WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Анулювання актового запису цивільного стану

2026-02-06T09:40:18Z

Iryna.blahuta: /* Анулювання відновленого актового запису */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5]

== Загальні положення ==
Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n212 ч.2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі - Закон).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n539 пункту 1.4 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793] (далі - Правила), анулювання первинного актового запису цивільного стану проводиться на підставі '''рішення суду''', а у випадках, передбачених статтею 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], - '''висновку''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

За наявності спору між заінтересованими особами питання про анулювання поновлених або повторно складених актових записів вирішується у судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n740 абзац четвертий пункту 4.3 розділу IV Правил]).

== Порядок подання заяви про анулювання актових записів цивільного стану ==
Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n212 ч. 3 ст. 24 Закону]).

З відповідною заявою заявник також може звернутися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text пункт 1.17 розділу І Правил]). Знайти найближчий ЦНАП можна за цим [https://center.diia.gov.ua/mapa-centriv-so-pracuut-pid-cas-vijni-2 посиланням].

Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Поновлений або повторно складений актовий запис цивільного стану може бути також анульований з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким виявлено первинний актовий запис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n537 пункт 4.1 розділу IV Правил]).

== Строк розгляду заяв про анулювання актових записів цивільного стану ==
Загальний строк вирішення питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядається у строк, що '''не перевищує 3 місяців''', з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який може бути продовжений '''не більше ніж на 3 місяці''' за наявності поважних причин з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (за місцем їх подання).

У разі якщо актові записи цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо анулювання, зберігаються в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, до якого подано відповідну заяву, а також якщо зазначені в заяві відомості або інші подані заявником документи не потребують перевірки, питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує '''15 робочих днів'''.

Питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у '''шестимісячний строк''' з дня подання до них відповідної заяви.

== Документи, які подаються для анулювання актових записів цивільного стану ==
Заява про анулювання актового запису цивільного стану за встановленою формою подається заінтересованою особою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню при пред'явленні паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (якщо громадянин України, який постійно проживає за кордоном).

Анулювання актових записів цивільного стану щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]], згідно з чинним законодавством України (пункт 1.14 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

Разом із заявою про анулювання актового запису цивільного стану подаються:
* свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану, яке підлягає анулюванню;
* інші документи;
*письмове пояснення стосовно проведення подвійної державної реєстрації актового запису цивільного стану (у разі анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану).

== Порядок розгляду заяв про анулювання актових записів цивільного стану ==
Первинний актовий запис цивільного стану анулюється на підставі рішення суду.

Анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов’язкове (пункт 4.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про:
* анулювання актового запису цивільного стану;
* визнання шлюбу недійсним;
* визнання шлюбу неукладеним;
* визнання розірвання шлюбу фіктивним;
* скасування рішення суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою]] у випадках, передбачених статтею 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою у разі поновлення шлюбу за спільною заявою подружжя.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України розглядає заяву заінтересованої особи про визнання шлюбу недійсним та складає висновок про анулювання актового запису про шлюб, якщо шлюб зареєстрований:
* з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
* між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
* з особою, яка визнана недієздатною.
У зазначених випадках актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває в іншому шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу зазначений повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Про це робиться відповідна відмітка в першому та другому примірниках актового запису про шлюб.

Наявність одночасного перебування в іншому зареєстрованому шлюбі має бути підтверджена витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або копіями відповідних актових записів про шлюб. Родинні стосунки також мають бути підтверджені документально.

У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який анулював актовий запис цивільного стану, '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня його анулювання письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

У разі направлення матеріалів справи про анулювання актового запису до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису, який підлягає анулюванню, зазначений відділ державної реєстрації актів цивільного стану у передбачений вище строк повідомляє про анулювання запису та про направлення повідомлення заінтересованій особі відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульську установу України, якими направлено документи про анулювання.

== Анулювання відновленого актового запису ==
Процедура анулювання відновленого актового запису в Україні регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актів цивільного стану]. Відновлений запис створюється, якщо оригінал був втрачений або знищений. Якщо оригінал знайшовся або з’ясувалося, що відновлення було безпідставним, такий запис підлягає анулюванню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text пункт 4.1'''.''' Розділ IV Наказ Міністерства Юстиції України № 96/5])

Анулювання актового запису цивільного стану

2026-02-06T09:39:03Z

Iryna.blahuta: Замінено розділ на актуальний

Робота за сумісництвом

2026-02-02T10:23:30Z

Iryna.blahuta: /* Розрахунок стажу за сумісництвом */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"]
*
== Поняття "сумісництво" ==
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України]).

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633 ст. 1021 КЗпП України)]

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Цікаво!''''' Не може вважатися сумісництвом:
♦ робота працівника, який є фізичною особою-підприємцем та сплачує відповідні податки та збори, на підприємстві, установі, організації на умовах трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2718203-10 лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15 червня 2010 року № 2718/0/18/10-зв]);

♦ робота за трудовим договором студентів, які поєднують її з денною формою навчання (пункт 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"].
|}
== Види сумісництва ==
* ''Зовнішнє сумісництво:'' робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва (якщо працівник працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом). Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.
* ''Внутрішнє сумісництво:'' робота виконується на тому самому підприємстві (працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час). Трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві. У разі внутрішнього сумісництва основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами.
== Оформлення трудових відносин ==
Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця. Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу.

Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом (абзац сьомий пункту 2.14 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]).

'''Не можна допускати, щоб працівник-сумісник виконував свої трудові обов'язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.'''
== Організація та оплата праці за сумісництвом ==
Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.
== Відпустки за сумісництвом ==
Щорічна відпустка за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n87 пункт 6 частини сьомої статті 10 Закону України "Про відпустки"]). Щорічна основна відпустка надається суміснику повної тривалості, тобто не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований рік.

Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник. Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їхнім бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 пункт 14 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки"]). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом відповідно до вимог пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100].
== Обмеження для роботи за сумісництвом ==
Відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 статті 21 Кодексу законів про працю України] обмеження щодо сумісництва можуть вводитися законодавством, зокрема і колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним.

Так, наприклад:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n335 Закон України "Про запобігання корупції"] встановлює обмеження щодо сумісництва, зокрема державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, суддей тощо (стаття 25);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n171 Закон України "Про прокуратуру"] - щодо прокурорів (стаття 18);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n28 Закон України "Про нотаріат"] - щодо нотаріусів (стаття 3);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n42 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - щодо адвокатів (стаття 7 та 16).
'''Важливо!''' Під час воєнного стану зміни торкнулися і роботи сумісників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2022-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністів України від 22 листопада 2022 р. № 1306])

У листопаді 2022 року Кабінет Міністрів скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, підстави припинення трудового договору зі сумісниками, а також обмеження роботи за сумісництвом.

== Звільнення з роботи за сумісництвом ==
Звільнення з роботи за сумісництвом не є підставою вважати працівника безробітним, тому допомога по безробіттю не виплачується.

Якщо працівник працює за сумісництвом, але звільняється з основної роботи, робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи. Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то з працівником за його заявою розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і укладається новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу. Якщо за основним місцем роботи у трудову книжку працівника не внесено запис про роботу за сумісництвом, то і не вноситься запис до неї і про звільнення працівника з даної роботи.
==Відповідальність==
За дотриманням ретельно стежить Держпраці. Всю необхідну інформацію для цього таке відомство може отримати від:
* ''Пенсійного фонду:'' до обов'язків якого входить надання Держпраці на постійній основі даних про застрахованих осіб. які працюють за сумісництвом у 5-ти і більше страхувальників;
* ''Державного реєстру фізичних осіб - платників податків:'' на підставі відомостей про суми виплачених доходів і утриманих податків працівниками Держпраці може самостійно відстежувати осіб, які працюють за сумісництвом у декількох місцях.
За порушення законодавства наступає ''адміністративна відповідальність'', яка передбачає адміністративний штраф [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1827 Кодекс України про адміністративні правопорушення] за порушення заборон на сумісництво, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 172-4).
== Відмінність від суміщення професій (посад) ==
'''''Суміщення професій (посад)''''' здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається по підприємству наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням.

У штатному розписі підприємства ці посади мають бути визначені як окремі штатні одиниці з відповідними посадовими інструкціями.

У табелі обліку робочого часу робота за суміщенням професій (посад) не відображається — для нарахування доплати за суміщення достатньо виданого наказу. Запис у трудову книжку про роботу за суміщенням не вноситься. Працівникові виплачують доплату до посадового окладу згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n643 статтею 105 Кодексу законів про працю України].

'''Чи необхідно декларувати роботу за сумісництвом, яка виконувалася впродовж звітного року, якщо станом на кінець звітного періоду вона вже не виконується?'''

У декларації зазначаються відомості про посаду чи роботу за сумісництвом, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Отже, якщо у звітному періоді суб’єкт декларування займав посаду або здійснював упродовж будь-якого часу роботу за сумісництвом і при цьому станом на останній день звітного періоду він таку посаду не займає (роботу не здійснює), така посада (робота) повинна бути відображена в декларації.

Відомості про посаду чи роботу за сумісництвом зазначаються незалежно від того, чи була вона оплачуваною.
== Розрахунок стажу за сумісництвом ==
Робота за сумісництвом на загальному стажі ніяк не позначається. Стаж обчислюється в одинарному розмірі (не важливо скільки місць роботи має працівник). А ось заробітна плата при розрахунку розміру майбутньої пенсії за основним місцем роботи та за сумісництвом буде враховуватись. Дану інформацію можна перевірити у особистому кабінеті [https://portal.pfu.gov.ua ПФУ].

Робота за сумісництвом

2026-02-02T10:22:21Z

Iryna.blahuta:

Поняття і види цінних паперів

2025-11-07T20:13:48Z

Iryna.blahuta:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3480-15#Text Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Закон України "Про депозитарну систему України"]

== Загальні поняття ==
'''Цінний папір''' - об’єкт цивільних прав, форма існування якого встановлюється законом, посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі іншим особам прав на цінний папір та прав за цінним папером або обмеження такої можливості у випадках та порядку, передбачених законом (ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України).]

== Цінні папери та їх класифікація ==
'''Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на:'''

* емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітента);
* неемісійні.

'''До емісійних цінних паперів належать:'''

# акції;
# акції корпоративних інвестиційних фондів;
# корпоративні облігації;
# облігації місцевих позик;
# державні облігації України;
# облігації міжнародних фінансових організацій;
# депозитні сертифікати банків;
# іпотечні облігації;
# сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);
# інвестиційні сертифікати;
# казначейські зобов’язання України;
# державні деривативи;
# опціонні сертифікати;
# фондові варанти;
# кредитні ноти;
# депозитарні розписки.

'''Цінні папери існують в електронній (електронні цінні папери) та паперовій (паперові цінні папери) формах.'''

Електронний цінний папір відображається у вигляді облікового запису на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Паперовий цінний папір оформлюється на матеріальному носії як документ, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

'''Цінні папери за формою випуску (видачі) можуть бути на пред’явника, іменні або ордерні.'''

Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в паперовій формі, належать:

1) пред’явникові цінного папера (цінний папір на пред’явника);

2) особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

3) особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір). При цьому такий наказ (індосамент) може бути повним (із зазначенням імені особи, якій передаються права за таким ордерним цінним папером) або бланковим (без зазначення імені особи, якій передаються права за таким ордерним цінним папером).

Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в електронній формі, належать власникові рахунка в цінних паперах, відкритого в депозитарній установі, або іншій особі у встановлених законодавством випадках.

Емітент цінних паперів на пред’явника не має права на отримання із системи депозитарного обліку цінних паперів інформації про власників таких цінних паперів у будь-якій формі, крім випадків, передбачених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Емітент іменних цінних паперів має право на отримання із системи депозитарного обліку цінних паперів інформації про власників таких цінних паперів у формі реєстру власників іменних цінних паперів.

Ордерні цінні папери можуть існувати виключно в паперовій формі, крім випадків, встановлених законом.

== Групи цінних паперів ==
В Україні відповідно до ч. 7 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3480-15#Text ЗУ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"] у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

# пайові цінні папери;
# боргові цінні папери;
# іпотечні цінні папери;
# деривативні цінні папери;
# товаророзпорядчі цінні папери.

'''Пайові цінні папери''' - цінні папери, що посвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, що знаходяться в управлінні емітента) та надають їх власнику (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом або рішенням про емісію, а для цінних паперів інститутів спільного інвестування - проспектом (рішенням про емісію) інституту спільного інвестування. До пайових цінних паперів належать:

# акції;
# інвестиційні сертифікати;
# сертифікати ФОН;
# акції корпоративних інвестиційних фондів;

'''Боргові цінні папери''' - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають обов’язок емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги, а також інші права власника та обов’язки емітента і осіб, які надають забезпечення за облігаціями. До боргових цінних паперів належать:

# корпоративні облігації;
# державні облігації України;
# облігації місцевих позик;
# казначейські зобов’язання України;
# ощадні сертифікати банків;
# депозитні сертифікати банків;
# векселі;
# облігації міжнародних фінансових організацій;

'''Іпотечні цінні папери''' - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів належать:

# іпотечні облігації;
# заставні;

'''Деривативні цінні папери''' - цінні папери, що посвідчують право власника у визначених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів) випадках та порядку вимагати від емітента придбання або продажу базового активу та/або реалізації встановлених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів) прав щодо базового активу, та/або здійснення платежу (платежів) залежно від значення базового показника. До деривативних цінних паперів належать:

# опціонні сертифікати;
# фондові варанти;
# кредитні ноти;
# депозитарні розписки;
# державні деривативи.

Вимоги до деривативних цінних паперів (крім державних деривативів), а також порядок їх емісії, обліку, обігу, викупу та погашення визначаються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

'''Товаророзпорядчі цінні папери''' - цінні папери, що надають їх держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у цих документах.

Держава може розміщувати на міжнародних ринках капіталу облігації зовнішньої державної позики України та державні деривативи.

== Перехід прав на цінні папери та прав за цінними паперами ==
1. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином.

Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом.

2. Права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в паперовій формі, переходять шляхом вручення такого цінного папера іншій особі. Порядок переходу прав на фінансові банківські векселі та прав за фінансовими банківськими векселями визначається Національним банком України, порядок переходу прав на фінансові казначейські векселі та прав за фінансовими казначейськими векселями - Кабінетом Міністрів України.

Права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в електронній формі, переходять у порядку, визначеному для переходу прав на іменні цінні папери.

Перехід прав на знерухомлені цінні папери на пред’явника і реалізація прав за ними потребує обов’язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.

Реєстр власників цінних паперів на пред’явника не складається.

3. Права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов’язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах (крім випадку, якщо облік прав на цінні папери власника здійснюється на рахунку номінального утримувача у встановленому законодавством порядку) такого власника.

4. Право власності на ордерний цінний папір переходить іншій особі шляхом вчинення на ордерному цінному папері передавального напису (індосаменту). Індосамент може бути бланковим (на пред’явника) - без зазначення особи, стосовно якої повинні бути виконані зобов’язання, або повним (іменним) - із зазначенням такої особи.

5. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.

6. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами при передачі страхового портфеля встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України, а також правочином. ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3480-15#Text ЗУ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]

Нормування та ліцензування в галузі використання та охорони земель

2025-11-07T20:08:36Z

Iryna.blahuta:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Закон України "Про стандартизацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист економічної конкуренції"]
== Загальна інформація ==
Правове регулювання використання та охорони земель відбувається за допомогою стандартів та нормативів у галузі охорони земель. Ефективність правового регулювання використання та охорони земель залежить від того, на скільки стандарти та нормативи у галузі охорони земель являють собою цілісну систему.

'''Охорона земель''' - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

== Нормування в галузі використання та охорони земель ==
'''Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель''' — функція державного управління земельними ресурсами, яка полягає у прийнятті та забезпеченні використання суб'єктами земельних відносин вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель.

Нормативні документи в галузі охорони земель розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Законом України «Про стандартизацію»]. Згідно із Законом стандартизація передбачає діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері. Мета стандартизації і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів полягає в забезпеченні екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо.

Поряд зі стандартизацією в сучасних умовах застосовується ще один напрям забезпечення впорядкованості суспільних відносин у галузі охорони земель — нормування. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 статтею 28 Закону України «Про охорону земель»] нормування в галузі охорони земель полягають у забезпеченні екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель.

Воно полягає у прийнятті нормативів, перелік яких встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 статтею 30 Закону України «Про охорону земель»]:
* гранично допустимого забруднення ґрунтів;
* якісного стану ґрунтів;
* оптимального співвідношення земельних угідь;
* показники деградації земель та ґрунтів.

Згідно зі ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закону України «Про охорону земель»] нормативи оптимального співвідношення земельних угідь встановлюються для запобігання надмірному антропогенному впливу на них, у тому числі надмірній розораності сільськогосподарських угідь.

До нормативів оптимального співвідношення земельних угідь належать:
* оптимальне співвідношення земель сільськогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного, рекреаційного призначення, а також земель лісового та водного фондів;

* оптимальне співвідношення ріллі та багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, а також земель під полезахисними лісосмугами в агроландшафтах.
Нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів запроваджуються з метою встановлення критеріїв придатності земель за їх основним цільовим призначенням (сільськогосподарським, оздоровчим, рекреаційним тощо). До нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами.

Нормативи рівня деградації земель та ґрунтів встановлюються для кожної категорії земель з метою здійснення ефективного контролю за земельними ресурсами та запобігання погіршенню їх стану.

Згідно зі ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Закону України «Про стандартизацію»] суб'єктами стандартизації є:

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації;

- національний орган стандартизації;

- технічні комітети стандартизації;

- підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацію.

Що стосується нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, то їх встановлення належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Проте нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.

Застосування стандартів та нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів може здійснюватися шляхом укладення та реалізації договорів. Наприклад, у договорі оренди земельної ділянки можуть бути визначені обов'язки орендаря щодо дотримання в процесі використання орендованої ділянки певних параметрів (стандартів, нормативів) її використання. Стандарти та нормативи можуть також реалізовуватися через укладення та виконання договорів на рекультивацію земель, їх консервацію, виконання землевпорядних робіт тощо.

До нормативних документів із стандартизації у галузі охорони земель належать:
*терміни, поняття класифікації;
*методи, методики і засоби визначення складу та властивостей земель;
*вимоги до збирання, обліку, обробки, збереження, аналізу інформації про якість земель, прогнозування зміни родючості грунтів;
*вимоги щодо раціонального використання та охорони земель;
*технічні умови щодо процесів та послуг у сфері охорони земель;
*метрологічні норми, правила, вимоги до організації робіт;
*інші нормативні документи зі стандартизації у галузі охорони земель.

Нормативні документи в галузі охорони земель розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Законом України “Про стандартизацію”].

Відповідно до статті 242-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення передбачені статтями 52-56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:

- псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель;

- порушення правил використання земель;

- самовільне зайняття земельної ділянки;

- перекручення або приховування даних державного земельного кадастру;

- зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;

- незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель;

- порушення строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою, надання висновків до документації із землеустрою;

- порушення законодавства про Державний земельний кадастр;

- порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- порушення правил землеустрою;

- знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів і мереж.

та статтьою 188-56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:

- невиконання законних розпоряджень, приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій";

== Ліцензування, порядок здійснення ==

=== Поняття та принципи ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»] '''ліцензування''' - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров’я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»] Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на:
* принципі єдиної державної системи ліцензування, що реалізується шляхом:
встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, виключно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності»];

визначення вичерпного переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, виходячи з мінімальної кількості таких документів, достатніх лише для підтвердження виконання вимог відповідних ліцензійних умов;

визначення Кабінетом Міністрів України органів ліцензування, крім державних органів, які визначені органами ліцензування законом, видів господарської діяльності.
* принципі екстериторіальності, згідно з яким дія ліцензії поширюється на всю територію України, незалежно від органу ліцензування, який її видав, крім випадків, встановлених законом;
* принципі дотримання законності шляхом того, що:
запровадження ліцензування виду господарської діяльності здійснюється виключно законом шляхом внесення змін до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»]

види господарської діяльності, не зазначені у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»], ліцензуванню не підлягають;

виключно законами визначаються підстави для видачі ліцензії, залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмови у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії, розширення та звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, зупинення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, анулювання ліцензії повністю або частково і строки прийняття та набрання чинності рішеннями органів ліцензування;

встановлюються конкретні строки здійснення кожної дії органу ліцензування, спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування;

вимоги ліцензійних умов мають бути однозначними, прозорими та виключати можливість їх суб’єктивного застосування органами ліцензування чи ліцензіатами;

повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами;

запроваджується відповідальність посадових осіб органів ліцензування і спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та суб’єктів господарювання за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють сферу ліцензування;

забороняється вимагання органами ліцензування надання документів з державних паперових або електронних інформаційних ресурсів;
* принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає:
ліцензування застосовується лише до такого виду господарської діяльності, провадження якого становить загрозу порушення прав, законних інтересів громадян, життю чи здоров’ю людини, навколишньому природному середовищу та/або безпеці держави, і лише у разі недостатності інших засобів державного регулювання;
запобігання проявам корупції;
у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці;
* принципі рівності прав суб’єктів господарювання, що передбачає:
вільний вибір суб’єктом господарювання провадження встановленого законом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, і території своєї діяльності;
забезпечення при отриманні ліцензії рівності прав суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми чи форми власності, якщо інше не встановлено законом;
встановлення єдиних вимог ліцензійних умов шляхом визначення їх відповідності рівням ризику від провадження відповідного виду господарської діяльності;
уникнення необґрунтованих обтяжень чи зайвих адміністративних процедур;
заборону використання ліцензування видів господарської діяльності для обмеження конкуренції;
* принципі відкритості процесу ліцензування, що забезпечується шляхом:
внесення відомостей про ліцензування видів господарської діяльності суб’єктів господарювання до ліцензійних реєстрів;

своєчасного оприлюднення результатів ліцензійної діяльності органами ліцензування на своїх офіційних веб-сайтах та проектів нормативно-правових актів - у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Законом України "Про доступ до публічної інформації"];

забезпечення доступності інформації у сфері ліцензування відповідно до закону;

залучення на паритетних засадах представників профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.

=== Подання документів для отримання ліцензії ===
Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»] документи, подання яких до органу ліцензування можуть бути подані до органу ліцензування за вибором здобувача ліцензії, ліцензіата:
* шляхом особистого звернення;
* поштовим відправленням з описом вкладення;
* в електронній формі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі оформлення документів, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до цього Закону, на паперовому носії вони складаються за допомогою друкувальних засобів або оформлюються рукописним способом.

Документи, що подаються в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу.

Документи, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»], мають бути викладені державною мовою та підписані здобувачем ліцензії, ліцензіатом або іншою уповноваженою на це особою власноручно або з використанням електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»].

Заява про отримання ліцензії та підтвердні документи, подані у паперовій формі, приймаються за описом.

При поданні до органу ліцензування заяви про отримання ліцензії шляхом особистого звернення разом з підтвердними документами уповноважена посадова особа органу ліцензування на двох примірниках опису документів проставляє відмітку про дату прийняття документів, засвідчує її своїм підписом та зазначає своє прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), посаду і реєстраційний номер. Один примірник опису видається здобувачу ліцензії, представнику здобувача ліцензії уповноваженою посадовою особою одразу після заповнення, а другий примірник опису залишається в органі ліцензування.

Відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»]заява про отримання ліцензії повинна містити інформацію про:
* найменування органу ліцензування, до якого вона подається;
* здобувача ліцензії:
для юридичної особи - повне найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, перелік відокремлених підрозділів, у межах яких планується провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, номер абонента кінцевого (термінального) обладнання, адреса електронної пошти;

для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), номер абонента кінцевого (термінального) обладнання, адреса електронної пошти.
* вид господарської діяльності (повністю або частково), зазначений у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»], на провадження якого здобувач ліцензії має намір отримати ліцензію;
* дату складення заяви.

До заяви про отримання ліцензії додаються:
* документи відповідно до ліцензійних умов;
* копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або його уповноваженого представника) із відміткою контролюючого органу про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта громадянина України (подається тільки фізичними особами - підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган);
* опис документів, що подаються для отримання ліцензії, у двох екземплярах (у разі подання документів шляхом особистого звернення).

Перелік підтвердних документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, встановлюється ліцензійними умовами і є виключним. Документи, копії яких подавалися до органу ліцензування відповідно до цього Закону, та документи (копії), що підтверджують достовірність даних, зазначених здобувачем ліцензії в документах, що подавалися органу ліцензування, зберігаються ліцензіатом протягом дії ліцензії.

Посадовим особам органів ліцензування забороняється вимагати від здобувача ліцензії:
* подання оригіналів документів (крім документів, що складаються безпосередньо здобувачем ліцензії);
* зазначення в документах, що подаються для отримання ліцензії, інформації або подання документів, не передбачених ліцензійними умовами;
* документи, що підтверджують або спростовують інформацію про нього, які видаються іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування або їх посадовими особами (виписки, витяги, довідки, листи);
* наявності на документі (його копії), що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом.

Документи, подання яких для отримання ліцензії передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності»] та прийняті органом ліцензування до розгляду для видачі ліцензії, поверненню здобувачеві ліцензії не підлягають.

З документів, поданих для отримання ліцензії на паперових носіях, органом ліцензування обов’язково виготовляється електронна копія шляхом сканування.

Підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без руху є:
* подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії;
* заява або хоча б один з документів, що додається до заяви про отримання ліцензії, оформлений з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»], складений не за встановленою формою або не містить даних, які обов’язково вносяться до них згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності»];
* відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб’єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;
* наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закону України "Про захист економічної конкуренції"], резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"]
За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.

Ліцензія видається на необмежений строк, крім ліцензій, строк дії яких встановлено законом.

Переоформлення ліцензії є безоплатним.

Поняття і види цінних паперів

2025-11-07T20:05:44Z

Iryna.blahuta: відредаговано законодавство

Нормування та ліцензування в галузі використання та охорони земель

2025-11-05T19:55:16Z

Iryna.blahuta: виправлено законодавство

Оформлення ДТП: захист прав водіїв в умовах нових правил

2025-05-12T12:55:22Z

Iryna.blahuta: пункт 2.11 ПДР

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1961-15 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15 Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція)]
#
== Алгоритм дій у разі ДТП ==
'''Незалежно від того наскільки майстерно водій керує транспортним засобом, ризик потрапляння в дорожньо-транспорту пригоду (ДТП) все ж таки існує. А тому, кожний водій повинен розуміти як йому діяти у разі настання такої непередбачуваної події.'''

''Згідно пункту 2.10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:''
* негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил];
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
'''Зверніть увагу!''' Навіть тоді, коли здається, що предмети, уламки транспортних засобів, бампери чи скло, розташовані на проїжджій частині, заважають проїзду і ускладнюють дорожню ситуацію, не переміщуйте їх. Тому що, напрям цих предметів, подряпини, що вони залишили на проїжджій частині можуть допомогти встановити обставини аварії і в подальшому підтвердити, до прикладу, невинуватість особи, і стати пом’якшуючим доказом у випадку встановлення вини особи судом.
* вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
'''Важливо!''' Якщо ж свідків ДТП немає або вони не мають змоги доставити потерпілих до медичного закладу, особа, як учасник аварії, може доставити постраждалих до лікарні самостійно. При цьому, необхідно попередньо зафіксувати розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки. У лікувальному закладі особі необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (із пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
* повідомити про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
'''До уваги!''' Рекомендуємо обмінятися контактною інформацією з іншим учасником ДТП, якщо такий є (зафіксувати інформацію про його страхову компанію, дані страхового полісу, номер транспортного засобу та контактні телефони).
* вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
'''Якщо внаслідок ДТП немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.'''

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди (''пункт 2.11. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] )''

== Особливості оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб.'''

''До протоколу додаються:''
* схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
* пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
* показання технічних приладів (у разі їх наявності);
* показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
* інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (пункт 1 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''На місці ДТП за вимогою учасників ДТП їм надається можливість зробити фотографію схеми ДТП. У випадку відсутності технічної можливості копія схеми ДТП та фотографії з місця ДТП надаються за письмовою заявою в підрозділі поліції у разі, якщо матеріали не було надіслано за належністю.'''

''На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об’єкти:''
* ділянка дороги, на якій сталась ДТП;
* сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив’язка об’єктів та слідів;
* транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів;
* сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям;
* інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об’єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту;
* координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів;
* ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами;
* ширина тротуарів, узбіччя;
* розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття;
* розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття;
* розташування дорожньої розмітки;
* розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху;
* розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду (пункт 4 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text Інструкції]).
В обов’язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об’єктів, зображених на схемі.

'''Важливо!''' ''На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:''
* марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
* номерний знак транспортного засобу;
* власник (співвласник) транспортного засобу;
* серія та номер полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов’язковою;
* перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
* вид пригоди;
* кількість учасників ДТП;
* порушення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил];
* результати огляду на стан сп’яніння (у випадку його проведення);
* тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.

При складанні схеми місця ДТП рекомендується:
* застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала);
* користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об’єктів та умовними позначками;
* не порушувати масштабу зображення;
* деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди;
* використовувати винесення фрагментів за схему.
У випадках, коли для прийняття об’єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

При цьому, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об’єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 Кодексу України про адміністративні правопорушення], скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п’ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов’язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.

Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксації відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.

При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

У випадку встановлення факту проживання власника транспортного засобу на території, яку обслуговує інший підрозділ поліції, матеріали надсилаються за територіальністю.
== Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
За порушення правил безпеки дорожнього руху може наставати [[Порушення правил безпеки дорожнього руху|кримінальна, адміністративна або цивільно-правова відповідальність]].

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/z1408-15#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. дисциплінарної відповідальності.]
== Корисні поради ==
Якщо неприємна подія таки сталася і особа потрапила у ДТП, рекомендуємо вчинити наступні дії:
* ''сфотографувати пошкодження автомобілів, що потрапили у ДТП.'' При цьому, із різних ракурсів зафіксувати розташування дорожніх знаків і автомобілів після зіткнення, розмітку, стан дорожнього покриву;
* ''намагатися визначити чи не встановлено поруч із місцем ДТП камер відеоспостереження, в об'єктиви яких міг потрапити такий інцидент;''
* ''уважно вивчити протокол, схему ДТП і надані пояснення.'' Декілька разів перечитати пояснення перед їх підписанням. Виявивши неточності або невідповідності, обов’язково вказати на це інспектору поліції.
'''Звертайте увагу''' '''на порушення, які доволі часто можуть бути допущені при складанні схеми ДТП:'''
* не зазначено напрямку руху транспортних засобів;
* не відображено дорожньої розмітки;
* не позначено гальмівного шляху автомобілів;
* неправильно відображено розміри проїзної частини та інше;
*неправильно зазначено в протоколі дату і час вчинення адміністративного правопорушення;
* помилкове зазначення даних свідків ДТП, відсутність їхніх підписів або взагалі відсутність даних про свідків;
* неточності у зазначенні вулиці, де сталася ДТП;
* зазначення загальних пунктів ПДР, які нібито порушив учасник ДТП;
* неточне визначення пошкоджень автомобіля тощо.
== Див. також ==
* [[Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

2025-05-12T11:47:14Z

Iryna.blahuta: Виправлено ч. 1, 2. ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»]
Майнова шкода — це втрата або пошкодження майна, витрати на лікування, понесені збитки, втрачені доходи, інші матеріальні втрати, яких зазнала особа внаслідок кримінального правопорушення.

== Шляхи (способи) відшкодування шкоди ==
Забезпечення прав потерпілих від кримінальних правопорушень є одним із ключових завдань правової системи України. Важливим аспектом такого забезпечення є ефективне та своєчасне відшкодування майнової шкоди фізичним особам, яким було завдано збитків унаслідок злочинних дій.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1363 ч. 1, 2. ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України)].

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має важливе значення для усунення наслідків такого правопорушення та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду. '''Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]] якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.'''

'''Примітка!''' Суд залишає позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, крім випадків, коли надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або ж цивільний відповідач, його представник чи законний представник повністю визнали пред’явлений позов.
== Куди звернутися ==
Якщо потерпілий заявляє цивільний позов про відшкодування майнової шкоди '''під час кримінального провадження''', то він адресує його органу досудового розслідування або суду.
{| class="wikitable"
|-
| Див. додатково [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
|}
Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина третя статті 28 Цивільного процесуального кодексу України].)
== Хто має право на відшкодування шкоди ==
Право звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням має лише потерпілий від кримінального правопорушення або особа, яка має право діяти від його імені.

Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»] звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

У разі, коли потерпілим визнано неповнолітню або недієздатну особу, суд забезпечує участь у справі законного представника цієї особи, який має захищати її права й охоронювані законом інтереси; при цьому згода такого потерпілого на участь у справі законного представника не потрібна.

У разі, коли внаслідок кримінального правопорушення настала смерть потерпілого, право на відшкодування шкоди мають його родичі, які в установленому законом порядку повинні визнаватися потерпілими.
== Обов'язок з відшкодування шкоди ==
Компенсація шкоди здійснюється особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Так, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. В іншому випадку шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні або позову, що подається в порядку цивільного судочинства, коли по справі винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

У випадку, коли особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, або вона є неплатоспроможною майнова шкода, завдана фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення може відшкодовуватись державою у встановленому законом порядку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 частина друга статті 1177 Цивільного кодексу України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page5 частина третя статті 127 Кримінального процесуального кодексу України]).

Однак, спеціальний закон, який би визначав підстави та порядок відшкодування шкоди державою потерпілим від кримінальних правопорушень, у випадку коли винна особа не встановлена або є неплатоспроможною, не прийнято.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області встановила, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином з тих підстав, що механізм відшкодування зазначеної шкоди за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5509 статтею 1177 ЦК України] законодавчо ще не врегульовано. Висновок судів щодо відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим оскільки державою не визначено умови та порядок відшкодування шкоди ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/38544481 Ухвала Апеляційного суду Чернівецької області від 30 квітня 2014 року у справі №726/2–2521/13]).
== Вимоги до позовної заяви ==
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page4 стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| Див. додатково [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
|}
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Подання цивільного позову у кримінальному провадженні]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2024-10-03T14:44:38Z

Iryna.blahuta: /* Основні поняття */ виправлення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Відмінності ==
Головними відмінностями кредитних спілок від банків є те, що кредитні спілки приймають клієнтів в ряди своїх членів, які всі разом і володіють організацією, а банк - це відокремлена установа, мета діяльності якої полягає в отриманні прибутку для акціонерів

== Основні поняття ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"]. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 частини 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважені ним органи.

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
'''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 9 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2024-10-03T14:39:28Z

Iryna.blahuta: /* Відмінності між банком та кредитною спілкою */ виправлено

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Основні поняття ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"]. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 частини 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважені ним органи.

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
'''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 9 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2024-10-03T14:38:02Z

Iryna.blahuta: /* Членство у кредитній спілці */ виправлено

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Основні поняття ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"]. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 частини 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважені ним органи.

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
'''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 9 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Відмінності між банком та кредитною спілкою ==

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! '''Банк''' !! '''Кредитна спілка'''
|-
| '''Засновники (акціонери)'''|| Банки мають окремо клієнтів та акціонерів || Клієнти спілки і є акціонерами ( згідно зі ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України "Про кредитні спілки"] кількість акціонерів має бути не менше 50 осіб)
|-
| '''Клієнти'''|| Необмежене коло клієнтів || Обмежене коло ( клієнтами є тільки ті, що входять до спілки)
|-
| '''Пай в загальному капіталі'''|| Акції банку мають певну вартість і можуть бути проданими на фінансовому ринку || Пай не може бути проданим
|-
| '''Управління'''|| Акціонери банку мають певну кількість голосів, що пропорційна кількості акцій ( якими володіють акціонери) || Члени КС мають по 1 голосу незалежно від внесеного паю та рівні права при прийнятті рішень
|-
| '''Послуги'''|| Широкий спектр фінансово – кредитних та інших послуг || Специфічні потреби своїх членів
|-
| '''Наявність Фонду гарантування вкладів'''|| Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє із 2001 року (відшкодування у разі банкрутства банку) || Немає
|-
| '''Надійність/Дохідність'''|| Пропонують високу надійність || Пропонують вищу дохідність, але у разі банкрутства, особа втрачає всі вкладення
|-
| '''Можливість відступати право вимоги за кредитним договором'''|| Мають право переуступати або продавати третім особам видані кредити || Не можуть відступати право вимоги за кредитним договором, в тому числі колекторським фірмам
|}

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2024-10-03T14:37:02Z

Iryna.blahuta: /* Майно кредитної спілки */ відредаговано законодавстиво

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Основні поняття ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"]. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 частини 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважені ним органи.

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
'''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

Кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"])
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Кредитна спілка відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 9 ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Відмінності між банком та кредитною спілкою ==

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! '''Банк''' !! '''Кредитна спілка'''
|-
| '''Засновники (акціонери)'''|| Банки мають окремо клієнтів та акціонерів || Клієнти спілки і є акціонерами ( згідно зі ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України "Про кредитні спілки"] кількість акціонерів має бути не менше 50 осіб)
|-
| '''Клієнти'''|| Необмежене коло клієнтів || Обмежене коло ( клієнтами є тільки ті, що входять до спілки)
|-
| '''Пай в загальному капіталі'''|| Акції банку мають певну вартість і можуть бути проданими на фінансовому ринку || Пай не може бути проданим
|-
| '''Управління'''|| Акціонери банку мають певну кількість голосів, що пропорційна кількості акцій ( якими володіють акціонери) || Члени КС мають по 1 голосу незалежно від внесеного паю та рівні права при прийнятті рішень
|-
| '''Послуги'''|| Широкий спектр фінансово – кредитних та інших послуг || Специфічні потреби своїх членів
|-
| '''Наявність Фонду гарантування вкладів'''|| Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє із 2001 року (відшкодування у разі банкрутства банку) || Немає
|-
| '''Надійність/Дохідність'''|| Пропонують високу надійність || Пропонують вищу дохідність, але у разі банкрутства, особа втрачає всі вкладення
|-
| '''Можливість відступати право вимоги за кредитним договором'''|| Мають право переуступати або продавати третім особам видані кредити || Не можуть відступати право вимоги за кредитним договором, в тому числі колекторським фірмам
|}

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2024-10-03T14:28:35Z

Iryna.blahuta: /* Членство у кредитній спілці */ відредаговано законодавство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Основні поняття ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"]. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 частини 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважені ним органи.

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text частиною 1 статті 14 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України), '''фізичні особи''' - підприємці, які відповідають одній чи більше ознакам членства у кредитній спілці:
* фермерські господарства;
* кооперативи;
* професійні спілки із статусом первинних або місцевих;
* релігійні організації;
* об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
* мікропідприємства.
'''Не можуть бути засновниками та/або членами кредитної спілки''' фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом, а також особи, які визнані судом недієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, або особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів або у сфері господарської діяльності, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Включення особи до складу членів кредитної спілки та виключення її із складу членів кредитної спілки здійснюються в порядку, визначеному статутом кредитної спілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 4 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Втрата членом кредитної спілки ознаки членства, зазначеної у статуті кредитної спілки, не тягне за собою припинення членства такого члена у кредитній спілці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 5 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).
Набуття членства у кредитній спілці настає з дня повної сплати особою вступного та обов’язкового пайового внесків у порядку, визначеному статутом кредитної спілки. У першу чергу сплачується вступний внесок. У разі якщо вступний та обов’язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства у кредитній спілці вважається день сплати обов’язкового пайового внеску в повному обсязі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ч. 6 ст. 14 Закону України "Про кредитні спілки"]).

== Майно кредитної спілки ==
Майно кредитної спілки формується за рахунок:
* вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
* плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;
* доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
* грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
* інших надходжень, не заборонених законодавством. 
'''Майно кредитної спілки є її власністю.''' Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

== Відмінності між банком та кредитною спілкою ==

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! '''Банк''' !! '''Кредитна спілка'''
|-
| '''Засновники (акціонери)'''|| Банки мають окремо клієнтів та акціонерів || Клієнти спілки і є акціонерами ( згідно зі ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України "Про кредитні спілки"] кількість акціонерів має бути не менше 50 осіб)
|-
| '''Клієнти'''|| Необмежене коло клієнтів || Обмежене коло ( клієнтами є тільки ті, що входять до спілки)
|-
| '''Пай в загальному капіталі'''|| Акції банку мають певну вартість і можуть бути проданими на фінансовому ринку || Пай не може бути проданим
|-
| '''Управління'''|| Акціонери банку мають певну кількість голосів, що пропорційна кількості акцій ( якими володіють акціонери) || Члени КС мають по 1 голосу незалежно від внесеного паю та рівні права при прийнятті рішень
|-
| '''Послуги'''|| Широкий спектр фінансово – кредитних та інших послуг || Специфічні потреби своїх членів
|-
| '''Наявність Фонду гарантування вкладів'''|| Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє із 2001 року (відшкодування у разі банкрутства банку) || Немає
|-
| '''Надійність/Дохідність'''|| Пропонують високу надійність || Пропонують вищу дохідність, але у разі банкрутства, особа втрачає всі вкладення
|-
| '''Можливість відступати право вимоги за кредитним договором'''|| Мають право переуступати або продавати третім особам видані кредити || Не можуть відступати право вимоги за кредитним договором, в тому числі колекторським фірмам
|}

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2024-10-03T14:10:40Z

Iryna.blahuta: /* Основні поняття */ відредаговано законодавство та термін "Кредитна спілка"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Основні поняття ==
'''Кредитна спілка''' - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"]. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 частини 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважені ним органи.

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 частиною 1 статті 10 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства з повною цивільною дієздатністю, які постійно проживають на території України і об'єднані хоча б за однією з наступних ознак:
* мають спільне місце роботи чи навчання;
* належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації;
* проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.
'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки''' особи, які:
* визнані недієздатними або обмежено дієздатними;
* відбувають покарання у вигляді позбавлення волі;
* мають непогашену судимість за корисливі злочини.
Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться '''на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки''', крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"]). Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 5 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"]).

У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов’язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 7 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"])

Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"])

== Майно кредитної спілки ==
Майно кредитної спілки формується за рахунок:
* вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
* плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;
* доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
* грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
* інших надходжень, не заборонених законодавством. 
'''Майно кредитної спілки є її власністю.''' Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

== Відмінності між банком та кредитною спілкою ==

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! '''Банк''' !! '''Кредитна спілка'''
|-
| '''Засновники (акціонери)'''|| Банки мають окремо клієнтів та акціонерів || Клієнти спілки і є акціонерами ( згідно зі ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України "Про кредитні спілки"] кількість акціонерів має бути не менше 50 осіб)
|-
| '''Клієнти'''|| Необмежене коло клієнтів || Обмежене коло ( клієнтами є тільки ті, що входять до спілки)
|-
| '''Пай в загальному капіталі'''|| Акції банку мають певну вартість і можуть бути проданими на фінансовому ринку || Пай не може бути проданим
|-
| '''Управління'''|| Акціонери банку мають певну кількість голосів, що пропорційна кількості акцій ( якими володіють акціонери) || Члени КС мають по 1 голосу незалежно від внесеного паю та рівні права при прийнятті рішень
|-
| '''Послуги'''|| Широкий спектр фінансово – кредитних та інших послуг || Специфічні потреби своїх членів
|-
| '''Наявність Фонду гарантування вкладів'''|| Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє із 2001 року (відшкодування у разі банкрутства банку) || Немає
|-
| '''Надійність/Дохідність'''|| Пропонують високу надійність || Пропонують вищу дохідність, але у разі банкрутства, особа втрачає всі вкладення
|-
| '''Можливість відступати право вимоги за кредитним договором'''|| Мають право переуступати або продавати третім особам видані кредити || Не можуть відступати право вимоги за кредитним договором, в тому числі колекторським фірмам
|}

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитна спілка та її відмінності від банку

2024-10-03T14:06:57Z

Iryna.blahuta: /* Нормативна база */ відредаговано посилання на чинне законодавство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text Закон України "Про кредитні спілки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]

== Основні поняття ==
'''Кредитна спілка''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Виключним видом діяльності кредитної спілки є надання фінансових послуг, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки"]. Всі, або частина учасників кредитної спілки, розміщують гроші на банківських депозитах, і якщо комусь із них знадобляться кошти, він отримує їх. А коли приходить час повертати гроші, позичальник робить це з відсотками. Крім цього, учасники систематично повинні робити внески, визначені Статутом кредитної спілки.

'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 частини 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважені ним органи.

== Членство у кредитній спілці ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 частиною 1 статті 10 Закону України "Про кредитні спілки"] членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства з повною цивільною дієздатністю, які постійно проживають на території України і об'єднані хоча б за однією з наступних ознак:
* мають спільне місце роботи чи навчання;
* належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації;
* проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.
'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки''' особи, які:
* визнані недієздатними або обмежено дієздатними;
* відбувають покарання у вигляді позбавлення волі;
* мають непогашену судимість за корисливі злочини.
Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться '''на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки''', крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"]). Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 5 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"]).

У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов’язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 7 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"])

Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 ч. 8 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки"])

== Майно кредитної спілки ==
Майно кредитної спілки формується за рахунок:
* вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
* плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;
* доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
* грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
* інших надходжень, не заборонених законодавством. 
'''Майно кредитної спілки є її власністю.''' Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

== Відмінності між банком та кредитною спілкою ==

{| class="wikitable"
|-
! Критерії !! '''Банк''' !! '''Кредитна спілка'''
|-
| '''Засновники (акціонери)'''|| Банки мають окремо клієнтів та акціонерів || Клієнти спілки і є акціонерами ( згідно зі ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закону України "Про кредитні спілки"] кількість акціонерів має бути не менше 50 осіб)
|-
| '''Клієнти'''|| Необмежене коло клієнтів || Обмежене коло ( клієнтами є тільки ті, що входять до спілки)
|-
| '''Пай в загальному капіталі'''|| Акції банку мають певну вартість і можуть бути проданими на фінансовому ринку || Пай не може бути проданим
|-
| '''Управління'''|| Акціонери банку мають певну кількість голосів, що пропорційна кількості акцій ( якими володіють акціонери) || Члени КС мають по 1 голосу незалежно від внесеного паю та рівні права при прийнятті рішень
|-
| '''Послуги'''|| Широкий спектр фінансово – кредитних та інших послуг || Специфічні потреби своїх членів
|-
| '''Наявність Фонду гарантування вкладів'''|| Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє із 2001 року (відшкодування у разі банкрутства банку) || Немає
|-
| '''Надійність/Дохідність'''|| Пропонують високу надійність || Пропонують вищу дохідність, але у разі банкрутства, особа втрачає всі вкладення
|-
| '''Можливість відступати право вимоги за кредитним договором'''|| Мають право переуступати або продавати третім особам видані кредити || Не можуть відступати право вимоги за кредитним договором, в тому числі колекторським фірмам
|}

== Див. також: ==
* [[Види юридичних осіб]]
* [[Створення та порядок припинення кредитної спілки]]

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Відсторонення працівників від роботи

2024-10-03T13:54:02Z

Iryna.blahuta: /* Нормативна база */ виправлено посилання на закон

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [https://nads.gov.ua/npas/shchodo-vtrati-chinnosti-rozporyadchih-aktiv-shchodo-vidstoronennya-vid-roboti-nevakcinovanih-vid-covid-19-derzhavnih-sluzhbovciv-ta-posadovih-osib-miscevogo-samovryaduvannya Роз'яснення НАДС від 04 березня 2022 року № 148 р/з щодо втрати чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380], зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію [https://ips.ligazakon.net/document/re36928?an=&ed=2021_11_30&dtm=&le= наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням»,] до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, вважаємо, що всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Окремо зазначаємо, що наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).
|}

== Загальні положення ==
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::
# правову підставу;
# наслідки відсторонення для інших осіб;
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення. 
За загальним правилом відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі у нетверезому стані;
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. 
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.
 
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.
 
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження);
* переведено на іншу роботу;
* звільнено.
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково. 
Зокрема, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 вимог статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. 
Водночас, відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»] особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. 
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. 
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). 
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. 
Водночас, відповідно до вимог статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
 
Відповідно до умов статті 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.
=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
==== Куди звернутися ====
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
==== Строки розгляду питання ====
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу 
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу. 
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права
==== Порядок оскарження ====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
==== Особливі випадки ====
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом. 
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
==== Куди звернутися ====
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
==== Вартість ====
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])
==== Перелік необхідних документів ====
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).
==== Строки розгляду питання ====
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' Частиною п'ятою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.
==== Підстави для відмови ====
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .
==== Порядок оскарження ====
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] 

== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.

Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).

== Відсторонення від роботи під час дії воєнного стану ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 46 КЗпП] відсторонення від роботи керівників підприємств, установ, організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Законом України " Про правовий режим воєнного стану".]

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Договір міни житла

2024-03-18T09:14:45Z

Iryna.blahuta: Поняття договору міни, пакет документів для укладення договору міни житла, відредаговано розділ Державне мито за нотаріальне посвід¬чення договору міни житла

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
== Поняття договору міни ==
Договір міни — це документ, що посвідчує обмін майна чи іншої цінності між сторонами угоди. Об’єктом угоди може бути майно, що має ринкову цінність: нерухомість, транспортні засоби, техніка тощо. Договір міни житлового будинку (квартири), укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Посвідчення договорів житлового будинку (квартири) здійснюється за місцем знаходженням такого майна або за зареєстрованим місцем проживання однієї із сторін відповідного договору.

У відповідності до статті 715 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) за '''договором міни (бартеру)''' кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором '''може бути встановлена доплата''' за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Для укладення договору міни житлового будинку (квартири) нотаріусу необхідно надати наступний пакет документів:'''

* паспорти сторін договору;
* реєстраційні номера облікових карток платників податків сторін;
* документи, що підтверджують право власності на майно, що обмінюється (нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, довічного утримання (догляду), дарування, міни, спадковий договір; свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду тощо);
* довідки про склад сім’ї;
* свідоцтво про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу, письмова згода чоловіка (дружини), якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя;
* свідоцтво про народження та дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину, якщо право власності або право користування на відчужуване житло мають неповнолітні особи.

Під час підготовки до посвідчення договору міни нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

== Набуття права власності на житло ==
'''''Будівництво житла.''''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

'''''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої ne відомий. Нерухомі безхазяйні речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Не має господаря, перш за все, майно померлих людей, у яких немає нащадків, осіб, які покинули своє життя у регресних районах України.

'''''Купівля житла'''''. Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

'''''Договір міни та обміну жилими приміщеннями.''''' За змістом договору міни (бартеру), визначеного у ст. 715 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

'''''Договір дарування житла.''''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до ч. 1 ст. 717 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно ст. 744 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність майно, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати утриманням та доглядом довічно. Договір з умовою довічного утримання є двостороннім, оплатним.

'''''Договір застави (іпотеки) житла.''''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Стаття 572 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] розкриває поняття застави. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''''Приватизація державного житлового фонду.''''' Приватизація державного житлового фонду ставить за мету створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення їх потреб у житлі, залучення значної кількості громадян до участі в утриманні існуючого житла. Приватизація має сприяти ефективності збереження житлового фонду.
== Предмет договору міни ==
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у ст. 715 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються.

Як випливає зі ст. 715 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми.

У той самий час, '''''необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права.''''' Відповідні норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] (далі - ЖК України) та правил обміну жилих приміщень мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду. В юридичній літературі наголошувалося на виокремленні договору обміну як окремого виду договору.

Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. '''''Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач –''''' житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. '''''Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна''''' (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм.

Цивільно-правові відносини в житловій сфері характеризуються рівністю сторін, в яких самі сторони беруть на себе всі суб’єктивні права і обов’язки.

За наймачем житла у будинках державного та комунального житлового фонду загального призначення закріплено право за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим наймачем житла у фонді загального призначення, або з власником приватного житла за письмовою згодою наймодавця. Це право можна розглядати як привілейоване, оскільки воно спрямоване на поліпшення житлових умов.

Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]. Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення.

''Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.''

Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок.

'''Важливе правило житлового права полягає у тому, що частина жилого приміщення, що припадає на частку наймача або члена його сім’ї, у тому числі суміжна кімната або частина кімнати не може становити предмет договору, хоча житлове законодавство допускає таку можливість, якщо учасники обміну є родичами.''' Наймач або член його сім’ї вправі провести обмін частини жилої площі, що припадає на його частку, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, хто залишається проживати в цьому приміщенні.

Якщо предметом договору обміну може бути окрема квартира або інше ізольоване приміщення, цивільний договір міни не визначає вимог до майна, що обмінюється. Статті 715, 716 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] не містять вказівки на особливості обміну жилих приміщень, хоча і зазначається, що законом можуть бути передбачені особливості укладання і виконання договору міни.

Виходячи з правил ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України] жиле приміщення, що виділяється при зміні договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім’ї наймача (ст. 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України]), не може бути меншим за рівень середньої забезпеченості жилою площею в даному населеному пункті за загальним розміром, а не за часткою жилої площі, яка припадає на кожного із членів сім’ї, що виділяються.

Потребують додаткових змін нормативні акти, що визначають право одного із співвласників міняти частку в праві спільної часткової власності. У таких випадках у інших учасників не виникає переважного права на придбання частки у праві спільної часткової власності, оскільки ст. 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] надає переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності тільки у випадку укладання договорів купівлі-продажу та їхньої згоди на укладення договору міни. Така згода має бути необхідною у випадках, коли об’єктом часткової власності є квартира з суміжними кімнатами. Це правило повинне поширюватися на всі договори, спрямовані на передачу права власності: дарування, пожертви, ренти, довічного утримання.

З цією метою ст. 361 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] слід доповнити ч. 2 наступного змісту: «Співвласник квартири має право розпорядження своєю часткою у праві спільної часткової власності тільки за згодою інших співвласників».

Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен член сім’ї вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення в різних будинках чи квартирах. При вирішенні спору суд повинен встановити, чи має позивач право на обмін. А після цього він приступає до оцінки варіантів обміну, які пропонують як позивач, так і відповідач. У разі примусового обміну жилого приміщення за правилами ч. 2 ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України] житлові умови особи, яка систематично порушує правила співжиття, можуть бути погіршені.

Правила ст. 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ЖК України] '''''щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім’ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності.''''' Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім’ї наймача жилих приміщень у державному або комунальному житловому фонді.
== Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни житла ==
''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] за посвідчення договорів відчуження, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження стягується державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.''

''Згідно'' п. 8 гл. 1 розд. V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12#Text Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811] за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість.

За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними в підпунктах «а», «б», «г» та «д» пункту 3 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93], відповідно до родинних відносин.

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій і видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]

Водночас державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачує друга сторона, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін п. 2 розд. ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Мінфіну від 07.07.2012 № 811]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]