WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Категорія:Зразки документів в галузі цивільного права

2020-09-04T07:04:56Z

Inna.lykova:

[[Категорія:Зразки документів правового та процесуального характеру]]

♦ '''Спадкове право'''
* [[Файл: Позовна заява про розірвання спадкового договору.docx|міні|Позовна заява про розірвання спадкового договору]]
* [[Файл:Позовна заява про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.docx|міні]]

♦ '''Договірні зобов'язання'''

* [[Файл:Договір оренди квартири (житлового приміщення).docx|міні|Договір_оренди_квартири_(житлового_приміщення)]]
* [[Файл:Примірний зразок договору дарування.docx|міні|Примірний зразок договору дарування]]
* [[Файл:Позовна заява про розірвання трудового договору.docx|міні]]
* [[Файл:Договір про надання послуг по здійсненню догляду за дитиною до трьох років.docx|міні]]

♦ '''Визнання особи недієздатною, обмеження цивільної недієздатності'''
* [[Файл:Заява про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.docx|міні]]

Категорія:Зразки документів в галузі цивільного права

2020-09-04T05:50:18Z

Inna.lykova:

[[Категорія:Зразки документів правового та процесуального характеру]]

♦ '''Спадкове право'''
* [[Файл: Позовна заява про розірвання спадкового договору.docx|міні|Позовна заява про розірвання спадкового договору]]
* [[Файл:Позовна заява про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.docx|міні]]

♦ '''Договірні зобов'язання'''

* [[Файл:Договір оренди квартири (житлового приміщення).docx|міні|Договір_оренди_квартири_(житлового_приміщення)]]
* [[Файл:Примірний зразок договору дарування.docx|міні|Примірний зразок договору дарування]]
* [[Файл:Позовна заява про розірвання трудового договору.docx|міні]]
* [[Файл:Договір про надання послуг по здійсненню догляду за дитиною до трьох років.docx|міні]]
* [[Файл:Розмитнення товарів за ціною договору.docx|міні]]

♦ '''Визнання особи недієздатною, обмеження цивільної недієздатності'''
* [[Файл:Заява про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.docx|міні]]

Категорія:Зразки документів в галузі цивільного права

2020-09-04T05:46:53Z

Inna.lykova:

[[Категорія:Зразки документів правового та процесуального характеру]]
[[Файл:Розмитнення товарів за ціною договору.docx|міні]]
♦ '''Спадкове право'''
* [[Файл: Позовна заява про розірвання спадкового договору.docx|міні|Позовна заява про розірвання спадкового договору]]
* [[Файл:Позовна заява про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.docx|міні]]

♦ '''Договірні зобов'язання'''

* [[Файл:Договір оренди квартири (житлового приміщення).docx|міні|Договір_оренди_квартири_(житлового_приміщення)]]
* [[Файл:Примірний зразок договору дарування.docx|міні|Примірний зразок договору дарування]]
* [[Файл:Позовна заява про розірвання трудового договору.docx|міні]]
* [[Файл:Договір про надання послуг по здійсненню догляду за дитиною до трьох років.docx|міні]]

♦ '''Визнання особи недієздатною, обмеження цивільної недієздатності'''
* [[Файл:Заява про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.docx|міні]]

Файл:Розмитнення товарів за ціною договору.docx

2020-09-04T05:45:29Z

Inna.lykova:

Розмитнення товарів за ціною договору

Комерційний кредит

2020-03-05T07:00:58Z

Inna.lykova: Створена сторінка: ===== Текст заголовка ===== == Текст заголовка == '''зміст''' * ВСТУП * 1. Поняття “Комерційного кр...

===== Текст заголовка =====
== Текст заголовка ==
'''зміст'''
* ВСТУП
* 1. Поняття “Комерційного кредиту”
* 2. Види “комерційного кредиту”
* 3. Фінансові агенти
* 4. Вартість кредиту;
* 5. Особливості такого кредиту
* 6. Переваги комерційного кредиту
* 7. Приклад
* ВИСНОВОК
* Використанні джерела

*
=== НОРМАТИВНА БАЗА ===
* 1. Цивільний кодекс України [ст.1057].
* 2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” .
* 3. Закон України “Про цінні папери та фондову ринок”[ст.1].
* 4. Закон України “Про обіг векселів в Україні”.
* 5. Закон України “Про господарські товариства”.
* 6. Постанова НБУ “Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.
* 7. Офіційний вісник в Україні.
* 8. Електронні ресурси.
*
==== Одним з джерел формування позичкового капіталу підприємства є комерційні кредити.
Комерційний кредит відіграє важливу роль у розвитку економіки держави. Останні події у світовій економіці свідчать про те, що необгрунтоване використання комерційного кредиту веде до фінансової кризи.
Комерційний кредит (продаж товарів з відстрочкою платежу) виник й утвердився внаслідок сталого незбігу потреб економічних суб'єктів з їхньою наявною у даний момент платоспроможністю.
Сукупність мікроекономічних відносин між господарюючими суб'єктами з приводу надання (одержання) комерційного кредиту становить фундамент національної кредитної системи.
'''Комерційний кредит - це договір, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками у вигляді авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (ст. 1057 ЦК України).'''
Кредитні операції, що здійснюються відповідно до чинного законодавства України, можуть мати своїм об'єктом не тільки гроші, як загальний еквівалент товару, але і сам товар.

===='''1. Поняття “Комерційний кредит”'''
'''Комерційний кредит'''  це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.
Комерційний кредит являє собою кредитну угоду між двома підприємствами. Об’єктом комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб’ктами виступають агенти товарної угоди (контракту): в якості кредитора виступає підприємство-продавець, в якості позичальника - підприємство-покупець. В умовах комерційного кредиту постачальник надає відстрочку платежу за товар під зобов'язання боржника повернути у визначений строк суму основного боргу, а в окремих випадках і нараховуються відсотки. Комерційний кредит, як правило, передбачає включення вартості за користування кредитом в ціну товару, продукції.
Згідно з п. 1.11.2 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» товарний кредит - це надання товарів у власність на умовах відстрочення остаточного розрахунку на певний термін і під відсоток. З цієї точки зору, товарний кредит є товарним комерційним кредитом, що характеризує кредитну операцію між двома учасниками господарського обороту, які не є банківськими або іншими спеціальними кредитними установами, і виражає відносини між ними з приводу перерозподілу матеріальних фондів.
В економічному значенні комерційний товарний кредит є одним із способів збільшити свій оборотний капітал та формою ко роткострокового фінансування. Його головною перевагою є доступність. При комерційному товарному кредиті в таку операцію включаються тільки ресурси постачальника. Це матеріальні ресурси, що не обов'язково тимчасово вивільняються, в процесі кругообігу фондів. Вони знаходяться у формі матеріальних фондів на одній із стадій їх кругообігу у вигляді готового продукту.

'''2. Види комерційного кредиту'''
З урахуванням світового досвіду виділяють наступні види комерційного кредиту:
* - фірмовий кредит;
* - вексельний (обліковий кредит);
* - відкритий рахунок;
* - факторинг.
'''Фірмовий кредит''' - це традиційна форма кредитування, при якій постачальник (продавець) надає кредит покупцеві у формі відстрочки платежу. Різновидом фірмового кредиту є аванс покупця, який виплачується постачальнику після підписання договору.
Важливим елементом позичкового капіталу підприємства є одержані аванси від клієнтів. Йдеться про одержані аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи. Аванси можуть бути як коротко-, так і довгостроковими.
Оцінка вартості залучення короткострокових авансів здійснюється за тією ж методологією, що і товарних кредитів. Одним з чинників виникнення поточної заборгованості за авансами одержаними є уникнення ризику неплатежів за поставлені товари.
Довгострокові аванси як джерело формування позичкового капіталу використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях. Аванси від замовників відіграють такі функції:
•
* фінансування та підтримання ліквідності позичальника;
* • перевірки платоспроможності замовника;
* • гарантії, що замовник викупить замовлення у разі його готовності.
З метою зменшення ризику нецільового використання авансів і невиконання замовлення в зарубіжній практиці замовники за кредитне забезпечення, як правило, вимагають надання банківських гарантій.
Строки, на які одержуються аванси, залежать від стандартних умов оплати замовлень у тій чи іншій галузі, строків виконання замовлення та результатів переговорів між замовником і виконавцем. Частина суми контракту може бути сплачена одразу після його укладення, частина — після виконання певного (проміжного) етапу замовлення, решта — після підписання акту при-
ймання-здачі.
Як правило, на кредит у формі авансів проценти не нараховуються. Однак у теорії і практиці можна зустріти різні методи оцінки вартості залучення цього виду позичкового капіталу. За одним з методів вартість капіталу визначається як різниця між ціною виконання замовлення за відсутності авансових платежів та ціною цього ж замовлення із здійсненням таких платежів. За іншим методом ставка процента за користування авансом визначається на основі інструментарію розрахунку вартості грошей у часі з використанням як ставки дисконтування (чи нарощування) середньої процентної ставки на кредитному ринку.
Фірмовий кредит передбачає взаємозв'язок торговельної і кредитної угод. Закінчення торгової операції збігається з початком кредитної угоди, яка буде завершена при погашенні підприємством-позичальником заборгованості по позичці. Кредитна і товарна угоди оформляються одночасно. Особливість комерційного кредиту полягає в тому, що угода позики не є головною метою. Кредитна угода супроводжує угоді купівлі-продажу, сприяючи швидкій реалізації товарів.
В умовах фірмового кредиту підприємство-покупець може передати кредитору вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу. Учасники кредитних відносин у цьому випадку регулюють свої господарчі відносини та створюють платіжні засоби у вигляді векселів - оформлених письмових обставин боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.
'''Вексельний (обліковий) кредит''' - це кредит продавця векселетримачу шляхом покупки (обліку) векселя до настання терміну платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається. Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.
Власник векселя отримує від банку суму, вказану у векселі, за мінусом облікового відсотка, комісійних платежів та інших витрат. Векселі можуть бути як коротко-, так і довгостроковими. Основною метою надання товарних кредитів є стимулювання збуту продукції та прив’язка окремих перспективних клієнтів до постачальника. Зрозуміло, що за інших рівних умов клієнти закуповуватимуть товари у тих постачальників, які пропонують вигідніші умови розрахунків, зокрема надають товарні кредити чи знижки. Відповідні відстрочки платежів надаються, як правило, постійним клієнтам. Якщо відносини товарного кредитування є стабільними, то такого роду короткострокові кредити набувають довгострокового характеру. Сторони можуть продовжити термін оплати, тобто здійснити пролонгацію векселя, яка буває пряма, проста і непряма. При прямій пролонгації векселя робиться відповідний запис на векселі, засвідчена підписами сторін. При простій пролонгації такий запис не робиться. При непрямій пролонгації складається новий вексель, а старий вилучається з обігу.
'''Погашення комерційного кредиту, оформленого з допомогою векселя, може здійснюватися шляхом:'''
* 1) сплати боржником за векселем;
* 2) передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
* 3) врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).
Повернення вексельного кредиту здійснюється на підставі повідомлень банку про оплату векселя.
Облікова ставка за векселем представляє собою відсоткову ставку, яка застосовується для розрахунку величини облікового відсотка.
Облік векселя - це купівля векселя до настання строку його оплати. При обліку векселя стягується визначений відсоток. Обліковий відсоток являє собою різницю між номіналом векселя та сумою, сплаченою банку при його купівлі.
Комерційні банки, здійснюючи операції з векселями, можуть одночасно застосовувати декілька облікових ставок. Ці ставки називають приватними обліковими ставками.
До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать: купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо. Важливим є те, що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ.
Вексель - один з найстаріших і найважливіших фінансових інструментів активної реалізації товарно-грошових відносин і комерційного кредиту. У країнах з розвиненими фінансовими системами, наприклад у Німеччині, вексель займає дуже гідне місце у фінансовому обороті - 20-25%. І це при наявності сучасних електронних кредитів, які можна оформити протягом години.
Вексель дозволяє пом'якшити рівень неплатежів, прискорює залучення в оборот матеріальних ресурсів, стимулює скорочення у підприємств запасів товарно-матеріальних цінностей, прискорює розрахунки в економіці.
Відкритий рахунок - це договір, прийнятий обома сторонами, у відповідності з яким покупець може робити періодичні закупівлі без звернення за кредитом в кожному окремому випадку. Порядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, він негайно відвантажується, а платіж за нього здійснюється у визначені терміни після одержання рахунку.
Факторинг (від англ. factor - посередник) - це різновид торгово-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням нестачу оборотних коштів. Факторинг являє собою інкасування дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності.
Факторинг включає в себе:
- стягнення дебіторської заборгованості покупця;
- надання продавцю короткострокового кредиту;
- звільнення продавця від кредитних ризиків за операціями.
Основна мета факторингу - це отримання коштів негайно або у термін, визначений договором. У результаті продавець не залежить від платоспроможності покупця. Банк укладає договір з покупцем про гарантування його платежів у разі виникнення фінансових труднощів чи з продавцем і покупцем про переуступку не сплачених у строк платіжних документів факторинговому відділу банку.

'''3. Фінансові агенти'''
Фінансовими агентами можуть бути банки та інші кредитні організації, а також комерційні організації, мають дозвіл (ліцензію) на здійснення даного виду діяльності, тобто факторингу.
Предметом поступки, під яку надається фінансування, може бути як грошова вимога, термін платежу по якій уже настав (існуюча вимога), так і право на одержання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Наступна поступка грошового вимоги фінансовим агентом не допускається, якщо інше не передбачено в договорі.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж конкретному фінансовому агенту за умови, що він одержав від клієнта або від фінансового агента письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги даного фінансовому агенту в повідомленні визначено підлягає виконанню грошове вимога, а також вказаний фінансовий агент, якому повинен бути здійснений платіж. На прохання боржника фінансовий агент зобов'язаний у розумний строк надати боржникові доказів того, що відступлення грошової вимоги даного фінансовому агенту дійсно мала місце.
У разі звернення фінансового агента до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред'явити до заліку свої засновані на договорі з клієнтом грошові вимоги, які вже були у боржника до часу отримання ним повідомлення про відступлення вимоги фінансовому агенту.
Взаємовідносини банку та продавця з факторингу регулюються договором, який називається "договір фінансування під поступку грошової вимоги". При укладенні договору банк перевіряє кредитоспроможність продавця і покупця і з урахуванням цього визначає граничну суму по операціях факторингу, у межах якої постачання товарів може проводитися без ризику неотримання платежу. В рамках даної суми банк автоматично оплачує переуступаемые йому платежі.
Договір може бути відкритим і закритим (конфіденційним). При відкритому договорі дебітор повідомляє про участь у факторингової операції, при закритому дебітори не ставляться в популярність про наявність факторингового договору. У договорі також зазначається, передбачено чи ні право регресу, тобто зворотної переуступки вимог (повернення їх до продавця).
'''Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка виражає відносини з приводу перерозподілу матеріальних цінностей між підприємствами, одне з яких є кредитором, а інша - позичальником.'''
'''
4. Вартість кредиту'''
Важливим питанням, пов’язаним з комерційним кредитуванням, є вартість кредиту. Ця вартість залежить від таких основних чинників:
•
* рівня знижки до базової ціни (сконто) товару у разі здійснення дострокових розрахунків;
* • періоду, протягом якого надаються знижки;
* • періоду відстрочення платежів.
У разі, якщо постачальник відвантажує продукцію з відстрочкою платежу, не передбачаючи при цьому жодних знижок за дострокову оплату, то вартість залучення такого товарного кредиту для позичальника дорівнюватиме нулю. Якщо ж умовами контракту передбачена залежність ціни товару від строків розрахунків, тобто встановлені певні знижки до базової ціни у разі здійснення дострокових платежів, то втрачений дохід покупця (відповідно сплата завищеної ціни за товар) в результаті отримання товарного кредиту можна трактувати як плату за користування позичковим капіталом. Ефективна ставка процента для позича¬льника (Re) за товарним кредитом може розраховуватися за такою формулою:
Re = • 360, (1)
де SK — величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z — тривалість відстрочки платежу (днів).
Зрозуміло, що чим більшими є знижка до базової ціни і період її дії, тим вищою буде вартість залучення товарного кредиту. За інших рівних умов чим більшим є період відстрочення платежів, тим нижчою буде вартість кредиту.
На практиці досить часто використовують ще один алгоритм розрахунку ставки процента за користування товарним кредитом, який, на думку багатьох фінансистів, дає можливість точнішого визначення вартості залучення товарного кредиту:
Re = . (2)
Товарний кредит доцільно використовувати в тому разі, коли процентна ставка за його використання буде меншою, ніж ставка за банківський кредит, який підприємство може отримати на аналогічний період.

'''5. Особливості такого кредиту'''
Для постачальника кредитна операція переплітається з моментом продажу товару, що не тільки прискорює реалізацію, але і приносить додатковий дохід у формі відсотка, який включається у вартість товару. При використанні товарного кредиту у позичальника відпадає необхідність в авансуванні грошей в черговий оборот фондів, так як досягається тимчасова економія грошових коштів для розрахунків з постачальниками.
Позичальнику вигідніше вдатися до товарної форми кредиту, ніж отримати грошовий кредит (наприклад, банківський) для негайної оплати матеріальних цінностей. Використання договору банківського кредиту тягне за собою труднощі, пов'язані із значними більш високими витратами і, як правило, необхідністю вилучення з обороту певного об'єму майна (наприклад, при заставі). Товарний кредит підприємство може одночасно як одержувати так і видавати. Тому для окремого суб'єкта розмір комерційного кредиту на наш погляд можна визначити як різницю між вартістю товарів, поставлених на умовах відстрочення платежу і товарів, отриманих від постачальника на аналогічних умовах. Комерційний кредит допускає взаємозв'язок торгової і кредитної операцій. Закінчення торгової (комерційній) операції співпадає з початком кредитної операції, яка, у свою чергу, буде завершена при погашенні позичальником заборгованості по кредиту.
Особливістю комерційного кредиту є те, що така операція не є головною метою господарської діяльності. Вона супроводжує договори купівліпродажу, сприяє якнайшвидшій реалізації товарів, і оформляється під час здійснення торгової операції.
Використання комерційного товарного кредиту в сучасних умовах є природним результатом розвитку товарно-грошових відносин, відмови від монопольної практики банківського кредитування. Полегшуючи реалізацію товару, такий кредит сприяє прискоренню кругообігу капіталу; розширенню його масштабів; служить додатковим чинником відновлення збалансованості грошової і товарної маси та стабілізує економіку.

'''6. Переваги комерційного кредиту'''
Використання комерційного кредиту в сучасних умовах є природним результатом розвитку товарно-грошових відносин, різних форм власності, відмови від сформованої монопольної практики банківського кредитування.
Комерційний кредит сприяє перерозподілу капіталів між підприємствами і галузями. Виконуючи перерозподільну функцію, він може певною мірою замінювати банківський кредит. При цьому постачальники - кредитори мають більш легкий доступ до банківських ресурсів (через операцію обліку векселів у банку), ніж позичальник, що знаходиться в скрутному фінансовому становищі.
Комерційний кредит полегшує реалізацію товару, сприяє, в кінцевому рахунку, прискорення кругообігу капіталу. Переваги комерційного кредиту у тому, що він:
•
* - сприяє відновленню збалансованості грошової і товарної маси;
* • - дозволяє отримати реальне визнання суспільної корисності і вартості товару, що підтверджує товарну забезпеченість грошей;
* • - здійснює оперативність надання коштів у товарній формі - має технічну простоту оформлення;
* • - активізує механізм мобілізації вільних товарних ресурсів та їх перерозподілу;
* • - скорочує витрати підприємств-позичальників, так як ціна за користування комерційним кредитом, як правило, менше, ніж процентна ставка за банківським кредитом;
* • - розширює можливості підприємств маневрувати оборотними коштами;
* • - сприяє наданню взаємної фінансової підтримки підприємствами;
* • - сприяння розвитку позикового ринку. Недоліки комерційного кредиту:
* • - обмеженість застосування у часі та розмірах;
* • - вимушений з боку постачальника характер відстрочки платежу;
* • - сильний вплив банківської сфери при обліку векселів;
* • - наявність кредитних ризиків для постачальника і банків. Головний ризик несе постачальник товарів, оскільки для нього ця угода означає іммобілізацію коштів, ризик при зміні ціни товару, при недотриманні одержувачем термінів оплати та при банкрутстві покупця.
* Певний ризик несе банк при обліку векселя. Так як у випадку банкрутства боржника банк не отримає суму зобов'язання у покупця, ризик пов'язаний з можливим подорожчанням кредиту.
*
'''7. Приклад'''
Передбачений контрактом строк оплати відвантажених товарів становить 45 днів з моменту їх надходження на склад клієнта. При здійсненні розрахунків протягом перших 15 днів після надходження товару сконто (знижка) до базової ціни дорівнює 3 %. Розрахуємо ефективну ставку процента за товарним кредитом, а також доцільність його використання, якщо ставка за аналогічним банківським кредитом — 40 % річних.
Якщо підприємство здійснює розрахунки за базовою ціною з відстрочкою платежу в 45 днів, то це означає, що воно втратило можливість отримати знижку у розмірі 3 % базової ціни. Підставивши відповідні значення у формулу 1, знайдемо ефективну ставку процента за користування кредитом: 36 % річних ; точніший показник отримаємо, скориставшись формулою (2): 37 %.
Якщо оплата здійснюється протягом перших 15 днів, то підприємство отримує відповідну знижку, отже, плата за користування товарним кредитом протягом цього періоду становитиме нуль.
Можна дійти висновку, що для підприємства вигіднішим є використання товарного кредиту порівняно з банківським. Однак з погляду зниження затрат для підприємства оптимальним буде розрахунок у кінці строку, протягом якого діє знижка.

'''ВИСНОВОК'''
Таким чином, в сфері правового регулювання кредитних відносин при наданні комерційного кредиту існують достатньо як теоретичних, так і практичних проблем, що обумовлено відносною новизною цих відносин в економіці України та відсутністю у зв'язку з цим значних теоретичних розробок в цій області. В той же час аналіз чинного законодавства свідчить про необхідність розмежування понять товарний і комерційний кредит, а також понять комерційний кредит в товарній формі і комерційний кредит в грошовій формі
Розвиток комерційного кредиту має стати важливим чинником відновлення фінансової стабільності вітчизняних товаровиробників. Для будьякого підприємства важливо мати власну кредитну політику на ринку, яка б забезпечувала органічний взаємозв'язок комерційного кредитування і маркетингової діяльності. Тим самим буде досягнуто позитивний вплив механізму комерційного кредиту як на прибутковість, так і на фінансовий стан вітчизняних підприємств у цілому.
Комерційний кредит з точки зору ліквідності є маневровою формою фінансування процесу виробництва, адже він значно розширює фінансові можливості підприємств (фірм), що кредитуються, з метою збільшення обсягів господарської діяльності.
Недоліками комерційного кредиту можна вважати: обмеженість умов, обсягів і строків порівняно з банківським кредитом; надмірний ризик для продавця (постачальника); насичення грошового обігу векселями, що ускладнює регулювання грошової маси з боку Національного банку тощо. Труднощі в реалізації комерційного кредиту, порушення його механізму, створюють складні проблеми для господарюючих суб'єктів, що беруть участь у кредитному процесі. Недотримання термінів повернення кредиту, зміна рівня цін на товари, банкрутство боржників спричиняють серйозні кризові явища в економіці. Вплив комерційного кредиту на розвиток економічних відносин пов'язаний також з його тісним зв'язком із банківським кредитом. Комерційний кредит, по суті, є альтернативою банківському кредиту. У разі продажу товарів із розстрочкою платежу задовольняється частина потреб у банківському кредиті.
Останні події розвитку світової економіки свідчать про те, що невірне використання кредитування товарів і послуг призвело до глобальної фінансової та економічної кризи, яка в певній мірі захопила Україну.

Обговорення користувачки:Inna.lykova

2020-03-02T12:24:53Z

Inna.lykova: /* Комерційний кредит */

Обговорення користувачки:Inna.lykova

2020-03-02T12:24:35Z

Inna.lykova: /* Комерційний кредит */ нова тема

== Комерційний кредит ==

ЗМІСТ
ВСТУП
1. Поняття “Комерційного кредиту”
2. Види “комерційного кредиту”
3. Фінансові агенти
4. Вартість кредиту;
5. Особливості такого кредиту
6. Переваги комерційного кредиту
7. Приклад
ВИСНОВОК
Використанні джерела

Користувачка:Inna.lykova

2019-09-27T10:54:46Z

Inna.lykova: Створена сторінка: Зміст 1. Туристична страховка 2. Нормативна база 3. Перелік необхідних докумен...

Зміст
1. Туристична страховка
2. Нормативна база
3. Перелік необхідних документів
4. Які терміни містить договір?
5. Вартість полісу
6. Страхові виплати
7. Розмір фрашизи.
8. Припинення дії договору
9. Практика
10. Зразок договору

Туристична страховка
Туристична страховка – це, насамперед, реальний захист від незапланованих витрат під час перебування за кордоном. Оформлюючи поліс туристичного страхування, ви забезпечуєте себе необхідною технічною, медичною, юридичною та адміністративно допомогою в будь-якій країні.
Туристична страховка для виїзду за кордон потрібна для:
1. Отримання візи. В багато країн (Канада, США, країни Шенгенського союзу) неможливо отримати візу без медичного полісу. Лікування за кордоном коштує занадто дорого, у зв’язку з чим консульства країн хочуть мати гарантії оплати рахунків за врятування туриста. Тому перед оформленням полісу необхідно дізнатись вимоги конкретної країни до страховки (це можна зробити на сайті того чи іншого посольства).
2. Оплати лікування. Туристична страховка покриває витрати на ліки та лікування, транспортування в медичний заклад, консультації з лікарем. Крім того, в екстрених випадках страхова компанія може організувати переліт близького родича для догляду за «відпочиваючим», повернути додому дорослого чи дитину з лікарні. Лікування в таких країнах, як США, Канада, Ізраїль чи ЄС обходиться дорого, тому відправлятись у мандрівку без полісу занадто ризиковано в фінансовому плані.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування [2,ч.3 ст. 16].
Договір страхування повинен містити:
1. назву документа;
2. назву та адресу страховика;
3. прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
4. прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
5. зазначення предмета договору страхування;
6. розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
7. розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
8. перелік страхових випадків;
9. розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
10. страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
11. строк дії договору;
12. порядок зміни і припинення дії договору;
13. умови здійснення страхової виплати;
14. причини відмови у страховій виплаті;
15. права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
16. інші умови за згодою сторін;
17. підписи сторін [2, ч.4 ст.16].
Туристичний страховий поліс:
Комплексне страхування – це, так би мовити, пакет «all inclusive», що пропонує відшкодування за скасування чи затримку вильоту, затримку чи спізнення на пересадочний рейс, викрадення, втрату або пошкодження багажу та медичну допомогу в екстрених випадках у визначених межах. Це – чудовий варіант для мандрівників, яким залежить на можливості зміни маршруту у будь-який час або яким потрібне додаткове покриття, наприклад, для екстремальних видів спорту, витрат на перевезення чи проживання домашніх улюбленців і навіть оренди автомобіля.
Медичне страхування – для тих, хто хоче одержати покриття лише медичних витрат. Сюди входить відшкодування рахунків медичних закладів і припинення подорожі, якщо ви опинитеся у лікарні чи потребуватимете повернення додому через нещасний випадок. Цей вид страхування також пропонує 24-годинну службу підтримки на випадок, якщо вам знадобиться допомога у пошуку лікаря, покритті витрат екстреної евакуації, якщо вас будуть транспортувати, а у деяких випадках і покритті стоматологічних витрат, якщо ви раптом зламаєте чи розколете зуб.
Медична евакуація – цей поліс хоча й не передбачає повного медичного покриття, однак відшкодовує вартість карети швидкої допомоги або іншого способу транспортування у надзвичайних обставинах, коли виникне потреба у зміні лікарні чи місця знаходження.
Раптова смерть – це не зовсім страхування життя, однак такий поліс передбачає страхові виплати у разі втрати кінцівок чи життя під час подорожі. Зазвичай він купується на додаток до комплексного страхування.
Групове страхування – якщо ви подорожуєте з друзями або сім’єю у групі з 10 або більше осіб, вам у нагоді стане страховий поліс для туристичної групи, що забезпечить покриття від нещасних випадків для всіх учасників групи.
Туристична віза – страхування необхідне для одержання шенгенської візи для громадян країн, що не входять до складу ЄС, з метою в’їзду до шенгенської зони менш ніж на 3 місяці. Цей поліс передбачає покриття таких витрат, як невідкладна медична допомога, евакуація та репатріація.

Нормативна база
1. Конституція України
2. Закон України ‘Про страхування’
3. Закон України ‘Про туризм’

Перелік необхідних документів
До відповідної угоди між страховою організацією і суб'єктом туристської діяльності додаються копії таких документів:
1. Правила медичного страхування та страхування від нещасного випадку;
2. Страхові тарифи (завірені печаткою та підписом керівника страхової організації);
3. Договір страхування туриста (страховий поліс);
4. Роз'яснення про порядок складання та заповнення страхового полісу;
5. Форми звітності суб'єкта туристської діяльності перед страховою організацією;
6. Ліцензія на право здійснення страхової організацією діяльності з медичного страхування та страхування від нещасних випадків.
Суб'єкт туристської діяльності повинен вести облік виданих туристам страхових полісів. При складанні туристом договору страхування самостійно, безпосередньо зі страховою організацією, суб'єкт туристської діяльності, організуючий туристичну поїздку, повинен перевірити наявність страхового полісу туриста та додати його копію до договору, який укладається між туристом і суб'єктом туристичної діяльності.
Страхуванню повинні підлягати як туристи, так і особи, що їх супроводжують. Компенсація шкоди, заподіяної життю або здоров'ю туриста або його майну проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Які терміни містить договір?
Учасниками (сторонами) укладеного страхового договору є такі юридичні та фізичні особи, як:
- страховик,
- страхувальник,
- застрахована особа,
- асистуюча компанія.
Страховик – страхова компанія; вся діяльність цього суб'єкта правових взаємовідносин зводиться до основного завдання – забезпечити клієнту гарантовані виплати в разі потреби.
Страхувальником називається юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір страхування з фірмою-страховиком і оплатила поліс. Оскільки в нашому випадку йдеться про добровільну медичну страховку для виїзду за кордон, тут страхувальник часто є одночасно і самою застрахованою особою.
Застрахованою особою вважається людина, ім'я якої внесене в страховий поліс і яка має право в разі виникнення страхового випадку звернутися за допомогою, що може призвести до виплат з боку страховика.
У чому різниця між страхувальником і застрахованою особою? Наприклад, у випадку, якщо страховий поліс купується для сім'ї з 4 осіб, то один з них (той, хто платить), є страхувальником, а всі четверо, чиї імена вказані в полісі – застрахованими особами.
При цьому страхувальник може купити поліс, але не бути застрахованою особою.
Асистуюча компанія – це представник страховика за кордоном, завдання якого оперативно і якісно допомогти застрахованій людині в іншій країні в разі потреби.
Вартість полісу
Вартість полісу для подорожуючих залежить від наступних факторів:
1. Терміну перебування в іншій країні;
2. Програми страхування;
3. Розміру страхової суми;
4. Наявності/відсутності франшизи;
5. Країни;
6. Мети поїздки (заняття спортом, навчання, робота, відпочинок).

Страхові виплати.
Для того, щоб зрозуміти, в яких випадках турист має отримати виплати, необхідно уважно вивчити спектр надаваних полісом послуг, а також ознайомитися з відповідними термінами. Це:
- страховий ризик,
- страхова сума,
- страхова виплата,
- страхова премія,
- страховий тариф.
Найголовнішими поняттями тут вочевидь є страхові ризик і виплата. Від ризиків, або, іншими словами, можливих неприємностей, якраз і страхується мандрівник. Імовірність настання таких випадків визначається місцем і метою його поїздки, а страхова компанія, в свою чергу, оцінює їх у грошовому еквіваленті. Виплати при настанні страхового випадку за кордоном здійснює асистуюча компанія за рахунок страхової.
Стаття 8. Страховий ризик і страховий випадок
Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання[2].
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі[2].
Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку[2, ч.1 ст.9].
Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку[2, ч.2 ст.9].
Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету)[2, ч.3 ст.9].
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством[2,ч.4 ст.9].
Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому[2,ч.5 ст 9].
Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету[2, ч.6 ст.9].
Зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних[2, ч.7 ст. 9].
Договором страхування життя обов’язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов’язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації[2, ч.8 ст. 9].
Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика)[2, ч.9 ст. 9].
Прийняті страховиком додаткові страхові зобов’язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку[2, ч.10 ст. 9].
У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат[2, ч.11 ст.9].
Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування[2, ч.12 ст. 9].
Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків[2, ч.13 ст. 9].
Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється[2, ч.14 ст. 9].
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом[2, ч.15 ст. 9].
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування[2, ч.1 ст. 10].
Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування[ 2, ч.2 ст.10].
Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін [2, ч.3 ст.10]
Актуарними розрахунками можуть займатися особи, які мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка підтверджується відповідним свідоцтвом[2, ч.4 ст.10].
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку[2, ч.16 ст.9].
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування[ 2, ч.17 ст.9].

Розмір франшизи
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування[2, ч.18 ст.9 ].
Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування[ 2, ч.19 ст.9].
Наприклад, у клієнта поліс з франшизою 30 євро, а медичний заклад виставив рахунок за лікування на 50 євро. СК оплатить 50-30=20 євро, решту витрат оплатить сам клієнт.
Стаття 28. Припинення дії договору страхування
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:
1) закінчення строку дії;
2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;
3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;
4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону;
5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;
6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України [2].
Стаття 29. Недійсність договору страхування
Договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:
1) якщо його укладено після страхового випадку;
2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.
Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку[2].

Практика
На практиці така страховка працює наступним чином:
Клієнт оформлює страховий поліс, який покриває необхідні йому страхові ризики. Наприклад, отримання травм під час спортивних занять за кордоном або технічні проблеми з автомобілем.
У разі виникнення страхового випадку, клієнт зв’язується зі службою підтримки страхової компанії і описує проблему.
Спеціаліст страхової компанії формує запит і розроблює план дій для оперативного вирішення конкретної проблеми (організація транспортування, пошук лікарні, лікаря тощо).
Як правило, страхова компанія покриває всі витрати клієнта. Але задля уникнення непорозумінь слідує зберігати всі чеки здійснених оплат (придбання ліків, оплата послуг таксі і т.д.).

Обговорення користувачки:Inna.lykova

2019-09-27T07:10:16Z

Inna.lykova: Створена сторінка: Поліс туристичного страхування Договір страхування - це письмова угода між страхуваль...

Поліс туристичного страхування
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору[2, ч.1 ст.16].
Страхування туристів — це система відносин між страховою компанією і туристом по захисту його життя і здоров'я та майнових інтересів при настанні страхових випадків.
Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування, яке, в основному, покриває всі витрати на медичні послуги, послуги стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання ліків, догляд за хворим, а у випадку смерті за кордоном — траспортування тіла на батьківщину. Не менш важливим є страхування від нещасних випадків. Страховим випадком визнаються: смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору страхування; інвалідність, одержана в результаті нещасного випадку; часткова втрата працездатності в результаті нещасного випадку, який мав місце під час дії договору страхування.
Стаття 16 Закону України «Про туризм» передбачає, що «Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності»[3].
Суб'єкт туристської діяльності повинен забезпечувати страхування (медичне та від нещасного випадку) туристів, яким надаються туристичні послуги. Страхування туристів може здійснюватися шляхом складання договору страхування безпосередньо між туристом та страховою організацією або за участю суб'єкта туристичної діяльності, що забезпечує страхування туристів на основі відповідної угоди зі страховою організацією. Угода має бути складено зі страховою організацією, що має відповідні ліцензії на право здійснення діяльності, пов'язаної з організацією медичного страхування та страхування від нещасного випадку.

Зміст
1. Туристична страховка
2. Нормативна база
3. Перелік необхідних документів
4. Які терміни містить договір?
5. Вартість полісу
6. Страхові виплати
7. Розмір фрашизи.
8. Припинення дії договору
9. Практика
10. Зразок договору

Туристична страховка
Туристична страховка – це, насамперед, реальний захист від незапланованих витрат під час перебування за кордоном. Оформлюючи поліс туристичного страхування, ви забезпечуєте себе необхідною технічною, медичною, юридичною та адміністративно допомогою в будь-якій країні.
Туристична страховка для виїзду за кордон потрібна для:
1. Отримання візи. В багато країн (Канада, США, країни Шенгенського союзу) неможливо отримати візу без медичного полісу. Лікування за кордоном коштує занадто дорого, у зв’язку з чим консульства країн хочуть мати гарантії оплати рахунків за врятування туриста. Тому перед оформленням полісу необхідно дізнатись вимоги конкретної країни до страховки (це можна зробити на сайті того чи іншого посольства).
2. Оплати лікування. Туристична страховка покриває витрати на ліки та лікування, транспортування в медичний заклад, консультації з лікарем. Крім того, в екстрених випадках страхова компанія може організувати переліт близького родича для догляду за «відпочиваючим», повернути додому дорослого чи дитину з лікарні. Лікування в таких країнах, як США, Канада, Ізраїль чи ЄС обходиться дорого, тому відправлятись у мандрівку без полісу занадто ризиковано в фінансовому плані.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування [2,ч.3 ст. 16].
Договір страхування повинен містити:
1. назву документа;
2. назву та адресу страховика;
3. прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
4. прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
5. зазначення предмета договору страхування;
6. розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
7. розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
8. перелік страхових випадків;
9. розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
10. страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
11. строк дії договору;
12. порядок зміни і припинення дії договору;
13. умови здійснення страхової виплати;
14. причини відмови у страховій виплаті;
15. права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
16. інші умови за згодою сторін;
17. підписи сторін [2, ч.4 ст.16].
Туристичний страховий поліс:
Комплексне страхування – це, так би мовити, пакет «all inclusive», що пропонує відшкодування за скасування чи затримку вильоту, затримку чи спізнення на пересадочний рейс, викрадення, втрату або пошкодження багажу та медичну допомогу в екстрених випадках у визначених межах. Це – чудовий варіант для мандрівників, яким залежить на можливості зміни маршруту у будь-який час або яким потрібне додаткове покриття, наприклад, для екстремальних видів спорту, витрат на перевезення чи проживання домашніх улюбленців і навіть оренди автомобіля.
Медичне страхування – для тих, хто хоче одержати покриття лише медичних витрат. Сюди входить відшкодування рахунків медичних закладів і припинення подорожі, якщо ви опинитеся у лікарні чи потребуватимете повернення додому через нещасний випадок. Цей вид страхування також пропонує 24-годинну службу підтримки на випадок, якщо вам знадобиться допомога у пошуку лікаря, покритті витрат екстреної евакуації, якщо вас будуть транспортувати, а у деяких випадках і покритті стоматологічних витрат, якщо ви раптом зламаєте чи розколете зуб.
Медична евакуація – цей поліс хоча й не передбачає повного медичного покриття, однак відшкодовує вартість карети швидкої допомоги або іншого способу транспортування у надзвичайних обставинах, коли виникне потреба у зміні лікарні чи місця знаходження.
Раптова смерть – це не зовсім страхування життя, однак такий поліс передбачає страхові виплати у разі втрати кінцівок чи життя під час подорожі. Зазвичай він купується на додаток до комплексного страхування.
Групове страхування – якщо ви подорожуєте з друзями або сім’єю у групі з 10 або більше осіб, вам у нагоді стане страховий поліс для туристичної групи, що забезпечить покриття від нещасних випадків для всіх учасників групи.
Туристична віза – страхування необхідне для одержання шенгенської візи для громадян країн, що не входять до складу ЄС, з метою в’їзду до шенгенської зони менш ніж на 3 місяці. Цей поліс передбачає покриття таких витрат, як невідкладна медична допомога, евакуація та репатріація.

Нормативна база
1. Конституція України
2. Закон України ‘Про страхування’
3. Закон України ‘Про туризм’

Перелік необхідних документів
До відповідної угоди між страховою організацією і суб'єктом туристської діяльності додаються копії таких документів:
1. Правила медичного страхування та страхування від нещасного випадку;
2. Страхові тарифи (завірені печаткою та підписом керівника страхової організації);
3. Договір страхування туриста (страховий поліс);
4. Роз'яснення про порядок складання та заповнення страхового полісу;
5. Форми звітності суб'єкта туристської діяльності перед страховою організацією;
6. Ліцензія на право здійснення страхової організацією діяльності з медичного страхування та страхування від нещасних випадків.
Суб'єкт туристської діяльності повинен вести облік виданих туристам страхових полісів. При складанні туристом договору страхування самостійно, безпосередньо зі страховою організацією, суб'єкт туристської діяльності, організуючий туристичну поїздку, повинен перевірити наявність страхового полісу туриста та додати його копію до договору, який укладається між туристом і суб'єктом туристичної діяльності.
Страхуванню повинні підлягати як туристи, так і особи, що їх супроводжують. Компенсація шкоди, заподіяної життю або здоров'ю туриста або його майну проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Які терміни містить договір?
Учасниками (сторонами) укладеного страхового договору є такі юридичні та фізичні особи, як:
- страховик,
- страхувальник,
- застрахована особа,
- асистуюча компанія.
Страховик – страхова компанія; вся діяльність цього суб'єкта правових взаємовідносин зводиться до основного завдання – забезпечити клієнту гарантовані виплати в разі потреби.
Страхувальником називається юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір страхування з фірмою-страховиком і оплатила поліс. Оскільки в нашому випадку йдеться про добровільну медичну страховку для виїзду за кордон, тут страхувальник часто є одночасно і самою застрахованою особою.
Застрахованою особою вважається людина, ім'я якої внесене в страховий поліс і яка має право в разі виникнення страхового випадку звернутися за допомогою, що може призвести до виплат з боку страховика.
У чому різниця між страхувальником і застрахованою особою? Наприклад, у випадку, якщо страховий поліс купується для сім'ї з 4 осіб, то один з них (той, хто платить), є страхувальником, а всі четверо, чиї імена вказані в полісі – застрахованими особами.
При цьому страхувальник може купити поліс, але не бути застрахованою особою.
Асистуюча компанія – це представник страховика за кордоном, завдання якого оперативно і якісно допомогти застрахованій людині в іншій країні в разі потреби.
Вартість полісу
Вартість полісу для подорожуючих залежить від наступних факторів:
1. Терміну перебування в іншій країні;
2. Програми страхування;
3. Розміру страхової суми;
4. Наявності/відсутності франшизи;
5. Країни;
6. Мети поїздки (заняття спортом, навчання, робота, відпочинок).

Страхові виплати.
Для того, щоб зрозуміти, в яких випадках турист має отримати виплати, необхідно уважно вивчити спектр надаваних полісом послуг, а також ознайомитися з відповідними термінами. Це:
- страховий ризик,
- страхова сума,
- страхова виплата,
- страхова премія,
- страховий тариф.
Найголовнішими поняттями тут вочевидь є страхові ризик і виплата. Від ризиків, або, іншими словами, можливих неприємностей, якраз і страхується мандрівник. Імовірність настання таких випадків визначається місцем і метою його поїздки, а страхова компанія, в свою чергу, оцінює їх у грошовому еквіваленті. Виплати при настанні страхового випадку за кордоном здійснює асистуюча компанія за рахунок страхової.
Стаття 8. Страховий ризик і страховий випадок
Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання[2].
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі[2].
Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку[2, ч.1 ст.9].
Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку[2, ч.2 ст.9].
Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету)[2, ч.3 ст.9].
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством[2,ч.4 ст.9].
Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому[2,ч.5 ст 9].
Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету[2, ч.6 ст.9].
Зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних[2, ч.7 ст. 9].
Договором страхування життя обов’язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов’язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації[2, ч.8 ст. 9].
Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика)[2, ч.9 ст. 9].
Прийняті страховиком додаткові страхові зобов’язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку[2, ч.10 ст. 9].
У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат[2, ч.11 ст.9].
Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування[2, ч.12 ст. 9].
Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків[2, ч.13 ст. 9].
Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється[2, ч.14 ст. 9].
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом[2, ч.15 ст. 9].
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування[2, ч.1 ст. 10].
Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування[ 2, ч.2 ст.10].
Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін [2, ч.3 ст.10]
Актуарними розрахунками можуть займатися особи, які мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка підтверджується відповідним свідоцтвом[2, ч.4 ст.10].
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку[2, ч.16 ст.9].
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування[ 2, ч.17 ст.9].

Розмір франшизи
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування[2, ч.18 ст.9 ].
Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування[ 2, ч.19 ст.9].
Наприклад, у клієнта поліс з франшизою 30 євро, а медичний заклад виставив рахунок за лікування на 50 євро. СК оплатить 50-30=20 євро, решту витрат оплатить сам клієнт.
Стаття 28. Припинення дії договору страхування
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:
1) закінчення строку дії;
2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;
3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;
4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону;
5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;
6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України [2].
Стаття 29. Недійсність договору страхування
Договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:
1) якщо його укладено після страхового випадку;
2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.
Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку[2].

Практика
На практиці така страховка працює наступним чином:
Клієнт оформлює страховий поліс, який покриває необхідні йому страхові ризики. Наприклад, отримання травм під час спортивних занять за кордоном або технічні проблеми з автомобілем.
У разі виникнення страхового випадку, клієнт зв’язується зі службою підтримки страхової компанії і описує проблему.
Спеціаліст страхової компанії формує запит і розроблює план дій для оперативного вирішення конкретної проблеми (організація транспортування, пошук лікарні, лікаря тощо).
Як правило, страхова компанія покриває всі витрати клієнта. Але задля уникнення непорозумінь слідує зберігати всі чеки здійснених оплат (придбання ліків, оплата послуг таксі і т.д.).

Поліс туристичного страхування

2019-09-26T11:29:21Z

Inna.lykova: Створена сторінка: Нормативна база 1. Конституція України 2. Закон України ‘Про страхування’ 3. Закон Украї...

Нормативна база
1. Конституція України
2. Закон України ‘Про страхування’
3. Закон України ‘Про туризм’