WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

2026-03-17T22:07:52Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
=== Законодавство України ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649 " Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1212-16/conv?lang=en Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 серпня 2016 року № 772 "Про затвердження Інструкції про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту"]
=== Норми міжнародного права ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/print Європейська конвенція з прав людини]
* [https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 Керівництво з критеріїв та процедур визначення статусу біженця УВКБ ООН]
=== Практика Європейського суду з прав людини ===
* [https://www.refworld.org.ru/docid/535f6da94.html Суфі та Елмі проти Сполученого Королівства]
* [https://www.refworld.org.ru/pdfid/529348df4.pdf Сааді проти Італії]
* [https://www.refworld.org/cases,ECHR,5898aa734.html Кебе та Інші проти України]
* [https://www.refworld.org/cases,ECHR,4f2932442.html І.М. проти Франції]
* [http://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/imbroshhia-protiv-shvejcarii-postanovlenie-evropejskogo-suda/ Імбріощія проти Швейцарії]
* [https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-148095 Арас проти Туреччини]
* [http://hudoc.echr.coe.int/webservices/content/pdf/001-58154?TID=thkbhnilzk Дауд проти Португалії]
* [https://precedent.in.ua/2016/04/08/chahal-protyv-soedynennogo-korolevst/ Чахал проти Сполученого Королівства]
* [https://www.refworld.org.ru/type,CASELAW,,,57ebc9c44,0.html Ф.Г. проти Швеції]
== Загальні положення щодо оскарження рішень Державної міграційної служби щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ==
''Біженцем є особа,'' яка не громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n11 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"])

Особа, яка потребує додаткового захисту – це особа, яка не підпадає під ознаки біженця, однак потребує захисту, оскільки змушена прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок таких побоювань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n24 п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту]").

Для всіх рішень Державної міграційної служби щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, передбачається дві процедури оскарження: '''адміністративна та судова.'''

'''''Адміністративна процедура.''''' Рішення територіальних підрозділів Державної міграційної служби України( далі ДМС Украни) щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, протягом п’яти днів з дня отримання повідомлення про рішення, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку до Державної міграційної служби України. В такому випадку, територіальний орган ДМС реєструє скаргу та продовжує строк дії довідки про звернення на захистом в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n199 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового, або тимчасового захисту»]). Довідка видається строком на три місяці з подальшим тримісячним продовженням строку її дії на весь час розгляду скарги. Підставою для продовження строку дії довідки є копія скарги на рішення територіального органу ДМС з підтверджуючими документами її відправлення (п. 2.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів,необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту] ).(далі Правил розгляду заяв та оформлення документів).

'''''Судова процедура''.''' Рішення територіальних підрозділів Державної міграційної служби України щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, незалежно від адміністративного оскарження, можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

В разі оскарження рішення в судовому порядку, територіальний орган ДМС продовжує строк дії довідки за захистом в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n205 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»]).

До територіального органу ДМС слід подати копію позовною заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, чи належним чином оформленої судової повістки. Продовження довідки на кожний наступний тримісячний термін здійснюється після отримання територіальним органом ДМС інформації про стан розгляду справи в суді від юридичної служби територіального органу ДМС (п. 2.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).

Якщо не було досягнуто успіху в адміністратвиному порядку оскарження, подальшому судовому оскарженню підлягає остаточне рішення, що було прийняте за адміністративною скаргою. Термін оскарження починається в день отримання остаточного рішення чи повідомлення про таке рішення.
== Рішення, які можуть оскаржуватися ==
''В рамках процедури розгляду заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, територіальний орган Державної міграційної служби послідовно приймає три рішення:''
* Про прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту чи про відмову в такому прийнятті;
* Про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту або про відмову в оформленні таких документів;
* Про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ці три типи рішень стосуються різних питань, приймаються на різних етапах розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту. Вони приймаються за різною процедурою та потребують дій з боку різних посадових осіб територіального органу Державної міграційної служби України. Для кожного з цих рішень існують особливості оскарження. Правильне визначення типу рішення, що оскаржується, має вирішальне значення для успіху оскарження.

При підготовці оскарження слід точно визначити яке саме рішення буде оскаржуватись.

В практиці відомі випадки, коли суди при розгляді позовів щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, фактично розглядають питання про те, чи є особа біженцем. При такому помилковому розгляді, суди фактично перевіряють не те, чи дотримана '''процедура''' прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а дають відповідь на питання '''матеріального''' права про те, чи потрапляє особа під визначення біженця. Однак, відмова в оформленні документів можлива лише з конкретно встановлених '''процедурних''' підстав, зокрема якщо особа '''очевидно''' не є біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Якщо неможна стверджувати, що особа '''очевидно''' не є біженцем, та відсутнє зловживання правом на звернення (див. нижче) звернення особи за захистом має бути розглянуте '''по суті.''' На це неодноразово вказував Верховний Суд України. Наприклад, в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99521638 постанові від 10 вересня 2021 р. у справі № 120/192/20-а], Верховний Суд вказав: "рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту прийнято відповідачем в порушення ст. 8-10 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та встановленої процедури, так як УДМС України у Вінницькій області, фактично здійснило передчасний розгляд заяви по суті на стадії її попереднього розгляду та передчасно прийняло рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту".
=== Оскарження рішень про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n73 ч. 6 ст. 5 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], Державна міграційна служба України може прийняти рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в разі, якщо:
* заявник видає себе за іншу особу
* заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо раніше рішенням державної міграційної служби було встановлено відсутність умов, за яких заявник може вважатися біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо такі умови не змінилися.
Про відмову в прийнятті заяви територіальний орган ДМС ухвалює рішення, яке оформлюється наказом. Уповноважена особа територіального органу ДМС:
* видає заявнику письмове повідомлення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням підстав для відмови;
* під підпис ознайомлює заявника з порядком оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* вносить відповідні відомості до журналу реєстрації осіб (п. 2.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).
Підставами для оскарження рішень про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є:
* Неправильність висновку <ins>територіального </ins>органу Державної міграційної служби про те, що заявник видає себе за іншу особу.
* Неправильність висновку про те, що раніше щодо заявника було встановлено відсутність умов, за яких він може вважатися біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
* Неврахування того, що умови, за яких заявник може вважатися біженцем, змінилися для конкретного заявника.
Слід враховувати, що на даному етапі відбувається виключно оскарження процедурного рішення. Слід демонструвати відсутність формальних підстав для відмови в прийнятті заяви, або неправильність їх застосування. Звернення до фактичних матеріальних підстав відмови можливе у випадках, коли необхідно продемонструвати неправильність застосування формальних підстав. На приклад, звернення до інформації про країну походження може бути необхідним для доведення неправильності висновку територіального органу ДМС про незмінність ситуації заявника. Також слід брати до уваги, що рішення органу ДМС не повинно концентруватися на матеріальних підставах. На цій стадії розгляд заяви відбувається протягом доби prima facie, тобто на перший погляд. В прийнятті заяви може бути відмовлено лише в разі повної очевидності того, що заява не може бути прийнята (на приклад, коли вона повністю текстуально повторює попередню заяву), або якщо недвозначно та очевидно встановлено (наприклад, з відбитків пальців), що заявник видає себе за іншу особу.
=== Оскарження рішень про відмову в оформленні документів для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n107 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], в разі, коли відсутні умови для відмови в прийнятті заяви, та заява прийнята до розгляду, ДМС (її територіальний орган) протягом '''п’ятнадцяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви проводить співбесіду з заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, вимагає додаткові відомості та приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання. В цьому полягає процедура попереднього розгляду заяви. Попередній розгляд стосується виключно питання прийнятності заяви і не стосується суті фактів та обставин, на які посилається заявник.

Ключовим елементом попередньої процедури є співбесіда заявника з працівником територіального органу Державної міграційної служби України, який (яка) веде його справу. Ця співбесіда є конфіденційною, однак за необхідності може залучатися перекладач. За бажанням особи, до участі в співбесіді може залучатися адвокат. Результати співбесіди оформлюються протоколом співбесіди, який приєднується до справи заявника.

При підготовці висновку щодо оформлення чи відмови в оформленні документів для визнання біженцем або особою, як потребує додаткового захисту, працівник Державної міграційної служби України використовує інформацію, наведену в заяві, а також дані, отримані під час співбесіди. У висновку також робиться посилання на інформацію по країні походження, в тому числі, сторінки використаних інформаційних звітів, роки та найменування установ чи організацій, що його підготували, посилання на електронну адресу, якщо звіти було опубліковано в Інтернеті та роз’яснюється співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди. Висновок обов’язково повинен включати точну та актуальну інформацію з декількох джерел (п.п. 4.1 – 4.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).

Працівник територіального органу ДМС, який веде справу заявника, готує письмовий висновок про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту або відмову в оформленні. Висновок затверджується наказом уповноваженої особи територіального органу ДМС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n112 ч. 4 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається за заявами:
* Які є '''очевидно''' необґрунтованими, тобто в заявника відсутні умови, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n10 п. 1 чи п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]);
* Які носять характер '''зловживання''', коли заявник з метою визнання його біженцем або особою, ка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, ким було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо обставини, на які посилається особа, не змінилися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n115 (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»]).
В разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС '''протягом трьох робочих днів''' з дня прийняття рішення надсилає заявнику або його законному представнику письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз’ясненням порядку оскарження рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n116 ч. 7 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]). Територіальний орган ДМС України '''протягом трьох робочих днів''' надсилає або видає під підпис заявнику чи законному представнику письмове повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з викладенням причин відмови і роз’ясненням порядку оскарження, про що робиться запис в журналі реєстрації повідомлень (п. 4.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

При оскарженні рішень про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту слід виходити з процесуального характеру таких рішень. '''Мова йде про рішення про прийнятність заяви, а не про розгляд заяви по суті.''' Розгляд питання про можливість оформлення документів є другим процедурним фільтром, за допомого якого відсікаються від подальшої процедури неприйнятні заяви. При розгляді питання про прийняття заяви заява може бути не прийнята через її очевидну неприйнятність prima facie, тобто таку, яка не залишає в неупередженого спостерігача сумнівів щодо необґрунтованості з першого погляду. При розгляді питання про оформлення документів відбувається більш глибокий аналіз прийнятності заяви, що дозволяє виявити неочевидні з першого разу причини, з яких заява може бути визнана неприйнятною.
* Першою підставою для відмови в оформленні документів може бути '''очевидна''' відсутність в заявника умов, за яких він може вважатися біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. Ця очевидність має бути такою, що не потребує глибокого аналізу.
* Другою підставою є зловживання з боку заявника, коли заявник видає себе за іншу особу, або під час попереднього розгляду заяви було встановлено, що заявник вже звертався за статусом біженця чи додатковим захистом з тих самих підстав і отримав відмову.
Так само як і при оскарженні рішень про відмову в прийнятті заяви, при оскарженні рішень про відмову в оформленні документів слід концентруватися на процедурному аспекті проблеми. На цьому етапі не визначається чи є особа біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. Встановлюється виключно коректність процедури. Вирішальне значення має визначення порушень при дотриманні процедури, зокрема щодо встановлення факту очевидної відсутності в особи підстав претендувати на статус біженця чи додатковий захист, або факту звернення за захистом раніше та зловживання.

На відміну від ситуації з відмовою у прийнятті заяви, в ситуації з відмовою в оформленні документів присутня певна міра суб’єктивної оцінки. Слід звертати увагу на коректність такої оцінки. Особливо це стосується використання працівником територіального органу ДМС інформації по країні походження, повноти та точності такої інформації, достовірності джерел, наявності посилань на джерела та обґрунтованості висновків, що робляться на підставі дослідженої інформації по країні походження.
=== Підстави відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
Заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, які визнані прийнятними, розглядаються по суті. Рішення по суті приймається Державною міграційною службою України протягом місяця з моменту отримання з територіального органу ДМС особової справи заявника та висновку працівника, який веде справу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n139 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба приймає рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n147 ч. 5 ст. 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]). В разі незгоди з мотивувальною частиною висновку територіального органу ДМС, який розглядав справу, або з його пропозиціями, Державна міграційна служба може підготувати власний письмовий висновок щодо визнання або відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (п. 6.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

В разі прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особі, стосовно якої прийнято таке рішення направляється письмове повідомлення з викладенням причин та порядку оскарження такого рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n159 ч. 13 ст. 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту]").

'''Умовами, за яких особа не визнається біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту є:'''
* Вчинення особою злочину проти миру, воєнного злочину або злочину проти людства і людяності;
* Вчинення поза межами України до прибуття в Україну злочину неполітичного характеру, якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до тяжких або особливо тяжких злочинів;
* Особа винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам ООН;
* Стосовно особи встановлено відсутність умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту;
* Особа до прибуття в Україну була визнана в іншій країні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* Особа до прибуття в Україну з наміром бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, перебувала в третій безпечній країні. Дія цього положення не поширюється на дітей, розлучених з сім’ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали в Україні, а також їхніх дітей та онуків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n75 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).
== Адміністративний порядок оскарження рішення про відмову в статусі біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ==
=== Загальні положення ===
Біженець або особа, яка потребує додаткового захисту має право звернутися до [https://dmsu.gov.ua/ ДМС України]
зі скаргою про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи зі скаргою про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. В такому випадку ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 розділ VIII Правил розгляду заяв та оформлення документів] ). Особа має право брати участь в розгляді її справи, а також залучити адвоката для представлення своїх інтересів, у тому числі через [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ центри з надання безоплатної правничої допомоги].

=== Строк розгляду ===
Протягом '''місяця''' з дня отримання особової справи (може бути продовжено, але не більше ніж на 3 місяці).
=== Види рішень за результатами розгляду скарги ===
* про задоволення скарги та скасування рішення територіального органу ДМС про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту '''<big>→</big>''' рішення направляється територіальному органу ДМС, який відмовив у вчиненні оскаржуваних дій, та протягом 7 робочих днів з дня отримання територіальний орган приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* про залишення скарги без розгляду.
=== Підстави залишення скарги без розгляду ===
* скаргу подано особою, яка не має права подавати таку скаргу;
* на розгляді в ДМС знаходиться (знаходилась) скарга на те саме рішення територіального органу ДМС;
* надійшло клопотання про відкликання скарги від особи, що подала скаргу або в інтересах якої подано скаргу іншою особою (крім випадків, якщо рішення оскаржено в інтересах дитини, розлученої із сім'єю);
* скаргу подано після закінчення встановлених строків (5 робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову).
== Особливості судового оскарження рішення про відмову в статусі біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ==
=== Матеріальні аспекти ===
В разі задоволення відповідного позову, суд може прийняти рішення або про зобов’язання повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про зобов’язання прийняти рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Відповідно, формулювання позовних вимог залежить від допущених порушень.

Формулювати позовні вимоги так аби суд зобов’язав Державну міграційну службу повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, доцільно тоді, коли має місце порушення процедури, яке призвело до неякісного розгляду заяви по суті. Наприклад, це можуть бути серйозні процесуальні порушення (ненадання матеріалів особової справи, прийняття рішення особою, яка не була вповноважена приймати таке рішення, очевидно помилковий висновок про наявність обставин, які не дозволяють надати особі статус біженця або додатковий захист, таких як скоєння злочину).

Формулювати позовні вимоги так, аби суд зобов’язав Державну міграційну службу прийняти рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, доцільно у випадках, коли заява особи невірно розглянута по суті, тобто були зроблені невірні висновки.

Найбільше значення при розгляді питання про оформлення документів чи прийняття рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового, або тимчасового захисту, має встановлення факту наявності обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n9 ч. 1 та ч. 13 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]. Мова йде про два різних набори обставин.

==== Щодо біженців ====
При підготовці позовної заяви слід мати на увазі, що загроза переслідування характеризується як через об’єктивну можливість такого переслідування чи вже наявний факт переслідування, так і через наявність суб’єктивного побоювання стати жертвою переслідування за певною ознакою. І суб’єктивна і об’єктивна сторони побоювань заявника в їх сукупності повинні належним чином бути проаналізовані міграційним органом під час прийняття рішення за заявою. Наприклад, тільки факт відсутності переслідування особи в минулому чи відсутність документальних підтверджень факту переслідування не може слугувати підставою для висновку, що відсутні об’єктивні підстави вважати, що особа є біженцем.

Слід мати на увазі, що об’єктивні обставини в абсолютній більшості випадків не можуть бути підтверджені самою особою. Ненадання особою документального підтвердження можливості переслідування чи вже наявного переслідування в жодному випадку не може бути підставою для відмови в статусі біженця. Як вказує Агентство ООН у справах біженців, «випадки коли заявник може надати підтвердження своєї заяви – це скоріше виключення, ніж правило. В більшості випадків особа, яка рятується від переслідування, прибуває до країни в скрутному становищі, і часто навіть без особистих документів. Таким чином, хоча обов’язок надати докази лежить на заявнику, завдання встановлення та опрацювання відповідних фактів розв’язується разом з особою, що перевіряє …у випадках, коли викладене заявником уявляється правдоподібним, посадова особа має тлумачити сумніви на користь заявника» ( [https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 п. 196 Керівницта з критеріїв та процедур визначення статусу біженця] ).

Аналогічно, Пленум Вищого адміністративного суду України у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09/conv?lang=en#o98 постанові від 25 червня 2009 року № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні"] вказав, що ненадання документального доказу усних тверджень не повинно бути перешкодою в прийнятті заяви чи прийнятті об'єктивного рішення щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, з урахуванням принципу офіційності, якщо такі твердження збігаються з відомими фактами та загальна правдоподібність яких є достатньою.

Оскільки сама ситуація біженства означає, що особа не може надати документальні підтвердження певних фактів (наприклад, факту протиправних дій щодо себе з боку держави чи недержавних груп), об’єктивні обставини встановлюються через визначення загальної ситуації в країні походження за допомогою інформації по країні походження. Основною вимогою до заявника є явна демонстрація суб’єктивних побоювань. Так, наприклад, особа може прямо заявляти, що відносно неї відбувається переслідування, та існує ризик для її життя, здоров’я чи свободи за ознакою належності до певної групи. В такому випадку, слід перевіряти чи підтверджуються ці суб’єктивні побоювання об’єктивними даними, відомими з ІКП (інформація по країні походження).

Слід мати на увазі, що належність особи до певної групи може бути неочевидною та не усвідомлюватись самою особою. Заявник може характеризувати свою ситуацію як особисту, хоча ця ситуація є типовою для багатьох осіб, які належать до певної групи. Наприклад, жінки шлюбного віку (слід мати на увазі, що в деяких спільнотах шлюбним віком вважається вік в 12 років чи навіть менше). Сам по собі факт того, що жінка має шлюбний вік, не є підставою для надання ній статусу біженця. Однак, якщо жінка чи дівчина походить з країни, регіону чи спільноти, де вона може бути примушена до вступу в шлюб, таке походження може означати, що така жінка чи дівчина належить до соціальної групи жінок, яким загрожує примусовий шлюб, і саме ця ознака може бути підставою для переслідування.

При визначення того, чи належить особа до національної соціальної, релігійної чи політичної групи є складним питанням рекомендується використовувати [https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 рекомендації Агентства ООН у справах біженці]в та іншу інформацію по країні походження з метою повного встановлення всіх обставин особи, які дозволяли б відносити особу до групи, яка піддається переслідуванням. Слід звертати увагу як на показання особи про її особистий досвід, так і на об’єктивні данні, відомі про особу, оскільки заявник може не усвідомлювати, що піддається переслідуванням за ознакою належності до певної групи та характеризувати свою ситуацію як загальну небезпеку чи загрозу. Необхідно звертати увагу на характер загрози, яку описує особа, на те, чи має ця загроза загальний характер (на приклад, чи походить вона від ситуації конфлікту), або створює особливий ризик саме для цієї особи, а також чи характеризує особа себе в певних термінах (на приклад, як представника певної національної чи соціальної групи), і чи існує специфічна загроза переслідувань для цієї групи, що підтверджувалася б інформацією по країні походження.

Водночас, твердження особи про те, що вона піддається переслідуванням за певною ознакою, слід перевіряти відповідно до актуальної інформації по країні походження.

Відносно деяких осіб, які звернулися за статусом біженця в Україні, відмова обґрунтовується тим, що вони виїхали з країни походження з підстав, не пов’язаних з біженством, і таких підстав на момент виїзду не існувало. Слід мати на увазі, що такі обставини характеризують особу як біженця ''sur place'', тобто такого біженця, який став біженцем вже під час перебування в країні, в якій він чи вона шукає притулку. Той факт, що особа виїхала не через можливість переслідування, і ці обставини виникли після виїзду особи, не може слугувати підставою для відмови особі в статусі біженця ([https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 п. 94-96 Керівництва з критеріїв та процедур визначення статусу біженця] ).

==== Щодо осіб, які потребують додаткового захисту ====
Поняття додаткового захисту випливає з міжнародно-правових зобов’язань України в галузі прав людини, зокрема, відповідно до яких нікого не може бути позбавлено життя, а також піддано катуванню, нелюдському чи такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню. ( ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n14 2 та ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод])Держава несе відповідальність, зокрема, за те, щоб жодна особа, яка знаходиться на її території, під її контролем чи, в деяких випадках, звернулася до неї, не була видана в ситуацію, де вона може бути позбавлена життя чи піддана неналежному поводженню.

При оскарженні рішень про відмову в додатковому захисті по суті слід відштовхуватись від підстав, які обумовили звернення за захистом. В деяких випадках, мова йде про особисту загрозу особі. Наприклад, особі може загрожувати смертна кара чи ув’язнення в умовах, які дорівнюють нелюдському і такому що принижує гідність поводженню. Зазвичай, факт загрози може бути підтверджений документально, хоча може бути необхідним додаткове дослідження інформації по країні походження з метою визначення реальності загрози (наприклад, умов ув’язнення осіб в країні походження).

Однак, значно більш поширеною є ситуація, коли особа посилається на загальну ситуацію конфлікту та насильства в країні походження, яка не дозволяє ній вести нормальне життя, і повернення особи в обставини війни саме по собі становитиме нелюдське поводження. Так, Європейський суд з прав людини зазначив у справі "Суфі та Елмі проти Сполученого Королівства", що повернення особи у ситуацію громадянської війни може складати загрозу тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. При цьому, критеріями для оцінки інтенсивності та напруженості насильства в країні є використання сторонами методів або тактики війни, що збільшують ризик втрат серед цивільного населення або безпосередньо спрямованих проти цивільного населення, те чи є конфлікт локалізованим або всеохоплюючим, а також кількість осіб, які втратили життя чи були піддані катуванням чи нелюдському поводженню внаслідок конфлікту ([https://www.refworld.org.ru/docid/535f6da94.html Суфі та Елмі проти Сполученого Королівства, No 8319/07 та 11449/07, рішення від 28 червня 2011 р., § 217-241]).

Питання про те, чи становить ситуація в країні походження заявника такий конфлікт, повернення в який саме по собі призведе до загрози порушення фундаментальних прав заявника визначається залежно від конкретного випадку. При оскарженні таких рішень слід звертати увагу чи повно та всесторонньо було досліджено інформацію по країні походження, неврахування останніх подій, неврахування позицій Європейського суду з прав людини щодо повернення. Можна посилатися також на позиції УВКБ щодо повернення до конкретної країни, однак слід мати на увазі, що ці позиції не носять юридично обов’язкового характеру та є лише закликом до країн, які взяли на себе міжнародні зобов’язання щодо надання захисту, вести певну політику по відношенню до шукачів притулку з певного регіону.
=== Процедурні аспекти ===
Правильність процедури розгляду заяв про звернення за статусом біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, має не менше значення, ніж вірне вирішення справи по суті. В силу особливостей такого роду адміністративних проваджень, справа в принципі не може бути вірно розглянута по суті, якщо припущено значних порушень процедури розгляду. Оскарження процедурних порушень має таке саме значення, як і оскарження порушень при розгляді суті справи.

Процедура розгляду заяв про звернення за статусом біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, повинна відповідати національним і міжнародним стандартам, викладеним в праві України, міжнародному праві, рекомендаціях УВКБ ООН, органів Ради Європи, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Однак, основні вимоги, слідування яким достатнє для процесуально вірного розгляду органами ДМС заяв про звернення за статусом біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, містяться в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 "Про біженців та осіб, які потребують додаткового, або тимчасового захисту"] і в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правилах розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]

'''При підготовці позовної заяви слід звернути увагу на такі можливі порушення:'''

''Ненадання особі, яка висловлює бажання звернутися за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, можливості скласти відповідну заяву чи відмова прийняти таку заяву, що не оформлюється відповідним обґрунтованим рішенням''

Будь-яка посадова особа держави (співробітник міграційної служби, поліції, офіцер прикордонної служби, військовий, тощо), до якого звернувся іноземець або особа без громадянства, висловлюючи бажання отримати притулок в країні, зобов’язана негайно повідомити відповідну державну службу, яка розглядає заяви про звернення за захистом, про таку особу, та, за необхідності, надати такій особі умови для складання заяви, а також пересвідчитись, що особа перебуває в безпеці. Так, в справах [https://www.refworld.org.ru/pdfid/529348df4.pdf Сааді проти Італії (№ 37201/06, рішення від 28 лютого 2008 р.)] та [https://www.refworld.org/cases,ECHR,5898aa734.html Кебе та Інші проти України (№ 12552/12, рішення від 12 січня 2017 р.)] Європейський суд з прав людини зазначив, що навіть у випадку, коли особа ще не ступила на державну територію, але звертається до офіцера прикордонної служби, явно висловлюючи бажання отримати притулок, відмова такій особі в можливості звернутися за притулком становитиме порушення зобов’язань держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

В Україні обов’язок державних органів допомагати особам в зверненні за статусом біженця встановлюється як законом, так і окремими підзаконними актами. Розроблено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1212-16/conv?lang=en Інструкцію про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту](далі Інструкція).

Дії працівників Державної міграційної служби при зверненні до них особи, яка висловлює бажання звернутися за статусом біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту, або при отриманні ними інформації про таку особу, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правилами розгляду заяв та оформлення документів] . Уповноважена посадова особа територіального органу ДМС, до якої особисто звернулася особа, яка має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, або її законний представник, зобов’язана зареєструвати це звернення, проінформувати заявника мовою, яку він/вона розуміє про умови, за яких в Україні особа може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про її права та обов’язку, за необхідності – забезпечити надання заявнику послуг перекладача, роз’яснює порядок звернення за безоплатною правничою допомогою мовою, яку розуміє заявник. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=2.1.%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3A (п. 2.1 Правил розгляду заяв та оформлення документів)]

Нездійснення цих заходів та ненадання особі, яка висловила бажання звернутися за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, слід оскаржувати до окружного адміністративного суду як бездіяльність суб’єкта владних повноважень. В разі, якщо така бездіяльність супроводжувалася накладанням на заявника адміністративних штрафів, прийняттям рішення про примусове повернення чи зверненням до суду з позовною заявою про примусове видворення чи про затримання з метою ідентифікації і забезпечення примусового видворення, оскарження таких рішень не заважає зверненню до суду з позовом щодо бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

''Ненадання заявнику перекладача''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n111 ч. 3 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], заявнику, який не володіє українською або російською мовами, ДМС забезпечує перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Заявник за власним бажанням також може залучити перекладача за свій рахунок, або за рахунок інших осіб.

Неможна презюмувати знання особою мови. В справі [https://www.echr.com.ua/translation/sprava-vizgirda-proti-sloveni%D1%97-rishennya/ Візгірда проти Словенії (№ 59868/08, рішення від 02 грудня 2008 р.)], Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що навіть у випадках, коли існують підстави вважати, що особа має певні знання якоїсь мови, цій особі все одно слід надавати перекладача з такої мови, про яку особа заявляє, що вона володіє нею достатньо. В разі, якщо особа за власним бажанням письмово повідомляє, що не потребує перекладача, та не оскаржує в подальшому цю відмову (на приклад, через те, що особа не розуміла, що підписує відмову від перекладача), то такій особі перекладач може не надаватися. Однак, якщо особа не заявляє про відсутність потреби у перекладачі, перекладач має надаватися. Це стосується і випадків, коли особа має певні знання української чи російської мови, однак ця мова не є рідною для особи.

''Ненадання заявнику правничої допомоги''

Право на безоплатну первинну правничою допомогу поширюється на іноземців та осіб без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n17 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] ). Особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] мають право на всі види вторинної правничою допомоги з моменту подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 п.11 ч.1 ст. 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"]).

Співробітник Державної міграційної служби, до якого звернулася особа, яка заявляє про бажання бути визнаною біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, зобов’язаний роз’яснити такій особі порядок звернення про надання безоплатної правничою допомоги (п. 2.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

Надана особі правнича допомога повинна бути якісною. В разі, якщо допомога обмежується присутністю адвоката при здійсненні необхідних дій з заявою, і адвокат не прикладає активних зусиль для допомоги клієнту, право на правничу допомогу вважається порушеним. Так, Європейський суд з прав людини у справі [https://www.refworld.org/cases,ECHR,4f2932442.html І.М. проти Франції (№. 9152/09, рішення від 02 лютого 2012 р.]) щодо надання особі правової допомоги у справі про видворення зазначив, що надмірно короткий термін розгляду справи, з урахуванням перебування заявника під вартою та відсутності правової та лінгвістичної допомоги становить порушення Статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 151 рішення). Суд вказав, що коли заявник має допомогу адвоката тільки в суді, до того маючи лише коротку зустріч з ним, і не маючи можливості надати будь-які додаткові докази, це є порушенням конвенційних стандартів, особливо з урахуванням того, що особа намагалася подати заяву про притулок, однак не могла цього зробити, оскільки була затримана. В справі [http://europeancourt.ru/uploads/ECHR_Imbrioscia_v_Switzerland_24_11_1993.pdf Імбріощія проти Швейцарії (№. 13972/88, рішення від 24 листопада 1993 р.)], Європейський суд вказав, що коротка тривалість та складність процедури, до якої залучений адвокат, порушує право особи на правову допомогу, особливо коли органи влади не роблять нічого, аби відкласти цю процедуру. Той факт, що особа чи її адвокат не заперечують проти короткої тривалості дій, не знімає з держави відповідальності за порушення права особи на правову допомогу. У справі [https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-148095 Арас проти Туреччини (No 2) (№. 15065/07, рішення від 18 лютого 2015 р.)], Європейський суд зазначив, що проста присутність адвоката при здійсненні процесуальних дій не створює ефективного права на правову допомогу. Пасивність адвоката не відповідає конвенційним стандартам (§ 40 рішення). У справі [http://hudoc.echr.coe.int/webservices/content/pdf/001-58154?TID=thkbhnilzk Дауд проти Португалії (№. 11/1997/795/997, рішення від 21 квітня 1993 р.)], ЄСПЛ зазначив, що «Конвенція створена аби гарантувати не права, що є теоретичними чи ілюзорними, а права, що є практичними та ефективними, і що призначення правового радника саме по собі не гарантує ефективності допомоги, яку він може надати….Від компетентних органів державної влади вимагається втручання…якщо бездіяльність з боку правового радника у наданні ефективного представництва є очевидною» (§ 38 рішення).

Таким чином, особі, яка висловлює бажання звернутися з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи вже перебуває в процедурі, має надаватися правова допомога належної якості. Якщо така допомога не надається, то будь-які дії відносно заяви особи, здійснені за відсутності належної правової допомоги, можуть бути оскаржені.

''Нероз'яснення можливості оскарження''

При прийнятті будь-якого негативного рішення за заявою особи (про відмову в прийнятті, відмову в оформленні документів, відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту), особі має письмово роз’яснюватись право на оскарження та порядок такого оскарження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n199 ч. 7 ст. 8, ч. 13 ст. 10, ч. 9 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту")]. З порядком оскарження особа ознайомлюється під підпис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%3B п. 2.4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=4.6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2016). п. 4.6] Правил розгляду заяв та оформлення документів), або такий порядок зазначається у відповідних рішеннях та направляється особі на пошту.

Відсутність роз’яснення можливості оскарження рішення, або очевидна неможливість для особи ознайомитися з таким роз’ясненням (на приклад, коли особа не володіє українською мовою, а повідомлення з роз’ясненням можливості оскарження надіслано ній на пошту українською мовою) може слугувати підставою для поновлення в суді строків судового оскарження рішень щодо статусу біженців або осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
== Використання інформації по країні походження ==
'''Інформація про країну походження''' – інформаційні звіти про становище в країнах походження біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, підготовлені Міністерством закордонних справ України, Державною міграційною службою України, Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, національними та міжнародними організаціями, що спеціалізуються на зборі та виданні інформації або звітів (п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

Актуальна інформація про країну походження повинна використовуватися на всіх стадіях розгляду звернень за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту (п. 2.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).

В усіх висновках, що приймаються по заяві (при оформленні документів або при вирішенні питання по суті), обов’язково робиться посилання на використану інформацію про країну походження заявника, включаючи сторінки, назви інформаційних звітів, роки та найменування установ чи організацій, що його підготували, посилання на електронну адресу, якщо звіти було опубліковано в Інтернеті, та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником або його законним представником. Цей висновок повинен включати посилання на точну, актуальну інформацію з декількох джерел (п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=4.3.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96,%D0%B7%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C 4.3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=5.1.%20%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%20(%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83)%3A 5.1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%2C%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A 7.6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

Пленум Вищого адміністративного суду України у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09/conv?lang=en Постанові № 1] вказав, що підтвердження обґрунтованості побоювань переслідування (через інформацію про можливість таких переслідувань у країні походження біженця) можуть отримуватися від особи, яка шукає статусу біженця, та незалежно від неї - з різних достовірних джерел інформації, наприклад, із резолюцій Ради Безпеки ООН, документів і повідомлень Міністерства закордонних справ України, інформації, зібраної та проаналізованої Державною міграційною службою України, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів], інших міжнародних, державних та неурядових організацій, із публікацій у засобах масової інформації. Для повноти встановлення обставин у таких справах, як правило, слід використовувати більш ніж одне джерело інформації про країну походження. Суди можуть використовувати інформацію про країни походження, розміщену на офіційних сайтах [https://dmsu.gov.ua/diyalnist/coi.html Державної міграційної служби України], [https://www.unhcr.org/ua/ Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців], а також на інформаційних носіях, які розповсюджуються Регіональним представництвом Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові, Україні, та інших носіях. При розгляді справ щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, необхідно враховувати, що інформація про країну походження належить до загальновідомої інформації.

З точки зору міжнародного права біженства та міжнародного права прав людини, використання повної, достовірної та актуальної інформації по країні походження, яка набувається з декількох надійних та неупереджених джерел, є необхідною передумовою правильної оцінки ризику, яка передує прийняттю будь-якого рішення по заяві особи, яка висловлює бажання отримати статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. У справі [https://precedent.in.ua/2016/04/08/chahal-protyv-soedynennogo-korolevst/ Чахал проти Сполученого Королівства (№ 22414/93, рішення від 15 листопада 1996 р.)], ЄСПЛ відзначив, що органи державної влади при розгляді справ шукачів притулку повинні проводити оцінку індивідуального ризику, який спіткає особу в разі повернення до країни походження (§ 83-86). У справі [https://www.refworld.org.ru/type,CASELAW,,,57ebc9c44,0.html Ф.Г. проти Швеції (№ 43611/11, рішення від 23 березня 2016 р.)], Суд зазначив, що така оцінка має відбуватися ''ex nunc'', тобто станом на момент прийняття кожного рішення (§ 115).

З практичної точки зору, це означає, що при оцінці ризику слід використовувати найбільш актуальну інформацію, що найбільш «наближена» до фактів про які зазначив заявник. Неприпустиме використання інформації загального характеру з малодостовірних чи недостовірних джерел. Наприклад, інформація про надання державі, де відбувається конфлікт, гуманітарної допомоги, ніяк не вказує на зменшення ризику загибелі через бойові дії. Неприпустиме використання заангажованої інформації, на приклад, повідомлень від однієї зі сторін в конфлікті про відсутність загрози для представників іншої сторони.

Інформацію найбільш загального характеру можна отримати від [https://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/travel-advice Міністерства Зовнішніх Справ України]. Інформацію про ситуацію з правами людини в країні, а особливо щодо переслідувань чи загроз для окремих осіб чи груп, доцільно отримувати від [https://www.unhcr.org/country-reports.html Агентства ООН у справах біженців], яке готує періодичні доповіді по країнам походження біженців. Також доцільне використання інформації від моніторингових місій ООН (на приклад, [https://unama.unmissions.org/ Моніторингової місії ООН в Афганістані]) та інших міжнародних організацій в регіоні. Велику вагу може мати інформація від поважних міжнародних неурядових організацій в галузі прав людини, таких як [https://www.amnesty.org.ua/ Міжнародна амністія] та [https://www.hrw.org/ru Хьюман Райтс Вотч].

Для встановлення найбільш актуальної та конкретної інформації (на приклад, про те, під чиїм контролем на даний момент перебуває місто, з якого походить заявник) можна використовувати новинні ресурси, такі як [https://news.un.org/ru/ Центр новин ООН], сайти міжнародних інформаційних агентств, таких як [https://www.bbc.com/ukrainian BBC] та [https://www.aljazeera.com/ Al-Jazeera]. Однак, слід мати на увазі, що новинні ресурси можуть лише повідомляти окремі факти, однак них неможна використовувати для оцінки потреб в міжнародному захисті.

Невикористання інформації по країні походження, або використання інформації неналежної якості, при розгляді заяв про звернення за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, є підставою для оскарження прийнятих на підставі такої недостовірної інформації рішень.

'''''Посилання на рекомендовані джерела інформації про країни походження:'''''
* [https://www.refworld.org/ Refworld] – сайт, на якому розміщуються всі документи УВКБ ООН. Зручний пошук по країні походження
* [https://www.ecoi.net/ ECOI] – Європейська мережа інформації по країні походження. Містить документи ЄС, Ради Європи та окремих країн
* [https://www.unhcr.org/ УВКБ ООН]
* [https://www.amnesty.org/en/ Організація Міжнародна Амністія]
* [https://www.hrw.org/ru Хьюман Райтс Вотч]
* [https://news.un.org/ru/ Центр новин ООН]
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' Узагальнення судової практики розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту (2008-2019 рік), підготовлено [https://www.unhcr.org/ua/ Представництвом Агентства ООН у справах біженців в Україні] -
[[Файл:Судова практика розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту.doc|міні|Судова практика розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту]] 
Детально див.: https://www.unhcr.org/ua/resources
|}
== Див. також ==
* [[Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту]]
----
{| class="wikitable"
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|}

Отримання житла військовослужбовцями

2026-03-17T21:57:47Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий Кодекс України( ''втратив чинність крім'' статей 31-42''''',''''' 43-46''''',''''' 47-49''''',''''' 51-53''''',''''' 57-60''''',''''' 71''''',''''' 72''''',''''' 127-132-2 ''на підставі Закону'' № 4751-IX від 13.01.2026)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закон України «Про основні засади житлової політики»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1081-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597 " Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/728-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей »]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18 Наказ Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1478-21#Text Наказ Міністерства оборони від 06.09.2021 № 271 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
== Право на житло ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4320 стаття 47 Конституції України] ).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловим Кодексом України], іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
=== Військовослужбовці, які мають право на забезпечення житлом ===
Військовослужбовці '''строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період''', розміщуються '''в казармах (на кораблях)''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України]. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які '''мають вислугу на військовій службі 20 років і більше''', та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм '''один раз''' протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці '''рядового, сержантського і старшинського складу''', які проходять військову службу за ''контрактом'' і '''не перебувають у шлюбі,''' розміщуються безплатно в спеціально пристосованих '''казармах''' у розташуванні військової частини, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках'''. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.

У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина '''зобов’язана орендувати''' для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Для військовослужбовців '''офіцерського складу''' у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=1.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D1%97%D0%BC%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

'''Курсантам''' вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.

За військовослужбовцями, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом осіб офіцерського складу,'' та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб '''офіцерського складу і не перебувають у шлюбі''', розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання '''одиноких''' громадян, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках.'''

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов’язана '''орендувати житло''' для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей зобов’язані '''вивільнити''' займане ними службове жиле приміщення '''не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини''' у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов’язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

Військовослужбовцям та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, може бути надано соціальне житло відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закону України "Про основні засади житлової політики"] з урахуванням пільг і субсидій для оплати оренди соціального житла та житлово-комунальних послуг, встановлених відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=2.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D0%B0,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. пункт 2 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особам, звільненим з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, особам, які на час звільнення мали вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, житло надається позачергово у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=4.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 4 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

За військовослужбовцями, які мають '''вислугу на військовій службі 20 років і більше,''' особами, звільненими з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE. пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

=== Особи, які мають право на отримання житла ===
Такими особами є:
# учасники бойових дій;
# особи з інвалідністю внаслідок війни;
# члени сімей загиблих (зниклих безвісти) військових;
# учасники бойових дій зі статусом внутрішньо переміщена особа;
# військові з вислугою 20 років і більше.

'''Даним особам надаються такі пільги:'''

* '''першочергове''' забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* '''першочергове''' відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
* '''першочерговий''' ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
* одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків.

Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у '''першочерговому''' порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пункти 14, 15 статті 12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=18)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B пункти 18, 19 статті 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=15)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B пункти 15, 16, 17 статті 15] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] ).

Учасники бойових дій, які дістали '''поранення, контузію або каліцтво''' під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - '''протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.'''

Учасники бойових дій можуть претендувати на отримання житла за наявності наступних підстав:
* проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічних вимогам (це встановлюється інженерно-технічними працівниками ЖЕО, за участю представників громадськості та підтверджується актом обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком, технічним паспортом жилого будинку з даними про його фізичну зношеність, висновком проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану будинку (приміщення) та про неможливість (недоцільність) проведення капремонту, висновком органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам;
* забезпечення жилою площею, розмір якої є меншим встановленого законодавством рівня (визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок);
* наявність тяжких форм деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим військовослужбовець не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї (перелік захворювань визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0736-24#Text Наказом Міністерства охорони здоров' України № 478 від 20.03.2024 "Про затвердження Переліку хронічних захворювань, за наявності яких особи не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї"] );
* проживання у гуртожитку;
* проживання за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках;
* проживання в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або проживання осіб різної статі, старших одне одного на дев'ять років, крім подружжя;
* проживання протягом тривалого часу (не менше п'яти років) за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.
== Підстави отримання житла у позачерговому порядку ==
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов жилі приміщення '''надаються:'''
* особам, звільненим з військової служби і визнаним '''особами з інвалідністю''' внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D1)%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B підпункт 5-1 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]).
* '''сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби''', за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D2)%20%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%0A%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B підпункт 5-2 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР]
* військовослужбовцям, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, '''при звільненні з військової служби в запас або у відставку''' за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів;
* у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, яка відповідно до законодавства мала право на позачергове одержання житла, '''її сім'ї''' в тому самому порядку (частина 9 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ).
== Квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ==
З підставами для поліпшення житлових умов, порядком постановки на облік та необхідних документах більш детально можна ознайомитися в статті: «[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл]]».
== Грошова компенсація за неотримане житло ==
Члени сімей загиблих та особи з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи мають право на грошову компенсацію в разі неотримання житла. Детальну інформацію можна отримати у статті: [[Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей|«Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей»]].
== Порядок відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, про що детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

Військовослужбовці, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, мають право на одержання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку, встановленому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12?find=1&text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C+%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%B7+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8+%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E+%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B7#w2_1:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві:
* військовослужбовцям;
* членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
* звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
Детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

== Отримання довгострокових кредитів для індивідуальних забудовників на селі ==
=== Хто може отримати довгостроковий кредит? ===
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть '''бути громадяни України, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання), будують об'єкти кредитування в сільській місцевості і працюють''' в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, в особистих селянських господарствах, інших господарських формуваннях, що функціонують '''у сільській місцевості, соціальній сфері села''', а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району, а також особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=19)%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пунктів 19] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=20)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. 20 частини 1 статті 6] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. абзацу 4 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], та громадяни України, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб (далі - індивідуальні забудовники).

Тобто, учасники бойових дій, члени сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання) в сільську місцевість та працюють на підприємствах, установах, що функціонують в сільській місцевості мають право на '''першочергове отримання кредиту.'''

Право одержання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, надається індивідуальному забудовникові '''тільки один раз''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83,%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. (пункт 4 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі).]

Визначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правилах надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]( далі Правил) умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які отримали на будівництво індивідуального житла позики, в тому числі банківські кредити, з пільгами за рахунок коштів бюджетів відповідно до інших нормативно-правових актів.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%83%20%D1%86%D0%B8%D1%85,%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2. абзац 4 пункту 4 Правил )]

=== Які суми кредитування? ===
Сума кредиту визначається фондом з урахуванням рівня платоспроможності позичальника і не може перевищувати кошторисної вартості об’єкта кредитування та '''граничного розміру кредиту в сумі 600 тис. гривень для спорудження нового житлового будинку, 350 тис. гривень для реконструкції, капітального ремонту,''' в тому числі '''здійснення енергоефективних заходів та термомодернізації житлового будинку або добудови незавершеного будівництвом житла, 500 тис. гривень для придбання житла та 150 тис. гривень для спорудження інженерних мереж та підключення їх до наявних комунікацій.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B0+%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83+%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BC+%D0%B7+%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC+%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9. пункт 9 Правил )].

=== Які умови надання кредиту? ===
Відсотки та пеня за користування кредитом не нараховуються таким позичальникам (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період. Звільнення від сплати відсотків за користування кредитом у випадках, передбачених цим пунктом, застосовується виключно за умови компенсації фондам відсоткової ставки за рахунок коштів місцевих бюджетів у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування (обласними військовими адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями).
* Кредит індивідуальному забудовникові надається на строк до 20 років, але не більш як до досягнення позичальником пенсійного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]), а молодим сім’ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) - до 30 років, з внесенням за користування ним плати у розмірі 3 відсотки річних.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96,3%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85. пункт 6 Правил )].

=== Куди і які документи подаються для отримання кредиту? ===
Особа, яка виявила бажання отримати довгостроковий кредит, подає до відповідного [https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-ta-ato-oos фонду підтримки індивідуального житлового будівництва] на селі такі '''документи:'''
* заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;
* клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України індивідуального забудовника;
* витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи;
* документи, необхідні для визначення рівня платоспроможності позичальника (довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї, одержані за попередні шість місяців, та/або довідку, видану органом місцевого самоврядування, про ведення особистого селянського господарства);
* інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
* копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
* проектно-кошторисну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім випадків придбання житла);
* документи, що підтверджують працевлаштування;
* заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених з позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (в разі придбання житла);
* документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=19)%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пунктів 19] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=20)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. 20 частини 1 статті 6] та а[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. бзацу 4 пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] (у разі наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=11)%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2019%20%D1%96%2020%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%206%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%201%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2010%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%E2%80%9C%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D1%97%D1%85%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%E2%80%9D%20(%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96)%3B пункт 11 Правил і]);
* відомості відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”], внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2016-%D0%BF#n8 постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 646 "Про затвердження Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб"] ;
* акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#Text Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473)] , та/або відомості з [https://rpm.renovation.gov.ua/officer/login Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України], - за наявності у заявника та членів його сім’ї, які не ставали на облік внутрішньо переміщених осіб, житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розташованого на підконтрольній Україні території.

=== Який строк для прийняття рішення про надання кредиту? ===
Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих документів у термін '''не пізніше 30 днів з дати реєстрації''' заяви забудовника.

У разі прийняття '''рішення про відмову''' у наданні кредиту виконавчий орган або відділення фонду '''в місячний термін у письмовій формі повідомляє''' про це індивідуального забудовника з обґрунтуванням причин відмови.

У разі прийняття виконавчим органом фонду '''позитивного рішення''' щодо надання кредиту на придбання житла зазначений орган надсилає на ім’я власника такого житла '''гарантійний лист''' про перерахування на його особистий рахунок, відкритий фондом у банку, суми кредиту, отриманої позичальником до оформлення в установленому порядку договору купівлі-продажу житла. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=12.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83. пункт 12 Правил]).

=== Які способи забезпечення кредитного договору? ===
Зобов'язання позичальника за кредитним договором мають забезпечуватися такими '''способами:'''
* '''договором поруки''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про встановлення довірчої власності''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про іпотеку будівель''', що споруджуються за рахунок кредиту, а у разі коли житло будується на земельній ділянці, яка належить позичальнику за правом приватної власності, - також про іпотеку земельної ділянки;
* '''договором застави іншого майна та майнових прав''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=14.%20%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0,%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2. пункт 14 Правил] ).

=== Який порядок погашення кредиту? ===
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним здійснюється згідно з умовами кредитного договору( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=20.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83. пункт 20 Правил)].

За бажанням позичальника може передбачатися дострокове погашення кредиту та/або внесення плати за користування ним. Фонди, в тому числі їх відділення, не мають права чинити перешкод позичальникам у реалізації цього права.

Забудовник може щороку вносити плату за користування кредитом починаючи з першого року його одержання, якщо це обумовлено кредитним договором([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=22.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. пункт 22 Правил]).

За несвоєчасне погашення кредиту застосовуються '''штрафні санкції''' відповідно до укладеного кредитного договору.

Так, '''у разі порушення умов кредитних договорів, в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням''', фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальниками інших платежів, передбачених цими договорами. '''За прострочення платежу''' нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=23.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%83. пункт 23 Правил)].

За прострочення платежу '''пеня не нараховується таким позичальникам''' (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=23.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%83. (пункт 23 Правил ).]

Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-18T00:24:12Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України “Про зайнятість населення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”]
== Державні гарантії ==
'''Для осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, держава гарантує:'''
* бронювання робочих місць;
* першочергове працевлаштування на наявні вакантні робочі місця;
* забезпечення тимчасової зайнятості;
* надання першого робочого місця, інформації, професійної консультації, послуг з професійної підготовки і перепідготовки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text ст. 23 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”]);
* до працевлаштування випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюються місцевими державними адміністраціями за місцезнаходженням житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text ст. 32 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”]).
== Категорії осіб, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню ==
До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 п. 2 частини першої ст. 14 Закону України “Про зайнятість населення”]).
== Органи, що сприяють працевлаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
=== Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад ===
* згідно законодавства:
# Бронюють робочі місця для їх працевлаштування.
# Забезпечують їх першочергове працевлаштування на наявні вакантні робочі місця.
* за участю центрів зайнятості населення для забезпечення тимчасової зайнятості залучають до оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності та за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.
'''Відповідальність за працевлаштування''' вихованців закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа '''покладається на місцеві державні адміністрації і на керівника закладу, де перебувала дитина'''.
=== Державна служба зайнятості ===
'''Територіальні органи Державної служби зайнятості''' '''разом з місцевими органами виконавчої влади, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді''' надає учням, студентам та аспірантам денної форми навчання із числа випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також іншим особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''допомогу в працевлаштуванні''' у позанавчальний час.

Молодіжні центри праці, а також молодіжні громадські організації з питань працевлаштування (агентства, біржі, бюро тощо) сприяють працевлаштуванню випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також інших осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі учнів, студентів, аспірантів, у позанавчальний час, надають послуги, пов'язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Ст. 39-7 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”]).

Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-18T00:19:55Z

Ihor.turovskyi:

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2026-02-17T23:52:20Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text Закон України "Про вищу раду правосуддя"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr52_910-17#Text Рішення Вищої ради правосуддя "Про затвердження Регламенту Вищої ради правосуддя" від 24.01.2017 № 52/0/15-17]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) '''має будь-яка особа'''. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 1 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
'''Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:'''

* умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* непроходження суддею початкової підготовки, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text статтею 89 цього Закону];
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 2 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»])

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»].

Дисциплінарна скарга подається до Вищої ради правосуддя '''у письмовій (паперовій або електронній)''' формі та повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарна скарга може подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Вищої ради правосуддя або через [https://id.court.gov.ua модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС] за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом.

У разі подання адвокатом в інтересах фізичної чи юридичної особи дисциплінарної скарги в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом, додаткового накладення на ордер окремого власноручного чи кваліфікованого електронного підпису не вимагається. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr52_910-17#Text пункт 13.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17] ).<blockquote>'''Поштова адреса:''' вул. Студентська, 12-а, м. Київ, Україна, 04050

'''Вхід до Електронного суду:''' https://id.court.gov.ua

'''Офіційна електронна адреса Вищої ради правосуддя:''' assistant@hcj.gov.ua</blockquote>

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# Прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# Прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# Конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# Посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Адвокат зобов’язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text абзац другий частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина четверта статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина п’ята статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).<blockquote>'''Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина шоста статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).</blockquote>

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей '''строк може бути продовжений''' Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 13 статті 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частини 1, 2, 3 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

'''Скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо:'''

# Скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові особи, яка подала скаргу;
# Скарга подана скаржником за відсутності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження;
# Скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) особи, яка подала скаргу (якщо скарга подана скаржником);
# Скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;
# Скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і Вищою радою правосуддя такий строк не поновлено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частини 6 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати '''не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 7 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 2 статті 52 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, '''може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:'''
#Склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#Рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#Суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”];
#Рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text статтею 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя"].

[https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/zrazok_dyscyplinarnoyi_skargy_shchodo_suddi_suddiv.doc Зразок дисциплінарної скарги щодо судді (суддів)]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2026-02-17T23:51:14Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text Закон України "Про вищу раду правосуддя"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr52_910-17#Text Рішення Вищої ради правосуддя "Про затвердження Регламенту Вищої ради правосуддя" від 24.01.2017 № 52/0/15-17]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) '''має будь-яка особа'''. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 1 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
'''Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:'''

* умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* непроходження суддею початкової підготовки, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text статтею 89 цього Закону];
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 2 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»])

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»].

Дисциплінарна скарга подається до Вищої ради правосуддя '''у письмовій (паперовій або електронній)''' формі та повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарна скарга може подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Вищої ради правосуддя або через [https://id.court.gov.ua модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС] за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом.

У разі подання адвокатом в інтересах фізичної чи юридичної особи дисциплінарної скарги в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом, додаткового накладення на ордер окремого власноручного чи кваліфікованого електронного підпису не вимагається. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr52_910-17#Text пункт 13.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17] ).<blockquote>'''Поштова адреса:''' вул. Студентська, 12-а, м. Київ, Україна, 04050

'''Вхід до Електронного суду:''' https://id.court.gov.ua

'''Офіційна електронна адреса Вищої ради правосуддя:''' assistant@hcj.gov.ua</blockquote>

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Адвокат зобов’язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text абзац другий частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина четверта статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина п’ята статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).<blockquote>'''Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина шоста статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).</blockquote>

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей '''строк може бути продовжений''' Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 13 статті 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частини 1, 2, 3 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

'''Скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо:'''

# скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові особи, яка подала скаргу;
# скарга подана скаржником за відсутності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження;
# скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) особи, яка подала скаргу (якщо скарга подана скаржником);
# скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;
# скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і Вищою радою правосуддя такий строк не поновлено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частини 6 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати '''не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 7 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 2 статті 52 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, '''може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:'''
#склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”];
#рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text статтею 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя"].

[https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/zrazok_dyscyplinarnoyi_skargy_shchodo_suddi_suddiv.doc Зразок дисциплінарної скарги щодо судді (суддів)]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2026-02-17T23:50:07Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text Закон України "Про вищу раду правосуддя"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr52_910-17#Text Рішення Вищої ради правосуддя "Про затвердження Регламенту Вищої ради правосуддя" від 24.01.2017 № 52/0/15-17]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) '''має будь-яка особа'''. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 1 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
'''Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:'''

* умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* непроходження суддею початкової підготовки, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text статтею 89 цього Закону];
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 2 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»])

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»].

Дисциплінарна скарга подається до Вищої ради правосуддя '''у письмовій (паперовій або електронній)''' формі та повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дисциплінарна скарга може подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Вищої ради правосуддя або через [https://id.court.gov.ua модуль «Електронний кабінет» ЄСІТС] за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом.

У разі подання адвокатом в інтересах фізичної чи юридичної особи дисциплінарної скарги в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом, додаткового накладення на ордер окремого власноручного чи кваліфікованого електронного підпису не вимагається. ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr52_910-17#Text пункт 13.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17] ).<blockquote>'''Поштова адреса:''' вул. Студентська, 12-а, м. Київ, Україна, 04050

'''Вхід до Електронного суду:''' https://id.court.gov.ua

'''Офіційна електронна адреса Вищої ради правосуддя:''' assistant@hcj.gov.ua</blockquote>

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Адвокат зобов’язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text абзац другий частини першої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина четверта статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).

За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина п’ята статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).<blockquote>'''Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина шоста статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»]).</blockquote>

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей '''строк може бути продовжений''' Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 13 статті 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частини 1, 2, 3 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

'''Скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо:'''

# скарга не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові особи, яка подала скаргу;
# скарга подана скаржником за відсутності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження;
# скарга не містить відомостей про місце проживання (місце перебування, місцезнаходження) особи, яка подала скаргу (якщо скарга подана скаржником);
# скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;
# скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і Вищою радою правосуддя такий строк не поновлено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частини 6 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати '''не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 7 статті 51 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text частина 2 статті 52 Закону України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, '''може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:'''
#склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”];
#рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text статтею 49 Закону України "Про вищу раду правосуддя"].

[https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/zrazok_dyscyplinarnoyi_skargy_shchodo_suddi_suddiv.doc Зразок дисциплінарної скарги щодо судді (суддів)]
[[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї

2026-01-16T15:20:18Z

Ihor.turovskyi:

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 року № 2471-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" від 21.08.1998 № 622]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ від 01.03.2022 року №170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3899-20#Text Закон України № 3899-IX від 20.08.2024 "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасова інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 червня 2000 року № 379 дск, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 року за № 696/4917]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0622-16#Text Інструкція про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів поліцейськими, особами, звільненими зі служби в поліції, а також колишніми працівниками міліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 березня 2016 року № 223, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2016 року за № 622/28752]

== '''Поняття мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї''' ==
Мисливська вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пункт 8.8 глави 8 розділу І Інструкції № 622]).

До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною "парадокс" з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною "сюпра", комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пункт 8.8.1 глави 8 розділу І Інструкції № 622]).

=== '''Вимоги до мисливської зброї''' ===
Відповідно до пункту 8.8.2 глави 8 розділу І Інструкції № 622, мисливська зброя повинна відповідати таким вимогам:

* для стрільби із зброї використовуються мисливські патрони відповідного калібру
* загальна довжина з розкладеним та зафіксованим прикладом має становити не менше 800 мм
* ємність магазину (барабана) нарізної зброї не має перевищувати 10 патронів, а гладкоствольної - 4 патронів
* наявність запобіжника
* довжина ствола нарізної зброї має становити більше 200 мм, гладкоствольної - не менше 450 мм

<blockquote>'''Важливо:''' Якщо приклад складаний, загальна довжина зброї вимірюється в складаному стані, крім випадків, коли зброя із складаним прикладом нездатна здійснити постріл.</blockquote>

=== '''Поняття боєприпасів до мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї''' ===
'''Боєприпаси''' - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.

До бойових припасів належать патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі (пункт 8.9 глави 8 розділу І Інструкції № 622).

== '''Придбання, зберігання та носіння, перевезення мисливської вогнепальної нарізної і гладкоствольної зброї, бойових припасів до неї''' ==

=== '''Порядок отримання дозволу в звичайних умовах''' ===
'''Вікові обмеження:'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text Постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна]":

* '''18 років''' - на холодну зброю та пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, на газові пістолети, револьвери і патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії;
* '''21 рік''' - на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю та основні частини до неї;
* '''25 років''' - на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) та основні частини до неї.

'''Право на володіння:'''

Правом придбання мисливської зброї користуються громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання і досягли 18-річного віку. Громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, можуть мати необмежену кількість мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, її основних частин, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї, пристроїв за умови забезпечення їх належного зберігання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пункту 12.1 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622]).

'''Необхідні документи для отримання дозволу:'''

Відповідно до пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622, для прийняття Рішення про надання дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної та охолощеної зброї, пристрою громадянами подаються такі документи:

* заява;
* копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків, крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону;
* медична довідка форми № 127/о про відсутність медичних протипоказань;
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* копію документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги;
* одна фотокартка розміром 3,5 × 4,5 см в електронній або паперовій формі;
* документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text пунктом 3 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 червня 2000 року № 379 дск, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 року за № 696/4917] (далі - Тимчасова інструкція про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв), або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0622-16#Text пунктом 2 розділу II Інструкції про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів поліцейськими, особами, звільненими зі служби в поліції, а також колишніми працівниками міліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 березня 2016 року № 223, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2016 року за № 622/28752] (далі - Інструкція про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв) (для пристроїв).

'''Рішення про надання дозволу''' на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної та охолощеної зброї, пристрою '''приймаються''' органами (підрозділами) поліції '''у строк, що не перевищує 30 календарних днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text абзац 8 пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622]).

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на придбання відповідного виду зброї, пристрою. Наявність дозволу на придбання такої зброї, пристрою підтверджується витягом з функціональної підсистеми «Єдиний реєстр зброї» (далі - ЄРЗ) єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на придбання зброї, основних частин зброї, пристроїв фізичними особами (далі - Витяг з ЄРЗ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів фізичними особами) (додаток 31), у якому зазначається вид зброї, пристрою, дозволених для придбання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text абзац 9 пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622]).

Особа, яка звертається для отримання дозволу на придбання зброї і має дійсний дозвіл на зберігання та носіння такого ж виду зброї, інформація про який міститься в ЄРЗ, '''подає лише заяву та копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги'''. Рішення про надання дозволу на придбання такого ж виду зброї приймається '''протягом п’ятнадцяти робочих днів від дня подачі документів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text абзац 10 пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ Інструкції № 622)].

Особа, яка звертається за дозволом на придбання пристрою і має дійсний дозвіл на зберігання та носіння пристрою, інформація про який міститься в ЄРЗ, подає заяву, копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги та документи, визначені пунктом 3 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв або пунктом 2 розділу II Інструкції про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв. У такому випадку Рішення про надання дозволу на придбання пристрою приймається протягом п’ятнадцяти робочих днів від дня подачі документів.

Для прийняття Рішення про надання дозволу на придбання основної частини до наявної у власника (сумісної моделі) мисливської зброї в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції], подаються такі документи:

* заява, у якій зазначаються вид, модель зброї та інформація про наявність дозволу на зберігання та носіння зброї, до якої придбавається основна частина зброї;
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

Якщо відомості про зброю, до якої придбавається основна частина зброї, не внесено в ЄРЗ, власником додатково подається копія дозволу на зберігання та носіння зброї, до якої придбавається основна частина зброї.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на придбання основної частини мисливської зброї. Наявність дозволу на придбання основної частини мисливської зброї підтверджується витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів фізичними особами, у якому зазначається вид та модель мисливської зброї, до якої дозволено придбання основної частини мисливської зброї.

Заміна основних частин зброї (у разі гарантійних випадків) на заводі-виготовлювачі або в майстерні з ремонту зброї здійснюється без отримання власником додаткового дозволу на їх придбання.

Заміна основної частини зброї, яка має ідентифікаційний номер, та існувала під час первинного внесення такої одиниці зброї в ЄРЗ (у разі виведення основної частини зброї із складових частин одиниці зброї) проводиться заводом-виготовлювачем або майстернею з ремонту зброї за наявності у власника сумісної моделі зброї, у якій проводиться заміна.

Для внесення відповідних змін у ЄРЗ власник повинен '''протягом п’яти днів''' з дня проведення такої заміни звернутися до установи Експертної служби МВС для проведення відстрілу та/або огляду технічного стану такої зброї.

У разі заміни в одиниці зброї основної частини зброї, яка має ідентифікаційний номер, така зброя вважається модифікованою. Після заміни у модифікованій зброї останньої основної частини зброї, яка має ідентифікаційний номер та існувала під час первинного внесення цієї зброї в ЄРЗ, облік такої одиниці зброї в ЄРЗ припиняється.

За результатами проведення відстрілу та/або огляду технічного стану установа Експертної служби МВС вносить у ЄРЗ інформацію про модифікацію цієї зброї та засобами ЄРЗ здійснює переведення заміненої основної частини зброї в категорію основних частин зброї.

Після проведення такого відстрілу та/або огляду технічного стану власник повинен '''протягом п’яти днів''' звернутися до відповідного органу (підрозділу) поліції в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу I цієї Інструкції], та подати такі документи:

* заяву, у якій зазначаються відомості про основну частину зброї та зброю, у якій проведено заміну;
* копію документа про проведення заміни основної частини зброї, виданого заводом-виготовлювачем або майстернею з ремонту зброї.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції вносить у ЄРЗ інформацію про модифікацію зброї в такого власника. Унесення таких змін у ЄРЗ органом (підрозділом) поліції здійснюється протягом десяти робочих днів.

Результат заміни основної частини зброї підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, у якому зазначаються відомості про модифікацію зброї, у якій проведено заміну основної частини зброї.

Власник для особистого використання може з’єднувати (роз’єднувати) з належною йому одиницею мисливської зброї складові частини зброї, перелік яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 8.13 глави 8 розділу І] (без права продажу чи переоформлення на іншу особу зброї у такому вигляді) шляхом, що не потребує використання виробничих потужностей або спеціалізованого обладнання за умови сумісності таких частин зброї та відповідності мисливської зброї вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text підпункту 8.8.2 пункту 8.8 глави 8 розділу І]. Складання основних частин зброї між собою в окрему додаткову одиницю зброї забороняється.

=== '''Порядок отримання дозволу під час дії воєнного стану''' ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 170 від 01.03.2022 «Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану»] '''встановлює спрощену процедуру видачі громадянам України дозволу''' на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї '''під час дії воєнного стану'''.

Наказом установлено, що тимчасово під час дії правового режиму воєнного стану:

1) видача уповноваженими підрозділами Національної поліції України громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї (далі - мисливська зброя) та набоїв до неї здійснюється за поданою на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника письмовою заявою про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї (далі - заява) за наявності документу, що посвідчує особу.

До заяви додаються:

* копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* за наявності копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю;

2) дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються, переоформляються після проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати двох днів, щодо відсутності таких обставин:

* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП);
* систематичне порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077] (далі - Інструкція), щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 КУпАП]);
* керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частинами другою, третьою статті 130 КУпАП]);
* незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 44 КУпАП]);
* вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 173'''-2''' КУпАП]);
* наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї;

3) дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на строк дії правового режиму воєнного стану;

4) уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється анулювання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї у разі встановлення обставин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text підпункті 2 пункту 1 цього наказу];

5) уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється прийняття та облік вогнепальної зброї, які громадяни зобов’язані здати до органів поліції не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

Отримана у визначеному цим наказом порядку вогнепальна зброя не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text визначених Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.

=== '''Порядок отримання дозволу поліцейськими, військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань''' ===
Для прийняття Рішення про надання дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, основної частини зброї поліцейськими, військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім військовослужбовців, які проходять строкову військову службу, особовим складом (персоналом) інших державних правоохоронних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, за яким закріплено вогнепальну зброю; пристроїв військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім військовослужбовців, які проходять строкову військову службу, особовим складом (персоналом) інших державних правоохоронних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, за яким закріплено вогнепальну зброю, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції], подаються такі документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Абзац перший пункту 12.3 глави 12 розділу II Інструкції № 622]):

* заява;
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї) або копії відповідного документа про закріплення вогнепальної зброї;
* одна фотокартка розміром 3,5 '''×''' 4,5 см в електронній або паперовій формі;
* довідка з місця служби;
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на придбання відповідного виду зброї, основної частини зброї, пристрою. Наявність дозволу на придбання такої зброї, основної частини зброї, пристрою підтверджується витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів фізичними особами, у якому зазначається вид зброї, пристрою дозволених для придбання або вид та модель зброї, до якої дозволено придбання основної частини мисливської зброї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Абзац сьомий пункту 12.3 глави 12 розділу II Інструкції № 622]).

Умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв поліцейськими, особами, звільненими зі служби в поліції, а також колишніми працівниками міліції визначаються Інструкцією про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв.

== '''Порядок продажу зброї, основних частин зброї, пристроїв через магазин з торгівлі зброєю''' ==
Для продажу зброї, основних частин зброї, пристроїв через магазин з торгівлі зброєю їх власник отримує направлення на комісійний продаж в органі (підрозділі) поліції за місцем реєстрації зброї, основних частин зброї, пристроїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пункт 12.4 глави 12 розділу II Інструкції № 622]).

Для прийняття Рішення про надання направлення на комісійний продаж у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції], подається заява про його надання.

Рішення про надання направлення на комісійний продаж приймається органами (підрозділами) поліції у строк, що не перевищує п’яти робочих днів від дня подачі документів.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) направлення на комісійний продаж відповідної зброї, основної частини зброї, пристрою. Наявність направлення на комісійний продаж такої зброї, основної частини зброї, пристрою підтверджується шляхом формування з ЄРЗ направлення на комісійний продаж, у якому зазначаються відомості про зброю, основні частини зброї, пристрої, які підлягають передачі на комісійний продаж.

Після надання органом (підрозділом) поліції направлення на комісійний продаж магазин з торгівлі зброєю, до якого здано зброю, основні частини зброї, пристрої, протягом доби змінює інформацію в ЄРЗ про місце зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв, залишаючи при цьому незмінною інформацію про власника. Придбання зброї, основних частин зброї, пристроїв, зданих на комісійний продаж, здійснюється в загальному порядку, визначеному цією главою.

Повернення власнику зброї, основних частин зброї, пристроїв, які було здано ним на комісійний продаж, здійснюється магазином з торгівлі зброєю за наявності у власника чинних дозволу на їх зберігання, носіння або направлення на комісійний продаж.

Для прийняття Рішення про переоформлення зброї, основних частин зброї, пристроїв із власника на іншу особу в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції], до органу (підрозділу) поліції подаються такі документи:

* заява;
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

Перед продажем (переоформленням) зброї, основних частин зброї, пристроїв магазин з торгівлі зброєю (орган (підрозділ) поліції) ідентифікує особу, яка бажає придбати зброю, основні частини зброї, пристрої, на підставі документів, що посвідчують її особу, та перевіряє в ЄРЗ інформацію про наявність у такої особи діючого дозволу на придбання відповідної зброї, основних частин зброї, пристроїв

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про переоформлення (відмову в переоформленні) відповідної зброї, основної частини зброї, пристрою. Орган (підрозділ) поліції, яким здійснено переоформлення, видає (за необхідності) Витяг з ЄРЗ про придбання зброї, предметів та засобами ЄРЗ повідомляє про це відповідний орган (підрозділ) поліції, яким надано (оформлено) дозвіл на придбання зброї основної частини зброї, пристрою, що переоформлено.

Витяг з ЄРЗ про придбання зброї, предметів є підставою для перевезення власником до місця зберігання придбаної зброї, основних частин зброї, пристроїв.

Після придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, охолощеної, пневматичної, холодної зброї (крім холодної зброї - мисливських ножів, які придбані власниками мисливської вогнепальної зброї), пристроїв власник для отримання дозволу на їх зберігання та носіння повинен протягом десяти днів з дня придбання звернутися до відповідного органу (підрозділу) поліції в порядку, визначеному пунктом 12.5 цієї глави.

== '''Порядок надання дозволу на зберігання та носіння мисливської зброї''' ==
Для прийняття Рішення про надання дозволу на зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції], подаються такі документи:

* заява;
* копія договору страхування (крім пристроїв);
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

У разі якщо місце проживання власника відрізняється від зазначеного під час надання документів для отримання дозволу на придбання мисливської нарізної, гладкоствольної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, додатково надається витяг із реєстру територіальних громад про нове задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування).

Рішення про надання дозволу на зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв приймаються органами (підрозділами) поліції у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів від дня отримання документів (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Абзац шостий пункту 12.5 глави 12 розділу II]'').

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на зберігання, носіння відповідної одиниці зброї, основної частини зброї, пристрою. Наявність дозволу на зберігання, носіння такої зброї, основної частини зброї, пристрою підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, у якому зазначаються відомості про зброю, основну частину зброї, пристрій, дозволених для зберігання (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Абзац сьомий пункту 12.5 глави 12 розділу II]'').

Придбана основна частина зброї підлягає обов’язковому огляду технічного стану і відстрілу у складі конкретної одиниці зброї, до якої її було придбано.

== '''Порядок продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння зброї''' ==
Для прийняття Рішення про продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції], подаються такі документи:

* заява;
* медична довідка;
* копія договору страхування;
* документи, визначені пунктом 3 Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв або пунктом 6 розділу II Інструкції про умови та порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв (для пристроїв);
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

Для прийняття Рішення про продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння зброї, основних частин зброї поліцейськими, військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім військовослужбовців, які проходять строкову військову службу, особовим складом (персоналом) інших державних правоохоронних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, за яким закріплено вогнепальну зброю; пристроїв військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім військовослужбовців, які проходять строкову військову службу, особовим складом (персоналом) інших державних правоохоронних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, за яким закріплено вогнепальну зброю, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу I цієї Інструкції], подаються такі документи:

* заява;
* копія договору страхування (крім пристроїв);
* довідка з місця служби;
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про продовження (відмову в продовженні) строку дії дозволу на зберігання, носіння відповідної одиниці зброї, основної частини зброї, пристрою. Продовження строку дії дозволу на зберігання, носіння такої зброї, основної частини зброї, пристрою підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, у якому зазначаються відомості про зброю, основну частину зброї, пристрій, строк дії дозволу на які продовжено.

== '''Придбання комплектуючих до мисливських набоїв''' ==
Особам, які мають у власності мисливську зброю, дозволяється придбання комплектуючих до мисливських набоїв (гільзи, мисливський порох, капсулі, дріб, кулі тощо) без отримання дозволу уповноваженого підрозділу контролю за обігом зброї на їх придбання (за наявності дозволу на зберігання, носіння мисливської зброї відповідної моделі та калібру), а також спорядження патронів до такої зброї для особистого використання (без права продажу чи передачі іншій особі)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Пункт 12.23 глави 12 розділу II]).

Придбання, зберігання і перевезення боєприпасів до зброї, патронів до пристроїв дозволяється без отримання додаткового дозволу органів (підрозділів) поліції за умови наявності у власника чинного дозволу на зберігання, носіння мисливської вогнепальної зброї, пристрою, до яких придбаваються боєприпаси чи патрони.

Дозволяється придбання, зберігання і перевезення затворів до мисливської гладкоствольної зброї відповідної моделі (за наявності дозволу на зберігання, носіння такої зброї), без отримання дозволу органів (підрозділів) поліції на їх придбання, зберігання чи перевезення.

== '''Зберігання, перевезення та носіння зброї''' ==

=== '''Зберігання''' ===
Зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо) та які виключають вільний доступ до них сторонніх осіб. Про зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв у місцях тимчасового перебування власника власник повідомляє органи (підрозділи) поліції в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 7.6 глави 7 розділу І цієї Інструкції]. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пункту 12.12 глави 12 розділу II]).

Дозволяється за погодженням з органами (підрозділами) поліції, де зареєстрована зброя, основні частини зброї та пристрої, тимчасове їх зберігання без права використання в іншого члена сім'ї або найближчої близької особи, а в разі їх відсутності - в органах (підрозділах) поліції або в інших громадян, які мають відповідні дозволи на зберігання особистої зброї на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. В ЄРЗ та особових справах у паперовій формі власників робиться запис про передачу зброї, основних частин зброї на тимчасове зберігання.

Забороняється використання власником вогнепальної мисливської, пневматичної та охолощеної зброї, пристроїв за наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Протягом строку дії дозволу на зберігання, носіння зброї власник повинен мати чинний договір страхування.

=== '''Перевезення''' ===
Під час перенесення або перевезення вогнепальна, пневматична зброя має бути у розрядженому стані та знаходитися у спеціальному чохлі, кейсі, футлярі тощо. Під час перенесення або перевезення зброї та боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них власник зобов'язаний мати при собі дозвіл органу (підрозділу) поліції на зберігання та носіння такої зброї, основних частин зброї та пристроїв або Витяг з ЄРЗ про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї чи його відображення в електронній формі через мобільний додаток Порталу Дія (Дія) (за технічної можливості) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Пункт 12.13 глави 12 розділу II]).

=== '''Перевезення через митний кордон''' ===
Вогнепальна мисливська зброя, боєприпаси до неї, основні частини зброї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої та патрони до них перевозяться її власниками через митний кордон України на підставі дозволу, який надається УП ГУНП, УП ЦОУП.

Для прийняття Рішення про надання дозволу на перевезення вогнепальної мисливської зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них через митний кордон України в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції], подаються такі документи:

* заява, у якій зазначаються відомості про зброю, боєприпаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патронів до них, запланованих до перевезення через митний кордон, строк та мета вивезення зброї;
* копія запрошення, виданого власнику відповідним суб’єктом іноземної держави, та його переклад, засвідчений у встановленому порядку;
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на перевезення відповідної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них через митний кордон України. Наявність дозволу на перевезення такої зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них через митний кордон України підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на перевезення через митний кордон України, у якому зазначаються відомості про зброю, боєприпаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, дозволених для перевезення через митний кордон України.

Для прийняття Рішення про надання дозволу на перевезення через митний кордон України зброї, якою нагороджено, та боєприпасів до неї до УП ЦОУП подаються такі документи:

* заява, у якій зазначаються відомості про зброю, якою нагороджено, та кількість боєприпасів до неї, запланованих до перевезення через митний кордон;
* лист (клопотання) органу державної влади, який здійснював нагородження;
* засвідчена в установленому законодавством порядку копія документа про нагородження зброєю;
* копії першої та другої сторінок паспорта особи або посвідки на постійне проживання особи, якій вручено нагородну зброю;
* копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

У разі подання документів, зазначених у цьому пункті, складених іноземною мовою, додається їх переклад, засвідчений у встановленому законодавством порядку.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на перевезення через митний кордон України нагородної зброї, боєприпасів до неї. Наявність дозволу на перевезення такої зброї, боєприпасів до неї через митний кордон України підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на перевезення через митний кордон України, у якому зазначаються відомості про зброю, боєприпаси до неї, дозволених для перевезення через митний кордон України.

Продовження строку дії дозволу на перевезення через митний кордон України вогнепальної мисливської зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них, нагородної зброї та боєприпасів до неї здійснюється в порядку, визначеному для його надання. При цьому документи, які були подані під час отримання дозволу через митний кордон України і є дійсними, повторно не подаються.

== '''Адміністративна відповідальність:''' ==
За порушення правил поводження зі зброєю передбачена адміністративна відповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення:

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 174] -''' Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 190]''' - Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 191]''' - Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 192]''' - Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 193]''' - Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Стаття 194]''' - Порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text '''Стаття 195'''] - Порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення

2025-12-07T23:22:36Z

Ihor.turovskyi:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Поняття та види джерел інформації про кримінальні правопорушення ==

* єдиний облік (далі - ЄО) - прийняття та реєстрація органами (підрозділами) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події;
* прийняття та реєстрація заяв (повідомлень) - отримання заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події та присвоєння їм порядкового номера уповноваженими службовими особами органів (підрозділів) поліції;
* уповноважений підрозділ - структурний підрозділ центрального органу управління поліції, на який покладено здійснення в межах компетенції перевірки службової діяльності органів (підрозділів) поліції, пов'язаної з дотриманням визначеного порядку ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події;
* уповноважена службова особа - працівник чергової служби, у разі відсутності в структурі органу (підрозділу) поліції відповідної чергової служби - інший визначений керівництвом органу (підрозділу) поліції працівник, якого уповноважено на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.

'''''Джерелом інформації про кримінальні правопорушення''''' є встановлені особою (заявником, працівником органу поліції) відомості про вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого чинним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України].

Джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є:
* заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень);
* самостійно виявлені слідчим (дізнавачем) або іншою посадовою особою органу (підрозділу) поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення;
* повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні;
* інше ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text п. 3 Розділу І Наказу МВС № 100 від 08.02.2019 року «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події»], далі – Наказ МВС № 100 від 08.02.2019 року).
== Класифікація заяв (повідомлень) про вчинення злочину та способи їх прийняття ==
Прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

=== Усні звернення ===
Способи прийняття:
* усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/71/f483305n130.doc додаток 2 до наказу МВС № 100 від 08.02.2019 року]);
* заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в ІКС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО;
=== Письмові звернення ===
Способи прийняття:
* під час особистого звернення заявника до уповноваженої службової особи органу (підрозділу) поліції з письмовою заявою (повідомленням);
* направлення письмової заяви з використанням засобів поштового зв’язку;
* направлення заяви засобами електронного зв’язку (електронні звернення);
* отримані через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України.
Служби діловодства реєструють отримані заяви та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки.

== Умови реєстрації заяви про вчинення злочину в органах (підрозділах) поліції ==
Органи (підрозділи) Національної поліції України приймають заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від заявників '''''цілодобово та невідкладно''''' – незалежно від місця і часу його учинення та повноти отриманих даних.

'''''Реєстрація заяв (повідомлень) про вчинення кримінальних правопорушень здійснюється шляхом внесення відомостей до:'''''
* інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі – ІТС ІПНП)
* журналу єдиного обліку прийняття та реєстрації заяв про кримінальні правопорушення та інші події (далі – ЄО) з наступним визначенням порядкового номеру кожній справі.
Під час особистого звернення заявника з '''''усним повідомленням''''', уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції фіксує відомості шляхом внесення їх до протоколу прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text абзац 3 п. 1 Розділу ІІ Наказу МВС № 100 від 08.02.2019 року]).

Заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції '''''«102»''''', реєструється в ІТС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

У свою чергу, '''''під час особистого звернення заявника''''' до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє в ІТС ІПНП або у ЄО.

'''''Датою подання заяви''''' (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції '''''вважається дата реєстрації такої заяви''''' (повідомлення) '''''в ІТС ІПНП''''' (журналі ЄО).

Після реєстрації заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, суб’єкту звернення надається '''''талон ЄО''''', що свідчить про факт прийняття та реєстрації уповноваженим працівником органу (підрозділу) поліції повідомлення.

Відомості про діяння, що містить склад злочину, вносяться до ЄРДР згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.]
== Особливості перенаправлення заяв (повідомлень) про вчинення кримінальних правопорушень органами поліції ==
Заяви (повідомлення), що надійшли до чергових служб центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції телефоном чи під час особистого звернення громадян, уповноважені службові особи реєструють в ІКС ІПНП (журналі ЄО) та невідкладно передають до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня, на території обслуговування яких сталася подія, із зазначенням в ІКС ІПНП (журналі ЄО) номера реєстрації в ЄО відповідного органу (підрозділу) поліції. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text п. 1 Розділу ІІІ Наказу МВС № 100 від 08.02.2019 року]).

'''Приклад:'''

''Орган поліції, що прийняв заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення:'' Головне управління Національної поліції в Одеській області.

''Орган (підрозділ) поліції, призначений для розгляду заяви та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань:'' Відділ поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (колишній Приморський відділ поліції (або його територіальне відділення).

''Підстава перенаправлення:'' Територіальне обслуговування – за місцем вчинення кримінального правопорушення (на перетині вулиць Преображенська – Грецька у місті Одеса).
== Контроль за порядком реєстрації та ведення єдиного обліку заяв про вчинення кримінальних правопорушень ==
Повноту і достовірність інформації, унесеної до ІТС ІПНП (журналу ЄО) на підставі заяв (повідомлень), забезпечує '''''уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції, яка внесла цю інформацію.'''''

У свою чергу, '''контроль за своєчасною реєстрацією''' уповноваженою службовою особою в ІКС ІПНП (журналі ЄО) '''заяв (повідомлень) покладається на безпосереднього керівника органу (підрозділу) поліції''', а за внесенням поліцейським структурного підрозділу органу за відповідним напрямом діяльності в ІКС ІПНП відомостей про кримінальне правопорушення, особу, яка підозрюється в його вчиненні, рух кримінального провадження - н'''а безпосереднього керівника структурного підрозділу органу поліції''', де працюють уповноважена службова особа, поліцейський. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text п. 2 розділ VІ Наказу МВС № 100 від 08.02.2019 року]).
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Зарахування до страхового, трудового стажу періодів підприємницької діяльності

2025-12-07T23:18:13Z

Ihor.turovskyi:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
== Зарахування до страхового, трудового стажу періодів підприємницької діяльності ==
'''До страхового стажу зараховується період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески''' в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

'''Єдиний внесок це''' - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

'''Мінімальний страховий внесок''' - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

'''Перевірити факт сплати/несплати''' роботодавцем єдиного соціального внеску та зарахування/не зарахування цього періоду для страхового стажу можна зареєструвавшись на [https://portal.pfu.gov.ua '''веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України'''].

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] '''для підтвердження страхового стажу:'''
* '''''до 01.01.2004''''' подаються документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637] (далі - Порядок №637),
* '''''з 01.01.2004''''' - за даними [https://www.pfu.gov.ua/2797-pro-reyestr/ Реєстру застрахованих осіб] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування].
''До трудового стажу зараховується'' – час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці за період до 1 травня 1993 року, а також, час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
== Періоди проведення підприємницької діяльності та ведення особистого селянського господарства ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п#Text до пункту 4 Порядку 637 (із змінами від 27.09.2022 року)], '''періоди роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства,''' зараховуються до стажу роботи за наявності:
* платіжних доручень,
* квитанцій установ банків,
* документів, що підтверджують поштовий переказ,
* інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності).
'''Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності''' зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків:
* платіжними дорученнями,
* квитанціями установ банків,
* документами, що підтверджують поштовий переказ,
* інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності),
'''Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту '''підтверджуються:
* свідоцтвом про сплату єдиного податку;
* спеціальним торговим патентом;
* документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
''Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
== Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], з метою набуття необхідного страхового стажу, передбачено право громадян взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування шляхом '''''укладення відповідного договору''''' та провести одноразову сплату єдиного внеску за певний період, а також '''''право самостійно провести доплату''''' за місяці, в яких сума сплачених страхових внесків була менш ніж мінімальний страховий внесок.

Так, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статтею 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], якщо за відповідний місяць сума сплачених страхових внесків (виходячи з мінімальної заробітної плати) є меншою за мінімальний страховий внесок, цей період може бути зарахований до страхового стажу як повний місяць, за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сплачених внесків, виходячи з мінімальної заробітної плати таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не менш ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок здійснення такої доплати визначений – в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text п. 15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1]

У відповідності із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text пунктом 15.1 цієї Інструкції] доплату може здійснити застрахована особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та бажає зарахувати неповний місяць роботи до страхового стажу як повний.

Для проведення такої доплати надається відповідна '''''заява''''' до органу Пенсійного фонду України за місцем призначення пенсії. У цьому випадку договір про добровільну участь не укладається. При цьому слід зазначити, що доплата не здійснюється за місяці, в яких відсутнє нарахування страхових внесків.
== Судовий порядок зарахування періодів роботи до Реєстру застрахованих осіб ==
У випадку відмови Пенсійного фонду України у зарахуванні страхового стажу для призначенні пенсій, таку письмову відмову можна оскаржити у судовому порядку. Позовну заяву потрібно подавати до '''''Окружного адміністративного суду''''' за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) Позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (за вибором позивача) з вимогою - зобов’язати територіальне управління Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу особі періоди роботи, які не були включені до страхового стажу.

Позовна заява повинна відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.]

Відповідачем у цій справі буде '''''територіальне управління Пенсійного фонду України, яким прийняте рішення про відмову у зарахуванні страхового стажу для призначення пенсії.'''''

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За звернення до суду необхідно буде сплатити '''''судовий збір''''' - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''''1211 грн. 20 коп. (сума судового збору чинна у 2025 році).'''''

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір".]

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у '''''десятиденний строк''''' після надходження (надання особою) рішення суду.
== Див. також: ==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Страховий_стаж._Порядок_набуття_та_зарахування Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Форма_ОК-5_та_форма_ОК-7:_отримання_та_використання Форма ОК-5 та форма ОК-7: отримання та використання]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зарахування_до_страхового_стажу_періодів_роботи,_які_не_були_включені_до_страхового_стажу Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Підтвердження_періодів_роботи_на_тимчасово_окупованій_території,_що_зараховується_до_стажу_роботи Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи]
[[index.php?title=Категорія:Страховий стаж]]
[[index.php?title=Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Дисциплінарна відповідальність працівників органів Національної поліції України

2025-11-16T23:00:00Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2337-19#Text Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0260-16#Text Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2016 року № 50]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1356-18#Text Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893]
== Загальні відомості ==
'''Дисциплінарна відповідальність''' – це застосування дисциплінарних стягнень до поліцейського, який вчинив дисциплінарний проступок у зв’язку з невиконанням своїх професійних та службових обов’язків.

'''Дисциплінарним проступком''' визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2337-19#Text ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»]).

'''Дисциплінарне стягнення''' - це відповідальність працівника за вчинення дисциплінарного проступку.

''Дисциплінарні стягнення застосовуються у разі невиконання чи неналежного виконання працівником з його вини обов’язків, покладених на нього законодавством або правилами внутрішнього трудового розпорядку.''

== Види дисциплінарних стягнень ==
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою безумовного дотримання службової дисципліни надалі.

Згідно з '''до поліцейських можуть бути застосовані такі види стягнень''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2337-19#Text п. 3 ст. 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національно поліції України»] ):

# зауваження;
# догана;
# сувора догана;
# попередження про неповну службову відповідність;
# пониження у спеціальному званні на один ступінь;
# звільнення з посади;
# звільнення із служби в поліції.

== Порядок призначення службового розслідування ==
''Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника'', якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Варто зазначити, що основними підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції.

'''У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються:'''

# голова та члени дисциплінарної комісії;
# підстава проведення службового розслідування,
# прізвище, ім’я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься.

'''Службове розслідування призначається з таких причин:'''

* внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння кримінального правопорушення поліцейським;
*повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення;
*недотримання вимог для застосування або використання вогнепальної зброї або заходів фізичного впливу;
*недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
*втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного жетону, табельної зброї або боєприпасів, матеріалів досудового розслідування, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
*розголошення конфіденційної або іншої інформації, яка містить таємницю;
*перебування поліцейського на службі у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
*приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

'''До відома!!!''' Відсторонення поліцейського від виконання службових обов’язків або посади є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових обов’язків.

== Права та обов’язки поліцейського під час проходження службового розслідування ==

* надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються у службовому розслідувані;
*подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів;
*отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
*ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії;
*подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
*користуватися правовою допомогою, а саме: залучення юриста, адвоката.

== Строки проведення службового розслідування ==
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше '''одного місяця''' з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

== Порядок застосування дисциплінарних стягнення ==
'''''У висновку за результатами службового розслідування зазначаються''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2337-19#Text ст. 19 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національно поліції України]»):''

# Дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
# Підстава для призначення службового розслідування;
# Обставини справи вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
# Пояснення поліцейського щодо обставин справи;
# Пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи через які поліцейського притягують до дисциплінарної відповідальності;
# Пояснення безпосереднього керівника поліцейського;
# Документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
# Характеристика поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
# Причини та умови, що призвели до вчинення проступку;
# Вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності дисциплінарного проступку

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер та обставини дисциплінарного проступку, особу та ступінь вини правопорушника, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, яка була до призначення службового розслідування та його ставлення до своїх службових обов’язків як поліцейського.

У разі встановлення дисциплінарною комісією вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування '''''видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення.'''''

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив декілька проступків, то стягнення вирішується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків.

== Строки застосування дисциплінарних стягнень ==
Дисциплінарне стягнення застосовується '''не пізніше одного місяця''' з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

При цьому, перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

== Виконання дисциплінарних стягнень ==
Дисциплінарне стягнення виконується '''негайно, але НЕ пізніше місяця з дня його застосування,''' не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. При відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

== Строк дії дисциплінарних стягнень ==
'''''Строк''' дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить:''

# Зауваження - протягом двох місяців;
# Догана - протягом трьох місяців;
# Сувора догана - протягом чотирьох місяців;
# Попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців;
# Пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року;
# Звільнення зі служби в поліції - протягом трьох років.

Протягом строку дії дисциплінарних стягнень до поліцейського не можуть застосовуватися заходи заохочення, крім дострокового зняття раніше застосованого дисциплінарного стягнення.

== Порядок оскарження дисциплінарних стягнень ==
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення '''протягом місяця з дня його виконання''' шляхом подання рапорту до керівника, яка застосувала дисциплінарне стягнення або шляхом звернення до суду в встановленому законом порядку.

Розгляд рапорту про незгоду з дисциплінарним стягненням здійснюється '''протягом 30 календарних днів''' з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування та під час прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення. У разі підтвердження фактів, викладених у рапорті, керівник, який здійснює його розгляд, зобов’язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень.

Вищезазначений порядок оскарження не позбавляє права на оскарження застосування дисциплінарного стягнення в судовому порядку.
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ

2025-11-16T22:53:09Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
== Визначення понять ==
'''Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку''' (далі - об’єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

'''Співвласники багатоквартирного будинку''' (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

'''Представник співвласника''' - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.
== Участь у загальних та установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] визначено, що брати участь в управлінні багатоквартирним будинком можуть '''''співвласники''''' особисто або через представника.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"], '''''власниками квартир у багатоквартирному будинку можуть бути''''':
* фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, котрі набули права власності на законних підставах (шляхом купівлі-продажу, міни, дарування, свідоцтва про право на спадок, отримання шляхом приватизації; за рішенням суду, що вступило в законну силу, договором ренти);
* юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які купили, отримали нерухоме майно в дарунок; шляхом унесення нерухомого майна до Статутного фонду іншим шляхом);
* територіальні громади - здійснюють цивільні права й обов’язки через органи місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 327 ЦК України]), які управляють майном, що є в комунальній власності;
* держава - від імені якої права й обов’язки власника здійснюють органи державної влади.
За технічної можливості може бути організовано участь у зборах співвласників окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text ч. 6 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] )

Передбачені електронні документи створюються з дотриманням законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text "Про електронні документи та електронний документообіг"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#n55 ст. 6 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"])

=== Як оформити представництво інтересів співвласника багатоквартирного будинку? ===
Для цього власнику (територіальній громаді, а саме органу, який його представляє чи державному підприємству) необхідно видати '''''довіреність''''' на ім’я наймача на представництво інтересів власника на загальних і на установчих зборах, керуючись нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 246 ЦК України], а також надати документ, що підтверджує право власності на квартиру.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Важливо!''' Наймачі неприватизованих квартир багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком '''''виключно за дорученням власників таких квартир і приміщень.'''''
|}
== Хто ж є власником неприватизованих квартир і який статус мають особи, які проживають у таких квартирах? ==
'''Процес приватизації''' - це перехід права власності на квартиру від державних підприємств, установ, організацій або територіальних громад до фізичної особи.

При цьому громадяни, котрі не виявили бажання приватизувати займане ними житло або не можуть приватизувати житло у зв’язку з обмеженнями, установленими законом, '''''користуються житлом на умовах найму''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»]).

Договір найму жилого приміщення в будинках державного й громадського житлового фонду укладається у '''''письмовій формі''''' на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - відповідним підприємством, установою, організацією і наймачем - і громадянином, на ім’я якого видано ордер. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного й громадського житлового фонду ''є окрема квартира чи інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст. 63 Житлового кодексу України]).

Водночас особи, котрі мешкають у неприватизованих квартирах, '''''сплачують квартирну плату за користування житлом''''', а також '''''за комунальні послуги''''': водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст. 66 Житлового кодексу України]).
== Загальні положення голосування на загальних зборах ОСББ ==
Перш за все відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 ст. 6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»], установчі збори об’єднання у '''новозбудованих багатоквартирних будинках''' можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Про проведення установчих зборів має бути повідомлено ініціативною групою, у складі не менш 3 співвласників, шляхом надсилання листа-запрошення усім співвласникам багатоквартирного будинку '''за 10 днів до проведення установчих зборів.''' Надсилати слід рекомендованим листом, або ж особисто вручати під розписку. Текст запрошення повинен містити день, час, місце та порядок денний проведення установчих зборів.

До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

''У проекті порядку денного, до Протоколу №1 (установчі збори) про проведення установчих зборів, має бути всього чотири основних пункти:''

* Обрання голови та секретаря установчих зборів;
* Прийняття рішення про створення та затвердження Статуту об’єднання;
* Обрання членів правління об’єднання;
* Надання представнику об’єднання повноважень на проведення державної реєстрації об’єднання.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»] визначено, що за загальним правилом '''''кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири чи нежитлового приміщення співвласника в загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку'''''.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має '''''один голос''''' незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається '''''прийнятим''''', якщо за нього проголосувало '''''більше половини''''' загальної кількості усіх співвласників.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!''' Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.
|}
Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n204 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"].

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").
Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається '''неприйнятим.'''

Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час установчих зборів або письмового опитування співвласників забороняється.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

= Механізм голосування на загальних зборах ОСББ =
Реалізувати запропонований законодавцем механізм голосування на практиці можна в декілька способів, серед яких найзручнішими є такі:

'''1. Розмір загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку розглядати як максимальну кількість голосів, котрі співвласники зможуть віддати на зборах.'''

'''''Приклад:'''''

''Якщо загальна площа квартир і нежитлових приміщень будинку дорівнює 2000 метрів квадратних, одноосібний власник квартири площею 50 метрів квадратних володітиме 50 голосами, одноосібному власникові квартири площею 80 метрів квадратних належатиме 80 голосів тощо. Відповідно, за звичайних умов (якщо загальними зборами не буде встановлено іншого порядку прийняття рішень) рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосують співвласники, котрі в сукупності володіють приміщеннями в будинку, загальна площа яких перевищує 1000 квадратних метрів.''

'''2. Розмір загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку прирівняти до 100% голосів співвласників.'''

'''''Приклад:'''''

''Якщо загальна площа квартир і нежитлових приміщень будинку становитиме 2000 метрів квадратних, одноосібний власник квартири площею 50 метрів квадратних володітиме 2,5% голосів, одноосібному власникові квартири площею 80 метрів квадратних належатиме 4% голосів тощо.''

Кількість голосів співвласника можна розрахувати за формулою:

К=(Пв х100) / Зп , де

К - кількість голосів, що належать конкретному співвласнику;

Пв - площа квартири або нежитлового приміщення, що належить конкретному співвласнику;

Зп - загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

'''''Важливо!'''''

''Поряд із загальним порядком голосування законодавець виокремив '''виняткову ситуацію'''. Так, передбачено: якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить понад 50% загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, '''кожен співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності'''. Відповідна норма унеможливлює ситуацію, за якої власники приміщень, площа котрих перевищує половину від загальної, мали б можливість управляти будинком одноосібно. Адже саме так могло б бути в разі, якби голоси розподілялися пропорційно розмірам житла (або нежитлової нерухомості) і при цьому мешканці будинку не відступали б від положень у частині визначення кількості голосів, необхідної для прийняття рішень на загальних зборах.''

=== Як ділити право голосу, якщо співвласників однієї квартири декілька? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] передбачено, '''''якщо квартира чи нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав і виконання обов’язків співвласниками квартири чи нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.'''''

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 355 ЦК України], майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є '''''спільною частковою власністю''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 356 ЦК України]).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мають бути зазначені відомості про розмір частки в праві спільної власності кожного зі співвласників. Відтак, можливо розрахувати кількість голосів, які належать кожному зі співвласників квартири (нежитлового приміщення).
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!''' Жоден із власників спільного приміщення не може обмежити іншого в реалізації власних законних прав. У разі якщо власник однієї із часток у будь-який спосіб перешкоджатиме іншому власникові вільно віддавати свій голос на загальних зборах, це може бути розцінене як зловживання правом у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 13 ЦК України].
|}Спільна власність двох або більше осіб '''без визначення часток''' кожного з них у праві власності є '''''спільною сумісною власністю''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). В цьому випадку не можливо віддати частину голосів "за" рішення, а частину - "проти". Тобто, приймається єдине рішення.
=== Як голосувати в разі, якщо власником квартири є дитина? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Частиною 7 ст. 177 СК України] встановлено, що батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.

'''Підтвердити свої повноваження батьки можуть, пред’явивши свідоцтво про народження дитини та будь-який документ, що посвідчує їх (батьків) особу, або ж паспорт із відміткою про дитину.'''

Керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 141 СК України], мати й батько мають рівні права й обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Таким чином, мати або батько можуть віддати лише 1 голос, оскільки безпосереднім суб’єктом права власності є одна особа - дитина.
=== Чи існує альтернатива законодавчому порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласникові? ===
Передбачено, що '''''статутом об’єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів''''', що належать кожному співвласнику на загальних зборах, окрім голосування про створенні ОСББ. На практиці співвласники користуються наданою їм можливістю обирати спосіб голосування та найчастіше обумовлюють у статуті порядок підрахунку голосів за принципом: '''«1 квартира = 1 голос'''», якщо квартира належить декільком особам на праві спільної часткової власності, під час голосування кожна з таких осіб зможе розпорядитися лише частиною голосу, тобто: «'''1 співвласник = 1 голос,''' незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 ст. 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»]).

Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ

2025-11-16T22:52:09Z

Ihor.turovskyi:

Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання

2025-11-16T22:33:31Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2018-%D0%BF Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 77 «Деякі питання Державної інспекції енергетичного нагляду України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 30 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Оператор системи передачі (далі – ОСП)''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Оператор системи розподілу (далі - ОСР)''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 56 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Гарантований стандарт якості електропостачання''' - мінімальний рівень якості надання послуг оператора системи або електропостачальника, який має бути забезпечений споживачу в обсязі і строки, визначені чинним законодавством, та за недотримання якого споживачу надається компенсація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#Text пункт 1.3. розділу 1 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Загальний стандарт якості електропостачання''' - рівень якості надання послуг оператором системи або електропостачальником, який має забезпечити оператор системи або електропостачальник для своїх споживачів у цілому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#Text пункт 1.3. розділу 1 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання''' - грошова сума, що надається споживачу в разі недотримання оператором системи або електропостачальником гарантованих стандартів якості електропостачання шляхом зменшення споживачу вартості послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#Text пункт 1.3. розділу 1 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Побутовий споживач''' - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об’єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 62 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Непобутовий споживач''' - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 47 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).
== Якість електричної енергії ==
'''Якість електричної енергії''' - це сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання за призначенням (пункт 2.1. розділу ІI Кодексу систем розподілу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексу систем розподілу]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу] (далі – КСР), параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення (EN 50160:2022, IDT)» (далі - ДСТУ EN 50160:2023).

Стандартна номінальна напруга Uп для мереж низької напруги загального призначення має значення 230 В між фазним і нульовим проводом або між фазними проводами:

для трифазних чотирипровідних мереж: Uп = 230 В між фазним та нульовим проводом;

для трифазних трипровідних мереж: Uп = 230 В між фазними проводами.

Протягом кожного тижневого періоду 95% середньоквадратичних значень напруги електропостачання, які усереднені на 10-ти хвилинному проміжку, мають бути в межах ±10 % від величини номінальної напруги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.7 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Частота напруги електропостачання для мереж низької напруги має бути в межах:

1) для систем, які синхронно приєднані до ОЕС України - 50 Гц ± 1 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц + 4 % ( 6 %) протягом 100 % часу;

2) для систем без синхронного приєднання до ОЕС України - 50 Гц ± 2 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц ± 15 % протягом 100 % часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.8 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Показник довготривалого флікера (мерехтіння), спричиненого коливанням напруги, для мереж низької напруги має бути меншим або рівним 1 для 95 % часу спостереження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.9 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

95 % середньоквадратичних значень складника зворотної послідовності напруги електропостачання, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути в межах від 0 % до 2 % від складника напруги прямої послідовності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.10 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень напруги електропостачання, ураховуючи всі гармоніки до 40-ї включно, для мереж низької напруги має бути меншим чи рівним 8 % ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.12 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Показники якості електричної енергії для мереж середньої та високої напруги, методи випробування та інші характеристики якості електроенергії наведені у ДСТУ EN 50160:2014 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.13 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Перелік показників якості електропостачання повинен зазначатися у договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.14 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

ОСР надає споживачам компенсації за недотримання показників якості електропостачання у розмірі та порядку, що встановлені Регулятором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.15 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

ОСР повинен оприлюднити на власному вебсайті інформацію щодо величин показників якості електропостачання, розмірів компенсацій та порядку їх надання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.16 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі операторами системи розподілу (далі – ОСР), регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії»](далі – ПРРЕЕ).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text пункту 8.2.2 глави 8.2 розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії»] встановлено, що у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її протягом '''15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії – протягом '''30 днів.'''

Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання оператором системи показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексу систем розподілу].
== Порядок розгляду скарг/претензій споживачів щодо показників якості електричної енергії ==
''За результатами розгляду скарги/звернення/претензії споживача щодо якості електричної енергії, у тому числі поданої через кол-центр, '''ОСР надає відповідь споживачу в письмовій формі'''. Письмова відповідь може бути надана за допомогою електронних засобів зв’язку із забезпеченням передачі всіх підтвердних документів, зокрема через особистий кабінет споживача (у разі наявності реєстрації) та/або інші електронні платформи, зазначені в договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, або іншим каналом зв’язку, який вказаний у скарзі/зверненні/претензії споживача. Відповідь повинна містити інформацію щодо:''
* у разі визнання скарги/звернення/претензії обґрунтованою:
# Причин недотримання показників якості електричної енергії;
# Заходів та строків стосовно усунення ОСР причин недотримання показників якості електричної енергії з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункту 13.2.11 глави 13.2 Кодексу] або проведених робіт, якщо причини недотримання показників якості електричної енергії було усунуто під час розгляду скарги;
# Результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії у разі його проведення;
* у разі визнання скарги/звернення/претензії такою, що не підлягає задоволенню:
# Документів, що підтверджують порушення споживачем вимог цього Кодексу, зокрема якщо установки чи прилади споживача не відповідають стандартам або технічним умовам приєднання, що їх встановили державні органи влади або ОСР, нормативно-технічним документам, унаслідок чого параметри якості електричної енергії в точці розподілу споживача не відповідають показникам, визначеним цим Кодексом;
# Результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії, що підтверджують дотримання ОСР нормативних показників якості електричної енергії та які проведені відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пунктів 6.2.1-6.2.5 глави 6.2 розділу VI Кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункту 13.2.10 глави 13.2 Кодексу] протягом не менше 7 календарних днів, за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні
# Документів, що підтверджують настання форс-мажорних обставин
# Інформації щодо застосування заходів регулювання споживання відповідно до вимог цього Кодексу та інструкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, інформування щодо яких здійснювалося на офіційному вебсайті ОСР ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.2. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

* у разі відмови споживача від скарги/звернення/претензії щодо якості електричної енергії, що подається письмово в довільній формі, ОСР зобов'язаний до закінчення строку її розгляду надати письмову відповідь такому споживачу із зазначенням інформації про залишення її без розгляду.

ОСР може направити свого представника в узгоджений зі споживачем час для аналізу можливих причин недотримання показників якості електричної енергії та/або проведення необхідного вимірювання й подальшого надання відповіді споживачу з урахуванням строків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.3. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу)].

Представник ОСР у разі необхідності проводить вимірювання параметрів якості електричної енергії в точці розподілу відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пунктів 6.2.1-6.2.4 глави 6.2 розділу VI Кодексу] протягом не менше 7 календарних днів за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.4. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР може зменшити тривалість вимірювання або не проводити вимірювання у разі визнання факту недотримання показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії споживача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.5. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Перелік параметрів якості електричної енергії, що вимірюються за скаргою/зверненням/претензією споживача, визначає ОСР відповідно до змісту скарги/звернення/претензії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.6. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Результати вимірювання повинні містити таку інформацію:

* дата та час встановлення та зняття вимірювального засобу, його тип;
* усереднене значення відхилення напруги на кожному 10-хвилинному проміжку часу протягом терміну вимірювання.

Результати вимірювань зазначаються у протоколі вимірювання параметрів якості електричної енергії при розгляді скарги/звернення/претензії споживача (крім колективної скарги/звернення/претензії), що є додатком 10 до цього Кодексу.

У неможливості встановлення вимірювального засобу в точці розподілу вимірювання проводиться якнайближче до точки розподілу (або в мережах споживача, або в мережах ОСР). У разі проведення вимірювання на території споживача він має забезпечити відповідні умови для місця встановлення вимірювального засобу, які забезпечать захист цього засобу вимірювання від несанкціонованого втручання в його роботу протягом проведення вимірювання параметрів якості електричної енергії, а ОСР встановлює засіб вимірювання параметрів якості електричної енергії після забезпечення відповідних умов для встановлення такого засобу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.7. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Усі витрати, пов’язані із вимірюванням параметрів якості електричної енергії, покриває ОСР ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.8. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Споживач за письмовою згодою ОСР має право організувати проведення таких вимірювань. При цьому споживач має право залучати профільні організації, які мають необхідні засоби вимірювання параметрів якості електричної енергії, що відповідають вимогам цього Кодексу. Вимірювання проводяться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пунктів 6.2.1-6.2.5 глави 6.2 розділу VI Кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункту 13.2.10 глави 13.2 Кодексу] протягом не менше 7 календарних днів, за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні. Дані, отримані за допомогою таких засобів, є доказом при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. ОСР повинен відшкодувати витрати споживача на організацію проведення вимірювань у разі підтвердження факту недотримання показників якості електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.9. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

У разі встановлення споживачу електронного лічильника з функцією вимірювання параметрів відхилення напруги, що здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text розділу VI Кодексу систем розподілу]), ОСР за згодою споживача використовує результати таких вимірювань при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. При цьому вимірювання параметрів якості електричної енергії іншими засобами не проводиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.10. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР зобов'язаний усунути причини недотримання показників якості електричної енергії протягом 15 днів у разі необхідності проведення персоналом ОСР технічного обслуговування елементів мережі, 30 днів у разі необхідності проведення поточного ремонту, 90 днів у разі необхідності проведення капітального ремонту або 180 днів у разі необхідності здійснення нового будівництва.

Перебіг строку усунення причин недотримання показників якості електричної енергії розпочинається з дня, наступного за днем, коли ОСР став відомий факт недотримання показників якості електричної енергії за результатами проведення вимірювання, або з дня, наступного за днем отримання скарги/звернення/претензії споживача, якщо ОСР уже були відомі причини недотримання показників якості електричної енергії. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.11. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР після усунення причини недотримання показників якості електричної енергії письмово повідомляє споживача про проведені роботи разом інформацією щодо результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії, протягом не менше 7 календарних днів, за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні, що підтверджують дотримання ОСР встановлених показників якості електричної енергії, або отримує заяву споживача в письмовій формі про вирішення питання щодо якості електричної енергії та відсутності претензії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.12. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР надає споживачу компенсацію за недотримання показників якості електричної енергії у розмірі та порядку, що встановлені Регулятором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.13. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

У разі незгоди з результатами розгляду скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії споживач може звернутися до Регулятора або Енергетичного омбудсмена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.14. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Разом з тим, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2018-п#Text підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України], відповідно до покладених на Державну інспекцію енергетичного нагляду України (далі – Держенергонагляд), здійснює державний енергетичний нагляд (контроль) за:

- електричними установками і мережами учасників ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів);

- дотриманням учасниками ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за:

- забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам;

- відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їх струмоприймачів;

- наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;

- організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно-технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об’єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

- дотриманням встановленого нормативно-правовими актами та нормативними документами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, зокрема застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання;

- дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів;

- забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку (у тому числі споживачів);

Тому з питань технічного стану електричних установок і мереж споживачі можуть звертатися до Держенергонагляду для розгляду та вжиття відповідних заходів у межах його компетенції.

== Порядок надання компенсації споживачам за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання ==
ОСР (ОМСР) надає споживачу компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг::
# Шляхом урахування суми відповідної компенсації в рахунку за надані послуги з розподілу електричної енергії, якщо за умовами договору про надання послуг з розподілу зі споживачем оплату таких послуг здійснює споживач, - '''у строк не більше 45 днів''' з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг;
# Шляхом урахування суми відповідної компенсації в розрахунках з чинним електропостачальником у випадках та порядку, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктом 7.8 глави 7], - '''у строк не більше 45 днів''' з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.1. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»).]
Компенсація за недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, а саме дотримання показників змінення напруги надається ОСР '''''щомісячно за кожен календарний місяць з дня отримання скарги (претензії) споживача''''' щодо якості електричної енергії до дня усунення причини недотримання показників якості електричної енергії. У таких випадках компенсація надається '''''у строк не більше 45 днів з дня завершення кожного календарного місяця'''''.

Компенсація за недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, визначеного підпунктом 1 пункту 2.3 глави 2, підпунктом 1 пункту 5.2 глави 5 цього Порядку, надається ОСР, ОМСР щомісячно за кожен календарний місяць з дня отримання скарги/звернення/претензії споживача або групи споживачів (колективної скарги/звернення/претензії) щодо якості електричної енергії до дня усунення причини недотримання показників якості електричної енергії. У таких випадках компенсація надається у '''строк не більше 45 днів з дня завершення кожного календарного місяця'''.

Компенсація за недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 підпунктом 2 пункту 2.3 глави 2, підпунктом 2 пункту 5.2 глави 5 цього Порядку], надається ОСР, ОМСР '''у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг та з періодичністю в 30 календарних днів до дня усунення причини недотримання показників якості електричної енергії''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.2. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

ОСП надає споживачу компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг шляхом урахування суми відповідної компенсації:

* в рахунку за надані послуги з передачі електричної енергії, якщо за умовами договору про надання послуг з передачі зі споживачем оплату таких послуг здійснює споживач, - у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг (у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСП, визначених підпунктами 1-12 пункту 3.2 глави 3 цього Порядку, у випадку нових приєднань - з дня укладення договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії);
* в розрахунках з електропостачальником у випадках та порядку, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктом 7.8 цієї глави], - у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.4. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Електропостачальник надає споживачу компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг шляхом урахування суми відповідної компенсації в рахунку за спожиту електричну енергію у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг (у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальником, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 підпунктами 5 та 6 пункту 4.3 глави 4 цього Порядк]у, - з дня надання відповіді споживачу на його звернення щодо надання компенсації) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.5. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Оператор системи/електропостачальник самостійно визначає факт недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, визначає споживача(ів), яким він має надати компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача, крім недотримання гарантованих стандартів якості, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 підпунктом 26 пункту 2.3 глави 2 та підпунктами 5 та 6 пункту 4.3 глави 4 цього Порядку], '''компенсація за недотримання яких надається за зверненням споживача, що розглядається протягом 30 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.7. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Якщо постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником універсальних послуг або відповідно до комерційної пропозиції електропостачальника плату за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує електропостачальник:

1) оператор системи у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 цієї глави], повідомляє електропостачальника, що здійснює постачання електричної енергії відповідному споживачу, про:

* ідентифікаційні дані споживача;
* гарантовані стандарти якості надання послуг, які було недотримано;
* дату недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг;
* дату усунення причини незадовільної якості електричної енергії в разі недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, визначеного п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 ідпунктом 1 та/або підпунктом 2 пункту 2.3 глави 2, підпунктом 1 та/або підпунктом 2 пункту 5.2 глави 5 цього Порядку], разом з останньою із періодичних виплат компенсацій споживачу;
* розмір компенсації, розрахований відповідно до п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 ункту 3.3 глави 3, пунктів 5.3, 5.4 глави 5 та додатка 1 до цього Порядку] та з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункту 7.10 цієї глави], та кінцевої суми до виплати споживачу з вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються;

2) електропостачальник ураховує суму відповідної компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг оператора системи в кінцевому рахунку споживача за електричну енергію у строк не більше 30 днів з дня отримання повідомлення від оператора системи щодо виплати компенсації;

3) електропостачальник зменшує платіж за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи на суму компенсацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.8 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Якщо сума компенсації перевищує суму рахунка за надані послуги з розподілу/передачі/постачання електричної енергії, оператор системи/електропостачальник ураховують суму невиплаченої компенсації в розрахунках майбутніх періодів.

За наявності заборгованості споживача за спожиту електричну енергію/надані послуги з розподілу (передачі) компенсація надається в рахунок зменшення заборгованості споживача за надані послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.9 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі невиконання оператором системи вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктів 7.1, 7.2 та 7.4 цієї глави] щодо строків надання компенсацій за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг сума відповідної компенсації подвоюється та має бути врахована при розрахунках зі споживачем/електропостачальником у найближчому розрахунковому періоді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.10. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі невиконання електропостачальником вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункту 7.5 цієї глави] щодо строків надання компенсацій за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг сума відповідної компенсації подвоюється та має бути врахована при розрахунках зі споживачем у найближчому розрахунковому періоді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.11 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Надання компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання не позбавляє споживача права вимагати від оператора системи або електропостачальника відшкодування збитків, завданих унаслідок недотримання оператором системи/ електропостачальником показників якості електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.14 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

== Розмір компенсації ==
Розмір компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/128/f475628n646.docx Додатку 1] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#n136 Додатку 2] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]:
* від 100 до 200 грн. – для побутових споживачів (з ПДФО)
* від 200 до 600 грн. – для непобутових.
[[Файл:Заява_про_надання_компенсації_за_недотримання_гарантованих_стандартів_якості_електропостачання.doc]]
== Випадки звільнення ОСР, ОСП або електропостачальника від обов’язку надання компенсації ==
'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР не надається у випадках:'''

1) недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг спричинено доведеними:

* форс-мажорними обставинами;
* діями споживача або третіх осіб (крім випадків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктах 6.6 – 6.8 цієї глави]), що призвели до аварійної перерви в електропостачанні в розподільчих мережах або недотримання показників якості електричної енергії;
* застосуванням заходів регулювання споживання з метою вимушеного зменшення величини споживаної електричної енергії та потужності у випадках, передбачених Кодексом систем розподілу;

2) відмови споживача в письмовому вигляді від отримання компенсації, інформація про розмір та періодичність виплати якої завчасно доводиться до відома споживача у письмовій формі або шляхом повідомлення споживачем ОСР про своє ознайомлення з розміром та періодичністю компенсації, яка може бути виплачена споживачу, у строк 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості, а у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР, у випадку нових приєднань - з дня укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та гарантованого стандарту, - з дня надання відповіді споживачу на його звернення щодо надання компенсації.

У випадку недотримання гарантованого стандарту якості, відмова може бути надана споживачем протягом усього терміну виплати компенсації (за виключенням випадків, коли виплата компенсації не була розпочата у встановлені даним порядком терміни (протермінована). Для гарантованих стандартів якості електропостачання, що не мають одноразового характеру, а здійснюються із встановленою періодичністю, отримується одна відмова від усіх виплат;

3) відсутності на дату виплати компенсації договірних відносин між споживачем, який мав право на компенсацію, та ОСР.

4) отримання письмової відмови споживача у наданні інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби) під час укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 6.1 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСП не надається у випадках:'''

1) недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг було спричинено доведеними форс-мажорними обставинами;

2) відмови споживача в письмовому вигляді від отримання компенсації, інформація про розмір та періодичність виплати якої завчасно доводиться до відома споживача у письмовій формі або шляхом повідомлення споживачем ОСП про своє ознайомлення з розміром та періодичністю компенсації, яка може бути виплачена споживачу, у строк 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту, а у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСП, - з дня укладення договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії;

3) відсутності на дату виплати компенсації договірних відносин між споживачем, який мав право на компенсацію, та ОСП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 6.2 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальником не надається у випадках:'''

1) недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг було спричинено доведеними форс-мажорними обставинами;

2) відмови споживача в письмовому вигляді від отримання компенсації, інформація про розмір та періодичність виплати якої завчасно доводиться до відома споживача у письмовій формі або шляхом повідомлення споживачем електропостачальника про своє ознайомлення з розміром та періодичністю компенсації, яка може бути виплачена споживачу, у строк 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості, а у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальником, - з дня надання відповіді споживачу на його звернення щодо надання компенсації;

3) виставлення невірного рахунка з вини ППКО, який не є ОСР (у випадку недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг електропостачальника);

4) відсутності на момент виплати компенсації договірних відносин між споживачем, який мав право на компенсацію, та електропостачальником (у разі закінчення строку дії договору електропостачальник зобов’язаний виплатити компенсацію за попередньо порушені гарантовані стандарти у зручний для споживача спосіб);

5) отримання письмової відмови споживача у наданні інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби) під час укладання договору про надання послуг з постачання електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 6.3 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

== Як дізнатися, що компенсація Вам нарахована ==
''Електропостачальник / ОСР зобов’язаний проінформувати Вас про надання компенсації шляхом зазначення:''
# Шляхом зазначення в рахунку на оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
# В «особистому кабінеті» споживача (за наявності) на офіційному вебсайті оператора системи;
# Листом на офіційному бланку до завершення розрахункового періоду, у якому нараховується компенсація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 8.1 та 8.2 глави 8 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).
== Порядок дій, якщо компенсація не надана ==
У разі ненадання електропостачальником або оператором системи компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання споживач має право самостійно звернутися до електропостачальника або оператора системи із заявою за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/82/f475628n382.doc додатку 3] до цього Порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.12 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі необґрунтованої відмови в наданні компенсації або залишення заяви без розгляду споживач має право звернутись до НКРЕКП та її територіальних органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.12 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі невиплати електропостачальником або оператором системи компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання НКРЕКП з урахуванням даних звітності та за результатами здійснення планових або позапланових заходів державного контролю дотримання електропостачальником або оператором системи відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності приймає рішення про накладення штрафу в розмірі, визначеному З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text аконом України «Про ринок електричної енергії»], а також щодо надання споживачам компенсації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктів 7.10 та 7.11 глави 7] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.13 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Файл:Заява про надання компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання.doc

2025-11-16T22:20:50Z

Ihor.turovskyi: Ihor.turovskyi завантажив нову версію Файл:Заява про надання компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання.doc

Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання

2025-11-16T22:19:36Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2018-%D0%BF Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 77 «Деякі питання Державної інспекції енергетичного нагляду України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 30 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Оператор системи передачі (далі – ОСП)''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Оператор системи розподілу (далі - ОСР)''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 56 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Гарантований стандарт якості електропостачання''' - мінімальний рівень якості надання послуг оператора системи або електропостачальника, який має бути забезпечений споживачу в обсязі і строки, визначені чинним законодавством, та за недотримання якого споживачу надається компенсація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#Text пункт 1.3. розділу 1 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Загальний стандарт якості електропостачання''' - рівень якості надання послуг оператором системи або електропостачальником, який має забезпечити оператор системи або електропостачальник для своїх споживачів у цілому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#Text пункт 1.3. розділу 1 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання''' - грошова сума, що надається споживачу в разі недотримання оператором системи або електропостачальником гарантованих стандартів якості електропостачання шляхом зменшення споживачу вартості послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#Text пункт 1.3. розділу 1 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

'''Побутовий споживач''' - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об’єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 62 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''Непобутовий споживач''' - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text пункт 47 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).
== Якість електричної енергії ==
'''Якість електричної енергії''' - це сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання за призначенням (пункт 2.1. розділу ІI Кодексу систем розподілу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексу систем розподілу]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу] (далі – КСР), параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення (EN 50160:2022, IDT)» (далі - ДСТУ EN 50160:2023).

Стандартна номінальна напруга Uп для мереж низької напруги загального призначення має значення 230 В між фазним і нульовим проводом або між фазними проводами:

для трифазних чотирипровідних мереж: Uп = 230 В між фазним та нульовим проводом;

для трифазних трипровідних мереж: Uп = 230 В між фазними проводами.

Протягом кожного тижневого періоду 95% середньоквадратичних значень напруги електропостачання, які усереднені на 10-ти хвилинному проміжку, мають бути в межах ±10 % від величини номінальної напруги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.7 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Частота напруги електропостачання для мереж низької напруги має бути в межах:

1) для систем, які синхронно приєднані до ОЕС України - 50 Гц ± 1 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц + 4 % ( 6 %) протягом 100 % часу;

2) для систем без синхронного приєднання до ОЕС України - 50 Гц ± 2 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц ± 15 % протягом 100 % часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.8 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Показник довготривалого флікера (мерехтіння), спричиненого коливанням напруги, для мереж низької напруги має бути меншим або рівним 1 для 95 % часу спостереження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.9 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

95 % середньоквадратичних значень складника зворотної послідовності напруги електропостачання, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути в межах від 0 % до 2 % від складника напруги прямої послідовності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.10 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень напруги електропостачання, ураховуючи всі гармоніки до 40-ї включно, для мереж низької напруги має бути меншим чи рівним 8 % ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.12 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Показники якості електричної енергії для мереж середньої та високої напруги, методи випробування та інші характеристики якості електроенергії наведені у ДСТУ EN 50160:2014 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.13 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Перелік показників якості електропостачання повинен зазначатися у договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.14 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

ОСР надає споживачам компенсації за недотримання показників якості електропостачання у розмірі та порядку, що встановлені Регулятором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.15 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

ОСР повинен оприлюднити на власному вебсайті інформацію щодо величин показників якості електропостачання, розмірів компенсацій та порядку їх надання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n3101 пункту 11.4.16 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу]).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі операторами системи розподілу (далі – ОСР), регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії»](далі – ПРРЕЕ).

Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text пункту 8.2.2 глави 8.2 розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії»] встановлено, що у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її протягом '''15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії – протягом '''30 днів.'''

Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання оператором системи показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексу систем розподілу].
== Порядок розгляду скарг/претензій споживачів щодо показників якості електричної енергії ==
''За результатами розгляду скарги/звернення/претензії споживача щодо якості електричної енергії, у тому числі поданої через кол-центр, '''ОСР надає відповідь споживачу в письмовій формі'''. Письмова відповідь може бути надана за допомогою електронних засобів зв’язку із забезпеченням передачі всіх підтвердних документів, зокрема через особистий кабінет споживача (у разі наявності реєстрації) та/або інші електронні платформи, зазначені в договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, або іншим каналом зв’язку, який вказаний у скарзі/зверненні/претензії споживача. Відповідь повинна містити інформацію щодо:''
* у разі визнання скарги/звернення/претензії обґрунтованою:
# Причин недотримання показників якості електричної енергії;
# Заходів та строків стосовно усунення ОСР причин недотримання показників якості електричної енергії з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункту 13.2.11 глави 13.2 Кодексу] або проведених робіт, якщо причини недотримання показників якості електричної енергії було усунуто під час розгляду скарги;
# Результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії у разі його проведення;
* у разі визнання скарги/звернення/претензії такою, що не підлягає задоволенню:
# Документів, що підтверджують порушення споживачем вимог цього Кодексу, зокрема якщо установки чи прилади споживача не відповідають стандартам або технічним умовам приєднання, що їх встановили державні органи влади або ОСР, нормативно-технічним документам, унаслідок чого параметри якості електричної енергії в точці розподілу споживача не відповідають показникам, визначеним цим Кодексом;
# Результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії, що підтверджують дотримання ОСР нормативних показників якості електричної енергії та які проведені відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пунктів 6.2.1-6.2.5 глави 6.2 розділу VI Кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункту 13.2.10 глави 13.2 Кодексу] протягом не менше 7 календарних днів, за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні
# Документів, що підтверджують настання форс-мажорних обставин
# Інформації щодо застосування заходів регулювання споживання відповідно до вимог цього Кодексу та інструкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, інформування щодо яких здійснювалося на офіційному вебсайті ОСР ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.2. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

* у разі відмови споживача від скарги/звернення/претензії щодо якості електричної енергії, що подається письмово в довільній формі, ОСР зобов'язаний до закінчення строку її розгляду надати письмову відповідь такому споживачу із зазначенням інформації про залишення її без розгляду.

ОСР може направити свого представника в узгоджений зі споживачем час для аналізу можливих причин недотримання показників якості електричної енергії та/або проведення необхідного вимірювання й подальшого надання відповіді споживачу з урахуванням строків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.3. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу)].

Представник ОСР у разі необхідності проводить вимірювання параметрів якості електричної енергії в точці розподілу відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пунктів 6.2.1-6.2.4 глави 6.2 розділу VI Кодексу] протягом не менше 7 календарних днів за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.4. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР може зменшити тривалість вимірювання або не проводити вимірювання у разі визнання факту недотримання показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії споживача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.5. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Перелік параметрів якості електричної енергії, що вимірюються за скаргою/зверненням/претензією споживача, визначає ОСР відповідно до змісту скарги/звернення/претензії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.6. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Результати вимірювання повинні містити таку інформацію:

* дата та час встановлення та зняття вимірювального засобу, його тип;
* усереднене значення відхилення напруги на кожному 10-хвилинному проміжку часу протягом терміну вимірювання.

Результати вимірювань зазначаються у протоколі вимірювання параметрів якості електричної енергії при розгляді скарги/звернення/претензії споживача (крім колективної скарги/звернення/претензії), що є додатком 10 до цього Кодексу.

У неможливості встановлення вимірювального засобу в точці розподілу вимірювання проводиться якнайближче до точки розподілу (або в мережах споживача, або в мережах ОСР). У разі проведення вимірювання на території споживача він має забезпечити відповідні умови для місця встановлення вимірювального засобу, які забезпечать захист цього засобу вимірювання від несанкціонованого втручання в його роботу протягом проведення вимірювання параметрів якості електричної енергії, а ОСР встановлює засіб вимірювання параметрів якості електричної енергії після забезпечення відповідних умов для встановлення такого засобу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.7. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Усі витрати, пов’язані із вимірюванням параметрів якості електричної енергії, покриває ОСР ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.8. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Споживач за письмовою згодою ОСР має право організувати проведення таких вимірювань. При цьому споживач має право залучати профільні організації, які мають необхідні засоби вимірювання параметрів якості електричної енергії, що відповідають вимогам цього Кодексу. Вимірювання проводяться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пунктів 6.2.1-6.2.5 глави 6.2 розділу VI Кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункту 13.2.10 глави 13.2 Кодексу] протягом не менше 7 календарних днів, за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні. Дані, отримані за допомогою таких засобів, є доказом при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. ОСР повинен відшкодувати витрати споживача на організацію проведення вимірювань у разі підтвердження факту недотримання показників якості електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.9. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

У разі встановлення споживачу електронного лічильника з функцією вимірювання параметрів відхилення напруги, що здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text розділу VI Кодексу систем розподілу]), ОСР за згодою споживача використовує результати таких вимірювань при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. При цьому вимірювання параметрів якості електричної енергії іншими засобами не проводиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.10. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР зобов'язаний усунути причини недотримання показників якості електричної енергії протягом 15 днів у разі необхідності проведення персоналом ОСР технічного обслуговування елементів мережі, 30 днів у разі необхідності проведення поточного ремонту, 90 днів у разі необхідності проведення капітального ремонту або 180 днів у разі необхідності здійснення нового будівництва.

Перебіг строку усунення причин недотримання показників якості електричної енергії розпочинається з дня, наступного за днем, коли ОСР став відомий факт недотримання показників якості електричної енергії за результатами проведення вимірювання, або з дня, наступного за днем отримання скарги/звернення/претензії споживача, якщо ОСР уже були відомі причини недотримання показників якості електричної енергії. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.11. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР після усунення причини недотримання показників якості електричної енергії письмово повідомляє споживача про проведені роботи разом інформацією щодо результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії, протягом не менше 7 календарних днів, за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні, що підтверджують дотримання ОСР встановлених показників якості електричної енергії, або отримує заяву споживача в письмовій формі про вирішення питання щодо якості електричної енергії та відсутності претензії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.12. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

ОСР надає споживачу компенсацію за недотримання показників якості електричної енергії у розмірі та порядку, що встановлені Регулятором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.13. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

У разі незгоди з результатами розгляду скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії споживач може звернутися до Регулятора або Енергетичного омбудсмена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text пункт 13.2.14. глави 13.2 розділу XІІI Кодексу систем розподілу]).

Разом з тим, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2018-п#Text підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України], відповідно до покладених на Державну інспекцію енергетичного нагляду України (далі – Держенергонагляд), здійснює державний енергетичний нагляд (контроль) за:

- електричними установками і мережами учасників ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів);

- дотриманням учасниками ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за:

- забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам;

- відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їх струмоприймачів;

- наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;

- організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно-технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об’єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

- дотриманням встановленого нормативно-правовими актами та нормативними документами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, зокрема застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання;

- дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів;

- забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку (у тому числі споживачів);

Тому з питань технічного стану електричних установок і мереж споживачі можуть звертатися до Держенергонагляду для розгляду та вжиття відповідних заходів у межах його компетенції.

== Порядок надання компенсації споживачам за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання ==
ОСР (ОМСР) надає споживачу компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг::
# Шляхом урахування суми відповідної компенсації в рахунку за надані послуги з розподілу електричної енергії, якщо за умовами договору про надання послуг з розподілу зі споживачем оплату таких послуг здійснює споживач, - '''у строк не більше 45 днів''' з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг;
# Шляхом урахування суми відповідної компенсації в розрахунках з чинним електропостачальником у випадках та порядку, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктом 7.8 глави 7], - '''у строк не більше 45 днів''' з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.1. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»).]
Компенсація за недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, а саме дотримання показників змінення напруги надається ОСР '''''щомісячно за кожен календарний місяць з дня отримання скарги (претензії) споживача''''' щодо якості електричної енергії до дня усунення причини недотримання показників якості електричної енергії. У таких випадках компенсація надається '''''у строк не більше 45 днів з дня завершення кожного календарного місяця'''''.

Компенсація за недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, визначеного підпунктом 1 пункту 2.3 глави 2, підпунктом 1 пункту 5.2 глави 5 цього Порядку, надається ОСР, ОМСР щомісячно за кожен календарний місяць з дня отримання скарги/звернення/претензії споживача або групи споживачів (колективної скарги/звернення/претензії) щодо якості електричної енергії до дня усунення причини недотримання показників якості електричної енергії. У таких випадках компенсація надається у '''строк не більше 45 днів з дня завершення кожного календарного місяця'''.

Компенсація за недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 підпунктом 2 пункту 2.3 глави 2, підпунктом 2 пункту 5.2 глави 5 цього Порядку], надається ОСР, ОМСР '''у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг та з періодичністю в 30 календарних днів до дня усунення причини недотримання показників якості електричної енергії''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.2. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

ОСП надає споживачу компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг шляхом урахування суми відповідної компенсації:

* в рахунку за надані послуги з передачі електричної енергії, якщо за умовами договору про надання послуг з передачі зі споживачем оплату таких послуг здійснює споживач, - у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг (у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСП, визначених підпунктами 1-12 пункту 3.2 глави 3 цього Порядку, у випадку нових приєднань - з дня укладення договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії);
* в розрахунках з електропостачальником у випадках та порядку, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктом 7.8 цієї глави], - у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.4. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Електропостачальник надає споживачу компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг шляхом урахування суми відповідної компенсації в рахунку за спожиту електричну енергію у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг (у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальником, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 підпунктами 5 та 6 пункту 4.3 глави 4 цього Порядк]у, - з дня надання відповіді споживачу на його звернення щодо надання компенсації) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.5. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Оператор системи/електропостачальник самостійно визначає факт недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, визначає споживача(ів), яким він має надати компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача, крім недотримання гарантованих стандартів якості, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 підпунктом 26 пункту 2.3 глави 2 та підпунктами 5 та 6 пункту 4.3 глави 4 цього Порядку], '''компенсація за недотримання яких надається за зверненням споживача, що розглядається протягом 30 днів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.7. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Якщо постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником універсальних послуг або відповідно до комерційної пропозиції електропостачальника плату за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує електропостачальник:

1) оператор системи у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 цієї глави], повідомляє електропостачальника, що здійснює постачання електричної енергії відповідному споживачу, про:

* ідентифікаційні дані споживача;
* гарантовані стандарти якості надання послуг, які було недотримано;
* дату недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг;
* дату усунення причини незадовільної якості електричної енергії в разі недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, визначеного п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 ідпунктом 1 та/або підпунктом 2 пункту 2.3 глави 2, підпунктом 1 та/або підпунктом 2 пункту 5.2 глави 5 цього Порядку], разом з останньою із періодичних виплат компенсацій споживачу;
* розмір компенсації, розрахований відповідно до п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 ункту 3.3 глави 3, пунктів 5.3, 5.4 глави 5 та додатка 1 до цього Порядку] та з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункту 7.10 цієї глави], та кінцевої суми до виплати споживачу з вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються;

2) електропостачальник ураховує суму відповідної компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг оператора системи в кінцевому рахунку споживача за електричну енергію у строк не більше 30 днів з дня отримання повідомлення від оператора системи щодо виплати компенсації;

3) електропостачальник зменшує платіж за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи на суму компенсацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.8 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Якщо сума компенсації перевищує суму рахунка за надані послуги з розподілу/передачі/постачання електричної енергії, оператор системи/електропостачальник ураховують суму невиплаченої компенсації в розрахунках майбутніх періодів.

За наявності заборгованості споживача за спожиту електричну енергію/надані послуги з розподілу (передачі) компенсація надається в рахунок зменшення заборгованості споживача за надані послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.9 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі невиконання оператором системи вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пунктів 7.1, 7.2 та 7.4 цієї глави] щодо строків надання компенсацій за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг сума відповідної компенсації подвоюється та має бути врахована при розрахунках зі споживачем/електропостачальником у найближчому розрахунковому періоді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.10. глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі невиконання електропостачальником вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункту 7.5 цієї глави] щодо строків надання компенсацій за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг сума відповідної компенсації подвоюється та має бути врахована при розрахунках зі споживачем у найближчому розрахунковому періоді ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.11 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

Надання компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання не позбавляє споживача права вимагати від оператора системи або електропостачальника відшкодування збитків, завданих унаслідок недотримання оператором системи/ електропостачальником показників якості електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 пункт 7.14 глави 7 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

== Розмір компенсації ==
Розмір компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/128/f475628n646.docx Додатку 1] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18#n136 Додатку 2] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]:
* від 100 до 200 грн. – для побутових споживачів (з ПДФО)
* від 200 до 600 грн. – для непобутових.
[[Файл:Заява_про_надання_компенсації_за_недотримання_гарантованих_стандартів_якості_електропостачання.doc]]
== Випадки звільнення ОСР, ОСП або електропостачальника від обов’язку надання компенсації ==
'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР не надається у випадках:'''
* якщо недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг було спричинено доведеними:
# форс-мажорними обставинами (наприклад складні погодні умови, що підтверджується довідками МНС або Гідрометцентру);
# діями споживача або третіх осіб (крім основних споживачів, інших ОСР та НЕК «Укренерго»), що призвели до аварійної перерви в електропостачанні у розподільчих мережах;
# застосуванням заходів регулювання споживання з метою вимушеного зменшення величини споживаної електричної енергії та потужності у випадках, передбачених Кодексом систем розподілу («віялові» відключення);
* при запланованих перервах в електропостачанні тривалістю до 48 годин з попередженням споживачів у встановленому чинним законодавством порядку, які виникли внаслідок проведення робіт з капітального ремонту, будівництва, технічного переоснащення, реконструкції, модернізації електричних мереж, якщо виконання таких робіт передбачене інвестиційною програмою ОСР та/або річною програмою ремонтів ОСР, та/або при реалізації договорів приєднання електроустановок споживачів згідно з чинними нормативними документами;
* у разі відмови споживача у письмовому вигляді від отримання компенсації (пункт 5.1 глави 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»])
*відсутності на дату виплати компенсації договірних відносин між споживачем, який мав право на компенсацію, та ОСР;
*отримання письмової відмови споживача у наданні інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби) під час укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (пункт 5.1 глави 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).
'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСП не надається у випадках:'''
* недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг було спричинено доведеними форс-мажорними обставинами;
* відмови споживача в письмовому вигляді від отримання компенсації;
* відсутності на дату виплати компенсації договірних відносин між споживачем, який мав право на компенсацію, та ОСП (пункт 5.2 глави 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).
'''Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальником не надається у випадках:'''
* недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг було спричинено доведеними форс-мажорними обставинами;
* відмови споживача в письмовому вигляді від отримання компенсації;
* виставлення невірного рахунка з вини ППКО, який не є ОСР (у випадку недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг електропостачальника, а саме виставлення рахунка електропостачальником з правильними даними про ціну, вартість та обсяг спожитої електричної енергії);
* відсутності на момент виплати компенсації договірних відносин між споживачем, який мав право на компенсацію, та електропостачальником;
* отримання письмової відмови споживача у наданні інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби) під час укладання договору про надання послуг з постачання електричної енергії (пункт 5.3 глави 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).
== Як дізнатися, що компенсація Вам нарахована ==
''Електропостачальник / ОСР зобов’язаний проінформувати Вас про надання компенсації шляхом зазначення:''
# у рахунку на оплату електроенергії;
# або в «особистому кабінеті» споживача (за наявності) на офіційному веб-сайті компанії;
# або листом на офіційному бланку до завершення розрахункового періоду, у якому нараховується компенсація (пункт 7.1 та 7.2 глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).
== Порядок дій, якщо компенсація не надана ==
У разі ненадання електропостачальником або оператором системи компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання споживач має право самостійно звернутися до електропостачальника або ОСР із заявою за формою, наведеною в додатку 3 (пункт 6.12 глави 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі необґрунтованої відмови у наданні компенсації або залишення заяви без розгляду споживач має право звернутись до НКРЕКП та її територіальних органів (пункт 6.12 глави 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).

У разі невиплати електропостачальником або оператором системи компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання НКРЕКП з урахуванням даних звітності та за результатами планових або позапланових перевірок дотримання електропостачальником або оператором системи ліцензійних умов приймає рішення про накладення штрафу у розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Законом України «Про ринок електричної енергії»], а також щодо надання споживачам компенсації відповідно до пунктів 6.10 та 6.11 глави 6 Порядку (пункт 6.13 глави 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання]).
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Права та обов'язки землевласників та землекористувачів

2025-10-19T21:00:56Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX] визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2698-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»], опублікований у виданні «Голос України» 18.11.2022 № 235 (набув чинності 19.11.2022).

Метою зазначеного Закону є відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка існувала до запровадження воєнного стану, підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері охорони земель, врегулювання процедури внесення відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру.

Законом встановлюються зміни, зокрема:

* громадяни та юридичні особи, які одержали право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності, але відповідно до Земельного кодексу України не можуть бути суб’єктами такого права, можуть викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу або отримати їх в оренду із визначеними умовами таких договорів;
* здійснення внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель;
* щодо створення та функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України;

''відновлюється:''

* проведення земельних торгів щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності; державна реєстрація прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
* безоплатна приватизація земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у приватній власності, а також земельних ділянок, які передані громадянам у користування до набрання чинності Земельним кодексом України;
* передача в оренду земель сільськогосподарського призначення більш ніж на 1 рік, окрім випадків коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України.

''скасовується:''

* необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
* надання спецдозволів Службою Безпеки України на проведення топографо-геодезичних (польових) робіт.
|}
==Визначення термінів==
'''''Земельна ділянка''''' - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пп. 14.1.74. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

'''''Землевласники''''' — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пп. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

'''''Землекористувачі''''' — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування, на умовах оренди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пп. 14.1.73, п .14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

'''''Право користування земельною ділянкою''''' — це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі.

'''''Користування наданою земельною ділянкою''''' — не тільки право, а й обов'язок землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Якщо землекористувач не виконує цей обов'язок, то для нього наставатимуть негативні наслідки.
==Права та обов’язки землевласників==
'''Права землевласників:'''
*продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;
*самостійно господарювати на землі;
*власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
*на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
*споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
''Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 90 Земельного кодексу України])

'''Обов’язки землевласників:'''
*забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;
*додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
*своєчасно сплачувати земельний податок;
*не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
*підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
*своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
*не порушувати режиму санітарних зон та охоронних територій;
*дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
*зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
*за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.
*не допускати такого використання своєї ділянки, яке могло б негативно вплинути на стан та умови використання суміжних ділянок
''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 91 Земельного кодексу України]).
==Права та обов’язки землекористувачів==
'''Права землекористувачів:'''

* самостійно господарювати на землі;
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди;
* користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.

''Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 95 Земельного кодексу України]).

'''Обов'язки землекористувачів:'''

* забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
* своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
* не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
* обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 96 Земельного кодексу України]).

==Права та обов’язки власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення==
'''Права та обов’язки землевласників:'''
*власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі;
*власник земельної ділянки має право вимагати у землекористувача додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, державних стандартів, норм і правил проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів;
*власник земельної ділянки має право вимагати у землекористувача додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються;
*власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
*власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 409 Цивільного кодексу України]).
*відшкодування збитків унаслідок зміни стану орендованої земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n189 (стаття 29 ЗУ "Про оренду землі")]
'''Права та обов’язки землекористувачів:'''
*землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору;
*землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом;
*землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 410 Цивільного кодексу України]).
*право на захист орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n175 (стаття 26 ЗУ "Про оренду землі")];
* відшкодування збитків, завданих орендарю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n179 (стаття 28 ЗУ "Про оренду землі")];
==Права та обов’язки власника та користувача земельної ділянки наданої для забудови==
'''Права та обов’язки власника:'''
*власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.
*якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.
*власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.
*перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 414 Цивільного кодексу України]).
'''Права та обов’язки землекористувача:'''
* землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором;
*землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови;
*особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди);
*землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом;
*землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
==Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей==
Землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов’язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 23 Кодексу України про надра]).

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Землевласники і землекористувачі можуть бути '''''позбавлені права видобування корисних копалин''''' місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб '''''у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами''''' в порядку, передбаченому законодавством України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 27 Кодексу України про надра]).

Права та обов'язки землевласників та землекористувачів

2025-10-19T20:59:56Z

Ihor.turovskyi:

Пенсійне забезпечення фізичних осіб-підприємців

2025-10-19T19:43:32Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
== Загальні відомості ==
Підприємці, як і громадяни, досягнувши пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, хоча порядок її нарахування залежить від факторів.

'''По-перше''', залежить від того, яку систему оподаткування використовував підприємець до виходу на пенсію.

'''По-друге''', є відмінності щодо визначення страхового стажу та розміру доходу, який використовується для нарахування пенсії, у період до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] та після 01 січня 2004 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text за чинності цього Закону]).

'''До 01.01.2004 р. під час призначення пенсії враховувався''' трудовий стаж, а не страховий, як нині, і підтверджувався він записами у трудовій книжці. Оскільки чинним законодавством не передбачено заповнення трудової книжки підприємцями, для них у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] встановлений свій спосіб підтвердження стажу.

З 1 січня 2004 року для обчислення розміру пенсії враховується страховий стаж людини, тобто період, протягом якого вона підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях, і той місяць (чи місяці), за який внески до Пенсійного фонду не сплачені, не зараховується до страхового стажу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] '''єдиний соціальний внесок''' (далі - ЄСВ) '''для всіх платників єдиного податку''' (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% мінімальної заробітної плати.

Платниками ЄСВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частини першої ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] (далі - Закон № 2464) є такі категорії:

* фізособи – підприємці, зокрема й ті, які обрали спрощену систему оподаткування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464]);
* фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464]);
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464]).

Згідно із законодавством зазначені особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Решта підприємців повинні сплачувати єдиний соціальний внесок не нижче мінімального страхового внеску у розрахунку на місяць.

''Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої та другої групи платників єдиного податку.''

Фізичні особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464], звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (ч. 5 ст. 4 Закону № 2464]).

Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464], які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом № 1667, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом № 2464]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч. 6 ст. 4 Закону № 2464]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 9-2 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] під час особливого періоду, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом № 3543], платники єдиного внеску, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст. 4 Закону № 2464], призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч. 2 ст. 6 Закону № 2464,] якщо вони не є роботодавцями.

Крім того, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 9-18 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] під час дії особливого періоду, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом № 3543], платники єдиного внеску, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частині першій ст. 4 Закону № 2464], призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частиною другою ст. 6 Закону № 2464], якщо вони не є роботодавцями.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Пунктом 9-3 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]:

* зупиняється застосування до платників ЄСВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464]);
* платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст. 6 Закону № 2464].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text абз. 1 п. 98 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] платники єдиного внеску, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст. 4 Закону № 2464], з числа осіб, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом № 2010] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім'ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частиною другою ст. 6 Закону № 2464], сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Нагадуємо, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»], '''призупиняється дія''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.19-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] з'''гідно якого, фізичні особи підприємці звільнялися від сплати ЄСВ за себе, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану'''.

Тобто '''з 01 січня 2025 року сплата ЄСВ фізичними особами підприємцями обов’язкова'''.

При цьому сума ЄСВ не повинна бути менше мінімального страхового внеску (8 000 грн * 22% =1760 грн на місяць). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом] установлено, що у 2025 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску дорівнює двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно, максимальна база нарахування ЄСВ, не може перевищувати 20 МЗП: 8000 грн*20=160 000 грн. Максимальний платіж: 160 000 грн * 22% = 35 200 грн на місяць.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859 Пунктом 14-5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що для осіб, зазначених у пунктах 2, 3, 13 частини першої статті 11 цього Закону, які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text пункту 9-10 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування",] такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text пункту 9-10.1 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Несплата внесків не дає можливості зарахувати період трудової діяльності до страхового стажу і, як наслідок, громадяни мають пенсію, яка не відповідає їх сподіванням.

'''Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка'''. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду '''на підставі показань свідків.'''
== Добровільний порядок ==
'''За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи,''' для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених вище документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу '''за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.'''

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

'''Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв’язку приймаються:'''
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ;
* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

'''Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ''' приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Тривалість тимчасової непрацездатності, яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи. Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (для престарілих і дітей з інвалідністю). '''Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду''' складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи. Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

'''Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється''' на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому, для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 року, період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами.

''Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності,'' повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж вказано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

''Для підтвердження наявного трудового стажу'' звертатися до установи місця роботи, навчання, служби та до архівних установ. При отриманні всіх необхідних довідок які підтверджують відповідний стаж, звертатися до Пенсійного фонду.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

'''У довідці має бути вказано:'''
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;
* первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
'''Додатково в довідці наводяться такі відомості:'''
* стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

* стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

* стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
''У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції,'' спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті - одним із подружжя або іншим членом сім'ї, який проживав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

''Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства'' (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення,до укладення відповідних двосторонніх угод).
== Судовий порядок ==
''За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями'' стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

''За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин'', трудовий стаж установлюється на підставі '''показань не менше двох свідків''', які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

''За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м.Ленінграді в період його блокади з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року'' зазначені періоди можуть бути встановлені '''на підставі показань одного або більше свідків,''' які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]

Пенсійне забезпечення фізичних осіб-підприємців

2025-10-19T19:42:46Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
== Загальні відомості ==
Підприємці, як і громадяни, досягнувши пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, хоча порядок її нарахування залежить від факторів.

'''По-перше''', залежить від того, яку систему оподаткування використовував підприємець до виходу на пенсію.

'''По-друге''', є відмінності щодо визначення страхового стажу та розміру доходу, який використовується для нарахування пенсії, у період до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] та після 01 січня 2004 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text за чинності цього Закону]).

'''До 01.01.2004 р. під час призначення пенсії враховувався''' трудовий стаж, а не страховий, як нині, і підтверджувався він записами у трудовій книжці. Оскільки чинним законодавством не передбачено заповнення трудової книжки підприємцями, для них у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] встановлений свій спосіб підтвердження стажу.

З 1 січня 2004 року для обчислення розміру пенсії враховується страховий стаж людини, тобто період, протягом якого вона підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях, і той місяць (чи місяці), за який внески до Пенсійного фонду не сплачені, не зараховується до страхового стажу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] '''єдиний соціальний внесок''' (далі - ЄСВ) '''для всіх платників єдиного податку''' (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% мінімальної заробітної плати.

Платниками ЄСВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частини першої ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] (далі - Закон № 2464) є такі категорії:

* фізособи – підприємці, зокрема й ті, які обрали спрощену систему оподаткування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464]);
* фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464]);
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464]).

Згідно із законодавством зазначені особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Решта підприємців повинні сплачувати єдиний соціальний внесок не нижче мінімального страхового внеску у розрахунку на місяць.

''Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої та другої групи платників єдиного податку.''

Фізичні особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464], звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (ч. 5 ст. 4 Закону № 2464]).

Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464], які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом № 1667, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом № 2464]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч. 6 ст. 4 Закону № 2464]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 9-2 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] під час особливого періоду, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом № 3543], платники єдиного внеску, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст. 4 Закону № 2464], призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч. 2 ст. 6 Закону № 2464,] якщо вони не є роботодавцями.

Крім того, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 9-18 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] під час дії особливого періоду, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом № 3543], платники єдиного внеску, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частині першій ст. 4 Закону № 2464], призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частиною другою ст. 6 Закону № 2464], якщо вони не є роботодавцями.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Пунктом 9-3 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]:

* зупиняється застосування до платників ЄСВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464]);
* платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст. 6 Закону № 2464].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text абз. 1 п. 98 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464] платники єдиного внеску, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ст. 4 Закону № 2464], з числа осіб, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом № 2010] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім'ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов'язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text частиною другою ст. 6 Закону № 2464], сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Нагадуємо, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»], '''призупиняється дія''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.19-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] з'''гідно якого, фізичні особи підприємці звільнялися від сплати ЄСВ за себе, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану'''.

Тобто '''з 01 січня 2025 року сплата ЄСВ фізичними особами підприємцями обов’язкова'''.

При цьому сума ЄСВ не повинна бути менше мінімального страхового внеску (8 000 грн * 22% =1760 грн на місяць). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом] установлено, що у 2025 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску дорівнює двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно, максимальна база нарахування ЄСВ, не може перевищувати 20 МЗП: 8000 грн*20=160 000 грн. Максимальний платіж: 160 000 грн * 22% = 35 200 грн на місяць.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859 Пунктом 14-5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що для осіб, зазначених у пунктах 2, 3, 13 частини першої статті 11 цього Закону, які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text пункту 9-10 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування",] такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text пункту 9-10.1 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"], такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Несплата внесків не дає можливості зарахувати період трудової діяльності до страхового стажу і, як наслідок, громадяни мають пенсію, яка не відповідає їх сподіванням.

'''Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка'''. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду '''на підставі показань свідків.'''
== '''Добровільний порядок''' ==
'''За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи,''' для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених вище документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу '''за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.'''

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

'''Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв’язку приймаються:'''
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ;
* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

'''Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ''' приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Тривалість тимчасової непрацездатності, яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи. Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (для престарілих і дітей з інвалідністю). '''Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду''' складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи. Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

'''Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється''' на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому, для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 року, період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами.

''Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності,'' повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж вказано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

''Для підтвердження наявного трудового стажу'' звертатися до установи місця роботи, навчання, служби та до архівних установ. При отриманні всіх необхідних довідок які підтверджують відповідний стаж, звертатися до Пенсійного фонду.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

'''У довідці має бути вказано:'''
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;
* первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
'''Додатково в довідці наводяться такі відомості:'''
* стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

* стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

* стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
''У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції,'' спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті - одним із подружжя або іншим членом сім'ї, який проживав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

''Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства'' (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення,до укладення відповідних двосторонніх угод).
== Судовий порядок ==
''За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями'' стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

''За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин'', трудовий стаж установлюється на підставі '''показань не менше двох свідків''', які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

''За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м.Ленінграді в період його блокади з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року'' зазначені періоди можуть бути встановлені '''на підставі показань одного або більше свідків,''' які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження

2025-10-18T22:37:28Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій та статус суддів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи»]
== Визначення поняття ==
'''Підсистема відеоконференцзв'язку''' забезпечує учасникам справи можливість брати участь:

* у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду;
* в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Підсистема відеоконференцзв'язку також забезпечує користувачам можливість брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text (пункт 45 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя (далі - Положення).]
== Порядок та умови проведення провадження у режимі відеоконференції ==
Учасникам судового процесу на підставі '''судового рішення''' забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Якщо '''всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції''', здійснюється транслювання перебігу судового засідання '''в мережі Інтернет в обов’язковому порядку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 4 статті 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів]").

Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на '''суд''', який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text частина 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"]).

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції (дистанційно) здійснюється на стадіях досудового і судового проваджень.
=== Дистанційне досудове розслідування ===
Під таким способом '''проведення процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальний процесуальний''' закон розуміє допит осіб, впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 232 КПК України]).

'''Дистанційне досудове розслідування проводиться у випадках:'''
* неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
* необхідності забезпечення безпеки осіб;
* проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
* необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;
* наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право з'''вернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні'''''',''' в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 225 КПК України]).

У порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text визначеному КПК], може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

[[Файл:Зразок_клопотання_про_участь_у_судовому_засіданні_в_режимі_відеоконференції.docx]]

У разі, якщо '''сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує''' проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення.

Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме '''підозрюваний''', не може бути прийняте, якщо він проти цього '''заперечує.'''

Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою '''технічних засобів відеозапису.'''

Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими '''змінами зовнішності і голосу''', за яких її неможливо було б упізнати.

Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.

За результатами опитування, проведеного у дистанційному режимі слідчий, прокурор складає '''рапорт''', у якому зазначає, зокрема, ідентифікаційні ознаки засобу зв’язку, що використовувався опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису.

Слідчий, прокурор зобов’язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначити в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного.
=== Дистанційне судове провадження ===
Дистанційне судове провадження згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 336 КПК України] може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 9 статті 336 КПК України]).

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження '''за власною ініціативою''' або за '''клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина 2 статті 336 КПК України]).

У разі якщо '''сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує''' проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина 2 статті 336 КПК України]).

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під '''час трансляції з іншого приміщення''', у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

* неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
* необхідності забезпечення безпеки осіб;
* проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
* необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
* введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
* наявності інших підстав, визначених судом достатніми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 1 статті 336 КПК України] ).

За наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ''поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.'' Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

За наявності в суді технічної можливості учасник справи може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує такий суд.

Особа, яка утримується в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі, '''може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) у приміщенні такої установи за допомогою її технічних засобів та з використанням Електронного кабінету установи або кабінету її службової особи.''' Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує така установа.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо '''зареєструватися в Електронному кабінеті.''' Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text пункти 46-49 Положення]).
== Особливості допиту з використанням відеоконференції ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною 3 статті 351 КПК України] у разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 336 КПК України].

У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав '''малолітнього чи неповнолітнього свідка''', за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 4 статті 354 КПК України]).

Допит '''за запитом компетентного органу іноземної держави''' проводиться у присутності слідчого судді за місцезнаходженням особи за допомогою відео- або телефонної конференції у '''таких випадках:'''
* неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної держави;
* для забезпечення безпеки осіб;
* з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 1 статті 567 КПК України]).
Допит шляхом відео- або телефонної конференції виконується у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, в якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 2 статті 567 КПК України]).

Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити '''участь перекладача''' під час проведення відео- або телефонної конференції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 3 статті 567 КПК України]).

Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною другою статті 567 КПК України], особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 4 статті 567 КПК України]).

Протокол допиту та носії відео- або аудіоінформації надсилаються до компетентного органу запитуючої сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 5 статті 567 КПК України]).

За правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 567 КПК України], проводяться допити за допомогою відео- або телефонної конференції за запитами компетентного органу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 6 статті 567 КПК України]).
== Порядок фіксації ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відео конференції ==
У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

У випадку використання підсистеми відеоконференцзв’язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.

У разі технічної неможливості використання підсистеми відеоконференцзв’язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, аудіо-, відеофіксація та ведення протоколу (журналу) судового засідання можуть здійснюватися наявними в судах автономними системами технічної фіксації судового процесу з подальшим долученням матеріалів до АСДС. Зазначені процесуальні дії вчиняються судом до появи в підсистемі відеоконференцзв’язку можливості автономного фіксування судових засідань.

Після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).

Письмові зауваження користувачів до протоколу (журналу) подаються через Електронний кабінет з урахуванням порядку та обмежень, які визначені законодавством.

Технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.

Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.

У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі.

У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання.

Зберігання резервних копій протоколу та відеозапису судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text пункти 51-55 Положення]).
== Права та обов’язки учасників судового засідання під час дистанційного судового провадження ==
Особа, якій забезпечується захист, '''може бути допитана''' в режимі відеоконференції з такими '''змінами зовнішності і голосу''', за яких її неможливо впізнати за наявності технічної можливості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 11 статті 336 КПК України])

У разі якщо '''сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує''' проти здійснення дистанційного судового провадження, '''суд може''' ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 2 статті 336 КПК України]).

'''Суд не має права''' прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває '''обвинувачений''', якщо він проти цього '''заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану''' (частина 2 статті 336 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Якщо ''особа'', яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває ''під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд,'' '''судовий розпорядник або секретар''' судового засідання цього суду '''зобов’язаний''':
* вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права;
* перевірити її документи, що посвідчують особу,;
* перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text абзац 2 частина 7 статті 336 КПК України]).
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною сьомою статті 336 КПК України]. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням із судом, що надав доручення, зобов’язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 8 статті 336 КПК України]).

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text абзацом другим частини сьомої статті 336 КПК України], здійснюються службовою особою такої установи. Особа, яка тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні такої установи за допомогою її технічних засобів та з використанням власного кваліфікованого електронного підпису. У разі відсутності власного кваліфікованого електронного підпису участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції здійснюється з використанням електронного кабінету установи або кабінету її службової особи. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує така установа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 9 статті 336 КПК України]).

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження

2025-10-18T22:36:41Z

Ihor.turovskyi:

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження

2025-10-18T22:34:22Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України "Про судоустрій та статус суддів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи»]
== Визначення поняття ==
'''Підсистема відеоконференцзв'язку''' забезпечує учасникам справи можливість брати участь:

* у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду;
* в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Підсистема відеоконференцзв'язку також забезпечує користувачам можливість брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text (пункт 45 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя (далі - Положення).]
== Порядок та умови проведення провадження у режимі відеоконференції ==
Учасникам судового процесу на підставі '''судового рішення''' забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Якщо '''всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції''', здійснюється транслювання перебігу судового засідання '''в мережі Інтернет в обов’язковому порядку''' (частина 4 статті 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"]).

Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на '''суд''', який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення (частина 7 статті 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"]).

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції (дистанційно) здійснюється на стадіях досудового і судового проваджень.
=== Дистанційне досудове розслідування ===
Під таким способом '''проведення процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальний процесуальний''' закон розуміє допит осіб, впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 232 КПК України]).

'''Дистанційне досудове розслідування проводиться у випадках:'''
* неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
* необхідності забезпечення безпеки осіб;
* проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
* необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;
* наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право з'''вернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні'''''',''' в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 225 КПК України]).

У порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text визначеному КПК], може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

[[Файл:Зразок_клопотання_про_участь_у_судовому_засіданні_в_режимі_відеоконференції.docx]]

У разі, якщо '''сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує''' проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення.

Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме '''підозрюваний''', не може бути прийняте, якщо він проти цього '''заперечує.'''

Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою '''технічних засобів відеозапису.'''

Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими '''змінами зовнішності і голосу''', за яких її неможливо було б упізнати.

Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.

За результатами опитування, проведеного у дистанційному режимі слідчий, прокурор складає '''рапорт''', у якому зазначає, зокрема, ідентифікаційні ознаки засобу зв’язку, що використовувався опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису.

Слідчий, прокурор зобов’язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначити в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного.
=== Дистанційне судове провадження ===
Дистанційне судове провадження згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 336 КПК України] може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 9 статті 336 КПК України]).

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження '''за власною ініціативою''' або за '''клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина 2 статті 336 КПК України]).

У разі якщо '''сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує''' проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина 2 статті 336 КПК України]).

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під '''час трансляції з іншого приміщення''', у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

* неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
* необхідності забезпечення безпеки осіб;
* проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
* необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
* введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
* наявності інших підстав, визначених судом достатніми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 1 статті 336 КПК України] ).

За наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ''поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.'' Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

За наявності в суді технічної можливості учасник справи може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує такий суд.

Особа, яка утримується в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі, '''може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) у приміщенні такої установи за допомогою її технічних засобів та з використанням Електронного кабінету установи або кабінету її службової особи.''' Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує така установа.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо '''зареєструватися в Електронному кабінеті.''' Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text пункти 46-49 Положення]).
== Особливості допиту з використанням відеоконференції ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною 3 статті 351 КПК України] у разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 336 КПК України].

У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав '''малолітнього чи неповнолітнього свідка''', за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 4 статті 354 КПК України]).

Допит '''за запитом компетентного органу іноземної держави''' проводиться у присутності слідчого судді за місцезнаходженням особи за допомогою відео- або телефонної конференції у '''таких випадках:'''
* неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної держави;
* для забезпечення безпеки осіб;
* з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 1 статті 567 КПК України]).
Допит шляхом відео- або телефонної конференції виконується у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, в якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 2 статті 567 КПК України]).

Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити '''участь перекладача''' під час проведення відео- або телефонної конференції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 3 статті 567 КПК України]).

Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною другою статті 567 КПК України], особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 4 статті 567 КПК України]).

Протокол допиту та носії відео- або аудіоінформації надсилаються до компетентного органу запитуючої сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 5 статті 567 КПК України]).

За правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 567 КПК України], проводяться допити за допомогою відео- або телефонної конференції за запитами компетентного органу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 6 статті 567 КПК України]).
== Порядок фіксації ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відео конференції ==
У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

У випадку використання підсистеми відеоконференцзв’язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.

У разі технічної неможливості використання підсистеми відеоконференцзв’язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, аудіо-, відеофіксація та ведення протоколу (журналу) судового засідання можуть здійснюватися наявними в судах автономними системами технічної фіксації судового процесу з подальшим долученням матеріалів до АСДС. Зазначені процесуальні дії вчиняються судом до появи в підсистемі відеоконференцзв’язку можливості автономного фіксування судових засідань.

Після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).

Письмові зауваження користувачів до протоколу (журналу) подаються через Електронний кабінет з урахуванням порядку та обмежень, які визначені законодавством.

Технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.

Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.

У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі.

У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання.

Зберігання резервних копій протоколу та відеозапису судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text пункти 51-55 Положення]).
== Права та обов’язки учасників судового засідання під час дистанційного судового провадження ==
Особа, якій забезпечується захист, '''може бути допитана''' в режимі відеоконференції з такими '''змінами зовнішності і голосу''', за яких її неможливо впізнати за наявності технічної можливості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 11 статті 336 КПК України])

У разі якщо '''сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує''' проти здійснення дистанційного судового провадження, '''суд може''' ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 2 статті 336 КПК України]).

'''Суд не має права''' прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває '''обвинувачений''', якщо він проти цього '''заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану''' (частина 2 статті 336 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Якщо ''особа'', яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває ''під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд,'' '''судовий розпорядник або секретар''' судового засідання цього суду '''зобов’язаний''':
* вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права;
* перевірити її документи, що посвідчують особу,;
* перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text абзац 2 частина 7 статті 336 КПК України]).
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною сьомою статті 336 КПК України]. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням із судом, що надав доручення, зобов’язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 8 статті 336 КПК України]).

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text абзацом другим частини сьомої статті 336 КПК України], здійснюються службовою особою такої установи. Особа, яка тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні такої установи за допомогою її технічних засобів та з використанням власного кваліфікованого електронного підпису. У разі відсутності власного кваліфікованого електронного підпису участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції здійснюється з використанням електронного кабінету установи або кабінету її службової особи. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує така установа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина 9 статті 336 КПК України]).
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Особливості відшкодування військовослужбовцям витрат на службові відрядження

2025-09-17T22:50:22Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 «Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text Наказ Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 № 59 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон"]
==Службове відрядження військовослужбовця: поняття, основні вимоги до оформлення==
'''''Відрядження''''' – направлення військовослужбовців Збройних Сил України (далі – військовослужбовці) за наказом командира (начальника, керівника) на певний строк в іншу місцевість для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації військової частини (підрозділу).

'''''Рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом''''', в якому зазначаються:
* пункт призначення;
* найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець;
* строк та терміни відрядження;
* мета відрядження.
На підставі наказу про направлення у відрядження військовослужбовцям оформлюється у встановленому порядку посвідчення про відрядження.

Військова частина (установа, організація), що відряджає військовослужбовця, '''''забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження''''' (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися '''''готівкою''''' або '''''перераховуватися в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.'''''

'''''Строк відрядження''''' визначається командиром (начальником, керівником), '''''але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі''''' (крім випадків, коли інші строки відрядження визначаються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами).

Військовослужбовці для виконання службових завдань можуть направлятися у відрядження до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та інших органів військового управління '''''строком не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування в дорозі, за письмовим рішенням відповідного командира (начальника, керівника) вищого рівня.'''''

Зазначений '''''строк може бути продовжено''''' за письмовим рішенням відповідного командира (начальника, керівника) вищого рівня з обов’язковим повідомленням військової частини (установи, організації), яка направляла військовослужбовця у відрядження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 5 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

'''''Днем вибуття у відрядження''''' вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця та аналогічно '''''день повернення.'''''

На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється розпорядок дня (режим робочого часу) того органу військового управління, військової частини, установи, організації, підприємства, до якого він відряджений.

'''Увага!''' Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо військовослужбовець '''''відбуває''''' у відрядження '''''у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text абз. 2 пункту 8 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

Якщо наказом про відрядження передбачено '''''повернення''''' військовослужбовця з відрядження '''''у вихідний день, йому в установленому порядку надається інший день відпочинку.'''''

Гарантії та компенсації при службових відрядженнях військовослужбовців за кордон, регулюються нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постанови КМУ від 02.02.11 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"] та висвітленні детально у статті [[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]].
== Відшкодування витрат військовослужбовцям при відрядженнях ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частини шостої статті 14 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей] при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»] визначено, що '''особливості направлення у відрядження військовослужбовців''', поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту, працівників Національного антикорупційного бюро, працівників Державного бюро розслідувань, працівників Бюро економічної безпеки '''визначаються за погодженням з''' Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Національним антикорупційним бюро, Державним бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки.

'''''Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються:'''''
# виплата добових;
# відшкодовання витрат на найм житлового приміщення за час перебування у такому відрядженні;
# відшкодування вартості проїзду до місця відрядження та назад.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Пунктом 10, 11 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105] передбачено, що окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є '''добові витрати''' (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв’язку з таким відрядженням).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»] сума добових витрат на відрядження в межах України затверджена '''''в розмірі 300 гривень.'''''

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

'''''За кожний день''''' (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому '''''виплачуються добові''''' в межах сум, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98].

Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця проходження служби, що зараховуються як два дні.

При відрядженні військовослужбовця строком '''''на один день або в таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу'''''.

Сума добових визначається із урахуванням наказу про відрядження та відповідних первинних документів.

'''''За відсутності наказу про відрядження добові витрати не виплачуються.'''''

Військова частина (установа, організація) за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98], '''''витрати відрядженим військовослужбовцям на найм житлового приміщення''''' з розрахунку вартості одного місця в готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном, холодильником, телевізором та інших витрат.

При цьому, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text п. 12 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105] відрядженому військовослужбовцю '''''відшкодовуються витрати на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання в місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат за всі дні проживання.'''''

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим військовослужбовцем '''''за рахунок добових витрат.'''''

Військовослужбовцю, відрядженому в межах України, відшкодовується плата '''''за бронювання місця в готелі (мотелі) у розмірі не більш як 50 відсотків вартості такого місця за одну добу згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.'''''

Витрати на найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених цим пунктом.

'''''Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу командира (начальника, керівника) згідно з оригіналами підтвердних документів.''''' Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Виплата добових та відшкодування витрат на '''''найм житлового приміщення''''' здійснюються '''''за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них''''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 20 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

'''''Витрати на проїзд''''' (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений військовослужбовець, або до місцеперебування у відрядженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text абз. 2 пункт 13 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

'''Важливо!!!''' Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця) має збігатися з датою вибуття військовослужбовця у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця) має збігатися з датою прибуття військовослужбовця з відрядження згідно з наказом про відрядження.

Якщо дата на транспортному квитку '''''не збігається з датою прибуття''''' '''''військовослужбовця з відрядження''''' згідно з наказом про відрядження, з дозволу командира (начальника, керівника) береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування військовослужбовця поза місцем проходження його служби не перевищуватиме строк відрядження, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”.]

'''''За ці дні військовослужбовцю не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати''''' (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця проходження служби).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які не належать до складу військових частин і підрозділів, виведених у навчальні центри, табори, на полігони та запасні аеродроми, відрядженим у ці військові частини та підрозділи для перевірки, інспектування та надання допомоги в організації бойової підготовки і побутового обслуговування особового складу, за час перебування у навчальних таборах, на полігонах і запасних аеродромах у межах строків, установлених цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Інструкцією], виплачуються добові та відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення.

'''''Витрати на відрядження відшкодовуються лише''''' за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

У разі '''''використання електронного авіаквитка''''' підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції в готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрукована на папері частина електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 18 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).
== Порядок вирішення спорів ==
Спірні питання розглядаються '''''в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства'''''.

Детальніше можна ознайомитися у статті "[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]".
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74992208 Постанова Верховного Суду по справі №822/5994/15 від 27 червня 2018 року] (У даній справі військовослужбовець звернувся до суду із позовом до військової частини, у якій проходив службу, про стягнення добових за час відрядження у якому перебував протягом 276 діб).
==Див. також==
* [[Порядок відрядження в межах України]]
* [[Гарантії прав громадян на охорону праці]]
* [[Комісія по трудових спорах]]
* [[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Відрядження]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення

2025-09-17T22:40:43Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
== Поняття відстрочення та розстрочення виконання судового рішення ==
Чинним законодавством України закріплюється право на відстрочення і розстрочення виконання судового рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 ст. 435 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 378 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4104 ст. 331 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ст. 301 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ст. 55 КК України]).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засідання з викликом сторін, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - суд може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у деяких випадках передбачених законом не перешкоджає судовому розгляду.

При вирішенні питання '''про відстрочку чи розстрочку виконання рішення''' суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) — тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи — наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб — стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''''Відстрочка''''' виконання рішення означає '''''перенесення виконання на інший час,''''' а '''''розстрочка''''' - '''''надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки.'''''

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатися господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочення є можливим при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками, декілька індивідуально визначених речей тощо)

'''''Питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду може вирішуватися судом під розгляду справи по суті так і''''' '''''після відкриття виконавчого провадження.'''''
== Порядок відстрочення та розстрочення виконання судового рішення ==

=== Під час розгляду справи за правилами цивільного судочинства ===
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 1 ст. 267 ЦПК України]).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 1 ст. 435 ЦПК України]).

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text абз. 1 ч. 1 ст. 435 ЦПК України], крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text абз. 2 ч. 1 ст. 435 ЦПК України]).

'''Заява про''' встановлення або зміну способу або порядку виконання, '''відстрочення або розстрочення''' виконання судового рішення '''розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження''' у судовому засіданні з повідомленням учасників справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 2 ст. 435 ЦПК України]).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 3 ст. 435 ЦПК України]).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4 ст. 435 ЦПК України]):

* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
* стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''Розстрочка та відстрочення''' виконання судового рішення '''не може перевищувати одного року''' з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 5 ст. 435 ЦПК України]).

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 6 ст. 435 ЦПК України]) .

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 7 ст. 435 ЦПК України]) .

=== Під час розгляду справи за правилами адміністративного судочинства ===
У разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про порядок і строк виконання рішення та надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 6 ст. 246 КАС України]).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.1 ст.378 КАС України]).

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України], крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text абз. 2 ч. 1 ст. 378 КАС України]).

'''Заява про''' встановлення або зміну способу або порядку виконання, '''відстрочення чи розстрочення''' виконання судового рішення '''розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження''' ''у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника''. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 2 ст. 378 КАС України]).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 3 ст. 378 КАС України]).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 4 ст. 378 КАС України]):

* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім’ї, її матеріальне становище;
* стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''Відстрочення чи розстрочення''' виконання судового рішення '''не може перевищувати одного року''' з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 5 ст. 378 КАС України]).

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 КАС України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 6 ст. 378 КАС України]).

У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб’єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 7 ст. 378 КАС України]).

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 8 ст. 378 КАС України]).

=== Під час розгляду справи за правилами господарського судочинства ===
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 1 ст. 239 ГПК України]).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 1 ст. 331 ГПК України]).

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text абз. 1 ч. 1 ст. 331 ГПК України], крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text абз. 2 ч. 1 ст. 331 ГПК України]).

'''Заява про''' встановлення або зміну способу або порядку виконання, '''відстрочення або розстрочення''' виконання судового рішення '''розглядається у двадцятиденний строк''' з дня її надходження '''у судовому засіданні з повідомленням учасників справи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 2 ст. 331 ГПК України]).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 3 ст. 331 ГПК України]).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 4 ст. 331 ГПК України]):

* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
* стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''Розстрочення та відстрочення''' виконання судового рішення '''не може перевищувати одного року''' з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 5 ст. 331 ГПК України]).

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 6 ст. 331 ГПК України]).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 7 ст. 331 ГПК України]).

=== У справах про притягнення до адміністративної відповідальності ===
Особи, як і були піддані стягненню у вигляді штрафу за порушення передбачені Кодексом України про адміністративне правопорушення мають право звернутися до суду з питанням про відстрочення або розстрочення виплати суми штрафу.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ч. 1 ст. 301 КУпАП]).

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу ('''за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення''') здійснюється в порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ч. 2 ст. 301 КУпАП]).

Питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ст. 304 КУпАП]).

=== Під час розгляду справи за правилами кримінального судочинства ===
З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 4 ст. 55 КК України]).

Засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text ч. 1 ст. 26 КВК України]).

У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text ч. 1 ст. 26 КВК України]).

Уповноважений орган з питань пробації:

* веде облік засуджених до покарання у виді штрафу;
* викликає засуджених для з’ясування причин щодо несплати ними штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, або несплати ними чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу;
* звертається до органів державної податкової служби з метою отримання інформації про джерела доходів засудженого;
* вживає першочергових заходів для виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
* вживає заходів з припинення порушень судових рішень.

У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, '''суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text ч. 4 ст. 26 КВК України]).

Під час виконання вироків суд, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною другою статті 539 КПК], має право вирішувати питання про відстрочку виконання вироку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 537 КПК]).

'''Клопотання (подання) про вирішення питання''', пов’язаного із виконанням вироку, '''подається до суду, який ухвалив вирок''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України]).

У судове засідання з розгляду питань, що стосується виконання вироку суду, викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 539 КПК України]).

=== Під час виконавчого провадження ===
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження"]).

''Виконавець під час здійснення виконавчого провадження'' '''має право''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text п.п. 10-11 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"]):

* звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
* приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача.

Сторони виконавчого провадження зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про встановлення відстрочки або розстрочки виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження"]).

''За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення'' ('''крім судового рішення'''), за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", про що виносить відповідну постанову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ч. 2 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження"]).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"], мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text п. 3 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text п. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Таким чином, наведене пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення під час виконавчого провадження, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

== Обставини, що враховуються під час розгляду питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення: ==
*щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
*стихійне лихо, інші надзвичайні події;
* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* стосовно юридичної особи — наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення;
* інші обставини справи.
Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань також враховує те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні.

Тому '''''не є підставами для суду для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою з боку сторін.'''''

Наприклад, у випадку несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм законом права, державний виконавець відкладає виконавчі дії відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran339#n339 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження»]. За таких обставин інститут відстрочки виконання рішення не застосовується.

Треба зазначити, що '''''суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.'''''

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.

'''Відстрочення виконання судового рішення є правом суду''', яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Незважаючи на відсутність вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки, розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд, керуючись критерієм настання обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, у кожній конкретній справі з врахуванням всіх особливостей ситуації, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.
== Строк відстрочення та розстрочення виконання судового рішення ==
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення '''''не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.'''''

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

'''''При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення суд виходить із міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.'''''

Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій '''''постановляється ухвала, яка може бути оскаржена до апеляційного суду'''''. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80036988 Постанова Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08] (відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82424013 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18] (розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не звільняє боржника від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України).
* [https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85412575 Постанова КЦС ВС від 30.10.2019 у справі № 2-1230/11] (системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87682372 Постанова КГС ВС від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87056178 Постанова КГС ВС від 16.01.2020 у справі № 910/1820/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82424013 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18] (Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/128132848 Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 6 червня 2025 року у справі № 908/1721/23] (Отже, об’єднана палата керується тим, що ухвали суду першої інстанції щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення не підлягають касаційному оскарженню, якщо заяву з цього питання було розглянуто судом першої інстанції, а апеляційний суд здійснив її перегляд, оскільки такі ухвали не входять до переліку рішень, що можуть бути самостійно оскаржені в касаційному порядку. Натомість, якщо апеляційний суд вирішив це питання вперше, без попереднього розгляду судом першої інстанції, ухвала підлягає касаційному перегляду для забезпечення права на доступ до правосуддя та дотримання принципу рівності сторін)
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]

Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення

2025-09-17T21:51:03Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
== Поняття відстрочення та розстрочення виконання судового рішення ==
Чинним законодавством України закріплюється право на відстрочення і розстрочення виконання судового рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9154 ст. 435 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 378 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4104 ст. 331 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ст. 301 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ст. 55 КК України]).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засідання з викликом сторін, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - суд може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у деяких випадках передбачених законом не перешкоджає судовому розгляду.

При вирішенні питання '''про відстрочку чи розстрочку виконання рішення''' суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) — тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи — наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб — стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''''Відстрочка''''' виконання рішення означає '''''перенесення виконання на інший час,''''' а '''''розстрочка''''' - '''''надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки.'''''

'''''Питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду може вирішуватися судом під розгляду справи по суті так і''''' '''''після відкриття виконавчого провадження.'''''
== Порядок відстрочення та розстрочення виконання судового рішення ==

=== Під час розгляду справи за правилами цивільного судочинства ===
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 1 ст. 267 ЦПК України]).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 1 ст. 435 ЦПК України]).

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text абз. 1 ч. 1 ст. 435 ЦПК України], крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text абз. 2 ч. 1 ст. 435 ЦПК України]).

'''Заява про''' встановлення або зміну способу або порядку виконання, '''відстрочення або розстрочення''' виконання судового рішення '''розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження''' у судовому засіданні з повідомленням учасників справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 2 ст. 435 ЦПК України]).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 3 ст. 435 ЦПК України]).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4 ст. 435 ЦПК України]):

* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
* стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''Розстрочка та відстрочення''' виконання судового рішення '''не може перевищувати одного року''' з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 5 ст. 435 ЦПК України]).

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 6 ст. 435 ЦПК України]) .

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 7 ст. 435 ЦПК України]) .

=== Під час розгляду справи за правилами адміністративного судочинства ===
У разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про порядок і строк виконання рішення та надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 6 ст. 246 КАС України]).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.1 ст.378 КАС України]).

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України], крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text абз. 2 ч. 1 ст. 378 КАС України]).

'''Заява про''' встановлення або зміну способу або порядку виконання, '''відстрочення чи розстрочення''' виконання судового рішення '''розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження''' ''у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника''. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 2 ст. 378 КАС України]).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 3 ст. 378 КАС України]).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 4 ст. 378 КАС України]):

* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім’ї, її матеріальне становище;
* стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''Відстрочення чи розстрочення''' виконання судового рішення '''не може перевищувати одного року''' з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 5 ст. 378 КАС України]).

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 КАС України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 6 ст. 378 КАС України]).

У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб’єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 7 ст. 378 КАС України]).

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 8 ст. 378 КАС України]).

=== Під час розгляду справи за правилами господарського судочинства ===
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 1 ст. 239 ГПК України]).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 1 ст. 331 ГПК України]).

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text абз. 1 ч. 1 ст. 331 ГПК України], крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text абз. 2 ч. 1 ст. 331 ГПК України]).

'''Заява про''' встановлення або зміну способу або порядку виконання, '''відстрочення або розстрочення''' виконання судового рішення '''розглядається у двадцятиденний строк''' з дня її надходження '''у судовому засіданні з повідомленням учасників справи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 2 ст. 331 ГПК України]).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 3 ст. 331 ГПК України]).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 4 ст. 331 ГПК України]):

* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
* стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

'''Розстрочення та відстрочення''' виконання судового рішення '''не може перевищувати одного року''' з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 5 ст. 331 ГПК України]).

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 6 ст. 331 ГПК України]).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч. 7 ст. 331 ГПК України]).

=== У справах про притягнення до адміністративної відповідальності ===
Особи, як і були піддані стягненню у вигляді штрафу за порушення передбачені Кодексом України про адміністративне правопорушення мають право звернутися до суду з питанням про відстрочення або розстрочення виплати суми штрафу.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ч. 1 ст. 301 КУпАП]).

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу ('''за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення''') здійснюється в порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ч. 2 ст. 301 КУпАП]).

Питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ст. 304 КУпАП]).

=== Під час розгляду справи за правилами кримінального судочинства ===
З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 4 ст. 55 КК України]).

Засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text ч. 1 ст. 26 КВК України]).

У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text ч. 1 ст. 26 КВК України]).

Уповноважений орган з питань пробації:

* веде облік засуджених до покарання у виді штрафу;
* викликає засуджених для з’ясування причин щодо несплати ними штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, або несплати ними чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу;
* звертається до органів державної податкової служби з метою отримання інформації про джерела доходів засудженого;
* вживає першочергових заходів для виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
* вживає заходів з припинення порушень судових рішень.

У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, '''суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text ч. 4 ст. 26 КВК України]).

Під час виконання вироків суд, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною другою статті 539 КПК], має право вирішувати питання про відстрочку виконання вироку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 537 КПК]).

'''Клопотання (подання) про вирішення питання''', пов’язаного із виконанням вироку, '''подається до суду, який ухвалив вирок''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України]).

У судове засідання з розгляду питань, що стосується виконання вироку суду, викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 539 КПК України]).

Порушити питання про відстрочку і розстрочку виконання рішення '''''після відкриття виконавчого провадження''''' може сам '''''державний виконавець або сторони виконавчого провадження чи їх представники'''''.

'''До уваги!''' Сторони або їх представники можуть порушувати це питання як перед державним-виконавцем, так і безпосередньо перед судом, який ухвалив рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Підставами такого прохання можуть бути хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Питання про відстрочку або розстрочку виконання повинно бути розглянуте судом у десятиденний строк з викликом сторін виконавчого провадження.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено, що '''''за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому''''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]''''', мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.'''''

Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
== Обставини, що враховуються під час розгляду питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення: ==
*щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;
*стихійне лихо, інші надзвичайні події;
* ступінь вини відповідача у виникненні спору;
* інші обставини справи.
Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань також враховує те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні.

Тому '''''не є підставами для суду для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою з боку сторін.'''''

Наприклад, у випадку несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм законом права, державний виконавець відкладає виконавчі дії відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran339#n339 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження»]. За таких обставин інститут відстрочки виконання рішення не застосовується.

Треба зазначити, що '''''суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.'''''

Незважаючи на відсутність вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки, розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд, керуючись критерієм настання обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, у кожній конкретній справі з врахуванням всіх особливостей ситуації, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.
== Строк відстрочення та розстрочення виконання судового рішення ==
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення '''''не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.'''''

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

'''''При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення суд виходить із міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.'''''

Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій '''''постановляється ухвала, яка може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення'''''. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина сьома статті 435 ЦПК України]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80036988 Постанова Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08] (відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.).
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]

Правовий статус земель оздоровчого призначення

2025-09-17T20:27:41Z

Ihor.turovskyi:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text Закон України «Про курорти»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 452 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження спеціальних методик щодо економічного обґрунтування проектів розвитку курортів та економічної оцінки їх природних лікувальних ресурсів»]
== Поняття та цільове призначення земель оздоровчого призначення ==
Визначення поняття '''''«курорт»''''' міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text статті 1 Закону України «Про курорти»], відповідно до якої це '''''освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації, будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 48 Земельного кодексу України], на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На зазначених територіях встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

'''''Спільною ознакою''''' лікувально-оздоровчої місцевості та курортів є наявність на них природних лікувальних ресурсів, що офіційно визнані придатними для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

'''''Відмінність''''' між лікувально-оздоровчою місцевістю та курортами полягає у ступені їх освоєння для використання за цільовим призначенням. На землях курортів побудовані необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, що використовуються з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації.

== Склад земель курортів ==
З метою збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Такими округами є ''територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту.''

'''Округи санітарної охорони поділяється на три зони:'''
* ''перша зона'' ('''зона суворого режиму''') яка охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів;
* ''друга зона'' ('''зона обмежень''') яка охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і грунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів курорту;
* ''третя зона'' ('''зона спостережень''') охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори.
Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою. Земельні ділянки курортів використовуються у порядку, визначеному проектом організації використання території та генеральним планом забудови курорту.

Підставою для прийняття рішення про оголошення природної території курортною є наявність на ній природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікування людей.

== Віднесення земель курортів до категорії земель оздоровчого призначення ==
'''''Підставою для віднесення земель до категорії оздоровчого призначення є виявлення на них відповідних природних лікувальних ресурсів в установленому законом порядку.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text статті 16 Закону України «Про курорти»], виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт. Виявлені в результаті їх проведення природні лікувальні ресурси підлягають медико-біологічній оцінці їх якості та цінності Міністерством охорони здоров'я України, на підставі чого визначаються методи використання таких природних лікувальних ресурсів у профілактичних та лікувальних цілях.

Другим етапом є проведення геологорозвідувальних робіт та визначення експлуатаційних запасів родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів які затверджуються та вносяться до Державного фонду родовищ, корисних копалин України і передаються для використання за призначенням відповідно до законодавства України. Після цього території, на яких виявлені запаси природних лікувальних ресурсів, включаються до складу земель оздоровчого призначення і передаються для використання в оздоровчих цілях.

== Межі округів і зон санітарної охорони курортів ==
Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів '''''державного значення''''' затверджуються Верховною Радою України одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення.

Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів '''''місцевого значення''''' затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення.

== Створення та розвиток курортів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text Законом України «Про курорти»] передбачено особливий порядок створення курорту (статті 7 – 11).

'''Така процедура складається з декількох стадій, починаючи з подання клопотання, його розгляду, погодження, експертизи та завершуючи прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями'''.

Так, рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.

Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Надання земельних ділянок для створення або розширення курорту здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], на підставі розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання землі та проектів відведення земельних ділянок з урахуванням затверджених округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медичного зонування.

'''Земельні ділянки курортів використовуються у порядку, визначеному проектом організації використання території та генеральним планом забудови курорту, з дотриманням вимог щодо зон округів санітарної охорони.'''

Забудова курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів курортів, іншої містобудівної документації. На курортах '''забороняється''' будівництво нових розширення діючих промислових підприємств та інших об’єктів, не пов’язаних безпосередньо із задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та житлового будівництва, або таких, що можуть негативно впливати на природні лікувальні фактори.

Економічне обґрунтування проектів розвитку курортів та економічної оцінки їх природних лікувальних ресурсів включають:
* заходи щодо розвитку курортів із зазначенням очікуваних результатів їх здійснення;
* розрахунок економічних показників діяльності курортів з визначенням параметрів та режимів використання природних лікувальних ресурсів (з урахуванням екологічних та санітарно-гігієнічних обмежень);
* заходи щодо інвестування курортів, поліпшення їх інфраструктури, збереження кліматичних умов (із зазначенням конкретних джерел фінансування цих заходів - державний бюджет, республіканський бюджет АРК, місцеві бюджети, кошти інвесторів тощо).
'''''Замовниками''''' розроблення спеціальних методик можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або заінтересовані підприємства, установи, організації та громадяни.

Розробником методик можуть бути науково-дослідні інститути економічного профілю Національної академії наук, відповідні вищі навчальні заклади, а також науково-дослідні інститути курортології, у яких є структурні підрозділи економічного профілю.

Фінансування зазначених робіт з розроблення спеціальних методик здійснюється за кошти замовника.

== Право власності на землі курортів ==
Оскільки курорти віднесені до земель оздоровчого призначення, у відповідності до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 49 Земельного кодексу України] таки землі можуть перебувати у '''державній, комунальній''' та '''приватній власності.'''

'''''Водночас, відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 83-84 Земельного кодексу України] не можуть передаватись у приватну власність землі оздоровчого призначення, що мають особливу оздоровчу цінність.'''''

[[index.php?title=Категорія:Охорона земель]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Залучення понятих у виконавчому провадженні

2025-09-17T20:21:05Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень»]
== Визначення виконавчого провадження та поняття "понятий" ==
'''Виконавче провадження''', як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством України.

'''Понятий''' — це фізична особа, яка особисто не заінтересована у результатах дій, що здійснюються під час виконання рішень, і присутня на запрошення державного виконавця при провадженні дій, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження»], і спрямованих на виконання судового рішення, та засвідчує своїм підписом відповідність записів у процесуальних документах виконаним діям.
== Вимоги до осіб, що залучаються понятим ==
Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов’язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв’язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частина 3 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»]).

Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.
== Права та обов’язки понятих ==
Перед початком виконавчих дій виконавець роз’яснює понятим їхні права і обов’язки, про що зазначається в акті, який складається під час документування виконавчих дій.

'''Понятий має право знати:'''
* для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено;
* на підставі якого виконавчого документа вони провадяться;
* робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій.
'''До відома!''' Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії.

'''Понятий зобов’язаний''' засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Bони лише підтверджують своїми підписами в акті виконавця відповідність документального запису тим діям, що здійснювали в їх присутності працівники виконавчої служби, і результати цих дій.
== Участь понятих при проведення виконавчих дій ==
Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих. Однак [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] встановлені '''випадки, коли присутність понятих є обов’язковою, а саме:'''
* вилучення готівки та майна, що належать боржнику від інших осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частина 3 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження»]);
* у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов’язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього;
* під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частина 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»]);
* примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частина 4 статті 66 Закону України "Про виконавче провадження"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text пункт 12 розділу IХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012]);
* примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text абзац 2 частини 4 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження"])
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text пункт 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012]).

Виконання рішень про виселення боржника, його майна, домашніх тварин здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 66 Закону України "Про виконавче провадження"], у присутності понятих за участю працівників поліції.
== Судова практика ==
В Постанові Київського апеляційного суду від 27.03.2019 року по справі № 760/21634/15-ц судом апеляційної інстанції підтверджена обов’язковість залучення державним виконавцем понятих при проведенні виконавчих дій, пов’язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, до житла, або іншого володіння особи боржника, та відповідно, не порушуються гарантії особі-боржнику щодо недоторканості житла, в силу того, що знаходження понятих у житлі боржника при вчиненні виконавчих дій нерозривно пов'язане з реалізацією процесуальних прав цих осіб щодо участі у виконавчих діях.
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Приватизація землі членами фермерського господарства

2025-08-18T14:15:02Z

Ihor.turovskyi:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України “Про фермерське господарство”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій" від 08.08.95 № 720/95]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/74820186 Постанова Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 8161920/17]
{| class="wikitable"
!НОВЕ! У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пп. 5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України]).
Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним кодексом України.
Відповідно, вказаний нижче порядок може бути актуальним тільки у випадку відведення ділянки в користування.
|}

== Загальні відомості ==
Набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 81 Земельного кодексу України], громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
== Хто має право на приватизацію? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Стаття 13 Закону України “Про фермерське господарство”] '''''дозволяє членам фермерського господарства одержати безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок із раніше наданих їм у користування земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.'''''

Дія цієї статті не поширюється на громадян, які раніше використали своє право на одержання безоплатно у власність земельної частки (паю) із земель колективної власності, чи в результаті приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 32 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text ч. 3 ст. 13 Закону України “Про фермерське господарство”]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство"] членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються членам фермерського господарства ==
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - '''''в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств''''', розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано '''''декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах.'''''

У разі '''''відсутності сільськогосподарських підприємств''''' на території відповідної ради '''''розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій" від 08.08.95 № 720/95], що визначив засади '''''обчислення розмірів земельних часток (паїв), пай обчислюється не у фізичних, а в умовних (кадастрових) гектарах.'''''

== Етапи приватизації земельної ділянки ==
'''Розробка технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки.''' Це початковий і найважливіший етап, який містить:

* '''Пошук сертифікованого інженера-землевпорядника.''' Необхідно укласти договір з інженером або землевпорядною організацією на виготовлення технічної документації. В електронному кабінеті [https://e.land.gov.ua/services «Е-сервіси» Держгеокадастру] можна замовити витяг із Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників. Для цього необхідно авторизуватися в особистому електронному кабінеті «Е-сервіси» та зліва перейти у меню «Реєстр інженерів» і обрати розділ «Інженери-землевпорядники». Також ви можете звернутися до землевпорядних організацій або до приватного землевпорядника.
* '''Розробка документації.''' Вона передбачає визначення меж земельної ділянки безпосередньо в натурі (на місцевості). За результатами роботи замовник отримує паперову технічну документацію та електронний документ (диск) із даними про земельну ділянку, що підлягають внесенню до Державного земельного кадастру (ДЗК). Вартість, строки виконання та інші деталі визначаються в договорі між замовником і виконавцем.

* '''Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі''' (далі — ДЗК). Після отримання технічної документації потрібно звернутися до Державного кадастрового реєстратора. Необхідно подати заяву про внесення відомостей до ДЗК, до неї долучити технічну документацію в паперовому та електронному форматах, електронний документ із даними про результати робіт із землеустрою.

'''Важливо!''' Розробник технічної документації (інженер-землевпорядник) може подати ці документи самостійно, якщо це передбачено договором. Після обробки документів кадастровий реєстратор видає '''витяг із ДЗК''', який підтверджує реєстрацію земельної ділянки.

* '''Звернення до місцевої ради для отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність.''' Необхідно долучити клопотання до органів місцевого самоврядування, копії паспорта та ідентифікаційного коду, розроблену технічну документацію та '''витяг із ДЗК'''. Орган місцевого самоврядування розглядає подані документи та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність або виносить обґрунтовану відмову. Термін розгляду — '''до 1 місяця'''.
* '''Реєстрація права власності на земельну ділянку.''' Після прийняття позитивного рішення сесії ради необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Для цього необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу) за місцем розташування ділянки або до нотаріуса та подати пакет документів, зокрема рішення місцевої ради. Після реєстрації власник отримує '''витяг із ДРРП''', який підтверджує право власності на земельну ділянку. В разі неправомірної відмови місцевої ради варто звертатися до суду для оскарження.

== Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються за угодою сторін.

Перелік документів до проекту землеустрою визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статтею 50 Закону України "Про землеустрій"]. Більше інформації викладено в статті [https://legalaid.wiki/index.php/Проєкт_землеустрою_щодо_відведення_земельної_ділянки Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки].

'''До відома!'''

''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 22 Закону України "Про землеустрій"], землеустрій здійснюється на підставі:''

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України] особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

в) судових рішень.

Таким чином, '''''підставою для розробки проекту землеустрою''''' щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути '''''договір''''' або '''''судове рішення.'''''
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 125 Земельного кодексу України] право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

'''''Для отримання Витягу щодо права власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в місцевий Центр надання адміністративних послуг або до нотаріуса:'''''

- витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);

- оригінал паспорту заявника;

- оригінал ідентифікаційного номеру;

- підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- документ - підстава виникнення права на;

- довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена);

- оригінал паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
{| class="wikitable"
!'''''Увага!''''' Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера є остаточним документом щодо права власності на земельну ділянку члена фермерського господарства.
|}

== Судова практика ==
''Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства.''
При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статтею 13 Закону України «Про фермерське господарство»] передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування. Саме такий висновок висловлено [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74820186 Верховним судом у постанові від 19.06.2018 року у справі №816/1920/17.]
====== [https://verdictum.ligazakon.net/document/100856573?_ga=2.232456668.2107891363.1645777638-1204177156.1627610189 Правова позиція Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, справа № П/811/2084/17]======
Верховний Суд відступив від попередніх правових висновків та зробив кардинально протилежний висновок в контексті питання, чи має право член фермерського господарства на виділення земельної частки (паю) із земель фермерського господарства.
У справах, від висновків у яких відступили судова палата Касаційного адміністративного суду, містився правовий висновок, що члени фермерського господарства мають право на приватизацію земельної ділянки, наданої у користування фермерському господарству. При цьому такими, що надані фермерському господарству, вважають і земельні ділянки, надані голові фермерського господарства для його створення. А тому, член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства.
Натомість, Верховний Суд у зазначеній вище постанові сформував нові правові висновки, відповідно до яких, зокрема, право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника. При цьому, члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку.
== Див. також ==
* [[Створення фермерського господарства]]
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця

2025-08-17T20:38:51Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України “Про адміністративну процедуру”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстрації справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1568-15 Наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-23#Text Наказ Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1127-16 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 12.08.2016 № 2473/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] визначає що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням особливостей.

Відповідно до постанови '''забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:'''

* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав (далі - державні реєстратори), місцезнаходження якого відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру є адміністративно-територіальна одиниця, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, крім випадку, коли фактичним місцезнаходженням суб’єкта державної реєстрації/суб’єкта державної реєстрації прав у зв’язку з релокацією є адміністративно-територіальна одиниця, що не належить до відповідних територій;
* нотаріусами, робоче місце (контору) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* державними та приватними виконавцями, що не включені до переліку, про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.

Сплата адміністративного збору/плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа. Якщо фінансова установа, через яку здійснено платіж, забезпечує можливість проведення перевірки достовірності відповідного платіжного документа, державний реєстратор, посадова особа, адміністратор центру надання адміністративних послуг, нотаріус проводять таку перевірку.

Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця на підставі поданих з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв в електронній формі, за якими законом передбачено сплату адміністративного збору, проводиться державними реєстраторами невідкладно без справляння плати за проведення відповідної державної реєстрації у скорочені строки, а маршрутизація таких заяв здійснюється засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та розподіляється між державними реєстраторами пропорційно кількості опрацьованих заяв за попередній робочий тиждень
|}
== Поняття "державна реєстрація фізичної особи - підприємця" ==
'''''Державна реєстрація фізичної особи - підприємця''''' (далі - ФОП) - це офіційне визнання державою факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця.

Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто особа, яка досягла 18 років. Однак відповідно до статті 35 ЦК України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

== Куди звернутися ==
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати:
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію як ФОП для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання без вимоги наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text ч. 1 ст. 4 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]).

Реєстрація внутрішньо переміщеної особи (у тому числі осіб, які перемістилася з тимчасово окупованої території) як ФОП здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 частина шоста статті 7 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від їх місця знаходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text абзац третій частини другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).'''
|}
== Підстави проведення державної реєстрації ==
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
* документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"];
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань".]
== Форми подання документів для державної реєстрації ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48 Паперова форма]: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop Електронна форма]: документи подаються заявником через портал електронних сервісів.
Основні правила оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації, такі:

1) заява заповнюється друкованими літерами;

2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;

3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;

4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;

5) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).
=== Проведення державної реєстрації в електронній формі ===
{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Для того, щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи - підприємця необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop та виконати вказані на сайті дії.
|}
Заява формується заявником у електронній формі з ''обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації'', виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|''кваліфікований'' ''електронний підпису'']].

Після формування заяви та долучення до неї документів для державної реєстрації в електронній формі такі заява та документи за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру ''блокуються'' для можливості редагування.

''Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.''

Без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг можуть проводитися такі реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ст. 25-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]):

* державна реєстрація фізичної особи підприємцем;
* державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;
* державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, крім державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю, оголошенням померлою або визнанням безвісно відсутньою.

== Перелік та зразки необхідних документів: ==
# [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем] (форма - 1), в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]];
# нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідка на постійне або тимчасове проживання (''якщо документи подаються особисто заявником'');
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (''у випадку подання документів представником'') (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
Для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.
=== Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації ===
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
# документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
# текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
# документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
# документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
# заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 стаття 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
== Вартість ==
За проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця справлення плати законодавством не передбачено.

Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пунктом 10 частини першої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-п#Text Кабінетом Міністрів України].

== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
== Підстави для відмови у державній реєстрації ФОП ==
Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця у разі подання заявником заяви у випадку, передбаченому Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text частина друга статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]):

* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
* подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
* подані документи суперечать вимогам законів України.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації створення професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

== Оскарження рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП ==
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (частина третя статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).

Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв’язку чи направлено іншими засобами зв’язку.

Поновлення строку подання скарги не допускається.

Див. додатково консультацію "[[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]".
=== Строк розгляду скарги ===
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Законом України “Про адміністративну процедуру”] з урахуванням особливостей, передбачених законодавством, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

=== Вимоги до скарги ===
Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
# повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text стаття 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]).
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
== Державна реєстрація змін щодо відомостей про фізичну особу-підприємця ==
Документи, що подаються для державної реєстрації змін щодо відомостей про фізичну особі-підприємця:
# заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
# документ про сплату адміністративного збору - 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця (станом на 01 січня 2025 року - 302 гривень 80 коп.);
# копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;
# копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі створення фізичною особою - підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text частина третя статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
=== Дії, які потрібно виконати після реєстрації ===
Після того як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно:

# '''Отримати виписку з Єдиного державного реєстру (ЄДР):''' Це підтвердження вашої реєстрації як ФОП. Виписку можна отримати в електронному вигляді на [https://diia.gov.ua/services/vityag-z-yedr порталі "Дія"]. Якщо ви реєструвалися через ЦНАП, можливо, потрібно буде звернутися туди для отримання виписки.
# '''Відкрити банківський рахунок для ФОП:''' Для здійснення фінансових операцій вашого бізнесу, потрібно відкрити окремий рахунок у банку. Оберіть банк та тариф, який найкраще підходить для вашої діяльності.
# '''Зареєструвати РРО/ПРРО (якщо потрібно):''' Якщо ваша діяльність передбачає використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО, необхідно їх зареєструвати у відповідних органах.
# '''Сплачувати податки та ЄСВ:''' Дотримуйтеся термінів сплати єдиного податку та ЄСВ. Єдиний податок сплачується авансом до 20 числа поточного місяця, а ЄСВ – щокварталу до 20 числа місяця, наступного за кварталом.
# '''Вести облік доходів та витрат:''' Залежно від обраної системи оподаткування, ведіть облік у відповідному порядку (наприклад, Книга обліку доходів для спрощеної системи).
# '''Отримати ліцензії (якщо потрібно):''' Якщо ваша діяльність потребує ліцензування, отримайте відповідні ліцензії.
# '''Встановити електронний цифровий підпис (КЕП):''' Рекомендовано отримати КЕП для зручної комунікації з державними органами, зокрема, для подання електронної звітності.
# '''Перевірити дані у Державній податковій службі (ДПС):''' Переконайтеся, що ваші дані правильно внесені до електронного кабінету платника податків на сайті ДПС, зокрема у розділі про платників податків.
# '''Користуватися послугами електронного кабінету платника податків:''' Через електронний кабінет можна подавати звіти, сплачувати податки, отримувати інформацію від ДПС та багато іншого.

== Див. також ==
* [[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]
* [[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця

2025-08-17T20:28:17Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України “Про адміністративну процедуру”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстрації справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1568-15 Наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-23#Text Наказ Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1127-16 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 12.08.2016 № 2473/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] визначає що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням особливостей.

Відповідно до постанови '''забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:'''

* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав (далі - державні реєстратори), місцезнаходження якого відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру є адміністративно-територіальна одиниця, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, крім випадку, коли фактичним місцезнаходженням суб’єкта державної реєстрації/суб’єкта державної реєстрації прав у зв’язку з релокацією є адміністративно-територіальна одиниця, що не належить до відповідних територій;
* нотаріусами, робоче місце (контору) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* державними та приватними виконавцями, що не включені до переліку, про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.

Сплата адміністративного збору/плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа. Якщо фінансова установа, через яку здійснено платіж, забезпечує можливість проведення перевірки достовірності відповідного платіжного документа, державний реєстратор, посадова особа, адміністратор центру надання адміністративних послуг, нотаріус проводять таку перевірку.

Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця на підставі поданих з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв в електронній формі, за якими законом передбачено сплату адміністративного збору, проводиться державними реєстраторами невідкладно без справляння плати за проведення відповідної державної реєстрації у скорочені строки, а маршрутизація таких заяв здійснюється засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та розподіляється між державними реєстраторами пропорційно кількості опрацьованих заяв за попередній робочий тиждень
|}
== Поняття "державна реєстрація фізичної особи - підприємця" ==
'''''Державна реєстрація фізичної особи - підприємця''''' (далі - ФОП) - це офіційне визнання державою факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця.

Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто особа, яка досягла 18 років. Однак відповідно до статті 35 ЦК України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

== Куди звернутися ==
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати:
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію як ФОП для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання без вимоги наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text ч. 1 ст. 4 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]).

Реєстрація внутрішньо переміщеної особи (у тому числі осіб, які перемістилася з тимчасово окупованої території) як ФОП здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 частина шоста статті 7 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від їх місця знаходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text абзац третій частини другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).'''
|}
== Підстави проведення державної реєстрації ==
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
* документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"];
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань".]
== Форми подання документів для державної реєстрації ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48 Паперова форма]: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop Електронна форма]: документи подаються заявником через портал електронних сервісів.
Основні правила оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації, такі:

1) заява заповнюється друкованими літерами;

2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;

3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;

4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;

5) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).
=== Проведення державної реєстрації в електронній формі ===
{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Для того, щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи - підприємця необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop та виконати вказані на сайті дії.
|}
Заява формується заявником у електронній формі з ''обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації'', виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|''кваліфікований'' ''електронний підпису'']].

Після формування заяви та долучення до неї документів для державної реєстрації в електронній формі такі заява та документи за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру ''блокуються'' для можливості редагування.

''Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.''

Без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг можуть проводитися такі реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n1539 ст. 25-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]):

* державна реєстрація фізичної особи підприємцем;
* державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;
* державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, крім державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю, оголошенням померлою або визнанням безвісно відсутньою.

== Перелік та зразки необхідних документів: ==
# [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем] (форма - 1), в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]];
# нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідка на постійне або тимчасове проживання (''якщо документи подаються особисто заявником'');
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (''у випадку подання документів представником'') (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
Для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.
=== Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації ===
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
# документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
# текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
# документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
# документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
# заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 стаття 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
== Вартість ==
За проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця справлення плати законодавством не передбачено.

Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пунктом 10 частини першої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-п#Text Кабінетом Міністрів України].

== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
== Підстави для відмови у державній реєстрації ФОП ==
Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця у разі подання заявником заяви у випадку, передбаченому Законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 частина друга статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]):

* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
* подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі;
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом;
* подані документи суперечать вимогам законів України.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації створення професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається.

Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

== Оскарження рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП ==
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. (частина третя статті 34 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).

Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв’язку чи направлено іншими засобами зв’язку.

Поновлення строку подання скарги не допускається.

Див. додатково консультацію "[[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]".
=== Строк розгляду скарги ===
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Законом України “Про адміністративну процедуру”] з урахуванням особливостей, передбачених законодавством, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

=== Вимоги до скарги ===
Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
# повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 стаття 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]).
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
== Державна реєстрація змін щодо відомостей про фізичну особу-підприємця ==
Документи, що подаються для державної реєстрації змін щодо відомостей про фізичну особі-підприємця:
# заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
# документ про сплату адміністративного збору - 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця (станом на 01 січня 2025 року - 302 гривень 80 коп.);
# копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;
# копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі створення фізичною особою - підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина третя статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
=== Дії, які потрібно виконати після реєстрації ===
Після того як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно:

# '''Отримати виписку з Єдиного державного реєстру (ЄДР):''' Це підтвердження вашої реєстрації як ФОП. Виписку можна отримати в електронному вигляді на [https://diia.gov.ua/services/vityag-z-yedr порталі "Дія"]. Якщо ви реєструвалися через ЦНАП, можливо, потрібно буде звернутися туди для отримання виписки.
# '''Відкрити банківський рахунок для ФОП:''' Для здійснення фінансових операцій вашого бізнесу, потрібно відкрити окремий рахунок у банку. Оберіть банк та тариф, який найкраще підходить для вашої діяльності.
# '''Зареєструвати РРО/ПРРО (якщо потрібно):''' Якщо ваша діяльність передбачає використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО, необхідно їх зареєструвати у відповідних органах.
# '''Сплачувати податки та ЄСВ:''' Дотримуйтеся термінів сплати єдиного податку та ЄСВ. Єдиний податок сплачується авансом до 20 числа поточного місяця, а ЄСВ – щокварталу до 20 числа місяця, наступного за кварталом.
# '''Вести облік доходів та витрат:''' Залежно від обраної системи оподаткування, ведіть облік у відповідному порядку (наприклад, Книга обліку доходів для спрощеної системи).
# '''Отримати ліцензії (якщо потрібно):''' Якщо ваша діяльність потребує ліцензування, отримайте відповідні ліцензії.
# '''Встановити електронний цифровий підпис (КЕП):''' Рекомендовано отримати КЕП для зручної комунікації з державними органами, зокрема, для подання електронної звітності.
# '''Перевірити дані у Державній податковій службі (ДПС):''' Переконайтеся, що ваші дані правильно внесені до електронного кабінету платника податків на сайті ДПС, зокрема у розділі про платників податків.
# '''Користуватися послугами електронного кабінету платника податків:''' Через електронний кабінет можна подавати звіти, сплачувати податки, отримувати інформацію від ДПС та багато іншого.

== Див. також ==
* [[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]
* [[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Зміна імені фізичної особи

2025-08-17T16:07:12Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
== Ім’я фізичної особи ==
'''Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається:'''
* з прізвища,
* власного імені
* по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
=== Вік з якого особа набуває право на зміну імені: ===
* Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я.
* Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище чи ім’я за згодою батьків.
== Куди звернутися ==
Реєстрація зміни імені громадян України проводиться за їх заявою '''відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання. '''

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.
== Вартість ==
Державна реєстрація зміни імені громадян України проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном - сплати заявником консульського збору.

У разі звільнення заявника в установленому законодавством порядку від сплати державного мита або консульського збору він повинен пред'явити відповідний документ, що підтверджує таке право.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] державне мито сплачується в розмірі:
{| class="wikitable"
|-
| за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) || 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
|-
| за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу || 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|}
== Перелік необхідних документів ==
'''Для зміни імені подаються такі документи:'''
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1940 Заява про зміну імені];
# Свідоцтво про народження заявника;
# Свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
# Свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
# Свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
# Свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
# Фотокартка заявника;
#Письмове зобов’язання заявника, складене у довільній формі, справжність підпису на якому нотаріально засвідчена, про його обізнаність щодо встановленої законом відповідальності за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта та інших документів у разі зміни імені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1705 (у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 3 глави 4 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні)];
# Квитанція про сплату державного мита.
Під час подання заяви про зміну імені '''працівник відділу''' державної реєстрації актів цивільного стану звіряє вказані в ній відомості з поданими документами та '''у разі особистого звернення заявника, попереджає його про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей''' і '''про необхідність обміну паспорта.'''

Для зміни імені фізичної особи, яка досягла 14-річного віку, разом з відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. 
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
== Порядок та строки розгляду питання ==
Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану '''у тримісячний строк з дня її подання'''. За наявності поважної причини цей '''строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці'''.

Розгляд заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні актових записів про народження малолітніх дітей заявника та внесенні їх відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

=== Порядок отримання дозволу на зміну імені ===
* Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* У разі зберігання актових записів цивільного стану в архівах інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану відділ, який прийняв заяву про зміну імені, надсилає відповідні запити до зазначених відділів.
* Дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, надсилають запити через МЗС до Укрдержреєстру для подальшого пересилання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в яких перебувають на зберіганні відповідні актові записи цивільного стану, про витребування їх копій або витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання. Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені. Дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає необхідні матеріали щодо зміни імені через МЗС до Національної поліції для подальшого пересилання до територіального органу Національної поліції за останнім місцем проживання заявника в Україні.
* Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи через МЗС до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
* Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
=== Державна реєстрація зміни імені ===
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції України про можливість зміни імені готує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1960 висновок про надання дозволу на зміну імені (додаток 15)] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1963 про відмову у зміні імені (додаток 16)] в двох примірниках, один з яких надсилає заявнику.

'''У разі надання дозволу на зміну імені заявник у тримісячний строк від дня його надання''' відділом державної реєстрації актів цивільного стану '''може звернутися особисто для державної реєстрації зміни імені''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, '''яким складається актовий запис про зміну імені,''' або у випадку зміни прізвища у зв’язку з розірванням шлюбу, що не було змінено під час державної реєстрації розірвання шлюбу чи розірвання шлюбу в судовому порядку,- '''через представника, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності.''' '''Якщо заявник''' чи у випадку, передбаченому цим абзацом, його представник '''без поважних причин у зазначений строк не звернувся до''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану '''для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу''' і для подальшої зміни імені необхідно проходити усю процедуру знов.

Під час державної реєстрації зміни імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові '''свідоцтво про зміну імені'''.
{| class="wikitable"
|-
| Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, '''що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.'''
|}
== Підстави для відмови ==
Підставами для відмови у зміні імені є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 6 ст. 295 Цивільного кодексу України]):
* здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
* наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
* офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
* подання заявником неправдивих відомостей про себе.
'''Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути оскаржена в адміністративному та/або [https://legalaid.wiki/index.php/Звернення_до_суду:_провадження_в_адміністративній_справі судовому порядку].'''
== Право фізичної особи на зміну по батькові ==
Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків. У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Прізвище, власне ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 295 Цивільного кодексу України]).
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Зміна імені фізичної особи

2025-08-17T16:04:15Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
== Ім’я фізичної особи ==
'''Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається:'''
* з прізвища,
* власного імені
* по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
=== Вік з якого особа набуває право на зміну імені: ===
* Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я.
* Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище чи ім’я за згодою батьків.
== Куди звернутися ==
Реєстрація зміни імені громадян України проводиться за їх заявою '''відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання. '''

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.
== Вартість ==
Державна реєстрація зміни імені громадян України проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном - сплати заявником консульського збору.

У разі звільнення заявника в установленому законодавством порядку від сплати державного мита або консульського збору він повинен пред'явити відповідний документ, що підтверджує таке право.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] державне мито сплачується в розмірі:
{| class="wikitable"
|-
| за реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) || 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
|-
| за реєстрацію повторної зміни прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу || 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|}
== Перелік необхідних документів ==
'''Для зміни імені подаються такі документи:'''
# Заява про зміну імені;
# Свідоцтво про народження заявника;
# Свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
# Свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
# Свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
# Свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
# Фотокартка заявника;
#Письмове зобов’язання заявника, складене у довільній формі, справжність підпису на якому нотаріально засвідчена, про його обізнаність щодо встановленої законом відповідальності за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта та інших документів у разі зміни імені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1705 (у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 3 глави 4 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні)];
# Квитанція про сплату державного мита.
Під час подання заяви про зміну імені '''працівник відділу''' державної реєстрації актів цивільного стану звіряє вказані в ній відомості з поданими документами та '''у разі особистого звернення заявника, попереджає його про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей''' і '''про необхідність обміну паспорта.'''

Для зміни імені фізичної особи, яка досягла 14-річного віку, разом з відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. 
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
== Порядок та строки розгляду питання ==
Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану '''у тримісячний строк з дня її подання'''. За наявності поважної причини цей '''строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці'''.

Розгляд заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні актових записів про народження малолітніх дітей заявника та внесенні їх відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

=== Порядок отримання дозволу на зміну імені ===
* Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* У разі зберігання актових записів цивільного стану в архівах інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану відділ, який прийняв заяву про зміну імені, надсилає відповідні запити до зазначених відділів.
* Дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, надсилають запити через МЗС до Укрдержреєстру для подальшого пересилання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану, в яких перебувають на зберіганні відповідні актові записи цивільного стану, про витребування їх копій або витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
* Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання. Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені. Дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає необхідні матеріали щодо зміни імені через МЗС до Національної поліції для подальшого пересилання до територіального органу Національної поліції за останнім місцем проживання заявника в Україні.
* Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи через МЗС до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
* Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
=== Державна реєстрація зміни імені ===
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документів про зміну імені та висновку територіального органу Національної поліції України про можливість зміни імені готує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1960 висновок про надання дозволу на зміну імені (додаток 15)] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1963 про відмову у зміні імені (додаток 16)] в двох примірниках, один з яких надсилає заявнику.

'''У разі надання дозволу на зміну імені заявник у тримісячний строк від дня його надання''' відділом державної реєстрації актів цивільного стану '''може звернутися особисто для державної реєстрації зміни імені''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, '''яким складається актовий запис про зміну імені,''' або у випадку зміни прізвища у зв’язку з розірванням шлюбу, що не було змінено під час державної реєстрації розірвання шлюбу чи розірвання шлюбу в судовому порядку,- '''через представника, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності.''' '''Якщо заявник''' чи у випадку, передбаченому цим абзацом, його представник '''без поважних причин у зазначений строк не звернувся до''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану '''для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу''' і для подальшої зміни імені необхідно проходити усю процедуру знов.

Під час державної реєстрації зміни імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові '''свідоцтво про зміну імені'''.
{| class="wikitable"
|-
| Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, '''що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.'''
|}
== Підстави для відмови ==
Підставами для відмови у зміні імені є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 6 ст. 295 Цивільного кодексу України]):
* здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
* наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
* офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
* подання заявником неправдивих відомостей про себе.
'''Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути оскаржена в адміністративному та/або [https://legalaid.wiki/index.php/Звернення_до_суду:_провадження_в_адміністративній_справі судовому порядку].'''
== Право фізичної особи на зміну по батькові ==
Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків. У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Прізвище, власне ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 295 Цивільного кодексу України]).

Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 295 Цивільного кодексу України]).
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Рекультивація порушених земель

2025-08-13T09:15:25Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою"]

== Поняття рекультивації порушених земель ==
'''Рекультивація порушених земель''' - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 166 Земельного кодексу України]).

Рекультивація порушених земель здійснюється для їх відновлення в сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських, будівельних, рекреаційних, природоохоронних і санітарно-оздоровчих цілях .

При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.

Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою.

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 ст. 52 Закону України "Про охорону земель"]).

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки '''''здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив''''', а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі '''''здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.'''''

== Землі, які підлягають рекультивації ==
'''Рекультивації підлягають землі''':
* порушені при розробці родовищ корисних копалин відкритим або підземним способом, а також добуванні торфу;
* прокладці трубопроводів, проведенні будівельних, меліоративних, лісозаготівельних, геологорозвідувальних, випробувальних, експлуатаційних, проектно-дослідницьких і інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву;
* ліквідації промислових, військових, цивільних і інших об’єктів і споруд; складуванні і похованні промислових, побутових і інших відходів;
* будівництві, експлуатації і консервації підземних об’єктів і комунікацій (шахтні вироблення, сховища, метрополітен, каналізаційні споруди і ін.);
* ліквідації наслідків забруднення земель, якщо за умов їх відновлення потрібне зняття верхнього родючого шару ґрунту; проведенні військових навчань за межами спеціально відведених для цих цілей полігонів.
Тобто, рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 166 Земельного кодексу України]).

== Етапи проведення рекультивації ==
Процес рекультивації порушених земель здійснюється поетапно.

Розрізняють три головні етапи:
* '''підготовчий''' - включає в себе обстеження порушених і порушуваних земель, складання техніко-економічних обґрунтувань і технічних робочих проектів з рекультивації.
* '''гірничотехнічний''' - передбачає планування, формування укосів, зняття і нанесення родючого шару ґрунту, будову гідротехнічних і меліоративних споруд, поховання токсичних вскришних порід, а також проведення інших робіт, що створюють необхідні умови для подальшого використовування рекультивованих земель за цільовим призначенням, або для проведення заходів щодо відновлення родючості ґрунтів (біологічний етап).
* '''біологічний''' - включає комплекс агротехнічних і фіто-меліоративних заходів, направлених на поліпшення агрофізичних, агрохімічних, біохімічних і інших властивостей ґрунту.
'''Важливо!''' Розробка проектів рекультивації здійснюється на основі діючих екологічних, санітарно-гігієнічних, будівельних, водогосподарських, лісогосподарських і інших нормативів і стандартів з урахуванням регіональних природно-кліматичних умов і місця розташування порушеної ділянки.

== Робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель ==
Метою розроблення робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель є визначення основних проектних рішень, виконання яких забезпечує ефективне використання рекультивованих ділянок, встановлення обсягів, технології та черговості виробництва відновлювальних робіт, визначення кошторисної вартості рекультивації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-п#Text п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою"]).

Виконання проектних робіт здійснюється з урахуванням видів порушених земель, їх якісної характеристики, особливостей місцевих умов, тривалості їх виробництва, пов’язаної з порушенням земель, видобувних чи будівельних робіт, прийнятого напряму подальшого використання відновлюваних земель.

Завдання на складання робочого проекту землеустрою затверджується замовником та повинне включати:

* інформацію про замовника та розробника робочого проекту;
* підставу для виконання робіт;
* характеристику об’єкта (місце розташування, площа, кадастровий номер (за наявності), цільове призначення тощо);
* мету розроблення робочого проекту (визначення основних проектних рішень, що забезпечують ефективне використання рекультивованих ділянок);
* вихідні дані для здійснення рекультивації порушених земель (нормативно-правові акти, наукові, технічні та інші документи);
* результат виконаних робіт - робочий проект землеустрою щодо рекультивації порушених земель, в якому визначаються, зокрема:
* товщина і метод зняття родючого шару ґрунту;
* спосіб та місце зберігання знятого родючого шару;
* заходи щодо боротьби з ерозією ґрунту на рекультивованій ділянці;
* зміст робіт з технічної та біологічної рекультивації і умови їх виконання (строки і норми внесення добрив, площа залуження і склад травосумішей, заходи з хімічної меліорації тощо);
* орієнтовні строки проведення та завершення робіт з рекультивації земель (за місяцями);
* розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроектованих заходів з рекультивації земель;
* обсяги, технології та черговість виробництва відновлювальних робіт;
* кошторисна вартість запроектованих робіт.

Під час складання робочих проектів землеустрою щодо рекультивації земель, порушених у зв’язку з будівництвом об’єктів промислового призначення, розробкою родовищ, видобутком корисних копалин, виконанням інших робіт, можуть використовуватися матеріали геодезичних вишукувань, проведених під час формування земельної ділянки та складання проектів будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-п#Text п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою"]).

Агрохімічне обстеження ґрунту під час складання робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель повинне включати отримання хімічної характеристики ґрунтосуміші (засоленість, вміст токсичних речовин, кислотність).

Рекультивація порушених земель передбачає комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності та екологічної цінності порушених земель, а також поліпшення стану навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-п#Text п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою"]).

Спосіб і зміст робіт з рекультивації порушених земель, а також напрям їх подальшого використання, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-п#Text пунктами 18-25 Правил розроблення робочих проектів землеустрою], проектуються і можуть уточнюватися з урахуванням характеру порушення, рельєфу, екологічних, конкретних природно-кліматичних умов.

=== Дозвіл на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель ===
Для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник звертається '''''із письмовою заявою''''' до відповідного виконавчого органу сільських, селищних, міських рад або через ЦНАП.

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

'''''До заяви додаються такі документи:'''''

* копія ідентифікаційного коду (РНОКПП);
* копія паспорта громадянина України;
* копії документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну(ні) ділянку(ки);
* копія статуту (для юридичних осіб);
* копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

=== Умови і випадки надання ===
Робочі проекти землеустрою складаються, зокрема, з метою реалізації заходів з рекультивації порушених земель.

Робочий проект потрібен для отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок.

=== Термін розгляду ===
Заява про видачу дозволу на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель розглядається '''у місячний строк'''.

=== Підстави для відмови у наданні послуги ===

# Подання документів, що містять недостовірні відомості.
# Подання неповного пакета документів.

=== Результат ===
Рішення про видачу дозволу на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

=== Судовий порядок оскарження ===
Заява до Окружного адміністративного суду подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Детальніше про прорядок звернення до адімністративного суду, читайте тут: [https://legalaid.wiki/index.php/Звернення_до_суду:_провадження_в_адміністративній_справі Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]

== Відповідальність ==
Непроведення рекультивації порушених земель, '''''тягне''''' '''за собою''' '''''адміністративну відповідальність''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення], '''''у вигляді штрафу''''':
* '''''для громадян''''' - п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.).
* '''''для посадових осіб''''' - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-510 грн.).

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Повернення сплаченого адвокату гонорару

2025-07-24T08:29:55Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закону України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#Text Правила адвокатської етики]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2014-п#n11 Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465]
== Поняття гонорару адвоката ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page#n4363 статті 59 Конституції України] кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n217 розділом IV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12#Text Правилами адвокатської етики].

Відповідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»] гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. ([http://protokol.com.ua/ua/proekt_dogovoru_pro_nadannya_pravovoi_dopomogi/ зразок договору]).

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n498 Статтею 28 Правил адвокатської етики], визначено, що:

* гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту;
* порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги;
* розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю;
* не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката;
* адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов'язаних з виконанням доручення;
* адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2014-п#n11 встановлених законодавством].

== Особливості визначення розміру гонорару ==
Розмір гонорару визначається '''''за погодженням''''' адвоката з клієнтом.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару '''''може бути змінений лише за взаємною домовленістю'''''. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

'''Не погодження клієнтом та/або особою''', яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Право адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене договором про надання правової допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n498 ст. 30 Правил адвокатської етики]).

При цьому, Рада адвокатів України в [https://unba.org.ua/akts-naau рішенні №147 від 15.11.2019 року], звертає увагу на [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12#Text 31 Правил адвокатської етики],згідно якої клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому, клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов’язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлено до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання). Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12#Text статті 33 Правил адвокатської етики], договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний '''за взаємною згодою адвоката та клієнта'''.

Компенсація витрат, пов'язаних з виконанням доручення ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n498 ст. 29 Правил адвокатської етики]):

* адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, кошти, необхідні для покриття витрат, пов'язаних з виконанням доручення;
* в договорі про надання правової допомоги можуть бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк, інше) та може бути визначений їх обсяг.
* якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення договору, адвокат повинен повідомити про це клієнта та/або особу, яка уклала договір в інтересах клієнта, і отримати його згоду на погашення необумовлених раніше витрат.

== Правові наслідки дострокового розірвання договору клієнтом ==
=== Звернення до суду за захистом своїх прав ===
Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом. У разі якщо умови повернення гонорару адвокатом не прописані в договорі або адвокат вважає звинувачення клієнта щодо невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором необґрунтованими, кожна особа відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України] має право звернутися з позовом до суду ([[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]) за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позови до фізичної особи (адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально) пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ч. 1 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України]).

Позови до юридичних осіб (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Судовий збір ===
При подачі позовів (про розірвання договору про надання правової допомоги, невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором, повернення сплаченого адвокату гонорару) повстає питання сплати судового збору.

До правовідносин у цій справі не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"] з аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text п. 22 ч. 1 цього Закону], де дано визначення поняття „споживач” та з аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n227 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»], де зазначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Такі самі висновки містить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0006700-13#top узагальнення по Судовій практиці з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.) від 01.02.2013], зроблене ВСУ, де зазначено, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"] не застосовується до відносин із надання професійної юридичної допомоги адвокатами.

Сплатіть судовий збір, буде мати такі складові в залежності від кількості вимог, які будуть пред'явлені у позовній заяві:

- судовий збір за немайнову вимогу про розірвання договору (Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- судовий збір за майнову вимогу про відшкодування шкоди (Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- судовий збір за майнову вимогу повернення сплаченого адвокату гонорару (Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

'''Довідково:'''

- Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n27 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»] прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.

- Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7345 п. 1 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України], ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку

=== Право звернення зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ===
Також клієнт має право звернутися зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).

'''Не допускається зловживання правом на звернення''' до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги громадян, окремі ухвали суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів та вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).

Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та '''за результатами розгляду має право:'''
* залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
* змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
* скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
* направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Судова практика ==
'''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39237515 Справа про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів]'''

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів у зв’язку з тим, що адвокат отримав гонорар, проте правову допомогу за договором не надав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач умови договору не виконав. Тому позовні вимоги задоволено у повному обсязі: договір розірвано, з відповідача стягнуто гонорар та судовий збір.

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/80570881 '''Справа про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди''']

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів у зв’язку з тим, що адвокат отримав гонорар, проте правову допомогу за договором не надав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, спір залишився не вирішеним, рішення судом не прийнято. Позовні вимоги задоволено частково: договір розірвано, з відповідача стягнуто гонорар частково та судовий збір.

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/86657612 '''Справа про стягнення попередньої оплати за договором про надання правової допомоги''']

ТОВ Маріупольська автобаза звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Адвокатського об`єднання Маріупольська міська колегія адвокатів заслуженого юриста України Г.А. Конишева про стягнення 20000 грн попередньої оплати за договором про надання правової допомоги від 30.11.2018 №268.

В обґрунтування позовних позивач посилався на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги. В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання. В результаті судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог позивача.

'''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62766087 Справа про розірвання договору про надання правової допомоги, повернення частини сплаченого гонорару, відшкодування моральної шкоди]'''

Позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом, згідно якого останній мав представляти його інтереси в суді під час розгляду справи за його позовом.

Оскільки відповідач виконувала свої обов'язки за договором у спосіб, який не влаштовував позивача, той наполіг на поверненні частини гонорару. Відповідач погодилась повернути частину гонорару, про що видала позивачу розписку. Однак кошти так і не повернула.

Позов задоволено частково: з відповідача стягнуто частину сплаченого гонорару. В частині відшкодування завданої моральної шкоди відмовлено у зв’язку з тим, що позивач не довів, що договором, укладеним з відповідачем, була передбачена відповідальність за завдану моральну шкоду.

'''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46671463 Справа про визнання договору про надання правової допомоги і додаткових угод недійсними, стягнення коштів]'''

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору про надання правової допомоги та додаткових угод недійсним та стягнення заборгованості.

Відповідачем не підтверджено факту надання послуг, а також здійснення будь-яких витрат, пов’язаних з виконанням доручення. Суду не було надано акту (актів) наданих послуг, звіту про використання коштів на видатки, пов’язані з виконанням доручення, або інших доказів зі сторони відповідача. Також адвокат дав клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, що суперечить законодавству.

Тому, судом прийнято рішення про визнання недійсними додаткових угод про оплату видатків. Угоду про гонорар визнано частково недійсною, так як правова допомога адвокатом частково була надана. Судом застосовано наслідки недійсності правочину [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 216 Цивільного кодексу України] та вирішено стягнути з адвоката частину основного боргу, трьох процентів річних за користування коштами та інфляційних втрат.
== Див. також ==
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Договір про надання правничої допомоги]]
* [[Правова позиція адвоката]]
* [[Правовий висновок адвоката]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Порядок розгляду судом питання про виконання вироку суду іноземної держави

2025-07-17T10:49:36Z

Ihor.turovskyi:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text Наказ Міністерства Юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження'''»''']
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_341#Text Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 р.]
== Загальна інформація ==
'''Міжнародна правова допомога''' - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.

''Обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми й змісту запиту (доручення, прохання, клопотання), а також особливості виконання запитів визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною з відповідною іноземною державою, та Кримінальним процесуальним кодексом України'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text п. 2 розділ І Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5]).

'''Виконання в Україні вироку суду іноземної держави чи міжнародної судової установи можливе, якщо:'''
# Діяння, внаслідок учинення якого було ухвалено вирок, згідно з Кримінальним кодексом України визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України;
# Засуджена особа є громадянином України та/або проживає, чи майно якої знаходиться на території України;
# Строки давності виконання обвинувального вироку за законодавством України та держави винесення вироку не сплинули;
# За наявності інших підстав, передбачених міжнародним договором України.
'''Не підлягають виконанню''' в Україні '''вироки''' судів іноземних держав, '''ухвалені заочно''' (in absentia), тобто без участі особи під час кримінального провадження, '''крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку й надано можливість його оскаржити.'''

Реалізація міжнародних договорів України про правову допомогу в кримінальних справах щодо вручення документів, допиту осіб, проведення інших окремих процесуальних дій, про передачу кримінального провадження, про передачу засуджених та виконання вироків здійснюється в межах компетенції Мін’юстом безпосередньо та через міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції України, місцевими загальними та апеляційними судами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text п. 5 розділ І Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5]).

'''Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в кримінальних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через міжрегіональні управління та Мін’юст або безпосередньо у випадках, коли це передбачено міжнародним договором України або законом.'''

Мін’юст забезпечує правове співробітництво судів України у кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів та міжнародних договорів України, вирішує питання про видачу правопорушників (екстрадицію), виконує інші функції, визначені законами й міжнародними договорами України, а саме:
# Є центральним органом України щодо міжнародної правової допомоги та звертається із запитами судів України про міжнародну правову допомогу в кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав;
# Є центральним органом України щодо видачі особи (екстрадиції) під час судового провадження або на стадії виконання вироку;
# Вирішує питання про передачу (прийняття) осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання в державах, громадянами якої вони є, та опрацьовує прохання про передачу (прийняття) виконання вироку суду України чи іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text п. 8 розділ І Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5]).

== Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав ==
'''Розгляд Мін’юстом України запиту іноземної держави про визнання та виконання в Україні вироків судів іноземних держав включає:'''
* з’ясування підстав, передбачених міжнародним договором та законодавством України, для задоволення запиту про виконання вироку суду іноземної держави (з цією метою Мін’юст може додатково запитати необхідні матеріали та інформацію в уповноваженого (центрального) органу іноземної держави або компетентних органів в Україні);
* підготовка клопотань Мін’юсту та супровідних документів на підтвердження клопотання про визнання та виконання вироку суду іноземної держави на території України та звернення до суду;
* у разі необхідності підготовка апеляційних скарг на рішення суду, що розглядав клопотання Мін’юсту;
* інформування запитуючої сторони про результати виконання вироку суду іноземної держави.
'''Запит про виконання вироку суду іноземної держави''', крім запиту про передачу засудженої особи, Міністерство юстиції України розглядає '''протягом тридцяти днів з моменту надходження запиту.''' '''Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, цей строк продовжується до трьох місяців.'''

Мін’юст після отримання від уповноваженого (центрального) органу іноземної держави запиту про визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави звертається до Державної міграційної служби України, її територіальних органів, органів реєстрації та інших компетентних органів України для:
* перевірки факту належності особи, щодо якої отримано запит, до громадянства України;
* отримання інформації про зареєстроване місце проживання, або останнього відомого місця проживання;
* місцеперебування майна особи в Україні, засудженої судом іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text п. 9 розділу ІХ Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5]).
У разі отримання від Державної міграційної служби України, її територіальних органів, органів реєстрації та інших компетентних органів України відомостей щодо перевірки, '''Мін’юст готує висновок за результатами розгляду запиту''' уповноваженого (центрального) органу іноземної держави про визнання та виконання вироку суду іноземної держави в Україні. Однак, '''якщо за результатами проведених перевірок не можна з’ясувати місцезнаходження засудженого чи його майна''' на території України, '''Мін’юст повідомляє державу винесення вироку про неможливість задоволення запиту''' уповноваженого (центрального) органу іноземної держави у зв’язку із зазначеними обставинами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text п. 10 розділу ІХ Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5]).

'''Встановивши відповідність запиту''' про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим міжнародним договором України, '''Міністерство юстиції України направляє до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави і передає наявні матеріали.'''

У задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави '''може бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України.''' В такому випадку Міністерство юстиції України '''повідомляє про це іноземний орган, від якого надійшов запит, з роз’ясненням підстав відмови''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 602 КПК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_341#Text Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 р.] у ст. 6 встановлює випадки, коли у запиті повинно бути відмовлено:

* якщо його виконання суперечить основним принципам правової системи запитуваної держави;
* якщо є підстави вважати, що злочин, за який винесено вирок, має політичний характер чи є суто військовим;
* якщо є підстави вважати, що вирок суду запитуючої держави має расове, релігійне або національне підґрунтя;
* якщо його виконання суперечило б міжнародним зобов'язанням запитуваної держави;
* якщо злочин вже є предметом кримінального провадження в запитуваній державі чи коли запитувана держава вирішує питання про початок кримінального провадження щодо цього злочину;
* якщо в запитуваній державі вже прийнято рішення або не розпочинати кримінальне провадження щодо цієї особи або взагалі, кримінальне провадження закрито;
* якщо злочин було вчинено поза територією запитуючої держави;
* якщо запитувана держава не може виконати санкцію статті кримінального закону;
* коли є підстави вважати, що запитуюча держава сама може виконати дану санкцію;
* коли вік засудженої особи на момент вчинення злочину був таким, що вона не могла б бути покарана в запитуваній державі;
* коли закінчився перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

'''Мін’юст чи міжрегіональне управління в клопотанні''' про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави '''просить''' компетентний суд України:
* вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково;
* визначити, яку частину покарання може бути виконано в Україні, керуючись положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального кодексу України], що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв’язку з яким ухвалено вирок;
* копію ухвали суду за результатами розгляду клопотання надіслати Мін’юсту чи міжрегіональному управлінню для повідомлення компетентному (центральному) органу іноземної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text п. 20 розділу ІХ Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5)].
'''У додатку до клопотання Мін’юст чи міжрегіональне управління долучає документи''', отримані від компетентного (центрального) органу іноземної держави, а також копії документів, отриманих від компетентних органів України, а саме:
* клопотання суду іноземної держави про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави;
* копію вироку разом із документом, що підтверджує набрання ним законної сили;
* копії інших судових рішень іноземної держави, що стосуються вироку суду іноземної держави;
* текст статей кримінального закону іноземної держави, на яких ґрунтується вирок;
* інформацію про частину покарання, яку виконано у державі винесення вироку та яка підлягає виконанню в Україні;
* копії документів з інформацією щодо громадянства України, зареєстрованого місця проживання та/або місцезнаходження майна засудженої особи;
* копії інших документів, отриманих у результаті перевірки дотримання умов, визначених законодавством та міжнародним договором України, за яких запит про визнання та виконання вироку суду іноземної держави може бути задоволений;
* оригінал довіреності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text п. 21 розділу ІХ Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5)].
Вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави '''у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text розділом ІХ Цивільним процесуальним кодексом України.]'''

У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вирок суду іноземної держави передбачає покарання у виді позбавлення волі, Міністерство юстиції України надсилає засвідчену копію запиту, передбаченого цією статтею, прокурору для звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави.

== Розгляд судом питання про виконання вироку суду іноземної держави ==
'''Клопотання''' Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави '''розглядається протягом одного місяця з дня його отримання судом першої інстанції''', в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, або місце перебування майна такої особи, а в разі їх відсутності - місце знаходження Міністерства юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 603 КПК України]).

''Про дату судового засідання повідомляють особі, щодо якої ухвалено вирок, якщо вона перебуває на території України. Така особа має право користуватися '''правовою допомогою захисника'''. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.''

При розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд встановлює, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою. При цьому '''суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text (п.п. 28-29 Інструкції від 19.08.2019 № 2599/5]).

'''За результатами судового розгляду суд України постановляє ухвалу:'''
# про визнання вироку суду іноземної держави та його виконання повністю або частково;
# визначає, яку частину покарання може бути виконано в Україні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв’язку з яким ухвалено вирок;
# вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили.
#про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави
'''У разі необхідності проведення додаткової перевірки суд може постановити ухвалу про відкладення розгляду та отримання додаткових матеріалів.'''

'''Період, протягом якого особа перебувала під вартою в Україні''' у зв’язку з розглядом запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави, '''зараховується до загального строку відбування покарання.'''

Копію ухвали суд України надсилає Мін’юсту чи відповідному міжрегіональному управлінню та вручає особі, засудженій вироком суду іноземної держави, якщо така особа перебуває на території України.

'''Ухвала суду України''' про виконання вироку суду іноземної держави '''може бути оскаржена в апеляційному порядку:'''
* органом, що подав клопотання,
* особою, щодо якої вирішено відповідне питання,
* прокурором.
Після набрання законної сили ухвалою суду України про визнання та виконання на території України вироку суду іноземної держави Мін’юст інформує уповноважений (центральний) орган іноземної держави про рішення компетентного суду України й за потреби надсилає належним чином завірену копію такого рішення суду України уповноваженому (центральному) органу іноземної держави з перекладом мовою, визначеною міжнародним договором України.

== Виконання вироку суду іноземної держави ==
Ухвала про виконання вироку суду іноземної держави звертається до виконання згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

'''Судове рішення''', що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом], '''звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції''' (ст. 535 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.

'''Підставою для виконання''' суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державного казначейства, таке виконання здійснюється за процедурою безспірного списання.

У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Окрым цього, до набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Повернення сплаченого адвокату гонорару

2025-07-17T10:42:44Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закону України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#Text Правила адвокатської етики]
== Поняття гонорару адвоката ==
Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page статті 59 Конституції України] кожен має право на правову допомогу та вільно обирає захисника своїх прав. Для забезпечення такого права в судах та інших державних органах діє адвокатура.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n217 розділом IV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12#Text Правилами адвокатської етики].

Відповідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»] гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги ([http://protokol.com.ua/ua/proekt_dogovoru_pro_nadannya_pravovoi_dopomogi/ зразок договору]).

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12#Text Статтею 28 Правил адвокатської етики], визначено, що:

1. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги;

3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

== Особливості визначення розміру гонорару ==
Розмір гонорару визначається '''''за погодженням''''' адвоката з клієнтом.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару '''''може бути змінений лише за взаємною домовленістю'''''. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

'''Не погодження клієнтом та/або особою''', яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

При цьому, Рада адвокатів України в [https://unba.org.ua/akts-naau рішенні №147 від 15.11.2019 року], звертає увагу на [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12#Text 31 Правил адвокатської етики],згідно якої клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому, клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов’язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлено до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання). Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12#Text статті 33 Правил адвокатської етики], договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний '''за взаємною згодою адвоката та клієнта'''.
== Правові наслідки дострокового розірвання договору клієнтом ==
=== Звернення до суду за захистом своїх прав ===
Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом. У разі якщо умови повернення гонорару адвокатом не прописані в договорі або адвокат вважає звинувачення клієнта щодо невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором необґрунтованими, кожна особа відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України] має право звернутися з позовом до суду ([[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]) за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позови до фізичної особи (адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально) пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ч. 1 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України]).

Позови до юридичних осіб (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України]).

=== Судовий збір ===
При подачі позовів (про розірвання договору про надання правової допомоги, невиконання або неналежного виконання адвокатом обов’язків за договором, повернення сплаченого адвокату гонорару) повстає питання сплати судового збору.

До правовідносин у цій справі не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"] з аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text п. 22 ч. 1 цього Закону], де дано визначення поняття „споживач” та з аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n227 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»], де зазначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Такі самі висновки містить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0006700-13#top узагальнення по Судовій практиці з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.) від 01.02.2013], зроблене ВСУ, де зазначено, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"] не застосовується до відносин із надання професійної юридичної допомоги адвокатами.

Сплатіть судовий збір, буде мати такі складові в залежності від кількості вимог, які будуть предявленій у позовній заяві:

- судовий збір за немайнову вимогу про розірвання договору (Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- судовий збір за майнову вимогу про відшкодування шкоди (Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- судовий збір за майнову вимогу повернення сплаченого адвокату гонорару (Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

'''Довідково:'''

- Відповідно до [./Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»] прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.

- Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7345 п. 1 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України], ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку

=== Право звернення зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ===
Також клієнт має право звернутися зі скаргою на невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).

'''Не допускається зловживання правом на звернення''' до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги громадян, окремі ухвали суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів та вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).

Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та '''за результатами розгляду має право:'''
* залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
* змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
* скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
* направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Судова практика ==
'''<big>[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39237515 Справа про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів]</big>.'''

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів у зв’язку з тим, що адвокат отримав гонорар, проте правову допомогу за договором не надав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач умови договору не виконав. Тому позовні вимоги задоволено у повному обсязі: договір розірвано, з відповідача стягнуто гонорар та судовий збір.
=== [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80570881 Справа про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди] ===
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору про надання правової допомоги та стягнення коштів у зв’язку з тим, що адвокат отримав гонорар, проте правову допомогу за договором не надав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, спір залишився не вирішеним, рішення судом не прийнято. Позовні вимоги задоволено частково: договір розірвано, з відповідача стягнуто гонорар частково та судовий збір.
=== [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86657612 Справа про стягнення попередньої оплати за договором про надання правової допомоги] ===
ТОВ Маріупольська автобаза звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Адвокатського об`єднання Маріупольська міська колегія адвокатів заслуженого юриста України Г.А. Конишева про стягнення 20000 грн попередньої оплати за договором про надання правової допомоги від 30.11.2018 №268.

В обґрунтування позовних позивач посилався на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги. В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання. В результаті судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог позивача.

<big>'''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62766087 Справа про розірвання договору про надання правової допомоги, повернення частини сплаченого гонорару, відшкодування моральної шкоди]'''</big>

Позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом, згідно якого останній мав представляти його інтереси в суді під час розгляду справи за його позовом.

Оскільки відповідач виконувала свої обов'язки за договором у спосіб, який не влаштовував позивача, той наполіг на поверненні частини гонорару. Відповідач погодилась повернути частину гонорару, про що видала позивачу розписку. Однак кошти так і не повернула.

Позов задоволено частково: з відповідача стягнуто частину сплаченого гонорару. В частині відшкодування завданої моральної шкоди відмовлено у зв’язку з тим, що позивач не довів, що договором, укладеним з відповідачем, була передбачена відповідальність за завдану моральну шкоду.

<big>'''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46671463 Справа про визнання договору про надання правової допомоги і додаткових угод недійсними, стягнення коштів].'''</big>

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору про надання правової допомоги та додаткових угод недійсним та стягнення заборгованості.

Відповідачем не підтверджено факту надання послуг, а також здійснення будь-яких витрат, пов’язаних з виконанням доручення. Суду не було надано акту (актів) наданих послуг, звіту про використання коштів на видатки, пов’язані з виконанням доручення, або інших доказів зі сторони відповідача. Також адвокат дав клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, що суперечить законодавству.

Тому, судом прийнято рішення про визнання недійсними додаткових угод про оплату видатків. Угоду про гонорар визнано частково недійсною, так як правова допомога адвокатом частково була надана. Судом застосовано наслідки недійсності правочину [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 216 Цивільного кодексу України] та вирішено стягнути з адвоката частину основного боргу, трьох процентів річних за користування коштами та інфляційних втрат.
== Див. також ==
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Договір про надання правничої допомоги]]
* [[Правова позиція адвоката]]
* [[Правовий висновок адвоката]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Заміна кредитора у зобов'язанні

2025-07-17T10:29:26Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття зобов'язання ==
'''''Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.'''''
== Способи та підстави заміни кредитора ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)] кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
# Передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
# Правонаступництва;
# Виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
# Виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Щодо відповідальності первісного кредитора у зобов'язанні, то він відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

'''''Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.'''''

'''Заміна кредитора не допускається''' у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 515 ЦКУ]).
=== Відступлення права вимоги ===
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги також в практиці ділового обороту називається "договором цесії", а його суб'єкти відповідно "цедентом" (старий кредитор) та "цесіонарієм" (новий кредитор).

Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Інша перепона, з якою часто стикаються при укладанні даного договору,- '''подібність цесії із договором факторингу''', оскільки в його основі також лежить відступлення права вимоги, але вона виступає лише елементом договору факторингу. Варто звернути увагу, що відступлення права вимоги, за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] виступає способом зміни кредитора у зобов’язанні (загальне), а факторинг,- цілісний самостійний вид договору (спеціальне). 
{| class="wikitable"
|-
| '''Отож, не кожна оплатна цесія може визнаватись факторингом. Хоча, кожний договір факторингу містить умову відступлення права вимоги.'''
|}
===Правонаступництво ===
Самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні є правонаступництво, на підставі якого до правонаступника переходить весь обсяг прав та обов'язків попереднього суб'єкта, в тому числі права кредитора в окремому зобов'язанні. Для фізичних осіб правонаступництво виникає в разі спадкування, коли до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця в межах спадкового майна. Припинення юридичної особи з правонаступництвом або реорганізація юридичної особи може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу тощо. В такому випадку права кредитора у зобов'язанні переходять до правонаступника за передавальним або розподільчим балансом.
=== Виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) ===
Самостійною підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є також виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Зазначені підстави завжди тягнули за собою перехід до поручителя або майнового поручителя прав кредитора у зобов'язанні.
=== Виконання обов'язку боржника третьою особою ===
Можливість покладення виконання зобов'язання на третю особу передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 528 ЦКУ]. В цьому випадку кредитор зобов'язаний прийняти належне виконання, запропоноване йому третьою особою. Виконавши зобов'язання замість боржника, третя особа сама становиться кредитором та має право вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь.
== Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні==
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 513 ЦКУ]).

'''До відома!''' ''Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 207 ЦКУ] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв´язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).''

''Статтею [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 209 ЦКУ] встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.''

''Виходячи із змісту [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 210 ЦКУ], при необхідності державної реєстрації цесії, вона буде вважатися чинною з моменту її державної реєстрації.''
== Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні ==
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні '''''в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 514 ЦКУ]).'''''

Відповідно, до складу таких прав входять додатково існуючі до моменту передання субсидіарні права, які уособлюють певні окремі способи забезпечення зобов´язань (наприклад, право на стягнення неустойки, право притримання і т.д.).

Обмеження щодо прав вимоги, які передаються цесюнарію: '''''неможливо передати Іншому право, яке виникає у майбутньому''''', оскільки об´єм прав, що переходять до нового кредитора, встановлюється на момент переходу. З цього випливає, що неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.
== Порядок заміни кредитора у зобов'язанні==
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється '''без згоди боржника''', якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 516 ЦКУ]).

Відповідно до вимог ст. 527 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦКУ] одним з елементів належного виконання зобов´язання, яке виступає кінцевою ціллю будь-якого зобов´язання, є виконання його належному кредиторові належним боржником. '''''Тому при заміні сторони у зобов´язанні інша сторона повинна певною мірою приймати у цьому участь.'''''

Таким чином, ризик виконання боржником зобов´язання старому кредитору, не дивлячись на поступку прав, несе первісний кредитор. Мається на увазі, що неповідомлення боржника про здійснену заміну кредитора, до того ж неодмінно у письмовій формі, позначає його право виконати зобов´язання первісному кредитору і таким чином припинити зобов´язання, тим самим породжуючи відповідальність цедента перед цесіонарієм. Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 516 ЦКУ] позбавляє боржника необхідності вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором, оскільки знімає з нього ризик виконання зобов´язання неналежній стороні, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 527 ЦКУ]. Неповідомлення належним чином боржника про заміну кредитора також впливає на обсяг заперечень, які він може висувати проти вимог нового кредитора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 518 ЦКУ]).

''Діюче українське законодавства не встановлює вимог щодо змісту повідомлення, яке надсилається (передається) боржнику у випадку заміни кредитора у зобов´язанні. Тому воно може бути зроблено у довільній, бажано письмовій формі.''
== Важливо ==
Перелік підстав заміни кредитора '''''не є вичерпним'''''. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частина друга статті 512 ЦКУ] встановлює, що заміна кредитора може відбуватися і з інших підстав, встановлених у законі.

Так, наприклад, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини четвертої ст. 362 ЦКУ] права кредитора можуть бути переведені на співвласника на підставі судового рішення, в разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права співвласника на купівлю такої частки.

Подібне право має наймач житла в разі порушення його переважного права на укладення договору житлового найму на новий строк ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 822 ЦКУ]).

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частина 3 статті 512 ЦКУ] забороняє заміну кредитора у зобов'язанні якщо це встановлено договором або законом. Тобто сторони договору є вільними у включенні в зміст договору умови про заборону заміни кредитора.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75270599 Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 липня 2018 року у справі № 908/1490/17]

Питанню розмежування правочинів з відступлення права вимоги (цесії) та договору факторингу присвячено постанови ВП ВС [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76860058 від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96342866 від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18].

Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань, [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72124142 постанова КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79805884 постанова КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі No 361/2105/16-ц]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Зонування земель у межах населених пунктів

2025-06-17T09:25:52Z

Ihor.turovskyi:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"]
== Поняття та об’єкт зонування ==
'''''Зонування земель''''' — поділ земель адміністративно-територіальних утворень відповідно до категорій земель, типів землекористування та встановлення для них цільового призначення та відповідних режимів землекористування.

'''''План зонування земель''''' - затверджені в установленому порядку графічні матеріали, якими визначаються межі категорій земель та типів землекористування з відповідним режимом землекористування.

'''''Об’єктом зонування''''' виступають землі в межах населених пунктів - забудовані або призначені для здійснення забудови.

Зонування земель здійснюють на основі схем землевпорядкування, схем використання й охорони земельних ресурсів, природоохоронної, землевпорядної, містобудівної й іншої документації на рівні регіонів і їх муніципальних утворень.

'''Навіщо потрібне зонування?'''

* ''Раціональне використання земель:'' Забезпечує оптимальне використання території з урахуванням потреб мешканців та розвитку населеного пункту.
* ''Організація простору:'' Створює комфортні умови для проживання, роботи та відпочинку, відокремлюючи різні види діяльності.
* ''Захист навколишнього середовища:'' Допомагає зберегти зелені насадження, водні ресурси та інші природні об'єкти.
* ''Забезпечення безпеки:'' Встановлює вимоги до будівництва, що враховують можливі ризики (наприклад, пожежна безпека, сейсмічна стійкість).
* ''Економічний розвиток:'' Сприяє залученню інвестицій та розвитку різних видів діяльності.

== Категорії земель ==
Землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
* землі сільськогосподарського призначення;
* землі житлової та громадської забудови;
* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
* землі оздоровчого призначення;
* землі рекреаційного призначення;
* землі історико-культурного призначення;
* землі лісогосподарського призначення;
* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 19 Земельного кодексу України]).
'''''Класифікація''''' – це поділ земель на окремі види цільового призначення в межах категорії земель, які характеризуються власним правовим режимом, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів тощо.

Тобто, наприклад, в межах категорії земель житлової та громадської забудови, земельна ділянка може використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для колективного житлового будівництва, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку тощо.

'''''Функціональне призначення земельної ділянки''''' не зазначається в документах на земельну ділянку, а міститься в містобудівній документації (генеральному плані населеного пункту, плані зонування території тощо).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] генеральний план населеного пункту визначається як містобудівна документація, що визначає принципові питання вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

На підставі генерального плану визначаються межі міст, селищ та сіл.

Межа міста – це зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планування та забудови міста або техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста.

== Порядок проведення зонування земель ==
'''''Зонування земель здійснюється у межах територіальних громад та відповідно до закону''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 180 Земельного кодексу України]).

Зонування земель в межах населеного пункту '''''реалізується шляхом розроблення відповідного плану''''', який є нормативно- правовим актом, що встановлює порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Зонування земель у межах населених пунктів здійснюється шляхом '''''розподілення їх на окремі земельні ділянки''''' з врахуванням їх цільового призначення, від якого залежить і правовий режим цих ділянок.

'''До уваги!''' Зонування земель у межах населених пунктів пов'язане з віднесенням певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності.

Зонування земель в населених пунктах дозволяє здійснити розподіл території на зони при містобудівному плануванні їх розвитку. В свою чергу, при зонуванні земель встановлюється дозволене (допустиме) використання земельних ділянок, наприклад, під забудову у відповідності з містобудівною документацією.

== Склад земель населених пунктів. ==
До складу земель населених пунктів входять земельні ділянки, віднесені згідно містобудівної документації до наступних територіальних зон:
# '''Зона житлової забудови''' – складається із земельних ділянок для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об'єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об'єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.
# '''Суспільно-ділова зона''' - це земельні ділянки для розміщення адміністративних будівель органів управління, ділових, фінансових, торговельних, культурно-просвітницьких установ, громадських установ та інших багатофункціональних об'єктів;
# '''Зона інженерних і транспортних інфраструктур''' – виділяються земельні ділянки для розміщення транспортної інфраструктури (території смуг відводу залізниці, залізничних і автовокзалів, портів, морських і річкових вокзалів, аеровокзалів, терміналів,транспортних вузлів, підприємств, установ і організацій залізничного транспортного господарства,призначених для експлуатації, утримання, будівництва, ремонту, розвитку наземних та підземних будівель та інших об'єктів транспорту та інші;
# '''Рекреаційна зона''' - виділяються окремо рекреаційні зони, що призначаються і використовуються для відпочинку населення. Крім рекреаційних, ці території можуть виконувати функції охоронні, захисні, санітарно-гігієнічні і мати історико-культурний потенціал.
# '''Зона спеціального призначення;'''
# '''Зона військових об’єктів;'''
# '''Інші територіальні зони''' ([https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]).
''Територія населеного пункту може бути також поділена на зони з обмеженим режимом користування:''
* охоронні зони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.112 Земельного кодексу України])
* зони санітарної охорони([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.113 Земельного кодексу України])
* санітарно-захисні зони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.114 Земельного кодексу України])
* зони особливого режиму використання земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.115 Земельного кодексу України]).
'''''Такими зонами встановлюється обмеження на використання земельної ділянки або її частини.'''''

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.1 статті 20 Земельного кодексу України])

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) '''''визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.5 статті 20 Земельного кодексу України]).

== Порядок забудови земельних ділянок в межах населених пунктів. ==
До складу земель населеного пункту, зокрема, входять земельні ділянки призначені для розташування житлових будинків та споруд.

'''''Право на забудову таких земельних ділянок здійснюють власники або користувачі за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.'''''

Проектування та будівництво таких об'єктів здійснюється у такому порядку:
* отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
* розроблення проектної документації та проведення її експертизи;
* затвердження проектної документації;
* виконання підготовчих та будівельних робіт;
* прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
* реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури '''''на''''' '''''безоплатній основ'''''і.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до '''''заяви''''' замовником додаються:
* засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
* ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
* черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
* фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
* містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
'''''Містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації.'''''

'''''Підставою відмови''''' в наданні містобудівних умов та обмежень '''''є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні''''', тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.

Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на '''''підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.'''''

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

'''''Видача будівельного паспорта або внесення змін у виданий будівельний паспорт здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг або в кабінеті громадянина на [https://diia.gov.ua/services/vidacha-budivelnogo-pasporta diia.gov.ua] за допомогою кваліфікованого електронного підпису.''''' '''Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури''' '''''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.'''''

== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Зонування земель в межах населеного пункту встановлюють вимоги щодо площі земельної ділянки, її розміру (протяжності вздовж вулиці), відступів забудови (від меж земельної ділянки або червоних ліній), обмежувати висоту забудови, кількість поверхів, розміри будинків, відсоток забудови ділянки, розміри дворів та інших відкритих просторів, регламентувати розміщення і використання споруд і землі для різноманітних цілей (житла, виробництва, торгівлі та ін.).

Правила повинні перешкоджати утворенню земельних ділянок, які не можна було б використовувати відповідно до їх вимог (насамперед щодо планувальних параметрів – розмірів, відступів, конфігурації тощо).

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, '''''крім випадків:'''''
* розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
* приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
* надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання земельної ділянки для розміщення лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв’язку);
* буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
* будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів.
Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
'''Зміна цільового призначення земельної ділянки''', яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території '''''забороняється.'''''

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності]).

== Порядок вирішення земельних спорів ==
Детально в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527124 Постанова Верховного суду України від 11.02.2020 у справі №803/1596/17]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок повернення раніше відібраної дитини

2025-06-17T08:59:35Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
== Загальні відомості ==
Конвенція ООН про права дитини гарантує, що дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У випадках, коли дитині небезпечно для її життя, здоров'я і морального виховання, знаходитись поряд з батьками, в якості засобу захисту її прав суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Відібрання дітей є, по суті, превентивним заходом щодо батьків, оскільки надає їм можливість змінити своє ставлення до виховання дітей, без застосування до них виняткового заходу – позбавлення батьківських прав.

Детально про набуття статусу дитини, позбавленої батьківського піклування за посиланням: [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування]]
== Ведення обліку дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює '''служба у справах дітей''' за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, — '''служба у справах дітей за місцем походження дитини.'''

Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом, про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку.

Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення.

Відомості про дитину, яка поставлена на первинний облік, вносяться до єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі - єдиний банк даних).

У єдиному банку даних відомості про кожну дитину зберігаються в електронній обліково-статистичній картці дитини, яка складається на підставі документів, що посвідчують особу дитини. З електронної обліково-статистичної картки виготовляється дублікат на паперовому носії інформації.

Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей складає та затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план). Персональний склад міждисциплінарної команди затверджується на засіданні комісії з питань захисту прав дитини за поданням служби у справах дітей.

У разі коли дитина, позбавлена батьківського піклування, проживає (перебуває) не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається з урахуванням пропозицій органу опіки та піклування, інших уповноважених суб’єктів за місцем її проживання (перебування) щодо заходів, які будуть ними виконуватися.

Служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини, позбавленої батьківського піклування, здійснює її супровід до досягнення повноліття або зняття її з цього обліку на підставах, передбачених у пункті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини].
== Судовий порядок ==
Відповідно до частини 3 статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Позивачем у справах про повернення дитини виступає особа, у якої була відібрана дитина.[[Файл:Позовна заява про повернення раніше відібранної дитини.docx|міні]]

Відповідачем виступає той суб'єкт, який був позивачем у справі про відібрання дитини. Це можуть бути родичі дитини, орган опіки та піклування, прокуратура. Якщо дитина проживає в сім'ї опікуна (піклувальника), прийомній сім'ї, то співвідповідачами будуть органи опіки та піклування і особи, що заміняють батьків.

При розгляді судом справи '''обов'язковою є участь органу опіки та піклування''', який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Під час ухвалення рішення про повернені дитини суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Оскільки підставою для відібрання дитини є випадки, при яких залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, то повернення дитини можливе лише при усуненні зазначених обставин '''(батько, мати вилікувались, змінили поведінку, змінили ставлення до дитини тощо).'''

Довести це слід позивачу, оскільки кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]). Доказами можуть бути документи про пройдений курс лікування, рішення суду про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, акт обстеження умов життя тощо.

Тобто, для повернення дитини батьки повинні довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали, а судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 ст. 170 Сімейного кодексу України], для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам. У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Дитина не може бути повернута одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим з батьків є небезпечними для її життя, здоров'я і морального виховання.
=== Підсудність справи: ===
Справи про повернення дитини розглядаються в порядку цивільного судочинства в загальному позовному порядку, з додержанням правил підсудності і правил пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.
=== Вартість судового збору: ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] ('''1211.20 грн. у 2025 році''').

'''Підстави за яких повернення раніше відібраної дитини батькам без позбавлення батьківських прав неможливе, якщо:'''
* це суперечить інтересам дитини;
* не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками.
{| class="wikitable"
|'''УВАГА! Якщо ''протягом року'' після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.'''
|}
Рішення в частині повернення дитини батькам належить негайному виконанню.

Детально про втрату дитиною статусу позбавленої батьківського піклування за посиланням: [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування]]

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91614148 Постанова Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року, справа № 400/936/18]
* Невиконання одним з батьків судового рішення щодо визначення місця проживання дитини з іншим з батьків, яке набрало законної сили, відсутність законодавчого врегулювання примусового виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини є підставою для захисту прав позивача в порядку, визначеному статтею 162 СК України, шляхом пред’явлення позову про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112896100 Постанова Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 742/2468/22]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Суди]]

Опломбування/розпломбування вузлів (засобів) обліку води

2025-06-17T08:44:25Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 № 474 «Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-18 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 «Про затвердження порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 «Про затвердження Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України»]

== Визначення понять ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»] (далі - Закон) визначає наступні поняття:

* '''вузол обліку''' - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);
* '''вузол розподільного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів;
* '''вузол комерційного обліку''' - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом;
* '''обслуговування вузлів обліку''' - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку

Чинне законодавство не містить визначення поняття ''«опломбування/розпломбування»'' вузлів (засобів) обліку, але під ним слід розуміти що - це обслуговування засобів вимірювальної техніки, яке призначене для контролю за несанкціонованим доступом до обладнання та зміни показань.

== Прийняття на абонентський облік вузла комерційного та розподільного обліку/(засобів) обліку води ==
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-18 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік] (далі - Порядок №270) вузол комерційного обліку, встановлений у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж, приймається на абонентський облік оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги,- оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором зовнішніх інженерних мереж або виконавцем відповідної комунальної послуги (у разі якщо виконавець не є оператором зовнішніх інженерних мереж) звернення від власника (співвласників) будівлі.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-18 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік] у разі встановлення вузла комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі такий власник (співвласники) будівлі або його (їх) представник подає виконавцю відповідної комунальної послуги письмову заяву про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік у довільній формі, у якій зазначаються:
* найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка є власником (представником співвласників) будівлі;
* поштова адреса заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі);
* спосіб отримання повідомлення та адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним та відповідний засіб зв’язку з ним (адреса електронної пошти тощо);
* місцезнаходження будівлі, у якій встановлено вузол комерційного обліку.

'''Перелік документів, що додаються до заяви:'''
* Копія документа, що підтверджує право власності на будівлю (крім багатоквартирних будинків);
* Копія проектної документації на встановлення вузла обліку;
* Копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки;
* Копія супровідної документації до засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла обліку;
* Копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла комерційного обліку.

Заяву підписує власник або представник власника (співвласників) будівлі. Представник власника (співвласників) будівлі додає до заяви документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-18 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік] представник оператора зовнішніх інженерних мереж виконує опломбування вузла комерційного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) та складає акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік відповідно до додатка 1 до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-18 Порядку].

Опломбування вузла комерційного обліку (його засобів вимірювальної техніки, запірної арматури) здійснюється пломбами оператора зовнішніх інженерних мереж.

Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла комерційного обліку зазначаються в акті про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.

Водночас, пунктом 3 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-18 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік] передбачено, що виконавець відповідної комунальної послуги або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення призначає дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власнику приміщення, будівлі або його представнику.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1304-18 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік] огляд і опломбування вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) проводяться представником виконавця відповідної комунальної послуги, іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, у присутності власника (співвласників) окремого приміщення/будівлі (для приміщень, які не є самостійними об’єктами нерухомого майна) або його представника.

'''Акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік''' складається у ''двох примірниках'' (а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги для споживачів у відповідній будівлі,- у трьох) та підписується представником оператора зовнішніх інженерних мереж та присутніми представниками виконавця відповідної комунальної послуги, власником (співвласниками) будівлі або його (їх) представником. Представник виконавця відповідної комунальної послуги, власники (співвласники) будівлі або їх представники мають право додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається в оператора зовнішніх інженерних мереж, інші примірники надаються присутнім представникам виконавця відповідної комунальної послуги, власнику (співвласникам) будівлі або його (їх) представнику, а за відсутності представника під час огляду й опломбування вузла комерційного обліку - надсилаються їм засобами поштового зв’язку.

У разі порушень вимог частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закону] під час встановлення вузла комерційного обліку представник оператора зовнішніх інженерних мереж складає акт, у якому зазначає виявлені порушення.

Акт складається представником оператора зовнішніх інженерних мереж у двох примірниках (а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги для споживачів у відповідній будівлі,- у трьох) і підписується ним та присутніми представниками виконавця відповідної комунальної послуги, власником (співвласниками) будівлі або його (їх) представником. Представник виконавця відповідної комунальної послуги, власник (співвласники) будівлі або його (їх) представники можуть додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається в оператора зовнішніх інженерних мереж, інші примірники надаються присутнім представникам виконавця відповідної комунальної послуги, власнику (співвласникам) будівлі або його (їх) представнику, а в разі відсутності представника під час огляду й опломбування вузла комерційного обліку - надсилаються їм засобами поштового зв’язку.
У разі виходу з ладу вузла комерційного обліку він підлягає заміні на справний оператором зовнішніх інженерних мереж та прийняттю на абонентський облік протягом 5 робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

Оператор зовнішніх інженерних мереж у день виявлення факту виходу з ладу вузла комерційного обліку призначає дату і час заміни його на справний та дату і час огляду й опломбування нового вузла комерційного обліку на абонентський облік, про що негайно повідомляє власникам (співвласникам) будівлі або їх представнику, а також представнику виконавця відповідної комунальної послуги (у разі, якщо оператор не є таким виконавцем для споживачів у відповідній будівлі).

З дати складання акта про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік такий вузол є прийнятим оператором зовнішніх інженерних мереж і виконавцем відповідної комунальної послуги на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов’язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 пункту 4 розділу ІІ Закону], вузли комерційного обліку, встановлені за рахунок власника (співвласників) будівлі, належать на праві власності власнику будівлі або є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).

У разі зміни оператора зовнішніх інженерних мереж, виконавця відповідної комунальної послуги попередній оператор, виконавець передає новому оператору зовнішніх інженерних мереж, виконавцю акти про прийняття вузлів комерційного обліку на абонентський облік.

Не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, який раніше був прийнятий на абонентський облік, в реконструйованій, капітально відремонтованій будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункту 9 розділу ІІ Правил], Споживач забезпечує:
# Виконання технічних умов та підключення об’єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення;
# Експлуатацію, ремонт та усунення аварійних ситуацій на об’єктах/мережах водопостачання та водовідведення, які йому належать (перебувають у користуванні), власними силами або із залученням інших суб’єктів господарювання;
# Надання інформації виконавцю послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення щодо проведення ремонтних робіт, які можуть вплинути на стан централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
# Доступ працівників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення для виконання ремонтних та аварійних робіт на об’єктах/мережах підприємства, яке розташоване на території споживача;
# Доступ представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та зняття показів вузлів/засобів обліку;
# Виконання умов зберігання та забезпечення цілісності вузлів/засобів обліку, пломб та індикаторів впливу магнітного поля; невтручання у роботу вузлів/засобів обліку;
# Дотримання обсягів, складу та якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, умов договору та вимог нормативних документів у сфері водовідведення стічних вод.

== Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-п Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт»],
# Представник виконавця до початку демонтажу засобу вимірювальної техніки здійснює огляд засобу вимірювальної техніки щодо відсутності механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу та перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з’єднань, наявність відбитків повірочного тавра;
# На час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки;
# Після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу.
# Представник виконавця, який прибув для проведення монтажу засобу вимірювальної техніки, пред’являє споживачеві відповідне направлення, видане йому виконавцем.
# Монтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою;
# Опломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється представником виконавця у день його монтажу, про що зазначається в акті про монтаж засобу вимірювальної техніки.

== Вартість повірки та ремонту засобів обліку води ==
Частиною другою статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»] передбачено, що обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 абзацу третього частини першої статті 17 Закону україни «Про житлово-комунальні послуги»], витрати, пов’язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються:

* шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем;
* за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.

Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 частиною другою статті 6 Закону про облік] передбачено, що обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів – розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-п Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт]), до початку демонтажу засобу вимірювальної техніки представник виконавця перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з’єднань, наявність відбитків повірочного тавра.

Пунктом 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-п Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт] передбачено, що опломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється представником виконавця у день його монтажу, про що зазначається в акті про монтаж засобу вимірювальної техніки.<blockquote>'''ДО УВАГИ! Демонтаж лічильника без його попереднього розпломбування представником виконавця із складанням акта розпломбування <big>ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.</big>'''</blockquote>У випадку, якщо споживач відмовиться від здійснення повірки або здійснить її у строк, що перевищує один місяць, нарахування оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення проводитиметься згідно норм водоспоживання.

== Відповідальність за порушення вимог щодо комерційного обліку води ==
'''Будь-яке втручання в роботу встановлених приладів обліку – незаконне і тягне за собою відповідне покарання.'''

Відповідно до статті 103-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], порушення вимог щодо комерційного обліку теплової енергії, гарячої та питної води передбачає:
* штраф у розмірі '''від 100 до 200 (1700 — 3400 грн.)''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''для посадових осіб''' за приєднання будівель до:
# Зовнішніх теплових мереж (крім мереж систем автономного теплопостачання);
# Зовнішніх мереж гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання;
# Зовнішніх водопровідних мереж (крім мереж систем автономного водопостачання) без оснащення вузлами обліку будівель і приміщень;
* штраф у розмірі '''від 50 до 200 (850 - 3 400 грн)''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - '''для громадян''' і від '''200 до 250 (3400 - 4 250 грн)''' – '''для посадових осіб''' за:
# Самовільний демонтаж;
# Умисне знищення;
# Пошкодження;
# Розкомплектування;
# Створення перешкод для доступу представника суб’єкта господарювання, який забезпечує експлуатацію та обслуговування відповідних зовнішніх інженерних мереж, виконавця комунальної послуги або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, до вузла комерційного обліку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"];
# Будь-яке інше несанкціоноване втручання в роботу вузла комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 188-1 Кримінального кодексу України], викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк до трьох років.

'''Примітка.''' Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Порядок консервації земель

2025-06-17T07:38:30Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закон України "Про меліорацію земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 року № 35 "Про затвердження Порядку консервації земель"]

== Визначення понять ==
'''Консервація земель''' - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закону України "Про охорону земель"]).

До '''деградованих земель''' відносяться:
* земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
До '''малопродуктивних земель''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 171 Земельний кодекс України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 169 Земельного кодексу України], до '''техногенно забруднених земель''' відносяться землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).

'''Консервація земель здійснюється''' шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов’язаних із такою консервацією, забороняється.
== Категорії земель, які підлягають консервації ==
'''Консервація земель здійснюється за наявності:'''
* деградованих земель, зокрема земельних ділянок, поверхня яких порушена внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин, незаконної зміни рельєфу, та земельних ділянок з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, із забрудненими хімічними речовинами ґрунтами;

* малопродуктивних земель, зокрема земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
* техногенно забруднених земель, зокрема радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або земель, забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
* ''земельні ділянки, забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану;''
* з''емельні ділянки, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди;''
'''ОРІЄНТОВНІ ПОКАЗНИКИ, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами'''
{| class="wikitable"
|'''Властивості й ознаки ґрунтів'''
|'''Одиниці виміру'''
|'''Показники ґрунтових властивостей (з урахуванням зонального місцеположення)'''
|-
|1. Еродованість (змитість та дефльованість)
|Ступінь еродованості ґрунтів
|Розмиті, сильно та середньо змиті, сильно та середньо дефльовані
|-
|2. Скелетність
|Уміст уламків гірських порід розміром 3 мм,%
|>26% від об’єму ґрунту (у 30 см шарі ґрунту)
|-
|3. Легкий гранулометричний склад
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм),%
|а) зона Полісся - до 3;
б) зона Лісостепу - до 7;

в) зони Степу і Сухого степу - до 10
|-
|4. Важкий гранулометричний склад поверхнево оглеєних ґрунтів
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм),%
|Понад 50
|-
|5. Гумусованість
|Уміст гумусу, % від маси ґрунту
|а) на Поліссі - менше 0,5;
б) у Лісостепу, Степу північному і південному - менше 1,0;

в) у Сухому степу - 1,0
|-
|6. Реакція ґрунтового розчину
|pH (водний)
|В усіх зонах:
а) менше 4,0;

б) понад 8,5
|-
|7. Уміст рухомого алюмінію
|мг/екв на 100 г ґрунту
|Понад 3,0
|-
|8. Уміст увібраного натрію
|% від суми увібраних основ
|Понад 10
|-
|9. Засолення
|% від маси ґрунту, у перерахунку на токсичні солі
|а) содове - понад 0,1;
б) сульфатно-хлоридне - понад 0,2;

в) сульфатне - понад 1,0
|-
|10. Фізична деградація
|Об’ємна маса, г/куб. см
|а) понад 1,5 - для суглинкових і глинистих ґрунтів;
б) понад 1,7 - для супіщаних і піщаних ґрунтів
|-
|11. Спрацювання органогенних ґрунтів (торфових)
|Потужність органогенного шару, см
|Менше 30
|-
|12. Вторинна підтопленість (заболоченість)
|Рівень підгрунтових вод, м
|Менше 1,0
|-
|13. Хімічне забруднення
|Граничнодопустима концентрація (ГДК)
|Перевищення ГДК рухомих форм (амонійно-ацетатна витяжка)
|-
|14. Радіаційне забруднення
|щільність забруднення ґрунтів ізотопами цезію, стронцію, плутонію, Кі/кв. кілометр
|цезій - 15 і більше;
стронцій - 3 і більше;
плутоній - 0,1 і більше
|}

== Способи та методи консервації ==
У землевпорядній науці розрізняють '''консервацію-реабілітацію''' та '''консервацію-трансформацію:'''
* При '''консервації-реабілітації''' рілля після певного періоду відпочинку знов залучається у виробництво (після відновлення показників ґрунту);
* При '''консервації- трансформації''' деградовані та малородючі ґрунти вилучаються з ріллі безповоротно.
Вибір форми консервації залежить від конкретних характеристик земельної ділянки. Зокрема, залісення доцільно здійснювати у випадках із ярами, крутими схилами, земельними ділянками вздовж доріг, по берегах водойм. Залуження доцільно здійснювати тоді, коли в подальшому передбачається повернення земельної ділянки до сільськогосподарського обробітку тощо.
# '''Заліснення як форма консервації''' земель здійснюється за проектами землеустрою щодо визначення земельних ділянок, які підлягають залісненню, в розрізі сільських рад.Залісення регламентується положеннями лісового законодавства про лісорозведення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text постанову КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"]). При залісенні відповідна земельна ділянка переводиться до земель лісогосподарського призначення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України] та коментар до неї, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України]).
# '''Залуження та залісення''' належать до меліоративних заходів, їхнє здійснення регламентується положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закону України "Про меліорацію земель" (ст. ст. 5, 8 та ін.)]. Меліоративні заходи – це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культур-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
# '''Припинення господарського використання земельних ділянок на визначений термін.'''
{| class="wikitable"
!На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
|}
== Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок ==
Організаційні засади щодо консервації земель та земельних ділянок, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n389 ч. 1 ст. 51 ЗУ “Про охорону земель”] затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#top Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 35 "Про затвердження Порядку консервації земель"].

Під час визначення земель, що підлягають консервації, враховуються показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#n40 додатком].

* Консервація земель здійснюється незалежно від форми власності земельної ділянки відповідно '''до робочого проекту землеустрою щодо консервації земель''', яким визначаються види, способи консервації земель, строк консервації, напрями використання земель. Проект консервації земель складається розробником документації із землеустрою згідно з договором про розроблення проекту консервації земель, укладеним між замовником і розробником документації із землеустрою та затверджується в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.186 Земельного кодексу України].
Затверджений проект консервації земель в електронній формі подається розробником документації із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель.

=== Консервація земель приватної власності ===

Консервація земель приватної власності здійснюється за заявою власника такої земельної ділянки до суб’єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій”.
Консервація земель, що перебувають у заставі або користуванні, здійснюється за погодженням із заставодержателем та/або землекористувачем.

=== Консервація земель державної та комунальної власності ===

Консервація земель державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 Земельного кодексу України].

Рішення уповноважених органів про консервацію земель державної та комунальної власності може прийматися за власною ініціативою або за поданням територіальних органів Держгеокадастру та/або територіальних органів Держекоінспекції.

'''''Рішення уповноважених органів про консервацію земель державної та комунальної власності може прийматися за їх власною ініціативою на підставі:'''''
* матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок;
* схем (карт), складених за результатами робіт із районування земель;
* технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;
* містобудівної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку;
* відомостей Державного земельного кадастру;
* матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
* регіональних програм використання та охорони земель.

На час здійснення консервації земель зміна цільового призначення земельної ділянки та її господарське використання, крім передбаченого проектом консервації земель, забороняється.
Після повернення земельної ділянки до господарського використання у разі потреби зміна її цільового призначення здійснюється в установленому порядку.

=== Припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель ===
Дострокове припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель, визначених проектом консервації земель, здійснюються після внесення змін до відповідної документації із землеустрою.

Після здійснення комплексу заходів та обсягу робіт з охорони земель, закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації земель, уповноважений орган або її власник (в залежності від форми власності) приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.

[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (автоцивілка)

2025-05-19T17:37:01Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2#n2 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0108500-22#top Постанова Правління Національного банку України від 26 грудня 2024 року № 165 "Про затвердження Положення про функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
== Загальні положення ==
'''Цивільно-правова відповідальність''' – це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов’язків майнового характеру.

'''Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів''' — один із найпоширеніших і найпопулярніших видів страхування відповідальності в усьому світі.

Воно забезпечує виплату потерпілому грошового відшкодування в розмірі суми, яка була б стягнута з власника транспортного засобу за цивільним позовом на користь третьої особи за шкоду життю та здоров'ю, а також за пошкодження або загибель належного їй майна, які виникли внаслідок аварії або іншої дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) з вини страхувальника.

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"] (далі - Закон) закріплено основні поняття, які використовуються у даному виді відносин зі страхування.

'''Власник наземного транспортного засобу (далі - власник транспортного засобу)''' - особа, яка є власником відповідно до закону або законним володільцем (користувачем) наземного транспортного засобу на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, договору оренди або на інших законних підставах;

'''Дорожньо-транспортна пригода''' - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої заподіяно шкоду життю, здоров’ю та/або майну потерпілої особи;

'''Забезпечений транспортний засіб''' - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

'''Наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби)''' - транспортні засоби таких категорій:

* автомобілі, мотоцикли (у тому числі моторолери та мотоколяски), мопеди, причепи до автомобілів;
* інші транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, вантажу, багажу, пошти та/або обладнані спеціальним устаткуванням/обладнанням, за умови що відомості про такі транспортні засоби внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, передбаченого Законом України "Про дорожній рух";

'''Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована''' - особа, яка використовує забезпечений транспортний засіб, крім особи, яка використовувала забезпечений транспортний засіб, що вийшов з її правомірного володіння внаслідок вчинення протиправних дій;

'''Потерпіла особа''' - фізична особа, життю, здоров’ю та/або майну якої заподіяно шкоду, та/або юридична особа, майну якої заподіяно шкоду, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка має право на відшкодування такої шкоди відповідно до цього Закону;

'''Регламентна виплата''' - страхова виплата (страхове відшкодування), що здійснюється Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів у випадках, передбачених цим Законом;

'''Страховий сертифікат "Зелена картка"''' - картка міжнародного автомобільного страхування, що застосовується у державах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" та посвідчує наявність у державах, зазначених і не викреслених у такому сертифікаті, чинного міжнародного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на умовах, встановлених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності держави перебування відповідного транспортного засобу;

'''Страховик відповідальної особи''' - страховик, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу, під час використання якого заподіяно шкоду забезпеченому транспортному засобу потерпілої особи;

'''Страховик потерпілої особи''' - страховик, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність потерпілої особи, транспортному засобу якої заподіяно шкоду;

'''Страхувальник''' - особа, яка уклала із страховиком договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Суб’єктами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, [https://mtsbu.ua Моторне (транспортне) страхове бюро України], потерпілі.

Відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n36 Закону] укладаються договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності таких видів:

* договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України (далі - внутрішній договір страхування);
* договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", зазначених і не викреслених у страховому сертифікаті "Зелена картка" (далі - міжнародний договір страхування).

== Моторне (транспортне) страхове бюро України ==
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі- МТСБУ) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Членство страховиків у МТСБУ є обов'язковою умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»], законодавства України та [https://mtsbu.ua/storage/app/uploads/public/67a/f2e/f08/67af2ef08a296985003266.pdf свого] [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3470486-05#Text Статуту].

Основними завданнями МТСБУ є:

* виконання гарантійних функцій стосовно відшкодування шкоди, завданої третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів, відповідно до чинного законодавства України та угод, укладених Бюро з уповноваженими організаціями інших країн зі страхування цивільно-правової відповідальності;
* забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн-членів цієї системи;
* управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при Бюро для забезпечення виконання покладених на нього функцій — Фонд захисту потерпілих, Фонд страхових гарантій;
* координація роботи страховиків - його членів у сфері страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, як на території України, так і за її межами;
* виконання страхових зобов'язань з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у тому числі, за договорами міжнародного страхування) за страховиків-членів Бюро у разі недостатності коштів та майна цих страховиків, що визнані банкрутом та/або ліквідовані;
* співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

Членами МТСБУ [https://mtsbu.ua/about/insurances є 27 страхових компаній].

== Куди звертатись для оформлення страхового полісу ==
'''''Крок 1. Вибір страхової компанії'''''

Перший крок на шляху до отримання електронного договору ОСЦПВ — це вибір страхової компанії. Для цього варто скористатися офіційним сайтом МТСБУ (Моторне (транспортне) страхове бюро України), де ви можете ознайомитися з переліком компаній, які мають право укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Також там можна знайти інформацію про оцінку діяльності страховиків. Перелік доступний за посиланням: https://mtsbu.ua/about/insurances.

'''''Крок 2. Вибір способу укладання договору'''''

Ви можете вибрати один із наступних способів укладання договору:

* Самостійно через інтернет-сайт страхової компанії.
* Скористатися послугами страхового агента або представника страхової компанії.
* Оформити договір через маркетплейс, банківські застосунки або авторизовані фінансові установи, які пропонують таку послугу.

'''''Крок 3. Заповнення інформації'''''

Після вибору страхової компанії та способу укладання договору, вам необхідно перейти на веб-сайт страховика або його представника. Там слід знайти форму для заповнення даних, які будуть включені в договір страхування.

В договорі мають бути вказані відомості про страхувальника:

''Для фізичної особи:''

* Прізвище, ім’я та по батькові.
* Домашня адреса із зазначенням поштового індексу.
* Адреса електронної пошти.
* Номер контактного телефону.
* Ідентифікаційний номер платника податків (ІНПП).
* Відомості про документ, що посвідчує особу.

''Для юридичної особи:''

* Назва організації та код ЄДРПОУ.
* Фактична адреса місцезнаходження із зазначенням поштового індексу.
* Адреса електронної пошти.
* Номер контактного телефону.

Також в полісі необхідно вказати відомості про транспортний засіб:

* Тип транспортного засобу.
* Державний номерний знак.
* Марка, модель.
* Рік випуску.
* Ідентифікаційний номер VIN або номер кузова (шасі, рами).
* Населений пункт місця реєстрації власника автомобіля.

'''Крок 4. Підписання договору та оплата'''

Після заповнення всієї необхідної інформації, вам необхідно підписати електронний договір у запропонований страховиком спосіб та провести оплату страхового платежу.

'''Крок 5. Отримання підтвердження'''

Після успішного підписання та оплати, ви отримаєте підтвердження укладання договору у вигляді візуальної форми – чинний договір має надійти на вашу електронну скриньку.

У полісах, оформлених починаючи з 2025 року, обов’язково буде зазначено посилання на запис про договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в Єдиній централізованій базі даних про такий договір.

'''Крок 6. Перевірка дійсності договору'''

Рекомендується перевірити дійсність укладеного електронного договору на сайті МТСБУ: [https://policy.mtsbu.ua https://policy-web.mtsbu.ua/] Для цього необхідно ввести номер виданого поліса ОСЦПВ у поле вводу та натиснути кнопку “Перевірити”.

Напис на жовтому фоні “Укладений, але не діє” підтверджує укладення договору з датою початку дії пізніше ніж дата перевірки полісу. Починаючи з дати початку дії полісу ярлик з жовтого кольору зміниться на зелений із написом “Діючий”.

'''Крок 7. Друк візуальної форми'''

Наостанок, рекомендуємо роздрукувати візуальну форму електронного договору та мати її при собі під час керування транспортним засобом, задля уникнення непорозумінь у непередбачуваних випадках.

== Сертифікат міжнародного автомобільного страхування (International Motor Insurance Certificate) «Зелена картка» ==
Сертифікат міжнародного автомобільного страхування (International Motor Insurance Certificate), також відомий як «Зелена картка», є міжнародним сертифікатом страхування, який без будь-яких перешкод або витрат приймається органами влади всіх країн міжнародної системи «Зеленої картки».

Cтраховий сертифікат «Зелена картка» видається в Україні [https://mtsbu.ua/about/full-member-insurances страховими компаніями – повними членами МТСБУ] за повноваженням МТСБУ.

* Він засвідчує, що транспортний засіб відвідувача має покриття обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, як того вимагає законодавство країни відвідування.
* Він надає гарантію для відвідуваної країни, що страховик країни походження транспортного засобу відшкодує потерпілому збитки відповідно до законодавства, яке застосовується у країні відвідування. Таким чином потерпілому у ДТП з вини водія транспортного засобу з іноземною реєстрацією відшкодовується належним чином завдана шкода.

Страховий сертифікат «Зелена картка» покриває шкоду, заподіяну водієм забезпеченого транспортного засобу третім особам на території країн-членів міжнародної системи «Зелена картка», що зазначені в такому сертифікаті.

Шкода, заподіяна з вини водія – іноземця відшкодовується іноземним страховиком відповідальності такого водія, а шкода заподіяна водієм незастрахованого транспортного засобу – Національним Бюро чи Гарантійним Фондом країни ДТП ([https://mtsbu.ua/greencard/dtp-za-kordonom дії водія при ДТП закордоном]).

Міжнародна система автомобільного страхування «Зелена картка» (далі – міжнародна система «Зелена картка») заснована у травні 1949 року відповідно до положень Женевської рекомендації № 35, прийнятої Підкомітетом по дорожньому транспорту Економічної комісії Організації Об’єднаних Націй для Європи. Основними завданнями системи було створення механізму захисту інтересів власників транзитних автомобілів та потерпілих від цих автомобілів у країні відвідування. Таким чином було знайдено та імплементовано ефективне вирішення проблеми гарантій відшкодування шкоди, спричиненої транспортними засобами, зареєстрованими за кордоном через створення міжнародної системи «Зелена картка», яка почала діяти з січня 1953 року. Система репрезентує собою партнерство національних ринків автострахування та урядів відповідних країн. Фактичними суб’єктами Системи виступають Бюро країн та страхові компанії - їх члени, уповноважені здійснювати обов’язкове страхування цивільної відповідальності.

Значним кроком у розвиток міжнародної системи «Зелена картка» стало прийняття 94 сесією Європейської економічної комісії ООН у листопаді 2000 року нової Зведеної резолюції щодо покращення автодорожнього руху. Зазначена Резолюція була схвалена усіма країнами, що входять до цього міжнародного органу, в тому числі і Україною. Зокрема, йдеться про умови функціонування та вимоги до національних бюро тих країн, які входять у міжнародну систему «Зелена картка». А саме:

# У кожній країні уряд офіційно визнає єдину організацію, утворену уповноваженими страховиками як своє національне страхове Бюро. Тільки страховики, котрі мають повноваження на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів щодо третіх осіб, можуть бути членами Бюро тієї країни, що уповноважує їх видавати страхові сертифікати відповідного формату та взірця. Всі такі страховики мають бути членами Бюро і брати участь у його фінансуванні з тим, щоб Бюро мало можливість виконувати свої фінансові зобов’язання.
# Бюро утворене у відповідності з наведеним вище пунктом 1, має приєднатися та підтримувати міжнародний орган, відомий як «Рада Бюро». Рада Бюро – керівна організація міжнародної системи «Зелена картка» діє під егідою підкомітету по дорожньому транспорту Європейської економічної комісії.

Створивши відповідну законодавчу базу для здійснення діяльності на міжнародному рівні, у червні 1997 року відповідно до рішення 31 Генеральної Асамблеї Ради Бюро, яка відбулася у Будапешті (Угорщина), МТСБУ прийнято до міжнародної системи "Зелена картка", а його членство у цій системі було активізовано з липня 1998 року, як "перехідного члена".

На засіданні 38 Генеральної Асамблеї Ради Бюро, яке відбулося у Люксембурзі 27.05.2004, було прийнято рішення про набуття України з 01.01.2005 статусу «повного члена» в міжнародній системі “Зелена картка” за умови виконання МТСБУ вимог, виставлених Радою Бюро міжнародної системи «Зелена картка», які були зняті з МТСБУ з 01 січня 2009 року.

'''''Що таке "Зелена картка"?'''''

Зелена картка – це міжнародний страховий сертифікат, який посвідчує наявність страхування автоцивільної відповідальності водіїв за кордоном. За наявності такого сертифікату у водія, у разі настання з його вини дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за кордоном, страхова компанія, від імені якої було укладено такий сертифікат відшкодує збитки завдані третій стороні (потерпілій особі).

! Наявність міжнародного страхового сертифікату «Зелена картка» є обов’язковою передумовою для водіїв, які планують виїхати за кордон на власному автомобілі до країн-членів Міжнародної системи.

Основна мета “Зеленої картки” – забезпечити захист потерпілих осіб у транскордонних ДТП завдяки механізму обовязкового страхування автоцивільної відповідальності водіїв, які подорожують на своїх транспортних засобах за кордоном. Якщо ви стали винуватцем ДТП, ваш страховий сертифікат “Зелена картка” покриє витрати на відшкодування шкоди потерпілим відповідно до законодавства тієї країни, де сталася аварія. Це дозволяє уникнути фінансових втрат і правових проблем, які можуть виникнути в іноземній державі.

'''''Кого захищає страховий сертифікат "Зелена картка"?'''''

У випадку ДТП за кордоном, міжнародний страховий сертифікат “Зелена картка” покриває збитки, завдані третім особам, але не поширюється на винуватця події. Іншими словами, якщо ви випадково вчините ДТП за кордоном, ваша страхова компанія відшкодує збитки потерпілому, а не вам. Ремонтувати свій автомобіль та лікуватися вам доведеться власним коштом<s>.</s>

Як працює: коли водій здійснив ДТП за кордоном, він повинен надати іншому учаснику та/або компетентним органам інформацію про свій страховий сертифікат "Зелена картка" для підтвердження наявності належного страхового покриття. Всі подальші питання, повязані із врегулюванням страхового випадку та компенсацією збитків, завданих потерпілій стороні вирішує страхова компанія разом із уповноваженими іноземними врегулювальниками.

'''''В яких країнах працює "Зелена картка"?'''''

"Зелена картка" діє у всіх країнах-членах системи: складається з 46 Національних Бюро, які представляють близько 1500 автостраховиків у 50 країнах Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Список національних бюро розміщений на сайті Бюро міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка” за [https://www.cobx.org/index.php/article/4130/green-card-system-final#content-361 посиланням].

'''''Як придбати страховий сертифікат “Зелена картка”'''''

Для укладання договору міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (страхового сертифікату «Зелена картка») необхідно звернутися до страховика, що має право на здійснення цього виду страхування або до офіційного представника такого страховика.

Надавати послуги з міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності мають право страхові компанії, які мають статус [https://mtsbu.ua/about/full-member-insurances повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро України].

Страховий сертифікат «Зелена картка» може укладатися на строк 15 днів, 21 день, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік.

Перевірку дійсності договору можна здійснити онлайн у ресурсі [https://mtsbu.ua/greencard/perevirka-chinnosti-strahovogo-sertifikata-zelena-kartka ЦБД МТСБУ].

'''''Скільки коштує страховий сертифікат "Зелена картка"?'''''

Вільне ціноутворення за договорами міжнародного страхування "Зелена картка" 

З 1 січня 2025 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-ІХ] надає страховим компаніям в Україні можливість самостійно визначати розмір страхової премії за договорами міжнародного страхування "Зелена картка", базуючись на внутрішніх критеріях оцінки ризиків та інших ринкових факторах.

Ціноутворення стає конкурентним. Для водіїв це відкриває можливість порівнювати ціни та вибирати найбільш вигідні пропозиції.

'''''Розміри страхового відшкодування за договором "Зелна картка"'''''

Кожна країна, відповідно до вимог національного законодавства, визначає ліміти відповідальності для страховиків за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну потерпілих осіб внаслідок ДТП.

Уніфікований страховий сертифікат “Зелена картка” діє в усіх країнах-членах системи, а сума компенсацій залежить від конкретної країни-місця перебування водія. В більшості країн ліміти відповідальності страховиків за договорами міжнародного страхування сягають мільйонів євро, а в деяких взагалі необмежені.

Важливо заздалегідь ознайомитися з цими умовами перед поїздкою. Наприклад, якщо дорожня пригода сталася у Польщі, то ліміти компенсації становлять: за шкоду, завдану життю та здоров’ю - 5,21 млн євро, майну - 1,05 млн євро.  

Країни з необмеженими страховими лімітами за договорами “Зелена картка”:

* Франція (за шкоду здоров’ю і життю)
* Фінляндія (за шкоду здоров’ю і життю)
* Великобританія (за шкоду здоров’ю і життю)
* Туніс (за шкоду майну, за шкоду здоров’ю і життю)
* Бельгія (за шкоду здоров’ю і життю)
* Ірландія (за шкоду здоров’ю і життю)
* Люксембург (за шкоду майну, за шкоду здоров’ю і життю)
* Норвегія (за шкоду здоров’ю і життю)

Детальніше переглянути ліміти сум страхового покриття за договорами “Зелена картка” у кожній країні-члені системи за [https://www.cobx.org/sites/default/files/2023-06/MinimumAmountOfCoverage-2023-05-22.pdf?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0rQsadtmMfDuI0WH7rbxtdUt_ZyZEXGmf_TncB4BZZg4u4GxPMSof2b24_aem_FF5AMzWOAV4wiYXRsQZXqw посиланням].

'''''Переваги для водія з чинним сертифікатом "Зелена картка"'''''

Переваги наявності чинного сертифікату “Зелена картка” для водія за кордоном:

* У випадку ДТП з його вини, відшкодування шкоди потерпілим буде відбуватися за рахунок страхової компанії з якою укладений договір страхування.
* У випадку ДТП з вини іншого кермувальника, водій має право на отримання відшкодування від іншої страхової компанії винуватця ДТП.
* У випадку ДТП з винуватцем без чинного поліса (таке трапляється і за кордоном), можливим є звернення до Бюро «Зелена карта» країни, в якій зареєстрований транспортний засіб винуватця, для отримання консультації щодо подальших дій потерпілої особи.
* Водій уникне штрафу за відсутність страхового поліса, оскільки в усіх країнах поліс автоцивільної відповідальності є обов'язковим для всіх кермувальників. Важливо зазначити, що розмір штрафу за це порушення може бути значним, і в багатьох країнах автомобіль незастрахованого водія поліція вилучає на штрафмайданчик до моменту його сплати.

=== Особливості укладання та використання електронних договорів обов’язкового міжнародного страхування ===
Починаючи з 01.09.2022 забезпечується можливість укладання договорів міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (які діють виключно за межами України) в електронній формі.

Звертаємо Вашу увагу на основні етапи укладання електронних договорів міжнародного страхування, які є важливими для страхувальника.

'''Для укладання електронного договору міжнародного страхування необхідно:'''

1. Обрати [https://mtsbu.ua/about/full-member-insurances страховика – повного члена МТСБУ], з яким буде укладатися договір міжнародного страхування.

2. Ввести через інформаційний ресурс, доступ до якого забезпечується страховиком, інформацію, необхідну для укладання електронного договору міжнародного страхування. Перелік відомостей, необхідних для укладення електронного договору міжнародного страхування, наведений за [https://mtsbu.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9.pdf посиланням]. Адреси інтернет-сайтів страховиків – повних членів МТСБУ є [https://mtsbu.ua/about/full-member-insurances тут].<blockquote>'''УВАГА! Електронний договір міжнародного страхування може розпочати дію не раніше 00 годин дня, наступного за днем укладання такого договору страхування.'''</blockquote>3. Отримати від страховика пропозицію укласти електронний договір міжнародного страхування. Перелік відомостей, які повинні міститися у такій пропозиції страховика, наведений за [https://mtsbu.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97.pdf посиланням].

4. Перевірити коректність даних в отриманій від страховика пропозиції. Факт реєстрації та відповідність даних зазначеної пропозиції можна перевірити в єдиній централізованій базі даних (ЦБД) МТСБУ. Способи перевірки факту реєстрації пропозиції щодо укладання електронного договору міжнародного страхування в ЦБД МТСБУ наведені за [https://mtsbu.ua/storage/app/media/uploaded-files/sposib-dostupu-do-cbd.pdf посиланням] та повинні бути зазначені в тексті пропозиції страховика. Якщо усі дані коректні, необхідно сплатити страхову премію в розмірі, зазначеному в пропозиції страховика, в один із способів, запропонованих страховою компанією.<blockquote>'''УВАГА! Пропозиція укласти договір страхування є чинною до закінчення доби, в якій її було сформовано.'''</blockquote>5. Підписати електронний договір міжнародного страхування у запропонований страховиком спосіб.

6. Отримати від страховика погодженими засобами електронної комунікації сформований інформаційною системою МТСБУ файл формату pdf зі згенерованою чорно-білою КАРТКОЮ (Картку міжнародного автомобільного страхування також називають Сертифікатом) міжнародного автомобільного страхування «Зелена картка» ([https://mtsbu.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0.pdf зразки КАРТОК]), а також файл з візуальною формою полісу - договору міжнародного страхування ([https://mtsbu.ua/storage/app/media/uploaded-files/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%B0%20%D0%97%D0%9A.pdf затверджена форма наведена за посиланням]).

7. З 1 січня 2025 року всі країни-члени системи «Зелена картка» зобов’язані приймати електронний формат сертифіката. Водночас, щоб уникнути непорозумінь з уповноваженими іноземними органами у перехідний період, рекомендуємо роздрукувати отриману КАРТКУ ПЕРЕД ВИЇЗДОМ ЗА КОРДОН чорним по білому, з дотриманням правил друкування, наведених за посиланням.

8. Перевірити інформацію про укладений електронний договір міжнародного страхування необхідно шляхом запиту до ЦБД МТСБУ. На кожній КАРТЦІ розміщується QR код, який містить посилання на відповідний запис в ЦБД МТСБУ. Перевірити інформацію можна також іншими засобами, аналогічними засобам перевірки реєстрації в ЦБД пропозиції страховика укласти договір міжнародного страхування та наведеними за [https://mtsbu.ua/storage/app/media/uploaded-files/sposib-dostupu-do-cbd.pdf посиланням]. Засоби перевірки інформації також відображаються на візуальній формі полісу - договору міжнародного страхування.

9. Електронний договір міжнародного страхування та відповідна КАРТКА розпочинає дію в 00 годин дня, зазначеного як дата початку дії страхового забезпечення, але не раніше дня, наступного за днем укладання такого договору страхування, та діє до 24 годин дня, зазначеного як дата закінчення дії страхового забезпечення.

[https://policy.mtsbu.ua/#tab2 Перевірка чинності страхового сертифіката “Зелена картка”.]

== Розмір страхової суми ==
У разі настання страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"].

Розміри страхових сум за внутрішніми договорами страхування встановлюються за шкоду, заподіяну:

* життю та здоров’ю потерпілих осіб, - у розмірі, еквівалентному не менше 1,3 мільйона євро на одну потерпілу фізичну особу, та у розмірі, еквівалентному не менше 6,45 мільйона євро на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;
* майну потерпілих осіб, - у розмірі, еквівалентному не менше 1,3 мільйона євро на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.

Національний банк України кожні п’ять років, починаючи з року введення в дію положень ч. 2 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"], перераховує розміри страхових сум за внутрішніми договорами страхування відповідно до процентної зміни Гармонізованого індексу споживчих цін Європейського Союзу за відповідний період та затверджує їх своїм нормативно-правовим актом.

Розміри страхових сум, кратні 50 тисячам гривень, встановлюються Національним банком України у гривні за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 жовтня року, в якому здійснено перегляд, починають застосовуватися для всіх договорів, укладених з 1 січня року, наступного за роком, у якому здійснено перегляд, та оприлюднюються на веб-сайті МТСБУ та веб-сайтах страховиків - членів МТСБУ.

Страхові (регламентні) виплати за внутрішнім договором страхування, крім регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ відповідно до пунктів 1-3 і 5 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"], обмежуються страховими сумами, встановленими відповідно до законодавства на день укладення такого договору.

Регламентна виплата, що здійснюється МТСБУ відповідно до пунктів 1-3 і 5 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"], обмежується страховими сумами, встановленими відповідно до законодавства на день настання страхового випадку.

У разі якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно шкоду життю, здоров’ю та/або майну декількох потерпілих осіб і страхової суми недостатньо для відшкодування шкоди таким особам у повному обсязі, страхова (регламентна) виплата здійснюється у межах страхової суми пропорційно до розміру шкоди, заподіяної кожній потерпілій особі, яка звернулася за страховою виплатою протягом 30 днів після дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо після здійснення страхової (регламентної) виплати виявлено інших потерпілих осіб, які мають право на отримання страхової (регламентної) виплати внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і не отримали її, відповідний страховик або МТСБУ зобов’язані здійснити страхову (регламентну) виплату таким потерпілим особам пропорційно до розміру шкоди, заподіяної кожній такій потерпілій особі, яка звернулася за страховою (регламентною) виплатою, у межах залишку відповідної страхової суми.

== Вартість полісу страхування ==
'''Страхова премія (страховий платіж, страховий внесок)''' - плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1825 п. 53 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про страхування"])

Розмір страхової премії (вартість полісу) за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначається страховиком самостійно на підставі методики розрахунку страхового тарифу за відповідним страховим продуктом, розробленої та затвердженої страховиком з дотриманням вимог законодавства у сфері страхування, у тому числі з урахуванням потреби забезпечення виконання вимог законодавства щодо платоспроможності страховика, формування гарантійних фондів МТСБУ та інших встановлених законодавством вимог. Під час визначення розміру страхової премії страховик може враховувати історію дорожньо-транспортних пригод з вини страхувальника та/або власника (власників) транспортного засобу (транспортних засобів) за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності.

За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності застосування франшизи забороняється.

Страхова премія за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності сплачується одноразово у повному обсязі.

При цьому, вартість полісу залежить від:
* типу транспортного засобу (ТЗ) (об’єм двигуна, вантажопідйомність, пасажиромісткість);
* місця реєстрації ТЗ;
* періоду використання ТЗ;
* сфери використання ТЗ;
* водійського стажу осіб, які допущені до керування ТЗ;
* наявності або відсутності у страхувальника (протягом попереднього року) доведених у судовому порядку спроб страхового шахрайства або випадків, що були підставою для пред'явлення регресного позову.

=== Особливості визначення розміру страхової премії для окремих категорій фізичних осіб ===
Розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків для страхувальника, який є:

* громадянином України - учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу;
* громадянином України - особою з інвалідністю I групи, - щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності (володіння), за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або іншою особою за присутності страхувальника, або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.

Зменшення розміру страхової премії, визначене частиною першою статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"], може бути застосовано одночасно лише щодо одного транспортного засобу страхувальника.

У разі порушення умов використання транспортного засобу, щодо якого укладено внутрішній договір страхування відповідно до частин першої і другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"], у страховика (МТСБУ) виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, відповідно до пункту 4 частини першої статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"].

Страховик за внутрішніми договорами страхування, укладеними з урахуванням особливостей, визначених статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"], має право на отримання компенсації з Державного бюджету України у розмірі не більше страхової премії за внутрішнім договором страхування, укладеним на умовах, передбачених частиною першою статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n136 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"], у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n213 ''Дію цієї норми зупинено на 2025 рік згідно із Законом'' № 4059-IX від 19.11.2024]).

Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості визначення розміру страхової премії на відповідний рік для інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті, категорій фізичних осіб, за умови що у Державному бюджеті України на відповідний рік передбачені захищені видатки бюджету для компенсації страховикам неотриманої страхової премії (частини страхової премії).

== Придбання страхового полісу ==
'''Страховий поліс''' - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

З метою придбання страхового полісу особі необхідно звернутися до страховика та надати наступні документи:
* паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* посвідчення на право керування ТЗ;
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт);
* протокол технічного стану ТЗ/техталон, якщо ТЗ підпадає під обов'язовий технічний контроль;
* документ, на підставі якого особа маєте право отримати поліс автоцивілки на пільгових умовах (у разі наявності такого).
'''Увага!''' Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. Укладення внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів: незареєстрованих - на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстрованих - на час до їх постійної реєстрації, зареєстрованих на території іноземних держав - на час їх перебування на території України.
== [[Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України]] ==
== Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має полісу страхування ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частини першої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення] керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред’явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 грн).

Дане положення не застосовується до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу. В цьому випадку (у разі відсутності страхового полісу на авто, яким керує учень) відповідальність несе особа, яка навчає водінню транспортним засобом.
== Див. також ==
* [[Договір страхування]]
* [[Відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, винуватцями якої є окремі категорії громадян]]
* [[Вiдшкoдування шкoди внаcлiдoк ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]

Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд

2025-05-19T14:50:25Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закон України "Про будівельні норми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Постанова Кабiнету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 "Про затвердження Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046?doc_type=2 Державні будівельні норми України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3256066732866930460?doc_type=2 Державні будівельні норми Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"]

== Загальні положення ==
'''Державні будівельні норми (далі ДБН)''' - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України "Про будівельні норми"]).

'''Будівельні норми''' - нормативний акт технічного характеру, що встановлює обов’язкові вимоги до об’єкта нормування у будівництві.

'''Об’єктами нормування у будівництві є:'''
# планування та забудова території;
# об’єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини;
# склад і зміст документації об’єктів будівництва, містобудування та архітектури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#n32 стаття 5 Закону України "Про будівельні норми"]).

Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#n81 стаття 11 Закону України "Про будівельні норми"]).

Державний контроль за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n76 визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"].

Будівельні норми та зміни до них у повному обсязі підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті суб’єкта нормування. Будівельні норми не є об’єктом авторського права. Право власності на будівельні норми належить державі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#n90 стаття 12 Закону України "Про будівельні норми"]).

== Відстані до меж та сусідніх будівель ==
Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

'''Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:'''
# отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
# розроблення проектної документації та проведення її експертизи;
# затвердження проектної документації;
# виконання підготовчих та будівельних робіт;
#проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів (крім об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об’єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
# прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
# реєстрація права власності на об’єкт містобудування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n330 стаття 26 Закону України Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати '''не менше ніж 1,0 м.''' При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати '''не менше 3 м.'''

Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від '''4 м до 6 м''' в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів – '''1,0 м.''' (пункт 6.1.41 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046?doc_type=2 ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

'''Що стосується розміщення житлових будинків,то законом передбачено наступне:'''
* житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.
* житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних — '''не менше 6 м''', житлових — '''не менше 3 м.'''

'''Червоні лінії''' — визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 стаття 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

'''Відстань від будинків та споруд до дерев і чагарників повинна бути:''' від зовнішньої стінки будинку і споруди до стовбурів дерев — '''5,0 м'''; від зовнішньої стінки будинку і споруди до чагарників — '''1,5 м.'''

== Порядок розміщення господарських будівель та споруд ==
У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.

'''''Господарські (присадибні) будівлі''''' — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці '''допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва''', де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання.

'''Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається'''.

Гаражі слід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки. Відстані від в’їздів та інших технологічних прорізів гаражів до сусідніх житлових будинків, закладів загальної середньої освіти та закладів дошкільної освіти, інших споруд (пункт 6.1.39 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046?doc_type=2 ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

'''Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.'''

Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

'''Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.'''

'''''Суміжні земельні ділянки''''' – це земельні ділянки, які безпосередньо примикають до загальної межі. '''Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.'''

Допускається розміщення об’єктів обслуговування на присадибній ділянці згідно з нормами законодавства України. Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.

'''Особливості розміщення господарських споруд:'''
# Господарські приміщення для утримання худоби та птиці площею до 50 м2 допускається прибудовувати до одно- та двоквартирних житлових будинків (крім будинків, що знаходяться в ІV кліматичному районі) за умов ізоляції від житлових кімнат та кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями та за умови забезпечення санітарних відстаней до житлових будинків на суміжних земельних ділянках.
# При продуктивності локальних каналізаційних очисних споруд до 3 м3 на добу водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз по течії ґрунтових вод, 20-25 м вверх по течії і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м, місце розташування водозабірних споруд повинно бути вверх по течії ґрунтових вод і вище по відношенню до розташування каналізаційних споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5-3 м, на майданчиках розміром 2,5 м - 3 м із твердим покриттям та ухилом не більше 40-50 ‰.
# Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації фекальних стоків у ґрунт.
# Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 м2) — не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів) (пункт 6.1.41 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046?doc_type=2 ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

== Вимоги до розміщення парканів ==
=== Обмеження щодо висоти паркану (огорожі) ===
Присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати (пункт 6.1.34 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046?doc_type=2 ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]). Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3256066732866930460?doc_type=2 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"] та правилами благоустрою населеного пункту.

Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.

'''Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці та межі ділянки!'''

Громадянам дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови (пункт 6.7 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3256066732866930460?doc_type=2 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"]).

При цьому, висота огороджень має бути '''не більше ніж 2,0 м''' на межі сусідніх земельних ділянок та '''не більше ніж 2,5 м''' на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

''Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]).

=== Чи потрібен дозвіл на будівництво паркану? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Постановою Кабiнету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію].

Так, згідно з пунктом 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію], '''зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема''' навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, '''парканів''', відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), '''не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво'''.

Таким чином, '''чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках'''.

== Порядок вирішення земельних спорів ==
Детально в статті: [[Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Добросусідство]]

Придбання об’єкта незавершеного будівництва

2025-05-19T14:32:08Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постанову Кабінету міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (зі змінами)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Кабінетом Міністрів України з метою врегулювання проблемних питань у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в умовах воєнного стану прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (зі змінами)] (далі – Постанова № 209).

В частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету міністрів України № 209] установлено, що '''в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування''' державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням таких особливостей''',''' забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:

* державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав (далі - державні реєстратори), місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України], для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* нотаріусами, робоче місце (контору) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України], для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* державними та приватними виконавцями, що не включені до переліку, про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.
|}
== Визначення поняття ==
'''Об’єкт незавершеного будівництва''' - подільний об’єкт незавершеного будівництва та неподільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Подільний об’єкт незавершеного будівництва''' - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта проектною документацією на будівництво передбачено не менше двох майбутніх об’єктів нерухомості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Неподільний об’єкт незавершеного будівництва''' - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта відсутні майбутні об’єкти нерухомості. Неподільні об’єкти незавершеного будівництва поділяються на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель житлових) та неподільні нежитлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель нежитлових та інженерних споруд) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Власник спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Власник спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

== Оборотоздатність та право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва ==
'''Неподільний об’єкт незавершеного будівництва може перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації права власності''' або спеціального майнового права, або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому").

'''Подільний об’єкт незавершеного будівництва не може перебувати у цивільному обороті''', крім:

* правочинів, пов’язаних із зміною замовника будівництва;
* обтяження майна іпотекою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"] та звернення стягнення на такий предмет іпотеки;
* обтяження, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text абзацом сьомим частини другої статті 27'''2''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Такі правочини та/або дії можуть бути вчинені лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Майбутній об’єкт нерухомості може перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Правочин щодо об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, вчинений з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 ст. 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], '''є нікчемним'''.

До завершення будівництва особа '''вважається власником матеріалів, обладнання тощо''', які були використані в процесі цього будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 331 Цивільного кодексу України]).

'''Право першого відчуження об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості (у тому числі з метою прямого або опосередкованого залучення коштів для будівництва об’єкта) належить:'''

* замовнику будівництва/девелоперу будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт, крім випадків відчуження майбутніх об’єктів нерухомості через фонд фінансування будівництва;
* управителю фонду фінансування будівництва, за яким зареєстровано право довірчої власності на отриманий в управління майбутній об’єкт нерухомості.

'''Право першого відчуження об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості виникає з моменту:'''

* державної реєстрації за замовником будівництва права власності/спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва - у разі відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва або його частки (крім майбутніх об’єктів нерухомості);
* державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва (крім випадку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 частиною четвертою статті 21 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]) та державної реєстрації за замовником будівництва/девелопером будівництва спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому - у разі відчуження майбутнього об’єкта нерухомості (крім випадку, визначеного пунктом 3 цієї частини). Державна реєстрація спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості здійснюється за замовником будівництва та девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта;
* державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому, а в разі відчуження майбутніх об’єктів нерухомості через фонд фінансування будівництва - з моменту державної реєстрації за управителем фонду фінансування будівництва права довірчої власності на отримані в управління майбутні об’єкти нерухомості.

'''Спеціальне майнове право'''

Об’єктами спеціального майнового права є:

* неподільні об’єкти незавершеного будівництва;
* подільні об’єкти незавершеного будівництва;
* майбутні об’єкти нерухомості.

На спеціальне майнове право поширюються гарантії щодо захисту права власності (у тому числі усунення перешкод у здійсненні спеціального майнового права; визнання спеціального майнового права у разі його невизнання, порушення, оспорювання; визнання права власності після прийняття в експлуатацію об’єкта).

Власник спеціального майнового права має право звертатися до суду щодо захисту свого права, у тому числі з вимогою щодо:

* закінчення будівництва об’єкта (у тому числі об’єкта, складовою якого є майбутній об’єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію. Не допускається прийняття судами рішень про добудову об’єкта, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт внаслідок його скасування чи припинення його дії, до відновлення такого права. У такому разі власник спеціального майнового права має право обрати інший спосіб захисту порушеного права;
* визнання права власності на об’єкт, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Спеціальне майнове право виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація спеціального майнового права здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] після отримання права на виконання будівельних робіт.

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва здійснюється за замовником будівництва. Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості здійснюється за замовником будівництва та/або девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта.

Забороняється державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності.

Об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості належить особі, за якою зареєстровано спеціальне майнове право на такий об’єкт. Такий об’єкт може належати одній або декільком особам (у тому числі з визначенням часток кожної з таких осіб).

При переході спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (крім першого продажу) або обтяження речових прав, зареєстрованого на користь покупця, який сплатив частково ціну за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, до правонабувача одночасно переходять права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва. Такий правонабувач вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва.

'''Особливості відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості'''

Відчуження, передача у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, забороняється, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 частиною другою статті 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

Неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості може бути предметом договору про відчуження, передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав, за умови дотримання вимог, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 статтями 2 і 10 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

Договори про відчуження, передачу у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав на об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості укладаються, якщо інше не визначено законом:

* за наявності у замовника будівництва права власності/права користування земельною ділянкою, на якій споруджується відповідний об’єкт (крім випадків, якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою), - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за наявності діючих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (крім випадків, якщо відповідно до законодавства будівництво може здійснюватися за відсутності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за наявності діючого права на виконання будівельних робіт - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за відсутності факту зупинення виконання будівельних робіт до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності - у разі першого відчуження;
* за відсутності факту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* за наявності визначеної гарантійної частки - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на майбутній об’єкт нерухомості;
* за відсутності обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва (крім обтяження, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text абзацом сьомим частини другої статті 27'''2''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text статтею 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"]) - у разі укладення договору про відчуження майбутнього об’єкта нерухомості.

'''Договір про відчуження об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

Договір про відчуження об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який укладається з фізичною особою, не може містити умови, які є несправедливими згідно із Законом України "Про захист прав споживачів".

Правочини щодо відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, які придбаваються на підставі договорів про участь у фонді фінансування будівництва, вчиняються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 статей 2, 4, 6, 9-11, частин другої - шостої статті 13, статей 14, 15 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Правочини щодо відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на неподільні об’єкти незавершеного будівництва/майбутні об’єкти житлової нерухомості, які набуваються відповідно договору про резервування (бронювання) об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, вчиняються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 статей 2, 4, 6, 9-11, частин другої - шостої статті 13, статей 14, 15 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] з урахуванням особливостей емісії та обігу цільових корпоративних облігацій, погашення яких здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва.

Правочин, за яким оплатно придбавається об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі шляхом прямого або опосередкованого залучення коштів для будівництва об’єкта), укладений з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 статей 6, 10, частини другої статті 14, частини третьої статті 15 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], є нікчемним.

'''Дія положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 статті 9 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] не поширюється на об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.'''

== '''Укладання договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва''' ==

=== '''Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)''' ===
'''За договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж):'''

1) продавець зобов’язується забезпечити:

* будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості), зокрема шляхом укладення договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта;
* підключення закінченого будівництвом об’єкта до інженерних мереж на постійній основі;
* передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на такий об’єкт;
* передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2) покупець зобов’язується:

* сплатити продавцю за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості грошову суму в розмірі, визначеному договором;
* прийняти неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості шляхом державної реєстрації на ім’я покупця спеціального майнового права на такий об’єкт;
* прийняти у власність та в натурі об’єкт нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

'''Істотними умовами договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім умов, передбачених частиною першою цієї статті, є:'''

1) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
* реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

2) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, відповідно до документа, що дає право на виконання будівельних робіт;

3) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

4) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (у випадках якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

а) відомості про власника/користувача земельної ділянки:

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
* реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

б) кадастровий номер земельної ділянки;

в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право замовника будівництва на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

а) функціональне призначення об’єкта;

б) загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;

в) кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;

г) опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

ґ) клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) графічне зображення розташування неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва на генеральному плані об’єкта будівництва (крім об’єктів, що споруджуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки);

9) інформація про те, що продаж неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) у разі купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

12) графічне зображення схеми будівельного плану неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості із зазначенням назви та площі всіх його приміщень, розміщення об’єкта на поверсі;

13) відомості про відсутність речових прав третіх осіб та обтяжень речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

14) ціна неподільного об’єкта будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або спосіб її визначення;

15) запланований квартал та рік прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є майбутній об’єкт нерухомості, та виконання продавцем зобов’язання щодо забезпечення передачі об’єкта нерухомого майна покупцю;

16) відомості про укладення між замовником будівництва та девелопером будівництва договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта:

* назва договору;
* дата укладення та номер (за наявності) договору;
* найменування сторін договору;
* для сторони договору - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для сторони договору (замовника будівництва) - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* відомості про нотаріуса, який посвідчив договір;

17) підстави та порядок зміни істотних умов договору;

18) підстави та порядок дострокового припинення дії договору;

19) строк повернення покупцю коштів у разі дострокового припинення дії договору, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня припинення дії договору;

20) строк повернення покупцю надміру сплачених коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня державної реєстрації за покупцем права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна;

21) строк доплати покупцем коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться більшою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

22) відповідальність сторін за несвоєчасне виконання та невиконання умов договору;

23) порядок надання покупцю інформації про хід виконання умов договору;

24) стислий перелік будівельних робіт, які повинні бути проведені на неподільному об’єкта незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті будівництва;

25) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на неподільному об’єкті незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті нерухомості та передано покупцю;

26) стислий перелік робіт, які повинні бути проведені на об’єкті будівництва та прибудинковій території;

27) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на об’єкті будівництва, призначеного для забезпечення функціонування такого об’єкта після закінчення будівельних робіт та прийняття його в експлуатацію;

28) номери телефонів та адреси для листування сторін.

'''Продавець (замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва) на вимогу покупця зобов’язаний ознайомити його з такими відомостями та документами:'''

* відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва);
* документи, що підтверджують право власності/право користування замовника будівництва земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт будівництва (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності);
* містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт забудови земельної ділянки;
* технічні умови до інженерного забезпечення об’єкта будівництва;
* проектна документація на будівництво;
* звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво;
* відомості (документ) про набуття права на виконання будівельних робіт;
* договір про організацію та фінансування будівництва об’єкта - у разі укладення;
* фінансова звітність про господарську діяльність замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва) за останні два роки (для суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність менше двох років, - за час здійснення господарської діяльності).

'''Продавець за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) зобов’язаний:'''

* забезпечити будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;
* забезпечити передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;
* забезпечити проведення державної реєстрації обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на користь покупця, який сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом трьох робочих днів з дня внесення першого платежу, крім випадків, визначених пунктом 4 цієї частини;
* забезпечити проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який частково сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, з одночасною державною реєстрацією обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на свою користь протягом п’яти робочих днів з дня часткової сплати в обсязі, визначеному договором, - якщо договором передбачено передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
* забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до пункту 4 цієї частини, ціна якого повністю сплачена покупцем, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;
* видати на вимогу покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, довідку про повну сплату ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що підтверджує право покупця на державну реєстрацію спеціального майнового права на відповідний об’єкт, протягом трьох робочих днів з дня звернення покупця за такою довідкою;
* забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на об’єкт нерухомого майна, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27'''-3''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо якого між продавцем та покупцем проведено остаточні розрахунки, протягом п’яти робочих днів з дня проведення остаточних розрахунків;
* забезпечити передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* видати власнику об’єкта нерухомого майна, з яким проведено остаточні розрахунки за об’єкт нерухомого майна, довідку, що підтверджує проведення остаточних розрахунків за об’єкт нерухомого майна, протягом трьох робочих днів з дня звернення власника об’єкта нерухомого майна за такою довідкою;
* повернути покупцю надміру сплачені кошти, якщо інше не встановлено законом, у разі якщо за результатами технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж).

6. У разі відмови продавця або залишення без відповіді заяви про видачу довідок, передбачених пунктами 6 і 9 частини п’ятої статті 13 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", факт оплати може бути встановлений у судовому порядку.

Дія положень статті 13 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" не поширюється на неподільні об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.

=== '''Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (друге та наступні відчуження)''' ===
'''Друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості'''

Власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості має право відчужити такий об’єкт іншій особі (особам):

* за згодою замовника будівництва та/або девелопера будівництва, та/або управителя фонду фінансування будівництва - якщо власник спеціального майнового права сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
* без згоди замовника будівництва та/або девелопера будівництва, та/або управителя фонду фінансування будівництва - якщо власник спеціального майнового права повністю сплатив ціну майбутнього об’єкта нерухомості.

'''Правочин щодо другого та наступного відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.'''

Одночасно з вчиненням правочину щодо другого та наступного відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості до нового власника спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості переходять всі права та обов’язки покупця/довірителя за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договору про участь у фонді фінансування будівництва. Такий новий власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договором про участь у фонді фінансування будівництва. У такому разі внесення змін до договору або укладення нового договору не вимагається.

Державна реєстрація спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості за новим власником спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації переходу спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості до нового власника надсилає (надає) замовнику будівництва (девелоперу будівництва; управителю фонду фінансування будівництва - у разі першого відчуження об’єкта через фонд фінансування будівництва) витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про таку реєстрацію та контактну інформацію (номер телефону та адресу для листування) про нового власника спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості.

'''Істотними умовами договору про друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є:'''

1) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості;

2) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

3) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

а) відомості про власника/користувача земельної ділянки:

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

б) кадастровий номер земельної ділянки;

в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

4) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

* для замовника будівництва - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;
* для замовника - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відомості про осіб, за якими зареєстровано такі права;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
* клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) у разі відчуження майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта; секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (майбутнього об’єкта нерухомості);

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

9) відомості про те, що відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості не є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) відомості про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

12) ціна неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості - якщо договір є оплатним;

13) номери телефонів та адреси для листування сторін.

До договору про друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості додається договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договір про участь у фонді фінансування будівництва.

== Підстави відмови у вчинення нотаріальних дій та порядок оскарження ==
Детально про підстави відмови у вчинення нотаріальних дій нотаріусом та порядок оскарження можна отримати у статті: [[Нотаріальне посвідчення правочинів]]

== Момент набуття права власності ==
Право власності на об’єкт незавершеного будівництва виникає '''з моменту державної реєстрації цього права,''' яка здійснюється у встановленому законом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень] (стаття 182 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Частина 5 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] передбачає, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться '''нотаріусом, яким вчинено таку дію.'''

Детальну інформацію щодо державної реєстрації можна отримати у статті: [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

== Рекомендації клієнтам ==
При укладенні договорів на придбання об’єктів незавершеного будівництва необхідно перевірити наявність повного пакету дозволеної документації на будівництво:
* декларація на початок будівельних робіт
* містобудівні умови та обмеження
* ліцензія компанії-забудовника
* відповідність категорії будівництва отриманої декларації (наявність порушень у висотах будинків, кількості секцій та т д.)
* технічні умови на тимчасове підключення до електромереж
* документи на земельну ділянку (кадастровий номер, акт на землю, відповідність цільового призначення)
* наявність обтяжень земельної ділянки та об’єкта незавершеного будівництва в Реєстрі прав на нерухоме майно
* відомості про компанію забудовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернувши увагу на дату створення компанії, та на те, чи не перебуває вона не в стані банкрутства.

Також слід отримати всю документацію по землі та об’єкту будівництву: дозвільну документацію, проект договору на підписання, документи на підтвердження повноважень особи, яка буде підписувати договір.

== Особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності ==
=== Суб’єкти приватизації ===
'''Покупцями''' об’єктів незавершеного будівництва можуть:
# громадяни України, іноземні громадяни;
# юридичні особи, зареєстровані на території України;
# юридичні особи інших держав, відповідно до статті 8 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»].

Рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами у районах і містах, органами приватизації в Автономній Республіці Крим, органами приватизації територіальних громад (далі - органи приватизації згідно з пунктом 20 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]) на підставі переліку об'єктів, що підлягають приватизації (згідно статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Способи приватизації об'єктів незавершеного будівництва ===
Приватизація об’єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб '''шляхом:'''
* продажу об’єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі:
# аукціоні з умовами;
# аукціоні без умов;
# аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових
# пропозицій;
# аукціоні із зниженням стартової ціни;
# аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;
* викупу об’єктів приватизації (згідно статті 13 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Перелік необхідних документів ===
Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва органи приватизації подають '''нотаріусу такі документи:'''
* копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
* копія наказу органу приватизації або рішення місцевої ради про приватизацію об’єкта;
* акт обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта);
* витяг з інформації про приватизацію об’єкта, опублікованої в офіційних друкованих виданнях органів приватизації;
* копія затвердженого органами приватизації протоколу про проведення аукціону;
* довіреність на право представництва інтересів державних органів приватизації (частина 5 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Момент набуття права власності у разі приватизації незавершеного будівництва ===
Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця '''після сплати в повному обсязі ціни''' продажу об’єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), крім випадків переходу права власності на пакет акцій (частина 6 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Перелік документів для державної реєстрації права власності об’єкта, що підлягає приватизації ===
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, ''' що підлягає приватизації, подаються:'''
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва). ( п.68 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, ''' набутого на підставі договору або з прилюдних торгів, подаються:'''
* відповідний договір;
* свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
* свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися (пункт 70 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності '''на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р.''' відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа (пункт 53 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

Для державної реєстрації права власності '''у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:'''
# документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
# ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);
# передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);
# розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи) (пункт 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

== Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно у випадку відсутності правовстановлюючих документів на майно ==
У разі смерті забудовника до завершення законного будівництва його права та обов’язки як забудовника входять до складу спадщини (абзац перший пункту 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування]).

У розумінні частина першої статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] права та обов’язки спадкодавця як забудовника незавершеного будівництва є майновими та включаються до майна:
# право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані в будівництві;
# право завершити будівництво на підставі документів, раніше виданих спадкоємцю тощо.

Нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину на права та обов’язки спадкодавця як забудовника відповідно до частини 1 статті 66 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»].

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Придбання об’єкта незавершеного будівництва

2025-05-16T14:03:55Z

Ihor.turovskyi: /* Істотними умовами договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім умов, передбачених частиною першою цієї статті, є: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постанову Кабінету міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (зі змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерствп розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Кабінетом Міністрів України з метою врегулювання проблемних питань у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в умовах воєнного стану прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанову Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (зі змінами)] (далі – Постанова № 209).

В частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постановою Кабінету міністрів України № 209] установлено, що '''в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування''' державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням таких особливостей''',''' забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:

* державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав (далі - державні реєстратори), місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* нотаріусами, робоче місце (контору) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

* державними та приватними виконавцями, що не включені до переліку, про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.
|}
== Визначення поняття ==
'''Об’єкт незавершеного будівництва''' - подільний об’єкт незавершеного будівництва та неподільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Подільний об’єкт незавершеного будівництва''' - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта проектною документацією на будівництво передбачено не менше двох майбутніх об’єктів нерухомості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Неподільний об’єкт незавершеного будівництва''' - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта відсутні майбутні об’єкти нерухомості. Неподільні об’єкти незавершеного будівництва поділяються на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель житлових) та неподільні нежитлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель нежитлових та інженерних споруд) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Власник спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

'''Власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

'''Власник спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

== Оборотоздатність та право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва ==
'''Неподільний об’єкт незавершеного будівництва може перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації права власності''' або спеціального майнового права, або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Подільний об’єкт незавершеного будівництва не може перебувати у цивільному обороті''', крім:

# правочинів, пов’язаних із зміною замовника будівництва;
# обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та звернення стягнення на такий предмет іпотеки;
# обтяження, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text абзацом сьомим частини другої статті 27'''2''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Такі правочини та/або дії можуть бути вчинені лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Майбутній об’єкт нерухомості може перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Правочин щодо об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, вчинений з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 ст. 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], '''є нікчемним'''.

До завершення будівництва особа '''вважається власником матеріалів, обладнання тощо''', які були використані в процесі цього будівництва (Стаття 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''Право першого відчуження об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості (у тому числі з метою прямого або опосередкованого залучення коштів для будівництва об’єкта) належить:'''

* замовнику будівництва/девелоперу будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт, крім випадків відчуження майбутніх об’єктів нерухомості через фонд фінансування будівництва;
* управителю фонду фінансування будівництва, за яким зареєстровано право довірчої власності на отриманий в управління майбутній об’єкт нерухомості.

'''Право першого відчуження об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості виникає з моменту:'''

* державної реєстрації за замовником будівництва права власності/спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва - у разі відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва або його частки (крім майбутніх об’єктів нерухомості);
* державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва (крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]) та державної реєстрації за замовником будівництва/девелопером будівництва спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому - у разі відчуження майбутнього об’єкта нерухомості (крім випадку, визначеного пунктом 3 цієї частини). Державна реєстрація спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості здійснюється за замовником будівництва та девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта;
* державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому, а в разі відчуження майбутніх об’єктів нерухомості через фонд фінансування будівництва - з моменту державної реєстрації за управителем фонду фінансування будівництва права довірчої власності на отримані в управління майбутні об’єкти нерухомості.

== Спеціальне майнове право ==
Об’єктами спеціального майнового права є:

* неподільні об’єкти незавершеного будівництва;
* подільні об’єкти незавершеного будівництва;
* майбутні об’єкти нерухомості.

На спеціальне майнове право поширюються гарантії щодо захисту права власності (у тому числі усунення перешкод у здійсненні спеціального майнового права; визнання спеціального майнового права у разі його невизнання, порушення, оспорювання; визнання права власності після прийняття в експлуатацію об’єкта).

Власник спеціального майнового права має право звертатися до суду щодо захисту свого права, у тому числі з вимогою щодо:

* закінчення будівництва об’єкта (у тому числі об’єкта, складовою якого є майбутній об’єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію. Не допускається прийняття судами рішень про добудову об’єкта, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт внаслідок його скасування чи припинення його дії, до відновлення такого права. У такому разі власник спеціального майнового права має право обрати інший спосіб захисту порушеного права;
* визнання права власності на об’єкт, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Спеціальне майнове право виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація спеціального майнового права здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] після отримання права на виконання будівельних робіт.

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва здійснюється за замовником будівництва. Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості здійснюється за замовником будівництва та/або девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта.

Забороняється державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності.

Об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості належить особі, за якою зареєстровано спеціальне майнове право на такий об’єкт. Такий об’єкт може належати одній або декільком особам (у тому числі з визначенням часток кожної з таких осіб).

При переході спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (крім першого продажу) або обтяження речових прав, зареєстрованого на користь покупця, який сплатив частково ціну за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, до правонабувача одночасно переходять права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва. Такий правонабувач вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва.

== Особливості відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості ==
Відчуження, передача у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, забороняється, крім випадків, визначених частиною другою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

Неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості може бути предметом договору про відчуження, передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав, за умови дотримання вимог, визначених статтями 2 і 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

Договори про відчуження, передачу у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав на об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості укладаються, якщо інше не визначено законом:

* за наявності у замовника будівництва права власності/права користування земельною ділянкою, на якій споруджується відповідний об’єкт (крім випадків, якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою), - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за наявності діючих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (крім випадків, якщо відповідно до законодавства будівництво може здійснюватися за відсутності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за наявності діючого права на виконання будівельних робіт - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за відсутності факту зупинення виконання будівельних робіт до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності - у разі першого відчуження;
* за відсутності факту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* за наявності визначеної гарантійної частки - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на майбутній об’єкт нерухомості;
* за відсутності обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва (крім обтяження, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text абзацом сьомим частини другої статті 27'''2''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text статтею 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"]) - у разі укладення договору про відчуження майбутнього об’єкта нерухомості.

'''Договір про відчуження об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

Договір про відчуження об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який укладається з фізичною особою, не може містити умови, які є несправедливими згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів"].

Правочини щодо відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, які придбаваються на підставі договорів про участь у фонді фінансування будівництва, вчиняються відповідно до статей 2, 4, 6, 9-11, частин другої - шостої статті 13, статей 14, 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"].

Правочини щодо відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на неподільні об’єкти незавершеного будівництва/майбутні об’єкти житлової нерухомості, які набуваються відповідно договору про резервування (бронювання) об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, вчиняються відповідно до статей 2, 4, 6, 9-11, частин другої - шостої статті 13, статей 14, 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] з урахуванням особливостей емісії та обігу цільових корпоративних облігацій, погашення яких здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва.

Правочин, за яким оплатно придбавається об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі шляхом прямого або опосередкованого залучення коштів для будівництва об’єкта), укладений з порушенням вимог статей 6, 10, частини другої статті 14, частини третьої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], є нікчемним.

'''Дія положень статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] не поширюється на об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.'''

== Укладання договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва ==
'''За договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)''':

1) продавець зобов’язується забезпечити:

* будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості), зокрема шляхом укладення договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта;
* підключення закінченого будівництвом об’єкта до інженерних мереж на постійній основі;
* передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на такий об’єкт;
* передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2) покупець зобов’язується:

* сплатити продавцю за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості грошову суму в розмірі, визначеному договором;
* прийняти неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості шляхом державної реєстрації на ім’я покупця спеціального майнового права на такий об’єкт;
* прийняти у власність та в натурі об’єкт нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.
'''Істотними умовами договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім умов, передбачених частиною першою цієї статті, є:'''

1) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

2) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, відповідно до документа, що дає право на виконання будівельних робіт;

3) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

4) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (у випадках якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

а) відомості про власника/користувача земельної ділянки:

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

б) кадастровий номер земельної ділянки;

в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право замовника будівництва на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

а) функціональне призначення об’єкта;

б) загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;

в) кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;

г) опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

ґ) клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) графічне зображення розташування неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва на генеральному плані об’єкта будівництва (крім об’єктів, що споруджуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки);

9) інформація про те, що продаж неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) у разі купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

12) графічне зображення схеми будівельного плану неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості із зазначенням назви та площі всіх його приміщень, розміщення об’єкта на поверсі;

13) відомості про відсутність речових прав третіх осіб та обтяжень речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

14) ціна неподільного об’єкта будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або спосіб її визначення;

15) запланований квартал та рік прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є майбутній об’єкт нерухомості, та виконання продавцем зобов’язання щодо забезпечення передачі об’єкта нерухомого майна покупцю;

16) відомості про укладення між замовником будівництва та девелопером будівництва договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта:

* назва договору;
* дата укладення та номер (за наявності) договору;
* найменування сторін договору;
* для сторони договору - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для сторони договору (замовника будівництва) - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* відомості про нотаріуса, який посвідчив договір;

17) підстави та порядок зміни істотних умов договору;

18) підстави та порядок дострокового припинення дії договору;

19) строк повернення покупцю коштів у разі дострокового припинення дії договору, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня припинення дії договору;

20) строк повернення покупцю надміру сплачених коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня державної реєстрації за покупцем права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна;

21) строк доплати покупцем коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться більшою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

22) відповідальність сторін за несвоєчасне виконання та невиконання умов договору;

23) порядок надання покупцю інформації про хід виконання умов договору;

24) стислий перелік будівельних робіт, які повинні бути проведені на неподільному об’єкта незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті будівництва;

25) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на неподільному об’єкті незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті нерухомості та передано покупцю;

26) стислий перелік робіт, які повинні бути проведені на об’єкті будівництва та прибудинковій території;

27) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на об’єкті будівництва, призначеного для забезпечення функціонування такого об’єкта після закінчення будівельних робіт та прийняття його в експлуатацію;

28) номери телефонів та адреси для листування сторін.

'''Продавець (замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва) на вимогу покупця зобов’язаний ознайомити його з такими відомостями та документами:'''

* відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва);
* документи, що підтверджують право власності/право користування замовника будівництва земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт будівництва (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності);
* містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт забудови земельної ділянки;
* технічні умови до інженерного забезпечення об’єкта будівництва;
* проектна документація на будівництво;
* звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво;
* відомості (документ) про набуття права на виконання будівельних робіт;
* договір про організацію та фінансування будівництва об’єкта - у разі укладення;
* фінансова звітність про господарську діяльність замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва) за останні два роки (для суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність менше двох років, - за час здійснення господарської діяльності).

'''Продавець за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) зобов’язаний:'''

* забезпечити будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;
* забезпечити передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;
* забезпечити проведення державної реєстрації обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на користь покупця, який сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом трьох робочих днів з дня внесення першого платежу, крім випадків, визначених пунктом 4 цієї частини;
* забезпечити проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який частково сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, з одночасною державною реєстрацією обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на свою користь протягом п’яти робочих днів з дня часткової сплати в обсязі, визначеному договором, - якщо договором передбачено передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
* забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до пункту 4 цієї частини, ціна якого повністю сплачена покупцем, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;
* видати на вимогу покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, довідку про повну сплату ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що підтверджує право покупця на державну реєстрацію спеціального майнового права на відповідний об’єкт, протягом трьох робочих днів з дня звернення покупця за такою довідкою;
* забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на об’єкт нерухомого майна, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27'''-3''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо якого між продавцем та покупцем проведено остаточні розрахунки, протягом п’яти робочих днів з дня проведення остаточних розрахунків;
* забезпечити передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* видати власнику об’єкта нерухомого майна, з яким проведено остаточні розрахунки за об’єкт нерухомого майна, довідку, що підтверджує проведення остаточних розрахунків за об’єкт нерухомого майна, протягом трьох робочих днів з дня звернення власника об’єкта нерухомого майна за такою довідкою;
* повернути покупцю надміру сплачені кошти, якщо інше не встановлено законом, у разі якщо за результатами технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж).

6. У разі відмови продавця або залишення без відповіді заяви про видачу довідок, передбачених пунктами 6 і 9 частини п’ятої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], факт оплати може бути встановлений у судовому порядку.

Дія положень статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] не поширюється на неподільні об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.

'''Друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості'''

Власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості має право відчужити такий об’єкт іншій особі (особам):

* за згодою замовника будівництва та/або девелопера будівництва, та/або управителя фонду фінансування будівництва - якщо власник спеціального майнового права сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
* без згоди замовника будівництва та/або девелопера будівництва, та/або управителя фонду фінансування будівництва - якщо власник спеціального майнового права повністю сплатив ціну майбутнього об’єкта нерухомості.

'''Правочин щодо другого та наступного відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.'''

Одночасно з вчиненням правочину щодо другого та наступного відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості до нового власника спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості переходять всі права та обов’язки покупця/довірителя за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договору про участь у фонді фінансування будівництва. Такий новий власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договором про участь у фонді фінансування будівництва. У такому разі внесення змін до договору або укладення нового договору не вимагається.

Державна реєстрація спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості за новим власником спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації переходу спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості до нового власника надсилає (надає) замовнику будівництва (девелоперу будівництва; управителю фонду фінансування будівництва - у разі першого відчуження об’єкта через фонд фінансування будівництва) витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про таку реєстрацію та контактну інформацію (номер телефону та адресу для листування) про нового власника спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості.

'''Істотними умовами договору про друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є:'''

1) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості;

2) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

3) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

а) відомості про власника/користувача земельної ділянки:

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

б) кадастровий номер земельної ділянки;

в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

4) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

* для замовника будівництва - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;
* для замовника - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відомості про осіб, за якими зареєстровано такі права;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
* клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) у разі відчуження майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта; секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (майбутнього об’єкта нерухомості);

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

9) відомості про те, що відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості не є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) відомості про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

12) ціна неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості - якщо договір є оплатним;

13) номери телефонів та адреси для листування сторін.

До договору про друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості додається договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договір про участь у фонді фінансування будівництва.

== Підстави відмови у вчинення нотаріальних дій та порядок оскарження ==
Детально про підстави відмови у вчинення нотаріальних дій нотаріусом та порядок оскарження можна отримати у статті: [[Нотаріальне посвідчення правочинів]]

== Момент набуття права власності ==
Право власності на об’єкт незавершеного будівництва виникає '''з моменту державної реєстрації цього права,''' яка здійснюється у встановленому законом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень] (стаття 182 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Частина 5 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] передбачає, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться '''нотаріусом, яким вчинено таку дію.'''

Детальну інформацію щодо державної реєстрації можна отримати у статті: [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

== Перелік необхідних документів ==
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва '''подаються:'''
# документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
# документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва);
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва) ( п.67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п#top Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

== Рекомендації клієнтам ==
При укладенні договорів на придбання об’єктів незавершеного будівництва необхідно перевірити наявність повного пакету дозволеної документації на будівництво:
* декларація на початок будівельних робіт
* містобудівні умови та обмеження
* ліцензія компанії-забудовника
* відповідність категорії будівництва отриманої декларації (наявність порушень у висотах будинків, кількості секцій та т д.)
* технічні умови на тимчасове підключення до електромереж
* документи на земельну ділянку (кадастровий номер, акт на землю, відповідність цільового призначення)
* наявність обтяжень земельної ділянки та об’єкта незавершеного будівництва в Реєстрі прав на нерухоме майно
* відомості про компанію забудовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернувши увагу на дату створення компанії, та на те, чи не перебуває вона не в стані банкрутства.

Також слід отримати всю документацію по землі та об’єкту будівництву: дозвільну документацію, проект договору на підписання, документи на підтвердження повноважень особи, яка буде підписувати договір.

== Особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності ==
=== Суб’єкти приватизації ===
'''Покупцями''' об’єктів незавершеного будівництва можуть:
# громадяни України, іноземні громадяни;
# юридичні особи, зареєстровані на території України;
# юридичні особи інших держав, відповідно до статті 8 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»].

Рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами у районах і містах, органами приватизації в Автономній Республіці Крим, органами приватизації територіальних громад (далі - органи приватизації згідно з пунктом 20 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]) на підставі переліку об'єктів, що підлягають приватизації (згідно статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Способи приватизації об'єктів незавершеного будівництва ===
Приватизація об’єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб '''шляхом:'''
* продажу об’єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі:
# аукціоні з умовами;
# аукціоні без умов;
# аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових
# пропозицій;
# аукціоні із зниженням стартової ціни;
# аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;
* викупу об’єктів приватизації (згідно статті 13 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Перелік необхідних документів ===
Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва органи приватизації подають '''нотаріусу такі документи:'''
* копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
* копія наказу органу приватизації або рішення місцевої ради про приватизацію об’єкта;
* акт обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта);
* витяг з інформації про приватизацію об’єкта, опублікованої в офіційних друкованих виданнях органів приватизації;
* копія затвердженого органами приватизації протоколу про проведення аукціону;
* довіреність на право представництва інтересів державних органів приватизації (частина 5 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Момент набуття права власності у разі приватизації незавершеного будівництва ===
Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця '''після сплати в повному обсязі ціни''' продажу об’єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), крім випадків переходу права власності на пакет акцій (частина 6 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Перелік документів для державної реєстрації права власності об’єкта, що підлягає приватизації ===
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, ''' що підлягає приватизації, подаються:'''
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва). ( п.68 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, ''' набутого на підставі договору або з прилюдних торгів, подаються:'''
* відповідний договір;
* свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
* свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися (пункт 70 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності '''на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р.''' відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа (пункт 53 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

Для державної реєстрації права власності '''у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:'''
# документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
# ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);
# передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);
# розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи) (пункт 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

== Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно у випадку відсутності правовстановлюючих документів на майно ==
У разі смерті забудовника до завершення законного будівництва його права та обов’язки як забудовника входять до складу спадщини (абзац перший пункту 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування]).

У розумінні частина першої статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] права та обов’язки спадкодавця як забудовника незавершеного будівництва є майновими та включаються до майна:
# право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані в будівництві;
# право завершити будівництво на підставі документів, раніше виданих спадкоємцю тощо.

Нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину на права та обов’язки спадкодавця як забудовника відповідно до частини 1 статті 66 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»].

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Придбання об’єкта незавершеного будівництва

2025-05-16T14:00:51Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постанову Кабінету міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (зі змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерствп розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Кабінетом Міністрів України з метою врегулювання проблемних питань у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в умовах воєнного стану прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанову Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (зі змінами)] (далі – Постанова № 209).

В частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постановою Кабінету міністрів України № 209] установлено, що '''в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування''' державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням таких особливостей''',''' забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:

* державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав (далі - державні реєстратори), місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* нотаріусами, робоче місце (контору) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

* державними та приватними виконавцями, що не включені до переліку, про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.
|}
== Визначення поняття ==
'''Об’єкт незавершеного будівництва''' - подільний об’єкт незавершеного будівництва та неподільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Подільний об’єкт незавершеного будівництва''' - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта проектною документацією на будівництво передбачено не менше двох майбутніх об’єктів нерухомості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Неподільний об’єкт незавершеного будівництва''' - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта відсутні майбутні об’єкти нерухомості. Неподільні об’єкти незавершеного будівництва поділяються на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель житлових) та неподільні нежитлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель нежитлових та інженерних споруд) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Власник спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

'''Власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

'''Власник спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва''' - фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об’єкт незавершеного будівництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

== Оборотоздатність та право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва ==
'''Неподільний об’єкт незавершеного будівництва може перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації права власності''' або спеціального майнового права, або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]).

'''Подільний об’єкт незавершеного будівництва не може перебувати у цивільному обороті''', крім:

# правочинів, пов’язаних із зміною замовника будівництва;
# обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та звернення стягнення на такий предмет іпотеки;
# обтяження, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text абзацом сьомим частини другої статті 27'''2''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Такі правочини та/або дії можуть бути вчинені лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Майбутній об’єкт нерухомості може перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Правочин щодо об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, вчинений з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 ст. 2 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], '''є нікчемним'''.

До завершення будівництва особа '''вважається власником матеріалів, обладнання тощо''', які були використані в процесі цього будівництва (Стаття 331 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''Право першого відчуження об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості (у тому числі з метою прямого або опосередкованого залучення коштів для будівництва об’єкта) належить:'''

* замовнику будівництва/девелоперу будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт, крім випадків відчуження майбутніх об’єктів нерухомості через фонд фінансування будівництва;
* управителю фонду фінансування будівництва, за яким зареєстровано право довірчої власності на отриманий в управління майбутній об’єкт нерухомості.

'''Право першого відчуження об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості виникає з моменту:'''

* державної реєстрації за замовником будівництва права власності/спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва - у разі відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва або його частки (крім майбутніх об’єктів нерухомості);
* державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва (крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]) та державної реєстрації за замовником будівництва/девелопером будівництва спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому - у разі відчуження майбутнього об’єкта нерухомості (крім випадку, визначеного пунктом 3 цієї частини). Державна реєстрація спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості здійснюється за замовником будівництва та девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта;
* державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому, а в разі відчуження майбутніх об’єктів нерухомості через фонд фінансування будівництва - з моменту державної реєстрації за управителем фонду фінансування будівництва права довірчої власності на отримані в управління майбутні об’єкти нерухомості.

== Спеціальне майнове право ==
Об’єктами спеціального майнового права є:

* неподільні об’єкти незавершеного будівництва;
* подільні об’єкти незавершеного будівництва;
* майбутні об’єкти нерухомості.

На спеціальне майнове право поширюються гарантії щодо захисту права власності (у тому числі усунення перешкод у здійсненні спеціального майнового права; визнання спеціального майнового права у разі його невизнання, порушення, оспорювання; визнання права власності після прийняття в експлуатацію об’єкта).

Власник спеціального майнового права має право звертатися до суду щодо захисту свого права, у тому числі з вимогою щодо:

* закінчення будівництва об’єкта (у тому числі об’єкта, складовою якого є майбутній об’єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію. Не допускається прийняття судами рішень про добудову об’єкта, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт внаслідок його скасування чи припинення його дії, до відновлення такого права. У такому разі власник спеціального майнового права має право обрати інший спосіб захисту порушеного права;
* визнання права власності на об’єкт, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Спеціальне майнове право виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація спеціального майнового права здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] після отримання права на виконання будівельних робіт.

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва здійснюється за замовником будівництва. Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості здійснюється за замовником будівництва та/або девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта.

Забороняється державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності.

Об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості належить особі, за якою зареєстровано спеціальне майнове право на такий об’єкт. Такий об’єкт може належати одній або декільком особам (у тому числі з визначенням часток кожної з таких осіб).

При переході спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (крім першого продажу) або обтяження речових прав, зареєстрованого на користь покупця, який сплатив частково ціну за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, до правонабувача одночасно переходять права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва. Такий правонабувач вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва.

== Особливості відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості ==
Відчуження, передача у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, забороняється, крім випадків, визначених частиною другою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

Неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості може бути предметом договору про відчуження, передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав, за умови дотримання вимог, визначених статтями 2 і 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"].

Договори про відчуження, передачу у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань або обтяження речових прав на об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості укладаються, якщо інше не визначено законом:

* за наявності у замовника будівництва права власності/права користування земельною ділянкою, на якій споруджується відповідний об’єкт (крім випадків, якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою), - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за наявності діючих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (крім випадків, якщо відповідно до законодавства будівництво може здійснюватися за відсутності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за наявності діючого права на виконання будівельних робіт - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав;
* за відсутності факту зупинення виконання будівельних робіт до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності - у разі першого відчуження;
* за відсутності факту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* за наявності визначеної гарантійної частки - у разі укладення договору про перше відчуження, договору про передачу у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на майбутній об’єкт нерухомості;
* за відсутності обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва (крім обтяження, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text абзацом сьомим частини другої статті 27'''2''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text статтею 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"]) - у разі укладення договору про відчуження майбутнього об’єкта нерухомості.

'''Договір про відчуження об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

Договір про відчуження об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який укладається з фізичною особою, не може містити умови, які є несправедливими згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України "Про захист прав споживачів"].

Правочини щодо відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, які придбаваються на підставі договорів про участь у фонді фінансування будівництва, вчиняються відповідно до статей 2, 4, 6, 9-11, частин другої - шостої статті 13, статей 14, 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"].

Правочини щодо відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань та обтяження речових прав на неподільні об’єкти незавершеного будівництва/майбутні об’єкти житлової нерухомості, які набуваються відповідно договору про резервування (бронювання) об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, вчиняються відповідно до статей 2, 4, 6, 9-11, частин другої - шостої статті 13, статей 14, 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] з урахуванням особливостей емісії та обігу цільових корпоративних облігацій, погашення яких здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва.

Правочин, за яким оплатно придбавається об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі шляхом прямого або опосередкованого залучення коштів для будівництва об’єкта), укладений з порушенням вимог статей 6, 10, частини другої статті 14, частини третьої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], є нікчемним.

'''Дія положень статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] не поширюється на об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.'''

== Укладання договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва ==

=== '''За договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)''': ===
1) продавець зобов’язується забезпечити:

* будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості), зокрема шляхом укладення договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта;
* підключення закінченого будівництвом об’єкта до інженерних мереж на постійній основі;
* передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на такий об’єкт;
* передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2) покупець зобов’язується:

* сплатити продавцю за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості грошову суму в розмірі, визначеному договором;
* прийняти неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості шляхом державної реєстрації на ім’я покупця спеціального майнового права на такий об’єкт;
* прийняти у власність та в натурі об’єкт нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

==== '''Істотними умовами договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім умов, передбачених частиною першою цієї статті, є:''' ====
1) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

2) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, відповідно до документа, що дає право на виконання будівельних робіт;

3) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

4) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (у випадках якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

а) відомості про власника/користувача земельної ділянки:

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

б) кадастровий номер земельної ділянки;

в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право замовника будівництва на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

а) функціональне призначення об’єкта;

б) загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;

в) кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;

г) опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

ґ) клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) графічне зображення розташування неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва на генеральному плані об’єкта будівництва (крім об’єктів, що споруджуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки);

9) інформація про те, що продаж неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) у разі купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

12) графічне зображення схеми будівельного плану неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості із зазначенням назви та площі всіх його приміщень, розміщення об’єкта на поверсі;

13) відомості про відсутність речових прав третіх осіб та обтяжень речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

14) ціна неподільного об’єкта будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або спосіб її визначення;

15) запланований квартал та рік прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є майбутній об’єкт нерухомості, та виконання продавцем зобов’язання щодо забезпечення передачі об’єкта нерухомого майна покупцю;

16) відомості про укладення між замовником будівництва та девелопером будівництва договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта:

* назва договору;
* дата укладення та номер (за наявності) договору;
* найменування сторін договору;
* для сторони договору - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для сторони договору (замовника будівництва) - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* відомості про нотаріуса, який посвідчив договір;

17) підстави та порядок зміни істотних умов договору;

18) підстави та порядок дострокового припинення дії договору;

19) строк повернення покупцю коштів у разі дострокового припинення дії договору, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня припинення дії договору;

20) строк повернення покупцю надміру сплачених коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня державної реєстрації за покупцем права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна;

21) строк доплати покупцем коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться більшою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

22) відповідальність сторін за несвоєчасне виконання та невиконання умов договору;

23) порядок надання покупцю інформації про хід виконання умов договору;

24) стислий перелік будівельних робіт, які повинні бути проведені на неподільному об’єкта незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті будівництва;

25) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на неподільному об’єкті незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті нерухомості та передано покупцю;

26) стислий перелік робіт, які повинні бути проведені на об’єкті будівництва та прибудинковій території;

27) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на об’єкті будівництва, призначеного для забезпечення функціонування такого об’єкта після закінчення будівельних робіт та прийняття його в експлуатацію;

28) номери телефонів та адреси для листування сторін.

'''Продавець (замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва) на вимогу покупця зобов’язаний ознайомити його з такими відомостями та документами:'''

* відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва);
* документи, що підтверджують право власності/право користування замовника будівництва земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт будівництва (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності);
* містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт забудови земельної ділянки;
* технічні умови до інженерного забезпечення об’єкта будівництва;
* проектна документація на будівництво;
* звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво;
* відомості (документ) про набуття права на виконання будівельних робіт;
* договір про організацію та фінансування будівництва об’єкта - у разі укладення;
* фінансова звітність про господарську діяльність замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва) за останні два роки (для суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність менше двох років, - за час здійснення господарської діяльності).

'''Продавець за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) зобов’язаний:'''

* забезпечити будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;
* забезпечити передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;
* забезпечити проведення державної реєстрації обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на користь покупця, який сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом трьох робочих днів з дня внесення першого платежу, крім випадків, визначених пунктом 4 цієї частини;
* забезпечити проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який частково сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, з одночасною державною реєстрацією обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на свою користь протягом п’яти робочих днів з дня часткової сплати в обсязі, визначеному договором, - якщо договором передбачено передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
* забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до пункту 4 цієї частини, ціна якого повністю сплачена покупцем, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;
* видати на вимогу покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, довідку про повну сплату ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що підтверджує право покупця на державну реєстрацію спеціального майнового права на відповідний об’єкт, протягом трьох робочих днів з дня звернення покупця за такою довідкою;
* забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на об’єкт нерухомого майна, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27'''-3''' Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо якого між продавцем та покупцем проведено остаточні розрахунки, протягом п’яти робочих днів з дня проведення остаточних розрахунків;
* забезпечити передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* видати власнику об’єкта нерухомого майна, з яким проведено остаточні розрахунки за об’єкт нерухомого майна, довідку, що підтверджує проведення остаточних розрахунків за об’єкт нерухомого майна, протягом трьох робочих днів з дня звернення власника об’єкта нерухомого майна за такою довідкою;
* повернути покупцю надміру сплачені кошти, якщо інше не встановлено законом, у разі якщо за результатами технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж).

6. У разі відмови продавця або залишення без відповіді заяви про видачу довідок, передбачених пунктами 6 і 9 частини п’ятої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], факт оплати може бути встановлений у судовому порядку.

Дія положень статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] не поширюється на неподільні об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.

=== '''Друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості''' ===
Власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості має право відчужити такий об’єкт іншій особі (особам):

* за згодою замовника будівництва та/або девелопера будівництва, та/або управителя фонду фінансування будівництва - якщо власник спеціального майнового права сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
* без згоди замовника будівництва та/або девелопера будівництва, та/або управителя фонду фінансування будівництва - якщо власник спеціального майнового права повністю сплатив ціну майбутнього об’єкта нерухомості.

'''Правочин щодо другого та наступного відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.'''

Одночасно з вчиненням правочину щодо другого та наступного відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості до нового власника спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості переходять всі права та обов’язки покупця/довірителя за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договору про участь у фонді фінансування будівництва. Такий новий власник спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договором про участь у фонді фінансування будівництва. У такому разі внесення змін до договору або укладення нового договору не вимагається.

Державна реєстрація спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості за новим власником спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації переходу спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості до нового власника надсилає (надає) замовнику будівництва (девелоперу будівництва; управителю фонду фінансування будівництва - у разі першого відчуження об’єкта через фонд фінансування будівництва) витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про таку реєстрацію та контактну інформацію (номер телефону та адресу для листування) про нового власника спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості.

==== '''Істотними умовами договору про друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є:''' ====
1) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості;

2) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

3) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

а) відомості про власника/користувача земельної ділянки:

* для юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

б) кадастровий номер земельної ділянки;

в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

4) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

* для замовника будівництва - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;
* для замовника - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відомості про осіб, за якими зареєстровано такі права;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
* клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) у разі відчуження майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта; секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (майбутнього об’єкта нерухомості);

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

9) відомості про те, що відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості не є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) відомості про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

12) ціна неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості - якщо договір є оплатним;

13) номери телефонів та адреси для листування сторін.

До договору про друге та наступні відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості додається договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)/договір про участь у фонді фінансування будівництва.

== Підстави відмови у вчинення нотаріальних дій та порядок оскарження ==
Детально про підстави відмови у вчинення нотаріальних дій нотаріусом та порядок оскарження можна отримати у статті: [[Нотаріальне посвідчення правочинів]]

== Момент набуття права власності ==
Право власності на об’єкт незавершеного будівництва виникає '''з моменту державної реєстрації цього права,''' яка здійснюється у встановленому законом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень] (стаття 182 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Частина 5 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] передбачає, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться '''нотаріусом, яким вчинено таку дію.'''

Детальну інформацію щодо державної реєстрації можна отримати у статті: [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

== Перелік необхідних документів ==
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва '''подаються:'''
# документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
# документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва);
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва) ( п.67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п#top Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

== Рекомендації клієнтам ==
При укладенні договорів на придбання об’єктів незавершеного будівництва необхідно перевірити наявність повного пакету дозволеної документації на будівництво:
* декларація на початок будівельних робіт
* містобудівні умови та обмеження
* ліцензія компанії-забудовника
* відповідність категорії будівництва отриманої декларації (наявність порушень у висотах будинків, кількості секцій та т д.)
* технічні умови на тимчасове підключення до електромереж
* документи на земельну ділянку (кадастровий номер, акт на землю, відповідність цільового призначення)
* наявність обтяжень земельної ділянки та об’єкта незавершеного будівництва в Реєстрі прав на нерухоме майно
* відомості про компанію забудовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернувши увагу на дату створення компанії, та на те, чи не перебуває вона не в стані банкрутства.

Також слід отримати всю документацію по землі та об’єкту будівництву: дозвільну документацію, проект договору на підписання, документи на підтвердження повноважень особи, яка буде підписувати договір.

== Особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності ==
=== Суб’єкти приватизації ===
'''Покупцями''' об’єктів незавершеного будівництва можуть:
# громадяни України, іноземні громадяни;
# юридичні особи, зареєстровані на території України;
# юридичні особи інших держав, відповідно до статті 8 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»].

Рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами у районах і містах, органами приватизації в Автономній Республіці Крим, органами приватизації територіальних громад (далі - органи приватизації згідно з пунктом 20 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]) на підставі переліку об'єктів, що підлягають приватизації (згідно статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Способи приватизації об'єктів незавершеного будівництва ===
Приватизація об’єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб '''шляхом:'''
* продажу об’єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі:
# аукціоні з умовами;
# аукціоні без умов;
# аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових
# пропозицій;
# аукціоні із зниженням стартової ціни;
# аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;
* викупу об’єктів приватизації (згідно статті 13 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Перелік необхідних документів ===
Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва органи приватизації подають '''нотаріусу такі документи:'''
* копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
* копія наказу органу приватизації або рішення місцевої ради про приватизацію об’єкта;
* акт обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта);
* витяг з інформації про приватизацію об’єкта, опублікованої в офіційних друкованих виданнях органів приватизації;
* копія затвердженого органами приватизації протоколу про проведення аукціону;
* довіреність на право представництва інтересів державних органів приватизації (частина 5 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Момент набуття права власності у разі приватизації незавершеного будівництва ===
Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця '''після сплати в повному обсязі ціни''' продажу об’єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування), крім випадків переходу права власності на пакет акцій (частина 6 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»]).

=== Перелік документів для державної реєстрації права власності об’єкта, що підлягає приватизації ===
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, ''' що підлягає приватизації, подаються:'''
# копія наказу Фонду державного майна України про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
# копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
# документ, що містить опис об’єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об’єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва). ( п.68 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, ''' набутого на підставі договору або з прилюдних торгів, подаються:'''
* відповідний договір;
* свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
* свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися (пункт 70 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності '''на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р.''' відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа (пункт 53 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

Для державної реєстрації права власності '''у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:'''
# документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
# ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);
# передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);
# розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи) (пункт 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]).

== Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно у випадку відсутності правовстановлюючих документів на майно ==
У разі смерті забудовника до завершення законного будівництва його права та обов’язки як забудовника входять до складу спадщини (абзац перший пункту 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування]).

У розумінні частина першої статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] права та обов’язки спадкодавця як забудовника незавершеного будівництва є майновими та включаються до майна:
# право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані в будівництві;
# право завершити будівництво на підставі документів, раніше виданих спадкоємцю тощо.

Нотаріус видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину на права та обов’язки спадкодавця як забудовника відповідно до частини 1 статті 66 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»].

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Порядок внесення банку до категорії проблемних, неплатоспроможних та проведення ліквідації банку

2025-05-06T13:45:45Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки та банківську діяльність"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1581-12#Text Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" від 05.07.2012 № 2]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0494500-14#Text Постанова Правління Національного банку України № 494 від 15 серпня 2014 «Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0094500-22#Text Постановою Правління Національного банку України від 05 травня 2022 року № 94 "Про діяльність банків у територіальних громадах, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"] визначено, що Банки України, ураховуючи пріоритетність забезпечення безпеки життя та здоров’я працівників і клієнтів банків у населених пунктах, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами) (далі - Перелік)], приймають рішення про:

1) тимчасове призупинення діяльності своїх відокремлених підрозділів (філій, відділень, представництв), розташуванням яких є території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території, включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку] (за умови, що стосовно відповідного населеного пункту не визначено дати завершення бойових дій / дати завершення тимчасової окупації);

2) мінімізацію залишків готівки в касах відокремлених підрозділів (філій, відділень), розташуванням яких є території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території, включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку] (за умови, що стосовно відповідного населеного пункту не визначено дати завершення бойових дій / дати завершення тимчасової окупації) доступними способами відповідно до розпорядчих актів Національного банку України, а саме:

видачу готівки з каси банку клієнтам;

завантаження банкоматів готівкою.

Банки України за технічної можливості та якщо немає загрози життю і здоров’ю працівників банків, забезпечують в населених пунктах територіальних громад, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку], можливість продовження обслуговування клієнтів за допомогою засобів дистанційної комунікації.
|}
== Банківська система України ==
Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки та банківську діяльність"] та інших законів України.

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг.

'''Національний банк України:'''
* визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого;
* здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій;
* визначає системно важливі банки відповідно до таких критеріїв: розміру банку, ступеня фінансових взаємозв'язків, напрямів діяльності;
* здійснює регулювання та банківський нагляд;
* визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливими банками з урахуванням специфіки їх діяльності
''Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.''

'''Державний банк''' - це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі. Державний банк може існувати лише у формі акціонерного товариства.

Єдиним акціонером державного банку є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у державному банку здійснює Кабінет Міністрів України. Орган, що здійснює управління корпоративними правами держави у державному банку, також виконує функції вищого органу управління державного банку.

'''Кооперативний банк''' створюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Законом України "Про банки і банківську діяльність".] Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.
== Визнання банку проблемним ==
'''Проблемний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемних у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Законом України "Про банки і банківську діяльність"] і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність"],''' ''Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних''''' у разі:
*банк протягом 30 календарних днів поспіль допустив порушення мінімального значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу та/або нормативу достатності основного капіталу, встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховується щодекади - два і більше разів;
*банк протягом 30 календарних днів поспіль допустив порушення значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються:
а) за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів;

б) щодекади - два і більше разів;

в) щомісячно - один раз
* систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов’язаними з банком особами.
== Строки визнання банку проблемним ==
''Проблемний банк'' '''''у строк до 120 днів''''' зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

''Проблемний банк'' '''''зобов'язаний''''' '''''у строк до семи днів''''' повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Національний банк України '''''протягом 120 днів''''' з дня віднесення банку до категорії проблемних '''''має право''''' прийняти рішення:
* про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству;
* про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Національний банк України '''''зобов'язаний'' ''не пізніше ніж через 120 днів''''' з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення:
* про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству
* про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є '''''банківською таємницею'''''.

''Проблемному банку'' '''''забороняється''''' використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Ця норма не поширюється на операції щодо виконання зобов’язань у міжнародних та внутрішньодержавних платіжних системах і системах розрахунків та на операції з цінними паперами, що здійснюються згідно із законодавством.
== Віднесення банку до категорії неплатоспроможних ==
'''Неплатоспроможний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Законом України "Про банки і банківську діяльність."]
=== Підстави віднесення банку до категорії неплатоспроможних ===
'''Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&find=6&text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&x=10&y=7#w287 ст.76 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], у разі:
* ''неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 120 днів з дня визнання його проблемним;''
* ''зменшення значення хоча б одного нормативу достатності капіталу на 50 і більше відсотків від мінімального значення, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;''
* ''виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов’язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов’язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов’язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;''
* ''невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку;''
* ''відмова банку, віднесеного до категорії проблемних, у проведенні перевірки, а саме недопуск уповноважених Національним банком України осіб до інформаційних систем та/або приміщень банку.''
'''Національний банк України має право прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі''':
* ''якщо банк не виконав у встановлений договором або визначений законодавством України строк свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами через недостатність коштів;''
* ''повторного виникнення підстав, з яких банк було віднесено до категорії проблемних, якщо такі підстави виникли протягом 60 днів з дня прийняття Національним банком України рішення про визнання діяльності банку, віднесеного до категорії проблемних, такою, що відповідає законодавству. Положення цієї частини не обмежують право або обов’язок Національного банку України протягом зазначеного строку прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних з інших підстав, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1291 встановлених статтями 75 і 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність"].''
Національний банк України за наявності підстав приймає рішення про віднесення проблемного банку до категорії неплатоспроможних у будь-який час незалежно від строку перебування банку в категорії проблемних.

'''Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних:'''
* '''''повідомляє''' про це рішення банк, учасників банку та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та особам, які провадять клірингову діяльність;''
* '''''оприлюднює''' повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур’єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення.''
{| class="wikitable"
!'''Увага!''' З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку '''не може бути зупинена/припинена,''' у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.
|}
=== Деякі функції національного банку України ===
Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

'''Банківський нагляд за перехідним банком,''' створеним відповідно до частини вісімнадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"], здійснюється '''Національним банком України''' у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

'''Національний банк України поновлює''' банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.

'''Національний банк України не проводить перевірок цього банку з питань''' дотримання банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за період здійснення у банку тимчасової адміністрації.
== Особливості проведення ліквідації банку ==
'''Ліквідація банку''' - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. '''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&find=6&text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&x=10&y=7#w2109 ст. 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність"] банк може бути ліквідований:'''
* ''за рішенням власників банку'';
* ''у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осі''б.
=== ''Проведення ліквідації банку за рішенням власників банку'' ===
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&find=6&text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&x=10&y=7#w135 Стаття 78 Закону України "Про банки та банківську діяльність"] встановлює особливості ліквідації банку з ініціативи власників.

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо '''Національний банк України''' після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Власники банку мають право '''розпочати процедуру''' ліквідації банку за рішенням загальних зборів '''лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.'''

Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи.

'''Ліквідація банку за рішенням власників банку здійснюється відповідно до''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page3?nreg=435-15&find=3&text=+%DE%F0%E8%E4%E8%F7%ED%E0+%EE%F1%EE%E1%E0&x=0&y=0#w14 статті 110 Цивільного кодексу України].
=== ''Проведення ліквідації у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи'' ===
'''Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:'''
# ''виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;''
# ''банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;''
# ''встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.''
=== ''Проведення ліквідації за пропозицією фонду гарантування вкладів фізичних осіб'' ===
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка вміщує в собі :
* '''Оголошення про ліквідацію банку.''' Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також в газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
* '''Призначення уповноваженої особи фонду.''' Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Стаття 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] визначає основні повноваження Фонду (делеговані повноваження уповноваженій особі фонду) під час здійснення ліквідації банку.
* '''Вжиття заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів'''. Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2308 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

*'''Формування ліквідаційної маси банку.''' З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об’єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, Фонд зобов’язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Особливості зарахування формування ліквідаційної маси банку передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w28 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
*'''Продаж майна банку, що ліквідується.''' Виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об’єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об’єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w232 Ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] встановлюють особливості підготовки та реалізації майна банку, що ліквідується. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w272 Ст. 52 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів на основі коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, що спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.
*'''Завершення ліквідації банку.''' Рішення про передачу майна (активів та зобов’язань) неплатоспроможного банку спеціалізованій установі приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку. За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.Рішення, що приймаються Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"], у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб '''''протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.'''''

'''Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:'''
* '''''повідомляє''' про це банк, учасників банку та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та особам, які провадять клірингову діяльність;''
* '''''оприлюднює''' повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур’єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення.''
{| class="wikitable"
!'''Увага!''' З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
|}
== Правові аспекти завершення ліквідації банку ==
'''''Рішення про передачу майна (активів та зобов’язань) неплатоспроможного банку''''' спеціалізованій установі '''''приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку.'''''

За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний '''''баланс''''' та '''''звіт''''', що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

''Звіт складається'' ''відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.''

Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим '''''з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.'''''

У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються, Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Рішення, що приймаються Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"], у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути '''''оскаржені до суду.'''''
== Оскарження рішень Національного банку України ==
Особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України].

Рішення Національного банку України, '''його службовців можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення законності таких рішень.'''

Оскарження не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

''Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного банку України або окремих його положень:''
* не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;
* не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;
* не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
Застосування положень цієї статті та/або відшкодування шкоди, завданої учаснику (учасникам) банку внаслідок протиправного (незаконного) віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідації банку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1857 Статті 79-1 Закону України "Про банки і банківськю діяльність"] '''не звільняє такого учасника (учасників) від цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності за свої дії.'''
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Порядок внесення банку до категорії проблемних, неплатоспроможних та проведення ліквідації банку

2025-04-18T13:42:51Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки та банківську діяльність"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1581-12#Text Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" від 05.07.2012 № 2]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0494500-14#Text Постанова Правління Національного банку України № 494 від 15 серпня 2014 «Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0094500-22#Text Постановою Правління Національного банку України від 05 травня 2022 року № 94 "Про діяльність банків у територіальних громадах, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"] визначено, що банки України за технічної можливості та якщо немає загрози життю і здоров'ю працівників банків, забезпечують в населених пунктах територіальних громад, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"], можливість:
* приймання торговцями електронних платіжних засобів для здійснення безготівкових розрахунків;
* видачі торговцями коштів у готівковій формі держателям електронних платіжних засобів у разі здійснення безготівкових розрахунків;
* продовження обслуговування клієнтів за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Банки України здійснюють безготівкові розрахунки на території територіальних громад, зазначених у Переліку, до настання обставин, що унеможливлюють їх проведення/здійснення.
|}
== Банківська система України ==
Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки та банківську діяльність"] та інших законів України.

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг.

'''Національний банк України:'''
* визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого;
* здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій;
* визначає системно важливі банки відповідно до таких критеріїв: розміру банку, ступеня фінансових взаємозв'язків, напрямів діяльності;
* здійснює регулювання та банківський нагляд;
* визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливими банками з урахуванням специфіки їх діяльності
''Банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.''

'''Державний банк''' - це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі. Державний банк може існувати лише у формі акціонерного товариства.

Єдиним акціонером державного банку є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у державному банку здійснює Кабінет Міністрів України. Орган, що здійснює управління корпоративними правами держави у державному банку, також виконує функції вищого органу управління державного банку.

'''Кооперативний банк''' створюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Законом України "Про банки і банківську діяльність".] Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.
== Визнання банку проблемним ==
'''Проблемний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемних у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Законом України "Про банки і банківську діяльність"] і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність"],''' ''Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних''''' у разі:
*банк протягом 30 календарних днів поспіль допустив порушення мінімального значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу та/або нормативу достатності основного капіталу, встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховується щодекади - два і більше разів;
*банк протягом 30 календарних днів поспіль допустив порушення значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються:
а) за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів;

б) щодекади - два і більше разів;

в) щомісячно - один раз
* систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов’язаними з банком особами.
== Строки визнання банку проблемним ==
''Проблемний банк'' '''''у строк до 120 днів''''' зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

''Проблемний банк'' '''''зобов'язаний''''' '''''у строк до семи днів''''' повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Національний банк України '''''протягом 120 днів''''' з дня віднесення банку до категорії проблемних '''''має право''''' прийняти рішення:
* про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству;
* про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Національний банк України '''''зобов'язаний'' ''не пізніше ніж через 120 днів''''' з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення:
* про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству
* про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є '''''банківською таємницею'''''.

''Проблемному банку'' '''''забороняється''''' використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Ця норма не поширюється на операції щодо виконання зобов’язань у міжнародних та внутрішньодержавних платіжних системах і системах розрахунків та на операції з цінними паперами, що здійснюються згідно із законодавством.
== Віднесення банку до категорії неплатоспроможних ==
'''Неплатоспроможний банк''' - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Законом України "Про банки і банківську діяльність."]
=== Підстави віднесення банку до категорії неплатоспроможних ===
'''Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних''', відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&find=6&text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&x=10&y=7#w287 ст.76 Закону України "Про банки і банківську діяльність"], у разі:
* ''неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 120 днів з дня визнання його проблемним;''
* ''зменшення значення хоча б одного нормативу достатності капіталу на 50 і більше відсотків від мінімального значення, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;''
* ''виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов’язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов’язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов’язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;''
* ''невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку;''
* ''відмова банку, віднесеного до категорії проблемних, у проведенні перевірки, а саме недопуск уповноважених Національним банком України осіб до інформаційних систем та/або приміщень банку.''
'''Національний банк України має право прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі''':
* ''якщо банк не виконав у встановлений договором або визначений законодавством України строк свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами через недостатність коштів;''
* ''повторного виникнення підстав, з яких банк було віднесено до категорії проблемних, якщо такі підстави виникли протягом 60 днів з дня прийняття Національним банком України рішення про визнання діяльності банку, віднесеного до категорії проблемних, такою, що відповідає законодавству. Положення цієї частини не обмежують право або обов’язок Національного банку України протягом зазначеного строку прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних з інших підстав, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1291 встановлених статтями 75 і 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність"].''
Національний банк України за наявності підстав приймає рішення про віднесення проблемного банку до категорії неплатоспроможних у будь-який час незалежно від строку перебування банку в категорії проблемних.

'''Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних:'''
* '''''повідомляє''' про це рішення банк, учасників банку та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та особам, які провадять клірингову діяльність;''
* '''''оприлюднює''' повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур’єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення.''
{| class="wikitable"
!'''Увага!''' З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку '''не може бути зупинена/припинена,''' у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку.
|}
=== Деякі функції національного банку України ===
Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

'''Банківський нагляд за перехідним банком,''' створеним відповідно до частини вісімнадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"], здійснюється '''Національним банком України''' у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

'''Національний банк України поновлює''' банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.

'''Національний банк України не проводить перевірок цього банку з питань''' дотримання банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за період здійснення у банку тимчасової адміністрації.
== Особливості проведення ліквідації банку ==
'''Ліквідація банку''' - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. '''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&find=6&text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&x=10&y=7#w2109 ст. 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність"] банк може бути ліквідований:'''
* ''за рішенням власників банку'';
* ''у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осі''б.
=== ''Проведення ліквідації банку за рішенням власників банку'' ===
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page6?nreg=2121-14&find=6&text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%EE%E3%EE+%E1%E0%ED%EA%F3&x=10&y=7#w135 Стаття 78 Закону України "Про банки та банківську діяльність"] встановлює особливості ліквідації банку з ініціативи власників.

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо '''Національний банк України''' після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Власники банку мають право '''розпочати процедуру''' ліквідації банку за рішенням загальних зборів '''лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.'''

Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи.

'''Ліквідація банку за рішенням власників банку здійснюється відповідно до''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page3?nreg=435-15&find=3&text=+%DE%F0%E8%E4%E8%F7%ED%E0+%EE%F1%EE%E1%E0&x=0&y=0#w14 статті 110 Цивільного кодексу України].
=== ''Проведення ліквідації у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи'' ===
'''Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:'''
# ''виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;''
# ''банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;''
# ''встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.''
=== ''Проведення ліквідації за пропозицією фонду гарантування вкладів фізичних осіб'' ===
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка вміщує в собі :
* '''Оголошення про ліквідацію банку.''' Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також в газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
* '''Призначення уповноваженої особи фонду.''' Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Стаття 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] визначає основні повноваження Фонду (делеговані повноваження уповноваженій особі фонду) під час здійснення ліквідації банку.
* '''Вжиття заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів'''. Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page5?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w2308 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

*'''Формування ліквідаційної маси банку.''' З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об’єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, Фонд зобов’язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Особливості зарахування формування ліквідаційної маси банку передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w28 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
*'''Продаж майна банку, що ліквідується.''' Виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об’єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об’єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w232 Ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] встановлюють особливості підготовки та реалізації майна банку, що ліквідується. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page6?text=%CD%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%E8%E9+%E1%E0%ED%EA+%D3%EA%F0%E0%BF%ED%E8#w272 Ст. 52 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів на основі коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, що спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.
*'''Завершення ліквідації банку.''' Рішення про передачу майна (активів та зобов’язань) неплатоспроможного банку спеціалізованій установі приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку. За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.Рішення, що приймаються Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"], у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб '''''протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.'''''

'''Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:'''
* '''''повідомляє''' про це банк, учасників банку та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та особам, які провадять клірингову діяльність;''
* '''''оприлюднює''' повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур’єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення.''
{| class="wikitable"
!'''Увага!''' З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
|}
== Правові аспекти завершення ліквідації банку ==
'''''Рішення про передачу майна (активів та зобов’язань) неплатоспроможного банку''''' спеціалізованій установі '''''приймається виконавчою дирекцією Фонду не пізніше двох місяців до завершення строку ліквідації банку.'''''

За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний '''''баланс''''' та '''''звіт''''', що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

''Звіт складається'' ''відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.''

Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим '''''з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.'''''

У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються, Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Рішення, що приймаються Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"], у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути '''''оскаржені до суду.'''''
== Оскарження рішень Національного банку України ==
Особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України].

Рішення Національного банку України, '''його службовців можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення законності таких рішень.'''

Оскарження не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

''Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного банку України або окремих його положень:''
* не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;
* не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;
* не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
Застосування положень цієї статті та/або відшкодування шкоди, завданої учаснику (учасникам) банку внаслідок протиправного (незаконного) віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідації банку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1857 Статті 79-1 Закону України "Про банки і банківськю діяльність"] '''не звільняє такого учасника (учасників) від цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності за свої дії.'''
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Протидія булінгу в дитячому середовищі

2025-04-18T13:22:10Z

Ihor.turovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n3 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Наказ Міністерства освіти і науки України "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" від 28 грудня 2019 року № 1646]
== Загальні положення ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Частина перша статті 16 Конвенції про права дитини] передбачає, що жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 52 Конституції України]).
[[Файл:Ознаки булінгу.png|міні|Ознаки булінгу]]
'''Булінг (цькування)''' - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства")].

'''''Кривдник (булер)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

'''''Потерпілий (жертва булінгу)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

'''''Спостерігачі''''' - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

'''''Сторони булінгу (цькування)''''' - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).[[Файл:Поняття та види булінгу. Алгоритм дій.jpg|міні|Поняття та види булінгу. Алгоритм дій]]
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
* систематичність (повторюваність) діяння;
* наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
* дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".
'''Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:'''
* замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
* неврівноважена поведінка;
* агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
* різка зміна звичної для дитини поведінки;
* уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
* відлюдкуватість, уникнення спілкування;
* ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
* занижена самооцінка, наявність почуття провини;
* поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
* демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
* схильність до пропуску навчальних занять;
* відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
* депресивні стани;
* аутоагресія (самоушкодження);
* суїцидальні прояви;
* явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
* намагання приховати травми та обставини їх отримання;
* скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
* наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
* наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#Text Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)]).

== Форми та види булінгу ==
'''Найпоширенішими формами булінгу є:'''
* словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
* образливі жести або дії, наприклад, плювки;
* залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
* ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
* вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
* фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
* приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.
До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

'''Ознаками булінгу (цькування) є''' систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
* умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
* словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
* будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
* будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
* інші правопорушення насильницького характеру.
Особливостями булінгу також є:

а) регулярна повторюваність протягом певного часу;

б) суб’єкти взаємодії («кривдник» і «жертва») зазвичай є представниками однієї і тієї самої соціальної групи.

Різниця між булінгом і випадковою бійкою або сваркою виражається в тому, що булінг характеризується специфічними особливостями:

1) прояв насильницьких, агресивних дій;

2) дії мають тривалий контекст;

3) дії спрямовані на людину, не здатну захиститися;

4) дії булінгу є цілком усвідомленими. [[Файл:Чим конфлікт відрізняється від булінгу?.png|міні|Чим конфлікт відрізняється від булінгу?]]
== Види булінгу ==
Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу. 70% знущання відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток.
[[Файл:Особливості різниці конфлікту та булінгу?.png|міні|Особливості різниці конфлікту та булінгу?]]
* '''Фізичне насильство''' найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).
* '''Економічний булінг''' – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
* '''Психологічний булінг''' – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
* '''Сексуальний булінг''' – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
* '''Кібербулінг''' – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

== Суб’єкти реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти ==
'''Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:'''
* служба освітнього омбудсмена;
* служби у справах дітей;
* центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
* органи місцевого самоврядування;
* керівники та інші працівники закладів освіти;
* засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
* територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Працівники закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми, '''повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства''', у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною. Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, до штатів яких входять особи, які в своїй роботі контактують з дітьми, зобов’язана проводити їх періодичне інформування про захист дітей від усіх форм та видів насильства та експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n97 стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядком реагування на випадки булінгу (цькування)].

Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

* '''затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми''' в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
* '''розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною''' в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
* '''сприяє проходженню''' особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, '''відповідної програми''' для таких осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n459 стаття 10-1 Закону України "Про охорону дитинства")].

'''''Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:'''''
* вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
* за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
* повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

== Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти ==
Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n459 стаття 10-1 Закону України "Про охорону дитинства")].

Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

'''Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):'''
* невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
* за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
* повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
* скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) '''не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів''' з дня отримання заяви або повідомлення.

== Відповідальність за вчинення булінгу ==
Відповідно до абзацу дванадцятого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 частини другої статті 54 Закону України "Про освіту"] педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
=== Адміністративна відповідальність===
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4217 Стаття 1734 "Булінг (цькування) учасника освітнього процесу" Кодексу України про адміністративні правопорушення]'''

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку".
=== Кримінальна відповідальність ===
З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86252897 Постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 11 грудня 2019 року у справі № 206/5854/19] (Існують різні підходи до визначення поняття «булінг», зокрема, визначають булінг як довготривалий процес усвідомленого жорстокого поводження, фізичного або психічного, з боку індивіда або групи по відношенню до іншого індивіда, який не здатен себе захистити в даній ситуації, або умисну, систематично повторювану та агресивну поведінку, що включає нерівність соціальної влади або фізичної сили, або як соціальну систему, яка включає переслідувача, жертву, а також сторонніх спостерігачів. Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. Ознаки булінгу, зокрема, це - емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; непривітна і недовірлива поведінка; втручання у приватне життя людини; погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події, та інше. Всі дії, які утворюють булінг, попри їх різноманіття, мають спільні риси: 1) дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов`язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, тощо; 2) намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи; 3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання. Тобто, істотними ознаками булінгу є системність такого цькування та чітке розмежування ролей.).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81658787 Постанова Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі № 759/5671/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82198121 Постанова Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2019 року у справі № 483/440/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84789248 Постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 жовтня 2019 року у справі № 279/2947/19]
* Європейський суд з прав людини у справі «[https://hudoc.echr.coe.int/fre#{"itemid":["001-209331"]} F.O. V. CROATIA» (№ 29555/13 від 22 квітня 2021 р.)] вказав, що національні органи повинні забезпечити «нульову терпимість» до будь-якого насильства чи жорстокого поводження в закладах освіти, включаючи відповідні кримінально-правові, цивільні, адміністративні та професійні заходи. У зв’язку з еволюцією соціальних установок та правових стандартів щодо застосування заходів дисципліни щодо дітей визнано необхідність захисту дітей від будь-яких форм насильства та жорстокого поводження.

[[Категорія: Діти‎]]
[[Категорія: Адміністративне право‎]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]