WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Файл:СКАРГА на постанову про закриття справи.docx

2021-11-16T12:51:23Z

Ievheniia.soloviova: Скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №___за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 ККУ, а саме, шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (оформлення кредиту підставними особами на документи іншої особи через мережу Інтернет)

== Опис файлу ==
Скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №___за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 ККУ, а саме, шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (оформлення кредиту підставними особами на документи іншої особи через мережу Інтернет)

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах

2021-07-06T14:16:49Z

Ievheniia.soloviova: видалено другий нормативно-правовий акт, оскільки не має відношення до теми

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]

== Право на звернення ==
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:
 
•учасники справи;
 
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
|-
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
|}
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами
|-
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
|-
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
|-
| 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
|}
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).
 
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''
 
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''
 
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''
 
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''
 
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''
 
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''
 
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''
 
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''
 
'''''До заяви додаються:'''''
 
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
 
2) документ про сплату судового збору;
 
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.

== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.
 
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].
 
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].
 
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''
 
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.
 
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[категорія:Суди]]

Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

2021-07-06T13:59:26Z

Ievheniia.soloviova: Додала речення щодо надання інформації в електронному вигляді

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n23 Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127]

== Порядок надання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно ==
Інформація з Державного реєстру прав надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. 

Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор). 

Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається державним реєстратором, уповноваженою особою фронт-офісу (“фронт-офіс” - центр надання адміністративних послуг, утворений відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”]) або помічником нотаріуса.
Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається через веб-портал Мін’юсту.

== Надання інформації у паперовій формі ==

Для отримання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі особа, яка бажає отримати таку інформацію, звертається до будь-якого надавача інформації з Державного реєстру прав.
Надавач інформації з Державного реєстру прав встановлює особу, що звернулася за отриманням інформації з Державного реєстру прав, на підставі передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”] документа, який посвідчує таку особу, відомості про що вносяться до Державного реєстру прав. 

У разі коли такою особою є іноземець, документом, що посвідчує його особу, є паспортний документ іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця. 
Надавач інформації з Державного реєстру прав обов’язково повинен повідомити особі, що звернулася за отриманням інформації з Державного реєстру прав, повний розмір адміністративного збору за надання відповідної інформації. 
Пошук відомостей про зареєстровані речові права або про користувачів інформації, формування інформації з Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмних засобів ведення Реєстру залежно від зазначених особою параметрів пошуку з використанням одного або декількох ідентифікаторів, визначених у пункті 5 цього Порядку. 

Наданню інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі передує справляння в повному обсязі адміністративного збору.
Документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, зберігається протягом трьох років відповідним надавачем інформації з Державного реєстру прав.
Інформація з Державного реєстру прав, сформована надавачем інформації з Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, зберігається в ньому в електронній формі.

== Порядок надання інформації в електронній формі ==
Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі через веб-портал Мін’юсту надається особі, яка бажає отримати таку інформацію та ідентифікована шляхом використання кваліфікованого електронного підпису.

Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру надається на підставі договору про надання сервісної послуги, укладеного з технічним адміністратором Державного реєстру прав.

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру шляхом зазначення особою, яка бажає отримати таку інформацію, параметрів пошуку за одним або декількома ідентифікаторам та завантаження сформованої програмними засобами ведення Державного реєстру прав інформації з Державного реєстру прав здійснюється в електронній формі для її подальшого використання, у тому числі друку.

Наданню інформації з Державного реєстру прав в електронній формі передує справляння в повному обсязі адміністративного збору через Інтернет з використанням платіжних систем або в інший спосіб, визначений договором про надання сервісної послуги

Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

== Адміністративний збір ==
За надання інформації з Державного реєстру прав сплачується адміністративний збір, крім випадків, передбачених законом.
У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та реєстрах адміністративний збір за надання інформації не повертається.
Відповідно до частин другої і десятої статті 18, частини першої статті 20, частин другої і третьої статті 32, частини третьої статті 34 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text акону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] Кабінетом Міністрів України встановлено розмір плати за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
* за надання інформації у паперовій формі — 0,025 розміру мінімальної заробітної плати;
* за надання інформації в електронній формі — 0,0125 розміру мінімальної заробітної плати;
* за надання інформації адвокатам, нотаріусам та їх помічникам (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно — 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.
Плата за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому така інформація отримується, округлюється до гривні та зараховується до державного бюджету у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

== Особливості форми та засобів надання інформації ==
Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. 

Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи (далі - заявник) шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява залишається у суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісі або нотаріуса. 

За бажанням заявника відповідна заява може бути сформована та роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставляння заявником та особою, яка сформувала таку заяву, підписів надається заявникові. 

Після проставлення заявником підпису на заяві державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу реєструє заяву в базі даних заяв.
Заява не підлягає реєстрації у базі даних заяв виключно у разі відсутності документа про сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, крім випадків, передбачених законом. 
== Особливості порядку надання інформації відповідно до суб'єктів звернення ==
Під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу встановлює особу заявника за документом, що посвідчує таку особу, передбаченим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.] 

У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця. 

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу перевіряє обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей з [https://usr.minjust.gov.ua Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] за допомогою порталу електронних сервісів.
Разом із заявою заявник подає документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, крім випадків, передбачених законом.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує інформацію з цього Реєстру, яка розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до неї заявника з метою її перегляду, завантаження та друку. 

У разі коли заявник за власним бажанням отримує інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі особисто, державний реєстратор, уповноважена особа або уповноважена особа фронт-офісу відповідно до п. 10 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, встановлюють особу заявника та перевіряють обсяг його повноважень. 

Примірник заяви, що залишився у суб’єкта державної реєстрації прав, фронт-офісі або нотаріуса, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав, зберігаються відповідним суб’єктом державної реєстрації прав, фронт-офісом чи нотаріусом самостійно протягом трьох років. 
Документи та / або відомості, сформовані державним реєстратором, уповноваженою особою фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі. 

Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається користувачам, які зареєструвалися на офіційному веб-порталі Мін’юсту з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації “Bank ID”.
Для реєстрації на офіційному веб-порталі Мін’юсту користувачем обов’язково зазначаються відомості про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України).
У разі коли користувачем є фізична особа, яка діє в інтересах юридичної особи, крім відомостей, визначених в абзаці першому цього пункту, додатково зазначаються відомості про повне найменування відповідної юридичної особи, її ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ. 

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених під час реєстрації на офіційному веб-порталі Мін’юсту, несе користувач.
Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі забезпечується за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру шляхом здійснення користувачем пошуку відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, завантаження та перегляду інформації з Державного реєстру прав в електронній формі для її подальшого використання, у тому числі друку. 

Формування інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення цього Реєстру залежно від зазначених користувачем параметрів пошуку. 

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється після сплати адміністративного збору за надання такої інформації через Інтернет з використанням платіжних систем. 

== Ідентифікатори пошуку відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження ==
'''за суб’єктом права''':
* за ідентифікаційними даними фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства):
# прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# серія та номер паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України); іноземця, особи без громадянства).
 
'''щодо суб’єкта речового права, обтяження - фізичної особи:'''
* прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;
* номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
* номер та за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків;

'''щодо суб’єкта речового права, обтяження - юридичної особи:'''
* повне найменування юридичної особи;
* ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.

[[категорія:Цивільне право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[категорія:Право власності на майно‎]]

Посвідчення нотаріусами фактів, що мають юридичне значення

2021-07-06T13:32:35Z

Ievheniia.soloviova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України « Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"] ;
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року "Про державне мито"]

== Опис суттєвих аспектів ==
Одним із завдань нотаріату в Україні є посвідчення фактів, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Посвідчення окремих фактів, що передбачені ст. 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»] є юридичними діями.

Главою 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”] врегульований порядок вчинення таких юридичних дій як, посвідчення фактів на прохання осіб, зокрема:
* що громадянин є живим (ст. 80);
* про перебування громадянина у певному місці (ст. 81);
* про час пред'явлення документа (ст. 83);
* про передачу заяв громадян, підприємств, установ та організацій (ст. 84).

При вчиненні зазначених нотаріальних дій нотаріуси також керуються Главами 6 та 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок]), а також Правилами ведення нотаріального діловодства (далі — [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила]).
 

Слід звернути увагу на те, що [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5208-17 Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" щодо державного регулювання нотаріальної діяльності”] № 5208-VІ від 06.09.2012 року, який набув чинності 01.01.2013 року, було внесено зміни до ст. ст. 34, 48 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”], '''яким виключено таку нотаріальну дію''', яка передбачалася ст.82 “Посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці”. 

Отже, незважаючи на те, що у Додатку 25 до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства] наявна форма N 23 “Свідоцтво про посвідчення тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці”, вчинення такої нотаріальної дії як видача свідоцтва щодо посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці, є неможливою, оскільки не передбачена а ні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Законом України “Про нотаріат”], а ні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

Вказані нотаріальні дії мають право вчиняти як державні, так і приватні нотаріуси, що передбачено статтею 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»], незалежно від місцезнаходження, а також місця проживання (місцезнаходження) особи, що звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії.

Необхідно звернути увагу на те, що посадові особи місцевих рад, на яких покладено функції вчинення нотаріальних дій, не мають права вчиняти дії щодо посвідчення фактів, про які йдеться.

Консульські установи України мають право посвідчувати факт, що громадянин є живий, знаходиться у певному місці, тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці, а також посвідчують час пред'явлення документа (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”]).

Нотаріальні дії щодо посвідчення фактів вчиняються нотаріусом за усним зверненням особи, '''надання письмової заяви з проханням посвідчити той чи інший факт не вимагається'''.

Під час вчинення таких нотаріальних дій нотаріус повинен встановити особу, що звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії за загальними вимогами та відповідно до ст. 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”], глави 3 розділу І [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку].

'''''Факт, що громадянин є живий або перебуває у певному місці, як зазначалося вище, може бути посвідчений будь-яким нотаріусом або консульською установою України.'''''

== Посвідчення факту, що громадянин є живий ==

Так, потреба у посвідчені факту, що громадянин є живий може виникнути в разі оспорювання знаходження в живих особи, що одержує кошти на утримання або коли спадщина відкрилася за кордоном.

Коли особа помилково оголошена померлою, вона може звернутися до суду для оспорювання факту визнання її померлою та надати суду свідоцтво, видане нотаріусом, про те, що вона жива, для скасування судового рішення.

Як правило, особа, факт знаходження в живих якої посвідчується нотаріусом має особисто з'явитися до державної нотаріальної контори або ж до приватного нотаріуса за адресою, що є його робочим місцем.

У випадку хвороби, інвалідності або з інших поважних причин, через які особа не може звернутися до нотаріуса особисто, вказаний факт може бути посвідчений поза приміщенням нотаріальної контори або робочого місця нотаріуса, але в межах нотаріального округу дії приватного нотаріуса, з зазначенням причини та місця посвідчення такого факту у свідоцтві та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Факт, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою, посвідчується за зверненням її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікуна). Такі особи теж мають зʼявитися до нотаріуса для посвідчення факту, що особа є живою та отримання представниками такої особи свідоцтва про це.

Факти, що неповнолітня дитина, а також фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою, посвідчуються за їх особистим зверненням та за згодою на це законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальників).

Засвідчення справжності підпису на заяві про згоду на отримання свідоцтва що неповнолітня особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена, не потребується, якщо законні представники особисто з'являться до нотаріуса та подадуть відповідну заяву про свою згоду.

У цьому випадку нотаріус встановлює особу та повноваження батьків, усиновлювачів, піклувальників, перевіряє справжність їх підписів та вказує у службовій відмітці на цій заяві дані про документи, на підставі яких встановлена особа та повноваження представника.

В окремих випадках, коли неповнолітній, ще не отримав паспорт, і його особа встановлюється за свідоцтвом про народження, батьки у своїй заяві, крім надання згоди на посвідчення факту, підтверджують, що ця особа є їхньою дитиною.

На підтвердження факту, що особа є живою, нотаріусом видається свідоцтво за формою № 21 або № 22 Додатку 25 до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства.]

У свідоцтві зазначається дата і точний час, коли особа особисто з'явилася до нотаріуса.

В разі встановлення факту, що особа є живою, поза приміщенням державної нотаріальної контори чи приміщенням, що є робочим місцем приватного нотаріуса, в свідоцтві зазначається, що нотаріус посвідчив цей факт, особисто з'явившись за зазначеною адресою в зазначений час.

Якщо факт, що особа є живою, встановлений у приміщенні, наприклад, лікарні, поряд з поштовою адресою зазначається і повна назва установи, в приміщенні якої вчинена нотаріальна дія. Крім того, в свідоцтві зазначається, у супроводі кого саме з законних представників неповнолітня особа або особа, дієздатність якої обмежена, з'явилася до нотаріуса.

'''''Вчинення такої нотаріальної дії за участю представника по довіреності не допускається, оскільки свідоцтво, що особа є живою, видається нотаріусом після особистого спілкування з цією особою і особисто щодо неї посвідчує факт, що вона жива.'''''

== Посвідчення факту знаходження особи в певному місці ==

У ряді випадків до нотаріуса звертаються особи з проханням посвідчити факт їх знаходження в певному місці.

Процесуальний порядок вчинення цієї нотаріальної дії майже не відрізняється від процесуального порядку видачі свідоцтва, що фізична особа є живою. Та обставина, що громадянин є живим, зазвичай є передумовою тієї обставини, що він знаходиться у певному місці. Але мета звернення до нотаріуса за вчиненням таких дій є різна.

Якщо у першому випадку встановлюється, що фізична особа є живою у певний час, то у другому — що особа у певний час перебуває у певному місці.

Необхідність одержання вказаного свідоцтва, може виникнути у особи, що перебуває у відрядженні та втратила відрядне посвідчення, та інших випадках.

При посвідченні такого факту нотаріус керується тими ж правилами, що і при посвідченні факту, що особа є живою, а саме: нотаріус вчиняє цю нотаріальну дію у присутності особи, що звернулася за її вчиненням, витребовує передбачений ст.43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України «Про нотаріат»] документ, на підставі якого встановлюється особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, та встановлює обсяг цивільної дієздатності.

Встановивши особу, нотаріус видає фізичній особі або законному представнику малолітньої або недієздатної особи відповідне свідоцтво за формою № 24 Додатку 25 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства], в якому поряд з іншим зазначається точна адреса та час посвідчення вказаного факту.

Посвідчення цього факту може бути вчинено як у державній нотаріальній конторі чи у приміщенні, що є робочим місцем приватного нотаріуса, так і поза ними. При цьому важливим є точне зазначення адреси знаходження особи в момент посвідчення цього факту, а у разі, якщо цей факт посвідчується в установі, то в свідоцтві зазначається і назва цієї установи.

'''''Свідоцтва про те, що особа є живою або знаходиться у певному місці, видаються нотаріусами з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів у відповідності із ст. 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України “Про нотаріат”].'''''

== Посвідчення часу пред'явлення документу ==

Посвідчення часу пред'явлення документу не є розповсюдженою нотаріальною дією в нотаріальній практиці.

Необхідність у вчиненні вказаної нотаріальної дії настає, наприклад, у разі ліквідації установи, до якої особа прибула у відрядження і, відповідно, на відрядному посвідченні неможливо проставити відповідну відмітку про час та факт прибуття особи. Ця особа може звернутися до нотаріуса з метою посвідчення часу пред'явлення відрядного посвідчення.

Інколи винахідники та раціоналізатори з метою забезпечення себе від присвоєння авторства іншими особами або з метою мати додатковий доказ у разі спору про пріоритет звертаються до нотаріуса з проханням посвідчити час пред'явлення опису винаходу або раціоналізаторської пропозиції (часто разом з кресленнями, схемами та ескізами).

Нотаріус встановлює особу фізичної особи, що пред'явила документ, і для підтвердження часу його пред'явлення проставляє посвідчувальний напис безпосередньо на самому документі, за посвідченням часу предʼявлення якого звернулися до нотаріуса, за формою № 62 Додатку 25 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства].

Нотаріус виготовляє копію з документа, на якому проставлений посвідчувальний напис, яка залишається в його справах.

У разі, якщо документ, щодо якого є необхідність посвідчити час його пред'явлення, викладений на двох чи більше аркушах, нотаріус прошиває його та скріплює своєю печаткою з зазначенням кількості аркушів документу у порядку, передбаченому п. 6.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства].

У разі подання декількох документів посвідчувальний напис вчинюється на кожному документі окремо, кожний з них фіксується у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій з присвоєнням окремого реєстрового номеру і стягується ставка державного мита за кожний документ. Використання спеціальних бланків нотаріальних документів для вчинення цієї нотаріальної дії законодавством України не передбачено.

Другі примірники вказаних документів зберігаються 3 роки у справі 02-25 згідно Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (Додаток 32 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства]).

== Передача заяв громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам та організаціям ==

Відповідно до ст. 84 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України “Про нотаріат”] нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь та гідність людини.

Така нотаріальна дія досить поширена в нотаріальній практиці нотаріусів України.

Коло питань, що викладаються у таких заявах досить широке, вони стосуються різних життєвих ситуацій, направлені на досягнення певного юридичного наслідку, або свідчать про належне виконання учасником цивільних відносин своїх обов’язків, які передбачені законом.

Найчастіше у практиці трапляються випадки передачі заяв щодо реалізації співвласниками свого переважного права купівлі майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

Можлива передача заяви довірителя повіреному про скасування довіреності, або заяви наймодавця наймачеві про припинення дії договору найму нерухомості та звільнення об'єкту.

Непоодинокі випадки передачі претензій кредиторів про вчинення тих чи інших дій боржником.

Також є випадки передачі заяв учасникам господарських товариств про скликання загальних зборів та визначення порядку денного.

Передача заяви третій особі також може бути викликана необхідністю попередити або повідомити про щось, внести будь-яку пропозицію, а також в інших випадках.

Передача заяви через нотаріуса практично унеможливлює оспорювання певної дії на тій підставі, що заінтересованим особам не було доведено той чи інший факт та намір заявника.

По факту передачі заяви нотаріус видає відповідне свідоцтво, і це свідоцтво стає доказом передачі заяви певного змісту. При цьому особа, якій передано таку заяву, не може посилатися на те, що їй не було відомо про наміри заявника, і оспорити цей факт.

Заяви, які повинні бути передані, надаються нотаріусові належним чином оформлені і не менш ніж у двох примірниках, один з яких передається нотаріусом адресату поштою із зворотнім повідомленням про вручення або особисто вручається адресатові під розписку.

Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.

'''''Використання спеціальних бланків нотаріальних документів для вчинення цієї нотаріальної дії законодавством не передбачено, за винятком випадків коли особа-заявник, крім передачі нотаріусом заяви адресату, бажає засвідчити справжність свого підпису на такій заяві.'''''

Передача заяв фізичних чи юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам є окремою нотаріальною дією, що реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

У разі направлення заяви поштою, до неї додається супровідний лист нотаріуса, також складений не менш, ніж у двох примірниках, який реєструється відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства], один з яких залишається у справі нотаріуса та приєднується до заяви, що підлягає передачі та зберігається 3 роки у справі 02-24 згідно Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (Додаток 32 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У відповідності до ст. 52 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України «Про нотаріат»] про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.

Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі.

'''''Враховуючи те, що посвідчувальний напис щодо такої нотаріальної дії, як передача заяви не передбачений, то супровідний лист доцільно викладати на зворотному боці усіх примірників самої заяви, або на зворотному боці останнього аркуша заяви, якщо вона викладена на двох або більше аркушах, з зазначенням дати та номера за реєстром для реєстрації нотаріальних дій, за яким зареєстрована така нотаріальна дія, як передача заяви.'''''

У разі передачі заяви нотаріусом особисто адресату, одержувач повинен підписатися у розносній книзі для місцевої кореспонденції нотаріуса (нотаріальної контори) про одержання цієї заяви (справа 01-28 згідно Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса Додаток 32 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства]).

'''В разі відмови адресата одержати документ йому пропонується викласти причини відмови у письмовій формі.'''

На примірнику переданої заяви, що залишається у справі нотаріуса, зазначається реєстровий номер, за яким нотаріус зареєстрував передачу заяви, і проставляється відмітка про стягнення державного мита або плати за вчинення нотаріальної дії.

'''''Особа, що подала заяву для її передачі, вправі просити нотаріуса про видачу їй свідоцтва про передачу заяви.'''''

Таке свідоцтво виготовляється нотаріусом на спеціальному бланку нотаріальних документів за формою 26 Додатку 25 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства] і видається за усним зверненням заявника.

'''''Незважаючи на те, що вказаною формою не передбачено, але як передбачено пп. 4.2 п. 4 глави 20 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page Порядку], в свідоцтві викладати зміст одержаної на заяву відповіді або зазначати про те, що в зазначений строк відповіді на заяву не одержано, в іншому випадку таке свідоцтво втрачає юридичний сенс. '''''

== Вартість ==

За передачу заяв та видачу відповідних свідоцтв про передачу заяви стягується державне мито у розмірі 0, 03% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, згідно пп. с п. 3 ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93/parao32#o32 Декрету КМУ “Про державне мито”] у сумі 0, 51 грн, або плата за вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом відповідно до ст. 31 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/page Закону України “Про нотаріат”].

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат‎]]

Файл:Заява на ухвалення додаткового рішення.docx

2021-06-29T10:50:12Z

Ievheniia.soloviova: Заява до Київського окружного адміністративного суду про ухвалення додаткового рішення по справі

== Опис файлу ==
Заява до Київського окружного адміністративного суду про ухвалення додаткового рішення по справі

Файл:Клопотання про продовження рішення суду щодо недієздатності.docx

2021-04-30T08:10:37Z

Ievheniia.soloviova:

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2021-04-29T12:42:47Z

Ievheniia.soloviova: додано судову практику

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== '''Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування''' ==
[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки .''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== '''Розгляд клопотання та прийняття рішення''' ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== '''Термін розгляду клопотання''' ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== '''Підстави відмови''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== '''Бездіяльність органу місцевого самоврядування''' ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні – '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку не надання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України]).

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== '''Судова практика''' ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18]
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'' - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а'']
* Щодо відсутності підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей - [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77248168?from=%E2%84%96%20805%2F2296%2F17-%D0%B0 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року № 805/2296/17-а]
* Щодо визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (для учасників бойових дій) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66709425] Постанова Бородянського районного суду Київської області по справі №360/554/17-а від 22.05.2017 .

== '''Див. також''' ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Файл:Клопотання про пришвидшення розгляду справи.docx

2021-03-19T08:42:05Z

Ievheniia.soloviova: Клопотання до Окружного адміністративного суду м. Києва про пришвидшення розгляду справи

== Опис файлу ==
Клопотання до Окружного адміністративного суду м. Києва про пришвидшення розгляду справи

Файл:Akt-vstanovlennya-mezh-zemelnoyi-dilanki 1 s.jpg

2021-02-15T09:11:42Z

Ievheniia.soloviova:

Файл:Заява про участь у земельних торгах.pdf

2021-01-17T15:01:38Z

Ievheniia.soloviova: Заява про участь у земельних торгах для фізичних осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства)

== Опис файлу ==
Заява про участь у земельних торгах для фізичних осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства)

Файл:Заява про про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки с.г.призначення.docx

2021-01-17T14:44:52Z

Ievheniia.soloviova: Заява про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення де...

== Опис файлу ==
Заява про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів

Файл:Клопотанняпро затвердження документації із землеустрою та надання в постійне користування земельної ділянки.docx

2021-01-17T14:30:43Z

Ievheniia.soloviova: Клопотання про затвердження документації із землеустрою та надання в постійне користування земельної ділянки

== Опис файлу ==
Клопотання про затвердження документації із землеустрою та надання в постійне користування земельної ділянки

Файл:Заява до поліції по землі.docx

2021-01-17T14:25:40Z

Ievheniia.soloviova: Заява про факт вчинення кримінального правопорушення (в порядку ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України) щодо невиконання судового рішен...

== Опис файлу ==
Заява про факт вчинення кримінального правопорушення (в порядку ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України) щодо невиконання судового рішення про надання дозволів на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;

Файл:Заява про затвердження проекту.docx

2021-01-17T14:18:17Z

Ievheniia.soloviova: Заява про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельну ділянку площею для ведення фермерського господарства

== Опис файлу ==
Заява про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельну ділянку площею для ведення фермерського господарства

Файл:Клопотання про витребування доказів Додатко.docx

2021-01-17T14:09:34Z

Ievheniia.soloviova: Клопотання про витребування доказів у Відповідача по справі (стосовно наявності вільних земель, копій Протоколів засідань по земельним...

== Опис файлу ==
Клопотання про витребування доказів у Відповідача по справі (стосовно наявності вільних земель, копій Протоколів засідань по земельним питанням);

Файл:Позовна заява про поділ майна між подружжям.docx

2021-01-17T13:53:24Z

Ievheniia.soloviova: Позовна заява про поділ майна між подружжям (земельної ділянки і житлового будинку)

== Опис файлу ==
Позовна заява про поділ майна між подружжям (земельної ділянки і житлового будинку)

Файл:Заява щодо проведення землевпорядної експертизи.docx

2021-01-17T13:42:37Z

Ievheniia.soloviova:

Файл:Клопотання про витребування доказів.docx

2021-01-17T13:34:35Z

Ievheniia.soloviova: Клопотання до суду про витребування доказів щодо наявності вільних земельних ділянок (до Головного Управління Держгеокадастру у Київсь...

== Опис файлу ==
Клопотання до суду про витребування доказів щодо наявності вільних земельних ділянок (до Головного Управління Держгеокадастру у Київській області);

Файл:Адміністративна позовна заява про визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування.docx

2021-01-17T13:18:49Z

Ievheniia.soloviova: АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії т...

== Опис файлу ==
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (стосовно надання земельної ділянки учасникам АТО)

Файл:Протокол розбіжностей до проекту Договору оренди землі.PDF

2021-01-17T13:06:08Z

Ievheniia.soloviova:

Файл:Повідомлення до НАЗК.docx

2021-01-17T12:45:53Z

Ievheniia.soloviova: Повідомлення до НАЗК про надання неправомірної вигоди Головою сільської ради (надання дозволів іншим громадянам, а не учасникам АТО, на р...

== Опис файлу ==
Повідомлення до НАЗК про надання неправомірної вигоди Головою сільської ради (надання дозволів іншим громадянам, а не учасникам АТО, на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд)

Файл:Заява про зняття арешту до ДВС.docx

2020-12-23T09:12:21Z

Ievheniia.soloviova: Зразок заяви до ДВС про зняття арешту із банківської картки, на яку нараховується заробітна плата

== Опис файлу ==
Зразок заяви до ДВС про зняття арешту із банківської картки,
на яку нараховується заробітна плата

Файл:Заява про оголошення фізичної особи померлою.docx

2020-06-05T12:28:46Z

Ievheniia.soloviova: Зразок заяви до суду про оголошення фізичної особи померлою (порередньо ця особа визнана за рішення суду безвісно відсутньою)

== Опис файлу ==
Зразок заяви до суду про оголошення фізичної особи померлою (порередньо ця особа визнана за рішення суду безвісно відсутньою)

Файл:Аліменти майно.docx

2020-04-03T10:32:16Z

Ievheniia.soloviova: Позовна заява про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у разі відсутності у Відповідача доходів, а наявності тільки майна

== Опис файлу ==
Позовна заява про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у разі відсутності у Відповідача доходів, а наявності тільки майна

Файл:Позовна заява по пенсії ВПО.docx

2020-01-30T11:09:42Z

Ievheniia.soloviova: Позовна заява до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області стосовно невиплати пенсії ВПО

== Опис файлу ==
Позовна заява до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області стосовно невиплати пенсії ВПО

Порядок встановлення індивідуальної (автономної) системи опалення

2019-06-25T11:58:38Z

Ievheniia.soloviova: /* Право споживача на відключення централізованого опалення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України «Про теплопостачання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4]

== Право споживача на відключення централізованого опалення ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення індивідуального опалення у багатоповерхових житлових будинках регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення], затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила) та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання], який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок). 

Згідно з пунктом 26 Правила відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Саме тому самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води заборонено. 

Отже, запровадження права споживача на відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води можливе лише за умови комплексного урахування технічних, економічних та правових аспектів вирішення цього питання. Зазначений вище Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Для реалізації такого права споживачів, орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі – Комісія).

Також, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] '''у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку''' відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні

== Порядок звернення до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води ==
Власник квартири повинен <big>'''звернутися до цієї Комісії з письмовою заявою'''</big> ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 ''зразок заяви'']) про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, у якій має зазначити причини відключення. 
Комісія може запропонувати перенести розгляд його заяви на погоджений термін у зв'язку з підготовкою рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (під’їзду або секції). У разі бажання власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень відключити весь житловий будинок, секцію або під'їзд будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води вони подають до Комісії колективну заяву про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. 

<big>'''До заяви додається'''</big> копія протоколу загальних зборів мешканців будинку, секції або під’їзду щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, засвідчена власником будинку або уповноваженою ним особою. 

Комісія після вивчення конкретних умов <big>'''у місячний термін приймає рішення'''</big>, яке має враховувати затверджений план перспективного розвитку систем централізованого теплопостачання, існуючий стан мереж енергозабезпечення даного поселення або окремого мікрорайону. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. 

''Підставою для відмови у наданні дозволу'' на відключення є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під’їзду) від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому. 

Отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником та узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. 
Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період. 

По закінченні робіт складається <big>'''акт про відключення квартири'''</big> (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. 

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

== Порядок оскарження відмов ==
Рішення Комісії про відмову в наданні дозволу на відключення від централізованого опалення та влаштування індивідуальної системи опалення може бути оскаржене до [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного суду]. 

'''Увага!''' Законодавством не передбачено відключення індивідуальних споживачів теплової енергії, що мешкають у багатоповерхових будинках, від мереж централізованого опалення. Таке відключення можливе виключно щодо окремих житлових будинків, за наявності згоди всіх власників квартир, розташованих в будинку та з урахуванням технічних можливостей газопостачання, електропостачання, водопостачання даного населеного пункту щодо забезпечення живлення запропонованої власником системи теплопостачання.

[[категорія: Житлове право]] [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок встановлення індивідуальної (автономної) системи опалення

2019-06-25T11:56:22Z

Ievheniia.soloviova: /* Право споживача на відключення централізованого опалення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України «Про теплопостачання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4]

== Право споживача на відключення централізованого опалення ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення індивідуального опалення у багатоповерхових житлових будинках регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення], затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила) та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання], який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок). 

Згідно з пунктом 26 Правила відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Саме тому самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води заборонено. 

Отже, запровадження права споживача на відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води можливе лише за умови комплексного урахування технічних, економічних та правових аспектів вирішення цього питання. Зазначений вище Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Для реалізації такого права споживачів, орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі – Комісія).

Також, згідно

== Порядок звернення до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води ==
Власник квартири повинен <big>'''звернутися до цієї Комісії з письмовою заявою'''</big> ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 ''зразок заяви'']) про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, у якій має зазначити причини відключення. 
Комісія може запропонувати перенести розгляд його заяви на погоджений термін у зв'язку з підготовкою рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (під’їзду або секції). У разі бажання власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень відключити весь житловий будинок, секцію або під'їзд будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води вони подають до Комісії колективну заяву про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. 

<big>'''До заяви додається'''</big> копія протоколу загальних зборів мешканців будинку, секції або під’їзду щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, засвідчена власником будинку або уповноваженою ним особою. 

Комісія після вивчення конкретних умов <big>'''у місячний термін приймає рішення'''</big>, яке має враховувати затверджений план перспективного розвитку систем централізованого теплопостачання, існуючий стан мереж енергозабезпечення даного поселення або окремого мікрорайону. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. 

''Підставою для відмови у наданні дозволу'' на відключення є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під’їзду) від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому. 

Отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником та узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. 
Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період. 

По закінченні робіт складається <big>'''акт про відключення квартири'''</big> (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. 

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

== Порядок оскарження відмов ==
Рішення Комісії про відмову в наданні дозволу на відключення від централізованого опалення та влаштування індивідуальної системи опалення може бути оскаржене до [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного суду]. 

'''Увага!''' Законодавством не передбачено відключення індивідуальних споживачів теплової енергії, що мешкають у багатоповерхових будинках, від мереж централізованого опалення. Таке відключення можливе виключно щодо окремих житлових будинків, за наявності згоди всіх власників квартир, розташованих в будинку та з урахуванням технічних можливостей газопостачання, електропостачання, водопостачання даного населеного пункту щодо забезпечення живлення запропонованої власником системи теплопостачання.

[[категорія: Житлове право]] [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок встановлення індивідуальної (автономної) системи опалення

2019-06-25T11:55:24Z

Ievheniia.soloviova: /* Право споживача на відключення централізованого опалення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України «Про теплопостачання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4]

== Право споживача на відключення централізованого опалення ==

Відповідно до [[п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19]] споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення індивідуального опалення у багатоповерхових житлових будинках регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення], затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила) та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання], який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок). 

Згідно з пунктом 26 Правила відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Саме тому самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води заборонено. 

Отже, запровадження права споживача на відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води можливе лише за умови комплексного урахування технічних, економічних та правових аспектів вирішення цього питання. Зазначений вище Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Для реалізації такого права споживачів, орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі – Комісія).

Також, згідно

== Порядок звернення до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води ==
Власник квартири повинен <big>'''звернутися до цієї Комісії з письмовою заявою'''</big> ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 ''зразок заяви'']) про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, у якій має зазначити причини відключення. 
Комісія може запропонувати перенести розгляд його заяви на погоджений термін у зв'язку з підготовкою рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (під’їзду або секції). У разі бажання власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень відключити весь житловий будинок, секцію або під'їзд будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води вони подають до Комісії колективну заяву про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. 

<big>'''До заяви додається'''</big> копія протоколу загальних зборів мешканців будинку, секції або під’їзду щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, засвідчена власником будинку або уповноваженою ним особою. 

Комісія після вивчення конкретних умов <big>'''у місячний термін приймає рішення'''</big>, яке має враховувати затверджений план перспективного розвитку систем централізованого теплопостачання, існуючий стан мереж енергозабезпечення даного поселення або окремого мікрорайону. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. 

''Підставою для відмови у наданні дозволу'' на відключення є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під’їзду) від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому. 

Отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником та узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. 
Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період. 

По закінченні робіт складається <big>'''акт про відключення квартири'''</big> (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. 

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

== Порядок оскарження відмов ==
Рішення Комісії про відмову в наданні дозволу на відключення від централізованого опалення та влаштування індивідуальної системи опалення може бути оскаржене до [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного суду]. 

'''Увага!''' Законодавством не передбачено відключення індивідуальних споживачів теплової енергії, що мешкають у багатоповерхових будинках, від мереж централізованого опалення. Таке відключення можливе виключно щодо окремих житлових будинків, за наявності згоди всіх власників квартир, розташованих в будинку та з урахуванням технічних можливостей газопостачання, електропостачання, водопостачання даного населеного пункту щодо забезпечення живлення запропонованої власником системи теплопостачання.

[[категорія: Житлове право]] [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок встановлення індивідуальної (автономної) системи опалення

2019-06-25T11:25:19Z

Ievheniia.soloviova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України «Про теплопостачання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4]

== Право споживача на відключення централізованого опалення ==
Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення індивідуального опалення у багатоповерхових житлових будинках регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення], затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила) та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання], який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок). 

Згідно з пунктом 26 Правила відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Саме тому самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води заборонено. 

Отже, запровадження права споживача на відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води можливе лише за умови комплексного урахування технічних, економічних та правових аспектів вирішення цього питання. Зазначений вище Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Для реалізації такого права споживачів, орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі – Комісія).

== Порядок звернення до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води ==
Власник квартири повинен <big>'''звернутися до цієї Комісії з письмовою заявою'''</big> ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1478-05 ''зразок заяви'']) про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, у якій має зазначити причини відключення. 
Комісія може запропонувати перенести розгляд його заяви на погоджений термін у зв'язку з підготовкою рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (під’їзду або секції). У разі бажання власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень відключити весь житловий будинок, секцію або під'їзд будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води вони подають до Комісії колективну заяву про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. 

<big>'''До заяви додається'''</big> копія протоколу загальних зборів мешканців будинку, секції або під’їзду щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, засвідчена власником будинку або уповноваженою ним особою. 

Комісія після вивчення конкретних умов <big>'''у місячний термін приймає рішення'''</big>, яке має враховувати затверджений план перспективного розвитку систем централізованого теплопостачання, існуючий стан мереж енергозабезпечення даного поселення або окремого мікрорайону. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. 

''Підставою для відмови у наданні дозволу'' на відключення є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під’їзду) від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому. 

Отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником та узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. 
Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період. 

По закінченні робіт складається <big>'''акт про відключення квартири'''</big> (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. 

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

== Порядок оскарження відмов ==
Рішення Комісії про відмову в наданні дозволу на відключення від централізованого опалення та влаштування індивідуальної системи опалення може бути оскаржене до [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративного суду]. 

'''Увага!''' Законодавством не передбачено відключення індивідуальних споживачів теплової енергії, що мешкають у багатоповерхових будинках, від мереж централізованого опалення. Таке відключення можливе виключно щодо окремих житлових будинків, за наявності згоди всіх власників квартир, розташованих в будинку та з урахуванням технічних можливостей газопостачання, електропостачання, водопостачання даного населеного пункту щодо забезпечення живлення запропонованої власником системи теплопостачання.

[[категорія: Житлове право]] [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Набувальна давність

2019-06-25T11:17:28Z

Ievheniia.soloviova: /* Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]25 жовтня 2001 року № 2768-III
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Що таке набувальна давність? ==
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.

== Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

== Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
 
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===
Право власності за набувальною давністю базується на умовах, сукупність яких чітко визначена частиною [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 1 статті 344 Цивільного кодексу України]. До цих законодавчих умов належить такі види володіння особою майном як своїм власним: 
* добросовісне володіння;
* відкрите володіння;
* безперервне володіння;
* тривале володіння. 
'''Добросовісне володіння''' майном означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. 
'''Володіння визначається відкритим''' якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховання цього майна. 
'''Володіння визначається безперервним''' якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. 
'''Тривалість володіння''' передбачає, що має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===
 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2001 року. 
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України]. 
Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача. 
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. 

=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. 

===Судовий збір===
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. 

==Набувальна давність на земельну ділянку.==
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 Статтею 119 Земельного кодексу України] передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. 
Розмір земельної ділянки, яку може набути громадянин за давністю користування, визначається у межах встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 121 Земельного кодексу України]. 
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років. 
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років. 
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування. 
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України]. 

===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===
Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 118 Земельного кодексу України]). 
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком: 
# Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст.121 Земельного кодексу України].
# Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
# Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.
# Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією. Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.
# Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.
# Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.

===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2018-12-19T13:43:49Z

Ievheniia.soloviova: /* Початок проведення процедури фінансової реструктуризації */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 № 1414-VIII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 «Податковий кодекс» від 02.12.2010 № 2755-VI]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII]

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
Боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації у разі, коли він перебуває у критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною. Діяльність боржника може бути визнана перспективною тоді, коли кредитори надали згоду на її реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит. 

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==

Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==

Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ч.1 ст.17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»], - процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. 

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.16 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію" від 14.06.2016 № 1414-VIII].
=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.18 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:''' 

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ч. 5 ст. 5 Закону];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження. 

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.
=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}

=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:''' 
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку. 

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій. 

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події. 

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату. 

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:''' 

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації. 

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами. 

'''ВАЖЛИВО!''' Якщо на дату початку процедури фінансової реструктуризації до господарського суду подана заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, залучений кредитор або боржник має право до прийняття судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство подати клопотання про зупинення даної процедури банкрутства.

Кредитори протягом '''одного робочого дня''' після прийняття рішення письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
[[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[ Категорія: Цивільне право]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2018-12-19T13:40:14Z

Ievheniia.soloviova: /* Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 № 1414-VIII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 «Податковий кодекс» від 02.12.2010 № 2755-VI]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII]

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
Боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації у разі, коли він перебуває у критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною. Діяльність боржника може бути визнана перспективною тоді, коли кредитори надали згоду на її реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит. 

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==

Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==

Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ч.1 ст.17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»], - процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. 

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.16 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію" від 14.06.2016 № 1414-VIII].
=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.18 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:''' 

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ч. 5 ст. 5 Закону];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження. 

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.
=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}
=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:''' 
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку. 

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій. 

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події. 

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату. 

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:''' 

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації. 

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами. 

'''ВАЖЛИВО!''' Якщо на дату початку процедури фінансової реструктуризації до господарського суду подана заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, залучений кредитор або боржник має право до прийняття судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство подати клопотання про зупинення даної процедури банкрутства.

Кредитори протягом '''одного робочого дня''' після прийняття рішення письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
[[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[ Категорія: Цивільне право]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2018-12-19T13:34:50Z

Ievheniia.soloviova: /* Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 № 1414-VIII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 «Податковий кодекс» від 02.12.2010 № 2755-VI]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII]

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
Боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації у разі, коли він перебуває у критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною. Діяльність боржника може бути визнана перспективною тоді, коли кредитори надали згоду на її реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит. 

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==

Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання (кредит). У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==

Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ч.1 ст.17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»], - процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. 

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.16 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію" від 14.06.2016 № 1414-VIII].
=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.18 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:''' 

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ч. 5 ст. 5 Закону];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження. 

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.
=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}
=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:''' 
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку. 

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій. 

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події. 

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату. 

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:''' 

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації. 

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами. 

Кредитори протягом '''одного робочого дня''' після прийняття рішення письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
[[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[ Категорія: Цивільне право]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2018-12-19T13:34:04Z

Ievheniia.soloviova: /* Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 № 1414-VIII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 «Податковий кодекс» від 02.12.2010 № 2755-VI]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII]

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
Боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації у разі, коли він перебуває у критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною. Діяльність боржника може бути визнана перспективною тоді, коли кредитори надали згоду на її реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит. 

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==

Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою до фінансової установи, в якій було взяте фінансове зобов’язання. У даній заяві необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати відповідні підтверджуючі документи. У процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника. Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов’язаною з боржником особою.

== Підстави для проведення реструктуризації ==

Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ч.1 ст.17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»], - процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. 

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.16 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію" від 14.06.2016 № 1414-VIII].
=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.18 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:''' 

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ч. 5 ст. 5 Закону];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження. 

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.
=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}
=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:''' 
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку. 

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій. 

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події. 

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату. 

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:''' 

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації. 

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами. 

Кредитори протягом '''одного робочого дня''' після прийняття рішення письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
[[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[ Категорія: Цивільне право]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2018-12-19T13:25:02Z

Ievheniia.soloviova: /* Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 № 1414-VIII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 «Податковий кодекс» від 02.12.2010 № 2755-VI]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII]

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
Боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації у разі, коли він перебуває у критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною. Діяльність боржника може бути визнана перспективною тоді, коли кредитори надали згоду на її реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит. 

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==

Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою в фінансову установу, де було взяте фінансове зобов’язання.В якій необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати підтверджуючі документи.
== Підстави для проведення реструктуризації ==

Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ч.1 ст.17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»], - процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. 

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.16 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію" від 14.06.2016 № 1414-VIII].
=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.18 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:''' 

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ч. 5 ст. 5 Закону];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження. 

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.
=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}
=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:''' 
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку. 

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій. 

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події. 

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату. 

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:''' 

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації. 

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами. 

Кредитори протягом '''одного робочого дня''' після прийняття рішення письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
[[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[ Категорія: Цивільне право]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2018-12-19T13:24:14Z

Ievheniia.soloviova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 № 1414-VIII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 «Податковий кодекс» від 02.12.2010 № 2755-VI]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII]

==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит. 

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==

Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою в фінансову установу, де було взяте фінансове зобов’язання.В якій необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати підтверджуючі документи.
== Підстави для проведення реструктуризації ==

Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ч.1 ст.17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»], - процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. 

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.16 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію" від 14.06.2016 № 1414-VIII].
=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.18 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:''' 

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ч. 5 ст. 5 Закону];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження. 

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.
=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}
=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:''' 
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку. 

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій. 

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події. 

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату. 

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:''' 

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації. 

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами. 

Кредитори протягом '''одного робочого дня''' після прийняття рішення письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
[[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[ Категорія: Цивільне право]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Реструктуризація боргу за кредитним договором

2018-12-19T13:23:54Z

Ievheniia.soloviova: /* Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит */

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19 Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 № 1414-VIII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 «Податковий кодекс» від 02.12.2010 № 2755-VI]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII]
==Боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації у разі, коли він перебуває у критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною. Діяльність боржника може бути визнана перспективною тоді, коли кредитори надали згоду на її реструктуризацію. Перспективність господарської діяльності боржника підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.
==Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит==
Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1734-19/paran191#n191 ст. 17 ЗУ "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII] кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит. 

Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

== Куди звернутися для реструктуризації кредитного боргу ==

Для реструктуризації кредитного боргу необхідно звернутися із заявою в фінансову установу, де було взяте фінансове зобов’язання.В якій необхідно вказати обставини, які спричинили негативне фінансове становище та подати підтверджуючі документи.
== Підстави для проведення реструктуризації ==

Підставою для початку проведення процедури фінансової реструктуризації є згода на реструктуризацію – письмовий договір між боржником і залученим кредитором, що містить арбітражну угоду.

== Порядок проведення процедури фінансової реструктуризації, якщо боржником є юр. особа ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ч.1 ст.17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»], - процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. 

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом у порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.16 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію" від 14.06.2016 № 1414-VIII].
=== Ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації===
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/paran140#n140 ст.18 Закону України «Про фінансову реструктуризацію»] боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації '''шляхом подання письмової заяви''' про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''Заява про реструктуризацію повинна містити:''' 

# письмову згоду боржника на передачу спорів до арбітражу згідно з арбітражним регламентом;
# посилання на наявність згоди залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію;
# інформацію про відсутність щодо боржника порушеного провадження у справі про банкрутство або здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. 

'''До заяви про реструктуризацію додаються:'''
# згода залученого (залучених) кредитора (кредиторів) на реструктуризацію, у тому числі згода органу стягнення на реструктуризацію у випадку, передбаченому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ч. 5 ст. 5 Закону];
# перелік залучених кредиторів, у тому числі тих, які є пов’язаними особами боржника, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів, розміру грошового зобов’язання перед кожним із них;
# перелік забезпечених кредиторів, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника, включаючи тих, що не є залученими кредиторами, із зазначенням поточних поштових адрес, адрес електронної пошти (за наявності) таких кредиторів;
# перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, ініційованих кредиторами, із зазначенням:
* сторін судового, виконавчого провадження;
* номера справи;
* назви суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження;
* стислого опису предмета судового спору та поточного статусу судового, виконавчого провадження. 

Згода залучених кредиторів на реструктуризацію повинна бути підписана однією чи кількома фінансовими установами, жодна з яких не є пов’язаною особою боржника, яким належить щонайменше 50 відсотків загальної суми вимог фінансових установ до боржника, за винятком вимог пов’язаних осіб.
=== Початок проведення процедури фінансової реструктуризації ===
{| class="wikitable"
|-
| Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] та '''не пізніше ніж протягом наступного робочого дня''' після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації. 

У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1414-19/page ст. 18 ЗУ "Про фінансову реструктуризацію"] або подання повторної заяви боржником до спливу 18 місяців після початку проведення процедури фінансової реструктуризації за його попередньою заявою, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення. 

Секретаріат '''не пізніше наступного робочого дня''' після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника. 

Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена '''не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів''' від дати початку процедури фінансової реструктуризації. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації '''''боржник не пізніше ніж за сім робочих днівдо перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію:''''' 

♦ обґрунтування необхідності реструктуризації зобов’язань боржника у довільній формі; 

♦ довідку про повний об’єм зобов’язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі:
* фінансових установ;
* пов’язаних осіб боржника;
* кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);
* інших кредиторів;забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення;
♦ інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 

♦ інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 

♦ очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 

♦ перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження. 
|}
<center><big>↓</big></center>
{| class="wikitable"
|-
| Не пізніше '''ніж протягом наступного робочого дня''' після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов’язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату. 

'''Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити:''' 

# повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# перелік залучених кредиторів;
# перелік пов’язаних осіб боржника;
# дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації;
# інформацію про запровадження мораторію;
# дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені '''не пізніше ніж за два робочі дн'''і до дня проведення перших зборів залучених кредиторів. 

Не пізніше ніж '''протягом наступного робочого дня''' після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат:
# повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни;
# оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті;
# надсилає такому залученому кредитору інформацію.
|}
=== Завершення проведення процедури фінансової реструктуризації===
'''Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:''' 
# підписання плану реструктуризації;
# надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника;
# відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію '''протягом 30 календарних днів''' з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
# подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
# закінчення строку. 

Боржник зобов’язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій. 

У разі неподання повідомлення боржником протягом '''одного робочого дня''' з дня настання подій, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події. 

Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, та '''не пізніш як протягом наступного робочого дня''' публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату. 

'''Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі:''' 

# порушення заборон, передбачених цим Законом у зв’язку з введенням мораторію;
# порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку;
# невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації. 

Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі '''не менш як 75 відсотків''' від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами. 

Кредитори протягом '''одного робочого дня''' після прийняття рішення письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
[[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[ Категорія: Цивільне право]]
[[ Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[ Категорія: Господарське право]]
[[ Категорія: Податкове право]]
[[ Категорія: Господарське право]]

Порядок вступу та членство у садовому товаристві

2018-08-15T10:08:04Z

Ievheniia.soloviova: /* Загальні відомості про садові товариства */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 Лист Міністерства юстиції України від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19]

== Загальні відомості про садові товариства ==

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 п. 1 Листа Мін’юсту від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19] садові (або садівницькі) товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»] '''обслуговуючий кооператив''' – це кооператив, який створюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Чисельність членів садового товариства не може бути меншою ніж три особи. Садове товариство зобов'язане вести облік своїх членів та видати
кожному з них посвідчення про членство. У садовому товаристві допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
 
Слід зазначити, що відповідно до статті 35 Земельного кодексу України приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного
садівництва.

== Вступ до садового товариства ==

Членом садового товариства можуть бути:
* фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності садового товариства;
* громадяни України;
* іноземці;
* особи без громадянства;
* юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників.

Вступ до садового товариства здійснюється на підставі письмової заяви.
Члени садового товариства вносять вступний внесок та пай у розмірах, визначених Статутом, додержуються вимог Статуту і користуються правом ухвального голосу.
Рішення Правління чи Голови садового товариства про прийняття підлягає затвердженню Загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається Статутом.

== Припинення членства у садовому товаристві ==
* добровільного виходу із членів;
* припинення трудової участі;
* несплати внесків у порядку, визначеному Статутом;
* смерті фізичної особи;
* ліквідації юридичної особи;
* припинення діяльності садового товариства

Виключення із членів садового товариства може бути оскаржене у судовому порядку.
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2018-08-15T10:06:31Z

Ievheniia.soloviova: /* Вартість */

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Опис суттєвих аспектів ==

Правила видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51] (далі – Порядок).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими актами законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 2 Порядку]).

Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним. Якщо після чергового переогляду медико – соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь – яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 3 Порядку]).

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 4 Порядку]).

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 1 до 14, у 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
До пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброви Поліського, Дитяток і Старих Соколів Іванківського районів, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у місті Чернігові і селі Малійках Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району.
На посвідченні “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” і “Постраждалий від Чорнобильської катастрофи” (категорії 1, 2, З серії А) на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору “Перереєстровано” і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 5 Порядку]).

Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 6 Порядку]).

Особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення рожевого кольору, серія Г ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 7 Порядку]).

Неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення жовтого кольору, серія Д.
Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлена інвалідність, пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, до посвідчення серії Д видається вкладка за встановленим зразком (додаток N 12), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 зазначеного Закону.
Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються відповідно до статті 14 зазначеного Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 8 Порядку]).
Неповнолітнім дітям померлого громадянина, віднесеного до категорії 1, 2, 3, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, видаються довідки встановленого зразка ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п додаток 2]).

Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 9 Порядку]).

== Видача посвідчень ==

Посвідчення видаються:
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

* інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;

* хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми № Н – 1;

* потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), - довідки, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки № 3 або № 4);

* особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - довідка встановленого зразка (додаток № 5);

* особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 6);

* особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 7);

* особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - довідка встановленого зразка (додаток № 1);

* дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки № 3 – 10);

* дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

У разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".
У разі відшукання втраченого посвідчення воно підлягає обов'язковому здаванню для знищення органові, яким видано його дублікат ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF пункт 11 Порядку]).

Що стосується громадян інших держав та осіб без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повідомляємо, що такі громадяни користуються всіма пільгами, що передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Видача посвідчень таким громадянам, також провадиться у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.

Згідно із пунктом 12 Порядку, спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Документи для оформлення посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту надалі (надалі - УПСЗН) районних у місті Києві державних адміністрацій за місцем проживання (реєстрації).
'''ВАЖЛИВО!''' У разі відмови УПСЗН видавати посвідчення, звертайтесь до УПСЗН Київської обласної державної адміністрації. '''ВИМАГАЙТЕ ПИСЬМОВУ ВІДМОВУ!''' Так як їх відмова ґрунтується на Листі-роз’ясненні департаменту соціального захисту населення КОДА від 23.01.2015 року за № 05-49-143. Як показує практика прийнятих рішень суду, на думку суддів, даний Лист не є тим документом, яким має керуватися у своїй діяльності Управління соціального захисту населення, а отже не є документом обов'язковим до виконання.
У разі '''ПИСЬМОВОЇ ВІДМОВИ''' департаменту соціального захисту населення КОДА необхідно звертатись із захистом свого права на отримання посвідчення до суду.
'''ВАЖЛИВО!''' Суд на підставі експертного висновку МСЕК про наявність інвалідності, що має причинний зв'язок із впливом аварії на ЧАЕС та наявності письмових відмов від вищезазначених органів, повинен зобов’язати органи соціального захисту населення видати таке посвідчення відповідної категорії.

== Для отримання посвідчення категорії 1 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Первинні довідки, що підтверджують визначений раніше статус;
* Експертне заключення зв’язку хвороби з наслідками Чорнобильської катастрофи;
* Довідка МСЕК;
* Копія паспорта;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії А, та категорії 3 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Документи, що підтверджують виконання робіт в зоні відчуження (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії Б, та категорії 3 серії Б ==

* Заява постраждалої особи;
* Довідка, що підтверджує проживання в зоні радіаційного забруднення видана (відповідно Додаток № 3, № 4, № 5);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення серії Д ==

* Заява від батька чи матері на отримання посвідчення дитині;
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Якщо дитина народжена від батьків, які мають статус постраждалих, то:
- копія посвідчення батька чи матері, що підтверджує відповідний статус;

- первинні документи, батька чи матері, згідно яких видано посвідчення;
* Якщо дитина приїхала з зони радіаційного забруднення, то довідку – додаток № 9.
* Копію паспорта батьків з указанням місця реєстрації.

== Для отримання посвідчення вдови ==

* Заява;
* Експертне заключення зв’язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи на чоловіка (жінку);
* Копію свідоцтва про одруження;
* Копію паспорта з указанням місця реєстрації та штампом про одруження;
* Копію посвідчення чоловіка (жінки) та первинні документи, що підтверджують визначений статус;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для оформлення дублікатів посвідчень ==

* у разі втрати: об’ява в газеті про втрату раніше виданого посвідчення;
* у разі псування: бланк зіпсованого посвідчення;
* у разі зміни прізвища: копія свідоцтва про шлюб (копія свідоцтва про розірвання шлюбу), копія свідоцтва про зміну прізвища або імені.

== Куди звернутися ==

Документи про встановлення статусу постраждалих подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, міськвиконкомів за місцем реєстрації. У разі відмови необхідно звертатись до окружного адміністративного суду. Приклад такої позовної заяви є в Журналі завантажень.

== Вартість ==

Дана послуга є безкоштовною.

== Строки розгляду питання ==

У місячний термін з дня надходження відповідних документів.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]

Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб

2018-08-15T10:05:49Z

Ievheniia.soloviova: /* Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]

== Загальні відомості ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 68 Конституції України] кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. В свою чергу, '''незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства"], дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники.

== Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою ==

Шкода, завдана малолітньою особою ('''тобто особою, яка не досягла чотирнадцяти років'''), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою особою, яка здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що така шкода не є наслідком несумлінного виховання та нагляду за малолітньою особою або ухилення від виховання і нагляду.
Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який здійснює функції її опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, ці особи зобов’язані відшкодувати шкоду у частинах, які визначені за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Якщо неповнолітня особа досягла повноліття, обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої особи, яка здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється. '''Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а вищезазначені особи є неплатоспроможними або померли.'''

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою ==

Неповнолітня особа ('''тобто особа у віці від 14 до 18 років''') відповідає за завдану нею шкоду на загальних підставах.
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками (усиновлювачами), піклувальником або закладом у якому перебувала неповнолітня особа, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Батьки (усиновлювачі), піклувальники, заклад, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, зобов’язані відшкодувати шкоду до досягнення особою повноліття. Особа відшкодовує завдану шкоду самостійно після досягнення повноліття або якщо неповнолітня особа стане власником майна, достатнього для відшкодування такої шкоди.

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності ==

'''Якщо особа набула повної цивільної дієздатності''' (наприклад, досягнення 18 років, укладення шлюбу) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно. Також, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України] '''надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування''' за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Слід звернути увагу на те, що якщо у такої особи не вистачає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники відшкодовують шкоду завдану неповнолітньою особою, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності (наприклад, укладання неповнолітнім трудової угоди) і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

[[Категорія:Відшкодування шкоди]] [[Категорія:Цивільне право]]

Порядок вступу та членство у садовому товаристві

2018-08-07T12:49:53Z

Ievheniia.soloviova: /* Припинення членства у садовому товаристві */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 Лист Міністерства юстиції України від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19]

== Загальні відомості про садові товариства ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 п. 1 Листа Мін’юсту від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19] садові (або садівницькі) товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»] '''обслуговуючий кооператив''' – це кооператив, який створюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Чисельність членів садового товариства не може бути меншою ніж три особи. Садове товариство зобов'язане вести облік своїх членів та видати
кожному з них посвідчення про членство. У садовому товаристві допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
 
Слід зазначити, що відповідно до статті 35 Земельного кодексу України приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного
садівництва.

== Вступ до садового товариства ==

Членом садового товариства можуть бути:
* фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності садового товариства;
* громадяни України;
* іноземці;
* особи без громадянства;
* юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників.

Вступ до садового товариства здійснюється на підставі письмової заяви.
Члени садового товариства вносять вступний внесок та пай у розмірах, визначених Статутом, додержуються вимог Статуту і користуються правом ухвального голосу.
Рішення Правління чи Голови садового товариства про прийняття підлягає затвердженню Загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається Статутом.

== Припинення членства у садовому товаристві ==
* добровільного виходу із членів;
* припинення трудової участі;
* несплати внесків у порядку, визначеному Статутом;
* смерті фізичної особи;
* ліквідації юридичної особи;
* припинення діяльності садового товариства

Виключення із членів садового товариства може бути оскаржене у судовому порядку.
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок вступу та членство у садовому товаристві

2018-08-07T12:49:17Z

Ievheniia.soloviova: /* Припинення членства у садовому товаристві */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 Лист Міністерства юстиції України від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19]

== Загальні відомості про садові товариства ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 п. 1 Листа Мін’юсту від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19] садові (або садівницькі) товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»] '''обслуговуючий кооператив''' – це кооператив, який створюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Чисельність членів садового товариства не може бути меншою ніж три особи. Садове товариство зобов'язане вести облік своїх членів та видати
кожному з них посвідчення про членство. У садовому товаристві допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
 
Слід зазначити, що відповідно до статті 35 Земельного кодексу України приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного
садівництва.

== Вступ до садового товариства ==

Членом садового товариства можуть бути:
* фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності садового товариства;
* громадяни України;
* іноземці;
* особи без громадянства;
* юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників.

Вступ до садового товариства здійснюється на підставі письмової заяви.
Члени садового товариства вносять вступний внесок та пай у розмірах, визначених Статутом, додержуються вимог Статуту і користуються правом ухвального голосу.
Рішення Правління чи Голови садового товариства про прийняття підлягає затвердженню Загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається Статутом.

== Припинення членства у садовому товаристві ==
* добровільного виходу із членів;
* припинення трудової участі в діяльності;
* несплати внесків у порядку, визначеному Статутом;
* смерті фізичної особи;
* ліквідації юридичної особи;
* припинення діяльності садового товариства

Виключення із членів садового товариства може бути оскаржене у судовому порядку.
[[Категорія:Господарське право]] [[Категорія:Корпоративне право]]

Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб

2018-08-07T12:42:40Z

Ievheniia.soloviova: /* Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]

== Загальні відомості ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 68 Конституції України] кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. В свою чергу, '''незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства"], дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники.

== Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою ==

Шкода, завдана малолітньою особою ('''тобто особою, яка не досягла чотирнадцяти років'''), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою особою, яка здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що така шкода не є наслідком несумлінного виховання та нагляду за малолітньою особою або ухилення від виховання і нагляду.
Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який здійснює функції її опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, ці особи зобов’язані відшкодувати шкоду у частинах, які визначені за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Якщо неповнолітня особа досягла повноліття, обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої особи, яка здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється. '''Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а вищезазначені особи є неплатоспроможними або померли.'''

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою ==

Неповнолітня особа ('''тобто особа у віці від 14 до 18 років''') відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками (усиновлювачами), піклувальником або закладом у якому перебувала неповнолітня особа, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Батьки (усиновлювачі), піклувальники, заклад, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, зобов’язані відшкодувати шкоду до досягнення особою повноліття. Особа відшкодовує завдану шкоду самостійно після досягнення повноліття або якщо неповнолітня особа стане власником майна, достатнього для відшкодування такої шкоди.

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності ==

'''Якщо особа набула повної цивільної дієздатності''' (наприклад, досягнення 18 років, укладення шлюбу) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно. Також, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України] '''надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування''' за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Слід звернути увагу на те, що якщо у такої особи не вистачає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники відшкодовують шкоду завдану неповнолітньою особою, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності (наприклад, укладання неповнолітнім трудової угоди) і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

[[Категорія:Відшкодування шкоди]] [[Категорія:Цивільне право]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2018-08-07T12:39:08Z

Ievheniia.soloviova: /* Куди звернутися */

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Опис суттєвих аспектів ==

Правила видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51] (далі – Порядок).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими актами законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 2 Порядку]).

Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним. Якщо після чергового переогляду медико – соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь – яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 3 Порядку]).

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 4 Порядку]).

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 1 до 14, у 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
До пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброви Поліського, Дитяток і Старих Соколів Іванківського районів, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у місті Чернігові і селі Малійках Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району.
На посвідченні “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” і “Постраждалий від Чорнобильської катастрофи” (категорії 1, 2, З серії А) на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору “Перереєстровано” і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 5 Порядку]).

Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 6 Порядку]).

Особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення рожевого кольору, серія Г ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 7 Порядку]).

Неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення жовтого кольору, серія Д.
Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлена інвалідність, пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, до посвідчення серії Д видається вкладка за встановленим зразком (додаток N 12), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 зазначеного Закону.
Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються відповідно до статті 14 зазначеного Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 8 Порядку]).
Неповнолітнім дітям померлого громадянина, віднесеного до категорії 1, 2, 3, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, видаються довідки встановленого зразка ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п додаток 2]).

Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 9 Порядку]).

== Видача посвідчень ==

Посвідчення видаються:
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

* інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;

* хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми № Н – 1;

* потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), - довідки, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки № 3 або № 4);

* особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - довідка встановленого зразка (додаток № 5);

* особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 6);

* особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 7);

* особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - довідка встановленого зразка (додаток № 1);

* дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки № 3 – 10);

* дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

У разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".
У разі відшукання втраченого посвідчення воно підлягає обов'язковому здаванню для знищення органові, яким видано його дублікат ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF пункт 11 Порядку]).

Що стосується громадян інших держав та осіб без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повідомляємо, що такі громадяни користуються всіма пільгами, що передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Видача посвідчень таким громадянам, також провадиться у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.

Згідно із пунктом 12 Порядку, спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Документи для оформлення посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту надалі (надалі - УПСЗН) районних у місті Києві державних адміністрацій за місцем проживання (реєстрації).
'''ВАЖЛИВО!''' У разі відмови УПСЗН видавати посвідчення, звертайтесь до УПСЗН Київської обласної державної адміністрації. '''ВИМАГАЙТЕ ПИСЬМОВУ ВІДМОВУ!''' Так як їх відмова ґрунтується на Листі-роз’ясненні департаменту соціального захисту населення КОДА від 23.01.2015 року за № 05-49-143. Як показує практика прийнятих рішень суду, на думку суддів, даний Лист не є тим документом, яким має керуватися у своїй діяльності Управління соціального захисту населення, а отже не є документом обов'язковим до виконання.
У разі '''ПИСЬМОВОЇ ВІДМОВИ''' департаменту соціального захисту населення КОДА необхідно звертатись із захистом свого права на отримання посвідчення до суду.
'''ВАЖЛИВО!''' Суд на підставі експертного висновку МСЕК про наявність інвалідності, що має причинний зв'язок із впливом аварії на ЧАЕС та наявності письмових відмов від вищезазначених органів, повинен зобов’язати органи соціального захисту населення видати таке посвідчення відповідної категорії.

== Для отримання посвідчення категорії 1 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Первинні довідки, що підтверджують визначений раніше статус;
* Експертне заключення зв’язку хвороби з наслідками Чорнобильської катастрофи;
* Довідка МСЕК;
* Копія паспорта;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії А, та категорії 3 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Документи, що підтверджують виконання робіт в зоні відчуження (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії Б, та категорії 3 серії Б ==

* Заява постраждалої особи;
* Довідка, що підтверджує проживання в зоні радіаційного забруднення видана (відповідно Додаток № 3, № 4, № 5);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення серії Д ==

* Заява від батька чи матері на отримання посвідчення дитині;
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Якщо дитина народжена від батьків, які мають статус постраждалих, то:
- копія посвідчення батька чи матері, що підтверджує відповідний статус;

- первинні документи, батька чи матері, згідно яких видано посвідчення;
* Якщо дитина приїхала з зони радіаційного забруднення, то довідку – додаток № 9.
* Копію паспорта батьків з указанням місця реєстрації.

== Для отримання посвідчення вдови ==

* Заява;
* Експертне заключення зв’язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи на чоловіка (жінку);
* Копію свідоцтва про одруження;
* Копію паспорта з указанням місця реєстрації та штампом про одруження;
* Копію посвідчення чоловіка (жінки) та первинні документи, що підтверджують визначений статус;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для оформлення дублікатів посвідчень ==

* у разі втрати: об’ява в газеті про втрату раніше виданого посвідчення;
* у разі псування: бланк зіпсованого посвідчення;
* у разі зміни прізвища: копія свідоцтва про шлюб (копія свідоцтва про розірвання шлюбу), копія свідоцтва про зміну прізвища або імені.

== Куди звернутися ==

Документи про встановлення статусу постраждалих подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, міськвиконкомів за місцем реєстрації. У разі відмови необхідно звертатись до окружного адміністративного суду. Приклад такої позовної заяви є в Журналі завантажень.

== Вартість ==

Дана послуга надається безкоштовно.

== Строки розгляду питання ==

У місячний термін з дня надходження відповідних документів.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2018-08-07T12:37:52Z

Ievheniia.soloviova: /* Куди звернутися */

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Опис суттєвих аспектів ==

Правила видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51] (далі – Порядок).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими актами законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 2 Порядку]).

Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним. Якщо після чергового переогляду медико – соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь – яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 3 Порядку]).

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 4 Порядку]).

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 1 до 14, у 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
До пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброви Поліського, Дитяток і Старих Соколів Іванківського районів, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у місті Чернігові і селі Малійках Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району.
На посвідченні “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” і “Постраждалий від Чорнобильської катастрофи” (категорії 1, 2, З серії А) на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору “Перереєстровано” і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 5 Порядку]).

Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 6 Порядку]).

Особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення рожевого кольору, серія Г ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 7 Порядку]).

Неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення жовтого кольору, серія Д.
Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлена інвалідність, пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, до посвідчення серії Д видається вкладка за встановленим зразком (додаток N 12), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 зазначеного Закону.
Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються відповідно до статті 14 зазначеного Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 8 Порядку]).
Неповнолітнім дітям померлого громадянина, віднесеного до категорії 1, 2, 3, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, видаються довідки встановленого зразка ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п додаток 2]).

Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 9 Порядку]).

== Видача посвідчень ==

Посвідчення видаються:
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

* інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;

* хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми № Н – 1;

* потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), - довідки, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки № 3 або № 4);

* особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - довідка встановленого зразка (додаток № 5);

* особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 6);

* особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 7);

* особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - довідка встановленого зразка (додаток № 1);

* дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки № 3 – 10);

* дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

У разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".
У разі відшукання втраченого посвідчення воно підлягає обов'язковому здаванню для знищення органові, яким видано його дублікат ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF пункт 11 Порядку]).

Що стосується громадян інших держав та осіб без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повідомляємо, що такі громадяни користуються всіма пільгами, що передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Видача посвідчень таким громадянам, також провадиться у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.

Згідно із пунктом 12 Порядку, спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Документи для оформлення посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту надалі (надалі - УПСЗН) районних у місті Києві державних адміністрацій за місцем проживання (реєстрації).
'''ВАЖЛИВО!''' У разі відмови УПСЗН видавати посвідчення, звертайтесь до УПСЗН Київської обласної державної адміністрації. '''ВИМАГАЙТЕ ПИСЬМОВУ ВІДМОВУ!''' Так як їх відмова ґрунтується на Листі-роз’ясненні департаменту соціального захисту населення КОДА від 23.01.2015 року за № 05-49-143. Як показує практика прийнятих рішень суду, на думку суддів, даний Лист не є тим документом, яким має керуватися у своїй діяльності Управління соціального захисту населення, а отже не є документом обов'язковим до виконання.
У разі '''ПИСЬМОВОЇ ВІДМОВИ''' департаменту соціального захисту населення КОДА необхідно звертатись із захистом свого права на отримання посвідчення до суду.
'''ВАЖЛИВО!''' Суд на підставі експертного висновку МСЕК про наявність інвалідності, що має причинний зв'язок із впливом аварії на ЧАЕС та наявності письмових відмов від вищезазначених органів, повинен зобов’язати органи соціального захисту населення видати таке посвідчення відповідної категорії.

== Для отримання посвідчення категорії 1 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Первинні довідки, що підтверджують визначений раніше статус;
* Експертне заключення зв’язку хвороби з наслідками Чорнобильської катастрофи;
* Довідка МСЕК;
* Копія паспорта;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії А, та категорії 3 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Документи, що підтверджують виконання робіт в зоні відчуження (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії Б, та категорії 3 серії Б ==

* Заява постраждалої особи;
* Довідка, що підтверджує проживання в зоні радіаційного забруднення видана (відповідно Додаток № 3, № 4, № 5);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення серії Д ==

* Заява від батька чи матері на отримання посвідчення дитині;
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Якщо дитина народжена від батьків, які мають статус постраждалих, то:
- копія посвідчення батька чи матері, що підтверджує відповідний статус;

- первинні документи, батька чи матері, згідно яких видано посвідчення;
* Якщо дитина приїхала з зони радіаційного забруднення, то довідку – додаток № 9.
* Копію паспорта батьків з указанням місця реєстрації.

== Для отримання посвідчення вдови ==

* Заява;
* Експертне заключення зв’язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи на чоловіка (жінку);
* Копію свідоцтва про одруження;
* Копію паспорта з указанням місця реєстрації та штампом про одруження;
* Копію посвідчення чоловіка (жінки) та первинні документи, що підтверджують визначений статус;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для оформлення дублікатів посвідчень ==

* у разі втрати: об’ява в газеті про втрату раніше виданого посвідчення;
* у разі псування: бланк зіпсованого посвідчення;
* у разі зміни прізвища: копія свідоцтва про шлюб (копія свідоцтва про розірвання шлюбу), копія свідоцтва про зміну прізвища або імені.

== Куди звернутися ==

Документи про встановлення статусу постраждалих подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, міськвиконкомів за місцем реєстрації. У разі відмови необхідно звертатись до окружного адміністративного суду.
Приклад такої позовної заяви:

'''До Київського окружного адміністративного суду '''
01133, м. Київ бул. Л. Українки, буд. 26

Позивач: ПІБ,
паспорт серії __ №______
вид. Бородянським РВ ГУ
МВС України
в Київській області від __.__.____ р.
РНОКПП: _______,
зареєстрована та проживає:
07801, смт. ______,
вул. _____, буд. _____, кв____,
Бородянський район,
Київська область
(телефон ________)

Відповідач: Управління соціального
захисту населення
Бородянської РДА
Код ЄДРПОУ: 03193784,
07801, смт. Бородянка,
вул. Центральна, 230,
Київська область
E-mail: upsznbor@i.ua
(телефон 04577-5-15-49)

'''ПОЗОВНА ЗАЯВА'''
про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії

Я, ПІБ, проживала і працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, що підтверджується наступними документами: посвідченням громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії В-П №_____ від 15.04.1994 року, довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою 12.06.2018 р. за №______ Бородянською селищною радою Бородянського району Київської області та копією виписки з моєї трудової книжки.
У зв’язку з погіршанням стану здоров’я я проходила тривалий курс лікування і 20 квітня 2018 року мені встановили третю групу інвалідності довічно, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ№______. Встановлено, що моє захворювання пов’язано з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується Експертним висновком №_____ від 19.03.2018 року, виданим Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України.
Згідно п.1 ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, призначається категорія 1. Мені як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи – повинні були надати статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії. Але в наданні такого статусу мені відмовили в Управлінні соціального захисту населення Бородянської РДА та повідомили, що із прийняттям ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року №76-VIII, виключено абзац п’ятий частини другої статті 2 ЗУ «Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а також мені пояснили, що Департамент соціального захисту населення не приймає подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів оформлення громадянам первинних посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується Листом-відповіддю Управління соціального захисту населення Бородянської РДА за №______ від 31.05.2018 р.
п.1 ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є діючим і не скасованим і тому він має юридичну силу.
Вважаю позицію Управління соціального захисту населення Бородянської РДА неправомірною та незаконною, у зв’язку з чим змушена звернутися за захистом до суду.
Викладене мною підтверджується документами, наданими до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ст.14 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, п. 3 Постанови Кабінету міністрів України №51 від 20.01.1997 року «Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6, 17, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П Р О Ш У :

# 1. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської РДА у прийнятті документів для підготовки подання для оформлення мені посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно до вимог п.1 ст.14 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
# 2. Зобов’язати Управління соціального захисту населення Бородянської РДА прийняти у мене документи та направити подання до Київської обласної державної адміністрації, для оформлення посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
# 3. Я, підтверджую той факт, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав;
# 4. Звільнити мене від сплати судового збору згідно п. «г» ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» як малозабезпечену у зв’язку із єдиним доходом у вигляді пенсії, яка є значно низькою (копії довідки та відомості додаються);
# 5. Справу розглядати у мою відсутність.
#

Додаток:

- копія паспорта – 2 екз.;
- копія РНОКПП – 2 екз.;
- копія посвідчення ЧАЕС 4 категорії – 2 екз.;
- копія виписки із трудової книжки – 2 екз.;
- копія довідки до акта огляду МСЕК – 2 екз.;
- копія Експертного висновку – 2 екз.;
- копія відповіді Управління соціального захисту населення – 2 екз.;
- копія довідки №___ від 12.06.2018 р. – 2 екз.;
- копія довідки №____ від 15.06.2018 р. – 2 екз.;
- копія довідки №____ від 04.07.2018 р. – 2 екз.;
- копія відомостей №7994____ від 10.07.2018 р. – 2 екз.;
- копія позовної заяви – 1 екз.;
- заява на смс-інформування

„_____”____________2018 року ____________ПІБ

== Вартість ==

Дана послуга надається безкоштовно.

== Строки розгляду питання ==

У місячний термін з дня надходження відповідних документів.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2018-08-07T12:34:28Z

Ievheniia.soloviova: /* Куди звернутися */

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Опис суттєвих аспектів ==

Правила видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51] (далі – Порядок).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими актами законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 2 Порядку]).

Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним. Якщо після чергового переогляду медико – соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь – яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 3 Порядку]).

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 4 Порядку]).

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 1 до 14, у 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
До пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброви Поліського, Дитяток і Старих Соколів Іванківського районів, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у місті Чернігові і селі Малійках Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району.
На посвідченні “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” і “Постраждалий від Чорнобильської катастрофи” (категорії 1, 2, З серії А) на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору “Перереєстровано” і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 5 Порядку]).

Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 6 Порядку]).

Особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення рожевого кольору, серія Г ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 7 Порядку]).

Неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення жовтого кольору, серія Д.
Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлена інвалідність, пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, до посвідчення серії Д видається вкладка за встановленим зразком (додаток N 12), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 зазначеного Закону.
Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються відповідно до статті 14 зазначеного Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 8 Порядку]).
Неповнолітнім дітям померлого громадянина, віднесеного до категорії 1, 2, 3, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, видаються довідки встановленого зразка ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п додаток 2]).

Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 9 Порядку]).

== Видача посвідчень ==

Посвідчення видаються:
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

* інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;

* хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми № Н – 1;

* потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), - довідки, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки № 3 або № 4);

* особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - довідка встановленого зразка (додаток № 5);

* особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 6);

* особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 7);

* особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - довідка встановленого зразка (додаток № 1);

* дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки № 3 – 10);

* дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

У разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".
У разі відшукання втраченого посвідчення воно підлягає обов'язковому здаванню для знищення органові, яким видано його дублікат ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF пункт 11 Порядку]).

Що стосується громадян інших держав та осіб без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повідомляємо, що такі громадяни користуються всіма пільгами, що передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Видача посвідчень таким громадянам, також провадиться у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.

Згідно із пунктом 12 Порядку, спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Документи для оформлення посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту надалі (надалі - УПСЗН) районних у місті Києві державних адміністрацій за місцем проживання (реєстрації).
'''ВАЖЛИВО!''' У разі відмови УПСЗН видавати посвідчення, звертайтесь до УПСЗН Київської обласної державної адміністрації. '''ВИМАГАЙТЕ ПИСЬМОВУ ВІДМОВУ!''' Так як їх відмова ґрунтується на Листі-роз’ясненні департаменту соціального захисту населення КОДА від 23.01.2015 року за № 05-49-143. Як показує практика прийнятих рішень суду, на думку суддів, даний Лист не є тим документом, яким має керуватися у своїй діяльності Управління соціального захисту населення, а отже не є документом обов'язковим до виконання.
У разі '''ПИСЬМОВОЇ ВІДМОВИ''' департаменту соціального захисту населення КОДА необхідно звертатись із захистом свого права на отримання посвідчення до суду.
'''ВАЖЛИВО!''' Суд на підставі експертного висновку МСЕК про наявність інвалідності, що має причинний зв'язок із впливом аварії на ЧАЕС та наявності письмових відмов від вищезазначених органів, повинен зобов’язати органи соціального захисту населення видати таке посвідчення відповідної категорії.

== Для отримання посвідчення категорії 1 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Первинні довідки, що підтверджують визначений раніше статус;
* Експертне заключення зв’язку хвороби з наслідками Чорнобильської катастрофи;
* Довідка МСЕК;
* Копія паспорта;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії А, та категорії 3 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Документи, що підтверджують виконання робіт в зоні відчуження (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії Б, та категорії 3 серії Б ==

* Заява постраждалої особи;
* Довідка, що підтверджує проживання в зоні радіаційного забруднення видана (відповідно Додаток № 3, № 4, № 5);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення серії Д ==

* Заява від батька чи матері на отримання посвідчення дитині;
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Якщо дитина народжена від батьків, які мають статус постраждалих, то:
- копія посвідчення батька чи матері, що підтверджує відповідний статус;

- первинні документи, батька чи матері, згідно яких видано посвідчення;
* Якщо дитина приїхала з зони радіаційного забруднення, то довідку – додаток № 9.
* Копію паспорта батьків з указанням місця реєстрації.

== Для отримання посвідчення вдови ==

* Заява;
* Експертне заключення зв’язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи на чоловіка (жінку);
* Копію свідоцтва про одруження;
* Копію паспорта з указанням місця реєстрації та штампом про одруження;
* Копію посвідчення чоловіка (жінки) та первинні документи, що підтверджують визначений статус;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для оформлення дублікатів посвідчень ==

* у разі втрати: об’ява в газеті про втрату раніше виданого посвідчення;
* у разі псування: бланк зіпсованого посвідчення;
* у разі зміни прізвища: копія свідоцтва про шлюб (копія свідоцтва про розірвання шлюбу), копія свідоцтва про зміну прізвища або імені.

== Куди звернутися ==

Документи про встановлення статусу постраждалих подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, міськвиконкомів за місцем реєстрації. У разі відмови необхідно звертатись до окружного адміністративного суду.
Приклад такої позовної заяви:

До Київського окружного адміністративного суду
01133, м. Київ бул. Л. Українки, буд. 26
Позивач: ПІБ,
паспорт серії __ №______
вид. Бородянським РВ ГУ
МВС України
в Київській області від __.__.____ р.
РНОКПП: _______,
зареєстрована та проживає:
07801, смт. ______,
вул. _____, буд. _____, кв____,
Бородянський район,
Київська область
(телефон ________)

Відповідач: Управління соціального
захисту населення
Бородянської РДА
Код ЄДРПОУ: 03193784,
07801, смт. Бородянка,
вул. Центральна, 230,
Київська область
E-mail: upsznbor@i.ua
(телефон 04577-5-15-49)

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання неправомірними дій
та зобов’язання вчинити певні дії

Я, ПІБ, проживала і працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, що підтверджується наступними документами: посвідченням громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії В-П №_____ від 15.04.1994 року, довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою 12.06.2018 р. за №______ Бородянською селищною радою Бородянського району Київської області та копією виписки з моєї трудової книжки.
У зв’язку з погіршанням стану здоров’я я проходила тривалий курс лікування і 20 квітня 2018 року мені встановили третю групу інвалідності довічно, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ№______. Встановлено, що моє захворювання пов’язано з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується Експертним висновком №_____ від 19.03.2018 року, виданим Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України.
Згідно п.1 ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, призначається категорія 1. Мені як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи – повинні були надати статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії. Але в наданні такого статусу мені відмовили в Управлінні соціального захисту населення Бородянської РДА та повідомили, що із прийняттям ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року №76-VIII, виключено абзац п’ятий частини другої статті 2 ЗУ «Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а також мені пояснили, що Департамент соціального захисту населення не приймає подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів оформлення громадянам первинних посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується Листом-відповіддю Управління соціального захисту населення Бородянської РДА за №______ від 31.05.2018 р.
п.1 ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є діючим і не скасованим і тому він має юридичну силу.
Вважаю позицію Управління соціального захисту населення Бородянської РДА неправомірною та незаконною, у зв’язку з чим змушена звернутися за захистом до суду.
Викладене мною підтверджується документами, наданими до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ст.14 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, п. 3 Постанови Кабінету міністрів України №51 від 20.01.1997 року «Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6, 17, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П Р О Ш У :

1. Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської РДА у прийнятті документів для підготовки подання для оформлення мені посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно до вимог п.1 ст.14 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
2. Зобов’язати Управління соціального захисту населення Бородянської РДА прийняти у мене документи та направити подання до Київської обласної державної адміністрації, для оформлення посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
3. Я, підтверджую той факт, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав;
4. Звільнити мене від сплати судового збору згідно п. «г» ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» як малозабезпечену у зв’язку із єдиним доходом у вигляді пенсії, яка є значно низькою (копії довідки та відомості додаються);
5. Справу розглядати у мою відсутність.

Додаток:

- копія паспорта – 2 екз.;
- копія РНОКПП – 2 екз.;
- копія посвідчення ЧАЕС 4 категорії – 2 екз.;
- копія виписки із трудової книжки – 2 екз.;
- копія довідки до акта огляду МСЕК – 2 екз.;
- копія Експертного висновку – 2 екз.;
- копія відповіді Управління соціального захисту населення – 2 екз.;
- копія довідки №___ від 12.06.2018 р. – 2 екз.;
- копія довідки №____ від 15.06.2018 р. – 2 екз.;
- копія довідки №____ від 04.07.2018 р. – 2 екз.;
- копія відомостей №7994____ від 10.07.2018 р. – 2 екз.;
- копія позовної заяви – 1 екз.;
- заява на смс-інформування

„_____”____________2018 року ____________ПІБ

== Вартість ==

Дана послуга надається безкоштовно.

== Строки розгляду питання ==

У місячний термін з дня надходження відповідних документів.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]

Файл:Позовна заява, видача посвідчення ЧАЕС.docx

2018-08-07T12:30:52Z

Ievheniia.soloviova: Приклад позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду стосовно визнання неправомірною відмови УПСЗН у прийнятті докум...

Приклад позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду стосовно визнання неправомірною відмови УПСЗН у прийнятті документів для підготовки подання для оформлення посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а також про зобов'язання УПСЗН прийняти документи та направити подання до Київської обласної державної адміністрації, для оформлення посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Порядок вступу та членство у садовому товаристві

2018-07-20T08:30:39Z

Ievheniia.soloviova: /* Припинення членства у садовому товаристві */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 Лист Міністерства юстиції України від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19]

== Загальні відомості про садові товариства ==

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v9_19323-09 п. 1 Листа Мін’юсту від 30.12.2009 № 1079-0-2-09-19] садові (або садівницькі) товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 ст. 2 ЗУ «Про кооперацію»] '''обслуговуючий кооператив''' – це кооператив, який створюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Чисельність членів садового товариства не може бути меншою ніж три особи. Садове товариство зобов'язане вести облік своїх членів та видати
кожному з них посвідчення про членство. У садовому товаристві допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
 
Слід зазначити, що відповідно до статті 35 Земельного кодексу України приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного
садівництва.

== Вступ до садового товариства ==

Членом садового товариства можуть бути:
* фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності садового товариства;
* громадяни України;
* іноземці;
* особи без громадянства;
* юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників.

Вступ до садового товариства здійснюється на підставі письмової заяви.
Члени садового товариства вносять вступний внесок та пай у розмірах, визначених Статутом, додержуються вимог Статуту і користуються правом ухвального голосу.
Рішення Правління чи Голови садового товариства про прийняття підлягає затвердженню Загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається Статутом.

== Припинення членства у садовому товаристві ==
* добровільного виходу із членів;
* припинення трудової участі в діяльності;
* несплати внесків у порядку, визначеному Статутом;
* смерті фізичної особи;
* ліквідації юридичної особи;
* припинення діяльності садового товариства

Виключення із членів садового товариства може бути оскаржене у судовому порядку.
[[Категорія:Господарське право]]

Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб

2018-07-20T08:28:04Z

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]

== Загальні відомості ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 68 Конституції України] кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. В свою чергу, '''незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства"], дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники.

== Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою ==

Шкода, завдана малолітньою особою ('''тобто особою, яка не досягла чотирнадцяти років'''), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою особою, яка здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що така шкода не є наслідком несумлінного виховання та нагляду за малолітньою особою або ухилення від виховання і нагляду.
Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який здійснює функції її опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, ці особи зобов’язані відшкодувати шкоду у частинах, які визначені за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Якщо неповнолітня особа досягла повноліття, обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої особи, яка здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється. '''Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а вищезазначені особи є неплатоспроможними або померли.'''

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою ==

Неповнолітня особа ('''тобто особа у віці від 14 до 18 років''') відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками (усиновлювачами), піклувальником або закладом у якому перебувала неповнолітня особа, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Батьки (усиновлювачі), піклувальники, заклад, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, зобов’язані відшкодувати шкоду до досягнення особою повноліття. Особа відшкодовує завдану шкоду самостійно після досягнення повноліття або якщо неповнолітня особа стане власником майна, достатнього для відшкодування такої шкоди.

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності ==

'''Якщо особа набула повної цивільної дієздатності''' (наприклад, досягнення 18 років, укладення шлюбу) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно. Також, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України] '''надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування''' за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Слід звернути увагу на те, що якщо у такої особи не вистачає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники відшкодовують шкоду завдану неповнолітньою особою, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності (наприклад, укладання неповнолітнім трудової угоди) і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2018-07-20T08:24:44Z

Ievheniia.soloviova: /* Для отримання посвідчення вдови */

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Опис суттєвих аспектів ==

Правила видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51] (далі – Порядок).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими актами законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 2 Порядку]).

Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним. Якщо після чергового переогляду медико – соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь – яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 3 Порядку]).

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 р. N 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 4 Порядку]).

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 1 до 14, у 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
До пунктів дезактивації техніки і санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброви Поліського, Дитяток і Старих Соколів Іванківського районів, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у місті Чернігові і селі Малійках Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району.
На посвідченні “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” і “Постраждалий від Чорнобильської катастрофи” (категорії 1, 2, З серії А) на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору “Перереєстровано” і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 5 Порядку]).

Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 6 Порядку]).

Особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення рожевого кольору, серія Г ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 7 Порядку]).

Неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення жовтого кольору, серія Д.
Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлена інвалідність, пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, до посвідчення серії Д видається вкладка за встановленим зразком (додаток N 12), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 зазначеного Закону.
Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються відповідно до статті 14 зазначеного Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 8 Порядку]).
Неповнолітнім дітям померлого громадянина, віднесеного до категорії 1, 2, 3, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, видаються довідки встановленого зразка ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п додаток 2]).

Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-п пункт 9 Порядку]).

== Видача посвідчень ==

Посвідчення видаються:
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

* інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;

* хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - на підставі висновку експертної медичної ради і акта форми № Н – 1;

* потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) і особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), - довідки, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки № 3 або № 4);

* особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - довідка встановленого зразка (додаток № 5);

* особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 6);

* особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - довідка встановленого зразка (додаток № 7);

* особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 – 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - довідка встановленого зразка (додаток № 1);

* дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки № 3 – 10);

* дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

У разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.
Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".
У разі відшукання втраченого посвідчення воно підлягає обов'язковому здаванню для знищення органові, яким видано його дублікат ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF пункт 11 Порядку]).

Що стосується громадян інших держав та осіб без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повідомляємо, що такі громадяни користуються всіма пільгами, що передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Видача посвідчень таким громадянам, також провадиться у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.

Згідно із пунктом 12 Порядку, спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Документи для оформлення посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту надалі (надалі - УПСЗН) районних у місті Києві державних адміністрацій за місцем проживання (реєстрації).
'''ВАЖЛИВО!''' У разі відмови УПСЗН видавати посвідчення, звертайтесь до УПСЗН Київської обласної державної адміністрації. '''ВИМАГАЙТЕ ПИСЬМОВУ ВІДМОВУ!''' Так як їх відмова ґрунтується на Листі-роз’ясненні департаменту соціального захисту населення КОДА від 23.01.2015 року за № 05-49-143. Як показує практика прийнятих рішень суду, на думку суддів, даний Лист не є тим документом, яким має керуватися у своїй діяльності Управління соціального захисту населення, а отже не є документом обов'язковим до виконання.
У разі '''ПИСЬМОВОЇ ВІДМОВИ''' департаменту соціального захисту населення КОДА необхідно звертатись із захистом свого права на отримання посвідчення до суду.
'''ВАЖЛИВО!''' Суд на підставі експертного висновку МСЕК про наявність інвалідності, що має причинний зв'язок із впливом аварії на ЧАЕС та наявності письмових відмов від вищезазначених органів, повинен зобов’язати органи соціального захисту населення видати таке посвідчення відповідної категорії.

== Для отримання посвідчення категорії 1 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Первинні довідки, що підтверджують визначений раніше статус;
* Експертне заключення зв’язку хвороби з наслідками Чорнобильської катастрофи;
* Довідка МСЕК;
* Копія паспорта;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії А, та категорії 3 серії А ==

* Заява постраждалої особи;
* Документи, що підтверджують виконання робіт в зоні відчуження (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення категорії 2 серії Б, та категорії 3 серії Б ==

* Заява постраждалої особи;
* Довідка, що підтверджує проживання в зоні радіаційного забруднення видана (відповідно Додаток № 3, № 4, № 5);
* Копія паспорта з указанням місця реєстрації;
* 2 фотокартки розміром 3×4;

== Для отримання посвідчення серії Д ==

* Заява від батька чи матері на отримання посвідчення дитині;
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Якщо дитина народжена від батьків, які мають статус постраждалих, то:
- копія посвідчення батька чи матері, що підтверджує відповідний статус;

- первинні документи, батька чи матері, згідно яких видано посвідчення;
* Якщо дитина приїхала з зони радіаційного забруднення, то довідку – додаток № 9.
* Копію паспорта батьків з указанням місця реєстрації.

== Для отримання посвідчення вдови ==

* Заява;
* Експертне заключення зв’язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи на чоловіка (жінку);
* Копію свідоцтва про одруження;
* Копію паспорта з указанням місця реєстрації та штампом про одруження;
* Копію посвідчення чоловіка (жінки) та первинні документи, що підтверджують визначений статус;
* 2 фотокартки розміром 3×4.

== Для оформлення дублікатів посвідчень ==

* у разі втрати: об’ява в газеті про втрату раніше виданого посвідчення;
* у разі псування: бланк зіпсованого посвідчення;
* у разі зміни прізвища: копія свідоцтва про шлюб (копія свідоцтва про розірвання шлюбу), копія свідоцтва про зміну прізвища або імені.

== Куди звернутися ==

Документи про встановлення статусу постраждалих подаються громадянами до управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, міськвиконкомів за місцем реєстрації. У разі відмови необхідно звертатись до окружного адміністративного суду.

== Вартість ==

Дана послуга надається безкоштовно.

== Строки розгляду питання ==

У місячний термін з дня надходження відповідних документів.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]