WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою

2026-05-22T11:52:25Z

Iryna.fina: /* Порядок оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг */ відредаговано розділ відповідно до Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг. 22.05.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page#n3 Закон України "Про державну службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161/2010#Text Указ президента України від 15 лютого 2010 року N 161/2010 "Про Концепцію державної мовної політики"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2021-п#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 409 "Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.05.2021 № 24 "Про затвердження Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]
== Загальні положення ==
Іспит на визначення рівня володіння державною мовою проводиться [https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu Національною комісією зі стандартів державної мови], за попередньою реєстрацією шляхом здачі іспиту за наслідками якого видається державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою є обов'язковим для:
# [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Підстави_набуття_громадянства_України набуття громадянства України;]
# визначення рівня володіння державною мовою для виконання службових обов'язків (перелік посад та професій визначенні в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n71 статті 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]).
== Реєстрація і подання заявки на іспит ==
Реєстрація на іспит проводиться на сайті Національної комісії з стандартів державної мови - [https://exam.mova.gov.ua/ exam.mova.gov.ua.]

На іспит слід зареєструватись на сайті, натиснувши кнопку [https://id.gov.ua/ "Авторизуватися через id.gov.ua".] та вказавши свої дані та електрону пошту, оберіть потрібний іспит та натисніть "Подати заяву на іспит". Оберіть область і центр проведення іспиту. Після цього натисніть у полі "Оберіть дату" (у календарі будуть активними тільки ті дати, на які в обраному центрі є вільні місця, інакше ви побачите повідомлення, що вільних місць у центрі немає. Якщо вільні місця є, то треба натиснути на доступну дату, і тоді стане активним поле "Проміжок часу" (який і слід обрати).

Якщо вам потрібні спеціальні умови для складання іспиту (для осіб з інвалідністю, наприклад), поставте відповідну позначку (якщо їх подано безпідставно, їх скасують без права подати нову раніше, ніж через 4 місяці).

Завершиться реєстрація шляхом підтвердження "Подати заяву" ( в меню "Заяви на іспити" ви побачите подану заяву. Натиснувши на кнопку "Посилання на вашу заяву" можна подивитися її подробиці.
== Проведення іспиту ==
Претендент повинен прибути для участі в іспиті у день, час та місце, вказані в заяві, і мати при собі документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України ( для осіб, які зобов"язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов"язків) , або документ , що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус ( для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) та засоби кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Інформація про прізвище, власне ім"я, ім" я по батькові ( за наявності) особи, яку містять засоби кваліфікованого електронного підпису, повинна відповідати тій, що є в чинному документі, що посвідчує особу ( відповідно до ст. 13 Закону України " Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України , посвідчують особу чи її спеціальний статус").

До іспиту на рівень володіння державною мовою допускають осіб, присутність яких зафіксована перед початком такого іспиту відповідно до списку осіб, які подали заяви.

Перед початком іспиту на рівень володіння державною мовою претендентів ознайомлюють з процедурою його проведення. ( ч.5 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n325 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою")]

Тривалість іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, не може перевищувати 60 хвилин, із яких 30 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини, 20 хвилин - для виконання завдання відкритого типу письмової частини та 10 хвилин - для виконання завдання усної частини.

Тривалість іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, не може перевищувати 150 хвилин, із яких: 75 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини: «Слухання» (15 хвилин), «Читання» (60 хвилин); 40 хвилин передбачено для виконання завдань відкритого типу письмової частини: «Письмо», з яких 15 хв. на створення короткого повідомлення з опертям на умову; 25 хв. на створення докладного тексту за обраною темою; 35 хвилин - для виконання завдань відкритого типу усної частини: «Говоріння», з яких 10 хв. - на опис побаченого, 10 хв. - на відповіді на запитання, 15 хв. - на монологічне висловлювання). ( ч.7 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n325 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою")]

Претендент має право відмовитися від виконання завдань будь-якої із частин іспиту в будь-який час. Для цього у відповідному службовому полі особистого кабінету претендента передбачено пункт меню «Відмовитися від іспитування».

Інформацію про відмову претендента від виконання завдань письмової та/або усної частин іспиту інструктор повідомляє відповідальній особі, яка супроводжує перебіг іспиту, або інформує Національну комісію зі стандартів державної мови через офіційні канали зв’язку в той самий день або не пізніше наступного дня, коли була зафіксована відмова.

Претендента, який відмовився виконувати завдання письмової та/або усної частин, визнають таким, що не пройшов процедури визначення рівня володіння державною мовою, а виконані завдання не оцінюють.

Претендент переходить до усної частини іспиту на визначення рівня володіння державною мовою лише після завершення виконання завдань письмового блоку або закінчення часу, відведеного для них.

Претендент отримує державний сертифікат в електронній формі за умови, якщо за результатами складення іспиту на рівень володіння державною мовою він підтвердив володіння державною мовою на одному з рівнів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови.

Під час іспиту за дотриманням процедури його проведення стежить інструктор із розрахунку один інструктор не менш як для одного претендента і не більш як для п’яти претендентів упродовж однієї іспитової сесії.

== Встановлення результатів ==
Оцінювання завдань письмової та усної частин іспиту здійснюють за єдиними критеріями відповідно до розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n365 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]

Результат іспиту на рівень володіння державною мовою встановлюється на підставі підрахунку балів за письмову та усну частини іспиту та перетворення їх у відсотки від 0 % до 100 %.

Усі чотири частини іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, рівноважні, результат за кожну становить максимум 25 % від загальної оцінки.

Особи, яка має намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, отримують державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМІ), якщо за результатами складення іспиту на цей рівень вони набрали від 70 % до 100 % від максимально можливого результату.

Результат іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, встановлюють у такому співвідношенні: результат за тестові завдання письмової частини становить 40 % у загальному результаті, результат за завдання відкритого типу письмової частини становить 30 % у загальному результаті, результат за усну частину становить 30 % у загальному результаті.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 30 % до 39 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 40 % до 49 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 50 % до 59 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 60 % до 69 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 70 % до 89 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 90 % до 100 % від максимально можливого результату.

Якщо особи, які мають намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, за результатами складання іспиту на середній рівень першого ступеня набрали від 0 % до 69 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їм державного сертифіката (серія УМІ).

Якщо особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 0 % до 29 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їй державного сертифіката (серія УМД). Термін встановлюються не пізніше 15 календарних днів від дати складення іспиту. Після того, як Комісія ухвалює рішення про надання / ненадання претендентові державного сертифіката на підставі підсумкового електронного протоколу перевірки, запис про видачу державного сертифіката заноситься до Реєстру державних сертифікатів не пізніше наступного дня після встановлення результатів іспиту. Державний сертифікат вважається виданим у момент внесення до Реєстру відповідного запису.

Якщо запис до Реєстру не був внесений упродовж трьох календарних днів від дати встановлення рівня володіння державною мовою, який надає право на отримання відповідного державного сертифіката, такий державний сертифікат вважається виданим.

Державний сертифікат діє безстроково.
== Порядок оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг ==
Процедура оскарження складається з таких етапів: подання скарги, розгляд скарги та прийняття рішення Національної комісії.

Скаргу подають у письмовій (електронній або паперовій) формі з визначенням суті порушеного питання та надсилають до Національної комісії зі стандартів державної мови упродовж тридцяти календарних днів із дня доведення до відома особи результатів іспиту.

Скаржник або його представник підписує скаргу у паперовій формі власноруч, на скаргу в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису скаржника або його представника.

Скаргу щодо результатів іспиту розглядає Комісія з розгляду скарг, яка діє відповідно до Закону та положення про комісію з розгляду скарг при Національній комісії зі стандартів державної мови.

Комісія з розгляду скарг свої рішення оформлює у формі висновку, який має рекомендаційний характер і є обов’язковим для розгляду на засіданні Національної комісії зі стандартів державної мови.Комісія з розгляду скарг у своєму висновку за результатом розгляду скарги може рекомендувати Національній комісії зі стандартів державної мови одне з таких рішень:

# задовольнити скаргу, скасувати повністю або частково адміністративний акт в частині, що стосується скаржника, та направити оскаржувану частину іспиту іншим екзаменаторам для її повторної перевірки й оцінювання, за наслідками чого видати новий адміністративний акт;
# задовольнити скаргу, скасувати адміністративний акт в частині, що стосується скаржника, та допустити його до повторного складання іспиту в установленому законодавством порядку, за наслідками чого видати новий адміністративний акт;
# задовольнити скаргу, скасувати адміністративний акт в частині, що стосується скаржника, та допустити його до повторного складання іспиту в установленому законодавством порядку, за наслідками чого видати новий адміністративний акт;
# задовольнити скаргу, скасувати адміністративний акт в частині, що стосується скаржника, та допустити його до повторного складання іспиту в установленому законодавством порядку, за наслідками чого видати новий адміністративний акт;
# скасувати адміністративний акт в частині, що стосується скаржника, та допустити його до повторного складання іспиту в установленому законодавством порядку, за наслідками чого видати новий адміністративний акт;
# залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу - без задоволення. (ч.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#n13t Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"])

Рішення про результати розгляду скарги ухвалює Національна комісія зі стандартів державної мови на своєму засіданні не пізніше як на п’ятий робочий день із дня отримання висновку Комісії з розгляду скарг. Неврахування висновку Комісії з розгляду скарг Національна комісія зі стандартів державної мови обґрунтовує та додає разом із висновком до рішення, ухваленого за результатами розгляду скарги.

Розгляд скарги, а також ухвалення рішення Національної комісії зі стандартів державної мови відбувається упродовж тридцяти календарних днів із дати надходження скарги.

Національна комісія зі стандартів державної мови письмово повідомляє скаржника про результати розгляду скарги та ухвалене рішення у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n106 статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».]

Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови за результатами розгляду скарги може бути оскаржене до суду.

== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_мова_в_сфері_обслуговування_та_застосування_санкцій_за_недотримання_такої_вимоги Державна мова в сфері обслуговування та застосування санкцій за недотримання такої вимоги]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою

2026-05-22T11:03:23Z

Iryna.fina: /* Встановлення результатів */ посилання зроблено безпосередньо на розділ 4 Порядку. (22.05.26)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page#n3 Закон України "Про державну службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161/2010#Text Указ президента України від 15 лютого 2010 року N 161/2010 "Про Концепцію державної мовної політики"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2021-п#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 409 "Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.05.2021 № 24 "Про затвердження Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]
== Загальні положення ==
Іспит на визначення рівня володіння державною мовою проводиться [https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu Національною комісією зі стандартів державної мови], за попередньою реєстрацією шляхом здачі іспиту за наслідками якого видається державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою є обов'язковим для:
# [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Підстави_набуття_громадянства_України набуття громадянства України;]
# визначення рівня володіння державною мовою для виконання службових обов'язків (перелік посад та професій визначенні в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n71 статті 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]).
== Реєстрація і подання заявки на іспит ==
Реєстрація на іспит проводиться на сайті Національної комісії з стандартів державної мови - [https://exam.mova.gov.ua/ exam.mova.gov.ua.]

На іспит слід зареєструватись на сайті, натиснувши кнопку [https://id.gov.ua/ "Авторизуватися через id.gov.ua".] та вказавши свої дані та електрону пошту, оберіть потрібний іспит та натисніть "Подати заяву на іспит". Оберіть область і центр проведення іспиту. Після цього натисніть у полі "Оберіть дату" (у календарі будуть активними тільки ті дати, на які в обраному центрі є вільні місця, інакше ви побачите повідомлення, що вільних місць у центрі немає. Якщо вільні місця є, то треба натиснути на доступну дату, і тоді стане активним поле "Проміжок часу" (який і слід обрати).

Якщо вам потрібні спеціальні умови для складання іспиту (для осіб з інвалідністю, наприклад), поставте відповідну позначку (якщо їх подано безпідставно, їх скасують без права подати нову раніше, ніж через 4 місяці).

Завершиться реєстрація шляхом підтвердження "Подати заяву" ( в меню "Заяви на іспити" ви побачите подану заяву. Натиснувши на кнопку "Посилання на вашу заяву" можна подивитися її подробиці.
== Проведення іспиту ==
Претендент повинен прибути для участі в іспиті у день, час та місце, вказані в заяві, і мати при собі документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України ( для осіб, які зобов"язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов"язків) , або документ , що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус ( для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) та засоби кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Інформація про прізвище, власне ім"я, ім" я по батькові ( за наявності) особи, яку містять засоби кваліфікованого електронного підпису, повинна відповідати тій, що є в чинному документі, що посвідчує особу ( відповідно до ст. 13 Закону України " Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України , посвідчують особу чи її спеціальний статус").

До іспиту на рівень володіння державною мовою допускають осіб, присутність яких зафіксована перед початком такого іспиту відповідно до списку осіб, які подали заяви.

Перед початком іспиту на рівень володіння державною мовою претендентів ознайомлюють з процедурою його проведення. ( ч.5 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n325 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою")]

Тривалість іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, не може перевищувати 60 хвилин, із яких 30 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини, 20 хвилин - для виконання завдання відкритого типу письмової частини та 10 хвилин - для виконання завдання усної частини.

Тривалість іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, не може перевищувати 150 хвилин, із яких: 75 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини: «Слухання» (15 хвилин), «Читання» (60 хвилин); 40 хвилин передбачено для виконання завдань відкритого типу письмової частини: «Письмо», з яких 15 хв. на створення короткого повідомлення з опертям на умову; 25 хв. на створення докладного тексту за обраною темою; 35 хвилин - для виконання завдань відкритого типу усної частини: «Говоріння», з яких 10 хв. - на опис побаченого, 10 хв. - на відповіді на запитання, 15 хв. - на монологічне висловлювання). ( ч.7 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n325 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою")]

Претендент має право відмовитися від виконання завдань будь-якої із частин іспиту в будь-який час. Для цього у відповідному службовому полі особистого кабінету претендента передбачено пункт меню «Відмовитися від іспитування».

Інформацію про відмову претендента від виконання завдань письмової та/або усної частин іспиту інструктор повідомляє відповідальній особі, яка супроводжує перебіг іспиту, або інформує Національну комісію зі стандартів державної мови через офіційні канали зв’язку в той самий день або не пізніше наступного дня, коли була зафіксована відмова.

Претендента, який відмовився виконувати завдання письмової та/або усної частин, визнають таким, що не пройшов процедури визначення рівня володіння державною мовою, а виконані завдання не оцінюють.

Претендент переходить до усної частини іспиту на визначення рівня володіння державною мовою лише після завершення виконання завдань письмового блоку або закінчення часу, відведеного для них.

Претендент отримує державний сертифікат в електронній формі за умови, якщо за результатами складення іспиту на рівень володіння державною мовою він підтвердив володіння державною мовою на одному з рівнів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови.

Під час іспиту за дотриманням процедури його проведення стежить інструктор із розрахунку один інструктор не менш як для одного претендента і не більш як для п’яти претендентів упродовж однієї іспитової сесії.

== Встановлення результатів ==
Оцінювання завдань письмової та усної частин іспиту здійснюють за єдиними критеріями відповідно до розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n365 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]

Результат іспиту на рівень володіння державною мовою встановлюється на підставі підрахунку балів за письмову та усну частини іспиту та перетворення їх у відсотки від 0 % до 100 %.

Усі чотири частини іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, рівноважні, результат за кожну становить максимум 25 % від загальної оцінки.

Особи, яка має намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, отримують державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМІ), якщо за результатами складення іспиту на цей рівень вони набрали від 70 % до 100 % від максимально можливого результату.

Результат іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, встановлюють у такому співвідношенні: результат за тестові завдання письмової частини становить 40 % у загальному результаті, результат за завдання відкритого типу письмової частини становить 30 % у загальному результаті, результат за усну частину становить 30 % у загальному результаті.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 30 % до 39 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 40 % до 49 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 50 % до 59 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 60 % до 69 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 70 % до 89 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 90 % до 100 % від максимально можливого результату.

Якщо особи, які мають намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, за результатами складання іспиту на середній рівень першого ступеня набрали від 0 % до 69 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їм державного сертифіката (серія УМІ).

Якщо особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 0 % до 29 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їй державного сертифіката (серія УМД). Термін встановлюються не пізніше 15 календарних днів від дати складення іспиту. Після того, як Комісія ухвалює рішення про надання / ненадання претендентові державного сертифіката на підставі підсумкового електронного протоколу перевірки, запис про видачу державного сертифіката заноситься до Реєстру державних сертифікатів не пізніше наступного дня після встановлення результатів іспиту. Державний сертифікат вважається виданим у момент внесення до Реєстру відповідного запису.

Якщо запис до Реєстру не був внесений упродовж трьох календарних днів від дати встановлення рівня володіння державною мовою, який надає право на отримання відповідного державного сертифіката, такий державний сертифікат вважається виданим.

Державний сертифікат діє безстроково.
== Порядок оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг ==
Процедура оскарження складається з таких етапів: подання скарги, розгляд скарги та прийняття рішення Комісії.

Скаргу викладають у довільній формі з визначенням суті порушеного питання та надсилають до Комісії протягом трьох календарних днів із дня, коли претендент отримав офіційні результати іспиту через електронний кабінет.

Розгляд скарги, а також прийняття рішення Комісії, відбувається протягом 30 календарних днів із дати надходження скарги до Комісії ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]).

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом відкритого голосування на підставі наявних матеріалів та інформації, що були викладені у скарзі.

За результатами розгляду скарг щодо порушення процедури проведення іспиту, що може вплинути на об’єктивність результату іспиту, Комісія приймає одне з таких рішень:
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з непідтвердженням факту порушення процедури проведення іспиту;
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з тим, що виявлене порушення процедури проведення іспиту не впливає на об’єктивність результату іспиту;
# задовольнити скаргу претендента у разі виявлення порушень процедури проведення іспиту, що вплинули на об’єктивність результату іспиту, і допустити до повторного складання іспиту. (п.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"])
Комісія письмово повідомляє скаржників про результати розгляду та перевірки скарг і суть прийнятого Комісією рішення у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n106 статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».]

== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_мова_в_сфері_обслуговування_та_застосування_санкцій_за_недотримання_такої_вимоги Державна мова в сфері обслуговування та застосування санкцій за недотримання такої вимоги]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою

2026-05-22T10:54:54Z

Iryna.fina: /* Проведення іспиту */ посилання відредаговано на ч.7 розділу 3 Порядку, безпосередньо. (22.05.26)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page#n3 Закон України "Про державну службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161/2010#Text Указ президента України від 15 лютого 2010 року N 161/2010 "Про Концепцію державної мовної політики"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2021-п#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 409 "Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.05.2021 № 24 "Про затвердження Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]
== Загальні положення ==
Іспит на визначення рівня володіння державною мовою проводиться [https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu Національною комісією зі стандартів державної мови], за попередньою реєстрацією шляхом здачі іспиту за наслідками якого видається державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою є обов'язковим для:
# [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Підстави_набуття_громадянства_України набуття громадянства України;]
# визначення рівня володіння державною мовою для виконання службових обов'язків (перелік посад та професій визначенні в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n71 статті 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]).
== Реєстрація і подання заявки на іспит ==
Реєстрація на іспит проводиться на сайті Національної комісії з стандартів державної мови - [https://exam.mova.gov.ua/ exam.mova.gov.ua.]

На іспит слід зареєструватись на сайті, натиснувши кнопку [https://id.gov.ua/ "Авторизуватися через id.gov.ua".] та вказавши свої дані та електрону пошту, оберіть потрібний іспит та натисніть "Подати заяву на іспит". Оберіть область і центр проведення іспиту. Після цього натисніть у полі "Оберіть дату" (у календарі будуть активними тільки ті дати, на які в обраному центрі є вільні місця, інакше ви побачите повідомлення, що вільних місць у центрі немає. Якщо вільні місця є, то треба натиснути на доступну дату, і тоді стане активним поле "Проміжок часу" (який і слід обрати).

Якщо вам потрібні спеціальні умови для складання іспиту (для осіб з інвалідністю, наприклад), поставте відповідну позначку (якщо їх подано безпідставно, їх скасують без права подати нову раніше, ніж через 4 місяці).

Завершиться реєстрація шляхом підтвердження "Подати заяву" ( в меню "Заяви на іспити" ви побачите подану заяву. Натиснувши на кнопку "Посилання на вашу заяву" можна подивитися її подробиці.
== Проведення іспиту ==
Претендент повинен прибути для участі в іспиті у день, час та місце, вказані в заяві, і мати при собі документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України ( для осіб, які зобов"язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов"язків) , або документ , що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус ( для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) та засоби кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Інформація про прізвище, власне ім"я, ім" я по батькові ( за наявності) особи, яку містять засоби кваліфікованого електронного підпису, повинна відповідати тій, що є в чинному документі, що посвідчує особу ( відповідно до ст. 13 Закону України " Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України , посвідчують особу чи її спеціальний статус").

До іспиту на рівень володіння державною мовою допускають осіб, присутність яких зафіксована перед початком такого іспиту відповідно до списку осіб, які подали заяви.

Перед початком іспиту на рівень володіння державною мовою претендентів ознайомлюють з процедурою його проведення. ( ч.5 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n325 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою")]

Тривалість іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, не може перевищувати 60 хвилин, із яких 30 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини, 20 хвилин - для виконання завдання відкритого типу письмової частини та 10 хвилин - для виконання завдання усної частини.

Тривалість іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, не може перевищувати 150 хвилин, із яких: 75 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини: «Слухання» (15 хвилин), «Читання» (60 хвилин); 40 хвилин передбачено для виконання завдань відкритого типу письмової частини: «Письмо», з яких 15 хв. на створення короткого повідомлення з опертям на умову; 25 хв. на створення докладного тексту за обраною темою; 35 хвилин - для виконання завдань відкритого типу усної частини: «Говоріння», з яких 10 хв. - на опис побаченого, 10 хв. - на відповіді на запитання, 15 хв. - на монологічне висловлювання). ( ч.7 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n325 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою")]

Претендент має право відмовитися від виконання завдань будь-якої із частин іспиту в будь-який час. Для цього у відповідному службовому полі особистого кабінету претендента передбачено пункт меню «Відмовитися від іспитування».

Інформацію про відмову претендента від виконання завдань письмової та/або усної частин іспиту інструктор повідомляє відповідальній особі, яка супроводжує перебіг іспиту, або інформує Національну комісію зі стандартів державної мови через офіційні канали зв’язку в той самий день або не пізніше наступного дня, коли була зафіксована відмова.

Претендента, який відмовився виконувати завдання письмової та/або усної частин, визнають таким, що не пройшов процедури визначення рівня володіння державною мовою, а виконані завдання не оцінюють.

Претендент переходить до усної частини іспиту на визначення рівня володіння державною мовою лише після завершення виконання завдань письмового блоку або закінчення часу, відведеного для них.

Претендент отримує державний сертифікат в електронній формі за умови, якщо за результатами складення іспиту на рівень володіння державною мовою він підтвердив володіння державною мовою на одному з рівнів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови.

Під час іспиту за дотриманням процедури його проведення стежить інструктор із розрахунку один інструктор не менш як для одного претендента і не більш як для п’яти претендентів упродовж однієї іспитової сесії.

== Встановлення результатів ==
Оцінювання завдань письмової та усної частин іспиту здійснюють за єдиними критеріями відповідно до розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]

Результат іспиту на рівень володіння державною мовою встановлюється на підставі підрахунку балів за письмову та усну частини іспиту та перетворення їх у відсотки від 0 % до 100 %.

Усі чотири частини іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, рівноважні, результат за кожну становить максимум 25 % від загальної оцінки.

Особи, яка має намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, отримують державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМІ), якщо за результатами складення іспиту на цей рівень вони набрали від 70 % до 100 % від максимально можливого результату.

Результат іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, встановлюють у такому співвідношенні: результат за тестові завдання письмової частини становить 40 % у загальному результаті, результат за завдання відкритого типу письмової частини становить 30 % у загальному результаті, результат за усну частину становить 30 % у загальному результаті.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 30 % до 39 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 40 % до 49 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 50 % до 59 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 60 % до 69 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 70 % до 89 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 90 % до 100 % від максимально можливого результату.

Якщо особи, які мають намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, за результатами складання іспиту на середній рівень першого ступеня набрали від 0 % до 69 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їм державного сертифіката (серія УМІ).

Якщо особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 0 % до 29 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їй державного сертифіката (серія УМД). Термін встановлюються не пізніше 15 календарних днів від дати складення іспиту. Після того, як Комісія ухвалює рішення про надання / ненадання претендентові державного сертифіката на підставі підсумкового електронного протоколу перевірки, запис про видачу державного сертифіката заноситься до Реєстру державних сертифікатів не пізніше наступного дня після встановлення результатів іспиту. Державний сертифікат вважається виданим у момент внесення до Реєстру відповідного запису.

Якщо запис до Реєстру не був внесений упродовж трьох календарних днів від дати встановлення рівня володіння державною мовою, який надає право на отримання відповідного державного сертифіката, такий державний сертифікат вважається виданим.

Державний сертифікат діє безстроково.
== Порядок оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг ==
Процедура оскарження складається з таких етапів: подання скарги, розгляд скарги та прийняття рішення Комісії.

Скаргу викладають у довільній формі з визначенням суті порушеного питання та надсилають до Комісії протягом трьох календарних днів із дня, коли претендент отримав офіційні результати іспиту через електронний кабінет.

Розгляд скарги, а також прийняття рішення Комісії, відбувається протягом 30 календарних днів із дати надходження скарги до Комісії ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]).

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом відкритого голосування на підставі наявних матеріалів та інформації, що були викладені у скарзі.

За результатами розгляду скарг щодо порушення процедури проведення іспиту, що може вплинути на об’єктивність результату іспиту, Комісія приймає одне з таких рішень:
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з непідтвердженням факту порушення процедури проведення іспиту;
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з тим, що виявлене порушення процедури проведення іспиту не впливає на об’єктивність результату іспиту;
# задовольнити скаргу претендента у разі виявлення порушень процедури проведення іспиту, що вплинули на об’єктивність результату іспиту, і допустити до повторного складання іспиту. (п.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"])
Комісія письмово повідомляє скаржників про результати розгляду та перевірки скарг і суть прийнятого Комісією рішення у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n106 статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».]

== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_мова_в_сфері_обслуговування_та_застосування_санкцій_за_недотримання_такої_вимоги Державна мова в сфері обслуговування та застосування санкцій за недотримання такої вимоги]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою

2026-05-22T10:51:22Z

Iryna.fina: /* Проведення іспиту */ зроблено посилання на роз.3 ч.5 безпосередньо. ( 22.05.26)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page#n3 Закон України "Про державну службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161/2010#Text Указ президента України від 15 лютого 2010 року N 161/2010 "Про Концепцію державної мовної політики"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2021-п#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 409 "Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.05.2021 № 24 "Про затвердження Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]
== Загальні положення ==
Іспит на визначення рівня володіння державною мовою проводиться [https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu Національною комісією зі стандартів державної мови], за попередньою реєстрацією шляхом здачі іспиту за наслідками якого видається державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою є обов'язковим для:
# [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Підстави_набуття_громадянства_України набуття громадянства України;]
# визначення рівня володіння державною мовою для виконання службових обов'язків (перелік посад та професій визначенні в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n71 статті 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]).
== Реєстрація і подання заявки на іспит ==
Реєстрація на іспит проводиться на сайті Національної комісії з стандартів державної мови - [https://exam.mova.gov.ua/ exam.mova.gov.ua.]

На іспит слід зареєструватись на сайті, натиснувши кнопку [https://id.gov.ua/ "Авторизуватися через id.gov.ua".] та вказавши свої дані та електрону пошту, оберіть потрібний іспит та натисніть "Подати заяву на іспит". Оберіть область і центр проведення іспиту. Після цього натисніть у полі "Оберіть дату" (у календарі будуть активними тільки ті дати, на які в обраному центрі є вільні місця, інакше ви побачите повідомлення, що вільних місць у центрі немає. Якщо вільні місця є, то треба натиснути на доступну дату, і тоді стане активним поле "Проміжок часу" (який і слід обрати).

Якщо вам потрібні спеціальні умови для складання іспиту (для осіб з інвалідністю, наприклад), поставте відповідну позначку (якщо їх подано безпідставно, їх скасують без права подати нову раніше, ніж через 4 місяці).

Завершиться реєстрація шляхом підтвердження "Подати заяву" ( в меню "Заяви на іспити" ви побачите подану заяву. Натиснувши на кнопку "Посилання на вашу заяву" можна подивитися її подробиці.
== Проведення іспиту ==
Претендент повинен прибути для участі в іспиті у день, час та місце, вказані в заяві, і мати при собі документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України ( для осіб, які зобов"язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов"язків) , або документ , що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус ( для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою) та засоби кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Інформація про прізвище, власне ім"я, ім" я по батькові ( за наявності) особи, яку містять засоби кваліфікованого електронного підпису, повинна відповідати тій, що є в чинному документі, що посвідчує особу ( відповідно до ст. 13 Закону України " Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України , посвідчують особу чи її спеціальний статус").

До іспиту на рівень володіння державною мовою допускають осіб, присутність яких зафіксована перед початком такого іспиту відповідно до списку осіб, які подали заяви.

Перед початком іспиту на рівень володіння державною мовою претендентів ознайомлюють з процедурою його проведення. ( ч.5 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#n325 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою")]

Тривалість іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, не може перевищувати 60 хвилин, із яких 30 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини, 20 хвилин - для виконання завдання відкритого типу письмової частини та 10 хвилин - для виконання завдання усної частини.

Тривалість іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, не може перевищувати 150 хвилин, із яких: 75 хвилин передбачено для виконання тестових завдань письмової частини: «Слухання» (15 хвилин), «Читання» (60 хвилин); 40 хвилин передбачено для виконання завдань відкритого типу письмової частини: «Письмо», з яких 15 хв. на створення короткого повідомлення з опертям на умову; 25 хв. на створення докладного тексту за обраною темою; 35 хвилин - для виконання завдань відкритого типу усної частини: «Говоріння», з яких 10 хв. - на опис побаченого, 10 хв. - на відповіді на запитання, 15 хв. - на монологічне висловлювання). ( ч.7 розділ III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"])

Претендент має право відмовитися від виконання завдань будь-якої із частин іспиту в будь-який час. Для цього у відповідному службовому полі особистого кабінету претендента передбачено пункт меню «Відмовитися від іспитування».

Інформацію про відмову претендента від виконання завдань письмової та/або усної частин іспиту інструктор повідомляє відповідальній особі, яка супроводжує перебіг іспиту, або інформує Національну комісію зі стандартів державної мови через офіційні канали зв’язку в той самий день або не пізніше наступного дня, коли була зафіксована відмова.

Претендента, який відмовився виконувати завдання письмової та/або усної частин, визнають таким, що не пройшов процедури визначення рівня володіння державною мовою, а виконані завдання не оцінюють.

Претендент переходить до усної частини іспиту на визначення рівня володіння державною мовою лише після завершення виконання завдань письмового блоку або закінчення часу, відведеного для них.

Претендент отримує державний сертифікат в електронній формі за умови, якщо за результатами складення іспиту на рівень володіння державною мовою він підтвердив володіння державною мовою на одному з рівнів, визначених Національною комісією зі стандартів державної мови.

Під час іспиту за дотриманням процедури його проведення стежить інструктор із розрахунку один інструктор не менш як для одного претендента і не більш як для п’яти претендентів упродовж однієї іспитової сесії.

== Встановлення результатів ==
Оцінювання завдань письмової та усної частин іспиту здійснюють за єдиними критеріями відповідно до розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-21#Text Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 13.05.2021 № 20 "Про затвердження Порядку перевірки рівня володіння державною мовою"]

Результат іспиту на рівень володіння державною мовою встановлюється на підставі підрахунку балів за письмову та усну частини іспиту та перетворення їх у відсотки від 0 % до 100 %.

Усі чотири частини іспиту для осіб, які мають намір набути громадянство України, іноземців та осіб без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, рівноважні, результат за кожну становить максимум 25 % від загальної оцінки.

Особи, яка має намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, отримують державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМІ), якщо за результатами складення іспиту на цей рівень вони набрали від 70 % до 100 % від максимально можливого результату.

Результат іспиту для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, встановлюють у такому співвідношенні: результат за тестові завдання письмової частини становить 40 % у загальному результаті, результат за завдання відкритого типу письмової частини становить 30 % у загальному результаті, результат за усну частину становить 30 % у загальному результаті.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 30 % до 39 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат початкового рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 40 % до 49 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 50 % до 59 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат середнього рівня другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 60 % до 69 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння першого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 70 % до 89 % від максимально можливого результату.

Особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, отримує державний сертифікат рівня вільного володіння другого ступеня (серія УМД), якщо за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 90 % до 100 % від максимально можливого результату.

Якщо особи, які мають намір набути громадянство України, іноземці та особи без громадянства, які мають намір підтвердити свій рівень володіння українською мовою, за результатами складання іспиту на середній рівень першого ступеня набрали від 0 % до 69 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їм державного сертифіката (серія УМІ).

Якщо особа, яка зобов’язана володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, за результатами складення відповідного іспиту вона набрала від 0 % до 29 % від максимально можливого результату, то Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалює рішення про відмову у видачі їй державного сертифіката (серія УМД). Термін встановлюються не пізніше 15 календарних днів від дати складення іспиту. Після того, як Комісія ухвалює рішення про надання / ненадання претендентові державного сертифіката на підставі підсумкового електронного протоколу перевірки, запис про видачу державного сертифіката заноситься до Реєстру державних сертифікатів не пізніше наступного дня після встановлення результатів іспиту. Державний сертифікат вважається виданим у момент внесення до Реєстру відповідного запису.

Якщо запис до Реєстру не був внесений упродовж трьох календарних днів від дати встановлення рівня володіння державною мовою, який надає право на отримання відповідного державного сертифіката, такий державний сертифікат вважається виданим.

Державний сертифікат діє безстроково.
== Порядок оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг ==
Процедура оскарження складається з таких етапів: подання скарги, розгляд скарги та прийняття рішення Комісії.

Скаргу викладають у довільній формі з визначенням суті порушеного питання та надсилають до Комісії протягом трьох календарних днів із дня, коли претендент отримав офіційні результати іспиту через електронний кабінет.

Розгляд скарги, а також прийняття рішення Комісії, відбувається протягом 30 календарних днів із дати надходження скарги до Комісії ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"]).

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом відкритого голосування на підставі наявних матеріалів та інформації, що були викладені у скарзі.

За результатами розгляду скарг щодо порушення процедури проведення іспиту, що може вплинути на об’єктивність результату іспиту, Комісія приймає одне з таких рішень:
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з непідтвердженням факту порушення процедури проведення іспиту;
# відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з тим, що виявлене порушення процедури проведення іспиту не впливає на об’єктивність результату іспиту;
# задовольнити скаргу претендента у разі виявлення порушень процедури проведення іспиту, що вплинули на об’єктивність результату іспиту, і допустити до повторного складання іспиту. (п.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0933-21#Text Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг"])
Комісія письмово повідомляє скаржників про результати розгляду та перевірки скарг і суть прийнятого Комісією рішення у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n106 статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».]

== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_мова_в_сфері_обслуговування_та_застосування_санкцій_за_недотримання_такої_вимоги Державна мова в сфері обслуговування та застосування санкцій за недотримання такої вимоги]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T13:36:56Z

Iryna.fina: /* Судовий порядок оскарження */ виправлення з розділу на ст.56. 22.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до Податкового Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 14.1.158-1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#w4_1 14 ПК України);]

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( ст.55.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (ст. 56.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків '''протягом 20-денного строку''' , продовженого за рішенням керівника ( його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначнних строків. ( ст. 56.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. (ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті ( ст. 56.16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались ( ст. 56.17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України)].
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ПК України.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T13:20:29Z

Iryna.fina: /* Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення */ додано посилання 22.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до Податкового Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 14.1.158-1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#w4_1 14 ПК України);]

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( ст.55.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (ст. 56.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків '''протягом 20-денного строку''' , продовженого за рішенням керівника ( його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначнних строків. ( ст. 56.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. (ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті ( ст. 56.16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались ( ст. 56.17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України)].
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T13:10:10Z

Iryna.fina: /* Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до Податкового Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 14.1.158-1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#w4_1 14 ПК України);]

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( ст.55.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (ст. 56.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків '''протягом 20-денного строку''' , продовженого за рішенням керівника ( його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначнних строків. ( ст. 56.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. (ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T13:09:13Z

Iryna.fina: /* Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення */ додано посилання 22.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до Податкового Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 14.1.158-1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#w4_1 14 ПК України);]

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( ст.55.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (ст. 56.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків '''протягом 20-денного строку''' , продовженого за рішенням керівника ( його звступника аюо уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначнних строків. ( ст. 56.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. (ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T12:53:23Z

Iryna.fina: /* Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) */ додано посилання .12.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до Податкового Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 14.1.158-1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#w4_1 14 ПК України);]

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( ст.55.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (ст. 56.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

В разі спливу 20-денного строку та відсутності надісланого рішення по суті чи рішення про продовження строку розгляду '''така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків''' з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. ( ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T12:38:21Z

Iryna.fina: /* Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) */ виправлено посилання. 22.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до Податкового Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 14.1.158-1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#w4_1 14 ПК України);]

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( ст.55.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1321 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

В разі спливу 20-денного строку та відсутності надісланого рішення по суті чи рішення про продовження строку розгляду '''така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків''' з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. ( ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T12:20:13Z

Iryna.fina: /* Поняття податкового повідомлення-рішення */ виправлено та додано посилання. 22.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до Податкового Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 14.1.158-1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#w4_1 14 ПК України);]

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ст. 55.2 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

В разі спливу 20-денного строку та відсутності надісланого рішення по суті чи рішення про продовження строку розгляду '''така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків''' з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. ( ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2026-04-22T11:55:35Z

Iryna.fina: /* Поняття податкового повідомлення-рішення */ виправлено в-но до ст.57.3 ПК. 22.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-16#Text Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна податкова служба України у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, інформує про наступний порядок дій у зв’язку з неможливістю своєчасного подання скарги про перегляд рішень контролюючих органів.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (далі – Кодекс).

[https://docs.dtkt.ua/doc/v2024571-22 Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1] підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
|}
== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (далі - ПК України)] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]).

Платник податків зобов"язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1370 ПК України]). У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10585 ПК України].

'''Податкове повідомлення особі-нерезиденту :'''

# податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - повідомлення в електронній формі, надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до цього Кодексу;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 208-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], яке надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;
# податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS - письмове повідомлення про обов’язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов’язання та/або виконати інші вимоги статті 39-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України] в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS";

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені:

* '''в адміністративному;'''
* '''в судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. (ст. 55.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]). Контролюючими органами вищого рівня є:

* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підрозділів (у тому числі для державних податкових інспекцій);
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ст. 55.2 ПК України]).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку тобто після закінчення терміну 10 робочих днів, встановленого ч.1 ст. 56.3 ПК України, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. (ст. 56.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку ( з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПК України) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (ст. 56.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).

У разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку, подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (ст. 56.19. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]).
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку або надати йому під розписку. ( ст. 56.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України]) Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку повідомити про це платника податків до закінчення строку 20 календарних днів.

В разі спливу 20-денного строку та відсутності надісланого рішення по суті чи рішення про продовження строку розгляду '''така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків''' з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. ( ст. 56.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83#n1313 ПК України])

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

'''<big>Процедура адміністративного оскарження закінчується:</big>'''
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, '''рішення приймається на користь платника податків.'''

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

== Див. також ==

* [[Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [[Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T08:26:07Z

Iryna.fina: /* Міжнародна практика висвітлення судових процесів */ додано посилання на конвенцію та резолюції і рекомендації, які вдалося знайти. 01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 Закону України "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.18 ст. 7 ЦПК України]
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950),] у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх [https://cedem.org.ua/library/rekomendatsiya-rec-2003-13-shhodo-nadannya-informatsiyi-cherez-zasoby-masovoyi-informatsiyi-stosovno-kryminalnogo-sudochynstva/ рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства»] закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. [https://cedem.org.ua/library/rekomendatsiya-r-81-19-pro-dostup-do-informatsiyi-shho-znahodytsya-u-rozporyadzhenni-derzhavnyh-organiv/ Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року),] визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T08:18:41Z

Iryna.fina: /* Міжнародна практика висвітлення судових процесів */ додано посилання на Рекомендації Ради Європи. 01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 Закону України "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.18 ст. 7 ЦПК України]
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх [https://cedem.org.ua/library/rekomendatsiya-rec-2003-13-shhodo-nadannya-informatsiyi-cherez-zasoby-masovoyi-informatsiyi-stosovno-kryminalnogo-sudochynstva/ рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства»] закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців

2026-04-01T08:00:07Z

Iryna.fina: /* Право на повторне безоплатне здобуття вищої освіти */ додано посилання.01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 658 "Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців"]
== Право на повторне безоплатне здобуття вищої освіти ==
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, '''за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців''', у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. абз. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про вищу освіту"])

Відтак, відшкодовують кошти особи, які починаючи з 1 вересня 2015 р. будуть повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних або комунальних вищих навчальних закладах, а також (п. 1-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#Text:~:text=1.%20%D0%A6%D0%B5%D0%B9%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA,%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85. Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців]:

* навчалися за державним або регіональним замовленням у вищих навчальних закладах (крім вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, для яких відповідно до законодавства передбачено окремий порядок відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням (утриманням та навчанням) певних категорій здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання або військових начальних підрозділах вищих навчальних закладів);
* не завершили навчання за відповідним ступенем вищої освіти;
* бажають повторно здобувати вищу освіту за державним або регіональним замовленням у державних (комунальних) вищих навчальних закладах за тим самим ступенем освіти.

Вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано, за її бажанням може здійснити зарахування кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, за якими вона атестована за попереднім місцем навчання, включаючи дисципліни, що вільно вибрані особою, на підставі академічної довідки, виданої в установленому порядку за попереднім місцем навчання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#top (п. 4 Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців).]

== Порядок відшкодування коштів ==
У разі наявності за результатами вступних випробувань відповідно до законодавства підстав для зарахування особи для повторного здобуття вищої освіти за певним ступенем за державним або регіональним замовленням керівник відповідного вищого навчального закладу видає наказ про її зарахування до числа здобувачів вищої освіти та встановлює строк відшкодування такою особою коштів '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня початку відповідного навчального року. '''Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню.'''

Розрахунок коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання, здійснюється за такою формулою:
{| class="wikitable"
|-
| <big>'''S = Σ (Vі × 0,5) × ((K - Kз)/K)'''</big>
де <big>'''S'''</big> - кошти, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за денною
формою навчання;

<big>'''Vi'''</big> - середня вартість навчання за рахунок загального фонду державного або місцевого бюджету одного здобувача вищої освіти згідно з
інформацією про виконання паспорта бюджетної програми за <big>'''і'''</big>-тий календарний рік головного розпорядника коштів, до сфери управління якого належав вищий
навчальний заклад у <big>'''і'''</big>-тому році і в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання минулого разу
(відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру у <big>'''і'''</big>-тому календарному
році).

У випадку, якщо особа вперше здобувала вищу освіту за відповідним ступенем вищої освіти за державним або регіональним замовленням у державному
(комунальному) вищому навчальному закладі до запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі, у зв’язку з чим відсутня інформація про
виконання паспорта бюджетної програми за відповідний рік, <big>'''Vi'''</big> розраховується як середня вартість навчання за рахунок загального фонду
державного або місцевого бюджету одного приведеного здобувача вищої освіти за <big>'''і'''</big>-тий рік згідно із касовими видатками звіту про фінансово-господарську
діяльність державного (комунального) вищого навчального закладу, в якому особа здобувала вищу освіту за державним або регіональним замовленням минулого
разу (відповідно <big>'''Vi × 0,5'''</big> - середня вартість навчання одного здобувача вищої освіти протягом одного навчального семестру);

<big>'''К'''</big> - загальна кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - трансферно-накопичувальна система), за
якими особа пройшла навчання для здобуття певного ступеня освіти за попереднім місцем навчання (визначається згідно з академічною довідкою, виданою особі
у встановленому законодавством порядку). Кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи навчального семестру, у якому здобувач вищої освіти не завершив навчання і вибув з вищого навчального закладу за попереднім місцем навчання, встановлюється на рівні нормативу кредитів трансферно-накопичувальної системи на один навчальний семестр (30 кредитів трансферно-накопичувальної системи незалежно від фактичної тривалості навчання здобувача вищої освіти протягом останнього навчального семестру за попереднім місцем навчання);

<big>'''Kз'''</big> - загальна кількість кредитів трансферно-накопичувальної системи, за якими особу атестовано за попереднім місцем навчання і які
зараховані вищим навчальним закладом за новим місцем навчання.
|}
При цьому середня вартість навчання протягом одного навчального семестру (першого навчального семестру (<big>'''і-1'''</big>)-го календарного року або другого навчального семестру <big>'''і'''</big>-того календарного року) розраховується як 0,5 середньої вартості навчання відповідно (<big>'''і-1'''</big>)-го або <big>'''і'''</big>-того року незалежно від фактичних календарних дат початку та закінчення відповідних навчальних семестрів.

Сума коштів, що підлягають відшкодуванню здобувачем вищої освіти, який навчався за державним або регіональним замовленням за '''заочною (дистанційною) або вечірньою формою навчання''', дорівнює <big>'''0,35 × S'''</big> або <big>'''0,85 × S'''</big> відповідно.

Джерелом інформації про виконання паспорта бюджетної програми за календарний рік є звіт про виконання паспорта бюджетної програми за цей рік, що міститься на офіційному веб-сайті головного розпорядника коштів.
{| class="wikitable"
|-
| [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#n52 Приклад обчислення суми відшкодування коштів]
|}
На підставі розрахунку, вищий навчальний заклад, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше трьох робочих днів''' з дня її звернення, надає такій особі розрахунковий документ для відшкодування коштів. При цьому сума коштів, отримана в результаті розрахунку, збільшується на коефіцієнт, що дорівнює добутку офіційно встановлених коефіцієнтів інфляції на відповідний календарний рік, що визначений за період від дати відрахування особи з вищого навчального закладу до 1 січня року, в якому особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням.
=== Реструктуризація відшкодування коштів ===
Керівник вищого навчального закладу, до якого особу зараховано для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, може самостійно реструктуризувати відшкодування коштів та встановити строк їх відшкодування протягом поточного навчального року за вмотивованою заявою особи з урахуванням її матеріального стану. При цьому перший платіж повинен становити '''не менше 50%''' загального розміру коштів, що підлягають відшкодуванню.

Відшкодування особою коштів до державного або місцевого бюджету здійснюється у встановленому законодавством порядку.
=== Підтвердження оплати відшкодування===
Документ, що підтверджує повне або часткове відшкодування коштів до державного або відповідного місцевого бюджету в установленому розмірі, подається до вищого навчального закладу, до якого особа зарахована для повторного здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня здійснення платежу.

Особа, яка не подала зазначеного документа в установлений строк, '''підлягає негайному відрахуванню''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

У разі відмови від добровільного відшкодування платежів, в тому числі реструктуризованих, особа '''негайно відраховується''' з числа здобувачів вищої освіти за державним або регіональним замовленням у певному вищому навчальному закладі.

За встановленою процедурою відрахування студента здійснюється після затвердження керівником відповідного закладу вищої освіти наказу про його відрахування з наступним внесенням змін до Єдиної Державної Електронної Бази з питань Освіти (далі - ЄДЕБО). Зазначене потребує часу, виконання певних дій організаційного характеру, а іноді, залучення інших установ та організацій (наприклад, отримання погодження служби у справах неповнолітніх).

У такому випадку, у разі, якщо студент написав заяву про відрахування до початку навчального року і не приступив до навчальних занять, на нього не розповсюджується дія Порядку, незалежно від дати затвердження вищим навчальним закладом наказу про відрахування такого студента. Відповідальність за своєчасне та коректне внесення змін до ЄДЕБО покладається на керівництво вищого навчального закладу.

[https://mon.gov.ua/news/rozyasnennya-departamentu-ekonomiki-ta-finansuvannya-shchodo-vidshkoduvannya-koshtiv-derzhavnogo-abo-mistsevogo-byudzhetu-vitrachenikh-na-oplatu-poslug-z-pidgotovki-fakhivtsiv-2 Роз’яснення щодо застосування цього Порядку надає МОН]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:42:34Z

Iryna.fina: /* Взаємодія суду з медіа */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 Закону України "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.18 ст. 7 ЦПК України]
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:39:51Z

Iryna.fina: /* Взаємодія суду з медіа */ 01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 Закону України "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.18 ст. 7 ЦПК України]
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у прес-анонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення прес-анонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:33:13Z

Iryna.fina: /* Участь представників медіа у цивільному процесі */ додано посилання 01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 Закону України "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.18 ст. 7 ЦПК України]
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:25:39Z

Iryna.fina: /* Загальні положення */ виправлено скорочення .01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 Закону України "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:24:25Z

Iryna.fina: /* Участь представників медіа у цивільному процесі */редаговано посилання.01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 ЗУ "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:20:53Z

Iryna.fina: /* Участь представників медіа у цивільному процесі */ корегування посилання.01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 ЗУ "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 ЦПК України] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.4 ст. 7 ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:16:39Z

Iryna.fina: /* Загальні положення */ 01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 ЗУ "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи та натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 ЦПК України] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до ч.4 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:12:01Z

Iryna.fina: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#n876 ст. 11 ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 ЗУ "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи при натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 ЦПК України] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до ч.4 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Особливості доступу журналістів до судових справ

2026-04-01T07:02:02Z

Iryna.fina: /* Загальні положення */ редагування посилання. 01.04.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/192-19 Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-вр#n112 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#Text ст. 11 ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд]" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, '''представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду''', але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, суб"єкта у сфері медіа, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n150 ст. 24 ЗУ "Про інформацію"])

'''Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті [https://court.gov.ua/fair/ Судова влада України]''' в категорії [https://court.gov.ua/fair/ "Справи"] далі [https://court.gov.ua/assignments/ Список справ призначених до розгляду]" або [https://court.gov.ua/fair/ "Інформація щодо стану розгляду справ"](пошук справи можна здійснити, наприклад, за такими даними як: прізвище, ім'я, по - батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і. т. д., при знаходженні відповідної справи при натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

'''Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдний державний реєстр судових рішень]''', (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).
== Участь представників медіа у цивільному процесі ==
У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6071 ч.2 ст. 7 ЦПК України] '''будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні'''. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до ч.4 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] особи, присутні в залі судового засідання, '''представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду,''' але з урахуванням обмежень, встановлених '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України.]'''

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
== Взаємодія суду з медіа ==
Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/vzaemodiya/ Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа];

[https://ccu.gov.ua/sites/default/files/poryadok_vzayemodiyi_zi_zmi_2019.pdf Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами];

[https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/pub/vzaeodia Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації].

'''Основні положення взаємодії:'''

* Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
* Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
* Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
* Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
* Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
* Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
* Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

== Міжнародна практика висвітлення судових процесів ==
Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою.
У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику». ([https://court.gov.ua/userfiles/UROL%20Courts%20and%20Media%20Manual%20for%20Journalists.pdf Основи судової журналістики: посібник для журналістів.Інститут прикладних гуманітарних досліджень 2009]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_права_на_доступ_до_публічної_інформації Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_перебування_у_залі_судового_засідання Порядок перебування у залі судового засідання]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T13:15:27Z

Iryna.fina: /* Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (далі - ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 пункт 1 розділу ІХ Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 пункт 4 розділу ІХ Інструкції).]
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 (пункт 5 розділу ІХ Інструкції).]
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксацій відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T13:10:34Z

Iryna.fina: /* Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху */ додано посилання на розділ і п.Інструкції. 10.03.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (далі - ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 пункт 1 розділу ІХ Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 пункт 4 розділу ІХ Інструкції).]
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 (пункт 5 розділу ІХ Інструкції).]
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T13:05:10Z

Iryna.fina: /* Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху */ змінено посилання на розділ та пункт Інструкції. 10.03.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (далі - ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 пункт 1 розділу ІХ Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 пункт 4 розділу ІХ Інструкції).]
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T12:59:44Z

Iryna.fina: /* Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху */ посилання зроблено безпосередньо на розділ і частину ін-ції. 10.03.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (далі - ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#n111 пункт 1 розділу ІХ Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду (пункт 4 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T12:25:29Z

Iryna.fina: /* Алгоритм дій у разі ДТП */ уточнення щодо скорочення ДТП 10.03.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (далі - ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (пункт 1 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду (пункт 4 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T11:50:23Z

Iryna.fina: /* Алгоритм дій у разі ДТП */ додано речення з п.2.11 Правил "Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди." 10.03.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (пункт 1 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду (пункт 4 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T11:40:26Z

Iryna.fina: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (пункт 1 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду (пункт 4 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2026-03-10T11:39:00Z

Iryna.fina: /* Нормативна база */ змінено ЗУ "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на чинний. попередній втартив чинність. 10.03.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (пункт 1 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду (пункт 4 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2026-01-28T09:33:37Z

Iryna.fina: /* Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини */ забрано посилання на кол-центр. 28.01.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#top Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
== Загальна інформація ==
'''Дитина-кривдник''' - особа, яка не досягла 18 років та вчинила [[Вчинення насильства в сім'ї|домашнє насильство]] у будь-якій формі.

'''Дитина, яка постраждала від домашнього насильства''' - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n6 стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини ==
[[Файл:27993817 1625730100837401 8311320605193515694 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
♦ До повноважень '''органів опіки та піклування''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:
# захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]];
# безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]];
# розгляд у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], питання про доцільність [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини]] або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]] стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
# розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про [[Опіка і піклування над дітьми|звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини]], розірвання [[Патронат над дітьми|договору про патронат над дитиною]], скасування рішення про влаштування дитини до [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячого будинку сімейного типу]] або до [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомної сім’ї]] у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
# надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# влаштування відповідно до законодавства дитини в сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
♦ До повноважень '''служб у справах дітей''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
# прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству , настльству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини;
# інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
# проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
# порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
# взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
# здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
# звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Права постраждалої дитини ==
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - [[Опіка і піклування над дітьми|органи опіки та піклування]], у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n330 частина сьома статті 20 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Постраждала дитина має всі [[Вчинення насильства в сім'ї|права постраждалої особи]], реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку. Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text порядком,] затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона '''не може проживати''' із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n357 стаття 22 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Обмеження щодо дитини-кривдника ==
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|програми для кривдника]] дитину-кривдника може бути '''тимчасово влаштовано''' до родичів, у сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|кримінальної відповідальності]] судом на нього може бути покладено обов’язок пройти [[Пробація і її цілі|пробаційну програму]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].
{| class="wikitable"
|+
!Куди звернутися за допомогою:
|-
|'''102''' поліція
|-
|'''0800-500-202''' гаряча лінія Національної поліції України
|-
|'''15-45''' урядова гаряча лінія
|-
|'''15-47''' національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству
|-
|'''0800-500-335''' національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
|-
|'''0800-500-225''' національна дитяча гаряча лінія
|-
|'''0800-213-103''' контакт-центр системи надання безоплатної правничої допомоги
|}

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Домашнє насильство]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2026-01-27T14:17:55Z

Iryna.fina: /* Обмеження щодо дитини-кривдника */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#top Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
== Загальна інформація ==
'''Дитина-кривдник''' - особа, яка не досягла 18 років та вчинила [[Вчинення насильства в сім'ї|домашнє насильство]] у будь-якій формі.

'''Дитина, яка постраждала від домашнього насильства''' - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n6 стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини ==
[[Файл:27993817 1625730100837401 8311320605193515694 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
♦ До повноважень '''органів опіки та піклування''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:
# захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]];
# безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]];
# розгляд у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], питання про доцільність [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини]] або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]] стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
# розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про [[Опіка і піклування над дітьми|звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини]], розірвання [[Патронат над дітьми|договору про патронат над дитиною]], скасування рішення про влаштування дитини до [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячого будинку сімейного типу]] або до [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомної сім’ї]] у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
# надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# влаштування відповідно до законодавства дитини в сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
♦ До повноважень '''служб у справах дітей''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
# прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до [https://www.msp.gov.ua/content/kontakt.html кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі] сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини;
# інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
# проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
# порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
# взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
# здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
# звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Права постраждалої дитини ==
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - [[Опіка і піклування над дітьми|органи опіки та піклування]], у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n330 частина сьома статті 20 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Постраждала дитина має всі [[Вчинення насильства в сім'ї|права постраждалої особи]], реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку. Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text порядком,] затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона '''не може проживати''' із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n357 стаття 22 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Обмеження щодо дитини-кривдника ==
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|програми для кривдника]] дитину-кривдника може бути '''тимчасово влаштовано''' до родичів, у сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|кримінальної відповідальності]] судом на нього може бути покладено обов’язок пройти [[Пробація і її цілі|пробаційну програму]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].
{| class="wikitable"
|+
!Куди звернутися за допомогою:
|-
|'''102''' поліція
|-
|'''0800-500-202''' гаряча лінія Національної поліції України
|-
|'''15-45''' урядова гаряча лінія
|-
|'''15-47''' національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству
|-
|'''0800-500-335''' національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
|-
|'''0800-500-225''' національна дитяча гаряча лінія
|-
|'''0800-213-103''' контакт-центр системи надання безоплатної правничої допомоги
|}

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Домашнє насильство]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2026-01-27T14:13:56Z

Iryna.fina: /* Права постраждалої дитини */ додано абзац із. ст.22 ЗУ та посилання на Порядок. 27.01.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#top Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
== Загальна інформація ==
'''Дитина-кривдник''' - особа, яка не досягла 18 років та вчинила [[Вчинення насильства в сім'ї|домашнє насильство]] у будь-якій формі.

'''Дитина, яка постраждала від домашнього насильства''' - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n6 стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини ==
[[Файл:27993817 1625730100837401 8311320605193515694 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
♦ До повноважень '''органів опіки та піклування''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:
# захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]];
# безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]];
# розгляд у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], питання про доцільність [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини]] або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]] стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
# розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про [[Опіка і піклування над дітьми|звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини]], розірвання [[Патронат над дітьми|договору про патронат над дитиною]], скасування рішення про влаштування дитини до [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячого будинку сімейного типу]] або до [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомної сім’ї]] у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
# надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# влаштування відповідно до законодавства дитини в сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
♦ До повноважень '''служб у справах дітей''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
# прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до [https://www.msp.gov.ua/content/kontakt.html кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі] сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини;
# інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
# проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
# порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
# взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
# здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
# звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Права постраждалої дитини ==
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - [[Опіка і піклування над дітьми|органи опіки та піклування]], у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n330 частина сьома статті 20 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Постраждала дитина має всі [[Вчинення насильства в сім'ї|права постраждалої особи]], реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку. Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text порядком,] затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона '''не може проживати''' із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n357 стаття 22 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Обмеження щодо дитини-кривдника ==
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|програми для кривдника]] дитину-кривдника може бути '''тимчасово влаштовано''' до родичів, у сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|кримінальної відповідальності]] судом на нього може бути покладено обов’язок пройти [[Пробація і її цілі|пробаційну програму]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України].
{| class="wikitable"
|+
!Куди звернутися за допомогою:
|-
|'''102''' поліція
|-
|'''0800-500-202''' гаряча лінія Національної поліції України
|-
|'''15-45''' урядова гаряча лінія
|-
|'''15-47''' національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству
|-
|'''0800-500-335''' національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
|-
|'''0800-500-225''' національна дитяча гаряча лінія
|-
|'''0800-213-103''' контакт-центр системи надання безоплатної правничої допомоги
|}

== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Домашнє насильство]]

Купівля нерухомості нерезидентом

2026-01-08T13:08:30Z

Iryna.fina: /* Порядок придбання нерухомості нерезидентом */ грам.посилку виправлено . 08.01.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
== Загальні положення ==
'''Нерезиденти''' - це:
* фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
* юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
* розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17?find=1&text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%28%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B1%D0%B5%D0%B7+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%29%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D1%96#n8 пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").]

'''Нерухоме майно ( нерухомість)''' - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

== Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом ==
Всі права на придбання нерухомості у нерезидентів такі самі як і в громадян України. Існують певні обмеження, окремо зазначені в законодавстві, а саме:
# Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 частина 5 статті 22 Земельного кодексу України]).
# Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частина 2 статті 81 Земельного кодексу України]).
# Особливий порядок набуття нерезидентами права власності на об’єкти, що відносяться до державного або комунального майна;
# Юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
* у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
* за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8+%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE#n631 (частина 2 статті 82 Земельного кодексу України).] '''Особливості продажу нерезидентам земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності'''
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.''' 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається '''за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.'''
== Порядок придбання нерухомості нерезидентом ==
Іноземець може придбати нерухомість шляхом укладення [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договору купівлі-продажу]] нерухомого майна, цей договір згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статтею 657 Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. [[Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню|Розрахуватися готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, можна у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.]] Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Для купівлі нерухомого майна фізичною особою-нерезидентом '''вимагається наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП, також іменується як ідентифікаційний код)'''. Для цього потрібно подати в відповідний орган Державної фіскальної служби України (податкова) переклад паспорта особи, завірений нотаріально і заяву. Присвоєння ідентифікаційного коду відбувається протягом десяти днів. Отримавши його, можливо відкрити банківський рахунок і купити потрібну нерухомість.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі-продажу_нерухомого_майна Договір купівлі-продажу нерухомого майна]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Право_власності_на_землю_іноземців_та_осіб_без_громадянства Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#google_vignette Покупці земель сільськогосподарського призначення]

[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Купівля нерухомості нерезидентом

2026-01-08T13:06:54Z

Iryna.fina: /* Порядок придбання нерухомості нерезидентом */ додано крім.... як в ст 657 ЦК України. 08.01.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
== Загальні положення ==
'''Нерезиденти''' - це:
* фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
* юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
* розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17?find=1&text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%28%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B1%D0%B5%D0%B7+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%29%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D1%96#n8 пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").]

'''Нерухоме майно ( нерухомість)''' - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

== Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом ==
Всі права на придбання нерухомості у нерезидентів такі самі як і в громадян України. Існують певні обмеження, окремо зазначені в законодавстві, а саме:
# Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 частина 5 статті 22 Земельного кодексу України]).
# Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частина 2 статті 81 Земельного кодексу України]).
# Особливий порядок набуття нерезидентами права власності на об’єкти, що відносяться до державного або комунального майна;
# Юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
* у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
* за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8+%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE#n631 (частина 2 статті 82 Земельного кодексу України).] '''Особливості продажу нерезидентам земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності'''
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.''' 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається '''за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.'''
== Порядок придбання нерухомості нерезидентом ==
Іноземець може придбати нерухомість шляхом укладення [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договору купівлі-продажу]] нерухомого майна, цей договір згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статтею 657 Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. [[Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню|Розрахуватися готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, можна у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.]] Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Для купівлі нерухомого майна фізичною особою-нерезидентом '''вимагається наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП, також іменується як ідентифікаційний код)'''. Для цього потрібно подати в відповідний орган Державної фіскальної служби України (податвова) переклад паспорта особи, завірений нотаріально і заяву. Присвоєння ідентифікаційного коду відбувається протягом десяти днів. Отримавши його, можливо відкрити банківський рахунок і купити потрібну нерухомість.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі-продажу_нерухомого_майна Договір купівлі-продажу нерухомого майна]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Право_власності_на_землю_іноземців_та_осіб_без_громадянства Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#google_vignette Покупці земель сільськогосподарського призначення]

[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Купівля нерухомості нерезидентом

2026-01-08T13:01:44Z

Iryna.fina: /* Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом */ 08.01.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
== Загальні положення ==
'''Нерезиденти''' - це:
* фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
* юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
* розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17?find=1&text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%28%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B1%D0%B5%D0%B7+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%29%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D1%96#n8 пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").]

'''Нерухоме майно ( нерухомість)''' - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

== Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом ==
Всі права на придбання нерухомості у нерезидентів такі самі як і в громадян України. Існують певні обмеження, окремо зазначені в законодавстві, а саме:
# Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 частина 5 статті 22 Земельного кодексу України]).
# Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частина 2 статті 81 Земельного кодексу України]).
# Особливий порядок набуття нерезидентами права власності на об’єкти, що відносяться до державного або комунального майна;
# Юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
* у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
* за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8+%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE#n631 (частина 2 статті 82 Земельного кодексу України).] '''Особливості продажу нерезидентам земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності'''
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.''' 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається '''за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.'''
== Порядок придбання нерухомості нерезидентом ==
Іноземець може придбати нерухомість шляхом укладення [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договору купівлі-продажу]] нерухомого майна, цей договір згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статтею 657 Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. [[Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню|Розрахуватися готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, можна у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.]] Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Для купівлі нерухомого майна фізичною особою-нерезидентом '''вимагається наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП, також іменується як ідентифікаційний код)'''. Для цього потрібно подати в відповідний орган Державної фіскальної служби України (податвова) переклад паспорта особи, завірений нотаріально і заяву. Присвоєння ідентифікаційного коду відбувається протягом десяти днів. Отримавши його, можливо відкрити банківський рахунок і купити потрібну нерухомість.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі-продажу_нерухомого_майна Договір купівлі-продажу нерухомого майна]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Право_власності_на_землю_іноземців_та_осіб_без_громадянства Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#google_vignette Покупці земель сільськогосподарського призначення]

[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Купівля нерухомості нерезидентом

2026-01-08T12:58:58Z

Iryna.fina: /* Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом */ приведено у в-сть до ст.82 ЗКУ. 08.01.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
== Загальні положення ==
'''Нерезиденти''' - це:
* фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
* юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
* розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17?find=1&text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%28%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B1%D0%B5%D0%B7+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%29%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D1%96#n8 пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").]

'''Нерухоме майно ( нерухомість)''' - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

== Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом ==
Всі права на придбання нерухомості у нерезидентів такі самі як і в громадян України. Існують певні обмеження, окремо зазначені в законодавстві, а саме:
# Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 частина 5 статті 22 Земельного кодексу України]).
# Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частина 2 статті 81 Земельного кодексу України]).
# Особливий порядок набуття нерезидентами права власності на об’єкти, що відносяться до державного або комунального майна;
# Юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
* у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
* за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8+%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE#n631 (частина 2 статті 82 Земельного кодексу України).]
*
*
*
* Особливості продажу нерезидентам земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.''' 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається '''за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.'''
== Порядок придбання нерухомості нерезидентом ==
Іноземець може придбати нерухомість шляхом укладення [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договору купівлі-продажу]] нерухомого майна, цей договір згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статтею 657 Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. [[Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню|Розрахуватися готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, можна у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.]] Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Для купівлі нерухомого майна фізичною особою-нерезидентом '''вимагається наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП, також іменується як ідентифікаційний код)'''. Для цього потрібно подати в відповідний орган Державної фіскальної служби України (податвова) переклад паспорта особи, завірений нотаріально і заяву. Присвоєння ідентифікаційного коду відбувається протягом десяти днів. Отримавши його, можливо відкрити банківський рахунок і купити потрібну нерухомість.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі-продажу_нерухомого_майна Договір купівлі-продажу нерухомого майна]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Право_власності_на_землю_іноземців_та_осіб_без_громадянства Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#google_vignette Покупці земель сільськогосподарського призначення]

[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Купівля нерухомості нерезидентом

2026-01-08T12:14:56Z

Iryna.fina: /* Загальні положення */ посилання 08.01.26

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
== Загальні положення ==
'''Нерезиденти''' - це:
* фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
* юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
* розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17?find=1&text=%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%28%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8+%D0%B1%D0%B5%D0%B7+%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%29%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D1%96#n8 пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").]

'''Нерухоме майно ( нерухомість)''' - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

== Обмеження щодо купівлі нерухомості нерезидентом ==
Всі права на придбання нерухомості у нерезидентів такі самі як і в громадян України. Існують певні обмеження, окремо зазначені в законодавстві, а саме:
# Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 частина 5 статті 22 Земельного кодексу України]).
# Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частина 2 статті 81 Земельного кодексу України]).
# Особливий порядок набуття нерезидентами права власності на об’єкти, що відносяться до державного або комунального майна;
# Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
* у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
* за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
== Особливості продажу нерезидентам земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності ==

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.''' 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам '''здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України'''. 
Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається '''за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.'''
== Порядок придбання нерухомості нерезидентом ==
Іноземець може придбати нерухомість шляхом укладення [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договору купівлі-продажу]] нерухомого майна, цей договір згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статтею 657 Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. [[Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню|Розрахуватися готівкою за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, можна у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.]] Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Для купівлі нерухомого майна фізичною особою-нерезидентом '''вимагається наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП, також іменується як ідентифікаційний код)'''. Для цього потрібно подати в відповідний орган Державної фіскальної служби України (податвова) переклад паспорта особи, завірений нотаріально і заяву. Присвоєння ідентифікаційного коду відбувається протягом десяти днів. Отримавши його, можливо відкрити банківський рахунок і купити потрібну нерухомість.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі-продажу_нерухомого_майна Договір купівлі-продажу нерухомого майна]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Право_власності_на_землю_іноземців_та_осіб_без_громадянства Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#google_vignette Покупці земель сільськогосподарського призначення]

[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2026-01-02T12:22:35Z

Iryna.fina: /* Майно кредитної спілки */ відкореговано посилання .02.01.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів.

== Основні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#n5 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"] '''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n242 ст. 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Учасниками банку''' можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів..

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч.1 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 Частиною 3 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"] передбачено, що '''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать Закону " Про кредитні спілки", законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]) Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 ч. 8 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]). Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 ч. 9 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2026-01-02T12:16:34Z

Iryna.fina: /* Основні поняття */ відкореговано посилання 02.01.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів.

== Основні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#n5 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"] '''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n242 ст. 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Учасниками банку''' можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів..

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч.1 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 Частиною 3 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"] передбачено, що '''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 7 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 8 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частина 9 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2026-01-02T12:15:07Z

Iryna.fina: /* Членство у кредитній спілці */ відкореговано посилання 02.01.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів.

== Основні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#n5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про кредитні спілки"] '''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n242 статті 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Учасниками банку''' можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів..

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч.1 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 Частиною 3 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"] передбачено, що '''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 7 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 8 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частина 9 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2026-01-02T11:19:54Z

Iryna.fina: /* Основні поняття */ відредаговано в-но до закону. 01.01.26

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів.

== Основні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#n5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про кредитні спілки"] '''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n242 статті 14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] '''Учасниками банку''' можуть бути учасники цивільних відносин. Держава Україна може бути учасником банку в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів..

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 Частиною 3 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] передбачено, що '''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 4 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 5 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n251 частиною 6 статтею 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 7 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частини 8 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20/conv#n31 частина 9 статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Екологічне правопорушення

2025-12-10T09:50:15Z

Iryna.fina: /* Склад екологічного правопорушення */ граматична помилка .10.12.25

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охоронну навколишнього природного середовища"]

== Поняття екологічного правопорушення ==
'''Екологічне правопорушення''' – це винне, протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на екологічний правопорядок, спричиняє шкоду навколишньому природному середовищу або створює реальну загрозу заподіяння такої шкоди і тягне за особою застосування заходів юридичної відповідальності. '''Ознаками екологічного правопорушення''', як і будь-якого, можна визначити наступні:

* з об'єктивної (зовнішньої) сторони воно проявляється у вигляді дії чи бездіяльності. В екологічних правовідносинах це досить часто невиконання встановлених законодавством обов'язків, недотримання заборон, екологічних вимог тощо;
* за соціальними наслідками ця поведінка є соціально шкідливою чи небезпечною, тобто спричиняє чи може спричинити шкоду нормальному функціонуванню суспільних відносин. Екологічне правопорушення порушує нормальні природні відносини взаємодії природи і суспільства по забезпеченню раціонального використання і охорони природних об'єктів;
* за психологічною ознакою, як і інші правопорушення, таке діяння має свідомо-вольовий характер, є винним (хоча у випадку заподіяння шкоди джерелом підвищеної екологічної небезпеки цивільно-правова відповідальність власника цього джерела настає незалежно від наявності його вини);
* за юридичною ознакою – це протиправне діяння, тобто заборонене правовою нормою;
* за наслідками правопорушення породжує виникнення правовідносин по застосуванню до правопорушника заходів юридичної відповідальності.

Сутність екологічної спрямованості правопорушення полягає в тому, що поведінка правопорушника спрямована на негативну зміну стану навколишнього природного середовища, порушення правового режиму природних ресурсів. Екологічна небезпека включає не лише ймовірність порушення екологічних інтересів суспільства, але й підвищену небезпеку для існуючих екологічних зв'язків у самих екосистемах. Екологічна протиправність полягає в повному або частковому невиконанні вимог, ігноруванні правил, закріплених нормами екологічного законодавства.
Не вдаючись до детального аналізу наведених вище ознак, хотілося б підкреслити, що головна ознака, яка дозволяє відмежувати екологічне правопорушення від інших (в тому числі тих, які пов'язані з природними об'єктами) і дає підстави визнавати його самостійним видом в системі правопорушень, полягає в заподіянні ним шкоди природі, природним об'єктам, екосистемам (а через них і людині).

== Склад екологічного правопорушення ==
'''Склад екологічних правопорушень традиційно містить чотири елементи''':

# об'єкт;
# об'єктивна сторона;
# суб'єкт;
# суб'єктивна сторона.

'''Об'єктивна сторона екологічного правопорушення характеризується ознаками:''' протиправною поведінкою особи, яка полягає у порушенні або невиконанні встановлених вимог екологічного законодавства (досить часто це якраз протиправна бездіяльність); шкодою, що заподіяна, або наявність реальної загрози заподіяння шкоди. В даному випадку це шкода, заподіяна довкіллю в цілому, окремим природним об'єктам, і може полягати в забрудненні, виснаженні, знищенні чи пошкодженні компонентів довкілля. Значна кількість екологічних правопорушень мають формальний склад, тобто відповідальність наступає за сам факт порушення екологічних вимог незалежно від факту настання наслідків; причинним зв'язок між протиправною поведінкою особи і заподіяною шкодою.

'''Суб'єктом екологічного правопорушення можуть бути''' як юридичні, так і фізичні деліктоздатні особи. Серед юридичних осіб – це виробничі підприємства, проектні установи, державні органи тощо. Часто суб'єктами екологічного правопорушення, особливо адміністративних, є посадові особи. Відповідно до чинного законодавства адміністративна і кримінальна відповідальність фізичних осіб за екологічні правопорушення настає з 16-річпого віку. У порядку цивільного судочинства громадяни несуть обмежену відповідальність з 14 до 18 років, повну – з 18 років. Багато екологічних правопорушень можуть бути вчинені лише спеціальним суб'єктом, тобто особою, що наділена спеціальними правами й обов'язками в галузі здійснення функцій, завдань, видів діяльності, пов'язаних з природокористуванням чи іншою діяльністю, що впливає па довкілля. '''Суб'єктивна сторона екологічного правопорушення''' виражається ознакою вини, яка може бути у формі умислу чи необережності, причому у більшості випадків це непрямий умисел або протиправна самовпевненість. Традиційною є змішана (норма вини, тобто ставлення до порушення встановлених норм виражається у формі умислу, а до наслідків, що виникли, – у формі необережності. Відповідальність без вини можлива у випадку, коли відшкодовується шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (що прямо передбачено ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

== Відповідальність за вчинення екологічного правопорушення ==
'''Юридична відповідальність за екологічні правопорушення''' — це специфічна форма суспільних відносин, в яких за допомогою правових норм та ін. юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів, охорона навколишнього природного середовища або покладається обов’язкове виконання ін. обов’язків за допущене екологічне правопорушення. '''Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення''' — це різновид юридичної відповідальності, яка застосовується до винних осіб за протиправні дії, що порушують екологічні вимоги у процесі невиконання функціональних обов’язків та ін. вимог дисципліни праці, пов’язаних з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього природного середовища, забезпеченням екологічної безпеки. Види дисциплінарних стягнень:
# догана;
# звільнення з посади.
'''Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення''' — це різновид суспільних відносин, у яких застосовуються заходи адміністративного впливу (стягнення) за винні і протиправні діяння, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та екологічні права громадян. Адміністративна відповідальність наступає відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] (здебільшого глава 7).

'''Види адміністративно-правових стягнень є'''
# штраф;
# вилучення об’єктів правопорушення;
# позбавлення права заняття спеціальною діяльністю;
# конфіскація знарядь правопорушення;
# обмеження, зупинення, припинення діяльності чи експлуатації об’єктів.
'''Кримінальна відповідальність за екологічні злочини''' — це стан розвитку суспільних відносин, в якому реалізуються засоби кримінально-правового покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологічної небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресурсів, життя і здоров’я людей. Кримінальна відповідальність наступає відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (здебільшого глава 8 особливої частини). '''Види покарання за екологічні злочини є'''
# виправні роботи;
# кримінальний штраф;
# позбавлення волі;
# конфіскація незаконно добутого, знарядь злочину;
# позбавлення права займати відповідні посади.
'''Майнова відповідальність за екологічні злочини''' — це різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов’язку фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації майнової чи моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_порушення_екологічного_законодавства Відповідальність за порушення екологічного законодавства]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порушення_правил_екологічної_безпеки Порушення правил екологічної безпеки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Право_громадян_на_безпечне_для_життя_і_здоров%27я_довкілля Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля]

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Інститут приватних виконавців

2025-11-24T09:52:25Z

Iryna.fina: /* Контроль за діяльністю приватного виконавця */ додано посилання на ст. 34,34 та 38 Закону. (24.11.25)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1445-16 Порядок допуску до професії приватного виконавця, затверджений наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2016 року № 3053/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1487-16#n5 Наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2016 року № 3238/5 "Про затвердження Положення про офіс приватного виконавця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1125-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2431/5 "Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України"]
== Поняття приватні виконавці ==
З набранням сили [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»], в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців.

Приватний виконавець це суб’єкт незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Перевірити чи дійсно особа є приватним виконавцем можна:
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України] (ведеться Міністерством Юстиції України)
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Реєстру приватних виконавців України] (ведеться некомерційною організацією «Асоціація приватних виконавців України»)
== Що роблять приватні виконавці ==
Виконують рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція дещо обмежена. Зокрема, приватні виконавці не займаються провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.
== Вимоги до приватного виконавця ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст.18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

'''Приватним виконавцем не може бути особа:'''
# яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;
# визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
# яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
# яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;
# якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
# звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення. 
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].
== Кваліфікаційний іспит приватних виконавців ==
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n105 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 3 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 4 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців. Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії. За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
== Початок роботи приватного виконавця ==
З дня внесення Міністерством юстиції України інформації про нього до [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.

Про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

'''У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:'''
# виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;
# інформація про офіс приватного виконавця;
# реквізити договору страхування відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;
# інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).
Доступ до інформації [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 (ч.5 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")]

Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n173 ст. 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

== Хто і скільки платитиме приватним виконавцям ==
'''За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.'''

'''Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:'''
# ''фіксованої суми'' – у разі виконання рішення немайнового характеру;
# ''відсотка суми'', що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення.

Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-п#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643]) Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:
# обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
# зарахування коштів виконавчого провадження;
# зарахування винагороди.
== Особливості здійснення діяльності приватного виконавця ==
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].

Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування відповідальності.

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України. Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.

Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.

Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності. Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ( ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

'''Зупинення діяльності приватного виконавця'''

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках:

# за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності;
# у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, - на строк такої тимчасової відсутності;
# якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої та четвертої ст. 24 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n173 Закону] - на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць з дня встановлення цих обставин;
# у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
# у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу;
# у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4,6 приватний виконавець ''зобов’язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем''. Заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

'''''Під час дії воєнного стану''''' приватний виконавець, який зупиняє свою діяльність, може заміщуватися приватним виконавцем, який здійснює свою діяльність в іншому виконавчому окрузі, крім випадків, коли офіс приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення, розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів ( посадових осіб)у період дії воєнного стану"] діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п’ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків. Протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.

== Контроль за діяльністю приватного виконавця ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця '''вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця'''. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n252 ( ч.1 ст. 34 Закону України " Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).]

Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n252 ( ст. 35 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n312 ( ст. 38 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Категорія:Виконавче_провадження Категорія: Виконавче провадження (всі статті по виконавчому провадженні на сайті)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_та_контроль_за_діяльністю_приватних_виконавців Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державні_та_приватні_виконавці:_права,_обов%27язки,_компетенції,_відповідальність Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відкриття_виконавчого_провадження Відкриття виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Закінчення_виконавчого_провадження Закінчення виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_арешту_з_майна_у_виконавчому_провадженні Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зупинення_виконавчих_дій Зупинення виконавчих дій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Ознайомлення_з_матеріалами_виконавчого_провадження Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Інститут приватних виконавців

2025-11-24T09:27:07Z

Iryna.fina: /* Особливості здійснення діяльності приватного виконавця */ змінено посилання на саму ст.24 Закону ( 24.11.25)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1445-16 Порядок допуску до професії приватного виконавця, затверджений наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2016 року № 3053/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1487-16#n5 Наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2016 року № 3238/5 "Про затвердження Положення про офіс приватного виконавця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1125-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2431/5 "Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України"]
== Поняття приватні виконавці ==
З набранням сили [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»], в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців.

Приватний виконавець це суб’єкт незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Перевірити чи дійсно особа є приватним виконавцем можна:
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України] (ведеться Міністерством Юстиції України)
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Реєстру приватних виконавців України] (ведеться некомерційною організацією «Асоціація приватних виконавців України»)
== Що роблять приватні виконавці ==
Виконують рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція дещо обмежена. Зокрема, приватні виконавці не займаються провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.
== Вимоги до приватного виконавця ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст.18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

'''Приватним виконавцем не може бути особа:'''
# яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;
# визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
# яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
# яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;
# якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
# звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення. 
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].
== Кваліфікаційний іспит приватних виконавців ==
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n105 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 3 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 4 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців. Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії. За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
== Початок роботи приватного виконавця ==
З дня внесення Міністерством юстиції України інформації про нього до [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.

Про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

'''У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:'''
# виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;
# інформація про офіс приватного виконавця;
# реквізити договору страхування відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;
# інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).
Доступ до інформації [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 (ч.5 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")]

Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n173 ст. 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

== Хто і скільки платитиме приватним виконавцям ==
'''За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.'''

'''Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:'''
# ''фіксованої суми'' – у разі виконання рішення немайнового характеру;
# ''відсотка суми'', що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення.

Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-п#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643]) Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:
# обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
# зарахування коштів виконавчого провадження;
# зарахування винагороди.
== Особливості здійснення діяльності приватного виконавця ==
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].

Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування відповідальності.

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України. Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.

Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.

Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності. Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ( ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

'''Зупинення діяльності приватного виконавця'''

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках:

# за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності;
# у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, - на строк такої тимчасової відсутності;
# якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої та четвертої ст. 24 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n173 Закону] - на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць з дня встановлення цих обставин;
# у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
# у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу;
# у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4,6 приватний виконавець ''зобов’язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем''. Заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

'''''Під час дії воєнного стану''''' приватний виконавець, який зупиняє свою діяльність, може заміщуватися приватним виконавцем, який здійснює свою діяльність в іншому виконавчому окрузі, крім випадків, коли офіс приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення, розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів ( посадових осіб)у період дії воєнного стану"] діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п’ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків. Протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.

== Контроль за діяльністю приватного виконавця ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця '''вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця'''. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Категорія:Виконавче_провадження Категорія: Виконавче провадження (всі статті по виконавчому провадженні на сайті)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_та_контроль_за_діяльністю_приватних_виконавців Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державні_та_приватні_виконавці:_права,_обов%27язки,_компетенції,_відповідальність Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відкриття_виконавчого_провадження Відкриття виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Закінчення_виконавчого_провадження Закінчення виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_арешту_з_майна_у_виконавчому_провадженні Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зупинення_виконавчих_дій Зупинення виконавчих дій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Ознайомлення_з_матеріалами_виконавчого_провадження Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Інститут приватних виконавців

2025-11-24T09:18:46Z

Iryna.fina: /* Початок роботи приватного виконавця */ забрала речення "Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України." так як воно дублюється у наступному розділі . (24.11.25)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1445-16 Порядок допуску до професії приватного виконавця, затверджений наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2016 року № 3053/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1487-16#n5 Наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2016 року № 3238/5 "Про затвердження Положення про офіс приватного виконавця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1125-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2431/5 "Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України"]
== Поняття приватні виконавці ==
З набранням сили [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»], в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців.

Приватний виконавець це суб’єкт незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Перевірити чи дійсно особа є приватним виконавцем можна:
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України] (ведеться Міністерством Юстиції України)
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Реєстру приватних виконавців України] (ведеться некомерційною організацією «Асоціація приватних виконавців України»)
== Що роблять приватні виконавці ==
Виконують рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція дещо обмежена. Зокрема, приватні виконавці не займаються провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.
== Вимоги до приватного виконавця ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст.18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

'''Приватним виконавцем не може бути особа:'''
# яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;
# визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
# яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
# яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;
# якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
# звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення. 
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].
== Кваліфікаційний іспит приватних виконавців ==
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n105 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 3 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 4 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців. Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії. За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
== Початок роботи приватного виконавця ==
З дня внесення Міністерством юстиції України інформації про нього до [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.

Про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

'''У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:'''
# виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;
# інформація про офіс приватного виконавця;
# реквізити договору страхування відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;
# інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).
Доступ до інформації [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 (ч.5 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")]

Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n173 ст. 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

== Хто і скільки платитиме приватним виконавцям ==
'''За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.'''

'''Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:'''
# ''фіксованої суми'' – у разі виконання рішення немайнового характеру;
# ''відсотка суми'', що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення.

Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-п#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643]) Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:
# обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
# зарахування коштів виконавчого провадження;
# зарахування винагороди.
== Особливості здійснення діяльності приватного виконавця ==
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].

Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування відповідальності.

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України. Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.

Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.

Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності. Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ( ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

'''Зупинення діяльності приватного виконавця'''

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках:

# за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності;
# у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, - на строк такої тимчасової відсутності;
# якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої та четвертої ст. 24 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону] - на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць з дня встановлення цих обставин;
# у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
# у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу;
# у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4,6 приватний виконавець ''зобов’язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем''. Заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

'''''Під час дії воєнного стану''''' приватний виконавець, який зупиняє свою діяльність, може заміщуватися приватним виконавцем, який здійснює свою діяльність в іншому виконавчому окрузі, крім випадків, коли офіс приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення, розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів ( посадових осіб)у період дії воєнного стану"] діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п’ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків. Протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.

== Контроль за діяльністю приватного виконавця ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця '''вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця'''. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Категорія:Виконавче_провадження Категорія: Виконавче провадження (всі статті по виконавчому провадженні на сайті)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_та_контроль_за_діяльністю_приватних_виконавців Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державні_та_приватні_виконавці:_права,_обов%27язки,_компетенції,_відповідальність Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відкриття_виконавчого_провадження Відкриття виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Закінчення_виконавчого_провадження Закінчення виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_арешту_з_майна_у_виконавчому_провадженні Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зупинення_виконавчих_дій Зупинення виконавчих дій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Ознайомлення_з_матеріалами_виконавчого_провадження Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Інститут приватних виконавців

2025-11-24T09:17:31Z

Iryna.fina: /* Особливості здійснення діяльності приватного виконавця */ додано посилання на ст. 27 Закону. ( 24.11.25)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1445-16 Порядок допуску до професії приватного виконавця, затверджений наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2016 року № 3053/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1487-16#n5 Наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2016 року № 3238/5 "Про затвердження Положення про офіс приватного виконавця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1125-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2431/5 "Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України"]
== Поняття приватні виконавці ==
З набранням сили [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»], в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців.

Приватний виконавець це суб’єкт незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Перевірити чи дійсно особа є приватним виконавцем можна:
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України] (ведеться Міністерством Юстиції України)
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Реєстру приватних виконавців України] (ведеться некомерційною організацією «Асоціація приватних виконавців України»)
== Що роблять приватні виконавці ==
Виконують рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція дещо обмежена. Зокрема, приватні виконавці не займаються провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.
== Вимоги до приватного виконавця ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст.18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

'''Приватним виконавцем не може бути особа:'''
# яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;
# визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
# яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
# яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;
# якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
# звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення. 
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].
== Кваліфікаційний іспит приватних виконавців ==
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n105 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 3 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 4 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців. Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії. За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
== Початок роботи приватного виконавця ==
З дня внесення Міністерством юстиції України інформації про нього до [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.

Про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

'''У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:'''
# виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;
# інформація про офіс приватного виконавця;
# реквізити договору страхування відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;
# інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).
Доступ до інформації [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 (ч.5 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")]

Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n173 ст. 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

''Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України.''
== Хто і скільки платитиме приватним виконавцям ==
'''За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.'''

'''Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:'''
# ''фіксованої суми'' – у разі виконання рішення немайнового характеру;
# ''відсотка суми'', що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення.

Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-п#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643]) Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:
# обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
# зарахування коштів виконавчого провадження;
# зарахування винагороди.
== Особливості здійснення діяльності приватного виконавця ==
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].

Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування відповідальності.

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України. Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.

Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.

Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності. Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n195 ( ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

'''Зупинення діяльності приватного виконавця'''

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках:

# за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності;
# у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, - на строк такої тимчасової відсутності;
# якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої та четвертої ст. 24 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону] - на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць з дня встановлення цих обставин;
# у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
# у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу;
# у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4,6 приватний виконавець ''зобов’язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем''. Заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

'''''Під час дії воєнного стану''''' приватний виконавець, який зупиняє свою діяльність, може заміщуватися приватним виконавцем, який здійснює свою діяльність в іншому виконавчому окрузі, крім випадків, коли офіс приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення, розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів ( посадових осіб)у період дії воєнного стану"] діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п’ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків. Протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.

== Контроль за діяльністю приватного виконавця ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця '''вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця'''. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Категорія:Виконавче_провадження Категорія: Виконавче провадження (всі статті по виконавчому провадженні на сайті)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_та_контроль_за_діяльністю_приватних_виконавців Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державні_та_приватні_виконавці:_права,_обов%27язки,_компетенції,_відповідальність Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відкриття_виконавчого_провадження Відкриття виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Закінчення_виконавчого_провадження Закінчення виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_арешту_з_майна_у_виконавчому_провадженні Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зупинення_виконавчих_дій Зупинення виконавчих дій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Ознайомлення_з_матеріалами_виконавчого_провадження Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Інститут приватних виконавців

2025-11-24T09:03:35Z

Iryna.fina: /* Початок роботи приватного виконавця */ додано посилання на ст. 23 Закону . ( 24.11.2025)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1445-16 Порядок допуску до професії приватного виконавця, затверджений наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2016 року № 3053/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1487-16#n5 Наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2016 року № 3238/5 "Про затвердження Положення про офіс приватного виконавця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1125-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2431/5 "Про затвердження Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України"]
== Поняття приватні виконавці ==
З набранням сили [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»], в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців.

Приватний виконавець це суб’єкт незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Перевірити чи дійсно особа є приватним виконавцем можна:
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України] (ведеться Міністерством Юстиції України)
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Реєстру приватних виконавців України] (ведеться некомерційною організацією «Асоціація приватних виконавців України»)
== Що роблять приватні виконавці ==
Виконують рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція дещо обмежена. Зокрема, приватні виконавці не займаються провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.
== Вимоги до приватного виконавця ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст.18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

'''Приватним виконавцем не може бути особа:'''
# яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;
# визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
# яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
# яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;
# якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
# звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення. 
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")].
== Кваліфікаційний іспит приватних виконавців ==
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n105 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 3 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n141 ч. 4 ст. 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").]

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців. Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії. За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
== Початок роботи приватного виконавця ==
З дня внесення Міністерством юстиції України інформації про нього до [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.

Про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

'''У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:'''
# виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;
# інформація про офіс приватного виконавця;
# реквізити договору страхування відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;
# інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).
Доступ до інформації [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиного реєстру приватних виконавців України] є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n95 (ч.5 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")]

Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n173 ст. 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]).

''Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України.''
== Хто і скільки платитиме приватним виконавцям ==
'''За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.'''

'''Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:'''
# ''фіксованої суми'' – у разі виконання рішення немайнового характеру;
# ''відсотка суми'', що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення.

Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-2016-п#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643]) Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:
# обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
# зарахування коштів виконавчого провадження;
# зарахування винагороди.
== Особливості здійснення діяльності приватного виконавця ==
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].

Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування відповідальності.

Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України. Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.

Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.

Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності. Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

'''Зупинення діяльності приватного виконавця'''

Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках:

# за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності;
# у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, - на строк такої тимчасової відсутності;
# якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої та четвертої ст. 24 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#n322 Закону] - на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць з дня встановлення цих обставин;
# у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
# у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу;
# у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4,6 приватний виконавець ''зобов’язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем''. Заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

'''''Під час дії воєнного стану''''' приватний виконавець, який зупиняє свою діяльність, може заміщуватися приватним виконавцем, який здійснює свою діяльність в іншому виконавчому окрузі, крім випадків, коли офіс приватного виконавця, який здійснюватиме заміщення, розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-20#Text Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів ( посадових осіб)у період дії воєнного стану"] діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п’ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків. Протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.

== Контроль за діяльністю приватного виконавця ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця '''вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця'''. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
# статуту Асоціації приватних виконавців України;
# Кодексу професійної етики приватного виконавця;
# рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Категорія:Виконавче_провадження Категорія: Виконавче провадження (всі статті по виконавчому провадженні на сайті)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_та_контроль_за_діяльністю_приватних_виконавців Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державні_та_приватні_виконавці:_права,_обов%27язки,_компетенції,_відповідальність Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відкриття_виконавчого_провадження Відкриття виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Закінчення_виконавчого_провадження Закінчення виконавчого провадження]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зняття_арешту_з_майна_у_виконавчому_провадженні Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зупинення_виконавчих_дій Зупинення виконавчих дій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Ознайомлення_з_матеріалами_виконавчого_провадження Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]