальні заходи.
До складу додаткових витрат із надання доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі '''не може бути включено''':
* сум безнадійної дебіторської заборгованості та відрахувань до резерву сумнівних боргів;
* сум неустойки (штраф, пеня);
* сум нестачі та втрат від псування цінностей, у тому числі за рішенням суду;
* витрат, пов'язаних із купівлею-продажем іноземної валюти;
* сум спонсорської та благодійної допомоги;
* втрат від знецінення запасів;
* витрат на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
* витрат на добровільне страхування майна та працівників;
* витрат від списання недоамортизованих основних засобів;
* вартість реалізованих виробничих запасів;
* витрат, пов'язаних із зменшенням власного капіталу.
'''Періодична плата''' (далі - ПП) визначається з урахуванням переліку робіт, що мають бути враховані під час розрахунку розміру періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, наведеного у додатку 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0142-19#n14 Методики] , за такою формулою: 

ПП = (Взп + Вм + Ві) : Ni х Кзп,

де ПП - розмір періодичної плати; 

Взп - прямі витрати на оплату праці, які можуть бути безпосередньо віднесені до надання доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі; 

Вм - прямі матеріальні витрати, пов’язані з придбанням та використанням матеріалів, запасних частин, комплектувальних виробів та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до надання доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі; 

Ві - інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до надання доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі; 

Nі - кількість замовників, які використовують одну й ту саму інфраструктуру будинкової розподільної мережі; 

Кзп - коефіцієнт зниження розміру періодичної плати, який застосовується у разі: 

надання телекомунікаційних послуг у селищах і селах або на депресивних територіях - 0,95; 

надання виключно загальнодоступних телекомунікаційних послуг - 0,9.

=== Одноразова плата за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі ===
Одноразовою платою за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі є плата за розроблення та видачу технічних умов з доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, що розраховується відповідно до цієї Методики та встановлюється власником, яку замовник сплачує одноразово. 

'''Визначення одноразової плати здійснюється з урахуванням''' переліку робіт, що мають бути враховані під час розрахунку одноразової плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі, наведеного у додатку 1 до цієї Методики, за собівартістю послуг з підготовки технічних умов з доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі. 

Розмір одноразової плати (Под) розраховується за такою формулою: 
Под = С х Кзп,

де Под - розмір одноразової плати; 

С - собівартість послуги з розроблення та видачі технічних умов з доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі; 

Кзп - коефіцієнт зниження розміру одноразової плати, який застосовується у разі: 

надання телекомунікаційних послуг у селищах і селах або на депресивних територіях - 0,95; 

надання виключно загальнодоступних телекомунікаційних послуг - 0,9.
=== Порядок здійснення оплати ===
Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі має бути сталим і не може змінюватися протягом одного року з дня укладення договору з доступу. 

'''Підставою для перегляду розміру плати''' за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі є зміна розміру складових додаткових витрат, а також кількості замовників, які використовують одну й ту саму інфраструктуру об'єкта. 

'''Замовник вносить одноразову плату''' протягом 15 робочих днів з дня отримання письмової інформації про прийняття рішення власником про видачу технічних умов з доступу до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі та рахунка на оплату. 

'''Періодична плата сплачується''' відповідно до умов договору з доступу, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Податкова знижка на навчання

2025-07-11T09:10:39Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]
== Право на отримання податкової знижки на навчання==
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.166 п.166.3 Податкового кодексу України] подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Розмір податкової знижки – 18% від вартості навчання. Враховуються фактичні витрати понесені у минулому році.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку.
{| class="wikitable"
|-
| '''Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.'''
|}
== Умови отримання податкової знижки на навчання==
Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:
* мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
* не бути приватним підприємцем;
* загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.
== Куди звертатися==
Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за місцем реєстрації платника податків.

Зробити це можна особисто або через законного представника, надіславши документи поштою (рекомендованим листом). Або онлайн – в електронному кабінеті платника податків електронним сервісом [https://cabinet.tax.gov.ua/ «Електронний кабінет платника»].
[[Файл:Порядок отримання податкової знижки на навчання.jpg|міні|Порядок отримання податкової знижки на навчання]]
== Перелік необхідних документів==
Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:
* заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;
* копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);
* копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;
* податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859] (далі – податкова декларація);
* відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;
* договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;
* довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;
* документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);
* копія документа із зазначенням реквізитів для перерахування коштів.
Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України].

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

''З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.''
== Розмір податкової знижки на навчання==
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, договорами з навчальним закладом, довідкою про отримані у звітному році доходи; документами, які підтверджують ступінь споріднення тощо.

Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.

'''!!!Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.'''

Разом з тим, право на податкову знижку має '''фізична особа-підприємець''', яка одночасно є найманою особою, виключно до доходів, одержаних у вигляді заробітної плати протягом звітного податкового року.
== Терміни подання документів для отримання податкової знижки ==
Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2024 рік – 31 грудня 2025 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись [https://cabinet.tax.gov.ua/ електронним сервісом «Електронний кабінет платника»].

Згідно з підпунктом 166.4.3 пункту166.4 статті 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
== Строк виплати коштів==
Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, '''протягом 60 календарних днів''' після надходження такої податкової декларації.
== Приклад розрахунку податкової знижки на навчання ==
Якщо заробітна плата за рік становила 66 тис. грн., з неї стягується ПДФО в розмірі 18 % (66 000*0,18 = 11 880 грн.). Вартість року навчання склала 32 тис. грн.

Далі проводяться наступні розрахунки:

66 000 – 32 000 = 34 000 грн.

34 000 * 0,18 = 6 120 грн.

11 880 – 6 120 = 5 760 грн. – розмір податкової знижки.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]

Відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою

2025-07-11T08:18:54Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України "Про місцеві вибори"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закон України "Про статус депутатів місцевих рад"]

== Підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою ==
Депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text стаття 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»] (далі - Закон).

'''Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text згідно статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»] можуть бути:
# порушення депутатом місцевої ради положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили;
# пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов'язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text статтею 10 Закону];
#невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано;
# невиконання депутатом місцевої ради передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text статтею 16 Закону] зобов'язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними;
# невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

== Процедура відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою ==
'''Право вносити пропозицію про відкликання''' депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.
[[Файл:Процедура відкликання депутата.jpg|міні]]

Відповідне рішення приймається на зборах виборців у кількості не менше для відкликання депутата:
* сільської, селищної ради – у кількості не менше 30 осіб;
* міської ради міста районного значення та районної у місті ради – у кількості не менше 100 осіб;
* районної ради – у кількості не менше 150 осіб;
* міської ради міста обласного значення та районної у місті ради - 300 осіб;
* обласної, Київської, Севастопольської міської ради – у кількості не менше 400 осіб (частина друга статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»]).

Не пізніш як за два дні до дня проведення зборів виборців, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, про дату, місце та час їх проведення організаторами цих зборів повідомляються регіональні та/або місцеві засоби масової інформації. Представники засобів масової інформації мають безперешкодний доступ на збори виборців.

Організатори зборів виборців зобов'язані письмово поінформувати депутата, якого хочуть відкликати, про дату, час і місце проведення відповідних зборів. Депутату мають надати час на виступ для пояснення своєї позиції (частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону]).

Забороняється проводити збори виборців щодо відкликання депутата місцевої ради в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у місцях видачі заробітної плати, пенсій, допомоги, стипендій, інших соціальних виплат, надання благодійної допомоги.

У разі підтримання пропозиції на зборах має бути утворена ініціативна група для збору підписів на підтримку пропозиції, затверджується її персональний склад, до якої можуть бути включені виборці відповідного округу, та яка має становити:
* не менше 10 осіб для відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради;
* не менше 50 осіб для відкликання депутата районної, міської (міста обласного значення), районної в місті ради;
* не менше 100 осіб для відкликання депутата обласної, Київської, Севастопольської міської ради (частина третя статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону]).
Рішення зборів виборців оформляється '''протоколом''', у якому визначається (частина четверта статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону]) :

* персональний склад ініціативної групи,
* відомості про особу, визначену бути офіційним представником ініціативної групи,
* хід обговорення питання про внесення пропозиції,
* щодо встановленої підстави для відкликання депутата, передбаченої статтею 37 цього Закону.
* форма підписного листа для збирання підписів, зразок якого є додатком до протоколу зборів виборців, та інше.

Протокол підписується головуючим на зборах та секретарем зборів. Додатком до протоколу зборів також є перелік їх учасників.

У триденний строк після дня проведення зборів виборців, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, особа, визначена офіційним представником ініціативної групи, повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів та додає витяг з протоколу зборів.

На наступний день з дня отримання повідомлення голова (у разі відсутності – заступник, або секретар у разі відсутності голови, заступника) інформує депутата, місцеву організацію партії (у разі висування депутата партією) та місцеву раду (стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону]).

Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж '''двома третинами голосів''' присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

== Прийняття рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою ==
З дня, наступного за днем повідомлення територіальної виборчої комісії про створення ініціативної групи, починається збір підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, який проводиться у строки:
* у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради - 10 днів;
* у разі відкликання депутата районної, міської (міста обласного значення), районної в місті ради - 20 днів;
* у разі відкликання депутата обласної, Київської, Севастопольської міської ради - 30 днів.
Забороняється збирати підписи в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім партійних організацій), у місцях видачі заробітної плати, пенсій, допомоги, стипендій, інших соціальних виплат, надання благодійної допомоги (стаття 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону]). Участь посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування у збиранні підписів виборців на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради забороняється.

На підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, має бути зібрано підписи в кількості, що '''перевищує кількість голосів''', поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний депутатом.

На підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, обраного у єдиному багатомандатному виборчому окрузі, має бути зібрана така кількість підписів, що є '''більшою за виборчу квоту''', яка була визначена згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України] під час проведення виборів, за результатами яких він був обраний депутатом.

На другий день після завершення збирання підписів, але не пізніше дня закінчення строку, заповнені підписні листи, прошиті та скріплені підписами офіційного представника та не менше трьох членів ініціативної групи із зазначенням кількості зібраних підписів, та протокол зборів виборців, документами проведених зборів, подаються до відповідної територіальної виборчої комісії. Після цього скликається засідання територіальної виборчої комісії, на якому здійснюється організація перевірки отриманих матеріалів.

З метою '''вибіркової перевірки достовірності відомостей про громадян у підписних листах''' на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія скеровує запит до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців. Орган ведення Державного реєстру виборців здійснює відповідну перевірку з використанням відомостей Державного реєстру виборців та інформує територіальну виборчу комісію про результати такої перевірки не пізніш як на п’ятий календарний день з дня отримання запиту виборчої комісії.

З метою '''вибіркової перевірки достовірності підписів громадян України''' у підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія скеровує запит до відповідного територіального органу поліції. Територіальний орган поліції здійснює відповідну перевірку шляхом вибіркового опитування громадян, відомості стосовно яких містяться у підписних листах, та інформує територіальну виборчу комісію про результати такої перевірки не пізніш як на п’ятий календарний день з дня отримання запиту виборчої комісії.

Якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою не дотримано вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text статей 38-40 цього Закону] та/або оформлення підписних листів або кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, не відповідає вимогам цього Закону та/або ініціативна група у встановлені цим Законом строки не подала до територіальної виборчої комісії підписні листи та протокол зборів виборців або подала їх після спливу встановлених строків, відповідна '''територіальна виборча комісія приймає рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради'''.

При дотриманні всіх вимог, зібрання відповідної кількості підписів '''територіальна виборча комісія приймає рішення про відкликання депутата''' за народною ініціативою (у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування) або про звернення до політичної партії, від місцевої організації якої обрано відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. (частина п'ята статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону]).

'''Вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії''' щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

== Оскарження рішення ==
Рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, можуть бути [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржені до суду]] в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України].

 
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Виборче право]]

Припинення громадянства України

2025-06-19T08:04:30Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України від 01 квітня 2016 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Наказ Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року №182 “Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України”]
== Припинення громадянства України ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n190 статтею 17 Закону України "Про громадянство України"] громадянство України припиняється:
* внаслідок виходу з громадянства України;
* внаслідок втрати громадянства України;
* за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
'''Зверніть увагу!''' Примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, громадянства росії не визнається Україною та не є підставою для втрати українського громадянства.

== Вихід з громадянства України ==
Вихід з громадянства України – це процедура добровільного волевиявлення громадянина, спрямована на втрату політико-юридичної зв’язки з країною.

'''Вихід з громадянства України допускається за таких обставин:'''

Особа набула громадянства іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те , що громадянин України набуде її громадянства, якщо вийде з громадянства України. Громадянин України, який постійно проживає на території України або за кордоном, може вийти з громадянства України за його '''клопотанням'''. Крім того, за клопотанням одного з батьків разом із батьками з громадянства може вийти і дитина. Якщо дитина усиновлена, то за клопотанням одного з усиновителів дитини може вийти з громадянства України.

Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновителів.

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n186 стаття 18 Закону України "Про громадянство України"]).

'''Важливо!''' Якщо українське громадянство було набуте дитиною за народженням, але один з його батьків – іноземець або апатрид (особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою згідно з її законом), неповнолітній може вийти з громадянства незалежно від його місця проживання та місця проживання батьків.

Що стосується пенсіонерів, то для них особливості законом не встановлені. Якщо вони дієздатні та проживають за кордоном, відмова від українського паспорта здійснюється у загальному порядку.

'''Зверніть увагу!''' Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.
=== Куди звертатися з клопотанням та скільки чекати рішення ===
Загальний строк розгляду клопотання про вихід з громадянства України не повинен перевищувати 1 рік. Зазначені строки не враховують термін, необхідний для надсилання матеріалів дипломатичною або командирською поштою. 
Після отримання повідомлення про припинення громадянства України закордонна дипломатична установа у тижневий строк повідомляє заявника про прийняте рішення Президента України, вилучає проїзні документи громадянина України та видає довідку про припинення громадянства України.

Строк виконання рішень Президента України з питань громадянства не повинен перевищувати 1 місяць. У разі неотримання особою, громадянство якої було припинено, відповідної довідки та неповернення до установи проїзних документів громадянина України протягом визначеного терміну, закордонна дипломатична установа вживає заходів щодо визнання паспортного документа недійсним.
=== Витрати на оформлення виходу з громадянства ===
Офіційний вихід з громадянства України можливий лише після того, як буде сплачений консульський збір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#Text Наказ Міністерства закордонних справ України “Про затвердження Положення про консульський збір України та Інструкції про порядок справляння сум консульського збору за вчинення консульських дій, обліку сум консульських надходжень та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України”]).
=== Відмова у виході з громадянства України ===
Відмова в задоволені клопотання громадянинові України про втрату ним українського громадянства може бути пов'язаний з невиконанням формальних умов.

'''Вихід з громадянства буде заборонений у разі:'''
* проживання на території України та відсутності постійного місця проживання за кордоном;
* відсутність іноземного паспорта або гарантій його набуття;
* притягнення до кримінальної відповідальності або перебування у статусі підозрюваного у кримінальній справі.
== Втрата громадянства ==
Підстави втрати громадянства України зазначенні в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n216 статті 19 Закону України "Про громадянство України"]: ♦''добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави'', якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

# одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
# набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
# автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
# автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

♦н''абуття особою громадянства України на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n107 статті 9 Закону України "Про громадянство України"]'' внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; ♦''добровільний вступ на військову службу іншої держави'', яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

== Документи, що подаються для виходу з громадянства України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n62 Пункт 78 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень],затвердженого указом Президента України від 01 квітня 2016 року №215, '''визначає, які документи потрібно для відмови від громадянства України. Відповідно до нього громадянин України, який проживає в іноземній державі, подає в українське дипломатичне представництво такі документи:'''
# заяву про вихід з громадянства України (у двох примірниках);
# дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);
# копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон або копію паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про виписку з території України. У разі якщо у заявника відсутній один із документів, що зазначені у цьому підпункті, або інший з документів, перелічених у статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], на підтвердження факту перебування у громадянстві України та факту постійного проживання за кордоном подаються відповідні довідки, що видані територіальним органом Державної міграційної служби України або дипломатичним представництвом чи консульською установою України;
# один із наступних документів:
* документ, який свідчить, що заявник набув громадянство іншої держави (держав);
* документ, виданий уповноваженим органом іншої держави про те, що громадянин України набуде громадянство іншої держави, якщо вийде з громадянства України.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n195 статтею 18 Закону України "Про громадянство України"] ,є дата видання відповідного указу Президента України.

Документи подаються в кількості, що відповідає кількості екземплярів клопотань.
== Документи, що подаються для виходу з громадянства України дитини ==
Для виходу з громадянства України дитини, яка виїхала разом із батьками на постійне проживання за кордон та разом із батьками виходить із громадянства України, один із її батьків порушує у заяві про свій вихід із громадянства України клопотання про вихід дитини з громадянства України, а також подає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#Text Пункт 79 Порядку, затвердженого указом №215]):
# копію свідоцтва про народження дитини;
# копію документа, що підтверджує перебування дитини в громадянстві України;
# один із наступних документів:
* документ, який свідчить, що дитина набула громадянство іншої держави (держав);
* документ, виданий уповноваженим органом іншої держави про те, що дитина набуває громадянство іншої держави, якщо вийде з громадянства України. Такий документ не вимагають, якщо законодавство держави, громадянство якого набуває дитина, передбачає набуття громадянства цієї держави дитиною внаслідок набуття громадянства його батьками або одним із них;
# заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду на вихід із громадянства України;
# документ, що підтверджує виїзд дитини на постійне проживання за кордон (якщо потрібно);
# документ, який підтверджує, що батьки дитини вийшли із громадянства України (якщо потрібно);
# копію рішення суду або дипломатичного представництва або консульської установи України про усиновлення дитини або рішення органу держави, на території якої проживає дитина, про усиновлення дитини, яке визнають дійсним в Україні (якщо потрібно).
Відповідно до цієї статті датою припинення громадянства України є, дата видання відповідного Указу Президента України.
Особи, позбавленні громадянства України, підлягають експатріації- видворення з держави.
{| class="wikitable"
|+
|Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.
|}
== Наслідки втрати українського громадянства ==
'''З моменту вступу в силу відповідного президентського указу громадянин втрачає українське громадянство та не може реалізувати права та обов’язки, гарантовані йому українським громадянством, а саме:'''
* суб’єкт знімається з консульського обліку і не зможе запросити в представництвах України за кордоном дипломатичний захист і заступництво;
* не зможе брати участь у виборчому процесі, голосувати на виборах, працювати на державній службі в Україні;
* втратить право на безвізовий в’їзд до країн Шенгенської зони, який передбачений для громадян України;
* втратить право на не обмежене в часі проживання на території України, працевлаштування без дозволу;
* якщо з країною нового громадянства особи в України встановлено візовий режим для перебування в останній такій особі доведеться оформити візу.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Договір поставки

2025-05-19T12:01:39Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]

== '''Визначення договору поставки''' ==
'''Договір поставки''' є одним з різновидів договору купівлі-продажу і аналогічний йому за формою, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Укладання цього договору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців та часто використовуються в підприємницькій діяльності. За договором поставки, відповідно до статті 712 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], '''продавець (постачальник),''' '''який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати''' у встановлений строк (строки) '''товар''' у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а '''покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму'''.

Такі відносини неодмінно повинні відрізнятися стабільністю й мати довгостроковий характер, саме тому в їх правовому регулюванні переважне значення мають не разові правочини щодо передачі партії товарів, а довгострокові договірні зв’язки. 

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]

== '''Форма укладання договору поставки''' ==
Договір поставки укладається '''в простій письмовій формі''', але за бажанням сторін може бути нотаріально засвідчений (ст. 208 ЦК).
Договір уважається укладеним із моменту його підписання сторонами, а якщо сторони вирішать засвідчити його нотаріально – тоді з моменту такого засвідчення.

== '''Предмет договору поставки''' ==
'''Предметом договору поставки''' є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.

Предметом поставки може бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Докладний опис предмета договору дає змогу уникнути розбіжностей, а також унеможливити несумлінне ставлення до своїх обов’язків будь-якої зі сторін. Також потрібно узгодити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.

== '''Умови про ціну і порядок розрахунків за поставлені товари''' ==
Ціна визначається сторонами на момент укладання договору. Попереднє узгодження ціни можна проводити як в '''усній формі''', так і за допомогою '''засобів зв’язку'''.

Таким чином, '''узгодження ціни''' відбувається до укладання договору і за необхідності може бути оформлене у письмовому вигляді.

'''Договірна ціна''' може залежати від умов поставки. Якщо договором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) розвантажувальних робіт тощо.

Якщо покупець доставляє продукцію самостійно, то ціна може бути збільшена тільки на вартість витрат, пов'язаних із завантаженням.

'''Зміна ціни''', передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку форму оплати, що відповідає чинному законодавству.

== '''Строки укладання договору поставки''' ==
Договір поставки може бути укладений:
* '''на один рік;'''
* на строк '''більше одного року (довгостроковий договір);'''
* '''інший строк, визначений угодою сторін'''.
Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів '''окремими партіями''', строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, '''квартал''', а '''виробів народного споживання''', як правило, - '''місяць'''.

Сторони можуть погодити в договорі також '''графік поставки''' ('''місяць, декада, доба тощо''').

Строки поставки продукції можуть бути пов’язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, з попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.

== '''Кількість товару, що постачається, у договорі поставки''' ==
Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визначається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для '''визначення кількості продукції (товару)''', що постачається, використовують загальноприйняті параметри '''ваги, довжини, обсягу тощо'''.

Не виключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються '''нестандартними одиницями виміру''', такими, як: '''мішки, пачки, об’єм пляшки тощо.'''

== '''Якість товару, що поставляються, у договорі поставки''' ==
'''Якість товарів''', що поставляються, '''повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації''', яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Слід зазначити, що '''постачальник''' повинен '''засвідчити якість товарів''', що поставляються, '''належним товаросупровідним документом''', який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

== '''Права покупця згідно договору поставки''' ==
'''Покупець має право:'''
# '''Відмовитися від прийняття і оплати товарів''', у випадку поставки товару більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми;
# '''Вимагати від постачальника усунення недоліків''' у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника, у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику;
# '''Прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту,''' або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів, якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право.

== '''Дії постачальника у випадку відмови покупця від прийняття товарів''' ==
Якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов’язаний розпорядитися товарами у '''десятиденний строк''', а щодо '''товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин''' '''з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів'''. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) '''має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові.''' <big>'''Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.'''</big>

== '''Які заходи вживаються при виявлені недостачі продукції?''' ==
Якщо при прийманні '''виявляється недостача,''' одержувач повинен призупинити приймання, вжити заходів щодо зберігання продукції та '''скласти акт, який підписується особами, що здійснювали приймання'''. Після цього викликати представника постачальника для спільного продовження приймання та складання двостороннього акта. Складений двосторонній акт затверджується керівником підприємства-одержувача.

<big>'''Претензія у зв’язку з недостачею продукції''' повинна бути направлена постачальнику не пізніше '''10 днів після складення акта'''.</big>

== '''Обчислення гарантійного строку товарів''' ==
Статтею 269 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] встановлено, що '''гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу''' в експлуатацію, '''але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем''' (споживачем), а щодо '''виробів народного споживання,''' які реалізуються через роздрібну торгівлю, - '''з дня роздрібного продажу речі,''' якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. Сторони можуть '''погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі''' порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Постачальник (виробник) '''зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу,''' виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

== '''Відповідальність за поставку товарів неналежної якості''' ==
Відповідно до статті 231 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф за поставку товарів неналежної якості, якщо інше не передбачено законом або договором. '''Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом шести місяців''' з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

== '''Відшкодування збитків за порушення господарського зобов’язання''' ==
Відповідно до статті 224 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Законом щодо окремих видів господарських зобов’язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов’язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

== '''Зміни в Господарському кодексі України (з 28.08.2025)''' ==
26 лютого Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» (проєкт № 6013), а 27 лютого Закон офіційно опублікували в Голосі України.

Законом вносяться зміни до Цивільного кодексу України, визнається таким, що втратив чинність Господарський кодекс України, запроваджується перехідний період, вносяться зміни до низки спеціальних законів з метою приведення їх у відповідність до Цивільного кодексу України.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Господарське право]]

Оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини

2025-04-14T15:25:00Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]

== Загальне поняття спадкування ==
'''Cпадкуванням є''' перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 Цивільного кодексу України)]

Право на спадкування мають особи, '''визначені у [[Спадкування за заповітом|заповіті]].'''

'''У разі відсутності заповіту,''' визнання його [[Як визнати заповіт недійсним|недійсним]], неприйняття спадщини або [[Відмова від прийняття спадщини|відмови від її прийняття]] спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини '''право на [[спадкування за законом]] одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу''' (стаття 1223 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5713 Цивільного кодексу України).]

Спадкоємці за [[Спадкування за законом|законом]] одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5713 Цивільного кодексу України].

Статтею 1297 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 Цивільного кодексу України] передбачено обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

'''Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.'''

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб отриманого спадкоємцем доходу в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав визначений статтею 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 Податкового кодексу України] (далі - ПК України).

== Об’єкти спадщини, які оподатковуються ==
{| class="wikitable"
!Поділ об'єктів спадщини з метою оподаткування відповідно до пункту 174.1 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 Податкового кодексу України]
|-
|'''Об'єкт нерухомості,''' неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва.
|-
|'''Об'єкт рухомого майна''', зокрема:
|-
|предмет антикваріату або витвір мистецтва;
|-
|природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
|-
|будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
|-
|інші види рухомого майна.
|-
|'''Об'єкт''' '''комерційної власності,''' а саме:
|-
|цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката)
|-
|корпоративне право,
|-
|власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на єдиний майновий комплекс
|-
|інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї
|-
|майнові та немайнові права;
|-
|'''Сума страхового відшкодування''' (страхових виплат) за страховими договорами, а також '''сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку,''' накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення
|-
|'''Готівка або кошти''', що зберігаються на рахунках/електронних гаманцях спадкодавця, відкритих у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, депозитні, ощадні, іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю
|}

== Ставки оподаткування при спадкуванні ==
=== Види ставок оподаткування ===
Дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у межах, визначених розділом IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України], оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Об'єкти спадщини оподатковуються:
|-
| rowspan="3" |за '''нульовою''' ставкою
|об’єкти спадщини, що успадковується '''членами сім’ї спадкодавця''' '''першого та другого ступенів споріднення'''
[[Файл:Ступінь спорідненості .jpg|міні|Ступінь спорідненості |без]]
|-
|вартість власності (рухоме та нерухоме майно, сума страхового відшкодування, готівки чи кошти), що успадковується особою, яка є '''особою з інвалідністю I групи''' або '''має статус дитини-сироти''' або '''дитини, позбавленої батьківського піклування''', та '''вартість власності (''рухоме та нерухоме майно''), що успадковуються дитиною з інвалідністю'''
|-
|'''грошові заощадження''', поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем
|-
|за ставкою '''5 відсотків'''
|вартості будь-якого об'єкта спадщини, окрім спадкоємців, спадщина яких оподатковуються за нульовою ставкою
|-
|за ставкою '''18 відсотків'''
|для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від '''спадкодавця-нерезидента''', та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується '''спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента'''
|}
У разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, '''ринкова вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається''' (абзац перший пункту 174.8 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).

Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами податкового законодавства. Відповідно до підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ПК України] '''нерезидентами''' є фізичні особи, які не є резидентами України. Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 14.1.213 пунктом 14.1 статті 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ПК України].

=== [[Військовий збір|Військовий збір]] ===
Згідно з пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 ПК України] платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статтею 162 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3877 ПК України], а саме:

* '''фізична особа-резидент''' (фізична особа, яка має місце проживання в Україні), яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
* '''фізична особа-нерезидент''' (фізична особа, яка не є резидентом), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
* '''фізична особа - резидент''', яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
* '''податковий агент.'''

'''Об'єкт оподаткування військовим збором''' передбачений статтею 163 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 ПК України]. Таким чином, об'єктом оподаткування '''резидента є:'''

* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

'''Об'єктом оподаткування нерезидента є:'''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до положень підпунктів 1.3, пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3877 ПК України] та [https://mof.gov.ua/uk/news/fopi_ta_fizichni_osobi_ne_splachuvatimut_viiskovii_zbir_zadnim_chislom-4962#:~:text=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F%202024%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. роз'яснень Міністерства фінансів України] з 1 грудня 2024 року доходи від операцій з майном, доходи у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна оподатковуються за '''ставкою 5 відсотка'''.
{| class="wikitable"
!Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування '''видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку''' з вартості об'єкта спадщини (абзац третій пункту 174.4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).
|}

== Порядок сплати податку при спадкуванні ==
'''Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину''' (пункт 174.3 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній '''податковій декларації''', крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

'''Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі спадкування сплачуються''':
* спадкоємцем-нерезидентом — за місцем видачі свідоцтва про право на спадщину;
* спадкоємцем-резидентом — за своєю податковою адресою.
У разі необхідності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору після оформлення об'єкта спадщини спадкоємець-резидент зобов'язаний подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси '''до 1 травня року''', що настає за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1206 ПК України]) та самостійно '''до 1 серпня року''', що настає за звітним, сплатити задекларовану суму податкового зобов'язання (пункт 179.7 статті 179 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 ПК України]).

Податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється спадкоємцем самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою ним здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому [главою 2 розділу II http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1143 ПК України].

'''Якщо спадкоємець отримав дохід у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку''' на доходи фізичних осіб та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 ПК України], та у разі відсутності інших доходів, з якими Податковий кодекс пов'язує обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи, обов'язок спадкоємця щодо подання податкової декларації вважається виконаним і '''податкова декларація не подається''' (пункт 179.2 статті 179 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 ПК України]).

Платник податку має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати '''консультативну допомогу''' з питань щодо заповнення його річної податкової декларації, а контролюючий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням (статті 179 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 пункт 179.10 ПК України]).

== Подання інформації нотаріусами про видачу свідоцтв про прийняття спадщини ==
'''Нотаріус за місцем розташування''' державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини '''щомісяця''' подають до контролюючого органу інформацію, в якій зазначають '''відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину''', а також іншу інформацію, яку передбачає податковий розрахунок. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування (пункт 174.4 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).

При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково '''зазначається сума доходу''' у вигляді вартості успадкованого майна.

== Див. також ==
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Договір дарування нерухомого майна]]
* [[Договір дарування]]

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

2025-03-25T15:10:06Z

Iryna.kryva: /* Перелік осіб, які зобов'язані заповнювати декларації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#n2 Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-20#n2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків»]
== Суб'єкти декларування ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"(далі - Закон)] суб’єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону], інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону].

== Перелік осіб, які зобов'язані заповнювати декларації ==
* Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
# Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
# народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
# державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
# військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
# судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
# особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
# посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
# Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
# члени Центральної виборчої комісії;
# поліцейські;
# посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
# члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
# Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
# Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
# члени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
# службовці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
* Особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
# посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, Фонду розвитку підприємництва, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
# особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
# представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України "Про державну службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"], інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону];
# особи, визнані такими, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами) відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)";
# голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті;
# особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Законом].
# кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом.
'''Перелік осіб, які не зобов'язані подавати декларації наведено в частині п'ятій, частині шостій статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n438 Закону].'''

== Строк подачі декларації ==
Особи, зазначені в попередньому розділі (далі - суб'єкти деларування), зобов’язані '''щорічно до 1 квітня''' подавати шляхом заповнення на [https://nazk.gov.ua/uk/ офіційному веб-сайті Національного агентстваз питань запобігання корупції (НАЗК)] декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – е-декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Суб’єкти декларування, '''які не мали можливості до 1 квітня за місцем військової служби, роботи подати e-декларацію за минулий рік''' у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, направленням до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу,виконанням інших завдань в інтересах національної безпеки і оборони, подають е-декларацію за звітний рік '''протягом 90 календарних днів''' із дня прибуття до місця проходження військової служби,роботи чи дня закінчення проходження військової служби, визначеного частиною другою статті 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"].
== Види декларації ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Види електронних форм декларацій;
|-
|'''щорічна''' (охоплює попередній рік)
|подається '''до 1 квітня''' за минулий рік
|-
|'''при звільненні''' (за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями)
|подається, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, '''впродовж 30 робочих днів з дня звільнення'''
|-
|'''після звільнення''' (охоплює попередній рік, тобто рік, у якому особа звільнилася)
|подається наступного року після припинення діяльності '''до 1 квітня''', '''за минулий рік'''
|-
| rowspan="2" |'''декларація кандидатів на посаду'''
|подається за '''минулий рік'''
|-
|Особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, подає таку декларацію впродовж '''п’ятнадцяти календарних днів з дня набуття повноважень''' відповідно депутата, сільського, селищного, міського голови
|-
|'''виправлена''' декларація
|'''протягом 7 днів''' після подання е-декларації, але '''не більше трьох разів'''.
|}
'''У разі переведення державного службовця''' на іншу посаду державної служби '''декларація''' особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, '''не подається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text стаття 25 Закону України "Про державну службу"]).
== Інформація, що зазначається в е-декларації: ==
* прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України,суб’єкта декларування та членів його сім’ї, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї (у разі формування такого унікального номера), зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"];
* об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право;
* об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку;
* цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право;
* цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із відображенням відомостей стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів. У разі якщо цінні папери передані в управління іншій особі, щодо цієї особи також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
* інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні;
* юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
* нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти;
* отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;
* наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах;
* банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно;
* фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
* видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n446 Закону];
* посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні), що виконується за договором (контрактом), найменування юридичної чи фізичної особи, в якій (яких) особа працює або працювала за сумісництвом, із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення е-декларації суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в е-декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім’ї.

'''Зверніть увагу!'''Членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування ''станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року'', що передує року подання декларації.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' На сайті НАЗК розміщено [https://wiki.nazk.gov.ua/ роз’яснення для суб’єктів декларування], що допоможуть правильно заповнити е-декларацію.
|}
== Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ==
Подані е-декларації включаються до [https://public.nazk.gov.ua/ Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування], що формується та ведеться НАЗК.

Доступ до Єдиного державного реєстру е-декларацій на офіційному веб-сайті НАЗК надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Зазначені у е-декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

'''Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі е-декларацій, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж 5 років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої е-декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.'''
== Відповідальність за не подання е-декларації та подання недостовірних відомостей ==
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], '''декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.'''
[[Файл:Slayd3(32).jpg|міні|Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (https://www.gp.gov.ua/ua/adminkor.html?_m=publications&_t=rec&id=215958)]]
Якщо за результатами контролю встановлено, що '''суб’єкт декларування не подав декларацію''', НАЗК письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен '''протягом 10 днів''' з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону]. Одночасно НАЗК письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації '''недостовірних відомостей''' НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, '''та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.'''

Суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

У випадку неподання, несвоєчасного подання е-декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей законодавством України передбачено відповідальність.
=== Адміністративна відповідальність ===
Стаття 1726 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає відповідальність за:

1. Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від '''п’ятдесяти до ста '''неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від '''ста до двохсот''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від '''ста до трьохсот''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком '''на один рік''';

3. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від '''однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму '''від 100 до 500''' прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
=== Кримінальна відповідальність ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України] встановлено відповідальність за:
* Декларування недостовірної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 366-2 КК України]):
1. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -
карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -
карається штрафом від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.;
* Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 366-3 КК України])- карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років .
==Корисні посилання==

* [https://wiki.nazk.gov.ua База знань НАЗК]

==Див. також==
*[[Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: повноваження та порядок звернення]]
*[[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

2025-03-25T14:45:09Z

Iryna.kryva: /* Перелік осіб, які зобов'язані заповнювати декларації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#n2 Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/524-20#n2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків»]
== Суб'єкти декларування ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"(далі - Закон)] суб’єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону], інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону].

== Перелік осіб, які зобов'язані заповнювати декларації ==
* Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
# Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
# народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
# державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
# військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
# судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
# особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
# посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
# Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
# члени Центральної виборчої комісії;
# поліцейські;
# посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
# члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
# Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
# Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
# члени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
# службовці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
* Особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
# посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
# особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
# представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України "Про державну службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"], інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону];
# особи, визнані такими, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами) відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)";
# голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті;
# особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Законом].
# кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом.
'''Перелік осіб, які не зобов'язані подавати декларації наведено в частині п'ятій, частині шостій статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n438 Закону].'''

== Строк подачі декларації ==
Особи, зазначені в попередньому розділі (далі - суб'єкти деларування), зобов’язані '''щорічно до 1 квітня''' подавати шляхом заповнення на [https://nazk.gov.ua/uk/ офіційному веб-сайті Національного агентстваз питань запобігання корупції (НАЗК)] декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – е-декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Суб’єкти декларування, '''які не мали можливості до 1 квітня за місцем військової служби, роботи подати e-декларацію за минулий рік''' у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, направленням до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу,виконанням інших завдань в інтересах національної безпеки і оборони, подають е-декларацію за звітний рік '''протягом 90 календарних днів''' із дня прибуття до місця проходження військової служби,роботи чи дня закінчення проходження військової служби, визначеного частиною другою статті 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"].
== Види декларації ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Види електронних форм декларацій;
|-
|'''щорічна''' (охоплює попередній рік)
|подається '''до 1 квітня''' за минулий рік
|-
|'''при звільненні''' (за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями)
|подається, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, '''впродовж 30 робочих днів з дня звільнення'''
|-
|'''після звільнення''' (охоплює попередній рік, тобто рік, у якому особа звільнилася)
|подається наступного року після припинення діяльності '''до 1 квітня''', '''за минулий рік'''
|-
| rowspan="2" |'''декларація кандидатів на посаду'''
|подається за '''минулий рік'''
|-
|Особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, подає таку декларацію впродовж '''п’ятнадцяти календарних днів з дня набуття повноважень''' відповідно депутата, сільського, селищного, міського голови
|-
|'''виправлена''' декларація
|'''протягом 7 днів''' після подання е-декларації, але '''не більше трьох разів'''.
|}
'''У разі переведення державного службовця''' на іншу посаду державної служби '''декларація''' особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, '''не подається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text стаття 25 Закону України "Про державну службу"]).
== Інформація, що зазначається в е-декларації: ==
* прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України,суб’єкта декларування та членів його сім’ї, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї (у разі формування такого унікального номера), зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"];
* об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право;
* об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку;
* цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право;
* цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із відображенням відомостей стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів. У разі якщо цінні папери передані в управління іншій особі, щодо цієї особи також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
* інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні;
* юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
* нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти;
* отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;
* наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах;
* банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно;
* фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
* видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n446 Закону];
* посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні), що виконується за договором (контрактом), найменування юридичної чи фізичної особи, в якій (яких) особа працює або працювала за сумісництвом, із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення е-декларації суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в е-декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім’ї.

'''Зверніть увагу!'''Членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування ''станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року'', що передує року подання декларації.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' На сайті НАЗК розміщено [https://wiki.nazk.gov.ua/ роз’яснення для суб’єктів декларування], що допоможуть правильно заповнити е-декларацію.
|}
== Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ==
Подані е-декларації включаються до [https://public.nazk.gov.ua/ Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування], що формується та ведеться НАЗК.

Доступ до Єдиного державного реєстру е-декларацій на офіційному веб-сайті НАЗК надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Зазначені у е-декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

'''Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі е-декларацій, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж 5 років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої е-декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.'''
== Відповідальність за не подання е-декларації та подання недостовірних відомостей ==
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], '''декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.'''
[[Файл:Slayd3(32).jpg|міні|Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (https://www.gp.gov.ua/ua/adminkor.html?_m=publications&_t=rec&id=215958)]]
Якщо за результатами контролю встановлено, що '''суб’єкт декларування не подав декларацію''', НАЗК письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен '''протягом 10 днів''' з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону]. Одночасно НАЗК письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації '''недостовірних відомостей''' НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, '''та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.'''

Суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

У випадку неподання, несвоєчасного подання е-декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей законодавством України передбачено відповідальність.
=== Адміністративна відповідальність ===
Стаття 1726 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає відповідальність за:

1. Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від '''п’ятдесяти до ста '''неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від '''ста до двохсот''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від '''ста до трьохсот''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком '''на один рік''';

3. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від '''однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму '''від 100 до 500''' прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
=== Кримінальна відповідальність ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України] встановлено відповідальність за:
* Декларування недостовірної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 366-2 КК України]):
1. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -
карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -
карається штрафом від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.;
* Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 366-3 КК України])- карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років .
==Корисні посилання==

* [https://wiki.nazk.gov.ua База знань НАЗК]

==Див. також==
*[[Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: повноваження та порядок звернення]]
*[[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Дитячий будинок сімейного типу

2025-03-14T15:30:59Z

Iryna.kryva: /* Соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0966-09 Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 23 вересня 2009 року № 3357 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1022-08 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20 серпня 2008 року № 479 "Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/349-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 349 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану"]

== Особливості діяльності під час дії надзвичайного або воєнного стану ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/349-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 349 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану"] під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану до дитячого будинку сімейного типу можуть влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у дитячому будинку сімейного типу.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитини влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Проходження особами, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді не вимагається.

Діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які залишилися без піклування батьків, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть тимчасово влаштовуватись до інших закладів, в яких передбачено цілодобове перебування дітей, у населених пунктах, в яких можливо забезпечити безпеку дітей з урахуванням їх віку та стану здоров’я.

На період тимчасового влаштування діти вважаються вихованцями закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, до яких вони влаштовані відповідно до законодавства до введення надзвичайного або воєнного стану.

== Загальні положення ==
'''''Метою створення дитячого будинку сімейного типу є''''' забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''''Дитячий будинок сімейного типу''''' - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''''Батьки-вихователі''''' - особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - вихованці).

'''''Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку.''''' Після досягнення 18-річного віку такі особи у разі продовження навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти можуть за їх вибором продовжити проживати і виховуватися у цьому дитячому будинку сімейного типу '''''до закінчення відповідних закладів освіти'''''.

'''''Особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким встановлено інвалідність,''''' за їх вибором можуть продовжити проживати і виховуватися у дитячому будинку сімейного типу '''''до досягнення ними 23-річного віку''''' незалежно від того, чи навчаються вони у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

'''''Загальна кількість дітей''''' у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Не допускається одночасне застосування різних форм влаштування до дитячого будинку сімейного типу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, крім випадків, коли батьки-вихователі перебувають з підопічним у сімейних чи родинних відносинах.
== Створення та припинення функціонування дитячого будинку сімейного типу ==
[[Файл:Порядок створення дитячого будинку сімейного типу.png|міні|Порядок створення дитячого будинку сімейного типу]]
Рішення про створення та забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчими органами міських рад (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі заяви подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, що виявили бажання створити такий будинок та поданого службою у справах дітей відповідного висновку про наявність умов для його створення з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Служба у справах дітей обов’язково інформує таких осіб про стан здоров’я, фізичний і розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та для спільного проживання.
=== Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу ===
На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається договір за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2002-%D0%BF додатком до Положення про дитячий будинок сімейного тип, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 564] (далі - договір).

Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу - адміністративний договір, що укладається на підставі закону, одним із учасників якого обов’язково є суб’єкт владних повноважень, його зміст становлять права та обов’язки учасників, передбачені законом та цим договором, у сфері захисту прав та інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''''Дія договору припиняється''''' у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (тяжка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей невиконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю),повернення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, відмови батьків-вихователів від обов'язкової евакуації разом з вихованцями у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, під час дії на території України або в окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану, виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини із дитячого будинку сімейного типу з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, коли іноземець є родичем дитини, за згодою сторін, з інших причин, передбачених договором, за рішенням суду, а також за наявності обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 212 Сімейного кодексу України.]

'''''Дія договору також припиняється''''' у разі, коли батькам-вихователям або членам сім'ї, з якими вони проживають на спільній житловій площі, у тому числі малолітнім та неповнолітнім дітям, діагностовано захворювання, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2002-%D0%BF абзаці дванадцятому пункту 17 Положення про дитячий будинок сімейного тип, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 564 (далі - Положення).]

'''''У разі припинення дії договору''''' питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки і піклування, який вживає вичерпних заходів влаштування дітей у сім'ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, а у разі проведення обов'язкової евакуації - також до закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей.
=== Надання батькам-вихователям житла===
Орган, який прийняв рішення, позачергово надає батькам-вихователям обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру (далі - житлове приміщення) за нормами, встановленими законодавством.

Для забезпечення належних санітарно-гігієнічних і побутових умов проживання, виховання, навчання та розвитку дітей житлове приміщення на момент його передачі в користування повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку. Обладнання житлового приміщення забезпечується органом, який прийняв рішення, з урахуванням кількості влаштованих дітей, їх індивідуальних потреб, віку, статі, стану здоров’я.

Перелік необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку визначається органом, який прийняв рішення, з урахуванням пропозицій батьків-вихователів.

Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями.
=== У разі зменшення кількості вихованців===
У разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін договору вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями, або переведення його в статус прийомної сім'ї.

Рішення про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями приймається на підставі заяви батьків-вихователів за наявності висновків служби у справах дітей, центру соціальних служб або соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, про доцільність влаштування дітей на виховання та спільне проживання у сім’ю.

Батьки-вихователі у разі прийому до дитячого будинку сімейного типу нових вихованців подають службі у справах дітей за місцем проживання чи перебування довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців без урахування державної соціальної допомоги на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку).

У разі коли середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців є меншим від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, питання функціонування дитячого будинку сімейного типу виноситься на розгляд комісії з питань захисту прав дитини.

'''У разі зміни сімейного стану'''

У разі зміни сімейного стану (одруження, розлучення, смерті одного з подружжя) батьки-вихователі зобов’язані не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати зміни сімейного стану повідомити про це відповідній службі у справах дітей та соціальному працівнику або фахівцю із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї.

Служба у справах дітей із залученням соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення з’ясовує обставини, що склалися в сім’ї, перевіряє умови утримання, навчання, виховання дітей шляхом відвідування сім’ї, проведення бесід з батьками-вихователями, вихованцями, особами з їх оточення, з’ясовує, чи має особа, яка в результаті зміни сімейного стану стала членом сім’ї (дитячого будинку сімейного типу) (далі - особа, яка стала членом сім’ї), намір стати одним із батьків-вихователів. За результатами відвідування соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який відвідав сім’ю, складає акт про результат відвідування, коригує план соціального супроводження дитячого будинку сімейного типу.

На підставі зібраних відомостей служба у справах дітей готує висновок про доцільність (недоцільність) продовження функціонування дитячого будинку сімейного типу з урахуванням усіх обставин і думок дітей, якщо вони досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть їх висловити.

Особа, яка стала членом сім’ї та виявила бажання стати одним із батьків-вихователів, зобов’язана пройти за направленням відповідної служби у справах дітей курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в обласному/Київському міському центрі соціальних служб.

Орган, який прийняв рішення, на підставі заяви такої особи та поданого службою у справах дітей відповідного висновку з урахуванням рекомендації регіонального центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і документів, поданих відповідно до пунктів 40 і 40-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дітей"] вносить у місячний строк відповідні зміни до рішення та договору..

У разі коли особа, яка стала членом сім’ї, не виявила бажання стати одним із батьків-вихователів, батьки-вихователі зобов’язані протягом одного місяця з дати відвідування служби у справах дітей та соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, подати органу, який прийняв рішення, такі документи, передбачені підпунктами 1, 6-7 пункту 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.]

Якщо зміна сімейного стану батьків-вихователів призвела до виникнення несприятливих умов для виховання та спільного проживання вихованців або батьки-вихователі відмовились подати документи, зазначені вище, або органом, який прийняв рішення, виявлено, що особа, яка стала членом сім’ї, не може бути відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 частини першої статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] одним із батьків-вихователів, такий орган приймає рішення про припинення функціонування дитячого будинку сімейного типу.
=== Контроль за умовами проживання вихованців===
'''Контроль за утримання,''' виховання, навчання вихованців здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад за місцем проживання сім’ї шляхом її відвідування. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком. Відвідування повинні проводитись не рідше ніж один раз на рік, крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу.

'''Раз на рік''' служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї складає звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу на основі інформації, що надається центром соціальних служб, іншими установами або закладами надання соціальних послуг чи соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, адміністрацією закладу дошкільної освіти або закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, де навчається дитина, лікарем загальної практики - сімейним лікарем, лікарем-педіатром і дільничним офіцером місцевої поліцейської дільниці. Батьки-вихователі обов'язково ознайомлюються з складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах
дітей.

Відлік річного строку починається з дати влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу, а у разі переїзду - з дати прийняття рішення про забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
=== Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу===
Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу передбачає здійснення заходів, спрямованих на сприяння створенню батьками-вихователями належних умов функціонування дитячого будинку сімейного типу, в тому числі надання соціальних послуг (у разі потреби).

'''''Соціальне супроводження дитячого будинку сімейного типу здійснюється постійно. '''''

Для здійснення соціального супроводження за дитячим будинком сімейного типу закріплюється соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики. Соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи проходить навчання '''не рідше ніж один раз на п'ять років у регіональному центрі соціальних служб.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0966-09 Порядок здійснення соціального супроводження дитячого будинку сімейного типу] затверджується наказом Мінсоцполітики.
=== Ліквідація дитячого будинку сімейного типу ===
Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.
== Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу ==
'''До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, які:'''
* перебувають між собою в родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин їх не можна виховувати разом;
* перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
* під час надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України.
Дітей із числа тимчасово переміщених (евакуйованих) в межах України або за межі України за відсутності документів влаштовують до дитячого будинку сімейного типу на підставі витягу з обліково-статистичної картки дитини. Зазначений витяг подається обласною, Київською міською службою у справах дітей за місцем перебування дитини на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або Нацсоцслужбою на письмовий запит відповідної служби у справах дітей. Якщо дитина не має відповідного висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток, то після влаштування її в сім’ю батьки-вихователі вживають заходів для проходження дитиною медичного огляду в закладах охорони здоров’я.

Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей за умови, що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. 
У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, '''але не більше ніж протягом п’яти років.'''

Для влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу необхідна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з’ясовується адміністрацією закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.
=== Перелік необхідних документів ===
На кожну дитину орган опіки та піклування зобов'язаний надати батькам-вихователям такі документи: 
* рішення органу опіки і піклування про направлення дитини на виховання та спільне проживання у дитячому будинку сімейного типу;
* свідоцтво про народження дитини;
* медичну довідку про стан здоров'я або витяг з історії розвитку дитини;
* довідку про освіту;висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
* документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
* довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
* опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;
* пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення аліментів.
У разі коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, місцева служба у справах дітей зобов'язана надати їх '''протягом двох місяців'''.

За достовірність відомостей у наданих батькам-вихователям документах відповідальність у межах своєї компетенції несуть органи опіки і піклування за місцем походження або місцем проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та керівник закладу, в якому перебувала дитина.

За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців.
== Батьки-вихователі, їхні права та обов'язки ==
=== Хто має право бути батьками-вихователями? ===
Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, за винятком:
* осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
* осіб, позбавлених батьківських прав;
* осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
* осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (особи з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
* осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
* осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
* осіб, які страждають на хвороби, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1022-08 перелік яких затверджений МОЗ] щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
* осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
* осіб, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
* осіб, які не пройшли курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
* осіб, інтереси яких суперечать інтересам дитини, у тому числі осіб, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі.
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення дитячого будинку сімейного типу, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
=== Перелік необхідних документів===
Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи: 
* заяву кандидатів у батьки-вихователі про утворення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
* копію документа, що посвідчує особу;
* копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності);
* копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.
* довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
* довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у батьки-вихователі та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
* копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
* висновок про стан здоров’я заявника за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дітей" - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;
* довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (для кожного заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
* документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, - документ, що підтверджує право власності);
Дитячий будинок сімейного типу може бути утворений на власній житловій площі кандидатів у батьки-вихователі або орендованій житловій площі (за умови укладення договору оренди не менше ніж на п’ять років та нотаріального посвідчення такого договору) за наявності відповідних санітарно-гігієнічних і побутових умов (необхідної житлової площі, житлового приміщення у належному стані (в тому числі санітарному), необхідних меблів, побутової техніки
та інших предметів тривалого вжитку, умов для проживання, виховання та розвитку дитини).
* документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) заявника та членів його сім’ї, які проживають з ним на спільній житловій площі;
* довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
* письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати.
Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до пункту 40-1 цього Порядку. У заяві зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), дані документа, що посвідчує особу, номер телефону та адреса електронної пошти.

Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять навчання з метою підвищення свого виховного потенціалу (один раз на два роки), проведення якого забезпечують регіональні центри соціальних служб за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.

Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

Батьки-вихователі зобов’язані сприяти забезпеченню пріоритетного права вихованців на усиновлення.

Створення батьками-вихователями перешкод у забезпеченні такого права вихованців є підставою для перегляду рішення про подальше функціонування дитячого будинку сімейного типу.
== Матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу ==
Виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу, грошового забезпечення батькам-вихователям, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів здійснюються за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. N 552.
На час навчання вихованців у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти після досягнення ними 18-річного віку до досягнення ними 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти здійснюються також вказані виплати.

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.

За згодою сторін договору дитячому будинку сімейного типу '''може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.'''

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку забезпечують оздоровлення та відпочинок вихованців.

Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, '''забезпечуються путівками до санаторіїв.'''

Інші питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу (проведення у разі потреби поточного або капітального ремонту житла тощо) вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.

Дитячому будинку сімейного типу може надаватися юридичними та фізичними особами благодійна допомога.

'''Після закінчення строку перебування вихованців''' у дитячому будинку сімейного типу в разі відсутності у них права на житло органи опіки (піклування) '''забезпечують вихованців''' дитячого будинку сімейного типу протягом місяця '''у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.'''
=== Соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування===
Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить:

- 2,5 прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку;

- для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідних закладів освіти розмір державної соціальної допомоги становить:

- 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи,

- для осіб з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Державна соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються щомісяця структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на особові рахунки батьків-вихователів та особовий рахунок одного з прийомних батьків у банківській установі за їх вибором або через структурні підрозділи акціонерного товариства “Укрпошта” за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім'ї.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок збільшення аліментів

2025-03-12T13:36:01Z

Iryna.kryva: /* Підстави зміни розміру аліментів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]

== Підстави зміни розміру аліментів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 статті 192 Сімейного кодексу України] розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України] '''спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.'''

Таким чином, для звернення до суду з позовом про збільшення аліментів необхідно:
* визначення рішення суду або домовленістю (нотаріально засвідченим договором) розмір аліментів;
* зміна матеріального або сімейного стану, як платника, так і одержувача аліментів;
* погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

== Особливості оформлення позовної заяви ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках.
Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:
* зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
* зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.
* зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.
* інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.
Таким чином, '''для звернення до суду з позовом необхідно зібрати наступні документи''':
* копія всіх сторінок паспорту Позивача;
* копія ідентифікаційного номеру Позивача;
* копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
* копія рішення суду, або аліментного договору, яким було визначено розмір аліментів;
* копія довідка про доходи Позивача, чеків, квитанції, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та інших документів, що підтверджують підстави зміни способу чи розміру стягнення аліментів.
[https://lv.su.court.gov.ua/sud1811/gromadyanam/zaiv_pozov/aliment Зразок позовної заяви]

== Судовий збір ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі''' у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73868609 Постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 581/638/17-ц] (розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись) 

[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок збільшення аліментів

2025-03-12T13:35:19Z

Iryna.kryva: змінено список документів, посилання на зразок та видалено рішення ЄС

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]

== Підстави зміни розміру аліментів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 статті 192 Сімейного кодексу України] розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України] '''спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.'''

Таким чином, для звернення до суду з позовом про збільшення аліментів необхідно:
* визначення рішення суду або домовленістю (нотаріально засвідченим договором) розмір аліментів;
* зміна матеріального або сімейного стану, як платника, так і одержувача аліментів;
* погіршення або поліпшеннчя здоров'я когось із них.

== Особливості оформлення позовної заяви ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках.
Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:
* зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
* зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.
* зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.
* інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.
Таким чином, '''для звернення до суду з позовом необхідно зібрати наступні документи''':
* копія всіх сторінок паспорту Позивача;
* копія ідентифікаційного номеру Позивача;
* копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
* копія рішення суду, або аліментного договору, яким було визначено розмір аліментів;
* копія довідка про доходи Позивача, чеків, квитанції, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та інших документів, що підтверджують підстави зміни способу чи розміру стягнення аліментів.
[https://lv.su.court.gov.ua/sud1811/gromadyanam/zaiv_pozov/aliment Зразок позовної заяви]

== Судовий збір ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі''' у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73868609 Постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 581/638/17-ц] (розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись) 

[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Діти]]

Охорона трудових та інших прав депутата місцевої ради

2025-02-12T10:34:44Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закон України «Про статус депутатів місцевих рад»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування»]
== Поєднання депутатської діяльності з виконанням виробничих або службових обов'язків ==
Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text (ст. 6 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»).]

Проте, якщо депутат місцевої ради, '''обраний''' секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, і працює у відповідній раді на постійній основі - він '''не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою''', у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
== Гарантія працевлаштування працівника, звільненого від роботи внаслідок обрання його на виборні посади ==
Працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах '''передбачена гарантія працевлаштування на попередню роботу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (ст. 118 КЗпП України)]. Особливість такої гарантії працевлаштування врегульована статтею 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»] визначено, що виборними посадами в органах місцевого самоврядування є посади голів та їх заступників обласної та районної ради, сільських, селищних, міських голів та секретарів рад.

'''Депутату''' місцевої ради''', який працював у раді на постійній основі''', після закінчення таких повноважень '''надається попередня робота (посада)''', а за її відсутності - '''інша рівноцінна робота''' (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text (ч.2 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад).]

З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, '''укладається строковий трудовий договір'''. '''Такий договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу''', але не пізніш як через '''три місяці після''' припинення повноважень депутата місцевої ради. Отже, впродовж трьох місяців особа, яка працювала на виборній посаді має право вимагати надання попередньої роботи (посади).

'''У випадку неможливості надання відповідної роботи (посади)''' на період працевлаштування '''за колишнім депутатом місцевої ради''' '''зберігається''', але не більше шести місяців, '''середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді,''' що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Якщо на день закінчення повноважень '''депутат''' місцевої ради '''проходив військову службу у зв’язку з призовом на строкову військову службу,''' військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, '''гарантії, передбачені цією статтею, надаються після його демобілізації.'''
=== '''Виплата середнього заробітку особі, якій не надано відповідної роботи''' ===
'''Виплата середнього заробітку призначається''' на підставі заяви особи, та документів, які підтверджують неможливості надання відповідної роботи (посади) або іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому підприємстві, установі, з дня наступного після закінчення повноважень на виборній посаді.

'''УВАГА!''' '''Виплата не здійснюється особам''', які до обрання на посаду не працювали за трудовим договором, які мають '''право на пенсійне забезпечення''' або їм уже '''призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років'''. В період здійснення виплати особа, зобов'язана повідомляти раду про обставини, які впливають на здійснення її виплати та підтверджувати не працевлаштування на роботу.

Час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі '''зараховується до загального і безперервного стажу роботи''' (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді.

'''Час, коли колишній депутат тимчасово не працював''' у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі. Документами для визначення стажу є трудова книжка, та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
== Охорона трудових та інших прав депутата місцевої ради ==
Для осіб, які працювали на виборних посадах '''додаткові підстави для звільнення визначені''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»].

Депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу '''за умови його попередження''' в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.
== Звільнення депутата місцевої ради від виробничих або службових обов'язків для виконання депутатських повноважень ==
'''На час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради''', а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків.

У разі здійснення депутатських повноважень '''у робочий час''' депутату місцевої ради '''за основним місцем роботи відшкодовуються середній заробіток''' та інші витрати, пов'язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
== Відповідальність за невиконання вимог закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності ==
Невиконання посадовими особами вимог закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Публічна образа депутата місцевої ради, опублікування або поширення іншим способом завідомо неправдивих відомостей про нього, а також намагання в будь-якій формі вплинути на депутата місцевої ради, членів його сім'ї з метою перешкодити депутату виконувати свої повноваження, змусити його до вчинення неправомірних дій тягне за собою відповідальність згідно з законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text (ст. 36 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»).]
== Див. також ==
[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку]]

Порядок усиновлення повнолітньої особи

2025-02-11T11:36:24Z

Iryna.kryva: /* Розгляд справи про усиновлення повнолітньої особи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]

== Поняття усиновлення повнолітнього ==
'''Усиновленням є''' прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

У виняткових випадках суд може постановити рішення про '''усиновлення повнолітньої особи''', яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. Тобто така особа може бути усиновлена лише якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

== Обставини, які беруться до уваги у справах про усиновлення повнолітньої особи ==
За загальним правилом, суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує '''обставини, що мають істотне значення''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1160#n1160 стаття 224 Сімейного кодексу України]) зокрема: 
1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 
2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 
3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 
4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 
5) особу дитини та стан її здоров'я; 
6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. 

Постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи - суд враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення. Також, законодавством передбачено, що у разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/paran1061#n1061 абзац четвертий частини другої статті 211 Сімейного кодексу України]). 

Окрім загальним вимог постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»] роз'яснено '''додаткові обставини''', які з'ясовує суд при вирішенні справи про усиновлення повнолітньої особи: 
* необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). Тобто необхідно довести суду необхідність проведення усиновлення. При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактично); 
* наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями; 
* невичерпність обставин, які можуть враховуватися судом. Тобто врахування (розширення) обставин, які повинні враховуватися судом при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи, визначається у кожному конкретному випадку. 

== Заява про усиновлення повнолітньої особи ==
Заява про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання. 

'''Заява про усиновлення повинна містити''':
* найменування суду, до якого подається заява;
* ім'я, місце проживання заявника;
* прізвище, ім'я, по батькові, вік повнолітньої особи, її місце проживання, відомості про стан здоров'я особи, яку усиновлюють;
* дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. 
Заява про усиновлення може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження особи, про запис заявника матір'ю або батьком. 

До заяви про усиновлення дитини за наявності '''мають бути додані:'''
* копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
* медичний висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
* документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
* згода особи на усиновлення;
* інші документи, визначені законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8336#n8336 стаття 311 Цивільного процесуального кодексу України]). 

=== Вартість ===
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).
Розмір судових витрат, оскільки справи про усиновлення розглядаються в порядку окремого провадження, складає '''0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»]). 

== Розгляд справи про усиновлення повнолітньої особи ==
Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи '''з обов'язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи,''' з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8357#n8357 стаття 313 Цивільного процесуального кодексу України]).

Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 226-228 Сіменого кодексу України]). 
Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи. 

== Рішення про усиновлення повнолітньої особи ==
У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). 
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.'' 

'''Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.''' У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.
'''Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду.''' 
Для внесення змін до актового запису про народження повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8362#n8362 стаття 314 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Див. також ==
[[Розгляд судом справ про усиновлення]]

[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Розгляд судом справ про усиновлення

2025-02-11T11:33:02Z

Iryna.kryva: /* Процесуальні особливості судового розгляду справи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0020700-08 Узагальнення Верховного Суду України від 11.12.2008 “Практика розгляду судами справ, пов'язаних із позбавленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми”]

== Що таке усиновлення? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1047 частини 1 статті 207 Сімейного кодексу України] '''усиновленням''' є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1440 статтею 282 Сімейного кодексу України], а саме, усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України.

'''Усиновлення''' – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої, це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.

[[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові|Усиновлення дитини]] провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1048 частина 2 статті 207 Сімейного кодексу України]).
== Куди звертатись? ==
'''Заява про усиновлення''' дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, '''подається до суду''' за місцем їх проживання ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 стаття 310 Цивільного процесуального кодексу України]).

Заявником може бути особа, яка бажає усиновити дитину, подання заяви про усиновлення дитини через представника не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1158 частина перша статті 223 Сімейного кодексу України]).

Перед тим, як звернутись до суду, особи, які бажають усиновити дитину, повинні дотриматись досить складної процедури, яка визначена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 № 905 “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”]. Так, після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються спочатку до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із '''заявою про бажання усиновити дитину''', яка складається українською мовою. Після розгляду та перевірки поданих документів служба у справах дітей оформлює та видає '''висновок про доцільність такого усиновлення.'''

== Процесуальні особливості судового розгляду справи ==
=== Які документи необхідно подати до суду? ===
* заява про усиновлення дитини, яка повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини;
* копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
* медичний висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
* документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
* інші документи, визначені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8338 частина друга статті 311 Цивільного процесуального кодексу України]).
'''До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями''', крім вже зазначених документів, додаються:
# дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади;
# висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами;
# дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави;
# зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.
'''До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави''', крім вже зазначених документів, додаються:
# згода законного представника дитини;
# згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.
'''Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути''' у встановленому законодавством порядку '''[[Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном|легалізовані]]''', якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8346 частина п'ята статті 311 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Заява про [[Порядок усиновлення повнолітньої особи|усиновлення повнолітньої особи]]''' повинна містити відомості, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8337 частині першій статті 311 Цивільного процесуального кодексу України], а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8339 пункті 1 частини другої статті 311 Цивільного процесуального кодексу України], а також згода особи на усиновлення.

Також обов'язковою є '''сплата [[Порядок сплати судового збору|судового збору]]''', розмір якого у даній категорії справ '''становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' (пункт 4 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закону України “Про судовий збір”]).
=== Підготовка справи до розгляду ===
Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу [[Опіка і піклування над дітьми|опіки та піклування]], а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.

Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:
# акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
# свідоцтво про народження дитини;
# медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
# у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.
'''Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8348 (стаття 312 Цивільного процесуального кодексу України).]
=== Судовий розгляд справи ===
Дана категорія справ розглядається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]].

'''В судовому засіданні обов'язково мають бути присутні:'''
* заявник;
* орган опіки та піклування або представник уповноваженого органу виконавчої влади;
* дитина, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення;
* заінтересовані та інші особи, яких суд визнає за потрібне допитати.
'''У разі розгляду справи про усиновлення повнолітньої особи''' обов'язковою є участь заявника (заявників), усиновлюваної особи, заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Розгляд справи за відсутності заявника є підставою для скасування ухваленого рішення (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#n20 постанови Пленуму Верховного Суду України 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]).

Заява (заяви) про усиновлення двох або більше дітей підлягає розгляду судом в одному провадженні, навіть якщо ці діти не є між собою братами або сестрами (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#n20 постанови Пленуму Верховного Суду України 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]).

'''Таємниця усиновлення.'''

Особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення/

Крім того, дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. Однак після досягнення чотирнадцяти років дитина має право на одержання інформації щодо свого усиновлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1174 (стаття 226 Сімейного кодексу України).]

Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття.

Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам.

Особи, яким у зв’язку з виконанням службових обов’язків доступна інформація щодо усиновлення, а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов’язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

'''Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України],''' '''суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.'''

'''Увага!''' Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв’язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням.

Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1129 стаття 218 Сімейного кодексу України]), якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8361 частина четверта статті 313 Цивільного процесуального кодексу України]).

Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:
# невідомі;
# визнані [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутніми]];
# визнані [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатними]];
# [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлені батьківських прав щодо дитини]], яка усиновлюється;
# протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1137 (стаття 219 Сімейного кодексу України).]
== Рішення суду у справах щодо усиновлення ==
За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8363 частина перша статті 314 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
* стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
* мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
* мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
* взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
* особу дитини та стан її здоров'я;
* ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1161 частина перша статті 224 Сімейного кодексу України]).
'''Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1169 частина третя статті 224 Сімейного кодексу України]).

'''У разі задоволення заяви''' суд зазначає '''у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини''' або повнолітньої особи заявником (заявниками).

За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

'''Судові витрати,''' пов'язані з розглядом справи про усиновлення, '''відносяться на рахунок заявника (заявників)'''.

Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

'''Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.''' Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8362 стаття 314 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Див. також ==
* [[Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні]]
* [[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові]]
* [[Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя]]
* [[Порядок усиновлення повнолітньої особи]]
* [[Недійсність та скасування усиновлення дитини]]
* [[Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎ ]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження‎ ]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право ‎‎]]
[[Категорія:Суди ‎‎]]

Розгляд судом справ про усиновлення

2025-02-11T11:31:37Z

Iryna.kryva: /* Процесуальні особливості судового розгляду справи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0020700-08 Узагальнення Верховного Суду України від 11.12.2008 “Практика розгляду судами справ, пов'язаних із позбавленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми”]

== Що таке усиновлення? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1047 частини 1 статті 207 Сімейного кодексу України] '''усиновленням''' є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1440 статтею 282 Сімейного кодексу України], а саме, усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України.

'''Усиновлення''' – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої, це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.

[[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові|Усиновлення дитини]] провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1048 частина 2 статті 207 Сімейного кодексу України]).
== Куди звертатись? ==
'''Заява про усиновлення''' дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, '''подається до суду''' за місцем їх проживання ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 стаття 310 Цивільного процесуального кодексу України]).

Заявником може бути особа, яка бажає усиновити дитину, подання заяви про усиновлення дитини через представника не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1158 частина перша статті 223 Сімейного кодексу України]).

Перед тим, як звернутись до суду, особи, які бажають усиновити дитину, повинні дотриматись досить складної процедури, яка визначена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 № 905 “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”]. Так, після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються спочатку до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із '''заявою про бажання усиновити дитину''', яка складається українською мовою. Після розгляду та перевірки поданих документів служба у справах дітей оформлює та видає '''висновок про доцільність такого усиновлення.'''

== Процесуальні особливості судового розгляду справи ==
=== Які документи необхідно подати до суду? ===
* заява про усиновлення дитини, яка повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини;
* копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
* медичний висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
* документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
* інші документи, визначені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8338 частина друга статті 311 Цивільного процесуального кодексу України]).
'''До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями''', крім вже зазначених документів, додаються:
# дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади;
# висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами;
# дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави;
# зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.
'''До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави''', крім вже зазначених документів, додаються:
# згода законного представника дитини;
# згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.
'''Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути''' у встановленому законодавством порядку '''[[Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном|легалізовані]]''', якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8346 частина п'ята статті 311 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Заява про [[усиновлення повнолітньої особи]]''' повинна містити відомості, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8337 частині першій статті 311 Цивільного процесуального кодексу України], а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8339 пункті 1 частини другої статті 311 Цивільного процесуального кодексу України], а також згода особи на усиновлення.

Також обов'язковою є '''сплата [[Порядок сплати судового збору|судового збору]]''', розмір якого у даній категорії справ '''становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' (пункт 4 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закону України “Про судовий збір”]).
=== Підготовка справи до розгляду ===
Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу [[Опіка і піклування над дітьми|опіки та піклування]], а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.

Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:
# акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
# свідоцтво про народження дитини;
# медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
# у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.
'''Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8348 (стаття 312 Цивільного процесуального кодексу України).]
=== Судовий розгляд справи ===
Дана категорія справ розглядається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]].

'''В судовому засіданні обов'язково мають бути присутні:'''
* заявник;
* орган опіки та піклування або представник уповноваженого органу виконавчої влади;
* дитина, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення;
* заінтересовані та інші особи, яких суд визнає за потрібне допитати.
'''У разі розгляду справи про усиновлення повнолітньої особи''' обов'язковою є участь заявника (заявників), усиновлюваної особи, заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Розгляд справи за відсутності заявника є підставою для скасування ухваленого рішення (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#n20 постанови Пленуму Верховного Суду України 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]).

Заява (заяви) про усиновлення двох або більше дітей підлягає розгляду судом в одному провадженні, навіть якщо ці діти не є між собою братами або сестрами (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#n20 постанови Пленуму Верховного Суду України 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]).

'''Таємниця усиновлення.'''

Особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення/

Крім того, дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. Однак після досягнення чотирнадцяти років дитина має право на одержання інформації щодо свого усиновлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1174 (стаття 226 Сімейного кодексу України).]

Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття.

Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам.

Особи, яким у зв’язку з виконанням службових обов’язків доступна інформація щодо усиновлення, а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов’язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

'''Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України],''' '''суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.'''

'''Увага!''' Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв’язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням.

Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1129 стаття 218 Сімейного кодексу України]), якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8361 частина четверта статті 313 Цивільного процесуального кодексу України]).

Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:
# невідомі;
# визнані [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутніми]];
# визнані [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатними]];
# [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлені батьківських прав щодо дитини]], яка усиновлюється;
# протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1137 (стаття 219 Сімейного кодексу України).]
== Рішення суду у справах щодо усиновлення ==
За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8363 частина перша статті 314 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
* стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
* мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
* мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
* взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
* особу дитини та стан її здоров'я;
* ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1161 частина перша статті 224 Сімейного кодексу України]).
'''Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1169 частина третя статті 224 Сімейного кодексу України]).

'''У разі задоволення заяви''' суд зазначає '''у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини''' або повнолітньої особи заявником (заявниками).

За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

'''Судові витрати,''' пов'язані з розглядом справи про усиновлення, '''відносяться на рахунок заявника (заявників)'''.

Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

'''Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.''' Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8362 стаття 314 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Див. також ==
* [[Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні]]
* [[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові]]
* [[Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя]]
* [[Порядок усиновлення повнолітньої особи]]
* [[Недійсність та скасування усиновлення дитини]]
* [[Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎ ]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження‎ ]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право ‎‎]]
[[Категорія:Суди ‎‎]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2025-01-29T14:19:04Z

Iryna.kryva: /* Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану (з 06.02.2023) */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється здійснюва стягнення та накладати арешт.
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, '''письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
|-
|9
|Тимчасово, до 31 грудня 2025 року, підлягають зняттю арешти та заборони відчуження '''майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"''' у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).;
|-
|10
|Підлягають зняттю арешти, накладені на майно та/або '''грошові кошти господарських товариств''', які відповідають сукупно таким критеріям:
* є оператором критичної інфраструктури;
* частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану;
* державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}

== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
=== '''Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану (з 06.05.2023)''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом.

''У 2024 році це - 14 200 грн., у 2025 році - 16 000 грн.''

'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: '''визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.'''

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 16 000 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. '''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви)''
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.

Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.

== Що робити якщо арешт був накладений виконавцем, який знаходився на окупованій території або на території на якій ведуться активні бойові дії? ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5] під час дії воєнного стану якщо виконавча служба знаходилась на території, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, то справа буде здійснюватися органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції.

Інформація про зміну місцезнаходження органів ДВС або про визначення органу ДВС, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, включена до переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

Також інформацію можна дізнатися на гарячій лінії Мін.юстиції - 044 364 23 93 та лінії ДВС 0 800 356 917 (понеділок - четвер з 8 до 17, пʼятниця з 8 до 15:45)

Якщо ж справа знаходилась у приватного виконавця, то відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] виконавець повинен сам змінити округ на територію де не ведуться бойові дії чи на таку яка не знаходеться в окупації. Для зміни виконавчого округу приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України про свій новий виконавчий округ, а також надає інформацію про офіс приватного виконавця у новому виконавчому окрузі не пізніше наступного робочого дня з дня зміни виконавчого округу.

== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2025-01-29T14:17:57Z

Iryna.kryva: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється здійснюва стягнення та накладати арешт.
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, '''письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
|-
|9
|Тимчасово, до 31 грудня 2025 року, підлягають зняттю арешти та заборони відчуження '''майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"''' у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).;
|-
|10
|Підлягають зняттю арешти, накладені на майно та/або '''грошові кошти господарських товариств''', які відповідають сукупно таким критеріям:
* є оператором критичної інфраструктури;
* частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану;
* державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}

== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
=== '''Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану (з 06.02.2023)''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом.

''У 2024 році це - 14 200 грн., у 2025 році - 16 000 грн.''

'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 16 000 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. '''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви)''
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.

Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.

== Що робити якщо арешт був накладений виконавцем, який знаходився на окупованій території або на території на якій ведуться активні бойові дії? ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5] під час дії воєнного стану якщо виконавча служба знаходилась на території, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, то справа буде здійснюватися органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції.

Інформація про зміну місцезнаходження органів ДВС або про визначення органу ДВС, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, включена до переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

Також інформацію можна дізнатися на гарячій лінії Мін.юстиції - 044 364 23 93 та лінії ДВС 0 800 356 917 (понеділок - четвер з 8 до 17, пʼятниця з 8 до 15:45)

Якщо ж справа знаходилась у приватного виконавця, то відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] виконавець повинен сам змінити округ на територію де не ведуться бойові дії чи на таку яка не знаходеться в окупації. Для зміни виконавчого округу приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України про свій новий виконавчий округ, а також надає інформацію про офіс приватного виконавця у новому виконавчому окрузі не пізніше наступного робочого дня з дня зміни виконавчого округу.

== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину

2024-12-17T15:50:27Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів,що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#n56 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність при карантині ==
Відповідно до розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455] '''на період тимчасового відсторонення від роботи осіб''', робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, '''які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями''', у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, '''листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем на підставі результатів досліджень лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я України.'''

На період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України, окрім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.
== Умови надання лікарняних на період карантину ==
'''На період дії обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування; '''надається допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України"''' у формі матеріального забезпечення, '''яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати''' (доходу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 стаття 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)].виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на період карантину

'''Допомога''' по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання, перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України" '''виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності''' або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. '''Оплата перших п’яти днів''' тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, '''здійснюється за рахунок коштів роботодавця''' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. '''Слід зазначити, що тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином''', накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності '''з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (частина 7 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]).

У разі '''захворювання дитини віком до 14 років''' листок непрацездатності '''отримує один із працюючих батьків.''' У такому разі '''Пенсійний фонд України оплачує лікарняний лист''', починаючи '''з першого дня хвороби''', але не більше 14 календарних днів, крім випадків, коли дитина перебуває на стаціонарному лікуванні.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за сім календарних днів. У такому випадку листок непрацездатності отримує працюючий член сім’ї.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
=== Розмір виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на період карантину ===
Особам, які перебувають в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, '''допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується''' у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, крім медичних працівників та фахівців з реабілітації, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).]
== Див. також ==
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати

2024-12-13T15:24:31Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»],''' відповідно до якого з '''1 березня 2022 року до припинення воєнного стану, а також протягом 12 місяців після такого припинення''' фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, мають право не сплачувати єдиний внесок '''за себе'''.

'''На період мобілізації''' '''роботодавці''' – платники єдиного податку, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], фізичні особи - підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, '''мають право''' за власним рішенням '''не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників''', призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
|}
==Загальні положення==
'''Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування''' (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в '''обов'язковому порядку''' та на '''регулярній основі''' з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (''соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] (далі - Закон) встановлено розмір мінімального страхового внеску, який підлягає сплаті щомісяця.

'''Мінімальний страховий внесок''' - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

'''Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску''' - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
==Платники єдиного соціального внеску==
Платниками єдиного внеску є:
*роботодавці;
*фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]];
*особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*члени [[Створення фермерського господарства|фермерського господарства]], якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
*особи, які беруть [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування]];
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин (Міністерство закордонних справ України), уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (Міністерство оборони України), - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 стаття 4 Закону]).
==Порядок сплати єдиного внеску роботодавцями==
===Роботодавці в загальному ===
До роботодавців, як платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 згідно підпункту 1 частини першої статті 4 Закону] '''відносяться''':
*'''підприємства, установи та організації, інші юридичні особи''', утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
*'''фізичні особи - підприємці''', зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
*'''фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно''', та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]);
*'''філії, представництва, інші відокремлені підрозділи''' підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
*'''дипломатичні представництва і консульські установи''' іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
*'''інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції''' (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору).
Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»], та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
===Окремі роботодавці===
'''Окремо до числа роботодавців відносяться''' підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
*військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text «Про військовий обов'язок і військову службу»];
*[[Патронатна сім’я: поняття та порядок створення|патронатних вихователів]], батьків-вихователів [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]], [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомних батьків]], якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
*осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами]];
*осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
*осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
*одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Єдиний внесок для таких платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
===Порядок сплати єдиного внеску===
Платники єдиного внеску, що відносяться до роботодавців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 згідно з підпунктом 1 частини першої статті 4 Закону] зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 20 числа наступного місяця''', крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 28 числа наступного місяця''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n234 частина восьма статті 9 Закону]).

При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
==Порядок сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, самозайнятими особами та членами фермерського господарства==
===Нарахування єдиного внеску===
Єдиний соціальний внесок для:
*фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування;
*осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню [[Податок на доходи фізичних осіб|податком на доходи фізичних осіб]]. При цьому сума єдиного внеску '''не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону]).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Закону]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Нарахування єдиного внеску для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування===
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Строк сплати єдиного внеску===
Фізичні особи-підприємці, самозайняті особи та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до '''20 числа місяця''', що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Варто звернути увагу, що останнім днем сплати єдиного внеску в даному випадку має бути 19 число відповідного місяця.
==Звільнення від сплати єдиного внеску==
Фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]], або [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]], або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільної участі]] у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Окрім того, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковуватиметься у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Також, фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність і, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"], звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Законом]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Закону]).

==== Звільнення від сплати єдиного внеску на період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ====
'''Платники єдиного внеску''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], '''з числа осіб, стосовно яких''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n2 Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, '''якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім'ї або платника єдиного внеску''', після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації), від виконання обов’язків, визначених для платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text згідно частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,] '''сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.'''

За осіб, зазначених вище, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text (пункт 98 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").]

== Види фінансових штрафів за порушення порядку сплати ЄСВ ==
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок у період з 01.03.2020 по 31.07.2023 (мораторій на штрафи у період дії карантину) штрафні санкції не застосовуються, а пеня, нарахована за цей період, підлягає списанню. А от за порушення, скоєні до 01.03.2020 та з 1 серпня 2023 року, доведеться сплачувати штрафи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Згідно частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] застосовуються наступні штрафні санкції:

* у разі '''ухилення від взяття на облік''' або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн);
* за '''несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ''' накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
* за '''донарахування''' податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;
* за '''неналежне ведення бухгалтерської документації''', на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);
* за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ '''одночасно з видачею сум виплат''', на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
* за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою '''звітності''' про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України (стаття 119 Податкового кодексу України):

- за перше порушення протягом року – 1020 грн;

- за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – 2040 грн.

==Див. також==
*[[Сплата єдиного внеску за осіб районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення]]
*[[Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
*[[Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника]]
*[[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]]
[[Категорія:Податкове право]]

Компенсаційні виплати для пенсіонерів

2024-11-15T14:06:22Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2023-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»]

== Підвищення пенсійних виплат для пенсіонерів до 01.03.2023 ==
З метою здійснення послідовних заходів щодо '''підтримки найбільш вразливих категорій осіб''', які досягли відповідного віку та мають тривалий страховий стаж, Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2020-%D0%BF#Text Постанову Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому"], якою встановлено розмір компенсаційних виплат для пенсіонерів, яким виповнилося 80 років і більше та для пенсіонерів, яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку. Такі доплати нараховуються органами Пенсійного фонду України автоматично, без звернення зазначених осіб до пенсійного фонду.
'''До 01.03.2023''' питання компенсаційних виплат для зазначеної категорії громадян визначені:

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року №849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому"],

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року №963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому"].

== Компенсаційні виплати для пенсіонерів з 01.03.2023 ==
'''З 1 березня 2023''' року згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2023-%D0%BF#n2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»] встановлено '''щомісячну компенсаційну виплату''' особам, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, '''не досягає розміру середньої заробітної плати''' (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік (10 340 гривень 35 копійок):

- яким виповнилося 80 років і більше, - у розмірі до 570 гривень;

- яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку, - у розмірі до 456 гривень;

- яким виповнилося 70 років до досягнення 75-річного віку, - у розмірі до 300 гривень.

Щомісячна компенсаційна виплата особам, які досягли 70-, 75- і 80-річного віку після 1 березня 2023 р., встановлюється і виплачується з дати досягнення ними відповідного віку.
== Доплата до пенсії іншим особам ==

Крім того, згідно [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovij-socialnij-zahist-okrem-a963 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому"] жінкам, які народилися у період з 1 січня 1962 р. по 31 грудня 1962 р., до пенсії за віком, обчисленої відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється щомісячне підвищення в розмірі 9 відсотків зазначеної пенсії за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.
==Див. також==
*[[Порядок призначення та виплати пенсії]]

* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком]]
*[[Порядок і умови перерахунку пенсії]]
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]

Компенсаційні виплати для пенсіонерів

2024-11-15T14:01:41Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2023-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»]

== Підвищення пенсійних виплат для пенсіонерів до 01.03.2023 ==
З метою здійснення послідовних заходів щодо '''підтримки найбільш вразливих категорій осіб''', які досягли відповідного віку та мають тривалий страховий стаж, Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2020-%D0%BF#Text Постанову Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому"], якою встановлено розмір компенсаційних виплат для пенсіонерів, яким виповнилося 80 років і більше та для пенсіонерів, яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку. Такі доплати нараховуються органами Пенсійного фонду України автоматично, без звернення зазначених осіб до пенсійного фонду.
'''До 01.03.2023''' питання компенсаційних виплат для зазначеної категорії громадян визначені:

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/849-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року №849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому"],

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року №963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому"].

== Компенсаційні виплати для пенсіонерів з 01.03.2023 ==
'''З 1 березня 2023''' року згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2023-%D0%BF#n2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»] '''щомісячну компенсаційну виплату''' особам, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, '''не досягає розміру середньої заробітної плати''' (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік (10 340 гривень 35 копійок):

- яким виповнилося 80 років і більше, - у розмірі до 570 гривень;

- яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку, - у розмірі до 456 гривень;

- яким виповнилося 70 років до досягнення 75-річного віку, - у розмірі до 300 гривень.

Щомісячна компенсаційна виплата особам, які досягли 70-, 75- і 80-річного віку після 1 березня 2023 р., встановлюється і виплачується з дати досягнення ними відповідного віку.
== Доплата до пенсії іншим особам ==

Крім того, згідно [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovij-socialnij-zahist-okrem-a963 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 963 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому"] жінкам, які народилися у період з 1 січня 1962 р. по 31 грудня 1962 р., до пенсії за віком, обчисленої відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється щомісячне підвищення в розмірі 9 відсотків зазначеної пенсії за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.
==Див. також==
*[[Порядок призначення та виплати пенсії]]

* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком]]
*[[Порядок і умови перерахунку пенсії]]
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна

2024-11-15T13:25:38Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0988-10 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів»] 

== Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ==
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 п. 7 та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є: - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, '''фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що''' '''підлягають першій державній реєстрації''' в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України,; - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та '''фізичні особи, які придбавають нерухоме майно'''.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля ==
=== Хто сплачує? ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740] збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля '''сплачується платниками, які набувають право власності на легкові автомобілі''', що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом: - купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством); - міни; - дарування (безоплатної передачі); - успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); - з інших підстав, передбачених законодавством.
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об'єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість легкового автомобіля'''.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з даних операцій сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, '''за місцем проведення першої державної реєстрації''' в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п.15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які набувають право власності на легкові автомобілі ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена '''залежно від вартості легкового автомобіля''', визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, у розмірі:
* '''3 відсотки''' - якщо вартість не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''4 відсотки''' - якщо вартість автомобілям перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''5 відсотків''' - якщо вартість автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Територіальні органи з надання сервісних послуг МВС '''здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

=== Звільнення від сплати збору ===
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* у випадку забезпечення легковими автомобілями '''осіб з інвалідністю''' згідно із законодавством та
* у випадку '''успадкування''' легкових автомобілів відповідно до закону.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна ==
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об’єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна'''. Для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна '''під нерухомим майном визнається''' жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які придбавають нерухоме майно, ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлена в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
=== Звільнення від сплати збору ===
З операцій купівлі-продажу нерухомого майна збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* '''державними підприємствами, установами і організаціями''', що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;
* установи та організації іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* громадянами, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або '''придбавають житло вперше''';

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Крім того, згідно з п. 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740], '''збір на обов'язкове державне пенсійне страхування''' з операцій купівлі нерухомого майна '''не сплачується''', якщо:
* право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* '''особа придбаває житло вперше''', що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
* особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна

2024-11-15T13:24:17Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0988-10 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів»] 

== Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ==
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 п. 7 та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є: - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, '''фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що''' '''підлягають першій державній реєстрації''' в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України,; - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та '''фізичні особи, які придбавають нерухоме майно'''.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля ==
=== Хто сплачує? ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740] збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля '''сплачується платниками, які набувають право власності на легкові автомобілі''', що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом: - купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством); - міни; - дарування (безоплатної передачі); - успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); - з інших підстав, передбачених законодавством.
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об'єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість легкового автомобіля'''.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з даних операцій сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, '''за місцем проведення першої державної реєстрації''' в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС шляхом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п.15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які набувають право власності на легкові автомобілі ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена '''залежно від вартості легкового автомобіля''', визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, у розмірі:
* '''3 відсотки''' - якщо вартість не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''4 відсотки''' - якщо вартість автомобілям перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''5 відсотків''' - якщо вартість автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Територіальні органи з надання сервісних послуг МВС '''здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

=== Звільнення від сплати збору ===
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* у випадку забезпечення легковими автомобілями '''осіб з інвалідністю''' згідно із законодавством та
* у випадку '''успадкування''' легкових автомобілів відповідно до закону.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна ==
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об’єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна'''. Для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна '''під нерухомим майном визнається''' жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які придбавають нерухоме майно, ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлена в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
=== Звільнення від сплати збору ===
З операцій купівлі-продажу нерухомого майна збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* '''державними підприємствами, установами і організаціями''', що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;
* установи та організації іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* громадянами, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або '''придбавають житло вперше''';

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Крім того, згідно з п. 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740], '''збір на обов'язкове державне пенсійне страхування''' з операцій купівлі нерухомого майна '''не сплачується''', якщо:
* право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* '''особа придбаває житло вперше''', що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
* особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна

2024-11-15T13:22:29Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0988-10 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів»] 

== Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування ==
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 п. 7 та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є: - підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, '''фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що''' '''підлягають першій державній реєстрації''' в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України,; - підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та '''фізичні особи, які придбавають нерухоме майно'''.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля ==
=== Хто сплачує? ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740] збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля '''сплачується платниками, які набувають право власності на легкові автомобілі''', що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом: - купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством); - міни; - дарування (безоплатної передачі); - успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); - з інших підстав, передбачених законодавством.
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об'єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість легкового автомобіля'''.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з даних операцій сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, '''за місцем проведення першої державної реєстрації''' в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п. 14-15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які набувають право власності на легкові автомобілі ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена '''залежно від вартості легкового автомобіля''', визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, у розмірі:
* '''3 відсотки''' - якщо вартість не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''4 відсотки''' - якщо вартість автомобілям перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* '''5 відсотків''' - якщо вартість автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Територіальні органи з надання сервісних послуг МВС '''здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

=== Звільнення від сплати збору ===
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* у випадку забезпечення легковими автомобілями '''осіб з інвалідністю''' згідно із законодавством та
* у випадку '''успадкування''' легкових автомобілів відповідно до закону.

== Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна ==
=== Від якої суми сплачується збір? ===
Об’єктом оподаткування при сплаті даного виду збору відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»] є '''вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна'''. Для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна '''під нерухомим майном визнається''' жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»]).
=== Сума сплати збору ===
Для платників збору, які придбавають нерухоме майно, ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлена в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу.
=== Місце сплати збору ===
Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
=== Звільнення від сплати збору ===
З операцій купівлі-продажу нерухомого майна збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується:
* '''державними підприємствами, установами і організаціями''', що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;
* установи та організації іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* громадянами, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або '''придбавають житло вперше''';

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Крім того, згідно з п. 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740], '''збір на обов'язкове державне пенсійне страхування''' з операцій купівлі нерухомого майна '''не сплачується''', якщо:
* право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* '''особа придбаває житло вперше''', що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
* особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей

2024-11-15T11:35:51Z

Iryna.kryva: /* Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#Text Закон України «Про інвестиційну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1185-05#Text Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27 вересня 2005 року №174 «Про затвердження Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»]
== Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року N719] (далі – Порядок) '''визначено умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб''', визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] , '''для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення''', '''здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''', визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,] та які потребують поліпшення житлових умов (далі - одержувач грошової компенсації), включені до списків осіб, які користуються правом позачергового (першочергового) одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пунктах 2 і 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF/ed20240710#Text Порядку] (далі - квартирний облік).

Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF/ed20240710#Text Порядку] '''не поширюється''' на осіб, стосовно яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду у зв’язку із вчиненням ними злочину проти основ національної безпеки України, вчиненням або сприянням вчиненню терористичного акту, втягненням у вчинення терористичного акту, публічними закликами до вчинення терористичного акту, створенням терористичної групи чи терористичної організації, фінансуванням тероризму, вчиненням злочину у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, вчиненням тяжкого і особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненням кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (далі - злочин проти України).
== Хто має право на отримання грошової компенсації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text Порядку] право на отримання грошової компенсації мають члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання (далі - особа, яка загинула (пропала безвісти), померла), одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, статус яким надано відповідно до пунктів 2-5 частини першої статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (далі - члени сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла) і які перебувають на квартирному обліку '''за категоріями у такій черговості''' (у разі відсутності одержувачів попередньої категорії):
{| class="wikitable"
|'''категорія I'''
|дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір’ю (батьком); один з подружжя, який не одружився вдруге;
|-
|'''категорія II'''
|малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які на день її смерті проживали окремо від матері (батька), якщо особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, на день смерті розлучена або не розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не позбавлена (не позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла;
|-
|'''категорія III'''
|повнолітні діти, які не мають (не мали) своїх сімей;
|-
|'''категорія IV'''
|батьки особи, яка загинула (пропала безвісти), померла;
|-
|'''категорія V'''
|повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
|-
|'''категорія VI'''
|повнолітні діти, обоє батьків яких загинули (пропали безвісти), померли;
|-
|'''категорія VII'''
|дружина (чоловік) особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, яка (який) на момент загибелі (пропажі безвісти), смерті особи позбавлена (позбавлений) батьківських прав щодо малолітніх та неповнолітніх дітей особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (у тому числі усиновлених), або не позбавлена (не позбавлений) батьківських прав, але малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (у тому числі усиновлені), проживають окремо від дружини (чоловіка);
|-
|'''категорія VIІІ'''
|утриманці особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.
|}
Право на отримання грошової компенсації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text Порядку] мають '''особи з інвалідністю I-II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення,''' '''участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''', визначених пунктами 11 - 14 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]''', які перебувають на квартирному обліку''' (далі - особи з інвалідністю).

'''Грошова компенсація виплачується у повному обсязі''', за винятком випадків, передбачених абзацами сьомим і восьмим пункту 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF/ed20240710#Text Порядку], '''в порядку черговості''' відповідно до дати взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF/ed20230328#n428 Порядку], за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція).

'''Грошова компенсація''' за рахунок коштів субвенції членам сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особам з інвалідністю '''надається один раз.'''

'''Право на отримання грошової компенсації вважається використаним''' з моменту перерахування коштів грошової компенсації в повному обсязі на спеціальний рахунок члена сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю в уповноваженому банку.
== Порядок подачі заяви про призначення грошової компенсації ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text Порядку] заяву про призначення грошової компенсації член сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особа з інвалідністю (далі — заявник) або їх законний представник чи уповноважена особа особисто подають в письмовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі — орган соціального захисту населення).

'''До заяви додаються копії''' (електронні копії за технічної можливості):
* '''документа, що посвідчує особу заявника''', а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою - документів, що посвідчують особу тих осіб, від імені яких подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представникові чи уповноваженій особі представляти таких осіб, оформленого відповідно до законодавства, або єДокумента разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом), що формуються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), а також інформації про місце проживання (за наявності);
* '''посвідчення встановленого зразка згідно''' з додатком 2 до постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”], що підтверджує статус члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни;
* '''для осіб, статус яким надано відповідно до''' пункту 11 частини другої статті 7 та пункту 5 частини першої статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], - '''довідки''' встановленого зразка згідно з додатками 1, 4 або 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 73, ст. 2068; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2018 р., № 42, ст. 1484; 2022 р., № 85, ст. 5274), '''про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; документів про залучення до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, - для працівників підприємств, установ, організацій; довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності - для осіб з інвалідністю;'''
* '''для осіб, статус яким надано відповідно''' до пунктів 12-14 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (особи з інвалідністю внаслідок війни), - '''довідки керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил''', передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685 “Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, '''які отримали інвалідність''' '''внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції''', здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення”, '''або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції''' та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;
* '''документів, що посвідчують родинні стосунки між заявником і особою, яка загинула (пропала безвісти), померла''', між малолітніми чи неповнолітніми дітьми і особою, яка загинула (пропала безвісти), померла, між особою з інвалідністю і членами його сім’ї, на яких нараховується грошова компенсація, які разом з ним перебувають на квартирному обліку, за технічної можливості відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, що подається засобами Порталу Дія;
* '''документа військово-лікарської комісії, в якому визначено причинний зв’язок отриманих захворювань, поранень, контузій і каліцтв''' (свідоцтва про хворобу, довідки, витягу з протоколу, акта медичного огляду, постанови тощо), - у разі неможливості підтвердження причинного зв’язку поранення, контузії, каліцтва або захворювання з безпосередньою участю в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
* '''рішення '''виконавчого комітету районної, міської, районної в місті (у разі її утворення), селищної, сільської ради '''про взяття заявника та членів його сім'ї на квартирний облік''';
* '''акта комісійного обстеження''', складеного відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), та/або відомостей з Реєстру пошкодженого та знищеного майна після початку його впровадження та використання - за наявності у заявника та членів його сім’ї житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розташованого на підконтрольній Україні території;
* '''довідки (відомостей) про наявність/відсутність зареєстрованого до 31 грудня 2012 р. права власності на житло''', яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території, за заявником та членами його сім’ї, на яких нараховується грошова компенсація. У разі відсутності/неможливості одержання довідки (відомостей) про наявність/відсутність зареєстрованого до 31 грудня 2012 р. права власності на житло, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території, про такий факт заявник зазначає в заяві. Інформаційну довідку про зареєстровані речові права на нерухоме майно заявника та членів його сім’ї, на яких нараховується грошова компенсація, орган соціального захисту населення самостійно отримує з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* '''довідки про взяття заявника, який перемістився, та членів його сім’ї, на яких нараховано грошову компенсацію, на облік внутрішньо переміщених осіб''' (далі - довідка про облік), передбаченої Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), або відображення в електронній формі інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи (електронної довідки), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом). Копія довідки/довідок, зазначена у цьому підпункті, додається до заяви уповноваженим органом самостійно. За бажанням заявника, який перемістився, копія довідки/довідок подається ним особисто;
* '''рішення комісії про призначення заявнику, який перемістився, грошової компенсації''' (витягу з протоколу засідання комісії) за попереднім місцем проживання.
* '''довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.'''

До заяви додається також '''згода (викладена письмово у довільній формі) членів сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх та неповнолітніх дітей)''', на яких нараховується грошова компенсація, щодо включення їх у розрахунок грошової компенсації.
=== Порядок прийняття рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації ===
Орган соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами '''обстежує матеріально-побутові умови заявника за місцем перебування на квартирному обліку''', про що складає акт за формою, встановленою Мінветеранів.

Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення протягом десяти робочих днів '''вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації'''.

Після отримання заяви про зміни у майновому стані та/або у складі сім’ї, втрату статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку орган соціального захисту населення протягом п'яти робочих днів вносить до комісії подання про перегляд рішення про призначення грошової компенсації.

Комісія протягом п'яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи '''приймає рішення щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації''', перегляду рішення, скасування попереднього рішення.

Якщо після прийняття комісією рішення змінено розмір грошової компенсації, орган соціального захисту населення протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення повідомляє про такі зміни структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій та Мінветеранів.

За наявності '''письмового клопотання''' комісія може розглядати питання щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення '''за відсутності заявника або законного представника чи уповноваженої особи'''. У разі відсутності такого клопотання та неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії.

'''Комісія може відмовити заявнику в призначенні грошової допомоги з таких підстав:'''
* особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, '''не належала до осіб,''' визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]»;
* особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, або особа з інвалідністю '''не брала безпосередню участь''' в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та/або у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (відсутні документи, визначені у підпунктах 3 і 4 пункту 8 цього Порядку);
* член сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, не належить до членів сім’ї осіб, визначених в абзацах дванадцятому - вісімнадцятому статті 10-1 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]»;
* особа з інвалідністю '''не належить до осіб,''' визначених у пунктах 11 - 14 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* заявник '''не перебуває на квартирному обліку''';
* заявник є членом сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, '''за категорією, нижчою,''' ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, в разі одночасного подання ними заяви про отримання грошової компенсації;
* заявник є членом сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, '''за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім’ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію,''' - до виплати грошової компенсації всім членам сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, і мають першочергове право на таку виплату;
* '''заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація''' як члену сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або як особі з інвалідністю за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб’єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством;
* заявник та члени його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, '''володіють майновими правами''' на об’єкти незавершеного житлового будівництва чи правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (на кожного члена сім’ї), що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану), або таке нерухоме майно було відчужено протягом п’яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;
* подання недостовірних відомостей;
* наявність обвинувального вироку суду у зв’язку із вчиненням заявником злочину проти України;
* виплата одноразової грошової допомоги.

Знищення або пошкодження житла, об’єкта незавершеного житлового будівництва починаючи з 24 лютого 2022 р. внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, '''є підставою для відстрочення прийняття комісією рішення про відмову у призначенні грошової компенсації''' за умови подання акта комісійного обстеження та/або відомостей з Реєстру пошкодженого та знищеного майна після початку його впровадження та використання.

Якщо підставою для відcтрочення прийняття комісією рішення про відмову у призначенні грошової компенсації є пошкодження та/або знищення житла, об’єкта незавершеного житлового будівництва, таке відcтрочення встановлюється до моменту отримання заявником (заявником, який перемістився) або членом його сім’ї, на якого було розраховано грошову компенсацію, компенсації (відшкодування майнової шкоди) за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна, або до відновлення пошкодженого майна, але не пізніше ніж до моменту зарахування коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок заявника (заявника, який перемістився).

Якщо житло, об’єкт незавершеного житлового будівництва розташовані на території, на якій ведуться бойові дії, відcтрочення прийняття комісією рішення про відмову у призначенні грошової компенсації діє до моменту зміни статусу цієї території, але не пізніше ніж до моменту зарахування коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок заявника (заявника, який перемістився).

Члени сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, яким було відмовлено в призначенні і виплаті грошової компенсації згідно з підпунктами 6 і 7 зазначених вище, мають право на отримання грошової компенсації після виплати такої компенсації всім членам сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, і мають першочергове право на таку виплату.

'''Протягом трьох робочих днів з дати прийняття''' рішення про призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляд рішення, скасування попереднього рішення '''комісія надсилає копію рішення заявнику (заявникові, який перемістився) '''із зазначенням розміру призначеної/перерахованої йому грошової компенсації, підстави відмови у призначенні/виплаті грошової компенсації, перегляді рішення, скасуванні попереднього рішення регіональному органу соціального захисту населення, а також не пізніше ніж протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану - органу соціального захисту населення, розміщеного на території, на якій ведуться бойові дії, у разі, коли заявнику було призначено грошову компенсацію на такій території.

'''Заявник (заявник, який перемістився) має право оскаржити рішення комісії у судовому порядку.'''
== Визначення розміру грошової компенсації ==
У разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія одночасно визначає розмір такої компенсації, виходячи з таких нормативів:
# за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією з урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім'ї;
# за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена його сім'ї, зазначеного в абзаці шостому пункту 20 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text Порядку];
# за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім'ю особи, яка загинула (пропала безвісти), померла,за однією категорією або на сім'ю особи з інвалідністю;
# додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім'ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (у тому числі з урахуванням заявника);
# з урахуванням опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією і яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174, збільшеної в 1,5 раза. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією без звернення заявника (заявника, який перемістився) за умови, що на день такої зміни грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.

Розмір грошової компенсації, який розрахований заявникам (заявникам, які перемістилися) до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 р. № 844 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 62, ст. 3731), з урахуванням опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, збільшеної на коефіцієнт 1,75 для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова, не підлягає перерахунку в частині зміни опосередкованої вартості 1 кв. метра загальної площі житла, збільшеної в 1,5 раза, визначеної в підпункті 5 пункту 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF/ed20230328#n428 Порядку].
=== Розрахунок розміру грошової компенсації особі з інвалідністю ===
Під час прийняття рішення щодо призначення грошової компенсації особі з інвалідністю комісія розраховує розмір такої компенсації на підставі:
* копії рішення про взяття заявника на квартирний облік із зазначенням складу членів сім'ї - осіб, які разом з ним перебувають на такому обліку;
* копії рішення про взяття на квартирний облік членів сім'ї особи з інвалідністю, на яких нараховується грошова компенсація;
* письмової згоди (викладеної у довільній формі) членів сім'ї особи з інвалідністю (крім малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх (до 18 років) дітей), на яких нараховується грошова компенсація, щодо включення їх у розрахунок грошової компенсації.
При цьому в розрахунок включаються члени сім'ї особи з інвалідністю, які перебувають на квартирному обліку, незалежно від того, чи перебувають вони на такому обліку разом з особою з інвалідністю або окремо від неї, включаючи перебування на квартирному обліку особи з інвалідністю та членів її сім'ї у різних населених пунктах.

'''До членів сімей осіб з інвалідністю належать''': дружина (чоловік), їх малолітні та неповнолітні діти; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I-II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за нею, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги та проживає разом з ним; неодружені діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах повної загальної середньої освіти, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти і вищої освіти (у тому числі в період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів і вступом до іншого закладу, а також у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), до закінчення такими дітьми закладів освіти, не більш як до виповнення їм 23 років.
=== Особливості призначення грошової компенсації малолітнім чи неповнолітнім дітям загиблого військовослужбовця ===
Під час прийняття рішення щодо призначення грошової компенсації малолітнім чи неповнолітнім дітям особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, в тому числі усиновленим ним, комісія може включити в розрахунок особу, з якою вони фактично проживають, якщо ця особа є членом сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, і потребує поліпшення житлових умов.

Рішення у цьому разі приймає комісія на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за формою, встановленою Мінветеранів, і в якому зафіксовано факт спільного проживання малолітніх чи неповнолітніх дітей особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, а також на підставі рішення комісії у справах дітей, до якої звертався орган соціального захисту населення, про засвідчення такого факту. При цьому якщо особою, з якою малолітні чи неповнолітні діти фактично проживають, є дружина (чоловік) особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, до уваги не береться факт позбавлення її (його) батьківських прав.

Комісія розраховує грошову компенсацію одночасно кільком членам сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які потребують поліпшення житлових умов, належать до однієї категорії і водночас не є членами однієї сім'ї згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (розлучені батьки особи, яка загинула (пропала безвісти), померла) з урахуванням 35,22 кв. метра на кожного члена сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла.
== Зміни у майновому стані, у складі сім'ї ==
У разі змін у майновому стані, у складі сім'ї, втрати статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку '''заявник (заявник, який перемістився), якому призначено грошову компенсацію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів поінформувати у письмовій формі орган соціального захисту населення або уповноважений орган про такі зміни''' (набуття заявником (заявником, який перемістився) та членами його сім'ї, на яких розраховано грошову компенсацію, майнових прав на житло чи права власності на житлове приміщення, після призначення грошової компенсації, державної реєстрації народження або смерті члена сім’ї, державної реєстрації шлюбу/ розірвання шлюбу, включення до складу сім’ї нових членів сім’ї тощо) та надати копії відповідних підтвердних документів.

У такому разі '''рішення про призначення грошової компенсації підлягає перегляду комісією''', якщо у день подання заяви та документів грошова компенсація не виплачена чи виплачена не в повному обсязі.

'''Якщо заявник або його законний представник чи уповноважена особа не повідомили''' органу соціального захисту населення, а заявник, який перемістився, - уповноваженому органу про зміни у майновому стані, у складі сім'ї, втрату статусу члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, що спричинило виплату грошової компенсації без наявності правових підстав або у розмірі, визначеному без урахування жилої площі, яка перебуває у власності заявника (заявника, який перемістився), членів його сім’ї, які включені в розрахунок грошової компенсації, з розрахунку на померлу особу або на особу, яка не є членом його сім’ї, '''заявник повертає органові соціального захисту населення, а заявник, який перемістився, - уповноваженому органу різницю надміру виплачених коштів добровільно або за рішенням суду.'''
== Порядок отримання грошової компенсації ==
'''Після отримання копії рішення комісії про призначення грошової компенсації''' заявник звертається до уповноваженого банку із заявою про відкриття спеціального рахунка. До заяви додається копія рішення комісії про призначення грошової компенсації.

Заявник, який перемістився та відомості про якого внесені в базу даних, після отримання копії рішення комісії звертається до уповноваженого банку із заявою про відкриття спеціального рахунка. До заяви додається копія рішення комісії із зазначенням інформації відповідно до підпункту 12 або 13 пункту 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF/ed20230328#n428 Порядку].

'''Після відкриття спеціального рахунка заявник протягом десяти робочих днів повідомляє про його реквізити органу соціального захисту населення''' шляхом надання копії договору про відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку, а заявник, який перемістився, - уповноваженому органу.

Орган соціального захисту населення '''після надходження коштів субвенції на рахунки відповідних місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, перераховує на спеціальний рахунок заявника, а уповноважений орган - на спеціальний рахунок заявника, який перемістився, кошти грошової компенсації''' в розмірі, визначеному у відповідному рішенні комісії, про що повідомляє заявникові (заявникові, який перемістився) письмово не пізніше ніж через три робочих дні з дати переказу коштів грошової компенсації на його спеціальний рахунок.

'''Важливо!''' Розмір отриманої грошової компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства, а також не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
== Строки та порядок придбання житла ==
'''Протягом року з дня зарахування коштів''' грошової компенсації на спеціальний рахунок в уповноваженому банку члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та особи з інвалідністю самостійно використовують призначену їм грошову компенсацію на придбання житла в прийнятих в експлуатацію житлових будинках в будь-якому населеному пункті на території України, крім тимчасово окупованої території та лінії розмежування.

Кошти грошової компенсації використовуються під час воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування.

'''Для переказу коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявник подає уповноваженому банку заяву про переказ коштів грошової компенсації''' на придбання житла, до якої додається платіжне доручення на переказ коштів грошової компенсації в оплату за договором купівлі-продажу житла (далі - договір) у прийнятих в експлуатацію житлових будинках, а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника як оплати за договором або письмову згоду уповноваженого органу на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника, який перемістився, як оплати за договором.

'''У разі коли предметом договору є житловий будинок, розташований на земельній ділянці,''' кошти грошової компенсації можуть спрямовуватися на придбання земельної ділянки, про що зазначається у договорі. У такому разі у платіжному дорученні щодо переказу коштів грошової компенсації зазначаються договір/договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розміщується.

Для отримання згоди на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором '''заявник подає органу соціального захисту населення, а заявник, який перемістився, - уповноваженому органу один примірник договору, в якому повинно бути зазначено про те, що житло набувається у власність заявника (заявника, який перемістився) та членів його сім’ї, на яких розраховано грошову компенсацію.'''

У разі придбання житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, '''подається також один примірник договору/договорів, в якому(яких) повинно бути зазначено, що земельна ділянка передається у власність заявника (заявника, який перемістився) та членів його сім'ї,''' на яких розраховано грошову компенсацію.

У разі придбання житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, подається також один примірник договору/договорів, в якому(яких) повинно бути зазначено, що земельна ділянка передається у власність заявника та членів його сім’ї, на яких розраховано грошову компенсацію.
=== Надання згоди органом соціального захисту населення на переказ коштів грошової компенсації ===
Орган соціального захисту населення дає згоду на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника, а уповноважений орган - із спеціального рахунка заявника, який перемістився, на рахунок, зазначений у договорі, за таких умов::
# предметом договору є придбання у власність заявника (заявника, який перемістився) та членів його сім’ї, на яких розраховано грошову компенсацію, житла, яке відповідає встановленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що буде підставою для зняття з квартирного обліку;
# ціна договору є меншою або дорівнює сумі коштів грошової компенсації, що розміщені на спеціальному рахунку заявника (заявника, який перемістився), крім випадків, визначених пунктом 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF/ed20230328#n428 Порядку];
# власником (співвласником) житла згідно з укладеним договором є малолітній або неповнолітній член сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або повнолітня недієздатна особа, від імені яких укладався договір і яким призначалася грошова компенсація, в разі їх наявності;
# строк виконання договору купівлі-продажу житла не перевищує двох місяців.
# відсутність обвинувального вироку суду у зв’язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України.

У разі виявлення порушень вимог, установлених у пунктах 28, 30 і 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-п/ed20230328#n428 Порядку], орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів письмово відмовляє заявнику, а уповноважений орган - заявнику, який перемістився, в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації за його заявою із зазначенням причин такої відмови. 
Заявник має право повторно звернутися до органу соціального захисту населення, а заявник, який перемістився, - до уповноваженого органу із заявою про переказ коштів грошової компенсації після усунення причин відмови в переказі коштів грошової компенсації згідно із договором або оскаржити відмову до суду.

=== Підставами для відмови у виплаті грошової компенсації є: ===
* втрата заявником (заявником, який перемістився) статусу члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни;
* придбання, набуття у власність заявником (заявником, який перемістився) та/або членами його сім’ї, на яких розраховано грошову компенсацію, житлового приміщення на підконтрольній Україні території, інвестування в об’єкти житлового будівництва шляхом укладення інвестиційного договору відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь з нормою жилої площі, що відповідає нормі, визначеній статтею 47 Житлового кодексу України (на кожного члена сім’ї), після призначення грошової компенсації (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану, що підтверджується актом комісійного обстеження та/або відомостями з Реєстру пошкодженого та знищеного майна після початку його впровадження та використання на умовах, визначених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим пункту 14 цього Порядку);
* зняття заявника (заявника, який перемістився) з квартирного обліку;
* зняття заявника, який перемістився, з обліку в базі даних;
* виплата одноразової грошової допомоги після призначення грошової компенсації;
* наявність обвинувального вироку суду у зв’язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України після призначення грошової компенсації.
=== Порушення строку встановлено для придбання житла ===
Якщо заявник (заявник, який перемістився) протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації на його спеціальний рахунок в уповноваженому банку, але не пізніше шести місяців після припинення або скасування воєнного стану не уклав договір і не здійснив переказ коштів грошової компенсації на придбання житла, уповноважений банк самостійно повертає кошти грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок органу соціального захисту населення, а із спеціального рахунка заявника, який перемістився, - на рахунок уповноваженого органу.
== Якщо ціна договору перевищує суму коштів грошової компенсації? ==
У разі коли '''ціна договору перевищує суму коштів грошової компенсації на спеціальному рахунку заявника (заявника, який перемістився)''', уповноважений банк переказує кошти грошової компенсації із спеціального рахунка заявника (заявника, який перемістився) за договором лише після надходження на спеціальний рахунок заявника (заявника, який перемістився) додаткових коштів у сумі, якої не вистачало для його виконання.

Додаткові кошти на спеціальний рахунок заявника (заявника, який перемістився) можуть бути внесені за рахунок коштів місцевого бюджету, особистих коштів заявника (заявника, який перемістився), благодійних надходжень від юридичних і фізичних осіб, з інших джерел, не заборонених законодавством.

'''Кошти грошової компенсації можуть бути використані на покриття витрат, пов'язаних з купівлею, оформленням права власності на житло, земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, та сплатою передбачених законодавством податків і зборів, про що обов’язково зазначається в договорі. 
'''У будь-якому випадку уповноважений банк має право переказувати у повному обсязі суму, визначену в договорі, і не має права переказувати суму частинами, крім витрат, пов'язаних з купівлею, оформленням права власності на житло, земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, та сплатою передбачених законодавством податків і зборів. 
'''У разі укладення договору на суму менше ніж сума коштів грошової компенсації''' на спеціальному рахунку заявника (заявника, який перемістився) уповноважений банк '''протягом трьох банківських днів''' після переказу коштів згідно з договором повертає залишки коштів грошової компенсації заявника '''на рахунок органу соціального захисту населення''', а залишки коштів грошової компенсації заявника, який перемістився, - '''на рахунок уповноваженого органу.'''
== Порядок зняття з квартирного обліку ==
Після отримання інформаційної довідки '''орган соціального захисту населення не пізніше ніж протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану інформує відповідні органи''' (у тому числі на території інших населених пунктів) '''про необхідність зняття з квартирного обліку''' заявника та членів його сім’ї, яких включено у розрахунок грошової компенсації, а уповноважений орган - про зняття заявника, який перемістився, та членів його сім’ї, яких включено у розрахунок грошової компенсації, та '''не пізніше ніж через три робочих дні''' після її отримання надсилає копію такої довідки регіональному органу соціального захисту населення.

'''Право власності на нерухоме майно оформляється на заявника (заявника, який перемістився) та членів його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.'''

'''У разі відсутності відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником''' '''(заявником, який перемістився) та членами його сім’ї''', на яких було розраховано грошову компенсацію, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії укладеного заявником (заявником, який перемістився) договору орган соціального захисту населення звертається до заявника, а уповноважений орган - до заявника, який перемістився, із вимогою повернути кошти грошової компенсації до бюджету. Кошти грошової компенсації повертаються у випадку, передбаченому пунктом 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-п/ed20230328#n428 Порядку], заявником (заявником, який перемістився) добровільно або у судовому порядку.

'''У разі відчуження житла (квартири, житлового будинку із земельною ділянкою, на якій він розташований), придбаного за рахунок коштів грошової компенсації,''' яке перебувало у власності заявника (заявника, який перемістився) та членів його сім’ї, на яких було виплачено грошову компенсацію, менше трьох років, кошти отриманої грошової компенсації підлягають поверненню до державного бюджету. У такому разі кошти грошової компенсації повертаються заявником (заявником, який перемістився) та членами його сім’ї добровільно або за рішенням суду.

Орган соціального захисту населення щороку протягом трьох років з дня отримання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, а уповноважений орган - за заявником, який перемістився, та членами його сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, самостійно отримує інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Див. також ==
[[Отримання житла військовослужбовцями]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

2024-11-15T11:26:33Z

Iryna.kryva: внесено актуальні дані кантакітв організацій

== Нормативні акти ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19 Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/511-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 511 "Деякі питання виконання Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0998-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2022 №535 "Про затвердження Положення про Єдинний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''[https://ssu.gov.ua/obiednanyi-tsentr-z-koordynatsii-poshuku-ta-zvilnennia-viiskovopolonenykh-nezakonno-pozbavlenykh-voli-osib-vnaslidok-ahresii-proty-ukrainy Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при СБУ],''' для звернень громадян :
* +38 (044) 321-11-21
* +38 (098) 321-11-21
* електронна скринька: united_center@ssu.gov.ua
* месенджери за номерами: Viber +38(067)650-83-32, WhatsApp +38(067)650-83-32, Telegram +38(067)650-83-32
[https://www.npu.gov.ua/gromadyanam/rozshuk-osib-znyklykh-bezvisty-za-osoblyvykh-umov Номери телефонів контактних осіб '''Національної поліції''' з надання інформації щодо розшуку зниклих безвісти]

Функціонує '''«гаряча лінія»''' з розшуку осіб зниклих безвісти '''[https://www.kmu.gov.ua/news/hariachi-linii-ofisu-upovnovazhenoho-z-pytan-osib-znyklykh-bezvisty-za-osoblyvykh-obstavyn Офісу Уповноваженого зі зниклих безвісти]''':
* 1698
Гаряча лінія [https://nib.gov.ua/ '''Національного інформаційного бюро''']

* 1648
* для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 287-81-65

[https://redcross.org.ua/rfl/ '''Національний комітет Товариства Червоного Хреста України''']

* 0 800 332 656
* електронна скринька: rfl@redcross.org.ua

'''УВАГА!'''
* [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Якщо ви не маєте зв’язку з близькою людиною понад три дні і ця людина знаходилася в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території. Що робити?(Інформація Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції).''']
*'''[https://childrenofwar.gov.ua/?fbclid=IwAR2z1pz0ycb-UT5eVeO6VX-Zc_v3CJNmfFci_zesn71sHtRITK8Yfk-UZLQ Державний портал розшуку дітей "Діти війни"]'''
*[https://mvs.gov.ua/news/igor-klimenko-sukajete-zniklix-blizkix-povidomte-pro-nix-nacionalnu-policiyu-ukrayini '''Інформація для тих, хто шукає зниклих безвісти в результаті воєнних дій, перелік сервісів для допомоги у пошуках''']

* '''[https://ombudsman.gov.ua/uk/rozshuk Дорожня карта першочергових дій з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини)]'''
|}
== Поняття особи, яка зникла безвісти ==
'''Особа, зникла безвісти за особливих обставин''' - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 стаття 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» ( далі - Закон)]
== Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n28 статті 4 Закону] особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, '''з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''', та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про ''визнання такої особи безвісно відсутньою'' чи ''оголошення її померлою'' у порядку, передбаченому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n28 частина третя статті 4 Закону]).

Іноземець чи особа без громадянства, яка зникла на території України, набуває правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, якщо така особа перебувала на території України на законних підставах.

'''Хто може подати заяву?'''

Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана:

* родичем такої особи;
* представником військового формування;
* органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об'єднанням;
* будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n179 стаття 18 Закону]).

Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, якщо зазначені вище особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи.

'''Куди подається заява?'''

Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n179 частина 1 статті 18 Закону]).

'''Що зазначається у заяві?'''

У заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.

У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов'язана '''''інформувати Уповноваженого протягом 3-х днів''''' з моменту отримання такої інформації або заяви.

Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру, '''протягом 24 годин''' після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.
{| class="wikitable"
!'''Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом].'''
|}
== Права особи, зниклої безвісти за особливих обставин: ==
Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n56 частина перша статті 8 Закону]).

Особа, зникла безвісти за особливих обставин, '''має всі права, гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією] та законами України,''' а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n35 частина перша статті 5 Закону]).

Держава зобов'язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин .
=== Майно особи, зниклої безвісти за особливих обставин ===
Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також '''її майно підлягають захисту''' до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n35 частина друга статті 5 Закону]).

З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин над майном такої особи може бути встановлено '''опіку''' в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n264 Цивільним кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n56 стаття 8 Закону]).

За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, опіка може бути встановлена нотаріусом ''до ухвалення судом рішення'' про визнання її безвісно відсутньою.

За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи зниклої безвісти за особливих обставин, '''надає за рахунок цього майна''' '''утримання особам, яких вони за законом зобов’язані утримувати.'''

Нотаріус призначає опікуном над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, фізичну особу з повною цивільною дієздатністю (за письмовою згодою), зокрема з числа близьких родичів або членів сім'ї відповідної особи, або орган опіки та піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n1641 підпункт 4.1 пункту 4 глави 9-1 розділу ІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5]).

До свідоцтва опікуна над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин долучається акт опису такого майна, який є невід'ємною частиною свідоцтва.
=== Діти особи, зниклої безвісти за особливих обставин ===
У разі якщо '''обидва з батьків дитини є особами, зниклими безвісти за особливих обставин''', '''над такою дитиною встановлюється опіка/піклування''' у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n56 частина третя статті 8 Закону]).

Якщо на утриманні особи, зниклої безвісти за особливих обставин, були повнолітні особи, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки, над такими особами встановлюється опіка.
=== Сімейний стан особи, зниклої безвісти за особливих обставин ===
Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, '''не змінює її сімейного стану''' до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлою]].
=== Місце роботи та займана посада особи, зниклої безвісти за особливих обставин ===
За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, '''зберігаються місце роботи та займана посада,''' але не більш як до моменту [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою]] у порядку, встановленому законодавством.

'''За особою, уповноваженою на виконання функцій держави,''' яка зникла безвісти за особливих обставин, '''зберігаються місце роботи''', '''займана посада''' та '''середній заробіток''' на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування, але не більш як [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|до моменту оголошення такої особи померлою]] в порядку, встановленому законодавством.
== Права родичів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ==
'''Близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин''', - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 ст.1 Закону]).

Близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n40 ст. 6 Закону] '''мають право''':
* отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку;
* на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи (якщо таке стане відоме), чи обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме);

* органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов’язані надавати інформацію про хід та результати розшуку, близьким родичам та членам сім’ї таких осіб;

* члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Громадяни, громадські об’єднання, юридичні особи приватного права з власної ініціативи, за погодженням з Національною поліцією України, мають право брати участь у розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, надавати допомогу і сприяння органам Національної поліції України у розшуку таких осіб та в випадку їх залучення мають право отримувати від державних органів інформацію про зниклу особу, маршрут та територію, на яких доцільно проводити розшук, іншу інформацію, яка може сприяти ефективному розшуку особи.
== Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ==
'''Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''' (далі - Уповноважений), є посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (далі - відповідальний орган виконавчої влади), на яку покладено повноваження щодо координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вирішення інших питань, пов'язаних з цим.

'''Діяльність Уповноваженого''' забезпечує Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Секретаріат Уповноваженого), який утворюється у складі відповідального органу виконавчої влади.

Положення про Уповноваженого затверджує Кабінет Міністрів України за поданням керівника відповідального органу виконавчої влади.

Основні повноваження Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин визначено ст.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закону].

До них зокрема відноситься:
* отримання інформації (включаючи персональні дані) в межах повноважень від органів державної влади, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Єдиним реєстром осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та іншими державними інформаційними ресурсами в електронній формі інформаційно-комунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації;
* обробка інформації, що може сприяти розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
* організація обміну інформацією, що може сприяти розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, між Уповноваженим та державними органами, уповноваженими на їх облік та/або розшук;
* утворення за погодженням з Національною поліцією України, Службою безпеки України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України та координація роботи пошукових груп (гуманітарних місій), діяльність яких спрямована на пошук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх останків, розшук і фіксацію місць поховання таких осіб, проведення вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) осіб та вивезення їх останків, здійснення пошукових дій в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, районах проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, інших тимчасово окупованих територіях України;
* ведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які провадять діяльність та/або перебувають на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, інших тимчасово окупованих територіях України, з метою розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у встановленому законодавством порядку;
* сприяння поверненню останків та особистих речей особи, зниклої безвісти за особливих обставин, її родичам;
* здійснення комунікації з родичами осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та надання їм у межах, визначених законодавством, інформації про стан розшуку та його результати;
* вжиття заходів для забезпечення надання близьким родичам та/або членам сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, необхідної інформації щодо звіту про ідентифікацію або результати розслідування зникнення особи.
== Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ==
'''Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Реєстр)''' - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.

'''Реєстр''' створюється для накопичення та централізації відомостей та даних про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку.

Відомості в Реєстрі накопичуються та зберігаються з метою обліку інформації, необхідної для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

'''Держателем Реєстру є Міністерство внутрішніх справ України.''' Адміністратором Реєстру є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

Структура та порядок ведення Реєстру визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0998-22#n14 положенням], яке затверджується наказом Міністерства внутрішніх справ України.

'''Для отримання витягу з Реєстру необхідно:'''

• направити заяву до Департаменту інформатизації МВС на електронну пошту: pgmia@mvs.gov.ua або на адресу МВС: м. Київ, вул. Богомольця, 10;

• до заяви додати копії паспорта заявника та документа, який підтверджує родинні зв’язки з особою, зниклою безвісти.Також додайте копію паспорта чи іншого документа, який підтверджує особу розшукуваного, де чітко видно його особисті дані.

Перевірка даних здійснюється '''впродовж 30 календарних днів.'''

Витяг надсилається на вказану в заяві електронну адресу або ж на зворотну поштову адресу '''безкоштовно.'''

З питань щодо отримання витягу з Єдиного реєстру можна звернутися на гарячу лінію МВС за номером: (050) 240-85-29.

'''Важливо!''' Включення особи до реєстру є єдиним підтвердженням того, що людина вважається зниклою безвісти за особливих обставин. Наявність даних про людину в реєстрі не підтверджує загибель чи перебування її в полоні.

==Припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин==
Розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, '''припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи''' з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім’ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.

'''Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.'''

Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, '''оголошена померлою''', але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи (ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закону]).
==Зразки документів==
*[https://pravo-ua.com/project/collier-throughway-south-santinaborough-in/ Зразок заяви про розшук зниклої безвісти особи, отримання інформації про полоненого, включення в списки на обмін та ін.] (волонтерський рух "Адвокати ЗСУ")
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_фізичної_особи_безвісно_відсутньою._Оголошення_фізичної_особи_померлою Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою]
[[Категорія:Визнання особи безвісно відсутньою, оголошення особи померлою]]

Порядок сплати судового збору

2024-10-18T06:31:36Z

Iryna.kryva: /* Судовий збір не стягується за подання: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").]
=== У яких випадках сплачується судовий збір? ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 до статті 3 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
* за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
=== Судовий збір не стягується за подання: ===
* заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
* заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку '''виконання судового рішення''';
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про винесення '''додаткового судового рішення''';
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва''', якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
* заяви про встановлення '''факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин''', що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
* заяви про надання особі '''психіатричної допомоги в примусовому порядку''';
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію''' до протитуберкульозного закладу;
* заяви '''про видачу обмежувального припису''';
* позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* заяви, апеляційної та касаційної скарги '''про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб''';
* клопотання '''про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* заяви '''про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти''' в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
*позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
* позовної заяви з питання порушених прав споживача (цей пункт на відміну від інших не перелічений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 статті 3 Закону України "Про судовий збір"], він знаходиться в частині 3 статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 Законі України "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.
== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] станом на 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''3028 гривні.'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду (13.11.2024 набере чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-24#n88 Рішення Конституційного Суду №6-р(II)/2024 від 13.05.2024], яким підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 визнаний неконституційним) :
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.
== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про '''відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про '''реабілітацію''' жертв політичних репресій на Україні";
* '''особи, які страждають на психічні розлади''', та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп,''' законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
* позивачі - громадяни, віднесені до '''1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* виборці - у справах про уточнення списку виборців;
* військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про '''біженців '''та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
* фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
* органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
* позивачі - за подання позовів щодо '''спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
* заявники - у справах за заявами '''про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією''', збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом,''' надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
* Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* позивачі – за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб’єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви належите та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад особи з інвалідністю відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]
== Порядок сплати судового збору ==
Судовий збір сплачується готівкою або перераховується у безготівковій формі.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, може сплачувати судовий збір в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 статті 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляд
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі вибуття із справи позивача
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}
У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 пункт 1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір"]) - судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір"]- повністю.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення '''''у справі судом першої інстанції''''', відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем '''''на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку''''' суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''
== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок сплати судового збору

2024-10-18T06:31:04Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").]
=== У яких випадках сплачується судовий збір? ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 до статті 3 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
* за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
=== '''Судовий збір не стягується за подання:''' ===
* заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
* заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку '''виконання судового рішення''';
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про винесення '''додаткового судового рішення''';
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва''', якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
* заяви про встановлення '''факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин''', що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
* заяви про надання особі '''психіатричної допомоги в примусовому порядку''';
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію''' до протитуберкульозного закладу;
* заяви '''про видачу обмежувального припису''';
* позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* заяви, апеляційної та касаційної скарги '''про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб''';
* клопотання '''про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* заяви '''про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти''' в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
*позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
* позовної заяви з питання порушених прав споживача (цей пункт на відміну від інших не перелічений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 статті 3 Закону України "Про судовий збір"], він знаходиться в частині 3 статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 Законі України "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.
== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] станом на 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''3028 гривні.'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду (13.11.2024 набере чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-24#n88 Рішення Конституційного Суду №6-р(II)/2024 від 13.05.2024], яким підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 визнаний неконституційним) :
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.
== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про '''відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про '''реабілітацію''' жертв політичних репресій на Україні";
* '''особи, які страждають на психічні розлади''', та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп,''' законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
* позивачі - громадяни, віднесені до '''1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* виборці - у справах про уточнення списку виборців;
* військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про '''біженців '''та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
* фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
* органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
* позивачі - за подання позовів щодо '''спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
* заявники - у справах за заявами '''про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією''', збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом,''' надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
* Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* позивачі – за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб’єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви належите та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад особи з інвалідністю відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]
== Порядок сплати судового збору ==
Судовий збір сплачується готівкою або перераховується у безготівковій формі.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, може сплачувати судовий збір в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 статті 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляд
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі вибуття із справи позивача
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}
У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 пункт 1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір"]) - судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір"]- повністю.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення '''''у справі судом першої інстанції''''', відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем '''''на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку''''' суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''
== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок сплати судового збору

2024-10-18T06:23:09Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").]
=== У яких випадках сспачується судовий збір? ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 до статті 3 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
* за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
=== Судовий збір не стягується за подання: ===
* заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
* заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку '''виконання судового рішення''';
* заяви про '''поворот''' виконання судового рішення;
* заяви про винесення д'''одаткового судового рішення''';
* заяви '''про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про встановлення '''факту каліцтва''', якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
* заяви про встановлення факту смерті особи, яка '''пропала безвісти за обставин''', що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
* заяви про надання особі '''психіатричної допомоги в примусовому порядку''';
* заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
* заяви '''про видачу обмежувального припису''';
* позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* заяви, апеляційної та касаційної скарги '''про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб''';
* клопотання про '''визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* заяви '''про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти''' в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
*позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
* позовної заяви з питання порушених прав споживача (цей пункт на відміну від інших не перелічений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 статті 3 Закону України "Про судовий збір"], він знаходиться в частині 3 статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 Законі України "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.
== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] станом на 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''3028 гривні.'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви про порушення справи про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.
== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про в'''ідшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації''', поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
* особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи '''під час надання психіатричної допомоги''';
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
* '''особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів''' (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з '''інвалідністю I та II груп''', законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
* позивачі - громадяни, віднесені до '''1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи''';
* виборці - у справах про уточнення списку виборців;
* військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України -''' '''у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;'''
* позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про '''біженців''' та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
* фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
* органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, '''пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом,''' надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
*Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу.

Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви належите та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад особи з інвалідністю відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]
== Порядок сплати судового збору ==
Судовий збір сплачується готівкою або перераховується у безготівковій формі.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, може сплачувати судовий збір в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 статті 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляд
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі вибуття із справи позивача
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}
У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, '''не повертається і перерахунок не здійснюється'''. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, '''судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову''' і '''сплачується''' кожним позивачем '''пропорційно''' долі поданих кожним з них вимог '''окремим платіжним документом.'''

У разі коли '''позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів''', судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах,''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] '''за подання позову немайнового характеру.'''

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 пункт 1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір"]) - '''судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми''', в '''інших випадках''' передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір"]- '''повністю.'''

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''
== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок сплати судового збору

2024-10-17T14:34:18Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").]
=== '''У яких випадках стягується судовий збір'''? ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 до статті 3 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду '''позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством''';
* за подання до суду '''апеляційної і касаційної скарг''' на судові рішення, '''заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду''' та з'''аяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;'''
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
=== '''Судовий збір не стягується за подання:''' ===
* заяви про '''перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою''', юрисдикція якої визнана Україною, '''порушення Україною міжнародних зобов'язань''' при вирішенні справи судом;
* заяви про '''зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;'''
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про '''винесення додаткового судового рішення;'''
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;'''
* заяви про '''встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти''' за обставин, що '''загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;'''
* заяви про '''надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;'''
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;'''
* заяви про '''видачу обмежувального припису;'''
* позовної '''заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* '''заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;'''
* '''клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* '''заяви про встановлення факту смерті особи''', '''яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій''' та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах '''про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;'''
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
*позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
* позовної заяви з '''питання порушених прав споживача''' (цей пункт на відміну від інших не перелічений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 статті 3 Закону України "Про судовий збір"], він знаходиться в частині 3 статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 Законі України "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.
== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] станом на 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''3028 гривні.'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду (13.11.2024 набере чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-24#n88 Рішення Конституційного Суду №6-р(II)/2024 від 13.05.2024], яким підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 визнаний неконституційним) :
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.
== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про '''відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим '''відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";'''
* '''особи, які страждають на психічні розлади''', та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю''';
* позивачі - '''громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* виборці - у справах про уточнення списку виборців;
* військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про '''біженців '''та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
* фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
* органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
* позивачі - за подання позовів щодо '''спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику '''з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю''', його територіальні органи;
* заявники - у справах за заявами '''про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією''', збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;'''
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
* Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* позивачі – за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб’єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви належите та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад особи з інвалідністю відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]
== Порядок сплати судового збору ==
Судовий збір сплачується готівкою або перераховується у безготівковій формі.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, '''може сплачувати судовий збір в іноземній валюті''' '''з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти''', встановленого Національним банком України на день сплати.

'''Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову''', а встановлена при цьому позивачем '''ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна''' або якщо на день подання позову '''неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає''' '''суд''' з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 статті 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має '''одночасно майновий і немайновий характер'''
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій '''об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру'''
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви '''про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна'''
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано '''про перегляд судового рішення в частині позовних вимог''' (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За '''повторно подані позови''', що раніше '''були залишені без розгляд'''
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання '''зустрічних позовних заяв''', а також заяв '''про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами'''
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі '''вибуття із справи позивача'''
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}
У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, '''не повертається і перерахунок не здійснюється'''. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, '''судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову''' і '''сплачується''' кожним позивачем '''пропорційно''' долі поданих кожним з них вимог '''окремим платіжним документом.'''

У разі коли '''позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів''', судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах,''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] '''за подання позову немайнового характеру.'''

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 пункт 1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір"]) - '''судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми''', в '''інших випадках''' передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір"]- '''повністю.'''

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення '''''у справі судом першої інстанції''''', відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем '''''на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку''''' суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''
== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок сплати судового збору

2024-10-17T14:30:59Z

Iryna.kryva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").]
=== '''У яких випадках стягується судовий збір'''? ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 до статті 3 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду '''позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством''';
* за подання до суду '''апеляційної і касаційної скарг''' на судові рішення, '''заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду''' та з'''аяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;'''
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
=== '''Судовий збір не стягується за подання:''' ===
* заяви про '''перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою''', юрисдикція якої визнана Україною, '''порушення Україною міжнародних зобов'язань''' при вирішенні справи судом;
* заяви про '''зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;'''
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про '''винесення додаткового судового рішення;'''
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;'''
* заяви про '''встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти''' за обставин, що '''загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;'''
* заяви про '''надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;'''
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;'''
* заяви про '''видачу обмежувального припису;'''
* позовної '''заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* '''заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;'''
* '''клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* '''заяви про встановлення факту смерті особи''', '''яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій''' та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах '''про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;'''
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
*позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
* позовної заяви з '''питання порушених прав споживача''' (цей пункт на відміну від інших не перелічений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 статті 3 Закону України "Про судовий збір"], він знаходиться в частині 3 статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 Законі України "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.
== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] станом на 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''3028 гривні.'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду (13.11.2024 набере чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-24#n88 Рішення Конституційного Суду №6-р(II)/2024 від 13.05.2024], яким підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 визнаний неконституційним) :
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.
== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про '''відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим '''відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";'''
* '''особи, які страждають на психічні розлади''', та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю''';
* позивачі - '''громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* виборці - у справах про уточнення списку виборців;
* військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про '''біженців '''та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
* фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
* органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
* позивачі - за подання позовів щодо '''спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику '''з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю''', його територіальні органи;
* заявники - у справах за заявами '''про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією''', збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;'''
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
* Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* позивачі – за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб’єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви належите та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад особи з інвалідністю відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]
== Порядок сплати судового збору ==
Судовий збір сплачується готівкою або перераховується у безготівковій формі.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, '''може сплачувати судовий збір в іноземній валюті''' '''з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти''', встановленого Національним банком України на день сплати.

'''Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову''', а встановлена при цьому позивачем '''ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна''' або якщо на день подання позову '''неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає''' '''суд''' з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 статті 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має '''одночасно майновий і немайновий характер'''
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій '''об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру'''
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви '''про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна'''
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано '''про перегляд судового рішення в частині позовних вимог''' (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За '''повторно подані позови''', що раніше '''були залишені без розгляд'''
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання '''зустрічних позовних заяв''', а також заяв '''про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами'''
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі '''вибуття із справи позивача'''
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}
У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, '''не повертається і перерахунок не здійснюється'''. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, '''судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову''' і '''сплачується''' кожним позивачем '''пропорційно''' долі поданих кожним з них вимог '''окремим платіжним документом.'''

У разі коли '''позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів''', судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах,''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] '''за подання позову немайнового характеру.'''

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 пункт 1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір"]) - '''судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми''', в '''інших випадках''' передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір"]- '''повністю.'''

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''
== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок збільшення аліментів

2024-09-13T12:39:23Z

Iryna.kryva: /* Судовий порядок вирішення проблеми */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]

== Підстави зміни розміру аліментів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ст.192 Сімейного кодексу України] розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 статтею 181 Сімейного кодексу України '''спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.'''

Таким чином, для звернення до суду з позовом про збільшення аліментів необхідно:
* визначення рішення суду або домовленістю (нотаріально засвідченим договором) розмір аліментів;
* зміна матеріального або сімейного стану, як платника, так і одержувача аліментів;
* погіршення або поліпшеннчя здоров'я когось із них.

== Особливості оформлення позовної заяви ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках.
Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:
* зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
* зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.
* зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.
* інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.
Таким чином, '''для звернення до суду з позовом необхідно зібрати наступні документи''':
* копія всіх сторінок паспорту Позивача (не обов’язково, але бажано);
* копія ідентифікаційного номеру Позивача (обов’язково);
* копія ідентифікаційного номеру Відповідача (обов’язково);
* копія свідоцтва про народження дитини (дітей) (обов’язково);
* копія рішення суду, або аліментного договору, яким було визначено розмір аліментів (обов’язково);
* копія довідка про доходи Позивача, Відповідача, чеків, квитанції, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та багато інших документів, що підтверджують Вашу позицію в даному судовому процесі, і відповідно надання їх є обов’язковим.
[https://pv.te.court.gov.ua/sud1912/gromadyanam/zrazky_pozovnych_zajav111/zbilschennja_rozmiru_alimentiv Зразок позовної заяви.]

== Судовий збір ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі''' у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73868609 Постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 581/638/17-ц] (розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_096#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року "Проніна проти України"] 

[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Діти]]