WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію

2026-06-04T13:00:30Z

Inna.havryniuk: /* Короткострокова віза */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884 "Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0071-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 18 грудня 2017 року № 558 "Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронній формі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"], '''в Україні введено''' '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Президентом України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2022#Text Указ № 82/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"], згідно з яким з 1 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення запроваджено '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/2022#Text Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 132/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"] запроваджено з 14 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які є співробітниками міжнародних медичних чи гуманітарних організацій, фондів чи програм, інших організацій, які прибувають в Україну на запрошення Кабінету Міністрів України для надання гуманітарної допомоги населенню, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.
|}
== Поняття "віза" та її типи ==
'''''Віза''''' – дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в’їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%E2%80%99%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%97%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Візи залежно від мети поїздки поділяються на такі типи:
* транзитні (тип "В", дозволений строк перебування до 5 днів);
* короткострокові (тип "С", дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
* довгострокові (тип "D", видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11:~:text=3.%20%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%2D%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96)%3A пункт 3 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 (далі - Правила)].

Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в’їхати в Україну, та строк перебування на її території '''зазначається у візовій етикетці''' (кольорова наклейка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n38 встановленого зразка], що вклеюється до паспортного документа іноземця та особи без громадянства).

== Хто може звернутися для оформлення візи ==
'''Іноземці та особи без громадянства''' в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило НЕ поширюється на '''іноземців та осіб без громадянства''', які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n92:~:text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%27%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BA%D1%83. частина 1 статті 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правила оформлення] іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Куди звернутися ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію іноземцю чи особі без громадянства необхідно звернутися до уповноваженого органу:
* [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України];
* департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;
* представництва Міністерства закордонних справ України на території України.

== Перелік необхідних документів для всіх типів віз ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=5.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 5 Правил] для оформлення усіх типів віз, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України, уповноваженому органу подаються:

'''1) паспортний документ, який повинен відповідати таким вимогам:'''

бути дійсним не менш як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України;

містити не менше двох вільних сторінок;

строком дії не більше 10 років;

'''2) заповнена та підписана візова анкета.''' Візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники. Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;

'''3) одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;'''

'''3-1) біометричні дані, які включають:'''

відбитки 10 пальців обох рук. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку, або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. Особи з фізичними вадами подають у разі можливості відбитки усіх наявних пальців рук;

фотографування обличчя. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. У таких випадках подається одна кольорова фотокартка розміром 10 '''×''' 15 сантиметрів;

'''4) дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою''', якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

'''5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження''' або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-%D0%BF#Text Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. № 884]. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

'''6) документ, що підтверджує сплату консульського збору,''' якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.

== Транзитна віза ==
Транзитна віза оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом та оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але '''не більш як на один рік''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію '''не повинен перевищувати 5 діб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=4.%20%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D0%B1. пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);
* документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;
* ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8. пункт 6 Правил]).

== Короткострокова віза ==
Короткострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні '''не перевищує 90 днів протягом 180 днів''' та оформляється як разова, дво- та багаторазова, як правило, '''на 6 місяців''' або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як '''на 5 років'''. При цьому строк дії візи не може перевищувати строк дії паспорта з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B абзацу другого підпункту 1 пункту 5 цих Правил].

У разі коли іноземна держава оформляє візи для громадян України на строк, що перевищує п’ять років, строк дії короткострокової візи для громадян такої держави визначається [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України] з урахуванням '''принципу взаємності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%9C%D0%97%D0%A1%20%D0%B7%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку, яке повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України. Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони - фізичної особи;
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;
* посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;
* запрошення закладу охорони здоров’я;
* документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;
* документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;
* постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;
* підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11:~:text=7.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B8%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%205%20%D1%86%D0%B8%D1%85%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A пункт 7 Правил]).

У разі в’їзду в Україну іноземця та особи без громадянства з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої та внутрішньої політики або у випадках, які мають гуманітарний характер, оформлення короткострокової візи також може здійснюватися за письмовим рішенням керівника [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України] або [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України].

== Довгострокова віза ==
Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів, та оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова '''на 90 днів''', якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;
* копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого [https://dmsu.gov.ua/ ДМС];
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;
* запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому [https://mon.gov.ua/ МОН];
* електронне запрошення на навчання (стажування), видане відповідно до Порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2024-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758 “Деякі питання прийому та навчання (стажування) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України іноземців та осіб без громадянства”] ;
* запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* запрошення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку;
* запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз приватним домашнім працівникам (робітникам) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз направленим зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентам вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні;
* запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;
* документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text “Про міжнародне приватне право”).] Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову;
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;
* документи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n65 пункту 4 частини дванадцятої статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”] підтверджують, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, що розмір частки іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі юридичної особи України становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції.
* інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути [[Порядок проставлення апостиля|легалізовані]], якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову.
|}

== Порядок оформлення візи ==
Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонних дипломатичних установ України] з метою подання документів для оформлення віз '''не раніше ніж за 3 місяці''' до початку запланованої поїздки.

=== Строки оформлення віз ===
♦ у терміновому порядку - '''до 5 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів (за бажанням заявника). Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України; 
♦ у звичайному порядку - '''до 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок).

=== Вартість ===
За оформлення візи будь-якого типу закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою '''65 доларів США''' (за термінове оформлення - '''подвійний розмір'''), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон або департаментом консульської служби МЗС:
* справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* подвійна тарифна ставка консульського збору не застосовується у пунктах пропуску через державний кордон. 
Перелік осіб, для яких за оформлення віз здійснюється за нульовою ставкою наведено у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n125 27 Правил].
[[Файл:48930708 2478152252411834 7112752518358106112 n.jpg|міні|Оформлення е-віза]]
== Підстави для відмови в оформленні візи ==
Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:
* загрози національній безпеці або охороні громадського порядку;
* загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
* встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
* подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
* відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства;
* відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи;
* звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи;
* відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

У випадку прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземця або особі без громадянства видається відповідний документ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n143 встановленої форми] із зазначенням підстави такої відмови.

=== Порядок оскарження ===
Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до уповноваженого органу, що розглядав звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд візового клопотання. Апеляційний лист подається протягом 60 робочих днів після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.

Повторний розгляд візового клопотання здійснюється уповноваженою особою протягом строку, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання апеляційного листа.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи за результатами повторного розгляду візового клопотання подання апеляційного листа не допускається.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

== Підстави для скасування візи ==
Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:
* виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;
* прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n111 стаття 12 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства")].

== Віза в електронному вигляді (е-віза) ==
'''З 01 січня 2019 року Міністерством закордонних справ України здійснюється оформлення віз в електронному вигляді (е-віза) іноземцям 52 країн.''' Детальніше за посиланням: [https://mfa.gov.ua/consul/foreigners/entry-and-stay/e-visa https://mfa.gov.ua/podorozhnim/vyizd-ta-perebuvannya-inozemciv-v-ukrayini/e-viza]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію

2026-06-04T09:21:52Z

Inna.havryniuk: /* Транзитна віза */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884 "Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0071-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 18 грудня 2017 року № 558 "Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронній формі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"], '''в Україні введено''' '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Президентом України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2022#Text Указ № 82/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"], згідно з яким з 1 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення запроваджено '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/2022#Text Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 132/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"] запроваджено з 14 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які є співробітниками міжнародних медичних чи гуманітарних організацій, фондів чи програм, інших організацій, які прибувають в Україну на запрошення Кабінету Міністрів України для надання гуманітарної допомоги населенню, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.
|}
== Поняття "віза" та її типи ==
'''''Віза''''' – дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в’їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%E2%80%99%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%97%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Візи залежно від мети поїздки поділяються на такі типи:
* транзитні (тип "В", дозволений строк перебування до 5 днів);
* короткострокові (тип "С", дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
* довгострокові (тип "D", видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11:~:text=3.%20%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%2D%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96)%3A пункт 3 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 (далі - Правила)].

Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в’їхати в Україну, та строк перебування на її території '''зазначається у візовій етикетці''' (кольорова наклейка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n38 встановленого зразка], що вклеюється до паспортного документа іноземця та особи без громадянства).

== Хто може звернутися для оформлення візи ==
'''Іноземці та особи без громадянства''' в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило НЕ поширюється на '''іноземців та осіб без громадянства''', які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n92:~:text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%27%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BA%D1%83. частина 1 статті 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правила оформлення] іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Куди звернутися ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію іноземцю чи особі без громадянства необхідно звернутися до уповноваженого органу:
* [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України];
* департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;
* представництва Міністерства закордонних справ України на території України.

== Перелік необхідних документів для всіх типів віз ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=5.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 5 Правил] для оформлення усіх типів віз, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України, уповноваженому органу подаються:

'''1) паспортний документ, який повинен відповідати таким вимогам:'''

бути дійсним не менш як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України;

містити не менше двох вільних сторінок;

строком дії не більше 10 років;

'''2) заповнена та підписана візова анкета.''' Візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники. Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;

'''3) одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;'''

'''3-1) біометричні дані, які включають:'''

відбитки 10 пальців обох рук. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку, або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. Особи з фізичними вадами подають у разі можливості відбитки усіх наявних пальців рук;

фотографування обличчя. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. У таких випадках подається одна кольорова фотокартка розміром 10 '''×''' 15 сантиметрів;

'''4) дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою''', якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

'''5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження''' або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-%D0%BF#Text Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. № 884]. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

'''6) документ, що підтверджує сплату консульського збору,''' якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.

== Транзитна віза ==
Транзитна віза оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом та оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але '''не більш як на один рік''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію '''не повинен перевищувати 5 діб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=4.%20%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D0%B1. пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);
* документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;
* ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8. пункт 6 Правил]).

== Короткострокова віза ==
Короткострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні '''не перевищує 90 днів протягом 180 днів''' та оформляється як разова, дво- та багаторазова, як правило, '''на 6 місяців''' або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як '''на 5 років'''.

У разі коли іноземна держава оформляє візи для громадян України на строк, що перевищує п’ять років, строк дії короткострокової візи для громадян такої держави визначається [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України] з урахуванням '''принципу взаємності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку, яке повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України. Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони - фізичної особи;
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;
* посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;
* запрошення закладу охорони здоров’я;
* документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;
* документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;
* постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;
* підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України (пункт 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]). 

У разі в’їзду в Україну іноземця та особи без громадянства з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої та внутрішньої політики або у випадках, які мають гуманітарний характер, оформлення короткострокової візи також може здійснюватися за письмовим рішенням керівника [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України] або департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України.

== Довгострокова віза ==
Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів, та оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова '''на 90 днів''', якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;
* копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого [https://dmsu.gov.ua/ ДМС];
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;
* запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому [https://mon.gov.ua/ МОН];
* електронне запрошення на навчання (стажування), видане відповідно до Порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2024-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758 “Деякі питання прийому та навчання (стажування) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України іноземців та осіб без громадянства”] ;
* запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* запрошення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку;
* запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз приватним домашнім працівникам (робітникам) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз направленим зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентам вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні;
* запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;
* документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text “Про міжнародне приватне право”).] Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову;
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;
* документи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n65 пункту 4 частини дванадцятої статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”] підтверджують, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, що розмір частки іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі юридичної особи України становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції.
* інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути [[Порядок проставлення апостиля|легалізовані]], якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову.
|}

== Порядок оформлення візи ==
Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонних дипломатичних установ України] з метою подання документів для оформлення віз '''не раніше ніж за 3 місяці''' до початку запланованої поїздки.

=== Строки оформлення віз ===
♦ у терміновому порядку - '''до 5 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів (за бажанням заявника). Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України; 
♦ у звичайному порядку - '''до 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок).

=== Вартість ===
За оформлення візи будь-якого типу закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою '''65 доларів США''' (за термінове оформлення - '''подвійний розмір'''), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон або департаментом консульської служби МЗС:
* справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* подвійна тарифна ставка консульського збору не застосовується у пунктах пропуску через державний кордон. 
Перелік осіб, для яких за оформлення віз здійснюється за нульовою ставкою наведено у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n125 27 Правил].
[[Файл:48930708 2478152252411834 7112752518358106112 n.jpg|міні|Оформлення е-віза]]
== Підстави для відмови в оформленні візи ==
Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:
* загрози національній безпеці або охороні громадського порядку;
* загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
* встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
* подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
* відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства;
* відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи;
* звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи;
* відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

У випадку прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземця або особі без громадянства видається відповідний документ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n143 встановленої форми] із зазначенням підстави такої відмови.

=== Порядок оскарження ===
Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до уповноваженого органу, що розглядав звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд візового клопотання. Апеляційний лист подається протягом 60 робочих днів після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.

Повторний розгляд візового клопотання здійснюється уповноваженою особою протягом строку, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання апеляційного листа.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи за результатами повторного розгляду візового клопотання подання апеляційного листа не допускається.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

== Підстави для скасування візи ==
Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:
* виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;
* прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n111 стаття 12 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства")].

== Віза в електронному вигляді (е-віза) ==
'''З 01 січня 2019 року Міністерством закордонних справ України здійснюється оформлення віз в електронному вигляді (е-віза) іноземцям 52 країн.''' Детальніше за посиланням: [https://mfa.gov.ua/consul/foreigners/entry-and-stay/e-visa https://mfa.gov.ua/podorozhnim/vyizd-ta-perebuvannya-inozemciv-v-ukrayini/e-viza]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію

2026-06-04T09:09:46Z

Inna.havryniuk: /* Перелік необхідних документів для всіх типів віз */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884 "Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0071-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 18 грудня 2017 року № 558 "Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронній формі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"], '''в Україні введено''' '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Президентом України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2022#Text Указ № 82/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"], згідно з яким з 1 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення запроваджено '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/2022#Text Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 132/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"] запроваджено з 14 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які є співробітниками міжнародних медичних чи гуманітарних організацій, фондів чи програм, інших організацій, які прибувають в Україну на запрошення Кабінету Міністрів України для надання гуманітарної допомоги населенню, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.
|}
== Поняття "віза" та її типи ==
'''''Віза''''' – дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в’їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%E2%80%99%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%97%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Візи залежно від мети поїздки поділяються на такі типи:
* транзитні (тип "В", дозволений строк перебування до 5 днів);
* короткострокові (тип "С", дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
* довгострокові (тип "D", видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11:~:text=3.%20%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%2D%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96)%3A пункт 3 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 (далі - Правила)].

Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в’їхати в Україну, та строк перебування на її території '''зазначається у візовій етикетці''' (кольорова наклейка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n38 встановленого зразка], що вклеюється до паспортного документа іноземця та особи без громадянства).

== Хто може звернутися для оформлення візи ==
'''Іноземці та особи без громадянства''' в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило НЕ поширюється на '''іноземців та осіб без громадянства''', які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n92:~:text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%27%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BA%D1%83. частина 1 статті 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правила оформлення] іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Куди звернутися ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію іноземцю чи особі без громадянства необхідно звернутися до уповноваженого органу:
* [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України];
* департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;
* представництва Міністерства закордонних справ України на території України.

== Перелік необхідних документів для всіх типів віз ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n25:~:text=5.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B7%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 5 Правил] для оформлення усіх типів віз, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України, уповноваженому органу подаються:

'''1) паспортний документ, який повинен відповідати таким вимогам:'''

бути дійсним не менш як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України;

містити не менше двох вільних сторінок;

строком дії не більше 10 років;

'''2) заповнена та підписана візова анкета.''' Візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники. Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;

'''3) одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;'''

'''3-1) біометричні дані, які включають:'''

відбитки 10 пальців обох рук. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку, або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. Особи з фізичними вадами подають у разі можливості відбитки усіх наявних пальців рук;

фотографування обличчя. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. У таких випадках подається одна кольорова фотокартка розміром 10 '''×''' 15 сантиметрів;

'''4) дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою''', якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

'''5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження''' або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-%D0%BF#Text Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. № 884]. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

'''6) документ, що підтверджує сплату консульського збору,''' якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.

== Транзитна віза ==
Транзитна віза оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом та оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але '''не більш як на один рік''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію '''не повинен перевищувати 5 діб'''. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);
* документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;
* ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 6 Правил]).

== Короткострокова віза ==
Короткострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні '''не перевищує 90 днів протягом 180 днів''' та оформляється як разова, дво- та багаторазова, як правило, '''на 6 місяців''' або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як '''на 5 років'''.

У разі коли іноземна держава оформляє візи для громадян України на строк, що перевищує п’ять років, строк дії короткострокової візи для громадян такої держави визначається [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України] з урахуванням '''принципу взаємності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку, яке повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України. Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони - фізичної особи;
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;
* посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;
* запрошення закладу охорони здоров’я;
* документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;
* документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;
* постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;
* підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України (пункт 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]). 

У разі в’їзду в Україну іноземця та особи без громадянства з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої та внутрішньої політики або у випадках, які мають гуманітарний характер, оформлення короткострокової візи також може здійснюватися за письмовим рішенням керівника [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України] або департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України.

== Довгострокова віза ==
Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів, та оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова '''на 90 днів''', якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;
* копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого [https://dmsu.gov.ua/ ДМС];
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;
* запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому [https://mon.gov.ua/ МОН];
* електронне запрошення на навчання (стажування), видане відповідно до Порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2024-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758 “Деякі питання прийому та навчання (стажування) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України іноземців та осіб без громадянства”] ;
* запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* запрошення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку;
* запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз приватним домашнім працівникам (робітникам) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз направленим зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентам вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні;
* запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;
* документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text “Про міжнародне приватне право”).] Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову;
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;
* документи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n65 пункту 4 частини дванадцятої статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”] підтверджують, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, що розмір частки іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі юридичної особи України становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції.
* інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути [[Порядок проставлення апостиля|легалізовані]], якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову.
|}

== Порядок оформлення візи ==
Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонних дипломатичних установ України] з метою подання документів для оформлення віз '''не раніше ніж за 3 місяці''' до початку запланованої поїздки.

=== Строки оформлення віз ===
♦ у терміновому порядку - '''до 5 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів (за бажанням заявника). Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України; 
♦ у звичайному порядку - '''до 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок).

=== Вартість ===
За оформлення візи будь-якого типу закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою '''65 доларів США''' (за термінове оформлення - '''подвійний розмір'''), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон або департаментом консульської служби МЗС:
* справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* подвійна тарифна ставка консульського збору не застосовується у пунктах пропуску через державний кордон. 
Перелік осіб, для яких за оформлення віз здійснюється за нульовою ставкою наведено у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n125 27 Правил].
[[Файл:48930708 2478152252411834 7112752518358106112 n.jpg|міні|Оформлення е-віза]]
== Підстави для відмови в оформленні візи ==
Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:
* загрози національній безпеці або охороні громадського порядку;
* загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
* встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
* подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
* відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства;
* відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи;
* звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи;
* відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

У випадку прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземця або особі без громадянства видається відповідний документ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n143 встановленої форми] із зазначенням підстави такої відмови.

=== Порядок оскарження ===
Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до уповноваженого органу, що розглядав звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд візового клопотання. Апеляційний лист подається протягом 60 робочих днів після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.

Повторний розгляд візового клопотання здійснюється уповноваженою особою протягом строку, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання апеляційного листа.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи за результатами повторного розгляду візового клопотання подання апеляційного листа не допускається.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

== Підстави для скасування візи ==
Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:
* виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;
* прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n111 стаття 12 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства")].

== Віза в електронному вигляді (е-віза) ==
'''З 01 січня 2019 року Міністерством закордонних справ України здійснюється оформлення віз в електронному вигляді (е-віза) іноземцям 52 країн.''' Детальніше за посиланням: [https://mfa.gov.ua/consul/foreigners/entry-and-stay/e-visa https://mfa.gov.ua/podorozhnim/vyizd-ta-perebuvannya-inozemciv-v-ukrayini/e-viza]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію

2026-06-04T08:56:50Z

Inna.havryniuk: /* Хто може звернутися для оформлення візи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884 "Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0071-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 18 грудня 2017 року № 558 "Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронній формі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"], '''в Україні введено''' '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Президентом України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2022#Text Указ № 82/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"], згідно з яким з 1 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення запроваджено '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/2022#Text Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 132/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"] запроваджено з 14 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які є співробітниками міжнародних медичних чи гуманітарних організацій, фондів чи програм, інших організацій, які прибувають в Україну на запрошення Кабінету Міністрів України для надання гуманітарної допомоги населенню, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.
|}
== Поняття "віза" та її типи ==
'''''Віза''''' – дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в’їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%E2%80%99%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%97%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Візи залежно від мети поїздки поділяються на такі типи:
* транзитні (тип "В", дозволений строк перебування до 5 днів);
* короткострокові (тип "С", дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
* довгострокові (тип "D", видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11:~:text=3.%20%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%2D%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96)%3A пункт 3 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 (далі - Правила)].

Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в’їхати в Україну, та строк перебування на її території '''зазначається у візовій етикетці''' (кольорова наклейка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n38 встановленого зразка], що вклеюється до паспортного документа іноземця та особи без громадянства).

== Хто може звернутися для оформлення візи ==
'''Іноземці та особи без громадянства''' в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило НЕ поширюється на '''іноземців та осіб без громадянства''', які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n92:~:text=%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%27%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BA%D1%83. частина 1 статті 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правила оформлення] іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Куди звернутися ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію іноземцю чи особі без громадянства необхідно звернутися до уповноваженого органу:
* [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України];
* департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;
* представництва Міністерства закордонних справ України на території України.

== Перелік необхідних документів для всіх типів віз ==
# Паспортний документ, який повинен відповідати таким '''вимогам''': бути дійсним не менш як 3 місяці після задекларованої дати виїзду з території України; містити не менше 2 вільних сторінок; строком дії не більше 10 років;
# заповнена та підписана візова анкета (візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники). Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;
# 1 одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;
#біометричні дані, які включають: - відбитки 10 пальців обох рук. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку, або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. Особи з фізичними вадами подають у разі можливості відбитки усіх наявних пальців рук; - фотографування обличчя. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. У таких випадках подається одна кольорова фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів;
# дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-%D0%BF Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. № 884]. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України (пункт 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]).

== Транзитна віза ==
Транзитна віза оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом та оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але '''не більш як на один рік''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію '''не повинен перевищувати 5 діб'''. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);
* документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;
* ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 6 Правил]).

== Короткострокова віза ==
Короткострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні '''не перевищує 90 днів протягом 180 днів''' та оформляється як разова, дво- та багаторазова, як правило, '''на 6 місяців''' або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як '''на 5 років'''.

У разі коли іноземна держава оформляє візи для громадян України на строк, що перевищує п’ять років, строк дії короткострокової візи для громадян такої держави визначається [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України] з урахуванням '''принципу взаємності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку, яке повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України. Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони - фізичної особи;
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;
* посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;
* запрошення закладу охорони здоров’я;
* документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;
* документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;
* постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;
* підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України (пункт 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]). 

У разі в’їзду в Україну іноземця та особи без громадянства з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої та внутрішньої політики або у випадках, які мають гуманітарний характер, оформлення короткострокової візи також може здійснюватися за письмовим рішенням керівника [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України] або департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України.

== Довгострокова віза ==
Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів, та оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова '''на 90 днів''', якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;
* копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого [https://dmsu.gov.ua/ ДМС];
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;
* запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому [https://mon.gov.ua/ МОН];
* електронне запрошення на навчання (стажування), видане відповідно до Порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2024-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758 “Деякі питання прийому та навчання (стажування) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України іноземців та осіб без громадянства”] ;
* запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* запрошення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку;
* запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз приватним домашнім працівникам (робітникам) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз направленим зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентам вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні;
* запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;
* документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text “Про міжнародне приватне право”).] Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову;
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;
* документи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n65 пункту 4 частини дванадцятої статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”] підтверджують, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, що розмір частки іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі юридичної особи України становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції.
* інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути [[Порядок проставлення апостиля|легалізовані]], якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову.
|}

== Порядок оформлення візи ==
Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонних дипломатичних установ України] з метою подання документів для оформлення віз '''не раніше ніж за 3 місяці''' до початку запланованої поїздки.

=== Строки оформлення віз ===
♦ у терміновому порядку - '''до 5 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів (за бажанням заявника). Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України; 
♦ у звичайному порядку - '''до 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок).

=== Вартість ===
За оформлення візи будь-якого типу закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою '''65 доларів США''' (за термінове оформлення - '''подвійний розмір'''), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон або департаментом консульської служби МЗС:
* справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* подвійна тарифна ставка консульського збору не застосовується у пунктах пропуску через державний кордон. 
Перелік осіб, для яких за оформлення віз здійснюється за нульовою ставкою наведено у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n125 27 Правил].
[[Файл:48930708 2478152252411834 7112752518358106112 n.jpg|міні|Оформлення е-віза]]
== Підстави для відмови в оформленні візи ==
Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:
* загрози національній безпеці або охороні громадського порядку;
* загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
* встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
* подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
* відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства;
* відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи;
* звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи;
* відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

У випадку прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземця або особі без громадянства видається відповідний документ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n143 встановленої форми] із зазначенням підстави такої відмови.

=== Порядок оскарження ===
Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до уповноваженого органу, що розглядав звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд візового клопотання. Апеляційний лист подається протягом 60 робочих днів після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.

Повторний розгляд візового клопотання здійснюється уповноваженою особою протягом строку, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання апеляційного листа.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи за результатами повторного розгляду візового клопотання подання апеляційного листа не допускається.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

== Підстави для скасування візи ==
Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:
* виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;
* прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n111 стаття 12 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства")].

== Віза в електронному вигляді (е-віза) ==
'''З 01 січня 2019 року Міністерством закордонних справ України здійснюється оформлення віз в електронному вигляді (е-віза) іноземцям 52 країн.''' Детальніше за посиланням: [https://mfa.gov.ua/consul/foreigners/entry-and-stay/e-visa https://mfa.gov.ua/podorozhnim/vyizd-ta-perebuvannya-inozemciv-v-ukrayini/e-viza]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію

2026-06-04T08:48:50Z

Inna.havryniuk: /* Поняття "віза" та її типи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884 "Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0071-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 18 грудня 2017 року № 558 "Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронній формі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"], '''в Україні введено''' '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Президентом України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2022#Text Указ № 82/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"], згідно з яким з 1 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення запроваджено '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/2022#Text Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 132/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"] запроваджено з 14 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які є співробітниками міжнародних медичних чи гуманітарних організацій, фондів чи програм, інших організацій, які прибувають в Україну на запрошення Кабінету Міністрів України для надання гуманітарної допомоги населенню, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.
|}
== Поняття "віза" та її типи ==
'''''Віза''''' – дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в’їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%B0%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%E2%80%99%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%97%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

Візи залежно від мети поїздки поділяються на такі типи:
* транзитні (тип "В", дозволений строк перебування до 5 днів);
* короткострокові (тип "С", дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
* довгострокові (тип "D", видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11:~:text=3.%20%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%2D%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96)%3A пункт 3 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 (далі - Правила)].

Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в’їхати в Україну, та строк перебування на її території '''зазначається у візовій етикетці''' (кольорова наклейка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n38 встановленого зразка], що вклеюється до паспортного документа іноземця та особи без громадянства).

== Хто може звернутися для оформлення візи ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію звертаються іноземці та особи без громадянства.

Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Куди звернутися ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію іноземцю чи особі без громадянства необхідно звернутися до уповноваженого органу:
* [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України];
* департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;
* представництва Міністерства закордонних справ України на території України.

== Перелік необхідних документів для всіх типів віз ==
# Паспортний документ, який повинен відповідати таким '''вимогам''': бути дійсним не менш як 3 місяці після задекларованої дати виїзду з території України; містити не менше 2 вільних сторінок; строком дії не більше 10 років;
# заповнена та підписана візова анкета (візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники). Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;
# 1 одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;
#біометричні дані, які включають: - відбитки 10 пальців обох рук. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку, або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. Особи з фізичними вадами подають у разі можливості відбитки усіх наявних пальців рук; - фотографування обличчя. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. У таких випадках подається одна кольорова фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів;
# дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-%D0%BF Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. № 884]. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України (пункт 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]).

== Транзитна віза ==
Транзитна віза оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом та оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але '''не більш як на один рік''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію '''не повинен перевищувати 5 діб'''. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);
* документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;
* ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 6 Правил]).

== Короткострокова віза ==
Короткострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні '''не перевищує 90 днів протягом 180 днів''' та оформляється як разова, дво- та багаторазова, як правило, '''на 6 місяців''' або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як '''на 5 років'''.

У разі коли іноземна держава оформляє візи для громадян України на строк, що перевищує п’ять років, строк дії короткострокової візи для громадян такої держави визначається [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України] з урахуванням '''принципу взаємності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку, яке повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України. Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони - фізичної особи;
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;
* посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;
* запрошення закладу охорони здоров’я;
* документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;
* документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;
* постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;
* підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України (пункт 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]). 

У разі в’їзду в Україну іноземця та особи без громадянства з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої та внутрішньої політики або у випадках, які мають гуманітарний характер, оформлення короткострокової візи також може здійснюватися за письмовим рішенням керівника [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України] або департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України.

== Довгострокова віза ==
Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів, та оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова '''на 90 днів''', якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;
* копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого [https://dmsu.gov.ua/ ДМС];
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;
* запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому [https://mon.gov.ua/ МОН];
* електронне запрошення на навчання (стажування), видане відповідно до Порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2024-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758 “Деякі питання прийому та навчання (стажування) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України іноземців та осіб без громадянства”] ;
* запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* запрошення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку;
* запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз приватним домашнім працівникам (робітникам) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз направленим зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентам вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні;
* запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;
* документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text “Про міжнародне приватне право”).] Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову;
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;
* документи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n65 пункту 4 частини дванадцятої статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”] підтверджують, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, що розмір частки іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі юридичної особи України становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції.
* інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути [[Порядок проставлення апостиля|легалізовані]], якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову.
|}

== Порядок оформлення візи ==
Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонних дипломатичних установ України] з метою подання документів для оформлення віз '''не раніше ніж за 3 місяці''' до початку запланованої поїздки.

=== Строки оформлення віз ===
♦ у терміновому порядку - '''до 5 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів (за бажанням заявника). Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України; 
♦ у звичайному порядку - '''до 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок).

=== Вартість ===
За оформлення візи будь-якого типу закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою '''65 доларів США''' (за термінове оформлення - '''подвійний розмір'''), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон або департаментом консульської служби МЗС:
* справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* подвійна тарифна ставка консульського збору не застосовується у пунктах пропуску через державний кордон. 
Перелік осіб, для яких за оформлення віз здійснюється за нульовою ставкою наведено у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n125 27 Правил].
[[Файл:48930708 2478152252411834 7112752518358106112 n.jpg|міні|Оформлення е-віза]]
== Підстави для відмови в оформленні візи ==
Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:
* загрози національній безпеці або охороні громадського порядку;
* загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
* встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
* подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
* відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства;
* відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи;
* звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи;
* відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

У випадку прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземця або особі без громадянства видається відповідний документ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n143 встановленої форми] із зазначенням підстави такої відмови.

=== Порядок оскарження ===
Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до уповноваженого органу, що розглядав звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд візового клопотання. Апеляційний лист подається протягом 60 робочих днів після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.

Повторний розгляд візового клопотання здійснюється уповноваженою особою протягом строку, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання апеляційного листа.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи за результатами повторного розгляду візового клопотання подання апеляційного листа не допускається.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

== Підстави для скасування візи ==
Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:
* виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;
* прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n111 стаття 12 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства")].

== Віза в електронному вигляді (е-віза) ==
'''З 01 січня 2019 року Міністерством закордонних справ України здійснюється оформлення віз в електронному вигляді (е-віза) іноземцям 52 країн.''' Детальніше за посиланням: [https://mfa.gov.ua/consul/foreigners/entry-and-stay/e-visa https://mfa.gov.ua/podorozhnim/vyizd-ta-perebuvannya-inozemciv-v-ukrayini/e-viza]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію

2026-06-04T08:35:35Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884 "Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0071-18 Наказ Міністерства закордонних справ України від 18 грудня 2017 року № 558 "Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронній формі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"], '''в Україні введено''' '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Президентом України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2022#Text Указ № 82/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"], згідно з яким з 1 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення запроваджено '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/2022#Text Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 132/2022 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"] запроваджено з 14 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які є співробітниками міжнародних медичних чи гуманітарних організацій, фондів чи програм, інших організацій, які прибувають в Україну на запрошення Кабінету Міністрів України для надання гуманітарної допомоги населенню, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.
|}
== Поняття "віза" та її типи ==
'''''Віза''''' – наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі дозвіл, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку.

'''Залежно від запланованого терміну їх перебування в Україні та за наявності відповідних документів''' візи для іноземців та осіб без громадянства поділяються на типи:
* транзитні (тип "В", дозволений строк перебування до 5 днів);
* короткострокові (тип "С", дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
* довгострокові (тип "D", видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 3 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 (далі - Правила)]. 

Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в’їхати в Україну, та строк перебування на її території '''зазначається у візовій етикетці''' (кольорова наклейка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n38 встановленого зразка], що вклеюється до паспортного документа іноземця та особи без громадянства).

== Хто може звернутися для оформлення візи ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію звертаються іноземці та особи без громадянства.

Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Куди звернутися ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію іноземцю чи особі без громадянства необхідно звернутися до уповноваженого органу:
* [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України];
* департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;
* представництва Міністерства закордонних справ України на території України.

== Перелік необхідних документів для всіх типів віз ==
# Паспортний документ, який повинен відповідати таким '''вимогам''': бути дійсним не менш як 3 місяці після задекларованої дати виїзду з території України; містити не менше 2 вільних сторінок; строком дії не більше 10 років;
# заповнена та підписана візова анкета (візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники). Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;
# 1 одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;
#біометричні дані, які включають: - відбитки 10 пальців обох рук. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку, або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. Особи з фізичними вадами подають у разі можливості відбитки усіх наявних пальців рук; - фотографування обличчя. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. У таких випадках подається одна кольорова фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів;
# дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-%D0%BF Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. № 884]. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України (пункт 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]).

== Транзитна віза ==
Транзитна віза оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом та оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але '''не більш як на один рік''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію '''не повинен перевищувати 5 діб'''. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);
* документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;
* ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 6 Правил]).

== Короткострокова віза ==
Короткострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні '''не перевищує 90 днів протягом 180 днів''' та оформляється як разова, дво- та багаторазова, як правило, '''на 6 місяців''' або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як '''на 5 років'''.

У разі коли іноземна держава оформляє візи для громадян України на строк, що перевищує п’ять років, строк дії короткострокової візи для громадян такої держави визначається [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України] з урахуванням '''принципу взаємності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку, яке повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України. Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони - фізичної особи;
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;
* посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;
* запрошення закладу охорони здоров’я;
* документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;
* документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;
* постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;
* підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України (пункт 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]). 

У разі в’їзду в Україну іноземця та особи без громадянства з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої та внутрішньої політики або у випадках, які мають гуманітарний характер, оформлення короткострокової візи також може здійснюватися за письмовим рішенням керівника [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України] або департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України.

== Довгострокова віза ==
Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів, та оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова '''на 90 днів''', якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;
* копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого [https://dmsu.gov.ua/ ДМС];
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;
* запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому [https://mon.gov.ua/ МОН];
* електронне запрошення на навчання (стажування), видане відповідно до Порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2024-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758 “Деякі питання прийому та навчання (стажування) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України іноземців та осіб без громадянства”] ;
* запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* запрошення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку;
* запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз приватним домашнім працівникам (робітникам) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз направленим зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентам вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні;
* запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;
* документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text “Про міжнародне приватне право”).] Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову;
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;
* документи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n65 пункту 4 частини дванадцятої статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”] підтверджують, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, що розмір частки іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі юридичної особи України становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції.
* інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути [[Порядок проставлення апостиля|легалізовані]], якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову.
|}

== Порядок оформлення візи ==
Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонних дипломатичних установ України] з метою подання документів для оформлення віз '''не раніше ніж за 3 місяці''' до початку запланованої поїздки.

=== Строки оформлення віз ===
♦ у терміновому порядку - '''до 5 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів (за бажанням заявника). Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України; 
♦ у звичайному порядку - '''до 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок).

=== Вартість ===
За оформлення візи будь-якого типу закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою '''65 доларів США''' (за термінове оформлення - '''подвійний розмір'''), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон або департаментом консульської служби МЗС:
* справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* подвійна тарифна ставка консульського збору не застосовується у пунктах пропуску через державний кордон. 
Перелік осіб, для яких за оформлення віз здійснюється за нульовою ставкою наведено у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n125 27 Правил].
[[Файл:48930708 2478152252411834 7112752518358106112 n.jpg|міні|Оформлення е-віза]]
== Підстави для відмови в оформленні візи ==
Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:
* загрози національній безпеці або охороні громадського порядку;
* загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
* встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
* подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
* відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства;
* відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи;
* звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи;
* відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

У випадку прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземця або особі без громадянства видається відповідний документ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n143 встановленої форми] із зазначенням підстави такої відмови.

=== Порядок оскарження ===
Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до уповноваженого органу, що розглядав звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд візового клопотання. Апеляційний лист подається протягом 60 робочих днів після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.

Повторний розгляд візового клопотання здійснюється уповноваженою особою протягом строку, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання апеляційного листа.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи за результатами повторного розгляду візового клопотання подання апеляційного листа не допускається.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

== Підстави для скасування візи ==
Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:
* виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;
* прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n111 стаття 12 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства")].

== Віза в електронному вигляді (е-віза) ==
'''З 01 січня 2019 року Міністерством закордонних справ України здійснюється оформлення віз в електронному вигляді (е-віза) іноземцям 52 країн.''' Детальніше за посиланням: [https://mfa.gov.ua/consul/foreigners/entry-and-stay/e-visa https://mfa.gov.ua/podorozhnim/vyizd-ta-perebuvannya-inozemciv-v-ukrayini/e-viza]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію

2026-05-27T13:45:59Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 року № 884 "Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0071-18 Наказ Міністерства закордонних справ від 18 грудня 2017 року № 558 "Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронному вигляді"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17 Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Президентом України прийнято [https://www.president.gov.ua/documents/822022-41441 Указ № 82 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"], згідно з яким з 1 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення запровадженого '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.

Також, відповідно до [https://www.president.gov.ua/documents/1322022-41689 Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 132 "Про тимчасове запровадження безвізового режиму"] запроваджено з 14 березня 2022 року тимчасово на період дії воєнного стану до прийняття Президентом України відповідного рішення '''безвізовий режим''' в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які є співробітниками міжнародних медичних чи гуманітарних організацій, фондів чи програм, інших організацій, які прибувають в Україну на запрошення Кабінету Міністрів України для надання гуманітарної допомоги населенню, крім громадян держави, визнаної державою-агресором.
|}
== Поняття "віза" та її типи ==
'''''Віза''''' – наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі дозвіл, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку.

'''Залежно від запланованого терміну їх перебування в Україні та за наявності відповідних документів''' візи для іноземців та осіб без громадянства поділяються на типи:
* транзитні (тип "В", дозволений строк перебування до 5 днів);
* короткострокові (тип "С", дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
* довгострокові (тип "D", видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 3 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 (далі - Правила)]. 

Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в’їхати в Україну, та строк перебування на її території '''зазначається у візовій етикетці''' (кольорова наклейка [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n38 встановленого зразка], що вклеюється до паспортного документа іноземця та особи без громадянства).

== Хто може звернутися для оформлення візи ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію звертаються іноземці та особи без громадянства.

Іноземці та особи без громадянства під час оформлення візи зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

== Куди звернутися ==
Для оформлення візи для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію іноземцю чи особі без громадянства необхідно звернутися до уповноваженого органу:
* [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України];
* департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;
* представництва Міністерства закордонних справ України на території України.

== Перелік необхідних документів для всіх типів віз ==
# Паспортний документ, який повинен відповідати таким '''вимогам''': бути дійсним не менш як 3 місяці після задекларованої дати виїзду з території України; містити не менше 2 вільних сторінок; строком дії не більше 10 років;
# заповнена та підписана візова анкета (візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники). Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;
# 1 одна кольорова фотокартка розміром 35 х 45 міліметрів;
#біометричні дані, які включають: - відбитки 10 пальців обох рук. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку, або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. Особи з фізичними вадами подають у разі можливості відбитки усіх наявних пальців рук; - фотографування обличчя. Зазначена вимога може не застосовуватись до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом, осіб, які не досягли дванадцятирічного віку або осіб, які в’їжджають в Україну у випадках, які мають гуманітарний характер. У таких випадках подається одна кольорова фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів;
# дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30000 євро або в еквіваленті іншою валютою, якщо інше не передбачено законодавством або міжнародними договорами України. У разі розгляду звернення про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність поліса медичного страхування, дійсного на період першої запланованої поїздки в Україну. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/884-2013-%D0%BF Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. № 884]. У разі розгляду візового клопотання про оформлення багаторазової візи перевіряється наявність достатнього фінансового забезпечення на період першої запланованої поїздки в Україну. Не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;
# документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України (пункт 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]).

== Транзитна віза ==
Транзитна віза оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом та оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але '''не більш як на один рік''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію '''не повинен перевищувати 5 діб'''. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);
* документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;
* ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 6 Правил]).

== Короткострокова віза ==
Короткострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні '''не перевищує 90 днів протягом 180 днів''' та оформляється як разова, дво- та багаторазова, як правило, '''на 6 місяців''' або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як '''на 5 років'''.

У разі коли іноземна держава оформляє візи для громадян України на строк, що перевищує п’ять років, строк дії короткострокової візи для громадян такої держави визначається [https://mfa.gov.ua/pro-ministerstvo/struktura/strukturni-pidrozdili/departament-konsulskoyi-sluzhbi департаментом консульської служби Міністерства закордонних справ України] з урахуванням '''принципу взаємності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 пункт 4 Правил]).

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку, яке повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України. Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони - фізичної особи;
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;
* посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;
* запрошення закладу охорони здоров’я;
* документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;
* документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;
* постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;
* підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України (пункт 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n11 Правил]). 

У разі в’їзду в Україну іноземця та особи без громадянства з метою забезпечення інтересів у сфері зовнішньої та внутрішньої політики або у випадках, які мають гуманітарний характер, оформлення короткострокової візи також може здійснюватися за письмовим рішенням керівника [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонної дипломатичної установи України] або департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України.

== Довгострокова віза ==
Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів, та оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова '''на 90 днів''', якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

'''Перелік документів:'''
# документи зазначені в розділі [[Оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитний проїзд через її територію#Перелік необхідних документів для всіх типів віз|"Перелік необхідних документів для всіх типів віз"]];
# один з таких документів:
* засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;
* копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого [https://dmsu.gov.ua/ ДМС];
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;
* запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому [https://mon.gov.ua/ МОН];
* електронне запрошення на навчання (стажування), видане відповідно до Порядку організації прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства з використанням Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2024-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 р. № 758 “Деякі питання прийому та навчання (стажування) у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України іноземців та осіб без громадянства”] ;
* запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
* запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;
* запрошення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку;
* запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;
* звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз приватним домашнім працівникам (робітникам) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членам їх сімей;
* звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз направленим зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентам вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні;
* запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;
* документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України (якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text “Про міжнародне приватне право”).] Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову;
* документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні (документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову), копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;
* документи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n65 пункту 4 частини дванадцятої статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”] підтверджують, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, що розмір частки іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі юридичної особи України становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції.
* інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути [[Порядок проставлення апостиля|легалізовані]], якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості - на англійську мову.
|}

== Порядок оформлення візи ==
Іноземці та особи без громадянства можуть звертатися до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini закордонних дипломатичних установ України] з метою подання документів для оформлення віз '''не раніше ніж за 3 місяці''' до початку запланованої поїздки.

=== Строки оформлення віз ===
♦ у терміновому порядку - '''до 5 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів (за бажанням заявника). Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України; 
♦ у звичайному порядку - '''до 10 робочих днів''' з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок).

=== Вартість ===
За оформлення візи будь-якого типу закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою '''65 доларів США''' (за термінове оформлення - '''подвійний розмір'''), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

За оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон або департаментом консульської служби МЗС:
* справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* подвійна тарифна ставка консульського збору не застосовується у пунктах пропуску через державний кордон. 
Перелік осіб, для яких за оформлення віз здійснюється за нульовою ставкою наведено у пункті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#n125 27 Правил].
[[Файл:48930708 2478152252411834 7112752518358106112 n.jpg|міні|Оформлення е-віза]]
== Підстави для відмови в оформленні візи ==
Рішення про відмову в оформленні візи приймається у разі:
* загрози національній безпеці або охороні громадського порядку;
* загрози забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* наявності відомостей про іноземця або особу без громадянства у базі даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;
* встановлення, що поданий паспортний документ іноземця або особи без громадянства підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
* подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених інших документів;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства дійсного поліса медичного страхування за умови можливості його оформлення на території держави, в якій подається відповідне візове клопотання;
* відсутності в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливості отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України;
* відсутності доказів, що підтверджують мету запланованого перебування в Україні іноземця або особи без громадянства;
* відсутності документів, що дають можливість встановити намір іноземця або особи без громадянства залишити територію України до закінчення строку дії візи;
* звернення заявника про припинення розгляду клопотання щодо оформлення візи;
* відмови заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. 

У випадку прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземця або особі без громадянства видається відповідний документ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#n143 встановленої форми] із зазначенням підстави такої відмови.

=== Порядок оскарження ===
Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до уповноваженого органу, що розглядав звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд візового клопотання. Апеляційний лист подається протягом 60 робочих днів після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.

Повторний розгляд візового клопотання здійснюється уповноваженою особою протягом строку, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання апеляційного листа.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи за результатами повторного розгляду візового клопотання подання апеляційного листа не допускається.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

== Підстави для скасування візи ==
Віза скасовується під час перебування іноземця або особи без громадянства на території України у разі:
* виявлення факту подання особою під час оформлення візи недійсного чи виданого іншій особі паспортного документа або підроблених інших документів, або подання завідомо неправдивих відомостей;
* прийняття рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства за межі території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n111 стаття 12 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства")].

== Віза в електронному вигляді (е-віза) ==
'''З 01 січня 2019 року Міністерством закордонних справ України здійснюється оформлення віз в електронному вигляді (е-віза) іноземцям 52 країн.''' Детальніше за посиланням: [https://mfa.gov.ua/consul/foreigners/entry-and-stay/e-visa https://mfa.gov.ua/podorozhnim/vyizd-ta-perebuvannya-inozemciv-v-ukrayini/e-viza]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-18T12:48:22Z

Inna.havryniuk: /* Процедура сертифікації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/nakaz-MON_933.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.06.2025 № 933 "Про затвердження програм незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації — учителів української мови і літератури, математики, початкових класів, навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/na-sajt-Nakaz-MON-vid-26.02.2026_355.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2026 № 355 "Про затвердження Програми незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників – учителів природничої освітньої галузі, освітньої галузі "Природознавство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.10.2025 № 1350 "Про затвердження Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-124-NTPO-NTBO-Zagalni-harakterystyky-testiv-NT_2026.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 01.12.2025 № 124 "Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 "Про затвердження Схеми нарахування балів за виконання завдань тестів для незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Взяти участь у сертифікації можуть педагогічні працівники, які на день початку реєстрації для участі в сертифікації мають відповідне педагогічне навантаження не менше ніж 0,25 тарифної ставки та стаж педагогічної роботи не менше ніж два роки.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів -1750 осіб;

учителів математики -750 осіб;

учителів української мови і літератури-750 осіб;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»)-750 осіб;

учителів іноземної мови (англійська мова)-1000 осіб.

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках.

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про "Повну загальну середню освіту".])

'''Реєстрація для проходження сертифікації відбувається онлайн.''' Зробити це можна двома способами:

1) '''Створення кабінету педагогічного працівника власноруч'''

У разі вибору такого способу вчитель має:

1) унести персональні дані, необхідні для створення кабінету педагогічного працівника;

2) у кабінеті педагогічного працівника зазначити інформацію, необхідну для організації сертифікації, та особисту професійну інформацію;

3) завантажити сканкопії / фотокопії реєстраційних документів;

4) підтвердити в кабінеті педагогічного працівника бажання взяти участь у сертифікації і надіслати внесену інформацію на обробку до регіонального центру оцінювання якості освіти (РЦОЯО).

Документи, які потрібно завантажити в кабінеті педагогічного працівника:

* документ, що посвідчує особу, на підставі якого здійснюють реєстрацію;
* документ, що підтверджує '''достовірність РНОКПП''' (картка платника податків, паспорт громадянина України, до якого внесено дані про РНОКПП, або довідка про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, до якої внесено дані про РНОКПП, або витяг з реєстру територіальної громади, до якого внесено дані про РНОКПП), або документ, що '''підтверджує відсутність РНОКПП''' (паспорт громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття РНОКПП, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, у якій наведено інформацію про відмову від прийняття РНОКПП);
* довідка із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, видана не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації.

2) '''Створення кабінету педагогічного працівника за допомогою застосунку''' «'''Дія'''»

Цей спосіб дає змогу значно спростити процес, адже персональну інформацію та частину документів не доведеться вносити вручну. Достатньо через «Дію» надіслати копію цифрового паспорта (ID-картки або закордонного), після чого:

1) унести в кабінеті педагогічного працівника інформацію про реєстраційні дані;

2) завантажити сканкопію / фотокопію довідки із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, виданої не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації; Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

За результатами обробки інформації ухвалюють рішення підтвердити реєстрацію педагогічного працівника або відмовити в реєстрації.

У разі підтвердження регіональним центром реєстрації педагогічного працівника Український центр на своєму офіційному вебсайті замість кабінету педагогічного працівника створює кабінет учасника сертифікації, доступ до якого здійснюють у порядку, визначеному Українським центром.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката.

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі.

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування.

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''

1) подання інформації на обробку особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на реєстрацію (не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n16:~:text=4.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96,2025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%E2%84%96%2031). пункту 4 розділу I Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників]);

2) надання недостовірної інформації;

3) ненадання інформації про реєстраційний документ або надання інформації про реєстраційний документ без дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n86:~:text=IV.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 розділу IV Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників].

Учасник сертифікації, який бажає відмовитися від участі в ній, має право з урахуванням вимог цього розділу подати до відповідного регіонального центру заяву про скасування реєстрації.

У заяві про скасування реєстрації зазначається:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) заявника;

2) РНОКПП (за наявності);

3) номер(и) телефону(ів);

4) електронна адреса;

5) волевиявлення щодо скасування реєстрації;

6) дата складання заяви.

Заяву про скасування реєстрації учасник сертифікації подає:

1) особисто, нарочно, або за допомогою поштового зв’язку — вона засвідчується особистим підписом заявника;

2) за допомогою електронної пошти — на електронне зображення заяви, що надсилається, накладається кваліфікований електронний підпис заявника або удосконалений електронний підпис заявника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Заяви про скасування реєстрації приймають протягом строку, відведеного для реєстрації, та 3 календарних днів після нього.

== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-18T10:01:21Z

Inna.havryniuk: /* Підстави відмови у реєстрації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/nakaz-MON_933.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.06.2025 № 933 "Про затвердження програм незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації — учителів української мови і літератури, математики, початкових класів, навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/na-sajt-Nakaz-MON-vid-26.02.2026_355.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2026 № 355 "Про затвердження Програми незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників – учителів природничої освітньої галузі, освітньої галузі "Природознавство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.10.2025 № 1350 "Про затвердження Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-124-NTPO-NTBO-Zagalni-harakterystyky-testiv-NT_2026.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 01.12.2025 № 124 "Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 "Про затвердження Схеми нарахування балів за виконання завдань тестів для незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Взяти участь у сертифікації можуть педагогічні працівники, які на день початку реєстрації для участі в сертифікації мають відповідне педагогічне навантаження не менше ніж 0,25 тарифної ставки та стаж педагогічної роботи не менше ніж два роки.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів -1750 осіб;

учителів математики -750 осіб;

учителів української мови і літератури-750 осіб;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»)-750 осіб;

учителів іноземної мови (англійська мова)-1000 осіб.

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках.

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про "Повну загальну середню освіту".])

Реєстрація для проходження сертифікації відбувається онлайн. Зробити це можна двома способами:

1) '''Створення кабінету педагогічного працівника власноруч'''

У разі вибору такого способу вчитель має:

1) унести персональні дані, необхідні для створення кабінету педагогічного працівника;

2) у кабінеті педагогічного працівника зазначити інформацію, необхідну для організації сертифікації, та особисту професійну інформацію;

3) завантажити сканкопії / фотокопії реєстраційних документів;

4) підтвердити в кабінеті педагогічного працівника бажання взяти участь у сертифікації і надіслати внесену інформацію на обробку до регіонального центру оцінювання якості освіти (РЦОЯО).

Документи, які потрібно завантажити в кабінеті педагогічного працівника:

* документ, що посвідчує особу, на підставі якого здійснюють реєстрацію;
* документ, що підтверджує '''достовірність РНОКПП''' (картка платника податків, паспорт громадянина України, до якого внесено дані про РНОКПП, або довідка про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, до якої внесено дані про РНОКПП, або витяг з реєстру територіальної громади, до якого внесено дані про РНОКПП), або документ, що '''підтверджує відсутність РНОКПП''' (паспорт громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття РНОКПП, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, у якій наведено інформацію про відмову від прийняття РНОКПП);
* довідка із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, видана не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації.

2) '''Створення кабінету педагогічного працівника за допомогою застосунку''' «'''Дія'''»

Цей спосіб дає змогу значно спростити процес, адже персональну інформацію та частину документів не доведеться вносити вручну. Достатньо через «Дію» надіслати копію цифрового паспорта (ID-картки або закордонного), після чого:

1) унести в кабінеті педагогічного працівника інформацію про реєстраційні дані;

2) завантажити сканкопію / фотокопію довідки із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, виданої не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації; Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

За результатами обробки інформації ухвалюють рішення підтвердити реєстрацію педагогічного працівника або відмовити в реєстрації.

У разі підтвердження регіональним центром реєстрації педагогічного працівника Український центр на своєму офіційному вебсайті замість кабінету педагогічного працівника створює кабінет учасника сертифікації, доступ до якого здійснюють у порядку, визначеному Українським центром.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''

1) подання інформації на обробку особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на реєстрацію (не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n16:~:text=4.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96,2025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%E2%84%96%2031). пункту 4 розділу I Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників]);

2) надання недостовірної інформації;

3) ненадання інформації про реєстраційний документ або надання інформації про реєстраційний документ без дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n86:~:text=IV.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 розділу IV Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників].

Учасник сертифікації, який бажає відмовитися від участі в ній, має право з урахуванням вимог цього розділу подати до відповідного регіонального центру заяву про скасування реєстрації.

У заяві про скасування реєстрації зазначається:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) заявника;

2) РНОКПП (за наявності);

3) номер(и) телефону(ів);

4) електронна адреса;

5) волевиявлення щодо скасування реєстрації;

6) дата складання заяви.

Заяву про скасування реєстрації учасник сертифікації подає:

1) особисто, нарочно, або за допомогою поштового зв’язку — вона засвідчується особистим підписом заявника;

2) за допомогою електронної пошти — на електронне зображення заяви, що надсилається, накладається кваліфікований електронний підпис заявника або удосконалений електронний підпис заявника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Заяви про скасування реєстрації приймають протягом строку, відведеного для реєстрації, та 3 календарних днів після нього.

== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-18T09:51:47Z

Inna.havryniuk: /* Процедура сертифікації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/nakaz-MON_933.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.06.2025 № 933 "Про затвердження програм незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації — учителів української мови і літератури, математики, початкових класів, навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/na-sajt-Nakaz-MON-vid-26.02.2026_355.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2026 № 355 "Про затвердження Програми незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників – учителів природничої освітньої галузі, освітньої галузі "Природознавство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.10.2025 № 1350 "Про затвердження Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-124-NTPO-NTBO-Zagalni-harakterystyky-testiv-NT_2026.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 01.12.2025 № 124 "Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 "Про затвердження Схеми нарахування балів за виконання завдань тестів для незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Взяти участь у сертифікації можуть педагогічні працівники, які на день початку реєстрації для участі в сертифікації мають відповідне педагогічне навантаження не менше ніж 0,25 тарифної ставки та стаж педагогічної роботи не менше ніж два роки.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів -1750 осіб;

учителів математики -750 осіб;

учителів української мови і літератури-750 осіб;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»)-750 осіб;

учителів іноземної мови (англійська мова)-1000 осіб.

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках.

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про "Повну загальну середню освіту".])

Реєстрація для проходження сертифікації відбувається онлайн. Зробити це можна двома способами:

1) '''Створення кабінету педагогічного працівника власноруч'''

У разі вибору такого способу вчитель має:

1) унести персональні дані, необхідні для створення кабінету педагогічного працівника;

2) у кабінеті педагогічного працівника зазначити інформацію, необхідну для організації сертифікації, та особисту професійну інформацію;

3) завантажити сканкопії / фотокопії реєстраційних документів;

4) підтвердити в кабінеті педагогічного працівника бажання взяти участь у сертифікації і надіслати внесену інформацію на обробку до регіонального центру оцінювання якості освіти (РЦОЯО).

Документи, які потрібно завантажити в кабінеті педагогічного працівника:

* документ, що посвідчує особу, на підставі якого здійснюють реєстрацію;
* документ, що підтверджує '''достовірність РНОКПП''' (картка платника податків, паспорт громадянина України, до якого внесено дані про РНОКПП, або довідка про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, до якої внесено дані про РНОКПП, або витяг з реєстру територіальної громади, до якого внесено дані про РНОКПП), або документ, що '''підтверджує відсутність РНОКПП''' (паспорт громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття РНОКПП, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, у якій наведено інформацію про відмову від прийняття РНОКПП);
* довідка із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, видана не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації.

2) '''Створення кабінету педагогічного працівника за допомогою застосунку''' «'''Дія'''»

Цей спосіб дає змогу значно спростити процес, адже персональну інформацію та частину документів не доведеться вносити вручну. Достатньо через «Дію» надіслати копію цифрового паспорта (ID-картки або закордонного), після чого:

1) унести в кабінеті педагогічного працівника інформацію про реєстраційні дані;

2) завантажити сканкопію / фотокопію довідки із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, виданої не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації; Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

За результатами обробки інформації ухвалюють рішення підтвердити реєстрацію педагогічного працівника або відмовити в реєстрації.

У разі підтвердження регіональним центром реєстрації педагогічного працівника Український центр на своєму офіційному вебсайті замість кабінету педагогічного працівника створює кабінет учасника сертифікації, доступ до якого здійснюють у порядку, визначеному Українським центром.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-18T09:46:41Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/nakaz-MON_933.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.06.2025 № 933 "Про затвердження програм незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації — учителів української мови і літератури, математики, початкових класів, навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/na-sajt-Nakaz-MON-vid-26.02.2026_355.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2026 № 355 "Про затвердження Програми незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників – учителів природничої освітньої галузі, освітньої галузі "Природознавство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1577-25#n15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.10.2025 № 1350 "Про затвердження Порядку реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-124-NTPO-NTBO-Zagalni-harakterystyky-testiv-NT_2026.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 01.12.2025 № 124 "Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 "Про затвердження Схеми нарахування балів за виконання завдань тестів для незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Взяти участь у сертифікації можуть педагогічні працівники, які на день початку реєстрації для участі в сертифікації мають відповідне педагогічне навантаження не менше ніж 0,25 тарифної ставки та стаж педагогічної роботи не менше ніж два роки.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів -1750 осіб;

учителів математики -750 осіб;

учителів української мови і літератури-750 осіб;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»)-750 осіб;

учителів іноземної мови (англійська мова)-1000 осіб.

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках.

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про "Повну загальну середню освіту".])

Реєстрація для проходження сертифікації відбувається онлайн. Зробити це можна двома способами:

1) '''Створення кабінету педагогічного працівника власноруч'''

У разі вибору такого способу вчитель має:

1) унести персональні дані, необхідні для створення кабінету педагогічного працівника;

2) у кабінеті педагогічного працівника зазначити інформацію, необхідну для організації сертифікації, та особисту професійну інформацію;

3) завантажити сканкопії / фотокопії реєстраційних документів;

4) підтвердити в кабінеті педагогічного працівника бажання взяти участь у сертифікації і надіслати внесену інформацію на обробку до регіонального центру оцінювання якості освіти (РЦОЯО).

Документи, які потрібно завантажити в кабінеті педагогічного працівника:

* документ, що посвідчує особу, на підставі якого здійснюють реєстрацію;
* документ, що підтверджує '''достовірність РНОКПП''' (картка платника податків, паспорт громадянина України, до якого внесено дані про РНОКПП, або довідка про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, до якої внесено дані про РНОКПП, або витяг з реєстру територіальної громади, до якого внесено дані про РНОКПП), або документ, що '''підтверджує відсутність РНОКПП''' (паспорт громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття РНОКПП, або довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, у якій наведено інформацію про відмову від прийняття РНОКПП);
* довідка із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, видана не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації.

2) '''Створення кабінету педагогічного працівника за допомогою застосунку''' «'''Дія'''»

Цей спосіб дає змогу значно спростити процес, адже персональну інформацію та частину документів не доведеться вносити вручну. Достатньо через «Дію» надіслати копію цифрового паспорта (ID-картки або закордонного), після чого:

1) унести в кабінеті педагогічного працівника інформацію про реєстраційні дані;

2) завантажити сканкопію / фотокопію довідки із закладу освіти, у якому працює педагогічний працівник, виданої не раніше ніж за 14 календарних днів до дня початку реєстрації; Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-18T08:24:14Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0016729-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2024 № 16 "Про затвердження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/nakaz-MON_933.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.06.2025 № 933 "Про затвердження програм незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації — учителів української мови і літератури, математики, початкових класів, навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/na-sajt-Nakaz-MON-vid-26.02.2026_355.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.02.2026 № 355 "Про затвердження Програми незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників – учителів природничої освітньої галузі, освітньої галузі "Природознавство"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-124-NTPO-NTBO-Zagalni-harakterystyky-testiv-NT_2026.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 01.12.2025 № 124 "Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 "Про затвердження Схеми нарахування балів за виконання завдань тестів для незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації. Зміст тесту визначатиметься [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2022/04/Programa-NT_2022_nakaz.pdf Програмою] незалежного тестування.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Зареєструватись на сертифікацію можуть педагогічні працівники, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів;

учителів математики;

учителів української мови і літератури;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»);

учителів іноземної мови (англійська мова);

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках; 

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про «Повну загальну середню освіту».) ]

'''Перелік необхідних документів для проходження сертифікації:'''
*оформлена реєстраційна картка-заяви;
*копія паспорта громадянина України (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові), а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу;
*копії одного з таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків, або картки фізичної особи – платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
*довідка із закладу освіти, в якому працює педагогічний працівник.
Копії документів, які подаються необхідно засвідчити. Для цього на копіях документів необхідно написати: Згідно з оригіналом (без лапок), поставити підпис, зазначити прізвище та ініціали й дату засвідчення копії.

Пакет документів необхідно надіслати рекомендованим поштовим відправленням до відповідного регіонального центру – адреси центрів можна переглянути [https://testportal.gov.ua/regions/ за посиланням]. Дата подання реєстраційних документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті. Усі документи мають бути надіслані не пізніше 09 січня 2025 року. Регіональний центр надсилатиме рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення про результати реєстрації, а зареєстрованим учасникам — логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

 Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-18T08:05:21Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0016729-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2024 № 16 "Про затвердження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” закладів загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-124-NTPO-NTBO-Zagalni-harakterystyky-testiv-NT_2026.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 01.12.2025 № 124 «Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році»]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 «Про затвердження Схеми нарахування балів за виконання завдань тестів для незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників у 2026 році»]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації. Зміст тесту визначатиметься [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2022/04/Programa-NT_2022_nakaz.pdf Програмою] незалежного тестування.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Зареєструватись на сертифікацію можуть педагогічні працівники, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів;

учителів математики;

учителів української мови і літератури;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»);

учителів іноземної мови (англійська мова);

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках; 

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про «Повну загальну середню освіту».) ]

'''Перелік необхідних документів для проходження сертифікації:'''
*оформлена реєстраційна картка-заяви;
*копія паспорта громадянина України (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові), а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу;
*копії одного з таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків, або картки фізичної особи – платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
*довідка із закладу освіти, в якому працює педагогічний працівник.
Копії документів, які подаються необхідно засвідчити. Для цього на копіях документів необхідно написати: Згідно з оригіналом (без лапок), поставити підпис, зазначити прізвище та ініціали й дату засвідчення копії.

Пакет документів необхідно надіслати рекомендованим поштовим відправленням до відповідного регіонального центру – адреси центрів можна переглянути [https://testportal.gov.ua/regions/ за посиланням]. Дата подання реєстраційних документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті. Усі документи мають бути надіслані не пізніше 09 січня 2025 року. Регіональний центр надсилатиме рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення про результати реєстрації, а зареєстрованим учасникам — логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

 Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-17T17:56:36Z

Inna.havryniuk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-ta-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2025-rotsi1743 Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.12.2024 № 1743 "Про організацію та проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0016729-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2024 № 16 "Про затвердження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” закладів загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-09.12.2024-144.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 09.12.2024 № 144 «Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2025 році»]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 «Про затвердження Схем нарахування балів за виконання завдань тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2026 році»]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації. Зміст тесту визначатиметься [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2022/04/Programa-NT_2022_nakaz.pdf Програмою] незалежного тестування.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Зареєструватись на сертифікацію можуть педагогічні працівники, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів;

учителів математики;

учителів української мови і літератури;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»);

учителів іноземної мови (англійська мова);

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках; 

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про «Повну загальну середню освіту».) ]

'''Перелік необхідних документів для проходження сертифікації:'''
*оформлена реєстраційна картка-заяви;
*копія паспорта громадянина України (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові), а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу;
*копії одного з таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків, або картки фізичної особи – платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
*довідка із закладу освіти, в якому працює педагогічний працівник.
Копії документів, які подаються необхідно засвідчити. Для цього на копіях документів необхідно написати: Згідно з оригіналом (без лапок), поставити підпис, зазначити прізвище та ініціали й дату засвідчення копії.

Пакет документів необхідно надіслати рекомендованим поштовим відправленням до відповідного регіонального центру – адреси центрів можна переглянути [https://testportal.gov.ua/regions/ за посиланням]. Дата подання реєстраційних документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті. Усі документи мають бути надіслані не пізніше 09 січня 2025 року. Регіональний центр надсилатиме рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення про результати реєстрації, а зареєстрованим учасникам — логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

 Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-17T17:55:37Z

Inna.havryniuk: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-ta-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2025-rotsi1743 Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.12.2024 № 1743 "Про організацію та проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0016729-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2024 № 16 "Про затвердження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” закладів загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-09.12.2024-144.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 09.12.2024 № 144 «Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2025 році»]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 «Про затвердження Схем нарахування балів за виконання завдань тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2026 році»]

==Загальна інформація==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 статті 51 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації. Зміст тесту визначатиметься [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2022/04/Programa-NT_2022_nakaz.pdf Програмою] незалежного тестування.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Зареєструватись на сертифікацію можуть педагогічні працівники, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєстрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2026 році''' визначений [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi][https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2026 році (відповідно до наказу МОН) :

учителів початкових класів;

учителів математики;

учителів української мови і літератури;

учителів навчальних предметів громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (всесвітньої історії, вступу до Історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів «Досліджуємо історію і суспільство», «Історія: Україна і світ», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»);

учителів іноземної мови (англійська мова);

Гранична кількість учасників сертифікації педагогічних працівників (далі - сертифікація) становить 5000 осіб

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2026 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2026 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках; 

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2024–2025 роках або не змогли 2025 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2026 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 пункт 5 статті 49 Закону України про «Повну загальну середню освіту».) ]

'''Перелік необхідних документів для проходження сертифікації:'''
*оформлена реєстраційна картка-заяви;
*копія паспорта громадянина України (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові), а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу;
*копії одного з таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків, або картки фізичної особи – платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
*довідка із закладу освіти, в якому працює педагогічний працівник.
Копії документів, які подаються необхідно засвідчити. Для цього на копіях документів необхідно написати: Згідно з оригіналом (без лапок), поставити підпис, зазначити прізвище та ініціали й дату засвідчення копії.

Пакет документів необхідно надіслати рекомендованим поштовим відправленням до відповідного регіонального центру – адреси центрів можна переглянути [https://testportal.gov.ua/regions/ за посиланням]. Дата подання реєстраційних документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті. Усі документи мають бути надіслані не пізніше 09 січня 2025 року. Регіональний центр надсилатиме рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення про результати реєстрації, а зареєстрованим учасникам — логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

 Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-17T17:29:11Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-ta-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2025-rotsi1743 Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.12.2024 № 1743 "Про організацію та проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0016729-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2024 № 16 "Про затвердження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” закладів загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/nakaz-vid-08.12.2025-126.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 08.12.2025 № 126 "Про затвердження Правил проходження незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації у 2026 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-09.12.2024-144.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 09.12.2024 № 144 «Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2025 році»]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/Nakaz-UTSOYAO-123-NTPO-NTBO-Shema-narahuvannya-baliv-NT_2026_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 01.12.2025 № 123 «Про затвердження Схем нарахування балів за виконання завдань тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2026 році»]

==Загальна інформація==
Відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації. Зміст тесту визначатиметься [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2022/04/Programa-NT_2022_nakaz.pdf Програмою] незалежного тестування.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Зареєструватись на сертифікацію можуть педагогічні працівники, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєсрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2025 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2024 № 1556 «Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025році»].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2025 році (відповідно до наказу МОН) :

- вчителі початкових класів (не більш ніж 1500 осіб),

- вчителі математики,

- вчителі української мови і літератури,

- педагоги, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (не більш ніж 1000 осіб для кожної категорії).

З 2025 року сертифікацію матиме змогу проходити ще одна категорія педагогічних працівників — учителі іноземної мови, а саме англійської. У першому тестуванні фахових знань та вмінь педагогів цієї категорії братимуть участь не більше ніж 500 учителів.

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2025 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2025 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2023–2024 роках; 

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2023–2024 роках або не змогли 2024 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2025 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 п. 5 ст. 49 Закону України про «Повну загальну середню освіту».) ]

'''Перелік необхідних документів для проходження сертифікації:'''
*оформлена реєстраційна картка-заяви;
*копія паспорта громадянина України (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові), а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу;
*копії одного з таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків, або картки фізичної особи – платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
*довідка із закладу освіти, в якому працює педагогічний працівник.
Копії документів, які подаються необхідно засвідчити. Для цього на копіях документів необхідно написати: Згідно з оригіналом (без лапок), поставити підпис, зазначити прізвище та ініціали й дату засвідчення копії.

Пакет документів необхідно надіслати рекомендованим поштовим відправленням до відповідного регіонального центру – адреси центрів можна переглянути [https://testportal.gov.ua/regions/ за посиланням]. Дата подання реєстраційних документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті. Усі документи мають бути надіслані не пізніше 09 січня 2025 року. Регіональний центр надсилатиме рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення про результати реєстрації, а зареєстрованим учасникам — логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

 Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-17T17:21:30Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2026-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2025 № 1414 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2026 році"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-ta-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2025-rotsi1743 Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.12.2024 № 1743 "Про організацію та проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0016729-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2024 № 16 "Про затвердження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” закладів загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-03.12.2024-141.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 03.12.2024 № 141 "Про затвердження Правил проходження у 2025 році незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-09.12.2024-144.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 09.12.2024 № 144 «Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2025 році»Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури й учителів математики, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2024 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-09.12.2024-143_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 09.12.2024 № 143 «Про затвердження Схем нарахування балів за виконання завдань тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2025 році»]

==Загальна інформація==
Відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації. Зміст тесту визначатиметься [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2022/04/Programa-NT_2022_nakaz.pdf Програмою] незалежного тестування.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Зареєструватись на сертифікацію можуть педагогічні працівники, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєсрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2025 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2024 № 1556 «Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025році»].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2025 році (відповідно до наказу МОН) :

- вчителі початкових класів (не більш ніж 1500 осіб),

- вчителі математики,

- вчителі української мови і літератури,

- педагоги, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (не більш ніж 1000 осіб для кожної категорії).

З 2025 року сертифікацію матиме змогу проходити ще одна категорія педагогічних працівників — учителі іноземної мови, а саме англійської. У першому тестуванні фахових знань та вмінь педагогів цієї категорії братимуть участь не більше ніж 500 учителів.

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2025 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2025 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2023–2024 роках; 

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2023–2024 роках або не змогли 2024 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2025 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 п. 5 ст. 49 Закону України про «Повну загальну середню освіту».) ]

'''Перелік необхідних документів для проходження сертифікації:'''
*оформлена реєстраційна картка-заяви;
*копія паспорта громадянина України (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові), а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу;
*копії одного з таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків, або картки фізичної особи – платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
*довідка із закладу освіти, в якому працює педагогічний працівник.
Копії документів, які подаються необхідно засвідчити. Для цього на копіях документів необхідно написати: Згідно з оригіналом (без лапок), поставити підпис, зазначити прізвище та ініціали й дату засвідчення копії.

Пакет документів необхідно надіслати рекомендованим поштовим відправленням до відповідного регіонального центру – адреси центрів можна переглянути [https://testportal.gov.ua/regions/ за посиланням]. Дата подання реєстраційних документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті. Усі документи мають бути надіслані не пізніше 09 січня 2025 року. Регіональний центр надсилатиме рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення про результати реєстрації, а зареєстрованим учасникам — логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

 Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Сертифікація педагогічних працівників

2026-05-17T17:16:43Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 113 "Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 "Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-26#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.01.2026 № 63 "Про затвердження Порядку використання приміщень закладів освіти для проведення незалежного тестування учасників сертифікації педагогічних працівників та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2019 року № 1029"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-deiaki-pytannia-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2025-rotsi Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.11.2024 № 1556 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025 році"]
* [https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-ta-provedennia-sertyfikatsii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-u-2025-rotsi1743 Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.12.2024 № 1743 "Про організацію та проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0016729-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2024 № 16 "Про затвердження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” закладів загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0294729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2022 № 294 "Про затвердження програми незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-03.12.2024-141.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 03.12.2024 № 141 "Про затвердження Правил проходження у 2025 році незалежного тестування фахових знань та вмінь учасників сертифікації"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-09.12.2024-144.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від від 09.12.2024 № 144 «Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2025 році»Про затвердження Загальних характеристик тестів незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури й учителів математики, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2024 році"]
* [https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/nakaz-vid-09.12.2024-143_na-sajt.pdf Наказ Українського центру оцінювання якості освіти від 09.12.2024 № 143 «Про затвердження Схем нарахування балів за виконання завдань тестів незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів, учителів української мови та літератури, учителів математики та учителів навчальних предметів (інтегрованих курсів “Суспільствознавство”, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2025 році»]

==Загальна інформація==
Відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n723 Закону України "Про освіту"] '''сертифікація педагогічних працівників''' – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#n16 Положення про сертифікацію педагогічних працівників] розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

'''Метою сертифікації''' є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Порядок проведення сертифікації педагогічних працівників установлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text Положення про сертифікацію педагогічних працівників]. Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі.
Незалежне тестування передбачає оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації. Зміст тесту визначатиметься [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2022/04/Programa-NT_2022_nakaz.pdf Програмою] незалежного тестування.
==Етапи cертифікації==
'''Сертифікація передбачає три етапи''':

1. незалежне тестування учасників сертифікації;

2. самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3. вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.
==Процедура сертифікації==
Зареєструватись на сертифікацію можуть педагогічні працівники, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

Правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися один раз на три роки.

'''Графік реєсрації педагогічних працівників, які бажають пройти сертифікацію у 2025 році''' визначений [https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/676/017/8ec/6760178ec92d2882324453.pdf Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2024 № 1556 «Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2025році»].

Категорії педагогічних працівників які можуть пройти сертифікацію у 2025 році (відповідно до наказу МОН) :

- вчителі початкових класів (не більш ніж 1500 осіб),

- вчителі математики,

- вчителі української мови і літератури,

- педагоги, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси) громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі «Суспільствознавство» (не більш ніж 1000 осіб для кожної категорії).

З 2025 року сертифікацію матиме змогу проходити ще одна категорія педагогічних працівників — учителі іноземної мови, а саме англійської. У першому тестуванні фахових знань та вмінь педагогів цієї категорії братимуть участь не більше ніж 500 учителів.

Варто зазначити, що кількість сформованих реєстраційних карток-заяв не може перевищувати визначеної МОН граничної кількості педагогічних працівників, які мають право у 2025 році пройти сертифікацію. Тож реєстрацію вчителів певної категорії для участі в сертифікації-2025 буде припинено достроково в разі формування максимальної кількості реєстраційних карток-заяв для неї.

Педагоги, охочі зареєструватися для участі в сертифікації, мають заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням спеціального сервісу, розміщеного на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) [https://testportal.gov.ua/sertifikaciya-pedagogichnix-pracivnikiv-testuvannya/ в рубриці «Сертифікація педагогічних працівників»], і надіслати комплект реєстраційних документів на адресу, зазначену в реєстраційному повідомленні.

'''Не зможуть узяти участь:'''

• учителі, які працюють у закладах освіти за відповідним профілем за сумісництвом чи суміщенням;

• керівники та їхні заступники, які мають педагогічне навантаження з відповідних предметів;

• педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2023–2024 роках; 

Педагогічні працівники, які мають документ про успішне проходження сертифікації у 2023–2024 роках або не змогли 2024 року успішно пройти хоча б один з етапів сертифікації (набрали менше ніж 60 % максимальної кількості тестових балів за підсумками незалежного тестування, або не подали результатів самооцінювання власної педагогічної майстерності чи подали їх із порушенням строку чи форми, або набрали меншу кількість балів за мінімально достатню для отримання сертифіката за результатами експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації), не мають права брати участі в сертифікації 2025 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n818 п. 5 ст. 49 Закону України про «Повну загальну середню освіту».) ]

'''Перелік необхідних документів для проходження сертифікації:'''
*оформлена реєстраційна картка-заяви;
*копія паспорта громадянина України (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові), а в разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу;
*копії одного з таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків, або картки фізичної особи – платника податків, або сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
*довідка із закладу освіти, в якому працює педагогічний працівник.
Копії документів, які подаються необхідно засвідчити. Для цього на копіях документів необхідно написати: Згідно з оригіналом (без лапок), поставити підпис, зазначити прізвище та ініціали й дату засвідчення копії.

Пакет документів необхідно надіслати рекомендованим поштовим відправленням до відповідного регіонального центру – адреси центрів можна переглянути [https://testportal.gov.ua/regions/ за посиланням]. Дата подання реєстраційних документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на поштовому конверті. Усі документи мають бути надіслані не пізніше 09 січня 2025 року. Регіональний центр надсилатиме рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в реєстраційній картці-заяві адресу повідомлення про результати реєстрації, а зареєстрованим учасникам — логін та пін-код доступу до кабінету учасника сертифікації на сайті УЦОЯО.

 Результати сертифікації педагогічних працівників визначає створена при Міністерстві освіти і науки України комісія. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості.

'''Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії. Також вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.'''

==Визначення результатів сертифікації ==

Результати незалежного тестування визначають на підставі набраної учасником сертифікації кількості балів за виконання тестових завдань. Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти.

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії, його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації.

Результати незалежного тестування оприлюднюються у кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів з дня його проведення.

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів. Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката. 

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60% максимальної кількості тестових балів, не братимуть участі в наступному етапі. 

Інформацію про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщують у кабінеті учасника сертифікації одночасно з результатами незалежного тестування. 

У разі виникнення сумніву щодо правильності встановленого результату незалежного тестування, незгоди з рішенням щодо анулювання результату, учасник сертифікації може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів незалежного тестування подати до апеляційної комісії [https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2020/01/zayava_na-rezultaty_sertyfikatsiya_2020.pdf апеляційну заяву] щодо результатів незалежного тестування.
Розгляд такої заяви здійснюється протягом семи календарних днів з дня її отримання.

==Підстави відмови у реєстрації==
'''Регіональний центр може відмовити заявникові в реєстрації для участі в сертифікації через:'''
#ненадання документа, що підтверджує достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;
#надання недостовірної інформації;
#неналежного оформлення документів, необхідних для реєстрації;
#подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;
#надання/надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;
#наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років.

Педагогічний працівник може за власним бажанням відмовитися від участі у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити самостійно до відповідного регіонального центру письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особу. Відповідна заява має надійти до регіонального центру не пізніше ніж за два тижні до початку незалежного тестування.
== Корисні посилання ==
* [https://testportal.gov.ua/zagagalna-informatsiya-pedahog/ Український центр оцінювання якості освіти]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Атестація]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-14T10:00:57Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n27 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При митному оформленні таких товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації.

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання транспортного засобу;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»] ).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його в митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок внесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації» на [https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»], її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу, з ставками якого можна ознайомитись за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81:~:text=8)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%207%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%201%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%206%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%202%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3A п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-14T09:14:22Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n27 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При митному оформленні таких товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом до митного органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-14T08:50:53Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n27 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При цьому подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого транспортні засоби будуть пред’явлені для митного оформлення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-13T13:45:18Z

Inna.havryniuk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.07.2012%7D-,%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BC%3A,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є '''сертифікат''' або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню).

Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При цьому подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого транспортні засоби будуть пред’явлені для митного оформлення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

2026-04-09T06:03:45Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/451-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12 Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 '''«'''Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]
==Загальні положення==
'''Митне оформлення (розмитнення)''' - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]). '''Транспортні засоби''' - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 58 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Транспортні засоби''' - товари, що класифікуються згідно з групами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 Митного тарифу України]

'''Декларант''' - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митна декларація''' - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

'''Митні платежі:'''

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n316 п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України]).

==Обмеження щодо імпорту транспортних засобів==
Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених '''транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД''' (легкових автомобілів) '''таких, що були в користуванні''', здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня '''«ЄВРО-2»''' згідно з технічними регламентами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15 Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"] ).

Митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам:

• не нижче рівня '''«ЄВРО-5»''' - '''з 1 січня 2016 року''', за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;

• не нижче рівня '''«ЄВРО-6»''':

- '''з 1 січня 2025 року''' - для нових транспортних засобів за кодами товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно;

- '''з 1 січня 2027 року''' - для транспортних засобів за кодами товарних підпозицій 8701 21-8701 29 (крім товарної підпозиції 8701 24) та кодами товарних позицій 8702, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, крім транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2026 року включно([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ч. 2 ст. 2 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є '''сертифікат''' або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню).

Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2739-15#n10 ст. 3 Закону України"Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів"]).

==Куди звернутися==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч. 7 ст. 365 Митного кодексу України], митне оформлення транспортних засобів здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред’явленням їх цьому органу. Інформацію про адреси місць оформлення, а також реквізити можна знайти на [https://customs.gov.ua/ сайті Державної митної служби України]. 
При цьому подання попередньої митної декларації, доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов’язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається. 
Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n273 постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій»].

'''Наразі у громадян є можливість подати декларацію:'''

• або самостійно на веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/ccdeblstart . Для входу в особистий кабінет необхідна наявність КЕП (кваліфікованого електронного підпису);

• або скористатись послугами '''митного брокера''' - підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3472 ст. 416 Митного кодексу України]). Реєстр митних брокерів є в загальному доступі на сайті [https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri Державної митної служби України].

==Ввезення транспортного засобу на митну територію України ==

=== Попередня митна декларація та загальна декларація прибуття ===
Умовою пропуску на митну територію України транспортних засобів, які належать громадянам України та зняті з реєстрації в іноземних країнах, є подання:

• '''попередньої митної декларації''' (ЕЕ) в митницю, в якій буде здійснюватися його митне оформлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]);

• '''загальної декларації прибуття''' до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, де такі транспортні засоби вперше перетнуть митний кордон України '''не менш як за 1 годину до прибуття''' транспортного засобу пункт пропуску на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n5612 ст. 194-1-ст.194-2 Митного кодексу України]).

Попередня митна декларація подається до ввезення в Україну транспортних засобів або після їх ввезення, якщо ці транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого транспортні засоби будуть пред’явлені для митного оформлення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України]).

Перед (або одночасно з) поданням попередньої митної декларації необхідно внести на рахунок відповідної митниці грошову заставу в сумі митних платежів, які будуть підлягати сплаті при розміщенні транспортних засобів в режим імпорту.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n7201 ст. 309 Митного кодексу України], грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів.

Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Список депозитних рахунків митниць для фізичних осіб можна подивитися на [https://cabinet.customs.gov.ua/payacc веб-порталі Держмитслужби «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»].

Ввезення транспортних засобів за попередньою митною декларацією дозволяється '''протягом 30 днів''' з дати її оформлення митним органом.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 ст. 259 Митного кодексу України] попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. сантиметрів). Перелік інших відомостей, що підлягають внесенню до митної декларації передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2099 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України].
|}

=== Перетин державного кордону України ===
Товари, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, '''повинні бути зняті з обліку''' в цих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 6 ст. 377 Митного кодексу України]).

Власник транспортного засобу або уповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного контролю й '''подає оригінали та ксерокопії таких документів''':

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість транспортного засобу;

• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);

• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;

• сервісну книжку;

• експертний висновок;

• фотографії;

• технічну документацію.

По завершенню митного контролю, '''посадова особа митниці повертає власнику транспортного засобу документи та видає контрольний талон''', який має містити відомості про:

• митницю відправлення;

• митницю призначення;

• дату та час перетину кордону;

• реєстраційний номер транспортного засобу або номери вагонів, яким (якими) здійснюється перевезення товарів під митним контролем;

• реєстраційний номер електронної копії попередньої декларації;

• місце розвантаження товарів згідно з відомостями, зазначеними у графі 30 електронної копії попередньої декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2120-12#n73 розділ ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень»]).

Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, '''забороняється''' відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення їх державної реєстрації.

З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.

==Декларування та митне оформлення (розмитнення) транспортного засобу ==
Після ввезення транспортного засобу на митну територію України '''громадянин у строк, що не перевищує 10 діб''' (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) '''повинен доставити його митницю призначення''', яка зазначена у графі 30 попередньої декларації, та '''подати додаткову митну декларацію''' (ДЕ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України]).

Перед заповненням митної декларації доцільно ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Порядком заповнення митних декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651], який визначає правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього, порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів митних декларацій.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Під час подання додаткової митної декларації громадянин повинен додати '''документ про підтвердження відповідності, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб'''.
|}
Декларації обробляються працівниками митниці '''в порядку загальної черги'''. Якщо декларацію не встигнуть обробити протягом поточної доби, то може змінитися курс валюти, і вона не буде прийнята. Тому в разі, якщо вона не з’явиться до кінця доби в розділі «Мої декларації», її необхідно буде переподати наступного дня.

Після здійснення митного оформлення власник транспортного засобу може звертатися до сервісного центру МВС для постановки його на облік.

==Вартість митного оформлення транспортного засобу==
Товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з '''оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України''', '''акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3271 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|Розрахунок митних платежів, що сплачуються при митному оформленні транспортних засобів громадянами можна здійснити в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за посиланням: '''https://cabinet.customs.gov.ua/autocalc'''
|}

===Ввізне мито===
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2277 ч. 1 ст. 272 Митного кодексу України]).

Ставки ввізного мита для транспортних засобів встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Законом України "Про митний Тариф України"] та залежать від конкретного виду транспортного засобу.

Точний розмір ввізного мита можна визначити за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B1-20#n1000 посиланням].

=== Акцизний податок===
Перелік підакцизних товарів та ставки податку визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ст. 215 Податкового кодексу України].

Зокрема ставка акцизного податку (Ставка) для відповідного легкового транспортного засобу визначається за формулою:

'''Ставка = Ставкабазова х Кдвигун х Квік'''

де '''Ставкабазова''' - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу та залежить від типу двигуна:

''для бензинових двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро;

''для дизельних (напівдизельних) двигунів:''

• з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75 євро;

• з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро;

'''Кдвигун''' - коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

'''Квік''' - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

''Як приклад, автомобіль з бензиновим двигуном об’ємом 2010 см3, рік випуску – 2019 рік.''

''Ставка = Ставка базова (50 євро) * К двигун (2,01) * К вік (5 років);''

''50 * 2.01 * 5 = 502 євро.''

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, '''оснащених виключно електричними двигунами''' (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.

Ставка податку для '''транспортних засобів''', зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що '''приводяться в рух тільки електричним двигуном''', одним або кількома), 8703 80 10 90, 8703 80 90 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.

=== Податок на додану вартість ===
Ставка ПДВ становить 20 % від договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! Тимчасово, до 1 січня 2026 року:'''

* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);
* звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241001#n8035 п.п. 64, 64-1 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України]).
|}

===Збір до пенсійного фонду===
Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону '''є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n28 п. 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

Для визначених платників збору, об’єктом оподаткування є - вартість легкового автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n56 п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]).

'''Розмір збору дорівнює''':

• '''3 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''4 відсотки''' - якщо вартість транспортного засобу перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

• '''5 відсотків''' - вартість транспортного засобу перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 п. 8 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування")].
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-17T07:43:49Z

Inna.havryniuk: /* Діти, які можуть бути усиновлені */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
До висновку додається нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням зобов’язання організації та усиновлювачів щодо своєчасного надання консульській установі чи дипломатичному представництву України звітів, інформації про будь-які надзвичайні випадки, зокрема зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав і законних інтересів дитини, суттєве погіршення її стану здоров’я, нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* нотаріально засвідчений документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. нотаріально засвідчене зобов’язання заявника (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України щодо забезпечення:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. документ про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видану компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріально письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у трьох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності нотаріально засвідчену письмову згоду заявника на обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформацію консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів і наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Державна служба України у справах дітей);
* дитина досягла віку п'яти років([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 стаття 283 Сімейного кодексу України]).
Усиновлення може бути здійснено до закінчення зазначеного строку, а також до досягнення дитиною п'яти років, якщо:
* усиновлювач є родичем дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення усіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, не менш як один рік;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 стаття 283 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку.
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державної служби у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=35%2D1.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%2093%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 351 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=33.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}

== Підстави для відмови у взяті на облік кандидатів в усиновлювачі: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=3)%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D1%83%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%85). підпунктом 3 пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав і законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234:~:text=38.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C пункт 38 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:48:04Z

Inna.havryniuk: /* Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
До висновку додається нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням зобов’язання організації та усиновлювачів щодо своєчасного надання консульській установі чи дипломатичному представництву України звітів, інформації про будь-які надзвичайні випадки, зокрема зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав і законних інтересів дитини, суттєве погіршення її стану здоров’я, нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* нотаріально засвідчений документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. нотаріально засвідчене зобов’язання заявника (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України щодо забезпечення:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. документ про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видану компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріально письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у трьох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності нотаріально засвідчену письмову згоду заявника на обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформацію консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів і наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 90].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 90].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:42:42Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
До висновку додається нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням зобов’язання організації та усиновлювачів щодо своєчасного надання консульській установі чи дипломатичному представництву України звітів, інформації про будь-які надзвичайні випадки, зокрема зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав і законних інтересів дитини, суттєве погіршення її стану здоров’я, нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.

'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* нотаріально засвідчений документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. нотаріально засвідчене зобов’язання заявника (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України щодо забезпечення:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. документ про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видану компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріально письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у трьох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності нотаріально засвідчену письмову згоду заявника на обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформацію консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів і наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:22:12Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, опис кімнати, визначеної для проживання дитини, кількість осіб, які також проживатимуть у такій кімнаті, їх стать і вік, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення в Україні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стану здоров’я, розвитку, виховання, умов проживання, перебування в сім’ї під соціальним супроводженням після усиновлення дитини. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров’я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.

Висновок не повинен містити рекомендації щодо усиновлення конкретних дітей та зазначення відомостей про них, за винятком усиновлення родичами дитини, усиновлення братів/сестер раніше усиновленої дитини.

Висновок повинен містити рекомендації щодо заходів з адаптації усиновленої дитини до умов проживання у новому середовищі (мовна адаптація, наявність спеціальних знань, навичок і умов для навчання, розвитку та соціалізації дитини). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n234 пункт 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] ).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням інформації щодо забезпечення організацією та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. довідку про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріальну письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T10:07:02Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров'я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров'я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 33 Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням інформації щодо забезпечення організацією та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. довідку про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріальну письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2026-03-16T09:51:23Z

Inna.havryniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1048-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1048 "Деякі питання Державної служби у справах дітей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1406-11#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 листопада 2011 року № 445 "Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода Національної соціальної сервісної служби. Саме вона курує питання міждержавного усиновлення.

Зараз Нацсоцслужба '''не розглядає''' справи та '''не видає''' згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

''За інформацією Міністерства соціальної політики України:'' https://www.kmu.gov.ua/news/mizhderzhavne-usinovlennya-v-umovah-voyennogo-stanu-rozyasnennya-minsocpolitiki
|}
== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та ''усиновлення'' є Державна служба України у справах дітей.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905] громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають Державній службі у справах дітей такі '''документи''':

1. нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

2. копію паспорта громадянина України, іноземця або іншого документа, що посвідчує особу (у чотирьох примірниках);

3. в'''исновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров'я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров'я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 33 Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання заявників недієздатними]], [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення їх батьківських прав]], [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення або визнання його недійсним,]] відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
'''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''

* засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави;
* копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави, із зазначенням інформації щодо забезпечення організацією та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]] або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Державній службі у справах дітей та консульській установі чи дипломатичному представництву України:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть.
6. засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідку з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчену нотаріальну копію документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров’я кожного заявника.

10. довідку про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11. засвідчену нотаріальну копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчену нотаріальну письмову згоду заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною 18 років;

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;

14. інформацію компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку] подаються кожним з подружжя.
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у пункту 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку].
* Справа приймається Державною службою у справах дітей, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку].
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики);
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1446 Сімейного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянами України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Державна служба у справах дітей надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини.

2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Державна служба у справах дітей, Національна поліція перевіряє заявників:
* щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають (пункт 351 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Державну службу у справах дітей.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Державну службу у справах дітей про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Державна служба у справах дітей '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 Порядку], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n631 додатком 6 Порядку], та Єдиного банку даних. Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Державна служба у справах дітей повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Державна служба у справах дітей має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні: ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 Порядку];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання (пункт 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top Порядку]).
Повідомлення про відмову з обґрунтуванням причин надсилається заявникам на адресу електронної пошти протягом десяти робочих днів.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Укладення мирової угоди у справах про банкрутство

2026-02-10T05:47:37Z

Inna.havryniuk:

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#FF4500;" |У зв'язку з набранням чинності 21 квітня 2019 року Кодексу України з процедур банкрутства із переліку судових процедур виключено процедуру мирової угоди, її елементи вважатимуться складовими плану санації.
|}

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1193600-04 Рекомендації Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 червня 2004 року № 04-5/1193]

== Загальна інформація про особливості мирової угоди у справі про банкрутство ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n3004 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України] мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Мирова угода разом із санацією є способами уникнути ліквідації боржника. В деяких випадках її застосування дозволяє значно скоротити строк процедури банкрутства, а кредиторам – раніше отримати кошти (іноді отримати більше коштів, ніж у результаті ліквідації).

Водночас досягнення мирової угоди дозволяє врахувати інтереси не лише кредиторів, але й боржника, оскільки надає можливість зберегти підприємство та робочі місця. '''Особливістю мирової угоди є те, що''' вона може бути укладена на будь-якій стадії процедури банкрутства, але не раніше ніж затвердження реєстру кредиторів. Таке обмеження необхідне, оскільки в мировій угоді мають бути враховані інтереси всіх кредиторів, порушення інтересів окремого кредитора не допускається.

Виходячи із положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3028 ст. 604 Цивільного кодексу України] можна зробити висновок про те, що законодавець поряд із визнанням її окремою процедурою в ході провадження у справі про банкрутство розглядає мирову угоду як новацію зобов'язання боржника перед кредиторами.

Відповідно до п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1241 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства] Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України.

== Затвердження мирової угоди господарським судом ==

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити:
* правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо;
* повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів;
* дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди;
* чи не суперечать умови мирової угоди законодавству;
* чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.
Господарський суд, отримавши заяву про затвердження мирової угоди з доданими документами, зобов'язаний призначити засідання для розгляду мирової угоди, про що повідомити сторони та усіх учасників провадження у справі про банкрутство, які подали суду чи комітету кредиторів заперечення проти укладення мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 12.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1193600-04 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, у якій має надати оцінку правомірності рішення комітету кредиторів про укладення мирової угоди, розглянути усі заперечення проти укладення мирової угоди, заявлені кредиторами та учасниками провадження у справі про банкрутство, а також зазначити про припинення провадження у справі про банкрутство та про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Як зазначено у ч. 5 ст. 192 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4452 Господарського процесуального кодексу], суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
# умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;
# одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

== Виконання мирової угоди ==

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

== Див. також ==
* [[Процедура відновлення платоспроможності боржника у випадку банкрутства (санація)]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T11:55:14Z

Inna.havryniuk: /* Податок на додану вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6823 статтею 281 Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти, що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори, утримуючі системи тощо), що класифікуються у товарній підкатегорії 6507 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; бронежилети (у тому числі плитоноски), що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів (пункт 32 підрозділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 2 розділу XX Податкового кодексу України]).

== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до пункту 16-1 цього підрозділу (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України]). Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

 Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.

== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n554 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T07:50:57Z

Inna.havryniuk: /* Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6823 статтею 281 Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти, що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори, утримуючі системи тощо), що класифікуються у товарній підкатегорії 6507 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; бронежилети (у тому числі плитоноски), що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів (пункт 32 підрозділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 2 розділу XX Податкового кодексу України]).

== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T07:11:10Z

Inna.havryniuk: /* Земельний податок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6823 статтею 281 Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T06:25:11Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13'''-1''' статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України]). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-14T06:07:35Z

Inna.havryniuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-12T14:49:38Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n170 статті 7 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податкового кодексу України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 статтею 163 Податкового кодексу України]. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n965 статті 30 Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:30:27Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195:~:text=18)-,%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%3B,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%2018%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України], де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пункт 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України]) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 стаття 165 Податковий кодекс України]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 статтею 169 Податкового кодексу України] встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділу IV Податкового кодексу України] не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України] передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 розділом IV Податкового кодексу України] не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт"и" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:15:39Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів). Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3850 статті 167 Податкового кодексу України] ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України]). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:10:58Z

Inna.havryniuk: /* Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з підпункту 164.2.8 пункту 164.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 статті 164 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої статті 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-09T09:04:20Z

Inna.havryniuk: /* Благодійна допомога */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до підпункту"а" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до підпункту "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 статті 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:45:32Z

Inna.havryniuk: /* Щорічна разова грошова допомога */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:43:53Z

Inna.havryniuk: /* Пільги зі сплати судового збору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту "з" пункту 165.1.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:34:09Z

Inna.havryniuk: /* Пільги зі сплати судового збору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін "пасивні доходи" означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. "и" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2026-01-08T09:31:47Z

Inna.havryniuk: /* Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
![https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Відповідно до пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положеннь" Податкового кодексу України]:
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники бойових дій отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

* учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3699 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T08:01:37Z

Inna.havryniuk: /* Примусове виконання рішення про відібрання дитини */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому, якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і піклування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n2679:~:text=4.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B8%3A пункт 4 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T07:54:03Z

Inna.havryniuk: /* Відібрання дитини від другого з батьків: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому, якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і піклування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закон України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (пункт 4 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T07:50:55Z

Inna.havryniuk: /* Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому, якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і піклування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закон України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закон України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (пункт 4 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

2025-12-05T07:45:00Z

Inna.havryniuk: /* Рішення про відібрання дитини */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]
== Рішення про відібрання дитини ==
Дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n305 стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 стаття 170 Сімейного кодексу України]).
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 частина друга статті 170 Сімейного кодексу України]).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і пікування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].

'''Кому передається дитина'''

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування.

Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав.

Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n32 статтею 4 Сімейного кодексу України.]
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===
якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n778 частина перша статті 162 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], на підставі виконавчих листів, що видаються судами.

'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 стаття 5 Закон України "Про виконавче провадження").]

Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 стаття 64 Закон України "Про виконавче провадження"]).

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (пункт 4 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]).

Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції.

'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").]

Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.

Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9172 стаття 438 Цивільного процесуального кодексу України]).

Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95475922 рішення Житомирського апеляційного суду України від 09 березня 2021 року у справі №279/6386/20]

* [https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини без позбавлення батьківських прав за 2018]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T07:48:02Z

Inna.havryniuk: /* Хто може бути розробником документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України "Про землеустрій"] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій"]. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 стаття 26 Закону України "Про землеустрій"]).

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
Виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%3B абзац другий пункту 1.2 розділу I Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України "Про землеустрій"] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частини восьмої статті 68 Закону України "Про землеустрій"] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій"] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ "Онлайн сервіси", підрозділ "Набори відкритих даних" та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій"], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#n31 пункті 3.2 III Розділу Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою] визначено, що документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України "Про землеустрій"] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.

В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.

== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації.
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статтею 28 Закону України "Про землеустрій"].
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються. У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, та крім випадків, якщо зазначені проекти землеустрою розроблені у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками. Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - з власниками таких земельних ділянок (якщо технічна документація розроблена на замовлення землекористувача), землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення власника);

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - із землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою).

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

- щодо меліоративних мереж та складових частин меліоративних мереж - замовником відповідної технічної документації.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які примусово відчужуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#n132 статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"], не підлягає погодженню і затверджується Закарпатською обласною державною адміністрацією.

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

У разі якщо протягом десяти робочих днів з дня одержання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в результаті проведення державної інвентаризації земель землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою і належить до підприємств, установ та організацій, що перебувають у державній власності, не надав свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на визначені цією статтею підстави відмови, така технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель вважається погодженою ним.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"].

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи.

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення дії) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Розроблення документації землеустрою

2025-11-11T07:44:10Z

Inna.havryniuk: /* Хто може бути розробником документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)]
== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.
== Види документації із землеустрою ==
Перелік основних видів документації із землеустрою визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статтею 25 Закону України "Про землеустрій"] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
# технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій"]. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою;

- в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 стаття 26 Закону України "Про землеустрій"]).

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==
Виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%3B абзац другий пункту 1.2 розділу I Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня .2013 р. № 255 (зі змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 статті 66 Закону України "Про землеустрій"] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частини восьмої статті 68 Закону України "Про землеустрій"] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій"] необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Онлайн сервіси », підрозділ «Набори відкритих даних» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%94,%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E. частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій"], та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

 
Виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен, крім іншого, дотримуватися таких технологічних вимог:
* передавати матеріали виконаних робіт в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису до Державного фонду документації із землеустрою '''у місячний строк''' після їх затвердження;
* подавати документацію із землеустрою до Держгеокадастру, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації із землеустрою, якщо інше не встановлено договором. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#n31 пункті 3.2 III Розділу Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою] визначено, що документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
* '''у паперовій формі''' - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* '''в електронній формі''' - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n190 Статтею 22 Закону України "Про землеустрій"] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.

В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.

== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==
=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації.
=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов’язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:
# підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);
# основні відомості про об’єкт (об’єкти) землеустрою;
# використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;
# використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;
# використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
# використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;
# використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;
# використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;
# опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);
# опис та обґрунтування проектного рішення;
# інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);
# інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;
# виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;
# умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);
# інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;
# інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок;
# заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статтею 28 Закону України "Про землеустрій"].
До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об’єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку:

1) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою. Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення);

2) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються. У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку;

3) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, та крім випадків, якщо зазначені проекти землеустрою розроблені у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження;

4) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються органами виконавчої влади, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників таких підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством) і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

5) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою та затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом;

6) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України];

7) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

8) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками;

9) у разі наявності територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками. Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

1) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту;

2) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

3) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - з власниками таких земельних ділянок (якщо технічна документація розроблена на замовлення землекористувача), землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення власника);

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - із землекористувачами (якщо технічна документація розроблена на замовлення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою).

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується:

- щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельних ділянок;

- щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою;

- щодо меліоративних мереж та складових частин меліоративних мереж - замовником відповідної технічної документації.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які примусово відчужуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#n132 статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"], не підлягає погодженню і затверджується Закарпатською обласною державною адміністрацією.

4) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, крім технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки місцевого значення, її зони охорони, меж історико-культурного заповідника місцевого значення, що затверджується органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини не пізніше 30 календарних днів до її затвердження публікується на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати її затвердження;

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки;

6) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів погоджується користувачами земельних ділянок державної, комунальної власності, крім випадків, визначених законом, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

У разі якщо протягом десяти робочих днів з дня одержання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в результаті проведення державної інвентаризації земель землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою і належить до підприємств, установ та організацій, що перебувають у державній власності, не надав свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов’язковим посиланням на визначені цією статтею підстави відмови, така технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель вважається погодженою ним.

<nowiki/>''<nowiki/>''
== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою та третіх осіб ==
Відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"].

Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

- 0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

- 0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи.

== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення дії) з таких підстав:

- встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:

- невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;

- зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]