WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом

2026-04-15T09:19:41Z

Iryna.burcheniuk: /* Процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12?find=1&text=%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82#Text Наказ Міністерства юстиції України від 14.12.2012 №1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]
== Процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 Пунктом 9 статті 34 Закону України "Про нотаріат"] передбачено, що нотаріуси накладають та знімають заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також у випадках, встановлених законодавством, - рухомого майна.

Стаття 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"] встановлює, що нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв’язку із:

* повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту);
* припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження;
* смертю відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором або смертю другого з подружжя, що уклали спадковий договір;
* смертю другого з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя;
* відчуженням майна, переданого під виплату ренти;
* спливом строку, на який накладено заборону відчуження;
* рішенням суду;
* судовим рішенням про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;
* зверненням органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;
* в інших випадках, встановлених законодавством.

Нотаріус знімає заборону відчуження рухомого майна у випадках, встановлених законодавством.Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 5 глави 15 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] (далі - Порядок), а саме: '''нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:'''
* кредитора про погашення [[Договір позики|позики]];
* про припинення (розірвання, визнання недійсним) [[Договір іпотеки|договору застави (іпотеки)]];
* про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
* про припинення, розірвання, визнання недійсним [[Договір ренти|договору ренти]], [[Договір довічного утримання|довічного утримання (догляду)]], [[Спадковий договір|спадкового договору]];
* органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;
* про скасування рішення суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошення фізичної особи померлою]] або закінчення п'ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою;
* про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт;
* про скасування рішення суду про [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьків дитини батьківських прав]] або [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини без позбавлення батьківських прав]];
* про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;
* про відчуження майна, переданого під виплату ренти;
* за рішенням суду;
* про закінчення п’ятирічного строку з часу накладення заборони відчуження предмета договору про придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката, укладеного в порядку надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»;
* в інших випадках, передбачених законом.
Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

У випадках, передбачених частиною першою статті 537 Цивільного кодексу України, нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника. Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія зобов'язання, копія договору застави/іпотеки, квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог цього Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження тощо.

При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка. Про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12?find=1&text=%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F+#Text (п.5.2, п. 5.3 Наказу МЮ України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"])

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”]''' (далі – Постанова 187) до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, встановлено мораторій (заборону) в тому числі на:

- відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов’язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;

- відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором, або на користь Російської Федерації крім набуття ними права власності на такі об’єкти на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину.

При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2022-%D0%BF#Text187 187] особами, пов’язаними з державою-агресором, є:

громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов’язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Пунктом 2 Постанови 187 встановлено, що правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням зазначеного мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними, а також встановлено заборону на нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують цей мораторій.

== Державна реєстрація припинення обтяження речових прав ==
Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2#n764 ст. 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"] проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

Слід звернути увагу, що нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, що передбачено частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2#n764 ст. 31-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

'''Державна реєстрація або інше визнання державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, встановленого Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2022-%D0%BF#Text187 187], забороняється.'''
== Див. також ==
* [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Військові повістки: види, порядок вручення

2026-04-15T09:14:00Z

Iryna.burcheniuk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (ККУ)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з пунктом 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію"] місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців доручено, зокрема, організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне '''оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу''', прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини.
|}
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4384 Стаття 65 Конституції України] передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Основні положення щодо проходження військової служби визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом України "Про військовий обов’язок та військову службу" (далі - Закон)].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n214 статті 15 Закону] для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), які перебувають на військовому обліку призовників та яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n335 частиною першою статті 20 Закону], та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".]

Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.

== Види та зміст повісток ==
На даний момент існують такі види документів, які можна назвати загальним терміном '''«повістка»'''.

▶ '''Повістка для уточнення даних''' - вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сімʼї, стан здоровʼя військовозобов'язаних, місце роботи, тощо;

▶ '''Повістка для проходження військово-лікарської комісії''' (ВЛК) - вручається для проходження медичного обстеження, до повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність чи непридатність до військової служби;

▶ '''Мобілізаційне розпорядження''' - вручається військовозобов'язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n3 Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560] далі - Порядок) встановлено форму повістки - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n353 додаток 1].

'''У зазначеній повістці зазначаються:'''

# прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
# найменування ТЦК та СП або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
# мета виклику;
# місце, день і час явки за викликом;
# найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
# прізвище та власне ім'я керівника ТЦК та СП або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
# реєстраційний номер повістки;
# роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

Повістка може формуватися '''за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів''' або '''оформлюватися на бланку''', який заповнюється представником ТЦК та СП.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник ТЦК та СП або його відділу накладає на повістку '''кваліфікований електронний підпис у день її формування.'''

У разі оформлення повістки на бланку керівник ТЦК та СП або його відділу '''засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.'''

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Для оповіщення військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ.

Повістка, сформована з'''а допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів,''' містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). Така повістка може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка.
{| class="wikitable"
|+
!'''''Важливо!'''''
|-
|Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу.
|}

== Порядок вручення військових повісток ==
Порядок вручення (оповіщення громадян) про призов на '''стокову військову службу''' та прибуття їх на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) та регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text пунктом 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352]. Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

===== Оповіщення резервістів та військовозобов’язаних під час мобілізації =====
Згідно з пунктом 10 [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-provedennia-pryzovu-hromadian-na-viiskovu-sluzhbu-pid-chas-mobilizatsii-na-osoblyvyi-period-560-160524 Порядку], в рамках проведення заходів мобілізації голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) створюють '''групи оповіщення''' у складі представників (''які не підлягають призову на військову службу під час мобілізаці''ї):

# структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій);
# виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад;
# підприємство, установ, організацій;
# ТЦК та СП;
# територіальних органів (підрозділів) поліції.

'''''Зверніть увагу!''''' Оповіщення резервістів та військовозобов’язаних може здійснюватися представниками ТЦК та СП окремо від груп оповіщення.

'''Повістки мають право вручати:'''

* '''представники ТЦК та СП''' — в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування тасоціальної підтримки;
* представники структурних підрозділів '''районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій)''' — в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної районної, міської держадміністрації (військової адміністрації);
* представники '''виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах''' (у разі їх утворення) рад — в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
* представники '''підприємств, установ, організацій''' — на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків);
* представники відповідного '''підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ''' (тільки резервістам та військовозобов’язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) — на усій території України.

'''Місця оповіщення'''

Вручення повісток резервістам та військовозобов’язаним здійснюється:

* '''за адресою місця проживання''' або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання — представниками дільниць оповіщення, держадміністрацій, виконавчих органів селищних, сільських, міських, районних у містах рад, ТЦК та СП, групами оповіщення до складу яких можуть включатися голова правління ОСББ та керівних обслуговуючої компанії багатоквартирного будинку;
* '''за адресою роботи, навчання''' — представниками відповідної установи, організації, підприємства, навчального закладу, ТЦК, групою оповіщення;
* '''у громадських місцях''', громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей — представниками ТЦК та СП, групами оповіщення;
* '''в ТЦК та СП''';
* на пунктах пропуску ('''блок-постах''');
* '''пунктах пропуску через державний кордон України'''.
{| class="wikitable"
|+
|'''''Важливо!'''''
''Повістка '''може бути надіслана засобами поштового зв’язку''' рекомендованим поштовим відправленням (поштовим відправленням з оголошенням цінності з описом вкладення) з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання '''після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання (тобто з 18 липня 2024 року).''' У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов’язаним своєї адреси місця проживання повістка надсилається на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.''

''Повістка надсилається адресату не пізніше ніж протягом наступного дня після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного визначається не раніше 14-го дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (пункт 34 Положення).''
|}
'''Належним підтвердженням оповіщення''' '''є:'''

◆ ''у разі вручення повістки'' — особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов’язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

◆ ''у разі надсилання повістки засобами поштового зв’язку:''

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси місця проживання.

'''Процедура вручення повісток'''

# Старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.
# На вимогу громадянина пред’являє свій паспорт громадянина (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред’явити його паспорт та військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
# Якщо громадянин підлягає оповіщенню про проведення заходів мобілізації то йому вручається повістка;
# У разі відмови громадянина від отримання повістки, представником групи оповіщення складається Акт відмови, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення та оголошується громадянину.

== Затримання особи для вручення повістки ==
'''Випадки коли громадянина може бути затримано:'''

▶ у разі відмови прослідувати до ТЦК та СП поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n4261 статей 261 і 262 КУпАП] '''під час перевірки військово-облікових документів''', '''якщо встановлено, що громадянин порушує правила військового обліку''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487], або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], '''виявлення розбіжностей військово-облікового документа''' з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує прослідувати до ТЦК та СП для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних,даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів.

'''Завдання ТЦК та СП''' визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#n9 пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154], серед яких '''відсутні повноваження на затримання''', привід і позбавлення волі будь-яких осіб, зокрема військовозобов’язаних.

'''ТЦК та СП можуть''' звертаються в установленому законом порядку '''до органів Національної поліції щодо доставлення до ТЦК та СП осіб''', які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2264 210, 210-1 КУпАП] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text абзац 36 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки]).

Об'єктивна сторона зазначених правопорушень виражається у порушенні законодавства України про військовий обов'язок і військову службу, а саме, ''у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також у порушенні порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах (формальний склад''). Після чого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4266 статті 262 КУпАП] працівники Національної поліції мають право здійснити адміністративне затримання.

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n4261 стаття 261 КУпАП]).

'''Затримання особи і позбавлення її волі працівниками ТЦК та СП не відповідає чинному законодавству.''' Зокрема такий висновок відображено в ухвалі суду під час розгляду скарги на дії службових осіб ТЦК та СП в порядку статті 206 КПК України ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/114031051 Ухвала Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2023 року №348/2388/23)]

== Відповідальність за нез’явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ==
◆ За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути пртягнута до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2270 статті 2101 КУпАп].

Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4241 статті 259] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4266 262 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n751 частина третя статті 38 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу"]).

У разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою, третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n398 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",] ('''''з’являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці)''''' та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101 КУпАп] :

* керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК та СП.
* у разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина керівник ТЦК та СП надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування '''вимогу про виконання обов’язку'''.

Днем вручення вимоги є:

# день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
# день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;
# день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

* якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), звертається до суду з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

◆ За [[Ухилення від призову на строкову військову службу|ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу]], винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 статтею 335 Кримінального кодексу України].

◆ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 Статтею 336 Кримінального кодексу України] передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
== Судова практика ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/87424193 Постанова Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 759/5435/16-к] (за відсутності даних про вручення особі бойової повістки, а у разі відмови останньої у її отриманні - про фіксування цієї відмови у передбаченому законом порядку, - відсутні дані про доведеність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 статтею 336 Кримінального кодексу України]).
== Корисні посилання ==
* [https://zakhidne-minjust.gov.ua/news/viiskovi-povistki-khto-i-de-maie-pravo-vruchati/ Військові повістки: хто і де має право вручати]
* [https://helsinki.org.ua/articles/poriadok-mobilizatsii-do-zbroynykh-syl-ukrainy/ Порядок мобілізації до Збройних сил України (+інфографіка)]
== Див. додатково ==
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]
* [[Відповідальність за непостановку на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Порушення недоторканості житла

2026-02-11T07:29:15Z

Iryna.burcheniuk: /* Порушення недоторканості житла */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України "Про введення воєнного стану у Україні]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
== Порушення недоторканості житла ==
'''Порушення недоторканості житла''' – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 стаття 162 Кримінального кодексу України]).

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2182 частина 2 статті 233 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Гарантії недоторканості житла ==
Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. '''Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 стаття 30 Конституції України]). У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
== Особливі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи ==
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 стаття 30 Конституції України]).
== Відповідальність за порушення недоторканості житла ==
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 частина 1 статті 162 Кримінального кодексу України]).
* '''Незаконне виселення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4320 частини З статті 47 Конституції України] - ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами).

* '''Незаконний обшук''' (незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодексу України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьому випадку не були наділені необхідними повноваженнями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186 статті 234-236 Кримінального процесуального кодексу України])).

* '''Інші дії''' (будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселення до чужого житла інших осіб тощо.)

== Відповідальність за порушення недоторканості житла вчиненні службовою особою або із застосування насильства ==
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 частина 2 статті 162 Кримінального кодексу України]).
* '''Службова особа'''
Службова особами – є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 Кримінального кодексу України]).

Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 Кримінального кодексу України]).
* '''Насильство'''
Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров'я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 (стаття 125 Кримінального кодексу України)], завдання побоїв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 (стаття 126 Кримінального кодексу України)] тощо. Якщо потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 (стаття 122 Кримінального кодексу України)], умисне тяжке тілесне ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786 (стаття 121 Кримінального кодексу України)] або смерть [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 (стаття 115 Кримінального кодексу України)], то винний відповідає за сукупністю статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здоров'я та життя і за порушення недоторканності житла.
* '''Погроза застосування насильства'''
Погроза застосування насильства полягає в залякуванні потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною.

== Огляд житла чи іншого володіння громадян, службового приміщення під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану ==
Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

* рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;

* безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;

* припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

Про застосування зазначеного заходу уповноважена особа доповідає та/або інформує відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

'''Важливо!'''

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема щодо недоторканості житла, передбаченого статтею 30 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації

2026-01-14T07:51:43Z

Iryna.burcheniuk: /* Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації */

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]

== Нормативно-правовий акт: поняття, види, ознаки ==
'''Нормативно-правовий акт''' - це волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення
Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акта-документа).

'''Види правових актів за формою вираження:'''
* письмовий (акт - документ);
* усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки);
* конклюдентний (акт - дія).
'''Ознаки нормативно-правового акта:'''
* приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум);
* завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;
* приймається з дотриманням певної процедури;
* має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити;
* публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у "Відомостях Верховної Ради України", газетах "Голос України" та "Юридичний вісник України"; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України та газеті "Урядовий кур'єр"; закони і підзаконні акти - у часописі "Офіційний вісник України").

== Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації ==
В Україні визнається та діє принцип верховенства права. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4191 статтею 8 Конституції] визначається, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Варто зазначити, що законодавством України визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 частина 2 статті 9 даного закону]). Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 частиною 3 статті 9 Закону] передбачено, що '''будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків''', ''крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.''

'''Відповідно, всі нормативно-правові акти тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації є неправомірними.'''

'''Важливо зазначити''', що примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n19 частина 6 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).
[[index.php?title=Категорія:Конституційне право]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Туристичний збір

2025-12-08T07:27:26Z

Iryna.burcheniuk: /* Відповідальність у разі несплати туристичного збору */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
== Що таке «туристичний збір»? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6524 Податкового кодексу України, стаття 268] '''туристичний збір''' - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Місцеві ради самостійно приймають рішення про необхідність справляння даного збору.
== Хто є платниками туристичного збору? ==
Згідно чинного законодавства '''платниками збору''' є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

'''''Однак, є перелік осіб, які не сплачують туристичного збору''.'''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6524 підпункту 268.2.2. статті 268 Податкового кодексу України] до таких відносять:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи визначені підпунктом "в" підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу], які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6524 підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті], що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;

ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу], які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6524 підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті], що належать їй на праві власності або на праві користування за договором найму;

з) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"], які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6524 підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті], а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.

== У якому розмірі стягується туристичний збір? ==
Ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, і встановлюється у розмірі від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення:
* '''до 0,5 відсотка''' - для внутрішнього туризму (переміщення в межах України громадян та/або осіб, що постійно мешкають в Україні);
* '''до 5 відсотків''' - для в’їзного туризму (прибуття на територію України та/або переміщення в межах України (у будь-яких цілях) осіб, які постійно не мешкають на її території)
== Як саме стягується туристичний збір? ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6524 підпункті 268.6.1 Податкового кодексу України] передбачено, що платники збору, тобто туристи сплачують збір авансом перед їх тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які стягують збір, за ставками, встановленими відповідними сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

'''''Повторне стягнення збору за один і той самий період не допускається.'''''

== Відповідальність у разі несплати туристичного збору ==
За несплату туристичного збору передбачена адміністративна відповідальність. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4198 статті 163-17 КУпАП] невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору у порядку, встановленому Податковим кодексом України, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, тягне за собою '''''накладення штрафу у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.'''

Туристичний збір

2025-12-08T07:25:47Z

Iryna.burcheniuk: /* Хто є платниками туристичного збору? */

Земельні ділянки багатоквартирних будинків

2025-11-04T09:16:19Z

Iryna.burcheniuk: /* Конфігурація земель багатоквартирних будинків */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України “Про оренду землі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України “Про основи містобудування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#o18 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105]
* [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
== Визначення термінів ==
'''Багатоквартирний будинок''' - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)].

'''Землі багатоквартирних будинкі''' в (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 частини 1 статті 42 Земельного кодексу України]):
* земля, на якій розміщено житловий будинок;
* земля, на якій знаходяться будівлі і споруди, що стосуються такого будинку;
* прибудинкова територія.
'''Прибудинкова територія''' - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

Поняття ''"прибудинкова територія"'' слід відрізняти від поняття ''"присадибна ділянка".'' '''Присадибна ділянка''' - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#Text пункт 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105] )
== Суб’єкти права постійного користування землями багатоквартирних будинків ==
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Україн

'''Суб'єктами права постійного користування''' землями багатоквартирних будинків можуть бути підприємства, установи та організації, що перераховані у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 частині 2 статті 92 Земельного кодексу України]. До таких суб'єктів належать:
* житлово-експлуатаційні організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n168 стаття 24 Житлового кодексу України]) або органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, що здійснюють безпосереднє управління цими будинками;
* співвласники багатоквартирного будинку (для обслуговування такого будинку та забезпечення потреб власників, наймачів квартир та нежитлових приміщень).
Суб'єкти, засновані на приватній або колективній власності, що здійснюють управління державними житловими будинками (наприклад, приватизовані або корпоратизовані підприємства, що є балансоутримувачами державного майна, яке не ввійшло до їх статутних капіталів), права на отримання земельної ділянки у постійне користування не мають.
== Конфігурація земель багатоквартирних будинків ==
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 (стаття 42 Земельного кодексу України)]

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 (стаття 42 Земельного кодексу України)]

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 стаття 42 Земельного кодексу України)]

'''Розміри і конфігурація земельної ділянки,''' на якій розміщений багатоквартирний будинок, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. Під "відповідною землевпорядною документацією", розуміється насамперед план земельно-господарського устрою населеного пункту.
Проект розподілу територій - це різновид містобудівної документації, "яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок". На даний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv#n693 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"] передбачає збереження дії та можливість використання затверджених раніше проектів розподілу територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n693 пункт 4 розділу V Закону]).

Правила визначення площ та конфігурації земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків визначаються відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104].

'''''У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.'''''

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України] передбачає, що права на землю можуть отримати як громадяни, так і юридичні особи. Громадяни можуть скористатися таким правом лише у випадку коли всі власники квартир у житловому будинку одночастно вчинять ряд необхідних юридичних дій, щоб отримати землю під таким будинком у спільну власність. '''Тобто, не кожен власник квартири отримує конкретну земельну ділянку , а всі власники квартир у цьому будинку оримують одну ділянку на всіх(разом із прибудинковою територією) на праві спільної сумісної власності — ділянка під будинком одна, і поділу вона не підлягає.''' Тому отримати її можна лише в спільну власність або спільне користування одночасно .

Право на землю під багатоквартирним будинком можуть отримати громадяни через об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Земельні ділянки багатоквартирних будинків

2025-11-04T09:13:57Z

Iryna.burcheniuk: /* Нормативна база */

Форми та види розрахунків

2025-09-23T08:06:51Z

Iryna.burcheniuk: /* Форми розрахунків */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»]

== Форми розрахунків ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 Цивільного кодексу України] форми розрахунків:
* між фізичними особами розрахунки, які не зв'язані із тим що ними проводиться підприємницька діяльність, можуть здійснюватися у готівковій або в безготівковій формі;
* між юридичними особами, а також при участі фізичних осіб, розрахунки котрі зв'язані із провадженням ними підприємницької діяльності, здійснюються у безготівковій формі. Також між цими особами розрахунки можуть здійснюватися у готівковій формі, у разі якщо інше не встановлено законом.
Національним банком України встановлюються граничні суми розрахунків готівкою, котрі застосовуються для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців.

== Види безготівкових розрахунків ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5110 Статтею 1088 Цивільного кодексу України] визначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допустимим є використання платіжних інструкцій, що передбачені законодавством України, звичаями ділового обороту та банківськими правилами.

У договорі сторони можуть вибрати прийнятний для них вид безготівкових розрахунків.

Через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, у котрих відкрито відповідні рахунки, здійснюються безготівкові розрахунки, коли інше не випливає із закону та не передбачено видом безготівкових розрахунків.

Цивільним кодексом України, законом та банківськими правилами регулюється порядок здійснення безготівкових розрахунків.

== Розрахунки за акредитивом ==
Банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) у випадку проведення розрахунків за акредитивом заявника акредитива та враховуючи його вказівки чи від власного імені зобов'язується здійснити платіж на тих умовах, що передбачені акредитивом, чи надає доручення іншому (виконуючому) банку провести цей платіж в користь одержувача грошових коштів чи зазначеної ним особи - бенефіціара.

При відкритті покритого акредитива бронюються грошові кошти платника, що знаходяться на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5132 стаття 1093 Цивільного кодексу України]).

Банк-емітент при відкритті непокритого акредитива гарантує оплату за акредитивом у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

'''''Відкличний акредитив'''''

Банком-емітентом може бути змінено або анульовано відкличний акредитив у будь-який час без попереднього повідомлення отримувача грошових коштів. Окрім того, перед одержувачем грошових коштів у разі відкликання акредитива для банку-емітента зобов'язань не виникає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5139 стаття 1095 Цивільного кодексу України]).
Платіж або інші операції за відкличним акредитивом повинні бути проведені виконуючим банком, за умов коли на час їх проведення ним не було отримано повідомлення щодо зміни умов чи анулювання акредитива.

'''''Безвідкличний акредитив'''''

За згодою отримувача грошових коштів може бути анульовано чи можуть бути змінені умови безвідкличного акредитиву.

На прохання банку-емітента виконуючий банк може здійснити підтвердження безвідкличного акредитиву на прохання банку-емітента через прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання здійснити платіж враховуючи умови акредитива.

Не може бути змінений або анульований безвідкличний акредитив, який підтверджений виконуючим банком, у разі відсутності погодження виконуючого банку.

'''''Виконання акредитива'''''

Отримувач грошових коштів для виконання акредитива надає до виконуючого банку документи, що визначені умовами акредитива, які засвідчують виконання усіх його умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5143 частина 1 статті 1096 Цивільного кодексу України]).

Виконання акредитива не здійснюється за умови наявності порушення хоча б однієї з умов акредитива.
У випадку відмови виконуючого банку прийняти документи, котрі за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він зобов’язаний негайно поінформувати про це отримувача грошових коштів та банк-емітент із обов’язковим зазначенням причин відмови.

Отримавши документи, котрі прийнято виконуючим банком та у разі якщо банк-емітент, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він вправі відмовитися їх прийняти та вимагати від виконуючого банку суму, оплачену отримувачеві грошових коштів із порушенням умов акредитива.

'''''Відповідальність банку, що виконує акредитив'''''

Виконуючий банк відповідальний перед банком-емітентом, у випадку якщо його відмова у виплаті є необгрунтованою або неправильно виплачено грошові кошти за акредитивом внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5148 частина 1 статті 1097 Цивільного кодексу України]).

За рішенням суду відповідальність перед платником може бути покладена на виконуючий банк у випадку порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива.

'''''Закриття акредитива'''''

Закриття акредитива здійснюється за умов:

# закінчення терміну дії акредитива;
# отримувач грошових коштів відмовився від використання акредитива до закінчення терміну його дії, у випадку коли це зазначено в умовах акредитива;
# платником повністю або частково відкликано акредитив, у випадку коли це відкликання зазначено в умовах акредитива.

Виконуючий банк інформує банк-емітент про закриття акредитива.

Разом із закриттям аккредитива виконуючий банк зобов’язаний негайно повернути банку-емітентові невикористану суму покритого акредитива. Наступний у свою чергу, повинен здійснити зарахування повернених сум на рахунок платника.

== Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків ==
Документом, який містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати певну грошову суду, що вказана у чеку отримувачеві (чекодержателю) '''є розрахунковий чек (чек)'''.

Платником по чеку може бути лише банк, в якому на рахунку чекодавця містяться грошові кошти, котрими він вправі користуватися.
До закінчення терміну для подання чеку його відкликання не допускається. ''Видача чека не погашає грошове зобов'язання, на виконання якого він виданий.''

Цивільним кодексом України, банківськими правилами та законодавством України встановлюються порядок та умови використання чеків. У розрахунковому чеку (чеку) повинні бути зазначені усі реквізити, що визначені банківськими правилами. Якщо у чеку відстуній будь-який із реквізитів або у ньому наявні виправлення він вважається недійсним.
Законодавством України та банківськими правилами встановлено форму чека та порядок його заповнення.

'''''Здійснення оплати чека'''''

Оплата чека здійснюється за рахунок наявних на рахунку грошових коштів чекодавця.

Банківськими правилами встановлюються порядок та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків.

Чек підлягає оплаті платником за чеком при умові надання його до оплати у термін, який визначений банківськими правилами.
Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є уповноваженою особою.

У випадку здійснення оплати підробленим, викраденим або втраченим чеком, збитки покладаються на платника за чеком або чекодавця - залежно від того, із чиєї вини вони були нанесені.

'''''Інкасування чека'''''

Подання чека до банку чекодержателя на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу.

За інкасованим чеком зарахування коштів на рахунок чекодержателя здійснюється після отримання платежу від платника, у випадку коли інше не зазначено у договорі між чекодержателем та банком.

'''''Повідомлення про несплату чека та наслідки несплати чека'''''

Чекодержатель зобов’язаний поінформувати чекодавця про несплату за чеком протягом двох робочих днів, наступних за днем вчинення протесту чи рівнозначного акта.
Особа, яка не надіслала повідомлення у визначений термін, не втрачає своїх прав. Нею здійснюється відшкодування збитків, котрі настають як наслідок несповіщення про неоплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека.

Чекодержатель вправі пред'явити позов до суду при наявності відмови платника в сплаті чека. Окрім того, чекодержатель вправі вимагати за виключенням оплати суми чека також і відшкодування понесених витрат на отримання оплати, а також процентів.

''Позовна давність в один рік застосовується до вимог чекодержателя про оплату чека.''
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Порядок сплати пені за податковим зобов’язанням

2025-09-17T06:54:37Z

Iryna.burcheniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_012#Text Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n2 Закон України "Про платіжні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» 16 січня 2020 року № 466-IX]

== Поняття пені та порядок її сплати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2355 Пунктом 111.2 Податкового кодексу України] передбачено застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/ або пені. Штрафні (фінансові) санкції та/або пеня застосовуються за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

'''Податкове зобов'язання''' - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковимкодексом України та/або Митним кодексом України.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

''Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.''

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2483 статтею 131 Податкового кодексу України].

Нараховані суми пені на користь платника податку виплачуються йому в порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

== Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України ==
У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до Податкового кодексу України, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення чи умовне звільнення, та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов'язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.

Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об'єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.

Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
* при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, - перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами.

Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття контролюючим органом митної декларації на такі товари.
* при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов'язок щодо сплати митних платежів - день здійснення такого порушення.

Якщо такий день установити неможливо - строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури.
* в інших випадках - день виникнення обов'язку щодо сплати митних платежів.

У разі якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.
Проте, варто знати, що це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом встановлено вчинення кримінального правопорушення посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

== Порядок нарахування пені ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#n2457 статті 129 Податкового кодексу України] нарахування пені розпочинається у таких випадках:
* при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених Податковимкодексом України випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із Податковимкодексом України;
* при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
* при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1258 статті 50 Податкового кодексу України], - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання;
* при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного Податковимкодексом України;
* у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів;
* у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов’язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов’язання, скасовується.

Нарахування пені, крім пені, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457 підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] закінчується:
* у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
* у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
* у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
* при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Нарахування пені, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457 підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України], закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, по день закінчення.

Що стосується нарахування пені, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457 підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України], то її нарахування закінчується:
* у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань - у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов’язань;
* у разі виявлення контролюючим органом факту заниження податковим агентом податкових зобов’язань при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків - у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Для податкових агентів, які занизили податкові зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів, така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, по день закінчення.

Для податкових агентів, які виплачують оподатковувані доходи на користь інших платників податків, така пеня нараховується за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, по день настання строку погашення визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457 підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Податкового кодексу України, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457 підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України], нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457 підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2457 підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n2 Законом України "Про платіжні послуги"], з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні доручення без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

При стягненні коштів і майна платників податків - клієнтів банків, страхувальників страхових організацій або членів інших небанківських фінансових установ, утворених відповідно до закону, контролюючі органи або державні виконавці не мають права звертати стягнення на залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або фінансових установ, що сформовані відповідно до законодавства України.

== Випадки, коли пеня не нараховується, а вже нарахована пеня підлягає анулювання. Зупинення строків нарахування пені. ==
Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:
* закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
* вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;
* вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;
* вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;
* виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету;
* протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців;
* в інших випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Також, варто пам’ятати, що у разі, якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені Податковим кодексом України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Якщо ж Ви не погоджуєтеся з нарахуванням Вам пені за податковим зобов’язанням або з її сумою, то Ви можете оскаржити таке рішення контролюючого органу в судовому порядку.
Правова позиція Верховного Суду зазначена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82685554 постанові від 27.06.2019 у справі № 817/3148/14]. Суть вказаної справи полягає в тому, що платник податків, подавши у лютому звітну декларацію з податку на прибуток із некоректним податковим зобов’язанням, яке до того ж і не було сплачене у повному обсязі, виправив помилку тільки у жовтні, зменшивши суму податку до сплати. Податковий орган нарахував штрафну санкцію та пеню за період з граничного строку сплати зобов’язання за звітною декларацією до дати подачі уточнюючої декларації (вочевидь, за наслідками припинення обліку недоїмки по несплаченій сумі податкового боргу). Не погодившись із рішенням податківців щодо нарахування пені, платник податку подав судовий позов, який у першій інстанції та апеляції прийняв рішення на користь платника податків. Податковий орган подав касацію, яка також не принесла йому позитивного рішення.

Податковий орган наголошував на правомірності нарахування пені, виходячи із факту існування податкового боргу та припинення такого існування через факт погашення боргу через механізм подачі уточнюючої декларації.

Натомість суд врахував, що обставини, які зумовлюють застосування до платника податків штрафу, виникають через сам факт погашення грошового зобов’язання з простроченням строків, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів). Інакше кажучи, саме фактична сплата узгодженої суми грошового зобов’язання, включаючи дату такої сплати, є юридичним фактом, який спричинює обов’язок платника сплатити штраф.

Оскільки за положеннями ПКУ сплата податків здійснюється в грошовій формі (готівковій або безготівковій), то за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1970 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України] джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Наведене свідчить, що подання платником податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації не є формою сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу, а тому у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2436 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України], розмір яких залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки його сплати, а також застосування пені за положеннями п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Головним аргументом суду, очевидно, є той факт, що платник податків у поданому уточнюючому розрахунку зменшив суму податкового зобов’язання, відповідно, у контролюючого органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки об’єкти їх застосування (нарахування) відсутні.

Відтак, судовий орган здійснив розгляд справи по суті, застосувавши норми права до конкретної ситуації, яка свідчить про наявність/відсутність зобов’язання зі сплати податку. Проте, це не свідчить, що контролюючі податкові органи в аналогічних ситуаціях надалі керуватимуться визначеною логікою та уникатимуть застосувань штрафів та пені. Швидше за все, платникам щоразу доведеться відстоювати свою правоту у судовому порядку.

'''ВАЖЛИВО'''
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Військову агресію РФ проти України Торгово-промислова палата '''визнає форс-мажорними обставинам.''' Причому, для всіх без винятку суб’єктів господарювання. Зазначені обставини є форс-мажорними (надзвичайними, невідворотними) '''з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення.'''

Згідно частини 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено, що у випадку, коли на протязі періоду воєнного стану платник податків не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних тощо, то він буде звільнений від фінансової відповідальності (застосування штрафу та (або) пені). Але за умови, якщо у подальшому на протязі трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану, платник податку виконає свій податковий обов'язок. Інакшими словами строк виконання податкових обов'язків (сплати податків, подання декларацій, реєстрації податкових накладних тощо), що виникли з 24.02.2022 і до закінчення періоду воєнного стану, буде спливати після закінчення трьох місяців з дати припинення воєнного стану. Якщо на протязі даного строку платник податку не сплатить необхідні податки, не зареєструє податкові накладні тощо, то фінансова відповідальність буде застосовуватись на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" передбачено внесення змін до статті 129 Податкового кодексу України, згідно яких додано пункти при яких пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, а саме вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану та в інших випадках, передбачених Податковим кодексом країни.

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Спадкування майна колгоспного двору

2025-09-17T06:49:23Z

Iryna.burcheniuk: /* Спадкування майна колгоспного двору */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"]

== Колгоспний двір ==

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об’єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Втративши це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба).
Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності
часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не
втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

== Спадкування майна колгоспного двору==

Спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 стаття 1216 Цивільного кодексу]). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5691 стаття 1217 Цивільного Кодексу]).

У випадку спадкування за заповітом усі інші спадкоємці за законом усуваються від спадкування, крім осіб, які мають обов’язкову частку у спадщині, до них належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. У випадку спадкування за законом, застосовується черговість спадкування, при цьому наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5895 ст.ст. 1261-1265 Цивільного кодексу України])

В п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», судам роз’яснюється, що положення статей 17, 18 Закону України “Про власність” щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім’я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України “Про введення в дію Закону “Про власність”, загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

== Спадкування частки майна колгоспного двору ==

Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору
застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті
останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати,
частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору,
але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору,
не входить до спадкового майна.

== Строк позовної давності ==

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору,
що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний
трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на
майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення
питань землекористування.

[[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]

Забезпечення доступного іпотечного кредитування громадян України

2025-08-11T09:40:06Z

Iryna.burcheniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1780-20#Text Закон України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 року № 856 «Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” доступного іпотечного кредитування громадян України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року №856 «Про затвердження Умов забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” громадян України житлом на умовах фінансового лізингу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 «Про надання фінансової державної підтримки»]
== Що таке доступне іпотечне кредитування та перелік осіб, які можуть ним скористатися? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України 2 серпня 2022 року прийнято Постанову № 856 "Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" доступного іпотечного кредитування громадян України"], яка набула чинності 01 жовтня 2022 року. Вище зазначеною Постановою передбачено, що приватне акціонерне товариство [https://ukrfinzhytlo.in.ua/ «Українська фінансова житлова компанія»] буде забезпечувати відповідні категорії населення доступним житлом шляхом надання кредитів, забезпечених предметом іпотеки. 
'''Доступне іпотечне кредитування''' - механізм надання грошових коштів позичальнику Укрфінжитлом або уповноваженим суб’єктом відповідно до цих Умов для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням житла у розмірі та на умовах, установлених кредитним договором, забезпечення виконання зобов’язань за яким є житло або майнові права на житло, і що підлягають поверненню в порядку і строки, визначені таким кредитним договором, а також механізм компенсації Укрфінжитлом (заінтересованими сторонами) відповідно до цих Умов частини процентної ставки, першого (початкового) внеску, частини тіла за такими кредитами. 
'''Право на забезпечення доступним іпотечним кредитуванням можуть претендувати громадяни України, які належать до однієї з таких категорій:'''
# військовослужбовці Збройних Сил за контрактом, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, прокурори спеціалізованих прокуратур у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, особи рядового і начальницького складу ДСНС, співробітники Служби судової охорони, детективи, старші детективи та особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, детективи та особи начальницького складу Бюро економічної безпеки, поліцейські, а також члени сімей зазначених осіб. З метою визначення права на отримання компенсації частини процентної ставки за кредитами, виданими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Умов], до категорій осіб, зазначених у цьому підпункті, також включаються особи, які були звільнені із зазначених в абзаці першому цього підпункту посад чи втратили відповідний статус або звання в результаті отримання статусу особи з інвалідністю I або II групи внаслідок війни після отримання кредиту відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Умов], на період такої інвалідності, та не включаються члени сімей зазначених осіб.
# медичні працівники закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності;
# педагогічні працівники закладів освіти державної або комунальної форми власності;
# наукові (науково-педагогічні) працівники закладів освіти та наукових установ державної або комунальної форми власності;
# ветерани війни та члени їх сімей; учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені статтею 10 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], а також сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
# внутрішньо переміщені особи;
# інші громадяни України, які не мають у власності житлової нерухомості або у власності яких менше ніж 52,5 кв. метра для сім’ї з однієї особи (одинока особа) та додатково 21 кв. метр - на кожного наступного члена сім’ї (не враховуються об’єкти житлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації).
Доступне іпотечне кредитування громадян України здійснюється Укрфінжитлом та через уповноважені ним суб’єкти, які уклали з Укрфінжитлом генеральну угоду, в межах власних коштів Укрфінжитла та інших джерел, не заборонених законодавством. 
'''''Укрфінжитло здійснює доступне іпотечне кредитування шляхом:'''''
* надання кредитів, забезпечених предметом іпотеки, безпосередньо чи через уповноважених суб’єктів відповідно до вище зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Умов];
* залучення до співробітництва підприємств, організацій та установ для забезпечення компенсації частини процентної ставки за кредитами, забезпеченими предметом іпотеки, відповідно до укладених договорів (крім підприємств, організацій та установ, зареєстрованих в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або стосовно яких застосовано санкції відповідно до законодавства);
* викупу прав вимоги за кредитами, наданими уповноваженими суб’єктами позичальникам відповідно до вище зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Умов].
== Вимоги до предмету іпотечного кредиту та договору кредиту ==
Для того, щоб особа, яка має право на придбання доступного іпотечного житла змогла скористуватись зазначеним правом та укласти договір кредитування предмет іпотеки повинен відповідати таким вимогам:
# предмет іпотеки повинен бути розташований на території України, за винятком об’єктів житлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;;
# вартість предмета іпотеки: ''для житла'' - не повинна перевищувати оціночну вартість, визначену на підставі звіту про оцінку, проведену суб’єктом оціночної діяльності або співробітником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача; ''для майнових прав на житло'' - підтверджується документами, наданими замовником або управителем фонду фінансування будівництва або власником майнових прав на квартиру або продавцем нерухомості (довідка, офіційний лист, договір про участь у фонді фінансування будівництва, про організацію спорудження об’єкта (об’єктів) будівництва, купівлі-продажу майнових прав на житло (в тому числі купівлі-продажу деривативу, базовим активом якого визначено майнові права на житло; про відступлення прав вимоги або заміни сторони у договорі, згідно з яким набувались майнові права), інвестування в будівництво житла (інвестиційний договір) та/або купівлі-продажу чи відступлення права вимоги за інвестиційним договором, купівлі-продажу майбутнього об’єкта житлової нерухомості (перший продаж), про відступлення прав вимоги за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості тощо);
# предметом іпотеки не можуть бути: • приміщення фондів житла, призначеного для тимчасового проживання; •квартира в будинку, прийнятому в експлуатацію раніше ніж за 10 років до дати укладення договору, якщо такий об’єкт нерухомості розташований в м. Києві або в обласному центрі; •житловий будинок, прийнятий в експлуатацію раніше ніж за 10 років до дати укладення договору, якщо такий об’єкт нерухомості розташований в м. Києві або в обласному центрі; •для кандидатів, що належать до категорій осіб, визначених у підпунктах 6 і 7 пункту 3 Умов, предметом іпотеки не може бути квартира в будинку, прийнятому в експлуатацію раніше ніж за три роки до дати укладення договору іпотеки; •для кандидатів, що належать до категорій осіб, визначених у підпунктах 6 і 7 пункту 3 Умов, предметом іпотеки не може бути житловий будинок, прийнятий в експлуатацію раніше ніж за три роки до дати укладення договору іпотеки; •майнові права на житловий будинок, що будується; •житловий будинок, розташований на земельній ділянці, відмінній від земель житлової та громадської забудови; •дачний або садовий будинок.
У разі, якщо предмет іпотеки відповідає наведеним критеріям, то договір кредиту, які видаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text «Умов забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” доступного іпотечного кредитування громадян України»] '''''повинні відповідати таким вимогам:''''' 
1) процентна ставка становить 7 відсотків річних. 
Умовами договору передбачається компенсація процентної ставки до 3 відсотків річних для категорій осіб, визначених у підпунктах 1-4 пункту 3 вище зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Умов]. 
Перевірка належності позичальника до категорій громадян, визначених у підпунктах 1-4 пункту 3 Умов, здійснюється уповноваженим суб’єктом щокварталу та передує виставленню рахунка на сплату місячних платежів позичальником; 
2) умовами кредитного договору може бути передбачено застосування штрафних санкцій за кредитом у разі невиконання або порушення позичальником умов кредитного договору та/або договору іпотеки; 
3) відповідно до порядку погашення кредиту та відсотків за ним ануїтет або погашення основного боргу здійснюється рівними частинами і нарахування процентів щомісяця; 
4) максимальний строк кредиту - 240 місяців; 
5) мінімальний перший (початковий) внесок сплачує позичальник у розмірі не менш як 20 відсотків вартості предмета іпотеки; 
6) для розрахунку суми кредиту: 
вартість 1 кв. метра загальної площі житла або майнових прав на житло не повинна перевищувати граничну вартість 1 кв. метра житла або майнових прав на житло. Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла або майнових прав на житло для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова не може перевищувати опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України, визначену Мінінфраструктури та збільшену у два рази, для міст з населенням понад 300 тис. осіб, обласних центрів, а також населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж м. Києва та обласних центрів, - у два рази, для міст та інших населених пунктів з населенням до 300 тис. - 1,75 раза у відповідному регіоні; 
нормативна площа квартири або майнових прав на житло, що надається для сім’ї з однієї особи (одинока особа), становить не більше ніж 52,5 кв. метра загальної площі та додатково 21 кв. метр - на кожного наступного члена сім’ї;

нормативна площа житлового будинку, що надається для сім’ї з однієї особи (одинока особа), становить не більше ніж 62,5 кв. метра загальної площі та додатково 21 кв. метр - на кожного наступного члена сім’ї. 
Сума перевищення граничної вартості 1 кв. метра та нормативної площі житла або майнових прав на житло покривається позичальником за рахунок першого внеску; 
7) комісії за надання та/або обслуговування кредиту сукупно за весь строк дії кредитного договору повинні становити не більш як 0,5 відсотка суми наданого кредиту, для кредитних договорів, укладених починаючи з 1 вересня 2023 р., - не більш як 1 відсоток суми наданого кредиту; 
8) житло, яке є предметом іпотеки, обов’язково підлягає страхуванню позичальником від ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження на повну оціночну вартість. За бажанням позичальника предмет іпотеки може бути додатково застрахований від ризиків пошкодження житла внаслідок бойових дій; 
9) страховий тариф за договором страхування предмета іпотеки не повинен перевищувати: 
0,25 відсотка на рік вартості предмета іпотеки; 
у разі страхування додаткових ризиків пошкодження житла внаслідок воєнних дій - 1 відсоток на рік вартості предмета іпотеки; 
10) позичальник несе витрати пов’язані з оформленням права власності на житло (під час придбання), страхуванням предмета іпотеки, оцінкою вартості предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності та послугами нотаріуса; 
11) інші комісії кредитора, а також зобов’язання позичальника придбавати інші сторонні послуги, що призводять до удорожчання кредиту і не є обов’язковими згідно із законодавством або суті кредитної угоди, не допускаються; 
12) відповідність замовника будівництва вимогам, установленим внутрішніми нормативними документами уповноваженого суб’єкта, а також наявність дозвільних документів щодо об’єкта будівництва, виданих відповідно до законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності, та державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об’єкт, відповідно до внутрішніх нормативних документів уповноваженого суб’єкта. 
'''''Перевірку на відповідність вище зазначених вимог проводить уповноважений суб’єкт.'''''
== Порядок складання заявки на укладання договору кредиту та вимоги до кандидатів ==
Для отримання права на укладання договору іпотечного кредитування кандидат подає кредитору (Укрфінжитло або уповноважений суб’єкт, з яким Укрфінжитлом укладено генеральну угоду) в електронній формі засобами [https://eoselia.diia.gov.ua/ Єдиного державного веб-порталу електронних послуг], зокрема з використанням мобільного додатка [https://diia.gov.ua/ Порталу Дія], відповідну заяву, яка повинна містити відомості зазначені в пункті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” доступного іпотечного кредитування громадян України" від 02.08.2022 року № 856.] 
'''До заяви додаються:'''
* сформована засобами Порталу Дія довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за останні шість місяців за інформацією, наявною в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків на момент заповнення заяви;
* індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-7, сформовані засобами Порталу Дія, за останні десять років на момент заповнення заяви.
* відомості про склад сім’ї у разі коли у кандидата є повнолітні члени сім’ї, заява подається за згодою кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення їх у розрахунок кредиту, яка підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в заяві під час її формування.
* сформована заява з накладеним електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, шляхом електронної інформаційної взаємодії до кредитора, обраного кандидатом. 
'''''Для отримання кредиту відповідно до вище зазначених Умов кандидат повинен відповідати таким вимогам:''''' 
1) бути громадянином України та належить до категорій осіб, визначених у пункті 3 вище зазначених Умов; 
2) досягти 18 років на момент підписання кредитного договору. Вік кандидата на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором не повинен перевищувати 70 років; 
3) кандидат та члени його сім’ї (у разі, коли вони виступають поручителями за кредитним договором) є платоспроможними та мають можливість здійснювати платежі з погашення та обслуговування кредиту. 
Аналіз платоспроможності кандидата щодо розміру боргового навантаження, достатності доходу та його кредитної дисципліни проводиться уповноваженим суб’єктом відповідно до їх внутрішніх нормативних документів; 
4) У власності кандидата та членів його сім’ї має бути менше ніж 52,5 кв. метра загальної площі житлової нерухомості для сім’ї з однієї особи (одинока особа) та додатково 21 кв. метр - на кожного наступного члена сім’ї (не враховуються об’єкти житлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації); 
5) кандидат та повнолітні члени його сім’ї після досягнення повноліття не отримували виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення від органів державної влади або органів місцевого самоврядування відповідно до:

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#n35 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#n33 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#n33 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#n30 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”
* а також одноразову грошову допомогу сім’ям загиблих осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n5 пункті 1] постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану”.

кандидат та повнолітні члени його сім’ї не мають діючих та/або припинених договорів, погашених кредитів), укладених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2022-%D0%BF#Text Умовами], а також відповідно до:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#Text Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки”],
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2021-%D0%BF#Text Умов забезпечення приватним акціонерним товариством “Українська фінансова житлова компанія” громадян України житлом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. № 856],
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/88-2004-%D0%BF#Text Порядку кредитування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 88],
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-2018-%D0%BF#Text Порядку забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань житлом на умовах фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1201],
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584-2001-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 р. № 584 “Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла”],
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/453-2008-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 р. № 453,]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2011-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 488 “Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”],
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980-2019-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 980.]
6) кандидат та члени його сім’ї не належать до осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України “Про санкції”, або осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів) відповідно до Закону України “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”. 
'''''Кандидат забезпечує достовірність поданої інформації.''''' 
За результатами розгляду заяви, поданої в електронній формі, кредитор надсилає кандидату засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, інформаційне повідомлення з пропозицією щодо доступного іпотечного кредитування. 
'''''Після отримання інформаційного повідомлення з пропозицією щодо доступного іпотечного кредитування кандидат особисто звертається до обраного кредитора для подальшого оформлення іпотечного кредитування.''''' 
У разі наявності додаткових обставин, зокрема наявність поручителя, доходів кандидата та осіб, які входять до членів його сім’ї, інформація про які відсутня в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (зокрема закордонні грошові перекази, дивіденди від цінних паперів) тощо, що можуть вплинути на зміну умов доступного іпотечного кредитування, кандидат особисто звертається до обраного кредитора з метою перегляду таких умов. 
'''Увага!''' Після розгляду додатково поданих документів кредитор може прийняти рішення про зміни умов доступного іпотечного кредитування. 
Інформаційне повідомлення щодо отримання доступного іпотечного кредитування на умовах, визначених кредитним договором, надсилається позичальнику засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія. 
Інформаційна взаємодія здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів. 
У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням каналів зв’язку системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів інформаційна взаємодія суб’єктів інформаційних відносин може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
== Див. також ==
* [[Договір іпотеки]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад‎]]

Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності

2025-07-07T08:57:31Z

Iryna.burcheniuk: /* Визначення поняття «шкода завдана у стані крайньої необхідності» та її ознаки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Визначення поняття «шкода завдана у стані крайньої необхідності» та її ознаки ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5486 частини 1 статті 1171 Цивільного кодексу України], шкода завдана у стані [[Крайня необхідність|крайньої необхідності]] – це шкода, завдана особі у зв´язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.

Отже:
# шкода при крайній необхідності завдається для усунення небезпеки, що загрожувала іншій фізичній або юридичні особі. Тобто заподіювач шкоди здійснює дії не лише в своїх інтересах, айв інтересах третіх осіб;
# особа у стані крайньої необхідності завдає шкоди з метою усунення реальної небезпеки, тобто небезпеки, яка існувала в момент виникнення крайньої необхідності;
# небезпека інтересам, що охороняються законом, може бути створена природними явищами (повінню, землетрусом, заметіллю, похолоданням та іншим стихійним лихом), будь-якими діями чи бездіяльністю людей, технічними факторами (помилкою технічних пристроїв, їх виходом з ладу, порушенням роботи технічних, автоматизованих та інших систем, аваріями), фізіологічним (біологічним) станом інших людей (наприклад, необхідність надання термінової медичної допомоги особі, яка знаходиться в небезпечному для життя стані внаслідок аварії, різкого загострення хвороби), поведінкою тварин;
# крайня необхідність відсутня, якщо шкода вже завдана (крім випадку часткового завдання шкоди, тобто, коли існує загроза її подальшого спричинення);
# крайня необхідність має місце, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами.

'''До ознак крайньої необхідності можна віднести:'''
# завдання шкоди в результаті вчинення певних дій. Тобто поведінка у стані крайньої необхідності завжди є активною;
# дії у стані крайньої необхідності спрямовані на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам та інтересам іншої фізичної або юридичної особи. Фактично у стані крайньої необхідності особа діє на користь якоїсь третьої (фізичної або юридичної) особи, правам та інтересам якої загрожує небезпека. Небезпека може бути викликана як діями людини, так і будь-якими нелюдськими факторами, наприклад стихійним лихом, поведінкою тварин, порушенням роботи технічних пристроїв та систем тощо;
# неможливість усунути небезпеку, що загрожувала правам та інтересам особи іншими засобами. Тобто лише завдання шкоди дозволяло відвернути таку небезпеку.
== Відшкодування завданої шкоди ==
'''За загальним правилом, шкода заподіяна у стані крайньої необхідності, відшкодовується особою, яка її заподіяла.'''
Проте, на відміну від кримінального законодавства, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5486 статті 1171 Цивільного кодексу України] не вимагає, щоб завдана шкода за розміром не перевищувала шкоду відвернену. Тобто для цивільно-правового регулювання важливо досягнення результату — усунення небезпеки.

'''Враховуючи конкретні обставини, суд може покласти обов'язок відшкодування шкоди на:'''
# особу, в інтересах якої діяв заподіювач;
# зобов'язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці;
# звільнити цих осіб від відшкодування шкоди повністю;
# звільнити цих осіб від відшкодування шкоди частково.
''Водночас, особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.''
== Див. також ==
* [[Крайня необхідність]]
* [[Необхідна оборона. Особливості кримінально-правового регулювання]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Порядок використання і охорони земель авіаційного транспорту

2025-07-07T07:36:57Z

Iryna.burcheniuk: /* Склад земель авіаційного транспорту */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text Повітряний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]

== Склад земель авіаційного транспорту ==

До складу земель авіаційного транспорту відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n572 статті 72 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n263 статті 33 Закону України "Про транспорт"] належать землі під:
# аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;
# вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;
# ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;
# службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

== Порядок використання земель аеропортів (аеродромів) та приаеродромної території ==

Порядок використання земель аеропортів (аеродромів) зазначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n693 статті 74 Повітряного кодексу України]. Так землі аеродрому можуть використовуватися тільки з метою забезпечення аеродромної діяльності. У випадку використання даних земель для проведення заходів тимчасового характеру необхідно отримати погодженням від власника аеродрому та уповноваженого органу з питань цивільної авіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n693 пункт 4 статті 74 Повітряного кодексу України]).

Дані земельні ділянки, що перебувають у державній чи комунальній власності та є необхідним для функціонування аеропортів (аеродромів), можуть надаватись в користування підприємствам, установам та організаціям, що провадять авіаційну та неавіаційну діяльність, відповідно до Земельного кодексу України([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n693 пункт 2 статті 74 Повітряного кодексу України]).

На території аеропорту,з метою забезпечення узгодженої роботи всіх суб'єктів авіаційної діяльності,встановлюються земельні сервітути, які здійснюються у найменш обтяжливий спосіб, для власника земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n693 пункт 3 статті 74 Повітряного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земель аеропорту, провадиться відповідно до Земельного кодексу України.

У випадку земель приаеродромної території то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n572 частини 2 статті 72 Земельного кодексу України] - запроваджується особливий режим використання земель. Так на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n645 пункт 2 статті 69 Повітряного кодексу України]).

До такої діяльності належать:
# будівництво, вибухові роботи;
# діяльність, що сприяє скупченню птахів;
# установлення радіовипромінювальних пристроїв;
# роботи, пов'язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір;
# роботи, пов'язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів;
# діяльність, пов'язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому;
# будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.

Важливо зазначити, що у відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n645 пункт 9 статті 69 Повітряного кодексу України] на відстані до 15 кілометрів від меж аеродрому забороняється відкрите складування харчових відходів, розміщення звалищ, спорудження або розбудова споруд, які сприяють масовому скупченню птахів і можуть створювати загрозу для повітряного руху.

== Відповідальність за порушення законодавства щодо земель авіаційного транспорту ==

На сьогодні не існує чітко визначеної відповідальності за порушення законодавства щодо земель авіаційного транспорту, проте виходячи із положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1769 статті 87] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872 статті 211 Земельного кодексу України], можна зробити висновки, про те, що у разі виявлення порушень у використанні земель авіаційного транспорту громадяни та юридичні особи нестимуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Звернення стягнення на предмет застави

2025-07-07T06:55:25Z

Iryna.burcheniuk: /* Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2956 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#o165 Закон України "Про заставу"]

== Загальні положення ==
'''Застава''' - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Застава є одним із найбільш поширених способів забезпечення виконання зобов'язань, що обумовлено її речово-правовим характером: при виникненні заставних правовідносин кредитору (заставодержателю), як правило, чітко відомо, на яке майно він зможе звернути стягнення у разі невиконання боржником (заставодавцем) основного зобов'язання, забезпеченого заставою. Значно рідше у заставу передається майно, право на яке заставодавець набуде в майбутньому ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2897 частина друга статті 576 Цивільного кодексу України]). Отже, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

== Предмет застави ==
Предметом застави є майно, в тому числі річ, цінні папери та майнові права. При цьому майно як предмет застави має володіти наступними ознаками:

# воно може бути відчужене заставодавцем;
# на нього може бути звернене стягнення.

За загальним правилом заміна предмета застави здійснюється заставодавцем лише за згодою заставодержателя. Згода заставодержателя не вимагається, якщо це передбачено договором або законом. Так, при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n164 частина друга статті 40,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n172 стаття 43 Закону України "Про заставу"]).

Предметом застави не можуть бути:
* культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
* пам'ятки культурної спадщини, занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#n20 Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації];
*вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;
*не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації, за виключенням їх товарів в обороті або в переробці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n22 стаття 4 Закону України "Про заставу"]);
*гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"].

== Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою ==
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2956 стаття 589 Цивільного кодексу України]).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки застава є видом (способом) забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, підставою для звернення стягнення на предмет застави є невиконання даного зобов'язання. Даною нормою уточнюється правило [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n108 частини першої статті 20 Закону України "Про заставу"], за яким заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

== Звернення стягнення на предмет застави ==
За рахунок заставленого майна заставоутримувач має право вдовольнити свої вимоги у повному обсязі, який визначається на момент вдоволення: відсотки, відшкодування збитків, неустойка, необхідні витрати по утриманню заставленого майна, витрати по стягненню. Якщо сума, отримана від продажу заставленого майна, не є достатньою для покриття вимог кредитора, він має право отримати задоволення з вартості іншого майна боржника, але вже у порядку черги, якщо інше не передбачено законом або угодою сторін. Сума, що залишається після задоволення вимог кредитора, повертається власнику заставленого майна.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. [[Порядок реалізації арештованого майна|Реалізація заставленого майна]], на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено законом чи договором.

'''Таким чином, звернення стягнення на предмет застави можливе у таких формах:'''
# за рішенням суду;
# на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# за договором про задоволення вимог заставодержателя.

== Позасудове звернення стягнення на предмет застави ==
Позасудове, тобто, без санкції суду, звернення стягнення на предмет застави. Способами такого звернення стягнення є:
* передача майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому законодавством України;
* продаж заставодержателем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
* відступлення заставодержателю права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
* переказ заставодержателю відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

== Див. також ==

* [[Застава земельних ділянок або прав на них]]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Звернення стягнення на предмет застави

2025-07-07T06:51:34Z

Iryna.burcheniuk: /* Предмет застави */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2956 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#o165 Закон України "Про заставу"]

== Загальні положення ==
'''Застава''' - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Застава є одним із найбільш поширених способів забезпечення виконання зобов'язань, що обумовлено її речово-правовим характером: при виникненні заставних правовідносин кредитору (заставодержателю), як правило, чітко відомо, на яке майно він зможе звернути стягнення у разі невиконання боржником (заставодавцем) основного зобов'язання, забезпеченого заставою. Значно рідше у заставу передається майно, право на яке заставодавець набуде в майбутньому ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2897 частина друга статті 576 Цивільного кодексу України]). Отже, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

== Предмет застави ==
Предметом застави є майно, в тому числі річ, цінні папери та майнові права. При цьому майно як предмет застави має володіти наступними ознаками:

# воно може бути відчужене заставодавцем;
# на нього може бути звернене стягнення.

За загальним правилом заміна предмета застави здійснюється заставодавцем лише за згодою заставодержателя. Згода заставодержателя не вимагається, якщо це передбачено договором або законом. Так, при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n164 частина друга статті 40,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n172 стаття 43 Закону України "Про заставу"]).

Предметом застави не можуть бути:
* культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
* пам'ятки культурної спадщини, занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#n20 Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації];
*вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;
*не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації, за виключенням їх товарів в обороті або в переробці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n22 стаття 4 Закону України "Про заставу"]);
*гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"].

== Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою ==
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2956 стаття 589 Цивільного кодексу України]).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки застава є видом (способом) забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, підставою для звернення стягнення на предмет застави є невиконання даного зобов'язання. Даною нормою уточнюється правило [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 частини першої статті 20 Закону України "Про заставу"], за яким заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

== Звернення стягнення на предмет застави ==
За рахунок заставленого майна заставоутримувач має право вдовольнити свої вимоги у повному обсязі, який визначається на момент вдоволення: відсотки, відшкодування збитків, неустойка, необхідні витрати по утриманню заставленого майна, витрати по стягненню. Якщо сума, отримана від продажу заставленого майна, не є достатньою для покриття вимог кредитора, він має право отримати задоволення з вартості іншого майна боржника, але вже у порядку черги, якщо інше не передбачено законом або угодою сторін. Сума, що залишається після задоволення вимог кредитора, повертається власнику заставленого майна.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. [[Порядок реалізації арештованого майна|Реалізація заставленого майна]], на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено законом чи договором.

'''Таким чином, звернення стягнення на предмет застави можливе у таких формах:'''
# за рішенням суду;
# на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# за договором про задоволення вимог заставодержателя.

== Позасудове звернення стягнення на предмет застави ==
Позасудове, тобто, без санкції суду, звернення стягнення на предмет застави. Способами такого звернення стягнення є:
* передача майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому законодавством України;
* продаж заставодержателем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
* відступлення заставодержателю права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
* переказ заставодержателю відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

== Див. також ==

* [[Застава земельних ділянок або прав на них]]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги

2025-05-09T06:49:10Z

Iryna.burcheniuk: /* Строк дії та вартість посвідчення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#Text Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673 "Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#Text Указ Президента України від 29.06.2001 № 476 "Про почесні звання України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-21#Text Наказ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 18.05.2021 № 253 "Про затвердження форми заяви для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї"]
== Поняття "багатодітна сім’я" ==
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.

До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

== Підтвердження статусу багатодітної сім'ї ==
Документом, що підтверджує статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Законом України "Про охорону дитинства"], є відповідне '''''посвідчення'''''.
=== Куди звернутися ===
Посвідчення видаються '''структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських (міст обласного значення), районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і центрами надання адміністративних послуг одному''' з батьків незалежно від місця проживання '''протягом десяти робочих днів''' з дати подання заяви.

Заява для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається одним із батьків структурному підрозділу/виконавчому органу, що видає посвідчення, або центру надання адміністративних послуг за формою, затвердженою Мінсоцполітики, одним із таких способів:

* ''у паперовій формі'' - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред’являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус) або надсилання поштою (реєстрованим поштовим відправленням);
* ''в електронній формі'' - через [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний веб-портал електронних послуг,] у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (ідентифікація особи при цьому здійснюється з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг);
* ''в усній формі'' - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред’являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус).

=== Які подати документи для отримання посвідчення ===
У '''заяві''' зазначаються відомості:

# прізвища, імена та по батькові батьків;
# місце і дата народження;
# серія та номер паспорта громадянина України;
# унікальні номери запису особи (за наявності) в Єдиному державному демографічному реєстрі;
# відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають про це відмітку в паспорті або які не є громадянами України);
# прізвища, імена, по батькові, місце і дата народження дітей, їх унікальні номери запису особи в Єдиному державному демографічному реєстрі та відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

'''''До заяви додаються:'''''

- одна фотокартка (кольорова або чорно-біла) розміром 30 × 40 міліметрів;

- копія свідоцтва про народження дитини або довідки із закладу освіти. Такі документи подаються за умови їх легалізації, якщо інше не передбачено законом та міжнародним договором України, та з перекладом на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально (''у разі народження дитини або навчання особи віком від 18 до 23 років за денною формою навчання за межами України'');

- один із документів, що підтверджують факт виховання дитини одним із батьків (копія рішення суду із зазначенням місця проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу; витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання заявника та дитини, у паперовій або електронній формі (''у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу'');

- ''у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу''- витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання заявника та дитини, у паперовій або електронній формі; копія судового наказу/рішення суду про стягнення аліментів, у якому зазначено місце проживання дитини; копія висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України; копія акта обстеження умов проживання, виданого службою у справах дітей; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія рішення суду про позбавлення батька чи матері батьківських прав, визнання батька (матері) недієздатним (недієздатною), безвісти відсутнім (відсутньою); копія свідоцтва про смерть батька чи матері; копія свідоцтва про народження дитини ''- у разі внесення до актового запису цивільного стану змін у зв’язку з усиновленням такої дитини'');

- у разі продовження строку дії посвідчення, якщо дитина навчається за денною формою навчання у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, довідка про підтвердження зарахування до закладу освіти або про переведення на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (інформація підтверджується заявником кожного семестру, до закінчення закладу освіти, але не довше ніж до досягнення особою 23 років).

-копії свідоцтв про народження дітей;

-копія свідоцтва про шлюб (не стосується батьків, які не перебувають у шлюбі);

-копії сторінок паспорта громадянина України кожного з батьків із даними про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату видачі паспорта;

-копія посвідки на постійне проживання батьків, якщо вони є іноземцями або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відомості, необхідні для оформлення посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, можуть також перевірятись у порядку електронної інформаційної взаємодії з державними електронними інформаційними ресурсами за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

У разі відсутності необхідної інформації у реєстрах та базах даних заявнику протягом двох робочих днів надсилається повідомлення (у тому числі в електронній формі - за його бажанням) з переліком документів, які необхідно подати у паперовій формі структурному підрозділу/виконавчому органу або центру надання адміністративних послуг для підтвердження відомостей, необхідних для оформлення посвідчень, та зазначенням причини неотримання такої інформації на запит.

'''У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану''' заява про продовження строку дії посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається в ''довільній формі одним із батьків'' структурному підрозділу/виконавчому органу, що видає посвідчення, або центру надання адміністративних послуг за ''місцем фактичного перебування.''

Для '''продовження''' строку дії посвідчення заявник пред’являє:

# документ, що посвідчує особу;
# свідоцтво про народження дитини або е-свідоцтво про народження, або довідку із закладу освіти - у разі народження дитини або навчання особи віком від 18 до 23 років за денною формою навчання за межами України;
# довідки про підтвердження зарахування до закладу освіти або про переведення на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (інформація підтверджується заявником кожного семестру до закінчення закладу освіти, але не довше ніж до досягнення особою 23 років) - у разі навчання дитини за денною формою навчання у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

''До заяви додаються:''

# оригінали посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, строк дії яких підлягає продовженню;
# фотокартка (кольорова або чорно-біла) розміром 30 × 40 міліметрів (за наявності). У разі відсутності фотокартки посвідчення дійсне за наявності документа, що посвідчує особу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-21#n13:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%0A%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97 Форма заяви для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї]

=== Строк дії та вартість посвідчення ===
Посвідчення видається '''''безоплатно''''', строк дії якого визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї.

Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видається з 6 років.

Для продовження строку дії посвідчень структурному підрозділу/виконавчому органу, центру надання адміністративних послуг подаються копії свідоцтв про народження дітей та/або довідка із закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (''для осіб від 18 до 23 років, якщо вони навчаються за денною формою навчання'').

Якщо особа бажає підтвердити відомості, зазначені у заяві, без використання певної інформаційної системи або не надає згоди на обробку її персональних даних, до заяви додаються документи, що підтверджують зазначені відомості.

До заяви, крім документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF#n13 пунктом 3-2 Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім'ї], додаються копії:

свідоцтв про народження дітей;

свідоцтва про шлюб (не стосується батьків, які не перебувають у шлюбі);

копії сторінок паспорта громадянина України кожного з батьків із даними про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату видачі паспорта;

посвідки на постійне проживання батьків, якщо вони є іноземцями або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.

== Пільги для багатодітної сім’ї ==
Багатодітній сім'ї надаються пільги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n122 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб (площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
* позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів. 

{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].
|}
== Пільги дітям з багатодітних сімей ==
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n122 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
* безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
* безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"] (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел);
* студентам з багатодітних сімей призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога;
* 50% плати за перебування та харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, звільняються від плати за перебування та харчування дітей у цих закладах (пункт 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]);
* право на безоплатне здобуття позашкільної освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n287 стаття 26 Закону України "Про позашкільну освіту"]);
* перевага в отриманні пільгового кредиту для здобуття дітьми вищої освіти ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673 "Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]).
== Додаткові пільги ==
Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку).

Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#n41 абзац другий частини першої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]).
== Житлове забезпечення ==
Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]).

Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»])
== Право на отримання щорічної додаткової відпустки ==
Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran214#n214 стаття 19 Закону України «Про відпустки»]).
== Почесне звання України "Мати-героїня" ==
Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#Text Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476]).
== Див. також ==
* [[Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]]
* [[Кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Договір дарування

2025-05-08T11:54:14Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 Цивільного кодексу України] внесено пункт 19 такого змісту, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії.
|}
== Загальні положення ==
'''Договір дарування''' - це домовленість, за якою одна сторона (''дарувальник'') передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (''обдаровуваному'') безоплатно майно (дарунок) у власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541 частина перша статті 717 ЦК України]).

Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).

Момент набуття права власності за договором визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 стаття 334 ЦК України], залежно від предмету договору. Тобто право власності на майно за договором, який підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]], виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державній реєстрації]], виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
== Предмет договору дарування==
Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується.

Дарунком можуть бути рухомi речi, в тому числi грошi та цiннi папери, а також нерухомi речi, а також майновi права, якими уже володiє дарувальник, а також тi, якi можуть виникнути у нього у зв’язку iз здiйсненням права iнтелектуальної власностi, та iншi права.
== Сторони договору ==
Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний, а саме: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада.

'''Юридичні особи''' виступають сторонами у договорі дарування в межах своєї спеціальної дієздатності - договiр дарування мiж юридичними особами, якi займаються пiдприємницькою дiяльнiстю, не допускається, якщо право дарування прямо не передбачене у статутi дарувальника. Тобто, юридичні особи можуть бути сторонами у договорі дарування тільки у випадках, коли ці договори не суперечать їх меті та предмету діяльності, передбаченому в установчих документах або положеннях про них. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.

Укладати договір дарування може також '''представник дарувальника''' на основі письмового уповноваження - довіреності. Однак, якщо у довіреності на укладання договору дарування не встановлено імені обдаровуваного, така довіреність є нікчемною.

'''Важливо!''' Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n378 частина друга статті 68], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3553 частина друга статті 720 ЦК України]).

Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному.

== Форма договору ==
{| class="wikitable"
|-
| Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення || може бути укладений усно
|-
|[[Договір дарування нерухомого майна|Договір дарування нерухомої речі]] || укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню з наступною [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державною реєстрацією]]
|-
| Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому || укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним
|-
|Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність || укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
|-
| Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян || укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню
|-
|}
== Посвідчення договору дарування нерухомого майна==
Посвідчення правочинів щодо дарування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Орієнтовний перелік документі, що є необхідним для посвідчення договору дарування:
* документи, що посвідчують осіб (наприклад, паспорт) та реєстраційні номерт облікових карток платників податків обох сторін договору;
* оригінал правовстановлюючого документу на нерухомість (документ, який засвідчує, що дарувальник є власником майна);
* довідка про осіб, які зареєстровані у будинку, квартирі;
* якщо право власності на квартиру, житловий будинок виникло до 2013 року, необхідно одержати довідку про те, що станом на 01 січня 2013 року нерухомість належала дарувальнику (як правило, в бюро технічної інвентаризації);
* технічний паспорт на житло;
* звіт про оцінку нерухомого майна;
* витяг з [https://e.land.gov.ua/services Державного земельного кадастру] (якщо предметом договору є земельна ділянка чи житловий будинок, який розташований на ній);
* свідоцтво про шлюб та письмова згода другого з подружжя, якщо нерухомість була придбана в шлюбі;
* рішення суду або свідоцтво про розлучення, якщо нерухомість була придбана в шлюбі, але в даний момент подружжя вже розірвало шлюб;
* свідоцтво про смерть, якщо квартира, житловий будинок тощо були придбані в шлюбі, але однин із подружжя помер;
* свідоцтво про народження дитини та дозвіл органу опіки та піклування, якщо обдаровуваний є неповнолітнім або неповнолітня дитина має право на користуватися цим житлом (зареєстрована в ньому);
* документи, що засвідчують родинні відносини між особами першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, зокрема й усиновлені, рідні брати/сестри, бабусі, дідусі, онуки) - для звільнення від сплати податку та військового збору).

== Прийняття дарунка ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3561 статті 722 ЦК України] право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

'''Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.'''

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Дарувальник ||
* скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу;
* відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився;
* вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання;
* вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від бдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок;
* вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов'язку на користь третьої особи;
* зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей;
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
* зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову,культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
||
* повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості. Які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб;
* відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком у випадку, якщо дарувальнику було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного.

|-
| Обдаровуваний ||
* зажадати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини;
* у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов'язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості;
* право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.
||
* обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення, тощо);
* у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, -відшкодування його вартості;
* у разі розірвання договору дарування зобов'язаний повернути дарунок у натурі.
|}
== Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3566 статті 723 ЦК України] договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.
== Підстави припинення договору ==
♦ відмова однієї зі сторін; ♦ у випадку смерті однієї із сторін до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому; ♦ недійсність договору; Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.

Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування,

♦ розірвання договору:
* на вимогу дарувальника:
# щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
# якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
# якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
# якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

* на вимогу обдаровуваного у випадках визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статтею 651 ЦК України].
У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - компенсація його вартості.
=== Позовна давність===
До вимог про розірвання договору дарування застосовується '''позовна давність в один рік.'''
== Зразок договору ==
[[Файл:Примірний зразок договору дарування.docx|міні|Примірний зразок договору дарування]]
== Судова практика ==
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/81234647?fbclid=IwAR2loUcKky7EPLn6Lvwylk9lG8jXSm599nQDKaU5FYqwo3w9qvLooqrZkhU Рішення Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № № 522/9562/16-ц] щодо визнання недійсним договору дарування вчиненого під впливом помилки (позивач є особою похилого віку, яка за станом здоров'я потребує стороннього догляду, укладаючи договір дарування квартири зі своїм сином, помилилась щодо правової природи правочину, прав та обов'язків, які виникнуть після його укладення між сторонами.).
== Див. додатково ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Договір дарування нерухомого майна]]
* [[Розірвання договору дарування]]
* [[Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]

[[Категорія: Договір дарування]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення

2025-04-11T07:36:38Z

Iryna.burcheniuk: /* Строки виплати вихідної допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
== Вихідна допомога ==
'''''Вихідна допомога''''' - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов'язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав.

Вихідна допомога не належить до компенсаційних виплат, які, для прикладу, виплачуються при переведенні на роботу в іншу місцевість.
== Розмір вихідної допомоги ==
Розмір вихідної залежить від обставин, за якими припиняється трудовий договір, та розміру середнього заробітку працівника або його конкретний заробіток у двотижневий період перед звільненням.

'''''Вихідна допомога призначається''''':

'''Вихідна допомога у розмірі не менше одного середньомісячного заробітку виплачується у наступних випадках:'''
* відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 пункт 6 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України);
* зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України]);
* виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану його здоров’я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 2 частини 1 статті 40 КЗпП України]);
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 6 частини 1 статті 40 КЗпП України]).
'''Вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат виплачується у наступних випадках:'''
* у разі призову або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 статті 119 КЗпП України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 пункт 3 частини 1 статті 36 КЗпП України]).
'''Вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку виплачується у наступних випадках:'''
* порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 статті 38 і 39 КЗпП України])
'''Вихідна допомога у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку виплачується у наступних випадках:'''
* у разі припинення повноважень посадових осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП України]).
== Порядок обчислення ==
Розрахунок вихідної допомоги здійснюється відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100], виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.

Працівнику, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

'''У разі якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював''', то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігалася заробітна плата або зберігалася частково, виключається з розрахункового періоду. До такого часу належать періоди, коли:
* працівник із незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (наприклад, наказом по підприємству працівника переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);
* був оформлений простій не з вини працівника;
* працівнику надавалась відпустка без збереження заробітної плати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 статей 25 і 26 Закону України "Про відпустки"] тощо.
Нарахування вихідної допомоги провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати шляхом множення середньоденного заробітку на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
== Строки виплати вихідної допомоги ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статтею 116 КЗпП України] при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Договір між подружжям, яке розлучається

2025-04-11T07:26:40Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Загальні відомості ==
Як вбачається зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n333 статті 64 Сімейного кодексу України], дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 
До договорів подружжя, що знайшли своє безпосереднє закріплення в законодавстві, належать:
* договори дружини та чоловіка щодо їхнього майна;
* договори дружини та чоловіка про надання взаємного утримання;
* договори про утримання дітей.
Данні договори можуть бути закріпленні подружжям в єдиному договорі.
== Істотні умови договору між подружжям, яке розлучається ==
До істотних умов договору відноситься:

# Домовленість про те, з ким із них будуть проживати діти,
# Яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо,
# Умови здійснення права на особисте виховання дітей.
# Розмір аліментів, який буде сплачувати той з батьків , хто не проживає разом з дитиною. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Також у договорі подружжя може обумовити питання щодо поділу майна подружжя. Під час укладення договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та вартість. У договорі зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя, яким чином буде здійснюватися та оформлятися (у разі потреби) передача майна, терміни його передачі тощо.

Ще одним пунктом договору подружжя може обумовити питання про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів.

'''Договір між подружжям, що розлучається укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

''Умови цього правочину не можуть порушувати особисті та майнові права дитини, що встановлені законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами, які ратифіковані Верховною Радою України. ''

== Підстави розірвання договору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 частини першої статті 651 Цивільного кодексу України] розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

== Див. також ==
* [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину]]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов'язків

2025-03-24T11:25:47Z

Iryna.burcheniuk: /* Розгляд документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок */

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Наказ Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження "Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження»]
==Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів)==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225], визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1144 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України], реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Підставами неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:

- посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

- юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально
==Порядок підтвердження неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкового агента)==
Платники податків – фізичні особи, зокрема самозайняті особи, які на момент виконання податкового обов’язку (подання податкової звітності, сплати податків та зборів тощо), визначеного Податковим Кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не можуть його виконати, застосовують спеціальні правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання такими платниками податкового обов’язку, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#n17 Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженим] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225] (далі Порядок №225).

Підставами неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2287 102.6.1 – 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового Кодексу України], є:
# перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
# перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, або у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ступінь поранення визначає комісія);
# перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), захворюванням, одержаними в результаті бойових дій і пов’язаних із ними нещасних випадків внаслідок бойових дій або внаслідок насильства збройними формуваннями Російської Федерації щодо громадян України у районі бойових дій або тимчасової окупації;
#призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію»,] затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#Text Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»,] або перебування в підрозділах територіальної оборони;
#належність до працівників правоохоронних органів, військовослужбовців або працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міноборони, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ДСНС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
#втрата/відсутність (смерть, визнання безвісно відсутнім тощо) осіб, на яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 абзацу другого пункту 179.6 статті 179 ПКУ] покладається обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податків, що є малолітньою/неповнолітньою або визнаною судом недієздатною особою, якщо такі особи не перебувають на повному утриманні інших осіб або держави;
#втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) воєнні (бойові) дії, які оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
#неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп’ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями Російської Федерації;
#використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків або неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади;
#інші обставини непереборної сили, підтверджені документально.
==Розгляд документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок==
У разі неможливості виконання платником податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого підрозділу, такий платник подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості та вичерпний перелік підтверджуючих документів, передбачених затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим Порядком № 225].

За відсутності у платника можливості подати заяву та відповідні документи у вказані строки, він подає заяву та відповідні документи одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим Кодексом України], але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов’язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів).

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов’язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного вище зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Порядком №225], до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим Кодексом України] або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1091 статтею 42 глави 1 розділу II Податкового Кодексу України].

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов'язків

2025-03-24T11:19:26Z

Iryna.burcheniuk: /* Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) */

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Наказ Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження "Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження»]
==Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів)==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225], визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1144 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України], реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Підставами неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:

- посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

- юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально
==Порядок підтвердження неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкового агента)==
Платники податків – фізичні особи, зокрема самозайняті особи, які на момент виконання податкового обов’язку (подання податкової звітності, сплати податків та зборів тощо), визначеного Податковим Кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не можуть його виконати, застосовують спеціальні правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання такими платниками податкового обов’язку, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#n17 Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженим] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225].

Підставами неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2287 102.6.1 – 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового Кодексу України], є:
# перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
# перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, або у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ступінь поранення визначає комісія);
# перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), захворюванням, одержаними в результаті бойових дій і пов’язаних із ними нещасних випадків внаслідок бойових дій або внаслідок насильства збройними формуваннями Російської Федерації щодо громадян України у районі бойових дій або тимчасової окупації;
#призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію»,] затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#Text Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»,] або перебування в підрозділах територіальної оборони;
#належність до працівників правоохоронних органів, військовослужбовців або працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міноборони, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ДСНС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
#втрата/відсутність (смерть, визнання безвісно відсутнім тощо) осіб, на яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 абзацу другого пункту 179.6 статті 179 ПКУ] покладається обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податків, що є малолітньою/неповнолітньою або визнаною судом недієздатною особою, якщо такі особи не перебувають на повному утриманні інших осіб або держави;
#втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) воєнні (бойові) дії, які оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
#неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп’ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями Російської Федерації;
#використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків або неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади;
#інші обставини непереборної сили, підтверджені документально.
==Розгляд документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок==
У разі неможливості виконання платником податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого підрозділу, такий платник подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості та вичерпний перелік підтверджуючих документів, передбачених затвердженим Переліком.

За відсутності у платника можливості подати заяву та відповідні документи у вказані строки, він подає заяву та відповідні документи одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), передбачених Податковим Кодексом України, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов’язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів).

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов’язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного вище зазначеним Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Податковим Кодексом України або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1091 статтею 42 глави 1 розділу II Податкового Кодексу України].

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.
[[Категорія:Податкове право]]

Працевлаштування випускників закладів вищої освіти

2025-03-24T07:46:40Z

Iryna.burcheniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 Міжнародна Конвенція "Про скасування примусової праці" №105]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 417 "Деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування до закладів вищої (фахової передвищої) медичної, мистецької та педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/77/96 Указ Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0942-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2012 року № 390 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів"].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0206-20#n5 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2019 року № 1588 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти"].
== Основи працевлаштування випускників ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n1008 статті 64 Закону України «Про вищу освіту»], випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Заклади вищої освіти не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників.

Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.

Випускники вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових інститутів як підрозділів закладів вищої освіти з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.

Випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснює моніторинг зайнятості випускників закладів вищої освіти. Знеособлені статистичні дані щодо зайнятості випускників закладів вищої освіти на ринку праці розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, що дає змогу їх автоматизовано обробляти електронними засобами.
==Обов’язок відпрацювання студентами, що навчаються за рахунок державних коштів==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n1008 статті 64 Закону України "Про вищу освіту"] держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб. 
Закон не містить умов про обов’язковість трирічного відпрацювання або відшкодування в установленому порядку до державного бюджету вартості навчання.

'''Обов’язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником порушує конституційне право громадянина на працю''', що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 стаття 43 Конституції України]) та право на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 стаття 53 Конституції України]), суперечить зобов’язанню держави скасувати обов’язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 стаття 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" № 105], що ратифікована [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-14 Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ]).
{| class="wikitable"
|-
|Відповідно до основних положеннях [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] та галузевого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України "Про вишу освіту"], будь-які матеріальні претензії до випускника вищого навчального закладу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, є неправомірними, оскільки не існує законних підстав, які б зобов’язали його відшкодувати до державного бюджету вартість навчання.
|}
Раніше законодавством встановлювався обов'язок випускника відпрацювати у замовника не менше трьох років, однак така вимога втратила свою актуальність 07.06.2017 року з втратою чинності Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992.
'''Випускники які до вказаної дати підписали відповідні договори або були працевлаштовані за розподілом, повинні виконати умови угоди, нові положення закону, щодо звільнення від обов'язку відпрацювання, до них застосовуватися не можуть.'''

'''Винятки:'''
*випускники вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових інститутів як підрозділів закладів вищої освіти з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства;
*випускники вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. 
Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади (далі - ВНЗ) за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається '''''угодами''''' між ними. 
'''''Випускники, які закінчили ВНЗ за власний рахунок, мають право обирати місце працевлаштування за особистим бажанням.'''''
==Підстави для відпрацювання випускниками==
Підставою для відпрацювання випускниками є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2018-%D0%BF угода], укладена між студентом і роботодавцем за результатами конкурсу відбору осіб для укладення угод. 
Угода набирає чинності з дня її підписання, а переможець отримує право на '''першочергове зарахування до закладу вищої медичної і педагогічної освіти на навчання за державним або регіональним замовленням''' згідно з умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти, що затверджуються МОН. 
Випускник закладу вищої медичної і педагогічної освіти, який уклав угоду (далі - випускник) повинен у місячний строк після закінчення навчання у закладі вищої освіти прибути до роботодавця та укласти трудовий договір про відпрацювання на умовах, визначених в угоді.
===Право на відстрочення виконання зобов’язань щодо відпрацювання===
Право на відстрочення виконання зобов’язань щодо відпрацювання мають випускники з числа:
*призваних на строкову військову службу до Збройних Сил та інших військових формувань, військову службу за контрактом. Після закінчення служби випускник повинен у місячний строк прибути до роботодавця та укласти трудовий договір про відпрацювання на умовах, визначених в угоді;
*вагітних;
*осіб, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку);
*одиноких матерів або батьків, які мають дитину з інвалідністю.
===Право на звільнення від зобов’язання щодо відпрацювання===
Право на звільнення від зобов’язання щодо відпрацювання мають випускники:
*які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та отримали посвідчення учасника бойових дій;
*яким після підписання угоди встановлена інвалідність I або II групи або інвалідність I або II групи встановлена дружині (чоловікові) випускника. 
У разі коли умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного населеного пункту, їх місце роботи визначається за домовленістю з роботодавцями. Якщо при цьому сторони не дійшли згоди, одному з подружжя надається право розірвання угоди в односторонньому порядку.
==Одноразова адресна грошова допомога деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів==
'''Випускникам, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів'''

Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу в закладах охорони здоров’я, що розташовані у сільській місцевості та селищах міського типу, а також про роботу в інших закладах охорони здоров’я на посадах лікарів загальної практики (сімейних лікарів), дільничних лікарів-педіатрів і лікарів-терапевтів, '''надається одноразова адресна грошова допомога у п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року''', у порядку визначеному [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0942-12 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2012 року № 390 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів"].

'''Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю'''

Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, починаючи з 1 січня 2007 р. '''надається одноразова адресна грошова допомога в п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року''', в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0206-20#n5 наказом Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2019 року № 1588 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти"].
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Конституційне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Працевлаштування випускників закладів вищої освіти

2025-03-24T07:42:11Z

Iryna.burcheniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 Міжнародна Конвенція "Про скасування примусової праці" №105]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 417 "Деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/77/96 Указ Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0942-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2012 року № 390 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів"].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0206-20#n5 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2019 року № 1588 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти"].
== Основи працевлаштування випускників ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n1008 статті 64 Закону України «Про вищу освіту»], випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Заклади вищої освіти не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників.

Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.

Випускники вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових інститутів як підрозділів закладів вищої освіти з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.

Випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснює моніторинг зайнятості випускників закладів вищої освіти. Знеособлені статистичні дані щодо зайнятості випускників закладів вищої освіти на ринку праці розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, що дає змогу їх автоматизовано обробляти електронними засобами.
==Обов’язок відпрацювання студентами, що навчаються за рахунок державних коштів==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n1008 статті 64 Закону України "Про вищу освіту"] держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб. 
Закон не містить умов про обов’язковість трирічного відпрацювання або відшкодування в установленому порядку до державного бюджету вартості навчання.

'''Обов’язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником порушує конституційне право громадянина на працю''', що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 стаття 43 Конституції України]) та право на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 стаття 53 Конституції України]), суперечить зобов’язанню держави скасувати обов’язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 стаття 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" № 105], що ратифікована [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-14 Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ]).
{| class="wikitable"
|-
|Відповідно до основних положеннях [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] та галузевого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України "Про вишу освіту"], будь-які матеріальні претензії до випускника вищого навчального закладу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, є неправомірними, оскільки не існує законних підстав, які б зобов’язали його відшкодувати до державного бюджету вартість навчання.
|}
Раніше законодавством встановлювався обов'язок випускника відпрацювати у замовника не менше трьох років, однак така вимога втратила свою актуальність 07.06.2017 року з втратою чинності Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992.
'''Випускники які до вказаної дати підписали відповідні договори або були працевлаштовані за розподілом, повинні виконати умови угоди, нові положення закону, щодо звільнення від обов'язку відпрацювання, до них застосовуватися не можуть.'''

'''Винятки:'''
*випускники вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових інститутів як підрозділів закладів вищої освіти з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства;
*випускники вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. 
Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади (далі - ВНЗ) за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається '''''угодами''''' між ними. 
'''''Випускники, які закінчили ВНЗ за власний рахунок, мають право обирати місце працевлаштування за особистим бажанням.'''''
==Підстави для відпрацювання випускниками==
Підставою для відпрацювання випускниками є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2018-%D0%BF угода], укладена між студентом і роботодавцем за результатами конкурсу відбору осіб для укладення угод. 
Угода набирає чинності з дня її підписання, а переможець отримує право на '''першочергове зарахування до закладу вищої медичної і педагогічної освіти на навчання за державним або регіональним замовленням''' згідно з умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти, що затверджуються МОН. 
Випускник закладу вищої медичної і педагогічної освіти, який уклав угоду (далі - випускник) повинен у місячний строк після закінчення навчання у закладі вищої освіти прибути до роботодавця та укласти трудовий договір про відпрацювання на умовах, визначених в угоді.
===Право на відстрочення виконання зобов’язань щодо відпрацювання===
Право на відстрочення виконання зобов’язань щодо відпрацювання мають випускники з числа:
*призваних на строкову військову службу до Збройних Сил та інших військових формувань, військову службу за контрактом. Після закінчення служби випускник повинен у місячний строк прибути до роботодавця та укласти трудовий договір про відпрацювання на умовах, визначених в угоді;
*вагітних;
*осіб, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку);
*одиноких матерів або батьків, які мають дитину з інвалідністю.
===Право на звільнення від зобов’язання щодо відпрацювання===
Право на звільнення від зобов’язання щодо відпрацювання мають випускники:
*які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та отримали посвідчення учасника бойових дій;
*яким після підписання угоди встановлена інвалідність I або II групи або інвалідність I або II групи встановлена дружині (чоловікові) випускника. 
У разі коли умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного населеного пункту, їх місце роботи визначається за домовленістю з роботодавцями. Якщо при цьому сторони не дійшли згоди, одному з подружжя надається право розірвання угоди в односторонньому порядку.
==Одноразова адресна грошова допомога деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів==
'''Випускникам, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів'''

Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу в закладах охорони здоров’я, що розташовані у сільській місцевості та селищах міського типу, а також про роботу в інших закладах охорони здоров’я на посадах лікарів загальної практики (сімейних лікарів), дільничних лікарів-педіатрів і лікарів-терапевтів, '''надається одноразова адресна грошова допомога у п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року''', у порядку визначеному [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0942-12 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2012 року № 390 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів"].

'''Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю'''

Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, починаючи з 1 січня 2007 р. '''надається одноразова адресна грошова допомога в п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року''', в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0206-20#n5 наказом Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2019 року № 1588 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти"].
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Конституційне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2025-03-14T07:41:31Z

Iryna.burcheniuk: /* Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"] (через рік після публікації та по завершенні дії воєнного стану набуде чинності нова версія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#n776 Закону])
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України "Про фінансову реструктуризацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 "Прикінцеві та перехідні положення"] доповнено новими '''пунктом 18''' відповідно до якого:'''

''''''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625 цього Кодексу], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

[https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.

Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону України "Про споживне кредитування"]

|}

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
'''''Реструктуризація боргу за кредитним договором''''' — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 Закону України "Про споживче кредитування"] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит.

'''''Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит''''' - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==
Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==
Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Зразки документів правового характеру ==
* [[Файл:Заява про реструктуризацію кредитної заборгованості для ВПО.odt|міні]]
* [[Файл:Заява списання штрафних санкцій для ВПО.odt|міні]]

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юридична особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 частини 1 статті 17 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами.

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n125 статтею 16 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] .

=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:'''

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n53 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження.

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.

=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}

=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:'''
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку.

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій.

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події.

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату.

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:'''

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації.

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2025-03-14T07:37:42Z

Iryna.burcheniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"] (через рік після публікації та по завершенні дії воєнного стану набуде чинності нова версія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#n776 Закону])
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України "Про фінансову реструктуризацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 "Прикінцеві та перехідні положення"] доповнено новими '''пунктом 18''' відповідно до якого:'''

''''''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625 цього Кодексу], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

[https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.

Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону України "Про споживне кредитування"]

|}

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
'''''Реструктуризація боргу за кредитним договором''''' — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

Згідно зі ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 Закону України "Про споживче кредитування"] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит.

'''''Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит''''' - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==
Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==
Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Зразки документів правового характеру ==
* [[Файл:Заява про реструктуризацію кредитної заборгованості для ВПО.odt|міні]]
* [[Файл:Заява списання штрафних санкцій для ВПО.odt|міні]]

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юридична особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 частини 1 статті 17 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами.

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n125 статтею 16 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] .

=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:'''

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n53 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження.

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.

=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}

=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:'''
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку.

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій.

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події.

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату.

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:'''

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації.

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2025-03-14T07:31:51Z

Iryna.burcheniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"] (через рік після публікації та по завершенні дії воєнного стану набуде чинності нова версія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#n776 Закону])
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України "Про фінансову реструктуризацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''

'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ти денний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцемт або позикодавцем . Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України (згідно Прикінцевих положень п.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 ЦКУ]та Прикінцевих положень 6-1 Закону України "Про споживне кредитування").

[https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.

Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону України "Про споживне кредитування"]

|}

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
'''''Реструктуризація боргу за кредитним договором''''' — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

Згідно зі ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 Закону України "Про споживче кредитування"] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит.

'''''Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит''''' - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==
Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==
Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Зразки документів правового характеру ==
* [[Файл:Заява про реструктуризацію кредитної заборгованості для ВПО.odt|міні]]
* [[Файл:Заява списання штрафних санкцій для ВПО.odt|міні]]

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юридична особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 частини 1 статті 17 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами.

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n125 статтею 16 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] .

=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:'''

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n53 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження.

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.

=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}

=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:'''
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку.

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій.

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події.

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату.

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:'''

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації.

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2025-03-14T07:29:51Z

Iryna.burcheniuk: /* Початок проведення процедури фінансової реструктуризації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"] (через рік після публікації та по завершенні дії воєнного стану набуде чинності нова версія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#n776 Закону])
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України "Про фінансову реструктуризацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''

'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ти денний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцемт або позикодавцем . Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України (згідно Прикінцевих положень п.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 ЦКУ]та Прикінцевих положень 6-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону України "Про споживне кредитування"]).

[https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.

Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону України "Про споживне кредитування"]

|}
==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
'''''Реструктуризація боргу за кредитним договором''''' — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

Згідно зі ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 Закону України "Про споживче кредитування"] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит.

'''''Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит''''' - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==
Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==
Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Зразки документів правового характеру ==
* [[Файл:Заява про реструктуризацію кредитної заборгованості для ВПО.odt|міні]]
* [[Файл:Заява списання штрафних санкцій для ВПО.odt|міні]]

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юридична особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 частини 1 статті 17 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами.

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n125 статтею 16 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] .

=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:'''

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n53 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження.

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.

=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}

=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:'''
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку.

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій.

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події.

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату.

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:'''

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації.

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2025-03-14T07:27:18Z

Iryna.burcheniuk: /* Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юридична особа */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"] (через рік після публікації та по завершенні дії воєнного стану набуде чинності нова версія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#n776 Закону])
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України "Про фінансову реструктуризацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''

'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ти денний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцемт або позикодавцем . Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України (згідно Прикінцевих положень п.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 ЦКУ]та Прикінцевих положень 6-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону України "Про споживне кредитування"]).

[https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.

Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону України "Про споживне кредитування"]

|}
==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
'''''Реструктуризація боргу за кредитним договором''''' — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

Згідно зі ст. 17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 Закону України "Про споживче кредитування"] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит.

'''''Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит''''' - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==
Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==
Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Зразки документів правового характеру ==
* [[Файл:Заява про реструктуризацію кредитної заборгованості для ВПО.odt|міні]]
* [[Файл:Заява списання штрафних санкцій для ВПО.odt|міні]]

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юридична особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 частини 1 статті 17 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами.

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#n125 статтею 16 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] .

=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n143 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:'''

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n53 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про фінансову реструктуризацію"];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження.

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.

=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам ст. 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам ст. 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page Закону України "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}

=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:'''
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку.

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій.

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події.

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату.

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:'''

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації.

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Права дитини

2025-02-18T11:40:16Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвеція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини, 1959]

== Права та свободи дитини ==
'''Права дитини''' — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»).
# Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.
# Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.
# Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
# Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.
# Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

== Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини ==
Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації.
В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
'''Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.'''
* Кожна дитина має невід’ємне право на життя.
* Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.
* Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.
* Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
* Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.
* Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.
[[Файл:Права дитини.jpg|міні|Права дитини]]
* Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.
* Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.
* Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
* Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.
* Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.
* Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.
* Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
* Дитина має право на освіту.
* Дитина має право користуватися своєю культурою.
* Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
* Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.
* Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.

''Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.''

''Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах.''
''Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.''

== Цивільні права неповнолітніх ==
[[Файл:Як дитині отримати правову допомогу?.png|міні|Як дитині отримати правову допомогу?]]Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 ст.ст. 31, 32 Цивільного кодексу України :]

# самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;
# здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). 

Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 ст.14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] '''діти''', у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту '''мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу'''.

== Захист прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права ==
Важливим напрямком діяльності нашої держави у сфері захисту дитинства є покращення чинного законодавства, у тому числі й імплементація норм міжнародного права. Як результат - Україна є учасницею цілого ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини.

Конвенція ООН про права дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, була ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року.

Особливе значення відіграє і ратифікація багатьох міжнародних договорів.

У 2006 році було ратифіковано: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенцію про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей], 1980р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейську конвенцію про здійснення прав дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенцію про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенцію про контакт з дітьми], 2003р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном], 1956р. та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенцію про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання], 1973р.

У 2008 році ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми], 1980р. У січні 2009 року Верховна Рада України ратифікувала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_568#Text Європейську конвенцію про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом], 1975р.

На захист дітей від їх незаконного переміщення спрямована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей]. Конвенція створює процедуру для забезпечення повернення дітей, яких незаконно вивозять або утримують, до країни постійного місця проживання.

Україна приєдналася до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення] дітей 11 січня 2006 року, а чинності Конвенція набула 1 вересня 2006 року. Конвенція застосовується до будь-якої дитини, яка не досягла 16 років, та проживала в Договірній державі безпосередньо перед протиправним вивезенням за кордон. Стаття 8 Конвенції надає будь-якій особі, установі (іншому органу), які стверджують, що дитина була вивезена або утримується з порушенням прав піклування, право звернутися з заявою про допомогу у забезпеченні повернення дитини.

Визначення загальних принципів, що застосовуються до контакту між дітьми та їхніми батьками, а також іншими особами, що мають сімейні зв’язки з дітьми, відповідних запобіжних заходів та гарантій для забезпечення належного здійснення контакту й негайного повернення дітей після закінчення контакту, а також започаткування співробітництва між компетентними органами є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенції про контакт з дітьми]''''' , яка була ратифікована Верховною Радою України 20 вересня 2006 року . Конвенція набула чинності для нашої держави 1 квітня 2007 року. Положення Конвенції дозволяють вирішувати комплекс питань пов’язаних з реалізацією права на контакт.

Слід також відзначити '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми]''''', яка була розроблена в рамках Ради Європи, ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/135-17#Text Законом України від 6 березня 2008 року № 135-VI] , і дозволяє вирішувати питання пов’язані з піклуванням про дитину. Конвенція набула чинності для України 1 листопада 2008 року.

У Конвенції термін "опіка" вживається для визначення права особи піклуватися про дитину, зокрема обирати їй місце проживання, або стосується права доступу до дитини. При цьому Конвенція застосовується як до фізичних осіб, так й юридичних осіб, установ і організацій. Слід також зауважити, що Конвенція не застосовується до рішень, метою яких є визначення виключно законного представництва або забезпечення представництва інтересів дітей у майнових питаннях. У той же час, такі рішення можуть прийматися до визнання і виконання, у тому разі, коли вони безпосередньо стосуються опіки.

Метою '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей]''''' є сприяння застосуванню зазначених вище Конвенцій. Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до цієї Конвенції 14 вересня 2006 року. Конвенція набула чинності для України 1 лютого 2008 року. 9

Підтримка прав дітей, забезпечення надання їм процесуальних прав та полегшення застосування ними цих прав шляхом забезпечення того, щоб діти особисто або через інших осіб чи органи були поінформовані та допущені до участі у розгляді судом справ, що їх стосуються, є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейської конвенції про здійснення прав дітей],''''' яку ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69-16#Text Законом України від 3 серпня 2006 року № 69-V]. Конвенція набула чинності для України 1 квітня 2007 року.

Відповідно до положень Конвенції визначаються процесуальні заходи, що мають вживатися державами для сприяння здійсненню прав дітей при розгляді судом сімейних справ, зокрема тих, що пов’язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності, визначення місця проживання дитини і доступу, – з метою найкращого врахування думки та інтересів дитини.

19 жовтня 2006 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенція про стягнення аліментів за кордоном],''''' сторонами якої є 61 держава світу.

Метою Конвенції є спрощення стягнення аліментів у випадках, коли позивач і відповідач проживають у різних державах. Конвенція врегульовує механізм передачі прохання про стягнення аліментів з відповідача, передачу судових рішень у договірну державу, в який приймається рішення про виконання.

Крім того, з 1 серпня 2008 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання]''''', відповідний Закон про приєднання до якої Верховна Рада України прийняла 14 вересня 2006 року, і яка також надає змогу визнавати та виконувати судові рішення про стягнення аліментів, винесені в Україні, на території інших Держав-учасниць Конвенції.

Конвенція дозволяє визнавати і виконувати рішення про стягнення аліментів, винесених в інших державах, незалежно від того, рішення це суду чи адміністративного органу. Зобов’язання по утриманню можуть виникати з сімейних відносин, материнства, батьківства, шлюбу або родинних зв’язків.

== Захист порушених прав дітей в Україні ==
Захист прав дітей в Україні здійснюється:
* прокуратурою;
* органом опіки та піклування;
* органами внутрішніх справ.
'''Орган опіки та піклування''' здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування. 

'''Прокуратура''', в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини. 

'''Поліція''' приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Діти]]

Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації

2025-02-18T11:38:08Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, постраждалих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" від 1 квітня 2022 року № 2168-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 518 "Деякі питання протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій громадян, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/454-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 454 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб, постраждалих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" ]
== Хто може у разі отримання поранення, контузії, каліцтва або захворювання внаслідок збройної агресії російської федерації безоплатно отримати допоміжні засоби реабілітації? ==
У зв’язку із військовою агресією російської федерації проти нашої держави збільшилась кількість людей, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, через які потребують технічних та інших засобів реабілітації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321,]засобами реабілітації забезпечуються:
* військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби,
* військовослужбовці військових прокуратур,
* осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДПС, Держмитслужби,
* поліцейські, особи рядового та начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної пенітенціарної служби, інших утворених відповідно до законів військових формувань,
* особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,
* а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів,
* особи, які в період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, перебуваючи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій, отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - учасники бойових дій),
* а також мирні громадяни, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проживали безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, і отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України,
* проживали в районах проведення антитерористичної операції, районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Вказані категорії осіб забезпечуються засобами реабілітації на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій державних і комунальних закладів охорони здоров’я чи рішень військово-лікарських комісій незалежно від встановлення їм інвалідності за умови, що такими особами не вчинено кримінальних правопорушень.

== Перелік допоміжних засобів реабілітації ==
До допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації), якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення, належать:

* протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття;
* спеціальні засоби для самообслуговування та догляду;
* засоби для пересування;
* допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому;
* меблі та оснащення;
* спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.

== Порядок отримання допоміжних засобів реабілітації у разі отримання поранення , контузії, каліцтва або захворювання внаслідок збройної агресії російської федерації ==
=== Куди звернутись ===
Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особі або її законному представнику необхідно подати '''до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад або до центрів надання адміністративних послуг''' заяву про забезпечення засобом реабілітації або виплату компенсації за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у паперовій формі або через електронний кабінет особи або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
=== Перелік необхідних документів ===
До заяви необхідно додати такі документи:
* паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років);
* висновок МСЕК про встановлення інвалідності для осіб з інвалідністю (для дітей з інвалідністю - висновок ЛКК) - у разі, коли особа вперше звертається для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації або змінюється група і причина інвалідності;
* індивідуальна програма (для особи з інвалідністю та дитини з інвалідністю) або висновок ЛКК (для інших осіб, осіб з інвалідністю, група інвалідності яких установлена до 1 січня 2007 р. безстроково або строк дії не закінчився), що містить показання для забезпечення засобами реабілітації (індивідуальна програма не пред’являється особами з інвалідністю для виплати компенсації за спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією у випадках, передбачених пунктами 7-9 Порядку);
* копія одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспорт громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* оригінал довідки з місця роботи, служби або навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (для осіб, які працюють, служать, навчаються) - для забезпечення протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортопедичним взуттям, активними кріслами колісними;
* документи, визначені пунктами 7-10 Порядку для осіб з порушенням слуху або зору (оригінал розрахункового документа);
* посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги.
[[Файл:Забезпечення засобами реабілітації.jpg|міні]]
'''Учасники бойових дій, постраждалі додатково подають такі документи:'''
* рішення ВЛК чи висновок ЛКК (для учасників бойових дій, постраждалих, яким не встановлено інвалідність);
* довідку органу внутрішніх справ про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством (для учасників бойових дій, постраждалих з числа мирних громадян України, які проживали в районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та яким не встановлено інвалідність);
* висновок експерта за результатами судово-медичної експертизи (для учасників бойових дій, постраждалих з числа мирних громадян України, які проживали в районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та яким не встановлено інвалідність);
* документ, що підтверджує відомості про зареєстроване (задеклароване) місце проживання (перебування) особи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії Російської Федерації проти України, в районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, виданий уповноваженим органом за місцем проживання такої особи (для постраждалих);
* витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видану командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або копію іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 пунктами 19-23 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], яким не встановлено інвалідність);
* довідку з місця роботи (для працівників підприємств, установ, організацій, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам);
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для постраждалих, які є внутрішньо переміщеними особами).
Законний представник особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи подає документи, що посвідчують його особу та підтверджують її спеціальний статус та повноваження.

Через електронний кабінет особи та Єдиний державний веб-портал електронних послуг заява подається із застосуванням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19/ed20241218#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] особи з інвалідністю, іншої особи або їх законного представника та законного представника дитини з інвалідністю.

За наявності електронної інформаційної взаємодії органу соціального захисту населення з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами або організаціями, у володінні яких перебуває інформація, необхідна для надання послуги, така інформація заявником не подається.

Після подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) та вищенаведених документів, сформована електронна особова справа у банку даних опрацьовується протягом трьох робочих днів територіальними відділеннями Фонду за місцем проживання або перебування особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, що зазначений у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації).

У разі коли до заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) додані не всі вищезазначені документи, то територіальне відділення Фонду повідомляє протягом трьох робочих днів особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі або їх законним представникам через орган соціального захисту населення (ЦНАП), засоби телекомунікаційного зв’язку (зазначені у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) або через електронний кабінет особи, або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг про необхідність подання відсутніх документів. Якщо всі необхідні документи, подано протягом 14 днів з дати звернення, днем взяття на облік вважається дата подання заяви. У разі коли до заяви додані не всі необхідні документи, днем взяття на облік вважається дата подання всіх необхідних документів.

Якщо в особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, яка переселилася з районів та у період проведення воєнних (бойових) та або районів, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії Російської Федерації проти України, з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції, району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або їх законних представників відсутні необхідні документи, територіальне відділення Фонду перевіряє дані про особу з інвалідністю, дитину з інвалідністю, іншу особу в банку даних, а за відсутності їх у банку даних сприяє в отриманні за місцем проживання/перебування:
* висновку МСЕК про встановлення інвалідності для осіб з інвалідністю (для дітей з інвалідністю - висновку ЛКК) та індивідуальної програми у відповідних закладах охорони здоров’я;
* копії документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у відповідних контролюючих органах.
Днем отримання засобу реабілітації вважається дата видачі його у користування особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі або їх законним представникам, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі робіт між підприємством та особою з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками, а в разі надсилання поштою - дата, зазначена у повідомленні про його вручення та акті приймання-передачі робіт між підприємством та особою з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками. Інформація про дату отримання засобу вноситься до електронної картки особи.

Подання документів, що містять завідомо неправдиві дані, є підставою для відмови особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі у забезпеченні засобами реабілітації (виплаті компенсації).

Виявлення, зокрема за результатами моніторингу засобів реабілітації, виданих за рахунок коштів державного бюджету, факту умисних пошкодження, втрати, продажу, обміну та/або дарування засобів реабілітації іншій особі протягом строку, на який вони видаються, може бути також підставою для відмови в забезпеченні засобами реабілітації на наступний строк.
== Див.також ==
* [https://www.msp.gov.ua/files/pamyatka_dzr.pdf Памʼятка із забезпечення допоміжними засобами реабілітації, підготовлена Міністерством соціальної політики України.]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Права дитини

2025-02-18T11:28:08Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвеція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини, 1959]

== Права та свободи дитини ==
'''Права дитини''' — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»).
# Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.
# Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.
# Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
# Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.
# Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

== Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини ==
Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації.
В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
'''Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.'''
* Кожна дитина має невід’ємне право на життя.
* Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.
* Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.
* Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
* Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.
* Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.
[[Файл:Права дитини.jpg|міні|Права дитини]]
* Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.
* Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.
* Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
* Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.
* Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.
* Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.
* Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
* Дитина має право на освіту.
* Дитина має право користуватися своєю культурою.
* Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
* Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.
* Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.

''Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.''

''Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах.''
''Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.''

== Цивільні права неповнолітніх ==
[[Файл:Як дитині отримати правову допомогу?.png|міні|Як дитині отримати правову допомогу?]]Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 ст.ст. 31, 32 Цивільного кодексу України :]

# самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;
# здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). 

Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 ст.14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] '''діти''', у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту '''мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу'''.

== Захист прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права ==
Важливим напрямком діяльності нашої держави у сфері захисту дитинства є покращення чинного законодавства, у тому числі й імплементація норм міжнародного права. Як результат - Україна є учасницею цілого ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини.

Конвенція ООН про права дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, була ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року.

Особливе значення відіграє і ратифікація багатьох міжнародних договорів.

У 2006 році було ратифіковано: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенцію про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей], 1980р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейську конвенцію про здійснення прав дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенцію про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенцію про контакт з дітьми], 2003р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном], 1956р. та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенцію про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання], 1973р.

У 2008 році ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми], 1980р. У січні 2009 року Верховна Рада України ратифікувала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_568#Text Європейську конвенцію про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом], 1975р.

На захист дітей від їх незаконного переміщення спрямована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей]. Конвенція створює процедуру для забезпечення повернення дітей, яких незаконно вивозять або утримують, до країни постійного місця проживання.

Україна приєдналася до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення] дітей 11 січня 2006 року, а чинності Конвенція набула 1 вересня 2006 року. Конвенція застосовується до будь-якої дитини, яка не досягла 16 років, та проживала в Договірній державі безпосередньо перед протиправним вивезенням за кордон. Стаття 8 Конвенції надає будь-якій особі, установі (іншому органу), які стверджують, що дитина була вивезена або утримується з порушенням прав піклування, право звернутися з заявою про допомогу у забезпеченні повернення дитини.

Визначення загальних принципів, що застосовуються до контакту між дітьми та їхніми батьками, а також іншими особами, що мають сімейні зв’язки з дітьми, відповідних запобіжних заходів та гарантій для забезпечення належного здійснення контакту й негайного повернення дітей після закінчення контакту, а також започаткування співробітництва між компетентними органами є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенції про контакт з дітьми]''''' , яка була ратифікована Верховною Радою України 20 вересня 2006 року . Конвенція набула чинності для нашої держави 1 квітня 2007 року. Положення Конвенції дозволяють вирішувати комплекс питань пов’язаних з реалізацією права на контакт.

Слід також відзначити '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми]''''', яка була розроблена в рамках Ради Європи, ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/135-17#Text Законом України від 6 березня 2008 року № 135-VI] , і дозволяє вирішувати питання пов’язані з піклуванням про дитину. Конвенція набула чинності для України 1 листопада 2008 року.

У Конвенції термін "опіка" вживається для визначення права особи піклуватися про дитину, зокрема обирати їй місце проживання, або стосується права доступу до дитини. При цьому Конвенція застосовується як до фізичних осіб, так й юридичних осіб, установ і організацій. Слід також зауважити, що Конвенція не застосовується до рішень, метою яких є визначення виключно законного представництва або забезпечення представництва інтересів дітей у майнових питаннях. У той же час, такі рішення можуть прийматися до визнання і виконання, у тому разі, коли вони безпосередньо стосуються опіки.

Метою '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей]''''' є сприяння застосуванню зазначених вище Конвенцій. Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до цієї Конвенції 14 вересня 2006 року. Конвенція набула чинності для України 1 лютого 2008 року. 9

Підтримка прав дітей, забезпечення надання їм процесуальних прав та полегшення застосування ними цих прав шляхом забезпечення того, щоб діти особисто або через інших осіб чи органи були поінформовані та допущені до участі у розгляді судом справ, що їх стосуються, є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейської конвенції про здійснення прав дітей],''''' яку ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69-16#Text Законом України від 3 серпня 2006 року № 69-V]. Конвенція набула чинності для України 1 квітня 2007 року.

Відповідно до положень Конвенції визначаються процесуальні заходи, що мають вживатися державами для сприяння здійсненню прав дітей при розгляді судом сімейних справ, зокрема тих, що пов’язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності, визначення місця проживання дитини і доступу, – з метою найкращого врахування думки та інтересів дитини.

19 жовтня 2006 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенція про стягнення аліментів за кордоном],''''' сторонами якої є 61 держава світу.

Метою Конвенції є спрощення стягнення аліментів у випадках, коли позивач і відповідач проживають у різних державах. Конвенція врегульовує механізм передачі прохання про стягнення аліментів з відповідача, передачу судових рішень у договірну державу, в який приймається рішення про виконання.

Крім того, з 1 серпня 2008 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання]''''', відповідний Закон про приєднання до якої Верховна Рада України прийняла 14 вересня 2006 року, і яка також надає змогу визнавати та виконувати судові рішення про стягнення аліментів, винесені в Україні, на території інших Держав-учасниць Конвенції.

Конвенція дозволяє визнавати і виконувати рішення про стягнення аліментів, винесених в інших державах, незалежно від того, рішення це суду чи адміністративного органу. Зобов’язання по утриманню можуть виникати з сімейних відносин, материнства, батьківства, шлюбу або родинних зв’язків.

== Захист порушених прав дітей в Україні ==
Захист прав дітей в Україні здійснюється:
* прокуратурою;
* органом опіки та піклування;
* органами внутрішніх справ.
'''Орган опіки та піклування''' здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування. 

'''Прокуратура''', в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини. 

'''Поліція''' приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Діти]]

Порушення недоторканості житла

2025-02-18T11:25:44Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України "Про введення воєнного стану у Україні]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
== Порушення недоторканості житла ==
'''Порушення недоторканості житла''' – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ст.162 Кримінального кодексу України]).
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2182 ч. 2 ст 233 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Гарантії недоторканості житла ==
Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. '''Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 стаття 30 Конституції України]). У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
== Особливі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи ==
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 ст. 30 Конституції України]).
== Відповідальність за порушення недоторканості житла ==
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч 1. ст. 162 Кримінального кодексу України])
* '''незаконне виселення''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4320 ч. З ст. 47 Конституції України] ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами.

* '''незаконний обшук''' Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодексу України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьому випадку не були наділені необхідними повноваженнями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186 ст.234-236 Кримінального процесуального кодексу України]).

* '''інші дії''' (будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселення до чужого житла інших осіб тощо.)

== Відповідальність за порушення недоторканості житла вчиненні службовою особою або із застосування насильства ==
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч.2 ст. 162 Кримінального кодексу України]).
* '''Службова особа'''
Службова особами – є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 ст. 364 Кримінального кодексу України]).

Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 ст. 364 Кримінального кодексу України]).
* '''Насильство'''
Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров'я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 (ст. 125 Кримінального кодексу України)], завдання побоїв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 (ст. 126 Кримінального кодексу України)] тощо. Якщо потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 (ст. 122 Кримінального кодексу України)], умисне тяжке тілесне ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786 (ст. 121 Кримінального кодексу України)] або смерть [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 (ст. 115 Кримінального кодексу України)], то винний відповідає за сукупністю статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здоров'я та життя і за порушення недоторканності житла.
* '''Погроза застосування насильства'''
Погроза застосування насильства полягає в залякуванні потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною.

== Огляд житла чи іншого володіння громадян, службового приміщення під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану ==
Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

* рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;

* безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;

* припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

Про застосування зазначеного заходу уповноважена особа доповідає та/або інформує відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

'''Важливо!'''

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема щодо недоторканості житла, передбаченого статтею 30 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації

2025-01-17T07:44:07Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]

== Нормативно-правовий акт: поняття, види, ознаки ==
'''Нормативно-правовий акт''' - це волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення
Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акта-документа).

'''Види правових актів за формою вираження:'''
* письмовий (акт - документ);
* усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки);
* конклюдентний (акт - дія).
'''Ознаки нормативно-правового акта:'''
* приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум);
* завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;
* приймається з дотриманням певної процедури;
* має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити;
* публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у "Відомостях Верховної Ради України", газетах "Голос України" та "Юридичний вісник України"; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України та газеті "Урядовий кур'єр"; закони і підзаконні акти - у часописі "Офіційний вісник України").

== Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації ==
В Україні визнається та діє принцип верховенства права. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4191 статтею 8 Конституції] визначається, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Варто зазначити, що законодавством України визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 частина 2 статті 9 даного закону]). Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 частиною 3 статті 9 Закону] передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

'''Відповідно, всі нормативно-правові акти тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації є неправомірними.'''

'''Важливо зазначити''', що примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n19 частина 6 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації

2025-01-17T07:43:04Z

Iryna.burcheniuk:

=== Нормативно правова база ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]

=== Нормативно-правовий акт: поняття, види, ознаки ===
'''Нормативно-правовий акт''' - це волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення
Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акта-документа).

'''Види правових актів за формою вираження:'''
* письмовий (акт - документ);
* усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки);
* конклюдентний (акт - дія).
'''Ознаки нормативно-правового акта:'''
* приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум);
* завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;
* приймається з дотриманням певної процедури;
* має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити;
* публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у "Відомостях Верховної Ради України", газетах "Голос України" та "Юридичний вісник України"; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України та газеті "Урядовий кур'єр"; закони і підзаконні акти - у часописі "Офіційний вісник України").

=== Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації ===
В Україні визнається та діє принцип верховенства права. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4191 статтею 8 Конституції] визначається, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Варто зазначити, що законодавством України визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 частина 2 статті 9 даного закону]). Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 частиною 3 статті 9 Закону] передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

'''Відповідно, всі нормативно-правові акти тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації є неправомірними.'''

'''Важливо зазначити''', що примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n19 частина 6 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років

2024-12-17T10:27:18Z

Iryna.burcheniuk:

==Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
== Хто має право на отримання допомоги? ==
Право на надання одноразової допомоги мають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n272 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства")].

Служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад складають списки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким у поточному році виповнюється 18 років, за місцем знаходження обліково-статистичних карток таких дітей, і подають до районних (міських) відділів (управлінь, департаментів) освіти. У списках зазначається прізвище, ім'я, по батькові дитини, число, місяць, рік народження, постійне місце проживання.

Право на отримання одноразової допомоги для недієздатної особи має піклувальник, призначений в установленому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 пункт 7 Порядку надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку]).
== Куди звертатися? ==
Виплата здійснюється районними (міськими) відділами (управліннями, департаментами) освіти.
== Порядок отримання допомоги ==
Механізм надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Порядком надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку, затверджений] постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823.

Виплата одноразової допомоги здійснюється '''у готівковій (грошовій) формі''' на підставі '''заяви''' та '''паспорта''' отримувача цієї допомоги.

'''У разі переміщення дитини-сироти''' або дитини, позбавленої батьківського піклування, якій у поточному році виповнюється 18 років, '''з тимчасово окупованої території України''' або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення, служба у справах дітей за місцем її виявлення включає таку дитину до зазначеного списку для отримання одноразової допомоги.

Повідомлення із зазначенням '''строку, протягом якого можна отримати одноразову допомогу''', та адреси районного (міського) відділу (управління, департаменту) освіти надсилається дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.

У разі перебування особи, яка має право на отримання одноразової допомоги''', в слідчому ізоляторі''' або установі виконання покарань така допомога призначається і виплачується '''шляхом перерахування на відкритий у банку вкладний (депозитний) рахунок особи на підставі звернення адміністрації слідчого ізолятора або установи виконання покарань''' до районних (міських) відділів (управлінь, департаментів) освіти за умови наявності інформації про дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, в єдиному електронному банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вкладні (депозитні) рахунки на ім’я зазначених осіб відкриваються адміністрацією слідчого ізолятора або установи виконання покарань у банку в установленому законодавством порядку.
{| class="wikitable"
|-
| У разі неотримання з будь-яких причин дитиною одноразової допомоги в установлений строк вона може бути виплачена '''протягом трьох років'''.
|}
== Див. також ==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Державна підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства

2024-11-15T13:33:13Z

Iryna.burcheniuk:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 "Деякі питання надання грантів бізнесу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2017-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 77]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587]
==Умови отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587] (далі - Порядок), бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю з метою стимулювання збільшення площ насаджень, обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю, нарощування потужностей з їх зберігання та переробки.

Отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність у галузях садівництва, виноградарства та хмелярства.

На отримання бюджетних коштів мають право суб’єкти господарювання:
*стосовно яких не порушено справу про банкрутство, та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;

*які не мають на перше число місяця, в якому приймається рішення про включення до розподілів бюджетних коштів для компенсації витрат за напрямами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#n12 пунктом 4 Порядку], і реєстрів суб’єктів господарювання, яким нараховано компенсацію вартості за напрямами, визначеними пунктом 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку] передбачено, що суб’єктам господарювання, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, для компенсації витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року на:
#придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю (далі - садивний матеріал), - у розмірі до 80 відсотків здійснених витрат (після проведення ними садіння або ремонту насаджень);
#проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення (далі - роботи), - у розмірі до 50 відсотків здійснених витрат (після завершення монтажних робіт);
#закупівлю техніки, механізмів та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві згідно із затвердженим Мінекономіки переліком такої техніки, механізмів та обладнання, - у розмірі до 30 відсотків їх вартості. Компенсація витрат за садивний матеріал не може перевищувати нормативи, у межах яких проводиться часткове відшкодування їх вартості, затверджені Мінекономіки.
Суб’єктам господарювання - виробникам плодів, ягід, винограду та хмелю, які провадять сільськогосподарську діяльність з обробки, переробки та/або консервації плодів, ягід, винограду та хмелю, бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, для компенсації до 50 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість):
*нового будівництва та реконструкції холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду та хмелю власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів та ягід власного виробництва, об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції (далі - об’єкти);

*придбання ліній товарної обробки плодів та ягід, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки плодів, ягід та технічних сортів винограду власного виробництва на соки, пюре, виноматеріали (далі - лінії) після завершення пусконалагоджувальних робіт.
Компенсації підлягає вартість об’єктів, введених в експлуатацію з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, та/або вартість ліній, придбаних у той самий період.

Бюджетні кошти спрямовуються на погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства за видатками, які передбачені на державну підтримку виробників плодів, ягід, винограду та хмелю, в установленому порядку.
==Порядок отримання державної підтримки для розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства==
Розподіл бюджетних коштів за напрямами, визначеними пунктами 4 і 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку] та їх перерозподіл протягом року з урахуванням фактичного подання документів для отримання компенсації затверджується наказом Мінекономіки.

Для надання бюджетних коштів:
* Мінекономіки утворює комісію, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, положення про неї, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядком], форми звітності та нормативи;

* облдержадміністрації утворюють комісії з прийняття рішень щодо компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], затверджують їх склад та положення про них.
Суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня обласним комісіям такі документи:

'''1)для отримання компенсації витрат на садивний матеріал і роботи:'''
* заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

* засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії документів, що посвідчують право власності та/або користування земельною ділянкою;

* засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію проектної документації на створення виноградників столових сортів, плодово-ягідних насаджень і хмільників та копію затвердженої Мінекономіки проектної документації на створення виноградників технічних сортів;

* акт інвентаризації насаджень за формою, затвердженою Мінекономіки;

* акт про фактичний обсяг виконаних робіт і витрат за формою, затвердженою Мінекономіки;

* реєстри витрат на садивний матеріал і роботи разом із завіреними копіями первинних бухгалтерських документів, що підтверджують такі витрати та облік їх на балансі, зокрема документів про здійснення оплати товарів і послуг;

* засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії таких сертифікатів на садивний матеріал (у разі садіння (ремонту) насаджень): для садивного матеріалу вітчизняного виробництва - сертифіката, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу, та сертифіката, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу; для ввезеного на митну територію України садивного матеріалу - фітосанітарного сертифіката та сертифіката країни-експортера;

* фотоматеріали з підтвердженням садіння (ремонту) насаджень, спорудження шпалери та встановлення систем краплинного зрошення;
'''2) для отримання компенсації витрат на техніку, механізми та обладнання:'''
* заявку на отримання бюджетних коштів;

* довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

* акт приймання-передачі техніки, механізмів та обладнання;

* засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію свідоцтва про реєстрацію техніки та/або механізмів (якщо вони підлягають обов’язковій державній або відомчій реєстрації);

* засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують відповідні витрати та облік на балансі техніки, механізмів та обладнання, зокрема документів про здійснення оплати за них;

* акт інвентаризації насаджень.
У разі подання суб’єктом господарювання документів для отримання компенсації витрат за напрямами, визначеними пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], документи, що дублюються, подаються в одному екземплярі.

Обласні комісії перевіряють наявність повного пакета документів, відповідність сортового складу садивного матеріалу Державному реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на відповідний рік (з урахуванням вимог законодавства щодо строків його поширення), реєстрацію сертифікатів на садивний матеріал вітчизняного виробництва в реєстрі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, відповідність суб’єктів господарювання вимогам, визначеним абзацом третім пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2005-%D0%BF#Text Порядку], відповідність садивного матеріалу і робіт проектній документації, копії первинних бухгалтерських документів, зокрема документів про здійснення оплати товарів і послуг, що підтверджують заявлені до компенсації витрати та інформацію, відображену на фотоматеріалах, що підтверджує факт садіння (ремонту) насаджень садивним матеріалом і робіт, що заявлені на компенсацію витрат.

Незалежно від результатів розгляду документів обласні комісії забезпечують надходження до 1 листопада до Мінекономіки зведених відомостей про фактичні витрати та попередні обсяги компенсації і висновків за результатами аналізу отриманих документів, зведених реєстрів техніки, механізмів та обладнання за формами, затвердженими Мінекономіки, актів про фактичний обсяг виконаних робіт та витрат, а в разі надходження відповідного запиту Мінекономіки - інші підтвердні документи.
Вчасно поданими вважаються документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу до 1 листопада включно.

Документи, подані не в повному обсязі або оформлені неналежним чином, повертаються обласній комісії в десятиденний строк. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

'''3) для отримання компенсації вартості об’єктів суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки такі документи:'''
* заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

* відомості, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; типову форму № ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” - для компенсації вартості нового будівництва об’єктів;

* типову форму № ОЗ-2 “Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів” - для компенсації вартості реконструкції об’єктів;

* засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію кошторисної та технологічної частин проектної документації;

* акт інвентаризації насаджень.
''Вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу до 15 жовтня включно.''

Документи, подані не в повному обсязі, повертаються Мінекономіки суб’єкту господарювання в десятиденний строк. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

Для розрахунку компенсації вартості реконструйованого об’єкта не включається балансова вартість об’єкта на початок реконструкції.

Компенсації підлягає вартість основних фондів, підтверджена актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та/або приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (№ ОЗ-1, ОЗ-2), які передбачені проектно-кошторисною документацією.

'''4) для отримання компенсації вартості ліній суб’єкти господарювання подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки такі документи:'''
* заявку на отримання бюджетних коштів; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

* письмове зобов’язання щодо повернення до державного бюджету в місячний строк бюджетних коштів у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання;

* акт про завершення монтажу та готовність до експлуатації лінії;

* засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують вартість та облік на балансі ліній, зокрема документів про здійснення оплати їх вартості;

* акт інвентаризації насаджень.
''Вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу до 15 жовтня включно. Документи, подані не в повному обсязі, повертаються Мінекономіки суб’єкту господарювання в десятиденний строк. Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.''

Суб’єкт господарювання, якому виплачена компенсація вартості об’єктів, ліній, техніки, механізмів та обладнання, у разі їх відчуження або використання протягом перших трьох років не за цільовим призначенням, повинен повернути одержані бюджетні кошти в повному обсязі.

Суб’єкти господарювання щороку до 15 січня протягом трьох років після одержання бюджетних коштів за встановленою формою подають Мінекономіки інформацію про об’єкти, лінії, техніку, механізми та обладнання, за які одержані бюджетні кошти.

'''''У разі надання недостовірної інформації суб’єкт господарювання повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання державної підтримки.'''''

'''''21 червня 2022 року Кабінет Міністрів України затвердив постановою №738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF/conv#n200 Порядок надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, який визначає механізм використання коштів та надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства].'''''

Згідно вищеваказаного порядку ''отримувачами грантів (далі - отримувачі)'' мають право бути суб’єкти господарювання - юридичні особи (крім юридичних осіб комунальної форми власності та суб’єктів господарювання державного сектору економіки), кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України, та фізичні особи - підприємці - громадяни України, які провадять діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур на землях, на які право власності та/або користування підтверджено належними правовстановлюючими документами, зокрема:
* які станом на дату подання заяви про отримання гранту (далі - заява) фактично не перебувають та не провадять господарську діяльність на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;
* які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"];
* які не є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
* які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валют;
* щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;
* щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення;
* які не мають заборгованості перед бюджетом, що перевіряється уповноваженим банком перед підписанням у відділенні уповноваженого банку договору про приєднання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n234 пункту 12 цього Порядку].

'''Важливо!''' Гранти надаються у розмірі не більше 70 відсотків вартості проекту висадки насаджень, але не більше 10000000 гривень відповідно до суми на один гектар, зазначеної в додатку 2, та за умови фінансування коштами отримувача (власні та/або кредитні) різниці між вартістю всього проекту висадки насаджень та обсягу гранту.
* не більше 70 відсотків вартості проекту проекту висадки насаджень, але не більше 10000000 гривень відповідно до суми на один гектар, зазначеної в додатку 2, та за умови фінансування коштами отримувача (власні та/або кредитні) різниці між вартістю всього проекту висадки насаджень та обсягу гранту;
* гранти надаються для висадки та облаштування не більш як 25 гектарів насаджень з встановленням системи зрошення та водозабору..
* гранти надаються отримувачу в межах площі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n212 пунктом 4 цього Порядку].
* реалізацію проекту висадки насаджень отримувач повинен здійснювати на землях, на які право власності та/або користування підтверджено належними правовстановлюючими документами на строк не менше семи років на дату подання заяви.

'''Основні умови отримання гранту:'''
* розробити проект плану висадки насаджень, який що має містити такі розділи: пояснювальну записку, генеральний план, кошторисну документацію, паспорт робочого проекту;
* мати у власності чи правокористуванні не менше ніж 7 років землю площею від 1 до 25 га;
* офіційно працевлаштувати працівників;
* бути готовим взяти на себе частину оплати розміром від 30 відсотків витрат.

'''Порядок подачі заявки на отримання гранту: '''

Подати заявку на отримання гранту можуть суб’єкти господарювання - юридичні особи (крім юридичних осіб комунальної форми власності та суб’єктів господарювання державного сектору економіки), кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України, та фізичні особи - підприємці - громадяни України, які провадять діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур на землях, на які право власності та/або користування підтверджено належними правовстановлюючими документами. [https://diia.gov.ua/services/grant-na-sad Подати заявку на отримання гранту на створення саду через портал «Дія»]. Для цього слід зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису та заповнити онлайн-заявку, а також додайти до заяви скановану копію проєкту висадки насаджень. '''Вона має бути підписана розробником проєкту. Без такої копії заяву не розглянуть.'''

Проєкт має містити такі розділи:

- пояснювальну записку

- генеральний план

- кошторисну документацію

- паспорт робочого проекту.

'''Зверніть увагу!''' Проєкти висадки мають відповідати таким критеріям:

- відповідність культури

- відповідність області, де планується здійснити висадку насаджень

- відповідність площі земельної ділянки

- відповідність цільовому призначенню земельної ділянки

- наявність обов'язкового зрошення

- наявність обов'язкового встановлення шпалери

- кількість садивного матеріалу (саджанців) на гектар

- наявність водозабору.

Після цього слід все підписати електронним підписом та відправити (необхідно скористатися ключем ФОП або керівника юридичної особи з ЄДРПОУ підприємства.). Така заявка буде опрацьована протягом 15 робочих днів.

Учасник програми зобов’язується вести діяльність не менше 5 років; сплачувати податки в бюджет, зокрема, за працевлаштування робітників; а також створити робочі місця (з урахуванням культур насаджень – розрахунок тут).

'''Подальші кроки після погодження заявки:'''
* Очікувати на перевірку документів банком та Міністерством аграрної політики та продовольства України;
* Дочекатися рішення від Мінагрополітики щодо надання гранту та підписати договір із уповноваженим банком. Прийняте рішення оформлюється наказом;
* Відкрити окремий банківський рахунок, перерахувати на нього свій відсоток фінансування. Якщо ваш проект схвалять, гроші надійдуть на окремий рахунок в Ощадбанку. Отримувач самостійно здійснює переказ коштів своєї частки співфінансування на власний рахунок;
* Отримати грант та використовувати кошти, подаючи до банку рахунки за постачання товарів і послуг, необхідних для ведення господарства.
'''Строк реалізації проекту висадки насаджень не повинен перевищувати 12 місяців з часу отримання бюджетних коштів.

== Корисні посилання ==
* [https://minagro.gov.ua/ua/pidtrimka Державна підтримка]
* [https://diia.gov.ua/services/grant-na-sad Грант на сад]
[[Категорія:Аграрне право]]

Земельні ділянки багатоквартирних будинків

2024-11-15T13:24:24Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України “Про оренду землі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України “Про основи містобудування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#o18 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105]
* [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
== Визначення термінів ==
'''Багатоквартирний будинок''' - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)].

'''Прибудинкова територія''' - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)].

'''Землі багатоквартирних будинкі''' в (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 частини 1 статті 42 Земельного кодексу України]):
* земля, на якій розміщено житловий будинок;
* земля, на якій знаходяться будівлі і споруди, що стосуються такого будинку;
* прибудинкова територія.
'''Прибудинкова територія''' - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

Поняття "прибудинкова територія" слід відрізняти від поняття "присадибна ділянка". Присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#Text пункт 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105] )
== Суб’єкти права постійного користування землями багатоквартирних будинків ==
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Україн

'''Суб'єктами права постійного користування''' землями багатоквартирних будинків можуть бути підприємства, установи та організації, що перераховані у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 частині 2 статті 92 Земельного кодексу України]. До таких суб'єктів належать:
* житлово-експлуатаційні організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n168 стаття 24 Житлового кодексу України]) або органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, що здійснюють безпосереднє управління цими будинками;
* співвласники багатоквартирного будинку (для обслуговування такого будинку та забезпечення потреб власників, наймачів квартир та нежитлових приміщень).
Суб'єкти, засновані на приватній або колективній власності, що здійснюють управління державними житловими будинками (наприклад, приватизовані або корпоратизовані підприємства, що є балансоутримувачами державного майна, яке не ввійшло до їх статутних капіталів), права на отримання земельної ділянки у постійне користування не мають.
== Конфігурація земель багатоквартирних будинків ==
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 (стаття 42 Земельного кодексу України)]

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 (стаття 42 Земельного кодексу України)]

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 стаття 42 Земельного кодексу України)]

'''Розміри і конфігурація земельної ділянки,''' на якій розміщений багатоквартирний будинок, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. Під "відповідною землевпорядною документацією", розуміється насамперед план земельно-господарського устрою населеного пункту.
Проект розподілу територій - це різновид містобудівної документації, "яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок". На даний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv#n693 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"] передбачає збереження дії та можливість використання затверджених раніше проектів розподілу територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n693 пункт 4 розділу V Закону]).

Правила визначення площ та конфігурації земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків визначаються відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104].

'''''У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.'''''

Із положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України] випливає, що права на землю можуть отримати як громадяни, так і юридичні особи. Громадяни можуть скористатися таким правом лише у випадку коли всі власники квартир у житловому будинку одночастно вчинять ряд необхідних юридичних дій, щоб отримати землю під таким будинком у спільну власність. '''Тобто, не кожен власник квартири отримує конкретну земельну ділянку , а всі власники квартир у цьому будинку оримують одну ділянку на всіх(разом із прибудинковою територією) на праві спільної сумісної власності — ділянка під будинком одна, і поділу вона не підлягає.''' Тому отримати її можна лише в спільну власність або спільне користування одночасно .

Право на землю під багатоквартирним будинком можуть отримати громадяни через об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

 
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Застосування заходів примусового годування засуджених та осіб, які тримаються під вартою

2024-11-15T13:21:10Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4250 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#n107 Закон України "Про попереднє ув'язнення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2428-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування" № 2428-IX від 19 липня 2022 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2429-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування" № 2429-IX від 19 липня 2022]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2023-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №385 "Про затвердження Порядку примусового годування та умови тримання засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4250 статті 28 Конституції України], кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Зважаючи на це та на рішення Європейського суду з прав людини, які містять рекомендації, щодо застосування заходів примусового годування Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2428-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування" № 2428-IX від 19 липня 2022 року] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2429-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування" № 2429-IX від 19 липня 2022 року.]

Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n863 статті 116 Кримінально-виконавчого кодексу України] (далі – КВК України) до ''засудженого'', який заявив про відмову від прийняття їжі, '''може бути застосовано примусове годування на підставі ухвали суду,''' прийнятої за висновком лікаря про те, що такому засудженому загрожує значне погіршення стану здоров’я та існує очевидна загроза його життю, що підтверджується відповідними медичними документами, які містять результати лабораторних, інструментальних та інших необхідних досліджень. Застосування примусового годування без ухвали суду забороняється.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#n107 частини шостої статті 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення"] до особи, ''взятої під варту'', яка заявила про відмову від прийняття їжі, '''може бути застосовано примусове годування на підставі ухвали слідчого судді, суду''', прийнятої за висновком лікаря про те, що такій особі загрожує значне погіршення стану здоров’я та існує очевидна загроза її життю. Застосування примусового годування без ухвали слідчого судді, суду забороняється.

== Дії начальників установи виконання покарань та установи попереднього ув’язнення після встановлення факту відмови від їжі засудженим та особою, яка тримаються під вартою ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2023-%D0%BF#n10 Порядку примусового годування та умови тримання засуджених та осіб , взятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 385] (далі - Порядок) начальник відповідної установи (виконання покарання/ попереднього ув’язнення) ''протягом доби'' з моменту встановлення факту відмови особи від прийняття їжі повинен:

# ''особисто провести з особою, яка відмовляється від прийняття їжі, бесіду'' та розглянути наявні письмові пояснення, скарги, пропозиції, заяви такої особи, що пов’язані з відмовою від прийняття їжі;
# за результатами дій, передбачених підпунктом 1, ''скласти акт про відмову від прийняття їжі'' за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2023-%D0%BF#n10 Порядку], у якому зазначаються конкретна причина такого вчинку, стислий виклад обставин, що передували відмові від прийняття їжі, вжиті заходи щодо задоволення законних вимог такої особи або причини неможливості їх задоволення.
# ''письмово повідомити керівнику закладу охорони здоров’я'', що забезпечує медичне обслуговування осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, або осіб, взятих під варту, які тримаються в установах, а у випадку відсутності такого закладу — керівнику іншого закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності, перелік яких визначається та переглядається у разі потреби Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та установами з урахуванням спеціалізації таких закладів та наявності умов, що дають змогу забезпечити ізоляцію осіб, які відмовляються від прийняття їжі, їх належну охорону та безпеку інших громадян;
# ''письмово повідомити прокурору'', який здійснює на відповідній території нагляд за додержанням вимог законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу досудового розслідування, суду, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження (справа), а також прокурору, який здійснює нагляд за додержанням вимог законів під час проведення досудового розслідування, захиснику;
# ''письмово повідомити членам сім’ї (за наявності)'' особи, яка відмовляється від прийняття їжі, крім випадків, якщо таке повідомлення заборонила зазначена особа, про що вона у письмовій формі повідомляє начальнику установи;
# у разі відмови від прийняття їжі неповнолітньою особою — ''додатково письмово повідомити законному представнику'' та відповідним службам у справах дітей незалежно від бажання неповнолітнього.

Повідомлення, визначені підпунктами 3—6, надсилаються в паперовій формі та з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою). Копії документів, що підтверджують факт надсилання зазначених повідомлень, а також акта про відмову від прийняття їжі долучаються до особової справи особи, яка відмовляється від прийняття їжі.

==== Нагляд лікаря над особою, яка відмовилася від прийняття їжі, з моменту встановлення такого факту ====
Особа, яка відмовляється від прийняття їжі, з моменту встановлення такого факту повинна перебувати під постійним наглядом лікаря (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2023-%D0%BF#n10 Порядку]).

Після отримання інформації про встановлення факту відмови особи від прийняття їжі керівник закладу охорони здоров’я одразу призначає їй '''лікаря, який у той самий день повинен''':

* ознайомитися з медичною документацією особи, та здійснити її первинний медичний огляд, за результатами якого оцінити стан здоров’я такої особи, пояснити та переконатися, що вона розуміє можливі негативні наслідки відмови від їжі для її здоров’я, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я, пояснити та переконатися, що особа розуміє, що до неї на підставі ухвали слідчого судді, суду може бути застосовано заходи примусового годування, про що така особа у письмовій формі повідомляє лікарю;
* за згодою особи, відповідно до медичних показань організувати її медичне обстеження, за результатами якого призначати лікування, у тому числі шляхом внутрішньовенного введення лікарських засобів;;
* за згодою особи, проводити динамічне спостереження та оцінку стану її здоров’я;
* під час щоденних медичних оглядів запитувати особу про її намір продовжувати відмовлятися від прийняття їжі, а також у випадках відмови такої особи від медичного огляду (обстеження), динамічного спостереження та/або лікування пропонувати отримати необхідні медичні послуги, а також пояснювати можливі негативні наслідки подальшої відмови від прийняття їжі для здоров’я;
* щодня вносити інформацію про стан здоров’я особи, яка відмовляється від прийняття їжі, до медичної документації;
* у разі необхідності підготувати та подати начальнику установи рекомендації стосовно організації медичного обстеження особи, яка відмовляється від прийняття їжі, відповідно до медичних показань.

Під час проведення первинного та щоденного оглядів особи, яка відмовляється від прийняття їжі, лікар, який здійснює нагляд за такою особою, оцінює стан її здоров’я та за наявності медичних показань приймає рішення щодо необхідності переміщення такої особи до окремої палати закладу охорони здоров’я.

За відсутності медичних показань особа, яка відмовляється від прийняття їжі, залишається в камері (жилому приміщенні), де тримається на загальних підставах.

У разі наявності загрози значного погіршення стану здоров’я особи, яка відмовляється від прийняття їжі, та очевидної загрози її життю лікар закладу охорони здоров’я, '''готує висновок''', за формою згідно з додатком 3 до Порядку, що підтверджується відповідними медичними документами, які містять результати лабораторних, інструментальних та інших необхідних досліджень.

Під час підготовки висновку лікар, зважаючи на стан здоров’я особи, яка відмовляється від прийняття їжі, визначає вид примусового годування з урахуванням поточного та прогнозованого стану здоров’я такої особи відповідно до видів примусового годування, визначених законом.

''Видами примусового годування є'':

1) годування через назогастральний зонд за допомогою лійки;

2) годування через назогастральний зонд краплинно;

3) годування через назогастральний зонд за допомогою шприца Жане;

4) годування з ложки;

5) годування за допомогою напувальниці;

6) годування через гастростому.

Питання про застосування примусового годування засудженого вирішується судом у порядку, передбаченому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n863 абзац 9 частини третьої статті 116 КВК України]).

Лікар несе персональну відповідальність за правильність та своєчасність визначення виду примусового годування.

==== Припинення примусового годування ====
Примусове годування здійснюється з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Примусове годування особи, яка відмовляється від прийняття їжі, проводиться виключно у присутності лікаря, який здійснює нагляд за такою особою, та має на меті гуманне ставлення до особи, яка відмовляється від прийняття їжі, дотримання її прав, зокрема на повагу до честі і гідності, та не допускає будь-якого приниження чи тортур такої особи (пункт 14[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2023-%D0%BF#n10 Порядку]).

Примусове годування припиняється у разі:

# коли за висновком лікаря закладу охорони здоров’я, у якому перебуває особа, до якої застосовувалося примусове годування, стан здоров’я такої особи стабілізувався і подальша відмова від прийняття їжі більше не становитиме загрози її життю;
# коли особа, до якої застосовувалося примусове годування, заявила про своє бажання добровільно вживати їжу, про що вона у письмовій формі повідомила лікарю, який здійснює за нею нагляд;
# скасування в установленому порядку рішення про примусове годування чи закінчення строку дії такого рішення (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2023-%D0%BF#n10 Порядку]).

== Порядок та строк розгляду клопотання про примусове годування ==
Клопотання про примусове годування особи, яка відмовляється від прийняття їжі, подається прокурором та розглядається слідчим суддею, судом в порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7431 206-1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4133 539 Кримінального процесуального кодексу України] (далі – КПК України).

Клопотання про примусове годування подається прокурором до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого утримується особа.

Зазначене клопотання повинно містити стислий виклад обставин, що передували відмові від прийняття їжі та голодуванню.У обов’язковому порядку також додається висновок лікаря про загрозу значного погіршення стану здоров’я та існування очевидної загрози життю особи.
Даний висновок повинен підтверджуватися відповідними медичними документами, які містять результати лабораторних, інструментальних та інших необхідних досліджень.

Строк розгляду такого клопотання здійснюється слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого клопотання до суду. Також у разі подання особою, котра відмовилась від їжі,або її захисника клопотання про виклик іншого лікаря для встановлення стану здоров’я слідчий суддя, суд може відкласти розгляд на строк, необхідний для явки лікаря та забезпеченням йому можливості ознайомитися з матеріалами, але не більше ніж на 24 години.

Особами котрі повідомляються про час і місце розгляду клопотання є прокурор, особа, стосовно якої вирішується питання про примусове годування, її захисник, керівництво відповідної установи, а в разі вирішення питання про примусове годування неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого – також батько або матір, законний представник та відповідні служби у справах дітей.

У разі прийняття слідчим суддею, судом рішення про примусове годування особи, яка відмовляється від прийняття їжі, начальник установи '''невідкладно інформує Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини''' щодо такого рішення. Копії повідомлення та рішення слідчого судді, суду про примусове годування або про відмову від такого годування, долучаються до особової справи особи, яка відмовляється від прийняття їжі (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2023-%D0%BF#n10 Порядку])

'''Розгляд клопотання також може бути проведений у режимі відеоконференції !!!'''
== Строк дії ухвали суду про примусове годування ==
Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4133 частини шостої статі 539 КПК України] встановлено, що строк дії ухвали про примусове годування засудженого не '''може перевищувати 30 днів'''. У разі необхідності строк примусового годування може бути продовжений судом за клопотанням прокурора та за наявності обставин, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7431 статті 206-1 цього Кодексу]. Подання апеляційної скарги на ухвалу про примусове годування засудженого зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

'''[https://khpg.org/1075312544 Рішення Європейського суду з прав людини (далі — Європейський суд) від 21 червня 1999 р. у справі «Невмержицький проти України» (заява №54825/00)]'''
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Видача дублікатів нотаріальних документів

2024-11-15T13:16:33Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/ Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» ]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252 ]

== Поняття визначення «дублікат» ==
'''Дублікат''' (лат. – подвоєний) – другий примірник якого-небудь документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. Отже, дублікат документа являє собою додатковий примірник цього самого документа з рівнозначною останньому юридичною силою. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

== У яких випадках видається дублікат документа посвідченого або виданого нотаріусом? ==
'''Дублікат документа посвідченого або виданого нотаріусом видається у разі:'''
* '''втрати або зіпсування документа,''' '''за письмовою заявою осіб''', за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія;
* '''за письмовою заявою спадкоємців осіб''', за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту. У цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, які підтверджують їх родинні стосунки (свідоцтво виконавця заповіту);
* '''на запит нотаріуса,''' яким заведено спадкову справу.
'''Важливо''', що у випадку видачі довіреності особою, щодо якої вчинена нотаріальна дія, є виключно довіритель, що випливає з положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1323 статті 239 Цивільного кодексу України], де зазначається, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Отже, представник за довіреністю не має права на отримання нотаріального дубліката. Крім того, право на отримання дубліката документа має лише та особа, яка отримувала примірник документа при його посвідченні чи видачі. Наприклад, якщо продавець при посвідченні договору купівлі-продажу не отримував примірник договору, він не може звернутися за отриманням його дубліката.

=== Місце видачі дубліката документа ===
Дублікат утраченого або зіпсованого документа '''видається нотаріусом за місцем його зберігання або в державному нотаріальному архіві'''.

== Видача дубліката заповіту спадкоємцям або виконавцю заповіту ==
'''Державний нотаріус державного нотаріального архіву видає також дублікати заповітів''', які надійшли на зберігання від посадових осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n430 статті 40 Закону України «Про нотаріат»].
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Заповіти, які прирівнюються до нотаріально посвідчених (крім секретних)
|-
|1
|Заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, посвідчені '''головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів,''' інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю
|-
|2
|Заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені '''капітанами''' цих '''суден'''
|-
|3
|Заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені '''начальниками''' цих '''експедицій'''
|-
|4
|Заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, '''посвідчені командирами''' (начальниками) цих '''частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів'''
|-
|5
|Заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені '''начальниками''' таких '''установ'''
|-
|6
|Заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені '''начальниками''' слідчих '''ізоляторів'''
|}
'''Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спадкоємцям,''' виконавцю заповіту після '''подачі ними свідоцтва про смерть заповідача'''. У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача і померлого спадкоємця.

'''До заяви''' '''про видачу дубліката заповіту''' або '''видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб''', за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавцю заповіту '''нотаріус долучає засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та засвідчені фотокопії інших документів, які підтверджують їх родинні стосунки''' (фотокопію свідоцтва виконавця заповіту).<blockquote>'''ВАЖЛИВО!''' Дублікат секретного заповіту не видається.</blockquote>

== Видача дубліката довіреності ==
'''Нотаріус видає дублікати втрачених довіреностей''' при видачі такого дубліката '''перевіряє дійсність цієї довіреності''' за даними '''Єдиного реєстру довіреностей'''. '''Дублікати''' втрачених довіреностей '''підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252 (із змінами)] та '''має юридичну силу його оригінального примірника'''. '''Дублікат''' '''втраченої довіреності''', '''строк дії''' якої на день звернення до нотаріуса '''закінчився, не може бути виданим'''.

== Зміст дубліката документа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n352 статті 34 Закону України «Про нотаріат»] тексти дублікатів нотаріальних документів, викладаються '''на спеціальних бланках''' нотаріальних документів.

'''Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа'''. На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис, '''а оригінал який загублений втрачає чинність.''' Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

'''Встановлено, що видача дубліката документа включає одночасно два аспекти нотаріальної діяльності:'''
* '''вчинення нотаріальної дії'''
* '''видачу інформації, яка становить предмет нотаріальної таємниці.'''
Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n66 статті 8] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n565 статті 53 Закону України "Про нотаріат"] '''право на отримання дубліката документа мають виключно фізичні та юридичні особи''', '''за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.'''

== Розмір державного мита ==
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють '''державне мито''' у розмірах, встановлених чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n204 стаття 19 Закону України "Про нотаріат"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункту «т» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито»] за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів '''стягується державне мито в розмірі 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,51 грн).'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8013 Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України] визначено, що '''неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.'''

'''''Під час дії воєнного стану нотаріусам дозволено посвідчувати довіреності та заповіти, засвідчувати справжність підпису на документах без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на звичайному папері. На білий бланк за допомогою комп'ютерної техніки мають бути нанесені реквізити нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.'''''

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення

2024-11-15T13:13:19Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1873 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF/ed20221228#Text Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963]
== Поняття та види земельних правопорушень ==
'''Земельне правопорушення''' - це суспільно шкідлива винна дія або бездіяльність, що суперече нормам земельного права. Земельні правопорушення являють собою негативні соціальні явища, тому що посягають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання і охорону земель. Причинами правопорушень в земельному праві нерідко бувають недоліки правового регулювання земельних відносин, безконтрольність за станом використання земельного фонду, недостатня юридична грамотність населення в земельному законодавстві.

'''Види земельних правопорушень''' визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1872 статтею 211 Земельного кодексу України] і до них відносяться:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;

і) відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Громадяни та юридичні особи за вказані правопорушення '''несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність'''.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
==Відповідальність та визначення розміру шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки==
'''Самовільне зайняття земельної ділянки''' - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

'''За самовільне зайняття земельної ділянки, залежно від розміру вчиненої шкоди, передбачено:'''
*'''Адміністративну відповідальність''' – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 стаття 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.)
*'''Кримінальну відповідальність''' – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1321 стаття 1971 Кримінального кодексу України]
2.1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику - ''карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців''.

2.3. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1321 цією статтею], або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель - ''карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років''.

2.4. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1321 частині першій цієї статті] - ''карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років''.

2.5. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1321 частині другій цієї статті,] або вчинене особою, раніше судимою за таке саме кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1321 частиною третьою цієї статті] - ''карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років''.

3. '''Цивільну відповідальність'''.

'''Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається:'''
*''для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:''
'''Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1),'''

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n56 додатку 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.], з урахуванням переліків, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n59 додатках 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n62 3 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.];

Кф - ккоефіцієнт виду використання земель, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n65 додатку 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.;]

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6929 статті 289 Податкового кодексу України];
*''для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:''
Шс = Пс x (Нпз x Кн x Кк ) x Кф x Кі (2),

де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n69 додатку 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання];

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n72 додатку 6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання];

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n75 додатку 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання].

==Відповідальність та визначення шкоди за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням==
Відповідальність за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення] ''передбачає накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''. (Примітка. Положення цієї статті не застосовуються у разі заростання чагарниками і дрібноліссям деградованих та малопродуктивних земель, що потребують консервації та призначені для заліснення.)

'''Кримінальна відповідальність за нецільове використання землі настає у разі:'''

1. безгосподарського використання землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України])

2. забруднення або псування земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України])

3. вчинення іншого злочину проти навколишнього середовища.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначається:
*''для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:''
'''Шц = Пн x 0,33 x (Нп + Нф x Кр) x Ко x Кі (3),'''

де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушення режиму, нормативів і правил використання земель, гривень;

Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, або земельної ділянки чи земель, що використовуються з порушенням режиму, нормативів і правил використання земель, гектарів;

0,33 - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети;

Нп та Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;

Нф - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або використання земельної ділянки чи земель з порушенням режиму, нормативів і правил використання земель, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n78 додатку 8 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання];

Кр - коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або використання земельної ділянки чи земель з порушенням режиму, нормативів і правил використання земель, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n81 додатку 9 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання;]

Ко - коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n85 додатку 10 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання];
*''для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:''
'''Шц = Пн x 0,33 x (Нпз x Кн x Кк + Нф x Кр) x Ко x Кі (4),'''

де Шц, Пн, Нф, Кр, Ко та коефіцієнт 0,33 - мають таке саме значення, як у формулі 3, Кі - як у формулі 1, Нпз, Кн, Кк - як у формулі 2.
==Відповідальність та визначення шкоди за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту==
Адміністративна відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою, або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається), передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n331 ст. 533 Кодексу України про адміністративні правопорушення] ''тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

''Розмір шкоди, заподіяної внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов’язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається), визначається за такою формулою:''

'''Шг = Пг x Нг x Кі (5),'''

де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов’язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається), гривень;

Пг - площа, на якій виявлено псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов’язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається), гектарів;

Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву земельних ділянок (родючого шару ґрунту), визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n90 додатку 11 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання];

Кі - має таке саме значення, як у формулі 1.

'''Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:'''

# акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);
# протокол про адміністративне правопорушення.

'''''Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру.'''''
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Закриття виконавчого провадження за строком давності та у зв'язку зі смертю боржника

2024-10-18T06:11:56Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Поняття виконавчого провадження та підстави його закриття ==
Цивільне судочинство має забезпечувати не тільки правильний і швидкий розгляд та вирішення справ, а й виконання постановлених у них рішень. Це досягається шляхом примусової реалізації цих рішень.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»], виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законі України «Про виконавче провадження»] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»], іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»], а також рішеннями, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»] випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"].

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено підстави закриття виконавчого провадження, серед яких:
# визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
# затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
# припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
# прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
# письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
# закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
# фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
# повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
# надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n603 частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»];
# якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
# непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n416 статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження»];
# якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
# якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку]" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
# погашення, списання згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"] неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням;
# списання згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;
# списання згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n643 пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.
У разі закриття виконавчого провадження виконавцем знімається арешт з майна боржника, скасовуються інші здійснені заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші необхідні дії.
== Строки в виконавчому провадженні ==
Додержання строків здійснення виконавчого провадження є однією з необхідних умов забезпечення дотримання прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»].

Законодавцем визначено терміни, протягом яких виконавцем повинні бути проведені виконавчі дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»] для того чи іншого виконавчого документа, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем.

Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов’язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
* посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
* інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;

* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, - протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»] та пред'явлений за належним місцем виконання рішення.

У разі пропуску строку пред’явлення до виконання виконавчого документу, орган державної виконавчої служби/приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника та вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у встановленому порядку.
== Порядок закриття виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника ==
На стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 статтею 334 Господарського процесуального кодексу України] з урахуванням підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статтею 52 Господарського процесуального кодексу України]. У цьому випадку приписи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 статті 334 Господарського процесуального кодексу України], що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статті 52 Господарського процесуального кодексу України].

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статті 52 Господарського процесуального кодексу України]. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4142 частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України].

Процесуальне правонаступництво в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1914 статті 52 Господарського процесуального кодексу України] допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n416 Частиною першою статті 41 Законом України «Про виконавче провадження»] передбачена можливість відновлення виконавчого провадження, у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника.

Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи, яка померла, та щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.

Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Сторона провадження (заінтересована особа), державний або приватний виконавець може звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Суд розглядає це питання у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Вищезазначене стосується також випадків необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, можна зробити висновок, що для виконання зобов’язання заінтересована особа має право звернутися до спадкоємців (правонаступників) з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця за рахунок майна боржника та в межах його вартості. У разі відсутності спадкоємців, кредитор має право пред’явити вимоги до територіальної громади, якій перейшло у власність майно боржника.
== Наслідки закриття виконавчого провадження ==
У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»].

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі закінчення виконавчого провадження з підстав, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження")), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"], якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленом[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text у Законом України "Про виконавче провадження"].

Виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Варто пам’ятати, що постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржене протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Постанова державного виконавця може бути оскаржена до суду, який видав виконавчий документ, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»], до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

== Див. також ==

* [[Закінчення виконавчого провадження]]
* [[Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні]]

[[Категорія:Виконавче провадження]]

Алгоритим дій у разі оформлення шахрайського онлайн-кредиту

2024-10-18T06:05:06Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події]

== Що ж таке онлайн – кредитування або ж мікрокредит? ==
'''Мікрокредит''' - це невелика сума грошей, яку банк або небанківська організація надає в кредит на певний період. Такий кредит можна взяти у макрофінансових організацій (далі МФО) через мережу Інтернет. Для цього необхідно лише зареєструватись на сайті МФО і внести всі необхідні дані. Процес недовгий та нескладний. Чим все більше користуються недобросовісні особи, злочинці.

== Що робити якщо шахрай взяв онлайн - кредит на Ваше ім’я? ==
За підозри укладення на Ваше ім’я договору онлайн – кредиту, необхідно дізнатися в якій мікрофінансовій організації взято кредит (та яку суму Ви начебто винні), зробити це можна:

* '''Перевіривши власну кредитну історію''', запросивши таку інформацію он-лайн на веб сторінці бюро (вона покаже чи робили банки/МФО запити до вашої кредитної перед оформленням на вас кредиту, та покаже перелік організацій в які звернулись шахраї (дані можуть і не міститись). За допомогою сервісів перевірки можна отримати інформацію (довідку) яка може надаватися безкоштовно раз на рік, повторно – від 25 до 50 гривень. Також сповіщення про перевірку кредитної історії з 4 січня 2022 р. надходять в до додатку '''Дія.''' Існує декілька сервісів перевірки кредитної історії

# [https://www.ubki.ua Українського бюро кредитних історій] (безкоштовна перевірка кредитної історії раз в рік, наступні платні);
# [https://credithistory.com.ua/ua/# Міжнародного бюро кредитних історій;]
# [https://www.pvbki.com/ukr/ Першого українського бюро кредитних історій;]
# [https://creditua.com Українського кредитного бюро.]

* '''Перевірити через судовий реєстр [https://court.gov.ua судова влада України]'''(в категорії -громадянам -стан справ) '''[https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Реєстр боржників] чи [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Систему виконавчих проваджень] -''' інформація в цих реєстрах з'явиться тільки по старих кредитах, які шахраї оформити декілька років назад (пошук в реєстрах можна здійснити за вашим прізвищем ім'ям по-батькові).

До кого звернутись якщо шахраї оформили мікро кредит:

* '''звернутися до МФО''' щоб повідомити, що кредит ви не брали, навести свої пояснення та направити заяву з вимогою щодо скасування заборгованості, також отримайте всю інформацію по укладеному договору (номер договору, дату його укладання, суму позики та інше) та вимагати від МФО завірені копії договорів. Ви вправі записувати всі телефоні розмови із співробітниками МФО чи колекторами;
* '''звернення до поліції із заявою''' щодо вчинення кримінального правопорушення (наприклад шахрайства), яке полягає у оформленні на Вас кредиту щоб правоохоронний зафіксував факт правопорушення та вніс його до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо шахраї заволоділи вашим паспортом внаслідок втрати/викрадення слід написати заяву про втрату паспорта щоб шахраї не мали можливості звертатись в інші МФО (заміна паспорта якщо шахраї заволоділи копією паспорта нажаль непрописана законодавчо, проконсультуйтесь з цим питанням з слідчим). Перевірити внесення паспорта в реєстр втрачених можна на сайтах: [https://wanted.mvs.gov.ua/passport/ МВС] та [https://nd.dmsu.gov.ua ДМС].При незаконному укладенні кредитного онлайн – договору важливо звернутися безпосередньо до кіберполіції (існують проблеми юрисдикції між Кіберполіцією та відділком поліції, часто Кіберполіція перенаправляє справи на розслідування в районі відділки поліції). Існує висока ймовірність що поліція може не знайти злочинців та намагатиметься закрити кримінальну справу, в такому випадку ви можете оскаржувати постанову про закриття кримінальної справи до суду на протязі 10 днів (строк в окремих випадках можна продовжити і рахувати з моменту вручення такої постанови, проте не затягуйте, оскільки суд може відмовитись розглядати вашу заяву у зв'язку з пропуском строку оскарження). Також часі випадки бездіяльності поліції в такому випадку можна скаржитись начальнику відділку поліції, головному управлінню поліції області (направити поштою листа в якому чи на безкоштовну гарячу лінію поліції 0-800-50-02-02;
* '''звернення із заявою до регулятора- Національного банку України''' і Національної комісії з фондового ринку та цінних паперів про підроблені документи для укладення договору онлайн – кредиту на ваше ім’я;
* '''звернення до суду''' про визнання договору позики (кредитного договору) недійсним, цей пункт напряму залежить від результатів розгляду заяви полюцією, проведеного нею розслідування та результатів кримінальної справи, найкраще подавати такий такий Дана позовна заява розглядається за правилами загального позовного провадження. В ході розгляду справи необхідно буде доказати, що договір Ви не укладали, про його існування не знали, на сайті МФО не реєструвались і переписки з ними взагалі не вели. Варто подати клопотання до суду про витребування у мобільного оператора, номер якого було зазначено для отримання кредиту, відомостей про місцезнаходження номеру та роздруківку смс - повідомлень. Також, у клопотанні зазначити вимогу по витребуванню інформації по банківській карті, на яку були перераховані кредитні кошти.

У разі, якщо МФО відступило право вимоги колекторам і вам телефонують з погрозами, тоді слід звернутись до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за наступними статтями Кримінального кодексу України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 стаття 182 - Порушення недоторканності приватного життя]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 стаття 189 – Вимагання]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 стаття 190 - Шахрайство]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 стаття 355 - Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань]. Записуйте всі розмови з колекторами та зберігайте документи, що надходять на вашу адресу.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text пункту 4 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події], якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІТС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - журнал ЄО), уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text пункту 4 розділу ІІ вищезгаданого Порядку], особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України.

Після того, як буде доведено факт шахрайства, ви можете звернутися в Бюро кредитних історій з вимогою вилучити запис про незаконний кредит з Вашої кредитної історії.

== Судова практика ==
Прикладом позитивного вирішення даного спору є рішення у справі '''№588/1942/19''', у якій Позивач дізнавшись про незаконні дії шахраїв спочатку звернувся до поліції, для реєстрації факту здійснення кримінального правопорушення, а згодом до суду для визнання недійсним договору позики.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Кредитна_історія:_організація,_формування_та_обігу._Бюро_кредитних_історій Кредитна історія: організація, формування та обігу. Бюро кредитних історій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Стягнення_боргу_за_онлайн_кредитом Стягнення боргу за онлайн кредитом]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Алгоритим_дій_у_разі_оформлення_шахрайського_онлайн-кредиту_на_ім%27я_іншої_особи Алгоритим дій у разі оформлення шахрайського онлайн-кредиту на ім'я іншої особи]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Види_мобільних_шахрайств_та_методи_їх_протидії Види мобільних шахрайств та методи їх протидії]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Шахрайство Шахрайство]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]

Стягнення аліментів за минулий час

2024-10-18T05:55:24Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Час, з якого присуджуються аліменти ==
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду '''від дня пред'явлення позову''', а в разі подання заяви про видачу судового наказу - '''з дня подання такої заяви'''. Це прямо передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n984 статтею 191 Сімейного кодексу України]. Причому немає значення, скільки часу пройшло від дня пред’явлення позову до його задоволення.

На вимоги про стягнення аліментів у судовому порядку '''не поширюється позовна давність''', тобто позов може бути пред'явлено в будь-який момент протягом всього часу існування права на аліменти. Саме право на аліменти виникає у дитини з моменту її народження.

Якщо один із батьків не бажає добровільно надавати утримання своїй дитині, інший з батьків з ким проживає дитина може пред'явити позов про стягнення аліментів на утримання дитини (заяву про видачу судового наказу), незалежно від строку, що минув з моменту виникнення цього права. Також не мають значення причини, з яких раніше не зверталися до суду з вимогою про стягнення аліментів.

Якщо позов (заява) подається до суду особисто, днем пред'явлення позову буде день прийняття його судом (засвідчується датою реєстрації). Якщо ж позов (заява) пред'являється не особисто, а відправляється поштою, днем пред'явлення позову (заяви) вважається календарна дата прийняття відповідного листа поштою, засвідчена на поштовому штемпелі, а не день надходження до суду (дата реєстрації вхідної документації судом).
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу]]
|}
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження]]
|}
== Стягнення аліментів за минулий період ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Стаття 194 Сімейного кодексу України] передбачає можливість призначення аліментів за минулий час.

Така можливість стягнути аліменти за минулий період є виключенням із загального правила і доступна якщо:
# раніше аліменти не стягувалися;
# позивач доведе що він вживав заходи щодо одержання аліментів з відповідача, а відповідач ухилявся від надання утримання дитині.
У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але '''не більш як за десять років'''.

Процес доказування в таких справах є досить складним. Адже якщо особа не зверталась про призначення аліментів, то вважається, що інший з батьків належним чином виконував свої обов’язки по утриманню.

'''Доказами того, що позивач намагався отримати аліменти''' можуть бути, наприклад:
* спроби встановити місце проживання, місце роботи, справжній розмір заробітку відповідача;
* також інші письмові докази, які підтверджують звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату аліментів;
* можна подати до суду електронні докази щодо листування з відповідачем.
Подавати до суду електронні докази варто в електронній та паперовій копіях. Наприклад, інформацію можна записати на диск, флеш-носій (веб-сторінки, посилання, фіксація, скрін), та окремо роздрукувати такі дані. Примірники доказів слід засвідчити ЕЦП та власним підписом, та залучити до матеріалів справи.

'''Про ухилення від сплати аліментів''' можуть свідчити приховування розміру заробітку, місця проживання, тимчасовий виїзд за кордон тощо.

Після того, як суд ухвалить позитивне рішення щодо стягнення аліментів за минулий час, видається виконавчий лист, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text який має бути пред'явлений до виконання.] Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш '''як за десять років,''' що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
|}
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Виконання судових рішень у цивільних справах]]
|}
=== Судова практика ===
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87243178 постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 672/198/19] ;
== Відмінність між стягненням аліментів за минулий період від стягнення заборгованості за аліментами ==
Стягнення аліментів за минулий час необхідно розрізняти від стягнення заборгованості по аліментах.

'''Заборгованість''' утворюється у випадках, коли сторони домовились про сплату аліментів, внаслідок чого аліменти повинні були відраховуватись, але не відраховувались за заявою або за рішенням суду, тобто '''''фактично сплата аліментів за цими документами не провадилась'''.''

'''Стягнення аліментів за минулий час''' має місце тоді, коли особа мала право на аліменти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n911 глави 15] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1017 глави 16 Сімейного кодексу України], але '''''договір про сплату аліментів сторонами не укладався''''', і особа, яка має право на них, '''''не зверталась до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів'''.''
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Порядок стягнення заборгованості за аліментами]]
|}
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]

Надання державної підтримки суб'єктам підприємництва за договором фінансового лізингу

2024-09-17T09:03:27Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закон України "Про фінансовий лізинг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#Text Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

== Загальні положення договору фінансового лізингу ==
'''Фінансовий лізинг''' - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#n24 пунктами 1-4 частини першої статті 5 Закону України "Про фінансовий лізинг"]

'''Договір фінансового лізингу''' - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу. Такий договір має бути укладений в письмовій формі.

''Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.''

Сторонами договору фінансового лізингу є:
* '''лізингодавець''' - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об’єкт фінансового лізингу;
* '''лізингоодержувач''' - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування;
* '''продавець (постачальник)''' - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно на підставі договору купівлі-продажу або договору поставки для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу;
* '''інші особи''', які є сторонами багатостороннього договору фінансового лізингу.
Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень. Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.

Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.

Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Строк, на який лізингоодержувачу передається об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування, не може становити менше одного року.

== Мета фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу ==

Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва. Для виконання вимог Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу Фонд розвитку підприємництва затверджує програму фінансової державної підтримки суб’єктів підприємництва за договорами фінансового лізингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків та/або уповноважених лізингодавців у визначених Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу межах.

Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить п’ять років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2021 р. № 1106 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і 29”] .

Державна підтримка надається через банки та лізингодавців, що відповідають критеріям, визначеним у додатку до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу, та підписали з Фондом розвитку підприємництва договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом.

Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом розвитку підприємництва коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом розвитку підприємництва винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб’єктами підприємництва.

Передбачене Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва надання державної підтримка суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, Фонд розвитку підприємництва укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.

== Критерії суб'єкта підприємництва, необхідні для отримання державної фінансової підтримки ==

Для отримання державної підтримки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n9 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу] суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:
# суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;
# суб’єкт підприємництва зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації);
# для новоствореного бізнесу (стартап) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;
# суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
# суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#n87 статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”].

Обмеження суми державної підтримки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n9 підпунктом 4 пункту 17 Порядку], не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, та в період воєнного стану.

Відбір уповноважених банків та уповноважених лізингодавців для надання суб’єктам підприємництва державної підтримки здійснюється Фондом підтримки підприємництва.

Умови надання послуг фінансового лізингу суб’єкту підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі фінансового лізингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

== Умови компенсації винагороди суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу ==

Компенсація винагороди надається суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу, який повинен відповідати таким умовам:

1) договори фінансового лізингу, за якими може бути надана державна підтримка, укладаються для досягнення інвестиційних цілей, зокрема:
* придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктом підприємництва;
* придбання суб’єктом підприємництва транспортних засобів комерційного та виробничого призначення, залізничних вагонів, автобусів, які використовуються в комерційних та виробничих цілях;
* придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;

2) У межах інвестиційних цілей з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності суб’єктам підприємництва надається державна підтримка за договорами фінансового лізингу, що укладаються за такими пріоритетними напрямами:

1) фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

2) підтримка суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості (основний КВЕД) за всіма КВЕД Секції С Національного класифікатора України;

3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);

3) максимальна сума договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва та учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів протягом строку, визначеного пунктом 5 вищезгаданого Порядку, не перевищує 60 млн. гривень, крім договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва - сільськогосподарським товаровиробником разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за напрямом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text підпунктом 1 пункту 9 Порядку], сума якого не перевищує 90 млн. гривень;

4) максимальний строк договору фінансового лізингу, за якими надається державна підтримка, не перевищує п’яти років;

5) відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо сплати лізингового платежу та/або будь-якої його складової частини не може становити більше 12 місяців;

6) винагорода уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця без урахування часткової компенсації Фондом винагороди визначається за формулою.
Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) винагороди за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) винагорода не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва.

У разі порушення суб’єктом підприємництва умов вищезгаданого Порядку або надання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки, визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції, належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#n87 статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”], суб’єкт підприємництва зобов’язаний самостійно забезпечити сплату винагороди, визначеної договором фінансового лізингу.

7) договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) в розмірі не більш як 1,5 відсотка суми фінансування за договором фінансового лізингу, що є частиною винагороди уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.
Уповноважений лізингодавець або уповноважений банк має право включити в лізингові платежі інші витрати (комісії), що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу. Комісії не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.

8) у договорі фінансового лізингу повинен бути зазначений розмір базової винагороди (у відсотках річних) та розмір компенсаційної винагороди (у відсотках річних);

9) у договорі фінансового лізингу лізинговий платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи: вартість (ціна) предмета лізингу, сума компенсаційної винагороди, сума комісій.

Після проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний рік.

На період дії воєнного стану положення щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися. У такому разі розмір компенсаційної винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єктів підприємництва для реалізації мети надання державної підтримки, застосовується на рівні, що діяв до моменту запровадження воєнного стану.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця.
Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку або в обраному уповноваженим лізингодавцем банку, який є уповноваженим банком згідно з Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n9 постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки”] .

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється розрахунковими банками на безоплатній основі.

== Порядок отримання державної підтримки суб'єктом підприємництва ==

Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю заявку на укладення договору фінансового лізингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за період за будь-який трирічний період за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації винагороди у разі прийняття уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем рішення щодо укладення договору фінансового лізингу з таким суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про такого суб’єкта підприємництва.

Протягом усього строку фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, здійснює моніторинг цільового використання предмета фінансового лізингу та відповідності суб’єкта підприємництва критеріям прийнятності, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text пунктом 17 Порядку].
Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен враховувати суму компенсації винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання послуги фінансового лізингу суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсаційної винагороди.

Неможливість здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем перерахування коштів для компенсації винагороди за договором фінансового лізингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в розрахунковому банку необхідної суми коштів протягом не більше дев’яти місяців підряд не повинно бути підставою для уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати винагороди за договором фінансового лізингу простроченою.

Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, в тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором фінансового лізингу або здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором фінансового лізингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.

У період дії воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу виплата компенсації винагороди призупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу. У такому разі компенсація винагороди виплачується за увесь прострочений період з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text абзацу сьомого пункту 23 Порядку].

== Припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва та позбавлення права на її отримання ==

Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:
# сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
# сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни за будь-якими її напрямами перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
# суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.
# суб’єкт підприємництва зареєстрований на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації. З дати виявлення та до моменту припинення цього факту, суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки, яке може бути поновлене зразу після усунення порушення відповідності критерію, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2021-%D0%BF#Text підпунктом 2 пункту 17 Порядку].

Обмеження суми державної підтримки не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства та в період воєнного стану.

У разі порушення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, Фонд має право: зупинити співробітництво з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк або такого уповноваженого лізингодавця для нових договорів фінансового лізингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування розрахунковим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не були надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:
порушення суб’єктом підприємництва умов Порядку, надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;
визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;
належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-VI#n87 статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”].

У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку, а також зобов’язаний самостійно забезпечити сплату процентної ставки, визначеної договором фінансового лізингу.

Уповноважений банк та уповноважений лізингодавець зобов’язані повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов, зокрема подання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну підтримку. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог вище зазначеного Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Договір між подружжям, яке розлучається

2024-08-16T11:29:31Z

Iryna.burcheniuk: /* Істотні умови та порядок укладення договору між подружжям, яке розлучається */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Загальні відомості ==
Як вбачається зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n333 статті 64 Сімейного кодексу України], дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 
До договорів подружжя, що знайшли своє безпосереднє закріплення в законодавстві, належать:
* договори дружини та чоловіка щодо їхнього майна;
* договори дружини та чоловіка про надання взаємного утримання;
* договори про утримання дітей.
Данні договори можуть бути закріпленні подружжям в єдиному договорі.
== Істотні умови договору між подружжям, яке розлучається ==
До істотних умов договору відноситься:

# Домовленість про те, з ким із них будуть проживати діти,
# Яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо,
# Умови здійснення права на особисте виховання дітей.
# Розмір аліментів, який буде сплачувати той з батьків , хто не проживає разом з дитиною. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Також у договорі подружжя може обумовити питання щодо поділу майна подружжя. Під час укладення договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та вартість. У договорі зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя, яким чином буде здійснюватися та оформлятися (у разі потреби) передача майна, терміни його передачі тощо.

'''Договір між подружжям, що розлучається укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

Ще одним пунктом договору подружжя може обумовити питання про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів.

 
''Справа у суді про розірвання шлюбу буде спрощеною, оскільки буде вирішено питання щодо місця проживання, утримання малолітніх та неповнолітніх дітей, порядок поділу майна подружжя та інше. Умови цього правочину не можуть порушувати особисті та майнові права дитини, що встановлені законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами, які ратифіковані Верховною Радою України. 
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.''

== Підстави розірвання договору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 частини першої статті 651 Цивільного кодексу України] розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
== Див. також ==
* [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину]]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності

2024-07-17T06:22:37Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Визначення поняття «шкода завданої у стані крайньої необхідності» та її ознаки ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5486 ч. 1 ст. 1171 Цивільного кодексу України], шкода завданої у стані [[Крайня необхідність|крайньої необхідності]] – це шкода, завдана особі у зв´язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.

Отже:
# шкода при крайній необхідності завдається для усунення небезпеки, що загрожувала іншій фізичній або юридичні особі. Тобто заподіювач шкоди здійснює дії не лише в своїх інтересах, айв інтересах третіх осіб;
# особа у стані крайньої необхідності завдає шкоди з метою усунення реальної небезпеки, тобто небезпеки, яка існувала в момент виникнення крайньої необхідності;
# небезпека інтересам, що охороняються законом, може бути створена природними явищами (повінню, землетрусом, заметіллю, похолоданням та іншим стихійним лихом), будь-якими діями чи бездіяльністю людей, технічними факторами (помилкою технічних пристроїв, їх виходом з ладу, порушенням роботи технічних, автоматизованих та інших систем, аваріями), фізіологічним (біологічним) станом інших людей (наприклад, необхідність надання термінової медичної допомоги особі, яка знаходиться в небезпечному для життя стані внаслідок аварії, різкого загострення хвороби), поведінкою тварин;
# крайня необхідність відсутня, якщо шкода вже завдана (крім випадку часткового завдання шкоди, тобто, коли існує загроза її подальшого спричинення);
# крайня необхідність має місце, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами.

'''До ознак крайньої необхідності можна віднести:'''
# завдання шкоди в результаті вчинення певних дій. Тобто поведінка у стані крайньої необхідності завжди є активною;
# дії у стані крайньої необхідності спрямовані на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам та інтересам іншої фізичної або юридичної особи. Фактично у стані крайньої необхідності особа діє на користь якоїсь третьої (фізичної або юридичної) особи, правам та інтересам якої загрожує небезпека. Небезпека може бути викликана як діями людини, так і будь-якими нелюдськими факторами, наприклад стихійним лихом, поведінкою тварин, порушенням роботи технічних пристроїв та систем тощо;
# неможливість усунути небезпеку, що загрожувала правам та інтересам особи іншими засобами. Тобто лише завдання шкоди дозволяло відвернути таку небезпеку.
== Відшкодування завданої шкоди ==
'''За загальним правилом, шкода заподіяна у стані крайньої необхідності, відшкодовується особою, яка її заподіяла.'''
Проте, на відміну від кримінального законодавства, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5486 ст. 1171 Цивільного кодексу України] не вимагає, щоб завдана шкода за розміром не перевищувала шкоду відвернену. Тобто для цивільно-правового регулювання важливо досягнення результату — усунення небезпеки.

'''Враховуючи конкретні обставини, суд може покласти обов'язок відшкодування шкоди на:'''
# особу, в інтересах якої діяв заподіювач;
# зобов'язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці;
# звільнити цих осіб від відшкодування шкоди повністю;
# звільнити цих осіб від відшкодування шкоди частково.
''Водночас, особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.''
== Див. також ==
* [[Крайня необхідність]]
* [[Необхідна оборона. Особливості кримінально-правового регулювання]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Звернення стягнення на предмет застави

2024-07-17T06:10:02Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2956 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#o165 Закон України "Про заставу"]

== Загальні положення ==
'''Застава''' - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Застава є одним із найбільш поширених способів забезпечення виконання зобов'язань, що обумовлено її речово-правовим характером: при виникненні заставних правовідносин кредитору (заставодержателю), як правило, чітко відомо, на яке майно він зможе звернути стягнення у разі невиконання боржником (заставодавцем) основного зобов'язання, забезпеченого заставою. Значно рідше у заставу передається майно, право на яке заставодавець набуде в майбутньому ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2897 частина друга статті 576 Цивільного кодексу України]). Отже, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

== Предмет застави ==
Предметом застави є майно, в тому числі річ, цінні папери та майнові права. При цьому майно як предмет застави має володіти наступними ознаками:

# воно може бути відчужене заставодавцем;
# на нього може бути звернене стягнення.

За загальним правилом заміна предмета застави здійснюється заставодавцем лише за згодою заставодержателя. Згода заставодержателя не вимагається, якщо це передбачено договором або законом. Так, при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 частина друга статті 40, стаття 43 Закону України "Про заставу"]).

Предметом застави не можуть бути:
* культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
* пам'ятки культурної спадщини, занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#n20 Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації];
*вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;
*не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації, за виключенням їх товарів в обороті або в переробці (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"]);
*гуртожитки як об’єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"].

== Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою ==
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2956 стаття 589 Цивільного кодексу України]).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки застава є видом (способом) забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, підставою для звернення стягнення на предмет застави є невиконання даного зобов'язання. Даною нормою уточнюється правило [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 частини першої статті 20 Закону України "Про заставу"], за яким заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

== Звернення стягнення на предмет застави ==
За рахунок заставленого майна заставоутримувач має право вдовольнити свої вимоги у повному обсязі, який визначається на момент вдоволення: відсотки, відшкодування збитків, неустойка, необхідні витрати по утриманню заставленого майна, витрати по стягненню. Якщо сума, отримана від продажу заставленого майна, не є достатньою для покриття вимог кредитора, він має право отримати задоволення з вартості іншого майна боржника, але вже у порядку черги, якщо інше не передбачено законом або угодою сторін. Сума, що залишається після задоволення вимог кредитора, повертається власнику заставленого майна.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. [[Порядок реалізації арештованого майна|Реалізація заставленого майна]], на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено законом чи договором.

'''Таким чином, звернення стягнення на предмет застави можливе у таких формах:'''
# за рішенням суду;
# на підставі виконавчого напису нотаріуса;
# за договором про задоволення вимог заставодержателя.

== Позасудове звернення стягнення на предмет застави ==
Позасудове, тобто, без санкції суду, звернення стягнення на предмет застави. Способами такого звернення стягнення є:
* передача майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому законодавством України;
* продаж заставодержателем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
* відступлення заставодержателю права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
* переказ заставодержателю відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

== Див. також ==

* [[Застава земельних ділянок або прав на них]]

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Працевлаштування випускників закладів вищої освіти

2024-07-17T06:06:13Z

Iryna.burcheniuk:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 Міжнародна Конвенція "Про скасування примусової праці" №105]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 417 "Деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року № 367 "Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/77/96 Указ Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників навчальних закладів"]
== Основи працевлаштування випускників ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n1008 статті 64 Закону України «Про вищу освіту»], випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Заклади вищої освіти не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників.

Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.

Випускники вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових інститутів як підрозділів закладів вищої освіти з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.

Випускникам вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснює моніторинг зайнятості випускників закладів вищої освіти. Знеособлені статистичні дані щодо зайнятості випускників закладів вищої освіти на ринку праці розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, що дає змогу їх автоматизовано обробляти електронними засобами.
==Обов’язок відпрацювання студентами, що навчаються за рахунок державних коштів==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n1008 статті 64 Закону України "Про вищу освіту"] держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками закладів вищої освіти права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб. 
Закон не містить умов про обов’язковість трирічного відпрацювання або відшкодування в установленому порядку до державного бюджету вартості навчання.

'''Обов’язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником порушує конституційне право громадянина на працю''', що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 стаття 43 Конституції України]) та право на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 стаття 53 Конституції України]), суперечить зобов’язанню держави скасувати обов’язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 стаття 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" № 105], що ратифікована [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-14 Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ]).
{| class="wikitable"
|-
|Відповідно до основних положеннях [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] та галузевого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України "Про вишу освіту"], будь-які матеріальні претензії до випускника вищого навчального закладу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, є неправомірними, оскільки не існує законних підстав, які б зобов’язали його відшкодувати до державного бюджету вартість навчання.
|}
Раніше законодавством встановлювався обов'язок випускника відпрацювати у замовника не менше трьох років, однак така вимога втратила свою актуальність 07.06.2017 року з втратою чинності Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992.
'''Випускники які до вказаної дати підписали відповідні договори або були працевлаштовані за розподілом, повинні виконати умови угоди, нові положення закону, щодо звільнення від обов'язку відпрацювання, до них застосовуватися не можуть.'''

'''Винятки:'''
*випускники вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), військових інститутів як підрозділів закладів вищої освіти з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства;
*випускники вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. 
Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади (далі - ВНЗ) за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається '''''угодами''''' між ними. 
'''''Випускники, які закінчили ВНЗ за власний рахунок, мають право обирати місце працевлаштування за особистим бажанням.'''''
==Підстави для відпрацювання випускниками==
Підставою для відпрацювання випускниками є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2018-%D0%BF угода], укладена між студентом і роботодавцем за результатами конкурсу відбору осіб для укладення угод. 
Угода набирає чинності з дня її підписання, а переможець отримує право на '''першочергове зарахування до закладу вищої медичної і педагогічної освіти на навчання за державним або регіональним замовленням''' згідно з умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти, що затверджуються МОН. 
Випускник закладу вищої медичної і педагогічної освіти, який уклав угоду (далі - випускник) повинен у місячний строк після закінчення навчання у закладі вищої освіти прибути до роботодавця та укласти трудовий договір про відпрацювання на умовах, визначених в угоді.
===Право на відстрочення виконання зобов’язань щодо відпрацювання===
Право на відстрочення виконання зобов’язань щодо відпрацювання мають випускники з числа:
*призваних на строкову військову службу до Збройних Сил та інших військових формувань, військову службу за контрактом. Після закінчення служби випускник повинен у місячний строк прибути до роботодавця та укласти трудовий договір про відпрацювання на умовах, визначених в угоді;
*вагітних;
*осіб, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку);
*одиноких матерів або батьків, які мають дитину з інвалідністю.
===Право на звільнення від зобов’язання щодо відпрацювання===
Право на звільнення від зобов’язання щодо відпрацювання мають випускники:
*які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та отримали посвідчення учасника бойових дій;
*яким після підписання угоди встановлена інвалідність I або II групи або інвалідність I або II групи встановлена дружині (чоловікові) випускника. 
У разі коли умови угод, укладених до шлюбу чоловіком і дружиною, не передбачають направлення їх до одного населеного пункту, їх місце роботи визначається за домовленістю з роботодавцями. Якщо при цьому сторони не дійшли згоди, одному з подружжя надається право розірвання угоди в односторонньому порядку.
==Одноразова адресна грошова допомога деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів==
'''Випускникам, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів'''

Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу в закладах охорони здоров’я, що розташовані у сільській місцевості та селищах міського типу, а також про роботу в інших закладах охорони здоров’я на посадах лікарів загальної практики (сімейних лікарів), дільничних лікарів-педіатрів і лікарів-терапевтів, '''надається одноразова адресна грошова допомога у п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року''', у порядку визначеному [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0942-12 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2012 року № 390 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями медичного та фармацевтичного профілів"].

'''Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю'''

Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, починаючи з 1 січня 2007 р. '''надається одноразова адресна грошова допомога в п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року''', в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0206-20#n5 наказом Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2019 року № 1588 "Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти"].
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Конституційне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов'язків

2024-07-16T09:51:13Z

Iryna.burcheniuk:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Наказ Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження "Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження»]
==Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів)==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225], визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1144 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України], реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Підставами неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) є:
#втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
#неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
#використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я посадової особи платника податків або неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади;
#загроза безпеці держави внаслідок можливого витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
# відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об’єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами як те, що посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи або юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;
#перебування (податкова адреса платника податків та фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
#інші обставини непереборної сили, підтверджені документально.
==Порядок підтвердження неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкового агента)==
Платники податків – фізичні особи, зокрема самозайняті особи, які на момент виконання податкового обов’язку (подання податкової звітності, сплати податків та зборів тощо), визначеного Податковим Кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не можуть його виконати, застосовують спеціальні правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання такими платниками податкового обов’язку, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#n17 Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженим] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-22#Text наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225].

Підставами неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2287 102.6.1 – 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового Кодексу України], є:
# перебування на території населеного пункту, який є податковою адресою такого платника та в якому ведуться воєнні (бойові) дії, який оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
# перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, або у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ступінь поранення визначає комісія);
# перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), захворюванням, одержаними в результаті бойових дій і пов’язаних із ними нещасних випадків внаслідок бойових дій або внаслідок насильства збройними формуваннями Російської Федерації щодо громадян України у районі бойових дій або тимчасової окупації;
#призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію»,] затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#Text Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»,] або перебування в підрозділах територіальної оборони;
#належність до працівників правоохоронних органів, військовослужбовців або працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міноборони, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ДСНС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
#втрата/відсутність (смерть, визнання безвісно відсутнім тощо) осіб, на яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 абзацу другого пункту 179.6 статті 179 ПКУ] покладається обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податків, що є малолітньою/неповнолітньою або визнаною судом недієздатною особою, якщо такі особи не перебувають на повному утриманні інших осіб або держави;
#втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) воєнні (бойові) дії, які оточено (заблоковано) або тимчасово окуповано збройними формуваннями Російської Федерації;
#неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування) або якщо територія, де знаходяться документи, комп’ютерне та інше обладнання, тимчасово окупована збройними формуваннями Російської Федерації;
#використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків або неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади;
#загроза безпеці держави внаслідок можливого витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
#інші обставини непереборної сили, підтверджені документально.
==Розгляд документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок==
У разі неможливості виконання платником податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого підрозділу, такий платник подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості та вичерпний перелік підтверджуючих документів, передбачених затвердженим Переліком.

За відсутності у платника можливості подати заяву та відповідні документи у вказані строки, він подає заяву та відповідні документи одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), передбачених Податковим Кодексом України, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов’язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів).

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов’язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного вище зазначеним Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Податковим Кодексом України або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1091 статтею 42 глави 1 розділу II Податкового Кодексу України].

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.
[[Категорія:Податкове право]]