WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду

2026-04-14T14:08:30Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до іноземних судів ==
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі. У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.

Відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України), у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України (далі – Мін’юст), яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Питання судових доручень регулюються такими міжнародними договорами: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Конвенцією з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р. (ст. 1-14)] ., [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_890#Text Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р.], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р]., а також консульськими конвенціями.

== Процедура звернення ==
Порядок звернення суду України з дорученням до іноземного суду або компетентного органу іноземної держави, у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі – Інструкція)].

Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.1.1 Інструкції]).

Суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.5 Інструкції]).

Міжрегіональне управління Мін'юсту перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його надходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.6 Інструкції]).

Мін'юст протягом тридцяти календарних днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави згідно з міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.7 Інструкції]).

У разі виявлення недоліків чи порушень міжрегіональне управління або Мін’юст повертає доручення до суду України з метою доопрацювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.6, 2.7 Інструкції])

Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через міжрегіональне управління ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.8 Інструкції]).

У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа. Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.10 Інструкції]).

Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи міжрегіонального управління Мін'юсту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.8 Інструкції]).

== Зміст і форма судового доручення ==
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 499 ЦПК України].

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:

* назва суду, що розглядає справу;
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
* найменування справи, що розглядається;
* прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.

Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. Якщо документ, що надсилається, складається з декількох аркушів, вони мають бути відповідним чином прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.1.5, 2.1.6 Інструкції]).

Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 139 ЦПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.3 Інструкції]).

Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.4 Інструкції]).

== Призначення розгляду справи, зупинення провадження у справі ==
У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.2 Інструкції]).

Також, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Провадження в такому випадку зупиняється до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7884 п. 8 ч. 1 ст. 252 та п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України]).

== Пов'язані статті ==
[[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]

Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

2026-02-16T10:21:40Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
== Загальна інформація ==
Облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи, забезпечення формування та ведення реєстру територіальної громади, забезпечується виконавчим органом сільської, селищної або міської ради (далі – орган реєстрації) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text п. 7, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»] (далі - Закон).

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється органом реєстрації на підставі повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ч. 1 ст. 15 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text пп. 4 п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 7 лютого 2022 р. № 265] (далі - Порядок).

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для реєстрації місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 6 Порядку]).

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання в разі смерті особи здійснюється за датою реєстрації смерті в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, отриманою органом реєстрації у порядку електронної інформаційної взаємодії. У такому випадку внесення інформації до реєстру територіальної громади здійснюється без сплати адміністративного збору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 72 Порядку]).

== Вартість та термін розгляду ==
Адміністративний збір не справляється у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання/зміни місця проживання за повідомленням територіального органу або підрозділу ДМС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ч. 3 ст. 6 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 84 Порядку]).

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання в електронній формі здійснюється в день подання документів або не пізніше наступного робочого дня у разі їх надходження після закінчення робочого часу органу реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 67 Порядку]).

== Оскарження рішень, дій та бездіяльності ==
Рішення, дії чи бездіяльність територіального органу/підрозділу ДМС або органу реєстрації, їх посадових та службових осіб щодо внесення інформації до реєстру територіальної громади про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ч. 1 ст. 29 Закону]).

== Див. додатково ==
[[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]

[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування]
[[index.php?title=Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Підстави та порядок отримання компенсації за придбання електрогенераторів

2026-01-14T09:55:31Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»]

== Загальні положення ==
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Підготовкою та виконанням таких програм займаються виконавчі органи відповідних місцевих рад, а фінансуватися такі програми можуть з усіх місцевих бюджетів відповідно до статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України].

З листопада 2022 року окремі місцеві ради своїми рішеннями прийняли програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб, визначених програмою учасників, до опалювального сезону (далі – Програма). Вказані Програми спрямовані на забезпечення таких учасників альтернативними джерелами електроенергії шляхом зниження фінансового навантаження на них під час придбання таких приладів.

На компенсацію мають право об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); житлово-будівельні контори (ЖБК); керівники багатоквартирних будинків.
== Підстави отримання компенсації за придбання електрогенераторів ==
Для отримання компенсації за придбання електрогенераторів необхідна наявність Програми прийнятої місцевою радою, де знаходиться багатоквартирний будинок. В разі не прийняття такої Програми на місцевому рівні компенсація буде неможливою.

Електрогенератор має бути закуплений після 24 лютого 2022 року та не пізніше закінчення воєнного стану.

Також, кожна окрема Програма може містити окремий перелік підстав для отримання компенсації. В таких Програмах визначено порядок прийняття та розгляду звернень про надання компенсації, категорії учасників, які можуть отримувати допомогу за рахунок коштів місцевої програми, сума відшкодування у відсотках від вартості електрогенератора, встановлена гранична сума відшкодування, вимоги до електрогенератора – номінальна потужність та інше.
== Алгоритм отримання компенсації ==
Після вибору та купівлі електрогенератора необхідно з’ясувати чи прийнята програма відповідною місцевою радою. Ознайомитися з такою Програмою можна безпосередньо в місцевій раді або онлайн на офіційному вебсайті відповідної місцевої ради.

'''Зверніть увагу!''' Оплата за електрогенератор повинна здійснюватися через банківську установу та оплачувати має та особа яка буде подавати документи на отримання компенсації.

Після цього, необхідно підготувати пакет документів та подати його на розгляд до відповідного органу місцевої ради, визначеного Програмою.

''Орієнтовний перелік документів, які можуть вимагатися відповідно до умов Програм для отримання часткової компенсації:''

1. Заяву на часткову компенсацію вартості закупівлі електрогенератора відповідно до форми затвердженої Програмою.

2. Копії платіжних документів (первинні документи, які підтверджують факт отримання електрогенератора та здійснення оплати за наданий товар).

3. Копії документів із зазначенням технічних характеристик та серійного номера (або інше заводське маркування).

4. Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців юридичної особи, яка забезпечує утримання будинку.

5. Документ, який підтверджує повноваження юридичної особи на управління спільним майном (копія договору чи витяг з протоколу).

6. Протокол загальних зборів співвласників багатоквартирних житлових будинків та інші.

'''Зверніть увагу!''' Органи місцевого самоврядування не можуть вимагати надавати документи, які не передбачені відповідною програмою для отримання компенсації.

У разі подання неповного пакета документів заявник не допускається до участі у Програмі.

Відповідний орган міської ради формує перелік учасників, які відповідають вимогам Програми та передає на розгляд Комісії.

Комісія направляє протокол Головному розпоряднику коштів, який на підставі протоколу Комісії здійснює реєстрацію бюджетних та бюджетних фінансових зобов’язань в органах казначейства. Після перерахування коштів з бюджету ради кошти для часткової компенсації вартості придбаних електрогенераторів перераховуються на банківські рахунки учасників Програми.

Відповідальність за цільове використання компенсації вартості закупівлі електрогенераторів несуть учасники Програми.

== Приклади прийнятих Програм ==

* [https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_kompleksno_tsilovo_programi_pidvischennya_energoefektivnosti_ta_rozvitku_zhitlovo-komunalno_infrastrukturi_mista_kiyeva_na_2021-2025_roki/pje8hyyddd_1241-1282/ Рішення Київської міської ради від 27 травня 2021 року №1241/1282 Про затвердження Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки]
* [https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2022/26520-23-lyutogo-khikh-sesiya-sumskoji-miskoji-radi-viii-sklikannya-17.html Рішення Сумської міської ради від 23 листопада 2022 року № 3206 - МР Про Програму часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Сумської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022- 2023 років];
* [https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-7328 Рішення Київської міської ради від 10 листопада 2022року № 5586/5627 «Міська цільова програма часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб об’єднання співвласників багатоквартирних будинків міста Києва під час підготовки опалювального сезону 2022/2023»]
* [https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/39026CBED323A211C22588F600494B58?OpenDocument Рішення Львівської міської ради від 04.11.2022 № 1035 «Про затвердження Програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Львівської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022-2023 років»]
* [https://www.lutskrada.gov.ua/documents/16696297592917383-pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-chastkove-vidshkoduvannya-vartosti-nezalezhnikh-dzherel-elektrichnoi-energii-yaki-pridbani-obednannyami-spivvlasnikiv-bagatokvartirnikh-budinkiv-zhitlovo-budivelnimi-kooperativami-ta-upravitelyami-bagat Рішення Луцької міської ради від 30.11.2022 №37/88 "Про затвердження Положення про часткове відшкодування вартості незалежних джерел електричної енергії для багатоквартирних житлових будинків Луцької міської територіальної громади у 2022-2023 роках"]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі

2025-11-12T10:53:28Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02#Text Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)]
== Поняття досудового врегулювання спору ==
Відповідно до ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

В цивільному процесуальному законодавстві немає визначеного поняття досудового врегулювання спору.

У юридичній практиці застосування юридичних термінів використовується поняття досудового порядку врегулювання спорів, як форма реалізації принципу диспозитивності, який передбачає свободу учасників цивільних правовідносин у виборі способу захисту своїх прав, в тому числі шляхом врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку.

Форма досудового врегулювання чітко не прописана в законодавством. У кожній конкретній сфері правового регулювання в законодавстві можуть бути окремі положення щодо досудового врегулювання спору як альтернативі звернення до суду.

== Значення досудового врегулювання спору для цивільного процесу ==
Становлення України як правової держави вимагає створення ефективних механізмів захисту прав та законних інтересів громадян. Одним із таких механізмів є досудове врегулювання спорів, що дозволяє сторонам досягти компромісу ще до звернення до суду. У сучасних умовах перевантаженості судової системи та високої вартості судових процесів, досудові процедури стають все більш актуальними. Вони сприяють зміцненню принципу верховенства права, розвитку культури правових відносин, мінімізація витрат часу та коштів, забезпеченню швидкого та мирного врегулювання конфліктів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України] в позовній заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. У випадку, якщо досудовий порядок врегулювання спору не проводився, в позовній заяві потрібно про це зазначити.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 55 Конституції України]).

Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02#Text п. 3 Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2000]).

== Приклади застосування досудової форми врегулювання спору ==
{| class="wikitable"
|-
! Форма досудового врегулювання спору !! Застосування
|-
| Звернення до органу місцевого самоврядування || Спір (межі земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян; обмеження у використанні земель та земельних сервітутів; додержання громадянами правил добросусідства) розглядається комісією органу місцевого самоврядування та приймається рішення.
|-
| Претензія || Кредитор може звернутися до боржника з претензією щодо невиконання зобов'язання, або неякісного його виконання в письмовій формі з вимогою виконати умови зобов'язання, розірвати договір чи врегулювання спору в інший спосіб
|-
| Медіація || Проведення переговорів, у яких сторони намагаються самостійно, на добровільній основі, досягти згоди з допомогою третьої незалежної сторони – медіатора (посередника), який не має повноважень на вирішення спору, а допомагає сторонам налагодити комунікацію та знайти взаємно прийнятне рішення.
|-
| Третейський суд (арбітраж) || Вирішення конфлікту, шляхом розгляду та вирішення спору особою (особами), які обрані та уповноважені сторонами на ухвалення обов’язкового для сторін рішення.
|-
|}

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання

2025-11-07T13:08:07Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1312-2005-п Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1312 "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0524-16 Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 288/189 "Деякі питання охорони пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання працівниками поліції охорони Національної поліції України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17 Наказ Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року № 25 "Деякі питання нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0272-15 Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2014 року № 1526]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства прийом на навчання для здобуття ступенів фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра, а також ступеня магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування здійснюється в особливому порядку в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду), замість зовнішнього незалежного оцінювання проводиться '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0015-24#Text національний мультипредметний тест (НМТ)]'''.
|}
== Загальні положення ==

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) - це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному освітньому рівні, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою (організацією) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n778:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20(%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E). ч. 1 ст. 45 Закону України "Про вищу освіту"]).

Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться з метою забезпечення права осіб на рівний доступ до освіти та/або контролю відповідності результатів навчання, здобутих на певному рівні освіти, державним вимогам (атестації здобувачів освіти) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%20(%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). (п. 2 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

== Створення Українського центру оцінювання якості освіти ==

Український центр оцінювання якості освіти створено в 2005 році.

Український центр оцінювання якості за своєю правовою формою є бюджетною організацією з регіональними представництвами (п. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України №1095]).

Український центр оцінювання якості освіти є спеціально уповноваженою державою установою, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання (оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні) та бере участь у сертифікації педагогічних працівників. Український центр оцінювання якості освіти належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Українському центру оцінювання якості освіти підпорядковуються регіональні підрозділи - регіональні центри оцінювання якості освіти у мм. Вінниці, Дніпрі, Донецьку, Івано-Франківську, Києві, Львові, Одесі, Херсоні і Харкові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1312-2005-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8%20%2D%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BC.%20%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%2C%20%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%96%2C%20%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%2D%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96%2C%20%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%2C%20%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%96%2C%20%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%96%20%D1%96%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96. п. 1, 3 Положення про Український центр оцінювання якості освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 р. № 1312]).

Діяльність Українського центру оцінювання якості освіти спрямована на розроблення та апробацію моделей зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів для створення умов рівного доступу до вищої освіти.

Український центр орієнтується на вдосконалення технологічних аспектів зовнішнього незалежного оцінювання, наповнення банку тестових завдань, поширення знань про зовнішнє незалежне оцінювання серед учнівського загалу і педагогічної громадськості.

== Суб’єкти ==

Основними суб’єктами зовнішнього незалежного оцінювання є:

* МОН;
* Український центр оцінювання якості освіти;
* регіональні центри оцінювання якості освіти;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
* заклади вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n460 п. 10 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

''Повноваження кожного з цих суб’єктів визначні у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n460 п. 11-15 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095].''

== Учасники, їх права та обов’язки зовнішнього незалежного оцінювання ==

Участь у зовнішньому незалежному оцінюванні може взяти особа, яка зареєструвалася для проходження зовнішнього незалежного оцінювання в установленому порядку (далі - учасник зовнішнього оцінювання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F). п. 5 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

'''Учасник зовнішнього оцінювання має право на:'''

1)доступ до інформації про:

* програми зовнішнього незалежного оцінювання, форми завдань робіт зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на певному рівні освіти (атестаційних робіт - на основі початкової, базової середньої освіти, сертифікаційних робіт - на основі повної загальної (профільної) середньої освіти, екзаменаційних робіт - на початковому рівні (короткий цикл) вищої освіти, першому (бакалаврському), другому (магістерському) рівні вищої освіти (далі - роботи зовнішнього оцінювання);
* строки та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
* час і місце проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
* використання в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання технічних пристроїв, необхідних для здійснення контролю за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання;
* порядок визначення, спосіб та час офіційного оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання;

2) виконання робіт зовнішнього оцінювання, розроблених згідно з програмами зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженими в установленому порядку;

3) ввічливе та неупереджене ставлення до себе з боку осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

4) безпечні умови під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

5) отримання безкоштовної медичної допомоги в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання (у разі потреби).

Держава забезпечує створення для осіб з особливими освітніми потребами умови для проходження ними зовнішнього незалежного оцінювання шляхом розумного пристосування, у тому числі для використання спеціального особистого обладнання та адаптацію змісту тестування відповідно до їх освітніх потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=6.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B8). п. 6, 7 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

'''Учасник зовнішнього оцінювання (крім учасників зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі початкової освіти) зобов’язаний:'''

1) ознайомитися з відповідним порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання на певному рівні освіти, дотримуватися його вимог;

2) своєчасно прибути до пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання з документами, перелік яких визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання на певному рівні освіти;

3) ввічливо ставитися до всіх учасників зовнішнього оцінювання і працівників пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

4) виконувати вказівки та вимоги працівників пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання щодо процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

5) після завершення часу, відведеного для виконання роботи зовнішнього оцінювання, повернути матеріали зовнішнього незалежного оцінювання працівникам пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

6) виконувати роботу зовнішнього оцінювання на робочому місці, визначеному Українським центром оцінювання якості освіти;

7) виконувати та оформляти роботу зовнішнього оцінювання згідно з правилами, зазначеними в зошиті із завданнями;

8) дотримуватися запроваджених протиепідемічних заходів під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання у разі перебування в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання, розташованому на території, на якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено карантин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD. п. 8 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

'''Учаснику зовнішнього оцінювання забороняється:'''

1) приносити до пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання небезпечні предмети та речовини, що становлять загрозу для життя та здоров’я людини;

2) виходити за межі пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання до завершення виконання роботи учасником зовнішнього оцінювання;

3) використовувати в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації;

4) протягом часу, відведеного для виконання роботи зовнішнього оцінювання:

* заважати іншим учасникам зовнішнього оцінювання виконувати роботу зовнішнього оцінювання;
* спілкуватися в будь-якій формі з іншим учасником зовнішнього оцінювання в процесі виконання роботи зовнішнього оцінювання;
* списувати відповіді на завдання роботи зовнішнього оцінювання в іншого учасника зовнішнього оцінювання;
* виносити за межі аудиторії зошити із завданнями, їх окремі аркуші, бланки відповідей;
* мати при собі або на своєму робочому місці засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, не передбачені регламентом роботи пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник зовнішнього оцінювання повинен повідомити працівникам пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання до початку виконання роботи);

5) псувати майно закладу, в приміщенні якого розміщується пункт проведення зовнішнього незалежного оцінювання, чи майно осіб, які перебувають у такому пункті;

6) персоналізувати роботу зовнішнього оцінювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. п. 9 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

== Порядок реєстрації осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє оцінювання ==
'''Суб’єктами проведення реєстрації є:''' центри оцінювання якості освіти (далі - регіональний центр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n460:~:text=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%3B пп. 3 п. 13 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

Подання реєстраційних документів особами, які бажають пройти зовнішнє оцінювання, а також унесення змін до реєстраційних даних (перереєстрація) здійснюються у строки, що встановлюються наказом Міністерства освіти і науки України.

Особа, яка реєструється для проходження зовнішнього оцінювання, має подати до відповідного регіонального центру у визначений цим Порядком спосіб комплект реєстраційних документів, що містить:

1) заповнену реєстраційну картку, оформлену на бланку, виготовленому за Технічним описом реєстраційної картки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n399 додаток 1]);

2) копію паспорта громадянина України, а в разі його відсутності - один із таких документів:
* копію свідоцтва про народження (для осіб, які не мали можливості отримати паспорт громадянина України у зв’язку з тим, що проживають на тимчасово окупованій території або в населених пунктах, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 додатках 1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n318 2] до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р), або переселилися з них (далі - особи з неконтрольованої території));
* копію паспортного або іншого документа, що посвідчує особу (для іноземців та осіб без громадянства);
* копію довідки про звернення за захистом в Україні (для особи, яка звернулася за захистом в Україні);
* довідку із закладу освіти; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n417 додаток 2]) з фотокарткою (для осіб з неконтрольованої території, які є учнями (слухачами, студентами) закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють у повному обсязі свої повноваження, та втратили документ, що посвідчує особу, і не мають можливості його відновити);
3) копію документа про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років) або довідку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n419 додаток 3]) з місця навчання, яка підтверджує, що особа здобуде повну загальну середню освіту в поточному навчальному році (для учнів (слухачів, студентів) закладів освіти, які здобудуть повну загальну середню освіту в поточному навчальному році та не проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього оцінювання у випадках, передбачених законодавством, а також для випускників поточного навчального року закордонних закладів освіти) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). п. 1, 2 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

Окремі категорії осіб, крім вище зазначених документів, мають також подати:

1) медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1709-16#n4 формою первинної облікової документації № 086-3/о] «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1707-16 1027/900], зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837 (далі - медичний висновок) (для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими станом здоров’я);

2) копію свідоцтва про зміну імені, та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу (для осіб, у документах яких є розбіжності в персональних даних);

3) копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих для реєстрації (для осіб, які подають документи, оформлені іноземною мовою);

4) заяву щодо надання можливості пройти зовнішнє оцінювання з певного(их) предмета(ів) під час додаткової сесії, у якій має бути вказана причина, що унеможливлює участь в основній сесії, та документ, що підтверджує цю причину (для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n235 пп. 1, 2, 5 п. 4, пп. 2 п. 5 р. VI] цього Порядку);

5) заяву щодо потреби в розумному пристосуванні процедури переведення тестових балів з української мови і літератури та довідку, яка засвідчує факт навчання особи мовою, що не належить до слов’янської групи мов, або мовою корінних народів, видану закладом загальної середньої освіти, у якому отримала атестат про повну загальну середню освіту (для осіб з особливими (мовними) освітніми потребами з числа випускників минулих років) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=3.%20%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2). п. 3 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

На копіях документів, що подаються для реєстрації, повинен бути напис про засвідчення документа, що складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), а також особистий підпис особи, яка реєструється, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%C2%AB%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC%C2%BB%20(%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BA)%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%2C%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97. п. 4 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

Випускники системи середньої освіти поточного навчального року після формування комплекту реєстраційних документів подають його до закладу, у якому навчаються.

Випускники закладів загальної середньої освіти з числа осіб з неконтрольованих територій, які навчаються екстерном, можуть надати скан-копії реєстраційних документів та фотокартки на електронну адресу закладу, у якому навчаються (у такому випадку наклеювати фотокартки на реєстраційну картку не потрібно) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. п. 8 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

Інші особи надсилають комплект реєстраційних документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення у встановлені строки (дата визначається за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті) до регіонального центру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%86%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20(%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96)%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%83. п. 10 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

'''Особи, які виявили бажання пройти зовнішнє оцінювання, але через поважні причини не можуть зареєструватися в установленому порядку, повинні в межах часу, відведеного для реєстрації, особисто звернутися до відповідного регіонального центру за місцем проживання (перебування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F). п. 13 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).'''

'''Окремі категорії осіб, які не мають можливості пройти зовнішнє оцінювання під час основної сесії, можуть у межах часу, відведеного на реєстрацію (перереєстрацію), зареєструватися для участі в додатковій сесії зовнішнього оцінювання.''' Категорії осіб, які можуть брати участь у додатковій та спеціально організованій сесіях зовнішнього незалежного оцінювання, визначаються Міністерством освіти і науки України. Допуск учасників основної сесії до участі в додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рішенням регламентної комісії регіональних центрів оцінювання якості освіти ''' '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=24.%20%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. п. 24 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

== Інформування про результати реєстрації ==

Особі, яка зареєстрована для проходження зовнішнього оцінювання (учаснику зовнішнього оцінювання), регіональний центр надсилає рекомендованим поштовим відправленням індивідуальні конверти:

* випускникам минулих років, випускникам системи середньої освіти поточного навчального року, які не проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього оцінювання у випадках, передбачених законодавством, - за адресою, зазначеною в реєстраційній картці;
* ввипускникам системи середньої освіти поточного навчального року - за адресою закладу освіти, де вони навчаються. Вручення індивідуальних конвертів забезпечують заклади освіти.
Інформація про результати реєстрації осіб, які не можуть указати відповідну поштову адресу в Україні ('''з числа осіб, які проживають або навчаються за кордоном, або осіб з неконтрольованої території'''), '''надсилається на електронну адресу, указану ними під час реєстрації'''. Індивідуальні конверти таких осіб зберігаються в регіональному центрі, учасники зовнішнього оцінювання зможуть отримати їх в пунктах зовнішнього оцінювання під час проходження першого тестування, або звернувшись до регіонального центру до початку проведення зовнішнього оцінювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. п. 15, 16 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

''Підстави, відповідно до яких особі може бути відмовлено у реєстрації (перереєстрації) для участі в зовнішньому оцінюванні наводяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8,VI%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 21 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25].''

== Проведення зовнішнього незалежного оцінювання ==

Зовнішнє незалежне оцінювання за результатами здобуття повної загальної (профільної) середньої освіти проводиться щороку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97)%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. (п. 20 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

Завдання роботи зовнішнього оцінювання розробляються відповідно до програм зовнішнього незалежного оцінювання.

Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання повинен відповідати стандартам освіти відповідного рівня і бути доступним для ознайомлення не пізніше ніж за 18 місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляються педагогічними, науковими, науково-педагогічними працівниками та іншими фахівцями у відповідній сфері.

Завдання роботи зовнішнього оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи завдання атестаційної або сертифікаційної роботи надаються у перекладі мовою національних меншин або корінного народу України, якщо цією мовою здійснюється навчання в системі загальної середньої освіти України на відповідному рівні освіти (крім завдань з навчальних предметів мовного компонента базової середньої і повної загальної середньої освіти) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). (п. 23 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

Рішення щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі рівня освіти, відмінного від повної загальної середньої освіти, приймається Міністерством освіти і науки України не пізніше ніж за один календарний рік до його проведення, якщо інше не передбачене законодавством.

Процедури, форми, порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, графіки проведення основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання повинні бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (п. 21, 22 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться з дотриманням умов конфіденційності під час створення, тиражування, доставки, обробки та зберігання робіт зовнішнього оцінювання. Завдання роботи зовнішнього оцінювання належать до інформації з обмеженим доступом з моменту створення набору завдань роботи зовнішнього оцінювання та до моменту його санкціонованого використання особами, які проходять зовнішнє незалежне оцінювання. У разі потреби Український центр оцінювання якості освіти може відносити завдання сертифікаційної роботи до інформації з обмеженим доступом на більш тривалий період часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=29.%20%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5,%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC. (п. 29 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

== Засоби забезпечення громадського порядку від час підготовки та проведення Зовнішнього незалежного оцінювання ==

Забезпечення створення безпечних умов проведення зовнішнього незалежного оцінювання, виконання заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій здійснюється місцевими органами виконавчої влади разом з ДСНС та її територіальними органами, які проводять профілактичні огляди пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання щодо наявності вибухонебезпечних та отруйних речовин.

Громадську (публічну) безпеку і порядок у місцях проведення зовнішнього незалежного оцінювання забезпечують органи Національної поліції.

Охорону Українського центру оцінювання якості освіти, регіональних центрів оцінювання якості освіти, їх об’єктів, а також пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, пунктів обробки та пунктів перевірки забезпечує Національна поліція на підставі укладених договорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20(%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83)%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97. (п. 31, 32 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

== Результати Зовнішнього незалежного оцінювання ==

Результати зовнішнього незалежного оцінювання використовуються для:

#прийому на навчання до закладів освіти на наступний рівень освіти;
#вивчення стану функціонування системи освіти та прогнозування її подальшого розвитку;
#оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на певному рівні освіти, державним вимогам (атестації здобувачів освіти) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%20(%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). (п. 40 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 ).]

Підтвердженням результатів зовнішнього незалежного оцінювання є відповідні відомості, що формуються за підсумками проведення зовнішнього незалежного оцінювання з кожного навчального предмета (сесії) або вступного випробування. Форми зазначених відомостей затверджуються Міністерства освіти і науки. У разі прийняття апеляційною комісією при Українському центрі оцінювання якості освіти рішення про зміну результату зовнішнього незалежного оцінювання формується відповідна відомість [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. (п. 43 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 ).]

Результати зовнішнього незалежного з певного навчального предмета можуть бути анульовані на підставах, які закріплені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. п. 44 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 .]

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з певного навчального предмета (вступного випробування) анулюються Українським центром оцінювання якості освіти на підставі рішення апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти за поданням регламентних комісій регіональних центрів оцінювання якості освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%20(%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. ( п. 44 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095)].

Порядок визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання встановлюється Міністерством освіти і науки України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D0%9E%D0%9D. (п. 45 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

== Документи про проходження зовнішнього незалежного оцінювання ==
Документом, що засвідчує факт проходження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, є сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, зазначаються в інформаційній картці, що є додатком до сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання.

Технічний опис та зразок сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання затверджуються Міністерством освіти і науки України. Інформаційна картка є недійсною без сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання.

Форми документів, що засвідчують факт проходження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі рівня освіти, відмінного від повної загальної середньої освіти, затверджуються Міністерством освіти і науки України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94,%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D0%9E%D0%9D. (п. 51 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

У разі потреби результати зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі базової середньої або повної загальної середньої освіти, зазначаються у відомостях, що передаються закладам освіти системи загальної середньої освіти для подальшого використання.

Відомості про сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання вносяться до Реєстру сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, які є доступними для перевірки їх достовірності під час прийому до закладів фахової передвищої або вищої освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. (п. 52, 53 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

== Апеляція ==

Предметом апеляції є:
# відмова в реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні;
# порушення під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті його проведення, що може вплинути на об’єктивність результату зовнішнього незалежного оцінювання;
# оцінювання результатів виконання завдань роботи зовнішнього оцінювання або рішення про анулювання результату зовнішнього незалежного оцінювання (крім оцінювання результатів виконання завдань атестаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі початкової освіти);
#рішення регламентної комісії, прийняте щодо учасника зовнішнього оцінювання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%94,%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (п. 46 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Розгляд апеляційної заяви щодо відмови в реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, а також щодо оскарження рішення регламентної комісії, прийнятого щодо учасника зовнішнього оцінювання, здійснює апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти.

Розгляд апеляційної заяви щодо порушення під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті його проведення, що може вплинути на об’єктивність результату зовнішнього незалежного оцінювання, здійснюють регламентні комісії при регіональних центрах оцінювання якості освіти. Прийом відповідної заяви здійснюється в день проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання до виходу особи з нього.

Розгляд апеляційної заяви щодо оцінювання результатів виконання завдань роботи зовнішнього оцінювання здійснює апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. (п. 47, 48, 49 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Порядок подання і розгляду апеляційної заяви та ознайомлення заявника з прийнятим апеляційною комісією рішенням визначається МОН [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D0%9E%D0%9D. (п. 50 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Права апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти закріплені у п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0272-15#Text:~:text=%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94,%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2014 №1526).]

Рішення апеляційної комісії приймається більшістю голосів за умови присутності на засіданні не менш як двох третин від загальної кількості членів апеляційної комісії. У разі рівної кількості голосів «за» та «проти» приймається рішення, яке підтримав головуючий на засіданні. Рішення апеляційної комісії оформлюється протоколом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0272-15#Text:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97,%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC. п. 16 Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2014 №1526]).
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Визнання доказів недопустимими в цивільному процесі

2025-11-06T10:19:00Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (далі - ЦПК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]

== Докази та доказування ==
'''Доказами''' є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч.1 ст. 76 ЦПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586:~:text=%D0%A6%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч.2 ст. 76 ЦПК України] ці дані встановлюються такими засобами:
# письмовими, речовими і [[Електронні докази в цивільному процесі|електронними доказами]];
# висновками експертів;
# показаннями свідків.
== Недопустимі докази ==
При пред’явленні позову позивач згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2). ч. 5 ст. 177 ЦПК України] '''зобов’язаний''' додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Докази позивач збирає сам у позасудовому порядку.

'''Допустимість доказів''' - це встановлена законодавством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що пропонує обов'язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду окремого виду справ у порядку цивільного судочинства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. Ч. 1 ст. 78 ЦПК України] передбачено, що '''суд не бере до уваги''' '''докази, одержані з порушенням встановленого законом порядку.''' Тобто, інформація має бути отримана лише з визначених у законі засобів доказування та із дотриманням установленого порядку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Ч. 2 ст. 78 ЦПК України] передбачає, що '''обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися засобами доказування.''' Тобто, можна використовувати лише певні засоби доказування з числа передбачених законом або неможливість використання певних засобів доказів, зокрема, на підтвердження права власності на об’єкт нерухомості мають надаватися правовстановлюючі документи, зареєстровані в установленому порядку, а у справах про визнання громадянина недієздатним єдиним допустимим доказом може бути лише висновок судово-психіатричної експертизи.

Спосіб отримання доказу фактично оцінюється судом зі слів суб’єкта доказування. Якщо доказ викликає у суду сумнів, то доцільно перевірити порядок його отримання шляхом звернення до органу чи особи, яка його видавала.

Якщо доказ витребуваний на вимогу суду, а сторона по справі має інформацію, що цей доказ отримано з порушенням порядку його отримання, суд також повинен перевірити цю обставину шляхом звернення до органу, який його видав.

Якщо до суду надсилається копія документа, то вона має відповідати оригіналу, вірність копії або витягу документа має бути засвідчена печаткою організації і підписом уповноваженої особи або нотаріально.

В судовій практиці поширеними є випадки подання доказів отриманих з порушенням порядку їх отримання. Зокрема, це подання суду листів, звукозаписів телефонних розмов, отриманих з порушенням таємниці листування та телефонних розмов, фотографій, зроблених без згоди особи, яка на ній зображена, тобто без отримання офіційного дозволу фотографувати її тощо.

Крім того, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9041:~:text=2)%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%3B ст. 423 ЦПК України] підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути такі обставини: встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Отже, такі докази не повинні братися судом до уваги при ухваленні рішення. За наявності таких доказів суд має не просто не брати їх до уваги, а зобов’язаний належним чином відреагувати на такі правопорушення. Зокрема, суд має оцінювати всі докази і зіставляти отриману з них інформацію, а також не приймати докази, які є недопустимими у кожній справі, тощо.

Докази які містять фактичні дані, що не відповідають нормам істинності або моральності, також не повинні визнаватися доказами. Прикладом доказу, що не відповідає нормам істинності, можуть бути показання екстрасенса, допитаного як свідка, про розмір доходу особи, зобов'язаного сплачувати аліменти, якщо, з його слів, він довідався про ці відомості за допомогою магії.

== Процесуальні дії сторони, щодо визнання доказу недопустимими ==

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні.

Недопустимість доказу не є для суду очевидною.

Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Тому, на стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, має заявити (усно або письмово) про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

На стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, може подати заяву про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09#Text:~:text=28.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%20%D0%BF%D1%80%D0%B8,%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE). п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"])

'''Визнання доказу недопустимим - це не обов'язок, а право суду.'''

Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Крім того, суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

== Див. також ==

* [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі]].

[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Авторське право

2025-10-15T09:37:36Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право i суміжні права"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 "Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжніх прав"]
== Поняття "авторське право" ==
'''Авторське право''' є інститутом цивільного права і ключовою галуззю права інтелектуальної власності, воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі.

'''Авторське право''' — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільстві. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих немайнових і майнових прав авторів.

'''Авторські права''' — це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні та фінансові блага від результатів своєї творчої діяльності.

== Суб'єкти авторського права ==
''Первинним суб'єктом авторського'' права є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 435 ЦКУ]).

'''Автор''' — фізична особа, творчою працею якої створено твір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Автором може бути тільки фізична особа. Автором вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору. Якщо дійсним автором твору є особа, яка не зазначена на оригіналі або примірнику твору, вона повинна доказати своє авторство. Це так звана презумпція авторства. Для визнання особи автором не має значення його вік або стан дієздатності.

''Суб'єктами авторського права'' є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 435 ЦКУ]):
* '''спадкоємці''': у спадщину можуть перейти тільки майнові права, особисті немайнові права у спадщину не переходять ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]);
* '''роботодавець (замовник)''': особисті немайнові авторські права на службовий твір належать працівникові, творчою працею якого створено такий твір, майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ЗУ «Про авторське право і суміжні права]», трудовим договором (контрактом) або іншим договором щодо майнових прав на службовий твір, укладеним між працівником (автором) і роботодавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 14 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).
=== Співавторство ===
Автори, спільною творчою діяльністю яких створено твір (твір, створений у співавторстві), є '''співавторами''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

'''Співавторство''' — це спільна творча діяльність щодо створення спільного твору двох або кількох авторів (співавторів).

Співавторство може виникати за наявності письмової або усної угоди про сумісну співпрацю над створенням твору.

Співавтори є первісними суб'єктами авторського права.

Не є співавторством надання автору твору будь-якої технічної допомоги. Також не є співавтором особа, що брала участь, навіть творчу, у створенні ідеї або концепції твору, оскільки ідеї є змістом твору й авторським правом не охороняються.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2342 ч. 1 ст. 436 ЦКУ]).

==== Cпівавторство може бути: ====
* нероздільним

* роздільним.
'''Нероздільним''' вважається таке співавторство, за якого неможливо виділити частину твору, що створена конкретним співавтором. Зміна або вилучення частини такого твору неминуче призведе до зміни інших частин твору, або до неможливості використовувати твір взагалі.

Наприклад, якщо вилучити із підручника, що написаний декількома співавторами, деяких глав, такий підручник перестане бути цільним твором, а в деяких випадках його просто не можна буде використовувати.

За '''роздільного''' співавторства у тієї чи іншої частини твору, що створений співавторами, існує конкретний автор. Роздільне співавторство існує тільки тому, що співавтори своєю угодою вирішили об'єднати частини твору, та використовувати їх разом.

Наприклад, поєднання музики та слів призводить до появи нового твору — пісні, що заснована на роздільному співавторстві. Літературний твір із ілюстраціями також є прикладом роздільного співавторського твору.
==== Юридичні наслідки співавторства ====
При нероздільному співавторстві майнові права на спільний твір належать усім співавторам спільно і здійснюються за згодою між ними, жоден із співавторів не має права без достатніх підстав відмовити іншим співавторам у наданні дозволу на опублікування, на переробку такого твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

При роздільному співавторстві кожен співавтор має право здійснювати майнові права щодо створеної ним частини твору, за умови що такі дії не завдаватимуть шкоди звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Це означає, що автор частини твору, що створений співавторами, може самостійно надавати дозвіл іншим особам на використовування своєї частини твору. Так, наприклад, автор музики пісні може давати дозвіл третім особам на використання музики без слів або музики з іншими словами без згоди автору слів цієї пісні. Ця практика знайшла широке відображення в рекламі товарів та послуг.

Часто між фізичними особами, що працюють над твором, укладається угода про створення спільного твору. Така угода не має правового змісту при визначенні права авторства на створений твір. Річ у тому, що право авторства визначається не договором (угодою), а фактом творчої участі осіб, що підписали угоду, у створенні твору. Створення складених творів (збірок) не є співавторством, бо складений твір об'єднує ряд самостійних творів, авторські права на котрі належать їх авторам. Праця редактора у більшості випадків не виходить за межі службових зобов'язань і не може бути визнана співавторством. Річ у тому, що праця редактора напрямлена тільки на покращення твору автора. Автор самостійно вирішує, чи погодитися йому із думкою редактора, чи ні.

Винагорода за використання твору, створеного у співавторстві, у тому числі справедлива винагорода, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 3 ст 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], розподіляється між співавторами рівними частками, якщо інше не встановлено договором між ними або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

У разі порушення авторського права на твір, створений у співавторстві, кожен співавтор має право звернутися з вимогою про його захист, у тому числі в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

==== Спадкування ====
'''Майнові права на твір входять до складу спадщини'''.

'''Особисті немайнові права автора не входять до складу спадщини.'''

У разі спадкування майнових прав на твір за законом спадкоємець набуває такі права у повному складі разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання творів. У разі наявності декількох спадкоємців відповідної черги такі спадкоємці набувають майнові права на твір у повному складі спільно, разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання твору у рівних частках, якщо в договорі між такими спадкоємцями не зазначено інше.

Спадкоємці автора мають право оприлюднити твір, не оприлюднений за життя автора, якщо автор безпосередньо не заборонив оприлюднення такого твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 1, 2 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Спадкоємці автора мають право захищати особисті немайнові права автора, зокрема протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

== Об'єкти авторського права ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 6 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] '''об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема:'''

# літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;
# виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
# музичні твори з текстом і без тексту;
# драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
# театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;
# аудіовізуальні твори;
# тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;
# твори образотворчого мистецтва;
# фотографічні твори;
# твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;
# твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;
# твори художнього дизайну;
# похідні твори;
# збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;
# ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;
# комп’ютерні програми;
# бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
# інші твори.

'''Не охороняються авторським правом,''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]:

# повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
# вираження народної творчості (фольклор);
# акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
# державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;
# грошові знаки;
# розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);
# абревіатури;
# фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).

== Комплекс авторських прав ==
Основним положенням авторського права є монопольне право автора на обнародування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином.

В основі систематизації комплексу прав, які охоплюється поняттям «авторське право», лежить їхній поділ на майнові та немайнові. Ці два види прав відрізняються один від одного тим, що майнові права автор може передати третій особі, а немайнові права автора є його невід'ємними правами — і тому не можуть бути передані будь-кому іншому. Строк чинності немайнових прав не обмежується, строк чинності майнових прав встановлюється міжнародними договорами та національним законодавством.
=== Немайнові авторські права ===
В Україні особисті немайнові права автора можуть належати виключно фізичній особі і визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права"].

'''До особистих немайнових прав автора належать:'''
# право вимагати '''визнання свого авторства''' шляхом зазначення належним чином '''імені автора''' в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
# право '''забороняти''' під час будь-якого використання твору '''згадування свого імені''', якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
# право '''обирати псевдонім''', зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
# право вимагати '''збереження цілісності твору''', протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
# право '''надати назву''' твору або залишити його без назви;
# право '''присвятити твір''' особі (особам), події або даті.
Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.

=== Майнові авторські права ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

'''Способами використання твору є:'''

# відтворення;
# включення до складеного твору;
# включення до іншого твору, крім складеного твору;
# розповсюдження примірників твору;
# імпорт примірників твору;
# здавання в найм або в позичку примірників твору;
# публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;
# переклад;
# переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

Цей перелік не є вичерпним.

Майнові права на твір може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину:
* ''повністю'' (на всі способи використання твору на території всіх держав світу);
* ''частково'' (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).
Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб’єктом авторського права у межах набутих прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Право на справедливу винагороду належить лише автору, переходить лише до спадкоємців автора і не може бути передано (відчужено) іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

== Строк дії авторського права ==
'''Авторське право на твір є чинним з моменту створення твору.'''

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому твір було оприлюднено.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, створений у співавторстві, спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті останнього співавтора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 31 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає перехід твору у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без сплати винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] ).

== Межі авторського права ==
Авторське право забороняє не будь-яке використання твору.

Вичерпний перелік випадків, у яких використання твору дозволяється без необхідності отримання дозволу автора визначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 22—28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»].

Загальні випадки вільного використання творів визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 22 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»].

'''Без дозволу суб’єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:'''
# відтворення твору у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
# відтворення твору у вигляді макета, креслення або плану будівлі чи іншої капітальної споруди з метою реконструкції таких будівлі чи іншої капітальної споруди, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
# відтворення творів для забезпечення судового, адміністративного, кримінального провадження, нормотворчої діяльності органів законодавчої, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчинення нотаріальних дій, забезпечення громадської безпеки в обсязі, що відповідає поставленій меті;
# публічне виконання музичних творів під час офіційних церемоній, організованих органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, релігійних церемоній, а також поховання в обсязі, що відповідає характеру таких церемоній.
'''Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:'''

# використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;
# відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що: 1)обсяг такого використання відповідає визначеній меті; 2)використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи;
# репрографічне відтворення творів, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, що: 1)обсяг такого відтворення відповідає меті, визначеній навчальними заняттями; 2)відтворення твору не має систематичного характеру;
# відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них;
# відтворення та розповсюдження у пресі, доведення до загального відома попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань у випадках, коли право на таке відтворення, розповсюдження, доведення до загального відома публіки спеціально не заборонено автором;
# доведення до загального відома публіки творів, побачених або почутих під час перебігу поточних подій з метою висвітлення таких подій, в обсязі, що відповідає інформаційній меті;
# відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, крім використання таких каталогів з комерційною метою;
# відтворення та доведення до загального відома публіки публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, що відповідає визначеній меті;
# використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі: 1)попурі - складеного твору, який є результатом творчого підбору та розташування коротких уривків інших правомірно оприлюднених музичних чи аудіовізуальних творів без завдавання шкоди їх охороні, внаслідок чого виникає цілісний об’єкт, частини якого об’єднані творчим задумом автора цього твору; 2)твір у жанрі пародії - твір, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числі у результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною; 3) твір у жанрі карикатури - твір образотворчого мистецтва, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб або подій, або може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, у тому числі персонажу твору або імені персонажу твору;
# створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення;
# адаптація аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);
# відтворення в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державному реєстрі договорів, що стосуються права автора на твір;
# записування твору в цілях короткострокового користування, здійснюваного організацією мовлення власними засобами та для власних програм організацій мовлення, стосовно якого вона одержала право на публічне сповіщення. При цьому організація мовлення зобов’язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після його здійснення, якщо більш тривалий строк письмово не погоджено з суб’єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архівних установах у зв’язку з його виключно документальним характером;
# виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.

Також '''без дозволу суб’єктів авторського права та безоплатно''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 23-28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]) допускається:
* вільне використання твору в інтересах особи з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність;
* вільне використання твору бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів;
* вільне використання комп’ютерних програм;
* вільне використання баз даних;
* вільне тимчасове відтворення творів;
* вільне відтворення творів в особистих цілях.
== Порушення та захист авторського права, відповідальність ==
Під '''''захистом авторських прав''''' слід розуміти передбачені законом заходи із їх визнання, припинення їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

=== Види порушень авторського права, що є підставами для його захисту ===
Підставамии для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 1 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Порушенням особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 2 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], є, зокрема:

# плагіат - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору;
# використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, без дозволу суб’єкта таких прав, у тому числі: 1)піратство у сфері авторського права і суміжних прав - відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також Інтернет-піратство, тобто незаконне використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет; 2)ввезення на митну територію України без дозволу суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, записів передач організації мовлення; 3)камкординг - фіксування аудіовізуального твору під час публічного демонстрування аудіовізуального твору в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, у якому відбувається таке публічне демонстрування, для будь-яких цілей без дозволу суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав, об’єкти яких складають аудіовізуальний твір;
# використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, з дозволу суб’єкта таких прав, але з порушенням умов, на яких такий дозвіл було надано (перевищення передбаченого договором тиражу, використання об’єкта способом, не передбаченим договором, порушення умов публічної ліцензії тощо);
# зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди суб’єкту авторського права або суб’єкту суміжних прав;
# будь-які дії з недозволеного обходу технологічного засобу захисту об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, у тому числі кардшейрінг, а також виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу (кардшейрінг - це забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми організації мовлення, доступ до якої обмежено суб’єктом авторського права або суб’єктом суміжних прав шляхом застосування технологічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо) або в інший спосіб, в обхід таких форм захисту, внаслідок чого така програма організацій мовлення може бути сприйнята публікою);
# підроблення, зміна чи вилучення інформації про управління правами (інформації, що ідентифікує об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право та/або суміжні права, або інформації про умови використання об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до копії об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома), зокрема в електронній (цифровій) формі, без дозволу відповідного суб’єкта авторського права або суб’єкта суміжних прав;
# імпорт, розповсюдження примірників об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів майнових прав на ці об’єкти вилучено чи у яких змінено інформацію про управління правами, зокрема в електронній (цифровій) формі;
# управління веб-сайтом, який шляхом індексації метаданих твору або об’єкта суміжних прав та наданням пошукової системи, дозволяє користувачам цього веб-сайту знаходити та поширювати твір або об’єкт суміжних прав у межах однорангової мережі без дотримання майнових прав суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав.

Діями, що створюють загрозу порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 3 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], є, зокрема:

# розповсюдження, ввезення на митну територію України технічних пристроїв, обладнання, що включає комп’ютерну програму та надає доступ користувачам до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
# налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав таких об’єктів (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
# надання інструкцій щодо налаштування комп’ютерної програми, застосунків та додатків до неї, технологій, технічних пристроїв для отримання доступу до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав таких об’єктів у будь-якій формі з метою отримання винагороди від надання таких інструкцій.

=== Способи захисту авторського права ===
'''Існує два способи захисту авторських прав:'''

- досудове врегулювання;

- звернення до суду.

Вибір способу захисту авторських прав, з урахуванням усіх обставин справи, залежать як від змісту суб'єктивного права, що підлягає захисту. Проте, перш ніж звертатися до суду доцільно спробувати вирішити конфлікт в позасудовому порядку – досудове врегулювання (шляхом переговорів з порушником, направлення претензії тощо), а якщо досудове врегулювання не дало бажаного результату і порушник ігнорує законні вимоги - звертатися до суду.

'''Також, за порушення авторського права передбачена відповідальність:'''

'''-адміністративна:'''
* незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
* порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
* наведення завідомо недостовірної інформації у заявах про припинення авторського права і (або) суміжних прав, вчинених з використанням мережі Інтернет ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
'''-кримінальна:'''

* порушення авторських та суміжних прав, а саме незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їхнє незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі передбачає кримінальну відповідальність ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 176 Кримінального кодексу України]).

Крім того, суб'єкти авторського права мають право звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права або суміжних прав, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або суміжних прав, або стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ч. 2 ст. 55 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

{| class="wikitable"
|-
! Докладніше про [[Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав|відповідальність за порушення авторського права]]
|}
== Судова практика щодо захисту авторських прав ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Продаж без дозволу правовласника продукції, на упаковці якої відтворено зображення головних персонажів творів, порушує майнові авторські права на ці твори та є підставою для стягнення відповідної компенсації. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71001073 Постанова Вищого господарського суду України від 12 грудня 2017 року у справі № 918/30/17]
|-
| У разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. При цьому організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права та (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84384792 Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2019 року № 910/15963/18]
|-
| Отримання дозволу на використання суміжних прав не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав, оскільки при публічному виконанні музики в публічному закладі за допомогою будь-яких пристроїв і процесів має місце одночасне використання декількох об’єктів прав, у цьому випадку, зокрема: об’єктів авторського права – музичних творів з текстом (ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»); об’єктів суміжних прав – виконань музичних творів, фонограм із записом виконань музичних творів (ст. 35 зазначеного Закону). При цьому авторські права не можуть «поглинатися» суміжними правами, як і суміжні права не «поглинаються» авторськими правами. Правомірне використання об’єктів суміжних прав не звільняє користувача від обов’язку врегулювати з автором чи з іншим суб’єктом авторського права питання використання об’єктів авторських прав шляхом отримання відповідної згоди, сплати винагороди за використання саме об’єктів авторського права. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89038532 Постанова Верховного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 921/441/18]
|-
| Сам факт надання автором своїх неопублікованих творів третій особі для ознайомлення не свідчить про вчинення автором дій, спрямованих на розпорядження авторськими майновими правами на цей твір, оскільки сам факт відкриття доступу до файлів, що містять у собі фотографічні твори, або надання фотографічних творів на електронному носії третій особі не є дозволом на використання об’єктів авторського права. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92973240 Постанова Верховного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 755/22219/14]
|}
== Див. також ==
* [[Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності]]
* [[Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір]]
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Суміжні права]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних

2025-10-15T08:21:44Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України “Про зайнятість населення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 "Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних"]
== Загальні положення ==
Для стимулювання працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, роботодавцю, який працевлаштовує визначених громадян, за направленням територіальних органів зайнятості населення, здійснюється компенсація за відповідних осіб.

Умови, механізм виплати міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості та їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до завершення їх реорганізації) (далі - центри зайнятості) роботодавцю компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text ст. 26, 26-1 та ч. 4 ст. 29 ЗУ “Про зайнятість населення”] визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 '''Порядком надання роботодавцям''' '''компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних,''' затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 (надалі – Порядок).]
{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!!!''''' ''Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Порядку] не поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які є бюджетними установами або фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.''
|}
Компенсації, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Порядком], виплачуються за рахунок та в межах коштів, передбачених на ці цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 7 Порядку]).

== Категорії зареєстрованих безробітних на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядку] та види компенсації ==
{| class="wikitable"
|
!'''''Категорія зареєстрованих безробітних'''''
!'''''Вид компенсації'''''
|-
|'''1.'''
|
* один з батьків або особа, яка їх замінює і:

- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);

* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
* особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
* особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;
* особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
* особи, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;
* зареєстровані безробітні, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців.
''Визначені особи можуть один раз на п’ять років скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці за умови, що такі зареєстровані безробітні у відповідному п’ятирічному періоді не були працевлаштовані будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітної особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text абз. 3 п. 6 Порядку]).''
|Роботодавцю, який працевлаштовує визначених осіб та які перебувати у статусі зареєстрованого безробітного '''понад один місяцьта зареєстрованих безробітних, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців, на строк не менше ніж два роки,''' компенсуються '''фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування''' (далі - єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 4 Порядку]).
|-
|2
|
* особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
* учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
* особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років.
''Визначені особи можуть один раз на п’ять років скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці за умови, що такі зареєстровані безробітні у відповідному п’ятирічному періоді не були працевлаштовані будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітної особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text абз. 3 п. 6 Порядку]).''
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менше ніж на один рік визначених осіб та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсується '''50''' '''відсотків фактичних витрат на оплату праці,''' але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 5 Порядку]).
|-
|4
|зареєстровані безробітні з числа осіб:

* віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;
* віком до 35 років - на перше робоче місце;
* звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби - на перше робоче місце після такого звільнення.
''Визначені особи можуть одноразово скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text абз. 2 п. 6 Порядку]).''
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа вказаних осіб, компенсується '''50 відсотків мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на момент виплати, за відповідну особу за місяць ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 6 Порядку]).
|}

== Порядок отримання роботодавцями компенсацій ==

==== Порядок надання та підстави відмови в компенсації ====
Для отримання компенсації, передбаченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядку], роботодавець подає до центру зайнятості заяву за відповідною формою визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядком] (додатки 1-3).

У заяві зазначаються:

* основний вид економічної діяльності, сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої роботодавцем протягом останніх трьох років, її форма та мета;
* інформація про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати;
* інформація про працевлаштування особи на умовах, передбачених цим Порядком;
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) працевлаштованої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Заяви подаються роботодавцем протягом '''двох місяців''' з дня працевлаштування особи до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження діяльності роботодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Такі заяви можуть бути подані особисто роботодавцем до центру зайнятості або через електронний кабінет роботодавця Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання відповідної інформації з Пенсійного фонду України, ДПС та з урахуванням персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості.

'''Рішення щодо відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості у разі:'''

# невідповідності роботодавця умовам надання компенсації, зазначеним цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n30 Порядком];
# перевищення отриманої суми незначної державної допомоги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1555-18#Text Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.]

Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації, відмови у її наданні надсилається роботодавцю протягом '''трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

Рішення центру зайнятості щодо відмови у виплаті компенсації може бути оскаржено до Державного центру зайнятості або в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 26 Порядку]).

==== Порядок виплати компенсації ====
Виплата компенсації, здійснюється кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного.

Розмір компенсації визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про суму єдиного внеску, сплаченого роботодавцем за працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 20-22 Порядку]).

Роботодавець відповідає за достовірність даних щодо працевлаштування осіб та відповідності умовам, які є підставою надання компенсацій.

Роботодавець зобов’язаний повідомити центру зайнятості про припинення трудових відносин з працівником, за працевлаштування якого виплачується компенсація, протягом п’яти робочих днів з дня звільнення працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 25 Порядку]).

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n233 п. 1 ч. 1 ст. 36] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n233 п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України], сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 8 Порядку]).

== Випадки коли компенсація не надається ==
Компенсації, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Порядком], не надаються суб’єкту господарювання у разі наявності одного з таких випадків:

1) суб’єкт господарювання має заборгованість:

* із сплати єдиного внеску;
* із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
* з виплати заробітної плати;
* перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;

2) до суб’єкта господарювання застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).
== Заяви, форми типових документів ==
'''1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n129.docx Заява]''' про надання компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних.

'''2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docx Заява]''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці (але не більше розміру мінімальної заробітної плати) за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних.

'''3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx Заява]''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних.

'''4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n132.docx Відомість]''' про виплату роботодавцям компенсації відповідно до Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних за рахунок коштів бюджету Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Допомога по частковому безробіттю застрахованим особам]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних

2025-10-14T08:29:55Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України “Про зайнятість населення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 "Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних"]
== Загальні положення ==
Для стимулювання працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, роботодавцю, який працевлаштовує визначених громадян, за направленням територіальних органів зайнятості населення, здійснюється компенсація за відповідних осіб.

Умови, механізм виплати міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості та їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до завершення їх реорганізації) (далі - центри зайнятості) роботодавцю компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n270 ст. 26, 26-1 та ч. 4 ст. 29 ЗУ “Про зайнятість населення”] визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 '''Порядком надання роботодавцям''' '''компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних,''' затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 (надалі – Порядок).]
{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!!!''''' ''Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Порядку] не поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які є бюджетними установами або фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.''
|}
Компенсації, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Порядком], виплачуються за рахунок та в межах коштів, передбачених на ці цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 7 Порядку]).

== Категорії зареєстрованих безробітних на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядку] та види компенсації ==
{| class="wikitable"
|
!'''''Категорія зареєстрованих безробітних'''''
!'''''Вид компенсації'''''
|-
|'''1.'''
|
* один з батьків або особа, яка їх замінює і:

- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);

* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
* особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
* особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;
* особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
* особи, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;
* зареєстровані безробітні, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців.
''Визначені особи можуть один раз на п’ять років скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці за умови, що такі зареєстровані безробітні у відповідному п’ятирічному періоді не були працевлаштовані будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітної особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text абз. 3 п. 6 Порядку]).''
|Роботодавцю, який працевлаштовує визначених осіб та які перебувати у статусі зареєстрованого безробітного '''понад один місяцьта зареєстрованих безробітних, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців, на строк не менше ніж два роки,''' компенсуються '''фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування''' (далі - єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 4 Порядку]).
|-
|2
|
* особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
* учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
* особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років.
''Визначені особи можуть один раз на п’ять років скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці за умови, що такі зареєстровані безробітні у відповідному п’ятирічному періоді не були працевлаштовані будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітної особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text абз. 3 п. 6 Порядку]).''
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менше ніж на один рік визначених осіб та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсується '''50''' '''відсотків фактичних витрат на оплату праці,''' але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 5 Порядку]).
|-
|4
|зареєстровані безробітні з числа осіб:

* віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;
* віком до 35 років - на перше робоче місце;
* звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби - на перше робоче місце після такого звільнення.
''Визначені особи можуть одноразово скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text абз. 2 п. 6 Порядку]).''
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа вказаних осіб, компенсується '''50 відсотків мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на момент виплати, за відповідну особу за місяць ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 6 Порядку]).
|}

== Порядок отримання роботодавцями компенсацій ==

==== Порядок надання та підстави відмови в компенсації ====
Для отримання компенсації, передбаченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядку], роботодавець подає до центру зайнятості заяву за відповідною формою визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядком] (додатки 1-3).

У заяві зазначаються:

* основний вид економічної діяльності, сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої роботодавцем протягом останніх трьох років, її форма та мета;
* інформація про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати;
* інформація про працевлаштування особи на умовах, передбачених цим Порядком;
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) працевлаштованої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

Заяви подаються роботодавцем протягом '''двох місяців''' з дня працевлаштування особи до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження діяльності роботодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Такі заяви можуть бути подані особисто роботодавцем до центру зайнятості або через електронний кабінет роботодавця Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання відповідної інформації з Пенсійного фонду України, ДПС та з урахуванням персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості.

'''Рішення щодо відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості у разі:'''

# невідповідності роботодавця умовам надання компенсації, зазначеним цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n30 Порядком];
# перевищення отриманої суми незначної державної допомоги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1555-18#Text Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.]

Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації, відмови у її наданні надсилається роботодавцю протягом '''трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

Рішення центру зайнятості щодо відмови у виплаті компенсації може бути оскаржено до Державного центру зайнятості або в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 26 Порядку]).

==== Порядок виплати компенсації ====
Виплата компенсації, здійснюється кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного.

Розмір компенсації визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про суму єдиного внеску, сплаченого роботодавцем за працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 20-22 Порядку]).

Роботодавець відповідає за достовірність даних щодо працевлаштування осіб та відповідності умовам, які є підставою надання компенсацій.

Роботодавець зобов’язаний повідомити центру зайнятості про припинення трудових відносин з працівником, за працевлаштування якого виплачується компенсація, протягом п’яти робочих днів з дня звільнення працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 25 Порядку]).

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n233 п. 1 ч. 1 ст. 36] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n233 п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України], сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 8 Порядку]).

== Випадки коли компенсація не надається ==
Компенсації, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n30 Порядком], не надаються суб’єкту господарювання у разі наявності одного з таких випадків:

1) суб’єкт господарювання має заборгованість:

* із сплати єдиного внеску;
* із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
* з виплати заробітної плати;
* перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;

2) до суб’єкта господарювання застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).
== Заяви, форми типових документів ==
'''1. Заява''' про надання компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n129.docx

'''2. Заява''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці (але не більше розміру мінімальної заробітної плати) за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docxhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docx]

'''3. Заява''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docxhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx]

'''4. Відомість''' про виплату роботодавцям компенсації відповідно до Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних за рахунок коштів бюджету Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n132.docx
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Допомога по частковому безробіттю застрахованим особам]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
[[index.php?title=Категорія:Безробіття]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Авторське право

2025-10-13T12:45:29Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право i суміжні права"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 "Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжніх прав"]
== Поняття "авторське право" ==
'''Авторське право''' є інститутом цивільного права і ключовою галуззю права інтелектуальної власності, воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі.

'''Авторське право''' — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільстві. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих немайнових і майнових прав авторів.

'''Авторські права''' — це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні та фінансові блага від результатів своєї творчої діяльності.

== Суб'єкти авторського права ==
''Первинним суб'єктом авторського'' права є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 435 ЦКУ]).

'''Автор''' — фізична особа, творчою працею якої створено твір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#Text ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Автором може бути тільки фізична особа. Автором вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору. Якщо дійсним автором твору є особа, яка не зазначена на оригіналі або примірнику твору, вона повинна доказати своє авторство. Це так звана презумпція авторства. Для визнання особи автором не має значення його вік або стан дієздатності.

''Суб'єктами авторського права'' є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 435 ЦКУ]):
* '''спадкоємці''': у спадщину можуть перейти тільки майнові права, особисті немайнові права у спадщину не переходять ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]);
* '''роботодавець (замовник)''': особисті немайнові авторські права на службовий твір належать працівникові, творчою працею якого створено такий твір, майнові права на службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ЗУ «Про авторське право і суміжні права]», трудовим договором (контрактом) або іншим договором щодо майнових прав на службовий твір, укладеним між працівником (автором) і роботодавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ст. 14 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).
=== Співавторство ===
Автори, спільною творчою діяльністю яких створено твір (твір, створений у співавторстві), є '''співавторами''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

'''Співавторство''' — це спільна творча діяльність щодо створення спільного твору двох або кількох авторів (співавторів).

Співавторство може виникати за наявності письмової або усної угоди про сумісну співпрацю над створенням твору.

Співавтори є первісними суб'єктами авторського права.

Не є співавторством надання автору твору будь-якої технічної допомоги. Також не є співавтором особа, що брала участь, навіть творчу, у створенні ідеї або концепції твору, оскільки ідеї є змістом твору й авторським правом не охороняються.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2342 ч. 1 ст. 436 ЦКУ]).

==== Cпівавторство може бути: ====
* нероздільним

* роздільним.
'''Нероздільним''' вважається таке співавторство, за якого неможливо виділити частину твору, що створена конкретним співавтором. Зміна або вилучення частини такого твору неминуче призведе до зміни інших частин твору, або до неможливості використовувати твір взагалі.

Наприклад, якщо вилучити із підручника, що написаний декількома співавторами, деяких глав, такий підручник перестане бути цільним твором, а в деяких випадках його просто не можна буде використовувати.

За '''роздільного''' співавторства у тієї чи іншої частини твору, що створений співавторами, існує конкретний автор. Роздільне співавторство існує тільки тому, що співавтори своєю угодою вирішили об'єднати частини твору, та використовувати їх разом.

Наприклад, поєднання музики та слів призводить до появи нового твору — пісні, що заснована на роздільному співавторстві. Літературний твір із ілюстраціями також є прикладом роздільного співавторського твору.
==== Юридичні наслідки співавторства ====
При нероздільному співавторстві майнові права на спільний твір належать усім співавторам спільно і здійснюються за згодою між ними, жоден із співавторів не має права без достатніх підстав відмовити іншим співавторам у наданні дозволу на опублікування, на переробку такого твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

При роздільному співавторстві кожен співавтор має право здійснювати майнові права щодо створеної ним частини твору, за умови що такі дії не завдаватимуть шкоди звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Це означає, що автор частини твору, що створений співавторами, може самостійно надавати дозвіл іншим особам на використовування своєї частини твору. Так, наприклад, автор музики пісні може давати дозвіл третім особам на використання музики без слів або музики з іншими словами без згоди автору слів цієї пісні. Ця практика знайшла широке відображення в рекламі товарів та послуг.

Часто між фізичними особами, що працюють над твором, укладається угода про створення спільного твору. Така угода не має правового змісту при визначенні права авторства на створений твір. Річ у тому, що право авторства визначається не договором (угодою), а фактом творчої участі осіб, що підписали угоду, у створенні твору. Створення складених творів (збірок) не є співавторством, бо складений твір об'єднує ряд самостійних творів, авторські права на котрі належать їх авторам. Праця редактора у більшості випадків не виходить за межі службових зобов'язань і не може бути визнана співавторством. Річ у тому, що праця редактора напрямлена тільки на покращення твору автора. Автор самостійно вирішує, чи погодитися йому із думкою редактора, чи ні.

Винагорода за використання твору, створеного у співавторстві, у тому числі справедлива винагорода, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 3 ст 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], розподіляється між співавторами рівними частками, якщо інше не встановлено договором між ними або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

У разі порушення авторського права на твір, створений у співавторстві, кожен співавтор має право звернутися з вимогою про його захист, у тому числі в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

==== Спадкування ====
'''Майнові права на твір входять до складу спадщини'''.

'''Особисті немайнові права автора не входять до складу спадщини.'''

У разі спадкування майнових прав на твір за законом спадкоємець набуває такі права у повному складі разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання творів. У разі наявності декількох спадкоємців відповідної черги такі спадкоємці набувають майнові права на твір у повному складі спільно, разом з правом на одержання передбаченої законом справедливої винагороди за використання твору у рівних частках, якщо в договорі між такими спадкоємцями не зазначено інше.

Спадкоємці автора мають право оприлюднити твір, не оприлюднений за життя автора, якщо автор безпосередньо не заборонив оприлюднення такого твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 1, 2 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Спадкоємці автора мають право захищати особисті немайнові права автора, зокрема протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

== Об'єкти авторського права ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 6 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] '''об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема:'''

# літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;
# виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
# музичні твори з текстом і без тексту;
# драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
# театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;
# аудіовізуальні твори;
# тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;
# твори образотворчого мистецтва;
# фотографічні твори;
# твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;
# твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;
# твори художнього дизайну;
# похідні твори;
# збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;
# ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;
# комп’ютерні програми;
# бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
# інші твори.

'''Не охороняються авторським правом,''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]:

# повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
# вираження народної творчості (фольклор);
# акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
# державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;
# грошові знаки;
# розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);
# абревіатури;
# фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).

== Комплекс авторських прав ==
Основним положенням авторського права є монопольне право автора на обнародування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином.

В основі систематизації комплексу прав, які охоплюється поняттям «авторське право», лежить їхній поділ на майнові та немайнові. Ці два види прав відрізняються один від одного тим, що майнові права автор може передати третій особі, а немайнові права автора є його невід'ємними правами — і тому не можуть бути передані будь-кому іншому. Строк чинності немайнових прав не обмежується, строк чинності майнових прав встановлюється міжнародними договорами та національним законодавством.
=== Немайнові авторські права ===
В Україні особисті немайнові права автора можуть належати виключно фізичній особі і визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n217 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права"].

'''До особистих немайнових прав автора належать:'''
# право вимагати '''визнання свого авторства''' шляхом зазначення належним чином '''імені автора''' в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
# право '''забороняти''' під час будь-якого використання твору '''згадування свого імені''', якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
# право '''обирати псевдонім''', зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
# право вимагати '''збереження цілісності твору''', протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
# право '''надати назву''' твору або залишити його без назви;
# право '''присвятити твір''' особі (особам), події або даті.
Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.

=== Майнові авторські права ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

'''Способами використання твору є:'''

# відтворення;
# включення до складеного твору;
# включення до іншого твору, крім складеного твору;
# розповсюдження примірників твору;
# імпорт примірників твору;
# здавання в найм або в позичку примірників твору;
# публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;
# переклад;
# переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

Цей перелік не є вичерпним.

Майнові права на твір може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину:
* ''повністю'' (на всі способи використання твору на території всіх держав світу);
* ''частково'' (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).
Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб’єктом авторського права у межах набутих прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Право на справедливу винагороду належить лише автору, переходить лише до спадкоємців автора і не може бути передано (відчужено) іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

== Строк дії авторського права ==
'''Авторське право на твір є чинним з моменту створення твору.'''

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому твір було оприлюднено.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, створений у співавторстві, спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті останнього співавтора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ст. 31 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає перехід твору у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без сплати винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] ).

== Межі авторського права ==
Авторське право забороняє не будь-яке використання твору.

Вичерпний перелік випадків, у яких використання твору дозволяється без необхідності отримання дозволу автора визначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n450 ст. 22—28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»].

Загальні випадки вільного використання творів визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 22 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»].

'''Без дозволу суб’єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:'''
# відтворення твору у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
# відтворення твору у вигляді макета, креслення або плану будівлі чи іншої капітальної споруди з метою реконструкції таких будівлі чи іншої капітальної споруди, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
# відтворення творів для забезпечення судового, адміністративного, кримінального провадження, нормотворчої діяльності органів законодавчої, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчинення нотаріальних дій, забезпечення громадської безпеки в обсязі, що відповідає поставленій меті;
# публічне виконання музичних творів під час офіційних церемоній, організованих органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, релігійних церемоній, а також поховання в обсязі, що відповідає характеру таких церемоній.
'''Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:'''

# використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;
# відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що: 1)обсяг такого використання відповідає визначеній меті; 2)використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи;
# репрографічне відтворення творів, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, що: 1)обсяг такого відтворення відповідає меті, визначеній навчальними заняттями; 2)відтворення твору не має систематичного характеру;
# відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них;
# відтворення та розповсюдження у пресі, доведення до загального відома попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань у випадках, коли право на таке відтворення, розповсюдження, доведення до загального відома публіки спеціально не заборонено автором;
# доведення до загального відома публіки творів, побачених або почутих під час перебігу поточних подій з метою висвітлення таких подій, в обсязі, що відповідає інформаційній меті;
# відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, крім використання таких каталогів з комерційною метою;
# відтворення та доведення до загального відома публіки публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, що відповідає визначеній меті;
# використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі: 1)попурі - складеного твору, який є результатом творчого підбору та розташування коротких уривків інших правомірно оприлюднених музичних чи аудіовізуальних творів без завдавання шкоди їх охороні, внаслідок чого виникає цілісний об’єкт, частини якого об’єднані творчим задумом автора цього твору; 2)твір у жанрі пародії - твір, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числі у результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною; 3) твір у жанрі карикатури - твір образотворчого мистецтва, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб або подій, або може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, у тому числі персонажу твору або імені персонажу твору;
# створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення;
# адаптація аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);
# відтворення в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державному реєстрі договорів, що стосуються права автора на твір;
# записування твору в цілях короткострокового користування, здійснюваного організацією мовлення власними засобами та для власних програм організацій мовлення, стосовно якого вона одержала право на публічне сповіщення. При цьому організація мовлення зобов’язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після його здійснення, якщо більш тривалий строк письмово не погоджено з суб’єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архівних установах у зв’язку з його виключно документальним характером;
# виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.

Також '''без дозволу суб’єктів авторського права та безоплатно''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 23-28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]) допускається:
* вільне використання твору в інтересах особи з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність;
* вільне використання твору бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів;
* вільне використання комп’ютерних програм;
* вільне використання баз даних;
* вільне тимчасове відтворення творів;
* вільне відтворення творів в особистих цілях.
== Порушення та захист авторського права, відповідальність ==
Під '''''захистом авторських прав''''' слід розуміти передбачені законом заходи із їх визнання, припинення їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

=== Види порушень авторського права, що є підставами для його захисту ===
Підставамии для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n703 ч. 1 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Порушенням особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 2 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], є, зокрема:

# плагіат - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору;
# використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, без дозволу суб’єкта таких прав, у тому числі: 1)піратство у сфері авторського права і суміжних прав - відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також Інтернет-піратство, тобто незаконне використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет; 2)ввезення на митну територію України без дозволу суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, записів передач організації мовлення; 3)камкординг - фіксування аудіовізуального твору під час публічного демонстрування аудіовізуального твору в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, у якому відбувається таке публічне демонстрування, для будь-яких цілей без дозволу суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав, об’єкти яких складають аудіовізуальний твір;
# використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, з дозволу суб’єкта таких прав, але з порушенням умов, на яких такий дозвіл було надано (перевищення передбаченого договором тиражу, використання об’єкта способом, не передбаченим договором, порушення умов публічної ліцензії тощо);
# зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди суб’єкту авторського права або суб’єкту суміжних прав;
# будь-які дії з недозволеного обходу технологічного засобу захисту об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, у тому числі кардшейрінг, а також виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу (кардшейрінг - це забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми організації мовлення, доступ до якої обмежено суб’єктом авторського права або суб’єктом суміжних прав шляхом застосування технологічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо) або в інший спосіб, в обхід таких форм захисту, внаслідок чого така програма організацій мовлення може бути сприйнята публікою);
# підроблення, зміна чи вилучення інформації про управління правами (інформації, що ідентифікує об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право та/або суміжні права, або інформації про умови використання об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до копії об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома), зокрема в електронній (цифровій) формі, без дозволу відповідного суб’єкта авторського права або суб’єкта суміжних прав;
# імпорт, розповсюдження примірників об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів майнових прав на ці об’єкти вилучено чи у яких змінено інформацію про управління правами, зокрема в електронній (цифровій) формі;
# управління веб-сайтом, який шляхом індексації метаданих твору або об’єкта суміжних прав та наданням пошукової системи, дозволяє користувачам цього веб-сайту знаходити та поширювати твір або об’єкт суміжних прав у межах однорангової мережі без дотримання майнових прав суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав.

Діями, що створюють загрозу порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 3 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], є, зокрема:

# розповсюдження, ввезення на митну територію України технічних пристроїв, обладнання, що включає комп’ютерну програму та надає доступ користувачам до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
# налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав таких об’єктів (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
# надання інструкцій щодо налаштування комп’ютерної програми, застосунків та додатків до неї, технологій, технічних пристроїв для отримання доступу до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав таких об’єктів у будь-якій формі з метою отримання винагороди від надання таких інструкцій.

=== Способи захисту авторського права ===
'''Існує два способи захисту авторських прав:'''

- досудове врегулювання;

- звернення до суду.

Вибір способу захисту авторських прав, з урахуванням усіх обставин справи, залежать як від змісту суб'єктивного права, що підлягає захисту. Проте, перш ніж звертатися до суду доцільно спробувати вирішити конфлікт в позасудовому порядку – досудове врегулювання (шляхом переговорів з порушником, направлення претензії тощо), а якщо досудове врегулювання не дало бажаного результату і порушник ігнорує законні вимоги - звертатися до суду.

'''Також, за порушення авторського права передбачена відповідальність:'''

'''-адміністративна:'''
* незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
* порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
* наведення завідомо недостовірної інформації у заявах про припинення авторського права і (або) суміжних прав, вчинених з використанням мережі Інтернет ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
'''-кримінальна:'''

* порушення авторських та суміжних прав, а саме незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їхнє незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі передбачає кримінальну відповідальність ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 176 Кримінального кодексу України]).

Крім того, суб'єкти авторського права мають право звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права або суміжних прав, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або суміжних прав, або стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20/ed20241115#n703 ч. 2 ст. 55 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

{| class="wikitable"
|-
! Докладніше про [[Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав|відповідальність за порушення авторського права]]
|}
== Судова практика щодо захисту авторських прав ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Продаж без дозволу правовласника продукції, на упаковці якої відтворено зображення головних персонажів творів, порушує майнові авторські права на ці твори та є підставою для стягнення відповідної компенсації. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71001073 Постанова Вищого господарського суду України від 12 грудня 2017 року у справі № 918/30/17]
|-
| У разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. При цьому організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права та (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84384792 Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2019 року № 910/15963/18]
|-
| Отримання дозволу на використання суміжних прав не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав, оскільки при публічному виконанні музики в публічному закладі за допомогою будь-яких пристроїв і процесів має місце одночасне використання декількох об’єктів прав, у цьому випадку, зокрема: об’єктів авторського права – музичних творів з текстом (ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»); об’єктів суміжних прав – виконань музичних творів, фонограм із записом виконань музичних творів (ст. 35 зазначеного Закону). При цьому авторські права не можуть «поглинатися» суміжними правами, як і суміжні права не «поглинаються» авторськими правами. Правомірне використання об’єктів суміжних прав не звільняє користувача від обов’язку врегулювати з автором чи з іншим суб’єктом авторського права питання використання об’єктів авторських прав шляхом отримання відповідної згоди, сплати винагороди за використання саме об’єктів авторського права. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89038532 Постанова Верховного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 921/441/18]
|-
| Сам факт надання автором своїх неопублікованих творів третій особі для ознайомлення не свідчить про вчинення автором дій, спрямованих на розпорядження авторськими майновими правами на цей твір, оскільки сам факт відкриття доступу до файлів, що містять у собі фотографічні твори, або надання фотографічних творів на електронному носії третій особі не є дозволом на використання об’єктів авторського права. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92973240 Постанова Верховного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 755/22219/14]
|}
== Див. також ==
* [[Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності]]
* [[Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір]]
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Суміжні права]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах

2025-09-23T09:07:14Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1956-12 Закон України "Про товарну біржу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 Закон України "Про публічні закупівлі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 22.12.1997 № 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380 "Про затвердження Положення про провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках"]

== Особливості укладання договорів на біржах ==

=== Загальні поняття ===
'''Товарна біржа''' є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені ЗУ «Про товарні біржі» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n3000 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Членами товарної біржі''' можуть бути юридичні особи - засновники (акціонери, учасники - залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи - резиденти і нерезиденти. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n3127 ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові брокери (брокери)''' є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n3164 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові операції''' - дія (сукупність дій) товарної біржі та/або учасників біржових торгів, спрямована на укладання і виконання біржових угод та біржових договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові торги''' - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n2979 ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Електронна торгова система''' - багатостороння система, вимоги до якої встановлені цим ЗУ "Про товарні біржі", за допомогою якої товарна біржа організовує біржові торги в електронній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n2979 ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

=== Особливості укладання договорів на біржах ===
Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється '''Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n3182 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про товарні біржі]»).

'''Правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ЗУ «Про товарні біржі»] та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n3067 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про товарні біржі»]).

Особливості та порядок проведення біржових торгів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Положенням про провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380] (далі - Положення).

'''Предметом біржових торгів є продукція та інші речі''' (далі - товар), визначені родовими ознаками, визнані біржовим товаром та допущені до біржових торгів згідно з правилами такої товарної біржі, та купівля-продаж якого на товарних біржах не заборонена законодавством України, а також деривативні контракти, які не є фінансовими інструментами.

'''Порядок допуску товарів до біржових торгів визначається правилами товарної біржі''' шляхом встановлення сукупності процедур щодо перевірки товарною біржою відповідності товарів вимогам, установленим законодавством та правилами товарної біржі, для запровадження на цій товарній біржі централізованого вчинення (укладання) біржових угод, біржових договорів, деривативних контрактів. Біржові товари, допущені до біржових торгів, включаються до реєстру біржових товарів. Реєстр біржових товарів оприлюднюється товарною біржею на власному вебсайті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1, 3 р. V Положення]).

'''Учасниками торгів''' можуть бути '''члени товарної біржі, від імені яких діють біржові брокери, та інші особи, яким надано право здійснювати торгівлю''' у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1 р. ІІІ Положення]).

'''Біржові торги проводяться в електронній торговій системі.'''

Біржові торги біржовими товарами можуть проводитися за технологією двостороннього безперервного зустрічного аукціону (ринку заявок), одностороннього аукціону та за іншими технологіями, а також з послідовним застосуванням декількох технологій відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1 р. VII Положення]).

'''Біржові торги проводяться на засадах:'''

* рівного доступу,
* конкуренції,
* конфіденційності,
* відсутності дискримінації,
* протидії зловживанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 2 р. VII Положення]).

Учасники торгів можуть подавати адресні (заявки, адресовані іншому учаснику торгів або кільком учасникам торгів) та безадресні (заявки, адресовані усім учасникам торгів), анонімні (заявки, умови яких не дозволяють учасникам торгів до моменту укладення біржової угоди ідентифікувати учасника торгів, який виставив таку заявку) та неанонімні заявки. Товарна біржа має право додатково до запровадженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Положенням] класифікації встановлювати в правилах товарної біржі інші види та/або типи заявок, що подаються учасниками торгів в процесі біржових торгів.'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 5 р. VII Положення]).'''

За результатами біржових торгів учасники торгів укладають біржові угоди / біржові договори/ деривативні контракти від свого імені та за свій рахунок, від імені клієнтів і за їх рахунок відповідно до правил та інших внутрішніх документів товарної біржі.

Біржові угоди / біржові договори укладаються за встановленою товарною біржею формою, якщо інше не визначено правилами товарної біржі.

'''Укладенні біржові угоди / біржові договори реєструються товарною біржею за встановленою нею процедурою.'''

'''Товарна біржа надає учасникам торгів звіти''' за укладеними ними біржовими угодами / біржовими договорами / деривативними контрактами за встановленою нею формою та порядком.

Внутрішні документи товарної біржі можуть встановлювати особливості виконання біржових договорів / деривативних контрактів, порядок розрахунків та умови поставки продукції.

'''Товарна біржа зобов’язана доводити до відома учасників торгів інформацію про їхні права та обов’язки та процедури''' виконання біржових договорів / деривативних контрактів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text р. VІII Положення]).

Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України та правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#n3112 ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про товарні біржі»]).

До договорів укладених за результатами біржових торгів застосовуються загальні правила укладення договорів, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність товарних бірж.

== Особливості укладення договору за результатами аукціону ==

=== Загальні поняття ===
'''Аукціон (публічні торги)''' - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#top п. 14.1.8] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України]).

Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5]. Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 ЗУ "Про заставу"], при виконанні рішення суду - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

=== Особливості проведення аукціону заставленого майна ===
'''Порядок реалізації заставленого майна''' визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим Постановою КМУ від 22.12.1997 р. N 1448] (далі - Положення).

Реалізація майна здійснюється організатором аукціону (публічних торгів), а майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - відповідним органом приватизації.

Після отримання виконавчих документів організатор аукціону здійснює підготовку до збирання необхідних матеріалів з реалізації майна, визначає початкову вартість реалізації, готує і публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.

Термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати двох місяців з дати отримання організатором аукціону виконавчих документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 2, 4 Положення]).

'''Початкова вартість реалізації майна визначається виходячи з оцінки майна''' (оцінка майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961-96-%D0%BF#Text Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Кабінетом Міністрів України]) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 6 Положення]).

Покупцям до реєстрації надається право ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 8 Положення]).

Реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох покупців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 9 Положення]).

Під час аукціону ведеться протокол.

Затверджений організатором аукціону протокол є підставою для внесення протягом 10 днів переможцем аукціону коштів за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки.

З моменту подання переможцем аукціону зазначених документів внесені ним до початку аукціону кошти протягом п'яти днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

У цей же термін організатор аукціону складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 15, 16 Положення]).

=== Особливості проведення аукціону арештованого майна ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5] (далі - Порядок).

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»].

'''Вартість майна''', що передається на реалізацію, '''зазначається в заявці на реалізацію''' арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 1, 2 р. ІІ Порядку]).

Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 2 р. IV Порядку]).

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону.

Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text р. V Порядку]).

Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text р. VІІІ Порядку]).

На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 1 р. Х Порядку]).

== Особливості укладення договорів за конкурсом (конкурентною процедурою закупівлі)==

=== Загальні поняття ===
'''''Конкурс (конкурентна процедура закупівель)''''' – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов – найвищу ціну.

Порядок укладання договорів на підставі конкурсного відбору (конкурентних процедур закупівель) визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»]. В період дії воєнного стану конкурентні процедури закупівель здійснюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178].

'''Конкурентна процедура закупівлі''' - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n741 п.13 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

'''Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:'''

* відкриті торги - основна процедура закупівлі, під час її проведення тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 20 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* торги з обмеженою участю – процедура, яка застосовується у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* конкурентний діалог – процедура, яка застосовується замовником у разі неможливості визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг і для прийняття рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками процедури закупівлі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 34 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* переговорна процедура – процедура, яка застосовується як виняток, відповідно до неї замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).
Уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»] є Міністерство економіки України.

=== Особливості проведення конкурентних процедур закупівель ===
Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1124 ст. 13 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Для інформування про проведення, у строки визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1039 ст. 10 ЗУ «Про здійснення публічних закупівель»] конкурентної процедури закупівель, замовник самостійно та безоплатно безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.

Після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1510 ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1611 ст. 33 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Договір про закупівлю укладається відповідно до загальних правил укладання договорів з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»].

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1760 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Порядок електронного декларування місця проживання

2025-09-12T09:53:20Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.

'''У рішенні також зазначаються:'''

* обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
*населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Загальні положення ==
'''Декларування місця проживання особи''' - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням [https://guide.diia.gov.ua/view/deklaruvannia-mistsia-prozhyvannia-osoby Єдиного державного веб-порталу електронних послуг] (далі - Портал Дія) з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон)).

Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ст. 3 Закону]).
'''Особа одночасно може мати лише одне задеклароване місце проживання.''' У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування місця проживання за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок)).

На період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#top п. 10 розд. VI Прикінцеві та перехідні положеня Закону]).
== Хто може звернутися ==
▶ Повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно.

▶ Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання:
* за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами;
* за адресою іншого житла, ніж задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, коли дитина є здобувачем освіти і проживає в гуртожитку .
▶ Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text ЗУ "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"], або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|зареєстровано]]/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ст. 7 Закону]).

'''Увага!''' За бажанням батьків чи одного з них відомості для декларування місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані до органу державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення [[Отримання свідоцтва про народження дитини|державної реєстрації народження дитини]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text п. 6 ст. 7 Закону]).

Під час подання декларації про місце проживання в гуртожитку закладу освіти згода уповноваженої особи житла засвідчується її електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text ЗУ "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 21 Порядку]).
== Порядок декларування місця проживання ==
Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання (далі - декларація), поданою такою особою в електронній формі засобами [https://guide.diia.gov.ua/view/deklaruvannia-mistsia-prozhyvannia-osoby Порталу Дія], здійснюється щодо особи, яка:

⇒ пройшла автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника;

⇒ декларує місце проживання:
* у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про таке житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 7 Порядку]).
Декларування місця проживання особи за декларацією такої особи, поданою в електронній формі, може здійснюватися в '''автоматичному режимі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ч. 8 ст. 5 Закону]).

У декларації зазначаються такі відомості про особу:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# стать;
# дата народження;
# місце народження (країна, область, район, населений пункт (за наявності);
# відомості про громадянство;
# адреса житла, в якому декларується місце проживання;
# попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи задекларовано/зареєстровано);
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);
# реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав, строк дії (за наявності); для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - серія та номер свідоцтва про народження або реквізити документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, за умови підтвердження таких відомостей засобами електронної інформаційної взаємодії;
# реквізити паспортного документа іноземця чи особи без громадянства (за наявності) - для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, оформленої засобами Єдиного державного демографічного реєстру;
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
# окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі - Реєстр військовозобов’язаних) (за наявності) або відомості військово-облікового документа (тип військово-облікового документа, найменування районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), відповідного підрозділу розвідувального органу, в якому особа перебуває та/або перебувала на військовому обліку; для військовозобов’язаних та резервістів - також серія та/або номер військово-облікового документа (за наявності);
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) та найменування посади уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених законодавством;
# відомості про сплату адміністративного збору;
# дата формування декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 9 Порядку]).
Відповідальність за повноту та достовірність відомостей, зазначених у декларації, несе особа, що її подає.

У разі коли особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково до вищезазначеної інформації зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав, строк дії (за наявності) паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця чи особи без громадянства);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків;
# відомості про документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна (назва, номер та дата документа, що підтверджує право власності);
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності).
Згода власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в декларації під час її формування. Згода власника (співвласників) житла не вимагається у разі декларування місця проживання дітей віком до 18 років за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їх батьків або інших законних представників чи одного з них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).
== Строк надання послуги==
Орган реєстрації у день надходження декларації або на наступний робочий день у разі коли декларація надійшла у неробочий час, здійснює декларування місця проживання особи або приймає рішення про відмову у декларуванні місця проживання в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 25 Порядку]).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону]).
== Вартість послуги ==
Сплата адміністративного збору здійснюється за допомогою засобів Порталу Дія під час формування декларації перед її поданням. При цьому документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, до декларації не додається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 66 Порядку]).

За декларування місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:
* 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2025 році адміністративний збір складає 45,42 грн.), - за декларування місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого Законом строку;
* 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2025 році адміністративний збір складає 75,70 грн.), - за декларування місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого Законом строку, тобто після спливу 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або 3 місяців з дня реєстрації народження дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 82 Порядку]).
За декларування/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування/реєстрація місця проживання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 83 Порядку]).
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
Орган реєстрації відмовляє в наданні послуги у разі, коли:
*у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує як місце проживання, що стосуються заборони декларування місця проживання у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування місця проживання);
*відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
*особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
*у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
*звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
*житлу, в якому особа декларує своє місце проживання, не присвоєна адреса у встановленому порядку;
*за адресою житла, в якому особа декларує своє місце проживання, наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
*відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
*дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 87 Порядку]).
'''Увага!'''

Не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про житло, в якому реєструється місце проживання (перебування) особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 88 Порядку]).

Не може бути підставою для відмови у декларуванні місця проживання за декларацією (заявою), поданою в електронній формі, відсутність в особи окремого номера запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 89 Порядку]).

Рішення про відмову в декларуванні місця проживання приймається '''в день звернення особи''', законного представника (представника), уповноваженої особи житла, про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв’язку, в тому числі засобами Порталу Дія.
== Скасування відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) особи==
У разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом, відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи визнаються недійсними та скасовуються органом реєстрації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ст. 17 Закону]).

== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
* [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
*[[Порядок реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди батька]]
*[[Встановлення факту постійного проживання на території України]]
*[[Витяг про місце проживання з реєстру територіальної громади]]
*[[Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового захисту та шукачів притулку]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах

2025-08-26T06:33:22Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1956-12 Закон України "Про товарну біржу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 Закон України "Про публічні закупівлі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 22.12.1997 № 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380 "Про затвердження Положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах"]

== Особливості укладання договорів на біржах ==

=== Загальні поняття ===
'''Товарна біржа''' є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені ЗУ «Про товарні біржі» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Членами товарної біржі''' можуть бути юридичні особи - засновники (акціонери, учасники - залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи - резиденти і нерезиденти. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові брокери (брокери)''' є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові операції''' - дія (сукупність дій) товарної біржі та/або учасників біржових торгів, спрямована на укладання і виконання біржових угод та біржових договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові торги''' - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Електронна торгова система''' - багатостороння система, вимоги до якої встановлені цим ЗУ "Про товарні біржі", за допомогою якої товарна біржа організовує біржові торги в електронній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

=== Особливості укладання договорів на біржах ===
'''Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ЗУ «Про товарні біржі»] та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про товарні біржі»]).

Особливості та порядок проведення біржових торгів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Положенням про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380] (далі - Положення).

'''Предметом біржових торгів є продукція та інші речі''', визначені родовими ознаками, визнані біржовим товаром та допущені до біржових торгів згідно з правилами такої товарної біржі, та купівля-продаж якого на товарних біржах не заборонена законодавством України.

Порядок допуску товарів до біржових торгів визначається правилами товарної біржі шляхом встановлення сукупності процедур щодо перевірки товарною біржою відповідності товарів вимогам, установленим законодавством та правилами товарної біржі, для запровадження на цій товарній біржі централізованого вчинення (укладання) біржових угод, біржових договорів. Товари, допущені до біржових торгів, включаються до реєстру біржових товарів. Реєстр біржових товарів оприлюднюється товарною біржею на власному вебсайті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1, 3 р. V Положення]).

Учасниками торгів можуть бути члени товарної біржі, від імені яких діють біржові брокери, та інші особи, яким надано право здійснювати торгівлю у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1 р. ІІІ Положення]).

Біржові торги проводяться в електронній торговій системі.

Біржові торги біржовими товарами можуть проводитися за технологією двостороннього безперервного зустрічного аукціону (ринку заявок), одностороннього аукціону та за іншими технологіями, а також з послідовним застосуванням декількох технологій відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1 р. VII Положення]).

'''Біржові торги проводяться на засадах:'''

* рівного доступу,
* конкуренції,
* конфіденційності,
* відсутності дискримінації,
* протидії зловживанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 2 р. VII Положення]).

'''Учасники торгів можуть подавати адресн'''і (заявки, адресовані іншому учаснику торгів або кільком учасникам торгів) та '''безадресні''' (заявки, адресовані усім учасникам торгів), '''анонімні''' (заявки, умови яких не дозволяють учасникам торгів до моменту укладення біржової угоди ідентифікувати учасника торгів, який виставив таку заявку) та '''неанонімні заявки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 5 р. VII Положення]).'''

'''За результатами біржових торгів учасники торгів укладають біржові угоди / біржові договори''' від свого імені та за свій рахунок, від імені клієнтів і за їх рахунок відповідно до правил та інших внутрішніх документів товарної біржі.

Біржові угоди / біржові договори укладаються за встановленою товарною біржею формою, якщо інше не визначено правилами товарної біржі.

'''Укладенні біржові угоди / біржові договори реєструються товарною біржею за встановленою нею процедурою.'''

Товарна біржа надає учасникам торгів звіти за укладеними ними біржовими угодами (договорами) за встановленою нею формою.

Внутрішні документи товарної біржі можуть встановлювати особливості виконання біржових договорів, порядок розрахунків та умови поставки біржових товарів.

Товарна біржа зобов’язана доводити до відома учасників торгів інформацію про їхні права та обов’язки та процедури виконання біржових договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text р. VІII Положення]).

Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України та правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про товарні біржі»]).

До договорів укладених за результатами біржових торгів застосовуються загальні правила укладення договорів, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність товарних бірж.

== Особливості укладення договору за результатами аукціону ==

=== Загальні поняття ===
'''Аукціон (публічні торги)''' - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#top п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України]).

Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядоком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5]. Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 ЗУ "Про заставу"], при виконанні рішення суду - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

=== Особливості проведення аукціону заставленого майна ===
'''Порядок реалізації заставленого майна''' визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) зреалізації заставленого майна, затвердженим Постановою КМУ від 22.12.1997 р. N 1448] (далі - Положення).

Реалізація майна здійснюється організатором аукціону (публічних торгів), а майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - відповідним органом приватизації.

Після отримання виконавчих документів організатор аукціону здійснює підготовку до збирання необхідних матеріалів з реалізації майна, визначає початкову вартість реалізації, готує і публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.

Термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати двох місяців з дати отримання організатором аукціону виконавчих документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 2, 4 Положення]).

'''Початкова вартість реалізації майна визначається виходячи з оцінки майна''' (оцінка майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961-96-%D0%BF#Text Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Кабінетом Міністрів України]) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 6 Положення]).

Покупцям до реєстрації надається право ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 8 Положення]).

Реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох покупців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 9 Положення]).

Під час аукціону ведеться протокол.

Затверджений організатором аукціону протокол є підставою для внесення протягом 10 днів переможцем аукціону коштів за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки.

З моменту подання переможцем аукціону зазначених документів внесені ним до початку аукціону кошти протягом п'яти днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

У цей же термін організатор аукціону складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 15, 16 Положення]).

=== Особливості проведення аукціону арештованого майна ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5] (далі - Порядок).

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»].

'''Вартість майна''', що передається на реалізацію, '''зазначається в заявці на реалізацію''' арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 1, 2 р. ІІ Порядку]).

Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 2 р. IV Порядку]).

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону.

Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text р. V Порядку]).

Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text р. VІІІ Порядку]).

На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 1 р. Х Порядку]).

== Особливості укладення договорів за конкурсом (конкурентною процедурою закупівлі)==

=== Загальні поняття ===
'''''Конкурс (конкурентна процедура закупівель)''''' – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов – найвищу ціну.

Порядок укладання договорів на підставі конкурсного відбору (конкурентних процедур закупівель) визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»]. В період дії воєнного стану конкурентні процедури закупівель здійснюються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178].

'''Конкурентна процедура закупівлі''' - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

'''Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:'''

* відкриті торги - основна процедурою закупівлі, під час її проведення тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 20 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* торги з обмеженою участю – процедура, яка застосовується у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* конкурентний діалог – процедура, яка застосовується замовником у разі неможливості визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг і для прийняття рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками процедури закупівлі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 34 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* переговорна процедура – процедура, яка застосовується як виняток, відповідно до неї замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).
Уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»] є Міністерство економіки України.

=== Особливості проведення конкурентних процедур закупівель ===
Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 13 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Для інформування про проведення, у строки визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 10 ЗУ «Про здійснення публічних закупівель»] конкурентної процедури закупівель, замовник самостійно та безоплатно безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.

Після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 33 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Договір про закупівлю укладається відповідно до загальних правил укладання договорів з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»].

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадківвизначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]

Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах

2025-08-25T13:39:14Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1956-12 Закон України "Про товарну біржу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 22.12.1997 № 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380 "Про затвердження Положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах"]

== Особливості укладання договорів на біржах ==

=== Загальні поняття ===
'''Товарна біржа''' є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені ЗУ «Про товарні біржі» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Членами товарної біржі''' можуть бути юридичні особи - засновники (акціонери, учасники - залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи - резиденти і нерезиденти. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові брокери (брокери)''' є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові операції''' - дія (сукупність дій) товарної біржі та/або учасників біржових торгів, спрямована на укладання і виконання біржових угод та біржових договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові торги''' - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Електронна торгова система''' - багатостороння система, вимоги до якої встановлені цим ЗУ "Про товарні біржі", за допомогою якої товарна біржа організовує біржові торги в електронній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ст. 2 ЗУ «Про товарні біржі»]).

=== Особливості укладання договорів на біржах ===
'''Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ЗУ «Про товарні біржі»] та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про товарні біржі»]).

Особливості та порядок проведення біржових торгів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Положенням про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380] (далі - Положення).

'''Предметом біржових торгів є продукція та інші речі''', визначені родовими ознаками, визнані біржовим товаром та допущені до біржових торгів згідно з правилами такої товарної біржі, та купівля-продаж якого на товарних біржах не заборонена законодавством України.

Порядок допуску товарів до біржових торгів визначається правилами товарної біржі шляхом встановлення сукупності процедур щодо перевірки товарною біржою відповідності товарів вимогам, установленим законодавством та правилами товарної біржі, для запровадження на цій товарній біржі централізованого вчинення (укладання) біржових угод, біржових договорів. Товари, допущені до біржових торгів, включаються до реєстру біржових товарів. Реєстр біржових товарів оприлюднюється товарною біржею на власному вебсайті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1, 3 р. V Положення]).

Учасниками торгів можуть бути члени товарної біржі, від імені яких діють біржові брокери, та інші особи, яким надано право здійснювати торгівлю у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1 р. ІІІ Положення]).

Біржові торги проводяться в електронній торговій системі.

Біржові торги біржовими товарами можуть проводитися за технологією двостороннього безперервного зустрічного аукціону (ринку заявок), одностороннього аукціону та за іншими технологіями, а також з послідовним застосуванням декількох технологій відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 1 р. VII Положення]).

'''Біржові торги проводяться на засадах:'''

* рівного доступу,
* конкуренції,
* конфіденційності,
* відсутності дискримінації,
* протидії зловживанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 2 р. VII Положення]).

'''Учасники торгів можуть подавати адресн'''і (заявки, адресовані іншому учаснику торгів або кільком учасникам торгів) та '''безадресні''' (заявки, адресовані усім учасникам торгів), '''анонімні''' (заявки, умови яких не дозволяють учасникам торгів до моменту укладення біржової угоди ідентифікувати учасника торгів, який виставив таку заявку) та '''неанонімні заявки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text п. 5 р. VII Положення]).'''

'''За результатами біржових торгів учасники торгів укладають біржові угоди / біржові договори''' від свого імені та за свій рахунок, від імені клієнтів і за їх рахунок відповідно до правил та інших внутрішніх документів товарної біржі.

Біржові угоди / біржові договори укладаються за встановленою товарною біржею формою, якщо інше не визначено правилами товарної біржі.

'''Укладенні біржові угоди / біржові договори реєструються товарною біржею за встановленою нею процедурою.'''

Товарна біржа надає учасникам торгів звіти за укладеними ними біржовими угодами (договорами) за встановленою нею формою.

Внутрішні документи товарної біржі можуть встановлювати особливості виконання біржових договорів, порядок розрахунків та умови поставки біржових товарів.

Товарна біржа зобов’язана доводити до відома учасників торгів інформацію про їхні права та обов’язки та процедури виконання біржових договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text р. VІII Положення]).

Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України та правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про товарні біржі»]).

До договорів укладених за результатами біржових торгів застосовуються загальні правила укладення договорів, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність товарних бірж.

== Особливості укладення договору за результатами аукціону ==

=== Загальні поняття ===
Аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#top п. 14.1.8 п. 14.1 ст. 14 ПК України]).

Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядоком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5]. Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 ЗУ "Про заставу"], при виконанні рішення суду - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

=== Особливості проведення аукціону заставленого майна ===
'''Порядок реалізації заставленого майна''' визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) зреалізації заставленого майна, затвердженим Постановою КМУ від 22.12.1997 р. N 1448] (далі - Положення).

Реалізація майна здійснюється організатором аукціону (публічних торгів), а майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - відповідним органом приватизації.

Після отримання виконавчих документів організатор аукціону здійснює підготовку до збирання необхідних матеріалів з реалізації майна, визначає початкову вартість реалізації, готує і публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.

Термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати двох місяців з дати отримання організатором аукціону виконавчих документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 2, 4 Положення]).

'''Початкова вартість реалізації майна визначається виходячи з оцінки майна''' (оцінка майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961-96-%D0%BF#Text Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Кабінетом Міністрів України]) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 6 Положення]).

Покупцям до реєстрації надається право ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 8 Положення]).

Реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох покупців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 9 Положення]).

Під час аукціону ведеться протокол.

Затверджений організатором аукціону протокол є підставою для внесення протягом 10 днів переможцем аукціону коштів за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки.

З моменту подання переможцем аукціону зазначених документів внесені ним до початку аукціону кошти протягом п'яти днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

У цей же термін організатор аукціону складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text п. 15, 16 Положення]).

=== Особливості проведення аукціону арештованого майна ===
'''Порядок реалізації арештованого майна''' затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text наказом Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна»].

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»].

'''Вартість майна''', що передається на реалізацію, '''зазначається в заявці на реалізацію''' арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 1, 2 р. ІІ Порядку]).

Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 2 р. IV Порядку]).

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону.

Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text р. V Порядку]).

Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text р. VІІІ Порядку]).

На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text п. 1 р. Х Порядку]).

== Особливості укладення договорів за конкурсом (конкурентною процедурою закупівлі)==
'''''Конкурс (конкурентна процедура закупівель)''''' – це такий спосіб укладення господарського договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов – найвищу ціну.

Порядок укладання договорів на підставі конкурсного відбору (конкурентних процедур закупівель) визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»].

Уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ЗУ «Про публічні закупівлі»] є Міністерство економіки України.

Конкурентна процедура закупівлі - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:

* відкриті торги - основна процедурою закупівлі, під час її проведення тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 20 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* торги з обмеженою участю – процедура, яка застосовується у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* конкурентний діалог – процедура, яка застосовується замовником у разі неможливості визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг і для прийняття рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками процедури закупівлі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 34 ЗУ «Про публічні закупівлі»]);
* переговорна процедура – процедура, яка застосовується як виняток, відповідно до неї замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 13 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Для інформування про проведення, у строки визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 10 ЗУ «Про здійснення публічних закупівель»] конкурентної процедури закупівель, замовник самостійно та безоплатно безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 33 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

Договір про закупівлю укладається відповідно до загальних правил укладання договорів з урахуванням особливостей, визначених ЗУ «Про публічні закупівлі».

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадківвизначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19/ed20241023#n1376 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»]).

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

2025-08-08T13:36:01Z

Hanna.Piiuk: редагування статті згідно графіку

==Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13 Постанова Вищого спеціалізованого суду від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]
== Джерело підвищеної небезпеки (поняття та характеристика) ==
'''''Джерелом підвищеної небезпеки''''' є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 1 ст. 1187 ЦК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 ч. 1 ст. 1187 ЦК України] джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати:

* діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини;
* діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13#top п. 5 Постанови Вищого спеціалізованого суду від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]).

'''''За характером та механізмом прояву шкідливих властивостей предмети підвищеної небезпеки прийнято поділяти на:'''''

# фізинні: а) механічні – автомобілі, річкові і морські судна тощо; б) електричні – обладнання та агрегати системи; в) теплові – парові установки, що перебувають під тиском тощо;
# фізико-хімічні: радіоактивні об’єкти і матеріали, атомні станції тощо;
# хімічні речовини: а) отруйні, б) вибухонебезпечні; в) вогненебезпечні;
# біологічні: а) зоологічні - дикі тварини, службові та бійцівські собаки, б) мікробіологічні – деякі види мікроорганізмів та бактерій.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 Ст. 1187 ЦК України] не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суди, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об'єктів, що використовуються в процесі діяльності, мають право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за ними з боку людей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13#top п. 5 Постанови Вищого спеціалізованого суду від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]).

== Особи, які зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки==
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 2 ст. 1187 ЦК України]).

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF п. 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306]).

'''Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки,''' і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим '''особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків''' на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

'''На особу, яка перебувала в трудових відносинах''' на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона '''заволоділа транспортним засобом неправомірно''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 ч. 3, 4 ст 1187 ЦК України]).

Тобто, при визначенні неправомірності заволодіння транспортним засобом враховується:

* час заподіяння шкоди (чи була заподіяна шкода під час виконання трудових обов’язків, чи в вільний від роботи час);
* правомірність експлуатації (було довірено предмет підвищеної небезпеки працівникові у процесі виконання ним трудових обов'язків або він самовільно неправомірно використовував його у особистих цілях).

'''Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником''' при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, '''має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника''' - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 1 ст. 1191 ЦК України]).

На '''особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту)''' і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, '''відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13 п. 6 Постанова Вищого спеціалізованого суду від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]).

'''Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом''', механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 3 ст. 1187 ЦК України]) .

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 4 ст. 1187 ЦК України]).
== Умови настання відповідальності ==
Наявність шкоди є першою та обов'язковою умовою покладення відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Причинний зв'язок - це важлива умова покладання відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Правильне визначення причин шкоди дає змогу встановити коло відповідальних осіб, а також сприяє визначенню меж їх відповідальності.
'''Шкода''', заподіяна фізичним або юридичним особам джерелом підвищеної небезпеки, '''має бути відшкодована''' організацією чи громадянином, діяльність яких пов'язана з небезпекою для оточення, '''якщо останні не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 5 ст. 1187 ЦК України]).

Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13#top п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 ч. 1 ст. 1187 ЦК України]. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди) ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108238968?fbclid=IwAR1fQUj705kLIFVHSJ0tAl_Ftvl1AOGeevadh0O1BUAsxKyHl77Wsy1l1Hg (постанова Верховного Суду України від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20)]''
|}

== Звільнення від відповідальності ==
Законодавство України передбачає коло обставин, наявність яких може звільнити заподіювача шкоди від обов'язку відшкодування її або зменшити обсяг.

Підставою звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від обов'язку відшкодувати завдані потерпілому збитки є юридичні факти, з якими норми права пов'язують повне звільнення від названого обов'язку або зменшення обсягу відшкодування.

При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, '''не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок''':

* непереборної сили (надзвичайні або невідворотні за даних умов події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України]), тобто ті, які мають зовнішній характер);
* умислу потерпілого (протиправна поведінка потерпілого, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид)''' '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року №Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 ч. 2, 3 ст. 1193 ЦК України]).

Підставою для зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність. Саме по собі перебування у нетверезому стані не є прикладом грубої необережності, якщо при цьому не було порушено Правила дорожнього руху ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).
Крім цього, судом може бути зменшено розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5571 ч. 4 ст. 1193 ЦК України]).

== Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки ==
'''Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах''', а саме:

# шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
# за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
# за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 ст. 1188 ЦК Ураїни]).

Шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності).

Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 ст. 543, 1190 ЦК України]). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82188445 Постанова ККС ВС від 28 травня 2019 року у справі № 672/1537/17] (оскільки між власником транспортного засобу – джерела підвищеної небезпеки та водієм, який керував цим транспортним засобом на підставі цивільно-правової угоди, не встановлено наявності трудових відносин, правові підстави для відшкодування заподіяної шкоди власником транспортного засобу відсутні);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/112030242 Постанова КЦС ВС від 4 липня 2023 року у справі № 686/20281/21] (шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов’язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90905819 Постанова КЦС ВС від 5 серпня 2020 року у справі № 456/881/17] (передача з власної волі транспортного засобу його власником особі, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння, не є обставиною, яка покладає на такого власника тягар відповідальності за шкоду, яка настала внаслідок керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113867152 Постанова КЦС ВС від 20 вересня 2023 року у справі № 205/3766/20] (якщо особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, заволоділа транспортним засобом внаслідок недбалого ставлення його власника до використання та зберігання автомобіля, обов’язок із відшкодування завданої шкоди покладається на власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки та винуватця ДТП спільно);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115880642 Постанова КЦС ВС від 20 грудня 2023 року у справі № 450/446/16-ц] (шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на безумовній підставі, навіть, у випадку наявності вини потерпілого. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, не настає лише у випадку непереборної сили чи умислу потерпілого).

== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди‎‎]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

2025-07-10T11:06:10Z

Hanna.Piiuk: Не значні зміни за графіким, зміна в суб'єктах

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»]
== Основні поняття ==
* '''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"] (далі - Закону), за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

* '''Корупція''' - використання особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону] наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 ст. З Закону] або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

* '''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

* '''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

* '''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
* '''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом] вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону], за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

* '''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

* '''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
== Хто є суб’єктами корупційних правопорушень==
'''Суб’єктами, на яких поширюються дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], є:'''

'''особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: '''

* Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
* державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
* військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій;
* судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
* особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
* посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
* члени Центральної виборчої комісії;
* поліцейські;
* посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
* члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
* Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
* Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
* члени правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
* службовці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

'''особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:'''

* посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n26 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону,] члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, Фонду розвитку підприємництва, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
* особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
* представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", і при цьому не є особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n26 п. 1, пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону];
* особи, визнані такими, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами) відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)";
* голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону];
* особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом];
* кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ст. 3 Закону] )

== Про яку інформацію необхідно повідомити уповноважені органи==
Якщо особі стала відомою інформація про вчинення корупційного діяння, зокрема, про:
# отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, преференції тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 24 Закону] );
# використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n26 ст. 22 Закону]);
# порушення обмежень щодо отримання подарунка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 23 Закону]);
# суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, які мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 р. 5 Закону ")];
# порушення обмеження спільної роботи близьких осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 ст. 27 Закону]);
# недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335 ст. 25, 26 Закону]);
# порушення правил етичної поведінки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran416#n416 р. 6 Закону] );
# порушення вимог фінансового контролю (неподання, або подання неправдивої декларації особою, неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran438#n438 р. 7 Закону]);
# надання керівництвом незаконних доручень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ст. 44 Закону] ).
== Куди звернутися ==
{| class="wikitable"
|-
! Назва органу !! Компетенція !! Як повідомити
|-
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)''' ||
# Інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 відповідно до ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]);
# Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
# Інші випадки, передбачені законодавством. 
||
* За телефоном 0-800-213-200
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 03035, м.Київ, вул. Дениса Монастирського, 3
* Усно, завітавши до громадської приймальні НАБУ за адресою: м. Київ, вул. Дениса Монастирського, 3,
* ел.пошта: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua, lviv@nabu.gov.ua, odesa@nabu.gov.ua, kharkiv@nabu.gov.ua.
* У електронному вигляді, використавши форму на офіційному [https://nabu.gov.ua/ вебсайті НАБУ] 
|-
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' ||
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону] щодо фінансового контролю;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону] щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції;
# Порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні»];
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону] , які пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону] працівниками НАЗК. 
||
* За телефонами: +38 (044) 200-06-91,
* ел. пошта: anticor_reports@nazk.gov.ua
* У електронному вигляді, використавши [https://nazk.gov.ua/uk/povidomyty-pro-koruptsiyu/ форму на офіційному сайті] 
|-
| '''Національна поліція України''' || Інформація про корупційне правопорушення, яке має ознаки кримінальних правопорушень, підслідних органам Національної поліції України (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]) ||
* За телефоном 102; 0 800 50 02 02;
* Письмово, звернувшись до відділення поліції за місцем вчинення правопорушення 
|}
'''Увага!''' Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація:
# стосується конкретної особи;
# містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
=== Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції ===
* '''Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади -''' якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють в органах влади;

* '''Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.''' В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

* '''Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.'''
Переваги:
# такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ;
# напрацьовані контакти з правоохоронними органами;
# централізація інформації щодо корупційних правопорушень;
# об’єднання зусиль та активна громадська позиція.
Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування заяви.
== Термін розгляду звернення ==
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону] , здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк '''не більше десяти робочих днів''' з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону] , його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ч. 3 ст. 532 Закону] )

У випадку звернення до правоохоронних органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування, з заявою про вчинення корупційного кримінального правопорушення, уповноважена особа '''не пізніше 24 годин''' після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику '''витяг''' з Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:'''
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1827 ст. 1724 КУпАП]);
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1833 ст. 1725КУпАП]);
* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1839 ст. 1726КУпАП]);
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1845 ст. 1727КУпАП]);
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1850 ст. 1728КУп]АП);
* порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4322 ст. 1728-1КУпАП)];
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1729КУпАП]);
* порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3901 ст. 1729-1КУпАП)];
* порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4051 ст. 1729-2КУпАП]);
* невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3771 ст. 18846КУпАП]).
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] корупційними злочинами вважаються:'''
* нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1432 ст. 210 ККУ]);
* підкуп працівника підприємства, установи чи організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2436 ст. 354 ККУ]);
* зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 ст. 364 ККУ)];
* зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2547 ст. 3641]);
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2563 ст. 3652]);
* декларування недостовірної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3761 ст. 3662]);
* неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 3663 ККУ]);
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ст. 368 ККУ]);
* підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2605 ст. 3683 ККУ]);
* підкуп особи, яка надає публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2617 ст. 3684 ККУ]);
* незаконне збагачення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3649 ст. 3685 ККУ]);
* пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2628 ст. 369 ККУ]);
* зловживання впливом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2640 ст. 3692 ККУ]);
* протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3322 ст. 3693 ККУ]);
* провокація підкупу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2649 ст. 370 ККУ]).
'''Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:'''
* привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 ст. 191 ККУ]);
* викрадення, привласнення, вимагання вогнепа<nowiki/>льної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 ст. 262 ККУ]);
* викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 ст. 308 ККУ]);
* викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2171 ст. 312 ККУ]);
* викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2179 ст. 313 ККУ] );
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2221 ст. 320 ККУ]);
* викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ст. 357 ККУ]);
* викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2898 ст. 410 ККУ] ).
== Див. також ==
* [[Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

2025-05-13T11:50:18Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n2 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/ Методичні рекомендації Національного агенства з питань запобігання корупції]

== Поняття близьких осіб ==
'''Близькі особи''' - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"] а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).]

== Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції»] '''особи, зазначені''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], '''не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб''' або '''бути прямо підпорядкованими''' у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

'''Пряме підпорядкування''' - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції"]).

У разі виникнення таких обставин, відповідні особи, близькі їм особи '''вживають заходів щодо усунення таких обставин''' '''у п’ятнадцятиденний строк.'''

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, '''відповідні особи або близькі їм особи''' '''в місячний строк''' з моменту виникнення обставин '''підлягають переведенню''' в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")].

При усуненні обставин прямого підпорядкування близьких осіб переведення може бути застосоване як до особи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні, так і до особи, у якої в прямому підпорядкуванні перебуває близька особа [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.3 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)].

'''У разі неможливості такого переведення особа''', яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає '''звільненню із займаної посади''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")].

'''Підставою розірвання трудового договору''' з ініціативи власника або уповноваженого ним органу також може бути - перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" '''у прямому підпорядкуванні у близької особи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 (п. 4 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України)]

'''Особи, які претендують на зайняття посад''', зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], '''зобов’язані повідомити керівництво''' органу, на посаду в якому вони претендують, '''про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.'''

Таке повідомлення здійснюється стосовно всіх близьких осіб, які працюють в органі, незалежно від того, яку посаду вони обіймають, та чи призведе таке призначення до утворення відносин прямого підпорядкування між близькими особами [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.1 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)].

У повідомленні необхідно зазначати також про близьких осіб, які працюють в органі вищого (нижчого) рівня до органу, в який працевлаштовується особа, оскільки поняття «пряме підпорядкування» охоплює повноваження щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень (у тому числі участь у вирішенні таких питань) тощо [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.1 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)]. Враховуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n157 ст. 251 Кодексу законів про працю України], '''власник вправі запроваджувати обмеження''' щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), '''якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.''' На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n157 ч. 2 ст. 251 Кодексу законів про працю України]).

На посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції"], зокрема на керівників та інших посадових осіб державних та комунальних підприємств, установ, організацій, не поширюються обмеження спільної роботи близьких осіб, визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 ст. 27 ЗУ "Про запобігання корупції"]. Але на вказаних осіб поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції"]. Відносини прямого підпорядкування між близькими особами завжди зумовлюють наявність потенційного конфлікту інтересів у особи, якій підпорядковується його близька особа. У такому випадку слід вживати передбачених Законом заходів для врегулювання конфлікту інтересів [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.3 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)]

== Коло осіб на яких не поширюються обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб ==
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції"] обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб не поширюються на:'''
* '''народних засідателів і присяжних''';
* '''близьких осіб''', які прямо підпорядковані один одному у зв’язку '''з набуттям одним з них статусу виборної особи''' (крім випадків прийняття близької особи на роботу помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, помічником-консультантом депутата місцевої ради);
* '''осіб''', які працюють '''у сільських населених пунктах''' (крім тих, що є районними центрами), а також г'''ірських населених пунктах'''.
'''Сільська місцевість''' - території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-15#Text ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»).]

'''До гірських населених пунктів належать''' міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80#Text (ст. 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні").]

'''Населені пункти, які отримали статус гірських, закріплені''' в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/647-95-%D0%BF#Text Постанові Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».]

На посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", зокрема на керівників та інших посадових осіб державних та комунальних підприємств, установ, організацій, не поширюються обмеження спільної роботи близьких осіб, визначені в ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції". Але на вказаних осіб поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені у ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції". Відносини прямого підпорядкування між близькими особами завжди зумовлюють наявність потенційного конфлікту інтересів у особи, якій підпорядковується його близька особа. У такому випадку слід вживати передбачених Законом України "Про запобігання корупції" заходів для врегулювання конфлікту інтересів [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.3 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)].

== Відповідальність ==
'''Неповідомлення особою''' у встановлених законом випадках та порядку '''про наявність у неї реального конфлікту інтересів''' -
* тягне за собою накладення '''штрафу''' від ста (1 700 грн) до двохсот (3 400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
'''Вчинення дій чи прийняття рішень''' в умовах реального конфлікту інтересів -
* тягнуть за собою накладення '''штрафу''' від двохсот (3 400 грн) до чотирьохсот (6 800 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
'''Дії, зазначені вище''', вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
* тягнуть за собою накладення '''штрафу''' від чотирьохсот (6 800 грн) до восьмисот (13 600 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком '''на один рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1845#n1845 ст. 1727 Кодексу законів про адміністративні правопорушення]).
'''Примітка.''' 1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"]. 2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
== Шляхи вирішення для урегулювання питання усунення конфлікту інтересів ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n372 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції"], зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
* усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
* застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
* обмеження доступу особи до певної інформації;
* перегляду обсягу службових повноважень особи;
* переведення особи на іншу посаду;
* звільнення особи.
'''Особи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції "], у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, '''можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу''' з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції")] [[Файл:Зразок повідомлення про реальнийпотенційний конфлікт інтересів.odt|міні|Повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів]]
== Див. також ==
* [[Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві|'''Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві''']]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Підстави закриття провадження у кримінальній справі

2025-05-13T11:00:26Z

Hanna.Piiuk: Внесено зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1679740-12 Лист ВССУ від 15 листопада 2012 року № 223-1679/0/4-12 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0223740-13 Доповнення інформації до листа ВССУ від 05 квітня 2013 року № 223-558/0/4-13 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод"]

== Загальні положення ==
Однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі є закриття кримінального провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 2 ст. 283 КПК)].

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521 КПК] порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, судом показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

== Закриття кримінального провадження ==
'''Кримінальне провадження закривається слідчим, прокурором у разі, якщо:'''
* встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
* встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
* не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;
* не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі (учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав);
* не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
* набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
* помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
* існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
* потерпілий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521 КПК], його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством;
* стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
* стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 212 КК України], досягнутий податковий компроміс відповідно до пр. 9-2 р. XX "Перехідні положення" ПК України;
* існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК], у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності.(Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав);
* після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521 ст. 219 КПК] , крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. Слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521 ст. 219 КПК], закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. ч. 1 ст. 284 КПК)].
'''Кримінальне провадження закривається судом у разі, якщо:'''

* у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
* з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК], ''а саме не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності'', крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
* з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 4-1 ч. 1 ст 284 КПК], ''а саме втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння,'' якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою;
* якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521 КПК];
* досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 212 КК України], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пр. 9-2 р. XX "Перехідні положення" ПКУ] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. ч. 2 ст. 284 КПК]).

== Порядок закриття кримінального провадження ==
=== Закриття кримінального провадження слідчим ===
Закриття кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється шляхом прийняття постанови про закриття кримінальної справи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч.4 ст. 284 КПК України)].
 Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 1, 2, 4-1, 9, 9-1 ч.1 ст. 284 КПК] ''(встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння; стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 212 КК України], досягнутий податковий компроміс відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пр. 9'''-2''' р. XX "Перехідні положення" ПКУ]; існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності)'', якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 6 ст. 284 КПК)].

У разі закінчення досудового розслідування, ці відомості вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 3 ст. 283 КПК)].

=== Закриття кримінального провадження прокурором ===
Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 284, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. абз. 4 або 5 ч. 1 ст. 284 КПК] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2537 (ч. 4 ст. 284 КПК)].

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 3'''-1''' ч. 1 ст. 284 КПК] (''не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі''), здійснюється судом за клопотанням прокурора [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2537 (ч. 4 ст. 284 КПК)].

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 4'''-1''' ч. 1 ст. 284 КПК] (''втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння''), здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521 г. 36'''-1''' КПК] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2537 (ч. 4 ст. 284 КПК)].

Постанова про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК] ''(помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого)'', приймається прокурором з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. ч. 10 ст. 284 КПК] ''(прокурор до винесення постанови про закриття кримінального провадження або суд до постановлення ухвали про закриття кримінального провадження одному з близьких родичів, члену сім’ї та/або захиснику померлого письмове повідомлення/клопотня прокурора про закриття кримінального провадження)'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2537 (ч. 4 ст. 284 КПК)].

'''Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 5 ст. 284 КПК)].'''

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, одному із близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 6 ст. 284 КПК)].
=== Закриття кримінального провадження судом ===
Якщо суд виявить обставини передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 284 КПК] (''встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення)'' під час судового розгляду, то зобов’язаний буде ухвалити виправдувальний вирок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 7 ст. 284 КПК)].
 Якщо обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 ч.1 ст. 284 КПК] ''(помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством; стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 212 КК України], досягнутий податковий компроміс відповідно до пд. 9'''-2''' р. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України; існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи),'' виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 2, 3 ч. 2 ст. 284 КПК] ''(якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення; досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 212 КК України], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пр. 9'''-2''' р. XX "Перехідні положення" ПКУ])'', суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 7 ст. 284 КПК)].
 Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.,%D0%B2%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 1 ч. 2 ст.284 КПК] (''у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності''), не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 8 ст. 284 КПК)] Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття кримінального провадження або ухвалення вироку на підставі його звільнення від кримінальної відповідальності, то в цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК] Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2537 (ч. 11 ст. 284 КПК)]

== Закриття кримінального провадження щодо юридичної особи ==
'''Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі:'''
* встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру;
* закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.
Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7521 КПК] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (ч. 3 ст. 284 КПК)]

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду

2025-04-11T09:40:09Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів ==
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі. У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.

Так, відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 ЦПК України], у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Питання судових доручень регулюються такими міжнародними договорами: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р. (ст. 1-14)] ., [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_890#Text Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р.], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р]., а також консульськими конвенціями.

== Процедура звернення ==
Порядок звернення суду України з дорученням до інозенмого суду або компетентного органу іноземної держави, у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі – Інструкція)].

Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.1.1 Інструкції]).

Суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.5 Інструкції]).

Міжрегіональне управління перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його надходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.6 Інструкції]).

Мін'юст протягом тридцяти календарних днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави згідно з міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.7 Інструкції]).

У разі виявлення недоліків чи порушень міжрегіональне управління або Мін’юст повертає доручення до суду України з метою доопрацювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.6, 2.7 Інструкції])

Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через міжрегіональне управління ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.8 Інструкції]).

У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа. Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.10 Інструкції]).

Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи міжрегіонального управління ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.8 Інструкції]).

== Зміст і форма судового доручення ==
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 499 ЦПК України].

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:

* назва суду, що розглядає справу;
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
* найменування справи, що розглядається;
* прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.

Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. Якщо документ, що надсилається, складається з декількох аркушів, вони мають бути відповідним чином прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.1.5, 2.1.6 Інструкції]).

Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 139 ЦПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.3 Інструкції]).

Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.4 Інструкції]).

== Призначення розгляду справи, зупинення провадження у справі ==
У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.2 Інструкції]).

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України] суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України] провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України], - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

== Пов'язані статті ==
[[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Права та обов'язки власників тварин

2025-02-13T16:30:08Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1713-12#top Положення про Єдиний державний реєстр тварин]

== Поняття тварин ==
'''Тварини''' - біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика
птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Дикі тварини''' -тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Домашні тварини''' - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Сільськогосподарські тварини''' - тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Безпритульні тварини''' - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Експериментальна тварина''' - тварина, що використовується для проведення наукових дослідів, експериментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

== Особливості утримання тварин та обов'язки власників ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#top ст. 7 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження"] визначені загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість, а саме:

- умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

- умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби;

- кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону;

- місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем;

- утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог цього Закону.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text Ст. 8 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] визначені такі особливості утримання диких тварин в неволі:

* утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
* утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.
* утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища
* утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.

* допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження] '''особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана''':

* забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону;
* дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
Особа, яка утримує тварину, зобов'язана забезпечити своєчасне надання їй ветеринарної допомоги. У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов'язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 10 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ч. 7 ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] власникам тварин дозволяється утримувати:

* домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
* домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
* домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;
* домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
* собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text "Про тваринний світ"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text "Про ветеринарну медицину"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#Text "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб"], санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

== Супроводження тварин ==
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може '''особа, яка досягла 14-річного віку'''.

'''Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:'''

* безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
* безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
* безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
* наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
* наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#top ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

== Правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість ==
Правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n143 розділі ІІІ ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження"].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 18 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження'''"'''] '''при поводженні з тваринами не допускається''':
*використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;
*примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
*нанесення побоїв, травм, отруєння тварин;
*використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.
При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболюючих препаратів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 18 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]'''забороняється''':
*розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
*розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
*примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин;
*проведення генетичних змін на тваринах;
*застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
*інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 22 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]п'''ри поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує,''' '''зобов'язана''':
*дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;
*надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
*забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
*негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам;
*запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.
Забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров’ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.

Забороняється жебракування з тваринами.

Забороняється залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С.

Забороняється замуровування тварин у підвальних приміщеннях.

Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.

Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С.

Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами.

=== Правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження ===
Ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n356 Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження"] визначені правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження.

Вимоги до порядку використання тварин у сільському господарстві відповідно до вимог Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження" встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

У технології отримання від тварини продукції (доїння, стрижка, відгодівля тощо) не допускається застосування больових і травмуючих прийомів.

При розведенні тварин із застосуванням біотехнологічних і генно-інженерних методів не допускається зміна породи і зовнішнього вигляду тварин, якщо така зміна може призвести до страждань тварин.

Умови використання та утримання тварин у сільському господарстві повинні відповідати їх фізіологічним, видовим, породним та індивідуальним особливостям, притаманним для цього виду тварин, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності та інші потреби, притаманні для цього роду тварин та породи.

'''Забороняється:'''

* використання для роботи хворих, поранених, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин;
* використання у роботі з тваринами спорядження та інших засобів, що можуть призвести до травмування, каліцтва або загибелі тварин;
* утримувати тварин у приміщеннях, в яких проводиться забій тварин або в яких знаходяться туші забитих тварин;
* насильне годування тварин, крім годування з лікувальною чи профілактичною метою, у тому числі забороняється здійснення діяльності з розведення та вирощування гусок та качок для отримання фуа-гра (жирної печінки);
* патрання, обсмалювання, зняття шкіри, копчення, відокремлення частин у тварин тощо до припинення серцебиття тварини.

Під час проведення таврування, біркування, біостерилізації, обрізання частини дзьоба, видалення або обрізання рогів та інших болісних процедур обов’язково застосовуються методи знеболення.

== Єдиний державний реєстр домашніх тварин==
Уряд ухвалив постанову про запуск '''Єдиного державного реєстру домашніх тварин''' — собак, котів та тхорів (фредок) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1171-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 №1171 «Про реалізацію експериментального проекту з проведення ідентифікації та/або реєстрації домашніх тварин»]).

Мета даного експерементального проекту: одержання оперативної і достовірної інформації про домашніх тварин, здійснення контролю за їх чисельністю та розмноженням, вакцинацію проти сказу для забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя

Створення Реєстру дасть змогу зменшити кількість безпритульних тварин, а також наблизити українське законодавство до міжнародних стандартів.

Реєстрація тварин безоплатна й відбуватиметься добровільно. Для цього не потрібно буде спеціально кудись іти.

Зареєструвати тварину можна буде під час планового огляду як у державній, так і в приватній ветеринарній клініці вже після повноцінного запуску Реєстру.

== Громадський контроль ==
Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля.

Громадські інспектори з охорони довкілля мають право складати протоколи за фактами жорстокого поводження з тваринами. Ці протоколи розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

== Відповідальність власників тварин ==
За порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n356 Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження"] винні особи несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.
*Адміністративна відповідальність визначена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n606 ст. 89 КУпАП], відповідно до якої:
'''Жорстоке поводження з тваринами''' - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші п'''орушення правил утримання та поводження з тваринами''' -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я'''.

'''Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення''', -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я'''.

'''Порушення Правил транспортування тварин -'''

тягне за собою '''накладення штрафу від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, '''вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення''', -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
*Кримінальна відповідальність закріплена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 статті 299 КК України], відповідно до якої:
'''Жорстоке поводження з тваринами''', що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також '''пропаганда, публічні закл'''ики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій -

караються '''обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини'''.

Ті самі дії, '''вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього''', -

караються '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією тварини.'''

'''Дії''', передбачені частиною першою або другою цієї статті, '''вчинені з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, або насильницькі дії щодо тварини, спрямовані на задоволення статевої пристрасті,''' -

караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''

'''Дії''', передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, в'''чинені з метою створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, або збут чи поширення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, що пропагують жорстоке поводження з тваринами''', -

караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''

== Див. також ==

* [[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]].

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Відповідальність за розповсюдження неправдивої інформації в мережі інтернет

2025-02-13T15:52:45Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n2 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]

== Свобода слова в інтернеті ==
З однієї сторони, можливість вільного висловлювання в мережі інтернет користувачам гарантовано [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 34] гарантовано право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Встановлюється, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір.

'''Однак, така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порочити честь, гідність та ділову репутацію інших осіб.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 3 Конституції України] честь і гідність людини визнані найвищою соціальною цінністю. Порушення цих фундаментальних прав вимагає відповідного захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 55 Конституції України] кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 15 Цивільного кодексу України] кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таке ж право надається і юридичним особам згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст. 94 Цивільного кодексу України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1514 ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України] фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

== Способи захисту від розповсюдження в мережі інтернет інформації, що не відповідає дійсності ==

'''Шкода завдана розповсюдженням в мережі Інтернет інформації, що не відповідає дійсності може бути нанесена як фізичній так і юридичній особі.'''

У випадку розміщення в мережі Інтернет інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію особа, права якої порушено може безпосередньо звернутися до особи, яка здійснила дане порушення, з вимогою про спростування такої інформації, або до суду з позовом про захист гідності, честі та ділової репутації.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»], вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text до статті 275 ЦК] захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

'''До таких спеціальних способів захисту відносяться:'''
* ''спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 277 ЦК])''
* ''заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 278 ЦК).]''

В окремих випадках, що прямо передбачені чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України], п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]) фізична особа також має право вимагати спростування недостовірної інформації у випадку, коли вона поширена '''стосовно інших осіб.''' Насамперед, '''це стосується членів сім’ї фізичної особи, це наприклад подружжя, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки тощо.''' Однак, таке поширення неправдивої інформації стосовно членів сім’ї фізичної особи повинно порушувати особисті немайнові права саме цієї фізичної особи. Так, наприклад, коли поширюється недостовірна інформація про те, що фізична особа є дитиною «зрадника батьківщини», то вона має право вимагати спростування цієї інформації не тому, що вона порушує право на повагу до честі та гідності батька, а тому, що нею опосередковано порушується право саме даної фізичної особи на гідність та честь. А вже батько цієї особи має право вимагати спростування такої інформації тому, що ця інформація порушує його право на повагу до честі та гідності.

 '''Такий же порядок''' передбачений і для права на спростування та відповіді щодо неправдивої інформації, яка була поширена '''стосовно осіб, що померли.''' В цьому випадку суб’єктом, що має право вимагати спростування даної інформації чи дати на неї відповідь, законодавець визнає членів сім’ї померлої особи, її близьких родичів та інших заінтересованих осіб. При цьому, вказані особи також вважаються такими, що насамперед, діють у власному інтересі, і вимагають захисту саме власних особистих немайнових прав і лише опосередковано доброго імені померлої особи. Про це йдеться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 277 Цивільного Кодексу України] та абз.2 п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»].

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]).

== Особи, які несуть відповідальність за поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет ==

Відповідно до п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] '''належним відповідачем''' у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет '''є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта''', особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. '''Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта — вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.''' Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Проте, таку інформацію може бути витребувано лише в процесі судового провадження або в рамках подання клопотання про забезпечення доказів, що, в свою чергу, не дозволяє своєчасно визначитись із суб’єктивним складом учасників судового процесу.

В той же час, '''якщо сайт зареєстровано не в Україні''' та відомості про його власника встановити неможливо, то, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у такому випадку '''суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження''' (п.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]).

Окрім того, деякі питання виникають з приводу '''поширення неправдивої інформації''', що порочить честь, гідність та ділову репутацію у випадку, коли вона набула свого поширення '''внаслідок помилки''', що є результатом недосконалості чи тимчасового збою програмного забезпечення. Таке може мати місце у випадку, коли особа відправляла інформацію іншій особі, якої вона стосується, проте попри її волю, внаслідок збою в комп’ютерній мережі чи помилці при комп’ютерній розсилці інформації вона була доставлена іншим адресатам. В такому випадку правильно буде разом з особою, що поширила цю інформацію, покласти відповідальність і на фірму-розробника даного програмного забезпечення, чи особу, що відповідає за його якість. Однак це правило буде чинне лише у випадку, коли даний програмний продукт є ліцензованим.

== Позовна давність ==
При зверненні особи, честь, гідність та ділова репутація, якої порушені, до суду '''застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 п. 2 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України]).

У цьому разі позовна давність буде обчислюватися '''від дня поміщення цих відомостей''', що порочать честь, гідність та ділову репутацію у мережі Інтернет або '''від дня, коли особа довідалась або мала довідатись про ці відомості.'''
== Докази ==
Підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
* поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
* поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
* поширення недостовірної інформації, тобто така, яка не відповідає дійсності;
* поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, чи завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно чинного законодавства України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6733 ст. 100 Цивільного процесуального кодекс]у електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]. Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.

Способами фіксації недостовірної інформації може бути скріншот (фото) веб-сторінки або безпосередньо веб-сторінка як [[Електронні докази в цивільному процесі|електронний доказ]]. За своєю суттю веб-сторінка є електронним доказом і може подаватись до суду в оригіналі або в електронній копії, що засвідчується електронним цифровим підписом.

 Найбільш дієвим способом фіксації інформації у мережі Інтернет є лінгвістична експертиза проведена на замовлення позивача, оскільки процесуальні кодекси дозволяють учасникам справи самостійно замовляти проведення експертизи. У такому випадку скріншоти будуть складовою експертизи, що виключає ймовірність їх відхилення судом окремо від висновку експерта. Крім того, проведення лінгвістичної експертизи (авторознавчої або семантико-текстуальної) може бути допоміжним доказом при встановленні відповідача та при доведенні характеру поширеної інформації.

 Також необхідно звернути увагу на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію в мережі Інтернет, щоб не нести відповідальності за таке поширення може знищити таку інформацію, оприлюднення її в мережі Інтернет припиниться, і ознайомлення судді із даною інформацією безпосередньо в Інтернеті стане неможливим. Таким чином необхідно звертатися до суду у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] із письмовою заявою про забезпечення позову із зазначенням причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов та виду забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, в даному випадку таким заходом може бути заборона вчиняти певні дії. Це стосується розгляду справ у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] від 27.02.2009, № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

 З огляду на положення ст. 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], позивач у вказаній категорії справ має належним чином довести, що поширена про нього недостовірна інформація є саме фактичним твердженням.

 Відповідно до ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закону України «Про інформацію»], ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень; оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

== Відшкодування матеріальної та моральної шкоди ==
Одночасно із вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації позивачі можуть вимагати також відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 280 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] для фізичних осіб). 

В даних випадках обов’язок довести, що була заподіяна матеріальна чи моральна шкода покладається на позивача, на нього також покладається і обов’язок визначити розмір моральної шкоди, однак у кінцевому етапі розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n195 ч. 2 ст. 31 ЗУ "Про інформацію"]).

== Спростування недостовірної інформації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 277 ЦК України] фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

 Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

 Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

 Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

 Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

 Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

 Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

 Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила та у такий же спосіб, у який вона була поширена.

[[Категорія:Цивільне право]]

Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду

2024-12-11T10:32:52Z

Hanna.Piiuk: всенено зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів ==
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі. У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.

Так, відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 ЦПК України], у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Питання судових доручень регулюються такими міжнародними договорами: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р. (ст. 1-14)] ., [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_890#Text Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р.], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р]., а також консульськими конвенціями.

== Процедура звернення ==
Порядок звернення суду України з дорученням до інозенмого суду або компетентного органу іноземної держави, у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі – Інструкція)].

Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.1.1 Інструкції]).

Суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.5 Інструкції]).

Міжрегіональне управління перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його надходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.6 Інструкції]).

Мін'юст протягом тридцяти календарних днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави згідно з міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.7 Інструкції]).

У разі виявлення недоліків чи порушень міжрегіональне управління або Мін’юст повертає доручення до суду України з метою доопрацювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.6, 2.7 Інструкції])

Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через міжрегіональне управління ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.8 Інструкції]).

У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа. Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.10 Інструкції]).

Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи міжрегіонального управління ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.8 Інструкції]).

== Зміст і форма судового доручення ==
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 499 ЦПК України].

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:

* назва суду, що розглядає справу;
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
* найменування справи, що розглядається;
* прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.

Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.1.5, 2.1.6 Інструкції]).

Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 139 ЦПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.3 Інструкції]).

Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.4 Інструкції]).

== Призначення розгляду справи, зупинення провадження у справі ==
У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08#Text п. 2.2 Інструкції]).

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України] суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України] провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України], - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

== Пов'язані статті ==
[[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду

2024-12-11T07:41:25Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів або установ інших держав ==
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.

Так, відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 ЦПК України], у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Питання судових доручень регулюються такими міжнародними договорами: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р. (ст. 1-14)] ., [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_890#Text Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р.], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_922#Text Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р]., а також консульськими конвенціями.

== Зміст і форма судового доручення ==
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 499 ЦПК України].

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:

* назва суду, що розглядає справу;
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
* найменування справи, що розглядається;
* прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.

Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. (п. 2.1.5, 2.1.6 Інструкції).

Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 ст. 139 ЦПК України] (2.3 Інструкції).

Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю (п. 2.4 Інструкції).

== Процедура звернення ==
Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави (п. 2.1.1 Інструкції).

Суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2.5 Інструкції).

Міжрегіональне управління перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його надходження (п. 2.6 Інструкції).

Мін'юст протягом тридцяти календарних днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави згідно з міжнародним договором України (п. 2.7 Інструкції).

У разі виявлення недоліків чи порушень міжрегіональне управління або Мін’яст повертає доручення до суду України з метою доопрацювання (п. 2.6, 2.7 Інструкції)

Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через міжрегіональне управління (п. 2.8 Інструкції).

У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа. Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України (п. 2.10 Інструкції).

Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи міжрегіонального управління (п. 2.8 Інструкції).

== '''Призначення розгляду справи, зупинення провадження у справі''' ==
У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається (п. 2.2 Інструкція).

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України] суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України] провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9605 п. 8 ч. 1 ст. 252 ЦПК України], - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

== Пов'язані статті ==
[[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі

2024-11-13T09:15:01Z

Hanna.Piiuk:

Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання

2024-11-08T14:18:07Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1312-2005-п Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1312 "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0524-16 Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 288/189 "Деякі питання охорони пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання працівниками поліції охорони Національної поліції України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17 Наказ Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року № 25 "Деякі питання нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0272-15 Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2014 року № 1526]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до законодавства прийом на навчання для здобуття ступенів фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра, а також ступеня магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування здійснюється в особливому порядку в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду), замість зовнішнього незалежного оцінювання проводиться '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0015-24#Text національний мультипредметний тест (НМТ)]'''.
|}
== Загальні положення ==

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) - це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному освітньому рівні, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою (організацією) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n778:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20(%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E). ч. 1 ст. 45 Закону України «Про вищу освіту»]).

Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться з метою забезпечення права осіб на рівний доступ до освіти та/або контролю відповідності результатів навчання, здобутих на певному рівні освіти, державним вимогам (атестації здобувачів освіти) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%20(%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). пункт 2 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання )].

== Створення Українського центру оцінювання якості освіти ==

Український центр оцінювання якості освіти створено в 2005 році на виконання [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1312-2005-%D0%BF Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні",] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання",] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1312-2005-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1312 "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти".]

Український центр оцінювання якості за своєю правовою формою є бюджетною організацією з регіональними представництвами (п. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України №1095]).

Центру підпорядковуються регіональні підрозділи - регіональні центри оцінювання якості освіти у мм. Вінниці, Дніпрі, Донецьку, Івано-Франківську, Києві, Львові, Одесі, Херсоні і Харкові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1312-2005-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8%20%2D%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%BC.%20%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96%2C%20%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D1%96%2C%20%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%2D%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96%2C%20%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%2C%20%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%96%2C%20%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%96%20%D1%96%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96. п. 3 Положення про Український центр оцінювання якості освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 р. № 1312]).

Діяльність Українського центру оцінювання якості освіти спрямована на розроблення та апробацію моделей зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів для створення умов рівного доступу до вищої освіти.

Український центр орієнтується на вдосконалення технологічних аспектів зовнішнього незалежного оцінювання, наповнення банку тестових завдань, поширення знань про зовнішнє незалежне оцінювання серед учнівського загалу і педагогічної громадськості.

== Суб’єкти ==

Основними суб’єктами зовнішнього незалежного оцінювання є:

* МОН;
* Український центр оцінювання якості освіти;
* регіональні центри оцінювання якості освіти;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (далі - обласні органи управління освітою);
* заклади вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n460 п. 10 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

''Повноваження кожного з цих суб’єктів визначні у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n460 п. 11-15 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]''

== Учасники зовнішнього незалежного оцінювання ==

Участь у зовнішньому незалежному оцінюванні може взяти особа, яка зареєструвалася для проходження зовнішнього незалежного оцінювання в установленому порядку (далі - учасник зовнішнього оцінювання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F). п. 5 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).
== Права та обов’язки учасників зовнішнього оцінювання ==

'''Учасник зовнішнього оцінювання має право на:'''

1)доступ до інформації про:

* програми зовнішнього незалежного оцінювання, форми завдань робіт зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на певному рівні освіти (атестаційних робіт - на основі початкової, базової середньої освіти, сертифікаційних робіт - на основі повної загальної (профільної) середньої освіти, екзаменаційних робіт - на початковому рівні (короткий цикл) вищої освіти, першому (бакалаврському), другому (магістерському) рівні вищої освіти (далі - роботи зовнішнього оцінювання);
* строки та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
* час і місце проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
* використання в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання технічних пристроїв, необхідних для здійснення контролю за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання;
* порядок визначення, спосіб та час офіційного оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання;

2) виконання робіт зовнішнього оцінювання, розроблених згідно з програмами зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженими в установленому порядку;

3) ввічливе та неупереджене ставлення до себе з боку осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

4) безпечні умови під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

5) отримання безкоштовної медичної допомоги в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання (у разі потреби) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=6.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B8). п. 6 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

'''Учасник зовнішнього оцінювання (крім учасників зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі початкової освіти) зобов’язаний::'''

1) ознайомитися з відповідним порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання на певному рівні освіти, дотримуватися його вимог;

2) своєчасно прибути до пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання з документами, перелік яких визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання на певному рівні освіти;

3) ввічливо ставитися до всіх учасників зовнішнього оцінювання і працівників пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

4) виконувати вказівки та вимоги працівників пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання щодо процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

5) після завершення часу, відведеного для виконання роботи зовнішнього оцінювання, повернути матеріали зовнішнього незалежного оцінювання працівникам пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

6) виконувати роботу зовнішнього оцінювання на робочому місці, визначеному Українським центром оцінювання якості освіти;

7) виконувати та оформляти роботу зовнішнього оцінювання згідно з правилами, зазначеними в зошиті із завданнями;

8) дотримуватися запроваджених протиепідемічних заходів під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання у разі перебування в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання, розташованому на території, на якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено карантин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD. п. 8 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

'''Учаснику зовнішнього оцінювання забороняється:'''

1) приносити до пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання небезпечні предмети та речовини, що становлять загрозу для життя та здоров’я людини;

2) виходити за межі пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання до завершення виконання роботи учасником зовнішнього оцінювання;

3) використовувати в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації;

4) протягом часу, відведеного для виконання роботи зовнішнього оцінювання:

* заважати іншим учасникам зовнішнього оцінювання виконувати роботу зовнішнього оцінювання;
* спілкуватися в будь-якій формі з іншим учасником зовнішнього оцінювання в процесі виконання роботи зовнішнього оцінювання;
* списувати відповіді на завдання роботи зовнішнього оцінювання в іншого учасника зовнішнього оцінювання;
* виносити за межі аудиторії зошити із завданнями, їх окремі аркуші, бланки відповідей;
* мати при собі або на своєму робочому місці засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, не передбачені регламентом роботи пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник зовнішнього оцінювання повинен повідомити працівникам пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання до початку виконання роботи);

5) псувати майно закладу, в приміщенні якого розміщується пункт проведення зовнішнього незалежного оцінювання, чи майно осіб, які перебувають у такому пункті;

6) персоналізувати роботу зовнішнього оцінювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n424:~:text=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. п. 9 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

== Суб’єктами проведення реєстрації є: ==

* регіональні центри оцінювання якості освіти (далі - регіональний центр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n460:~:text=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%3B пп. 3 п. 13 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095]).

'''Окремі категорії осіб, які не мають можливості пройти зовнішнє оцінювання під час основної сесії, можуть у межах часу, відведеного на реєстрацію (перереєстрацію), зареєструватися для участі в додатковій сесії зовнішнього оцінювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n460:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97,%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. п. 24 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095] ).'''

== Порядок реєстрації осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє оцінювання ==
Особа, яка реєструється для проходження зовнішнього оцінювання, має подати до відповідного регіонального центру у визначений цим Порядком спосіб комплект реєстраційних документів, що містить:

1) заповнену реєстраційну картку, оформлену на бланку, виготовленому за Технічним описом реєстраційної картки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n399 додаток 1]);

2) копію паспорта громадянина України, а в разі його відсутності - один із таких документів:
* копію свідоцтва про народження (для осіб, які не мали можливості отримати паспорт громадянина України у зв’язку з тим, що проживають на тимчасово окупованій території або в населених пунктах, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 додатках 1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n318 2] до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р), або переселилися з них (далі - особи з неконтрольованої території));
* копію паспортного або іншого документа, що посвідчує особу (для іноземців та осіб без громадянства);
* копію довідки про звернення за захистом в Україні (для особи, яка звернулася за захистом в Україні);
* довідку із закладу освіти; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n417 додаток 2]) з фотокарткою (для осіб з неконтрольованої території, які є учнями (слухачами, студентами) закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють у повному обсязі свої повноваження, та втратили документ, що посвідчує особу, і не мають можливості його відновити);
3) копію документа про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років) або довідку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n419 додаток 3]) з місця навчання, яка підтверджує, що особа здобуде повну загальну середню освіту в поточному навчальному році (для учнів (слухачів, студентів) закладів освіти, які здобудуть повну загальну середню освіту в поточному навчальному році та не проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього оцінювання у випадках, передбачених законодавством, а також для випускників поточного навчального року закордонних закладів освіти) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). п. 2 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

Окремі категорії осіб, крім вище зазначених документів, мають також подати:

1) медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1709-16#n4 формою первинної облікової документації № 086-3/о] «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1707-16 1027/900], зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837 (далі - медичний висновок) (для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими станом здоров’я);

2) копію свідоцтва про зміну імені, та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу (для осіб, у документах яких є розбіжності в персональних даних);

3) копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих для реєстрації (для осіб, які подають документи, оформлені іноземною мовою);

4) заяву щодо надання можливості пройти зовнішнє оцінювання з певного(их) предмета(ів) під час додаткової сесії, у якій має бути вказана причина, що унеможливлює участь в основній сесії, та документ, що підтверджує цю причину (для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n235 підпунктах 1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n236 2], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n239 5] пункту 4, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n242 підпункті 2] пункту 5 розділу VI цього Порядку);

5) заяву щодо потреби в розумному пристосуванні процедури переведення тестових балів з української мови і літератури та довідку, яка засвідчує факт навчання особи мовою, що не належить до слов’янської групи мов, або мовою корінних народів, видану закладом загальної середньої освіти, у якому отримала атестат про повну загальну середню освіту (для осіб з особливими (мовними) освітніми потребами з числа випускників минулих років) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=3.%20%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2). п. 3 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

На копіях документів, що подаються для реєстрації, повинен бути напис про засвідчення документа, що складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), а також особистий підпис особи, яка реєструється, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D1%96%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%C2%AB%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC%C2%BB%20(%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BA)%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%2C%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97. п. 4 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

Випускники системи середньої освіти поточного навчального року після формування комплекту реєстраційних документів подають його до закладу, у якому навчаються.

Випускники закладів загальної середньої освіти з числа осіб з неконтрольованих територій, які навчаються екстерном, можуть надати скан-копії реєстраційних документів та фотокартки на електронну адресу закладу, у якому навчаються (у такому випадку наклеювати фотокартки на реєстраційну картку не потрібно) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. п. 8 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

Інші особи надсилають комплект реєстраційних документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення у встановлені строки (дата визначається за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті) до регіонального центру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%86%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20(%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96)%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%83. п. 10 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

'''Особи, які виявили бажання пройти зовнішнє оцінювання, але через поважні причини не можуть зареєструватися в установленому порядку, повинні в межах часу, відведеного для реєстрації, особисто звернутися до відповідного регіонального центру за місцем проживання (перебування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F). п. 13 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).'''

== Інформування про результати реєстрації ==

Особі, яка зареєстрована для проходження зовнішнього оцінювання (учаснику зовнішнього оцінювання), регіональний центр надсилає рекомендованим поштовим відправленням індивідуальні конверти:

* випускникам минулих років, випускникам системи середньої освіти поточного навчального року, які не проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього оцінювання у випадках, передбачених законодавством, - за адресою, зазначеною в реєстраційній картці;
* ввипускникам системи середньої освіти поточного навчального року - за адресою закладу освіти, де вони навчаються. Вручення індивідуальних конвертів забезпечують заклади освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. п. 15 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).
Інформація про результати реєстрації осіб, які не можуть указати відповідну поштову адресу в Україні ('''з числа осіб, які проживають або навчаються за кордоном, або осіб з неконтрольованої території'''), '''надсилається на електронну адресу, указану ними під час реєстрації'''. Індивідуальні конверти таких осіб зберігаються в регіональному центрі, учасники зовнішнього оцінювання зможуть отримати їх в пунктах зовнішнього оцінювання під час проходження першого тестування, або звернувшись до регіонального центру до початку проведення зовнішнього оцінювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. п. 16 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25]).

''Підстави,відповідно до яких особі може бути відмовлено у реєстрації (перереєстрації) для участі в зовнішньому оцінюванні наводяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-17#n739:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8,VI%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. п. 21 р. 4 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 10.01.2017 № 25].''

== Проведення зовнішнього незалежного оцінювання ==

Зовнішнє незалежне оцінювання за результатами здобуття повної загальної (профільної) середньої освіти проводиться щороку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97)%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. (п. 20 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

Завдання роботи зовнішнього оцінювання розробляються відповідно до програм зовнішнього незалежного оцінювання.

Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання повинен відповідати стандартам освіти відповідного рівня і бути доступним для ознайомлення не пізніше ніж за 18 місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляються педагогічними, науковими, науково-педагогічними працівниками та іншими фахівцями у відповідній сфері.

Завдання роботи зовнішнього оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи завдання атестаційної або сертифікаційної роботи надаються у перекладі мовою національних меншин або корінного народу України, якщо цією мовою здійснюється навчання в системі загальної середньої освіти України на відповідному рівні освіти (крім завдань з навчальних предметів мовного компонента базової середньої і повної загальної середньої освіти) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). (п. 23 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

Рішення щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі рівня освіти, відмінного від повної загальної середньої освіти, приймається МОН не пізніше ніж за один календарний рік до його проведення, якщо інше не передбачене законодавством. Процедури, форми, порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, графіки проведення основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання повинні бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (п. 21, 22 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться з дотриманням умов конфіденційності під час створення, тиражування, доставки, обробки та зберігання робіт зовнішнього оцінювання. Завдання роботи зовнішнього оцінювання належать до інформації з обмеженим доступом з моменту створення набору завдань роботи зовнішнього оцінювання та до моменту його санкціонованого використання особами, які проходять зовнішнє незалежне оцінювання. У разі потреби Український центр оцінювання якості освіти може відносити завдання сертифікаційної роботи до інформації з обмеженим доступом на більш тривалий період часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=29.%20%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5,%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC. (п. 21, 22 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

== Засоби забезпечення громадського порядку від час підготовки та проведення Зовнішнього незалежного оцінювання ==

Забезпечення створення безпечних умов проведення зовнішнього незалежного оцінювання, виконання заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій здійснюється місцевими органами виконавчої влади разом з ДСНС та її територіальними органами, які проводять профілактичні огляди пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання щодо наявності вибухонебезпечних та отруйних речовин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD. (п. 31 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

Громадську (публічну) безпеку і порядок у місцях проведення зовнішнього незалежного оцінювання забезпечують органи Національної поліції.

Охорону Українського центру оцінювання якості освіти, регіональних центрів оцінювання якості освіти, їх об’єктів, а також пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, пунктів обробки та пунктів перевірки забезпечує Національна поліція на підставі укладених договорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20(%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%83)%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97. (п. 32 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 )]

== Результати Зовнішнього незалежного оцінювання ==

Результати зовнішнього незалежного оцінювання використовуються для:

#прийому на навчання до закладів освіти на наступний рівень освіти;
#вивчення стану функціонування системи освіти та прогнозування її подальшого розвитку;
#оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на певному рівні освіти, державним вимогам (атестації здобувачів освіти) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%20(%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8). (п. 40 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 ).]

Підтвердженням результатів зовнішнього незалежного оцінювання є відповідні відомості, що формуються за підсумками проведення зовнішнього незалежного оцінювання з кожного навчального предмета (сесії) або вступного випробування. Форми зазначених відомостей затверджуються МОН. У разі прийняття апеляційною комісією при Українському центрі оцінювання якості освіти рішення про зміну результату зовнішнього незалежного оцінювання формується відповідна відомість [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. (п. 43 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 ).]

Результати зовнішнього незалежного з певного навчального предмета можуть бути анульовані на підставах, які закріплені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. п. 44 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 .]

Результати зовнішнього незалежного оцінювання з певного навчального предмета (вступного випробування) анулюються Українським центром оцінювання якості освіти на підставі рішення апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти за поданням регламентних комісій регіональних центрів оцінювання якості освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%20(%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. ( п. 44 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 .)]

Порядок визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання встановлюється МОН [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D0%9E%D0%9D. (п. 45 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

== Документи про проходження зовнішнього незалежного оцінювання ==
Документом, що засвідчує факт проходження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, є сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, зазначаються в інформаційній картці, що є додатком до сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання.

Технічний опис та зразок сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання затверджуються МОН. Інформаційна картка є недійсною без сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання.

Форми документів, що засвідчують факт проходження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі рівня освіти, відмінного від повної загальної середньої освіти, затверджуються МОН [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94,%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D0%9E%D0%9D. (п. 51 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

У разі потреби результати зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі базової середньої або повної загальної середньої освіти, зазначаються у відомостях, що передаються закладам освіти системи загальної середньої освіти для подальшого використання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%85%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (п. 52 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Відомості про сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання вносяться до Реєстру сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, які є доступними для перевірки їх достовірності під час прийому до закладів фахової передвищої або вищої освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8%20%D1%97%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. (п. 53 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

== Апеляція ==

Предметом апеляції є:
# відмова в реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні;
# порушення під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті його проведення, що може вплинути на об’єктивність результату зовнішнього незалежного оцінювання;
# оцінювання результатів виконання завдань роботи зовнішнього оцінювання або рішення про анулювання результату зовнішнього незалежного оцінювання (крім оцінювання результатів виконання завдань атестаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі початкової освіти);
#рішення регламентної комісії, прийняте щодо учасника зовнішнього оцінювання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%94,%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (п. 46 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Розгляд апеляційної заяви щодо відмови в реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, а також щодо оскарження рішення регламентної комісії, прийнятого щодо учасника зовнішнього оцінювання, здійснює апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. (п. 47 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Розгляд апеляційної заяви щодо порушення під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті його проведення, що може вплинути на об’єктивність результату зовнішнього незалежного оцінювання, здійснюють регламентні комісії при регіональних центрах оцінювання якості освіти. Прийом відповідної заяви здійснюється в день проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання до виходу особи з нього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE. (п. 48 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Розгляд апеляційної заяви щодо оцінювання результатів виконання завдань роботи зовнішнього оцінювання здійснює апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8. (п. 49 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Порядок подання і розгляду апеляційної заяви та ознайомлення заявника з прийнятим апеляційною комісією рішенням визначається МОН [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1095-2004-%D0%BF#n569:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9C%D0%9E%D0%9D. (п. 50 Загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095).]

Права апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти закріплені у п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0272-15#Text:~:text=%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94,%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2014 №1526).]

Рішення апеляційної комісії приймається більшістю голосів за умови присутності на засіданні не менш як двох третин від загальної кількості членів апеляційної комісії. У разі рівної кількості голосів «за» та «проти» приймається рішення, яке підтримав головуючий на засіданні. Рішення апеляційної комісії оформлюється протоколом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0272-15#Text:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97,%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC. п. 16 Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2014 №1526]).
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Визнання доказів недопустимими в цивільному процесі

2024-11-07T13:26:55Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]

== Докази та доказування ==
'''Доказами''' є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20(%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч.1 ст. 76 ЦПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586:~:text=%D0%A6%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2. ч.2 ст. 76 ЦПК України] ці дані встановлюються такими засобами:
# письмовими, речовими і [[Електронні докази в цивільному процесі|електронними доказами]];
# висновками експертів;
# показаннями свідків.
== Недопустимі докази ==
При пред’явленні позову позивач згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D1%81%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20(%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2). ч. 5 ст. 177 ЦПК України] '''зобов’язаний''' додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Докази позивач збирає сам у позасудовому порядку.

'''Допустимість доказів''' - це встановлена законодавством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що пропонує обов'язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду окремого виду справ у порядку цивільного судочинства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. Ч. 1 ст. 78 ЦПК України] передбачено, що '''суд не бере до уваги''' '''докази, одержані з порушенням встановленого законом порядку.''' Тобто, інформація має бути отримана лише з визначених у законі засобів доказування та із дотриманням установленого порядку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Ч. 2 ст. 78 ЦПК України] передбачає, що '''обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими'''. Тобто, можна використовувати лише певні засоби доказування з числа передбачених законом або неможливість використання певних засобів доказів, зокрема, на підтвердження права власності на об’єкт нерухомості мають надаватися правовстановлюючі документи, зареєстровані в установленому порядку, а у справах про визнання громадянина недієздатним єдиним допустимим доказом може бути лише висновок судово-психіатричної експертизи.

Спосіб отримання доказу фактично оцінюється судом зі слів суб’єкта доказування. Якщо доказ викликає у суду сумнів, то доцільно перевірити порядок його отримання шляхом звернення до органу чи особи, яка його видавала.

Якщо доказ витребуваний на вимогу суду, а сторона по справі має інформацію, що цей доказ отримано з порушенням порядку його отримання, суд також повинен перевірити цю обставину шляхом звернення до органу, який його видав.

Якщо до суду надсилається копія документа, то вона має відповідати оригіналу, вірність копії або витягу документа має бути засвідчена печаткою організації і підписом уповноваженої особи або нотаріально.

В судовій практиці поширеними є випадки подання доказів отриманих з порушенням порядку їх отримання. Зокрема, це подання суду листів, звукозаписів телефонних розмов, отриманих з порушенням таємниці листування та телефонних розмов, фотографій, зроблених без згоди особи, яка на ній зображена, тобто без отримання офіційного дозволу фотографувати її тощо.

Крім того, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9041:~:text=2)%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%3B ст. 423 ЦПК України] підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути такі обставини: встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Отже, такі докази не повинні братися судом до уваги при ухваленні рішення. За наявності таких доказів суд має не просто не брати їх до уваги, а зобов’язаний належним чином відреагувати на такі правопорушення. Зокрема, суд має оцінювати всі докази і зіставляти отриману з них інформацію, а також не приймати докази, які є недопустимими у кожній справі, тощо.

Докази які містять фактичні дані, що не відповідають нормам істинності або моральності, також не повинні визнаватися доказами. Прикладом доказу, що не відповідає нормам істинності, можуть бути показання екстрасенса, допитаного як свідка, про розмір доходу особи, зобов'язаного сплачувати аліменти, якщо, з його слів, він довідався про ці відомості за допомогою магії.

== Процесуальні дії сторони, щодо визнання доказу недопустимими ==

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні.

Недопустимість доказу не є для суду очевидною.

Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Тому, на стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, має заявити (усно або письмово) про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

При цьому в такій заяві необхідно вказати на відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа (доказу, що досліджується судом) і може бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє учаснику справи, у збиранні таких доказів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09#Text:~:text=28.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%20%D0%BF%D1%80%D0%B8,%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE). п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"])

'''Визнання доказу недопустимим - це не обов'язок, а право суду.'''

Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Крім того, суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

== Див. також ==

* [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі]].

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних

2024-10-14T12:07:09Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України “Про зайнятість населення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 "Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних"]
== Загальні положення ==
Для стимулювання працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню роботодавцю, який працевлаштовує визначених громадян, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, за направленням територіальних органів зайнятості населення, здійснюється компенсація за відповідну особу.

Умови, механізм виплати міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості та їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до завершення їх реорганізації) (далі - центри зайнятості) роботодавцю компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, визначених статтями 26, 26-1 та частиною четвертою статті 29 Закону України “Про зайнятість населення” визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 '''Порядком надання роботодавцям''' '''компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних''' затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 (надалі – Порядок).]
{| class="wikitable"
|'''''Звертаємо увагу!!!''''' ''Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Порядку] не поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які є бюджетними установами або фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.''
|}
Компенсації, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Порядком], виплачуються за рахунок та в межах коштів, передбачених на ці цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних).

== Категорії зареєстрованих безробітних на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядку] та види компенсації ==
{| class="wikitable"
|
!'''''Категорія зареєстрованих безробітних'''''
!'''''Вид компенсації'''''
|-
|'''1.'''
|
* один з батьків або особа, яка їх замінює і:

- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);

* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
* особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
* особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;
* особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
* особи, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;
* зареєстровані безробітні, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців.
''Визначені особи можуть один раз на п’ять років скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці за умови, що такі зареєстровані безробітні у відповідному п’ятирічному періоді не були працевлаштовані будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітної особи).''
|Роботодавцю, який працевлаштовує визначених осіб та які перебувати у статусі зареєстрованого безробітного '''понад один місяць,''' компенсуються '''фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування''' (далі - єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 4 Порядку]).
|-
|2
|
* особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
* учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
* особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років.
''Визначені особи можуть один раз на п’ять років скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці за умови, що такі зареєстровані безробітні у відповідному п’ятирічному періоді не були працевлаштовані будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітної особи).''
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менше ніж на один рік визначених осіб та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсується '''50''' '''відсотків фактичних витрат на оплату праці,''' але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 5 Порядку]).
|-
|4
|зареєстровані безробітні з числа осіб:

* віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;
* віком до 35 років - на перше робоче місце;
* звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби - на перше робоче місце після такого звільнення.
''Визначені особи можуть одноразово скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці.''
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа вказаних осіб, компенсується '''50 відсотків мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на момент виплати, за відповідну особу за місяць ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 6 Порядку]).
|}

== Порядок отримання роботодавцями компенсацій ==
Для отримання компенсації, передбаченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядку], роботодавець подає до центру зайнятості заяву за відповідною формою визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n11 Порядком] (додатки 1-3).

У заяві зазначаються:

* основний вид економічної діяльності, сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої роботодавцем протягом останніх трьох років, її форма та мета;
* інформація про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати;
* інформація про працевлаштування особи на умовах, передбачених цим Порядком;
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) працевлаштованої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

Заяви подаються роботодавцем протягом '''двох місяців''' з дня працевлаштування особи до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження діяльності роботодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

Такі заяви можуть бути подані особисто роботодавцем до центру зайнятості або через електронний кабінет роботодавця Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 16 Порядку]).

Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання відповідної інформації з Пенсійного фонду України, ДПС та з урахуванням персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

'''Рішення щодо відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості у разі:'''

# невідповідності роботодавця умовам надання компенсації, зазначеним цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n30 Порядком];
# перевищення отриманої суми незначної державної допомоги, визначеної З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1555-18#Text аконом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.]

Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації, відмови у її наданні надсилається роботодавцю протягом '''трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 19 Порядку]).

== Випадки коли компенсація не надається ==
Компенсації, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n30 Порядком], не надаються суб’єкту господарювання у разі наявності одного з таких випадків:

1) суб’єкт господарювання має заборгованість:

* із сплати єдиного внеску;
* із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
* з виплати заробітної плати;
* перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;

2) до суб’єкта господарювання застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).
== Заяви, форми типових документів ==
'''1. Заява''' про надання компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n129.docx

'''2. Заява''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці (але не більше розміру мінімальної заробітної плати) за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docxhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docx]

'''3. Заява''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docxhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx]

'''4. Відомість''' про виплату роботодавцям компенсації відповідно до Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних за рахунок коштів бюджету Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n132.docx
== Див. також ==
* [[Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Допомога по частковому безробіттю застрахованим особам]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Авторське право

2024-10-03T12:11:49Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право i суміжні права"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1756 "Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжніх прав"]
== Поняття "авторське право" ==
'''Авторське право''' є інститутом цивільного права і ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі.

'''Авторські права''' — це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні та фінансові блага від результатів своєї творчої діяльності.

'''Авторське право''' — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільстві. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих немайнових і майнових прав авторів
== Суб'єкти авторського права ==
''Первинним суб'єктом авторського'' права є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 435 ЦКУ]).

''Суб'єктами авторського права'' є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 435 ЦКУ]).

'''Автор''' — фізична особа, творчою працею якої створено твір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Автором може бути тільки фізична особа. Автором вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору. Якщо дійсним автором твору є особа, яка не зазначена на оригіналі або примірнику твору, вона повинна доказати своє авторство. Це так звана презумпція авторства. Для визнання особи автором не має значення його вік або стан дієздатності.

Суб'єктом авторського права можуть бути фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі договору або закону:
* '''спадкоємці''': у спадщину можуть перейти тільки майнові права, особисті немайнові права у спадщину не переходять.
* '''роботодавець(замовник)''': майнові права на твір, створений у зв'язку з виконанням трудового договору(замовлення), належать працівникові, який створив цей твір, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, або замовнику, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Особа, яка отримує майнові права на твір за договором, також є суб'єктом авторського права.
=== Співавторство ===
'''Співавторство''' — це спільна творча діяльність щодо створення спільного твору двох або кількох авторів (співавторів).

Співавторство може виникати за наявності письмової або усної угоди про сумісну співпрацю над створенням твору.

Співавтори є первісними суб'єктами авторського права.

Не є співавторством надання автору твору будь-якої технічної допомоги. Також не є співавтором особа, що брала участь, навіть творчу, у створенні ідеї або концепції твору, оскільки ідеї є змістом твору й авторським правом не охороняються.
==== Cпівавторство може бути: ====
* нероздільним

* роздільним.
'''Нероздільним''' вважається таке співавторство, за якого неможливо виділити частину твору, що створена конкретним співавтором. Зміна або вилучення частини такого твору неминуче призведе до зміни інших частин твору, або до неможливості використовувати твір взагалі.

Наприклад, якщо вилучити із підручника, що написаний декількома співавторами, деяких глав, такий підручник перестане бути цільним твором, а в деяких випадках його просто не можна буде використовувати.

За '''роздільного''' співавторства у тієї чи іншої частини твору, що створений співавторами, існує конкретний автор. Роздільне співавторство існує тільки тому, що співавтори своєю угодою вирішили об'єднати частини твору, та використовувати їх разом.

Наприклад, поєднання музики та слів призводить до появи нового твору — пісні, що заснована на роздільному співавторстві. Літературний твір із ілюстраціями також є прикладом роздільного співавторського твору.
==== Юридичні наслідки співавторства ====
При нероздільному співавторстві майнові права на спільний твір належать усім співавторам спільно і здійснюються за згодою між ними, жоден із співавторів не має права без достатніх підстав відмовити іншим співавторам у наданні дозволу на опублікування, на переробку такого твору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

При роздільному співавторстві кожен співавтор має право здійснювати майнові права щодо створеної ним частини твору, за умови що такі дії не завдаватимуть шкоди звичайному використанню такого твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів авторського права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

Це означає, що автор частини твору, що створений співавторами, може самостійно надавати дозвіл іншим особам на використовування своєї частини твору. Так, наприклад, автор музики пісні може давати дозвіл третім особам на використання музики без слів або музики з іншими словами без згоди автору слів цієї пісні. Ця практика знайшла широке відображення в рекламі товарів та послуг.

Часто між фізичними особами, що працюють над твором, укладається угода про створення спільного твору. Така угода не має правового змісту при визначенні права авторства на створений твір. Річ у тому, що право авторства визначається не договором (угодою), а фактом творчої участі осіб, що підписали угоду, у створенні твору. Створення складених творів (збірок) не є співавторством, бо складений твір об'єднує ряд самостійних творів, авторські права на котрі належать їх авторам. Праця редактора у більшості випадків не виходить за межі службових зобов'язань і не може бути визнана співавторством. Річ у тому, що праця редактора напрямлена тільки на покращення твору автора. Автор самостійно вирішує, чи погодитися йому із думкою редактора, чи ні.

Винагорода за використання твору, створеного у співавторстві, у тому числі справедлива винагорода, передбачена 3 ст 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», розподіляється між співавторами рівними частками, якщо інше не встановлено договором між ними або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

У разі порушення авторського права на твір, створений у співавторстві, кожен співавтор має право звернутися з вимогою про його захист, у тому числі в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]).

==== Спадкування ====
Питання про спадкування авторських прав на твір, створений у співавторстві, не урегульоване законом. Якщо у вмерлого співавтора є спадкоємці, то майновими правами на твір, що створений у співавторстві, будуть розпоряджатися наступники співавтора та решта співавторів сумісно. Однак не вирішено питання про належність майнових прав того з померлих співавторів, що не має спадкоємців. Це питання особливо важливе під час виплати авторської винагороди співавторам, що залишились живими, бо не зрозуміло, що відбувається з долею винагороди вмерлого співавтора. Чи повинні долі співавторів збільшуватись за рахунок долі вмерлого співавтора? На цей час відповіді на це питання немає.
== Об'єкти авторського права ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 6 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] '''об’єктами авторського права є твори у сфері літератури, мистецтва, науки, зокрема:'''

# літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;
# виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
# музичні твори з текстом і без тексту;
# драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
# театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;
# аудіовізуальні твори;
# тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;
# твори образотворчого мистецтва;
# фотографічні твори;
# твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;
# твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;
# твори художнього дизайну;
# похідні твори;
# збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;
# ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;
# комп’ютерні програми;
# бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
# інші твори.

'''Не охороняються авторським правом,''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]:

# повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
# вираження народної творчості (фольклор);
# акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
# державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;
# грошові знаки;
# розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);
# абревіатури;
# фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).

== Комплекс авторських прав ==
Основним положенням авторського права є монопольне право автора на обнародування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином.

В основі систематизації комплексу прав, які охоплюється поняттям «авторське право», лежить їхній поділ на майнові та немайнові. Ці два види прав відрізняються один від одного тим, що майнові права автор може передати третій особі, а немайнові права автора є його невід'ємними правами — і тому не можуть бути передані будь-кому іншому. Строк чинності немайнових прав не обмежується, строк чинності майнових прав встановлюється міжнародними договорами та національним законодавством.
=== Немайнові авторські права ===
В Україні особисті немайнові права автора можуть належати виключно фізичній особі і визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n217 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права"].

'''До особистих немайнових прав автора належать:'''
# право вимагати '''визнання свого авторства''' шляхом зазначення належним чином '''імені автора''' в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
# право '''забороняти''' під час будь-якого використання твору '''згадування свого імені''', якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
# право '''обирати псевдонім''', зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
# право вимагати '''збереження цілісності твору''', протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
# право '''надати назву''' твору або залишити його без назви;
# право '''присвятити твір''' особі (особам), події або даті.
Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.
=== Майнові авторські права ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 12 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

'''Способами використання твору є:'''

# відтворення;
# включення до складеного твору;
# включення до іншого твору, крім складеного твору;
# розповсюдження примірників твору;
# імпорт примірників твору;
# здавання в найм або в позичку примірників твору;
# публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;
# переклад;
# переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

Цей перелік не є вичерпним.

Майнові права на твір може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину:
* ''повністю'' (на всі способи використання твору на території всіх держав світу);
* ''частково'' (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).
Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб’єктом авторського права ''у межах набутих прав''.
== Строк дії авторського права ==
Відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 31 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] авторське право на твір є чинним з моменту створення твору.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому твір було оприлюднено.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, створений у співавторстві, спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті останнього співавтора.

Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає перехід твору у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без сплати винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 32 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] ).

== Межі авторського права ==
Авторське право забороняє не будь-яке використання твору. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 Статті 22—28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] передбачають низку випадків, у яких використання твору дозволяється без необхідності отримання дозволу автора, перелік яких є вичерпним.

Загальні випадки вільного використання творів визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 22 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»].

'''Без дозволу суб’єктів авторського права, безоплатно та без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:'''
# відтворення твору у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання творів, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
# відтворення твору у вигляді макета, креслення або плану будівлі чи іншої капітальної споруди з метою реконструкції таких будівлі чи іншої капітальної споруди, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;
# відтворення творів для забезпечення судового, адміністративного, кримінального провадження, нормотворчої діяльності органів законодавчої, виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчинення нотаріальних дій, забезпечення громадської безпеки в обсязі, що відповідає поставленій меті;
# публічне виконання музичних творів під час офіційних церемоній, організованих органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, релігійних церемоній, а також поховання в обсязі, що відповідає характеру таких церемоній.
'''Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:'''

# використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;
# відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що: 1)обсяг такого використання відповідає визначеній меті; 2)використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи;
# репрографічне відтворення творів, що здійснюється суб’єктами освітньої діяльності для навчальних занять правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, що: 1)обсяг такого відтворення відповідає меті, визначеній навчальними заняттями; 2)відтворення твору не має систематичного характеру;
# відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання, за умови застосування заходів щодо захисту матеріалів дистанційного навчання від незаконного доступу до них;
# відтворення та розповсюдження у пресі, доведення до загального відома попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань у випадках, коли право на таке відтворення, розповсюдження, доведення до загального відома публіки спеціально не заборонено автором;
# доведення до загального відома публіки творів, побачених або почутих під час перебігу поточних подій з метою висвітлення таких подій, в обсязі, що відповідає інформаційній меті;
# відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, крім використання таких каталогів з комерційною метою;
# відтворення та доведення до загального відома публіки публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в обсязі, що відповідає визначеній меті;
# використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі: 1)попурі - складеного твору, який є результатом творчого підбору та розташування коротких уривків інших правомірно оприлюднених музичних чи аудіовізуальних творів без завдавання шкоди їх охороні, внаслідок чого виникає цілісний об’єкт, частини якого об’єднані творчим задумом автора цього твору; 2)твір у жанрі пародії - твір, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числі у результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною; 3) твір у жанрі карикатури - твір образотворчого мистецтва, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб або подій, або може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, у тому числі персонажу твору або імені персонажу твору;
# створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, та подальше використання таких об’єктів, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення;
# адаптація аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);
# відтворення в Державному реєстрі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державному реєстрі договорів, що стосуються права автора на твір;
# записування твору в цілях короткострокового користування, здійснюваного організацією мовлення власними засобами та для власних програм організацій мовлення, стосовно якого вона одержала право на публічне сповіщення. При цьому організація мовлення зобов’язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після його здійснення, якщо більш тривалий строк письмово не погоджено з суб’єктом авторського права чи не встановлено законом. Такий запис може бути збережено в державних архівних установах у зв’язку з його виключно документальним характером;
# виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.

Також '''без дозволу суб’єктів авторського права та безоплатно''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ст. 23-28 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»]) допускається:
* вільне використання твору в інтересах особи з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність;
* вільне використання твору бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів;
* вільне використання комп’ютерних програм;
* вільне використання баз даних;
* вільне тимчасове відтворення творів;
* вільне відтворення творів в особистих цілях.
== Порушення та захист авторського права, відповідальність ==
Під '''''захистом авторських прав''''' слід розуміти передбачені законом заходи із їх визнання, припинення їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. '''Особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за наступні порушення:'''
* незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
* порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
* наведення завідомо недостовірної інформації у заявах про припинення авторського права і (або) суміжних прав, вчинених з використанням мережі Інтернет ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
Порушення авторських та суміжних прав, а саме незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їхнє незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі передбачає кримінальну відповідальність ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 176 Кримінального кодексу України]).

Крім того, суб'єкти авторського права мають право звернутися до суду з позовною заявою про стягнення компенсації, відшкодування збитків та стягнення доходу.
=== Форми захисту авторського права ===
Існують дві форми захисту авторського права, а саме — ''юрисдикційна та неюрисдикційна.''
* '''''Юрисдикційна форма захисту''''' — це діяльність уповноважених державних органів по захисту порушених чи оспорюваних суб'єктивних авторських прав. Її суть виражається в тому, що особа, права та законні інтереси якої порушені неправомірними діями, звертається за захистом до державного органу, що уповноважений здійснити відповідні заходи для відновлення порушеного права і зупинення правопорушення. В рамках юрисдикційного захисту виділяють також загальний та спеціальний порядок захисту порушених прав. За загальним правилом захист авторських прав здійснюється в судовому порядку. Основна маса цивільно-правових спорів з питань авторського права розглядається судами. Спеціальним порядком захисту авторських прав треба визнати адміністративний порядок їх захисту, він застосовується у вигляді винятку з загального правила в адміністративному порядку, тобто способом захисту є скарга у відповідний державний орган подана особою, права та законні інтереси якої порушені.
* '''''Неюрисдикційна форма захист''у''' — передбачає дії юридичних і фізичних осіб із захисту своїх авторських прав на твір, які здійснюються ними самостійно без звертань в державні або інші компетентні органи. При цьому маються на увазі лише законні способи захисту, наприклад сповіщення порушника про існування авторських прав і пропозицію вирішити спір шляхом переговорів.
Вибір форми захисту прав (юрисдикційна чи не юрисдикційна) та конкретного способу захисту з урахуванням усіх обставин справи залежать як від змісту суб'єктивного права, що підлягає захисту, так і від ступеня небезпеки такого порушення.
=== Види порушень авторського права, що є підставами для його захисту ===
С[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 т. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»] визначено, що підставамии для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав.

Порушенням особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 2 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], є, зокрема:

# плагіат - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору;
# використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, без дозволу суб’єкта таких прав, у тому числі: 1)піратство у сфері авторського права і суміжних прав - відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також Інтернет-піратство, тобто незаконне використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет; 2)ввезення на митну територію України без дозволу суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, записів передач організації мовлення; 3)камкординг - фіксування аудіовізуального твору під час публічного демонстрування аудіовізуального твору в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, у якому відбувається таке публічне демонстрування, для будь-яких цілей без дозволу суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав, об’єкти яких складають аудіовізуальний твір;
# використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, з дозволу суб’єкта таких прав, але з порушенням умов, на яких такий дозвіл було надано (перевищення передбаченого договором тиражу, використання об’єкта способом, не передбаченим договором, порушення умов публічної ліцензії тощо);
# зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди суб’єкту авторського права або суб’єкту суміжних прав;
# будь-які дії з недозволеного обходу технологічного засобу захисту об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, у тому числі кардшейрінг, а також виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу (кардшейрінг - це забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми організації мовлення, доступ до якої обмежено суб’єктом авторського права або суб’єктом суміжних прав шляхом застосування технологічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо) або в інший спосіб, в обхід таких форм захисту, внаслідок чого така програма організацій мовлення може бути сприйнята публікою);
# підроблення, зміна чи вилучення інформації про управління правами (інформації, що ідентифікує об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право та/або суміжні права, або інформації про умови використання об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до копії об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома), зокрема в електронній (цифровій) формі, без дозволу відповідного суб’єкта авторського права або суб’єкта суміжних прав;
# імпорт, розповсюдження примірників об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів майнових прав на ці об’єкти вилучено чи у яких змінено інформацію про управління правами, зокрема в електронній (цифровій) формі;
# управління веб-сайтом, який шляхом індексації метаданих твору або об’єкта суміжних прав та наданням пошукової системи, дозволяє користувачам цього веб-сайту знаходити та поширювати твір або об’єкт суміжних прав у межах однорангової мережі без дотримання майнових прав суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав.

Діями, що створюють загрозу порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 ч. 3 ст. 53 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], є, зокрема:

# розповсюдження, ввезення на митну територію України технічних пристроїв, обладнання, що включає комп’ютерну програму та надає доступ користувачам до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
# налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав таких об’єктів (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);
# надання інструкцій щодо налаштування комп’ютерної програми, застосунків та додатків до неї, технологій, технічних пристроїв для отримання доступу до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав таких об’єктів у будь-якій формі з метою отримання винагороди від надання таких інструкцій.

{| class="wikitable"
|-
! Докладніше про [[Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав|відповідальність за порушення авторського права]]
|}
== Судова практика щодо захисту авторських прав ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Продаж без дозволу правовласника продукції, на упаковці якої відтворено зображення головних персонажів творів, порушує майнові авторські права на ці твори та є підставою для стягнення відповідної компенсації. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71001073 Постанова Вищого господарського суду України від 12 грудня 2017 року у справі № 918/30/17]
|-
| У разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. При цьому організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права та (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84384792 Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2019 року № 910/15963/18]
|-
| Отримання дозволу на використання суміжних прав не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав, оскільки при публічному виконанні музики в публічному закладі за допомогою будь-яких пристроїв і процесів має місце одночасне використання декількох об’єктів прав, у цьому випадку, зокрема: об’єктів авторського права – музичних творів з текстом (ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»); об’єктів суміжних прав – виконань музичних творів, фонограм із записом виконань музичних творів (ст. 35 зазначеного Закону). При цьому авторські права не можуть «поглинатися» суміжними правами, як і суміжні права не «поглинаються» авторськими правами. Правомірне використання об’єктів суміжних прав не звільняє користувача від обов’язку врегулювати з автором чи з іншим суб’єктом авторського права питання використання об’єктів авторських прав шляхом отримання відповідної згоди, сплати винагороди за використання саме об’єктів авторського права. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89038532 Постанова Верховного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 921/441/18]
|-
| Сам факт надання автором своїх неопублікованих творів третій особі для ознайомлення не свідчить про вчинення автором дій, спрямованих на розпорядження авторськими майновими правами на цей твір, оскільки сам факт відкриття доступу до файлів, що містять у собі фотографічні твори, або надання фотографічних творів на електронному носії третій особі не є дозволом на використання об’єктів авторського права. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92973240 Постанова Верховного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 755/22219/14]
|}
== Див. також ==
* [[Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності]]
* [[Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір]]
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Суміжні права]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах

2024-09-10T08:05:06Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1956-12 Закон України "Про товарну біржу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 22.12.1997 № 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380 "Про затвердження Положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах"]

== Особливості укладання договорів на біржах ==

=== Загальні поняття ===
'''Товарна біржа''' є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені цим ЗУ «Про товарні біржі» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Членами товарної біржі''' можуть бути юридичні особи - засновники (акціонери, учасники - залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи - резиденти і нерезиденти. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові брокери (брокери)''' є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові операції''' - дія (сукупність дій) товарної біржі та/або учасників біржових торгів, спрямована на укладання і виконання біржових угод та біржових договорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Біржові торги''' - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Електронна торгова система''' - багатостороння система, вимоги до якої встановлені цим Законом, за допомогою якої товарна біржа організовує біржові торги в електронній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про товарні біржі»]).

=== Особливості укладання договорів на біржах ===
'''Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про товарні біржі»]).

'''Правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ЗУ «Про товарні біржі»] та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про товарні біржі»]).

Особливості та порядок проведення біржових торгів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0993-21#Text рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.2021 № 380 «Про затвердження Положення про провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах»].

'''Предметом біржових торгів є продукція та інші речі''', визначені родовими ознаками, визнані біржовим товаром та допущені до біржових торгів згідно з правилами такої товарної біржі, та купівля-продаж якого на товарних біржах не заборонена законодавством України.

Порядок допуску товарів до біржових торгів визначається правилами товарної біржі шляхом встановлення сукупності процедур щодо перевірки товарною біржою відповідності товарів вимогам, установленим законодавством та правилами товарної біржі, для запровадження на цій товарній біржі централізованого вчинення (укладання) біржових угод, біржових договорів. Товари, допущені до біржових торгів, включаються до реєстру біржових товарів. Реєстр біржових товарів оприлюднюється товарною біржею на власному вебсайті.

Учасниками торгів можуть бути члени товарної біржі, від імені яких діють біржові брокери, та інші особи, яким надано право здійснювати торгівлю у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі.

Біржові торги проводяться в електронній торговій системі.

Біржові торги біржовими товарами можуть проводитися за технологією двостороннього безперервного зустрічного аукціону (ринку заявок), одностороннього аукціону та за іншими технологіями, а також з послідовним застосуванням декількох технологій відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів товарної біржі.

'''Біржові торги проводяться на засадах:'''

* рівного доступу,
* конкуренції,
* конфіденційності,
* відсутності дискримінації,
* протидії зловживанням.

'''Учасники торгів можуть подавати адресн'''і (заявки, адресовані іншому учаснику торгів або кільком учасникам торгів) та '''безадресні''' (заявки, адресовані усім учасникам торгів), '''анонімні''' (заявки, умови яких не дозволяють учасникам торгів до моменту укладення біржової угоди ідентифікувати учасника торгів, який виставив таку заявку) та '''неанонімні заявки'''.

'''За результатами біржових торгів учасники торгів укладають біржові угоди / біржові договори''' від свого імені та за свій рахунок, від імені клієнтів і за їх рахунок відповідно до правил та інших внутрішніх документів товарної біржі.

Біржові угоди / біржові договори укладаються за встановленою товарною біржею формою, якщо інше не визначено правилами товарної біржі.

'''Укладенні біржові угоди / біржові договори реєструються товарною біржею за встановленою нею процедурою.'''

Товарна біржа надає учасникам торгів звіти за укладеними ними біржовими угодами (договорами) за встановленою нею формою.

Внутрішні документи товарної біржі можуть встановлювати особливості виконання біржових договорів, порядок розрахунків та умови поставки біржових товарів.

Товарна біржа зобов’язана доводити до відома учасників торгів інформацію про їхні права та обов’язки та процедури виконання біржових договорів.

Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України та правилами товарної біржі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про товарні біржі»]).

До укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1343 ст. 185 ГКУ]).

== Особливості укладення договору за результатами аукціону ==

=== Загальні поняття ===
'''''Аукціон''''' - спосіб публічного, почергового продажу товарів на основі конкурсу покупців; спеціалізований ринок з аукціонного продажу певного різновиду товарів, який функціонує постійно або періодично.

Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо).

Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядоком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5]. Особливість таких торгів полягає у тому, що вони проводяться не з ініціативи власника майна (або уповноваженого ним органу), а лише з підстав, передбачених чинним законодавством (при реалізації заставленого майна - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 ЗУ "Про заставу"], при виконанні рішення суду - згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

=== Особливості проведення аукціону заставленого майна ===
'''Порядок реалізації заставленого майна''' визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text Постановою КМУ від 22.12.1997 р. N 1448 «Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) зреалізації заставленого майна»]

Реалізація майна здійснюється організатором аукціону (публічних торгів), а майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - відповідним органом приватизації.

Після отримання виконавчих документів організатор аукціону здійснює підготовку до збирання необхідних матеріалів з реалізації майна, визначає початкову вартість реалізації, готує і публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.

Термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати двох місяців з дати отримання організатором аукціону виконавчих документів.

'''Початкова вартість реалізації майна визначається виходячи з оцінки майна''' (оцінка майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, здійснюється відповідно до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Кабінетом Міністрів України).

Покупцям до реєстрації надається право ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням.

Реалізація майна на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох покупців.

Під час аукціону ведеться протокол.

Затверджений організатором аукціону протокол є підставою для внесення протягом 10 днів переможцем аукціону коштів за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки.

З моменту подання переможцем аукціону зазначених документів внесені ним до початку аукціону кошти протягом п'яти днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

У цей же термін організатор аукціону складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис.

=== Особливості проведення аукціону арештованого майна ===
'''Порядок реалізації арештованого майна''' затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text наказом Міністерство юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна»].

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»].

'''Вартість майна''', що передається на реалізацію, '''зазначається в заявці на реалізацію''' арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону.

Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.

Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом.

На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно

== Особливості укладення договорів за конкурсом==
'''Конкурс''' - це спосіб укладення договору, за яким право на придбання товару (виконання роботи, надання послуги) передається покупцю (замовникові), який у ході торгів запропонує найкращі умови подальшої експлуатації обєкта (застосування виконаної роботи, наданої послуги), а за рівних умов - найвищу ціну.

Проведення різного роду конкурсів, як правило регулюється на рівні підзаконних нормативних актів.

'''Предметом конкурсу є''' '''право на укладення договору.'''

Продаж об'єктів господарських прав за конкурсом є механізмом нетрадиційної конкуренції, спрямований на організацію конкуренції серед потенційних контрагентів з метою визначення найкращого проекту договору (оферти), що буде підписаний ініціатором конкурсу після додаткового узгодження його умов.

Сповіщення про проведення конкурсу є запрошенням роботи оферти для визначення під час конкурсу найкращої. На підставі висновків конкурсної комісії приймається рішення про переможця конкурсу, яке оформлюється відповідним протоколом.

Учасником процедури закупівлі є фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

'''Переможцем конкурсу''' визнається претендент, який запропонував найкращі умови своєї участі в договірних відносинах (найкращий проект договору відповідно до умов конкурсу.

Переможець конкурсу отримує право на укладення договору, безпосередня реалізація якого здійснюється після узгодження істотних умов договору обома сторонами.

При укладенні договору з особою, яка є переможцем конкурсу з визначення приватного партнера, права й обов'язки сторін виникають з юридичного складу, першим елементом якого є організація та оприлюднення інформації про проведення конкурсу, другим – проведення конкурсу та визначення переможця; третім – укладення договору з переможцем конкурсу.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]

Порядок електронного декларування місця проживання

2024-09-09T12:31:28Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.

'''У рішенні також зазначаються:'''*обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
*населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Загальні положення ==
'''Декларування місця проживання особи''' - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням [https://guide.diia.gov.ua/view/deklaruvannia-mistsia-prozhyvannia-osoby Єдиного державного веб-порталу електронних послуг] (далі - Портал Дія) з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон)).

Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ст. 3 Закону]).
'''Особа одночасно може мати лише одне задеклароване місце проживання.''' У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування місця проживання за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок)).

На період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#top п. 10 розд. VI Прикінцеві та перехідні положеня Закону]).
== Хто може звернутися ==
▶ Повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно.

▶ Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання:
* за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами;
* за адресою іншого житла, ніж задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, коли дитина є здобувачем освіти і проживає в гуртожитку .
▶ Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text ЗУ "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"], або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|зареєстровано]]/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ст. 7 Закону]).

'''Увага!''' За бажанням батьків чи одного з них відомості для декларування місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані до органу державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення [[Отримання свідоцтва про народження дитини|державної реєстрації народження дитини]].

Під час подання декларації про місце проживання в гуртожитку закладу освіти згода уповноваженої особи житла засвідчується її електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text ЗУ "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 21 Порядку]).
== Порядок декларування місця проживання ==
Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання (далі - декларація), поданою такою особою в електронній формі засобами [https://guide.diia.gov.ua/view/deklaruvannia-mistsia-prozhyvannia-osoby Порталу Дія], здійснюється щодо особи, яка:

⇒ пройшла автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника;

⇒ декларує місце проживання:
* у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про таке житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 7 Порядку]).
Декларування місця проживання особи за декларацією такої особи, поданою в електронній формі, може здійснюватися в '''автоматичному режимі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ч. 8 ст. 5 Закону]).

У декларації зазначаються такі відомості про особу:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# стать;
# дата народження;
# місце народження (країна, область, район, населений пункт (за наявності);
# відомості про громадянство;
# адреса житла, в якому декларується місце проживання;
# попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи задекларовано/зареєстровано);
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);
# реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав, строк дії (за наявності); для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - серія та номер свідоцтва про народження або реквізити документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, за умови підтвердження таких відомостей засобами електронної інформаційної взаємодії;
# реквізити паспортного документа іноземця чи особи без громадянства (за наявності) - для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, оформленої засобами Єдиного державного демографічного реєстру;
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
# окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за наявності) або відомості військово-облікового документа (тип військово-облікового документа, найменування районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), в якому особа перебуває та/або перебувала на військовому обліку; для військовозобов’язаних та резервістів - також серія та/або номер військово-облікового документа (за наявності);
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) та найменування посади уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених законодавством;
# відомості про сплату адміністративного збору;
# дата формування декларації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 9 Порядку]).
Відповідальність за повноту та достовірність відомостей, зазначених у декларації, несе особа, що її подає.

У разі коли особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково до вищезазначеної інформації зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав, строк дії (за наявності) паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця чи особи без громадянства);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків;
# відомості про документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна (назва, номер та дата документа, що підтверджує право власності);
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності).
Згода власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в декларації під час її формування. Згода власника (співвласників) житла не вимагається у разі декларування місця проживання дітей віком до 18 років за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їх батьків або інших законних представників чи одного з них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 11 Порядку]).
== Строк надання послуги==
Орган реєстрації у день надходження декларації або на наступний робочий день у разі коли декларація надійшла у неробочий час, здійснює декларування місця проживання особи або приймає рішення про відмову у декларуванні місця проживання в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 25 Порядку]).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону]).
== Вартість послуги ==
Сплата адміністративного збору здійснюється за допомогою засобів Порталу Дія під час формування декларації перед її поданням. При цьому документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, до декларації не додається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 66 Порядку]).

За декларування місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:
* 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2024 році адміністративний збір складає 45,42 грн.), - за декларування місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого Законом строку;
* 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2024 році адміністративний збір складає 75,70 грн.), - за декларування місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого Законом строку, тобто після спливу 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або 3 місяців з дня реєстрації народження дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 82 Порядку]).
За декларування/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування/реєстрація місця проживання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 83 Порядку]).
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
Орган реєстрації відмовляє в наданні послуги у разі, коли:
*у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує як місце проживання, що стосуються заборони декларування місця проживання у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування місця проживання);
*відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
*особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
*у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
*звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
*житлу, в якому особа декларує своє місце проживання, не присвоєна адреса у встановленому порядку;
*за адресою житла, в якому особа декларує своє місце проживання, наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
*відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
*дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 87 Порядку]).
'''Увага!''' Не може бути підставою для відмови у декларуванні місця проживання за декларацією (заявою), поданою в електронній формі, відсутність в особи окремого номера запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text п. 88 Порядку]).

Рішення про відмову в декларуванні місця проживання приймається '''в день звернення особи''', законного представника (представника), уповноваженої особи житла, про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв’язку, в тому числі засобами Порталу Дія.
== Скасування відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) особи==
Відомості про задеклароване місце проживання особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text ст. 17 Закону]).
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
* [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
*[[Порядок реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди батька]]
*[[Встановлення факту постійного проживання на території України]]
*[[Витяг про місце проживання з реєстру територіальної громади]]
*[[Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового захисту та шукачів притулку]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

2024-08-09T13:06:44Z

Hanna.Piiuk:

==Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13 Постанова Вищого спеціалізованого суду від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]
== Джерело підвищеної небезпеки (поняття та характеристика) ==
'''''Джерелом підвищеної небезпеки''''' є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 1 ст. 1187 ЦК України]).

'''''За характером та механізмом прояву шкідливих властивостей предмети підвищеної небезпеки прийнято поділяти на:'''''

# фізинні: а) механічні – автомобілі, річкові і морські судна тощо; б) електричні – обладнання та агрегати системи; в) теплові – парові установки, що перебувають під тиском тощо;
# фізико-хімічні: радіоактивні об’єкти і матеріали, атомні станції тощо;
# хімічні речовини: а) отруйні, б) вибухонебезпечні; в) вогненебезпечні;
# біологічні: а) зоологічні - дикі тварини, службові та бійцівські собаки, б) мікробіологічні – деякі види мікроорганізмів та бактерій.

'''''Ознаки джерела підвищеної небезпеки:'''''
# джерелом підвищеної небезпеки визнається певна діяльність, що здійснюється в процесі експлуатації конкретного об´єкта;
# здійснення діяльності пов´язане з використанням, зберіганням або утриманням деяких засобів, речовин, тварин тощо;
# діяльність створює реальну підвищену небезпеку заподіяння шкоди особі, яка цю діяльність здійснює, та іншим особам;
# непідконтрольність процесу даної діяльності суб´єкту, який її здійснює.
Ст. 1187 ЦК не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суди, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об'єктів, що використовуються в процесі діяльності, мають право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за ними з боку людей.

== Особи, які зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки==
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 2 ст. 1187 ЦК України]).

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF п. 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306]).

Також, положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), але також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

'''Не вважається особою''', яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, '''і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту)''' із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. При цьому враховується:
* час заподіяння шкоди (чи була заподіяна шкода під час виконання трудових обов’язків, чи в вільний від роботи час);
* правомірність експлуатації (було довірено предмет підвищеної небезпеки працівникові у процесі виконання ним трудових обов'язків або він самовільно неправомірно використовував його у особистих цілях).
'''Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником''' при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, '''має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника''' - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 1 ст. 1191 ЦК України]).

На '''особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту)''' і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, '''відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно''' (ч. 3 і 4 ст. 1187 ЦК України) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13 п. 6 Постанова Вищого спеціалізованого суду від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]).

'''Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом''', механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 3 ст. 1187 ЦК України]) .

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 4 ст. 1187 ЦК України]).
== Умови настання відповідальності ==
Наявність шкоди є першою та обов'язковою умовою покладення відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Причинний зв'язок - це важлива умова покладання відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Правильне визначення причин шкоди дає змогу встановити коло відповідальних осіб, а також сприяє визначенню меж їх відповідальності.
'''Шкода''', заподіяна фізичним або юридичним особам джерелом підвищеної небезпеки, '''має бути відшкодована''' організацією чи громадянином, діяльність яких пов'язана з небезпекою для оточення, '''якщо останні не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 5 ст. 1187 ЦК України]).

[[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди|Майнова відповідальність]] (в тому числі і моральна) за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, повинна наставати як при цілеспрямованому його використанні, так і при мимовільному прояві його шкідливих властивостей (наприклад, у разі заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
У випадку порушення зобов'язання '''моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ст. 611 ЦК України]). Зокрема, можливість відшкодування моральної шкоди передбачена у відносинах у сфері [[Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (автоцивілка)|обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]].
{| class="wikitable"
|+
!УВАГА! Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди) ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108238968?fbclid=IwAR1fQUj705kLIFVHSJ0tAl_Ftvl1AOGeevadh0O1BUAsxKyHl77Wsy1l1Hg (постанова Верховного Суду України від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20)]''
|}

== Звільнення від відповідальності ==
Законодавство України передбачає коло обставин, наявність яких може звільнити заподіювача шкоди від обов'язку відшкодування її або зменшити обсяг.
Підставою звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від обов'язку відшкодувати завдані потерпілому збитки є юридичні факти, з якими норми права пов'язують повне звільнення від названого обов'язку або зменшення обсягу відшкодування.
Підстави звільнення особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки підвищеної небезпеки від обов'язку відшкодування:
* юридичні факти, які повністю звільняють володільця джерела підвищеної небезпеки від відшкодування збитків: непереборна сила, умисел потерпілого та в деяких випадках неправомірне заволодіння джерелом підвищеної небезпеки (дія має бути спрямована саме на джерело підвищеної небезпеки, внаслідок чого воно стає непідконтрольним та шкідливим. Для звільнення від відповідальності необхідно довести неможливість відвернення шкоди за даних обставин засобами, що має у своєму розпорядженні відповідальна особа) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 стаття 1187 ЦК України]);
'''Під непереборною силою слід розуміти,''' зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України]), тобто ті, які мають зовнішній характер.
* юридичні факти, що частково звільняють володільця джерела підвищеної небезпеки від відшкодування збитків: груба необережність потерпілого та майновий стан заподіювача шкоди (дії, якими навмисно створено та реалізовано аварійну ситуацію. Здебільшого причиною таких дій потерпілого є сильне алкогольне чи наркотичне сп'яніння або психічний стан (наприклад, викликаний сильною душевною травмою). При цьому звільнення від відповідальності заподіювана шкоди повинно відбуватися незалежно від мотивів умисної поведінки потерпілого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5571 ст. 1193 ЦК України]) 
'''Під умислом потерпілого слід розуміти''', зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Крім цього, судом може бути зменшено розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5571 ч. 4 ст. 1193 ЦК України]).

== Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки ==
'''Особи, які спільно завдали шкоди,''' тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, '''несуть солідарну відповідальність перед потерпілими''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ст. 543, 1190 ЦК України]). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. 
Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ст. 1188 ЦК України], а саме:
# шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним;
# не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини;
# за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного);
# у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
'''Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоду, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їх вини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 ч. 2 ст. 1188 ЦК України]).

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82188445 Постанова ККС ВС від 28 травня 2019 року у справі № 672/1537/17] (оскільки між власником транспортного засобу – джерела підвищеної небезпеки та водієм, який керував цим транспортним засобом на підставі цивільно-правової угоди, не встановлено наявності трудових відносин, правові підстави для відшкодування заподіяної шкоди власником транспортного засобу відсутні);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/112030242 Постанова КЦС ВС від 4 липня 2023 року у справі № 686/20281/21] (шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов’язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90905819 Постанова КЦС ВС від 5 серпня 2020 року у справі № 456/881/17] (передача з власної волі транспортного засобу його власником особі, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння, не є обставиною, яка покладає на такого власника тягар відповідальності за шкоду, яка настала внаслідок керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/113867152 Постанова КЦС ВС від 20 вересня 2023 року у справі № 205/3766/20] (якщо особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, заволоділа транспортним засобом внаслідок недбалого ставлення його власника до використання та зберігання автомобіля, обов’язок із відшкодування завданої шкоди покладається на власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки та винуватця ДТП спільно);

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115880642 Постанова КЦС ВС від 20 грудня 2023 року у справі № 450/446/16-ц] (шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на безумовній підставі, навіть, у випадку наявності вини потерпілого. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, не настає лише у випадку непереборної сили чи умислу потерпілого).

== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди‎‎]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

2024-07-08T08:02:05Z

Hanna.Piiuk: Внесення змін відповідно до графіка

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_102 Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 04 листопада 1999 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_101 Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_172 Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією від 15 травня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України «Про прокуратуру»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
== Основні поняття ==
* '''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

* '''Корупція''' - використання особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"] наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 ст. З Закону України "Про запобігання корупції"] (далі - Закон) або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

* '''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

* '''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

* '''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
* '''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України "Про запобігання корупції" вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

* '''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

* '''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
== Хто є суб’єктами корупційних правопорушень==
'''Суб’єктами, на яких поширюються дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], є:'''

'''особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: '''
* Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
* державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
* військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій;
* судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
* особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
* посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
* члени Центральної виборчої комісії;
* поліцейські;
* посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
* члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
* Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
* Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
* члени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
* службовці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
'''особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:'''
* посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
* особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
* представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України "Про державну службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування",] інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], і при цьому не є особами, зазначеними у п. 1, пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20200102 Закону України "Про запобігання корупції"];
* особи, визнані такими, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами) відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів);
* голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"].
* особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання корупції";
* кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"])
== Про яку інформацію необхідно повідомити уповноважені органи==
Якщо особі стала відомою інформацію про вчинення корупційного діяння, зокрема, про:
# отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, якісь преференції тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах (ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції");
# порушення обмежень щодо отримання подарунка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 23 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, які мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель) (розділ 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції")];
# порушення обмеження спільної роботи близьких осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 ст. 27 Закону]);
# недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335 ст. 25, 26 Закону]);
# порушення правил етичної поведінки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran416#n416 розділ 6 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# порушення вимог фінансового контролю (неподання, або подання неправдивої декларації особою, неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran438#n438 розділ 7 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# надання керівництвом незаконних доручень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ст. 44 Закону України "Про запобігання корупції"]).
== Куди звернутися ==
{| class="wikitable"
|-
! Назва органу !! Компетенція !! Як повідомити
|-
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)''' ||
# Інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]);
# Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
# Інші випадки, передбачені законодавством. 
||
* За телефоном 0-800-213-200
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 03035, м.Київ, вул. Дениса Монастирського, 3
* Усно, завітавши до громадської приймальні НАБУ за адресою: м. Київ, вул. Дениса Монастирського,
* ел.пошта: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua, lviv@nabu.gov.ua, odesa@nabu.gov.ua, kharkiv@nabu.gov.ua.
* У електронному вигляді, використавши форму на офіційному [https://nabu.gov.ua/ вебсайті НАБУ] 
|-
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' ||
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] щодо фінансового контролю;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції;
# Порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні»];
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"], які пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] працівниками НАЗК. 
||
* За телефонами: +38 (044) 200-06-91,
* ел. пошта: anticor_reports@nazk.gov.ua
* У електронному вигляді, використавши [https://nazk.gov.ua/uk/povidomyty-pro-koruptsiyu/ форму на офіційному сайті] 
|-
| '''Національна поліція України''' || Інформація про корупційне правопорушення, яке має ознаки кримінальних правопорушень, підслідних органам Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]) ||
* За телефоном 102; 0 800 50 02 02;
* Письмово, звернувшись до відділення поліції за місцем вчинення правопорушення 
|}
'''Увага!''' Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація:
# стосується конкретної особи;
# містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
=== Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції ===
* '''Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади -''' якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють в органах влади;

* '''Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.''' В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

* '''Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.'''
Переваги:
# такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ;
# напрацьовані контакти з правоохоронними органами;
# централізація інформації щодо корупційних правопорушень;
# об’єднання зусиль та активна громадська позиція.
Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування заяви.
== Термін розгляду звернення ==
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону України "Про запобігання корупції"], здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк '''не більше десяти робочих днів''' з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ч. 3 ст. 532 Закону України "Про запобігння корупції"]).

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону України "Про запобігання корупції"], його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У випадку звернення до правоохоронних органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування, з заявою про вчинення корупційного кримінального правопорушення, уповноважена особа '''не пізніше 24 годин''' після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику '''витяг''' з Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:'''
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1827 ст. 1724]);
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1833 ст. 1725]);
* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1839 ст. 1726]);
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1845 ст. 1727]);
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1850 ст. 1728]);
* порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4322 ст. 1728-1]);
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1729]);
* порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3901 ст. 1729-1]);
* порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4051 ст. 1729-2]);
* невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3771 ст. 18846]).
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] корупційними злочинами вважаються:'''
* нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1432 ст. 210]);
* підкуп працівника підприємства, установи чи організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2436 ст. 354]);
* зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 ст. 364]);
* зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2547 ст. 3641]);
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2563 ст. 3652]);
* декларування недостовірної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3761 ст. 3662]);
* неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 3663]);
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ст. 368]);
* підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2605 ст. 3683]);
* підкуп особи, яка надає публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2617 ст. 3684]);
* незаконне збагачення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3649 ст. 3685]);
* пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2628 ст. 369]);
* зловживання впливом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2640 ст. 3692]);
* протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3322 ст. 3693]);
* провокація підкупу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2649 ст. 370]).
'''Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:'''
* привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 ст. 191 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання вогнепа<nowiki/>льної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 ст. 262 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 ст. 308 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2171 ст. 312 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2179 ст. 313Кримінального кодексу України] );
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2221 ст. 320 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ст. 357 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2898 ст. 410 Кримінального кодексу України] ).
== Див. також ==
* [[Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Права та обов'язки власників тварин

2024-05-28T07:13:17Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1713-12#top Положення про Єдиний державний реєстр тварин]

== Поняття тварин ==
'''Тварини''' - біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика
птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Дикі тварини''' -тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Домашні тварини''' - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Сільськогосподарські тварини''' - тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Безпритульні тварини''' - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Експериментальна тварина''' - тварина, що використовується для проведення наукових дослідів, експериментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

== Особливості утримання тварин та обов'язки власників ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text Ст. 8 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] визначені такі особливості утримання диких тварин в неволі:

* утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
* утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.
* утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища
* утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.

* допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження] '''особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана''':

* забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону;
* дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
Особа, яка утримує тварину, зобов'язана забезпечити своєчасне надання їй ветеринарної допомоги. У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов'язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 10 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ч. 7 ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження] власникам тварин дозволяється утримувати:

* домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
* домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
* домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;
* домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
* собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text "Про тваринний світ"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text "Про ветеринарну медицину"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#Text "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб"], санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

== Супроводження тварин ==
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може '''особа, яка досягла 14-річного віку'''.

'''Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:'''

* безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
* безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
* безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
* наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
* наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.

== Правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість ==
Правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n143 розділі ІІІ ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження"].

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 18 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] при поводженні з тваринами не допускається''':
*використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;
*примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
*нанесення побоїв, травм, отруєння тварин;
*використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.
При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболюючих препаратів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 18 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]'''забороняється''':
*розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
*розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
*примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин;
*проведення генетичних змін на тваринах;
*застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
*інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 22 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]п'''ри поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує,''' '''зобов'язана''':
*дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;
*надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
*забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
*негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам;
*запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.
Забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров’ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.

Забороняється жебракування з тваринами.

Забороняється залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С.

Забороняється замуровування тварин у підвальних приміщеннях.

Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.

Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С.

Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами.

=== Правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження ===
Ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n356 Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження"] визначені правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження.

Вимоги до порядку використання тварин у сільському господарстві відповідно до вимог Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження" встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

У технології отримання від тварини продукції (доїння, стрижка, відгодівля тощо) не допускається застосування больових і травмуючих прийомів.

При розведенні тварин із застосуванням біотехнологічних і генно-інженерних методів не допускається зміна породи і зовнішнього вигляду тварин, якщо така зміна може призвести до страждань тварин.

Умови використання та утримання тварин у сільському господарстві повинні відповідати їх фізіологічним, видовим, породним та індивідуальним особливостям, притаманним для цього виду тварин, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності та інші потреби, притаманні для цього роду тварин та породи.

'''Забороняється:'''

* використання для роботи хворих, поранених, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин;
* використання у роботі з тваринами спорядження та інших засобів, що можуть призвести до травмування, каліцтва або загибелі тварин;
* утримувати тварин у приміщеннях, в яких проводиться забій тварин або в яких знаходяться туші забитих тварин;
* насильне годування тварин, крім годування з лікувальною чи профілактичною метою, у тому числі забороняється здійснення діяльності з розведення та вирощування гусок та качок для отримання фуа-гра (жирної печінки);
* патрання, обсмалювання, зняття шкіри, копчення, відокремлення частин у тварин тощо до припинення серцебиття тварини.

Під час проведення таврування, біркування, біостерилізації, обрізання частини дзьоба, видалення або обрізання рогів та інших болісних процедур обов’язково застосовуються методи знеболення.

== Єдиний державний реєстр домашніх тварин==
Уряд ухвалив постанову про запуск '''Єдиного державного реєстру домашніх тварин''' — собак та котів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1171-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 №1171 «Про реалізацію експериментального проекту з проведення ідентифікації та/або реєстрації домашніх тварин»]).

У ньогу буде міститиметься інформація:
*кількість тварин в Україні,
*наявність вакцинації,
*дані ветеринарного паспорта;
*інформація про власника чи утримувача.

Створення Реєстру дасть змогу зменшити кількість безпритульних тварин, а також наблизити українське законодавство до міжнародних стандартів.

Реєстрація тварин безоплатна й відбуватиметься добровільно. Для цього не потрібно буде спеціально кудись іти.

Зареєструвати тварину можна буде під час планового огляду як у державній, так і в приватній ветеринарній клініці вже після повноцінного запуску Реєстру.

== Громадський контроль ==
Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля.

Громадські інспектори з охорони довкілля мають право складати протоколи за фактами жорстокого поводження з тваринами. Ці протоколи розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

== Відповідальність власників тварин ==
За порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n356 Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження"] винні особи несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.
*Адміністративна відповідальність визначена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n606 ст. 89 КУпАП], відповідно до якої:
'''Жорстоке поводження з тваринами''' - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші п'''орушення правил утримання та поводження з тваринами''' -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я'''.

'''Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення''', -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я'''.

'''Порушення Правил транспортування тварин -'''

тягне за собою '''накладення штрафу від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, '''вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення''', -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
*Кримінальна відповідальність закріплена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 статті 299 КК України], відповідно до якої:
'''Жорстоке поводження з тваринами''', що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також '''пропаганда, публічні закл'''ики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій -

караються '''обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини'''.

Ті самі дії, '''вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього''', -

караються '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією тварини.'''

'''Дії''', передбачені частиною першою або другою цієї статті, '''вчинені з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, або насильницькі дії щодо тварини, спрямовані на задоволення статевої пристрасті,''' -

караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''

'''Дії''', передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, в'''чинені з метою створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, або збут чи поширення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, що пропагують жорстоке поводження з тваринами''', -

караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''

== Див. також ==

* [[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]].

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Права та обов'язки власників тварин

2024-05-28T07:10:33Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/944-2002-%D0%BF Порядок і Правила обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9.07.2002 № 944]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1713-12#top Положення про Єдиний державний реєстр тварин]

== Поняття тварин ==
'''Тварини''' - біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика
птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Дикі тварини''' -тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Домашні тварини''' - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Сільськогосподарські тварини''' - тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Безпритульні тварини''' - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]). 
'''Експериментальна тварина''' - тварина, що використовується для проведення наукових дослідів, експериментів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

== Особливості утримання тварин та обов'язки власників ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text Ст. 8 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] визначені такі особливості утримання диких тварин в неволі:

* утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
* утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.
* утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища
* утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.

* допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження] '''особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана''':

* забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону;
* дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
Особа, яка утримує тварину, зобов'язана забезпечити своєчасне надання їй ветеринарної допомоги. У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов'язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ст. 10 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text ч. 7 ст. 9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження] власникам тварин дозволяється утримувати:

* домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
* домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
* домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї;
* домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
* собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text "Про тваринний світ"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text "Про ветеринарну медицину"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#Text "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб"], санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

== Супроводження тварин ==
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може '''особа, яка досягла 14-річного віку'''.

'''Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:'''

* безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
* безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
* безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
* наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
* наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.

== Правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість ==
Правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n143 розділі ІІІ ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження"].

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 18 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] при поводженні з тваринами не допускається''':
*використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;
*примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
*нанесення побоїв, травм, отруєння тварин;
*використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.
При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболюючих препаратів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 18 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]'''забороняється''':
*розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
*розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
*примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин;
*проведення генетичних змін на тваринах;
*застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
*інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n144 ст. 22 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]п'''ри поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує,''' '''зобов'язана''':
*дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;
*надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
*забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
*негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам;
*запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.
Забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров’ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.

Забороняється жебракування з тваринами.

Забороняється залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С.

Забороняється замуровування тварин у підвальних приміщеннях.

Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.

Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С.

Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами.

=== Правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження ===
Ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n356 Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження"] визначені правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження.

Вимоги до порядку використання тварин у сільському господарстві відповідно до вимог Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження" встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.

У технології отримання від тварини продукції (доїння, стрижка, відгодівля тощо) не допускається застосування больових і травмуючих прийомів.

При розведенні тварин із застосуванням біотехнологічних і генно-інженерних методів не допускається зміна породи і зовнішнього вигляду тварин, якщо така зміна може призвести до страждань тварин.

Умови використання та утримання тварин у сільському господарстві повинні відповідати їх фізіологічним, видовим, породним та індивідуальним особливостям, притаманним для цього виду тварин, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності та інші потреби, притаманні для цього роду тварин та породи.

'''Забороняється:'''

* використання для роботи хворих, поранених, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин;
* використання у роботі з тваринами спорядження та інших засобів, що можуть призвести до травмування, каліцтва або загибелі тварин;
* утримувати тварин у приміщеннях, в яких проводиться забій тварин або в яких знаходяться туші забитих тварин;
* насильне годування тварин, крім годування з лікувальною чи профілактичною метою, у тому числі забороняється здійснення діяльності з розведення та вирощування гусок та качок для отримання фуа-гра (жирної печінки);
* патрання, обсмалювання, зняття шкіри, копчення, відокремлення частин у тварин тощо до припинення серцебиття тварини.

Під час проведення таврування, біркування, біостерилізації, обрізання частини дзьоба, видалення або обрізання рогів та інших болісних процедур обов’язково застосовуються методи знеболення.

== Єдиний державний реєстр домашніх тварин==
Уряд ухвалив постанову про запуск '''Єдиного державного реєстру домашніх тварин''' — собак та котів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1171-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 №1171 «Про реалізацію експериментального проекту з проведення ідентифікації та/або реєстрації домашніх тварин»]).

У ньогу буде міститиметься інформація:
*кількість тварин в Україні,
*наявність вакцинації,
*дані ветеринарного паспорта;
*інформація про власника чи утримувача.

Створення Реєстру дасть змогу зменшити кількість безпритульних тварин, а також наблизити українське законодавство до міжнародних стандартів.

Реєстрація тварин безоплатна й відбуватиметься добровільно. Для цього не потрібно буде спеціально кудись іти.

Зареєструвати тварину можна буде під час планового огляду як у державній, так і в приватній ветеринарній клініці вже після повноцінного запуску Реєстру.

== Громадський контроль ==
Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля.

Громадські інспектори з охорони довкілля мають право складати протоколи за фактами жорстокого поводження з тваринами. Ці протоколи розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

== Відповідальність власників тварин ==
За порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#n356 Закону України "Про захист тварин ві жорстокого поводження"] винні особи несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.
*Адміністративна відповідальність визначена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n606 ст. 89 КУпАП], відповідно до якої:
'''Жорстоке поводження з тваринами''' - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші п'''орушення правил утримання та поводження з тваринами''' -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я'''.

'''Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення''', -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я'''.

'''Порушення Правил транспортування тварин -'''

тягне за собою '''накладення штрафу від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, '''вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення''', -

тягнуть за собою '''накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
*Кримінальна відповідальність закріплена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2063 статті 299 КК України], відповідно до якої:
'''Жорстоке поводження з тваринами''', що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також '''пропаганда, публічні закл'''ики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій -

караються '''обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини'''.

Ті самі дії, '''вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього''', -

караються '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією тварини.'''

'''Дії''', передбачені частиною першою або другою цієї статті, '''вчинені з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, або насильницькі дії щодо тварини, спрямовані на задоволення статевої пристрасті,''' -

караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''

'''Дії''', передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, в'''чинені з метою створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, або збут чи поширення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, що пропагують жорстоке поводження з тваринами''', -

караються '''позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.'''

== Див. також ==

* [[Відшкодування шкоди, завданої внаслідок нападу собаки]].

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Відповідальність за розповсюдження неправдивої інформації в мережі інтернет

2024-05-27T07:00:42Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n2 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]

== Свобода слова в інтернеті ==
З однієї сторони, можливість вільного висловлювання в мережі інтернет користувачам гарантовано [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 34] гарантовано право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Встановлюється, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір.

'''Однак, така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порочити честь, гідність та ділову репутацію інших осіб.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 3 Конституції України] честь і гідність людини визнані найвищою соціальною цінністю. Порушення цих фундаментальних прав вимагає відповідного захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 55 Конституції України] кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 15 Цивільного кодексу України] кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таке ж право надається і юридичним особам згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст. 94 Цивільного кодексу України].

== Способи захисту від розповсюдження в мережі інтернет інформації, що не відповідає дійсності ==

'''Шкода завдана розповсюдженням в мережі Інтернет інформації, що не відповідає дійсності може бути нанесена як фізичній так і юридичній особі.'''

Чинне законодавство України виділяє '''два способи захисту: загальні та спеціальні''', які застосовуються в судовому та позасудовому порядку. 
Отже, у випадку розміщення в мережі Інтернет інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію особа, права якої порушено може або ж безпосередньо звернутися до особи, яка здійснила дане порушення, з вимогою про спростування такої інформації, або до суду з позовом ''[[Захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи|про захист гідності, честі та ділової репутації.]]''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»], вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text до статті 275 ЦК] захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

'''До таких спеціальних способів захисту відносяться:'''
* ''спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 277 ЦК])''
* ''заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 278 ЦК).]''

В окремих випадках, що прямо передбачені чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України], ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]) фізична особа також має право вимагати спростування недостовірної інформації у випадку, коли вона поширена '''стосовно інших осіб.''' 
Насамперед, '''це стосується членів сім’ї фізичної особи, це наприклад подружжя, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки тощо.''' Однак, таке поширення неправдивої інформації стосовно членів сім’ї фізичної особи повинно порушувати особисті немайнові права саме цієї фізичної особи. 
Так, наприклад, коли поширюється недостовірна інформація про те, що фізична особа є дитиною «зрадника батьківщини», то вона має право вимагати спростування цієї інформації не тому, що вона порушує право на повагу до честі та гідності батька, а тому, що нею опосередковано порушується право саме даної фізичної особи на гідність та честь. А вже батько цієї особи має право вимагати спростування такої інформації тому, що ця інформація порушує його право на повагу до честі та гідності. 
'''Такий же порядок''' передбачений і для права на спростування та відповіді щодо неправдивої інформації, яка була поширена '''стосовно осіб, що померли.''' В цьому випадку суб’єктом, що має право вимагати спростування даної інформації чи дати на неї відповідь, законодавець визнає членів сім’ї померлої особи, її близьких родичів та інших заінтересованих осіб. При цьому, вказані особи також вважаються такими, що насамперед, діють у власному інтересі, і вимагають захисту саме власних особистих немайнових прав і лише опосередковано доброго імені померлої особи. Про це йдеться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст. 277 Цивільного Кодексу України] та ч.2 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»].

== Особи, які несуть відповідальність за поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет ==

Відповідно до ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] '''належним відповідачем''' у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет '''є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта''', особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. 
'''Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта — вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.''' 
Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Проте, таку інформацію може бути витребувано лише в процесі судового провадження або в рамках подання клопотання про забезпечення доказів, що, в свою чергу, не дозволяє своєчасно визначитись із суб’єктивним складом учасників судового процесу.

В той же час, '''якщо сайт зареєстровано не в Україні''' та відомості про його власника встановити неможливо, то, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у такому випадку '''суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження''' (п.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»]).

Окрім того, деякі питання виникають з приводу '''поширення неправдивої інформації''', що порочить честь, гідність та ділову репутацію у випадку, коли вона набула свого поширення '''внаслідок помилки''', що є результатом недосконалості чи тимчасового збою програмного забезпечення. Таке може мати місце у випадку, коли особа відправляла інформацію іншій особі, якої вона стосується, проте попри її волю, внаслідок збою в комп’ютерній мережі чи помилці при комп’ютерній розсилці інформації вона була доставлена іншим адресатам. В такому випадку правильно буде разом з особою, що поширила цю інформацію, покласти відповідальність і на фірму-розробника даного програмного забезпечення, чи особу, що відповідає за його якість. Однак це правило буде чинне лише у випадку, коли даний програмний продукт є ліцензованим.

== Позовна давність ==
При зверненні особи, честь, гідність та ділова репутація якої порушено до суду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п.2 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України] '''застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.'''

У цьому разі позовна давність буде обчислюватися '''від дня поміщення цих відомостей''', що порочать честь, гідність та ділову репутацію у мережі Інтернет або '''від дня, коли особа довідалась або мала довідатись про ці відомості.'''
== Докази ==
Підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
* поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
* поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
* поширення недостовірної інформації, тобто така, яка не відповідає дійсності;
* поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, чи завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Згідно чинного законодавства України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У випадку розміщення недостовірної інформації, в мережі Інтернет, особа повинна надати до суду докази розміщення даної інформації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6733 ст. 100 Цивільного процесуального кодекс]у електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]. Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Судова практика не містить єдиного підходу щодо прийняття доказів, якими зафіксовано поширення інформації у мережі Інтернет.

Способами фіксації недостовірної інформації може бути скріншот (фото) веб-сторінки або безпосередньо веб-сторінка як [[Електронні докази в цивільному процесі|електронний доказ]]. За своєю суттю веб-сторінка є електронним доказом і може подаватись до суду в оригіналі або в електронній копії, що засвідчується електронним цифровим підписом. Найбільш дієвим способом фіксації інформації у мережі Інтернет є лінгвістична експертиза проведена на замовлення позивача, оскільки процесуальні кодекси дозволяють учасникам справи самостійно замовляти проведення експертизи. У такому випадку скріншоти будуть складовою експертизи, що виключає ймовірність їх відхилення судом окремо від висновку експерта. Крім того, проведення лінгвістичної експертизи (авторознавчої або семантико-текстуальної) може бути допоміжним доказом при встановленні відповідача та при доведенні характеру поширеної інформації. Також необхідно звернути увагу на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію в мережі Інтернет, щоб не нести відповідальності за таке поширення може знищити таку інформацію, оприлюднення її в мережі Інтернет припиниться, і ознайомлення судді із даною інформацією безпосередньо в Інтернеті стане неможливим. Таким чином необхідно звертатися до суду у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] із письмовою заявою про забезпечення позову із зазначенням причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов та виду забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, в даному випадку таким заходом може бути заборона вчиняти певні дії. Це стосується розгляду справ у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»] від 27.02.2009, № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. 
З огляду на положення ст. 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], позивач у вказаній категорії справ має належним чином довести, що поширена про нього недостовірна інформація є саме фактичним твердженням. 
Відповідно до ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закону України «Про інформацію»], ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень; оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). 
Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

== Відшкодування матеріальної та моральної шкоди ==
Одночасно із вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації позивачі можуть вимагати також відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 280 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] для фізичних осіб). 
В даних випадках обов’язок довести, що була заподіяна матеріальна чи моральна шкода покладається на позивача, на нього також покладається і обов’язок визначити розмір моральної шкоди, однак у кінцевому етапі розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
Суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n195 частина 2 стаття 31 ЗУ "Про інформацію"])

== Спростування недостовірної інформації ==
Спростування недостовірної інформації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 277 ЦК України], де пердбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 
Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. 
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. 
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. 
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. 
Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. 
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. 
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. 
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила та у такий же спосіб, у який вона була поширена. 

[[Категорія:Цивільне право]]

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

2024-05-15T06:11:24Z

Hanna.Piiuk: зміна

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n2 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/ Методичні рекомендації Національного агенства з питань запобігання корупції]

== Поняття близьких осіб ==
'''Близькі особи''' - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"] а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).]

== Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції»] '''особи, зазначені''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], '''не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб''' або '''бути прямо підпорядкованими''' у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

'''Пряме підпорядкування''' - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції"])

У разі виникнення таких обставин, відповідні особи, близькі їм особи '''вживають заходів щодо усунення таких обставин''' '''у п’ятнадцятиденний строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")].

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, '''відповідні особи або близькі їм особи''' '''в місячний строк''' з моменту виникнення обставин '''підлягають переведенню''' в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")].

При усуненні обставин прямого підпорядкування близьких осіб переведення може бути застосоване як до особи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні, так і до особи, у якої в прямому підпорядкуванні перебуває близька особа [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.3 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)].

'''У разі неможливості такого переведення особа''', яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає '''звільненню із займаної посади''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")].

'''Підставою розірвання трудового договору''' з ініціативи власника або уповноваженого ним органу також може бути - перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" '''у прямому підпорядкуванні у близької особи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 (п. 4 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України)]

'''Особи, які претендують на зайняття посад''', зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], '''зобов’язані повідомити керівництво''' органу, на посаду в якому вони претендують, '''про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.'''

Таке повідомлення здійснюється стосовно всіх близьких осіб, які працюють в органі, незалежно від того, яку посаду вони обіймають, та чи призведе таке призначення до утворення відносин прямого підпорядкування між близькими особами [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.1 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)].

У повідомленні необхідно зазначати також про близьких осіб, які працюють в органі вищого (нижчого) рівня до органу, в який працевлаштовується особа, оскільки поняття «пряме підпорядкування» охоплює повноваження щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень (у тому числі участь у вирішенні таких питань) тощо [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.1 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)]. Враховуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n157 ст. 251 Кодексу законів про працю України], '''власник вправі запроваджувати обмеження''' щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), '''якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.''' На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n157 ч. 2 ст. 251 Кодексу законів про працю України]).

== Коло осіб на яких не поширюються обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб ==
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції"] обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб не поширюються на:'''
* '''народних засідателів і присяжних''';
* '''близьких осіб''', які прямо підпорядковані один одному у зв’язку '''з набуттям одним з них статусу виборної особи''' (крім випадків прийняття близької особи на роботу помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, помічником-консультантом депутата місцевої ради);
* '''осіб''', які працюють '''у сільських населених пунктах''' (крім тих, що є районними центрами), а також г'''ірських населених пунктах'''.
'''Сільська місцевість''' - території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-15#Text ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»).]

'''До гірських населених пунктів належать''' міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80#Text (ст. 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні").]

'''Населені пункти, які отримали статус гірських, закріплені''' в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/647-95-%D0%BF#Text Постанові Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».]

На посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", зокрема на керівників та інших посадових осіб державних та комунальних підприємств, установ, організацій, не поширюються обмеження спільної роботи близьких осіб, визначені в ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції". Але на вказаних осіб поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені у ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції". Відносини прямого підпорядкування між близькими особами завжди зумовлюють наявність потенційного конфлікту інтересів у особи, якій підпорядковується його близька особа. У такому випадку слід вживати передбачених Законом України "Про запобігання корупції" заходів для врегулювання конфлікту інтересів [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.3 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)].

== Відповідальність ==
'''Неповідомлення особою''' у встановлених законом випадках та порядку '''про наявність у неї реального конфлікту інтересів''' -
* тягне за собою накладення '''штрафу''' від ста (1 700 грн) до двохсот (3 400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
'''Вчинення дій чи прийняття рішень''' в умовах реального конфлікту інтересів -
* тягнуть за собою накладення '''штрафу''' від двохсот (3 400 грн) до чотирьохсот (6 800 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
'''Дії, зазначені вище''', вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
* тягнуть за собою накладення '''штрафу''' від чотирьохсот (6 800 грн) до восьмисот (13 600 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком '''на один рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1845#n1845 ст. 1727 Кодексу законів про адміністративні правопорушення]).'''
'''Примітка.''' 1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"]. 2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
== Шляхи вирішення для урегулювання питання усунення конфлікту інтересів ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n372 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції"], зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
* усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
* застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
* обмеження доступу особи до певної інформації;
* перегляду обсягу службових повноважень особи;
* переведення особи на іншу посаду;
* звільнення особи.
'''Особи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції "], у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, '''можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу''' з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції")] . Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції")] .[[Файл:Зразок повідомлення про реальнийпотенційний конфлікт інтересів.odt|міні|Повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів]]
== Див. також ==
* [[Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві|'''Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві''']]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

2024-05-14T12:26:26Z

Hanna.Piiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n2 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ Методичні рекомендації Національного агенства з питань запогання корупції]

== Поняття близьких осіб ==
'''Близькі особи''' - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"] а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).]

== Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції»] '''особи, зазначені''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону] '''не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб''' або '''бути прямо підпорядкованими''' у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

'''Пряме підпорядкування''' - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).]

'''Особи, які претендують на зайняття посад''', зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n26 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], '''зобов’язані повідомити керівництво органу''', на посаду в якому вони претендують, '''про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.'''

У разі виникнення таких обставин, відповідні особи, близькі їм особи '''вживають заходів щодо усунення таких обставин''' '''у п’ятнадцятиденний строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")]'''.'''

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, '''відповідні особи або близькі їм особи''' '''в місячний строк''' з моменту виникнення обставин '''підлягають переведенню''' в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")].

При усуненні обставин прямого підпорядкування близьких осіб переведення може бути застосоване як до особи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні, так і до особи, у якої в прямому підпорядкуванні перебуває близька особа. Натомість, у разі неможливості переведення, звільненню підлягає саме особа, яка перебуває в підпорядкуванні [https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n12-obmezhennya-spilnoyi-roboty-blyzkyh-osib/ (п. 12.2 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції)].

'''У разі неможливості такого переведення особа''', яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає '''звільненню із займаної посади''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції")].

'''Підставою розірвання трудового договору''' з ініціативи власника або уповноваженого ним органу також може бути - перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" '''у прямому підпорядкуванні у близької особи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 (п. 4 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України)]

Враховуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n157 ст. 251 Кодексу законів про працю України], роботодавець вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.

== Коло осіб на яких не поширюються обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб ==
'''Обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб не поширюються на:'''
* '''народних засідателів і присяжних''';
* '''близьких осіб''', які прямо підпорядковані один одному у зв’язку '''з набуттям одним з них статусу виборної особи''' (крім випадків прийняття близької особи на роботу помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, помічником-консультантом депутата місцевої ради);
* '''осіб''', які працюють '''у сільських населених пунктах''' (крім тих, що є районними центрами), а також г'''ірських населених пунктах'''.
'''Сільська місцевість''' - території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-15#Text ст.1 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»).]

'''До гірських населених пунктів належать''' міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80#Text (ст. 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні").]

'''Населені пункти, які отримали статус гірських, закріплені''' в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/647-95-%D0%BF#Text Постанові Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».]

== Відповідальність ==
'''Неповідомлення особою''' у встановлених законом випадках та порядку '''про наявність у неї реального конфлікту інтересів''' -
* тягне за собою накладення '''штрафу''' від ста (1 700 грн) до двохсот (3 400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
'''Вчинення дій чи прийняття рішень''' в умовах реального конфлікту інтересів -
* тягнуть за собою накладення '''штрафу''' від двохсот (3 400 грн) до чотирьохсот (6 800 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
'''Дії, зазначені вище''', вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
* тягнуть за собою накладення '''штрафу''' від чотирьохсот (6 800 грн) до восьмисот (13 600 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком '''на один рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1845#n1845 ст. 1727 Кодексу законів про адміністративні правопорушення]).'''
'''Примітка.''' 1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"]. 2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
== Шляхи вирішення для урегулювання питання усунення конфлікту інтересів ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n372 статті 29 Закону України "Про запобігання корупції"], зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
* усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
* застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
* обмеження доступу особи до певної інформації;
* перегляду обсягу службових повноважень особи;
* переведення особи на іншу посаду;
* звільнення особи.
'''Особи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції "], у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, '''можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу''' з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n348 (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції")].[[Файл:Зразок повідомлення про реальнийпотенційний конфлікт інтересів.odt|міні|Повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів]]
== Див. також ==
* [[Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві|'''Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві''']]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Підстави закриття провадження у кримінальній справі

2024-05-14T11:36:11Z

Hanna.Piiuk: не значна зміна