WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-14T10:00:57Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n27 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При митному оформленні таких товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації.

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання транспортного засобу;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»] ).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його в митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок внесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації» на [https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»], її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу, з ставками якого можна ознайомитись за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81:~:text=8)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%207%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%201%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%206%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%202%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3A п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-14T09:14:22Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n27 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При митному оформленні таких товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-14T08:50:53Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n27 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При цьому подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого транспортні засоби будуть пред’явлені для митного оформлення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-13T13:45:18Z

Inna.havryniuk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є '''сертифікат''' або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню).

Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При цьому подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого транспортні засоби будуть пред’явлені для митного оформлення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-09T06:03:45Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є '''сертифікат''' або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню).

Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При цьому подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого транспортні засоби будуть пред’явлені для митного оформлення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-17T07:43:49Z

Inna.havryniuk: /* Діти, які можуть бути усиновлені */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
До висновку додається нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням зобов’язання організації та усиновлювачів щодо своєчасного надання консульській установі чи дипломатичному представництву України звітів, інформації про будь-які надзвичайні випадки, зокрема зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав і законних інтересів дитини, суттєве погіршення її стану здоров’я, нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* нотаріально засвідчений документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. нотаріально засвідчене зобов’язання заявника (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України щодо забезпечення:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. документ про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видану компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріально письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у трьох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності нотаріально засвідчену письмову згоду заявника на обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформацію консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів і наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Державна служба України у справах дітей);
* дитина досягла віку п'яти років([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 стаття 283 Сімейного кодексу України]).
Усиновлення може бути здійснено до закінчення зазначеного строку, а також до досягнення дитиною п'яти років, якщо:
* усиновлювач є родичем дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, не менш як один рік;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 стаття 283 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку.
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державної служби у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=35%2D1.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2093%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 351 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}

== Підстави для відмови у взяті на облік кандидатів в усиновлювачі: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=3)%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D1%83%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%85). підпунктом 3 пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав і законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=38.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C пункт 38 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:48:04Z

Inna.havryniuk: /* Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
До висновку додається нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням зобов’язання організації та усиновлювачів щодо своєчасного надання консульській установі чи дипломатичному представництву України звітів, інформації про будь-які надзвичайні випадки, зокрема зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав і законних інтересів дитини, суттєве погіршення її стану здоров’я, нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* нотаріально засвідчений документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. нотаріально засвідчене зобов’язання заявника (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України щодо забезпечення:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. документ про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видану компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріально письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у трьох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності нотаріально засвідчену письмову згоду заявника на обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформацію консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів і наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 90].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 90].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:42:42Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
До висновку додається нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням зобов’язання організації та усиновлювачів щодо своєчасного надання консульській установі чи дипломатичному представництву України звітів, інформації про будь-які надзвичайні випадки, зокрема зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав і законних інтересів дитини, суттєве погіршення її стану здоров’я, нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* нотаріально засвідчений документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. нотаріально засвідчене зобов’язання заявника (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України щодо забезпечення:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. документ про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видану компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріально письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у трьох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності нотаріально засвідчену письмову згоду заявника на обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформацію консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів і наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:22:12Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням інформації щодо забезпечення організацією та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. довідку про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріальну письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:07:02Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров'я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров'я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 33 Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням інформації щодо забезпечення організацією та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. довідку про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріальну письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T09:51:23Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода Національної соціальної сервісної служби. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров'я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров'я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 33 Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням інформації щодо забезпечення організацією та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. довідку про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріальну письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Укладення мирової угоди у справах про банкрутство

2026-02-10T05:47:37Z

Inna.havryniuk:

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#FF4500;" |У зв'язку з набранням чинності 21 квітня 2019 року Кодексу України з процедур банкрутства із переліку судових процедур виключено процедуру мирової угоди, її елементи вважатимуться складовими плану санації.
|}

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1193600-04 Рекомендації Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193]

== Загальна інформація про особливості мирової угоди у справі про банкрутство ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n3004 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України] мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Мирова угода разом із санацією є способами уникнути ліквідації боржника. В деяких випадках її застосування дозволяє значно скоротити строк процедури банкрутства, а кредиторам – раніше отримати кошти (іноді отримати більше коштів, ніж у результаті ліквідації).

Водночас досягнення мирової угоди дозволяє врахувати інтереси не лише кредиторів, але й боржника, оскільки надає можливість зберегти підприємство та робочі місця. '''Особливістю мирової угоди є те, що''' вона може бути укладена на будь-якій стадії процедури банкрутства, але не раніше ніж затвердження реєстру кредиторів. Таке обмеження необхідне, оскільки в мировій угоді мають бути враховані інтереси всіх кредиторів, порушення інтересів окремого кредитора не допускається.

Виходячи із положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3028 ст. 604 Цивільного кодексу України] можна зробити висновок про те, що законодавець поряд із визнанням її окремою процедурою в ході провадження у справі про банкрутство розглядає мирову угоду як новацію зобов'язання боржника перед кредиторами.

Відповідно до п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1241 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства] Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України.

== Затвердження мирової угоди господарським судом ==

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити:
* правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо;
* повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів;
* дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди;
* чи не суперечать умови мирової угоди законодавству;
* чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.
Господарський суд, отримавши заяву про затвердження мирової угоди з доданими документами, зобов'язаний призначити засідання для розгляду мирової угоди, про що повідомити сторони та усіх учасників провадження у справі про банкрутство, які подали суду чи комітету кредиторів заперечення проти укладення мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 12.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1193600-04 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, у якій має надати оцінку правомірності рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди, розглянути усі заперечення проти укладення мирової угоди, заявлені кредиторами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також зазначити про припинення провадження у справі про банкрутство та про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Як зазначено у ч. 5 ст. 192 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4452 Господарського процесуального кодексу], суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
# умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;
# одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

== Виконання мирової угоди ==

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

== Див. також ==
* [[Процедура відновлення платоспроможності боржника у випадку банкрутства (санація)]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T11:55:14Z

Inna.havryniuk: /* Податок на додану вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6823 статтею 281 Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти, що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори, утримуючі системи тощо), що класифікуються у товарній підкатегорії 6507 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; бронежилети (у тому числі плитоноски), що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів (пункт 32 підрозділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 2 розділу XX Податкового кодексу України]).

== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до пункту 16-1 цього підрозділу (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України]). Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

 Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.

== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n554 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T07:50:57Z

Inna.havryniuk: /* Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6823 статтею 281 Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти, що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори, утримуючі системи тощо), що класифікуються у товарній підкатегорії 6507 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; бронежилети (у тому числі плитоноски), що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів (пункт 32 підрозділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 2 розділу XX Податкового кодексу України]).

== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T07:11:10Z

Inna.havryniuk: /* Земельний податок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6823 статтею 281 Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T06:25:11Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T06:07:35Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-12T14:49:38Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:30:27Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податковий кодекс України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:15:39Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:10:58Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:04:20Z

Inna.havryniuk: /* Благодійна допомога */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:45:32Z

Inna.havryniuk: /* Щорічна разова грошова допомога */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:43:53Z

Inna.havryniuk: /* Пільги зі сплати судового збору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:34:09Z

Inna.havryniuk: /* Пільги зі сплати судового збору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:31:47Z

Inna.havryniuk: /* Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T08:01:37Z

Inna.havryniuk: /* Примусове виконання рішення про відібрання дитини */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому, якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і піклування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n2679:~:text=4.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B8%3A пункт 4 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T07:54:03Z

Inna.havryniuk: /* Відібрання дитини від другого з батьків: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому, якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і піклування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закон України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (пункт 4 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T07:50:55Z

Inna.havryniuk: /* Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому, якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і піклування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закон України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закон України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (пункт 4 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T07:45:00Z

Inna.havryniuk: /* Рішення про відібрання дитини */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і пікування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закон України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закон України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (пункт 4 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T07:48:02Z

Inna.havryniuk: /* Хто може бути розробником документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України "Про землеустрій"] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій"]. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 стаття 26 Закону України "Про землеустрій"]).

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
Виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%3B абзац другий пункту 1.2 розділу I Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України "Про землеустрій"] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частини восьмої статті 68 Закону України "Про землеустрій"] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій"] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ "Онлайн сервіси", підрозділ "Набори відкритих даних" та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій"], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#n31 пункті 3.2 III Розділу Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою] визначено, що документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України "Про землеустрій"] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.

В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.

== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації.
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статтею 28 Закону України "Про землеустрій"].
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються. У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, та крім випадків, якщо зазначені проекти землеустрою розроблені у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками. Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - з власниками таких земельних ділянок (якщо технічна документація розроблена на замовлення землекористувача), землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення власника);

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - із землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою).

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

- щодо меліоративних мереж та складових частин меліоративних мереж - замовником відповідної технічної документації.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які примусово відчужуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#n132 статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"], не підлягає погодженню і затверджується Закарпатською обласною державною адміністрацією.

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

У разі якщо протягом десяти робочих днів з дня одержання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в результаті проведення державної інвентаризації земель землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою і належить до підприємств, установ та організацій, що перебувають у державній власності, не надав свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на визначені цією статтею підстави відмови, така технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель вважається погодженою ним.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"].

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи.

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення дії) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T07:44:10Z

Inna.havryniuk: /* Хто може бути розробником документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України "Про землеустрій"] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій"]. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 стаття 26 Закону України "Про землеустрій"]).

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
Виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%3B абзац другий пункту 1.2 розділу I Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України "Про землеустрій"] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частини восьмої статті 68 Закону України "Про землеустрій"] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій"] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Онлайн сервіси », підрозділ «Набори відкритих даних» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій"], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#n31 пункті 3.2 III Розділу Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою] визначено, що документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України "Про землеустрій"] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.

В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.

== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації.
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статтею 28 Закону України "Про землеустрій"].
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються. У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, та крім випадків, якщо зазначені проекти землеустрою розроблені у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками. Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - з власниками таких земельних ділянок (якщо технічна документація розроблена на замовлення землекористувача), землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення власника);

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - із землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою).

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

- щодо меліоративних мереж та складових частин меліоративних мереж - замовником відповідної технічної документації.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які примусово відчужуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#n132 статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"], не підлягає погодженню і затверджується Закарпатською обласною державною адміністрацією.

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

У разі якщо протягом десяти робочих днів з дня одержання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в результаті проведення державної інвентаризації земель землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою і належить до підприємств, установ та організацій, що перебувають у державній власності, не надав свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на визначені цією статтею підстави відмови, така технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель вважається погодженою ним.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"].

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи.

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення дії) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T07:38:20Z

Inna.havryniuk: /* Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України "Про землеустрій"] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій"]. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 стаття 26 Закону України "Про землеустрій"]).

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
Виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%3B абзац другий пункту 1.2 розділу I Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України "Про землеустрій"] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частини восьмої статті 68 Закону України "Про землеустрій"] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій»] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Онлайн сервіси », підрозділ «Набори відкритих даних» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частиною другою статті 26 Закону України «Про землеустрій»], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#n31 пункті 3.2 III Розділу Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою] визначено, що документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України «Про землеустрій»] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.

В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.

== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації.
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статтею 28 Закону України "Про землеустрій"].
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються. У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, та крім випадків, якщо зазначені проекти землеустрою розроблені у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками. Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - з власниками таких земельних ділянок (якщо технічна документація розроблена на замовлення землекористувача), землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення власника);

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - із землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою).

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

- щодо меліоративних мереж та складових частин меліоративних мереж - замовником відповідної технічної документації.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які примусово відчужуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#n132 статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"], не підлягає погодженню і затверджується Закарпатською обласною державною адміністрацією.

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

У разі якщо протягом десяти робочих днів з дня одержання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в результаті проведення державної інвентаризації земель землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою і належить до підприємств, установ та організацій, що перебувають у державній власності, не надав свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на визначені цією статтею підстави відмови, така технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель вважається погодженою ним.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"].

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи.

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення дії) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T06:58:27Z

Inna.havryniuk: /* Хто може бути розробником документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України "Про землеустрій"] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій"]. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 стаття 26 Закону України "Про землеустрій"]).

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
Виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%3B абзац другий пункту 1.2 розділу I Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України "Про землеустрій"] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частини восьмої статті 68 Закону України "Про землеустрій"] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій»] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Онлайн сервіси », підрозділ «Набори відкритих даних» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частиною другою статті 26 Закону України «Про землеустрій»], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#n31 пункті 3.2 III Розділу Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою] визначено, що документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України «Про землеустрій»] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.

В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.

== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації.
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 Закону України "Про землеустрій".
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 Кодексу].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text аттею 122 Кодексу];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
3. Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується з власниками таких земельних ділянок, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб - також із землекористувачами.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:

у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;

в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Затверджена документація із землеустрою в електронній формі подається розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб’єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

- додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

- надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

- проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб’єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідно до пп. 36 п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"] відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України "Про страхування".

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи".

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій".]
 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T06:26:34Z

Inna.havryniuk: /* Хто може бути замовником документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України «Про землеустрій»] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України «Про землеустрій».] Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 стаття 26 Закону України «Про землеустрій»]).

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
Виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%3B абзац другий пункту 1.2 розділу I Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до частини восьмої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820 статті 68 Закону України «Про землеустрій»] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Відповідно до змін виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
До пункт 3.2 III Розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимог] визначено, що '''документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою''', підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України «Про землеустрій»] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру] за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»). 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.Під час укладення договору слід керуватися нормами Цивільного, Господарського кодексів України, інших законодавчих актів, одним з яких є Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 266]. У ньому передбачено такі істотні умови договору, як предмет договору, вартість робіт, строк виконання робіт, порядок приймання і передачі робіт, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів. Як невід’ємна частина до договору додаються: завдання на виконання робіт, календарний план виконання робіт, протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, кошторис на виконання робіт. Основний договір можна доповнювати й уточнювати додатковими угодами, які укладаються в тому самому порядку і формі, що й основний договір. 
В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.
== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 Кодексу].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text аттею 122 Кодексу];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
3. Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується з власниками таких земельних ділянок, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб - також із землекористувачами.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:

у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;

в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Затверджена документація із землеустрою в електронній формі подається розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб’єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

- додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

- надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

- проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб’єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідно до пп. 36 п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"] відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України "Про страхування".

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи".

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій".]
 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T06:21:12Z

Inna.havryniuk: /* Поняття та суть документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України «Про землеустрій»] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України «Про землеустрій».] Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 ст. 26 Закону України «Про землеустрій»]).
== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
'''Розробники документації із землеустрою''' - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (абзац другий пункту 1.2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до частини восьмої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820 статті 68 Закону України «Про землеустрій»] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Відповідно до змін виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
До пункт 3.2 III Розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимог] визначено, що '''документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою''', підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України «Про землеустрій»] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру] за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»). 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.Під час укладення договору слід керуватися нормами Цивільного, Господарського кодексів України, інших законодавчих актів, одним з яких є Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 266]. У ньому передбачено такі істотні умови договору, як предмет договору, вартість робіт, строк виконання робіт, порядок приймання і передачі робіт, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів. Як невід’ємна частина до договору додаються: завдання на виконання робіт, календарний план виконання робіт, протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, кошторис на виконання робіт. Основний договір можна доповнювати й уточнювати додатковими угодами, які укладаються в тому самому порядку і формі, що й основний договір. 
В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.
== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 Кодексу].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text аттею 122 Кодексу];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
3. Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується з власниками таких земельних ділянок, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб - також із землекористувачами.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:

у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;

в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Затверджена документація із землеустрою в електронній формі подається розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб’єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

- додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

- надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

- проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб’єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідно до пп. 36 п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"] відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України "Про страхування".

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи".

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій".]
 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T06:15:33Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація)- затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України «Про землеустрій»] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
#проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
#проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
#містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
#проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
#проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
#проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
#проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
#проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
#проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
#проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
#робочі проекти землеустрою;
#технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
#технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
#технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
#технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
#технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
#технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України «Про землеустрій».] 
Відповідність документації із землеустрою в електронному вигляді положенням нормативно-технічних документів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу, а в паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.
== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 ст. 26 Закону України «Про землеустрій»]).
== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
'''Розробники документації із землеустрою''' - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (абзац другий пункту 1.2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до частини восьмої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820 статті 68 Закону України «Про землеустрій»] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Відповідно до змін виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
До пункт 3.2 III Розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимог] визначено, що '''документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою''', підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України «Про землеустрій»] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру] за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»). 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.Під час укладення договору слід керуватися нормами Цивільного, Господарського кодексів України, інших законодавчих актів, одним з яких є Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 266]. У ньому передбачено такі істотні умови договору, як предмет договору, вартість робіт, строк виконання робіт, порядок приймання і передачі робіт, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів. Як невід’ємна частина до договору додаються: завдання на виконання робіт, календарний план виконання робіт, протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, кошторис на виконання робіт. Основний договір можна доповнювати й уточнювати додатковими угодами, які укладаються в тому самому порядку і формі, що й основний договір. 
В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.
== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 Кодексу].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text аттею 122 Кодексу];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
3. Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується з власниками таких земельних ділянок, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб - також із землекористувачами.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:

у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;

в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Затверджена документація із землеустрою в електронній формі подається розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб’єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

- додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

- надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

- проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб’єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідно до пп. 36 п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"] відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України "Про страхування".

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи".

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій".]
 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-15T06:29:31Z

Inna.havryniuk: /* Повноваження офіційних спостерігачів */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|[https://www.slideshare.net/slideshow/ss-34614483/34614483 Презентація Генерального директора Комітету виборців України на тему: «Як стати офіційним спостерігачем на виборах Президента України, статус офіційного спостерігача»]]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційний спостерігач це особа, зареєстрована Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією з виборів Президента України, народних депутатів України або територіальною виборчою комісією з місцевих виборів офіційним спостерігачем в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядком реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] .

Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 3 статті 58 Виборчого кодексу України] '''не може бути''' офіційним спостерігачем:
# особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.
'''Громадяни України не можуть бути офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій'''. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 2 статті 59 Виборчого кодексу України]).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
'''Офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України''' - реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі.

'''Офіційний спостерігач від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі''' - реєструється Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 1 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються:'''

* їхні прізвища, всі власні імена, по батькові;
* громадянство;
* дата народження;
* місце проживання та адреса житла;
* місце роботи, посада (заняття);
* номери контактних телефонів;
* відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (якщо офіційний спостерігач реєструється за поданням про реєстрацію офіційного спостерігача від громадської організації ).
Порядок акредитації '''офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій''' на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n2 Постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205].

Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача за підписом уповноваженого представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному виборчому окрузі вноситься до відповідної окружної виборчої комісії не пізніш як за п’ять днів до дня виборів (на паперовому носії та в електронному вигляді)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 3 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 4 статті 112 Виборчого кодексу України)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частина 4 статті 58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України має право:

# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях окружної та дільничних виборчих комісій відповідного територіального виборчого округу;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися у порядку, встановленому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексом], до виборчих комісій в межах відповідного територіального округу із заявою чи скаргою щодо усунення порушень вимог цього Кодексу в разі їх виявлення;
# скласти акт про виявлення порушень цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 6 статті 112 Виборчого кодексу України] ).

Офіційнний спостерігач від громадської організації має аналогічні права, що закріплено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n574:~:text=9.%20%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%87,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2. частиною 9 статті 60 Виборчого кодексу України].

''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 6 статті 59 Виборчого кодексу України]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 7 статті 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 6, 7 статті 58 Виборчого кодексу України]).

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-15T06:23:41Z

Inna.havryniuk: /* Перелік необхідних документів */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|[https://www.slideshare.net/slideshow/ss-34614483/34614483 Презентація Генерального директора Комітету виборців України на тему: «Як стати офіційним спостерігачем на виборах Президента України, статус офіційного спостерігача»]]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційний спостерігач це особа, зареєстрована Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією з виборів Президента України, народних депутатів України або територіальною виборчою комісією з місцевих виборів офіційним спостерігачем в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядком реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] .

Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 3 статті 58 Виборчого кодексу України] '''не може бути''' офіційним спостерігачем:
# особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.
'''Громадяни України не можуть бути офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій'''. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 2 статті 59 Виборчого кодексу України]).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
'''Офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України''' - реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі.

'''Офіційний спостерігач від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі''' - реєструється Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 1 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються:'''

* їхні прізвища, всі власні імена, по батькові;
* громадянство;
* дата народження;
* місце проживання та адреса житла;
* місце роботи, посада (заняття);
* номери контактних телефонів;
* відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (якщо офіційний спостерігач реєструється за поданням про реєстрацію офіційного спостерігача від громадської організації ).
Порядок акредитації '''офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій''' на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n2 Постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205].

Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача за підписом уповноваженого представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному виборчому окрузі вноситься до відповідної окружної виборчої комісії не пізніш як за п’ять днів до дня виборів (на паперовому носії та в електронному вигляді)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 3 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 4 статті 112 Виборчого кодексу України)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частина 4 статті 58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України має право:

# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях окружної та дільничних виборчих комісій відповідного територіального виборчого округу;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися у порядку, встановленому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексом], до виборчих комісій в межах відповідного територіального округу із заявою чи скаргою щодо усунення порушень вимог цього Кодексу в разі їх виявлення;
# скласти акт про виявлення порушень цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 6 статті 112 Виборчого кодексу України] ).

Офіційнний спостерігач від громадської організації має аналогічні права, що закріплені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n574:~:text=9.%20%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%87,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2. частиною 9 статті 60 Виборчого кодексу України].

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 6 статті 59 Виборчого кодексу України]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-14T14:21:08Z

Inna.havryniuk: /* Перелік необхідних документів */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|[https://www.slideshare.net/slideshow/ss-34614483/34614483 Презентація Генерального директора Комітету виборців України на тему: «Як стати офіційним спостерігачем на виборах Президента України, статус офіційного спостерігача»]]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційний спостерігач це особа, зареєстрована Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією з виборів Президента України, народних депутатів України або територіальною виборчою комісією з місцевих виборів офіційним спостерігачем в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядком реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] .

Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 3 статті 58 Виборчого кодексу України] '''не може бути''' офіційним спостерігачем:
# особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.
'''Громадяни України не можуть бути офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій'''. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 2 статті 59 Виборчого кодексу України]).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
'''Офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України''' - реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі.

'''Офіційний спостерігач від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі''' - реєструється Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 1 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються:'''

* їхні прізвища, всі власні імена, по батькові;
* громадянство;
* дата народження;
* місце проживання та адреса житла;
* місце роботи, посада (заняття);
* номери контактних телефонів;
* відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (якщо офіційний спостерігач реєструється за поданням про реєстрацію офіційного спостерігача від громадської організації ).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-14T14:19:13Z

Inna.havryniuk: /* Процедура реєстрації офіційного спостерігача */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|[https://www.slideshare.net/slideshow/ss-34614483/34614483 Презентація Генерального директора Комітету виборців України на тему: «Як стати офіційним спостерігачем на виборах Президента України, статус офіційного спостерігача»]]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційний спостерігач це особа, зареєстрована Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією з виборів Президента України, народних депутатів України або територіальною виборчою комісією з місцевих виборів офіційним спостерігачем в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядком реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] .

Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 3 статті 58 Виборчого кодексу України] '''не може бути''' офіційним спостерігачем:
# особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.
'''Громадяни України не можуть бути офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій'''. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 2 статті 59 Виборчого кодексу України]).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
'''Офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України''' - реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі.

'''Офіційний спостерігач від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі''' - реєструється Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 1 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються:'''

* їхні прізвища, всі власні імена, по батькові;
* громадянство;
* дата народження;
* місце проживання та адреса житла;
* місце роботи, посада (заняття);
* номери контактних телефонів;
* відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (якщо офіційний спостерігач реєструється за поданням про реєстрацію офіційного спостерігача від громадської організації ).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-14T13:43:55Z

Inna.havryniuk: /* Перелік необхідних документів */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|[https://www.slideshare.net/slideshow/ss-34614483/34614483 Презентація Генерального директора Комітету виборців України на тему: «Як стати офіційним спостерігачем на виборах Президента України, статус офіційного спостерігача»]]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційний спостерігач це особа, зареєстрована Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією з виборів Президента України, народних депутатів України або територіальною виборчою комісією з місцевих виборів офіційним спостерігачем в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядком реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] .

Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 3 статті 58 Виборчого кодексу України] '''не може бути''' офіційним спостерігачем:
# особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.
'''Громадяни України не можуть бути офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій'''. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 2 статті 59 Виборчого кодексу України]).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
'''Офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України''' - реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі.

'''Офіційний спостерігач від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі''' - реєструється Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 1 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються:'''

¾ їхні прізвища, всі власні імена, по батькові;

¾ громадянство;

¾ дата народження;

¾ місце проживання та адреса житла;

¾ місце роботи, посада (заняття);

¾ номери контактних телефонів;

відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-14T13:41:21Z

Inna.havryniuk: /* Процедура реєстрації офіційного спостерігача */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|[https://www.slideshare.net/slideshow/ss-34614483/34614483 Презентація Генерального директора Комітету виборців України на тему: «Як стати офіційним спостерігачем на виборах Президента України, статус офіційного спостерігача»]]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційний спостерігач це особа, зареєстрована Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією з виборів Президента України, народних депутатів України або територіальною виборчою комісією з місцевих виборів офіційним спостерігачем в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядком реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] .

Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 3 статті 58 Виборчого кодексу України] '''не може бути''' офіційним спостерігачем:
# особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.
'''Громадяни України не можуть бути офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій'''. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 2 статті 59 Виборчого кодексу України]).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
'''Офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України''' - реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі.

'''Офіційний спостерігач від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі''' - реєструється Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина 1 статті 112 Виборчого кодексу України]).

=== Перелік необхідних документів ===
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-14T13:22:41Z

Inna.havryniuk: /* Хто може стати офіційним спостерігачем */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|[https://www.slideshare.net/slideshow/ss-34614483/34614483 Презентація Генерального директора Комітету виборців України на тему: «Як стати офіційним спостерігачем на виборах Президента України, статус офіційного спостерігача»]]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційний спостерігач це особа, зареєстрована Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією з виборів Президента України, народних депутатів України або територіальною виборчою комісією з місцевих виборів офіційним спостерігачем в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядком реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] .

Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 частини 3 статті 58 Виборчого кодексу України] '''не може бути''' офіційним спостерігачем:
# особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.03.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20111%2D1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D статтею 111-1 Кримінального кодексу України], що не погашена або не знята в установленому законом порядку.
'''Громадяни України не можуть бути офіційними спостерігачами від іноземних держав чи міжнародних організацій'''. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n556 частина 2 статті 59 Виборчого кодексу України]).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
Офіційні спостерігачі реєструються: 
→ окружною виборчою комісією - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі; 
→ [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією] - офіційних спостерігачів від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 (частина перша статті 112 Кодексу]).

=== Перелік необхідних документів ===
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-14T12:56:46Z

Inna.havryniuk:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99#Text Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 59]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0205359-20#n18 Порядок акредитації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах затверджений постановою Центральної виборчої комісії 28 серпня 2020 року № 205]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|https://www.slideshare.net/presskvukyiv/ss-34614483]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
# Особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку (частина третя статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Виборчого кодексу України] (далі - Кодекс). Не можуть бути Офіційними спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій громадяни України. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
Офіційні спостерігачі реєструються: 
→ окружною виборчою комісією - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі; 
→ [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією] - офіційних спостерігачів від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 (частина перша статті 112 Кодексу]).

=== Перелік необхідних документів ===
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-13T12:21:47Z

Inna.havryniuk: /* Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права: */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Вибочий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99 Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 58]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|https://www.slideshare.net/presskvukyiv/ss-34614483]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
# Особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку (частина третя статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Виборчого кодексу України] (далі - Кодекс). Не можуть бути Офіційними спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій громадяни України. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
Офіційні спостерігачі реєструються: 
→ окружною виборчою комісією - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі; 
→ [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією] - офіційних спостерігачів від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 (частина перша статті 112 Кодексу]).

=== Перелік необхідних документів ===
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).
Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2025-10-13T12:19:27Z

Inna.havryniuk:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Вибочий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99 Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 58]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|https://www.slideshare.net/presskvukyiv/ss-34614483]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 статті 70 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
# Особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку (частина третя статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Виборчого кодексу України] (далі - Кодекс). Не можуть бути Офіційними спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій громадяни України. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
Офіційні спостерігачі реєструються: 
→ окружною виборчою комісією - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі; 
→ [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією] - офіційних спостерігачів від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 (частина перша статті 112 Кодексу]).

=== Перелік необхідних документів ===
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина третя статті 112 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною виборчою комісією у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], і припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Виборчим кодексом України. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n539 ч.4 ст.58 Виборчого кодексу України]) .

Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 112 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом;
# отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина шоста статті 59 Кодексу]).

==== Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права: ====
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 ч. 7 ст. 112 Виборчого кодексу України]).

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Діяльність органів учнівського самоврядування

2025-10-13T12:07:15Z

Inna.havryniuk: /* Нормативне визначення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://rm.coe.int/168071b58f Європейська хартія про участь молоді в муніципальному та регіональному житті]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону України «Про повну загальну середню освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#Text Закон України «Про основні засади молодіжної політики»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2021-%D0%BF#Text Державна цільова соціальна програма “Молодь України” на 2021-2025 роки , затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2021 року № 579]

== Нормативне визначення ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n420:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%2D%20%D1%86%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. ч. 1 ст. 28 Закону України «Про освіту»] громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

У закладі освіти можуть діяти:
* органи самоврядування працівників закладу освіти;
* органи самоврядування здобувачів освіти;
* органи батьківського самоврядування;
* інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n365:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2070%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%22. ч. 2 ст. 27 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n1010:~:text=8.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD. ч. 8 ст. 70 Закону України "Про освіту"]. Інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу можуть утворюватися і діяти відповідно до установчих документів закладу освіти. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються Законом України «Про повну загальну середню освіту» та установчими документами закладу освіти. У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу освіти не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування цього закладу освіти.

Засади функціонування такої ланки громадського самоврядування закладу освіти як учнівське самоврядування визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2028.,%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85. ст. 28 Закону України «Про повну загальну середню освіту»]. У закладах освіти та їхніх структурних підрозділах може діяти учнівське самоврядування з метою формування та розвитку громадянських, управлінських і соціальних компетентностей учнів, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту, здорового способу життя тощо.

Учнівське самоврядування здійснюється учнями безпосередньо і через органи учнівського самоврядування. Учні мають рівні права на участь в учнівському самоврядуванні, зокрема на участь у роботі дорадчих (консультативних із певних питань), робочих (робочих групах тощо) та інших органів учнівського самоврядування, а також вільно обирати та бути обраними до виборних органів учнівського самоврядування.

Керівник закладу освіти сприяє та створює умови для діяльності органів учнівського самоврядування. Інші учасники освітнього процесу не повинні перешкоджати і втручатися в діяльність органів учнівського самоврядування.

== Органи учнівського самоврядування ==

Місцеві та регіональні органи влади повинні активно заохочувати участь молоді в шкільному житті. Їм слід надавати фінансову та іншу підтримку, таку як приміщення для зустрічей, щоб уможливити створення молодими людьми демократичних об’єднань учнів. Ці об’єднання повинні бути незалежними і самоврядними, і якщо вони бажають цього, вони повинні мати право брати участь в ухваленні рішень, що стосуються управління школою разом з викладачами та адміністрацією шкіл( [https://rm.coe.int/168071b58f п. 15 Європейської хартії про участь молоді в муніципальному та регіональному житті]).

Учнівське самоврядування — невід'ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів, й їхню участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.
Функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника.
В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні.

Засади учнівського самоврядування визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Законом України «Про повну загальну середню освіту»] та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності), що затверджується загальними зборами уповноважених представників класів закладу освіти.

Учнівське самоврядування може діяти на рівні класу, пансіону (за наявності) та іншого структурного підрозділу закладу освіти. Органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також можуть мати різноманітні форми і назви.

Окрім зазначеного, законом не встановлено конкретної форми діяльності учнівського самоврядування. Так, вищим органом учнівського самоврядування закладу освіти можуть бути, для прикладу, загальні збори або учнівська конференція. Окрім цього, можуть бути створені виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент), які є підзвітним загальним зборам. Таким чином, відсутність імперативного правового регулювання форм діяльності учнівського самоврядування надає можливість учасникам освітнього процесу обирати її самостійно, визначивши (або ні) основні засади у положенні про учнівське самоврядування закладу освіти.

== Основні напрями діяльності органів учнівського самоврядування ==
Учнівське самоврядування – це спосіб залучення до учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Самоврядування – самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.
Завдання учнівського самоврядування:

# залучення дітей та молоді до прийняття рішень;
# захист прав та інтересів учнів;
# реалізація інтересів учнів, підтримка їхніх здібностей, прав та свобод;
# створення умов для самореалізації учнів;
# налагодження контактів та реалізація спільних проектів, ініційованих учнями.

У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, правилами внутрішнього розпорядку та положенням про учнівське самоврядування закладу освіти (за наявності). Рішення органу учнівського самоврядування виконується учнями на добровільних засадах.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n378:~:text=6.%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83. ч. 6 ст. 28 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] органи учнівського самоврядування мають право:

# брати участь в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
# проводити за погодженням з керівником закладу освіти організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх проведення перед керівництвом закладу освіти;
# брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
# захищати права та інтереси учнів, які здобувають освіту у цьому закладі освіти;
# вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи закладу освіти, змісту освітніх і навчальних програм;
# через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n378:~:text=%D0%97%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. ч. 5 ст. 28 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] з питань захисту честі, гідності та/або прав учнів закладу освіти керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти. Керівник закладу освіти зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень щодо честі, гідності чи прав учня закладу освіти та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства.

Діяльність органів учнівського самоврядування не повинна призводити до порушення законодавства, установчих документів закладу освіти, правил внутрішнього розпорядку, прав та законних інтересів інших учасників освітнього процесу. Органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи щодо своєї діяльності.

[[index.php?title=Категорія:Громадський сектор]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом

2025-09-12T07:04:59Z

Inna.havryniuk: /* Розрахунок податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859]
== Що таке податкова знижка? ==
'''Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом''' – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв’язку із оплатою нею процентів за користування іпотечним житловим кредитом. 
Тобто це можливість платника податку повернути частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.3.1. п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України]). 
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 п. 175.4 ст. 175 Податкового кодексу України] '''право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 ст. 175 Податкового кодексу України,] надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:'''
* об’єкт житлової іпотеки придбавається;
* збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

У випадку, якщо у кредитному договорі зазначена лише загальна сума, що підлягає сплаті, і не розмежовано її на тіло кредиту та проценти до сплати, то у платника податків відсутні підстави для отримання податкової знижки.

== Хто має право на отримання податкової знижки? ==
Отримати податкову знижку за користування іпотечним житловим кредитом можна за наявності наступних '''умов:'''
# користувач іпотечного житлового кредиту є громадянином України та не зареєстрований в органах ДФС як суб’єкт підприємницької діяльності.
# Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.4.1. п. 166.4. ст. 166 Податкового кодексу України] податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
# Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 п. 175.1. ст. 175 Податкового кодексу України] '''користувач іпотечного житлового кредиту має право на отримання податкової знижки, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання (згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла).'''
# Розмір річної заробітної плати (оподаткованого доходу) платника податків є вищим суми податкової знижки (враховується заробітна плата із вирахуваннями ЄСВ, обов’язкових страхових Накопичувального фонду та до недержавного пенсійного фонду).
# Об’єкт іпотеки не було відчужено протягом звітного податкового року.
== Які документи необхідні для отримання податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом? ==
Для отримання податкової знижки платник податків '''подає декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу''' за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі), тобто до відповідного територіального органу Державної податкової служби України.

Порядок заповнення та подання податкової декларації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859]. Декларацію необхідно подати до відповідного територіального органу Державної податкової служби України, у якому платник податку перебуває на обліку, до 31 грудня року, наступного за звітним (тобто декларація про доходи за 2025 рік подається до 31 грудня 2026 року).

'''До декларації додаються:'''

- підтверджувальні документи про здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, зокрема платіжні та розрахункові документи (квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери), які ідентифікують '''продавця товарів (робіт, послуг) та особу, що звертається за податковою знижкою''', а також копії договорів, за наявності, у яких обов’язково зазначаються '''вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх оплати''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]);

- кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;

- паспорт платника податку;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Копії підтверджувальних документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-16#n21 податковою декларацією], а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України (1095 днів, тобто 3 роки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України])

У разі якщо відповідні витрати підтверджені '''електронним розрахунковим документом''', платник податків зазначає в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-16#n21 декларації] лише реквізити електронного розрахункового документа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]).

'''Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:'''

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет платника податку.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, '''контролюючий орган''' '''не має права''' вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до Податкового кодексу України та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]).

Водночас, '''платники податку зобов’язані''' на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4264 п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України]).

== Розрахунок податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом ==
'''У разі придбання житла''' (будинку, квартири, кімнати) '''за рахунок іпотечного житлового кредиту''', до податкової знижки платника податку–позичальника включається частина суми процентів. Така частина визначається як '''добуток фактично сплачених протягом звітного року процентів і коефіцієнта''', який враховує мінімальну площу житла (пункт 175.2 статті 175 Податкового кодексу України).
{| class="wikitable"
!''У такому випадку розмір податкової знижки можна вирахувати за наступною формулою:''

Частина процентів для податкової знижки =П×К

де:

П - фактично сплачена сума процентів за рік;

К - коефіцієнт мінімальної площі житла.
|}

'''Якщо ж житло збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту''', то частина процентів, нарахованих у перший рік його погашення, може бути включена до податкової знижки у тому звітному році, коли об’єкт введено в експлуатацію, переходить у власність платника податку та використовується як основне місце проживання. Надалі право на включення до знижки щорічно фактично сплачених процентів зберігається протягом строку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4264 п. 175.4 ст.175 Податкового кодексу України].

Загальний розмір частини процентів, що підлягають включенню до податкової знижки, дорівнює добутку фактично сплачених протягом звітного року сум процентів і коефіцієнта, який враховує мінімальну площу житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4264 п. 175.2 ст. 175 Податкового кодексу України]).

{| class="wikitable"
!''У такому випадку розмір податкової знижки можна вирахувати за наступною формулою:''

'''У перший рік погашення кредиту:'''

Частина процентів у перший рік = П1 × К

де:

П1 - проценти, нараховані в перший рік погашення кредиту;

К - коефіцієнт мінімальної площі житла.

'''У наступні роки:'''

Частина процентів у відповідний рік = П × К

де

П – фактично сплачені проценти у відповідному році;

К - коефіцієнт мінімальної площі житла.
|}
'''Коефіцієнт''', що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом, обчислюється за такою формулою:

К = МП/ФП,

де:

К - коефіцієнт;

МП - мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;

ФП - фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 ст. 175 Податкового кодексу України] ).

У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом

2025-09-12T06:51:38Z

Inna.havryniuk: /* Що таке податкова знижка? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859]
== Що таке податкова знижка? ==
'''Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом''' – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв’язку із оплатою нею процентів за користування іпотечним житловим кредитом. 
Тобто це можливість платника податку повернути частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.3.1. п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України]). 
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 п. 175.4 ст. 175 Податкового кодексу України] '''право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 ст. 175 Податкового кодексу України,] надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:'''
* об’єкт житлової іпотеки придбавається;
* збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

У випадку, якщо у кредитному договорі зазначена лише загальна сума, що підлягає сплаті, і не розмежовано її на тіло кредиту та проценти до сплати, то у платника податків відсутні підстави для отримання податкової знижки.

== Хто має право на отримання податкової знижки? ==
Отримати податкову знижку за користування іпотечним житловим кредитом можна за наявності наступних '''умов:'''
# користувач іпотечного житлового кредиту є громадянином України та не зареєстрований в органах ДФС як суб’єкт підприємницької діяльності.
# Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.4.1. п. 166.4. ст. 166 Податкового кодексу України] податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
# Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 п. 175.1. ст. 175 Податкового кодексу України] '''користувач іпотечного житлового кредиту має право на отримання податкової знижки, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання (згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла).'''
# Розмір річної заробітної плати (оподаткованого доходу) платника податків є вищим суми податкової знижки (враховується заробітна плата із вирахуваннями ЄСВ, обов’язкових страхових Накопичувального фонду та до недержавного пенсійного фонду).
# Об’єкт іпотеки не було відчужено протягом звітного податкового року.
== Які документи необхідні для отримання податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом? ==
Для отримання податкової знижки платник податків '''подає декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу''' за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі), тобто до відповідного територіального органу Державної податкової служби України.

Порядок заповнення та подання податкової декларації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859]. Декларацію необхідно подати до відповідного територіального органу Державної податкової служби України, у якому платник податку перебуває на обліку, до 31 грудня року, наступного за звітним (тобто декларація про доходи за 2025 рік подається до 31 грудня 2026 року).

'''До декларації додаються:'''

- підтверджувальні документи про здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, зокрема платіжні та розрахункові документи (квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери), які ідентифікують '''продавця товарів (робіт, послуг) та особу, що звертається за податковою знижкою''', а також копії договорів, за наявності, у яких обов’язково зазначаються '''вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх оплати''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]);

- кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;

- паспорт платника податку;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Копії підтверджувальних документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-16#n21 податковою декларацією], а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України (1095 днів, тобто 3 роки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України])

У разі якщо відповідні витрати підтверджені '''електронним розрахунковим документом''', платник податків зазначає в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-16#n21 декларації] лише реквізити електронного розрахункового документа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]).

'''Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:'''

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет платника податку.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, '''контролюючий орган''' '''не має права''' вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до Податкового кодексу України та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 пп. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]).

Водночас, '''платники податку зобов’язані''' на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4264 п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України]).

== Розрахунок податкової знижки за користування іпотечним житловим кредитом ==
Розрахунок коефіцієнту згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4242 ст. 175 Податкового кодексу України] здійснюється наступним чином:

К = МП/ФП,

де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;

ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]