https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Hilchuk.Vita 2026-04-22T01:04:46Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BA&diff=60491 2026-03-10T15:15:48Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Загальна інформація */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України &quot;Про платіжні послуги&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#Text Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів (далі - Положення)]<br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Платіжна операція''' - дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (підпункт 24 пункту 3 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Положення]).<br /> <br /> '''Користувач''' - фізична або юридична особа, яка має намір отримати чи отримує платіжну послугу від емітента (підпункт 17 пункту 3 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Положення]).<br /> <br /> Також, '''користувач платіжних послуг (далі - користувач)''' - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку (пункт 28 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закону України &quot;Про платіжні послуги&quot;]).<br /> <br /> '''Емітент платіжних інструментів (далі - емітент)''' - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до законодавства України (підпункт 13 пункту 3 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Положення]).<br /> <br /> '''Еквайрингова установа (далі - еквайр)''' - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги (пункт 11 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закону України &quot;Про платіжні послуги&quot;]).<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Користувач зобов'язаний:&lt;/u&gt;''' <br /> <br /> 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;<br /> <br /> 2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором. (пункт 136 розділу VIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n343 Положення]).<br /> <br /> == Дії для повернення викрадених коштів ==<br /> Користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та &lt;u&gt;негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.&lt;/u&gt;<br /> <br /> До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.<br /> <br /> '''Електронний платіжний засіб''' - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом (пункт 13 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закону України &quot;Про платіжні послуги&quot;]).<br /> <br /> '''Втрата платіжного інструменту''' - неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за платіжним інструментом, неправомірне заволодіння та/або використання платіжного інструменту чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації (підпункт 6 пункту 3 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Положення]).<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Емітент зобов’язаний:&lt;/u&gt;''' забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення.<br /> <br /> Також, е'''&lt;u&gt;мітент зобов’язаний&lt;/u&gt;''', повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.<br /> <br /> У разі невиконання емітентом обов’язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу, ризик збитків від виконання таких операцій несе емітент. Обов’язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі:<br /> <br /> * інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;<br /> * відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг.<br /> <br /> Під час реєстрації повідомлення користувача про втрату електронного платіжного засобу емітент зобов’язаний зазначити дату і час одержання повідомлення.<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Емітент має право:&lt;/u&gt;'''<br /> <br /> # заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;<br /> # розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;<br /> # зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов’язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.<br /> <br /> Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції..<br /> == Розгляд банком заяви/повідомлення ==<br /> Емітент зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.<br /> <br /> Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n1230 статтею 89 Закону України &quot;Про платіжні послуги&quot;].<br /> <br /> == Строк повернення коштів на рахунок ==<br /> Еквайр за результатами моніторингу або в разі опротестування платіжної операції користувачем, емітентом чи оператором платіжної системи для встановлення правомірності платіжної операції має право зупинити завершення платіжної операції на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше 60 календарних днів. <br /> <br /> У разі підтвердження неправомірності проведеної платіжної операції еквайр зобов’язаний у порядку, визначеному правилами відповідної платіжної системи, але у строк не більше 10 календарних днів, повернути емітенту кошти в обсязі, в якому була проведена платіжна операція, та відшкодувати суму комісійної винагороди (за наявності такої комісійної винагороди), утриманої/сплаченої такому еквайру за платіжну операцію. Емітент зобов’язаний зарахувати кошти, повернуті еквайром, на рахунок користувача негайно, крім випадків, коли кошти вже були зараховані емітентом на рахунок користувача за опротестованою користувачем зазначеною платіжною операцією.<br /> <br /> У разі правомірності платіжної операції еквайр має завершити платіжну операцію та відшкодувати отримувачу 0,1 відсотка суми платіжної операції за кожний день такого призупинення, якщо більший розмір пені не обумовлений договором.<br /> <br /> Емітент на час встановлення ініціатора та правомірності платіжної операції, але не більше ніж упродовж 60 календарних днів має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаної неналежної платіжної операції.<br /> <br /> У разі правомірності платіжної операції відповідальність емітента визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20?find=1&amp;text=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83#n1185 статті 86 цього Закону].<br /> <br /> == Оскарження рішення банку про відмову у поверненні коштів ==<br /> У випадку відмови банку у поверненні коштів на рахунок платника, останній має право звернутися до районного, районного у місті, міського та мійськрайонного суду за місцезнаходженням банку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку цивільного судочинства]].<br /> <br /> '''Вартість''': за подання позовної заяви майнового характеру позивач (власник банківської картки) повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України &quot;Про судовий збір&quot;]). <br /> <br /> '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті &quot;Судова влада&quot;]<br /> == Судова практика ==<br /> * [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44268905 Постанова Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15]<br /> * [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44268905 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц]<br /> * [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80005723?fbclid=IwAR0xWHXTQoC2wRETrH2mHTP9YXL_i3E7_jjLXFfK43X04-R2_uOUgce1oUU Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 454/420/17] (платіжна картка є офіційним документом)<br /> == Див. також ==<br /> * [[Договір банківського рахунка]]<br /> * [[Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу]]<br /> * [[Розрахунок платіжними картками]]<br /> * [[Кримінальна відповідальність за кіберзлочини]]<br /> * [[Помилково перераховані кошти іншій особі: процедура повернення]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Банківське право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Суди]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85&diff=57819 2025-10-10T12:40:31Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div>== Нормативна база: ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1134740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх» від 18 липня 2013 року № 223–1134/0/4–13]<br /> == Загальна характеристика кримінального провадження щодо неповнолітніх ==<br /> Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з урахуванням особливостей, передбачених главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3880 38 КПК України.]<br /> <br /> Особливості проваджень щодо неповнолітніх у кримінальному процесі визначено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text ч. 4 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], згідно з якою “стосовно неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їх перевихованню”.<br /> <br /> Відповіднодо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text статті 1 Конвенції про права дитини,] дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n440 Конвенції про права дитини  (стаття 40 )] зазначає: Держави-учасниці визнають право кожної дитини, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або визнається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.<br /> <br /> 3 цією метою і беручи до уваги відповідні положення міжнародних документів, Держави-учасниці, зокрема, забезпечують, '''щоб кожна дитина''', яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство чи звинувачується в його порушенні, '''мала принаймні такі гарантії''': <br /> <br /> ◆ негайне і безпосереднє інформування її про звинувачення проти неї, а у випадку необхідності, через її батьків чи законних опікунів; <br /> <br /> ◆ одержання правової й іншої необхідної допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту; <br /> <br /> ◆ невідкладне прийняття рішення з розглядуваного питання компетентним, незалежним і безстороннім органом чи судовим органом у ході справедливого слухання згідно із законом у присутності адвоката чи іншої відповідної особи і, якщо це не вважається таким, що суперечить найкращим інтересам дитини, зокрема, з урахуванням її віку чи становища її батьків або законних опікунів.<br /> <br /> '''Особливості кримінального провадженнях щодо неповнолітніх:'''<br /> <br /> 1) здійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3882 ч. 2 ст. 484,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 1 ст. 499 КПК України]);<br /> <br /> 2) особливий предмет доказування;<br /> <br /> 3) кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється за участю захисника - обов’язкова його участь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 п. 1 ч. 2 ст. 52], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 3 ст. 499 КПК України]); батьків або інших законних представників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3900 ст. 488 КПК України]); при допиті - педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2131 ст. 226], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3908 ч. 1 ст. 491 КПК України]); у судовому розгляді - представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3927 ст. 496 КПК України]);<br /> <br /> 4) окрім запобіжних заходів, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ст. 176 КПК України,] до неповнолітніх може застосовуватися такий спеціальний запобіжний захід як передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 ст. 493 КПК України]);<br /> <br /> 5) до неповнолітніх (після досягнення 11-річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність), які вчинили суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, може застосовуватися спеціальний вид заходів забезпечення кримінального провадження - поміщення у приймальник-розподільник для дітей на строк до 30 днів, який може бути продовжено ще на строк до 30 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 4 ст. 499 КПК України]).<br /> <br /> 6) досудове розслідування щодо неповнолітнього обвинуваченого може закінчуватися направленням до суду клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3930 ст. 497], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 5 ст. 499 КПК України]);<br /> <br /> 7) розгляд кримінального провадження щодо неповнолітньої особи здійснюються суддею, уповноваженою згідно із Законом України “Про судоустрій і статус суддів” на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n569 ч. 14 ст. 31 КПК України]).<br /> <br /> Закон не встановлює вікових обмежень для того, щоб дитина була свідком або потерпілою в кримінальному провадженні. Обмеження щодо віку настає тоді, коли йдеться про відповідальність за вчинене. В цивільному та сімейному законодавсті України особа, що не досягла 18 років визначається поняттями &quot;малолітньої&quot; та &quot;неповнолітньої&quot;.<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text до статті 22 КК України] кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення '''виповнилося 16 років''' та в деяких '''випадках 14 років.''' <br /> <br /> == Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх ==<br /> Кримінально-процесуальне законодавство містить спеціальну норму, що визначає ''предмет доказування у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3886 (ст. 485 КПК Україн''и )'']''.'' Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1081 т. 91 КПК], також з'ясовуються:<br /> <br /> * '''повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього''': його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою міг керувати ними;<br /> <br /> * '''ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;'''<br /> * '''умови життя та виховання неповнолітнього;''' <br /> * '''наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.'''<br /> <br /> Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як свідки батьки неповнолітнього та інші особи, які можуть надати потрібні відомості, а також потрібно витребувати необхідні документи і провести інші слідчі та судові дії. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.<br /> <br /> Вік неповнолітнього повинен бути встановлений за документами про народження. Таким документом є свідоцтво про народження. При неможливості встановити точний вік неповнолітнього повинна бути призначена і проведена судово-медична експертиза для встановлення віку. Порядок призначення експертизи передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2265 ст. 243 КПК України.]<br /> <br /> Стан здоров'я та загальний розвиток неповнолітнього необхідно з'ясовувати за розумової відсталості неповнолітнього. Відомості про можливу розумову відсталість обвинуваченого або підозрюваного, про стан його здоров'я можуть бути одержані слідчим від батьків або осіб, які їх замінюють, вчителів, вихователів, ровесників та інших осіб, а також шляхом витребування необхідних документів, характеристик тощо. Для одержання висновку про наявність розумової відсталості у неповнолітнього слід обов'язково призначати судово-психолого-психіатричну або судово-психолого-педагогічну експертизу. На розгляд експертизи можна ставити такі запитання: чи є у неповнолітнього ознаки відставання в розумовому розвитку і від нормального для цього віку рівня інтелектуального розвитку, не пов'язані з психічним захворюванням, якщо є, то в чому вони виявляються; нормальному рівню розвитку якого віку відповідає фактично розвиток цього неповнолітнього; чи міг неповнолітній, ураховуючи його психічний і розумовий розвиток, усвідомлювати свої дії та керувати ними.<br /> <br /> При розслідуванні кримінального провадження щодо неповнолітніх обов'язково потрібно долучати до матеріалів провадження розгорнуту характеристику зі школи, з місця роботи, а також з місця проживання. <br /> <br /> При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого належить з'ясувати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3895 ст. 487 КПК України]): <br /> <br /> склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї; обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього; зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою. <br /> <br /> == Участь законного представника неповнолітнього ==<br /> Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого:<br /> <br /> * неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників;<br /> * допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється у присутності захисника;<br /> * при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2136 ст. 227 КПК України]).<br /> <br /> Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.<br /> <br /> У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.<br /> <br /> == Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо неповнолітньої особи ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3882 ч.2 ст. 484 КПК України] кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, ''з''дійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> У звʼязку з цим кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ч. 13 ст. 615 КПК України].<br /> <br /> Так, дія положень частини другої статті 484 та частини чотирнадцятої статті 31 цього Кодексу може не застосовуватися в умовах воєнного стану, якщо наявні обставини, що унеможливлюють участь дізнавача, слідчого, судді, спеціально уповноважених на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх в умовах воєнного стану продовжується керівником органу прокуратури, визначеним пунктом 9 частини першої статті 3 цього Кодексу, за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або прокурора.<br /> |}<br /> '''Обов'язкова участь захисника'''<br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 п.п. 1, 2 ч.1 ст. 52 КПК України] обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: ''щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років'', - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; ''щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру'', - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.<br /> <br /> '''Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого'''<br /> <br /> Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється із врахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2131 ст.226 КПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3908 ст.491 КПК Укпаїни], зокрема, якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря.<br /> <br /> Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється ''обов`язково у присутності захисника.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3906 (ст. 490 КПК України).]<br /> <br /> '''Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених'''<br /> <br /> До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 176 КПК], може застосовуватися ''передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників'', а до непов­нолітніх, які виховуються в дитячій установі - ''передання їх під нагляд адміністрації цієї установи'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 493 КПК України]). <br /> ''Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи'' полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку. <br /> <br /> Питання передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається ''за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.''<br /> <br /> До того ж, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 492 КПК України] передбачає специфіку застосу­вання таких запобіжних заходів, як затримання та тримання під вартою. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, ''якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину'', за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177 цього Кодексу.]<br /> <br /> == Судовий розгляд кримінального провадження ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n569 ч.14 ст. 31 КПК України] кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень ''здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України &quot;Про судоустрій і статус суддів&quot; на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх''. У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України &quot;Про судоустрій і статус суддів&quot; на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.<br /> Під час судового розгляду кримінального провадження щодо неповнолітніх обов`язковою є ''участь представників служби у справах дітей та уповноваженого підрозділу органів Національної поліції'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3927 (ст. 496 КПК України).]<br /> <br /> При постановленні вироку, крім питань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3044 ст. 368 КПК Украї­ни], суд зобов'язаний врахувати норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3935 ст.ст. 498-502 КПК України], які присвячені ''застосуванню примусових заходів виховного характеру до непов­нолітніх, які не досягли віку кримі­нальної відповідальності.'' До того ж, КПК України передбачає спеціальну підставу для закриття кримінального провадження судом - у зв’язку із засто­суванням примусових заходів виховного характеру, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч. 2 ст.105 КК України] ).<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102148200 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2021 у справі №127/15271/19]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104004391 Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.04.2022 у справі 305/2054/19]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_028#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1999 року у справі &quot;Т. та В. проти Об'єднаного Королівства (T. and V. v. United Kingdom)&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1134740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх» від 18 липня 2013 року № 223–1134/0/4–13]<br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі]]<br /> * [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб]]<br /> * [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінально-виконавче право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85&diff=57817 2025-10-10T12:28:04Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div>== Нормативна база: ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1134740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх» від 18 липня 2013 року № 223–1134/0/4–13]<br /> == Загальна характеристика кримінального провадження щодо неповнолітніх ==<br /> Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з урахуванням особливостей, передбачених главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3880 38 КПК України.]<br /> <br /> Особливості проваджень щодо неповнолітніх у кримінальному процесі визначено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text ч. 4 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], згідно з якою “стосовно неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їх перевихованню”.<br /> <br /> Відповіднодо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text статті 1 Конвенції про права дитини,] дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n440 Конвенції про права дитини  (стаття 40 )] зазначає: Держави-учасниці визнають право кожної дитини, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або визнається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.<br /> <br /> 3 цією метою і беручи до уваги відповідні положення міжнародних документів, Держави-учасниці, зокрема, забезпечують, '''щоб кожна дитина''', яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство чи звинувачується в його порушенні, '''мала принаймні такі гарантії''': <br /> <br /> ◆ негайне і безпосереднє інформування її про звинувачення проти неї, а у випадку необхідності, через її батьків чи законних опікунів; <br /> <br /> ◆ одержання правової й іншої необхідної допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту; <br /> <br /> ◆ невідкладне прийняття рішення з розглядуваного питання компетентним, незалежним і безстороннім органом чи судовим органом у ході справедливого слухання згідно із законом у присутності адвоката чи іншої відповідної особи і, якщо це не вважається таким, що суперечить найкращим інтересам дитини, зокрема, з урахуванням її віку чи становища її батьків або законних опікунів.<br /> <br /> '''Особливості кримінального провадженнях щодо неповнолітніх:'''<br /> <br /> 1) здійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3882 ч. 2 ст. 484,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 1 ст. 499 КПК України]);<br /> <br /> 2) особливий предмет доказування;<br /> <br /> 3) кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється за участю захисника - обов’язкова його участь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 п. 1 ч. 2 ст. 52], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 3 ст. 499 КПК України]); батьків або інших законних представників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3900 ст. 488 КПК України]); при допиті - педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2131 ст. 226], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3908 ч. 1 ст. 491 КПК України]); у судовому розгляді - представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3927 ст. 496 КПК України]);<br /> <br /> 4) окрім запобіжних заходів, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ст. 176 КПК України,] до неповнолітніх може застосовуватися такий спеціальний запобіжний захід як передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 ст. 493 КПК України]);<br /> <br /> 5) до неповнолітніх (після досягнення 11-річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність), які вчинили суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, може застосовуватися спеціальний вид заходів забезпечення кримінального провадження - поміщення у приймальник-розподільник для дітей на строк до 30 днів, який може бути продовжено ще на строк до 30 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 4 ст. 499 КПК України]).<br /> <br /> 6) досудове розслідування щодо неповнолітнього обвинуваченого може закінчуватися направленням до суду клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3930 ст. 497], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 5 ст. 499 КПК України]);<br /> <br /> 7) розгляд кримінального провадження щодо неповнолітньої особи здійснюються суддею, уповноваженою згідно із Законом України “Про судоустрій і статус суддів” на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n569 ч. 14 ст. 31 КПК України]).<br /> <br /> Закон не встановлює вікових обмежень для того, щоб дитина була свідком або потерпілою в кримінальному провадженні. Обмеження щодо віку настає тоді, коли йдеться про відповідальність за вчинене. В цивільному та сімейному законодавсті України особа, що не досягла 18 років визначається поняттями &quot;малолітньої&quot; та &quot;неповнолітньої&quot;.<br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text до статті 22 КК України] кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення '''виповнилося 16 років''' та в деяких '''випадках 14 років.''' <br /> <br /> == Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх ==<br /> Кримінально-процесуальне законодавство містить спеціальну норму, що визначає ''предмет доказування у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3886 (ст. 485 КПК Україн''и )'']''.'' Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1081 т. 91 КПК], також з'ясовуються:<br /> <br /> * '''повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього''': його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою міг керувати ними;<br /> <br /> * '''ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;'''<br /> * '''умови життя та виховання неповнолітнього;''' <br /> * '''наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.'''<br /> <br /> Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як свідки батьки неповнолітнього та інші особи, які можуть надати потрібні відомості, а також потрібно витребувати необхідні документи і провести інші слідчі та судові дії. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.<br /> <br /> Вік неповнолітнього повинен бути встановлений за документами про народження. Таким документом є свідоцтво про народження. При неможливості встановити точний вік неповнолітнього повинна бути призначена і проведена судово-медична експертиза для встановлення віку. Порядок призначення експертизи передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2265 ст. 243 КПК України.]<br /> <br /> Стан здоров'я та загальний розвиток неповнолітнього необхідно з'ясовувати за розумової відсталості неповнолітнього. Відомості про можливу розумову відсталість обвинуваченого або підозрюваного, про стан його здоров'я можуть бути одержані слідчим від батьків або осіб, які їх замінюють, вчителів, вихователів, ровесників та інших осіб, а також шляхом витребування необхідних документів, характеристик тощо. Для одержання висновку про наявність розумової відсталості у неповнолітнього слід обов'язково призначати судово-психолого-психіатричну або судово-психолого-педагогічну експертизу. На розгляд експертизи можна ставити такі запитання: чи є у неповнолітнього ознаки відставання в розумовому розвитку і від нормального для цього віку рівня інтелектуального розвитку, не пов'язані з психічним захворюванням, якщо є, то в чому вони виявляються; нормальному рівню розвитку якого віку відповідає фактично розвиток цього неповнолітнього; чи міг неповнолітній, ураховуючи його психічний і розумовий розвиток, усвідомлювати свої дії та керувати ними.<br /> <br /> При розслідуванні кримінального провадження щодо неповнолітніх обов'язково потрібно долучати до матеріалів провадження розгорнуту характеристику зі школи, з місця роботи, а також з місця проживання. <br /> <br /> При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого належить з'ясувати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3895 ст. 487 КПК України]): <br /> <br /> склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї; обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього; зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою. <br /> <br /> == Участь законного представника неповнолітнього ==<br /> Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого:<br /> <br /> * неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників;<br /> * допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється у присутності захисника;<br /> * при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2136 ст. 227 КПК України]).<br /> <br /> Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.<br /> <br /> У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.<br /> <br /> == Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо неповнолітньої особи ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3882 ч.2 ст. 484 КПК України] кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, ''з''дійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> У звʼязку з цим кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ч. 13 ст. 615 КПК України].<br /> <br /> Так, дія положень частини другої статті 484 та частини чотирнадцятої статті 31 цього Кодексу може не застосовуватися в умовах воєнного стану, якщо наявні обставини, що унеможливлюють участь дізнавача, слідчого, судді, спеціально уповноважених на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх в умовах воєнного стану продовжується керівником органу прокуратури, визначеним пунктом 9 частини першої статті 3 цього Кодексу, за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або прокурора.<br /> |}<br /> '''Обов`язкова участь захисника'''<br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 п.п. 1, 2 ч.1 ст. 52 КПК України] обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: ''щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років'', - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; ''щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру'', - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.<br /> <br /> '''Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого'''<br /> <br /> Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється із врахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2131 ст.226 КПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3908 ст.491 КПК Укпаїни], зокрема, якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря.<br /> <br /> Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється ''обов`язково у присутності захисника.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3906 (ст. 490 КПК України).]<br /> <br /> '''Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених'''<br /> <br /> До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 176 КПК], може застосовуватися ''передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників'', а до непов­нолітніх, які виховуються в дитячій установі - ''передання їх під нагляд адміністрації цієї установи'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 493 КПК України]). <br /> ''Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи'' полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку. <br /> <br /> Питання передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається ''за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.''<br /> <br /> До того ж, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 492 КПК України] передбачає специфіку застосу­вання таких запобіжних заходів, як затримання та тримання під вартою. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, ''якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину'', за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177 цього Кодексу.]<br /> <br /> == Судовий розгляд кримінального провадження ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n569 ч.14 ст. 31 КПК України] кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень ''здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України &quot;Про судоустрій і статус суддів&quot; на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх''. У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України &quot;Про судоустрій і статус суддів&quot; на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.<br /> Під час судового розгляду кримінального провадження щодо неповнолітніх обов`язковою є ''участь представників служби у справах дітей та уповноваженого підрозділу органів Національної поліції'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3927 (ст. 496 КПК України).]<br /> <br /> При постановленні вироку, крім питань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3044 ст. 368 КПК Украї­ни], суд зобов'язаний врахувати норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3935 ст.ст. 498-502 КПК України], які присвячені ''застосуванню примусових заходів виховного характеру до непов­нолітніх, які не досягли віку кримі­нальної відповідальності.'' До того ж, КПК України передбачає спеціальну підставу для закриття кримінального провадження судом - у зв’язку із засто­суванням примусових заходів виховного характеру, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч. 2 ст.105 КК України] ).<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102148200 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2021 у справі №127/15271/19]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104004391 Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.04.2022 у справі 305/2054/19]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_028#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1999 року у справі &quot;Т. та В. проти Об'єднаного Королівства (T. and V. v. United Kingdom)&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1134740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх» від 18 липня 2013 року № 223–1134/0/4–13]<br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі]]<br /> * [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб]]<br /> * [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінально-виконавче право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85&diff=57811 2025-10-10T12:08:33Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div>== Нормативна база: ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1134740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх» від 18 липня 2013 року № 223–1134/0/4–13]<br /> == Загальна характеристика кримінального провадження щодо неповнолітніх ==<br /> Порядок кримінального провадження. щодо неповнолітніх визначається загальними правилами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з урахуванням особливостей, передбачених главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3880 38 КПК України.]<br /> <br /> Особливості проваджень щодо неповнолітніх у кримінальному процесі визначено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text ч. 4 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], згідно з якою “стосовно неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їх перевихованню”.<br /> <br /> Відповіднодо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text статті 1 Конвенції про права дитини,] дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n440 Конвенції про права дитини  (стаття 40 )] зазначає: Держави-учасниці визнають право кожної дитини, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або визнається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі в суспільстві.<br /> <br /> 3 цією метою і беручи до уваги відповідні положення міжнародних документів, Держави-учасниці, зокрема, забезпечують, '''щоб кожна дитина''', яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство чи звинувачується в його порушенні, '''мала принаймні такі гарантії''': <br /> <br /> ◆ негайне і безпосереднє інформування її про звинувачення проти неї, а у випадку необхідності, через її батьків чи законних опікунів; <br /> <br /> ◆ одержання правової й іншої необхідної допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту; <br /> <br /> ◆ невідкладне прийняття рішення з розглядуваного питання компетентним, незалежним і безстороннім органом чи судовим органом у ході справедливого слухання згідно із законом у присутності адвоката чи іншої відповідної особи і, якщо це не вважається таким, що суперечить найкращим інтересам дитини, зокрема, з урахуванням її віку чи становища її батьків або законних опікунів.<br /> <br /> '''Особливості кримінального провадженнях щодо неповнолітніх:'''<br /> <br /> 1) здійснюється слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3882 ч. 2 ст. 484,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 1 ст. 499 КПК України]);<br /> <br /> 2) особливий предмет доказування;<br /> <br /> 3) кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється за участю захисника - обов’язкова його участь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 п. 1 ч. 2 ст. 52], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 3 ст. 499 КПК України]); батьків або інших законних представників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3900 ст. 488 КПК України]); при допиті - педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2131 ст. 226], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3908 ч. 1 ст. 491 КПК України]); у судовому розгляді - представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3927 ст. 496 КПК України]);<br /> <br /> 4) окрім запобіжних заходів, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1713 ст. 176 КПК України,] до неповнолітніх може застосовуватися такий спеціальний запобіжний захід як передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3915 ст. 493 КПК України]);<br /> <br /> 5) до неповнолітніх (після досягнення 11 річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність), які вчинили суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, може застосовуватися спеціальний вид заходів забезпечення кримінального провадження - поміщення у приймальник-розподільник для дітей на строк до 30 днів, який може бути продовжено ще на строк до 30 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 4 ст. 499 КПК України]).<br /> <br /> 6) досудове розслідування щодо неповнолітнього обвинуваченого може закінчуватися направленням до суду клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3930 ст. 497], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3937 ч. 5 ст. 499 КПК України]);<br /> <br /> 7) розгляд кримінального провадження щодо неповнолітньої особи здійснюються суддею, уповноваженою згідно із Законом України “Про судоустрій і статус суддів” на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n569 ч. 14 ст. 31 КПК України]).<br /> <br /> Дитина, яка вчинила кримінальне правопорушення, потерпіла від кримінального правопорушення, свідок може бути будь-якого віку. Обмеження щодо віку настає тоді, коли йдеться мова про відповідальність за вчинене. В цивільному та сімейному законодавсті України особа, що не досягла 18 років визначається поняттями &quot;малолітньої&quot; та &quot;неповнолітньої&quot;.<br /> <br /> Відповідно до статті 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення '''виповнилося 16 років''' та в деяких '''випадках 14 років.''' <br /> <br /> == Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх ==<br /> Кримінально-процесуальне законодавство містить спеціальну норму, що визначає ''предмет доказування у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3886 (ст. 485 КПК Україн''и )'']''.'' Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1081 т. 91 КПК], також з'ясовуються:<br /> <br /> * '''повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього''': його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою міг керувати ними;<br /> <br /> * '''ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;'''<br /> * '''умови життя та виховання неповнолітнього;''' <br /> * '''наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.'''<br /> <br /> Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як свідки батьки неповнолітнього та інші особи, які можуть надати потрібні відомості, а також потрібно витребувати необхідні документи і провести інші слідчі та судові дії. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.<br /> <br /> Вік неповнолітнього повинен бути встановлений за документами про народження. Таким документом є свідоцтво про народження. При неможливості встановити точний вік неповнолітнього повинна бути призначена і проведена судово-медична експертиза для встановлення віку. Порядок призначення експертизи передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2265 ст. 243 КПК України.]<br /> <br /> Стан здоров'я та загальний розвиток неповнолітнього необхідно з'ясовувати за розумової відсталості неповнолітнього. Відомості про можливу розумову відсталість обвинуваченого або підозрюваного, про стан його здоров'я можуть бути одержані слідчим від батьків або осіб, які їх замінюють, вчителів, вихователів, ровесників та інших осіб, а також шляхом витребування необхідних документів, характеристик тощо. Для одержання висновку про наявність розумової відсталості у неповнолітнього слід обов'язково призначати судово-психолого-психіатричну або судово-психолого-педагогічну експертизу. На розгляд експертизи можна ставити такі запитання: чи є у неповнолітнього ознаки відставання в розумовому розвитку і від нормального для цього віку рівня інтелектуального розвитку, не пов'язані з психічним захворюванням, якщо є, то в чому вони виявляються; нормальному рівню розвитку якого віку відповідає фактично розвиток цього неповнолітнього; чи міг неповнолітній, ураховуючи його психічний і розумовий розвиток, усвідомлювати свої дії та керувати ними.<br /> <br /> При розслідуванні кримінального провадження щодо неповнолітніх обов'язково потрібно долучати до матеріалів провадження розгорнуту характеристику зі школи, з місця роботи, а також з місця проживання. <br /> <br /> При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого належить з'ясувати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3895 ст. 487 КПК України]): <br /> <br /> склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї; обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього; зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою. <br /> <br /> == Участь законного представника неповнолітнього ==<br /> Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого:<br /> <br /> * неповнолітній підозрюваний чи обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників;<br /> * допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється у присутності захисника;<br /> * при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2136 ст. 227 КПК України]).<br /> <br /> Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.<br /> <br /> У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.<br /> <br /> == Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо неповнолітньої особи ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3882 ч.2 ст. 484 КПК України] кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, ''з''дійснюється слідчим, дізнавачем, які спеціально уповноважені керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> У звʼязку з цим кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 ч. 13 ст. 615 КПК України].<br /> <br /> Так, дія положень частини другої статті 484 та частини чотирнадцятої статті 31 цього Кодексу може не застосовуватися в умовах воєнного стану, якщо наявні обставини, що унеможливлюють участь дізнавача, слідчого, судді, спеціально уповноважених на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх в умовах воєнного стану продовжується керівником органу прокуратури, визначеним пунктом 9 частини першої статті 3 цього Кодексу, за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або прокурора.<br /> |}<br /> '''Обов`язкова участь захисника'''<br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 п.п. 1, 2 ч.1 ст. 52 КПК України] обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: ''щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років'', - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; ''щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру'', - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.<br /> <br /> '''Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого'''<br /> <br /> Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється із врахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2131 ст.226 КПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3908 ст.491 КПК Укпаїни], зокрема, якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря.<br /> <br /> Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється ''обов`язково у присутності захисника.'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3906 (ст. 490 КПК України).]<br /> <br /> '''Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених'''<br /> <br /> До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 176 КПК], може застосовуватися ''передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників'', а до непов­нолітніх, які виховуються в дитячій установі - ''передання їх під нагляд адміністрації цієї установи'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 493 КПК України]). <br /> ''Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи'' полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку. Питання передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається ''за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.''<br /> <br /> До того ж, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 492 КПК України] передбачає специфіку застосу­вання таких запобіжних заходів, як затримання та тримання під вартою. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, ''якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину'', за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177 цього Кодексу.]<br /> <br /> == Судовий розгляд кримінального провадження ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n569 ч.14 ст. 31 КПК України] кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень ''здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України &quot;Про судоустрій і статус суддів&quot; на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх''. У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України &quot;Про судоустрій і статус суддів&quot; на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.<br /> Під час судового розгляду кримінального провадження щодо неповнолітніх обов`язковою є ''участь представників служби у справах дітей та уповноваженого підрозділу органів Національної поліції'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3927 (ст. 496 КПК України).]<br /> <br /> При постановленні вироку, крім питань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3044 ст. 368 КПК Украї­ни], суд зобов'язаний врахувати норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3935 ст.ст. 498-502 КПК України], які присвячені ''застосуванню примусових заходів виховного характеру до непов­нолітніх, які не досягли віку кримі­нальної відповідальності.'' До того ж, КПК України передбачає спеціальну підставу для закриття кримінального провадження судом - у зв’язку із засто­суванням примусових заходів виховного характеру, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч. 2 ст.105 КК України] ).<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102148200 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2021 у справі №127/15271/19]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104004391 Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.04.2022 у справі 305/2054/19]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_028#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1999 року у справі &quot;Т. та В. проти Об'єднаного Королівства (T. and V. v. United Kingdom)&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1134740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх» від 18 липня 2013 року № 223–1134/0/4–13]<br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі]]<br /> * [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб]]<br /> * [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінально-виконавче право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=55810 2025-07-08T06:40:45Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Загальні положення та поняття домашнього насильства */</p> <hr /> <div> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону України &quot;Про безоплатну правничу допомогу&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]<br /> <br /> == Загальні положення та поняття домашнього насильства ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text '''Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot;'''] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Відповідно до статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; КК України'''] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. <br /> <br /> '''Домашнє насильство''' означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).''' <br /> <br /> == Склад злочину ==<br /> <br /> === Об'єкт ===<br /> Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.<br /> <br /> === Об'єктивна сторона ===<br /> Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.<br /> <br /> '''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.<br /> <br /> '''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.<br /> <br /> '''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.<br /> <br /> '''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot;]).<br /> <br /> В статті 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”]. Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] та у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі], в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.<br /> <br /> Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.<br /> <br /> === Суб'єкт ===<br /> Суб’єкт злочину – &lt;u&gt;спеціальний&lt;/u&gt; (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).<br /> <br /> '''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.<br /> <br /> '''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> '''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи. <br /> <br /> Визначення поняття &quot;близькі особи&quot; наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;].<br /> <br /> === Суб’єктивна сторона ===<br /> Суб’єктивна сторона характеризується &lt;u&gt;умислом та&lt;/u&gt; &lt;u&gt;систематичністю&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Ознака &quot;систематичність&quot; характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). <br /> <br /> Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.<br /> [[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]<br /> <br /> == Санкція (покарання) ==<br /> За вчинення домашнього насильства винна особа карається г&lt;u&gt;ромадськими роботами&lt;/u&gt; на строк від 150 до 240 годин, або &lt;u&gt;арештом&lt;/u&gt; на строк до шести місяців, або &lt;u&gt;обмеженням волі&lt;/u&gt; на строк до п’яти років, або &lt;u&gt;позбавленням волі&lt;/u&gt; на строк до двох років.<br /> <br /> В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:<br /> * зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;<br /> * oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;<br /> * зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;<br /> * зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;<br /> * нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.<br /> Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв. Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.<br /> <br /> Також, згідно статті 390-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років. <br /> <br /> Відповідно до частини першої статті 382 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> <br /> == Особливості кваліфікації злочину ==<br /> Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]), погроза вбивством (стаття 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]), зґвалтування (стаття 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]) тощо. <br /> <br /> Для прикладу розглянемо деякі з них:<br /> # якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);<br /> # якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];<br /> # якщо санкцією статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);<br /> # якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] &quot;Згвалтування&quot; в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).<br /> Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.<br /> <br /> == Правова допомога постраждалим від домашнього насильства ==<br /> <br /> Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 59 Конституції України]).<br /> <br /> Сторони забезпечують право на правову допомогу та безоплатну правову допомогу жертвам відповідно до умов, передбачених їхнім національним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 57 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).<br /> <br /> Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text стаття 1 Закону України &quot;Про безоплатну правничу допомогу&quot;]).<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text пункту 22 частини 1 статті 14 Закону України &quot;Про безоплатну правничу допомогу&quot;] особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, а саме на послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot; і &quot;Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків&quot;, що включає в себе: <br /> * здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; <br /> * складення документів процесуального характеру.<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.<br /> * [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.<br /> * [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.<br /> * [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:&amp;#x5B;%22001-117636%22&amp;#x5D;} Рішення ЄСПЛ у справі «Валюлієне проти Литви» (Valiulienė v. Lithuania application no. – 33234/07) від 26 березня 2016року] Суд акцентує, що жорстоке поводження має досягти мінімального рівня тяжкості, якщо воно підпадає під дію статті. Оцінка цього мінімуму є відносною: вона залежить від усіх обставин справи. Крім того, потрібно не забувати психологічний аспект насильства, яке пережила заявниця. На користь цього вона надала необхідні докази того, що вона зазнавала загроз для її фізичної недоторканності і фактично зазнавала переслідувань та нападів. Суд визнає, що психологічний вплив та наслідки є важливим аспектом домашнього насильства. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жорстоке поводження із заявницею, яке мало наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень п’ять разів, у поєднанні з її почуттям страху та безпорадності, було достатньо серйозним, щоб досягти рівня суворості згідно зі статтею 3 Конвенції. У зв’язку з цим Суд зазначає, що зобов’язання держави притягувати до відповідальності тих, хто вчинив дії, що суперечать статті 3 Конвенції, служить насамперед для того, щоб акти жорстокого поводження не залишалися ігнорованими відповідними органами влади та для забезпечення ефективного захисту проти актів жорстокого поводження, які, зокрема, можуть проявлятися у вигляді вчинення домашнього насильства.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Вчинення насильства в сім'ї]]<br /> * [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]<br /> [[Категорія:Домашнє насильство]]<br /> [[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=55798 2025-07-07T13:05:32Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Загальні положення та поняття домашнього насильства */</p> <hr /> <div> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону України &quot;Про безоплатну правничу допомогу&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]<br /> <br /> == Загальні положення та поняття домашнього насильства ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text '''Відповідно до пункту3 частини 1 статті 1 Закону України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot;'''] '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Відповідно до статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; КК України'''] '''домашнє насильство''' - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. <br /> <br /> '''Домашнє насильство''' означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).''' <br /> <br /> == Склад злочину ==<br /> <br /> === Об'єкт ===<br /> Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.<br /> <br /> === Об'єктивна сторона ===<br /> Об’єктивна сторона характеризується застосуванням фізичного, психологічного або економічного насильства. Відповідно до законодавчого визначення, такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.<br /> <br /> '''Насильство''' – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.<br /> <br /> '''Фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.<br /> <br /> '''Психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.<br /> <br /> '''Економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot;]).<br /> <br /> В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 126-1 Кримінального кодексу України] застосовуються поняття, визначення яких дано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Законі України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”]. Однак, протиставляючи поняття “домашнє насильство” в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку ми не бачимо такої складової як “сексуальне насильство”.<br /> <br /> Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічного або економічне за виключенням сексуального насильства.<br /> <br /> === Суб'єкт ===<br /> Суб’єкт злочину – &lt;u&gt;спеціальний&lt;/u&gt; (член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах).<br /> <br /> '''Сім’ю''' складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.<br /> <br /> '''Подружжя''' вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> '''Близькі особи''' – члени сім’ї особи, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеної особи. <br /> <br /> Визначення поняття &quot;близькі особи&quot; наведено лише у статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;].<br /> <br /> === Суб’єктивна сторона ===<br /> Суб’єктивна сторона характеризується &lt;u&gt;умислом та&lt;/u&gt; &lt;u&gt;систематичністю&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Ознака &quot;систематичність&quot; характеризує діяння як таке, що було вчинено '''три і більше разів''' (тобто особа притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). <br /> <br /> Всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані спільним умислом.<br /> [[Файл:Зміни в кримінальному законодавстві щодо домашнього насильства.jpg|міні]]<br /> <br /> == Санкція (покарання) ==<br /> За вчинення домашнього насильства винна особа карається г&lt;u&gt;ромадськими роботами&lt;/u&gt; на строк від 150 до 240 годин, або &lt;u&gt;арештом&lt;/u&gt; на строк до шести місяців, або &lt;u&gt;обмеженням волі&lt;/u&gt; на строк до п’яти років, або &lt;u&gt;позбавленням волі&lt;/u&gt; на строк до двох років.<br /> <br /> В iнтeрeсaх пoтeрпiлoгo вiд злoчину, пoв’язaнoгo з дoмашнiм нaсильствoм, oднoчaснo з признaчeнням пoкaрaння, нe пoв’язaнoгo з пoзбaвлeнням вoлi, aбо звiльнeнням з підстав, пeрeдбaчених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінальним Кодексом України], вiд кримiнaльнoї вiдпoвiдaльнoстi чи пoкaрaння, суд мoжe зaстoсувaти дo oсoби, якa вчинилa дoмaшнє нaсильствo, oдин aбo дeкількa oбмежувaльних зaходiв, вiдпoвiднo дo якoгo (яких) на зaсуджeнoгo мoжуть бути пoклaдeнi такi oбoв’язки:<br /> * зaбoрoнa пeрeбувaти в мiсцi спiльнoгo прoживaння з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa;<br /> * oбмежeння спiлкyвaння з дитинoю у рaзi, якщo дoмaшнє нaсильствo вчинeнo стoсoвнo дитини aбо у її присутнoстi;<br /> * зaбoрoнa нaближaтися нa визнaчeну вiдстaнь дo мiсця, дe oсoбa, якa пoстрaждaлa від дoмaшньoгo нaсильствa, мoжe пoстiйнo чи тимчaсoвo прoживaти, тимчасaвa чи систeмaтичнo пeрeбувaти у зв’язку з рoбoтoю, нaвчaнням, лiкувaнням чи з інших причин;<br /> * зaбoрoнa листувaння, тeлeфoнних пeрeгoвoрiв з oсoбoю, якa пoстрaждaлa вiд дoмашньoгo нaсильствa, iнших кoнтaктiв чeрeз зaсoби зв’язку чи eлeктрoнних кoмунiкaцiй oсoбистo aбo чeрeз трeтiх oсiб;<br /> * нaпрaвлeння для прoхoджeння прoгрaми для кривдникiв aбo прoбaцiйнoї прoгрaми.<br /> Вищевказані заходи зaстoсoвуються дo oсoби, якa нa мoмeнт вчинeння дoмaшньoгo нaсильствa дoсяглa 18-рiчнoгo вiку. Ці заходи мoжуть зaстoсoвувaтися нa стрoк вiд oднoгo дo трьoх мiсяцiв i зa пoтрeби мoжуть бyти прoдoвжeнi нa визнaчeний сyдoм стрoк, aлe нe бiльшe як нa 12 мiсяцiв.Кoнтрoль зa пoвeдiнкoю зaсyджeних, дo яких зaстoсoвaнo oбмeжувaльнi зaхoди, здiйснює oргaн прoбaцiї зa мiсцeм прoживaння зaсуджeнoгo, a в рaзi вчинeння злoчинy вiйськoвoслужбoвцeм - кoмaндир вiйськoвoї чaстини.<br /> <br /> Також, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 статті 390-1 Кримінального Кодексу України] за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 статтею 91-1 Кримінального Кодексу України], або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини першої статті 382 Кримінального кодексу України] умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> <br /> == Особливості кваліфікації злочину ==<br /> Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України]. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]), погроза вбивством (стаття 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]), зґвалтування (стаття 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]) тощо. <br /> <br /> Для прикладу розглянемо деякі з них:<br /> # якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] - кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого частиною першою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], - вчинене потребує кваліфікації за статтею 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);<br /> # якщо потерпілий спеціальний, але немає систематичності - кваліфікація за відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та пункту 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (наприклад, частина перша статті 125, пункт 6-1 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]). Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого у присутності дитини - враховується і пункт 6 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України];<br /> # якщо санкцією статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] та інших статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України], що передбачають ці злочини (наприклад, статті 126&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; та частина перша статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України]);<br /> # якщо спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину - кваліфікація відбувається за тією частиною статті, де передбачена ця ознака (наприклад, частина друга статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 КК України] &quot;Згвалтування&quot; в оновленій редакції передбачає зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах).<br /> Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.<br /> <br /> == Правова допомога постраждалим від домашнього насильства ==<br /> <br /> Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 59 Конституції України]).<br /> <br /> Сторони забезпечують право на правову допомогу та безоплатну правову допомогу жертвам відповідно до умов, передбачених їхнім національним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text стаття 57 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами]).<br /> <br /> Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text стаття 1 Закону України &quot;Про безоплатну правничу допомогу&quot;]).<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 14 Закону України &quot;Про безоплатну правничу допомогу&quot;] особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, а саме на послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України &quot;Про запобігання та протидію домашньому насильству&quot; і &quot;Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків&quot;, що включає в себе: <br /> * здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; <br /> * складення документів процесуального характеру.<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19] Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.<br /> * [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19] Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена в п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.<br /> * [http://hrlib.kz/wp-content/uploads/2016/07/2009-%D0%9E%D0%BF%D1%83%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2-%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B8%D0%B8.pdf Рішення Європейського суду з прав людини у справі Opuz v. Turkey (Application № 33401/02 від 9 червня 2009 року)]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 236/2450/20] Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу, з огляду на що будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмета доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК. Якщо діяння є тотожними та були об’єднані єдиним умислом, не становлять двох окремих складів злочину, передбаченого ст. 126-1 КК, а є епізодами одного триваючого кримінального правопорушення, нові епізоди такого насильства під час розслідування цього злочину не обов’язково вимагають внесення нового запису до ЄРДР.<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105301745 Постанова Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20] КПК не передбачає необхідності доведення факту домашнього насильства певним видом доказів. Діяння і наслідки, зазначені в ст. 126-1 КК, підлягають доказуванню та оцінюванню з огляду на положення статей 84, 92, 94 КПК. Систематичність як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, може бути підтверджена попереднім притягненням особи до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, визначених законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в КУпАП, не свідчить про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.<br /> * [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:&amp;#x5B;%22001-117636%22&amp;#x5D;} Рішення ЄСПЛ у справі «Валюлієне проти Литви» (Valiulienė v. Lithuania application no. – 33234/07) від 26 березня 2016року] Суд акцентує, що жорстоке поводження має досягти мінімального рівня тяжкості, якщо воно підпадає під дію статті. Оцінка цього мінімуму є відносною: вона залежить від усіх обставин справи. Крім того, потрібно не забувати психологічний аспект насильства, яке пережила заявниця. На користь цього вона надала необхідні докази того, що вона зазнавала загроз для її фізичної недоторканності і фактично зазнавала переслідувань та нападів. Суд визнає, що психологічний вплив та наслідки є важливим аспектом домашнього насильства. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жорстоке поводження із заявницею, яке мало наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень п’ять разів, у поєднанні з її почуттям страху та безпорадності, було достатньо серйозним, щоб досягти рівня суворості згідно зі статтею 3 Конвенції. У зв’язку з цим Суд зазначає, що зобов’язання держави притягувати до відповідальності тих, хто вчинив дії, що суперечать статті 3 Конвенції, служить насамперед для того, щоб акти жорстокого поводження не залишалися ігнорованими відповідними органами влади та для забезпечення ефективного захисту проти актів жорстокого поводження, які, зокрема, можуть проявлятися у вигляді вчинення домашнього насильства.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Вчинення насильства в сім'ї]]<br /> * [[Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство]]<br /> [[Категорія:Домашнє насильство]]<br /> [[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=53978 2025-04-07T10:34:09Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України &quot;Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчий кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#n3 Закон України &quot;Про добровільне об’єднання територіальних громад&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18#n3 Закон України &quot;Про співробітництво територіальних громад&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закон України &quot;Про службу в органах місцевого самоврядування&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-17#n3 Закон України &quot;Про асоціації органів місцевого самоврядування&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/401-14#n3 Закон України &quot;Про столицю України - місто-герой Київ&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n3 Закон України &quot;Про органи самоорганізації населення&quot;] <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Місцеве самоврядування в Україні''' - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.<br /> == Конституційні засади місцевого самоврядування ==<br /> '''''В Конституції України місцеве самоврядування визначає в собі:'''''<br /> * основу конституційного ладу і один з важливих принципів організації та функціонування влади в державі і є необхідною ланкою демократичного суспільства;<br /> * форму народовладдя, яке передбачає згідно зі ст. 5 Конституції України здійснення народом влади безпосередньо і через органи місцевого самоврядування.<br /> * права територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.<br /> == Основні принципи місцевого самоврядування ==<br /> '''Принципи місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями''' ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про місцеве самоврядування в Україні&quot;:]<br /> # ''народовладдя;''<br /> # ''законності;''<br /> # ''гласності;''<br /> # ''колегіальності;''<br /> # ''поєднання місцевих і державних інтересів;''<br /> # ''виборності;''<br /> # ''правової, матеріально-фінансової та організаційної самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;''<br /> # ''підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;''<br /> # ''державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;''<br /> # ''судового захисту прав місцевого самоврядування.''<br /> == Ознаки органів місцевого самоврядування ==<br /> '''Орган місцевого самоврядування''' - це організаційно відокремлений публічно-колегіальний орган, утворений в установленому законодавством порядку, наділений певними владними повноваженнями і засобами, необхідними для здійснення властивих йому функцій у сфері місцевого самоврядування.<br /> <br /> '''Ознаки органів місцевого самоврядування:'''<br /> * не належать до органів державної влади;<br /> * є самостійним видом органів публічної влади;<br /> * виражають інтереси територіальних громад та здійснюють діяльність від їх імені;<br /> * фінансовою основою їх діяльності є місцеві бюджети (сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні);<br /> * становлять відносно постійне поєднання депутатів з різними навичками, інтересами, здібностями та неоднаковою фаховою підготовкою в рамках одного органу з метою реалізації властивих їм повноважень, а також з метою необхідності виконання поставлених завдань та досягнення відповідних цілей у сфері муніципального управління.<br /> == Система місцевого самоврядування ==<br /> '''Система місцевого самоврядування включає:'''<br /> <br /> 1) територіальну громаду;<br /> <br /> 2) сільську, селищну, міську раду;<br /> <br /> 3) сільського, селищного, міського голову;<br /> <br /> 4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;<br /> <br /> 5) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;<br /> <br /> 6) органи самоорганізації населення.<br /> <br /> ''Первинним суб’єктом місцевого самоврядування,'' основним носієм його функцій і повноважень є '''''територіальна громада села, селища, міста'''''. У вітчизняному законодавстві, що стосується місцевого самоврядування, зафіксовано таке визначення категорії &quot;громада&quot;: ''територіальна громада'' - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів декількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.<br /> <br /> Відповідно до Конституції України, Закону України &quot;Про місцеве самоврядування&quot; можна виділити такі '''''види територіальних громад:'''''<br /> <br /> * територіальна громада села;<br /> * територіальна громада селища;<br /> * територіальна громада міста;<br /> * територіальна громада кількох поселень у випадку їх добровільного об'єднання у єдину громаду;<br /> * територіальна громада району у місті.<br /> <br /> Крім того, суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст можуть створювати об’єднані територіальної громади у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#n3 Законом України &quot;Про добровільне об’єднання територіальних громад&quot;] з ''дотриманням принципів'' <br /> <br /> * конституційності та законності;<br /> * добровільності; <br /> * економічної ефективності; <br /> * державної підтримки; <br /> * повсюдності місцевого самоврядування; <br /> * прозорості та відкритості; <br /> * відповідальності.<br /> <br /> Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.<br /> <br /> Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об’єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18#n3 Закону України &quot;Про співробітництво територіальних громад&quot;] територіальні громади сіл, селищ, міст можуть здійснювати співробітництво на договірних засадах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень.<br /> <br /> Неодмінною умовою успішного функціонування системи місцевого самоврядування є наявність представницького органу. Рада є головним елементом у системі всіх органів місцевого самоврядування. Саме вона формує та контролює виконавчі органи місцевого самоврядування, має значні повноваження щодо призначення посадових осіб місцевого самоврядування, визначає курс розвитку поселення.<br /> <br /> Необхідність формування ради обумовлена рядом чинників. Мається на увазі, у першу чергу, що територіальна громада в сучасних умовах не може здійснювати управління на професійній та більш-менш постійній основі. Внаслідок цього територіальна громада вимушена утворювати орган, який б представляв її інтереси у взаєминах з виконавчими органами місцевого самоврядування, державною владою, іншими місцевими співтовариствами, підприємствами, установами, громадянами.<br /> <br /> Саме тому, вищеозначені форми безпосередньої демократії на місцевому рівні повинні органічно доповнюватися представницькою демократією, яка в Україні існує у формі рад. Крім того, представницькі та безпосередні форми демократії на місцевому рівні не тільки доповнюють, але й обмежують один одного, створюючи систему політичних противаг: громада не дає зосередити всю повноту владу в руках ради, а правила організації безпосередньої демократії, що встановлюються радою запобігають охлократії. Крім того, саме завдяки власним представникам, соціальна спільнота усвідомлює себе в якості такої і може виступати в якості єдиної консолідованої політичної сили.<br /> <br /> Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n3 Законом України &quot;Про органи самоорганізації населення&quot;.]<br /> == Організація діяльності органів місцевого самоврядування ==<br /> Порядок формування та організація діяльності рад визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] та іншими законами, а також статутами територіальних громад.<br /> <br /> ''Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.''<br /> <br /> Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання, які підлягають реєстрації відповідно до Закону України &quot;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань&quot;.<br /> <br /> Правові засади організації і діяльності асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань, їх взаємовідносин з державними органами та органами місцевого самоврядування визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-17#n3 Законом України &quot;Про асоціації органів місцевого самоврядування&quot;.]<br /> <br /> ''Асоціації створюються і діють на принципах'': <br /> <br /> * законності; <br /> * добровільності;<br /> * рівноправності членів; <br /> * самоврядності; <br /> * самостійності у визначенні напрямів своєї діяльності; <br /> * відкритості і публічності.<br /> <br /> == Матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування ==<br /> ''Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування'' є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.<br /> <br /> Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.<br /> <br /> == Гарантії місцевого самоврядування ==<br /> '''''Гарантіями місцевого самоврядування є сукупність умов і засобів, які забезпечують організаційно-правову, фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування та захист прав місцевого самоврядування.'''''<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1022 Закону України &quot;Про місцеве самоврядування в Україні&quot;] територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.<br /> <br /> Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.<br /> <br /> У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.<br /> <br /> Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.<br /> <br /> Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.<br /> <br /> == Форми участі населення у вирішенні питань місцевого значання ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%207.-,%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC,-1.%20%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC Місцевий референдум]''' є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.<br /> <br /> Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.-,%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,-1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8 Загальні збори громадян]'''<br /> <br /> Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.-,%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8,-1.%20%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97 Місцеві ініціативи]'''<br /> <br /> Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15#Text Закону України &quot;Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності&quot;.] Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n115:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.-,%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Громадські слухання]'''<br /> <br /> Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n115:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013%2D1.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83 Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету]'''<br /> <br /> Жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій. Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання. Форми та порядок внесення пропозицій жителями щодо коштів місцевого бюджету визначаються рішенням ради або статутом територіальної громади. Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги відповідною радою.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n115:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013%2D2.%20%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 Публічні консультації]'''<br /> <br /> Жителі мають право брати участь у публічних консультаціях, організованих органами місцевого самоврядування, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення. Порядок проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3841-20#Text Законом України &quot;Про публічні консультації&quot;].<br /> <br /> == 2. Порядок проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування визначається законом. ==<br /> <br /> == Форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування ==<br /> Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть ''об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання'', які підлягають реєстрації відповідно до Закону України &quot;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань&quot;.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування. Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування.<br /> <br /> == Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n151:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020.-,%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0 Державний контроль]''' за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.<br /> <br /> == Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n151:~:text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B5%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.]'''<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.<br /> [[Категорія:Конституційне право]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=53970 2025-04-07T09:12:04Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України &quot;Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчий кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#n3 Закон України &quot;Про добровільне об’єднання територіальних громад&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18#n3 Закон України &quot;Про співробітництво територіальних громад&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закон України &quot;Про службу в органах місцевого самоврядування&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-17#n3 Закон України &quot;Про асоціації органів місцевого самоврядування&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/401-14#n3 Закон України &quot;Про столицю України - місто-герой Київ&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n3 Закон України &quot;Про органи самоорганізації населення&quot;] <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Місцеве самоврядування в Україні''' - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.<br /> == Конституційні засади місцевого самоврядування ==<br /> '''''В Конституції України місцеве самоврядування визначає в собі:'''''<br /> * основу конституційного ладу і один з важливих принципів організації та функціонування влади в державі і є необхідною ланкою демократичного суспільства;<br /> * форму народовладдя, яке передбачає згідно зі ст. 5 Конституції України здійснення народом влади безпосередньо і через органи місцевого самоврядування.<br /> * права територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.<br /> == Основні принципи місцевого самоврядування ==<br /> '''Принципи місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями''' ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про місцеве самоврядування в Україні&quot;:]<br /> # ''народовладдя;''<br /> # ''законності;''<br /> # ''гласності;''<br /> # ''колегіальності;''<br /> # ''поєднання місцевих і державних інтересів;''<br /> # ''виборності;''<br /> # ''правової, матеріально-фінансової та організаційної самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;''<br /> # ''підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;''<br /> # ''державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;''<br /> # ''судового захисту прав місцевого самоврядування.''<br /> == Ознаки органів місцевого самоврядування ==<br /> '''Орган місцевого самоврядування''' - це організаційно відокремлений публічно-колегіальний орган, утворений в установленому законодавством порядку, наділений певними владними повноваженнями і засобами, необхідними для здійснення властивих йому функцій у сфері місцевого самоврядування.<br /> <br /> '''Ознаки органів місцевого самоврядування:'''<br /> * не належать до органів державної влади;<br /> * є самостійним видом органів публічної влади;<br /> * виражають інтереси територіальних громад та здійснюють діяльність від їх імені;<br /> * фінансовою основою їх діяльності є місцеві бюджети (сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні);<br /> * становлять відносно постійне поєднання депутатів з різними навичками, інтересами, здібностями та неоднаковою фаховою підготовкою в рамках одного органу з метою реалізації властивих їм повноважень, а також з метою необхідності виконання поставлених завдань та досягнення відповідних цілей у сфері муніципального управління.<br /> == Система місцевого самоврядування ==<br /> '''Система місцевого самоврядування включає:'''<br /> <br /> 1) територіальну громаду;<br /> <br /> 2) сільську, селищну, міську раду;<br /> <br /> 3) сільського, селищного, міського голову;<br /> <br /> 4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;<br /> <br /> 5) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;<br /> <br /> 6) органи самоорганізації населення.<br /> <br /> ''Первинним суб’єктом місцевого самоврядування,'' основним носієм його функцій і повноважень є '''''територіальна громада села, селища, міста'''''.У вітчизняному законодавстві, що стосується місцевого самоврядування, зафіксовано таке визначення категорії &quot;громада&quot;: ''територіальна громада'' - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів декількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.<br /> <br /> Відповідно до Конституції України, Закону України &quot;Про місцеве самоврядування&quot; можна виділити такі '''''види територіальних громад:'''''<br /> <br /> * територіальна громада села;<br /> * територіальна громада селища;<br /> * територіальна громада міста;<br /> * територіальна громада кількох поселень у випадку їх добровільного об'єднання у єдину громаду;<br /> * територіальна громада району у місті.<br /> <br /> Крім того, суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст можуть створювати об’єднані територіальної громади у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#n3 Законом України &quot;Про добровільне об’єднання територіальних громад&quot;] з ''дотриманням принципів'' <br /> <br /> * конституційності та законності;<br /> * добровільності; <br /> * економічної ефективності; <br /> * державної підтримки; <br /> * повсюдності місцевого самоврядування; <br /> * прозорості та відкритості; <br /> * відповідальності.<br /> <br /> Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.<br /> <br /> Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об’єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18#n3 Закону України &quot;Про співробітництво територіальних громад&quot;] територіальні громади сіл, селищ, міст можуть здійснювати співробітництво на договірних засадах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень.<br /> <br /> Неодмінною умовою успішного функціонування системи місцевого самоврядування є наявність представницького органу. Ради є головним елементом у системі всіх органів місцевого самоврядування. Саме вони формує та контролює виконавчі органи місцевого самоврядування, має значні повноваження щодо призначення посадових осіб місцевого самоврядування, визначає курс розвитку поселення.<br /> <br /> Необхідність формування ради обумовлена рядом чинників. Мається на увазі, у першу чергу, що територіальна громада в сучасних умовах не може здійснювати управління на професійній та більш-менш постійній основі. Внаслідок цього територіальна громада вимушена утворювати орган, який б представляв її інтереси у взаєминах з виконавчими органами місцевого самоврядування, державною владою, іншими місцевими співтовариствами, підприємствами, установами, громадянами.<br /> <br /> Саме тому, вищеозначені форми безпосередньої демократії на місцевому рівні повинні органічно доповнюватися представницькою демократією, яка в Україні існує у формі рад. Крім того, представницькі та безпосередні форми демократії на місцевому рівні не тільки доповнюють, але й обмежують один одного, створюючи систему політичних противаг: громада не дає зосередити всю повноту владу в руках ради, а правила організації безпосередньої демократії, що встановлюються радою запобігають охлократії. Крім того, саме завдяки власним представникам, соціальна спільнота усвідомлює себе в якості такої і може виступати в якості єдиної консолідованої політичної сили.<br /> <br /> Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n3 Законом України &quot;Про органи самоорганізації населення&quot;.]<br /> == Організація діяльності органів місцевого самоврядування ==<br /> Порядок формування та організація діяльності рад визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] та іншими законами, а також статутами територіальних громад.<br /> <br /> ''Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.''<br /> <br /> Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання, які підлягають реєстрації відповідно до Закону України &quot;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань&quot;.<br /> <br /> Правові засади організації і діяльності асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань, їх взаємовідносин з державними органами та органами місцевого самоврядування визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-17#n3 Законом України &quot;Про асоціації органів місцевого самоврядування&quot;.]<br /> <br /> ''Асоціації створюються і діють на принципах'': <br /> <br /> * законності; <br /> * добровільності;<br /> * рівноправності членів; <br /> * самоврядності; <br /> * самостійності у визначенні напрямів своєї діяльності; <br /> * відкритості і публічності.<br /> <br /> == Матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування ==<br /> ''Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування'' є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.<br /> <br /> Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.<br /> <br /> == Гарантії місцевого самоврядування ==<br /> '''''Гарантіями місцевого самоврядування є сукупність умов і засобів, які забезпечують організаційно-правову, фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування та захист прав місцевого самоврядування.'''''<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1022 Закону України &quot;Про місцеве самоврядування в Україні&quot;] територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.<br /> <br /> Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.<br /> <br /> У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.<br /> <br /> Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.<br /> <br /> Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.<br /> <br /> == Форми участі населення у вирішенні питань місцевого значання ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%207.-,%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC,-1.%20%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC Місцевий референдум]''' є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.<br /> <br /> Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.-,%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,-1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8 Загальні збори громадян]'''<br /> <br /> Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.-,%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8,-1.%20%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97 Місцеві ініціативи]'''<br /> <br /> Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15#Text Закону України &quot;Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності&quot;.] Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n115:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.-,%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Громадські слухання]'''<br /> <br /> Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n115:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013%2D1.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83 Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету]'''<br /> <br /> Жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій. Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання. Форми та порядок внесення пропозицій жителями щодо коштів місцевого бюджету визначаються рішенням ради або статутом територіальної громади. Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги відповідною радою.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n115:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013%2D2.%20%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 Публічні консультації]'''<br /> <br /> Жителі мають право брати участь у публічних консультаціях, організованих органами місцевого самоврядування, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення. Порядок проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3841-20#Text Законом України &quot;Про публічні консультації&quot;].<br /> <br /> == 2. Порядок проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування визначається законом. ==<br /> <br /> == Форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування ==<br /> Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть ''об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання'', які підлягають реєстрації відповідно до Закону України &quot;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань&quot;.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування. Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування.<br /> <br /> == Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n151:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020.-,%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0 Державний контроль]''' за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.<br /> <br /> == Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n151:~:text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B5%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.]'''<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.<br /> [[Категорія:Конституційне право]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52482 2025-01-15T09:51:52Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Істотні умови договору */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 190 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина друга статті 737 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 734 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738 Цивільного Кодексу України)].&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 182, 210 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;''<br /> <br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 Цивільного Кодексу України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 Цивільного Кодексу України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 Цивільного Кодексу України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52481 2025-01-15T09:49:04Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина друга статті 737 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 734 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738 Цивільного Кодексу України)].&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 182, 210 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;''<br /> <br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 Цивільного Кодексу України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 Цивільного Кодексу України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 Цивільного Кодексу України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52479 2025-01-15T09:44:57Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Текст договору ренти обов&#039;язково повинен містити: */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина друга статті 737 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 734 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738 Цивільного Кодексу України)].&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 182, 210 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;''<br /> <br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 Цивільного Кодексу України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 Цивільного Кодексу України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 Цивільного Кодексу України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52478 2025-01-15T09:39:10Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина друга статті 737 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 734 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738 Цивільного Кодексу України)].&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 182, 210 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ====== ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;'' ======<br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 Цивільного Кодексу України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 Цивільного Кодексу України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 Цивільного Кодексу України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52476 2025-01-15T09:35:38Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 737] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 734 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 182, 210 Цивільного Кодексу Україн]. <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ====== ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;'' ======<br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 Цивільного Кодексу України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 Цивільного Кодексу України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 Цивільного Кодексу України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52474 2025-01-15T09:31:05Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 737] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 734 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 182, 210] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]. <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;''<br /> <br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 Цивільного Кодексу України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 Цивільного Кодексу України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 Цивільного Кодексу України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52473 2025-01-15T09:27:39Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 737] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 734 Цивільного Кодексу України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 182, 210] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 Цивільного Кодексу України]. <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ====== ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;'' ======<br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 Цивільного Кодексу України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 Цивільного Кодексу України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 Цивільного Кодексу України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52472 2025-01-15T09:18:34Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Форма укладання договору */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 Цивільного Кодексу України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 737] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 734 ЦК України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 182, 210] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]. <br /> <br /> Договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)]. <br /> <br /> Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text правила статті 362 Цивільного Кодексу] не застосовуються. <br /> <br /> ====== ''&lt;u&gt;'''Текст договору ренти обов'язково повинен містити:'''&lt;/u&gt;'' ======<br /> - найменування сторін за договором;<br /> <br /> - предмет договору; <br /> <br /> - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; <br /> <br /> - строки виплати ренти;<br /> <br /> - відповідальність платника за прострочення ренти; <br /> <br /> - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; <br /> <br /> - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; <br /> <br /> - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. <br /> <br /> Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. <br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 ЦК України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 625 ЦК України] ).<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> &lt;u&gt;Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином&lt;/u&gt;:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52470 2025-01-15T08:50:50Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Поняття договору ренти */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду земель»]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 731 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 190] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 737] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 734 ЦК України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 738] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 182, 210] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]. <br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. Згідно п. 9 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 (із змінами), договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі правила ст. 362 ЦК не застосовуються. Текст договору ренти обов'язково повинен містити: 4 - найменування сторін за договором; - предмет договору; - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; - строки виплати ренти; - відповідальність платника за прострочення ренти; - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 ЦК України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 625 ЦК України].<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52467 2025-01-15T08:26:41Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 734 ЦК України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 182, 210] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]. <br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. Згідно п. 9 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 (із змінами), договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі правила ст. 362 ЦК не застосовуються. Текст договору ренти обов'язково повинен містити: 4 - найменування сторін за договором; - предмет договору; - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; - строки виплати ренти; - відповідальність платника за прострочення ренти; - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 ЦК України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 625 ЦК України].<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 740 Цивільного кодексу України], або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою та третьою] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 741 Цивільного кодексу України] встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частина перша статті 742 Цивільного кодексу України] ). Тобто діє загальне правило, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 323 Цивільного кодексу України]. Дана норма носить імперативний (обов'язковий) характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52396 2025-01-13T14:47:35Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Форма укладання договору */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 734 ЦК України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 182, 210] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]. <br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. Згідно п. 9 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 (із змінами), договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі правила ст. 362 ЦК не застосовуються. Текст договору ренти обов'язково повинен містити: 4 - найменування сторін за договором; - предмет договору; - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; - строки виплати ренти; - відповідальність платника за прострочення ренти; - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 736 ЦК України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 625 ЦК України].<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 стаття 739 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема статтею 740 Цивільного кодексу України, або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України], ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частини друга та частина третя статті 741 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8&diff=52385 2025-01-13T13:47:47Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Істотні умови договору */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 &quot;Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ&quot;]<br /> == Поняття договору ренти ==<br /> &lt;big&gt;'''''Договір ренти'''''&lt;/big&gt; - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. <br /> == Істотні умови договору ==<br /> '''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). &lt;br /&gt;&lt;u&gt;Майном&lt;/u&gt; як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. <br /> <br /> Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). <br /> <br /> '''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).<br /> <br /> '''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.&lt;br /&gt;Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. <br /> <br /> Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється &lt;u&gt;у розмірі облікової ставки Національного банку України&lt;/u&gt;, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br /> <br /> '''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.&lt;br /&gt;У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] (частина друга статті 734 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br /> <br /> Рента виплачується &lt;u&gt;після закінчення кожного календарного кварталу&lt;/u&gt;, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).&lt;br /&gt;Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.<br /> == Сторони договору ==<br /> Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> !Сторона договору<br /> !Хто може бути стороною договору<br /> !Права сторін<br /> !Обов'язки сторін<br /> |-<br /> |Одержувач<br /> |Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти<br /> | - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;<br /> - давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;<br /> <br /> - вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору<br /> | -------<br /> |-<br /> |Платник<br /> |Фізична або юридична особа, що придбає у власність майно і виплачує ренту<br /> | ------<br /> | - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;<br /> - не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору<br /> |}<br /> == Форма укладання договору ==<br /> Договір ренти обов'язково укладається у &lt;u&gt;'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''&lt;/u&gt; (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&amp;ouid=108485453809394847258&amp;resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&amp;rtpof=true&amp;sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]. <br /> <br /> У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. Згідно п. 9 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 (із змінами), договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі правила ст. 362 ЦК не застосовуються. Текст договору ренти обов'язково повинен містити: 4 - найменування сторін за договором; - предмет договору; - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; - строки виплати ренти; - відповідальність платника за прострочення ренти; - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.<br /> == Відповідальність за прострочення виплати ренти ==<br /> За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' (стаття 736 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).&lt;br /&gt;У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].<br /> == Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==<br /> Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.&lt;br /&gt;Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.<br /> Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору. <br /> == Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==<br /> Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема статтею 740 Цивільного кодексу України, або договором.<br /> <br /> Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.<br /> <br /> У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.<br /> <br /> Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.<br /> <br /> Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.<br /> == Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==<br /> Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:<br /> # якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.<br /> # якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.<br /> На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.<br /> == Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==<br /> '''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br /> <br /> '''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92i%D0%B4%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0c%D0%BBi%D0%B4o%D0%BA_%D0%94%D0%A2%D0%9F_i%D0%B7_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BDc%D0%BFo%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B0co%D0%B1o%D0%BC,_%D0%B2_%D1%8F%D0%BAo%D0%B3o_%D0%B2i%D0%B4c%D1%83%D1%82%D0%BDi%D0%B9_%D0%BFo%D0%BBic_o%D0%B1o%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BAo%D0%B2o%D0%B3o_c%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2i%D0%BB%D1%8C%D0%BDo-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2o%D0%B2o%D1%97_%D0%B2i%D0%B4%D0%BFo%D0%B2i%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BDoc%D1%82i&diff=50816 2024-10-15T08:55:47Z

<p>Hilchuk.Vita: 60</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР) <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.<br /> <br /> '''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''<br /> <br /> * терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;<br /> * проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;<br /> * вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;<br /> * невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або МТСБУ (у випадках, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text 41 Закону] ), повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.<br /> Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.<br /> <br /> Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.<br /> <br /> == Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==<br /> Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана. <br /> <br /> '''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''<br /> * '''''cтрахувальник''' - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''<br /> * '''''iншi ocoби''', якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''<br /> Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.<br /> <br /> Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».<br /> <br /> ''Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''''<br /> <br /> '''&lt;small&gt;Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].&lt;/small&gt;'''<br /> <br /> '''Водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) у''' '''разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''<br /> <br /> * відсутності травмованих (загиблих) людей;<br /> * згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;<br /> * відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,<br /> <br /> Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].&lt;/big&gt;'''<br /> <br /> == Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''<br /> * учаcники бoйoвих дiй;<br /> * пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами;<br /> * ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi.<br /> Вiдшкoдування збиткiв завданих дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдою, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].<br /> <br /> Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.<br /> <br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)] <br /> == Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 %, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''<br /> * учаcник вiйни; <br /> * ocoба з iнвалiднicтю II групи;<br /> * ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;<br /> * пeнcioнeр.&lt;br /&gt;При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.<br /> Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.<br /> <br /> Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.<br /> <br /> ''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''. <br /> == Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах. <br /> <br /> [https://policy-web.mtsbu.ua/ &lt;big&gt;'''Перевірка чинності полісу'''&lt;/big&gt;] <br /> <br /> Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, Ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну]. <br /> <br /> Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;'''Вимоги до написання заяви про страхування відшкодування та необхідних додатків до неї визначені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text п. 35.1, 55.2 ст. 35 Закону України &quot;Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів&quot;]&lt;/big&gt; &lt;br&gt;<br /> '''&lt;big&gt;[https://mtsbu.ua/avtocivilka/zayava-pro-strahove-vidshkoduvannya Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування]&lt;/big&gt;'''<br /> <br /> &lt;u&gt;За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, '''МТCБУ''' прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування '''''зoбoв'язанe:'''''&lt;/u&gt;<br /> * ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''<br /> * ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).'' <br /> Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.<br /> [[Категорія: Відшкодування шкоди]]<br /> [[Категорія: Суди]]<br /> [[Категорія: Цивільне право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92i%D0%B4%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0c%D0%BBi%D0%B4o%D0%BA_%D0%94%D0%A2%D0%9F_i%D0%B7_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BDc%D0%BFo%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B0co%D0%B1o%D0%BC,_%D0%B2_%D1%8F%D0%BAo%D0%B3o_%D0%B2i%D0%B4c%D1%83%D1%82%D0%BDi%D0%B9_%D0%BFo%D0%BBic_o%D0%B1o%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BAo%D0%B2o%D0%B3o_c%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2i%D0%BB%D1%8C%D0%BDo-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2o%D0%B2o%D1%97_%D0%B2i%D0%B4%D0%BFo%D0%B2i%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BDoc%D1%82i&diff=50815 2024-10-15T08:41:10Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР) <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.<br /> <br /> '''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''<br /> <br /> * терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;<br /> * проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;<br /> * вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;<br /> * невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або МТСБУ (у випадках, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text 41 Закону] ), повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.<br /> Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.<br /> <br /> Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.<br /> <br /> == Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==<br /> Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана. <br /> <br /> '''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''<br /> * '''''cтрахувальник''' - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''<br /> * '''''iншi ocoби''', якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''<br /> Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.<br /> <br /> Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».<br /> <br /> ''Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''''<br /> <br /> '''&lt;small&gt;Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].&lt;/small&gt;'''<br /> <br /> '''Водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) у''' '''разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''<br /> <br /> * відсутності травмованих (загиблих) людей;<br /> * згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;<br /> * відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,<br /> <br /> Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].&lt;/big&gt;'''<br /> <br /> == Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''<br /> * учаcники бoйoвих дiй;<br /> * пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами;<br /> * ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi.<br /> Вiдшкoдування збиткiв завданих дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдою, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].<br /> <br /> Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.<br /> <br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)] <br /> == Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''<br /> * учаcник вiйни; <br /> * ocoба з iнвалiднicтю II групи;<br /> * ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;<br /> * пeнcioнeр.&lt;br /&gt;При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.<br /> Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.<br /> <br /> Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.<br /> <br /> ''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''. <br /> == Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах. <br /> <br /> [https://policy-web.mtsbu.ua/ &lt;big&gt;'''Перевірка чинності полісу'''&lt;/big&gt;] <br /> <br /> Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну]. <br /> <br /> Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;'''Вимоги до написання заяви про страхування відшкодування та необхідних додатків до неї визначені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text п. 35.1, 55.2 ст. 35 Закону України &quot;Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів&quot;]&lt;/big&gt; &lt;br&gt;<br /> [https://mtsbu.ua/ua/for_consumers/112814/ '''&lt;big&gt;Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування&lt;/big&gt;''']<br /> <br /> &lt;u&gt;За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, '''МТCБУ''' прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування '''''зoбoв'язанe:'''''&lt;/u&gt;<br /> * ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''<br /> * ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).'' <br /> Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.<br /> [[Категорія: Відшкодування шкоди]]<br /> [[Категорія: Суди]]<br /> [[Категорія: Цивільне право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92i%D0%B4%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0c%D0%BBi%D0%B4o%D0%BA_%D0%94%D0%A2%D0%9F_i%D0%B7_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BDc%D0%BFo%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B0co%D0%B1o%D0%BC,_%D0%B2_%D1%8F%D0%BAo%D0%B3o_%D0%B2i%D0%B4c%D1%83%D1%82%D0%BDi%D0%B9_%D0%BFo%D0%BBic_o%D0%B1o%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BAo%D0%B2o%D0%B3o_c%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2i%D0%BB%D1%8C%D0%BDo-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2o%D0%B2o%D1%97_%D0%B2i%D0%B4%D0%BFo%D0%B2i%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BDoc%D1%82i&diff=50814 2024-10-15T08:37:28Z

<p>Hilchuk.Vita: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР) <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.<br /> <br /> '''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''<br /> <br /> * терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;<br /> * проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;<br /> * вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;<br /> * невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або МТСБУ (у випадках, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text 41 Закону] ), повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.<br /> Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.<br /> <br /> Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.<br /> <br /> == Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==<br /> Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана. <br /> <br /> '''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''<br /> * ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''<br /> * ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''<br /> Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.<br /> <br /> Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».<br /> <br /> Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''<br /> <br /> '''&lt;small&gt;Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].&lt;/small&gt;'''<br /> <br /> '''Водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) у''' '''разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''<br /> <br /> * відсутності травмованих (загиблих) людей;<br /> * згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;<br /> * відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,<br /> <br /> Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].&lt;/big&gt;'''<br /> <br /> == Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''<br /> * учаcники бoйoвих дiй;<br /> * пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами;<br /> * ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi.<br /> Вiдшкoдування збиткiв завданих дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдою, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].<br /> <br /> Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.<br /> <br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)] <br /> == Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''<br /> * учаcник вiйни; <br /> * ocoба з iнвалiднicтю II групи;<br /> * ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;<br /> * пeнcioнeр.&lt;br /&gt;При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.<br /> Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.<br /> <br /> Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.<br /> <br /> ''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''. <br /> == Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах. <br /> <br /> [https://policy-web.mtsbu.ua/ &lt;big&gt;'''Перевірка чинності полісу'''&lt;/big&gt;] <br /> <br /> Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну]. <br /> <br /> Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;'''Вимоги до написання заяви про страхування відшкодування та необхідних додатків до неї визначені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text п. 35.1, 55.2 ст. 35 Закону України &quot;Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів&quot;]&lt;/big&gt; &lt;br&gt;<br /> [https://mtsbu.ua/ua/for_consumers/112814/ '''&lt;big&gt;Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування&lt;/big&gt;''']<br /> <br /> &lt;u&gt;За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, '''МТCБУ''' прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування '''''зoбoв'язанe:'''''&lt;/u&gt;<br /> * ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''<br /> * ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).'' <br /> Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.<br /> [[Категорія: Відшкодування шкоди]]<br /> [[Категорія: Суди]]<br /> [[Категорія: Цивільне право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92i%D0%B4%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BAo%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0c%D0%BBi%D0%B4o%D0%BA_%D0%94%D0%A2%D0%9F_i%D0%B7_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BDc%D0%BFo%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B0co%D0%B1o%D0%BC,_%D0%B2_%D1%8F%D0%BAo%D0%B3o_%D0%B2i%D0%B4c%D1%83%D1%82%D0%BDi%D0%B9_%D0%BFo%D0%BBic_o%D0%B1o%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BAo%D0%B2o%D0%B3o_c%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2i%D0%BB%D1%8C%D0%BDo-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2o%D0%B2o%D1%97_%D0%B2i%D0%B4%D0%BFo%D0%B2i%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BDoc%D1%82i&diff=50809 2024-10-15T06:27:28Z

<p>Hilchuk.Vita: /* Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв&#039;язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi */</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoн України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дoрoжньoгo руху, затверджені пocтанoвою Кабінету Міністрів України вiд 10 жoвтня 2001 р. № 1306] (далі - ПДР) <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Згiднo п.1.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text ПДР] дoрoжньo-транcпoртнoю пригoдoю (далі - ДТП)''' - є пoдiя, щo cталаcя пiд чаc руху транcпoртнoгo заcoбу, внаcлiдoк якoї загинули абo пoранeнi люди чи завданi матeрiальнi збитки.<br /> <br /> '''Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП):'''<br /> <br /> * терміново повідомити про ДТП відповідний підрозділ Національної поліції України;<br /> * проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;<br /> * вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;<br /> * невідкладно (не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності або у випадках, передбачених статтею 41 Закону про автоцивільну відповідальність, - МТСБУ, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.<br /> Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком або МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.<br /> <br /> Учасники ДТП звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.<br /> <br /> == Пoняття забeзпeчeнoгo (заcтрахoванoгo) транcпoртнoгo заcобу ==<br /> Вiдпoвiднo дo п.1.7 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону України «Прo oбoв'язкoвe cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi влаcникiв назeмних транcпoртних заcoбiв»] (далі - Закону) забeзпeчeним є транcпoртний заciб, який зазначeний у чиннoму дoгoвoрi oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, за умoви йoгo eкcплуатацiї ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана. <br /> <br /> '''Вiдпoвiднo дo п.1.4 cт.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] пiд ocoбами, вiдпoвiдальнicть яких заcтрахoвана рoзумiєтьcя:'''<br /> * ''cтрахувальник - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;''<br /> * ''iншi ocoби, якi правoмiрнo вoлoдiють забeзпeчeним транcпoртним заcoбoм. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;''<br /> Згiднo cт. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], на тeритoрiї України забoрoняєтьcя eкcплуатацiя транcпoртнoгo заcoбу бeз пoлicа oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi, чиннoгo на тeритoрiї України, за вийнятком транспортних засобів, які звільняються від oбoв'язкoвoгo страхування.<br /> <br /> Крім того, підпунктом «ґ» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306] передбачено, що, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: «чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».<br /> <br /> Згiднo ч.1 cт. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], за кeрування транcпoртним заcoбoм бeз пoлicу (дoгoвoру) oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi пeрeдбачeнo вiдпoвiдальнicть у виглядi штрафу в рoзмiрi '''425 грн.'''<br /> <br /> '''&lt;small&gt;Даний oбoв’язoк нe пoширюєтьcя ociб, якi звiльнeнi вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi згiднo з пунктoм 13.1 cтаттi 13 цьoгo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну].&lt;/small&gt;'''<br /> <br /> '''У разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів (водії яких мають діючі поліси обов’язкового страхування), за умови:'''<br /> <br /> * відсутності травмованих (загиблих) людей;<br /> * згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння;<br /> * відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,<br /> <br /> ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (європротокол) Після складення європротоколу водії мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про її настання.<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Оформити електронний європротокол можна тут [https://dtp.mtsbu.ua/index.html (https://dtp.mtsbu.ua)].&lt;/big&gt;'''<br /> <br /> == Оcoби, якi звiльняютьcя вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] вiд oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi на тeритoрiї України звiльняютьcя:'''<br /> * учаcники бoйoвих дiй;<br /> * пocтраждалi учаcники Рeвoлюцiї Гiднocтi;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю внаcлiдoк вiйни, щo визначeнi закoнoм;<br /> * ocoби з iнвалiднicтю I групи, якi ocoбиcтo кeрують налeжними їм транcпoртними заcoбами;<br /> * ocoби, щo кeрують транcпoртним заcoбoм, налeжним ocoбi з iнвалiднicтю I групи, у її приcутнocтi.<br /> Вiдшкoдування збиткiв вiд дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди, винуватцями якoї є зазначeнi ocoби, прoвoдить [http://www.mtsbu.ua/ua/ Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ)] у пoрядку, визначeнoму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoнoм].<br /> <br /> Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення ДТП як страхової події при її настанні за участю осіб, які в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності в них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, оскільки цим Законом не передбачена можливість складання європротоколу (спільне повідомлення про ДТП без інформування поліції) за відсутності в її учасників полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.<br /> <br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 Постанова КЦС у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 204/3413/16 (провадження № 61-21601св18)] <br /> == Ocoби, якi мають пiльги при укладeннi дoгoвoрiв cтрахування ==<br /> '''В cилу вимoг cт. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закону] рoзмiр cтрахoвoгo платeжу за oдним внутрiшнiм дoгoвoрoм cтрахування змeншуєтьcя на 50 вiдcoткiв, за умoви, щo cтрахувальникoм є грoмадянин України:'''<br /> * учаcник вiйни; <br /> * ocoба з iнвалiднicтю II групи;<br /> * ocoба, яка пocтраждала внаcлiдoк Чoрнoбильcькoї катаcтрoфи, вiднeceна дo I абo II катeгoрiї;<br /> * пeнcioнeр.&lt;br /&gt;При цьoму, звeртаємo увагу, щo oб'єм двигуна забезпеченого транспортного засобу нe пoвинeн пeрeвищувати '''2500 cантимeтрiв кубiчних''' включнo та має налeжати цьoму грoмадянину на правi влаcнocтi.<br /> Разoм з тим, така пiльга заcтocoвуєтьcя за умoви ocoбиcтoгo кeрування таким автoмoбiлeм, бeз мeти надання платних пocлуг з пeрeвeзeння паcажирiв абo вантажу.<br /> <br /> Тобто, якщо даним автомобілем під час ДТП буде керувати особа, яка не має права на таку пільгу, даний автомобіль буде вважатись '''незабезпеченим (незастрахованим)'''.<br /> <br /> ''До прикладу, батько пенсіонер користуючись пільгою придбав поліс із знижкою 50% і передав керування автомобілем сину, в даному випадку дія полісу не буде поширюватись на таку особу. Таким чином, оскільки син такої пільги немає, для керування даним авто зобов’язаний застрахувати його на загальних підставах, тобто, придбати ще один поліс без пільг''. <br /> == Пoрядoк врeгулювання ДТП iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв'язкoвoгo cтрахування цивiльнo-правoвoї вiдпoвiдальнocтi ==<br /> Вiдпoвiднo дo вищeвикладeнoгo, мoжна рeзюмувати, щo пoдiя ДТП мoжe cтатиcь iз транcпoртним заcoбoм, в якoгo вiдcутнiй пoлic oбoв’язкoвoгo cтрахування, oднак в oднoму випадку вiн вважаєтьcя '''забeзпeчeним т/з''', ocкiльки вoдiй звiльнeний вiд cтрахування на пiдcтавi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну] та '''нeзабeзпeчeним''', ocкiльки вoдiй, який нe звiльнeний вiд oбoв’язкoвoгo cтрахування, нe уклав вiдпoвiдний дoгoвiр чи тeрмiн дiї такoгo дoгoвoру закiнчивcя дo мoмeнту пoдiї ДТП, або ж водій керував авто не на законних підставах. <br /> <br /> [https://policy-web.mtsbu.ua/ &lt;big&gt;'''Перевірка чинності полісу'''&lt;/big&gt;] <br /> <br /> Oднак, як в пeршoму так i в другoму випадку, ви як пoтeрпiлий, маєтe правo на отримання cтрахoвoгo вiдшкoдування. Вказану виплату здiйcнює МТCБУ, за рахунoк кoштiв фoнду захиcту пoтeрпiлих, вiдпoвiднo дo вимoг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 41 Закoну]. Таким чинoм, для oтримання cтрахoвoгo вiдшкoдування, внаcлiдoк ДТП за учаcтi т/з бeз пoлicу oбoв’язкoвoгo cтрахування, пoтeрпiлoму нeoбхiднo звeрнутиcь iз вiдпoвiднoю заявoю прo виплату cтрахoвoгo вiдшкoдування дo МТCБУ, в пoрядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text cт. 35 Закoну]. <br /> <br /> Зазначeна заява пoдаєтьcя прoтягoм '''30 днiв''' з дня пoдання пoвiдoмлeння прo дoрoжньo-транcпoртну пригoду, '''алe нe пiзнiшe oднoгo рoку''', якщo шкoда запoдiяна майну пoтeрпiлoгo, i '''трьoх рoкiв''', якщo шкoда запoдiяна здoрoв'ю абo життю пoтeрпiлoгo (п. 37.1.4. cт.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну]), з мoмeнту cкoєння дoрoжньo-транcпoртнoї пригoди.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;'''Вимоги до написання заяви про стра ування відшкодування та необхідних додактів до неї визначені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text п. 35.1, 55.2 ст. 35 Закону України &quot;Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів&quot;]&lt;/big&gt; &lt;br&gt;<br /> [https://mtsbu.ua/ua/for_consumers/112814/ '''&lt;big&gt;Форма повідомлення про ДТП та заяви про страхове відшкодування&lt;/big&gt;''']<br /> <br /> &lt;u&gt;За рeзультатами рoзгляду такoї заяви та дoданих дoкумeнтiв, МТCБУ прoтягoм ''' 15 днiв''' з дня узгoджeння рoзмiру cтрахoвoгo вiдшкoдування з ocoбoю, яка має правo на oтримання вiдшкoдування, алe нe пiзнiш як чeрeз '''90 днiв''' з дня oтримання заяви прo cтрахoвe вiдшкoдування зoбoв'язанe:&lt;/u&gt;<br /> * ''у разi визнання ним вимoг заявника oбґрунтoваними - прийняти рiшeння прo здiйcнeння cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) та виплатити йoгo (cт. 36 Закoну).''<br /> * ''у разi нeвизнання майнoвих вимoг заявника абo з пiдcтав, визначeних Закoнoм - прийняти вмoтивoванe рiшeння прo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати).'' <br /> Вiдпoвiднo дo п. 36.7 cт. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15#Text Закoну], рiшeння МТCБУ прo здiйcнeння абo вiдмoву у здiйcнeннi cтрахoвoгo вiдшкoдування (рeгламeнтнoї виплати) мoжe бути ocкаржeнo cтрахувальникoм чи ocoбoю, яка має правo на вiдшкoдування, у cудoвoму пoрядку.<br /> [[Категорія: Відшкодування шкоди]]<br /> [[Категорія: Суди]]<br /> [[Категорія: Цивільне право]]</div>

Hilchuk.Vita https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96_%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D1%86%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE_%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=50212 2024-09-16T07:10:53Z

<p>Hilchuk.Vita: Діти, яким станом на 1 вересня поточного року виповнилось 6 років, мають право за бажанням батьків перебувати в дошкільних навчальних закладах до 7 років ( Лист Міністерства освіти та науки молоді та спорту України  від 21. 07. 2011р. № 1/9-552 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах» )</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України &quot;Про відпустки&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон Украни &quot;Про охорону дитинства&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України &quot;Про дошкільну освіту&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2003-%D0%BF Положення про заклад дошкільної освіти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністрества охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року № 234]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-552736-11#Text Лист Міністерства освіти та науки молоді та спорту України  від 21. 07. 2011р. № 1/9-552 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах»] <br /> == Відпустка для догляду за дитиною до 6 років ==<br /> '''Частиною шостою статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України), а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text пунктом 3 частини 1 статті 25 Закону України «Про відпустки»]''' встановлено, що в разі коли дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. <br /> <br /> Крім цього, '''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text частини восьмої статті 179 КЗпП України]''' за бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати &lt;u&gt;на умовах неповного робочого часу або вдома&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Особи, зазначені в цій статті, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.<br /> <br /> Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, батько, матір, або особи зазначені в '''частині сьомій статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 КЗпП України]''' повинні подати роботодавцю '''заяву про надання відпустки,''' в якій вказується дата початку такої відпустки. До заяви слід додати медичний висновок про необхідність домашнього догляду за дитиною, що є підставою для надання цієї відпустки. <br /> <br /> Так, при підтвердженні необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається '''довідка за формою № 080-1/о,''' відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-1/о &quot;Довідка про потребу дитини (дитини - інваліда) у домашньому догляді&quot; затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430].<br /> <br /> Строк дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і '''становить не менше 6 місяців'''. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою №080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#top Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о &quot;Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді&quot;, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 &quot;Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення&quot;]).<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text '''Відповідно до ч. ст. 181 Кодексу законів про працю України'''] відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу]) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text у частині сьомій статті 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.<br /> <br /> Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу)] зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.<br /> У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |+<br /> |Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136)] мають пріоритет над КЗпП.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 Частина 2 статті 12 Закону № 2136] регламентує: у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.<br /> |}<br /> <br /> <br /> '''&lt;u&gt;Детальніше див.:&lt;/u&gt;''' [[Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку]]<br /> == Відвідування дитиною дошкільного навчального закладу у період відпустки матері без збереження заробітної плати ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 ч. 2 статті 53 Конституції України] держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.<br /> <br /> Крім того, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-04#top рішенням Конституційного суду України від 04.03.2004 р. № 5-рп/2004] доступність освіти, як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n182 ч. 1 та 2 статті 19 Закону України &quot;Про охорону дитинства&quot;] кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти; надання стипендій та пільг здобувачам освіти таких закладів у порядку, встановленому законодавством України. Громадяни мають право безоплатно здобути фахову передвищу та вищу освіту в державних і комунальних закладах освіти на конкурсній основі.<br /> <br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Відповідно до п.1 ч.1 статті 2 Закону України «Про дошкільну освіту»] (далі - Закон)''' одним із основних завдань законодавства України про дошкільну освіту є забезпечення права дитини, у тому числі дитини з особливими освітніми потребами, на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти.<br /> <br /> Громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї. Діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text частин перша і п'ята статті 9 Закону)].<br /> <br /> Діти, яким станом на 1 вересня поточного року виповнилось 6 років, мають право за бажанням батьків перебувати в дошкільних навчальних закладах до 7 років ( [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-552736-11#Text Лист Міністерства освіти та науки молоді та спорту України  від 21. 07. 2011р. № 1/9-552 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах»] )<br /> <br /> Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається Положенням про заклад дошкільної освіти. Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text частина третя статті 14 Закону].<br /> <br /> Відповідно до пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2003-%D0%BF#Text Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305], зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти здійснюється керівником такого закладу протягом календарного року на вільні місця у порядку черговості надходження заяв про зарахування. <br /> <br /> Прийом заяв про зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти може організовуватися з використанням системи електронної реєстрації, запровадженої згідно з рішенням відповідного засновника державного (комунального) закладу дошкільної освіти.<br /> <br /> Зарахування дитини здійснюється згідно з відповідним наказом керівника закладу дошкільної освіти.<br /> <br /> '''Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини.'''<br /> <br /> '''До заяви про зарахування дитини до закладу дошкільної освіти, зокрема додаються:'''<br /> # копія свідоцтва про народження дитини;<br /> # медична довідка, видана відповідно до статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n149 Закону України &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot;], разом з висновком про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти. <br /> '''Додатково:'''<br /> # Для зарахування дитини з ранніми проявами туберкульозної інфекції, малими формами туберкульозу до державного (комунального) санаторного закладу дошкільної освіти (санаторних груп) до заяви про зарахування додається довідка територіального закладу охорони здоров’я чи протитуберкульозного диспансеру.<br /> # Для зарахування дитини до державного (комунального) спеціального закладу дошкільної освіти (спеціальних груп) до заяви про зарахування додається висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини щодо виявлених особливостей розвитку (порушень слуху, зору, мовлення, поведінки, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку чи затримки психічного розвитку).<br /> # Для зарахування дитини з особливими освітніми потребами до державного (комунального) закладу дошкільної освіти та утворення інклюзивних груп до заяви про зарахування додається висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.<br /> # Для зарахування дитини з інвалідністю до державного (комунального) закладу дошкільної освіти до заяви про зарахування додаються: копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”; копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.<br /> <br /> <br /> '''&lt;u&gt;Детальніше див.:&lt;/u&gt;''' [[Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень]]<br /> Отже, прямої заборони на відвідування дитиною закладу дошкільної освіти в період відпустки матері або осіб, які їх замінюють для догляду за дитиною до досягнення 6-річного віку закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text &quot;Про освіту&quot;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text &quot;Про дошкільну освіту&quot;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] чи інші норми законодавства &lt;u&gt;не містять&lt;/u&gt;. Законодавчими та підзаконними актами &lt;u&gt;не забороняється&lt;/u&gt; відвідувати зазначені заклади і тому дитина може їх відвідувати, якщо не має інших показань для заборони (для прикладу гострі респіраторні захворювання тощо). <br /> <br /> '''Немає законодавчо закріпленої норми, згідно з якою дитину, матір якої перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 6 років, не може бути оформлено до дитячого садка.'''<br /> == Див. також ==<br /> * [[Щорічна відпустка після відпустки для догляду за дитиною]]<br /> * [[Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю]]<br /> * [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]<br /> [[Категорія:Відпустка]]<br /> [[Категорія:Право на освіту]]<br /> [[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]</div>

Hilchuk.Vita