WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Договір страхування

2025-01-17T13:58:31Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]

== Поняття договору страхування ==
'''Договір страхування''' - це письмовий договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ЦК України]).

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

== Правила страхування ==
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

== Предмет договору страхування ==
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
# життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням ('''особисте страхування''');
# володінням, користуванням і розпорядженням майном ('''майнове страхування''');
# відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником ('''страхування відповідальності''').

== Форма договору страхування ==
Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові '''страхового свідоцтва (поліса, сертифіката)'''. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

== Істотні умови договору страхування ==
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:
* назву документа;
* назву та адресу страховика;
* прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
* прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
* зазначення предмета договору страхування;
* розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
* розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
* перелік страхових випадків;
* розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
* страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
* строк дії договору;
* порядок зміни і припинення дії договору;
* умови здійснення страхової виплати;
* причини відмови у страховій виплаті;
* права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
* інші умови за згодою сторін;
* підписи сторін.
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"] (далі - Закон).

'''Зверніть увагу!''' У разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов’язаний укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена '''Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка"''' єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.

== Сторони у договорі страхування ==
''Страховиком'' є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

''Страхувальником'' може бути фізична або юридична особа.

== Обов'язки сторін ==

{| class="wikitable"
|-
| '''Страховик зобов'язаний:'''||
* у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк;
* у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;
* забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.
Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.
|-
| '''Страхувальник зобов'язаний:'''||
* сплачувати страхову премію у порядку та строки, встановлені договором страхування;
* протягом строку дії договору страхування повідомляти страховика про будь-яку зміну обставин, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (визначення ймовірності та вірогідності настання страхового випадку та розміру можливих збитків), та/або інших обставин, що впливають на розмір страхової премії за договором страхування;
* інформувати страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, у порядку та строки, визначені договором страхування;
* вживати заходів для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку;
* вживати заходів для забезпечення страховику можливості скористатися правом вимоги до особи, винної у заподіянні збитків, надавати страховику всі необхідні документи та повідомляти інформацію, необхідну для реалізації страховиком права вимоги до винних осіб, що спричинили настання страхового випадку.
Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.
|}

== Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування ==
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов’язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

== Відмова у страхових виплатах або страховому відшкодуванні ==
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

# навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
# вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;
# подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
# отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
# несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
# інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

== Укладання і початок дії договору страхування ==

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику ''письмову заяву'' за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

'''Зверніть увагу!''' Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"].

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися '''страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом)''', що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

== Припинення договору страхування ==
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії договору страхування;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником чергової частини страхової премії у встановлений договором строк (у разі сплати страхової премії частинами). При цьому договір страхування вважається достроково припиненим з дня, наступного за встановленим у договорі страхування днем сплати чергової частини страхової премії, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи (крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1878:~:text=%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20100.%20%D0%97%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 статтею 100] цього Закону);

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) набрання законної сили рішенням суду про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України та договором страхування.

Дія договору страхування може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами такого договору. Дія договору страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це не надав згоду страхувальник, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами такого договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу сторону не пізніш як за '''30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування,''' якщо інше не передбачено договором страхування.

Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, страховик повертає страхувальнику сплачену ним страхову премію повністю.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертається повністю сплачена ним страхова премія.

Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає йому страхову премію за період, що залишився до закінчення строку дії договору, з вирахуванням витрат, пов’язаних безпосередньо з укладенням і виконанням цього договору страхування, та фактичних страхових виплат, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику ''викупну суму,'' яка є майновим правом страхувальника за таким договором.

Вимоги до порядку розрахунку частини платежу до повернення страхувальнику, розрахунку викупної суми при достроковому припиненні дії договору страхування життя та порядку здійснення страхових виплат у разі дострокового припинення договору страхування встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.

'''Викупна сума''' - сума грошових коштів, що виплачується страховиком страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) у разі дострокового припинення дії договору страхування, віднесеного до класів страхування життя;

'''Зверніть увагу!''' У разі дострокового припинення дії договору страхування не допускається повернення коштів готівкою, якщо страхові платежі здійснювалися в безготівковій формі.

== Недійсність договору страхування ==
Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 998 ЦК України])

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
* його укладено після настання страхового випадку;
* об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Обов'язкове страхування ==
Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

В Україні здійснюються такі '''види обов’язкового страхування''':
# медичне страхування;
# особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
# страхування спортсменів вищих категорій;
# страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
# особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2200-23#Text авіаційне страхування цивільної авіації];
# страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
# страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання;
# страхування засобів водного транспорту;
# страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
# страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981-2013-%D0%BF#n8 страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою];
# страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Законом України] "Про угоди про розподіл продукції";
# страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0369-24#Text страхування ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу]
# страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
# страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
# страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
# страхування відповідальності морського судновласника;
# страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
# страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;;
# страхування майна, переданого у концесію;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0619-24#Text страхування ризиків при дослідно-промисловому та промисловому видобуванні і використанні газу (метану) вугільних родовищ]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2015-%D0%BF#n8 страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса];
# страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;
# страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам;
# страхування життя і здоров’я фахівців у сфері протимінної діяльності (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров’ю і майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування;

# страхування відповідальності розробників документації із землеустрою;

# страхування відповідальності виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення. 42. страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження на території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1915:~:text=%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B0.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2093.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA,-1.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B8 порядок та правила] його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір страхування

2025-01-15T11:27:35Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]

== Поняття договору страхування ==
'''Договір страхування''' - це письмовий договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ЦК України]).

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

== Правила страхування ==
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

== Предмет договору страхування ==
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
# життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням ('''особисте страхування''');
# володінням, користуванням і розпорядженням майном ('''майнове страхування''');
# відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником ('''страхування відповідальності''').

== Форма договору страхування ==
Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові '''страхового свідоцтва (поліса, сертифіката)'''. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

== Істотні умови договору страхування ==
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:
* назву документа;
* назву та адресу страховика;
* прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
* прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
* зазначення предмета договору страхування;
* розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
* розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
* перелік страхових випадків;
* розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
* страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
* строк дії договору;
* порядок зміни і припинення дії договору;
* умови здійснення страхової виплати;
* причини відмови у страховій виплаті;
* права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
* інші умови за згодою сторін;
* підписи сторін.
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом].

'''Зверніть увагу!''' У разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов’язаний укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена '''Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка"''' єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.

== Сторони у договорі страхування ==
''Страховиком'' є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

''Страхувальником'' може бути фізична або юридична особа.

== Обов'язки сторін ==

{| class="wikitable"
|-
| '''Страховик зобов'язаний:'''||
* у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк;
* у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;
* забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.
Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.
|-
| '''Страхувальник зобов'язаний:'''||
* сплачувати страхову премію у порядку та строки, встановлені договором страхування;
* протягом строку дії договору страхування повідомляти страховика про будь-яку зміну обставин, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (визначення ймовірності та вірогідності настання страхового випадку та розміру можливих збитків), та/або інших обставин, що впливають на розмір страхової премії за договором страхування;
* інформувати страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, у порядку та строки, визначені договором страхування;
* вживати заходів для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку;
* вживати заходів для забезпечення страховику можливості скористатися правом вимоги до особи, винної у заподіянні збитків, надавати страховику всі необхідні документи та повідомляти інформацію, необхідну для реалізації страховиком права вимоги до винних осіб, що спричинили настання страхового випадку.
Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.
|}

== Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування ==
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007; в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину другу статті 25 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину третю статті 25 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов’язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

== Відмова у страхових виплатах або страховому відшкодуванні ==
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

{Пункт 2 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

{Пункт 3 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

{Пункт 6 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

{Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

== Укладання і початок дії договору страхування ==

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику ''письмову заяву'' за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

'''Зверніть увагу!''' Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"].

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися '''страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом)''', що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

== Припинення договору страхування ==
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону];

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніш як ''за '''30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування''''', якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику ''викупну суму'', яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

'''Викупна сума''' - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

'''Зверніть увагу!''' Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

== Недійсність договору страхування ==
Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 998 ЦК України])

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
* його укладено після настання страхового випадку;
* об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Обов'язкове страхування ==
Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

В Україні здійснюються такі '''види обов’язкового страхування''':
# медичне страхування;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1642-98-%D0%BF особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків];
# особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
# страхування спортсменів вищих категорій;
# страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
# особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/676-2017-%D0%BF#n12 авіаційне страхування цивільної авіації];
# страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
# страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання;
# страхування засобів водного транспорту;
# страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
# страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981-2013-%D0%BF#n8 страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою];
# страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Законом України] "Про угоди про розподіл продукції";
# страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/979-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ"];
# страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1219-2002-%D0%BF страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів];
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1033-2010-%D0%BF страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2002-%D0%BF страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів];
# страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/944-2002-%D0%BF страхування відповідальності власників собак] (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
# с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/402-2002-%D0%BF трахування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2003-%D0%BF страхування тварин (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків] у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
# страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
# страхування відповідальності морського судновласника;
# страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
# страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/358-2011-%D0%BF страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування];
# страхування майна, переданого у концесію;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2015-%D0%BF#n8 страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса];
# страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;
# страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам;
# страхування життя і здоров’я фахівців у сфері протимінної діяльності (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров’ю і майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування;

# страхування відповідальності розробників документації із землеустрою;

# страхування відповідальності виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення. 42. страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження на території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#n208 порядок та правила] його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір страхування

2025-01-15T11:24:46Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]

== Поняття договору страхування ==
'''Договір страхування''' - це письмовий договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ЦК України]).

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

== Правила страхування ==
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

{Частина перша статті 17 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

Правила страхування повинні містити:

* предмет договору страхування;
* порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;
* страхові ризики;
* виключення із страхових випадків і обмеження страхування;
* строк та місце дії договору страхування;
* порядок укладення договору страхування;
* права та обов’язки сторін;
* дії страхувальника у разі настання страхового випадку;
* перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків;
* порядок і умови здійснення страхових виплат;
* строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;
* причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;
* умови припинення договору страхування;
* порядок вирішення спорів;
* страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;
* страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;
* особливі умови.

{Частину третю статті 17 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину четверту статті 17 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

== Предмет договору страхування ==
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
# життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням ('''особисте страхування''');
# володінням, користуванням і розпорядженням майном ('''майнове страхування''');
# відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником ('''страхування відповідальності''').

== Форма договору страхування ==
Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові '''страхового свідоцтва (поліса, сертифіката)'''. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

== Істотні умови договору страхування ==
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:
* назву документа;
* назву та адресу страховика;
* прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
* прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
* зазначення предмета договору страхування;
* розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
* розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
* перелік страхових випадків;
* розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
* страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
* строк дії договору;
* порядок зміни і припинення дії договору;
* умови здійснення страхової виплати;
* причини відмови у страховій виплаті;
* права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
* інші умови за згодою сторін;
* підписи сторін.
Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом].

'''Зверніть увагу!''' У разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов’язаний укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена '''Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка"''' єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.

== Сторони у договорі страхування ==
''Страховиком'' є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

''Страхувальником'' може бути фізична або юридична особа.

== Обов'язки сторін ==

{| class="wikitable"
|-
| '''Страховик зобов'язаний:'''||
* ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
* протягом ''двох робочих днів'', як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;
* при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;
'''Важливо!''' Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. 
Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. 
Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. 
* відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
* за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;
* не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом;
* надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.
|-
| '''Страхувальник зобов'язаний:'''||
* своєчасно вносити страхові платежі ;
* при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
* при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору;
Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
* вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
* повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.
|}

== Порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування ==
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007; в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину другу статті 25 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

{Частину третю статті 25 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації зобов’язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

== Відмова у страхових виплатах або страховому відшкодуванні ==
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

{Пункт 2 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

{Пункт 3 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

{Пункт 6 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

{Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

== Укладання і початок дії договору страхування ==

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику ''письмову заяву'' за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

'''Зверніть увагу!''' Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"].

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися '''страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом)''', що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

== Припинення договору страхування ==
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону];

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніш як ''за '''30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування''''', якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику ''викупну суму'', яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

'''Викупна сума''' - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

'''Зверніть увагу!''' Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

== Недійсність договору страхування ==
Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 998 ЦК України])

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
* його укладено після настання страхового випадку;
* об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Обов'язкове страхування ==
Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

В Україні здійснюються такі '''види обов’язкового страхування''':
# медичне страхування;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1642-98-%D0%BF особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків];
# особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
# страхування спортсменів вищих категорій;
# страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
# особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/676-2017-%D0%BF#n12 авіаційне страхування цивільної авіації];
# страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
# страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання;
# страхування засобів водного транспорту;
# страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
# страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981-2013-%D0%BF#n8 страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою];
# страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Законом України] "Про угоди про розподіл продукції";
# страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/979-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ"];
# страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1219-2002-%D0%BF страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів];
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1033-2010-%D0%BF страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2002-%D0%BF страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів];
# страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/944-2002-%D0%BF страхування відповідальності власників собак] (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
# с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/402-2002-%D0%BF трахування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2003-%D0%BF страхування тварин (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків] у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
# страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
# страхування відповідальності морського судновласника;
# страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
# страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/358-2011-%D0%BF страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування];
# страхування майна, переданого у концесію;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2015-%D0%BF#n8 страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса];
# страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;
# страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам;
# страхування життя і здоров’я фахівців у сфері протимінної діяльності (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров’ю і майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування;

# страхування відповідальності розробників документації із землеустрою;

# страхування відповідальності виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення. 42. страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження на території активних бойових дій або тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#n208 порядок та правила] його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Оподаткування доходу, отриманого у вигляді спадщини

2024-12-25T14:36:50Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]

== Загальне поняття спадкування ==
'''Cпадкуванням є''' перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 Цивільного кодексу України)]

Право на спадкування мають особи, '''визначені у [[Спадкування за заповітом|заповіті]].'''

'''У разі відсутності заповіту,''' визнання його [[Як визнати заповіт недійсним|недійсним]], неприйняття спадщини або [[Відмова від прийняття спадщини|відмови від її прийняття]] спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини '''право на [[спадкування за законом]] одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу''' (стаття 1223 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5713 Цивільного кодексу України).]

Спадкоємці за [[Спадкування за законом|законом]] одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5713 Цивільного кодексу України].

Статтею 1297 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 Цивільного кодексу України] передбачено обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

'''Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.'''

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб отриманого спадкоємцем доходу в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав визначений статтею 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 Податкового кодексу України] (далі - ПК України).

== Об’єкти спадщини, які оподатковуються ==
{| class="wikitable"
!Поділ об'єктів спадщини з метою оподаткування відповідно до пункту 174.1 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 Податкового кодексу України]
|-
|'''Об'єкт нерухомості,''' неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва.
|-
|'''Об'єкт рухомого майна''', зокрема:
|-
|предмет антикваріату або витвір мистецтва;
|-
|природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
|-
|будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
|-
|інші види рухомого майна.
|-
|'''Об'єкт''' '''комерційної власності,''' а саме:
|-
|цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката)
|-
|корпоративне право,
|-
|власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс
|-
|інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї
|-
|майнові та немайнові права;
|-
|'''Сума страхового відшкодування''' (страхових виплат) за страховими договорами, а також '''сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку,''' накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення
|-
|'''Готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця''', відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
|}

== Ставки оподаткування при спадкуванні ==
=== Види ставок оподаткування ===
Дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у межах, визначених розділом IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України], оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Об'єкти спадщини оподатковуються:
|-
| rowspan="3" |за '''нульовою''' ставкою
|об’єкти спадщини, що успадковується '''членами сім’ї спадкодавця''' '''першого та другого ступенів споріднення'''
[[Файл:Ступінь спорідненості .jpg|міні|Ступінь спорідненості |без]]
|-
|вартість власності (рухоме та нерухоме майно, сума страхового відшкодування, готівки чи кошти), що успадковується особою, яка є '''особою з інвалідністю I групи''' або '''має статус дитини-сироти''' або '''дитини, позбавленої батьківського піклування''', та '''вартість власності, (''рухоме та нерухоме майно''), що успадковуються дитиною з інвалідністю'''
|-
|'''грошові заощадження''', поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем
|-
|за ставкою '''5 відсотків'''
|вартості будь-якого об'єкта спадщини, окрім спадкоємців, спадщина яких оподатковуються за нульовою ставкою
|-
|за ставкою '''18 відсотків'''
|для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від '''спадкодавця-нерезидента''', та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується '''спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента'''
|}
У разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, '''ринкова вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається''' (абзац перший пункту 174.8 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).

Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами податкового законодавства. Відповідно до підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ПК України] '''нерезидентами''' є фізичні особи, які не є резидентами України. Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 14.1.213 пунктом 14.1 статті 14 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ПК України].

=== [[Військовий збір|Військовий збір]] ===
Згідно з пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 ПК України] платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статтею 162 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3877 ПК України], а саме:

* '''фізична особа-резидент''' (фізична особа, яка має місце проживання в Україні), яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
* '''фізична особа-нерезидент''' (фізична особа, яка не є резидентом), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
* '''фізична особа - резидент''', яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
* '''податковий агент.'''

'''Об'єкт оподаткування військовим збором''' передбачений статтею 163 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 ПК України]. Таким чином, об'єктом оподаткування '''резидента є:'''

* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
* іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

'''Об'єктом оподаткування нерезидента є:'''
* загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
* доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до положень підпунктів 1.3, пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3877 ПК України] та [https://mof.gov.ua/uk/news/fopi_ta_fizichni_osobi_ne_splachuvatimut_viiskovii_zbir_zadnim_chislom-4962#:~:text=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F%202024%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. роз'яснень Міністерства фінансів України] з 1 грудня 2024 року доходи від операцій з майном, доходи у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна оподатковуються за '''за ставкою 5 відсотка'''.
{| class="wikitable"
!Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування '''видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку''' з вартості об'єкта спадщини (абзац третій пункту 174.4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).
|}

== Порядок сплати податку при спадкуванні ==
'''Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину''' (пункт 174.3 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній '''податковій декларації''', крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

'''Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі спадкування сплачуються''':
* спадкоємцем-нерезидентом — за місцем видачі свідоцтва про право на спадщину;
* спадкоємцем-резидентом — за своєю податковою адресою.
У разі необхідності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору після оформлення об'єкта спадщини спадкоємець-резидент зобов'язаний подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси '''до 1 травня року''', що настає за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1206 ПК України]) та самостійно '''до 1 серпня року''', що настає за звітним, сплатити задекларовану суму податкового зобов'язання (пункт 179.7 статті 179 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 ПК України]).

Податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється спадкоємцем самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою ним здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому [главою 2 розділу II http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1143 ПК України].

'''Якщо спадкоємець отримав дохід у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку''' на доходи фізичних осіб та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 ПК України], та у разі відсутності інших доходів, з якими Податковий кодекс пов'язує обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи, обов'язок спадкоємця щодо подання податкової декларації вважається виконаним і '''податкова декларація не подається''' (пункт 179.2 статті 179 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 ПК України]).

Платник податку має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати '''консультативну допомогу''' з питань щодо заповнення його річної податкової декларації, а контролюючий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням (статті 179 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4330 пункт 179.10 ПК України]).

== Подання інформації нотаріусами про видачу свідоцтв про прийняття спадщини ==
'''Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори''' або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини '''щокварталу''' подають до контролюючого органу '''інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину''' в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування (пункт 174.4 статті 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 ПК України]).

При цьому у такому податковому розрахунку обов'язково зазначається '''сума доходу''' у вигляді '''вартості успадкованого майна''', отриманого платником податку, який згідно з Податковим кодексом не належить до членів сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

== Див. також ==
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Договір дарування нерухомого майна]]
* [[Договір дарування]]

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2024-11-08T07:24:14Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Закон України «Про Генеральну схему планування території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Законом України "Про землеустрій"]
== Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності ==
Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що об’єктами містобудівної діяльності можуть бути:
* об’єкти містобудування;
* об’єкти будівництва.
У свою чергу об’єкти містобудування можуть бути ''державного, регіонального та місцевого рівнів''.

'''Об’єктами містобудування на державному та регіональному''' рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.

'''Об’єктами містобудування на місцевому рівні''' є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
* у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем),

До об’єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування):

- включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, та промислові трубопроводи для транспортування продукції.

- а також прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації.
== Суб’єктами містобудування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що суб’єктами містобудування є:
* органи виконавчої влади,
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
* органи місцевого самоврядування,
* фізичні та юридичні особи.
== Містобудівна документація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n137 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] до містобудівної документації відноситься:
* генеральний план населеного пункту;
* план зонування території;
* детальний план території.
Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Генеральної схеми планування території України], схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження '''генеральних планів населених пунктів''', планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

'''На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою''', який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

'''Строк дії''' генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
== При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: ==
* розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
* розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
* раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
* охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
* урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
* урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
* інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
* участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
* захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] особливостями регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності є те, що:
* зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
* забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
* у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
# розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
# приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
# надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
# буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
# будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів;
#будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
* передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у вище визначених випадках, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
* Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_будівельного_паспорта_забудови_земельної_ділянки Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]
[[Категорія:Земельне право]]

Оренда земельної ділянки комунальної власності

2024-09-09T13:16:28Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України 3 березня 2004 р. № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX] визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''' серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]".

'''''Важливо!''''' Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися в оренду лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди землі не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено.

Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться. Водночас, земельні торги, які були оголошені і не завершені, вважаються скасованими.

Договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.

Передача в оренду земельної ділянки здійснюється без проведення земельних торгів.

Формування земельної ділянки з метою передачі її в оренду здійснюється без внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру (державної реєстрації) та присвоєння їй кадастрового номера, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється за рішенням органу, уповноваженого передавати земельну ділянку в оренду, та затверджується таким органом. Така технічна документація включає лише:

* пояснювальну записку;
* матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
* відомості про обчислення площі земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки;
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* відомості про встановлені межові знаки.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється відповідно до цього підпункту, не може передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 17.03.2022 року № 2120-ІХ] було внесено певні зміни щодо оподаткування землі (пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]).

На період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, '''не нараховується та не сплачується плата за землю''' ''(земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)'' за:
* земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;
* земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;
* земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
|}
== Загальні положення ==
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
* Оренда державної та комунальної землі є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватну землю.
* Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
* Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
* Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи
* Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
== Варіанти оренди неприватної землі в Україні ==
В Україні є '''два варіанти''' передачі в оренду неприватних земель:
# за результатами проведення земельних торгів;
# за рішенням відповідного органу розпорядження землею (ст. 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України)].
'''Перший варіант.'''
* Щоб отримати землю в оренду, варто моніторити оголошення на веб-сайті Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/auth_select) на предмет уже запланованих земельних аукціонів.
Процедура набуття права оренди на земельних торгах виглядає так:
* Крок 1. Зареєструватись на електронному майданчику. Крок 2. Обрати необхідні торги та подати заяву на участь
* Крок 3. Сплатити реєстраційний та гарантійний внески на рахунок виконавця земельних торгів
* Крок 4. Підготувати пакет підтверджуючих документів Для участі у торгах необхідно підготувати пакет підтверджуючих документів, передбачених ст.137 Земельного кодексу та п. 8 Постанови КМУ №688. Для підписання документів необхідно мати ЕЦП та сканер, адже документи мають бути в електронному вигляді та за підписом ЕЦП потенційного учасника. У разі, якщо пакет документі буде неповним, виконавець відхилить учасника та не зареєструє аукціонний білет. Тому важливо одразу підготувати повний пакет документів у відповідності до законодавства.
* Крок. 5 Направити електронний пакет документів на перевірку виконавцю.Документи надсилають на електронну пошту виконавця земельних торгів, які він перевіряє протягом одного дня. Важливо, що заява на участь в аукціоні (документи учасника) мають бути надіслані щонайменше за 3 дні до аукціону. У разі, якщо документи відповідають законодавству, виконавець реєструє аукціонний квиток та його номер. Якщо ні – виконавець відмовляє в допуску до участі в аукціоні.
* Крок 6. Отримати номер аукціонного білету від виконавця.Отримання номеру аукціонного квитка є підтвердженням набуття статусу учасника та фактично зеленим світлом для участі в електронному аукціоні.
* Крок 7. Прийняти участь в аукціоні.
* Крок 8. Підписати електронний протокол .У разі виграшу - підписати електронний протокол за допомогою ЕЦП до 18:00 дня аукціону. Протокол підписується одразу ж в день аукціону, адже у процедурі приватизації, наприклад, протокол підписується протягом 6 робочих днів, а в земельних торгах усе відбувається день в день. що зручно та оперативно для учасника та без додаткової бюрократії. До того ж підписують за допомогою найзручнішого механізму – накладення ЕЦП.
* Крок 9. Підписати договір в електронному та в паперовому вигляді. Проект договору обов'язково публікують в умовах оголошення і учасник ще на етапі підготовки документів знає, на яких умовах буде укладена угода. Підписують договір аналогічно як і протокол - ЕПЦ, але з тією особливістю, що додатково необхідно підписати й в паперовому вигляді, для подальшої реєстрації угоди.
'''''Перевагою набуття права оренди на земельних торгах є оперативність''''', адже орендар не зобов’язаний:отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про дозвіл на розробку документації із землеустрою;розробляти таку документацію та погоджувати її; реєструвати земельну ділянку в ДЗК; отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про передачу земельної ділянки в оренду.
У''сі необхідні процедури щодо формування земельної ділянки та її державної реєстрації виконує організатор торгів до їх проведення. Договір оренди земельної ділянки укладають за їх результатами безпосередньо в день проведення торгів''.''' Другий варіант''' Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Алгоритм дій:
* Перевірити, чи вільна земля можна на сайті [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all «Публічна кадастрова карта України».]
* Потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності. У ньому повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
* 1. '''Отримання дозволу''' органу розпорядження обраною земельною ділянкою на розробку документації із землеустрою (у визначених вище випадках). Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законодавства, містобудівної або землевпорядної документації. 2. '''Розробка документації із землеустрою та її погодження'''. Розробниками документації із землеустрою можуть бути юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою, '''або'''ж фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (частина 2 статті 26 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій», надалі – Закон про землеустрій). 3. '''Отримання рішення компетентного органу про надання земельної ділянки в оренду'''. За загальним правилом, строк прийняття такого рішення – '''''два тижні''''' з дня отримання документації із землеустрою. 4. '''Укладення договору оренди земельної ділянки'''. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів. 5. '''Реєстрація права оренди''' в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Застосування першого варіанта є '''пріоритетним.''' Другий варіант використовують лише у виняткових ситуаціях.
== Істотні умови договору оренди землі ==
''Порушення вимог законодавства, або відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених законом, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, та визнання його недійсним.''
''Істотними умовами договору оренди землі є:''
* об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
* строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
* умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
* умови збереження стану об’єкта оренди;
* умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
* умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
* існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки;
* визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
* відповідальність сторін.
== Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності ==
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text п.11. Типового договору оренди землі] '''орендна плата вноситься у такі строки:'''

1) за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів:

- за перший рік - не пізніше п’яти робочих днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;

2) за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів:

- відповідно до Податкового кодексу України;

у разі коли земельні ділянки державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки, передані в суборенду за результатами земельних торгів, то річна орендна плата за перший рік одноразово вноситься таким товариством протягом 10 календарних днів з дня укладання договору суборенди землі, а починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;
* Відповідно до ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
* Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
* Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
* Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
''Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:''
* не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
* не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 ст. 288 Податкового кодексу України] встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки. При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України], то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оренда_земельних_ділянок Оренда земельних ділянок]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_оренди_земельної_ділянки Договір оренди земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Припинення_договору_оренди_землі Припинення договору оренди землі]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Припинення_договору_оренди_землі_у_разі_ліквідації_юридичної_особи Припинення договору оренди землі у разі ліквідації юридичної особи]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_договору_оренди_земельної_ділянки_недійсним_(нікчемним) Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Дострокове_розірвання_договору_оренди_землі Дострокове розірвання договору оренди землі]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Орендна_плата_за_користування_земельною_ділянкою Орендна плата за користування земельною ділянкою]
* З[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_і_поновлення_договору_оренди_земельної_ ділянки міна і поновлення договору оренди земельної ділянки]

[[Категорія:Право користування землями]]

Органічне виробництво: виготовлення, маркування, продаж

2024-08-15T12:47:00Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 970 "Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0261-19#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 лютого 2019 року № 67 "Про затвердження державного логотипа для органічної продукції", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14 березня 2019 року за № 261/33232]

== Загальна інформація ==
Статтею 1 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції]» закріплено визначення понять:
* '''''органічна продукція''''' - сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва;
* '''''органічне виробництво''''' - сертифікована діяльність, пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції (у тому числі всі стадії технологічного процесу, а саме первинне виробництво (включаючи збирання), підготовка, обробка, змішування та пов’язані з цим процедури, наповнення, пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану продукції), що провадиться із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Органічна продукція підлягає сертифікації (перевірка та встановлення відповідності виробництва та/або обігу продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції) та відповідно наявність сертифікату вирізняє такий товар серед інших (документальне підтвердження відповідності органічного виробництва та/або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що видається органом сертифікації). 
Такі товари підлягають обов’язковому маркуванню.

'''''Маркування''''' - інформація про органічну продукцію, у тому числі державний логотип для органічної продукції, нанесена на етикетку, упаковку, тару, контейнер, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш або на інші елементи упаковки, що супроводжує таку продукцію або посилаться на неї відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (ст. 1 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції]»). 

Тобто ''на етикетці органічної продукції має обов’язково бути розміщений спеціальний логотип'' (затверджений наказом Мінагрополітики від 22.02.2019 №67 «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0261-19#Text Про затвердження державного логотипа для органічної продукції]»).

'''''Державний логотип для органічної продукції''''' (далі - державний логотип) складається з графічного зображення та напису, які поміщені у квадрат (два круги, які перетинаються, утворюючи фігуру у вигляді листка рослини, а також з надпису «Органічний продукт». Заборонено використовувати на етикетках продукції назви: «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та будь-яких однокореневих похідних від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» тощо будь-якими мовами).

Наявність зображення Державного логотипа підтверджує, що виробник органічної продукції пройшов спеціальну сертифікацію і має відповідні документи.

== Порядок здійснення органічного виробництва ==

==== '''Суб’єкти ринку органічної продукції:''' ====
'''''Оператор -''''' юридична особа чи фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом та/або обігом продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

'''''Орган сертифікації''''' - підприємство, установа, організація чи їхній відокремлений підрозділ, що має право на проведення сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції і внесений до Реєстру органів сертифікації.

'''''Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів''''' здійснює державний контроль (нагляд) у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

''Галузі органічного виробництва:''
# органічне рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво);
# органічне тваринництво (у тому числі птахівництво, бджільництво);
# органічне грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів);
# органічна аквакультура;
# виробництво органічних морських водоростей;
# виробництво органічних харчових продуктів (у тому числі органічне виноробство);
# виробництво органічних кормів;
# заготівля органічних об’єктів рослинного світу.
'''''Загальними вимогами до органічного виробництва є:'''''
* відокремлення у часі або просторі виробництва та зберігання органічної продукції, у тому числі ведення обліку такої продукції, від виробництва та зберігання неорганічної продукції і продукції перехідного періоду;
* використання технологій, що відповідають вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
* використання переважно відновлюваних ресурсів та власних ресурсів, у тому числі продуктів переробки відходів та побічної продукції рослинного та тваринного походження, за умови що вони відповідають вимогам до органічного виробництва;
* використання технологій, що не завдають шкоди здоров’ю людей, рослинам, добробуту тварин, запобігають забрудненню навколишнього природного середовища або мінімізують його;
* використання харчових добавок, мікроелементів та добавок для технологічних цілей у гранично допустимих кількостях, визначених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
* використання води як інгредієнта органічної продукції, що відповідає вимогам, встановленим законодавством до води питної;
* заборона змішування одних і тих самих органічних і неорганічних інгредієнтів в одному органічному продукті.
Особа, яка має намір перейти на органічне виробництво або здійснювати обіг органічної продукції, може обрати будь-який орган сертифікації та укласти з ним договір на проведення сертифікації.

Особа має право укладати договір на проведення сертифікації ''лише з одним'' органом сертифікації в межах відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції. У разі сертифікації органічного виробництва за нормами та стандартами, визнаними в іноземних державах або міжнародних організаціях, особа має право додатково укласти договір з органом іноземної сертифікації.

Процес сертифікації розпочинається з дати підписання договору на проведення сертифікації між органом сертифікації і особою.

У процесі сертифікації за результатами перевірки та визначення відповідності усіх стадій виробництва та обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції органом сертифікації ухвалюється вмотивоване рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката.

На підставі рішення про видачу сертифіката органом сертифікації видається сертифікат.

Строк дії сертифіката становить ''15 місяців'' з дати його видачі.

У сертифікаті обов’язково зазначаються:
* прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця/ найменування юридичної особи;
* код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб);
* галузь (галузі) органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;
* визначення статусу продукції (органічна/перехідного періоду) та її асортимент;
* дата видачі сертифіката, дата закінчення строку його дії;
* інформація про орган сертифікації, що видав сертифікат.

== Маркування органічних продуктів. ==
Продукт дозволяється маркувати як органічний продукт, якщо він вироблений відповідно до вимог законодавства і містить не менше ніж '''95%''' органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження (за вагою без урахування частки води та кухонної солі) та не більше '''5 %''' (за вагою) неорганічних інгредієнтів, внесених до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях.

Органічне виробництво такого продукту підтверджується сертифікатом.

Під час маркування неорганічної продукції у переліку інгредієнтів продукту можуть зазначатися складники, отримані у результаті органічного виробництва, лише у разі якщо відсоток таких складників перевищує '''2%'''.

Тоді в у переліку інгредієнтів обов’язково зазначається відсоток складників (за вагою без урахування частки води та кухонної солі), отриманих у результаті органічного виробництва, до загальної кількості складників. При цьому інформація про такі складники має відображатися літерами такого самого кольору і розміру, що і решта інформації у переліку інгредієнтів.

Органічна продукція, що вводиться в обіг та реалізується, повинна '''''маркуватися державним логотипом''''' для органічної продукції.

Обов’язковим елементом маркування органічної продукції є '''''кодовий номер''''', що розміщується під державним логотипом для органічної продукції та містить:
* акронім, що ідентифікує державу походження;
* напис "organic";
* реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічного виробництва.
Під час маркування органічної продукції дозволяється додатково використовувати інші логотипи, запроваджені операторами, що здійснюють виробництво, реалізацію органічної продукції, чи їхніми об’єднаннями, якщо вони не заборонені законом.

[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Застосування пільг при сплаті житлових послуг

2024-07-16T12:03:57Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України «Про культуру»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/32/95-вр Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3475-15 Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»]

== Загальна інформація ==
Окремі категорії громадян мають право на пільги з '''оплати послуг за користування житлом''' (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), '''управління багатоквартирним будинком''', '''комунальних послуг''' (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо).

== Перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки за спожиті послуги ==

{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|-
! Закони України !! Пільгова категорія !! Код пільги в ЄДАРП !! % знижки, пільга надається на норму спожив. (НС);пільга надається без норми спожив. (БН) !! Д - пільга надається з врахуванням доходів; БД- пільга надається без врахування доходів
|-
| rowspan="11" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] (статті 12-161) || Учасник бойових дій || 1 || 75, НС || БД
|-
| Учасник бойових дій, в т.ч. яким виповнилося 85 років || 1 || 100, НС || БД
|-
| Учасник війни || 2 || 50, НС || Д
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи || 11 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи || 12 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи || 13 || 100, НС || БД
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни || 3 || 50, НС || Д
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності || 3 || 50, НС || БД
|-
| Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною || 20 || 100, БН || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 22 || 100, БН || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 23 || 100, БН || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (стаття 9)] || Особа з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 30 || 100, НС || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 32 || 100, НС || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 26 || 100, НС || Д
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2195-15#Text Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (стаття 5)] || Діти війни || 15 || 25, НС || Д
|-
| rowspan="6" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"] (стаття 61 - 64) || Жертви нацистських переслідувань (стаття 61) || 120 || 75, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 1 гр. || 121 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) - особи з інвалідністю 2 гр. || 122 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 3 гр. || 123 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 63) || 124 || 50, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 64) || 125 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (стаття 6)] || Реабілітована особа з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером || 100 || 50, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу (стаття 6) || 1 || 75, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа таких осіб, яким встановлено інвалідність || 11-13 || 100, НС || БД
|-
| rowspan="4" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"] (стаття 13) || Багатодітна сім'я || 35 || 50, НС || Д
|-
| Дитячий будинок сімейного типу || 54 || 50, НС || Д
|-
| Прийомна сім'я || 55 || 50, НС || Д
|-
| Сім'я опікуна (піклувальника) || 56 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="10" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (статті 20-23) || Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) || 60 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) || 18 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) || 19 || 50, НС || Д
|-
| Особа ЧАЕС – 1 категорія || 61 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор || 62 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий || 63 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) || 66 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) || 16 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) || 17 || 50, НС || Д
|-
| Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю || 69 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="16" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"] (стаття 6) || Ветеран військової служби || 80 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана військової служби || 81 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран органів внутрішніх справ || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Національної поліції || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Національної поліції || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран державної пожежної охорони || 98 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони || 99 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 130 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 131 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран служби цивільного захисту || 37 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана служби цивільного захисту || 38 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби || 39 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби || 44 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран податкової міліції || 45 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції || 46 || 50, НС || БД
|-
| rowspan="2" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] (стаття 120) || Працівник служби цивільного захисту на пенсії || 93 || 50, НС || Д
|-
| Батьки та члени сім'ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти || 92 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="5" | Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text "Про Службу безпеки України"] (стаття 27), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (стаття 12) || Військовослужбовець СБУ на пенсії || 58 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти || 85 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти || 86 || 50, НС || БД
|-
| Батьки загиблого військовослужбовця || 87 || 50, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби|| 88 || 50, НС || БД
|}

== Як стати на облік пільговику ==
Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги ведеться Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі – ЄДАРП). Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

До ЄДАРП включається інформація про пільговика та членів його сім’ї, на яких згідно з законодавчими актами поширюються пільги.

''Стати на облік в ЄДАРП пільговики мають право на підставі особистого звернення:''

- безпосередньо під час встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення та отримання посвідчення – особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, ветеранам праці;

- після встановлення статусу іншими уповноваженими органами та отриманого посвідчення – учасникам бойових дій, батькам загиблих військовослужбовців, іншим пільговим категоріям.

У паперовому вигляді заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
[[Файл:1111.png|міні|376x376пкс]]

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#n238 ЗАЯВА про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг]'''

== Чи можливо отримувати пільги за фактичним місцем проживання? ==
Дані про пільговика вносяться до ЄДАРП та здійснюється подальше нарахування пільг за адресою зареєстрованого місця проживання або адресою фактичного місця проживання.

Взяття пільговика на облік в ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання є можливим лише на підставі надання будь-якого офіційного документу, що підтверджує фактичне місце проживання.

== Куди необхідно звертатися ==
Заяви приймаються безпосередньо :

- відділами соціального захисту відповідної територіальної громади або визначеними посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;

- уповноваженими особами старостинських округів;

- посадовими особами центру надання адміністративних послуг .

Управління соціального захисту населення районних державних адміністрацій з 1 січня 2021 року документи приймають лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал Дія”).

Якщо пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, посадової особи виконавчого органу або посадової особи центру надання адміністративних послуг, така особа вживає заходів для включення інформації про пільговика до Реєстру (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117]).

== Які документи необхідно подати пільговику: ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#n238 3аява встановленої форми];
# копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів),
#копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків-картка платника податків або копію паспорта громадянина України/свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,
#пред’явити паспорт,
#надати інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується,
#надати будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання ''(за потреби).''
'''Під час звернення необхідно мати оригінали зазначених документів!'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України] до складу сім’ї пільговика входять:
*дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
*неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
*особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
*непрацездатні батьки;
*особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
'''Важливо! Для внесення інформації до Реєстру про членів сім’ї пільговика подаються документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення – для осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та підтверджують категорію непрацездатних членів сім’ї, тощо).'''

Пільговик повинен повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної держадміністрації про:

* зміну місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган;
* зміни, які відбулися в складі сім’ї.

== Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
Уповнважений орган перевіряє та розглядає надані пільговиком документи та визначає '''протягом 10 днів''' середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 9 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок)]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' з місяця визначення відповідного права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 10 Порядку]).

Уповноважений орган розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення 12 місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу '''перевищує величину доходу''', який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|житловою субсидією]]. У разі зменшення доходу сім’ї пільговик має право знову звернутися для визначення права на отримання пільг з місяця звернення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 12 Порядку]).

== Припинення надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
'''Надання пільг припиняється в разі:'''

якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 14 Порядку]).

== Як враховуються пільги при призначенні субсидії ==
У разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім’ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Інформація про зазначених осіб подається управителям або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.(пункт 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848]).

== Див. також ==
* [[Порядок монетизації пільг]]
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Військовий облік

2024-06-07T06:21:38Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19 Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/618/2012#n15 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація про військовий облік ==
'''Військовий облік''' – складова змісту мобілізаційної підготовки держави, яка полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

* фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
* здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
* подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text (пункт 2 Порядку]).

йськовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

'''Завданнями військового обліку є''':
* утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
* проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
* своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
* організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
* забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
* забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;
* забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text пункт 4 Порядку]).
З метою ведення військового обліку в державі створюється ''система військового обліку'' призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Система військового обліку – сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають ''кількісний склад та якісний стан призовників'', військовозобов'язаних та резервістів.

Для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі:

'''Міноборони''' визначає:

* показники та критерії з оцінювання стану військового обліку;
* перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров’я та віком;
* перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями;
* перелік військово-облікових спеціальностей (крім СБУ).

'''Генеральний штаб Збройних Сил:'''

* здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку, контроль за станом цієї роботи в державних органах (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах та організаціях;
* встановлює особливості ведення військового обліку органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
* визначає перелік дефіцитних для Збройних Сил військово-облікових спеціальностей військовозобов'язаних, за наявності яких вони не підлягають бронюванню;
* погоджує програми підготовки персоналу, відповідального за організацію та ведення військового обліку.

Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку, що ведеться за місцем їх проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 частина 3 статті 33 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку [[Порядок електронного декларування місця проживання|декларування]] та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють (навчаються).

Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
* '''''Персонально-якісний військовий облік''''' передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання'', які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку '''''покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки''''', органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки.
* '''''Персонально-первинний військовий облік''''' передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів з''а місцем їх проживання у в''ідповідній адміністративно-територіальній одиниці''.'' У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку '''''покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.'''''
* '''''Персональний військовий облік''''' передбачає облік відомостей щодо таких осіб ''за місцем їх роботи (служби) або навчання'' та покладається на '''керівників''' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
* ''загальний'' (військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
* ''спеціальний'' (військовозобов'язані, які заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
Ведеться військовий облік на підставі паспорта громадянина України та військово-облікових документів

Особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 стаття 36 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

''Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за їх вибором.''

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання '''зобов’язані в семиденний строк''' стати на військовий облік У разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. N 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"], через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700 частина третя статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу").]

'''Взяттю на військовий облік''' підлягають:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

* які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;
* які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
* які набули громадянство України;
* які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
* які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;
* які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов’язаних:

* які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
* призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
* які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
* військовозобов’язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
* які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов’язаних;
* зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
* які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
* які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
* які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
* які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
* які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів:

* які зараховані до військового оперативного резерву;
* які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
* резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки:
* які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
* які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 '''затвердженому Міністерством оборони України''',] та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

'''Зняттю з військового обліку''' підлягають:

1) з військового обліку призовників:
* які досягли 25-річного віку
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання;
* які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які пройшли базову загальновійськову підготовку;
* які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 статті 18 цього Закону] звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров’я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня;
* які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти;
* які направлені на альтернативну (невійськову) службу;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
2) з військового обліку військовозобов’язаних:
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
* які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
* які зараховані до військового оперативного резерву;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
3) з військового обліку резервістів:
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
* які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту;
* які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700 (частина п'ята статті 37 "Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу")]
==== Виключення з військового обліку ====
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
* померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
* припинили громадянство України;
* визнані непридатними до військової служби;
* досягли граничного віку перебування в запасі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 частина шоста статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу").]
== Діяльність з ведення військового обліку державними органами, підприємствами, організаціями ==
Організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на '''відповідних керівників.'''

Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на '''працівників служби персоналу''', служби управління персоналом (далі - служба персоналу). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на '''особу, яка веде облік працівників''' в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установи, організації.

Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.

Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку з урахуванням норм, зокрема, в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

від 501 до 2000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - одна особа;

від 2001 до 4000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - дві особи;

від 4001 до 7000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - по одній особі додатково.

Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#n4 класифікатора ДК 003:2010 “Класифікатор професій”].

'''Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік''' в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Взяття громадян, '''які прибули з тимчасово окупованих територій України''', на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється '''після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб''' та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів '''за місцем фактичного проживання.'''

Персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях ведеться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n382 списками персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку).]

Інформація про чисельність призовників, військовозобов’язаних та резервістів вноситься до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n466 відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 12 до Порядку)], яка зберігається разом із списками персонального військового обліку.

'''З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють:'''
# перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
# доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
# надсилання у '''''семиденний строк з дня видання наказу''''' про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
# оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до зазначених установ і забезпечення їх своєчасного прибуття;
# подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;
# проведення відповідної роз’яснювальної роботи серед призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;
# забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
# періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. '''''Не рідше одного разу на рік''''' проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких вони перебувають на військовому обліку;
# внесення '''''у п’ятиденний строк''''' з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) '''''змін до списків персонального військового обліку''''' та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну таких облікових даних;
# складення і подання '''''щороку до 1 грудня''''' до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
# приймання від призовників, військовозобов’язаних та резервістів під розписку у бланках розписок їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 пункт 34 Порядку]).
Військовозобов’язані та резервісти протягом ''семи днів з дня досягнення граничного віку'' перебування в запасі ''направляються керівниками'' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки д''ля виключення з військового обліку.''
== Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів ==
Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні дотримуватися Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n358 додаток № 2 до Порядку]), зокрема:

◆ перебувати на військовому обліку:
# за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання;
# за місцем роботи (навчання);

* прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів;
* проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров’я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
* роходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
* особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
* особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
* негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
* звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів
* подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу
* у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

'''''У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:'''''

* у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов’язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов’язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
* мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
* уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Якщо за будь-яких обставин повістка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці '''в десятиденний строк''' з дня початку відповідного чергового призову на базову військову службу, визначеного указом Президента України.
== Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час ==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n460 стаття 24 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
# в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах; - - -державної служби '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n80 категорії "А",]''' голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов’язані; - державної служби '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n86 категорій "Б", "В",]''' в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;
# в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
# на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
# на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Критерії та порядок,]''' за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вище військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок]''' та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n461 ч. 1 ст. 25 Закону].

На військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню за переліками посад та професій, військовими комісаріатами за місцем розташування підприємств оформлюються '''посвідчення про відстрочку від призову''' та '''повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік'''.

З питань, що пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних за підприємствами, останні звертаються до міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій та до військових комісаріатів за місцем знаходження підприємств.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]

'''Детальніше див.:''' [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
== Відповідальність ==
Громадяни, які ухиляються від військового обліку несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |'''Зміст порушення'''
| rowspan="2" |'''Порушена норма'''
| colspan="2" |'''Розмір адмінштрафу'''
|-
|'''уперше'''
|'''повторно протягом року'''
|-
|Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|Ст. 2101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 1700 до 3400 грн
|Від 3400 до 5100 грн
|-
|Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності
|Ст. 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 510 до 850 грн
|Від 510 до 1700 грн
|}
За ухилення від військового обліку або спеціальних зборів громадяни можуть притягуватися до [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів|кримінальної відповідальності]].
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/vziattia-na-viiskovyi-oblik-viiskovozoboviazanykh-ef8a9379-8258-4a4a-b04d-a7b9265a5286 Взяття на військовий облік військовозобов’язаних]
== Див. також ==
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації]]
* [[Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час]]
* [[Порядок проведення військової підготовки громадян України]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Військовий облік

2024-06-06T13:51:29Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19 Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/618/2012#n15 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація про військовий облік ==
'''Військовий облік''' – складова змісту мобілізаційної підготовки держави, яка полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

* фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
* здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
* подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text (пункт 2 Порядку]).

йськовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

'''Завданнями військового обліку є''':
* утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
* проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
* своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
* організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
* забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
* забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;
* забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text пункт 4 Порядку]).
З метою ведення військового обліку в державі створюється ''система військового обліку'' призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Система військового обліку – сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають ''кількісний склад та якісний стан призовників'', військовозобов'язаних та резервістів.

Для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі:

'''Міноборони''' визначає:

* показники та критерії з оцінювання стану військового обліку;
* перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров’я та віком;
* перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями;
* перелік військово-облікових спеціальностей (крім СБУ).

'''Генеральний штаб Збройних Сил:'''

* здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку, контроль за станом цієї роботи в державних органах (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах та організаціях;
* встановлює особливості ведення військового обліку органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
* визначає перелік дефіцитних для Збройних Сил військово-облікових спеціальностей військовозобов'язаних, за наявності яких вони не підлягають бронюванню;
* погоджує програми підготовки персоналу, відповідального за організацію та ведення військового обліку.

Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку, що ведеться за місцем їх проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 частина 3 статті 33 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку [[Порядок електронного декларування місця проживання|декларування]] та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють (навчаються).

Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
* '''''Персонально-якісний військовий облік''''' передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання'', які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку '''''покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки''''', органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки.
* '''''Персонально-первинний військовий облік''''' передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів з''а місцем їх проживання у в''ідповідній адміністративно-територіальній одиниці''.'' У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку '''''покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.'''''
* '''''Персональний військовий облік''''' передбачає облік відомостей щодо таких осіб ''за місцем їх роботи (служби) або навчання'' та покладається на '''керівників''' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
* ''загальний'' (військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
* ''спеціальний'' (військовозобов'язані, які заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
Ведеться військовий облік на підставі паспорта громадянина України та військово-облікових документів

Особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 стаття 36 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання '''зобов’язані в семиденний строк''' стати на військовий облік У разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. N 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"], через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700 частина третя статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу").]

'''Взяттю на військовий облік''' підлягають:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

* які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;
* які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
* які набули громадянство України;
* які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
* які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;
* які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов’язаних:

* які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
* призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
* які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
* військовозобов’язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
* які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов’язаних;
* зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
* які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
* які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
* які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
* які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
* які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів:

* які зараховані до військового оперативного резерву;
* які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
* резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки:
* які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
* які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 '''затвердженому Міністерством оборони України''',] та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

'''Зняттю з військового обліку''' підлягають:

1) з військового обліку призовників:
* які досягли 25-річного віку
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання;
* які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які пройшли базову загальновійськову підготовку;
* які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 статті 18 цього Закону] звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров’я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня;
* які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти;
* які направлені на альтернативну (невійськову) службу;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
2) з військового обліку військовозобов’язаних:
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
* які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
* які зараховані до військового оперативного резерву;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
3) з військового обліку резервістів:
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
* які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту;
* які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700 (частина п'ята статті 37 "Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу")]
==== Виключення з військового обліку ====
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
* померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
* припинили громадянство України;
* визнані непридатними до військової служби;
* досягли граничного віку перебування в запасі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 частина шоста статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу").]
== Діяльність з ведення військового обліку державними органами, підприємствами, організаціями ==
Організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на '''відповідних керівників.'''

Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на '''працівників служби персоналу''', служби управління персоналом (далі - служба персоналу). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на '''особу, яка веде облік працівників''' в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установи, організації.

Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.

Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку з урахуванням норм, зокрема, в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

від 501 до 2000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - одна особа;

від 2001 до 4000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - дві особи;

від 4001 до 7000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - по одній особі додатково.

Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#n4 класифікатора ДК 003:2010 “Класифікатор професій”].

'''Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік''' в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Взяття громадян, '''які прибули з тимчасово окупованих територій України''', на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється '''після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб''' та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів '''за місцем фактичного проживання.'''

Персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях ведеться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n382 списками персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку).]

Інформація про чисельність призовників, військовозобов’язаних та резервістів вноситься до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n466 відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 12 до Порядку)], яка зберігається разом із списками персонального військового обліку.

'''З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють:'''
# перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
# доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
# надсилання у '''''семиденний строк з дня видання наказу''''' про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
# оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до зазначених установ і забезпечення їх своєчасного прибуття;
# подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;
# проведення відповідної роз’яснювальної роботи серед призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;
# забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
# періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. '''''Не рідше одного разу на рік''''' проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких вони перебувають на військовому обліку;
# внесення '''''у п’ятиденний строк''''' з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) '''''змін до списків персонального військового обліку''''' та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну таких облікових даних;
# складення і подання '''''щороку до 1 грудня''''' до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
# приймання від призовників, військовозобов’язаних та резервістів під розписку у бланках розписок їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 пункт 34 Порядку]).
Військовозобов’язані та резервісти протягом ''семи днів з дня досягнення граничного віку'' перебування в запасі ''направляються керівниками'' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки д''ля виключення з військового обліку.''
== Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів ==
Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні дотримуватися Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n358 додаток № 2 до Порядку]), зокрема:

◆ перебувати на військовому обліку:
# за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання;
# за місцем роботи (навчання);
у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців — з''а місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України (Закордонні дипломатичні установи України інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п’яти років).''

◆ прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях);

◆ не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

◆проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров’я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

◆ проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

◆ негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

◆ звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

У разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в '''десятиденний строк''' з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.
== Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час ==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n460 стаття 24 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
# в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах; - - -державної служби '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n80 категорії "А",]''' голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов’язані; - державної служби '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n86 категорій "Б", "В",]''' в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;
# в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
# на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
# на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Критерії та порядок,]''' за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вище військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок]''' та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n461 ч. 1 ст. 25 Закону].

На військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню за переліками посад та професій, військовими комісаріатами за місцем розташування підприємств оформлюються '''посвідчення про відстрочку від призову''' та '''повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік'''.

З питань, що пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних за підприємствами, останні звертаються до міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій та до військових комісаріатів за місцем знаходження підприємств.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]

'''Детальніше див.:''' [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]

Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час регулюються, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 "Про затвердження Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час" (для службового користування) та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493 "Про затвердження переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час" (для службового користування).
== Відповідальність ==
Громадяни, які ухиляються від військового обліку несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |'''Зміст порушення'''
| rowspan="2" |'''Порушена норма'''
| colspan="2" |'''Розмір адмінштрафу'''
|-
|'''уперше'''
|'''повторно протягом року'''
|-
|Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|Ст. 2101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 1700 до 3400 грн
|Від 3400 до 5100 грн
|-
|Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності
|Ст. 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 510 до 850 грн
|Від 510 до 1700 грн
|}
За ухилення від військового обліку або спеціальних зборів громадяни можуть притягуватися до [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів|кримінальної відповідальності]].
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/vziattia-na-viiskovyi-oblik-viiskovozoboviazanykh-ef8a9379-8258-4a4a-b04d-a7b9265a5286 Взяття на військовий облік військовозобов’язаних]
== Див. також ==
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації]]
* [[Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час]]
* [[Порядок проведення військової підготовки громадян України]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Військовий облік

2024-06-06T13:40:49Z

Havryliuk.Vitalii: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19 Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/618/2012#n15 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація про військовий облік ==
'''Військовий облік''' – складова змісту мобілізаційної підготовки держави, яка полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

* фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
* здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
* подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text (пункт 2 Порядку]).

йськовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

'''Завданнями військового обліку є''':
* утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
* проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
* своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
* організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
* забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
* забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;
* забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text пункт 4 Порядку]).
З метою ведення військового обліку в державі створюється ''система військового обліку'' призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Система військового обліку – сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають ''кількісний склад та якісний стан призовників'', військовозобов'язаних та резервістів.

Для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі:

'''Міноборони''' визначає:

* показники та критерії з оцінювання стану військового обліку;
* перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після здобуття яких жінки за власним бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за умови придатності до проходження військової служби за станом здоров’я та віком;
* перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями;
* перелік військово-облікових спеціальностей (крім СБУ).

'''Генеральний штаб Збройних Сил:'''

* здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку, контроль за станом цієї роботи в державних органах (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах та організаціях;
* встановлює особливості ведення військового обліку органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
* визначає перелік дефіцитних для Збройних Сил військово-облікових спеціальностей військовозобов'язаних, за наявності яких вони не підлягають бронюванню;
* погоджує програми підготовки персоналу, відповідального за організацію та ведення військового обліку.

Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку, що ведеться за місцем їх проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 частина 3 статті 33 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку [[Порядок електронного декларування місця проживання|декларування]] та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють (навчаються).

Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
* '''''Персонально-якісний військовий облік''''' передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання'', які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку '''''покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки''''', органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки.
* '''''Персонально-первинний військовий облік''''' передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів з''а місцем їх проживання у в''ідповідній адміністративно-територіальній одиниці''.'' У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку '''''покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.'''''
* '''''Персональний військовий облік''''' передбачає облік відомостей щодо таких осіб ''за місцем їх роботи (служби) або навчання'' та покладається на '''керівників''' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
* ''загальний'' (військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
* ''спеціальний'' (військовозобов'язані, які заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
Ведеться військовий облік на підставі паспорта громадянина України та військово-облікових документів

Особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 стаття 36 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання '''зобов’язані в семиденний строк''' стати на військовий облік У разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. N 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"], через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700 частина третя статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу").]

'''Взяттю на військовий облік''' підлягають:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

* які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;
* які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
* які набули громадянство України;
* які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
* які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;
* які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов’язаних:

* які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
* призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
* які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
* військовозобов’язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
* які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов’язаних;
* зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
* які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
* які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
* які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
* які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
* які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів:

* які зараховані до військового оперативного резерву;
* які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
* резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки:

* які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
* які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

'''Зняттю з військового обліку''' підлягають:

1) з військового обліку призовників:
* які досягли 25-річного віку
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання;
* які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які пройшли базову загальновійськову підготовку;
* які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 статті 18 цього Закону] звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров’я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня;
* які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти;
* які направлені на альтернативну (невійськову) службу;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
2) з військового обліку військовозобов’язаних:
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
* які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
* які зараховані до військового оперативного резерву;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
3) з військового обліку резервістів:
* які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
* які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
* які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту;
* які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву;
* які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
* в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700 (частина п'ята статті 37 "Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу")]
==== Виключення з військового обліку ====
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
* померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
* припинили громадянство України;
* визнані непридатними до військової служби;
* досягли граничного віку перебування в запасі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 частина шоста статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу").]
== Діяльність з ведення військового обліку державними органами, підприємствами, організаціями ==
Організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на '''відповідних керівників.'''

Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на '''працівників служби персоналу''', служби управління персоналом (далі - служба персоналу). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на '''особу, яка веде облік працівників''' в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установи, організації.

Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.

Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку з урахуванням норм, зокрема, в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

від 501 до 2000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - одна особа;

від 2001 до 4000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - дві особи;

від 4001 до 7000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - три особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов'язаних та резервістів - по одній особі додатково.

Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#n4 класифікатора ДК 003:2010 “Класифікатор професій”].

'''Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік''' в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Взяття громадян, '''які прибули з тимчасово окупованих територій України''', на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється '''після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб''' та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів '''за місцем фактичного проживання.'''

Персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях ведеться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n382 списками персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку).]

Інформація про чисельність призовників, військовозобов’язаних та резервістів вноситься до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n466 відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 12 до Порядку)], яка зберігається разом із списками персонального військового обліку.

'''З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють:'''
# перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
# доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
# надсилання у '''''семиденний строк з дня видання наказу''''' про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
# оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до зазначених установ і забезпечення їх своєчасного прибуття;
# подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;
# проведення відповідної роз’яснювальної роботи серед призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;
# забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
# періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. '''''Не рідше одного разу на рік''''' проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, в яких вони перебувають на військовому обліку;
# внесення '''''у п’ятиденний строк''''' з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) '''''змін до списків персонального військового обліку''''' та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну таких облікових даних;
# складення і подання '''''щороку до 1 грудня''''' до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
# приймання від призовників, військовозобов’язаних та резервістів під розписку у бланках розписок їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 пункт 34 Порядку]).
Військовозобов’язані та резервісти протягом ''семи днів з дня досягнення граничного віку'' перебування в запасі ''направляються керівниками'' державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки д''ля виключення з військового обліку.''
== Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів ==
Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні дотримуватися Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n358 додаток № 2 до Порядку]), зокрема:

◆ перебувати на військовому обліку:
# за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання;
# за місцем роботи (навчання);
у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців — з''а місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України (Закордонні дипломатичні установи України інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п’яти років).''

◆ прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях);

◆ не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

◆проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров’я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

◆ проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

◆ негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

◆ звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

У разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в '''десятиденний строк''' з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.
== Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час ==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
# в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
# на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
# на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
# на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вище військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n461 ч. 1 ст. 25 Закону].

На військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню за переліками посад та професій, військовими комісаріатами за місцем розташування підприємств оформлюються '''посвідчення про відстрочку від призову''' та '''повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік'''.

З питань, що пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних за підприємствами, останні звертаються до міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій та до військових комісаріатів за місцем знаходження підприємств.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]

'''Детальніше див.:''' [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]

Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час регулюються, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 "Про затвердження Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час" (для службового користування) та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493 "Про затвердження переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час" (для службового користування).
== Відповідальність ==
Громадяни, які ухиляються від військового обліку несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |'''Зміст порушення'''
| rowspan="2" |'''Порушена норма'''
| colspan="2" |'''Розмір адмінштрафу'''
|-
|'''уперше'''
|'''повторно протягом року'''
|-
|Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|Ст. 2101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 1700 до 3400 грн
|Від 3400 до 5100 грн
|-
|Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності
|Ст. 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 510 до 850 грн
|Від 510 до 1700 грн
|}
За ухилення від військового обліку або спеціальних зборів громадяни можуть притягуватися до [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів|кримінальної відповідальності]].
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/vziattia-na-viiskovyi-oblik-viiskovozoboviazanykh-ef8a9379-8258-4a4a-b04d-a7b9265a5286 Взяття на військовий облік військовозобов’язаних]
== Див. також ==
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації]]
* [[Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час]]
* [[Порядок проведення військової підготовки громадян України]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану

2024-05-15T08:30:43Z

Havryliuk.Vitalii:

==Нормативна база==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
==Загальні положення==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n458 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
# в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
# на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
# на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
# на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n461 частині першій] цієї статті.

З питань, що пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних за підприємствами, останні звертаються до міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій та до військових комісаріатів за місцем знаходження підприємств.

Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядком бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (далі - Порядок).

Заброньованим військовозобов’язаним ''надається відстрочка від призову на військову службу'' під час мобілізації.

У рішенні Мінекономіки зазначається '''строк дії відстрочки''', який не може перевищувати:

'''''строку проведення мобілізації''''' — для військовозобов’язаних в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

'''''шість місяців''''' — для військовозобов’язаних на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень), які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

'''Важливо!''' ''Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов'язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання цією Постановою є чинними протягом строку, на який вони надані.''
==Подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання==
Бронювання військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки '''за ''списками''''' військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, — за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

'''''Органи державної влади, інші державні органи''''' подають на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки) списки за відповідними сферами управління, галузями національної економіки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями.

Незалежно від від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності бронюванню підлягають:

# військовозобов'язані, які займають посади державної служби категорій "А" та "Б";
# керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб.

Кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню та займають посади в органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України повинна становити 50 % кількості військовозобов'язаних зазначених органів на дату подання списку.

'''''Органи місцевого самоврядування''''' подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Незалежно від від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності бронюванню підлягають військовозобов'язані, які займають посади 1 - 4 категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню та займають посади в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50 % кількості військовозобов'язаних зазначених органів на дату подання списку.

'''''Підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення)''''', подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

Незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності підлягають бронюванню керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міністерством енергетики України.

У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 % кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

До підприємств, установ і організацій ''паливно-енергетичного комплексу'', не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню.

'''''Підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань''''', подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.

Військовозобов'язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міністерством енергетики України, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 %.

Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, СБУ або Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та у строк '''не більше ніж п'ять робочих днів''' з дня отримання списку подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

'''''Підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період''''', подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська та Севастопольська міські військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та подають його у строк '''не більше ніж п'ять робочих днів''' з дня отримання списку на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності підлягають бронюванню - військовозобов'язані керівники, їх заступники та працівники, які задіяні у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг ''оборонного призначення з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин'' та працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які визначені Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.

До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міністерством енергетики України, та до підприємств, установ і організацій, які визначені Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню.

'''''Спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні''''', представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС. До зазначених установ не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню.

Зазначені '''списки''' подаються за формою згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/KP230076?an=98 додатком 1] в паперовій та/або електронній формі разом з ''відповідним обґрунтуванням'' та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/KP230076?an=110 додатком 2.]
== Рішення про бронювання військовозобов’язаних ==
З метою погодження списки, подані відповідно до Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань '''Генеральним штабом Збройних Сил''' (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк '''не більше ніж 10 робочих днів''' з дня їх отримання. Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.

За результатами перевірки списків, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) '''Мінекономіки''' приймає '''у строк не більше ніж п'ять робочих днів''' з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов’язаних.
З метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних:
# органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки;
# Генеральному штабу Збройних Сил.
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) '''у триденний строк''' доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація ''видає військовозобов’язаному витяг'' із зазначеного рішення за формою згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/KP230076?an=121 додатком 3] та '''у п’ятиденний строк''' з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку , повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/KP230076?an=153 додатком 5] для зарахування його на спеціальний військовий облік.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Відповідно до [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/5/55/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8.pdf листа Міністерства оборони України від 11 березня 2022 року № 220/1469] Головнокомандувачем Збройних Сил України прийнято рішення щодо заборони бронювання військовозобов'язаних, які мають нижчезазначені дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності:
рядового, сержантського та старшинського складу:
*003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143,144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;
*офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.
|}
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує '''у строк не більше ніж п'ять робочих днів''' з дня його отримання такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

'''Підстави для анулювання відстрочки:'''
# закінчення строку її дії;
# завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;
# завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
# позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
# ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;
# звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації ([https://ips.ligazakon.net/document/KP230076?an=77 пункт 12 Порядку]).
У випадках, зазначених у підпунктах 2—6 цього пункту 12 Порядку, анулювання відстрочки здійснюється за ''рішенням Мінекономіки'' на підставі обґрунтованого ''подання'' органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації. Відповідно до зазначеного рішення органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації ''у п’ятиденний строк'' з дня його прийняття вилучають у військовозобов’язаного витяг та надсилають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку.
== Підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ==
[https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-polozhen-zakonu-ukrainy-pro-mobilizatsiinu-pidhotovku-ta-mobilizatsiiu-t270123 Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 "Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобовʼязаних на період мобілізації та на воєнний час"] затверджено ''Порядок та критерії'' визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Ці Порядок та критерії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”] встановлюють механізм визначення підприємств, установ і організацій (далі — підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Визначення здійснюється за такими критеріями:
* загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;
* сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
* стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83-2015-%D0%BF#n10 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83];
* важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА);
* відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;
* розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
* підприємство є резидентом Дія Сіті.
'''До критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств належать:''' спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Підприємства, установи і організації, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів '''оборонного призначення''' для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, '''визначаються Мінстратегпромом як критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у разі відповідності критерію, визначеному''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n117 підпунктом 4 пункту 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період].

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ''є відповідність трьом або більше критеріям.''

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ''є відповідність двом або більше критеріям'', а саме для таких підприємств:

* підприємства паливно-енергетичного комплексу, казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади;
* підприємства, яке провадить діяльність у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту, житлово-комунального господарства та належить до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримується за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
* лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, а також державних та комунальних закладів культури.

Визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Військовозобов'язані керівники, їх заступники та працівники, які задіяні у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг оборонного призначення з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, '''підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.'''

До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, та до підприємств, установ і організацій, '''які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу та які задіяні у виробництві''' товарів, виконанні робіт і наданні послуг '''оборонного призначення''' з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин, а також до підприємств, установ і організацій: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС, '''не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню''', а саме обмеження щодо кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
==Див. також==
*[[Військовий облік та бронювання військовозобов'язаних і призовників в державних установах, на підприємствах, організаціях]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Ухвалення додаткового рішення суду у цивільному процесі. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні

2024-05-15T08:08:19Z

Havryliuk.Vitalii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жвотня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку]
== Загальна інформація ==
Виправлення описок чи арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення здійснюється за загальними правилами, визначеними статтями 269-270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8081 ЦПК України].

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 263 ЦПК України]).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 2 ЦПК України], вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 10 ЦПК України], а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення.
== Вирішення спору в судовому порядку про ухвалення додаткового рішення суду у цивільному процесі ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 270 ЦПК України] визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
* стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
* суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
* судом не вирішено питання про судові витрати;
* суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 430 ЦПК України].
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|оскаржено]].

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-08 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку"] рішення суду першої інстанції, у тому числі додаткові, [[Заочний розгляд справи у цивільному процесі|заочні]], можуть бути оскаржені в апеляційному порядку як у цілому, так і в частині, а також щодо обставин (фактів), встановлених судом (незалежно від того, чи вплинули висновки суду про ці обставини (факти) на вирішення справи по суті), або резолютивної частини з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку та способу виконання рішення тощо.
=== Судовий збір ===
За подання заяви про ухвалення додаткового рішення - судовий збір не сплачується (пункт 5 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"]).
=== Строк розгляду справи ===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною третьою статті 270 ЦПК України] суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі '''протягом десяти днів''' із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
== Вирішення спору в судовому порядку про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні ==
Згідно вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 269 ЦПК України] суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється '''ухвала'''. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до пункту 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі"] вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Неправильне зазначення реквізитів договору спотворює текст судового рішення та призводить до його неправильного сприйняття, а отже є опискою в розумінні положень ст. 379 КПК. На цьому у постанові від 7 березня 2024 року наголосила колегія суддів Першої судової палати ККС ВС по справі №446/1917/16-к.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.
=== Судовий збір ===
За подання заяви про виправлення описки у судовому рішенні - судовий збір не сплачується.
=== Строк розгляду справи ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини третьої статті 269 ЦПК України] заява про внесення виправлень розглядається протягом '''десяти днів''' після її надходження до суду.
== Зразки процесуальних документів ==
* [[Файл:ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО УХВАЛЕННЯ ДОДАТКОВОГО РІШЕННЯ.docx|міні]]
* [[Файл:ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ВИПРАВЛЕННЯ ОПИСОК У СУДОВОМУ РІШЕННІ 1.docx|міні]]
* [[Файл:ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ВИПРАВЛЕННЯ ОПИСОК У СУДОВОМУ РІШЕННІ 2.docx|міні]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90111500 Постанова Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 759/9300/13-ц] (відсутність складу колегії суддів апеляційного суду, що ухвалювали у цій справі судове рішення, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94490072?fbclid=IwAR2gJs9IlIEMew_AQPY2p4Evr9jIzhsnZSwOJuF0H5q7IdCNQ97OFvMJLY0 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11] (Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/93666648 Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц] (Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117721231 Постанова Першої судової палати ККС ВС від 7 березня 2024 року у справі №446/1917/16-к] (Неправильне зазначення реквізитів договору спотворює текст судового рішення та призводить до його неправильного сприйняття, а отже є опискою в розумінні положень ст. 379 КПК.)
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Звернення до суду: окреме провадження]]
* [[Звернення до суду: наказне провадження]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]